Програма бакалаврат 2016-2017 до ДЕК ДМ


Київський Національний університет
культури і мистецтв


КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ, БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ












ПРОГРАМА

Кваліфікаційного іспиту з фаху (комплексного)


за спеціальністю 6.020105
«Документознавство та інформаційна діяльність»



















Київ – 2017


Зміст

І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ.................................................................................3
Документознавство....3
Управлінське документознавство....6
Документаційне забезпечення управління..9
Архівознавство...........5
Інформаційно-аналітична діяльність...7
Інформаційний менеджмент15
Спеціальні системи документації19
Патентознавство21
Аналітико-синтетична обробка документів...24
Теорія і практика референтської діяльності..25
Стандартизація та сертифікація (за фаховим спрямуванням)..28

























І. Т Е О Р Е Т И Ч Н І П И Т А Н Н Я

ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
Документознавство як наукова та навчальна дисципліна
Об’єкт, предмет, завдання, функції (загальні, спеціальні, часткові) документознавства. Головні напрями досліджень (теоретико-фундаментальні, теоретико-прикладні, історичні, науково-технологічні). Структура документознавства. Загальне і спеціальне документознавство.
Джерельна (джерела, чинні правові акти, державні та галузеві стандарти), історіографічна бази дисципліни.

К. Мітяєв і теоретичне оформлення документознавства.
Основні етапи еволюції документознавства
Зародження документознавства в лоні діловодства й архівознавства. Обґрунтування теоретичних засад документознавства у працях К.Мітяєва. Роль МДІАІ в становленні документознавства як науки й навчальної дисципліни. Організаційне оформлення документознавства. Розроблення Єдиної державної системи діловодства (ЄДСД). Значення ЄДСД для становлення сучасного документознавства. Документознавчі знахідки Постійної комісії з питань механізації і раціоналізації діловодства в установах, організаціях при Державному комітеті з координації науково-дослідних робіт СРСР. Перші держстандарти з управлінської документації. Роль ВНДІДАС для розвитку теоретичних, методичних засад документознавства.
Юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності. Формування нової концепції документознавства у межах бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства. Зміни змісту документознавства під впливом новаційних досліджень у галузі документаційної науки й інформатики. Розвиток «нетрадиційного» документознавства.

Розвиток документознавства в Україні.
Сучасні концепції документознавства
Розвиток загального документознавства як науки та навчальної дисципліни в Україні. Концепції документознавства С. Кулешова, Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки. Відкриття навчальної («Документознавство та інформаційна діяльність») та наукової спеціальностей («Документознавство, архівознавство»), їх трансформації («Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», «Соціальні комунікації»). Внесок УНДІАСД і вишівської науки в розвиток документознавства. Фахові видання.

Терміносистема документознавства
Терміносистема як мова спілкування науки та показник її розвитку. Документ як наукове поняття. Еволюція терміну «документ» і похідних від нього визначень: «документальний», «документаційний», «документний» тощо. Термінологічна нестабільність поняття «документ». Сучасні зарубіжні та вітчизняні дефініціювання документа. Дефініція поняття «документ» у міжнародних, державних, галузевих стандартах, довідкових виданнях. Тлумачення змісту поняття «документ» у науках документально-комунікаційного циклу. Загальні документознавчі поняття: «документація», «документальний (документаційний) фонд», «документальний масив», «документальний ресурс», «документальний потік», «документообіг» та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/1 5127–2001 «Information and documentation: Vocabulary».
Термінологічні студії у галузі загального документознавства 1960–1970-х рр. Нормативно-технічні документи з термінології документознавства (ГОСТ 16487–70 «Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения», ГОСТ 6.10.2–75 «Унифицированные системы документации. Термины и определения»). Перші термінологічні словники («Краткий словарь архивной терминологии» (1968), «Краткий словарь видов и разновидностей документов» (1974). Тенденції розвитку термінології документознавства у 1980-х рр. Розширення тлумачення фундаментального поняття наук документально-комунікаційного циклу – «документ».
Перший термінологічний стандарт галузі в Україні (ДСТУ 2732–94 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення»). Діяльність УНДІАСД щодо стандартизації терміносистеми загального документознавства. Термінологічний словник «Архівістика» (1998). Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять». Нова редакція ДСТУ 2732:2004, суть змін. Роль фахової періодики, авторських довідкових, енциклопедичних видань у становленні терміносистеми документознавства. Сучасні праці з термінології документознавства та перспективи її розвитку.

Сутність і форми зв’язків документознавства
зі спорідненими науками, галузями знань
Документознавство як інтегральна наукова дисципліна про документ і документально-комунікаційну сферу діяльності суспільства. Природа документознавства, його місце серед дисциплін документально-комунікаційного циклу. Сутність і форми зв’язків документознавства зі спорідненими науками, галузями знань. Міждисциплінарні зв’язки курсу «Документознавство» з гуманітарними, технічними та ін. галузями знань.


Передумови виникнення та розвиток документа, зростання його ролі
для функціонування держави, суспільства, життя особи
Виникнення документа, його генезис. Основні тлумачення походження документа. Виникнення письма як головна умова появи документа. Піктографічний, ідеографічний, словесно-складовий типи письма, їх загальна характеристика. Алфавітна система письма.
Прадокументи. Матеріальні основа, конструкція прадокументів, їх інформаційні можливості. Складання перших уявлень про значення документа для розвитку суспільства та держави. Виникнення архівів як спеціальних приміщень для зберігання документів. Формування традицій з’ясування основної теми змісту документа, визначення жанрово-тематичної специфіки документа, уніфікації документа, підтвердження його оригінальності. Перші праці про вимоги до мови, стилістики, синтаксичної конструкції документа, його форм.
Зростання статусу документа у зв’язку з потребами захисту приватної власності, розвитку держави. Еволюція матеріальних основи, конструкції документа, способів техніки фіксації інформації. Видове урізноманітнення документів. Уніфікація формулярів документа. Складання перших галузей знань про документ. Роль світських закладів у розвитку нового ставлення до документа як об’єкта досліджень. Вдосконалення інституту реквізитів, ієрархії документів. Складання спеціальних систем документації.

Документ як системний об’єкт.
Властивості, ознаки, функції документа як системного об’єкта
Документ як система. Властивості (сутнісні, експлуатаційні, ціннісні), ознаки (зовнішні, внутрішні), функції (загальні, спеціальні) документа як системного об’єкта. Інформаційна, матеріальна складові документа. Системний розгляд документа.
Поняття «зміст документа». Інформація (потенційна, актуальна) та документ. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Основні закони функціонування інформації. Поняття «документна інформація», «документальна інформація», їх зв’язок із поняттями «документ», «інформація», «соціальна інформація». Теорія інформації та практичні засади інформаційної діяльності.
Текст документа, його характеристика. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. «Споживання» тексту (Р. Бамбергер). Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту (Ф. Шлейермахер, В. Дільтей, Г.-Ґ. Гадамер, К. Леві-Стросс, Д. Лихачов, Р. Барт та ін.).
Поняття «форма документа». Сутність термінів «зовнішні ознаки документа», «матеріальна складова документа», «матеріальна конструкція документа», «матеріальна основа документа».

Кодування інформації. Мова як засіб кодування інформації
Документування як процес створення документа. Загальні положення документування. Еволюція способів документування. Кодування інформації. Види кодів: абетковий, цифровий, абетково-цифровий, рельєфно-крапковий, матричний. Знаковий метод фіксування інформації. Класифікація знаків. Символ і знак. Мовні і немовні знаки. Мова як засіб кодування інформації. Мови природні і штучні. Мовна система: лексика, синтаксис і семантика, прагматика.
Документ як знакова система. Системи запису (ручний, механічний, магнітний, оптичний, фотографічний, електростатичний), відтворення (ручне, поліграфічне, механічне, магнітне, оптичне, електростатичне), знищення (ручне, магнітне, оптичне, теплове) інформації, їх становлення та розвитку. Особливості кодування інформації та специфіка окремих видів документів (образографічний, музичний, картографічний, мікрографічний, магнітний, електронний, голографічний документи, кінофотофонодокумент).


Класифікація документів
Розвиток класифікації, типології документів. Розроблення теорії класифікації у другій половині ХХ ст. Засади, ознаки класифікації, типології документів. Конституювання новітніх схем класифікації, типології документів у загальному документознавстві. Варіанти розбудови класифікаційних схем документів (ієрархічна, дихотомічна, фасетно-блочна, змішана).
Класифікація, типологія документів за зовнішньою формою: вид документа за матеріальним носієм, матеріальною конструкцією. Фасетно-блочні схеми класифікації документів Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки. «Генеральна схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів» (2006). Змістові класифікації документів: предметна, тематична, систематична та ін. Формальні класифікації документної інформації: алфавітна, мовна, хронологічна, форматна тощо.

Документальна комунікація як складова соціальної комунікації, її учасники, форма, зміст. Підсистеми документальної комунікації
Поняття і структура комунікації. Види комунікації. Поняття і структура соціальної інформаційної комунікації. Документ як засіб комунікації. Структура документальної комунікації. Специфічні риси підсистем документальної комунікації. Документальні комунікаційні системи (генеративні, транзитні, термінальні) та їх документальні ресурси. Місце і роль документальних потоків, масивів у підтримці/ здійсненні комунікації.

УПРАВЛІНСЬКЕ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
Основні поняття управлінського документознавства
Сучасні термінологічні студії у вітчизняному документознавстві. Термінологічні стандарти (ДСТУ 2732–94, ДСТУ 2732:2004, ДСТУ 4423:2005 (І), ISO 15489–1:2016, ISO 23081:2006/2009, ISO 30300:2011 та ін.), словники, енциклопедії (УАЕ, ЮЕ). Започаткування Київським національним університетом культури і мистецтв міжнародного термінологічного семінару «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань» (2007). «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань» (2007–2016, вип. 1–9).
Основні поняття управлінського документознавства: документ, управління, управлінський документ, офіційний документ, службовий документ, інформація, управлінська інформація, установа, документування управлінської інформації (в установі), керування документаційними процесами, документаційний фонд, жанр документа, номінал документа, вид номіналу документа, документація, система документації тощо.
Проблеми та перспективи розвитку термінології управлінського документознавства. Вплив досягнень зарубіжної науки на вітчизняну термінологію документознавства.

Національний стандарт ДСТУ 2732:2004
«Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять»
і терміносистема управлінського документознавства
Сфера застосування, структура Національного стандарту ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять». Основні поняття та їх тлумачення розділів «Загальні поняття», «Діловодство», «Архівна справа». Поняття, пов’язані з видами документів. Поняття, пов’язані з інформацією та властивостями документів. Поняття, пов’язані з процесами створення документів, функціонування та / або організації роботи з ними. Перспективи розширення словника та удосконалення структури.

Головні наукові напрями,
завдання управлінського документознавства
Теоретичні проблеми управлінського документознавства (загальна теорія управлінського документа, його природа, характеристика змісту й форми, функції). Принципи і методик вивчення управлінського документа. Історія управлінського документа, його створення та функціонування як носія і джерела інформації. Роль управлінської документації у суспільстві.
Основні етапи розвитку управлінського документознавства як конституйованого виду спеціального документознавства, у т.ч. процес виникнення та розбудови організаційних структур управлінського документознавства як наукової та навчальної дисципліни. Гносеологічна природа спеціальних документознавчих знань, місце та функції управлінського документознавства серед інших дисциплін документально-комунікаційного циклу. Теоретичні, історичні, науково-технологічні завдання управлінського документознавства.

Зв’язок управлінського документознавства з іншими галузями знань
«Управлінське документознавство» як наука та навчальна дисципліна. Мета, завдання, значення курсу. Структура та зміст навчальної дисципліни. Міждисциплінарні зв’язки курсу з історичними, документаційними, управлінськими, правовими, інформаційними, комунікаційними, технічними, фізико-хімічними галузями знань.

Класифікація управлінських документів, систем документації. Нормативне регулювання класифікації документів
Поняття «класифікація документів». Мета, завдання, критерії диференціації управлінських документів в установі. Критерії класифікації управлінських документів: вид матеріальної основи та форми носія, кількість порушуваних питань, особливість організації обігу, строк виконання, рівень доступу, юридична сила, послідовність створення, строки зберігання, належність до сфери приватного життя та інших сфер життя суспільства, рівень узагальнення інформації тощо. Перспективи удосконалення класифікування управлінських документів.
Системи документації. Ознаки, властивості системи документації. Загальна класифікаційна схема систем документації. Класифікація систем документації. Базові (наукова, виробничо-експлуатаційна, навчальна, економічна), інфраструктурні (управлінська, нормативна, інформаційна), дисциплінарні (технічна, гуманітарна, природнича) системи документації, їх складові та зміст.
Державний класифікатор управлінської документації – нормативний документ, що офіційно закріплює класифікаційну схему управлінської документації. Призначення та структура ДКУД (класи, підкласи, назви УФД). Класи УСД ДКУД. Ведення ДКУД. Значення ДКУД. Реорганізація систем державного управління та зміни і доповнення ДКУД. Розроблення нової редакції ДКУД.
«Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» (2013), відомчі переліки.

Уніфікація та стандартизація управлінських документів
Витоки уніфікації документів. Розвиток традицій уніфікації документів, нормативне закріплення практики. Діяльність державних, наукових інституцій щодо уніфікації та стандартизації управлінської документації.
Зміст уніфікації та стандартизації службових документів. Основні поняття уніфікації документації. Причини уніфікації та стандартизації документів. Головна мета уніфікації та стандартизації документів – створення уніфікованої системи документації. Стандартизація як засіб уніфікації документів. Актуальність уніфікації та стандартизації управлінської документації. Основні види робіт при уніфікації документації: визначення номенклатури справ; побудова єдиної моделі документів для однорідних видів; встановлення загальних синтаксичних правил побудови документної інформації; визначення методів контролю інформації в документах. Категорії уніфікованих форм документів: державні (міжвідомчі) уніфіковані форми документів; галузеві (відомчі) уніфіковані форми документів; уніфіковані форми документів установ.
Уніфікація інформаційної частини документа та уніфікація носія інформації. Уніфікація структури документа та методів контролю інформації в документах. Формуляр-зразок документа: креслення, план розміщення реквізитів, описання реквізитів. Формуляри-зразки за функціональним призначенням і рівнем використання: формуляр-зразок для державних (міжвідомчих) форм документів; формуляр-зразок для галузевих (відомчих) форм документів. Формуляр-зразок як база проектування уніфікованих форм документів, що входять до складу УСД.
Формуляр сучасного управлінського документа. «Державна уніфікована система документації. Основні положення: ДСТУ 3843–99», «Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови: ДСТУ 3844–99». Уніфікація тексту документа. Уніфікація структури тексту. Елементи формалізації. Формалізований характер текстів облікової документації. Уніфікація мовних засобів. Форми представлення уніфікованих текстів: зв’язний текст, трафарет, анкета, таблиця.
Бланк документа. Види бланків (бланк службового документа, бланк виду документа, бланк установи). Склад бланка, порядок розташування реквізитів. Правила конструювання бланка.
Характеристика уніфікованих систем документації. ДСТУ 3843–99 про загальні положення розроблення Державної уніфікованої системи документації. Мета і завдання створення Державної уніфікованої системи документації (ДУСД). Склад ДУСД. Типовий склад УСД. Типовий склад уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації.
Впровадження уніфікованих систем документації. Ведення уніфікованих систем документації. Проблема уніфікації управлінського документа в умовах ведення електронного діловодства.


Міжнародні організації у сфері керування документацією
Роль міжнародної спільноти у розвитку керування документаційними процесами у транснаціональному масштабі. Міжнародна рада архівів, Міжнародна рада з керування документаційними процесами, Міжнародна федерація з інформації і документації, Міжнародна організація зі стандартизації та її технічні комітети (TK 46 «Інформація та документація», підкомітет 11 «Керування архівами / документацією»): участь України в розробленні науково-технологічних засад керування документаційними процесами. Розвиток міжнародних зв’язків в організації керування документаційними процесами, вироблення спільних засад у застосуванні міжнародних правил і технологій.
Національні комітети зі стандартизації. Професійні об’єднання фахівців в галузі records management. Програма в галузі керування документацією і архівами (RAMP – Records and Archives Management Program).

Стандарт ІSО 15489–2001
«Інформація та документація. Керування документацією»:
завдання та структура. Нова редакція ІSО 15489–1:2016
Міжнародні стандарти у сфері керування документацією. ІSО 15489–2001 «Інформація та документація. Керування документацією», ISO 15489–1:2016, їх структура (загальні принципи керування документацією, практичне керівництво з керування документацією) та призначення, дефініції базових понять. Сучасні тенденції глобалізації світових економічних відносин, зміна політичної та економічної ситуації в Європі, створення єдиного економічного простору.
Національні аналоги ISO 15489. Впровадження в Україні ISO 15489–2001. Національний стандарт України «Інформація та документація. Керування документаційними процесами». ДСТУ 4423–1:2005, ДСТУ 4423–2:2005 та проблеми гармонізації міжнародних стандартів. Керування документаційними процесами як новітня управлінська сфера. Сучасні концепційні підходи до визначення сфери records management.

Керування документаційними процесами:
зміст, моделі, перспективи розвитку
Витоки керування документаційними процесами. Проблеми раціоналізації управлінської та виробничої сфери у США (друга половина ХІХ ст.). Створення Національного архіву США та його структурного підрозділу Records Management Division. Комісія Конгрессу США з дослідження невиробничих витрат у промисловості, т.зв. Комісії Гувера (Hoover), спеціальна група Е. Ліхі з вивчення проблем records management (США), Комітет Ґріґґа (Великобританія) та ін.
Перші міжнародні конгреси управлінських (адміністративних) знань і їх програми. Створення наукових інституцій, навчальних закладів у Західній Європі і США із дослідження проблеми управління, в тому числі й керування документаційними процесами. Часописи з управлінської тематики, в т.ч. із організації роботи з документами в установі «Die Organisation», «System», «The Industrial Administration». Розроблення теорії і технологій records management у другій половині ХХ ст. Становлення керування документаційними процесами як наукової дисципліни. Зміна пріоритетних напрямів досліджень у сфері керування документацією.
Розвиток керування документаційними процесами як наукової та навчальної дисципліни у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Поширення передових технологічних ідей керування документаційними процесами у країнах пострадянського простору. Управлінське документознавство як теоретична частина діловодства. Діловодна й архівна частини records management. Особливості взаємозв’язку сфери керування документаційними процесами у країнах Європи, Америки, Африки. Сучасна зарубіжна фахова періодика: «Records management Quarterly», «Office», «The Record», «Information and Records Management», «Information and Records Management», «American Archivist» та ін. Освітні, навчальні центри з керування документаційними процесами на сучасному етапі.


Розвиток управлінського документознавства як наукової дисципліни
Раціоналізація діловодства на початку ХХ ст. Діяльність Всесоюзного державного інституту техніки управління та Українського державного інституту раціоналізації управління. Спроби впровадження єдиної схеми організації діловодства в управлінні. Перші результати уніфікації форм документів. Фахові періодичні видання про технологію діловодства. Заснування МДІАІ та започаткування напряму загального діловодства (загального документознавства). Теоретичні основи документознавства у працях К.Г. Мітяєва (класифікація, експертиза цінності документів, їх уніфікація та засади стандартизації, зв’язок діловодства й архівної справи). Організаційне оформлення документознавства як науки і навчальної дисципліни. Формування Єдиної державної системи діловодства (ЄДСД). Значення ЄДСД для становлення сучасного документознавства. Перші держстандарти зі службової документації. Внесок учених ВНДІДАС, МДІАІ в розвиток теорії, методики документознавства. Конституювання управлінського (традиційного) документознавства.
Розвиток сучасного управлінського документознавства як науки та навчальної дисципліни в Україні. Концепція управлінського документознавства С.Г. Кулешова та її версії. Місце управлінського документознавства у вітчизняній системі сучасних документально-комунікаційних наук. Роль УНДІАСД у розбудові управлінського документознавства. «Студії з архівної справи та документознавства», «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» про управлінське документознавство та теорію діловодства


ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ
Історичний розвиток і трансформація діловодства
Роль діловодства у створенні документальної бази історії суспільства. Еволюція діловодства. Формування сталого процесу роботи з документами приказового діловодства (XVI–XVII ст.). Колезьке діловодство. Діловодство у державному апараті української держави козацької доби. Особливості розвитку діловодства в Західній Україні ХVШ – ХІХ ст.
Міністерське діловодство. Поява та розвиток нових засобів передачі інформації, створення та обробки документів. Виникнення нових видів документів. Телефонограми, телеграми, телетайпограми. Діловодство радянської доби – основні етапи розвитку (з жовтня 1917 р. по серпень 1991 р.).
Сучасний стан вітчизняного діловодства. Організаційні засади управлінської діяльності в державних органах та органах місцевого самоврядування незалежної України як вирішальна умова якісного управління. Класифікатори, переліки, ДСТУ.

Поняттєво-категорійний апарат ДЗУ (діловодства й архівної справи)
Терміносистема ДЗУ (діловодства й архівної справи). Виникнення та етапи розвитку української документознавчої термінології. Періодизація розвитку української документознавчої термінології. Лексика та професійна термінологія діловодства. ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Основні терміни і визначення понять». Однозначність тлумачення основних понять, виражених у термінах. Зв’язок мови службових документів з лексикою законодавчих і нормативних актів. Небажані юридичні наслідки неточного уживання термінів. Уніфікація стилю змістової частини документа. Фразеологічна уніфікація змістової частини документа.

Державне регулювання документаційного забезпечення управління в Україні
Управління як об’єкт документаційного забезпечення. Сучасна структура управління документацією: органи державної влади й управління, що здійснюють політику у сфері ДЗУ; основні відомства, що врегульовують документацію в загальнодержавному масштабі; значення функціональних міністерств і відомств в організації ДЗУ. Діловодство як специфічна функція управління на різних рівнях: прийняття управлінських рішень, розпорядження, контроль виконання, інструктаж підлеглих, аналіз положення справ. Органи, що видають управлінські документи. Інформація як предмет праці керівника. Документ як джерело інформації, юридичне свідчення вчиненої дії, спонукання до нової дії. Категорії управлінських працівників – керівники, функціональні фахівці й технічно-допоміжні працівники.
Чинна нормативно-методична база з регулювання діловодства й архівної справи в Україні. Перспективні напрями нормативного забезпечення організації діловодства в Україні. Застосування міжнародних стандартів. Нормативне забезпечення організації діловодства в Україні на сучасному етапі. 

Організація сучасного діловодства в Україні
Технологічні процеси роботи з документами в установах України. Інформаційно-технологічна культура у документаційному забезпеченні управління.
Основні принципи роботи з документами.
Автоматизація й механізація діловодних (документаційних) процесів. Завдання і суть комп’ютеризації діловодства в умовах переходу від паперового до електронного документообігу.
Технічні засоби та офісна організаційна техніка.
Державне регулювання електронного документообігу в Україні.

Класифікація службових документів
Класифікація документів за змістом, походженням, призначенням, видами, найменуванням, способом фіксації інформації, ступенем гласності, стадіями виготовлення.
Державний класифікатор управлінської документації ДКУД 010 – 98. Визначення призначення і сфера застосування ДКУД. Управлінська документація. Види управлінських документів. Використання управлінської документації в реалізації управління. Характеристика структури ДКУД. Система документації. Уніфікована система документації (УСД). Уніфікована форма документа (УФД). Ідентифікація УФД.

Уніфікація та стандартизація службових документів
Уніфікація управлінських документів. Основні принципи уніфікації і стандартизації управлінських документів. Поняття про уніфіковані системи документації (УСД). Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5. Збірники й альбоми типових уніфікованих форм документів. Уніфікація документів за формальною ознакою. Структура побудови уніфікованої форми документа: лінійна, деревовидна, матрична, текстова. Уніфікація документів за змістовою ознакою. Трафаретизація документів. Бланк установи. Види бланків. Проектування бланків. Вимоги до створення і оформлювання бланків.
Стандартизація документів. Характеристика державних стандартів, що регламентують функціонування діловодства на сучасному етапі (ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни й визначення понять», ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» тощо). Сучасний стан стандартизації та уніфікації документів в Україні.

Укладання службових документів
Офісний папір для виготовлення службових документів (ГОСТ 9327 – 60. Бумага. Изделия из бумаги. Потребительские форматы). Споживчі формати. Визначення споживчих форматів. Принципи побудови споживчих форматів паперу. Міжнародний стандарт ISO 216
ДСТУ 3843–99 „Державна уніфікована система документації. Основні положення”. ДСТУ 3844–99 „Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови”. Побудова конструкційної сітки. Службові береги. Вимоги до робочої площі документа. Принципи проектування форм документів. Вимоги до розроблення уніфікованих форм документів.
Створення документа. ДСТУ 4163-2003 „Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів”. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташовування реквізитів документів. Вимоги до бланків документів та оформлювання документів. Вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Основні управлінські документи, що використовуються в державних органах та органах місцевого самоврядування:
організаційні – статут, положення, правила, інструкція;
розпорядчі – постанови, розпорядження, накази, положення, рішення;
документи колегіальних органів – протоколи, акти;
інформаційно-довідкові – листи, довідки.

Оформлення організаційно-розпорядчої документації
УСОРД. Призначення, склад та особливості оформлення організаційно-розпорядчої документації.
Особливості оформлення довідково-інформаційних документів. Оформлення документів особового походження.
Оформлення документів колегіальних органів. Організаційно-технічні заходи щодо підготовки та проведення нарад. Протоколи. Види протоколів.
Довідково-інформаційні документи: Звіти. Службові листи. Доповідні записки. Правила їх оформлення.
Документи з особового складу. Види документів. Документи особового походження. Ведення документації з особового складу. Підготовка й оформлення наказів з особового складу.
Реквізити, що зазначають юридичну силу документа. Надання документу юридичної сили.
Печатки й штампи установи. Порядок зберігання в установі.

Організація роботи діловодної служби
Служба діловодства як суб’єкт управління в установі. Служба документаційного забезпечення управління, їх структура й функції. Діловодна служба в установі.
Організація діловодства у структурних підрозділах державних органів та органів місцевого самоврядування (департаменти, управління, відділи, сектори) діловодства (документаційного забезпечення), загальні відділи, канцелярії тощо.
Основні завданням служби діловодства: встановлення в установі єдиного порядку документування управлінської інформації і роботи з документами із застосуванням сучасних технологій, методичне керівництво і контроль за дотриманням установленого порядку роботи з документами в структурних підрозділах установи.
Права й обов’язки керівника діловодної служби установи.

Організація документообігу установи
Поняття документообігу і його основні етапи. Структура та розмір документообігу Зовнішні документи. Вхідні документи. Вихідні документи. Первинна обробка і реєстрація документів. Розгляд керівником вхідної кореспонденції. Розподіл документів, що надійшли до установи. Документи, що не потребують реєстрації. Внутрішні документи. Обробка і реєстрація документів Форми обліку документообігу. Порядок обробки та відправлення вихідної кореспонденції. Культура документообігу. Комплексна інформатизація завдань щодо документаційного забезпечення управління. Основні принципи організації роботи з документами. Технологія проходження ОРД (оперативне управління).

Порядок роботи з документами з обмеженим доступом
Особливості організації конфіденційного діловодства, використання документів з обмеженим доступом.
Нормативно-правове регулювання захисту комерційної таємниці. Поняття «конфіденційна інформація», «таємна інформація», «комерційна таємниця», «банківська таємниця», «режим доступу до інформації».
Організація роботи зі зверненнями від громадян.
Інформація, яка є власністю держави і перебуває в користуванні державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Організація контролю за виконанням документів
Завдання і порядок контролю за виконанням документів. Реєстраційно-контрольна картка. Здійснення контролю за виконанням документів. Строки виконання документів. Види робіт з контролю за виконанням документів. Постановка документів на контроль, формування картотеки контрольованих документів. Перевірка своєчасного доведення документів до виконавців. Попередні перевірки і регулювання ходу виконання. Облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів (доручень). Інформування керівника про хід та підсумки виконання документів. Повідомлення про хід і підсумки виконання документів на оперативних зборах, засіданні колегіальних органів. Формування картотеки виконаних документів. Автоматизована форма контролю.

Організація оперативного зберігання управлінських документів
Поняття про номенклатуру справ. Значення номенклатур для обліку, пошуку та зберігання документів. Типові, примірні та індивідуальні номенклатури. Номенклатури структурних підрозділів і зведені номенклатури, їх наповнення, принципи побудови. Правила складання номенклатур. Правила закриття номенклатур. Перегляд та уточнення номенклатур. Нормативні та методичні документи, що регламентують складання номенклатур.
Поняття про формування справ у діловодстві. Правила та принципи формування справ. Оперативне зберігання документів. Підготовка справ до подальшого зберігання та використання. Складання внутрішнього опису справи. Нумерація аркушів справ. Складання опису, що засвідчує справи.

Документаційне забезпечення діяльності експертної комісії установи
Правовий статус, завдання і функції експертних комісій (ЕК) установ, основні вимоги до практичного проведення експертизи цінності документів. Роль класифікаторів, переліків документів і номенклатур справ у визначенні наукової й практичної цінності документів на стадії діловодства (документаційного забезпечення управління). Функції архіву установи. Опис на документи постійного та тимчасового зберігання. Елементи опису. Довідковий апарат до опису.

Підготовка документів і передавання справ до архіву установи
Зберігання документів у поточному діловодстві. Порядок зберігання та користування документами в діловодстві. Тимчасове зберігання документів у структурних підрозділах установи. Підготовка справ до зберігання та використання. Оформлення обкладинок справи. Складання та оформлення описів справ у діловодстві установи. Архів установи.
Передавання справ до архіву установи. Характеристика комплексу робіт з оформлення справ. Нумерація аркушів справ. Складання внутрішнього опису документів справи. Складання напису, який засвідчує справи. Оправлення справ. Відмінності оформлення справ різних строків зберігання. Значення і правила складання описів справ: постійного; тимчасового (понад 10 років) термінів зберігання; тимчасового (до 10 років включно); з особового складу.






АРХІВОЗНАВСТВО
Закономірності становлення і розвитку архівів
Етапи становлення архівів Виникнення архівів-регістратур при центральних і місцевих державних установах. Формування архівів при установах. Відомчі історичні архіви: їх завдання і функції. Централізація управління архівною справою.

Розвиток наукових знань про архіви
Становлення наукових знань про архіви. Законодавче регулювання архівної справи та його вплив на науку про архіви. Трансформація знань про архіви у наукову дисципліну. Архівознавство як навчальна дисципліна: мета і завдання

Об’єкт, предмет та методологія архівознавства
Об’єкт та предмет наукової і навчальної дисципліни: гносеологічні підходи до їх визначення. Об’єкт архівознавства: контроверсійність трактувань. Методологічна характеристика архівознавства.

Терміносистема архівознавства
Поняття про терміносистему архівознавства та джерела її формування. Термінографія в галузі архівознавства, укладання термінологічних словників і стандартів.

Міждисциплінарні зв’язки архівознавства
Зв’язки архівознавства з документознавством та управлінським документознавством. Архівознавство та документаційне забезпечення управління. Зв’язок архівознавства з історією державних установ Архівознавство і спеціальні історичні дисципліни. Архівознавство й археографія. Архівознавство та джерелознавство. Вплив теорії інформації, інформатики на архівознавство.

Архівні установи України на сучасному етапі. Організація документів на рівні Національного архівного фонду
Поняття “система архівних установ”. Сучасна система архівних установ в Україні: загальна характеристика. Центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. Державні архіви. Рівні організації документів НАФ.

Організація документів на рівні архіву та архівного фонду
Організація документів на рівні архіву. Архівні фонди, об’єднані архівні фонди, архівні колекції. Формування фондового принципу класифікації документів. Поняття про фондування. Теорія фондування. Організація документів на рівні архівного фонду.

Архівне законодавство: міжнародний і вітчизняний досвід
Україна і норми міжнародного права щодо архівів. Радянська спадщина в архівній сфері. Сучасне законодавство України і проблеми архівної спадщини. Становлення вітчизняної правової системи в архівній сфері. Розроблення і прийняття Закону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”. Архівне законодавство України про право власності на документи та право доступу до документів Національного архівного фонду. Базові принципи архівного закону та законодавство України.

Нормативно-методична база діяльності архівних установ
Зміни у нормативно-правовому регулюванні діяльності архівних установ в умовах реформування архівної справи. “Правила роботи архівних установ України”. Нормативні документи, що регламентують роботу архівних підрозділів. Нормативно-методична база щодо комплектування, обліку, зберігання та використання інформації документів НАФ: загальна характеристика.


Експертиза цінності документів та комплектування державного архіву
Формування Національного архівного фонду України: сутність, мета і завдання. Експертиза цінності документів: завдання і практична сфера експертизи. Теорія експертизи цінності документів. Нормативна база експертизи цінності документів

Облік документів Національного архівного фонду
Поняття про облік архівних документів. Система облікових документів державного архіву. Облік документів з обмеженим доступом.

Технології зберігання документів: сучасна нормативно-методична база
Забезпечення збереженості архівних документів: вітчизняний і зарубіжний досвід. Наукові дослідження в галузі забезпечення збереженості архівних документів. Зберігання документів: нормативна база.

Довідковий апарат до документів Національного архівного фонду. Інформатизація архівної справи в Україні
Поняття про довідковий апарат архівів. Типово-видова структура довідкового апарату державних архівів. Архівні описи. Анотовані реєстри описів. Архівні путівники. Архівні каталоги. Архівні огляди, покажчики. Мета і головні завдання інформатизації архівної справи.

Сучасні дескриптивні методики в архівній справі
Описування архівних документів: мета і завдання. Напрацювання дескриптивних методик в архівній практиці. Унормування архівного описування. Міжнародний стандарт архівного описування. Національний стандарт архівного описування.

Використання архівної інформації.
Науково-дослідна і методична робота архівних установ
Архіви – складова інформаційних ресурсів суспільства. Категорії споживачів архівної інформації. Сфери використання архівної інформації. Основні напрями науково-дослідної і методичної роботи архівних установ.


ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Інформаційно-аналітична діяльність: основні поняття, історичний огляд
Інформація та інформаційні процеси. Інформація в органах державного управління. Класифікація інформації в органах державного управління. Цілі інформаційного забезпечення державного управління. Інформаційні потоки. Функції інформації у державному управлінні. Функції інформаційної служби. Поняття і характеристика інформаційно-аналітичної діяльності. Задачі ІАД. Інформаційно-аналітична служба та її функції. Рівні ІАД. Критерії оцінювання аналітичної інформації. Історія розвитку ІАД. Основні етапи розвитку ІАД.

Інформаційно-аналітична діяльність:
проблеми, сучасний стан і перспективи розвитку
Основні принципи ІАД. Критерії визначення цінності інформації. Класифікація аналітичної інформації. Проблеми розвитку ІАД. Соціально-політичні проблеми розвитку ІАД. Організаційно-правові проблеми. Проблеми корпоративного управління. Фінансово-економічні проблеми. Проблеми охорони інтелектуальної власності. Технологічні проблеми. Підготовка майбутніх документознавців до ІАД. Інформаційна культура фахівця. Інформаційна компетентність. Комп’ютерна грамотність. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності. Інформаційні процедури, які виконує документознавець. ІКТ, які використовують документознавці.


Суб’єкти інформаційної діяльності та їх потреби в інформації
Поняття інформаційної потреби. Зв’язок інформаційних потреб з іншими видами потреб людини. Інформаційний пошук. Інформаційний запит. Специфіка інформаційних потреб. Інформаційне обслуговування. Інформаційне забезпечення. Виявлення інформаційних потреб. Класифікація інформаційних потреб. Користувачі інформації. Категорії користувачів інформації. Види інформаційних запитів. Причини виникнення інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб. Види інформаційних запитів. Джерела інформації. Психологічні, економічні, соціальні аспекти ІАД. Інформаційний ринок. Інформаційне бажання. Інформаційний цикл. Співвідношення інформаційних інтересів і потреб.

Інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
Поняття інформаційно-аналітичного процесу. Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу. Інформаційно-аналітичний процес у галузі управління. Вимоги до інформаційно-аналітичного документу. Оціночна діяльність і прогнозування у інформаційно-аналітичному процесі. Нормативний прогноз. Класифікація нормативних прогнозів. Класифікація прогнозів за ступенем формалізації. Класифікація методів прогнозування. Загальні принципи дії. Класифікація інтуїтивних методів прогнозування. Теорія рефлективності.

Інформаційно-аналітична діяльність організації
Ієрархічні рівні організації інформаційної діяльності. Організація інформаційної діяльності у галузі управління. Рівні організації ІАД. Характеристика рівнів організації ІАД. Специфіка організації інформаційних послуг як галузі управління. Особливості ІАД, які враховують для її ефективної організації. Інформаційно-технологічний процес (цикл). Різниця між інформаційно-аналітичним і інформаційно-технологічним процесами. Інформаційна насиченість (дефіцитність). Кадрове та матеріально-технічне забезпечення ІАД організації. Важелі мотивації працівників у галузі організації ІАД. Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів. Комплексні інформаційні системи. Маркетингові інформаційні системи.


ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Інформаційний менеджмент: предмет і структура курсу
Інформаційний менеджмент як галузь наукових досліджень і прикладних розробок, їх пріоритетні напрями. Завдання інформаційного менеджменту (внутрішні та зовнішні). Складові інформаційного менеджменту. Інформаційна термінологічна система: основні категорії і поняття.
 
Інформаційні технології як запорука стабільного розвитку суспільства
Інформаційні потоки та інформаційні системи. Соціально-економічні аспекти інформатизації суспільства. Національні інформаційні ресурси. Державні інформаційні ресурси. Переорієнтація діяльності сучасної організації та її системи управління на активне використання інформаційних ресурсів, створення інформаційного потенціалу. Залучення фахівців у процес формалізації знань.
 
Сутність предмет і завдання інформаційного менеджменту
Теоретичні концепції інформаційного менеджменту. Основні етапи розвитку інформаційного менеджменту.
Сучасні підходи до інформаційного менеджменту (техніко-технологічний, ресурсозорієнтований, виробничо-економічний). Трактування інформаційного менеджменту як сфери відповідальності менеджерів, які займаються забезпеченням діяльності організації.
Концепція «управління знаннями» (створення нових знань, забезпечення доступу до них, використання наявних знань для прийняття рішень, втілення знань в інформаційних процесах, продуктах і послугах).

Об’єкти та суб’єкти управління як учасники інформаційної взаємодії
Процес управління – комплексна неперервна свідома діяльність системи управління.
Загальна технологія управління в менеджменті. Використання концептуально загальних принципів управління. Необхідність інформації та її перетворення згідно технології управління. Кінцеві цілі управління; початкові умови функціонування об’єкта управління; зовнішнє середовище об’єкта управління; технологія управління протягом усього періоду часу, необхідного для досягнення кінцевої цілі управління; внутрішня структуру об’єкта управління; результати управління (зворотний зв’язок).
Сукупність повідомлень про реальні управлінські ситуації, події, факти.
 
Інфраструктура інформаційного менеджменту
Інформація та її класифікація: стратегічна, тактична, оперативна, достовірна, спотворена і таке інше. Чинники виникнення і розвитку інформаційної інфраструктури на сучасному етапі розвитку суспільства.
Центри інформації, їх головні структурні підрозділи. УкрІНТЕІ та інші центри в галузі інформації, їх діяльність зі створення інформації та інформаційних продуктів і послуг.
Галузеві центри інформації. Інформцентр з питань культури і мистецтва Міністерства культури і мистецтв України, його завдання та основні інформаційні продукти і послуги.
Архіви, бібліотеки, інформаційні центри, музеї як важливі складові інформаційної інфраструктури держави.
Формування комерційних інформаційних служб та мереж, кабінетів ділової інформації.
Діяльність Міжнародної біржі інформації і телекомунікацій.
Інформаційні посередники на ринку інформаційних продуктів і послуг, характеристика основних напрямів їх діяльності.
 
Інформатизація бізнесу
Інформаційний бізнес як сфера підприємницької діяльності. Напрями інформаційної діяльності відповідно до категорій інформаційних органів. Принципи інформаційного бізнесу. Форми організації інформаційного бізнесу (індивідуальне підприємництво, партнерство, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, корпорація, франчайзінг, тощо). Організація як інформаційна система. Вплив макросередовища на діяльність організації. Інформаційний потік макросередовища та його складові (міжнародна, економічна, політична, конкурентна, технологічна, ринкова, соціальна інформація). Інформаційний потік мікросередовища організації та основні його компоненти. Можливості використання інформації як одного із основних джерел для підтримки управління організацією.
 
Якість інформації. Критерії оцінювання інформації
Поняття якості інформації. Вимірювання якості інформації.
Нові інформаційні технології на інформаційному ринку. Інформаційний моніторинг. Можливості його застосування для підвищення конкурентноздатності та сервісу інформаційного обслуговування управління.
Споживачі інформаційних продуктів і послуг. Механізм формування сучасних інформаційних потреб, їх види. Основні дослідження інформаційних потреб. Сегментація ринку інформаційних продуктів і послуг, позиціонування інформаційних потреб.




  
Управління інформаційними ресурсами
Роль, значення та структура інформаційних ресурсів. Стратегічне значення національних інформаційних ресурсів. Складові інформаційних ресурсів. Джерела формування інформаційних ресурсів. Види інформаційних ресурсів (наукові, промислові, економічні, освітні, культурні, загальні).
Проблема формування інформаційних ресурсів на державному, регіональному та місцевому рівнях. Концепції, стратегії і програми управління інформаційними ресурсами.
Управління інформаційними ресурсами організації.
 
Управління інформаційними технологіями
Технологічний аспект інформаційної системи управління в умовах сучасної організації. Інформаційний процес як узагальнена сукупність операцій перетворення інформації, що виконується на АРМах працівників різних підрозділів бібліотеки, об’єднаних в локальну мережу. Проблема інформаційного суміщення АРМів та формування програмних модулів одного або кількох логічних АРМів.
Завдання інформаційного процесу управління: регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого аналізу діяльності. Їх характеристики.
Автоматизація документообігу в інформаційній системі організації. Уніфікована система документації (УСД), її призначення. Єдина система класифікації та кодування (ЄСКК), її розділи. Особливості кодування інформації. Ієрархічний і фасетний методи класифікації.
 
Інформаційна система управління: сутність, властивості, структура
Властивості, функції, структура інформаційної системи управління. Життєві цикли інформаційної системи. Використання і підтримка інформаційної системи. Організація обробки інформації та її використання. Особливості взаємодії між джерелом і одержувачем інформації. Потенційні можливості реалізації інформаційної системи управління в будь-якій організації.
Особливості інформації в системі управління. Види інформації відповідно до функцій управління: прогнозна, планово-договірна, облікова, нормативна, розцінкова, довідкова, таблична. Інформація як елемент управління організацією, об’єкт збирання, передачі, збереження і оброблення, предмет праці в інформаційному процесі управління та його продукт.
Структура і властивості інформації в системі управління. Елементи інформаційної системи (реквізит, показник, інформаційне повідомлення, інформаційний масив, інформаційний потік, інформаційна підсистема).
 
Проектування інформаційних систем управління
Методологія управління проектуванням інформаційної системи. Управління проектом і проектним середовищем. Життєві цикли проекту. Колективне планування проектів.
Поняття управління за функціями. Традиційні підходи до структурування системи. Характеристика етапів створення інформаційних систем. Схема вирішення задач на кожному етапі. Стадії розробки інформаційних систем управління. Основні завдання в процесі управління проектом.
Проектування інформаційної системи. Методи розробки технічного і програмного забезпечення. Розробка діалогу користувача та ЕОМ.
Менеджер проекту та його завдання. Складання і контроль кошторису витрат. Складання і контроль графіків робіт. Розподіл ресурсів. Управління ризиком. Взаємозв’язки з користувачами, замовниками інформаційних продуктів і послуг, виконавцями, залученими до виконання проекту.
Поняття консалтингу. Цілі консалтингових проектів. Основні етапи розробки консалтингових проектів.
 


 
Захист інформаційних ресурсів
Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» (1994 р.). Його роль і значення. Закон України «Про державну таємницю» (1999 р., нова редакція).
Забезпечення інформаційної безпеки як гарантія задоволення законних прав та інтересів суб’єктів інформаційних відносин. Розподіл інформації відповідно до рівня її важливості.
Створення системи комплексного захисту інформації (правового, технологічного, технічного). Основні види загроз безпеки інформаційних технологій та інформації (природні і штучні). Канали несанкціонованого доступу до інформації. Методи захисту інформації (перепони, управління доступом, маскування, регламентація, примушування, спонукання). Формальні і неформальні засоби захисту інформації в бібліотеці.
 
Управління персоналом в умовах інформатизації
Інформаційний менеджер – актуальна професія в інформаційному суспільств. Спеціалісти як інтелектуальний потенціал. Потреба розробки нової стратегічної системи розвитку персоналу. Поняття «інвестицій» в кадровий потенціал. Проблема кваліфікованих працівників, здатних професійно управляти інформаційними ресурсами, ефективно використовувати сучасні техніко-технологічні засоби.
Особливості управління персоналом в умовах інформатизації. Підбір персоналу. Сучасні вимоги до молодих спеціалістів. Соціально-психологічні проблеми декваліфікації, підвищення кваліфікації і поляризації. Актуалізація потреби навчання і підвищення кваліфікації працівників. Ротація кадрів.


СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ
Поняття бази даних і систем управління базами даних
СУБД: призначення, загальна характеристика. Порівняльний огляд сучасних СУБД, їх архітектура. Основні поняття реляційних баз даних. Компоненти системи (банку) баз даних. Принципи проектування та експлуатації баз даних. Етапи проектування баз даних. Інфологічна та концептуальна моделі бази даних.

Загальна характеристика СУБД Access. Проектування реляційних баз даних
Реляційна модель даних: визначення, відношення, ключі, операції реляційної алгебри, цілісність реляційної бази даних. Переваги та недоліки реляційних моделей.
СУБД Access: головне меню, команди меню та панелі інструментів. Створення реляційної бази даних. Засоби створення таблиць в СУБД Access. Технологія проектування структури таблиць в режимі Конструктора таблиць. Вікно властивостей поля. Створення первинного ключа та індексів. Модифікація структури таблиць. Введення та редагування даних в таблицях Створення схеми даних.

Таблиці у СУБД Access.
Побудова, редагування, модифікація і зв’язування таблиць у СУБД Access
Визначення запиту. Класифікація запитів. Типи запитів та їх призначення. Засоби створення запитів в СУБД Access. Створення різних типів запитів у режимі Конструктора запиту. Методи створення запитів відбору. Застосування операторів та символів підстановки для формування критеріїв відбору. Правила побудови умов вибірки даних. Створення багатотабличних запитів. Створення в запитах обчислювальних полів з допомогою Майстра. Методи створення запитів дії (модифікуючих). Методи створення перехресних та параметричних запитів. Обробка запитів.

Запити в СУБД Access, їх типи. Характеристика та засоби формування запитів
Загальна характеристика запитів. Технологія побудови запитів. Використання статистичних функцій. Побудова модифікуючих запитів. Введення виразу в СУБД Access. Приклади запитів.

Технології створення і використання форм для подання і введення даних реляційної бази даних
Призначення форм та їх основні типи. Режими перегляду форм. Структура форми, компоненти вікна конструктора форми. Елементами управління. Створення простих форм у режимі конструктора та за допомогою майстра. Автоформа. Поняття ієрархічних та підпорядкованих форм. Способи створення ієрархічних форм. Багатосторінкові форми. Форми для управління роботою прикладної програми та спеціальні діалогові вікна. Створення кнопочних форм за допомогою майстра та у режимі конструктора. Використання елементів управління форм для задання значень для параметричних запитів.

Технології створення і використання звітів для аналізу та групування даних реляційної бази даних
Призначення звітів. Структура звіту. Редагування та налагодження властивостей звіту та елементів управління. Створення звітів за допомогою майстра та у режимі конструктора. Групування даних звіту. Додавання підсумкових даних. Створення діаграм у звітах. Технологія фільтрування звітів.


СПЕЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Цивільно-процесуальні документи: поняття, функції, класифікація
Цивільний процес/судочинство та процесуальна документація: поняття і зміст. Загальні ознаки цивільно-процесуальних актів. Функції цивільно-процесуальних документів. Мова цивільно-процесуальних документів. Система процесуальної документації у цивільних справах. Значення процесуальних документів з цивільних справ на всіх стадіях цивільного процесу.
Наукові підходи до класифікації документації. Цивільно-процесуальні документи в системі офіційних документів. Принципи класифікації цивільно-процесуальних документів. Класифікація цивільно-процесуальних документів за їх функціональним призначенням. Класифікація цивільно-процесуальних документів за способом закріплення інформації. Видова класифікація цивільно-процесуальних документів. Класифікація судових рішень.

Нормативно-правова база документування цивільного судочинства та організації роботи з цивільно-процесуальними документами
Конституція України. Цивільний процесуальний кодекс України
· основне джерело вивчення складу, форми і змісту цивільно-процесуальних документів. Закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про виконавче провадження». Інструкція з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Інституції формування цивільно-процесуальної документації.
Система судів в Україні
Інстанції формування цивільно-процесуальної документації. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» про систему судів в Україні. Суди загальної юрисдикції. Принципи побудови системи судів загальної юрисдикції: інстанційність, спеціалізація, територіальність. Суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій. Верховний Суд України
· найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Касаційний цивільний суд.

Документи цивільного судочинства судів першої інстанції. Документи наказного, позовного та окремого провадження
Компетенція судів з розгляду цивільних справ. Цивільне судочинство в місцевих загальних судах та формування цивільно-процесуальної документації. Супровідний лист щодо пересилання помилково направлених до суду документів. Акт про виявлені недоліки щодо документів для розгляду. Супровідний лист про надіслання копії ухвали про залишення заяви/позовної заяви без руху. Повідомлення про вручення поштового відправлення або розписка з даними про одержання копії ухвали позивачем/заявником чи їх представником. Запити суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання фізичної особи або до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо місцезнаходження юридичної особи. Документи про сплату судового збору. Характеристика документів наказного провадження. Форми і зміст заяви про видачу судового наказу. Документи до розгляду заяв про видачу судового наказу. Судовий наказ як особлива форма судового рішення. Супровідний лист про надіслання боржнику копії судового наказу та копії заяви разом із копіями доданих до неї документів. Повідомлення по вручення поштового відправлення або розписка з даними про одержання боржником документів, у тому числі копії судового наказу. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу. Документи позовного провадження: загальна характеристика. Форма і зміст позовної заяви. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви. Форма і зміст зустрічної позовної заяви. Заява про забезпечення доказів. Заява про виклик свідка. Ухвала суду про призначення експертизи. Висновок експерта. Присяги перекладача і експерта. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі. Судові повістки: повістки про виклик, повістки-повідомлення. Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду. Порядок вручення судових повісток. Документи, що посвідчують повноваження представників. Письмові докази, форма подачі письмових доказів. Документи фіксування цивільного процесу (технічний запис, журнал, протокол судового засідання). Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії. Види судових рішень (ухвали, рішення, постанови). Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма. Зміст ухвали суду. Окремі ухвали суду. Зміст рішення суду. Видача або направлення копій судового рішення. Форма і зміст заочного рішення. Повідомлення про заочне рішення. Заява про перегляд судового рішення. Категорія справ окремого провадження (непозвного цивільного судочинства). Зміст заяв окремого провадження.

Документи перегляду судових рішень: форми і зміст
Компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій. Види судових рішень, на які подаються скарги. Форма і зміст апеляційної скарги. Ухвала і рішення апеляційного суду. Зміст ухвали апеляційного суду. Зміст рішення апеляційного суду. Окрема ухвала апеляційного суду. Оформлення судових рішень, видача або направлення їх сторонам та іншим особам, які брали участь у справі. Форма і зміст касаційної скарги. Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст ухвали суду касаційної інстанції. Зміст рішення суду касаційної інстанції. Окрема ухвала суду касаційної інстанції. Оформлення судових рішень суду касаційної інстанції, видача та направлення їх особам, які беруть участь у справі. Документи з перегляду судових рішень Верховним Судом України. Постанова Верховного Суду України про задоволення / про відмову в задоволенні заяви. Документи провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами. Заява про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами: форма і зміст заяви.

Форми і зміст документів, пов’язаних з виконанням судових рішень
у цивільних справах
Закон України «Про виконавче провадження». Виконавчий лист. Оформлення виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Видача дубліката виконавчого листа або судового наказу. Документи судового контролю за виконанням судових рішень. Форма і зміст заяви про скасування рішення третейського суду. Ухвала суду у справі про оскарження рішення третейського суду. Видача виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду. Ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання третейського суду. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження.
Організаційні засади діяльності кадрової служби
Побудова роботи кадрової служби. 2. Види кадрових служб та їх чисельність. 1. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Принципи роботи з кадровою документацією. 1. Функції кадрової служби. Схеми опрацювання та обігу кадрової документації.

Особливості складання та оформлення кадрової документації
Класифікація кадрової документації та її види. Поділ документації за функціо-нальними ознаками. Первинно-облікова кадрова документація. Особова документація. Організаційно-розпорядча кадрова документація. Звітно-статистична документація. Основні принципи роботи з документами з кадрових питань. Технологія роботи з кадровою документацією в установах України. Ідентифікація УФД кадрової документації за Державним класифікатором управлінської документації ДК 010 – 98. Номенклатура справ відділу кадрів. Аудит кадрової документації.

Ведення особової документації
Ведення трудових книжок . Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110.. Особливості ведення трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Оформлення дублікату трудової книжки. Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України 06.10.2014 № 720/1642/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2014 р. за № 1304/26081 „Про внесення зміни до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”. Облік трудових книжок. Збереження трудових книжок.

Документування руху кадрів
Види трудових договорів. Контрактна форма трудового договору. Оформлення трудового договору. Укладання трудового договору між фізичною особою (роботодавцем) та працівником. Практика сумісництва та суміщення. Розірвання трудових договорів. Підстави розірвання трудового договору. Документування розірвання договору з ініціативи власника. Загальні вимоги до написання заяв про прийняття на роботу, переведення на іншу посаду, про звільнення, про прийняття на роботу за сумісництвом, про надання відпустки.

Документування роботи з персоналом
Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів. Документування атестації кадрів. Оформлення та реалізація рекомендацій атестаційної комісії. Документування роботи з резервом кадрів. Документаційне забезпечення нагороджень працівників.


ПАТЕНТОЗНАВСТВО
Патентознавство як наука про патентний документ, його взаємозв’язки з документознавством
Об’єктно-предметна сфера патентознавства. Основні терміни та поняття навчальної дисципліни. Інтелектуальна власність. Промислова власність. Охоронний документ. Патент. Міждисциплінарні взаємозв’язки патентознавства. Місце патентознавства в структурі документознавства (концепції С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко та ін.).

Патентний документ: історія, загальна характеристика
Патентний документ як джерело інформації про результати науково-технічної діяльності, що визнані об’єктами промислової власності, права власників на винахід. Історія та сучасний стан патентного документа в Україні, за кордоном. Еволюція охоронного документа. Привілей. Патентний лист (грамота). Патент. Поняття «патентний документ», його зміст, співвідношення з поняттями «патентна документація», «патентна література», «патентні матеріали». Особливості патентного документа. Технічні, економічні, правові аспекти патентного документа. Національний, регіональний патент. Строки дії патенту. Реквізити патенту. Відмінності між патентом і авторським свідоцтвом. Авторське свідоцтво як документ, що засвідчує право автора на винахід.

Патентна інформація: поняття, види, алгоритм пошуку
Поняття «патентна інформація», його зміст. Первинна, вторинна патентна інформація. Місце патентної інформації в загальній системі науково-технічної інформації.
Патентний пошук як вид інформаційного пошуку. Головні завдання патентного пошуку: встановлення рівня технічного рішення, визначення меж прав власника охоронного документа та умов реалізації визначених прав. Види патентного пошуку. Тематичний, нумераційний та іменний пошуки. Документальні, фактографічні та комбіновані (гібридні) пошукові системи. Пошукові системи за засобами функціонування: традиційні (ручні), механізовані та автоматизовані. Використання сервісу міжнародних комп’ютерних мереж для проведення патентного пошуку.

Нормативно-правове забезпечення патентно-ліцензійної діяльності
Загальна характеристика законодавства України у сфері інтелектуальної власності. Конституція України. Кодекси України (цивільний, цивільний процесуальний, кримінальний, кримінальний процесуальний, митний, господарський процесуальний, кодекс законів про працю та ін.). Спеціальне законодавство у сфері охорони інтелектуальної власності: «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на зазначення походження товарів» та ін. Відомчі нормативно-правові акти. Міжнародні договори та угоди у сфері інтелектуальної власності, ратифіковані Україною. Міжнародні та національні стандарти у галузі промислової власності. Проблеми правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Узгодження чинного законодавства України з міжнародними нормами. Проект технічної допомоги ЄС TWINNING.

Національна система інтелектуальної власності:
етапи становлення, організаційна структура
Етапи становлення національної системи охорони інтелектуальної власності в Україні. Інституційна база правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Законодавча гілка влади. Діяльність Підкомітету Верховної Ради України з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Судова гілка влади. Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Центральні органи виконавчої влади. Діяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі з формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. Державна служба інтелектуальної власності: структура та функції. Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг. Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав». Державне підприємство «Інтелзахист». Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності. Інститут інтелектуальної власності Київського центру Національного університету «Одеська юридична академія» як єдиний спеціалізований вищий навчальний заклад з підготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності. Недержавні організації, що спеціалізуються у сфері інтелектуальної власності. Сильні та слабкі сторони національної системи охорони інтелектуальної власності.

Міжнародна патентно-правова система: становлення, участь України
Етапи становлення міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. Об’єднане міжнародне бюро з охорони інтелектуальної власності (БІРПІ). Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Напрями діяльності ВОІВ (програмна, адміністративна, реєстраційна). Керівні (Генеральна асамблея, Конференція, Координаційний комітет) та виконавчі (Міжнародне бюро, постійні комітети) органи ВОІВ. Дипломатичні конференції ВОІВ. Призначення регіональних патентних угод. Європейська патентна конвенція (ЄПК). Євразійська патентна конвенція (ЄАПК). Африканська організація інтелектуальної власності (OAPI). Африканська регіональна організація промислової власності (АRІPО).
Міжнародні правові угоди з питань інтелектуальної власності. Міжнародні угоди з охорони промислової власності: програмні, класифікаційні, реєстраційні. Паризька конвенція з охорони промислової власності (1883): мета, основні положення. Договір про патентну кооперацію (РСТ) (1970). Правова охорона міжнародної патентної заявки. Переваги процедури патентування за системою РСТ. Виконання ДП «Український інститут інтелектуальної власності» функцій Міжнародного пошукового органа та Органа міжнародної попередньої експертизи відповідно до договору РСТ. Цілі, напрями, форми участі України у міжнародному співробітництві з охорони інтелектуальної власності.

Порядок одержання патенту на винахід і корисну модель
Поняття винаходу. Об’єкти винаходу в Україні: продукт (пристрій, речовина, штами мікроорганізмів, культури рослин і тварин), спосіб, застосування раніше відомих продуктів чи способів за новим призначенням. Критерії патентоспроможності винаходів: новизна, винахідницький рівень, промислове застосування. Об’єкти, що не можуть бути винаходом. Сутність корисної моделі, відмінність її від винаходу. Критерії патентоспроможності корисної моделі: новизна, промислове застосування, винахідницький рівень. Вимоги до винахідницького рівня.
Законодавчо-нормативна база охорони винаходів (корисних моделей): Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», «Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель» та ін.
Подання заявки на винахід (корисну модель). Право на подачу заявки на винахід (корисну модель): автор, патентний повірений, іноземці, юридичні особи, роботодавці. Склад заявки. Заява про видачу патенту на винахід з проведенням кваліфікаційної експертизи чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель). Опис винаходу (корисної моделі). Формула винаходу (корисної моделі), види формул. Ілюстративні матеріали. Реферат. Документ про сплату встановленого збору за подання заявки. Процедура розгляду заявки на видачу патенту. Експертиза та етапи її проведення. Подання міжнародної заявки на винахід.

Порядок одержання патенту на промисловий зразок
Поняття промислового зразка. Відмінність промислового зразка від корисної моделі. Об’єкти промислового зразка: форма, малюнок, розфарбування чи їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового зразка. Критерії патентоспроможності промислового зразка. Об’єкти, що не можуть одержати правову охорону як промислові зразки.
Правовий захист промислових зразків. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки». «Правила складання та подання заявки на промисловий зразок». «Порядок розгляду заявки на промисловий зразок».
Складання та подання заявки на видачу патенту на промисловий зразок. Опис промислового зразка, ілюстративні матеріали. Визначення пріоритету. Експертиза матеріалів, які заявляються. Права патентовласника на промисловий зразок. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.

Порядок одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг
Визначення знаку для товарів і послуг. Функції товарного знака (індивідуалізуюча, гарантійна, рекламна, вказівна та ін.). Види товарних знаків (словесні, зображувальні, об’ємні, комбіновані), їх характеристика. Позначення, які не відносяться до товарних знаків. Суб’єкти права на знаки для товарів і послуг. Колективний знак.
Законодавчо-нормативне регулювання реєстрації товарних знаків. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». «Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг». «Правила погодження питань про внесення позначень, що містять офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг».
Складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Складові заявки. Зображення знака, на який подається заявка. Експертиза заявки на знак. Подання міжнародної заявки на знак для товарів і послуг.

Ліцензування і передача майнових прав на об’єкти промислової власності
Сутність ліцензії. Види ліцензій за обсягом переданих прав, за формою правової охорони, за характером угоди, за місцем знаходження сторін тощо. Об’єкти ліцензування. Ліцензійний договір: предмет, структура, ідентифікація та мета сторін, обмеження прав сторін, термін чинності, форс-мажорні обставини, спірні питання. Види ліцензійних договорів та їхні особливості. Особливості придбання-продажу патентів та ліцензій. Види ліцензійних платежів: разові відрахування (паушальні платежі), періодичні відрахування (роялті), змішані платежі. Методи визначення ставок роялті. Інші форми передавання та придбання технологій на комерційній основі. Інжиніринг. Франчайзинг (комерційна концесія): сутність та види.


АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ОБРОБКА ДОКУМЕНТІВ
Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
Сутність аналітико-синтетичної переробки документної інформації. Об’єкт і предмет вивчення АСПДІ. Мета, завдання, значення курсу. Структура навчальної дисципліни, її взаємозв’язок з іншими загальнонауковими і спеціальними дисциплінами.
Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації: бібліографічний опис документів, систематизація і предметизація документів, анотування та реферування документів.

Теоретичні основи бібліографічного опису документів
Характеристика поняття “бібліографічний опис” та його призначення. Співвідношення термінів “бібліографічний опис” і “бібліографічний запис”. Основні принципи бібліографічного опису документів. Функції бібліографічного опису. Вимоги до бібліографічного опису.

Загальна методика бібліографічного опису документів
Поняття методики складання бібліографічного опису. Поняття про загальну і спеціальну методику складання бібліографічних описів, їх завдання та зміст. Основні нормативні документи, що регламентують складання бібліографічного опису документів.
Документ як джерело для складання бібліографічного опису. Зони та елементи бібліографічного опису, їх роль в уніфікації описів. Семантичне навантаження елементів опису. Види бібліографічних описів.

Спеціальна методика бібліографічного опису документів
Правила складання бібліографічного опису різних видів. Монографічний бібліографічний опис. Зведений бібліографічний опис. Аналітичний бібліографічний опис. Особливості складання бібліографічного опису окремих видів документів (нормативних, електронних).

Класифікаційні системи документів та класифікація наук
Поняття класифікації. Мета і значення класифікації. Класифікація наук як методологічна основа документних класифікацій. Вимоги до класифікаційних систем. Види і типи класифікаційних систем. Таблиці документних систематичних класифікацій.
Індексація в таблицях класифікації. Функції індексації. Вимоги до індексації. Види індексації.

Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)
Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система. Види таблиць ББК. Система таблиць ББК. Філософсько-методологічна основа ББК. Принципи побудови основного ряду ББК. Структура ББК. Індексація у ББК.

Універсальна десяткова класифікація (УДК)
Універсальна десяткова класифікація як міжнародна система. УДК як ієрархічна комбінаційна класифікаційна система. Основні видання таблиць та електронні ресурси УДК. Властивості УДК. Структура таблиць УДК. Десятковий принцип побудови основного ряду. Види визначників та їх функції в УДК. Індексація в УДК. Синтаксичні засоби (знаки) УДК.

Методика систематизації та предметизації документів
Поняття систематизації документів. Методика систематизації, її завдання. Загальна і спеціальна методика систематизації. Основні принципи і правила загальної методики систематизації документів. Процеси систематизації. Поняття про класифікаційний принцип індексування документів: мета, завдання.
Поняття про загальну та спеціальну методику предметизації документів. Процес предметизації документів та його етапи. Поняття про предметизаційний принцип індексування документів: мета, завдання. Предметна рубрика, її функції. Види предметних рубрик.

Анотування документів
Сутність поняття анотування документів. Сутність поняття анотації, її призначення. Функції та вимоги до анотації. Класифікація анотацій. Процес анотування. Вимоги до оформлення тексту анотації. Особливості складання довідкової анотації. Особливості складання рекомендаційної анотації.

Реферування документів
Сутність поняття реферування і реферат, їх призначення та функції. Вимоги до рефератів. Класифікація рефератів.
Процес реферування документів, його основі етапи. Види читання тексту. Структура реферату та особливості його тексту, оформлення та розташування.

Створення оглядових документів
Загальна характеристика оглядово-аналітичних документів їх типи та види. Поняття “оглядова інформація”. Методика складання оглядів. Структура та основні етапи складання оглядів.

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА РЕФЕРЕНТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Історія становлення та розвитку основних напрямів референтської діяльності
Історія виникнення судового спічрайтерства (античність).Зародження елементів референтської діяльності в епоху середньовіччя. Виконання особливих службових повноважень чиновниками установ в другій половині ХVІ - кінець ХVІІ ст..
Формування елементів реферетської діяльності у XVІІІ - ХІХст. Передумови виникнення та основні етапи розвитку реферування документів.Витоки вітчизняної системи реферування документів.

Теоретичні основи референтської діяльності
Основні поняття референтської діяльності, їх сутність,тлумачення цих понять. Етимологія слова “референт”, його синонімічний ряд. Головні напрями наукових досліджень референтської діяльності. Концептуальні положення дослідження реферування документів, формування науково - теоретичних засад спічрайтерства, паралінгвістики та ін.. Дослідження професійних якостей помічника керівника, референта як важливого ресурсу організації.

Індивідуальні основи впливу психологічних якостей на діяльність референта
Індивідуальні психологічні якості та їх вплив на працездатність референта. Психічні якості особистості, їх значення у системі управління: здібності, емоційність, темперамент, характер, основні потреби і мотиви трудової діяльності.Мобілізація вольових якостей. Емоційний потенціал працездатності.Психопрофілактика, її особливості для діяльності референта.Основні закономірності раціонального використання робочого часу.

Основи організації референтської діяльності.
Кваліфікаційні вимоги до професії референта
Функції референта в системі управління організацією. Референт як сполучна, координуюча ланка в апараті управління підрозділом або установою загалом.Участь референта в прогнозуванні та плануванні діяльності установи, структурного підрозділу, персоналу. Бізнес-план організації, структурного підрозділу (служби), персоналу, індивідуальний план професійного розвитку особистості тощо.
Участь референта в організації та управлінні працівниками
Професійні якості та місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Структура кваліфікаційної характеристики референта з основної діяльності, помічника керівника, референта керівника підприємства (установи, організації) як складова державної класифікації професій. Місце помічників керівника у зарубіжних професійно-кваліфікаційних системах.

Організаційна та інформаційно-довідкова робота референта.
Нормативні та методичні вимоги
Нормативне забезпечення складання службових документів, що регламентують діяльність референта: посадові інструкції референта з основної діяльності, помічника керівника, референта керівника підприємства (установи, організації) тощо. Структура та методика створення інших організаційних документів.
Організація інформаційно-довідкової роботи. Створення інформаційно–довідкового фонду, збір необхідної інформації для керівника, опрацювання, оформлення її.
Методичне забезпечення розгляду документів, їх реєстрації та розподілу,засвідчення, здійснення контролю за виконанням документів і термінами.
Нормативні документи, що регламентують уніфікацію процесів документування управлінської інформації та організації роботи з документами.



Методика складання текстів службових документів
Особливості методики складання текстів службових документів. Комунікативна ціль тексту ділового мовлення. Цілісність внутрішньої та зовнішньої текстових форм документа. Визначення мети, предмета, завдання, проблематики створення тексту. Вибір жанрово-стилістичної належності тексту. Позатекстовий та підтекстовий зміст тексту. Модальність тексту. Жанрово-стилістична характеристика службових листів, заяв, скарг, запитів, службових та доповідних записок, наказів, протоколів, договорів тощо.

Організація та ведення переговорів: особливості та засоби
Сутність ділових переговорів. Причини виникнення переговорів. Тематика та структура ведення переговорів. Принципи та методи ведення ефективних переговорів. Структура технологічних операцій з підготовки та проведення ділових переговорів. Основні правила поведінки на переговорах. Позитив та негатив у поведінці партнерів. Постановка запитань в ході переговорів. Види запитань. Дотримання етичних норм та принципів. Використання паралінгвістичних засобів в процесі переговорів. Фонація. Фонаційні паралінгвістичні явища. Кінесика. Стилістична характеристика жестів

Організація підготовки та проведення ділових нарад
Сутність та класифікація ділових нарад. Вибір конкретного виду нарад. Підготовка до проведення ділової наради, етапи підготовки. Технологія проведення нарад, нетрадиційні форми нарад. Допоміжні методи та засоби для проведення ділових нарад. Сутність наради за методом “мозкового штурму”. Кільцева система прийняття рішень (кінгесьо) з досвіду японського менеджменту.

Етичні та протокольні норми спілкування
Етичні норми, етикет, мовний етикет, етикет ділового спілкування референта. Вміння дотримуватися етичних норм у професійній діяльності. Основні шість принципів ділового етикету сформульовані Д. Ягером. Етика і сфера спілкування. Етика і види мовленнєвої діяльності. Етика письмової промови. Етика усної промови. Суть процесу слухання. Об’єктивні та суб’єктивні фактори ефективного слухання. Особливості слухання публічного виступу, вміння слухати співрозмовника.Особливості дотримання міжнародно-правових норм, а також певних протокольних норм, звичаїв і правил в референтській діяльності.

Спічрайтерство як вид діяльності
Поняття та сутність, види спічрайтерства. Моральні та етичні аспекти діяльності спічрайтера. Взаємозв’язки референта зі структурними підрозділами установи, співпраця референта із замовником роботи.
Основні етапи роботи над діловим документом. Визначення міри дослідження явища чи проблеми. Дослідження ретроспективи об’єкта (явища). Визначення міри актуальності досліджуваної проблеми, явища. Вивчення конкретного досвіду діяльності з теми дослідження. Встановлення спільного та відмінного в підходах до явища, проблеми.Встановлення невідповідності нових, з’ясованих спічрайтером фактів, усталеній думці та підходам. Порівняння досліджуваного явища з його сучасними аналогами в інших регіонах і країнах. Встановлення аналогій з явищами в іншій сфері знань (діяльності).

Методика написання письмової роботи науково-ділового та ділового характеру.
Основні ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового та ділового характеру. Типові недоліки письмової роботи науково-ділового характеру. Основні етапи написання письмової роботи. Добір матеріалу для дослідження. Опрацювання зібраного матеріалу. Техніка написання роботи. Стиль письмової роботи. Характеристика окремих письмових жанрів (доповідь, звіт, звітна доповідь, аналітичний огляд, програма наради (конференції), сценарій урочистого заходу, проспект тощо).
Доповідь для керівника. Види доповідей. Визначення мети, змісту,структура доповіді. Основні мовленнєві фігури, що застосовуються під час підготовки доповіді, їх характеристика. Запам’ятовування та проголошення доповіді.

Методика підготовки промов для керівника
Визначення мети та змісту промови. Структура,основні мовленнєві фігури, що застосовуються під час підготовки промови, їх характеристика. Запам’ятовування та проголошення промови. Типові недоліки ораторського мовлення. Види промов (виробнича, мітингова, дипломатична, ювілейна, траурна). Врахуванняособистісних якостей керівника та підготовка промови для нього

Теоретичні засади анотування та реферування документів
Формування терміносистеми реферування. Визначення понять анотування, анотація, реферування, реферат. Теоретичні підходи до реферування як одного з основних видів наукової обробки документів та як одного із напрямів реферативної діяльності. Теоретичні дослідження питань реферування в інформатиці, бібліографознавстві, інформаційно-аналітичній та референтській діяльності. Національна система реферування в Україні: розробка та впровадження концепції системи реферування української наукової літератури. Формування реферативних ресурсів: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти. Характеристика реферативної бази “Україніка наукова” та українських реферативних журналів, участь інформаційних центрів України в їх створенні.

Методичні та практичні засади реферування документів.
Сутність та загальна характеристика процесу реферування. Основні етапи реферування. Навички мовленнєвої та аналітичної діяльності референта. Види рефератів, їх основні ознаки. Особливості реферування різних видів видань. Структура реферату та особливості його стилю. Труднощі процесу реферування. Методика складання рефератів і анотацій: робота над текстом. Аналіз основного змісту тексту: алгоритми читання (інтегральний і диференційований), складання плану тексту, складання анотації і монографічного реферату на основі плану тексту. Складання реферативного огляду.

Методика редагування та стилістика текстів службових і реферативних документів
Поняття і сутність редагування. Об’єкт та предмет редагування. Мета і завдання редагування. Специфіка редагування службових документів. Функціональні стилі мовлення.Стилістика ділового тексту.Методика і техніка редагування. Логіка викладу матеріалу.Основні види правки.Поняття коректурних знаків.


СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ (за фаховим спрямуванням)
Сутність і значення стандартизації13tc "ТЕМА 1.1. ВСТУП. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ"15
Мета, принципи та основні завдання стандартизації. Національна політика у галузі стандартизації. Законодавчі документи зі стандартизації. Об’єкти стандартизації. Види стандартів. Категорії нормативних документів і їх позначення. Державні стандарти України. Основні терміни та визначення у галузі стандартизації. Гармонізація міжнародних і регіональних стандартів. обов’язкові та рекомендовані вимоги Державних стандартів України. Стандарти науково, науково-технічного або інженерного товариства чи спілки. Галузеві стандарти. Основоположні стандарти. Стандарти на продукцію, послуги. Стандарти на процеси. Стандарти на методи контролю. Застосування нормативних документів в Україні. Технічні умови. Міжнародні, міждержавні та регіональні стандарти. Роль та значення стандартизації. Перші стандартні рішення у Давньому Єгипті, Римі, Японії та інших країнах світу. Розвиток стандартизації під час переходу до машинного виробництва у ХІХ-ХХ ст. Початок створення національних і міжнародних організацій зі стандартизації. Етапи розвитку світової стандартизації.

Методичні основи стандартизації
Теорія стандартизації. Принципи стандартизації: плановість, перспективність, оптимальність, динамічність, системність, обов’язковість. Методи стандартизації: уніфікація, типізація, взаємозамінність, спеціалізація. Систематизація: класифікація як основа уніфікації. Форми стандартизації: комплексна та випереджуюча стандартизація.

Національна система стандартизації в Україні
Суб’єкти стандартизації. Центральний орган виконавчої влади у галузі стандартизації. Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України). Рада стандартизації при Кабінеті Міністрів України. Технічні комітети стандартизації. Територіальні органи, галузеві служби й інші суб’єкти, що займаються стандартизацією. Основні категорії та види стандартів. Вимоги державних стандартів, що належать до обов’язкових. Позначення стандартів і нормативних документів. Розроблення, прийняття, перевірка, внесення змін і перегляд стандартів. Порядок застосування стандартів. Міжнародна співпраця у галузі стандартизації. Головні організації зі стандартизації. Служба стандартизації на підприємстві.

Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації
Роль і значення міжнародної стандартизації. Провідні міжнародні та регіональні організації зі стандартизації, їх структура та функції. Діяльність Міжнародної організації стандартизації (ISO). Діяльність Міжнародної електротехнічної комісії (IEC). Міжнародні організації, що беруть участь у міжнародній стандартизації. Регіональні організації зі стандартизації. Використання в Україні міжнародних, регіональних і міждержавних стандартів. Міждержавна Рада зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СНД. Консультативний Комітет зі стандартизації. Участь України в роботі міжнародних і регіональних організацій. Комітет Ради ІSО SERTICO. Комітет Ради ІSО з оцінювання відповідності САСКО. Європейський комітет зі стандартизації – СЕN. Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці СЕNЕLЕС. Напрямки єдиної технічно політики Держстандарту України. Міжнародні стандарти ISO серії 9000, 10000, 14000 і SА 8000. Добір та застосування стандартів ISО.

Комплекс стандартів національної стандартизації України
Основні завдання комплексу основоположних стандартів. Комплекс стандартів національної стандартизації. Правила розроблення національних нормативних документів. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів. Правила реєстрації нормативних документів. Правила та методи прийняття і застосування міжнародних і регіональних стандартів. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, ведення національних класифікаторів. Правила та загальні положення до проведення експертизи проектів національних нормативних документів. Правила ведення справ нормативних документів. Правила надавання повідомлень торговим партнерам України. Кодекс усталених прав стандартизації.

Порядок розроблення, затвердження та впровадження національних стандартів
Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів. Основоположні організаційно-методичні стандарти. Основоположні загально-технічні стандарти. Методи контролю. Стандарти на процеси. Позначення державного стандарту України. Позначення галузевого стандарту. Позначення стандарту організації. Порядок розроблення та затвердження стандартів. Порядок видання, перевірки, перегляду, зміни та скасування стандарту. Порядок розроблення, побудови, викладу й оформлення технічних умов. Основа для прийняття рішення про розроблення ТУ. Порядок впровадження стандартів. Державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів. Об’єкти державного нагляду. Державний нагляд на конкретному підприємстві. Контроль якості продукції. Контроль строку впровадження стандарту. Організація розроблення нормативного документа. Розроблення першої та другої редакції проекту. Розроблення остаточної редакції проекту. Державна експертиза проекту. Прийняття та надання чинності нормативного документа. Правила державної реєстрації та видання нормативного документа.

Національні та міждержавні стандарти з інформації та документації
Комплекс національних стандартів України з інформації та документації. Термінологічні національні стандарти. Організаційно-методичні національні стандарти. Основні комплекси міждержавних стандартів: єдина система конструкторської документації; технологічної документації; система стандартів безпеки праці; система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи тощо. Терміни та визначення основних понять. Загальні вимоги до текстової документації. Текстові документи. Правила обліку та зберігання. Правила дублювання. Форма та правила оформлення документів загального призначення. Загальні вимоги до форм і бланків документів. Реферат і анотація. Формат для обміну інформацією. Структура та зміст запису. Опис баз даних і інформаційних масивів. Електронні видання.

Національні стандарти з організаційно-розпорядчої,
торговельної та виробничої документації
Документація у галузі зовнішньої торгівлі. Розміщення кодів у торгових документах. Універсальні коди для позначення мов, назв країн світу, подання валют. Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації.

Національна система стандартів зі штрихового кодування інформації
Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку та статистики. Створення національної нумераційної організації. «Асоціації товарної нумерації України – EAN- України». Розроблення комплексу стандартів для системи штрихового кодування. Штрих-кодові позначки EAN. Загальні вимоги до побудови та маркування об’єктів ідентифікації. Види штрихових кодів. Зарубіжний досвід: позначення товарів чисельними кодами. Діяльність Європейської асоціації нумерації. – EAN. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Формат та розташування штрих-кодових позначок EAN на тарі та пакуванні товарної продукції. Система електронного обліку документів і постачання продукції. Порядок присвоєння, реєстрації, перегляду та скасування кодів EAN на продукцію.

Національна система класифікаторів України
Концепція побудови національної статистики України та Державна програма переходу на міжнародну систему обліку та статистики. Використання кодованої інформації, її систематизація та класифікація. Національна система державних класифікаторів України. Класифікатор професій. Використання в автоматизованих системах управління. Розрахунок кількості працівників, обліку, складу та розподілення кадрів за професійними групами різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах. Організація структури міжнародних, регіональних і національних стандартів і інших нормативних документів зі стандартизації. Впорядкування систем міжнародних, регіональних, національних стандартів. Зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною. Державний класифікатор управлінської документації. Номенклатурний перелік уніфікованих форм документів (УФД) та їх ідентифікація. Назви управлінської документації: організаційно-розпорядча; первинно-облікова; банківська; фінансова; звітно-статистична; планова; ресурсна; торговельна; зовнішньоторговельна; цінова; документація з праці, соціальних питань і соціального захисту населення; документація з побутового обслуговування населення; бухгалтерсько-облікова; документація з пенсійного фонду; словниково-довідкова.

Сутність і зміст сертифікації та метрології
Роль і значення сертифікації. Загальні відомості про розвиток і сучасний стан сертифікації. Основні терміни і визначення в галузі сертифікації. Основні принципи та правила Української національної системи сертифікації процесів і послуг. Види сертифікації та її мета. Обов’язкова і добровільна сертифікація. Національні стандарти України з сертифікації продукції та послуг. Сутність і зміст метрології. Державна метрологічна система. Метрологічна служба. Державна служба законодавчої метрології. Державна служба єдиного часу й еталонних частот. Відомчої метрологічної служби. Службу головного метрологічного відомства. Метрологічна служба підприємства і організації. Державний метрологічний контроль і нагляд. Державні випробування засобів вимірювання. Державні приймальні випробування. Повірка засобів вимірювання. Основні положення національної системи сертифікації УкрСЕПРО. Органи з сертифікації продукції. Органи з сертифікації систем якості. Територіальні центри метрології та сертифікації. Порядок проведення робіт з сертифікації продукції. Видача сертифікату відповідності.








13PAGE 15


13PAGE 142315


13PAGE 15


13PAGE 142315




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 815

Приложенные файлы

  • doc 8884841
    Размер файла: 315 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий