курсовая

2
Розділ 1.Аналіз використання конструктора для створення електронних навчальних курсів.4
1.1. Огляд використання конструктора для створення електронних навчальних курсів
1.2. Огляд наявних програм
Розділ 2.Розробка конструктора для створення електронних навчальних курсів8
2.1. Постановка задачі
2.2. Проектування конструктора для створення електронних навчальних курсів
Розділ 3.Розробка конструктора для створення електронних навчальних курсів..17
3.1. Вибір та обґрунтування середовища реалізації
3.2. Реалізація конструктора для створення електронних навчальних курсів
Висновки.21
Список використаних джерел...24










Вступ

Актуальність теми. Невпинне збільшення наукової інформації, динаміка розвитку сучасного суспільства, зростання соціальної ролі особистості та інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки та технологій потребують від загальноосвітніх закладів освіти України забезпечення якісно нового рівня навчально-виховного процесу. Одним із напрямків, який допоможе розв'язати це завдання, є широке й ефективне використання сучасних технічних засобів навчання, зокрема комп'ютерних технологій.
Постановка проблеми. ХХІ сторіччя характеризується як інформаційне суспільство, що формується на підставі ознак науково-технічного прогресу, процесів і соціально-економічних факторів.
Нині не має єдиного визначення інформаційного суспільства (ІС). Вчені з різних країн дають визначення ІС по-різному, проте майже в усіх характерно відзначається процес комп’ютеризації, який надає людям доступ до надійних джерел інформації, позбавляючи їх від рутинної роботи, забезпечує високий рівень автоматизації виробництва [6, с12].
Розглядаючи освіту в інформаційному суспільстві. необхідно виділити організацію інформаційних процесів, розвиток та застосування інформаційних освітніх технологій, які передбачають такі процеси: передавання, оброблення, організація, збереження і накопичення даних, формалізація та автоматизація знань.
Удосконалення методів розв’язання функціональних завдань, способів організації інформаційних процесів приводить до нових інформаційних технологій (ІТ), в яких до освітньої галузі можна віднести:
- Комп’ютерні навчальні програми;
- Навчальні системи на базі мультимедіа-технологій.
- Інтелектуальні та навчальні експертні системи.
- Розподілені бази даних.
- Засоби телекомунікації.
- Електронні бібліотеки, розподілені та централізовані видавничі системи.
- Програмні та технічні засоби [27, с.79].
Головним недоліком використання досягнень інформатизації в освіті нині є відсутність їх науково-методичного забезпечення, забезпечення ІТ.
Аналіз досліджень та публікацій свідчить, що проблемами використання моделювання, інформаційних технологій в навчальному процесі опікуються вчені: М. Жалдак, І. Богданова, І. Теплицький, Е. Сарафанюк та ін. Зокрема, проблемою моделювання процесів, явищ займалися: В. Биков, І. Левіна, В. Пінькас, І. Теплицький та ін.
Питанням професійної підготовки фахівців присвячені праці вчених: Р. Гуревича, І. Зязюна, І. Козловської, Н. Ничкало, О. Романовського, С. Сисоєвої та ін. З метою якісної підготовки фахівців особливої уваги потребує розгляд розроблення та впровадження в навчальний процес електронних матеріалів, які створені у вигляді динамічних анімацій, моделей, їхнє узгодження з традиційними технологіями та методами навчання.
Постановка завдання. Мета роботи полягає в тому, щоб розглянути конструктивні підходи до розробки та використання електронних освітніх курсів.
Об’єктом дослідження є засоби створення електронних навчальних курсів.
Предметом дослідження є обґрунтування проектування та розробки програмного засобу для створення електронних навчальних курсів.
Мета дослідження: полягає в проектуванні і створенні конструктора для електронних навчальних курсів.




Розділ1. Аналіз використання конструктора для створення електронних навчальних курсів

1.1. Огляд використання конструктора для створення електронних навчальних курсів

Сучасні освітні установи звертають велику увагу на ресурсно-орієнтоване навчання, яке базується на дистанційному, мобільному та електронному навчанні. Основою для таких форм є електронні ресурси: електронні підручники, посібники, веб-сайти тощо.
Електронний підручник – це сукупність графічної, текстової, цифрової та іншої інформації, а також друкованої документації користувача. Електронний підручний має мати сучасний дизайн та відповідати ергономічним вимогам до комп’ютерних засобів навчання. По-перше, можливість додавати сучасні способи подання інформації за допомогою програм, які можуть використовувати засоби анімації. По-друге, можливість додавати різні інтерактивні засоби контролю знань, для перевірки та самоперевірки. І по-третє, з складним сучасним станом з підручниками, електронну версію дуже легко зберегти на електронних носіях та використовувати на домашньому ПК.
У наш час до електронних підручників висувають такі вимоги:
- структурованість;
- зручність в обігу;
- наочність викладеного матеріалу.
Сучаними фірмами-розробниками комп’ютерних продуктів пропонуються середовища для створення електронного навчального контенту. Даний конструктор призначений для розробки електронних навчальних курсів, підручників, вправ.

Для створення підручника чи курсу сама програма запропонує на вибір декілька типових шаблонів, за допомогою яких ви зможете створювати електронні ресурси, дотримуючись правил побудови навчального матеріалу.
Програма дозволяє обирати режим вивчення матеріалу: лінійний або вільний. У лінійному режимі суб’єкт сам обирає у якому порядку йому вивчати матеріал, а у лінійному, вивчення наступного модуля буде доступним після вивчення попереднього.
Таким чином, електронні підручники несуть великий потенціал для підвищення пізнавального інтересу і буде сприяти подальшому розвитку якісної освіти у нашій країні.


1.2. Огляд наявних програм

TinyMCE
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Рис. 1.1. TinyMCE
Один з найпоширеніших візуальних редакторів, має незвичайний функціоналом. Є безліч доповнень, за замовчуванням встановлено безліч плагінів.
(Браузери: Firefox 1.5 +, Opera 9.50+, Safari 3.0+, Camino 1.0+, Internet Explorer 5.5+, Google Chrome)
CKeditor
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Рис. 1.2. CKeditor
Повний аналог TinyMCE.
elRTE
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Рис. 1.3. elRTE
Дуже якісний візуальний редактор. Володіє широким функціоналом. Зроблено дуже якісно.
(Браузери: Firefox 3.5+, Opera 10+, Safari 3.0+, Internet Explorer 7 +, Google Chrome)
Spaw
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Рис. 1.4. Spaw
Середній візуальний редактор. Володіє стандартним функціоналом.
(Браузери: Firefox 1.5 +, Opera 9+, Safari 3.0+, Internet Explorer 5.5+, Google Chrome)
Xinha
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Рис. 1.5. Xinha
Непоганий візуальний редактор, відмінна риса - безліч вбудованих action'ов. Тобто налаштувати його під свої потреби не складе труднощів.
(Браузери: Firefox 1.5 +, Opera 9+, Safari 3.0+, Internet Explorer 5.5+, Google Chrome)



Розділ2. Розробка конструктора для створення електронних навчальних курсів
2.1. Постановка задачі

Одним із завдань Болонського процесу є створення освітнього середовища, у якому навчальний матеріал поданий у дидактично уніфікованому й формалізованому вигляді, що дає можливість використовувати його у будь-якому місці і у будь-який час незалежно від форми навчання студента.
Електронний навчальний курс (ЕНК) це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Інформаційно-комунікаційні технології використовують для створення, передавання і зберігання навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу за допомогою локальних, регіональних та глобальних мереж.
Принциповою відмінністю ЕНК від електронного варіанту навчального посібника є:
1) чітка структурованість навчально-методичних матеріалів;
2) система інтерактивної взаємодії викладача і студента, студентів між собою, організована з використанням ресурсів ЕНК, протягом всього часу вивчення дисципліни;
3) система контролю виконання різних видів навчальної діяльності.
Електронні навчальні курси розміщуються на сервері електронних курсів ТНПУ імені Володимира Гнатюка. URL-адреса: http://elr.tnpu.edu.ua. Робота порталу організована на основі використання платформи MOODLE. MOODLE (Modular Object Oriented Distance Learning Environment) це назва системи програмних продуктів CLMS (Content Learning Management System), дистрибутив якої вільно розповсюджується за принципами ліцензії Open Source. За допомогою цієї системи студент має можливість через Інтернет ознайомитися з навчальним матеріалом, який може бути поданий у вигляді різнотипних інформаційних ресурсів (текст, відео, анімація, презентація, електронний посібник), виконати завдання та відправити його на перевірку, пройти електронне тестування тощо. Викладач має змогу самостійно створювати електронні курси і проводити навчання, надсилати повідомлення студентам, розподіляти, збирати та перевіряти завдання, вести електронні журнали обліку оцінок, налаштовувати різноманітні ресурси курсу і т. д [24].
Доступ до ресурсів сервера електронних курсів ТНПУ персоніфікований. Логін та пароль доступу студенти та педагогічні працівники отримують у адміністратора сервера. Кожний студент та педагогічний працівник має доступ лише до тих електронних навчальних курсів, на яких він зареєстрований для участі у навчальному процесі. Користувачі персонально несуть відповідальність за конфіденційність зберігання логінів і паролів. Реєстрація студентів на електронному навчальному курсі здійснюється також адміністратором сервера. Після закінчення сеансу роботи із сервером електронних курсів викладач зобов’язаний здійснити вихід із системи з метою недопущення роботи інших користувачів у режимі «Викладач».
Електронні навчальні курси можуть бути використані як засоби навчання для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання на всіх етапах навчальної діяльності студентів під час вивчення відповідних дисциплін.
Електронний навчальний курс
Комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням дистанційних технологій під керівництвом викладача, який реалізується засобами Інтернет-технологій, відеоконференцій, інтерактивного телебачення, інших інтерактивних засобів і вимагає активного спілкування викладачів зі студентами, студентів між собою, у якому навчальний матеріал подається у структурованому електронному вигляді та зберігається на спеціальному навчальному порталі
Вимоги доЕНК:
структурованість навчально-методичних матеріалів ;
логіка вивчення навчального курсу;
чіткий графік виконання студентами навчального плану;
якісно виконані навчальні матеріали, система контролю та оцінювання;
налагоджена система інтерактивної взаємодії викладача і студента, студентів між собою протягом усього часу вивчення дисципліни;
Таблиця 2.1. Загально-системні критерії

Критерій
Характеристика
Так
Ні

Загально системні критерії (всього)
1


1
Відповідність стандартам
Платформа для розробки ЕНК підтримує стандарти IMS, SCORM
10
0

2
Простота і надійність роботи з курсом
Робота з курсом здійснюється за допомогою звичайних браузерів Інтернету, без спеціального програмного забезпечення
10
0

3
Кількість користувачів
Забезпечення можливості одночасної роботи групи користувачів з курсом
10
0

4

Стійкість роботи з курсом
Забезпечення стійкої роботи на комп’ютерах різної конфігурації;
10
0

5
Персоніфікація користувачів
Можливість зареєструватися для проходження курсу
10
0

6
Збереження результатів
фіксація і збереження результатів тестування та виконаних завдань
10
0

7
Використання технологій веб 2.0
Підтримка Вікі, блогів
10
0

8
Керування ресурсами
Можливість керувати ресурсами курсу
10
0

9
Забезпечення інтерактиву
Забезпечення інтерактивного спілкування викладач-студент у режимі оф-лайн
10
0

10

Забезпечення інтерактивного спілкування викладач-студент у режимі он-лайн
10
0



2.2. Проектування конструктора для створення електронних навчальних курсів

Електронні навчальні курси, які розробляються на платформі MOODLE, складаються з електронних ресурсів двох типів:
а) ресурси, призначені для подання студентам змісту навчального матеріалу, наприклад, електронні конспекти лекцій, мультимедійні презентації лекцій, методичні рекомендації тощо;
б) ресурси, що забезпечують закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь та навичок, самооцінювання та оцінювання навчальних досягнень студентів, наприклад, завдання, тестування, анкетування, форум тощо. Усі електронні навчальні курси, розміщені на сервері електронних курсів ТНПУ, повинні мати уніфіковану структуру див. (рис.2.1), що включає:
загальну інформацію про навчальну дисципліну (робоча програма, критерії оцінювання, друковані та Інтернет-джерела, глосарій, новини, за потреби блоги, форуми, чати);
навчально-методичні матеріали з кожного модуля:
теоретичний матеріал (мультимедійні презентації лекцій, структуровані електронні навчальні матеріали, електронний конспект лекцій, список друкованих та Інтернет-джерел, за потреби аудіо-, відео-, анімаційні навчальні ресурси);
практичні (семінарські, лабораторні) роботи (зміст, методичні вказівки щодо їх виконання, список індивідуальних завдань, форма подання результатів виконання, критерії оцінювання);
завдання для самостійної роботи студентів (додатковий теоретичний матеріал, завдання, методичні вказівки щодо їх виконання, список індивідуальних завдань, форма подання результатів виконання, критерії оцінювання);
модульний контроль (контрольні запитання, завдання з критеріями оцінювання та формою подання результатів виконання, тести для контролю);
матеріали для проведення підсумкового контролю (контрольні завдання або підсумковий тест для контролю знань студента за курс);
додаткові матеріали.
Викладач зобов’язаний робити резервні копії своїх курсів не рідше як один раз у місяць.
Розробка електронного навчального курсу
Процес створення ЕНК передбачає три послідовних етапи:
Етап 1 навчання педагогічних працівників на семінарі-тренінгу «Методика створення електронних курсів у системі MOODLE» обсягом 30 год. Семінар-тренінг проводиться на базі ТНПУ викладачами кафедри інформатики та методики її викладання за наказом ректора університету.
Етап 2 наповнення ЕНК електронними навчально-методичними ресурсами в повному обсязі відповідно до структури, наведеної на (рис. 2.1), та навчальної програми дисципліни.
Етап 3 апробація ЕНК протягом навчального семестру. На цьому етапі викладач використовує матеріали ЕНК для навчання студентів та вносить корективи до курсу.

13EMBED CorelDRAW.Graphic.141415
Рис. 2.1. Структура електронного навчального курсу
Складові частини електронного навчального курсу повинні містити такі навчально-методичні матеріали:
Загальна інформація про курс:
Робоча програма. У робочій програмі зазначається мета та завдання вивчення курсу, його зміст, у якому відображаються назви тем кожного модуля з анотаціями, кількість годин на вивчення кожного модуля.
Критерії оцінювання. Містить інформацію щодо системи оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни, як поточних, так і підсумкових. З кожного модуля вказується розподіл балів за виконання завдань та шкала оцінювання.
Друковані та Інтернет-джерела. У цьому ресурсі пропонуються основні, додаткові друковані джерела з дисципліни та Інтернет-ресурси.
Глосарій. Містить основні терміни навчального курсу та їх означення.
Новини. Новини використовуються викладачами для анонсування подій, повідомлень про зміни у навчальному курсі тощо.
Зміст модуля включає такі матеріали:
Теоретичний навчальний матеріал. Містить обов’язковінавчальні ресурси:
1) структуровані електронні матеріали, зміст яких відображає логіку навчання за курсом і надає студенту теоретичні відомості з модуля у повному обсязі;
2) мультимедійні презентації лекцій; 3) додаткові електронні навчальні матеріали: флеш-ролики; аудіо і відео матеріали; довідкові та нормативні документи (форми, шаблони, стандарти, нормативні акти, закони тощо).
Практичні (семінарські, лабораторні) роботи. У матеріалах курсу обов’язково має бути перелік лабораторних (практичних, семінарських) робіт у вигляді окремих ресурсів. До кожної роботи потрібно сформулювати завдання, які забезпечують формування вмінь та навичок, необхідних для засвоєння теми, надати методичні рекомендації з їх виконання, форму подання результатів виконаної роботи, критерії оцінювання кожної роботи. Лабораторні роботи, для виконання яких необхідно спеціальне обладнання та реальні об’єкти, виконуються в аудиторних умовах, про що зазначається при формулюванні завдання. Навчально-методичні матеріали з практичних (семінарських, лабораторних) робіт рекомендується оформляти у вигляді pdf-файлів, посилань на файли різних форматів та завдань. Результат виконання лабораторної (практичної) роботи студенти можуть надсилати викладачеві в електронній формі на сервер електронних курсів, подавати у паперовому вигляді або усно. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань викладач має виставити бали до електронного журналу ЕНК.
Завдання для самостійної роботи. Значна частина навчальних годин при вивченні кожної дисципліни відводиться на самостійне опрацювання. У матеріалах електронного навчального курсу необхідно розмістити завдання для самостійного виконання та методичний матеріал, який забезпечить його якісне виконання студентами. Завдання формулюється у такій формі: текст завдання, форма подання результатів виконання, критерії оцінювання, термін виконання, список додаткових друкованих та Інтернет-джерел. Результати виконання завдання можна надсилати викладачеві в електронній формі на сервер електронних курсів, подавати у паперовому вигляді або усно. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань, викладач має виставити бали до електронного журналу ЕНК.
Модульний контроль. Для оцінювання знань, умінь та навичок, набутих під час вивчення кожного модуля курсу, використовуються, тести або завдання.Результати оцінювання навчальних досягнень кожного студента автоматично заносяться до електронного журналу після тестування.
Підсумковий контроль передбачає наявність матеріалів для підготовки студентів до складання заліків та іспитів (контрольні завдання або підсумковий тест).
Результати навчання студентів фіксуються у журналі оцінок ЕНК.
У електронному журналі оцінок викладачем задаються категорії для оцінювання всіх видів навчальної діяльності та визначається їх обсяг (у відсотках) по відношенню до підсумкової оцінки з дисципліни.
Методика використання електронного навчального комплексу
Сьогодні проходить інформатизація суспільства. Будь-яка інформація доступна кожному члену суспільства в будь-якому місті,в будь-який час.
Чи готова освіта до активного та успішного життя в інформаційному суспільстві?
Сучасний університет має готувати студентів до роботи та життя у сучасному інформаційному суспільстві, яке базується на тотальному використанні інформаційно-комунікаційних технологій:
у спілкуванні;
у роботі;
у повсякденному житті.























Розділ3. Розробка конструктора для створення електронних навчальних курсів

3.1. Вибір та обґрунтування середовища реалізації

Серед основних переваг необхідно відзначите справді зручний інтерфейс, у якому якнайповніше реалізована система WYSrWYG. Меню дає можливість усі доступні гарячі клавіші налаштовувати по-своєму; існує велика кількість налаштувань інтерфейсу, відкрита архітектура, що дає змогу перебудувати інтерфейс повністю на свій лад. Простота і легкість створення сайта дає змогу навіть не вдаватися до редагування коду HTMLі бути упевненим у тому, що він залишиться чистим і в ньому не з'являться зайві теги, часто створювані різними Web-редакторами. Взагалі творці Dreamweaver дотримуються принципу не вставляти зайвих тегів, наприклад, якщо відкрити в Dreamweaver якусь сторінку, а потім закрити її, то в HTML-коді нічого не зміниться. Є також доволі зручний "чистильник" коду, що видаляє незакриті, непотрібні теги, залежно від налаштувань. Перевірка орфографії, щоправда, доступна тільки англійською мовою. Одна із зручностей у DreamweaverMX- це створення сторінок на основі шаблонів. Працювати в DreamweaverMX з допомогою - це дуже легко, адже практично в кожному діалоговому вікні є кнопка Допомога, а в панелі Код є три меню. У першому відображаються всі теги у вигляді провідника windows, в другому зроблені шаблони JavaScript, коментарів, заголовків тощо, а в третьому можна знайти вичерпну інформацію про будь-який тег. Тут перераховані далеко не всі перевага DreamweaverMX, насправді їх значно більше.
Найголовніший недолік DreamweaverMX - це, звичайно, кирилиця. До того ж після русифікації зникають усі російські кодування, окрім одного - UTF-8 (Unicode). Програма некоректно обробляє російські імена файлів, назви кнопок Flash, а також може зіпсувати документ тим, що перетворить усі літери кирилиці на незрозумілі символи. Тому доводиться вручну редагувати файли програми, що містять дані про кодування.
Серед інших недоліків - те, що кожного разу наново доводиться робити видимими рамки фреймів після виходу з програми.
Лінійка продуктів MacromediaMXорієнтована передусім на зручність кінцевого користувача. Порівняно з попередніми версіями, компанія зробила великий крок уперед, запропонувавши дизайнерам новий, продуманий дизайн і гнучкість інтерфейсу. DreamweaverMX - це програма, яка підійде як користувачам-початківцям, які не знають основ HTML, так і досвідченим користувачам, які вже не один рік займаються професійним Web-дизайном. Недарма більшість користувачів віддають перевагу саме Dreamweaver, адже ця компанія впродовж восьми років пропонує продукти, що відчутно полегшують створення сайтів, істотно оживляючи Internet.


3.2. Реалізація конструктора для створення електронних навчальних курсів
Призначення програми WYSrWYG - створення електронних навчальних видань різних видів: навчальних посібників, гіпермедійних і мультимедійних курсів, модулів перевірки знань.
Цілі і результат використання конструктора
У процесі роботи в програмі WYSrWYG і по її завершенню курс публікується, переводиться в html-формат.
Результатом роботи з проектом «Конструктор УМК» в програмі WYSrWYG є публікація проекту - представлення електронного навчального видання кінцевому користувачеві в заданому форматі.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Рис. 2.2. Вид екрану навчального курсу «Інформатика 9 клас» після публікації
Залежно від умов використання та цільового призначення електронного видання публікація може бути виконана у вигляді файлу захищеної публікації, набору файлів HTML або zip-архіву, пакетів SCORM, SCORM і IMS QTI або AICC.
Сценарій роботи
Запуск програми WYSrWYG, створення нового проекту «Конструктор УМК», збереження змін;
Створення назви, опису навчального курсу, настройка властивостей;
Формування структури навчального курсу;
Додавання теоретичного матеріалу в навчальний курс;
Додавання тестового завдання в навчальний курс;
Формування додатків (глосарій та інші допоміжні матеріали) навчального курсу;
Публікація проекту.
Крім того, перш ніж приступати до створення навчального курсу в програмі WYSrWYG, необхідно підготувати і обробити пакет матеріалів для наповнення майбутнього проекту:
підготувати і обробити теоретичний матеріал (в будь-якому текстовому редакторі);
з отриманого документа сформувати структуру (зміст, зміст - у багатьох текстових редакторах формується автоматично);
виділити в тексті смислові акценти, логічні зв'язки між розділами;
підготувати ілюстрації, схеми, анімаційні та відеоролики, вправи;
підготувати список термінів - глосарій;
підготувати питання для (само) контролю.



















Висновки

У сучасній цивілізації освіта як суспільне явище виконує функцію передавання знань, задоволення потреб людства кваліфікованими кадрами. На сьогодні розвиток людини, особистості як ніколи раніше стає показником рівня розвитку будь-якої країни, розвиток індивідуальності стає головним важелем подальшого поступу суспільства в цілому. Україна також не може залишатися осторонь глобальних світових тенденцій розвитку освітнього простору, однією з найважливіших серед яких є використання науковоємних інформаційних технологій, спрямоване на особистісно-орієнтоване навчання, на створення умов для здійснення неперервного професійного вдосконалення особистості протягом усього життя.
Акцентуючи увагу на процесі становлення інформаційного суспільства, Я.Я. Болюбаш вказує на те, що зазначене потребує від системи освіти адекватності змінам, які відбуваються у природі і суспільстві, в навколишньому середовищі, відповідності зростаючому обсягу інформації, стрімкому розвитку нових інформаційних технологій [2]. У зв'язку з цим на зміну парадигмі "підтримуючої" чи "просвітительської" освіти прийшла інноваційна парадигма освіти, найважливішою складовою якої стала ідея "освіти протягом усього життя" або неперервної освіти.
У цьому аспекті застосування Інтернет-технологій і впровадження ДН відкриває нові можливості для навчання та підвищення професійного рівня вчителів, робить освіту доступнішою. Удосконалення педагогічної майстерності вчителя здійснюється не тільки у процесі набуття ним практичного досвіду. Важливим чинником, який сприяє зростанню рівня педагогічної майстерності, є процес навчання у закладах післядипломної педагогічної освіти, тому реалізація цього процесу на високому сучасному рівні є вагомою.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у закладах освіти забезпечує нові можливості подавання навчального матеріалу, стимулює слухачів до активної навчальної діяльності, надає можливість для кожного педагога реалізувати свою, сформовану відповідно до індивідуальних особливостей і вимог, траєкторію навчання. Разом із тим, застосування ІКТ у системі післядипломної освіти може бути ефективним лише за умови розроблення науково обґрунтованої технології навчання як суб'єкта навчання, так і навчального закладу в цілому. Тому разом із проблемою модернізації матеріальної частини навчального середовища виникає проблема необхідності суттєвої модернізації (науково обґрунтованої і педагогічно доцільної) організаційних форм навчання, оскільки традиційна організація навчання вже не відповідає сучасним вимогам до процесу і результатів навчання. Поняття "педагогічна майстерність" також зазнає змін: з'являються нові вимоги до особистості вчителя. Залишаючи чинним зміст поняття "педагогічна майстерність", сучасність вимагає від учителя вміння органічно поєднувати традиційні навчальні впливи з активним і вільним застосуванням ІКТ.
Огляд систем дистанційного навчання в Україні та за кордоном дозволяє зробити висновок, що якість ДН значною мірою залежить від якості програмного забезпечення і навчальних матеріалів, які використовуються в системі дистанційного навчання. Для ефективної реалізації ДН важливими є такі базові компоненти: якісна мережева інфраструктура, сучасні апаратно-програмні платформи, відповідні завданням організації змісту навчального курсу, та система управління навчальним процесом.
Окрім того, дистанційне навчання, як і будь-який навчальний процес, крім змістовної частини повинне обов'язково включати організаційний компонент. Ці функції реалізуються системами управління електронним навчанням, які слугують платформою для розгортання курсів ДН.


Упродовж останніх двох десятиліть в області Internet-освіти домінують системи управління навчанням – LMS (Learning Management Systems). Проте у своєму традиційному вигляді вони не в змозі підтримувати все нові можливості Internet-технологій і використовувати потенціал всіх засобів взаємодії усередині соціальних мереж. Урахувати наявні технологічні нюанси і можливості сучасних платформ допомогла поява таких систем, як E-Learning Framework (ELF), IMS Abstract Framework і Open Knowledge Initiative (OKI), які визначили перші кроки на шляху створення сервісних платформ дистанційного навчання [6].
У процесі активного електронного навчання використовується широкий спектр Internet-технологій, спрямованих на персоніфікацію, можливість моделювання і мобільність; це дозволяє впроваджувати нові сучасні методики навчання, які є недоступними для традиційних видів [19]. Дослідник П. Траффорд відзначає, що в сучасності зростає попит на модульні та персоніфіковані платформи електронного навчання: традиційні платформи через свою монолітну внутрішню структуру не характеризуються достатньою гнучкістю [9].













Список використаних джерел

Абашкіна Н. В. Принципи розвитку професійної освіти в Німеччині: Монографія. – К.: Вища школа, 1998. – 207 с.
Батышев С. Я. Прогностическая ориентация профессионального образования // Педагогика. – 1988. – № 6. – С. 22-27.
Башарин В. Ф. Что нужно знать преподавателю физики профтехучилища для реализации взаимосвязи общего и профессионального образования?: Метод. реком. – М.: АПН СССР, 1987. – 102 с.
Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика. – Екатеринбург: Деловая книга, 1996. – 344 с.
Белозубов А.В.,.Николаев Д.Г Основы работы с HTML-редактором Abobe Dreamweaver CS3. Учебно-методическое пособие.. СПб.: СПбГУ ИТМО, 2007. С. 112. ISBN 5-7577-0092-0
Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: Моногр. – К.: Атіка, 2009. – 684 с.
Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Рибалко О.В., Богачков Ю.М. Технологія розробки дистанційного курсу: навчальний посібник / За ред. В.Ю. Бикова та В.М. Кухаренка – К.: Міленіум, 2008. – 291 с.
Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям / С.У. Гончаренко. – К.; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.
Гуревич Р. С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: [Монографія] / За ред. С. У. Гончаренка. – К.: Вища школа, 1998. – 229 с.
Гуторов Г. С. Методика и система работы по осуществлению взаимосвязи предметов общеобразовательного и профессионально-технического циклов в средних профессионально-технических училищах. – М.: Высш. шк., 1977. – 96 с.
Джанин Уорнер Macromedia Dreamweaver 8 для "чайников" = Dreamweaver 8 For Dummies. М.: «Вильямс», 2006. С. 400. ISBN 0-7645-9649-7
Дубинчук О. С. Диференціація змісту математичної освіти в училищах різних професійних напрямів // Диференційоване навчання у закладах профтехосвіти: Наук.-метод. зб. / Відп. ред. Н. Г. Ничкало. – К.: НДІ педагогіки України, 1992. – С. 29-39.
Зеер Э. Ф., Романцев Г. М. Личностно-ориентированное профессиональное образование // Педагогика. – 2002. – № 3. – С. 16-21.
Измайлов А. О., Махмутов М. И. Профессиональная направленность как педагогическое понятие и принцип // Вопросы взаимосвязи общей и профессиональной подготовки молодых рабочих: Сб. научн. трудов / Под ред. М. И. Махмутова. – М.: НИИ ПТП АПН СССР, 1982. – С. 4-31.
Кадемія М., Тозюк С. Професійна спрямованість викладання природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ // Професійно спрямоване навчання і виховання особистості: Зб. наук. праць / За ред. Г. П. Васяновича. – Львів: ЛДУ БЖД, 2006. – С. 64-80.
Коломієць Д. І. Застосування комп’ютерних технологій під час вивчення електротехнічних дисциплін // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / [редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін.]; Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – К.; Вінниця, 2002. – Ч. 1. – С. 206-210.
Кравцова Л.В., Кравцов Г.М. Мультимедіа – новий етап у сучасній освіті. Метода: збірник наукових і методичних статей, Вип. 4. – Київ. – 1997. – С. 19–23.
Кудрявцев А. Я. К проблеме принципов педагогики // Советская педагогика. – 1981. – № 8. – С. 100–106.
Махмутов М. И., Безрукова В. С. Принципы обучения как системообразующий фактор взаимосвязи общего и профессионального образования в среднем профтехучилище // Взаимосвязь общего и профессионального образования учащихся средних ПТУ. – М., 1983. – С. 15-31.
Новацкий Т. Основы дидактики профессионального обучения: Пер. с польск. – М.: Высш. шк., 1979. – 264 с.
Осипова Оксана Самоучитель Adobe Dreamweaver CS3. СПб.: «БХВ-Петербург», 2008. С. 400. ISBN 978-5-9775-0211-5
Официальный учебный курс Adobe Dreamweaver CS4 + CD = Adobe Dreamweaver CS4: Classroom in a Book. М.: «Эксмо», 2009. С. 304. ISBN 978-5-699-35326-2, 978-0-321-57381-0
Радкевич В. О. Роль інноваційних процесів у підготовці майбутніх фахівців // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / [редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін.]; Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – К.; Вінниця, 2000. – С. 196-200.
Сайт підтримки Moodle – moodle.org.
Сисоєва С. О., Баловсяк Н. В. Інформаційна компетентність фахівців: теорія та практика формування: Навч.-метод. посіб. – Чернівці: Технодрук, 2006. – 208 с.
Собко Р., Петринець В. Навчання комп’ютерних технологій у професійній освіті: специфіка, досвід, проблеми // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 6. – С. 232-238.









13 PAGE \* MERGEFORMAT 14615





Приложенные файлы

  • doc 417274
    Размер файла: 8 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий