Методичні вказівки ДП ПЕ 15

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА
3

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4

2. ЗМІСТ ТА ОБСЯГИ РОЗДІЛІВ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
6

2.1. Структура дипломного проекту
6

2.2. Основні розділи проекту
Вступ
Розділ 1. Геолого – екологічна характеристика об’єкту
проектування
Розділ 2. Технологічна частина
Розділ 3. Спеціальна частина
Розділ 4. Техніко-економічна ефективність природоохоронних
рішень
Розділ 5. Техніка безпеки, промислова санітарія, охорона праці і
навколишнього середовища
9
9

9
10
37

40

40

2.3. Графічна частина проекту
41

3. ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
42

3.1. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
42

3.1.1. Структура пояснювальної записки
42

3.1.2. Формули і математичні рівняння
43

3.1.3. Ілюстрації, графіки
43

3.1.4. Таблиці
44

3.1.5. Додатки
46

3.1.6. Перелік посилань
46

3.2. Вимоги до оформлення графічної частини проекту
46

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
48

ДОДАТКИ
50















ПЕРЕДМОВА

Дані методичні вказівки встановлюють загальні вимоги до виконання та оформлення дипломних проектів.
Дані методичні вказівки розроблені на основі Державних стандартів, що діють на території України: ДСТУ 1.5-93; ДСТУ 3008-95;
ГОСТ 1.15-85;
ГОСТ 2.001-93;
ГОСТ 2.102-68;
ГОСТ 2.104-68;

ГОСТ 2.103-68;
ГОСТ 2.105-95;
ГОСТ 2.106-96;
ГОСТ 2.109-73;

ГОСТ 3.1102-81;
ГОСТ 3.1103-82;
ГОСТ 3.1129-93;
ГОСТ 3.1109-82;

ГОСТ 3.1118-83;
ГОСТ 3.1119-83;
ГОСТ 3.1120-83;
ГОСТ 2.301-68;

ГОСТ 2.303-68;
ГОСТ 2.316-68;
ГОСТ 2.201-80


Відхилення від вимог цих методичних вказівок, а також стандарту Інгулецького технікуму ДВНЗ «Криворізький національний університет» відзначаються у відгуках керівників робіт і є підставою для зниження оцінки. При наявності грубих відхилень голова циклової комісії має право не допустити таку студентську роботу до захисту (до усунення відхилень).






























1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дипломний проект - це комплект технічної документації, який складається з пояснювальної записки (текстова частина) і креслень (графічна частина).
Дипломне проектування є заключним етапом навчання студента в технікумі.
Головна мета його полягає в:
реалізації отриманих теоретичних і практичних знань з питань екології та охорони навколишнього середовища в гірничий промисловості;
поглибленні навичок у виконанні самостійної роботи при вирішенні конкретних питань, які розробляються в проекті;
подальшій підготовці студента до самостійної професійної діяльності в сучасних умовах;
Дипломний проект – це самостійна робота студента, яка дозволяє оцінити загальний рівень його теоретичних знань, здатність до творчого вирішення питань, які виникають під час проектування, а також ступінь підготовки до професійної діяльності.
До дипломного проектування допускається студент, який пройшов повний курс навчання за відповідною ОПП та склав усі передбачені навчальним планом заліки та екзамени, тобто виконав усі вимоги навчального плану з напряму підготовки або спеціальності.
Дипломний проект виконуються студентом індивідуально і самостійно під керівництвом викладача.
Студент-дипломник зобов 'язаний:
регулярно, не менше одного разу на тиждень, інформувати керівника про стан виконання проекту відповідно до плану-графіку, надавати на його вимогу необхідні матеріали для перевірки;
самостійно виконувати індивідуальний проект або індивідуальну частину комплексного проекту;
при розробці питань враховувати сучасні досягнення науки і техніки, використовувати передові методики наукових та експериментальних досліджень, приймати оптимальні рішення із застосуванням системного підходу;
при проектуванні конкретних зразків техніки та розробці технологічних процесів виробництва, проведенні різного роду розрахунків та моделюванні використовувати сучасні комп'ютерні технології;
відповідати за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків, якість оформлення пояснювальної записки та графічного матеріалу і відповідність їх вимогам методичних рекомендацій (вказівок) з дипломного проектування випускової ЦК існуючим нормативним документам та державним стандартам;
дотримуватися календарного плану-графіку виконання дипломного проекту;
дотримуватися встановлених правил поведінки в лабораторіях і кабінетах дипломного проектування, своєчасно та адекватно реагувати на зауваження та рекомендації керівника і консультантів ДП;
у встановлений термін надати проект для перевірки керівнику та консультантам і після усунення їх зауважень повернути керівнику для отримання його відгуку;
отримати всі необхідні підписи на титульному листі пояснювальної записки та кресленнях, а також резолюцію голови випускової ЦК про допуск до захисту;
особисто подати ДП рецензенту з метою отримання рецензії; на його вимогу надати необхідні пояснення з питань, які розроблялися в ДП;
ознайомитися зі змістом відгуку керівника і рецензії та підготувати (у разі необхідності) аргументовані відповіді на їх зауваження при захисті ДП у ДКК.
Вносити будь-які зміни або виправлення в ДП після отримання відгуку керівника та рецензії забороняється!
у термін, визначений головою ЦК, надати дипломний проект до ДКК;
своєчасно прибути на захист ДП.
У разі відсутності таких документів державною кваліфікаційною комісією може бути прийнято рішення про неатестацію студента як такого, що не з'явився на захист ДП без поважних причин, з подальшим відрахуванням його з технікуму.
До захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану та програм зі спеціальності.
Дипломний проект перед захистом повинен мати відгук керівника, рецензію (додаток 7) та всі необхідні підписи згідно з додатками.
У разі відсутності хоча б одного із зазначених підписів дипломний проект до захисту не допускається.
Допуском до захисту дипломного проекту є список студентів-випускників, затверджений директором технікуму, за поданням завідуючого відділенням.
При захисті до ДКК надаються наступні матеріали:
виконані дипломні проекти з відгуками керівників та з рецензіями, які здаються відповідальному секретареві ДКК не пізніше, ніж на день до захисту;
відомості про успішність студентів.
Захист дипломних проектів проходить на відкритому засіданні ДКК.
На засіданні ДКК дипломнику надається час для доповіді (10-15 хвилин).
У доповіді дипломник має висвітлити:
постановку задачі;
предмет проектування (що розроблено);
обсяг виконаних робіт;
основні результати проекту.
Під час доповіді мають бути використані всі демонстраційні аркуші.
Доповідь дипломника повинна бути державною мовою.
Після доповіді оголошується рецензія і дипломник відповідає на зауваження рецензента та на запитання членів ДКК.
Після відповідей на запитання оголошується відгук керівника.
Рішення про оцінку дипломного проекту, про присвоєння кваліфікації та видачі диплому приймається ДКК на закритому засіданні більшістю голосів.
Результати захисту дипломних проектів оголошуються головою ДКК після підсумкового засідання комісії в день захисту.




2. ЗМІСТ ТА ОБСЯГИ РОЗДІЛІВ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

2.1. Структура дипломного проекту

Дипломний проект є звітною документацією студента і повинен мати структуру і правила оформлення згідно з ДСТУ 3008-95. Дипломний проект має бути написаний державною мовою.
Дипломний проект складається з пояснювальної записки (100-120 сторінок) та графічної частини (4 аркуші).
Складові пояснювальної записки
Пояснювальна записка складається із структурних елементів, які розміщуються в наступній послідовності:
титульний аркуш (додаток 1);
завдання на дипломне проектування (додаток 2);
специфікація (додаток 3);
зміст (додаток 4);
вступ;
основна частина, викладена по розділах;
висновки;
перелік посилань;
додатки.
Титульний аркуш надає відомості про назву дипломного проекту, виконавця, керівника та осіб, що його перевіряли та узгоджували. Назва дипломного проекту пишеться (друкується) великими літерами і повинна точно відповідати наказу на дипломне проектування. Титульний аркуш повинен бути підписаний керівником проекту, нормоконтролером, консультантами, рецензентом та затверджується головою випускної ЦК ( див . додаток 1).
Завдання на дипломне проектування видається керівником проекту до початку переддипломної практики.
Завдання містить усі дані, які необхідні для виконання дипломного проекту: вихідні дані до проектування, перелік розділів проекту, перелік обов'язкових креслень.
Завдання може передбачати використання ЕОМ. Оформлене на стандартному бланку завдання підписується головою ЦК, керівником, дипломником і затверджується заступником директора з НР ( див. додаток 2).
Специфікація оформлена на стандартному бланку і містить: тему дипломного проекту, назву креслень графічної частини. Специфікація підписується дипломником, керівником, нормоконтролером, рецензентом та головою ЦК ( див . додаток 3 ).
Зміст розташовується безпосередньо після специфікації, починаючи з нової сторінки. До змісту включають усі складові частини дипломного проекту, у тому числі всі додатки з їх назвами. Зміст пояснювальної записки приведений в таблиці 2.1. Номери сторінок вказують початок зазначеного матеріалу ( див . додаток 4).





Таблиця 2.1. Зміст пояснювальної записки

№ з/п
Назва розділів
Обсяги в сторінках

1
2
3


Вступ
1

1
Розділ 1. Геолого – екологічна характеристика об’єкту проектування
14-18

1.1
Характеристика розміщення об’єкту. Клімат регіону
2-3

1.2
Геологічна та гідрогеологічна характеристика родовища корисних копалин
2

1.3
Сучасний стан гірничих робіт в кар’єрі
2

1.4
Джерела утворення забруднювачів
2-3

1.5
Характеристика викидів та скидів
2-3

1.6
Антропогенний вплив полютантів і порушувачів на довкілля
2-3

1.7
Екологічна експертиза об’єкту
2

2
Розділ 2. Технологічна частина
28-35

2.1
Визначення меж відкритих гірничих робіт
3-4

2.2
Виробнича потужність кар’єра
2-3

2.3
Система розробки
2-3

2.4
Водовідлив
1-2

2.5
Підготовка гірських порід до виймання
3-4

2.6
Виймально - навантажувальні роботи
2-3

2.7
Транспорт на експлуатації
3-5

2.8
Відвалоутворення
2-3

2.9
Рекультиваційні роботи
6-8

2.10
Аналіз впливу відкритих гірничих робіт на довкілля
4-6

3
Розділ 3. Спеціальна частина
30-40

4
Розділ 4. Техніко-економічна ефективність природоохоронних рішень
6-8

5
Розділ 5. Техніка безпеки, промислова санітарія, охорона праці і навколишнього середовища
11-15

5.1
Техніка безпеки
1-2

5.2
Промислова санітарія
1-2

5.3
Протипожежна безпека
2-3

5.4
Охорона навколишнього середовища
3-4

5.5
Цивільний захист
3-4


Перелік посилань
1-3


Загалом
90-120


У вступі, який починають з окремої сторінки, коротко викладають: оцінку сучасного стану проблеми, світові тенденції розв'язання поставлених задач, актуальність даної роботи та підстави для її виконання, мету роботи, галузь її застосування.

В основній частині мають бути розкриті такі питання:
обґрунтування актуальності;
постановка задачі проекту;
розроблення технічних вимог до об'єкта проектування;
- аналіз можливих варіантів вирішення поставленої задачі та вибір
оптимального варіанту на підставі техніко-економічного обґрунтування;
вирішення поставленої задачі та розрахунок необхідних параметрів, що визначені завданням на дипломне проектування;
розроблення питань техніки безпеки, промислової санітарії, охорони праці і навколишнього середовища;
- оцінка техніко-економічної ефективності вибраного варіанту.
Висновки розміщують безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки. У висновках проводиться аналіз (оцінка) отриманих результатів, можливі варіанти використання результатів роботи; народногосподарську чи наукову значущість роботи.
Техніко-економічна ефективність природоохоронних рішень має давати відповіді на такі питання:
- обґрунтування актуальності теми проекту;
- обґрунтування вибору варіанта;
- оцінка техніко-економічної ефективності розробки.
Обґрунтування наводиться за наступним приблизним планом:
порівняння показників об'єктів, які розробляються, з існуючими сучасними;
оцінка новизни рішень, які пропонуються;
мета проекту і корисний ефект, який очікується від наслідків проектування.
Основним критерієм обґрунтування вибору варіанта є забезпечення заданих технічних показників з найменшими витратами.
Техніко-економічні показники зображують у вигляді таблиць, графіків або діаграм. Оцінка техніко-економічної ефективності має завершувати основний зміст проекту. Вартість повинна бути визначена в одиницях національної валюти - гривнях.
Текст основної частини має бути чітким і не допускати різних тлумачень. При цьому використовуються терміни, позначення та визначення, рекомендовані в ДСТУ, навчальній та спеціальній літературі.
Скорочення слів і словосполучень у проекті мають відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи.
Якщо під час виконання дипломного проекту була розроблена комп'ютерна програма, то в проекті необхідно привести блок-схему алгоритму, текст програми, надрукований на принтері, тестовий розрахунок, мову програмування, методику користування програмою. Аркуші з текстом програми розміщують або в основній частині, або в якомусь додатку, якщо програма громіздка.
Перелік посилань розміщується, починаючи з нової сторінки, і містить у собі тільки ті книги, підручники, навчальні посібники тощо, які були використані під час виконання роботи та на які є посилання. Посилання в тексті подаються у квадратних дужках, в яких проставляється номер, під яким джерело значиться в переліку посилань. Написання літератури в переліку посилань виконуються на мові оригіналу за бібліографічними правилами. Бібліографічні описи в переліку посилань подають за абеткою або у порядку значимості.
У додатках до дипломного проекту розмішують матеріал, який є необхідним для повноти проекту, але через великий обсяг чи способи подання не може бути розміщений в основній частині. У додатки можуть бути включені фотографії, карти, проміжні математичні докази та розрахунки, ілюстрації, методики та опис комп'ютерних програм, опис нової апаратури та приладів, що використовувались під час проведення експериментів, протоколи випробувань тощо.
В додатках не слід розміщувати результати розрахунків та графіки, за виключенням тих випадків, коли вони мають занадто великий обсяг або зроблені на аркушах нестандартного розміру (наприклад, комп'ютерні роздруківки).
Повністю підготовлену пояснювальну записку обов'язково оправляють будь-яким способом у твердій палітурці. Головні вимоги - естетичність та неможливість оперативної заміни аркушів (прошито, пронумеровано, з печаткою).


2.2. Основні розділи проекту

Вступ

В розділі на базі літературних джерел та фактичних матеріалів виробничих і переддипломної практики викладаються сучасні задачі екології та охорони навколишнього середовища в світі, державі, регіоні. Основні методи вирішення цих задач. Місце і роль об’єкту проектування у вирішенні основних екологічних задач. Визначаються мета та завдання проектування.

Розділ 1. Геолого – екологічна характеристика об’єкту проектування

1.1. Характеристика розміщення об’єкту. Клімат регіону
Район місцевості, промисловий майданчик об’єкту проектування. Коротка характеристика ландшафту, геолого – географічних та кліматичних умов. Розподіл опадів за місцями. Роза вітрів.

1.2. Геологічна та гідрогеологічна характеристики родовища корисних копалин
Геоморфологічна характеристика родовища. Характеристика корисних копалин. Умови залягання та особливості будови тіла корисних копалин. Гідрогеологічна характеристика родовища.

1.3. Сучасний стан гірничих робіт в кар’єрі
Розробник проекту на відробку кар’єра. Стан гірничих робіт в кар’єрі. Гірниче обладнання та устаткування.

1.4. Джерела утворення забруднювачів
Принципова технологічна схема виробництва основної продукції. Процеси та операції, де утворюються забруднювачі та порушувані довкілля: пило - газові викиди, стічні води, рідкі та тверді відходи. Аналіз умов утворення та можливість їх зменшення.

1.5. Характеристика викидів і скидів
Фізико – хімічний склад і властивості забруднювачів і порушувачів довкілля. Можливість їх розсіювання в атмосфері, попадання у водоймища, ґрунти.

1.6. Антропогенний вплив полютантів і порушувачів на довкілля
Шкідливий вплив забруднювачів на людину та навколишнє середовище. Ступінь техногенного порушення ландшафту, ґрунтів, флори, фауни.

1.7. Екологічна експертиза об’єкту
Відповідність фактичного стану викидів, скидів, відходів санітарно – нормативній базі та екологічному законодавству.
Граничнодопустимі на об’єкті обсяги викидів, скидів, відходів та необхідний ступінь їх зменшення, очищення або утилізації.
Оцінка впливу на навколишнє середовище і характеристика екологічної безпеки основних технологічних процесів об’єкту проектування.


Розділ 2. Технологічна частина

2.1. Визначення меж відкритих гірничих робіт

Виходячи з умов проекту, доцільним слід вважати аналітичний метод визначення кінцевої глибини кар’єру, в основі якого є розрахунковий принцип, відповідно якому кінцева глибина кар’єру визначається за контурним коефіцієнтом розкриття, тобто кінцевою глибиною кар’єру вважається той горизонт, на якому контурний коефіцієнт дорівнює граничному коефіцієнту вскриші.
13 EMBED Equation.3 1415
Граничний коефіцієнт вскриші:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.1)
де 13 EMBED Equation.3 1415- собівартість видобутку 1 м3 руди підземним способом;
13 EMBED Equation.3 1415 (2.2)
13 EMBED Equation.3 1415 - собівартість видобутку 1 т руди підземним способом;
13 EMBED Equation.3 1415- собівартість видобутку 1 м3 руди відкритим способом,
13 EMBED Equation.3 1415 (2.3)
13 EMBED Equation.3 1415 - собівартість видобутку 1 т руди відкритим способом;
13 EMBED Equation.3 1415- густина руди, 13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415- витрати на виробництво 1м3 розкривних робіт.
Кінцева глибина кар’єру для залізорудних кар’єрів визначається аналітичним способом по формулі професора Боголюбова В.П.
13 EMBED Equation.3 1415 (2.4)
де 13 EMBED Equation.3 1415 - граничний коефіцієнт розкриття, 13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415- горизонтальна потужність покладу, м;
13 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт вилучення руди;
13 EMBED Equation.3 1415- кут укосу робочого борта кар’єру, градус, таблиця (2.2);
13 EMBED Equation.3 1415- кут укосу неробочого борта кар’єру, градус, таблиця (2.3).

Таблиця 2.2. Кути укосів робочих бортів кар’єру 13 EMBED Equation.3 1415, градус
Коефіцієнт міцності породи, f
Кути укосів робочих бортів кар’єру 13 EMBED Equation.3 1415, градус

3..7
35..42

8..14
43..48

15..20
49..54


Таблиця 2.3. Кути укосів неробочих бортів кар’єру 13 EMBED Equation.3 1415, градус
Тип породи
Кути укосів робочих бортів кар’єру 13 EMBED Equation.3 1415, градус

Скельні
35..50

Напівскельні
25..35

Піщано-глинисті, важкоосушуючі
18..25



Рис. 2.1 Схема до визначення кінцевої глибини кар’єру аналітичним способом

Ширина кар’єру при кінцевій глибині:
13 EMBED Equation.3 1415. (2.5)

Довжина кар’єру при кінцевій глибині:
13 EMBED Equation.3 1415; (2.6)
де 13 EMBED Equation.3 1415- довжина покладу по простяганню, м;
13 EMBED Equation.3 1415- кут погашення кар’єру по простяганню (з торців), залежить від глибини кар’єру, міцності порід та інших гірничо-геологічних факторів

Геологічні запаси руди
13 EMBED Equation.3 1415 (2.7)
де 13 EMBED Equation.3 1415- потужність пустих порід, що залягають зверху покладу, м;
13 EMBED Equation.3 1415- довжина родовища, м;
13 EMBED Equation.3 1415- глибина родовища, м.

Промислові запаси руди
13 EMBED Equation.3 1415. (2.8)
де 13 EMBED Equation.3 1415 - коефіцієнт вилучення руди.

Обсяг вскришних порід в межах технологічних границь кар’єру:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.9)
де 13 EMBED Equation.3 1415- кут падіння покладу, градус.

Промисловий коефіцієнт вскриші
13 EMBED Equation.3 1415 (2.10)
Річна продуктивність кар’єру по вскриші
13 EMBED Equation.3 1415 (2.11)
де 13 EMBED Equation.3 1415 - річна продуктивність кар’єру по руді, т/рік;
Кпр - середній коефіцієнт вскриші (Кпр = Кпром ).

Термін розробки родовища
13 EMBED Equation.3 1415 (2.12)

2.2. Виробнича потужність кар’єра

Вона визначається виходячи з промислових запасів руди, доцільного терміну розробки покладу, а також від потреб промисловості у руді.
Виробнича потужність кар’єру по гірській масі
13 EMBED Equation.3 1415 (2.13)
де 13 EMBED Equation.3 1415- річна продуктивність кар’єру по руді, т;
13 EMBED Equation.3 1415- густина руди, 13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415- річна продуктивність кар’єру по вскриші, м3.
Виробнича потужність кар’єру на добу (розраховується по корисним копалинам, вскриші та гірській масі).
13 EMBED Equation.3 1415 (2.14)
де 13 EMBED Equation.3 1415- річна продуктивність кар’єру, 13 EMBED Equation.3 1415;
Д - кількість днів роботи кар’єру на рік.
Виробнича потужність кар’єру на зміну (розраховується по корисним копалинам, вскриші та гірській масі)
13 EMBED Equation.3 1415 (2.15)
де Пзм – кількість робочих змін на добу .


2.3. Система розробки

2.3.1. Вибір доцільної системи розробки
На вибір систем розробки впливають: прийняте обладнання, структура комплексної механізації, форма та розмір родовища, потужність та кут падіння покладу, рельєф поверхні над родовищем, відношення потужностей порід та рудного тіла, властивості порід та руди, розподіл промислових сортів руди по родовищу, гідрогеологічні та кліматичні умови, запаси руди, виробнича потужність кар'єру та спосіб розкриття родовища.
Правильно вибрана система розробки повинна задовольняти наступні вимоги:
а) забезпечувати безпеку ведення робіт і задовольняти екологічні вимоги;
б) сприяти досягненню наміченої потужності кар'єру;
в) сприяти досягненню низької собівартості розкриття та видобутку руди.
Враховуючи вищевказане, для відробки родовища, проектом приймається транспортна система розробки з використанням автомобільного, залізничного, або комбінованого транспорту та з формуванням зовнішніх відвалів.

2.3.2. Вибір технології ведення гірничих робіт та обладнання
Приймається технологія ведення гірничих робіт (циклічна або циклічно поточна), з урахуванням діючої на кар'єрі.
На вибір гірничого обладнання впливають: гірничо-геологічні умови залягання родовища та його наводненість, фізико-механічні властивості гірських порід, прийнятий вид транспорту.
Під час вибору обладнання, слід орієнтуватися на обладнання, що використовується на кар'єрі. На початку виконується вибір типу механізму, а потім його типорозмір.
На вибір бурового верстата впливає: діаметр підривної свердловини та гірничо-геологічна характеристика гірських порід. Тип екскаватора вибирається залежно від фізико-механічних властивостей гірських порід, прийнятого виду транспорту та інших чинників. Типорозмір екскаватора приймається залежно від: виробничої потужності кар'єру.
Вид транспорту приймається на підставі: відстані транспортування, характеру залягання покладу, фізико-механічних властивостей гірських порід, форм та розмірів кар'єрного поля, способів розкриття, прийнятої системи розробки, виробничої потужності кар'єру, прийнятого типорозміру екскаватора, кліматичних умов, темпу ведення гірничих робіт та інших чинників. Під час вибору транспортної посудини (думпкара, автосамоскида), необхідно, щоб відношення ємкості транспорту до ємкості ковша екскаватора було не менше 3:1.

2.3.3. Розрахунок елементів та параметрів системи розробки
Параметри та елементи системи розробки визначаються з урахуванням вибраного гірничотранспортного обладнання.

1. Кут укосу уступу
Він залежить від типорозміру екскаватора, кута падіння покладу, фізико-механічних властивостей гірських порід, а також від тріщинуватості масиву порід, які складають уступ. У відповідності з вимогами правил безпеки:
а) кут укосу робочого уступу:
13 EMBED Equation.3 1415
Таблиця 2.3. Кут укосу робочого уступу, 13 EMBED Equation.3 1415, градус
f
4
5..8
9..12
12

13 EMBED Equation.3 1415, градус
60
65
70
13 EMBED Equation.3 1415


б) кут укосу неробочого уступу залежить від фізико-механічних властивостей гірських порід:
13 EMBED Equation.3 1415
де 13 EMBED Equation.3 1415- кут природного укосу уступу, градус.

Таблиця 2.4. Кут природного укосу уступу, 13 EMBED Equation.3 1415,градус
Породи
13 EMBED Equation.3 1415, градус

Пісок дрібнозернистий
20..30

Пісок середньозернистий
25..35

Пісок крупнозернистий
27..32

Пісок з гравієм та галькою
35..40

Глина
15..45

Суглинки
30..50


Кути укосів уступів слід приймати враховуючи практику роботи кар’єру.

2. Висота уступу
Визначення висоти уступу, враховуючи вимоги безпеки ведення робіт.
Висота уступу не повинна перевищувати:
а) при розробці екскаватором пухких порід (без використання підривних робіт) - найбільшу висоту черпання екскаватору
13 EMBED Equation.3 1415



Рис. 2.2. Схема до визначення висоти уступу при розробці пухких порід

б) при розробці екскаватором міцних порід з використанням підривних робіт при багаторядному підриванні, висота уступу та розвалу порід не повинна перевищувати висоту черпання екскаватора, не більш ніж у 1,5 рази.
13 EMBED Equation.3 1415 (2.16)

Рис. 2.3. Схема до визначення висоти уступу у скельних породах

Визначення висоти уступу у залежності від робочих параметрів екскаватора та характеру вибухових робіт, по формулі акад. М.В.Мельникова:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.17)
де а - ширина розвалу породи після вибуху:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.18)
де Rч ,Rр - радіуси черпання та розвантаження екскаватору, м;
13 EMBED Equation.3 1415- кут укосу уступу, градус;
13 EMBED Equation.3 1415- кут укосу розвалу підірваної породи;
Кр - коефіцієнт розпушення породи.
13 EMBED Equation.3 1415 = 0,55..0,7 - відношення лінії найменшого опору (ЛНО) першого ряду свердловин до висоти уступу;
13 EMBED Equation.3 1415 = 0,75..0,85 - відношення відстані між рядами свердловин до (ЛНО).

2.4. Водовідлив

Задачею водовідливу є відкачка води, що потрапила у кар’єр, визначення найменш потрібної ємкості водозбірника.
У відповідності ЕПБ, місткість водозбірника повинна бути для відкритого водовідливу не менш трьохгодинного нормального водопритоку:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.19)
де 13 EMBED Equation.3 1415- місткість водозбірника при відкритому водовідливі, м3;
13 EMBED Equation.3 1415= 300..350 13 EMBED Equation.3 1415- нормальний годинний водопритік.

Продуктивність насосної станції
13 EMBED Equation.3 1415 (2.20)
де Qmax – найбільший годинний водопритік, 13 EMBED Equation.3 1415;
24 – кількість годин на добу;
20 – час, за який повинен бути відкачаний найбільший добовий
водопритік, годин;
Крез.= 1,2..1,25 – коефіцієнт резерву.
Потреба тиску:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.21)
де Нвс = 2..3 м – висота всмоктування;
Ннаг = Нк ,м – висота нагнітання.
13 EMBED Equation.3 1415- втрати тиску через лінійні та місцеві опори трубопроводу, м
13 EMBED Equation.3 1415 (2.22)

Таблиця 2.4. Технічна характеристика відцентрових насосів
Типорозмір відцентрового насосу
Кількість ступенів насосу
Оптимальна подача, 13 EMBED Equation.3 1415
Робоча частина характеристики,13 EMBED Equation.3 1415

ЦНСК 500-160..180
2..10
500
380..640

ЦНС 300-120..600
2..10
300
220..380

ЦНС 300-650..1040
5..8
300
220..380

ЦНС 180-500..900
5..9
180
130..220

ЦНС 105-98..490
2..10
105
80..130

ЦНС 60-66..350
2..10
60
50..80

ЦНС 180-85..425
2..10
180
130..220

ЦНС 60-50..250
2..10
60
50..80

ЦНС 38-44..220
2..10
38
28..50

З потрібної продуктивності насосної станції та необхідного тиску, з таблиці 2.4 обирається типорозмір відцентрового насосу.
Кількість насосів повинна бути такою, щоб можна було нормально експлуатувати насосну станцію, тобто повинні бути передбачені насоси і для ремонту і для резерву (один - у роботі, другий - у ремонті, третій - у резерві).
13 QUOTE 1415 13 EMBED Equation.3 141513 QUOTE 1415 (2.23)
де Qн.ст. - продуктивність насосної станції, 13 QUOTE 1415;
13 QUOTE 1415Qн- продуктивність вибраного насоса, м3/годину;
1 - один насос, приймається додатково на випадок необхідності ремонту.


2.5. Підготовка гірських порід до виймання

2.5.1. Вибір методу та способу ведення вибухових робіт
Вибір методу вибухових робіт виконується з урахуванням призначення корисних копалин, що видобуваються, фізико-механічних властивостей гірничих порід, характеру залягання. Для ведення вибухових робіт проектом приймається метод свердловинних зарядів.
Вибір способу ведення вибухових робіт виконується з урахуванням безпечного ведення гірничих робіт, їх технологічних особливостей та інших факторів. Способи підривання зарядів характеризуються двома ознаками:
а) засобами ініціювання вибухових зарядів;
б) послідовністю ініціювання окремих зарядів.
В залежності від засобів ініціювання зарядів розрізняють наступні способи підривання: вогневий, електровогневий, електричний, за допомогою детонуючого шнура. В залежності від часу ініціювання розрізняють наступні способи підривання: миттєвий, короткосповільнений, сповільнений.

2.5.2. Вибір типу вибухової речовини
Він виконується з урахуванням фізико-механічних властивостей гірничих порід, ступеню їх обводнення, вартості ВР.
Застосування вибухових робіт повинно бути безпечним і ефективним. Привести характеристику обраного типу ВР (таблиця 2.5).

2.5.3. Встановлення діаметру підривних свердловин
Діаметр свердловини визначає основні параметри буровибухових робіт та типорозмір бурового верстату.
Визначення діаметру підривної свердловини:
а) для легко (13 EMBED Equation.3 1415) і середньодробимих порід (13 EMBED Equation.3 1415)
13 EMBED Equation.3 1415
де 13 EMBED Equation.3 1415- найбільш допустимий лінійний розмір шматка відбитої породи, м;
13 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт пропорційності (таблиця 2.6).
Таблиця 2.5. Вихідні дані для вибору типу вибухової речовини

Коефіцієнт міцності породи, f
Вибухові речовини що
порівнюються
Перевідний коефіцієнт,
13 EMBED Equation.3 1415
Густина заряджання, 13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
Теплота вибуху,
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
Питома витрата ВР,
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
Вартість буріння,
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
Вартість ВР 13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415

1
2
3
4
5
6
7
8

Сухі породи

8
Ігданіт
1,13
1,11
3852
0,452
16
11,0


Грануліт М
1,35
1,1
3852
0,54
16
12,3

9
Ігданіт
1,13
1,11
3852
0,508
16
11,0


Грануліт С-2
0,98
0,95
3852
0,44
16
11,7

10
Грануліт М
1,35
0,95
3852
0,675
25
12,3


Ігданіт
1,13
1,1
3852
0,565
25
11,0

11
Грануліт С-2
0,98
0,95
3852
0,539
25
11,7


Грамоніт 79/21В
1,0
0,95
4285
0,55
25
16,2

12
Грануліт АС-8
0,89
1,1
5233
0,49
25
19,3


Карботол ГЛ-10В
1,1
1,5
5684
0,60
25
24,5

13
Грануліт АС-8
0,89
1,1
5233
0,53
25
19,3


Карботол ГЛ-10В
1,1
1,5
5684
0,66
25
24,5

14
Грамоніт 79/21В
1,0
0,95
4285
0,6
25
16,2


Карботол ГЛ-15Т
0,76
1,4
3427
0,46
25
38,0

15
Грамоніт 79/21В
1,0
0,95
4285
0,65
25
16,2


Карботол ГЛ-15Т
0,76
1,4
3427
0,49
25
38,0

16
Карботол ГЛ-15Т
0,76
1,4
3427
0,53
25
38,0


Іфзаніт Т-20
1,1
1,4
3176
0,77
25
24,0


17
Карботол ГЛ-15Т
0,76
1,4
3427
0,57
25
38,0


Іфзаніт Т-20
1,1
1,35
3176
0,82
25
24,0

18
Акватол АВМ
1,1
1,4
4250
0,82
25
37,0


Іфзаніт Т-60
1,1
1,4
3627
0,82
25
17,3

19
Акватол АВМ
1,1
1,4
4230
0,86
25
37,0


Іфзаніт Т-60
1,1
1,4
3627
0,86
25
17,3

20
Карботол ГЛ-15Т
0,76
1,4
3427
0,61
25
38,0


Іфзаніт Т-80
1,8
1,4
3750
0,86
25
17,3


Породи заводнені

8
Грамоніт 30/70В
1,0
1,3
3611
0,45
16
29,3


Грамоніт 79/21В
1,0
0,95
4285
0,40
16
19,2

9
Грамоніт 30/70В
1,0
1,3
3611
0,45
16
29,3


Грамоніт 79/21В
1,0
0,95
4285
0,45
16
19,2

10
Карботол ГЛ-15Т
0,76
1,4
3427
0,38
25
38,0


Грамоніт 30/70В
1,0
1,3
3611
0,50
25
29,3

11
Грамоніт 30/70В
1,0
1,3
3611
0,62
25
29,3


Карботол ГЛ-10В
1,0
1,4
5684
0,65
25
24,5

12
Грамоніт 30/70В
1,0
1,3
3611
0,55
25
29,3


Іфзаніт Т-20
1,1
1,4
3176
0,60
25
24,0

13
Карботол ГЛ-10В
1,1
1,5
5684
0,66
25
24,5


Грамоніт 79/21В
1,0
1,95
4285
0,60
25
19,2

14
Карботол ГЛ-15Т
0,76
1,4
3427
0,494
25
38,0


Грамоніт 30/70В
1,0
1,3
3611
0,73
25
29,3

15
Грамоніт 30/70В
1,0
1,3
3611
0,65
25
29,3


Грамонал А-50
1,08
0,95
4000
0,702
25
34,0


16
Гранулотол
1,0
0,95
4050
0,7
25
30,5


Грамонал А-45
0,79
0,95
4390
0,553
25
41,0

17
Карботол ГЛ-10В
1,4
1,5
5684
1,05
25
24,5


Іфзаніт Т-60
1,1
0,45
3627
0,82
25
17,3

18
Гранулотол
1,0
0,95
4050
0,75
25
30,5


Алюмотол
0,83
1,2
5510
0,622
25
48,5

19
Грамонал А-45
0,79
0,95
4390
0,616
25
41,0


Гранулотол
1,0
0,95
4050
0,78
25
30,5

20
Алюмотол
0,83
1,2
5510
0,66
25
48,5


Карботол ГЛ-10В
1,4
1,45
5684
1,1
25
31,5



Таблиця 2.6. Коефіцієнт пропорційності
Показник
Категорія висаджуємості порід


Легкопідриваємі
13 EMBED Equation.3 1415
Середньопідриваємі
13 EMBED Equation.3 1415
Важкопідриваємі
13 EMBED Equation.3 1415


б) для важкодробимих порід (13 EMBED Equation.3 1415)
13 EMBED Equation.3 1415 (2.24)
де 13 EMBED Equation.3 1415- повна висота уступа, м;
13 EMBED Equation.3 1415- кут укосу уступа, градус;
13 EMBED Equation.3 1415- щільність руди, т/м3;
т = 0,8..1,2 – коефіцієнт наближення зарядів (менше значення для порід з 13 EMBED Equation.3 1415, більше значення для порід з 13 EMBED Equation.3 1415);
С = 3 м – мінімально допустима відстань від верхньої бровки траншеї до вісі свердловини.

Таблиця 2.7. Стандартне значення долота
Діаметр свердловини, 13 EMBED Equation.3 1415

214
243
269
320


2.5.4. Вибір способу буріння вибухових свердловин та бурового обладнання
Для буріння підривних свердловин проектом приймається механічний спосіб буріння.
Бурове обладнання, яке використовується на кар’єрах, повинно забезпечувати високу економічність бурових робіт та їх безпечність, відповідати умовам даного підприємства.
На вибір бурового обладнання впливають: властивості гірських порід та діаметр підривної свердловини.
По визначеному діаметру свердловини обрати тип бурового верстату та привести його технічну характеристику.
Змінна продуктивність бурового верстату визначається за формулою
13 EMBED Equation.3 1415 (2.25)
де Lсв - глибина свердловини, м;
13 EMBED Equation.3 1415 (2.26)
де lпер - глибина перебуру свердловини, м.
13 EMBED Equation.3 1415 (2.27)
tр. - час регламентованої перерви, tр.=60 хв;
tп.з. - час на підготовчо-заключні операції, пов'язані з бурінням даної свердловини, хв;
tв. - час на допоміжні операції, хв;
tп. - час на передвижку та встановлення верстату для буріння нової свердловини, хв;
13 QUOTE 14 tб.15 - час власного буріння, хв;
13 EMBED Equation.3 1415 (2.28)
де Vбур - швидкість буріння, м/хв (13 QUOTE 14Vбур 15= 0,18, м/хв).

2.5.5. Визначення необхідної кількості бурових верстатів
Необхідна кількість бурових верстатів на кар'єр розраховується окремо для руди та вскриші:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.29)
де 13 EMBED Equation.3 1415 - річна продуктивність кар'єру по руді та по вскриші, 13 EMBED Equation.3 1415
13 EMBED Equation.3 1415=1,2..1,25 - коефіцієнт, враховуючий резерв верстатів;
13 EMBED Equation.3 1415 - щільність руди,13 EMBED Equation.3 1415; з
13 EMBED Equation.3 1415 - змінна продуктивність бурового верстату, 13 EMBED Equation.3 1415;
13 EMBED Equation.3 1415- кількість змін роботи верстату на добу, змін;
13 EMBED Equation.3 1415=210..250 діб - час роботи верстату на рік;
13 EMBED Equation.3 1415- вихід гірничої маси з 1 м свердловини:
13 EMBED Equation.3 141513 EMBED Equation.3 1415 (2.30)
де W - лінія опору по підошві уступу, м,
b - відстань між рядами свердловин, м,
13 EMBED Equation.3 1415- кількість рядів свердловин на блоці;
13 EMBED Equation.3 1415- відстань між свердловинами у першому ряді, м.
Величина лінії опору по підошві уступу змінюється в межах:
W=13 EMBED Equation.3 1415, м. (2.31)
Відстань між рядами свердловин:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.32)
де 13 EMBED Equation.3 1415 - коефіцієнт зближення свердловин в ряду, м
Відстань між свердловинами в ряду:
а = 13 EMBED Equation.3 1415, м . (2.33)


2.6. Виймально-навантажувальні роботи

Розрахунок параметрів буро-вибухових робіт слід виконувати для порід скельної вскриші та руди.
Для забезпечення заданого річного об’єму робіт, прийняти екскаватор.
Змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора складе:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.34)
де 13 EMBED Equation.3 1415- ємність ковшу екскаватора, м3;
13 EMBED Equation.3 1415- тривалість циклу екскавації, с;
13 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт наповнення ковшу;
13 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт розпушення породи;
13 EMBED Equation.3 1415- тривалість зміни, годин;
13 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт змінності;
Добова продуктивність екскаватора (розраховується для руди і вскриші):
13 EMBED Equation.3 1415 (2.35)
де 13 EMBED Equation.3 1415- кількість змін на добу.
Місячна продуктивність екскаватора (розраховується для руди і вскриші):
13 EMBED Equation.3 1415 (2.36)
де 13 EMBED Equation.3 1415=19..21 – кількість днів роботи екскаватора на місяць.
Річна продуктивність екскаватора (розраховується для руди і вскриші):
13 EMBED Equation.3 1415 (2.37)
де 13 EMBED Equation.3 1415- кількість днів роботи екскаватора на рік;
13 EMBED Equation.3 1415=256 – для екскаваторів ЭКГ - 4,6Б та ЭКГ - 5А;
13 EMBED Equation.3 1415=250 – для екскаватора ЭКГ - 8И (або з даних роботи кар’єру).
Потрібна кількість екскаваторів (окремо для руди і вскриші) :
13 EMBED Equation.3 1415 (2.38)
де 13 EMBED Equation.3 1415- річна виробнича потужність кар’єру (по руді, по вскриші), м3/рік;
13 EMBED Equation.3 1415=1,15..1,2 – коефіцієнт, враховуючий складення резерву екскаваторів.


2.7. Транспорт на експлуатації
2.7.1. Вибір виду кар'єрного транспорту та обґрунтування
типу обладнання
Вид транспорту вибирається на підставі аналізу умов залягання родовища, фізико-механічних властивостей гірських порід, форм та розмірів кар'єрного поля, засобу розтинання, прийнятої системи розробки, продуктивності кар'єру, прийнятого виймально-навантажувального обладнання, кліматичних умов, темпу ведення гірничих робіт та інших факторів.
Вказати прийнятий вид транспорту та типорозміри рухомого складу.

2.7.2. Визначення необхідної кількості транспортного обладнання

Розрахунок залізничного транспорту
Маса причіпної частини локомотивскладу
13 EMBED Equation.3 1415 (2.39)
де 13 EMBED Equation.3 1415- зчіпна вага локомотиву;
g = 9,81 м/с2 - прискорення вільного падіння;
( = 0,22 – коефіцієнт зчеплення між бандажами ведучих коліс з рейками;
13 EMBED Equation.3 1415= 2..3 Н\кН- питомий опір руху локомотиву;
13 EMBED Equation.3 1415- керівний підйом (похил), 0/00.
Кількість думпкарів у складі:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.40)
де 13 EMBED Equation.3 1415- вантажопідйомність думпкару, т;
13 EMBED Equation.3 1415- маса думпкару , т.
Продуктивність локомотивскладу залежить від його корисної ємності і часу руху:
Qс=13 EMBED Equation.3 1415, м3 / добу. (2.41)
де Т – час роботи локомотивскладу на добу, год;
Тр – час обороту, хв.;
n – кількість вагонів у локомотивскладі;
q - ємність одного вагона, м3;

Час одного рейсу:
Tp= tзав. + tгр. + tр. + tпор. + tоч. , хв. (2.42)
де 13 EMBED Equation.3 1415, tр - час на завантаження та розвантаження локомотивскладу, хв.
tгр., tпор - час руху в вантажному та порожньому напрямках, хв.
tоч. - час простою потягу на протязі одного рейсу при очікуванні завантаження та розвантаження, хв.
Локомотивний парк кар’єру складається з локомотивів, що зайняті на перевезенні гірської маси Nроб., зайнятих на господарчих роботах Nгосп., в ремонті Nрем. і в резерві Nрез.

Nлок .інв. = Nроб. + Nрем. + Nрез + Nгосп. , локомотивів; (2.43)

Кількість робочих локомотивів:
Nроб .=13 EMBED Equation.3 1415, локомотивів; (2.44)
де Qk – добовий оберт вантажу кар’єру, м3/ доб.;
f = 1,25 - коефіцієнт нерівномірності руху.

Кількість локомотивів у ремонті:
Nрем. = 0,15·Nроб., локомотивів; (2.45)

Кількість локомотивів у резерві:
Nрез.= (0,05..0,1) Nроб, локомотивів; (2.46)
Кількість локомотивів, що зайняті на господарчих роботах:
Nгосп.= 1..2 локомотива.

Інвентарний парк думпкарів
Nд.інв.=Nд.роб.·kд, думпкарів; (2.47)

де 13 QUOTE 1415 = 1,2ч1,3 - коефіцієнт, який враховує думпкари, що знаходяться в ремонті, резерві;
13 QUOTE 1415 - кількість робочих думпкарів.
Nд.роб.=n·Nроб, думпкарів; (2.48)


Розрахунок автомобільного транспорту

Режим роботи автомашин протягом доби приймати двохзмінний.
Змінна продуктивність автомашини:
Qзм = 13 EMBED Equation.3 1415, т / зміну; (2.49)
де Т – тривалість зміни, год;
Тр – тривалість рейсу, хв.;
Р – вантажопідйомність машини, т;
13 EMBED Equation.3 1415 - коефіцієнт використання часу протягом зміни (13 EMBED Equation.3 1415= 0,7..0,9).
Тривалість рейсу автомашини:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.50)
де tнав. - час навантаження, хв.;
t р. – час руху навантаженої та порожньої автомашини, хв.;
t розв. – час на розвантаження (1..1,2 хв.);
t м. – час, необхідний для маневрів при навантажені та розвантажені, хв.;
t оч. – час простою в очікуванні навантаження та розвантаження, хв.
t оч. = 0,5(tнав. + t розв.), хв. (2.51)
Тривалість навантаження:
tнав. = 13 EMBED Equation.3 1415, хв.; (2.52)
де tц – тривалість робочого циклу екскаватора, с.;
nк - число ковшів, що навантажують в кузов автомашини:
(2.53)

де Е – ємність ковша екскаватора, м3,
13 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт наповнення ковша екскаватора,
V – ємність кузова автомашини, м3
Тривалість руху автомашини
(2.54)


де Lнав, Lпор – відстань транспортування відповідно навантаженої та порожньої машини, км;
Vсер.нов., Vсер.пор – середньо технічні швидкості руху відповідно навантажених та порожніх машин, км / год;
Vсер.нав = 10 км/год,
Vсер.пор = 20 км/год.
Річна продуктивність машини
(2.55)
де 13 QUOTE 1415nзм.13 QUOTE 1415 - число робочих змін автомашини на добу,
nдіб13 QUOTE 1415 - число робочих днів у поточному році.

Робочий парк автосамоскидів у кар’єрі :
(2.56)
де Nекс13 QUOTE 1415 - кількість екскаваторів, які працюють у кар'єрі;
Nп13 QUOTE 1415 13 QUOTE 1415 - кількість автотранспорту, яка обслуговує 1 екскаватор.
(2.57)
де 13 QUOTE 1415- змінна продуктивність екскаватора, т/зміну;
13 QUOTE 1415 - змінна продуктивність автомашини, т/зміну.

Інвентарний парк автосамоскидів:
(2.58)
де КТ.Г. = 0,713 EMBED Equation.3 1415- коефіцієнт технічної готовності автопарку.


2.8. Відвалоутворення

1. Вибір способу відвалоутворення та механізації відвальних робіт
Від правильного вибору способу відвалоутворення, виду механізації та параметрів відвальних тупиків залежать техніко-економічні показники відвальних робіт.
Засоби механізації відвальних робіт вибирають з урахуванням гірничо-геологічних, топографічних та кліматичних факторів, а також виду виймально-транспортного обладнання, що використовується на кар’єрі.
При екскаваторному відвалоутворенні слід вказати типорозмір відвальних екскаваторів, електровозів (тепловозів), думпкарів, залізничних кранів.
При бульдозерному відвалоутворенні слід вказати типорозміри: автосамоскидів, бульдозерів.
Продуктивність розкривних екскаваторів в великій мірі залежить від правильно вибраної організації відвальних робіт. Питома вага відвальних робіт у загальній вартості 1м3 розкриття сягає 10..20 %




Таблиця 2.11. Технологічні показники різних способів відвалоутворення
(по М.Г. Новожилову)
Обладнання для відвалоутворення
Середня висота відвального уступу, м
Середня продуктивність праці одного робітника,13 EMBED Equation.3 1415
Приймальна здатність відвальної дільниці, 13 EMBED Equation.3 1415

Одноковшові екскаватори
15..40
150..250
4000..6000

Бульдозери при автотранспорті
до 70
300..500
1000..2000



2. Розрахунок параметрів відвалоутворення

1. Висота відвальних уступів
Висота відвальних уступів залежить від: фізико-механічних властивостей порід, що складують у відвал, кліматичних умов, прийнятого способу відвалоутворення, типорозміру та маси відвального і транспортного обладнання, типу та характеру розвитку відвалів і приймається з таблиці 2.12.

Таблиця 2.12. Висота відвальних уступів, м.
Породи
Обладнання для відвалоутворення


Одноковшеві екскаватори
Бульдозери при автотранспорті

Глинисті
15..20
10..15

Піщані
До 30
15..20

Скельні
До 30..40
25..30


Щоб зменшити площу під відвали, відсипку проводять у декілька ярусів. Кількість ярусів приймається з обліком забезпечення: стійкості. відвалу та безпечної праці людей і механізмів.

2. Кут укосу відвального уступу
Він залежить від фізико-механічних властивостей порід, що складуються у відвал: 13 EMBED Equation.3 1415
3. Площа відвалу
Під відвали відводять найменш можливу площу за рахунок збільшення кількості ярусів та загальної висоти відвалу. Але площа, відведена під відвали та місткість відвалів, повинні забезпечити розташування усього об'єму вскриші.
Для одноярусних відвалів:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.59)
Для двохярусних відвалів:
13 EMBED Equation.3 1415
де 13 EMBED Equation.3 1415- об’єм вскриші, яку необхідно скласти у відвал:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.60)
де 13 EMBED Equation.3 1415- річна продуктивність кар'єру по вскриші м3,
Т - термін відробки покладу, років,
Кр.в = 1,05..1,15 - коефіцієнт розпушення породи у відвалі;
13 EMBED Equation.3 1415- висота ярусу відвалу, м;
13 EMBED Equation.3 1415= 0,5..0,7 - коефіцієнт заповнення породою площі другого ярусу.


2.9. Рекультиваційні роботи

2.9.1. Обгрунтування вибору напрямку рекультивації

Будь-який з напрямків рекультивації повинен забезпечувати раціональне і ефективне використання території, створення гармонійних ландшафтних напрямків, що найбільш повно відповідають господарським, економічним,соціальним та естетичним вимогам населення і природним умовам району.
Напрямок рекультивації визначає кінцеве використання порушених земель після проведення відповідних гірничо-технічних, інженерно-будівельних, біомеліоративних заходів. Вибір, за звичай, виконується з урахуванням наступних факторів:
1) природні умови району;
2) агрохімічні та агрофізичні властивості порід та їх сумішей у відвалах;
3) господарські, соціально-економічні умови та санітарно-гігієнічний стан району розміщення порушених земель;
4) технології, використання комплексів гірничо-рекультиваційних машин;
5) плани перспективного розвитку територій, що підлягають рекультивації.
Виконуємо аналіз наведених даних та вибір раціонального і доцільного напрямку рекультивації відвалу (таблиця 2.13).

Таблиця 2.13. Вибір напрямку рекультивації

Напрямок
Позитивні фактори
Несприятливі фактори

Водо- та рибогосподарська



Сільськогосподарська



Лісогосподарська



.........







2.9.2. Визначення послідовності проведення робіт з гірничотехнічної рекультивації

Гірничотехнічна рекультивація, передбачає виконання робіт щодо підготовки земель, що звільнилися після гірничих розробок родовищ до подальшого цільового використання в народному господарстві. В цей період підприємства або виробничі об'єкти, які здійснюють розробку родовищ, виконують такі роботи:
- селективне зняття, складування і збереження придатних для біологічної рекультивації розкривних порід, у тому числі родючий шар грунту;
- селективне формування відвалів розкривних порід;
- за потреби планування і покриття спланованої поверхні шаром родючого грунту або потенційно родючих розкривних порід,
- засипання і планування деформованих поверхонь (провали, карстові лійки та ін.);
- влаштування під'їзних доріг;
- меліоративні та протиерозійні заходи.
Відповідно до напрямку рекультивації проектуються основні технологічні процеси до та після початку гірничих робіт.

2.9.3. Розрахунок обсягів рекультиваційних робіт

Розрахунок параметрів ділянки, необхідної для складання чорнозему

Для проведення ефективної рекультивації перед початком спорудження відвалу необхідно зняти родючий шар грунту (чорнозем) та транспортувати його до місця складування, щоб зберігати необхідну кількість років (вказати).
Визначаємо обсяги чорнозему, що підлягають зняттю, за формулою:

V=S·h, 13 QUOTE 1415; (2.61)

де S – площа відвалу, га;
h – потужність шару чорнозему, м.

При умові проведення відповідного напрямку рекультивації (вказати) необхідно, щоб рельєф поверхні забезпечував нормальну та безпечну роботу гірничої техніки, а саме:
провести вирівнювання поверхні;
виконати виположування кутів схилів відвалу до необхідного кута.
При виположуванні схилів, зазвичай, збільшується площа відвалу, тому визначимо величину її збільшення
·S.
Збільшення площі відвалу, що має форму прямокутника, визначається так:
13 EMBED Equation.3 1415 , м2. (2.62)
При квадратній формі відвалу вона визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, м2.
А якщо відвал, що має форму кола:
13 EMBED Equation.3 1415, м2.
Загальна площа під відвал складе
13 QUOTE 1415 (2.63)
З метою збільшення потужності родючого шару грунту, що буде створено на поверхні відвалу, доцільно попередньо зняти родючий грунт на всій ділянці, яка відведена під відвал, з урахуванням його виположування. Таким чином, кількість чорнозему, що необхідно зняти з території майбутнього відвалу визначається за формулою:
13 QUOTE 1415 (2.64)
де 13 QUOTE 1415 - обсяги чорнозему.
Далі визначаємо площу ділянки, що необхідно відвести під складання чорнозему.
13 QUOTE 1415, 13 QUOTE 1415 (2.65)
де 13 QUOTE 1415 - потужність шару чорнозему, 0,3 м;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт роз рихлення грунту, 1,17;
13 QUOTE 1415 - площа порушеної ділянки, 13 QUOTE 1415;
13 QUOTE 1415 - висота складання чорнозему, м;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт розубожування при знятті чорнозему, 0,2;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт, що враховує обсяги схилів складу;
13 QUOTE 1415 = 0,07.

2.9.4. Розрахунок потужності та кількості гірничого обладнання для зняття чорнозему

Виконаємо вибір гірничого обладнання для зняття і транспортування чорнозему (табл. 2.14), враховуючи відстань транспортування до складу. Прийняти відповідне обладнання, вказати його технічні характеристики.

Таблиця 2.14. Технічні характеристики скреперів
Елементи

Марки скреперів


Тц
причіпні
самохідні


ДЗ-ЗЗ
ДЗ-20
ДЗ-20
Д-357М
Д-357П
Д3-13

Трактор-тягач
ДТ
Т-100
МТС-1
МАЗ-529М
МАЗ-546П
БелАЗ

Потужність л.
75
108
180 і 215
375

Ек
3
7
8
15

а
2,1
2,65
2,72
2,85

h
0,1-0,2
1,15-0,3
1,15-0,3
0,2-0,35

V1
1,1
0,5
0,6
0,6

V2
1,5
1,5
4-5,6
4-5,6

b
0,35
0.3
0.3
0,3


1,5
1,5
3-4
3-4

V4
2,0
2,0
5,5-7
5,5-7

Тn
12
12
6
6

Тр
10-15
15-20
15
15


Виконуємо розрахунок потужності та кількості скреперів.
Тривалість одного циклу скрепера визначається за формулою:

13 QUOTE 1415 сек; (2.66)
де 13 QUOTE 1415 - довжина шляху різання грунту, м;

13 QUOTE 1415, м; (2.67)

де 13 QUOTE 1415 - ємність ковша скрепера, 13 QUOTE 1415;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт наповнення ковша, 1,0;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт втрати грунту, 1,2;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт нерівномірності товщини стружки;
13 QUOTE 1415 - ширина смуги різання;
13 QUOTE 1415 - глибина різання, м;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт розпушення грунту, 1,2.

13 QUOTE 1415 - швидкість скрепера при наборі грунту;
13 QUOTE 1415 - дальність транспортування грунту, км;
13 QUOTE 1415 - швидкість при транспортуванні, м/сек.;
13 QUOTE 1415 - дальність руху порожняка, м;

13 QUOTE 1415, м; (2.68)

де в – середня потужність шару відсипки;

13 QUOTE 141513 QUOTE 1415 - швидкість руху скрепера при розвантаженні;
13 QUOTE 1415 - довжина шляху руху в порожняковому напрямку;
13 QUOTE 1415 - швидкість руху порожнього скрепера;
13 QUOTE 1415 - час розвантаження скрепера;
13 QUOTE 1415- час навантаження скрепера.

Змінна продуктивність скрепера отримується з виразу:

n=13 EMBED Equation.3 1415, м3/зміну; (2.69)
де - Ек – ємність ковша скрепера, м3;
Кн – коефіцієнт наповнення ковша (табл. 2.15);
Кв – коефіцієнт використання скрепера в часі;
Кв = 0,8 – для скреперів ємністю 3 м3;
Кв = 0,85 – для скреперів ємністю 3 м3;
Кр – коефіцієнт розпушення ґрунту;
Тц – тривалість одного циклу роботи, с.

Таблиця 2.15. Відповідність коефіцієнту наповнення ковша скрепера
Найменування
Вологість
Кр
Кн

Пісок сухий
-----
1,1
0,-0,7

Вологий
12-15
1,15
0,7-0,9

Суглинок
-----
1,2-1,25
0,1-0,2

Глина
-----
1,25-1,3
1,0-1,1

Рослинний грунт
10
1,2-1,25
1,1-1,2

Добова продуктивність скрепера складе
13 QUOTE 1415, 13 QUOTE 14м3/добу15; (2.70)
де 13 QUOTE 1415 - число змін на добу, 3.

Річна продуктивність скрепера визначається за формулою:
13 QUOTE 1415, 13 QUOTE 1415/рік; (2.71)
де 13 QUOTE 1415 – число робочих днів скрепера на рік, 355.

Визначаємо кількість машинозмін, що необхідні для зняття чорнозему з виразу
13 QUOTE 1415, машинозмін. (2.72)

При цьому кількість машинозмін роботи скреперів складе:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.73)
Виразити кількість машинозмін в кількості діб та років.

Змінна продуктивність навантажувача при навантаженні ґрунту в автосамоскиди, попередньо знятого бульдозером, приймається як рівна 5-ти продуктивностям бульдозера. У випадку основного устаткування зрізання ґрунту, розраховується за аналогією з продуктивністю скрепера, при цьому :
13 EMBED Equation.3 1415, с.
При розрахунку продуктивності автосамоскиду використовується формула продуктивності скрепера, але
13 EMBED Equation.3 1415, с;
де V2 = V4=7 м/с.

2.9.5. Планувальні роботи
При досягненні відвалом проектної висоти (вказати) пропонуємо зробити перерву в гірничих роботах для ущільнення поверхні, а потім розпочинати гірничотехнічний етап рекультивації, а саме - повторне планування поверхні.
У випадку (вказати напрямок рекультивації) обирається обладнання для планувальних робіт.
Виконаємо розрахунок потужності та кількості бульдозерів при повторному плануванні відвалу.
Визначаємо обсяги планувальних робіт на поверхні відвалу при максимальних нерівностях поверхні 0,2 м.
Vпл.=Sвип.·0,2, м3. (2.74)
Змінна продуктивність бульдозера визначається за формулою:
13 QUOTE 1415, м3/зміну. (2.75)
де 13 QUOTE 1415 - тривалість зміни, годин;
V – обсяги гірничої маси в розпушеному стані, яка переміщується відвалом бульдозера, 313 QUOTE 1415;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт змінної продуктивності бульдозера в залежності від величини похилу на ділянці роботи бульдозера, 0,6;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт, який враховує збільшення продуктивності при роботі бульдозера з відкрилками, 1,1;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт, що враховує втрати породи в процесі її переміщення.
13 QUOTE 1415; (2.76)
де
· – коефіцієнт, який враховує втрати породи при транспортуванні, 0,008;
13 QUOTE 1415 - відстань переміщення породи, м.
13 QUOTE 1415 – коефіцієнт використання бульдозера в часі, 0,8;
13 QUOTE 1415 - коефіцієнт розпушення гірничої маси в призмі волочіння, 1,3;
13 QUOTE 1415 - тривалість циклу бульдозера, сек;
13 QUOTE 1415сек; (2.77)
де 13 QUOTE 1415 , 13 QUOTE 1415 - довжина шляху різання, м;
13 QUOTE 1415 - швидкість руху при різанні, м/сек.;
13 QUOTE 1415 - швидкість руху з гірничою масою, 1м/сек.;
13 QUOTE 1415- час на переключення швидкості, 9 сек;
13 QUOTE 1415 - час на розвороти машини, 10 сек.
При цьому кількість машинозмін роботи бульдозерів розраховується так:
13 QUOTE 1415машинозмін (2.78)
Виконаємо розрахунок продуктивності та кількості обладнання для відсипки відвалу.
Добова продуктивність бульдозера складе:
Пдоб.б.=Пзм.б.·nзм., м3/добу; (2.79)
де: nзм - кількість змін на добу.

Визначаємо річну продуктивність бульдозера:
Пріч.б.= Пдоб.б.· nд, м3/рік; (2.80)
де: nд - кількість робочих днів на рік.

2.9.6. Відновлення родючості грунтів
Відновлення родючості грунтів виконується в 3 етапи:
1) укладання екрануючого шару порід
2) укладання потенційно-родючих порід;
покриття поверхні відвалу чорноземом.
У загальному випадку схема для визначення потужності рекультивованого шару представлена на рисунку (2.4).
Зазвичай, потужність екрануючого шару порід складає 0,5 м; потенційно-родючих порід дорівнює 2 м, а чорнозему може бути розрахована за формулою:
13 QUOTE 1415, м; (2.81)
де 13 QUOTE 1415 - загальні обсяги закладаємого чорнозему, 13 QUOTE 1415;
13 QUOTE 1415 - площа відвалу після виположування, 13 QUOTE 1415.









1


2


3
Рис. 2.4. Схема до визначення потужності шару грунту: 1 – шар чорнозему;
2 – шар потенційно-родючих порід; 3 – екрануючий шар порід


2.10. Аналіз впливу відкритих гірничих робіт на довкілля

Основними негативними наслідками гірничо-збагачувального виробництва при відкритому способі розробки є: пилогазовиділення в кар'єрі при роботі гірничотранспортного устаткування, пилогазовиділення при здійсненні масових вибухів, відчуження землі під відвали пустих порід і шламосховища та пиловиділення з їх поверхонь, організовані і неорганізовані пилогазовиділення дробарно-збагачувальних і агломераційних фабрик.
Ступінь забруднення довкілля залежить від обсягів виробництва залізовміщуючої товарної продукції, гірничогеологічних умов розробки, структури комплексної механізації, яка застосовується і співвідношення обсягів виробництва різних видів товарної продукції. Для того, щоб врахувати ці чинники, в цьому розділі метою є визначення питомих показників пилогазовиділення по процесам гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу.



1. Бурові роботи
На кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу при виконанні бурових робіт впливають: кількість бурових верстатів, режим їх роботи, продуктивність, міцність породи, питома інтенсивність пилопридушення, застосування засобів для пилопридушення.
Розрахунок кількості викидів забруднюючих речовин при проведенні бурових робіт виконується з урахуванням нестаціонарності їх технологічних процесів.
Максимальний разовий викид розраховується для руди та вскришних порід без застосування засобів пилопридушення та окремо враховуючи їх застосування:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.82)
де: Рсер. - середня об'ємна продуктивність одного бурового верстату, м3/с;
Іп - питома інтенсивність пилопридушення, мг/м3, (із застосуванням засобів пилопридушення - повітряно-водяної суміші складає 3481 мг/м3, а без їх застосування - 110370 мг/м3);
n - кількість бурових верстатів, шт.
Загальний максимальний разовий викид становитиме:
Мм.р.заг.= Мм.р.руда+ Мм.р.вскр., г/с. (2.83)
Валовий викид забруднюючих речовин також розраховується двічі - без застосування засобів пилопридушення та окремо, враховуючи їх застосування:
13 EMBED Equation.3 1415 (2.84)
де: kнес. - коефіцієнт нестаціонарності роботи станків, 0,53;
Тріч.- режим роботи бурових верстатів, год/рік;
Тріч.= nдн.рік.· nгод.доб., год/рік; (2.85)
де: nгод.доб. - кількість робочих годин на добу, год/добу;
nдн.рік.- кількість робочих днів у рік.

Розрахувати ефективність пилопридушення під час виконання бурових робіт при застосуванні повітряно-водної суміші ЕП.

(2.86)


2. Екскаваторні роботи
Для розрахунку кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу при проведенні екскаваторних робіт необхідні дані про: режим роботи екскаваторів, об'єм повантажених порід в автотранспорт, питома інтенсивність запилення при повантаженні в автотранспорт.
Кількість викидів при навантаженні екскаваторами (вказати марку) розраховується для рудних та скельних порід без застосування заходів пилопридушення та з їх застосуванням.

М = Аріч. · Ізап.·10-9 , т/рік, (2.87)
де А - річна продуктивність кар'єру, т/рік;
Ізап. - питома інтенсивність запилення порід, (таблиця 2.9).
Таблиця 2.9. Питома інтенсивність запилення при повантаженні екскаваторів
ЕКГ в автотранспорт для різних типів порід
Тип породи
Питома інтенсивність запилення, мг/м3

Скеля суха
13525

Скеля волога
3684

Руда суха
27050

Руда волога
7367


Розраховуються сумарні річні викиди забруднюючих речовин Мзаг. при повантаженні екскаватором руди та скельних порід без застосування заходів по пилопридущенню та з їх застосуванням:
Мзаг.=Мруди+Мскелі, т/рік. (2.88)

Сумарний річний обсяг викидів з урахуванням осадження 90% пилу в кар'єрі розраховується двічі - з урахуванням заходів пилопридушення та без них:
Мріч.= Мзаг.(1 - 0,9), т/рік. (2.89)

Разовий обсяг викидів складе:

(2.90)

де Тріч. - режим роботи екскаваторів, год/рік,
Тріч.= nдн.рік.· nзм. доб.· nгод.зм., год/рік; (2.91)
де: nдн.рік.- кількість робочих днів у рік,
nзм.доб - кількість змін на добу, зм/добу;
nгод.зм - кількість годин на зміну, год/зм.

Ефективність пилопридушення ЕП при зрошенні гірничої маси під час екскавації розраховується аналогічно як і для бурових робіт за формулою 2.86.

3. Кар’єрний транспорт
Розрахунок кількості викидів забруднюючих речовин при роботі двигунів внутрішнього згорання технологічного транспорту і механізмів виконується в залежності від їх питомих викидів, затрат дизельного палива та режиму роботи транспорту.
Обсяги питомих викидів забруднюючих речовин при згоранні дизельного палива приведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 . Обсяги питомих викидів викиди забруднюючих речовин при
згоранні дизельного палива
Забруднювачі
Формула
Питомий викид, кг/т

Діоксид азоту
NO2
31,5

Сажа
С та ін.
3,85

Сірчаний ангідрид
SO2
5,0

Оксид вуглецю
CО2
36,0

Вуглеводні
СН4, СН3 та ін.
6,2

Обсяги викидів при роботі двигунів внутрішнього згорання розраховуються окремо для бульдозерів та автотранспорту кар'єра по кожному забруднювачу наступним чином:
Мріч.=З·Вз.р.·10-3, т/рік, (2.92)
де: З - затрати дизельного палива (для бульдозерів - 410 т/рік, для автотранспорту - 2500 т/рік);
Вз.р. - питомий викид забруднюючих речовин, кг/т (табл. 2.10).

Разовий обсяг викидів Мсек і режим роботи кар'єрного транспорту Тріч. розраховується аналогічно екскаваторним роботам за формулами 2.90, 2.91.



Розділ 3. Спеціальна частина

Являє собою результати вирішення конкретного актуального питання (самостійної творчої роботи), пов’язаного з екологічною та природоохоронною діяльністю підприємства.
Виконується згідно завдання керівника.
Зміст розділу:
1. Аналіз і оцінка існуючої технології очищення забруднювачів або переробки відходів.
2. Вибір найбільш ефективної технології та її характеристика.
3. Пропозиції по модернізації та удосконаленню існуючої технології.
4. Розрахунок запропонованого варіанта технології і порівняння техніко - економічних розрахунків з досягнутим на практиці результатом.
5. Техніко-економічне порівняння розглянутих варіантів технології чи рішення.
6. Графічний матеріал - технологічна схема запропонованої технології очищення забруднювачів або утилізації відходів.

Приблизна тематика спеціальної частини

3.1. Організація системи моніторингу гірничого підприємства
Вибір схем закладання постійно діючих постів або експериментальних ділянок. Вибір методик відбору проб (повітря, води, грунту тощо), проведення геоботанічних описів рослинності (біомоніторингові дослідження), та обробка результатів та їх представлення.
Розрахунки і опис інтенсивності впливу фактора (факторів, якщо існує факторність), концентрації діючої речовини, характер поширення (повітряним, водним шляхами, технічними засобами тощо), відстаней перенесення забруднюючих речовин, утворення різних за ступенем забруднення техногенних зон.
Визначення межі припустимих концентрацій речовини на одиницю об’єму, перевищення норм, доз, концентрацій для кожного полютанта.
Розробка системи заходів направлених на поліпшення екологічного стану на підприємстві.
Графічна частина:
Схема розташування постів спостереження.
Схема систематизації інформації.
3.2. Очистка викидів та відходів транспортного господарства
Характеристика технологічного транспорту: кількість і вид транспорту (наземний, підземний, залізничний, автомобільний, річний, трубопровідний, повітряний та ін.); тип двигунів (дизельні, карбюраторні, електричні, турбінні, змішані); витрати і характеристика пального, енергії.
Характеристика технічного стану транспортних засобів та бази технічного обслуговування транспорту; методів і приладів вимірювання обсягів та складу викидів в атмосферу; установок та споруд для очищення стічних вод: шляхів каналізації стоків з території автогосподарства.
Техніко-технологічні і організаційні методи зменшення забруднення навколишнього середовища транспортними засобами.
Соціально-економічна ефективність прийнятої в проекті технології охорони довкілля.
Графічна частина:
План-схема цеху транспортного господарства.
Схеми устаткування для зменшення забруднення.

3.3. Захист довкілля від виробничого шуму
Характеристика і оцінка шумового забруднення в межах санітарної зони підприємства. Джерела, інтенсивність, амплітудно-частотна характеристика шуму.
Техніко-економічна характеристика прийнятих рішень.
Графічний матеріал:
Технологічна схема захисту довкілля від виробничого шуму.
Схеми установок, апаратів, споруд.
Схеми контролю та регулювання процесів захисту від шуму.

3.4. Рекультивація порушених ландшафтів
Характеристика і оцінка стану ландшафту промислового району: тип місцевості, тип ґрунтів, характеристика рослинності і т. ін.
Характеристика техногенного порушення ландшафту , наявність гірничих розробок, відвалів, териконів, шламосховищ і т. ін. Відвалування.
Можливості використання антропогенно-порушених земель. Аналіз і вибір способів рекультивації порушених ландшафтів. Технічна рекультивація. Технологічні схеми та технічні засоби рекультивації. Біологічна рекультивація.
Техніко-економічні показники.
Графічний матеріал:
Технологічна схема рекультивації ландшафту.
Схеми відвалоутворення.

3.5. Оптимізація антропогенних порушень земної поверхні і селитебних зон
Характеристика і оцінка методів оптимізації антропогенно порушених територій і селітебних зон. Вибір ефективного способу здійснення оптимізації в зоні впливу полютантів об’єкту проектування.
Характеристика порушень, що оптимізуються(відвалів, і шламосховиш, бортів кар’єрів, зон обвалень) за складом, структурою, властивостями, умовами ефективного проростання рослин.
Технологічні схеми оптимізації антропогенно-порушених площ ландшафту. Характеристика рослин. Розрахунки основних параметрів структурно-просторових елементів насаджень: форма, розміри, густина посадок і т. ін.
Вибір місця розташування садово-паркового угрупування на (біля) території об’єкту проектування.
Графічний матеріал:
Технологічні схеми оптимізації антропогенних порушень ландшафтів та селитебних зон.

3.6. Очистка пило-газових викидів в атмосферу
Характеристика і оцінка діючих на об’єкті проектування очисних пило газових установок, апаратів, споруд. Аналіз, вибір сучасного економічного методу та технології очистки промислових викидів в атмосферу.
Обґрунтування необхідної кількості повітря, продуктивності очисних апаратів і споруд, ступені очистки. Вибір типу і характеристика установок.
Принципова технологічна схема системи очистки з комунікаційним зв’язком апаратів і споруд.
Техніка безпеки при експлуатації знепилюючого і газоочисного обладнання. Культура виробництва. Умови праці.
Техніко-економічні показники.
Графічний матеріал:
Технологічна схема системи очистки з аспіраційними мережами, пило- та газовловлюючими апаратами, спорудами, вентиляторами і місцями діагностики.
Принципові схеми укриття, апаратів, повітроводів (на вкладці в записці).

3.7. Водопостачання, каналізація та очистка промислових стоків забруднювачів
Основні види водоспоживання та норми водопостачання на виробничі потреби.
Розрахунок добових об’ємів водопотреб. Обґрунтування і вибір системи водопостачання.
Транспортування води від джерела до об’єкту, який проектується. Системи натискних водоводів і без натискних водопровідних каналів. Загальна характеристика і оцінка методів очистки вод на об’єкті проектування.
Принципова технологічна схема системи очистки. Схеми і характеристики установок. Комунікаційний взаємозв’язок різних апаратів.
Параметри технологічного режиму: тиск, температура, швидкість подачі води, тип адсорбенту та ін.
Контроль та регулювання процесів очищення, проміжних та кінцевих продуктів, скидів стічних вод.
Техніко-економічні показники.
Графічний матеріал:
Технологічна схема водопостачання об’єкту.
Схеми основних установок, апаратів, споруд системи очищення.

3.8. Переробка, розміщення та утилізація промислових відходів
Стан переробки, розміщення та утилізації промислових відходів на об’єкті. Тверді відходи, осади очищення газових викидів і стічних вод, теплові відходи. Обсяги, склад, фізико-механічні та фізико-хімічні властивості відходів. Визначення ресурсної цінності відходів в якості сировини, проміжного або готового продукту.
Характеристика переробки та міст розміщення відходів. Відвали, хвостосховища, терикони, шламовідстойники, звалища, полігони, цехи. Район розміщення, форма, розміри, конструктивні особливості.
Характеристика і оцінка методів утилізації (реутилізації, рекуперації, регенерації) відходів. Економічне обґрунтування напрямків та шляхів використання твердих, рідких та газоподібних відходів виробництв об’єкта. Вибір найбільш сучасних і економічних методів переробки відходів на основі порівняння діючих технологій.
Технологічні схеми переробки, розміщення та утилізації відходів. Характеристика споруд, техніки та обладнання для переробки відходів (печей, сушарок, реакторів тощо). Параметри технологічних режимів.
Техніко-економічні показники.
Графічний матеріал:
План промислового майданчика підприємства(на вкладці в записку) з місцеположенням об’єкту проектування.
Технологічна схема переробки відходів.


Розділ 4. Техніко-економічна ефективність природоохоронних рішень
Розділ виконується згідно методичних вказівок [5], які надає консультант.
Короткий зміст розділу:
характеристика витрат на природоохоронні заходи (капітальні та поточні витрати, їх розрахунок);
розрахунок техніко-економічної ефективності природоохоронних рішень:
1) виконується відповідно до природного об’єкту:
а) атмосферне повітря;
б) водне середовище;
в) рекультивація земель.
Після розрахунків виконується порівняння наступних параметрів з нормативними показниками:
а) загальна економічна ефективність;
б) відвернутий збиток;
в) чистий економічний ефект;
г) ефективність капітальних вкладень.
Вказується якого саме відвернутого збитку було досягнуто в результаті впровадження природоохоронних заходів.
2) при будівництві переробних установок виконують розрахунок вартості трудових витрат, а також витрат енергетики та питної води, який підсумовується калькуляцією собівартості проектних рішень. За результатами розрахунку економічного ефекту складають висновок про ефективність впровадження установки.


Розділ 5. Техніка безпеки, промислова санітарія,
охорона праці і навколишнього середовища

Розділ виконується згідно методичних вказівок [4], які надає консультант.
Короткий зміст розділу:
- заходи з техніки безпеки відповідно до основної частини дипломного проекту;
- шкідливість та небезпечність гірничого виробництва; описуються наявність, характер та масштаби основних небезпек виробництва та заходи поліпшення небезпечних умов праці;
- заходи щодо запобігання пожеж при розробці корисних копалин відкритим способом, методи та засоби гасіння пожеж, обирається тип вогнегасника (відповідно до основної частини) та наводиться його схема;
- основні заходи боротьби із забрудненням атмосфери, природних вод, заходи збереження земельних ресурсів гірничовидобувного підприємства;
- заходи з ліквідації аварій в кар’єрі.


3.2. Графічна частина
Креслення графічної частини мають відображати із достатньою повнотою сутність проекту, тобто того, що спроектовано чи розроблено.
На кресленнях розміщують розроблений у проекті матеріал: схеми, зображення трас, діаграми, епюри, алгоритми, формули тощо.
Рекомендована кількість креслень – 4.
Якщо разом з проектом пред'являється макет розробленого пристрою, про який йдеться в проекті, або результати експериментальних досліджень, то кількість аркушів може зменшуватись.
Креслення повинні мати кутовий штамп з підписами дипломника, керівника, нормоконтролера, рецензента та голови комісії.

Приблизний зміст графічної частини
Генеральний план кар’єру з розташуванням об’єкту проектування і системою моніторингових спостережень (М 1:10 000).
Геологічна карта та перерізи родовища (М 1:10 000).
3. Зведений план гірничих робіт (М 1:5000).
4. Креслення до розділу 3 «Основна частина» (1 аркуш, за вказівкою керівника).

















3. ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

3.1. Вимоги до оформлення пояснювальної записки

3.1.1. Структура пояснювальної записки
При оформленні дипломного проекту слід користуватися Стандартом підприємства СТП 001-2010.
Пояснювальна записка оформляється відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), виконується на аркушах формату А4.
Обсяг текстової частини з ілюстраціями (без додатків) має становити 100 - 120 сторінок рукописного або 90-100 комп'ютерного тексту (в окремих випадках). Обсяг додатків не обмежується.
Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку й основний напис. Текст пояснювальної записки виконується чорними чорнилами (пастою) висотою букв не менш 2,5 мм.
Кожний розділ рекомендується починати з нового листа (сторінки). Найменування розділів і підрозділів записують у вигляді заголовків прописними літерами.
Кожний пункт тексту записується з абзацу, цифри що вказують номер пунктів теж з абзацу. Величина абзацу 15 - 17 мм.
Нижче кожного заголовка повинен бути залишений рядок вище - не менш одного вільного рядка.
У текстових документах, які мають рядки, усі записи виконують на кожному рядку у один рядок.
Якщо у графі документа записано текст у декілька рядків, то у наступних графах записи починаються на рівні першого рядка. Якщо в наступних графах запис розташовується на одному рядку, то при друкарському способі виконання його дозволяється розташовувати на рівні останнього рядка.
Відстань від рамки до границь тексту рекомендується лишати: з початку строк
· не менше 5 мм; в кінці строк
· 3-5 мм. Відстань від верхньої або нижньої строки тексту до верхньої або нижньої внутрішньої рамки повинна бути не менш 10 мм (додаток 4).
У разі виконання тексту пояснювальної записки на ЕОМ у текстовому редакторі (наприклад Word) слід використовувати шрифт TimesNewRoman розміром 14 пт, міжстроковий інтервал – 1,15, міжсимвольний інтервал -"звичайний".
Розділи повинні мати чергові номери, позначені арабськими цифрами з крапкою в межах усього документу (частини). Підрозділи повинні мати чергові номери в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються із номера розділу і підрозділу з крапками.
Якщо в підрозділи входять пункти, то нумерація пунктів здійснюється в межах підрозділу і номер пункту повинен складатися із номера розділу, підрозділу і пункту, розподілених крапками, наприклад:




РОЗДІЛ 3. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1. Спостереження за станом поверхневих і підземних вод у зоні впливу
гірничого виробництва
3.2. Методика спостереження за станом природних вод
3.2.1. Розташування пунктів для відбору проб води
3.2.2. Аналіз природних вод в лабораторії
Назва розділів записується прописними літерами, повинна відповідати змісту і бути короткою. Переноси слів не дозволяються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається із двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками і послідовним текстом 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу повинна бути 10 мм (додаток 4).
Текст документа повинен бути коротким, чітким і не припускати різних тлумачень. В документах повинні застосовуватись науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами.
Викладення матеріалу повинно йти від першої особи множини, наприклад: "приймаємо", "визначаємо". Допускається також використання невизначеної форми, наприклад: "приймається", "визначається".
У тексті документа не дозволяється:
- використовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі по змісту, а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;
- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр за виключенням фізичних величин в таблицях;
- використовувати скорочення слів окрім встановленнях правилами української орфографії, а також відповідними державними стандартами;
- використовувати в тексті математичний знак мінус "-" перед від'ємним значенням величин;
- вживати математичні знаки без цифр, наприклад:
(; ( ; =; 0/0
- використовувати індекси стандартів (ГОСТ, ТУ) без реєстраційного номера.

3.1.2. Формули і математичні рівняння
Формули і математичні рівняння подаються у тексті окремим рядком і розташовуються на його середині. Переносити формулу на наступний рядок дозволяється тільки по знаках операцій, який повторюють на початку наступного рядка.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, необхідно подавати безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка, причому перший рядок пояснення повинен починатися зі слова "де" без двокрапки після нього.
Усі формули, якщо їх у документі більш одної, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і нового номеру формули, розділених крапкою. Номер вказують з правої сторони листа на рівні формули в круглих дужках, з відстанню від рамки 3-5 мм, наприклад:

Ксі =
Сі_

, (3.1)


Сф.


де Сі – вміст мікроелемента в природному об’єкті,
Сф. – фоновий вміст мікроелементів, мг/кг.

3.1.3. Ілюстрації, графіки
Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення викладеного матеріалу. Ілюстрації можуть бути розташованими, як по тексту пояснювальної записки, так і в кінці, або надані у додатку. Усі ілюстрації якщо їх більш одної, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається із номера розділу і порядкового номера ілюстрації розподілених крапкою, наприклад: рисунок 1.1.
Графіки повинні мати координатні осі та координатну сітку. На координатних осях необхідно наносити числові значення змінних величин; найменування фізичної величини, яка пишеться текстом паралельно відповідній осі, та через кому позначають одиницю виміру фізичної величини. Напис розмішують поза полем графіка, у кінці напису крапка не ставиться.

3.1.4. Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у таблиці. Таблиці нумерують у межах кожного розділу записки арабськими цифрами, розділеними крапкою, та розташовують над таблицею ліворуч. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розподілених крапкою. Припускається нумерація таблиць в межах усього документа.
Якщо у документі одна таблиця, то номер їй не присвоюється і слово "Таблиця" не пишуть. На всі таблиці повинні бути зноски у тексті, наприклад:......в "табл: 1.1"
Таблиця може мати заголовок, який слід виконувати малими літерами (окрім першої прописної) і розташовуватись над таблицею посередині. В кінці заголовка знаки розділові не ставлять. Заголовки вказують в однині (табл. 3.1)

Таблиця Заголовок таблиці


































Голівка




боковик
графи

Діагональне розподілення шапки таблиці не допускається. Висота строк таблиці повинна бути не менш 8 мм. Графу "n/n" в таблицю не включають.
Слова "більш", "не більш", "менш, "не менш", "в межах" слід поміщати разом з найменуванням відповідного параметра або показника (після одиниці фізичної величини) в боковик таблиці або в заголовок графи.
Текст, що повторюється у графі таблиці та який складається із одного слова, дозволяється заміняти лапками, якщо строчка в таблиці не розподілена лініями. Якщо текст, що повторюється складається із двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а надалі - лапками (табл.3.2).

Таблиця № Заголовок таблиці
Найменування відливки
Положення вісі обертання

Гільза циліндрична
Горизонтальне

Теж
" "

" "
" "


Ставити лапки замість цифр, що повторюються, марок, математичних знаків і фізичних символів не дозволяється.
Якщо цифрові або інші дані в таблиці не надаються, то в графі ставлять прочерк.
Одиниці виміру кутових величин (градуси, хвилини, секунди), при відсутності горизонтальних ліній, вказують тільки в першій строчці таблиці (табл. 3.3).

Таблиця 3.3
(
(

2°10'30"
50°30'

3°27'45"
8°25'

5°00'30"
1030'


При наявності горизонтальних ліній в таблиці одиниці виміру кутових величин ставлять в усіх строках.
Цифри в графах таблиць розміщують так, щоб клас чисел в усій графі були чітко одна над другим. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість десяткових знаків. Дрібні числа надають у вигляді десяткових дробів, за виключенням розмірів у дюймах, які записують в таблицю 1/2, 1/4, 1/8.
Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф деякі поняття замінюють буквеними позначеннями. Якщо вони пояснені у тексті або надані в ілюстраціях, наприклад:
( -діаметр;
Н - висота;
L - довжина.
Показники з одним і тим же буквеним позначенням групують послідовно, в порядку зростання індексів, наприклад: L, L1, L2 і т.п. допускається заголовки і підзаголовки граф таблиць виконувати через один інтервал.
Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переноситься на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує першу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням таблиці на наступній сторінці пишуть "Продовження таблиці 7.7". При переносі таблиці допускається її головку замінювати номерами граф, відповідно до їх номерів у першій частині таблиці. На всі таблиці повинні бути посилання у тексті записки, наприклад: ... наведено в таблиці 7.7.

3.1.5. Додатки
Додаток оформлюють як продовження даного документа, даного аркуша або випускають у вигляді самостійного документа.
Додаток повинен починатись з нового аркуша з вказівкою у правому верхньому куту першого аркуша слова "Додаток" прописними літерами. При наявності у документі більш одного додатка, їх нумерують арабськими цифрами, наприклад:
Додаток 2. і і.п.
Якщо у документі є додаток, то на їх дають зноски в основному тексті документа, а в змісті перелічують, усі додатки з вказівкою їх номерів і заголовків.

3.1.6. Перелік посилань
У текстовій частині дипломного проекту повинні бути посилання на всі літературні джерела, що були використані.
Посилання наводяться у вигляді порядкового номера джерела, взятого в квадратні дужки. Якщо необхідно посилатися одночасно на декілька джерел, їх номери зазначають через кому чи тире, наприклад: [12]; [1, 4, 7]; [5-9].
Перелік літературних джерел розміщують у алфавітному порядку або у порядку значимості.
Бібліографічний опис подається мовою оригіналу.
Наприклад:
а) опис книг:
1. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека та охорона довкілля. Монографія. – К.: Основа, 2012. – 514 с.
2. Зубик С.В. Техноекологія. Джерела забруднення і захист навколишнього середовища: Навч. посібник. – Л.: Оріяна-Нова, 2007.– 400 с.
б) опис статті з журналу:
1. Топольний Ф.П., Гелевера О.Ф. Шляхи розв’язання проблеми збирання твердих побутових відходів України // Екологічний вісник. - 2009 р. - № 5.- с. 18 – 19.
в) опис картографічного матеріалу та пояснювальних записок до них:
1. Галецький Л.С. Атлас «Геологія і корисні копалини України». Київ: ДП «Такі справи». - 2001р. - 168 с.
г) опис екологічних звітів та фондової літератури:
1. Оценка воздействий на окружающую среду. Рабочий проект. Объяснительная записка. Том 15/Державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект», № 12-09196. - Кривий Ріг, 2011.


3.2. Вимоги до оформлення графічної частини проекту

Графічну частину дипломного проекту (креслення, схеми, графіки) виконують олівцем або тушшю. Графічні зображення слід виконувати згідно ЕСКД і ЕСТД з метою наглядної і додаткової інформації до документів.
Креслення і демонстраційні плакати дипломного проекту виконуються на форматі А1.
Кожний лист креслення повинен мати рамку і загальний напис. Рамка креслення виконується на відстані від зовнішньою рамки креслення праворуч знизу і зверху по 5 мм, а ліворуч - 20 мм.
Основний напис розташовується в правому нижньому кутку листа.
Основний напис і додаткові графи до нього виконується суцільними загальним і тонкими лініями по ГОСТ 3.104-68 (додаток 6).
Ескізи слід розробляти на технологічні операції і переходи. Вони виконуються з дотриманням масштабу, або без дотримання масштабу, але з приблизним дотриманням пропорцій.
Графічне зображення слід виконувати з застосуванням креслярського інструмента. Дозволяється виконувати зображення від руки.
Зображати виріб на ескізах необхідно в робочому положенні виробу на операції. Зображення виробу на ескізі повинно вміщувати розміри, граничні відхилення, позначення шорсткості, баз, опор, затискачів і встановчо - затискальних приладів, необхідних для виконання операцій, для яких розроблено ескіз.
Кількість ескізів і схем, пояснюючих операцій, встановлює розробник документів.
Оброблюванні поверхні виробу на ескізі слід обводити лінією товщиною 2 мм згідно ГОСТ 2.303-68. При розробленні одного ескізу на технологічний процес або на декілька операцій дозволяється оброблювання поверхні виробу не обводити лінію товщиною 2 мм.
Технічні вимоги слід розміщувати на вільній частині документа справа від зображення виробу або під ним і викладати згідно ГОСТ 2.316-68.
Таблиці і графіки, пояснюючі вироби, слід розташовувати на вільній частині документа.
При розробці схеми установлення виробу на операції дозволяється вживати спрощене зображення виробу без вказівки його окремих конструктивних елементів, які не впливають на установлення і закріплення виробу.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Артюх В.М. Оптимізація техногенних ландшафтів залізорудних розробок Кривбасу. Вн: Вінницький державний аграрний університет, 2001. – 188 с.
2. Астафьев Ю.П.. Горное дело. Москва: Недра,1980. - 180 с.
3. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник для вузів. - Л.:УДППЗ Укрпошта, 1999.- 238 с.
4. Берсеневич П.В., Кузьменко П.И., Наливайко В.Г., Швец А.Я. Методика расчета выбросов вредных веществ карьеров с учетом нестационарности их технологических процессов. – ВНИМВТГ, 1989.
5. Бизов В.Ф. Основи технології гірничого виробництва. Кривий Ріг: Мінерал, 2000 р. – т. 4 -217 с., т.5 – 189 с.
6. Бойчук Ю.Д. та ін. Екологія і охорона навколишнього природного середовища. Суми «Університетська книга», 2002.
7. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки). - К.: НПУ, 2000.
8. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології. Теорія і практикум. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.
9. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдай Р.С.. Основи загальної екології. – К: Либідь, 1993. – 304 с.
10. Василега В.Д. Ландшафтна екологія: навчальний посібник. - Суми: СумДу, 2010. – 303 с.
11. Витченко А.Н. Геоэкология: Курс лекций. - Мн: Белорусский государственный университет, 2002. – 100 с.
12. Г.Т. Васюкова, О.І. Грошева. Екологія. Суми: «Кондор», 2009.
13. Галецький Л.С. Атлас «Геологія і корисні копалини України». Київ: ДП «Такі справи». - 2001р. - 168 с.
14. Гагина Н.В., Федорцова Т.А. Методы геоэкологических исследований: Курс лекций. – Мн.: Белорусский государственный университет, 2002. – 98 с.
15. Гродзинський М.Д, Шищенко П.Г. Методи геоекологічних досліджень.- К.: ВЦ Київський університет, 1999. – 243 с.
16. Гродзинський Д.М. Основи ландшафтної екології – К.: Либідь,1993. – 224 с.
17. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія. Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.
18. Давиденко В.А., Білявський Г.О., Арсенюк С.Ю. Ландшафтна екологія: Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2007. – 280 с.
19. Екологічний паспорт міста Кривого Рогу. - Кривий Ріг: Виконком Криворізької міської ради управління екології, 2012 р. - 60 с.
20. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології, Київ «Вища школа», 2003.
21. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека та охорона довкілля. Монографія. К.: Основа, 2012. 514 с.
22. Зубик С.В. Техноекологія. Джерела забруднення і захист навколишнього середовища: Навч. Посібник. – Л.: Оріяна-Нова, 2007.– 400 с.
23. Котлов Ф.В. Изменение геологической среды под влиянием деятельности человека. – М.: Недра, 1998. – 263 с.
24. Коржнев М.М.,. Вижва С.А, Ошляков О.Є. Екологічна геологія. - К: ВПЦ Київський університет, 2005. – 257 с.
25. Кучерявий В.П. Озеленння населених місць: Підручн. – Львів: Світ, 2005, 450с.
26. Лисий А.Ю., Артюх В.М. та ін. Екологія Кривбасу: Соціально-гігієнічні проблеми та перспективи оздоровлення. – Кривий Ріг, 2002. – 226 с.
27. Мусієнко М.М. Екологія рослин. Підручник для студентів біологічних спеціальностей ВНЗ. – К.: Либідь, 2006 р.
28. Новоселов Є.Ф., Іванов С.В., Спаська Е.А. Екологічна хімія: Лабораторний практикум - К.: НАУ, 2006. – 72 с.
29. К.Б. Сорокіна, С.Б. Козловська. Технологія переробки та утилізації осадів, Харків: Освіта. – 2012 .
30. Под ред. Стольберг Ф.В., Экология города Киев «Либра», 2000.
31. Паранько І.С., Смірнова Г.Я. Основи екології геологічного середовища. Конспект лекцій. Кривий Ріг:Криворізький технічний університет,2004.–64 с.
32. Пунгер В., Григорьева Л. Инструментальный анализ. Учебное пособие для химико-технологических специальностей профессиональных центров. – Йыхви. – 2012 .
33. Під ред. Толстоухова А.В. Екологічний вісник. К.: Всеукраїнська екологічна ліга, 2009-2014 р.
34. Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення, Київ: Освіта. – 1999.
35. А.Г. Шапар, О.Г. Скрипник, П.І. Корпач. та ін. Науково-методичні рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель, порушених гірничими роботами.- Дніпропетровськ: Моноліт, 2007. – 270 с.
36. Під ред. А.Г. Шапар. Екологія і природокористування: Збірник наукових праць інституту проблем природокористування та екології НАН України. Випуск 8. – Дніпропетровськ: Укрїна, 2005. – 240 с.
37. Під ред. А.Г. Шапар. Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів. Матеріали 2-ї міжнародної науково-прктичної конференції, Дніпропетровськ: Україна, 2009-2014 р.
38. Під ред. Шевчук В.Я. Екологія і ресурси. Збірник праць Українського інституту досліджень навколишнього середовища і ресурсів.-К.: УІНС,2010р.
39. Якунина И.В. Методы и приборы контроля окружающей среды. Экологический мониторинг: учебное пособие. Тамб.: Тамб. ГТУ, 2009. –188 с.

Методичні посібники
Білоконь О.Т. Словник фахових термінів.
Вишемирська Т.В. Методичний посібник до курсового проектування з предмету «Рекультивація порушених земель» для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія».
Горбунова І.А. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з предмету «Раціональне природокористування і ОНС» для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія».
Нікуліна Н.В. Методичні вказівки до виконання розділу 5 «Техніка безпеки, промислова санітарія, охорона праці і навколишнього середовища» дипломного проекту для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія».
Татарінова О.В. Методичні вказівки до виконання розділу 4 «Техніко-економічна ефективність природоохоронних рішень» дипломного проекту для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія».


Інформаційні ресурси

1. http://lnu.edu.ua
2. http://www.twirpx.com
3. http://books.google.com.ua
4. http://mirknig.com
5. http://libfree.com
6. http://studopedia.net
7. http://www.gornoe-delo.ru/mining-library/books/










13PAGE 15


13 PAGE \* MERGEFORMAT 143615



13 EMBED Equation.3 1415

13 EMBED Equation.3 1415



13 EMBED Equation.3 1415


Заголовок граф
Підзаголовок
Строчки

Строчки



13 EMBED Equation.3 1415




Root EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native

Приложенные файлы

  • doc 1423824
    Размер файла: 7 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий