ПНД_АГГД_2013

ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
імені ІВАНА КОЖЕДУБА
''___'' __







______________________2006 року
КАФЕДРА 103
АЕРОДИНАМІКИ ТА ДИНАМІКИ ПОЛЬОТУ




ПРОГРАМА
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
НПО.03 “АЕРОГІДРОГАЗОДИНАМІКА”

з підготовки слухачів Харківського університету Повітряних Сил

напрям підготовки 6.070103 „Обслуговування повітряних суден”

Спеціальність „Технічне обслуговування військових повітряних суден і авіадвигунів”

зі спеціалізації “Військові літаки, вертольоти та авіаційні двигуни”
“Авіаційне озброєння”
“Засоби аеродромно-технічного забезпечення польотів авіації”









ПРОГРАМА
навчальної дисципліни
НПО.03 “АЕРОГІДРОГАЗОДИНАМІКА”

І. ЦІЛЬОВА НАСТАНОВА

Дисципліна має мету: навчати слухачів володінню основними законами руху рідини (крапельної та газу), теоріями: потенційних течій, ідеального газу, течії в’язкої рідини та газу при різних швидкостях, гідравлічних машин та гідравлічних і пневматичних систем, а також розрахунків параметрів стану рідини при зовнішньому обтіканню тіл і течії у трубах, гідравлічних машинах та системах; сформувати практичні навички розрахунку параметрів стану рідини та газу при зовнішньому розрахунку характеристик гідравлічних систем; розвивати творчий підхід до використання отриманих знань і практичних навичок з дисципліни.
Внаслідок вивчення дисципліни слухачі повинні
ЗНАТИ:
1. Теоретичні основи механіки ідеальної та в’язкої рідини і газу (ОО).
2. Основи теорії розрахунку течії при зовнішньому обтіканні тіл і течії в трубопроводах, гідравлічних насосах, двигунах, гідропередачах, гідроприводах та гідравлічних і пневматичних системах (ПА).
УМІТИ:
1. Застосовувати основні закони руху рідини до розрахунку параметрів течії рідини та газу біля тіл та робочих характеристик трубопроводів, гідравлічних машин і систем (ПП.О).
2. Орієнтуватись у застосуванні типів гідравлічних та пневматичних машин для тих чи інших умов експлуатації (ПП.О).
3. Визначити параметри спільної роботи насоса та гідравлічної системи (ПП.О).
4. Вимірювати параметри течії рідини та газу під час експлуатаційних досліджень обтікання різних поверхонь та робочих процесів у трубопроводах і гідравлічних машинах (ПР.Р).
5. Аналізувати основні властивості та фізичні характеристики рідин, оцінювати вплив на них різних параметрів (ПП.О).
БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:
1. З методами розрахунку течій рідини, газу біля тіл, гідравлічних характеристик трубопроводів та гідросистем.
2. З принципами побудови та функціонування гідро- і пневмосистем різного призначення.
3. З методами аналізу спільної роботи гідропневмомашин та систем трубопроводів.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Предметом дисципліни “Аерогідрогазодинаміка” є закони руху крапельних рідин та газів, їх взаємодія з твердими тілами, а також фізичні принципи та закономірності роботи гідропневмомашин і їх систем.
Науковою основою дисципліни є фундаментальні теореми та положення механіки рідини та газу, які відображають об’єктивні закони стану і руху рідини.
Дисципліна “Аерогідрогазодинаміка” є професійно-орієнтованою дисципліною. Вона відіграє важливу роль у формуванні слухачів як авіаційних інженерів-механіків та дає необхідну суму професійних знань та умінь.
Вивчення дисципліни “Аерогідрогазодинаміка” базується на знаннях дисциплін: “Вища математика”, “Фізика”, “Теоретична механіка”, “Термодинаміка та теплопередача” та забезпечує вивчення таких дисциплін: “Аеродинаміка літальних апаратів”, “Динаміка польоту ЛА”, ”Системи керування ЛА”, “Системи автоматичного управління ГТД”, “Конструкція та міцність літальних апаратів”.
Дисципліна вивчається у 5 семестрі на лекціях та самостійних заняттях. На вивчення дисципліни відводиться 108 години, з них: теоретичне вивчення під керівництвом викладача - 6 годин, самостійні заняття - 102 годин.
На лекційних заняттях особлива увага приділяється основним положенням і закономірностям дисципліни, ознайомленню з її актуальними проблемами.
На самостійних заняттях слухачі виконують завдання викладача з метою закріплення одержаних навичок, а також формування вміння самостійно аналізувати та впроваджувати розрахункові методи для вирішення поставлених задач.
Методичне та інформаційне забезпечення самостійних занять слухачів здійснюється за допомогою проведення консультацій, видачі завдання для цільових самостійних занять, а також наявності відповідних навчальних посібників, методичних розробок та наочних посібників.
При вивченні дисципліни кафедра використовує такі засоби діагностики успішності слухачів:
перевірку виконання домашніх завдань на кожному занятті.
Все це дозволяє оцінити роботу кожного слухача за окремими темами дисципліни і проставити атестацію у контрольні терміни за звичайною чотирьохбальною системою.
Дисципліна передбачає також проведення диференційного заліку наприкінці вивчення дисципліни. Слухачі, які на протязі семестру своєчасно і якісно розраховувались зі звітними заходами, систематично працювали над дисципліною, можуть автоматично отримати відмінну оцінку і на заліку. Інші слухачі складають залік, що містить декілька питань та задачу за пройденим матеріалом.
За обліком результатів заліку про роботу слухача за звітний період виставляється оцінка у відомості.
Критерії успішності навчання:
“Відмінно” – показано всебічні систематичні знання та розуміння навчального матеріалу, безпомилково виконання завдання, виявлені творчі здібності;
“Добре” – показані повні знання навчального матеріалу, помилки, як що вони є, не носять принципового характеру;
“Задовільно” – показано повні знання навчального матеріалу в об’єму, який необхідно мати для роботи за фахом, але допущені суттєві помилки;
“Незадовільно” – показано недосконалі знання навчального матеріалу, припущені помилки, яки носять принциповий характер, об’єм знань не дозволяє виконувати роботу за фахом.
За відповідями на три питання залікового білету підсумкова оцінка визначається таким чином:
“Відмінно” – якщо дві відповіді оцінені на “відмінно”, одна – “добре”;
“Добре” - якщо одна відповідь оцінена на “задовільно”, дві інші – на “відмінно” або “добре”;
якщо одна відповідь оцінена на “незадовільно”, інші – на “задовільно”, “відмінно” або “добре”;
“Незадовільно” – якщо мають місце дві або більше незадовільних відповідей.
Оцінка знань слухача на диференційних заліках виводиться як середня за окремими оцінками за відповіді на запитання білета.

ІІІ. ЗМІСТ ПИТАНЬ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ САМОСТІЙНОМУ ВИВЧЕННЮ СЛУХАЧАМИ

Блок змістових модулів 1. Зовнішня течія.

Вступ. Цілі та задачі аерогідрогазодинаміки. Зв’язок зі спеціальними дисциплінами. Структура та побудова дисципліни. Порядок вивчення та звітність з дисципліни

Змістовий модуль 1. Основні поняття та співвідношення, які застосовуються в аерогідрогазодинаміці.
Основні властивості рідини. Число Кнудсена. Гіпотеза суцільності середовища. Стисливість газів. Гідростатичний тиск та напруга тертя. В’язкий та нев’язкий газ.

Змістовий модуль  2. Основи кінематики та динаміки рідин і газів.
Види руху рідини та газу. Швидкості та прискорення рідинної частинки. Лінії струму та струминки. Кутові швидкості обертання. Вихрові лінії та шнури. Теореми Гельмгольца, Стокса, Томпсона. Потенціал швидкостей. Рівняння нерозривності. Рівняння енергії. Часткові випадки рівняння енергії. Основні геометричні параметри крила. Системи координат. Критерії динамічної подібності. Аеродинамічні коефіцієнти. Подібність потоків. Критерії подібності потоків.

Змістовий модуль  3. Потенційні течії газів.
Вимір швидкості рідини та газу. Найпростіші форми потенційних течій. Накладення потоків. Теорема М.Є. Жуковського про піднімальну силу крила нескінченого розмаху. Піднімальна сила, момент і фокус профілю крила. Вплив геометричних параметрів крила на його розподільчі і сумарні аеродинамічні характеристики. Індуктивна теорія крила. Потенційне обтікання тіл довільної форми. Визначення коефіцієнтів нормальної, поздовжньої сил та поздовжнього моменту тангажу по картині розподілу тиску. Вплив стисливості на параметри рухомого газу. Критичне число М та фактори, які впливають на нього. Вплив геометричних параметрів крил на їх аеродинамічні характеристики при великих дозвукових швидкостях.

Змістовий модуль  4. Надзвукові течії газів.
Поширення слабких збурень у газовому потоці. Конус збурень. Течія розширення. Течія стиснення. Утворення стрибків ущільнення. Зміна параметрів газу на навкісному стрибку ущільнення. Розрахунок числа М у надзвуковому потоці. Плоска пластина у надзвуковому потоці. Хвильовий опір. Вплив товщини профілю на хвильовий опір крила. Хвильовий опір крил у трансзвуковому і надзвуковому потоці. Класифікація крайок крила у надзвуковому потоці. Піднімальна сила і фокус крил при надзвукових швидкостях.

Змістовий модуль  5. Основи теорії примежового шару.
Поняття про примежовий шар. Рівняння руху нестисливої рідини у примежовому шарі. Примежовий шар на плоскій пластині. Відрив примежового шару і його вплив на розподіл тиску біля профілю крила. Тепловий примежовий шар. Рівняння теплового балансу на поверхні тіла. Профільний опір. Опір крила та його складові. Максимальна аеродинамічна якість. Вплив числа Рейнольдса на аеродинамічні характеристики крила.

Змістовий модуль  6. Аеродинамічні характеристики крил.
Поляра крила першого і другого роду. Аеродинамічна якість крила. Нелінійні характеристики крила. Аеродинамічні характеристики крил при великих кутах атаки.Переваги та недоліки різних крил у широкому діапазоні чисел Маха.

Блок змістових модулів 2. Внутрішня течія

Змістовий модуль  7. Рух в’язкої рідини у трубопроводах.
Одномірні потоки в’язкої рідини у трубопроводі. Рівняння руху рідини у трубопроводах. Рівняння енергії усталеного руху рідини. Режими течії рідини. Ламінарна течія у круглій циліндричній трубі. Турбулентна течія у круглій циліндричній трубі. Місцеві гідравлічні опори. Втрати тиску в місцевих гідравлічних опорах трубопроводів. Виток рідини з отворів і насадків. Відцентрові форсунки. Відносний рух рідини. Неусталений одномірний рух рідини. Гідравлічний удар у трубопроводі. Особливості течії газу у циліндричній трубі.

Змістовий модуль  8. Гідравлічні і пневматичні системи.
Поняття про гідравлічні і пневматичні системи. Простий трубопровід і його характеристики. Послідовне і паралельне з’єднання трубопроводів. Складний трубопровід.

Змістовий модуль  9. Основи теорії гідравлічних насосів.
Класифікація гідравлічних насосів та двигунів. Основні технічні параметри. Принцип дії відцентрових насосів. Поняття про кавітацію. Умова безкавітаційної роботи насоса. Принцип дії та характеристика об’ємних насосів. Регулювання гідравлічних машин. Принцип дії та будова струменевого насоса.

Змістовий модуль  10. Гідродвигуні та гідропередачі.
Загальні відомості про гідродвигуни та гідропередачі. Гідродвигуни обертального руху та зворотно-поступової дії, силові гідроциліндри та гідропідсилювачі. Принцип дії та характеристики гідропередач зворотно-поступальної дії. Гідропередачі обертального руху. Гідромуфта.
Висновки. Короткі узагальнення матеріалу дисципліни. Огляд перспектив розвитку аерогідрогазодинаміки та методів її дослідження. Значення підготовки інженерно-технічного складу з аерогідрогазодинаміки.


Диференційований залік.


ІV. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В.Г. Лебедь, Ю.І. Миргород, Є.О. Українець. Аерогідрогазодинаміка, ХУ ПС, Харків, 2006.
Аэродинамика ЛА и гидравлика их систем. Под ред. М.И. Ништа. ВВИА им. проф. Н.Е. Жуковского, 1981.
В.Г. Лебедь, Ю.І. Миргород, Є.О. Українець. Аерогідрогазодинаміка, ХУ ПС, Харків, 2011., c. 444.
Аэрогидрогазодинамика. Под редакцией В.Г. Лебедя. Харьковский институт летчиков. 1996.




Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри 103
аеродинаміки та динаміки польоту

Протокол № від 20 року



Начальник кафедри №103
кандидат технічних наук, доцент

полковник І.Б. КОВТОНЮК

___ ____________20 р.

Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 715

Приложенные файлы

  • doc 8815557
    Размер файла: 65 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий