Вело_Запорожье_Украина_2 к.с._2016 г._Мартьянов


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
1


Комунальний заклад «
Центр туризму

» Запорізької обласної ради

Чернігівський відділ туризму

Куйбишевська СЗОШ

«
Інтелект
»






Звіт

про вело
похід
І
I
категорії

складності

Вздовж Каховського водосховища
,

що був здійснений з
20.06
по
31.06.
201
5

р.


Маршрутна книжка№
29
-
1
6


В
ел.



Керівник групи:

Мартьянов Владислав Олександрович

Адреса керівника:
с
мт Куйбишеве,

вул Кіяшко 12.

Заступник керівника групи
:

Заярський Олександр Васильович

Адреса заступника керівника:

смт Куйбишеве, вул Миру 136




Маршрутно
-
кваліфікаційна комісія розглянула звіт і вважає, що похід може бути
зарахований усім учасникам та керівнику_____
І
І
_____
категорії

складності.

Звіт використовувати в
бібліотеці КЗ«
Центр Туризму
» ЗОР



__.__.2016р. __________________ голова
МКК М.П.



Запоріжжя
201
6

р.

2



ЗМІСТ


1.
Довідкові дані про туристський спортивний похід

................................
.........................

4

1.1 Параметри походу

................................
................................
................................
.........

4

1.2 Докладна нитка маршруту

................................
................................
............................

4

1.3 Ва
ріанти під’їзду та від’їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця
походу

................................
................................
................................
................................
...

4

1.4 Аварійні виходи з маршруту

................................
................................
........................

4

1.5.1. Заявлена нитка маршруту

................................
................................
.........................

5

1.5.2. Зміни маршруту та їх причини

................................
................................
................

5

1.5.3. Назва та шифр МКК, яка дала дозвіл на проведення подорожі.

..........................

5

1.6 Дані про досвід учасників

................................
................................
............................

5

1.7 Інформація про проходження маршруту кожним учасником:

................................
.

6

1.8 Оглядова карта або схема.

................................
................................
............................

6

2. В
ідомості про район подорожі

................................
................................
...........................

7

3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

................................
.............

22

3.1 Графік руху

................................
................................
................................
..................

22

3.2 Технічний опис проходження
маршруту

................................
................................
..

23

3.3 Художній опис дистанції

................................
................................
............................

28

День перший, 20.06.2016

................................
................................
..............................

28

День другий, 21.06.2016

................................
................................
...............................

29

День третій, 22.06.2016

................................
................................
................................
.

31

3


День четвертий, 23.06.2016

................................
................................
..........................

33

День п
’ятий, 24.06.2016.

................................
................................
...............................

35

День шостий, 25.06.2016.
................................
................................
..............................

3
6

День сьомий, 26.06.2016.

................................
................................
..............................

37

День восьмий, 27.06.2016.

................................
................................
............................

39

День д
ев’ятий, 28.06.2016.
................................
................................
............................

41

День десятий, 29.06.2016.

................................
................................
.............................

43

День одинадцятий, 30.06.2016.

................................
................................
....................

44

День дванадцятий, 31.06.2016.

................................
................................
.....................

45

4. Висновки та рекомендації.

................................
................................
...............................

46


4


1.
Довідкові дані про туристсь
кий спортивний похід

1.1 Параметри походу


Вид
туризму


К
а
тегорія
складності


Довжина
маршруту,
км

Район походу

Тривалість

Термін
проведення


Загальна

Ходових
днів

вело

друга

544

Запорізькаобласть

Херсонська область

12

8

20

31
.0
6
.201
6

р.


1.2
Докладна нитка маршруту


Куйбишеве



Запорожье
2



о. Хортица



«Панское озеро»

-

Приморское


Плавни


Васильева


замок Попова


Скельки



Днепрорудное


Благовещенка


Ивановка


Энергодар



Водяное


Каменка
-
Днепровская


Великая Знаменка


Мамаева Мог
ила


Михайловка


Пролетарий



Великая Лепетиха


Любимовка



«Тачанка»
-

Новая Каховка


Кринки



Казачьи Лагеря


Алешковские пески


Песчановка


Цюрупинск


Херсон


Запоріжжя 1


Запоріжжя 2


Пологи


Куйбишеве



1.3 Варіанти під’їзду та від’їзду.
Обґрунтування вибору точок початку
та кінця походу


Концепція планування та практичного втілення маршруту
полягала

у проведенні
лінійного

маршруту,
з під

їздом до місця старту потягом, та аналогічним зворотнім
шляхом
.
М
ісцем старту
залізнична станція
Комиш
-
Зоря, місце

фінішу
від залізничного
вокзалу Пологи до шкільного
подвір’я
Куйбишевської
C
ЗОШ

«
Інтелект
».


1.4 Аварійні виходи з маршруту
:


На відрізку Запоріжжя


Григоровка до Запоріжжя;

На відрізку Григорівка


Скельки до Василівка
;

На відрізку Ске
льки


Енергодар до Дніпрорудне або Енергодар;

На відрізку Енергодар


Пролетарій до Кам

янка
-
Дніпровсьяка;

На відрізку Пролетарій


Любимівка до Велика Лепетиха;

На відрізку Любимівка


Кринки до Нової Каховки або до Каховки;

На відрізку Кринки


Херсон д
о Цюрюпінск або Херсон.


5


1.5.1. Заявлена нитка маршруту
:


Куйбишеве



Запорожье
2



о. Хортица



«Панское озеро»

-

Приморское


Плавни


Васильева


замок Попова


Скельки



Днепрорудное


Благовещенка


Ивановка


Энергодар



Водяное


Каменка
-
Днепровская


Великая Знаменка


Мамаева Могила


Михайловка


Пролетарий



Великая Лепетиха


Любимовка



«Тачанка»
-

Новая
Каховка


Кринки



Казачьи Лагеря


Алешковские пески


Песчановка


Цюрупинск


Херсон


Запоріжжя 1


Запоріж
жя 2


Пологи


Куйбишеве

1.5.
2
. Зміни маршруту та їх причини

Без змін.


1.5.
3
. Назва та шифр МКК, яка дала дозвіл на проведення подорожі.

Позитивний висновок

про проведення подорожі МКК Запорізько
ї

облас
ті.

Шифр МКК


108
-
00
-
5052
4110

Клопотання
до
Запорізької

обл.

МКК

Шифр МКК


108
-
00
-
5052
4110

Організація, що проводила подорож


КЗ

«
Центр Туризму
»
ЗОР




1.6 Дані про досвід учасників

П.І.П.

Рік
народження

Обов’язки в
поході

Туристський досвід(К
-

керівник,У
-

участник)

Контактна інформація

Мартьянов В.О.

05.01.1984

керівник

ІІ к.с. К, ІІІ
-
ступінь К,
ПВД

Смт Куйбишеве,вул
Кіяшко 120504827288

Заярський О.В.

20.04.1984

заступник
керівника

ІІ к.с. К, ІІІ
-
ступінь К,
ПВД

Смт Куйбишеве,вул
Миру 1360502864167

Мирошниченко
Д.С.

30.12.1998

ремонтник

І к.с. У, ІІІ
-
ступінь У,
ПВД

Смт Куйбишеве,вул
Дзержинського
520954113745

Федоров

О.Р.

14.11.1998

костровий

І к.с. У, ІІІ
-
ступінь У,
ПВД

Смт Куйбишеве

вул. Радянська 7

0994950017

Бамбізов А.С.

24.03.1999

фотограф

І к.с. У, ІІІ
-
ступінь У,
ПВД

Смт
Куйбишеве

вул.
Дзержинського 52

6


Кузнецов С.С.

09.08.2002

завгосп

ІІІ
-
ступінь У, ПВД

Смт Куйбишеве

Вул. Крупська 95

Машинський В,О.

15.09.1999

кухар

ІІІ
-
ступінь У, ПВД

Смт Куйбишеве

вул.
Суворова 12/9

Щербань Я.А.

09.11.1999

кухар

І к.с. У, ІІІ
-
ступінь
У,
ПВД

Смт Куйбишеве

вул.
Центральна 5/9



1.7 Інформація про проходження маршруту кожним учасником
:

Маршрут пройдений усіма учасниками, в повному обсязі
.


1.8
Оглядова карта або схема.


М 1:
10
00000


7


2.
Відомості про район подорожі

Національний
заповідник "Хортиця", «Запорізька Січь»

Національний заповідник „Хортиця”
-

науково
-
дослідна та рекреаційно
-
освітня
установа, яка здійснює охорону пам’яток історії, культури та природних об’єктів,
збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов'язані

з історією запорозького
козацтва.

Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою
здійснення державної охорони і збереження його цілісності, в 1965 році о. Хортиця
було оголошено державним історико
-
культурним заповідником.

Острів Хорт
иця
-

найбільший острів на р. Дніпро (довжина 12,5 км, найбільша
ширина
-

до 2,5 км). Це єдина комплексна історико
-
культурна та природна пам’ятка,
що охоплює період від мезоліту до XX сторіччя. Заповідник „Хортиця” занесений до
Державного реєстру нерухомих

пам’яток України. На його території нараховується 63
пам’ятки археології та історії, 33 з яких поставлено на державний облік.


З метою збереження в природному стані унікальних пам’яток геології
порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід,
цінну наскальну рослинність, рідкі та зникаю
чі види рослин на ділянках цілинних
степів, байрачних та плавневих лісів у 1974 році на території історико
-
культурного
заповідника було утворено геологічний заказник „Дніпровські пороги”. У

1993

році
державному історико
-
культурному заповіднику було надано
статус національного. До
його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі
-

Байда,
Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі
Дніпра. Зважаючи на свою унікальність заповідник "Хортиця” занесений

до
Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка національного
значення. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.

8


У межах території заповідника розташований Загальногеологічний заказник
загальнодержавного значення "Дніпровські пороги"
, що входить до складу природно
-
заповідного фонду України.

Унікальність Хортиці полягає в рідкісному сполученні на одній території
різноманітних природних комплексів
-

плавневих лісів та луків, справжніх та
петрофітних степів, скелястих відшарувань граніті
в, балок, нагорних дібров, висячих
боліт, озерних комплексів. Аналогів подібної за масштабами єдиної екосистеми, в якій
степові ценози поєднуються з петрофітними (можливо, давніми), а також заплавними
лісами, на Україні немає.


Природна рослинність збереглася приблизно на чверті території НЗ «Хортиця» і
представлена

5 типами (степова, лісова, лучна, болотна, водна рослинність) і одним
комплексом (літофільна рослинність). Інша частина зайнята штучними
лісонасадженнями, садами та сільськогосподарськими культурами. Серед рослинних
угруповань острову
-

10 занесено до Зел
еної книги України.

Острів Хортиця має унікальні природні, історико
-
культурні, естетичні і
рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об'єктів, досить розвинене
рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об'єктів, досить р
озвинене
рекреаційне господарство, які дозволяють розвивати на ньому більше 9 видів
екологічного туризму: екскурсії екологічними стежками, науково
-
пізнавальний
туризм, пішохідний, спортивно
-
оздоровчий, велосипедний, кінний, водний, підводний,
скелелазіння,

спортивне орієнтування тощо.

Щорічно острів Хортиця в середньому відвідує біля 200 тисяч відвідувачів,
серед яких більше 100 тисяч


учнівська молодь. Це свідчить про те, що Хортиця є
одним з найцікавіших туристських об'єктів України.

На сьогодні науковими співробітниками заповідника розроблено вісім
екскурсійно
-
туристичних маршрутів по території о. Хортиця, сім з яких носять
9


екологічну спрямованість: 1) пішохідна екскурсія по північно
-
східній частині о.
Хортиці «Там, де кінчаються поро
ги»; 2) тематична пішохідна екскурсія по східній
частині «Сила духів»; 3)

пішохідна екскурсія по західному узбережжю острова «За
редутом
-

редут»; 4) екологічна пішохідна екскурсія «Оленячій ріг» (західне
узбережжя); 5) тематична пішохідна екскурсія істори
ко
-
меморіальним комплексом
«Протовче» в південній частині о. Хортиці; 6) тематична пішохідна екскурсія
історико
-
меморіальним комплексом «Зорова Могила»; 7) теплохідна екскурсія
«Хвилями Дніпра
-
Славути». Існуюча мережа туристичних маршрутів екологічної
спря
мованості базується не тільки на природних і археологічних пам'ятках, але й
включає антропогенно змінені території, що дає можливість показати той негативний
вплив, який спричиняє Хортиці необдумана діяльність людини. Більшість
екскурсійних маршрутів проля
гають в захисно
-
рекреацінній зоні, в межах якої
проводиться короткочасний і обов’язково організований відпочинок, та в зоні
рекреації (або зоні відпочинку).


Дніпровська ГЕС

Починаючи з часів Київської Русі Дніпро було судноплавною річкою, основною
артеріє
ю на шляху з варягів у греки. Пізніше, саме по ньому козацькі флотилії
відправлялись у морські походи до берегів Туреччини. Та для всіх мандрівників у
нижній течії річки існувала дуже небезпечна перешкода


дніпровські пороги. Вони
панували над Дніпровськи
м Низом тисячі років і лише у ХХ ст. їх затопили…


Особливості місця

10


Ще на зорі Радянської держави за Ленінським планом електрифікації держави
планувалось побудувати в районі Олександрівська(сучасне Запоріжжя)
гідроелектростанцію. Чому саме тут, а не в будь
-
якому іншому місті на Дніпрі?
Основних причин було декілька. По
-
перше, для того, щоб забезпечити рух кораблів по
Дніпру Києва до гирла. Для ц
ього затоплювались 100 кілометрів порогів на всій
ділянці річки від Дніпропетровська до Запоріжжя, а в самій дамбі мали збудувати
шлюзи для кораблів.

По
-
друге, станція мала забезпечити електроенергією центральну і південну
Україну. Тут біля, Криворізького
залізорудного басейну, планувалось створити
величезний промисловий район, та ключовою метою був алюміній


метал
майбутнього.

Алюміній на той час був відносно новим, але перспективним матеріалом,який
застосовували у всій новітній техніці від високовольтних

ліній до (вже в 60 роках)
космічних кораблів. Хоч це найпоширеніший метал на планеті, та дістати його не так
вже й просто, бо у вільному вигляді на Землі його немає, лише як складова одного з
видів глини. Для того, щоб дістати алюміній з глини потрібна бу
ла вода і
електроенергія, все це можна було знайти в Запоріжжі.

Зводити станцію почали у 1927 році разом з оголошенням в СРСР «курсу на
індустріалізацію». Сказати, що будівництво було масштабним
-

це не сказати нічого.
Цілі гори землі піднімались в небо ві
д вибухівки, тисячі людей, як ті мурахи, бігали по
майданчику, зводячи бетонного колоса. Ніколи ще у світі не будували такої
велетенської ГЕС. Одною з проблем було те, що Дніпро річка велика та не дуже
бурхлива, немає значних перепадів висоти, а значить ен
ергії даватиме він не дуже
багато.

Єдиним способом вирішити проблему було побудувати височезну дамбу і
створити якомога більше різницю у рівні води між річкою і водосховищем. Ще однією
дрібничкою було те, що СРСР в принципі не створював турбін і гідроагрег
атів
необхідних для ГЕС. Та тут вже на допомогу прийшов «загниваючий капіталізм». В
розпал Великої Депресії західні компанії потребували великих замовлень, а тут воно
було на тарілочці, тільки прийди і візьми.

11


Країна рад свій шанс не втратила і запросила і
ноземних спеціалістів для
проектування,а також закупила обладнання, якого не вистачає. Кажуть американські
інженери з одного конструкторського бюро не могли зрозуміти, чому їх радянські
помічники змінюються з величезною швидкістю, і їм що тижня присилають
нових
людей. Вони то не знали, що партія дала команду провести через співпрацю з
американцями якомога більше своїх кадрів для того, щоб люди набрались досвіду.

З 1932 до 1939 в експлуатацію ввели всі 9 гідроагрегатів і станція запрацювала
на повну потужніс
ть надаючи країні мегавати дешевої енергії. Однак, її довге і
щасливе майбутнє добряче зіпсував початок війни СРСР з Німеччиною. У 1941 році,
під час відступу Червоної Армії, диверсанти НКВД підірвали дамбу і зруйнували
значну частину станції. Їх мало ціка
вило, що за десяток кілометрів вниз по течії, у
Дніпрових плавнях, більше сотні тисяч людей втонули, змиті величезною хвилею.

Після війни ДніпроГЕС було відновлено, і станція знову запрацювала в повну
силу. На ній було встановлено нічну ілюмінацію, яку вкл
ючали в темний час доби
коли потреба в електроенергії суттєво знижувалась. Лампи були настільки потужними,
що вночі станцію було видно за багато кілометрів, особливо красивий вид відкривався
з північних берегів острова Хортиця.

До нашого часу гігант гідрое
нергетики дійшов майже без змін, через його
турбіни щодня проходять мільйони тон води і створюють струм необхідний місту і
околицям. Сама станція стала культовим об’єктом для міста, а також одним з
основних способів перетину Дніпра у Запоріжжі. ГЕС досі па
м’ятає свого ідейного
натхненника В.І. Леніна, воно й не дивно бо вона носить його ім’я. Крім неї ім’я вождя
світового пролетаріату носять: головна вулиці Запоріжжя


Проспект Леніна, який
впирається в площу Леніна і розташований на ній пам’ятник Леніна, з
а сниною якого
знаходиться порт вгадайте імені кого?

Панське озеро


лікує хронічні хвороби і лякає темними силами

Панське озеро на Запоріжжі називають цілющим місцем, що надає особливі
сили.

Панське озеро на Запоріжжі називають цілющим місцем, що надає ос
обливі
сили.

12


Місцеве населення, яке живе поруч, твердить


пірнеш хоч би раз


ніколи не
захворієш. Водойма у селі Григорівка


штучна. Та коли вона з’явилась


ніхто не
пам’ятає. Краєзнавці кажуть, що його використовував власник цих земель


граф
Георг Ка
нкрин ще у 19 столітті.

«Ми знаємо, що у німців завжди були великі родини. Для своїх дітей, онуків,
саме біля джерела ось тут, де ми з вами стоїмо, була вирита купальня»,


каже
краєзнавець Світлана Тараненко.

Двадцять п’ять підземних джерел живлять Панськ
е озеро. Вода ніколи не змінює
температури: +12 тут і в січні, і у серпні. Стіни і дно озера виклали з вапняку. Під час
будівництва використовували рідкісну блакитну глину. Навколо


прекрасний
ландшафт заказника Прістіни. Та лісівників хвилює,що людей сюд
и їде надто багато.

«Не тільки сміття нас турбує, нас турбують ще лісові пожежі. Тому що основний
небезпечний період буде починатися, коли почнеться спека»,


говорить рідновір
Світовид Пашник.

На популярне озеро їдуть з усіх навколишніх сіл та великих міс
т. І розповідають,
ще за Січі козаки купалися тут на Водохреща.

Озерна вода допомагає позбутися хронічних хвороб


кажуть місцеві жителі. А
за словами рідновірів, це джерело оздоровлює не лише тіло, а й дух.

«Вода, як символ жіночого начала. І от коли ми с
поживаємо чисту, гарну воду,
то й тіло наше здорове. Воно багатіє, воно здраствує. І тому ми шануємо отакі місця»,


каже Світовид Пашник.

Утім, не лише блакитна глина та чиста джерельна вода притягує людей у ці
місцини. Старожили подейкують, що у Панськом
у озері купалась імператриця
Катерина Друга. Про озеро розповідають і трагічні історії. Колись у Панській купальні
втопилась дівчина


через нерозділене кохання. Кажуть, якщо опинитись тут вночі,
можна зустріти її дух.

Місцеві мешканці побоюються ходити сю
ди після заходу сонця, а туристи їдуть
до цього таємничого ставу тисячами. Кожен прагне пірнути у воду, де купалась
імператриця.

Садиба Попова


забута «перлина» України.

13


Донедавна я не знав, що в Запорізькій області знаходиться унікальне диво
архітектури, яке ще не розвідане широкому загалу громадськості. Так, мова йде про
Садибу Попова


палацо
-
парковий ансамбль другої половини ХІХ ст., який
знаходиться в м.

Василівка Вас
ильківського району. Нині цей архітектурний шедевр,
що нічим не уступає іншим відомим пам’яткам України, відомий як Васильківський
історико
-
архітектурний музей
-
заповідник «Садиба Попова». Містечко Василівка, що
нині є вже райцентром, тісно пов’язане історі
єю з дворянським сімейством Попових.
Як відомо, після зруйнування Запорізької Січі, Катерина ІІ подарувала великі масиви
нових земель своїм вірним дворянам. Землі ж навколо Олександрівська ( нині
м.

Запоріжжя) з різними козацькими зимівниками та хуторами д
істалися генералу
Попову Василю Степановичу, який і став засновником поселення, що дало життя
Василівці. Офіційна дата заснування Василівки


1784 р., в статус міста було отримано
в 1957 р. Спочатку В.

Попов був зайнятий військовою справою, однак за Павла
І пішов
у відставку та подався до свого маєтку, де непогано його облаштував. Павло, син
Василя Попова, продовжив роботи по розвитку маєтку. Він, дійсний член
московського Товариства сільського господарства, висадив численні сади та
виноградники у Василівці
. В 1860
-
ті роки вже третій представник Попових,
відставний генерал Василь Павлович, побудував у Василівці власну цегляну
резиденцію, окрасою якої був палац, який вважався одним із найбільших в Східній
Україні. Архітекторів замку було декілька. Відомо, що
точно серед них був
мелітопольський зодчий Олександер Агеєнко. Споруди були еклектичними, тобто в
собі мали елементи неоготики, романського стилю та бароко. Палац був
чотириповерховий з 5 вежами периметром 42 на 45 м. Загалом весь комплекс
споруджували із
місцевих матеріалів на протязі 20 років( 11864
-
1884). Цегла, як
основний будівничий матеріал, була вибрана не випадково, бо В.

Попов володів аж
трьома цегельними заводами у Василівці. Внизу палац мав підвали, винні погреби,
римські, фінські та російські ла
зні тощо. Вище розташовувались бальна зала, вітальна,
дзеркальні кімнати, картинна галерея, колекція старовинної зброї, бібліотека. А в 1907
р. тут ще організували етнографічний музей, наповнений експонатами, що описували
15 національних культур. Також на
початку ХХ ст. в палаці облаштували електро
-

та
14


метеостанцію. Останню зарахували до мережі метеослужб Російської імперії.
Замковий дах був обладнаний обсерваторією з телескопом. Терасу з телескопом
прикрасили скульптурами італійського митця Лангобарді. Заг
алом до садиби входили
ще службові приміщення, стайні, пейзажний парк з фонтанами. Юрій Попов, останній
господар палацу, влаштував також тут симфонічний оркестр. Таким чином із опису
видно, що садиба Попова


дійсно була казковою. Однак Перша Світова війна

та
прихід до влади більшовиків змусили Попових покинути в 1917 р. свій маєток.
Місцеві переказували, що останні власники садиби встигли врятувати частину свого
майна. Зокрема, вони вивезли один вагон найцінніших предметів. Те що залишилось


книги, меблі,

картини, культури, етнографічна колекція


було знищено та
пограбовано більшовиками у 1918 р. Сам замок зазнав значних ушкоджень, а парк та
діброву піддали вирубці. В 20
-
х рр. ХХ ст. місеві мешканці повідомляли, що замок ще
зберігає зовні гарний вигляд. В

1925 р. сюди прибув відомий педагог А.Макаренко,
міркуючи над можливим перенесенням сюди своєї школи
-
колонії. Але більшовицька
влада вирішила тут влаштувати свинарник. В 1934 р., коли Україна оговтувалась від
жахливого голодомору,

місцева влад вирішила с
порудити будинок культури.
Матеріалом для цього виступили дерев’яні конструкції палацу( перекриття, дах).
Таким чином до початку Другої Світової війни колись велична будівля перебувала в
жалюгідному стані. Пізніше радянська влада офіційно все списала на фа
шистські
війська, які нібито розібрали половину палацу для створення оборонних укріплень. В
1944
-
1945 р. залишки палацу пустили на будівництво доріг та корівників. Так
Радянська влад знищила не один шедевр архітектури. Але на цьому вона не
зупинилась. В 19
54 р. радянська влада наказала знищити Собор Святих Петра та
Павла, який в свій час заснували Попові. В стайнях садиби влаштували школу для
психічно хворих дітей. Пізніше на цій території спорудили гуртожиток місцевого
гуртожитку. Тривалий час садиба переб
увала в занедбаному стані, поки її з 1989 р. не
почали рятувати. Через чотири роки, в 1993 р. їй надали статус заповідника. В цьому
зіграло свою важливу роль культурно
-
історичне товариство «Спадок». Реконструкція
садиби продовжується і нині. Наш час. Дійшл
и до сьогодення : три флігелі, серед яких
виділяється Західний флігель («Англійський замок») цегляна оглядова веж (донжон)


15


єдина збережена з п’яти, стайні (кінний двір)


стилізований під північноіталійські
мотиви ХVст. З 1993 р. В приміщенні Північного ф
лігеля влаштували музей із такими
композиціями: зала історії замку Попова , зала етнографії, зала історії Другої світової
війни; виставки творів місцевих художників; архітектурний макет зруйнованого
палацу; деякі речі з колишнього палацу. Нині садиба Попов
а входить до 100 чудесних
замків, палаців та фортець України.

-



височина на березі Каховського водосховища біля села Велика
Знам'янка в Запорізькій області. Відома як найбільший в Європі могильник. Висота
гори становить 80 метрів.

На цьому міс
ці знаходяться місцеві скіфські поховання відомі у всьому світі, які
є унікальними в своєму роді. Під час чергового польового сезону запорізькі археологи
вище скіфських поховань виявили середньовічний могильник Мамай
-
Сурка
(«Мамасуркою» знам'янці називають

невелику річечку, що протікає біля підніжжя
Мамай
-
гори). Він виявився одним з найбільших в Європі. Уже розкопано понад 1000
поховань цього могильника. Майже всі вони примітні тим, що в них поховані не
знатні особи, а простолюд. Саме йому належать знайдені

в могилах особисті речі:
сережки, намисто, персні, скроневі кільця, браслети, численні амулети. Подальші
розкопки допоможуть дати відповіді на безліч питань, пов'язаних з епохою
Середньовіччя. І, можливо, після з'ясування того, яке ж все
-
таки населення пр
оживало
тут, які в нього були стосунки з Золотою Ордою і як татаро
-
монголи (а саме з ними і
пов'язують в народі назву священної гори) вплинули на формування українського
народу, і вдасться уточнити час зародження запорізького козацтва, простежити його
коре
ні.

Мамай
-
гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років
обвалилося майже 400 метрів берега. Вчені кажуть, що зупинити процес руйнації
Мамай
-
гори неможливо. Це обумовлено не тільки близькістю штучного моря, а й
просіданням ґрунту.

вська ГЕС

є 6
-
м і останнім ступенем нижчої частини каскаду
гідроелектростанцій на р. Дніпро. Входить до складу ВАТ «Укргідроенерго». Утворює
на Дніпрі найбільше за обсягами води Каховське водосховище. Каховська ГЕС
16


експлуатується з 1955 р., коли був введе
ний в дію 1
-
й агрегат. Останній 6
-
й агрегат
зданий в експлуатацію в 1956 р. До складу споруд Каховського гідровузла належать:
будівля ГЕС, закритий розподільчий пристрій, водозлив та бетонна гребля з 28
водозливами, однокамерний судноплавний шлюз і ґрунтов
і греблі. Загальна довжина
напірного фронту гідроспоруд Каховської ГЕС


3,8 км, пропускна спроможність


21400 м3/сек. ГЕС є підпругою Каховського водосховища. Біля ГЕС збудовано місто
Нова Каховка. На Каховський ГЕС встановлено 6 вертикальних гідроагрег
атів
загальною встановленою потужністю 351 МВт. Турбіни


поворотно
-
лопастевого
типу, виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна). Генератори


синхронного
типу, напругою 13,8 кВ, виробництва НПО «Електроважмаш» (м. Харків, Україна).


Електрична мереж
а скомпонована по три блоки «генератор


трансформатор»
на дві системи шин ЗРУ


154 кВ. Середньорічне виробництво електрики Каховської
ГЕС становить 1489 млн кВт.год.

Будівництво Каховського гідровузла почалося у вересні 1950 року відповідно до
постанови
Ради Міністрів СРСР від 20 вересня 1950 року «Про будівництво
Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південно
-
Українського каналу, Північно
-
Кримського каналу й зрошення земель південних районів України й північних районів
Криму». Спорудження ГЕС було до
ручено колективу ордена Леніна керуванню
«Дніпробуд», що в 1927

1932 роках зводив Дніпровську ГЕС.

Об'єкт був віднесений до Великих будов комунізму. Для будівництва й
обслуговування електростанції було створене місто Нова Каховка. На будівництві
Каховськог
о гідровузла працювало: 12 тисяч чоловік, 1100 автомашин, 30
екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 14 паровозів і 7
земснарядів. 18 серпня 1954 в Новій Каховці розпочався монтаж першої турбіни. У
жовтні 1956 року був уведений в
експлуатацію останній, шостий гідроагрегат
Каховської ГЕС. До цього часу повністю сформувалося Каховське водосховище.

У зв'язку з підйомом води була затоплена частина дніпровських плавнів, але
частина плавнів збереглася нижче греблі ГЕС. У 2006 році була з
акінчена реабілітація
Каховської ГЕС, у результаті чого був побудований новий адміністративно
-
побутовий
17


корпус і проведено реконструкцію автодорожнього полотна. Поставка устаткування й
апаратури була проведена з такими відомими фірмами, як: ALFA, ALSTOM, A
BB,
HAEFELY TRENCH. Фінансування проекту здійснювалося Світовим Банком, урядами
Швейцарії і Канади. На урочистому закінченні реконструкції був присутній третій
президент України Віктор Ющенко.

Руїни палацу князя П. Трубецького

-

одна з небагатьох збережени
х
дворянських садиб Херсонщини. Побудований в стилі французького ренесансу на
високому березі Дніпра. Парадний вхід з кам'яними воротами і кутовий кріпак вежею
звернений до річки. Підпірні стіни з аркбутанами підтримують загальний стиль
оборонної архітекту
ри. Один з флігелів виконаний в стилі псевдоготики. Комплекс
розташований на території великого, але вкрай занедбаного парку. Більшість споруд
перебуває в руїнах. В даний час палац знаходиться у власності ВАТ "Князя
Трубецького", планується реставрація.

Олешківська пустеля та січ

Що стало причиною утворення Олешківської пустелі


цікаве питання, що досі
огорнуте легендами, науковим гіпотезами та таємницями. Масштабні геологічні
катаклізми льодовикової епохи; падіння метеориту; висихання старого русла
древ
нього Дніпра; чи винищення незліченними овечими отарами високих трав… Яка б
з перелічених гіпотез не була правдою, та сьогодні на території Херсонської області
розкинулися 200 гектарів гарячого піщаного моря, що ховає на своєму дні багато
таємниць людської

бездумності та мудрості, трагедій та слави, смерті і безсмертя…

“У часи, коли всюди панувала природа, а не людина, ці землі були багатими. У
Дніпрі плавало без ліку риби. Тури, заклопотано опустивши голови, випасалися на
соковитих травах. Неозорими степам
и мчали назустріч вітру сайгаки. Ще якихось 3
-
4
сотні років тому на стеблах зелених трав тут гойдалася тиша і природній спокій…
Хіба що колись сполоханий татарин чимдуж промчить на коні у напрямку Криму. Чи
загін козаків майне у далині…

Вітер змів усе: і г
аньбу, і славу Олешківської Січі


практично, останнього
прихистку запорожців, які, тиняючись між могутніми гегемонами


Росією та
Туреччиною, розколоті та пошматовані внутрішніми міжусобицями, мріяли відродити
18


давню славу України. Напевне навіть не підозр
ювали, що мине лише кілька десятиліть


і загинуть усі, назавжди…

Ще 2400 років назад тут побуває Геродот. Він назве місцевість Гілеєю, тобто,
Поліссям і опише тутешні зелені ліси із буйним різнотрав’ям і різноманітними
деревами. Але ж куди зникне описане
істориком зелене диво? Звідки ж раптом тут, за
лічені кілометри від Чорного моря, поруч з могутнім Дніпром, з’явиться така
велетенська пустеля”.

Піски на цих землях були давно, але тому, що бачимо зараз, ми зобов’язані
барону Фальц
-
Фейну (принаймі такою є
найпоширеніша версія походження пустелі)


тому самому засновнику Асканії
-
Нової. Тому, чиї скарби містично зникли після
його смерті. У 18
-
19 столітті сюди масово стали завозити овець. Кажуть, одному
тільки барону належало стадо до мільйона голів. Вівці зни
щили рослинність, решта
зробили пожежі, вітрова ерозія та безцільна вирубка лісів. За даними “Журналу
загальнокорисних відомостей” тільки з 1802 по 1832 рік зникло близько 5000 га лісу,
після чого площа під рослинністю скоротилася практично до нуля.

У двад
цятому столітті проблема почала стояти досить гостро. Території пустелі
збільшувалася з кожним днем. Унікальність цих пісків і в тому, що вони рухомі, і коли
ще не було навколо лісових насаджень, вони завдавали шкоду мешканцям
навколишніх сіл, підповзали д
о самих помешкань і блокували входи. Було прийнято
рішення кордони засадити лісом. Згодом все припинилось, коли важкою працею за
допомогою волів й дерев’яних плугів було засаджено тисячі гектарів лісу. Сімсот з
них кілька років тому просто згоріли. Та всьо
го засаджено було більше 100 тисяч
гектарів дерев. Тепер це


найбільший у світі рукотворний ліс (!).

Нині доля пише нову історію Олешків. Стара назва, взята ще за Київської Русі,
забута, замінена на Цюрюпинськ, на сумнівну честь радянського комісара. І не

згадали
б про неї, якби не загадкові піски, чиї бархани поки що ховають кілька вагомих
таємниць.

Тривалий час Олешківські піски були закритою /секретною зоною. На території
пустелі розташовувався військовий полігон. СРСР залишив по ще одне страхіття часів

холодної війни: ідеальне, на думку військових, місце для вправляння у скиданні бомб.
19


Понад 2 десятки років тому над пустелею шмигали літаки, вправляючись у влучності.
Тож скільки ще вибухівки ховають бархани


невідомо. Але пустеля неначе сама
невпинно ви
вільняється від надокучливої ноші. Пісок, гнаний вітром, пливе собі з
місця на місце, й пагорби постійно міняють свої форми.

То тут, то там з
-
під крупинок починають визирати шматки військового металу.
Хтось натрапить на прості гільзи від автомата, а хтось
знаходить цілі бомби, що
колись так і не розірвалися. Ще мить


і раптовий смерч знову поховає їх під хвилями
піску. Бомбометання на довгі роки залишило свої сліди, та продовжує калічити, а то й
забирати життя (шукачів металобрухту). Туристам зазвичай боят
ись нічого, але варто
бути уважними та обережними.


Скарби української пуселі часів античності та середньовіччя

Олешківські піски приховують не лише таємниці, а й скарби. Багато цікавих і
надзвичайно цінних речей було знайдено тут під час розкопок.

Наявніс
ть на Олешківських пісках предметів матеріальної культури людини
різних епох


від палеоліту до середньовіччя


дозволяє зробити висновок, що вона
була більш заселена людиною у минулому, ніж сьогодні. Найбільше залишків цих
культур відомо для Козачелагерсь
кої арени.

У пісках зустрічаються брудно
-
буро
-
жовті, теракотові та цегляного кольору
черепки грецьких амфор античного часу. Археологи відмічають чисельні знахідки
наконечників скіфських бронзових стріл. Були також знайдені: залізний ніж, бронзові
прикраси
від кінської збруї, бронзові пряжки, шила, залишки бронзового дзеркала та
уламок скіфського котла, бусини скіфсько
-
сарматських часів та інкрустовані бусини
римських часів. Знайдений бронзовий наконечник поясу датується середньовіччям.

На окраїні арени у 19
52 р. біля с. Раденське була знайдена мідна монета часів
Київської русі. На території Козачелагерської арени знайдені також уламки глиняних
козацьких курильних трубок.

Сьогодні Олешківська пустеля


це безкрайні бархани, сипучий пісок, жарке
повітря, жовті

горби скрізь, куди не кинь оком. По навітряному схилу неясні криві
письмена


сліди гадюк. Поодинокі билинки піщаного вівса, якісь колючі травинки,
20


кущики. А біля хвилястої лінії горизонту, там, звідкіля тече це палаюче повітря,
височіє стовп. Найсправжні
сінька пустеля. Яскраве нещадне сонце, іскристий,
дивовижний, але неживий пісок і всепоглинаюче мовчання пустелі.

Ще один чудовий витвір природи, яка є там


оазис. Справжній український
оазис посеред справжньої української пустелі. Неперевершено!

Крім
того, мало хто знає, що на глибині 300
-
400 метрів тут знаходиться прісне
підземне озеро. До речі, вода у ньому дуже смачна.

Пустеля складається з 7 так званих арен. Усі вони горбисті, із коливанням висот
до 20 метрів. Поміж арен, що висмажують у власних ко
тлах мільйони тон піску,
лежать озера та мліють під сонцем негусті ліси.


Науковці назвуть її радше напівпустелею через кількість опадів і температурний
режим. Може фахівцям і видніше, але кліматичні умови тут надміру суворі. Влітку
пісок нагрівається до 7
5 градусів за Цельсієм. І тоді нескінченні піщані бархани
перетворюються на круті вершини, а круті спуски і підйоми вмить виснажують
мандрівника. Розпечений пісок каламутить розум, сліпить очі та потрапляє у кожну
шпаринку. Крупинки надзвичайно дрібні. Кин
еш жменьку у повітря


і хмарка ще
якийсь час провисить невагомо. А довкола


лише тиша та вітер, що швидко ховає
сліди ледь не єдиної живності. Це хвилясті візерунки, залишені на піску гадюками.


З тварин тут можна зустріти вовка, зайців, піщанок, вужів і

найрізноманітніших
комах. Чим ближче до межі лісу


тим більше живих істот.


А ще в Олешківській пустелі живе небезпечний для людини павук


каракурт.
Його отрута в 15 разів сильніша за отруту гримучої змії. Однак каракурт на людей сам
не нападає.


Загадк
овий цвинтар, обряд ініціації та чарівна квітка Івана Сірка

Тутешні мешканці розповідають про містичність місцевості Олешківських
пісків. Тут, кажуть, часто чіпляється блуд.

21


На одному з барханів є невеличкий цвинтар. Дивно, але ніхто не знає, як і чому
він

тут опинився. На одному з хрестів можна побачити дату смерті


1968 рік. Місцеві
люди кажуть, що десь у ті часи на полігоні сталася аварія


зіткнулися два літаки, були
людські жертви.

Ще одна з легенд пов’язує Олешківські піски з козаками
-
характерниками
, які
мали проходити у пісках обряд ініціації


вижити близько місяця без їжі та води.
Розповідають, що сам отаман Сірко проходив подібне випробування. Легендарний
Іван Сірко ще юнаком став у Олеші характерником. Давні перекази розповідають:
“Отримав юнак
від старих вчителів осаннє і найскладніше завдання


зайти секрет
безсмертя. Місяць прожити в пустелі без харчів та води. Кілька днів Сірко йшов
Олешками, та сонце перемагало. На шостий день закінчилася вода, іти далі не міг. Та
раптом у мареві з’явилася в
родлива дівчина, уклала до рук якусь рослину і зникла. На
світанку Сірко прийшов до тями, у руці тримав якісь стебла та корінці. А сила раптом
повернулась»

Навіть сьогодні кожен може знайти у пустелі цю рослину. Вочевидь Сірко з’їв
корінець любки дволистої
. Людині, щоб вижити у царстві пекельного піску, достатньо
з’їсти бодай один корінець. Ось така історія. Забувають оповідачі лиш про одне


у
часи Сірка на місці Олешківських пісків ще не було ніякої пустелі. Та на те вона і
легенда.

Звичайно Україна


не
Африка і можливо Олешківським піскам не зрівнятися з
Сахарою. Та ця пустеля обов’язково вразить вас своєю особливою красою.
Безмежною, таємничою, навіть химерною і дикою… Вона виснажить спекою і
пусткою, та потім відкриє перед мандрівником загадки своєї ве
ликої і величної душі.
Їй є що розповісти людям, та лише тим, хто вміє слухати, тим, хто вміє вірити у
побачені між піщаними хвилями сліди часу.




22


3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

3.1 Графік руху


День в дорозі

Дата

Ділянка
маршруту(початковий та
кінцевий пункти ділянки)

Пройдений
шлях(км)

Чистий
ходовий час

(год
.
хв.
)

Природні та штучні
перешкоди
небезпечні ділянки

1

20.06

с.Куйб
и
шеве

Запоріжжя 2


о. Хортиця

14

1.00

Дорога,
бездоріжжя

2

21.06

О. Хортиця


Панське Озеро

63.54

3.24

Дорога,
бездоріжжя

3

22.06

Панське Озеро


Скельки

59.93

4.42

Дорога,
бездоріжжя

4

23.06

Скельки


Енергодар

56.53

3.39

Дорога,
бездоріжжя

5

24.06

Енергодар (днювання)

-

-

-

6

25.06

Енергодар


Пролетарій

68.32

4.54

Дорога

7

26.06

Пролетарій


Любимівка

87.25

4.40

Дорога

8

27.06

Любимівка


Кринки

72

4.34

Дорога,
бездоріжжя

9

28.06

Кринки


Херсон

47

3.14

бездоріжжя

10

29.06

Херсон (днювання)

32

5.23

Дорога

11

30.06

Херсон


Запоріжжя 1

-

-

потяг

12

31.06

Запоріжжя 1


Запоріжжя 2


Пологи


Куйбишеве

5+38

0.30 + 2.46

вело/потяг/вело


23



3.2 Технічний опис проходження маршруту

20.06.2016

12.30

станція Комиш
-
Зоря потяг до
станції Запоріжжя 2

19.00

станція Запоріжжя 2, збір
велосипедів.

19.30

старт від станції Запоріжжя 2

20.30
острів Хортиця по бездоріжжю до
туристичного пляжу, зведення табору,
ночівля.


Час у дорозі


01.09

Шлях


14 км

Грунти


5 км

Середня швидкість


12 км/год


21.06.2016

06.00

під

йом, сніданок

10.00


12.30

екскурсія по Хортиці,
бездоріжжя.

13.00

об
ід у парку Дубовий Гай

14.00

виїзд з міста Запоріжжя через
мікрорайон Південний

18.00

Григорівка, по грунтовій дорозі
доцілющого джерела «Панське Озеро»


Час у дорозі


0
3
.
24

Шлях


63.54

км

Грунти


31

км

Середня швидкість


12
.8

км/год



22.06.2016

06.00

пі

йом, сніданок

07.30

старт

08.30

жіночий монастир в селищі
Приморське

10.30

по бездоріжжю вздовж плавень до
залізничного мосту від ст. Плавні
Пасажирські до ст. Плавні Кам

янські.

14.00

прибули до Василівки. Веломагазин,
ремонт. Відвідали Замок По
пова.

24


19.00

селище Скельки, по ґрунтовій дорозі до побережжя Каховського водосховища до
місця ночівлі.

Час у дорозі


0
4
.
42

Шлях


59.93

км

Грунти


3
5 км

Середня швидкість


12
.7

км/год



23.06.2016

06.00

під

йом, сніданок

08.00

старт

09.30

грунтовими
дорогами вийхали до
міста Дніпрорудне

12.00

Благовіщенка, обід

13.30

місто Енергодар

14.00

інфоцентр ЗАЕС

14.00


16.00

екскурсія по ЗАЕС

17.00

сосновий бор на каналі в
Енергодарі пісчана ділянка, ночівля.


Час у дорозі


0
3
.
39

Шлях


56.53

км

Грунти


9

км

Середня швидкість


1
5.5

км/год


24.06.2016

Днювання в місті Енергодар.

Екскурсія містом.

Концерт присвячений дню молоді.


25.06.2016

06.00

під

йом, сніданок

07.30

поповнення запасів питної води з
джерела

08.30

старт з Енергодару

11.00

Кам

янка
-
Дніпровська

12.00

Велика Знам

янка, обід

14.04

польовими дорогами до Мамай
Гори

18.00

грунтовими дорогами до селища Пролетарське, ночівля.


Час у дорозі


0
5
.
54

Шлях


68.32

км

25


Грунти


46

км

Середня швидкість


1
5.9

км/год

26.06.2016

07.00

під

йом,

сніданок

08.30

старт, рух по трассі

10.00


10.30

Велика Лепетиха, обід

16.00

Північно
-
Кримський канал

17.00

Любимівка, ночівля


Час у дорозі


0
4
.
40

Шлях


87.25

км

Грунти


6

км

Середня швидкість


1
8.7

км/год



27.06.2016

06.00

під

йом, сніданок,
зварювальний
ремонт

08.30

старт

09.50


10.30

ремонт у
Каховці, заміна каретки

10.30


12.00

екскурсія по
набережній Каховки,
меморіал «Тачанка»

15.00

Нова Каховка,
Каховська ГЕС, водоспади
на розвалях замку
Трубецького

17.00

Корсунський
Монастир

18.00

Кринки, прогулянка на човні в
плавнях Дніпра, ночівля.


Час у дорозі


0
4
.
34

Шлях


72

км

Грунти


14

км

Середня швидкість


1
5.7

км/год


28.06.2016

07.00

під

йом, сніданок

09.20


13.00

бездоріжжя, екскурсія по Олешківським Піскам

14.00

Цюрюпінськ, обід,

відпочинок, Олешківська Січ

18.04

Херсон, міський пляж, база відпочинку «Панські Розваги»


Час у дорозі


0
4
.
34

26


Шлях


72

км

Грунти


14

км

Середня швидкість


1
5.7

км/год

29.06.2016

Днювання в місті
Херсон

Екскурсія по місту

Центральний парк

Набережна

Судноремонтні
доки


Час у дорозі


0
5
.
23

Шлях


32

км

Грунти


0
км

Середня
швидкість


5.9

км/год


30.06.2016

Переїзд до залізничного вокзалу Херсон

Екскурсія центральним проспектом

21.00

Потяг до вокзалу Запоріжжя 1


31.06.2016

06.00

Прибули до залізничної станції Запоріжжя 1, збір велосипедів

08.00

Переїзд до станції Запоріжжя 2, пакування велосипедів

10.30

Потяг до станції Пологи

14.00

Станція Пологи, грунтовими дорогами до селища Куйбишеве

16.46

фініш у селищі Куйбишеве.


Час у дорозі


00.30 +
0
2
.
46

27


Шлях


5 + 38

км

Грунти


20
км

Середня швидкість


13.2

км/год


28


3.3 Художній опис дистанції

День перший, 20.06.2016


О десятій годині ранку обидві групи велотуристів зібралися на подвір

ї школи.
Розібрали спорядження та харчі і вирушили до залізничної станції Комиш Зоря.



29


Завантажили спорядження і велосипеди до вагону та вирушили у 7ми часову
подорож до столиці нашої області. О 19.00 ми прибули до залізничної станції
Запоріжжя
-
2. Не г
аючи часу зібрали спорядження та ще засвітла вирушили до першої
ночівлі на туристичному пляжі острова Хортиця.



День другий, 21.06.2016

Прокинулися о шостій ранку, на сніданок приготували кашу з м’ясом та
вирушили на екскурсію по острову Хортиця.
Відвідали музей «Запорізька Січ»,
Таросову стежку та старослов’янські капища.


30



Після екскурсії переїхали міст Преображенського та вздовж Набережної
вирушили до виїзду з міста. О півдні перепочили та пообідали в парку «Дубовий Гай».
На виїзді з парку н
ас затримала перша неприємність у вигляді пробитого колеса в
одного з учасників. Після ремонту продовжили шляж через мікрорайон «Південний»,
де переїхавши пішохідний місток вибралися на трассу Москва


Сімферополь, та
направилися до села Григорівка.



31


О 18й годині приїхали до історичної пам’ятки «Панське Озеро». Вся територія
обладнана для відпочинку туристів, тут присутні роздягальні, вбиральня, джерело
питної води та місця під кемпінг. Прийняли водні процедури в цілющих джерелах,
приготували вечерю, т
а до глибокої ночі вели бесіди біля вогнища.



День третій, 22.06.2016

Підйом о 6.00, швидкий сніданок, поповнення запасів питної води та о 7.30
рушаємо в дорогу. Звертаємо з траси в бік селища Приморське, відвідуємо монастир.
Продовжуємо рух вздовж Ка
ховського водосховища, перетинаємо заливи
залізничними мостами. Та вже в 14.00 опиняємося в Василівці. Тут ми перепочили,
поремонтували велосипеди та заїхали на екскурсію до «Замку Попова».

32






33


Після відвідання музею перетнули залізничні колії за
допомогою надземного
пішохідного переходу, що для завантажених велосипедів стало справжнім
випробуванням. Виснажливий перехід та спекотний день вів нас до місця ночівлі та
відпочинку у селищі Скельки на найширшій частині Каховського водосховища, де
дійсно
відчуваєш себе наче на березі моря.



День четвертий, 23.06.2016

Традиційний підйом о 6й ранку. Дуже крутий підйом з пляжу по глинистій
дорозі до села. Рухаємося вздовж узбережжя до Дніпрорудного. Передбачаючи в
маршруті великий відсоток бездоріжжя всі
єю групою наповнили колеса
антипрокольним гелем, що в подальшому забезпечило нам безремонтне просування.
Зупинилися на обід у селищі Благовіщенка.

34




Годиною пізніше ми вже фотографуємося біля стели «Енергодар». В цьому місці
нас чекала заздалегідь замо
влена екскурсія. Спочатку була лекція в інформаційному
центрі Запорізької АЕС, де персонал надав нам можливість привести себе до ладу. А
після цього на комфортабельному автобусі нас провезли містом Енергодар,
ознайомивши з головними пам’ятками,до території

атомної електростанції. Тут нас
ознайомили з повномасштабними макетами пульту керування станцією, атомного
генератора та улаштуванням енергоблоку. Після цього нас повернули до інфоцентру. І
все це було абсолютно доброзичливо та безкоштовно.


35




На но
чівку переїхали до соснового бору на березі штучного каналу. На вечерю
зварили туристичний борщ. А наш беспечний сон порушувала хмара комарів з
сусіднього лиману.

День п’ятий, 24.06.2016.

Днювання та відпочинок. Прогулянка містом. Свято та концерт до Дня
Молоді.


36


День шостий, 25.06.2016.

Після перепочинку Збираємося в подальшу дорогу, але на заваді стає пробите
колесо, причому двічі поспіль. І нарешті о 8.30 ми покидаємо Енергодар. Минаємо
Кам’янку Дніпровську та зупиняємося на обідню перерву у Великій З
нам’янці, де
латаємо пробиті зранку камери.



Продовжуємо рух грунтовими дорогами вздовж Каховського водосховища та
відвідуємо культурну пам’ятку «Мамай Могила» яка нависає над самиим узбережжям.
Ближче до вечора ми опинилися на мальовничих плавнях
Дніпра біля села Пролетарій,
де на березі організована кемпінгова зона, де діти мали змогу покататися на
катамарані та на конях, які люб’язно надали місцеві жителі на безкоштовній основі
«спеціально для туристів».

37




День сьомий, 26.06.2016.

В цей день
нас очікував найбільш автономний та довгий відрізок шляху. Але й
він був наповнений цікавими подіями та краєвидами, важкими підйомами та
швидкими спусками. Зустріли побратимів з Каховки. Ночівля в селі Любимівка.


38






39


День восьмий, 27.06.2016.

Ра
ннє пробудження, ремонт багажника у місцевого мешканця. Вирушаємо до
Каховки де недавній знайомий, що працює у веломагазині допомагає з заміною
педальної каретки. До обіду ми катаємося набережною та милуємося містом. На виїзді
з міста захоплюємося величчю
монументу «Тачанка».



В’їжджаємо до Нової Каховки, перетинаємо Каховську ГЕС та відвідуємо
водоспади на розваллях помістя Трубецьких.


40



Близько п’ятої по обіді ми приїхали до Корсунського Монастиря, оглянули
старовинну та відраставровану частини.
Заночували в дачному поселенні Кринки
близь бази відпочинку «Іскра», де нам надали можливість покататися на човнах по
плавнях Дніпра, та скористатися всими благами бази.



41


День дев’ятий, 28.06.2016.

Після ранкового душу та кави на базі «Іскра» відправл
яємося до населеного
пункту Козачі Лагері. Звідки починаємо свою мандрівку по піщаному бездоріжжю
Олешківської пустелі.




42


Тривала та виснажлива подорож степовою пустелею забрала останні сили перед
фінішом. На в’їзді до Цюрюпінська ми зупинилася на р
инку щоб перечекати спеку та
поповнити запаси життєвої енергії.


Важливою частиною подорожі було відвідування Олешківської Січі. Після чого
ми перетнули міст на правий берег Дніпра, опинившися в Херсоні. Усі пляжі
знаходяться в приватній власності, тому
потрапити туди туристичною групою, навіть
заплативши гроші, майже нереально. Але і тут не без добрих людей, менеджери
найдорожчого пляжу «Панські Розваги» прийняли нашу групу на ночівлю
безкоштовно.


43



День десятий, 29.06.2016.

Днювання в місті Херсон.
Завдяки розміщенню на території пляжу що
знаходиться під охороною ми змогли залишити речі та в повному складі вирушити на
екскурсію містом протягом усього дня.



44


День одинадцятий, 30.06.2016.

В останній день подорожі, керівники вирішили нагодувати
дітей молочним
сніданком. Вермішель з молоком надала енергії «на ще один похід». Неспішно
зібрали речі, в крайній раз занурившись в Дніпро вирушили до залізничного вокзалу у
Херсоні.



45



День дванадцятий, 31.06.2016.

Ранок ми зустріли на залізничній
станції Запоріжжя
-
1, швидкий піт
-
стоп і ми
верхи вирушаємо до станції Запоріжжя
-
2 де нас чекав потяг до міста Пологи. В цей
день ми найчастіше збирали та розбирали своїх коней.


І ось практично фінішна пряма довжиною 40 кілометрів від станції Пологи до
р
іднесенького смт Куйбишеве (нині Більмак). Не доїхавши 15 кілометрів до фінішу
нас застав проливний дощ, який змочив нас до нитки. О 17.00 нас зустрічав стіл з
тортами, напоями, печивом та гарячим чаєм, який організував місцевий меценат
спорту та туризму Л
ось А.В..

На цій оптимістичній ноті закінчилася наша багатоденна подорож, яка
подарувала незабутні відчуття та вражження та назавжди вкарбувалася в пам’яті
учасників цього походу.

46





4. Висновки та рекомендації.

Маршрут цікавий та багатофункціональний,

в залежності від потреб його
можливо подолати різною категорією складності, як першою так і другою, замінюючи
грунтові шляхи асфальтними дорогами, та скорочуючи відстань магістралями та шосе.

Данна ділянка цілком безпечна для учнівської молоді, має велику

кількість
евакуаційних маршрутів та пунктів першої медичної допомоги. Також на маршруті
багато кемпінгових зон, зон відпочинку, джерел питної води та культурно
-
історичних
пам’яток, які повинен відвідати кожен.

На маршруті присутні екскурсії та розваги, ін
оді навіть безкоштовні. Такі як:
Запорізька Січ та острів Хортиця, Дніпровська ГЕС, Панське Озеро з цілющими
47


джерелами, Садиба Попова з руїнами замка, узбережжя Каховського
водосховища,Мамай Могила, Каховська ГЕС та водоспади на розвалях помістя
Трубецьких
, Човнова база в селищі Кринки на б.в. «Іскра», степова пустеля
«Олешківські Піски», Олешківська січ, Херсонська морська академія ім. Ушакова та
набережна.

Вважаємо даний маршрут один з оптимальних для школярів та учнівської
молоді в категорії велосипедних

походів першої або другої категорії складності.



Приложенные файлы

  • pdf 3594816
    Размер файла: 8 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий