ЛАТИНСЬКА МОВА


Вступ
Навчальний предмет «Латинська мова» вивчається студентами спеціальності «Мова і література».
Навчальна дисципліна має два аспекти: теоретичний – вивчення фонетики та морфології, та практичний – читання та переклад текстів з латинської мови та граматичний та морфологічний аналіз латинських речень, а також оволодіння найуживанішими крилатими латинськими висловами. Засвоєння латинської мови передбачає опанування студентами правил вимови та наголосу, знання основ граматики, а також засвоєння латинської фразеології.
Основними видами вивчення латинської мови є практичні заняття, самостійне вивчення окремих граматичних тем, самостійна робота зі словниками.
Специфікою курсу є використання оригінальних латинських текстів, що потребує від студентів знання латинської граматики та навичок самостійної роботи зі словником.
Мета вивчення дисципліни «Латинська мова» – підготовка майбутніх спеціалістів-філологів на основі знання латинської мови до глибшого розуміння граматичних та лексичних явищ сучасної англійської та німецької мови. Здійсненню цієї мети підпорядкований вибір усього навчального матеріалу.
Завдання дисципліни – отримання студентами знань з елементарного курсу граматики, читання, аналіз та розуміння латинських текстів, вироблення практичних навичок роботи зі словником, вивчення найуживаніших крилатих виразів.
Після вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
Основи латинської граматики;
Близько ста латинських крилатих виразів та афоризмів.
уміти:
Читати латинською мовою;
Перекладати, аналізувати та розуміти нескладні тексти;
Працювати зі словником;
Уміти правильно та доречно вживати латинські вирази та формули;
Мати уяву про те, що латинська мова є основою для виникнення багатьох сучасних мов, у першу чергу романських та германських.
Методичні поради
Кожен студент повинен вести індивідуальний словник, дотримуючись загальноприйнятих правил запису слів.
1. Іменники записуються у двох формах: називному та родовому відмінках, оскільки за закінченням родового відмінка визначається відміна іменника. Родовий відмінок записується скорочено у вигляді закінчення, і лише у іменників ІІІ відміни він наводиться повністю або у вигляді кінцевої частини основи із закінченням. Біля кожного іменника вказується рід. Наприклад: barba, ae f – борода; colōnus, i m – землероб, селянин; casus, us f – випадок, відмінок; dies, ēi m – день; difficultas, ātis f – трудність.
2. Прикметники записуються у трьох родових формах, при цьому прикметник чоловічого роду записується повністю, а жіночого та середнього роду – скорочено, у вигляді закінчень, наприклад: cotidiānus, a, um – щоденний; або ж у вигляді кінцевої частини слова із закінченням, наприклад: equester, tris, tre – кінний; acer, cris, cre – гострий. У прикметників ІІІ відміни двох закінчень повністю записується спільна форма чоловічого та жіночого роду, а середнього – лише закінчення, наприклад: brevis, e – короткий. У прикметників ІІІ відміни одного закінчення разом зі спільною формою для всіх родів наводиться родовий відмінок, зазвичай у скороченому записі, наприклад: felix, īcis – плодоносний, щасливий, успішний.
3. Займенники записуються у трьох родових формах, за винятком присвійних займенників, наприклад: is, ea, id – цей, ця, це; але meus, a, um – мій.
4. Числівники, які відміняються за родами, записуються як прикметники, наприклад: primus, a, um – перший.
5. Дієслова записуються у чотирьох основних формах: 1) І особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану; 2) І особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану; 3) супін – віддієслівний іменник зі значенням мети; 4) неозначена форма дієслова, наприклад: lego, legi, lectum, legĕre – збирати, читати. Іноді є можливим скорочений запис, наприклад: loco, āvi, ātum, āre – розміщувати. У деяких словниках замість четвертої форми, тобто інфінітива, а іноді й поруч із нею наводиться цифрове позначення дієвідміни, наприклад: fabrǐco, āvi, ātum, āre І або fabrǐco, āvi, ātum, І – виробляти. Дієслова І та IV дієвідмін, які здебільшого є стандартними дієсловами, у деяких підручниках та словниках подаються у скороченому запису, а саме: наводиться перша основна форма і поруч – цифрове позначення дієвідміни, наприклад: audīo, 4 (= audīo, īvi, ītum, 4) - чути, слухати. У випадку, коли дієслово не має однієї з основних форм (частіше за все, супіна), тоді у словниковому запису робиться прочерк, наприклад: bibo, bibi, -, 3 – пити.
6. Прийменники слід записувати з позначенням відмінка, з яким вживається цей прийменник, наприклад: contra (Аcc.) – проти, всупереч; gratia (Gen.) ради, задля, заради. У індивідуальний словник необхідно виписувати всі вказані у словнику значення латинського слова, вибираючи одне з них, залежно від змісту всього речення.
Однією з форм засвоєння латинської лексики є запам’ятовування латинських крилатих виразів. Вони широко вживаються у політичній, науковій та художній літературі та стали міжнародним здобутком. Опанування частини цієї багатої скарбниці мудрості має велике загальноосвітнє значення.
Робота з латинським текстом та його перекладом
на українську мову
Опанування методики роботи з латинським текстом та його перекладом складає одну з головних задач елементарного курсу латинської мови. Обов’язковою умовою результативної роботи над перекладом латинського речення є постійна координація граматичного аналізу кожного члена речення з уважною роботою над словником. Правильне визначення граматичної форми слова у тексті є не лише основним способом виявлення синтаксичних відносин слів у реченні, але й умовою правильного знаходження слова у словнику, а це, у свою чергу, обумовлює правильність і точність перекладу речення в цілому.
У синтаксичному аналізі речення певну допомогу можуть надати деякі тенденції у розташуванні слів, хоча у латинській мові немає суворих правил порядку слів. У простому речення підмет часто знаходиться на початку речення, а дієслово-присудок – наприкінці.
Другорядні члени речення розташовуються у безпосередній близькості від свого головного члена речення. Означення, узгоджене та неузгоджене, зазвичай знаходиться після означу вального слова (підмета або додатка). Прямий та непрямий додаток, а також обставини тяжіють до свого синтаксичного центру, тобто присудка.
Аналіз простого речення рекомендується починати з присудка, оскільки при особовій формі дієслова першої та другої особи, як правило, відсутній підмет у формі особового займенника. Наприклад: Laborāre debēmus. Ми повинні працювати. Присудок debēmus виражено дієсловом першої особи множини, тому підмет «ми» лексично у латинському реченні відсутній.
Переклад латинського речення не вимагає буквальної передачі форми слова та порядку слів. Навпаки, для правильного літературного перекладу на українську мову необхідно співвідносити особливості латинського речення з граматичними та стилістичними нормами української мови.
У методичному посібнику матеріалом для перекладу служать окремі речення, відібрані відповідно до конкретних граматичних тем, а також короткі адаптовані тексти, що охоплюють вивчений на даному етапі матеріал.
Посібник складається з двох частин – теоретичної та практичної. У теоретичній частині надаються головні відомості з граматики латинської мови. У практичну частину включено завдання для самостійного виконання, тексти для перекладу, список крилатих висловів, які слід вивчити напам'ять, а також невеликий латинсько-український алфавітний словник.
РОЗДІЛ І
§ 1. ЛАТИНСЬКИЙ АЛФАВІТ
У латинському алфавіті 24 букви:
Великі букви Малі букви Назва Вимова
A
B
C
D
E
F
G
H
I
K
L
M
N
O
P
Q
R
S
T
U
V
X
Y
Z a
b
c
d
e
f
g
h
i
k
l
m
n
o
p
q
r
s
t
u
v
x
y
z а
бе
це
де
е
еф
ге
га
і
ка
ель
ем
ен
о
пе
ку
ер
ес
те
у
ве
ікс
іпсилон
зета а
б
к, ц
д
е
ф
г (російське)
г
і
к
ль
м
н
о
п
к
р
с, з
т
у
в
кс, гз
і
з
§ 2. ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Латинські звуки та відповідні їм букви поділяються на голосні і приголосні. Голосних – шість: a, o, e, i ,y, u, приголосних – вісімнадцять (див. алфавіт).
Букви a, o, e, u читаються так, як пишуться.
Буква і служить для позначення голосного або приголосного звука; в першому випадку вона вимовляється як і, а в другому – як й. Як приголосний звук, і стоїть на початку слів і складів перед голосними і всередині слів між двома голосними.
Буква у (іпсилон; математики називають її «ігрек») взята з грецького алфавіту і вживається тільки в словах грецького походження. Вона вимовляється як і.
Крім голосних, у латинській мові є дифтонги (двоголосні): ае, ое, au, eu, які вимовляються як один склад.
§ 3. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
С вимовлялось к класичній латині як к. Тепер деякі граматичні школи вимовляють с як ц перед звуками е (ае, ое), і (у), а в усіх інших випадках – як к (тобто перед a, o, u, перед приголосними та в кінці слів).
G вимовляється як у німецькій мові g у слові geben, в англійській у слові give.
K вживається рідко.
§ 4. СПОЛУЧЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Ch – х
Ph – ф
Rh – p
Th – т
Ці буквосполучення вживаються у словах, запозичених з грецької мови.
S вимовляється як с. Якщо s стоїть між двома приголосними, то вимовляється як з.
Х вимовляється як кс, а між голосними – як гз.
Q вживається тільки в сполученні з u і вимовляється як кв.
Ngu перед наступним голосним вимовляється як нгв, а перед наступним приголосним – як нгу.
Su читається як св., якщо після нього стоїть голосний, який становить з ним один склад, і як су, якщо не становить одного складу.
Ті вимовлялось як ті. Тепер дехто з класичних філологів перед наступним голосним вимовляє як ці, якщо перед ним немає s, t, x. У непрямих відмінках, а також у грецьких назвах ti читається як ті, якщо на нього падає наголос або перед ним стоїть n.
§ 5. ПОДІЛ НА СКЛАДИ
При поділі на склади приголосний головним чином належить до наступного складу. Якщо за голосним іде два або більше приголосних, то при переносі останній, а іноді й передостанній приголосний належить до наступного складу.
§ 6. ПРАВИЛА НАГОЛОСУ. ДОВГОТА ТА КОРОТКІСТЬ СКЛАДІВ
У латинській мові кожне самостійне слово має свій наголос. Часто від наголосу залежить значення слова.
У латинських словах склади рахують від кінця слова:
4 3 2 1
ab – la – ti – vus
Наголос у латинській мові ніколи не буває на першому складі від кінця. Він може стояти або на другому, якщо цей склад довгий, або на третьому, якщо другий короткий.
Таким чином, наголос у латинській мові залежить від довготи і короткості складів, а склад уважається довгим або коротким залежно від довготи або короткості його голосного звука.
Склади можуть бути довгі за природою і за положенням.
Довгим за природою є склад, що містить у собі дифтонг.
Довгі за природою монофтонги у другому складі від кінця звичайно у текстах позначаються знаком довготи: natūra.
Довгим за положенням є голосний другого складу, якщо за ним іде два чи більше приголосних.
§ 7. ЧАСТИНИ МОВИ
У латинській мові 10 частин мови, серед них є змінні та незмінні.
Змінні частини мовиНезмінні частини мови
ІменникПрислівник
ПрикметникПрийменник
ЗайменникСполучник
ЧислівникВигук
ДієсловоЧастка
§ 8. ІМЕННИК
Латинський іменник має три роди: чоловічий (m), жіночий (f) та середній(n). Рід іменника визначається: а) за закінченням називного відмінка однини (так званий граматичний рід); б) за значенням слова.
До чоловічого роду належать: назви осіб чоловічої статі, рік і місяців; до жіночого роду – назви осіб жіночої статі, а також дерев; до середнього роду – невідмінювані слова.
У латинській мові є також імена спільного роду.
Числа – однина та множина.
Деякі іменники в латинській мові вживаються тільки в однині. Це головним чином абстрактні поняття, а також іменники, що називають матеріал, з якого щось виготовлено.
У латинській мові зустрічаються також іменники, які вживаються тільки в множині.
У латинській мові є п’ять відмін іменників.
§ 9. ПЕРША ВІДМІНА
До першої відміни належать, головним чином, іменники жіночого роду, які закінчуються в називному відмінку однини на –а, а в родовому на –ае. (Називний відмінок показує рід іменника, а родовий – його відміну).
Відміна утворюється шляхом додавання до основи іменника відмінкових закінчень. Основу іменника одержуємо, відкинувши в родовому однини закінчення –ае. За першою відміною відмінюються також прикметники жіночого роду на –а:
SingularisPluralis
Nominativus (називний)silva magnasilv-ae magn-ae
Genetivus (родовий)silv-ae magn-aesilv-ārum magn-ārum
Dativus (давальний)silv-ae magn-aesilv-is magn-is
Accusativus (знахідний)silv-am magn-amsilv-as magn-as
Ablativus (орудний, місцевий)silv-ā magn-āsilv-is magn-is
Vocativus (клична форма)silv-a magn-asilv-ae magn-ae
§ 10. ДРУГА ВІДМІНА
До другої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду, які в родовому однини закінчуються на –і. Іменники чоловічого роду в називному однини мають закінчення –us, -er, а середнього – -um. За другою відміною відмінюється також іменник vir, -і – чоловік, муж і прикметники чоловічого та середнього роду:
S i n g u l a r i s
Nom. hortusmagisterinstrumentum
Gen.hort-imagistr-iinstrument-i
Dat.hort-omagistr-oinstrument-o
Acc.hort-ummagistr-uminstrument-um
Abl.hort-omagistr-oinstrument-o
Voc.hort-emagisterinstrumentum
P l u r a l i s
Nom.hort-imagistr-iinstrument-a
Gen.hort-ōrummagistr-ōrum instrument-ōrum
Dat.hort-ismagistr-isinstrument-is
Acc.hort-osmagistr-osinstrument-a
Abl.hort-ismagistr-isinstrument-is
Voc.hort-imagistr-iinstrument-a
Деякі іменники другої відміни на –us є жіночого роду: popŭlus, -i (тополя), malus, -i (яблуня), humus, -i (грунт) та інші, і деякі середнього роду, як-от: virus, -i (отрута), vulgus, -i (простий народ), pelăgus, -i (море).
Іменники, які в називному відмінку закінчуються на -er, або зберігають е в усіх відмінках: puer, pueri (хлопчик), vesper, vespĕri (вечір) , або тільки в називному і кличній формі однини: magister, magistri (вчитель).
Іменники в називному та кличній формі однини та множини мають однакові закінчення, за винятком іменників ІІ відміни на -us, які в кличній формі однини закінчуються на –е.
Іменник filius (син) має кличну форму fili. Так само утворюється клична форма від власних назв на –ius: Pompeius – Pompei.
Іменники в дативі та аблативі множини завжди мають однакові закінчення.
Іменники середнього роду мають однакові закінчення в називному, знахідному та кличному відмінках. У множині в цих відмінках іменники середнього роду завжди приймають закінчення –а.
§ 11. ПРИКМЕТНИКИ І ТА ІІ ВІДМІНИ
Прикметники І та ІІ відміни мають закінчення або (добрий), (великий), (чорний), (вільний). Вони відмінюються як іменники чоловічого роду (на і ) і середнього (на) – за другою відміною, а жіночого (на –а) – за першою.
Відмінювання прикметників на –us, -a, um
S i n g u l a r i s
Nom.magnusmagnamagnum
Gen.magn-imagn-aemagn-i
Dat.magn-omagn-aemagn-o
Acc.magn-ummagn-ammagn-um
Abl.magn-omagn-āmagn-o
Voc.magn-emagn-amagn-um
P l u r a l i s
Nom.magn-imagn-aemagn-a
Gen.magn-ōrummagn-ārum magn-ōrum
Dat.magn-ismagn-ismagn-is
Acc.magn-osmagn-asmagn-a
Abl.magn-ismagn-ismagn-is
Voc.magn-imagn-aemagn-a
Відмінювання прикметників на –er, -a, um
S i n g u l a r i s
Nom.liber/niger libĕra/nigralibĕrum/nigrum
Gen.libĕr-i/nigr-i libĕr-ae/nigr-aelibĕr-i/nigr-i
Dat.libĕr-o/nigr-o libĕr-ae/nigr-aelibĕr-o/nigr-o
Acc.libĕr-um/nigr-um libĕr-am/nigr-amlibĕr-um/nigr-um
Abl.libĕr-o/nigr-o libĕr-ā/nigr-ā libĕr-o/nigr-o
Voc.libĕr/niger libĕra/nigralibĕrum/nigrum
P l u r a l i s
Nom.libĕr-i/nigr-i libĕr-ae/nigr-aelibĕr-a/nigr-a
Gen.libĕr-ōrum/nigr-ōrum libĕr-ārum/nigr-ārumlibĕr- ōrum /nigr- ōrum
Dat.libĕr-is/nigr-is libĕr-is/nigr-islibĕr-is/nigr-is
Acc.libĕr-os/nigr-os libĕr-as/nigr-aslibĕr-a/nigr-a
Abl.libĕr-is/nigr-is libĕr-is/nigr-islibĕr-is/nigr-is
Voc.libĕr-i/nigr-i libĕr-ae/nigr-aelibĕr-a/nigr-a
Деякі прикметники на –er зберігають -е- в основі в усіх відмінках, а інші – тільки в називному і кличній формі чоловічого роду.
§ 12. ЗАЙМЕННИКИ
Присвійні займенники
meus, mea, meum – мій, моя, моє
tuus, tua, tuum – твій, твоя, твоє
noster, nostra, nostrum – наш, наша, наше
vester, vestra, vestrum – ваш, ваша, ваше
suus, sua, suum – свій, своя, своє
Присвійні займенники відмінюються за І та ІІ відмінами.
Відмінювання присвійних займенників
Singulāris Plurālis
Nom.meus mea meummei meae mea
Gen. mei meae meimeōrum meārum meōrum
Dat. meo meae meomeis meis meis
Acc. meum meam meum meos meas mea
Abl. meō meā meōmeis meis meis
Voc. mi mea meummei meae mea
Singulāris Plurālis
Nom.noster nostra nostrumnostri nostrae nostra
Gen.nostri nostrae nostrinostrōrum nostrārum nostrōrum
Dat.nostro nostrae nostronostris nostris nostris
Acc.nostrum nostram nostrum nostros nostras nostra
Abl.nostrō nostrā nostrōnostris nostris nostris
Voc.noster nostra nostrumnostri nostrae nostra
Займенникові прикметники
До займенникових прикметників належать:
unus, una, unum – один, одна, одне;
solus, sola, solum – тільки один, -а, -е; єдиний, -а, е;
totus, tota, totum – весь, вся, все; цілий, -а, -е;
alter, altĕra, altĕrum – один, -а, -е з двох; інший, -а, е;
ullus, ulla, ullum – який-небудь, яка-небудь, яке-небудь;
nullus, nulla, nullum – ніякий, -а, е; жодний, -а, е;
alius, alia, alium – інший, -а, е;
uter, utra, utrum – хто з двох; який, -а, -е з двох;
neuter, neutra, neutrum – ніхто з двох; ніякий, -а, е.
Займенникові прикметники відмінюються в основному як прикметники І та ІІ відмін. Різниця полягає в тому, що в родовому однини займенникові прикметники закінчуються на (з наголосом на –і), а в давальному однини – на –і.
Особові займенники
ego – я, tu – ти, nos – ми, vos – ви
Відмінювання особових займенників
Singulāris Plurālis
Nom.egotunosvos
Gen.meituinostri (нас) vestri (вас)
nostrum (з нас) vestrum (з вас)
Dat.mihitibinobisvobis
Acc.metenosvos
Abl.metenobisvobis
Зворотний займменник
sui – себе
Nom. –
Gen. sui
Dat. sibi
Acc. se
Abl. se
Називного відмінка зворотний займенник не має.
Прийменник cum (з) стоїть після особового і зворотного займенників і пишеться з ними разом: mecum (зі мною), tecum (з тобою), nobiscum (з нами), vobiscum (з вами), secum (з собою).
Прикметники та присвійні займенники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку.
§ 13. ТРЕТЯ ВІДМІНА
До третьої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього родів, які в родовому відмінку однини мають закінчення –is. Основа іменників у більшості випадків не збігається з називним відмінком однини. Її визначаємо, відкинувши у родовому відмінку однини закінчення –is (таке правило дається як практична вказівка для визначення незмінної частини іменника):
Nominativus sing.Genetivus sing.Основа
homo – людина homĭnishomin-
flos – квіткаflorisflor-
corpus – тілоcorpŏriscorpor-
radix – коріньradicisradic-
region – область, країнаregiōnisregion-
Основа більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і тільки незначної частини – на голосний. Серед іменників третьої відміни є також невелика група, яка при відмінюванні має майже в усіх відмінках (крім родового множини) такі самі закінчення, як і іменники з основою на приголосний, і тільки в родовому множини – як іменники з основою на голосний. Така відміна називається мішаною. Отже, іменники третьої відміни діляться на три групи: приголосну, голосну та мішану.
Приголосна група іменників ІІІ відміни
До приголосної групи належать нерівноскладові іменники всіх трьох родів, основа яких закінчується на один приголосний. Нерівноскладовими називаються іменники, які мають різну кількість складів в називному і родовому відмінку однини, рівноскладовими – які мають однакову кількість складів у тих же відмінках.
Singulāris Plurālis
Nom.scriptorregiocorpusscriptōr-esregiōn-escorpŏr-a
Gen.scriptōr-is regiōn-is corpŏr-is scriptōr-um regiōn-um corpŏr-um
Dat. scriptōr-i regiōn-i corpŏr-i scriptōr-ĭbusregiōn-ĭbus corpŏr-ĭbus
Acc. scriptōr-em regiōn-em corpus scriptōr-esregiōn-es corpŏr-a
Abl. scriptōr-eregiōn-e corpŏr-e scriptōr-ĭbus regiōn-ĭbus corpŏr-ĭbus
Voc. scriptor regio corpus scriptōr-es regiōn-es corpŏr-a
Голосна група іменників ІІІ відміни
(основа закінчується на голосний –і)
До голосної групи належать іменники середнього роду і тільки ті, які в називному відмінку однини закінчуються на –e, -al (gen. –ālis), -ar (gen. –āris): mare, maris (море), animal, animālis (тварина), exemplar, exemplāris (зразок, екземпляр):

Singulāris Plurālis
Nom.mareexemplarmar-iaexemplar-ia
Gen.mar-isexemplār-ismar-iumexemplar-ium
Dat.mar-iexemplār-imar-ĭbusexemplar-ĭbus
Acc.mareexemplarmar-iaexemplar-ia
Abl.mar-iexemplār-imar-ĭbusexemplar-ĭbus
Voc.mareexemplarmar-iaexemplar-ia
Різниця у відмінюванні іменників приголосної і голосної груп ІІІ відміни є в таких відмінках:
Приголосна групаГолосна група
Abl. sing.-e-i
Nom. plur.(n)-a-ia
Gen. plur.-um-ium
Мішана група іменників ІІІ відміни
До мішаної групи належать:
а) рівноскладові іменники на –es, -is;
б) іменники, які перед закінченням родового однини мають два або більше приголосних: nubs, nubis – хмара, civis, civis – громадянин, pars, partis – частина, urbs, urbis – місто, os, ossis (n) – кістка.
За приголосною групою як виняток відмінюються: pater, patris – батько, mater, matris – мати, frater, fratris – брат, iuvĕnis, iuvĕnis – юнак, canis, canis – собака та інші.
У мішаній групі зустрічаються іменники всіх трьох родів, але основну частину становлять іменники жіночого роду.
Singulāris Plurālis
Nom.civis nubespars os civ-esnub-espart-esoss-a
Gen.civ-is nub-ispart-is oss-is civ-iumnub-iumpart-iumoss-ium
Dat.civ-i nub-i part-i oss-i civ-ĭbusnub-ĭbuspart-ĭbusoss-ĭbus
Acc.civ-em nub-em part-em os civ-esnub-espart-esoss-a
Abl.civ-e nub-epart-e oss-e civ-ĭbusnub-ĭbuspart-ĭbusoss-ĭbus
Voc.civis nubespars os civ-esnub-espart-esoss-a
Розбіжності у відмінюванні приголосної, голосної та мішаної груп можна показати на такій таблиці:
Приголосна Голосна Мішана
Abl.sing.-e-i-e
Nom.pl. (n)-a-ia-a
Gen.pl.-um-ium-ium
§ 14. ПРИКМЕТНИКИ ІІІ ВІДМІНИ
Прикметники ІІІ відміни за кількість родових закінчень можна поділити на три групи:
1. Прикметники, що мають у називному відмінку три закінчення, тобто окреме закінчення для кожного роду: -er для чоловічого, -is для жіночого, -e для середнього: acer, acris, acre (гострий, -а, -е), silvester, silvestris, silvestre (лісовий, -а, -е).
2. Прикметники, які мають у називному відмінку однини два закінчення: -is для чоловічого та жіночого, -e для середнього роду: brevis, breve (короткий,-а,-е), fortis, forte (хоробрий, -а, -е).
3. Прикметники, які мають у називному відмінку однини спільне закінчення для всіх родів: -s або –x, або –r : recens, -entis (свіжий, -а, -е), felix, -icis (щасливий, -а,-е), par, paris (рівний, -а, -е).
Прикметники ІІІ відміни у звичайному ступені відмінюються за голосною групою, тобто в орудному однини приймають закінчення –i, в називному множини середнього роду –ia, родовому множини –ium.
Відмінювання прикметників ІІІ відміни
S i n g u l a r i s
m f n m f n m f n
Nom.acer acris acre brevis brevefelix
Gen.acr-is acr-is acr-is brev-is brev-isfelic-is
Dat.acr-i acr-i acr-i brev-i brev-ifelic-i
Acc.acr-em acr-em acr-e brev-em brev-efelic-em felix
Abl.acr-i acr-i acr-i brev-i brev-ifelic-i
Voc.acer acris acre brevis brevefelix
P l u r a l i s
Nom.acr-es acr-es acr-ia brev-es brev-iafelic-es felic-ia
Gen.acr-ium acr-ium acr-ium brev-ium brev-iumfelic-ium
Dat.acr-ĭbus acr-ĭbus acr-ĭbus brev-ĭbus brev-ĭbus felic-ĭbus
Acc.acr-es acr-es acr-ia brev-es brev-iafelic-es felic-ia
Abl.acr-ĭbus acr-ĭbus acr-ĭbus brev-ĭbus brev-ĭbusfelic-ĭbus
Voc.acr-es acr-es acr-ia brev-es brev-iafelic-es felic-ia
Основу прикметників з трьома і двома закінченнями визначаємо за формою жіночого роду, відкидаючи закінчення . У прикметників з одним закінченням основу визначаємо, відкидаючи закінчення родового відмінка однини.
Деякі прикметники ІІІ відміни відмінюються за приголосною групою: (старий, -а, -е), (багатий, -а, -е), бідний, -а, -е), (причетний, -а, -е) та інші.
§ 15. ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА
До четвертої відміни належать іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини закінчються на –us, і середнього на –u. Родовий однини цих іменників має закінчення –us.Наприклад: fructus, fructus (m) – плід, фрукт, cornu, cornus (n) – ріг, фланг.
Відмінювання іменників ІV відміни
MasculinumNeutrum
SingularisPluralisSingularisPluralis
Nom.fructŭsfruct-uscornucorn-ua
Gen.fruct-ūsfruct-uumcorn-uscorn-uum
Dat.fruct-uifruct-ĭbuscorn-u(-ui)corn-ĭbus
Acc.fruct-umfruct-uscorn-ucorn-ua
Abl.fruct-ufruct-ĭbuscorn-ucorn-ĭbus
Voc.fruct-usfruct-uscorn-ucorn-ua
Декілька іменників IV відміни на –us належать до жіночого роду: domus, -us (дім), manus, -us (рука, відділ), Idus, -uum (Іди – назва днів 15 березня, травня, липня, жовтня і 13 числа інших місяців), portĭcus, -us (портик, колонада) та інші.
Іменник domus відмінюється так:
SingularisPluralis
Nom.dom-usdom-us
Gen.dom-usdom-uum (domörum)
Dat.dom-uidom-ĭbus
Acc.dom-umdom-os
Abl.dom-odom-ĭbus
Voc.dom-usdom-us
Запам’ятайте: domi – вдома, domo – з дому, domum – додому.
§ 16. П’ЯТА ВІДМІНА
До п’ятої відміни належать іменники жіночого роду на -es, які у родовому відмінку однини закінчуються на –еі. Наприклад: res, rei – річ, справа, species, speciēi – вид, acies, aciēi – вістря.
Відмінювання іменників п’ятої відміни
SingularisPluralisSingularisPluralis
Nom.dies (m, f)di-esresres
Gen.di-ēidi-ērumreirerum
Dat.di-ēidi-ēbusreirebus
Acc.di-emdi-esremres
Abl.di-edi-ēbusrerebus
Voc.di-esdi-esresres
Іменник dies чоловічого роду, але в значенні термін, строк – жіночого: dies certa (певний день), dies constitūta (встановлений день), але dies festus (святковий день).
Res i dies мають однину і множину. Всі інші іменники п’ятої відміни або зовсім не відмінюються в множині, або мають лише називний і знахідний відмінки.
ТАБЛИЦЯ ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ
Casus I II III IV V
f m n приголосна група голосна група мішана група m n f
О Д Н И Н А
Nom. a us, er um різні e, al, ar es, is, s us u es
Gen. ae i i is is is us us ei
Dat. ae o o i i i ui(u) u(ui) ei
Acc. am um um em =Nom. em um u em
Abl. a o o e i e u u e
Voc. a e, er um =Nom. =Nom. =Nom. us u es
М Н О Ж И Н А
Nom. ae i a es a ia es a us ua es
Gen. arum orum orum um ium ium uum uum erum
Dat. is is is ibus ibus ibus ibus ibus ebus
Acc. as os a es a ia es a us ua es
Abl. is is is ibus ibus ibus ibus ibus ebus
Voc. ae i a es a ia es a us ua es
§ 17. ДІЄСЛОВО, ДІЄВІДМІНИ
У латинській дієвідміні розрізняють:
1) стани – активний, пасивний
2) способи – дійсний, умовний, наказовий
3) часи – теперішній, минулий недоконаного виду, минулий доконаного виду, давноминулий, майбутній недоконаного виду, майбутній доконаного виду
4) числа – однина, множина
5) особи – перша особа, друга особа, третя особа
6) дієслівні імена – неозначена форма, дієприкметник, віддієслівний іменник, віддієслівний прикметник (герундив), супін.
У латинській мові розрізняють чотири дієвідміни. Якщо від дієслів у неозначеній формі відкинути закінчення –re, а в третій дієвідміні –ere, то одержимо дієслівну основу теперішнього часу:
Дієвідміни Дієслова в інфінітивіОснова дієсловаЗакінчення основи
Iornare orna-a
IImovere move-e
IIIlegere leg-приголосний
IVaudire audi-i
До третьої дієвідміни належать також деякі дієслова, основа яких закінчується на –u, і група дієслів з основою на –і.
§ 18. IMPERATIVUS (Наказовий спосіб)
Друга особа однини наказовогу способу в І, ІІ, ІV дієвідмінах дорівнює основі теперішнього часу. Друга особа однини наказовогу способу ІІІ дієвідміни утворюється за допомогою додавання до основи закінчення –е: orna – прикрашуй, move – рухай, lege – читай, audi – слухай.
Друга особа множини наказовогу способу утворюється за допомогою закінчення –te, яке додається до дієслівної основи в І, ІІ, ІV дієвідмінах. У ІІІ дієвідміні між основою та закінченням вставляється –і: І – ornāte – прикрашуйте, ІІ – movēte – рухайте, ІІІ – legĭte – читайте, ІV – audīte – слухайте.
§ 19. PRAESENS INDICATIVI ACTIVI
Дійсний спосіб теперішнього часу активного стану утворюємо, додаючи до дієслівної основи теперішнього часу особові закінчення, які приймають дієслова всіх чотирьох дієвідмін у активному стані:
SingularisPluralis
1. –o-mus
2. –s-tis
3. –t-nt
Ці закінчення приймають дієслова всіх чотирьох дієвідмін в активному стані.
S i n g u l a r i s
I II III IV
1. ornomoveolegoaudio
2. orna-smove-sleg-i-saudi-s
3. orna-tmove-tleg-i-taudi-t
P l u r a l i s
1. ornā-musmovē-musleg-ĭ-musaudī-mus
2. ornā-tismovē-tisleg-ĭ-tisaudī-tis
3. orna-ntmove-ntleg-u-ntaudi-u-nt
Відмінювання допоміжного дієслова esse (бути) в теперішньому часі
SingulārisPlurālis
1. sum– я є1. sumus – ми є
2. es – ти є2. estis – ви є
3. est – він, вона, воно є3. sunt – вони є
В українській мові дієслово-зв’язка бути в теперішньому часі зазвичай пропускається. У латинській мові вживання його обов’язкове.
§ 20. PRAESENS INDICATIVI PASSIVI
Теперішній час дійсного способу пасивного стану утворюється від основи дієслова шляхом додавання особових пасивних закінчень:
SingularisPluralis
1. –or-mur
2. –ris-mĭni
3. –tur-ntur
Відмінювання дієслів у Praesens indicativi passivi:
S i n g u l a r i s
I IIIII IV
1. orn-ormove-orleg-orcapi-oraudi-or
2. ornā-rismovē-risleg-ĕ-riscapĕ-risaudi-ris
3. ornā-turmovē-turleg-ĭ-turcapĭ-turaudi-tur
P l u r a l i s
1. ornā-murmovē-murleg-ĭ-murcapĭ-muraudi-mur
2. ornā-mĭnimovē-mĭnileg-i-mĭnicapĭ-mĭniaudi-mĭni
3. ornā-nturmovē-nturleg-u-nturcapi-u-nturaudi-u-ntur
Заміна активної конструкції на пасивну
При заміні активної конструкції на пасивну прямий додаток стає підметом, а підмет – непрямим додатком в аблативі з прийменником а, ab, якщо означає діючу особу (а стоїть перед наступним приголосним, а перед голосним і h – ab); якщо ж він виражений іменником, що означає неживий предмет, то ставиться в аблативі без прийменника; дієслово-присудок з активної форми переходить у пасивну й узгоджується з новим підметом:
Activum:Magister fabŭlam Aesōpi narrat.
Passīvum:Fabŭla Aesōpi a magistro narrātur.
Activum:Fabŭlae puĕros delectant.
Passīvum:Puĕri fabŭlis delectantur.
§21. IMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI ET PASSIVI
Минулий час недоконаного виду дійсного способу утворюється від основи теперішнього часу за допомогою суфікса –ba– в І, ІІ дієвідмінах та –eba– в ІІІ і ІV. До цих суфіксів додаються особові закінчення: активні: -m, -s, -t, -mus, -tis, -nt; пасивні: -r, -ris, -tur, -mur, -mĭni, -ntur.
IMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI
S i n g u l a r i s
III III IV
1. ornā-ba-mmovē-ba-mleg-ēba-mcapi-ēba-maudi-ēba-m
2. ornā-ba-smovē-ba-sleg-ēba-scapi-ēba-saudi-ēba-s
3. ornā-ba-tmovē-ba-tleg-ēba-tcapi-ēba-taudi-ēba-t
P l u r a l i s
1. orna-bā-musmove-bā-musleg-ebā-muscapi-ebā-musaudi-ēba-mus
2. orna-bā-tismove-bā-tisleg-ebā-tiscapi-ebā-tisaudi-ēba-tis
3. ornā-ba-ntmovē-ba-ntleg-ēba-ntcapi-ēba-ntaudi-ēba-nt
IMPERFECTUM INDICATIVI PASSIVI
S i n g u l a r i s
1. ornā-ba-rmovē-ba-rleg-ēba-rcapi-ēba-raudi-ēba-r
2. orna-bā-rismove-bā-risleg-ebā-riscapi-ebā-risaudi-bāris
3. orna-bā-turmove-bā-turleg-ebā-turcapi-ebā-turaudi-ebā-tur
P l u r a l i s
1. orna-bā-murmove-bā-mur leg-ebā-murcapi-ebā-muraudi-ebā-mur
2. orna-ba-mĭnimove-ba-mĭnileg-eba-mĭnicapi-eba-mĭniaudi-eba-mĭni
3. orna-ba-nturmove-ba-ntur leg-eba-nturcapi-eba-nturaudi-eba-ntur
Imperfectum indicativi від дієслова sum, esse – бути
SingularisPluralis
1. eramerāmus
2. eraserātis
3. eraterant
§22. FUTURUM I INDICATIVI ACTIVI ET PASSIVI
У латинській мові два види майбутнього часу: майбутній час недоконаного виду (futurum І) і майбутній час доконаного виду (futurum ІІ).
Майбутній час недоконаного виду утворюється від основи теперішнього часу: дієслова І та ІІ дієвідмін приймають суфікс -b-, особові закінчення і відмінюються як дієслова ІІІ дієвідміни в теперішньому часі, тобто сполучним голосним є -і-, а в третій особі множини – -u-, в другій особі однини пасивного стану – -е-. Дієслова ІІІ та І дієвідмін приймають у першій особі однини суфікс -а-, а в інших -е- і особові закінчення.
Futurum I перекладається на українську мову майбутнім часом недоконаного або доконаного видів.
FUTURUM I (PRIMUM) INDICATIVI ACTIVI
Singularis
IIIIIIIV
1. ornā-b-omovē-b-oleg-a-mcapi-a-maudi-a-m
2. ornā-b-i-smovē-b-i-sleg-e-scapi-e-saudi-e-s
3. ornā-b-i-tmovē-b-i-tleg-e-tcapi-e-taudi-e-t
Pluralis
1. orna-b-ĭ-musmove-b-ĭ-musleg-ē-muscapi-ē-musaudi-ē-mus
2. orna-b-ĭ-tismove-b-ĭ-tisleg-ē-tiscapi-ē-tisaudi-ē-tis
3. ornā-b-u-ntmovē-b-u-ntleg-e-ntcapi-e-ntaudi-e-nt
FUTURUM I (PRIMUM) INDICATIVI PASSIVI
Singularis
1. ornā-b-ormovē-b-orleg-a-rcapi-a-raudi-a-r
2. orna-b-ĕ-rismove-b-ĕ-risleg-ē-riscapi-ē-risaudi-ē-ris
3. orna-b-ĭ-turmove-b-ĭ-turleg-ē-turcapi-ē-turaudi-ē-tur
Pluralis
1. orna-b-ĭ-murmove-b-ĭ-murleg-ē-murcapi-ē-muraudi-ē-mur
2. orna-b-i-mĭnimove-b-i-mĭnileg-e-mĭnicapi-e-mĭniaudi-e-mĭni
3. orna-b-u-nturmove-b-u-nturleg-e-nturcapi-e-nturaudi-e-ntur
FURUTUM I (PRIMUM) INDICATIVI ДОПОМІЖНОГО ДІЄСЛОВА
SUM, ESSE - БУТИ
SingularisPluralis
1. eroerĭmus
2. eriserĭtis
3. eriterunt
§ 23. ОСНОВНІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
У латинській мові чотири основні форми дієслова:
1. Перша особа теперішнього часу дійсного способу активного стану (Praesens indicativi activi)
2. Неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану (Infinitivus praesentis activi)
3. Перша особа минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану (Perfectum indicativi activi)
4. Супін (Supinum) - віддієслівний іменник.
П р и к л а д и :
І. orno, ornāre, ornāvi, ornātum (скорочено orno, āre, āvi, ātum)
ІІ. moveo, movēre, movi, motum (скорочено moveo, ēre, movi, motum)
ІІІ. lego, legĕre, legi, lectum (скорочено lego, ĕre, legi, lectum)
ІV. audio, audire, audivi, auditum (скорочено audi, ire, ivi, itum)
Supinum (віддієслівний іменник) вважається основною дієслівною формою, бо від його основи утворюються дієприкметники (participia perfecti passivi, futuri activi) та іменники. Супін має дві відмінкові форми: знахідний однини на -um- та аблатив на -u-; в самостійному значенні вживається рідко.
Знахідний відмінок супіна виражає мету при дієсловах руху: Veni te rogātum (Я прийшов, щоб тебе просити). Аблатив супіна вживається при прикметниках зі значенням: легкий, важкий, трудний, приємний і т.д.: Difficĭle dictu (важко сказати)
§ 24. PERFECTUM INDICATIVI ACTIVI
(минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану)
Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану утворюється шляхом додавання до перфектної основи особових закінчень:
SingularisPluralis
1. -i-ĭmus
2. -isti-istis
3. -it-ērunt
Singularis
IIIIIIIV
1. ornāv-imov-ileg-icep-iaudiv-i
2. ornav-istimov-istileg-isticep-istiaudiv-isti
3. ornāv-itmov-itleg-itcep-itaudiv-it
Pluralis
1. ornav-ĭmusmov- ĭmusleg- ĭmuscep- ĭmusaudiv- ĭmus
2. ornav-istismov-istisleg-istiscep-istisaudiv-istis
3. ornav-ēruntmov-ēruntleg-ēruntcep-ēruntaudiv-ērunt
Минулий час доконаного виду дійсного способу (Perfectum indicativi) допоміжного дієслова sum, esse, fui:
SingularisPluralis
1. fu-ifu- ĭmus
2. fu-istifu-istis
3. fu-itfu-ērunt
Основу перфекта одержуємо, відкинувши в 1-й особі однини минулого часу доконаного виду активного стану закінчення -і.
Третя особа множини минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану, крім загальновживаного закінчення -ērunt, може мати -ere: ornavērunt i ornavēre.
У формах перфекта може випадати склад -vi- (синкопа): ornavisti - ornasti.
§ 25. ОСНОВНІ ВИДИ ПЕРФЕКТА:
1. Perfectum на -vi:
І. laudo, laudāre, laudāvi, laudātum - хвалити
ІІ. deleo, delēre, delēvi, delētum - нищити
ІІІ. cupio, cupĕre, cupivi, cupitum - бажати
ІV. finio, finire, finivi, finitum - закінчувати
2. Perfectum на -ui:
І. cubo, cubāre, cubui, cubĭtum - лежати
ІІ. censeo, censēre, censui, censum - оцінювати, думати
ІІІ. colo, colĕre, colui, cultum - обробляти, шанувати
ІV. aperio, aperire, aperui, apertum - відкривати
3. Perfectum з подовженням та чергуванням корінного голосного (це стосується тільки дієслів ІІІ дієвідміни)
ІІІ. ago, agĕre, ēgi, actum - гонити, вести, діяти
capio, capĕre, cēpi, captum - брати
consido, considĕre, consēdi, consessum - разом сидіти
facio, facĕre, fēci, factum - робити
iacio, iacĕre, iēci, iactum - кидати
frango, frangĕre, frēgi, fractum - ламати
4. Perfectum з редуплікацією (подвоєнням)
І. do, dāre, dedi, dātum - давати
ІІ. mordeo, mordēre, momordi, morsum - кусати, гризти
ІІІ. cano, canĕre, cecĭni, cantum - співати
ІV. reperio, reperire, reppĕri, repertum - знаходити
5. Perfectum на -si (xi)
ІI. maneo, manēre, mansi, mansum - залишатися
ІІ. augeo, augēre, auxi, auctum - збільшувати
ІІІ. gero, gerĕre, gessi, gestum - нести, вести
6. Perfectum, основа якого нагадує дієслівну основу теперішнього часу:
III. lego, legĕre, legi, lectum - читати
III. defendo, defendĕre, defendi, defensum - захищати
venio, venire, veni, ventum — приходити
§26. PLUSQUAMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI
(Давноминулий час дійсного способу активного стану)
Давноминулий час дійсного способу активного стану утворюється шляхом додавання до перфектної основи суфікса -era- і особових закінчень: в однині -m, -s, -t; у множині -mus, tis, nt.

Singularis
IIIIIIIV
1. ornav-ĕra-mmov-ĕra-mleg-ĕra-mcep-ĕra-maudiv-ĕra-m
2. ornav-ĕra-smov-ĕra-sleg-ĕra-scep-ĕra-saudiv-ĕra-s
3. ornav-ĕra-tmov-ĕra-tleg-ĕra-tcep-ĕra-taudiv-ĕra-t
Pluralis
1. ornav-erā-musmov-erā-musleg-erā-muscep-erā-musaudiv-erā-mus
2. ornav-erā-tismov-erā-tisleg-erā-tiscep-erā-tisaudiv-erā-tis
3. ornav-ĕra-ntmov-ĕra-ntleg-ĕra-ntcep-ĕra-ntaudiv-ĕra-nt
Pluquamperfectum indicativi допоміжного дієслова sum, esse, fui:
SingularisPluralis
1. fu-ĕra-mfu-erā-mus
2. fu-ĕra-sfu-erā-tis
3. fu-ĕra-tfu-ĕra-nt
§27. FUTURUM II INDICATIVI ACTIVI
Майбутній час ІІ (доконаного виду) дійсного способу активного стану
Майбутній час ІІ (доконаного виду) дійсного способу активного стану утворюємо, додаючи до перфектної основи в 1-й особі однини суфікс -er-, а в інших особах -eri- та особові закінчення: в однині -o, -s, -t; у множині -mus, -tis, -nt.
Singularis
IIIIIIIV
1. ornav-ĕr-omov-ĕr-oleg-ĕr-ocep-ĕr-oaudiv-ĕr-o
2. ornav-ĕri-smov-ĕri-sleg-ĕri-scep-ĕri-saudiv-ĕri-s
3. ornav-ĕri-tmov-ĕri-tleg-ĕri-tcep-ĕri-taudiv-ĕri-t
Pluralis
IIIIIIIV
1. ornav-erĭ-musmov-erĭ-musleg-erĭ-muscep-erĭ-musaudiv-erĭ-mus
2. ornav-erĭ-tismov-erĭ-tisleg-erĭ-tiscep-erĭ-tisaudiv-erĭ-tis
3. ornav-ĕri-ntmov-ĕri-ntleg-ĕri-ntcep-ĕri-ntaudiv-ĕri-nt
FUTURUM II (EXACTUM) допоміжного дієслова sum, esse, fui
SingularisPluralis
1. fu-ĕr-ofu-erĭ-mus
2. fu-ĕri-sfu-erĭ-tis
3. fu-ĕri-tfu-ĕri-nt
§ 28. ЧИСЛІВНИКИ (NUMERALIA)
Числівники поділяються на:
Кількісні (Cardinalia)
Порядкові (Ordinalia)
Розділові (Distributiva)
Прислівникові (Adverbialia)
Кількісні числівники (Numeralia cardinalia)
Римські цифриАрабські цифри
І1unus, una, unum
ІІ2duo, duae, duo
ІІІ3tres, tria
IV4quattuor
V5quinque
VI6sex
VII7septem
VIII8octo
IX9novem
X10decem
XI11undĕcim
XII12duodĕcim
XIII13tredĕcim
XIV14quattuordĕcim
XV15quindĕcim
XVI16sedĕcim
XVII17septendĕcim
XVIII18duodeviginti
XIX19undeviginti
XX20viginti
XXI21unus, -a, um et viginti (viginti unus, -a, -um)
XXII22duo, duae, duo et viginti (viginti duo, duae, duo)
XXIII23tres, tria et viginti (viginti tres, tria)
XXIV24quattuor et viginti (viginti quattuor)
XXV25quinque et viginti (viginti quinque)
XXVIII28duodetriginta
XXIX29undetriginta
XXX30triginta
XL40quadraginta
L50quinquaginta
LX60sexaginta
LXX70septuaginta
LXXX80octoginta
XC90nonaginta
C100centum
CC200ducenti, -ae, -a
CCC300trecenti, -ae, -a
CD400quadringenti, -ae, -a
D500quingenti, -ae, -a
DC600sescenti, -ae, -a
DCC700septigenti, -ae, -a
DCCC800octigenti, -ae, -a
CM900nongenti, -ae, -a
M1000mille
MM2000duo milia
MMM (T)3000tria milia
V5000quinque milia
X10000decem milia
C100000centum milia
Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються за допомогою віднімання з наступного десятка відповідно 2 або 1:
18 - duodeviginti28 - duodetriginta
19 - undeviginti29 - undetriginta
Двозначні числа від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі сполучник et, а потім десятки: viginti quattuor або quattuor et viginti - 24.
У числівників більше 100 спочатку йдуть сотні, далі десятки і потім одиниці: 125 - centum viginti quinque
Відміна числівників
Із кількісних числівників відмінюються unus, a, um; duo, duae, duo; tres, tria; сотні від 200 до 900 включно і milia (тисячі).
Сотні відмінюються як прикметники І і ІІ відміни в множині. Mille (тисяча) не відмінюється; для множини служить слово milia (тисячі), воно відмінюється як іменники ІІІ відміни голосної групи.
Узгодження числівників з іменниками
В українській мові іменник при кількісних числівниках 1 - 4 ставиться в називному, а починаючи від «п’ять» - у родовому відмінку множини. У латинській мові числівники, які відмінюються, узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку: duo libri - три міста, tria oppida - три міста, quattuor digĭti - чотири пальці, ducenti homĭnes - двісті чоловік, ducentae femĭnae - двісті жінок, milia milĭtum - тисячі воїнів.
§ 29. БУДОВА ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ
У латинській мові порядок слів у реченні вільний, проте є деякі правила щодо побудови речення, а саме: підмет ставиться здебільшого на першому місці, за ним – означення, прямий додаток і означення до нього, непрямий додаток з означенням, обставини і, нарешті, в кінці речення – присудок.
Означення стоїть іноді перед означуваним словом. Якщо до іменника є два означення, одне з них ставиться перед, а друге – після нього.
Якщо логічний наголос падає на будь-який із членів речення, то він може стояти на першому місці.
РОЗДІЛ ІІ
ВПРАВИ
Заняття 1.
Опрацюйте граматичні теми §§ 1-6 та виконайте вправи:
1. Прочитайте, поясніть місце наголосу:
praesens, dens, gangraena, auctor, aēr, poēta, poēma, pyrămis, Ianuarius, Februarius, canālis, curatio, corōna, cuprum, medǐcus, ocǔlus, processus, hygiēna, kalium, linea, vasa, lingua, operatio, donum, bestia, muscŭlus, scholastǐcus, psychologia, corpus, rhytmǐcus, exemplar, absurdus, effectus, labyrinthus, monolǐthus, stipendium, studĕo, dysenteria, amorphus, elementum, dosis, disciplīna, membrāna, periŏdus, critǐcus, littĕra, oleum, argentum, ferrum, niger, murus, metallum, numĕrus, luna, herbarium, chorus, rhetor, dictor, triumphus, rhytmus, harmonia, vidĕo, cultūra, officiālis, pactum, incognǐtus, doctor, docens, conflictus, discussio, codex, casus, historia, arēna, natio, constitutio, distantia, dissertatio, declaratio, imitatio, maxǐmus, minǐmus, praesidium, consilium, minister, orator, censūra, collēga, circŭlus, tribūnal, secretarius, inspector, dictātor, Caesar, Cicĕro, rosa, ratio, lingua, ego, mater, nomen, argumentum, domus, zona, charta, oratio, Italia, Graecia, Britannia, Valerius, Iulia, Marcus, Augustus, Sicilia.
2. Поставте знак наголосу в таких словах:
vacuum, verticālis, digressio, disputāre, examināre, honor, declamatio, dictatūra, dictor, deformatio, illusio, classǐcus, minǐmus, navigatio, obligatio, pigmentum, repressio, receptum, occasio, accentus, obiectum, respublǐca, director, obiectum, excursio, industria, manifestus, semestris, traditio, auctorǐtas, depressio, inductio, discriminatio, inertia, vulgāris, memorandum, observāre, agitatio, oppositio, actus, villa, congressus, calendarium, lectio, assistens, aspectus, demonstratio, gradus, debǐtor, complexus, incǐdens, compressio.
Заняття 2.
Опрацюйте граматичні теми §§ 8-9 та виконайте вправи:
1. Провідмінюйте словосполучення:
forma rotunda; lingua Latina; Roma antiqua; victoria clara; insŭla magna; epistŭla magna; historĭa ficta
2. Перекладіть тексти на українську мову:
DE LUNA
Forma lunae rotunda est. Luna terrae propinqua est. Luna et stellae noctu terram illustrant. Luna saepe figūram littĕrae C habet. Non semper lunam vidēmus. Umbra terrae interdum obscūrat lunam. Luna plena nautis grata est. Luna et stellae nautis viam monstrant. Nautis multae stellae notae sunt.
DE SICILIA
Sicilia est magna insŭla Eurōpae, inter Italiam et Afrǐcam sita. Incŏlae Siciliae agricŏlae et nautae sunt. Agricŏlae arant et colunt terram, nautae navǐgant. Sicilia admŏdum fecunda est. Insŭla etiam uvis suis clara est.
Заняття 3.
Опрацюйте граматичні теми §§10-11 та виконайте вправи:
1. Провідмінюйте:
cura magna (велика турбота), silva pulchra (гарний ліс), filius bonus (добрий син), liber novus (нова книга), pŏpŭlus liber (вільний народ), agricŏla perǐtus (досвідчений землероб), pōpŭlus alta (висока тополя), humus arǐda (сухий грунт), amīcus meus (мій друг), nostra Patria (наша батьківщина)
2. Перекладіть тексти на українську мову:
DE ELEPHANTIS
Elephantus magnus est. Ocŭli elephanti parvi sunt. In silvis Asiae et Afrǐcae est magnus numĕrus elephantōrum. Indi elephantos albos in numĕro deōrum habent. Elephanti albi rari sunt. Mira est patientia elephantōrum.
DE METALLIS
Aurum, argentum, ferrum metalla sunt. Metalla sunt in terra. Multi fluvii auro abundant. Ferrum est metallum necessarium. Aurum et argentum apud popŭlos magnum pretium habent. E duro ferro popŭli varia instrumenta parant.
RUSTǏCUS SABǏNUS ET VICINUS
Marcus est rustǐcus Romānus. Marcus equum et mulum habet. Ager Marci parvus est. Marco filii sunt: Quintus, Publius, Gaius. Marcus et Quintus et Publius sunt rustǐci, arant et curant agrum. Filii semper Marcum adiuvāre et semper laborāre debent. Servi hortum curant, filia cibos parat. Gaius, filius parvus, ludos amat. Vicus Sabīnus, ubi Marcus habǐat, parvus est. Non magnus numĕrus est ibi rusticōrum. Prope a vico est fundus. Domǐnus fundi est Cethēgus. Multos servos Cethēgus habet. Sed non libenter servi domǐno sevēro parent.
Заняття 4.
Опрацюйте граматичні теми §12 та виконайте вправи:
1. Перекладіть тексти на українську мову:
Lupus in fabŭla
Aesōpus, Graecōrum poēta, et Phaedrus, poēta Romanōrum, in fabŭlis suis saepe de lupo narrant. Fabŭlae lupum ut bestiam saevam et feram pingunt. Lupus aliquando ad rivum videt. Rivi aqua a lupo ad agnum fluit, sed lupus avǐdus agno clamat : « Cur mihi aquam turbas ? » Et agnum misĕrum devŏrat. Sic Phaedrus narrat.
Aesōpus fabŭlam de lupo et equo narrat. Lupus equum in arvum invitat et avēnam promittit. Lupo in anǐmo est lacerāre equum. Sed fortūna equo favet: dolus lupi patet.
De aquǐlo et cunicŭlo
Aquǐla pullos cunicŭli capit et suis libĕris portat. Cunicŭlus multis verbis et lacrǐmis aquǐlam orat: «Parce meis libĕris». Sed aquǐla cunicŭli verba non auscultat, pullos cunicŭli in suum nidum portat. Tum cunicŭlus cetĕros cunicŭlos orat: «Adiuvāte me, amici cari!» Cunicŭli auxilio veniunt. Popŭlum altam, ubi aquǐla nidum habet, subruunt. Ita popŭlus alta concǐdit et pullos aquǐlae necat.
2. Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову:
1. Non tibi soli natus es, sed patriae et tuis. 2. Magistri laudant puĕros impǐgros. 3. Sibi parant malum, qui (которые) altĕri parant. 4. Nec domicilium Scythis erat ullum. 5. Prudentiā unius viti tota Graecia olim magno pericŭlo liberāta est. 6. In arēnis Afrǐcae umbra unius palmae et parvus rivus vitam servat.
Заняття 5.
Опрацюйте граматичні теми §§ 19-20 та виконайте вправи:
1. Перекладіть речення на українську мову:
1. Victoria concordiā gignĭtur. 2. Instrumenta et arma e ferro parantur. 3. Patria in pericŭlis a viri defendi debet. 4. Statuae virōrum clarōrum rosis ornantur. 5. Prudentia saepe vitantur pericŭla. 6. Magnā copiā aquae campus irrigātur. 7. Ager ab agricŏlis colĭtur. 8. Modestia discipulōrum saepe a magistris laudātur. 9. Praecepta magistri attente a bonis discipŭlis audiuntur. 10. Memoria minuĭtur, nisi exercētur. 11. Plantae in campis ventis movēntur. 12. Vere (весной) terra
herbis vestitur. 13. Tempŏra mutantur, et nos simul mutāmur.
2. Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову. Там, де це можливо, замініть пасивну конструкцію на активну:
1. Incŏlae vici agricŏlae appellantur, si agros colunt. 2. Metalla in terra inveniuntur. 3. Oppĭdum incendio delētur. 4. Libris de claris factis populōrum nostrōrum delectāmur. 5. Laudamĭni, studiōsi, si bene laborātis. 6. Statuae nostrōrum poētārum clarōrum lauro pulchrā ornantur. 7. Patria nostra a poētis laudātur. 8. Concordiā potentia amicōrum augētur. 9. Discipŭli multa sciunt, si bene erudiuntur. 10. Discordiā et malis factis amicitia minuĭtur, saepe etiam finītur. 11. Nisi bene labōras, non laudāris. 12. Ripae aquārum silvis ornantur. 13. Amicitia incolārum concordiā confirmātur. 14. In multis oppĭdis pulchrae statuae comspiciuntur. 15. Discipŭli boni a magistris non monentur.
Заняття 6.
Опрацюйте граматичні теми §21 та виконайте вправи:
1. Перекладіть тексти на українську мову:
De Neptuno, Mercurio et Aesculapio
Popŭli antiqui multos deos colēbant. Neptūnus in Oceăno habitābat. Nautae Neptūno equos et tauros immolābant. Mercurius, deus mercatūrae, erat nuntius deōrum. Aesculapium medǐci colēbant. Graeci Aesculapio gallos immolābant. Neptūni arae plerumque in ripis fluviōrum erant, Mercurii in viis, Aesculapii in lucis. Ita in fabŭlis poētae antiqui narrābant.
De amicitia lupi fabŭla
Asǐnus aegrōtus erat. Filium parvum habēbat. Filius in stabŭlo aegrōtum curābat. Ad aegrōtum asǐnum properābant lupi et stabŭlo appropinquābant. Tum unus e lupis ostium stabŭli pulsat et clamat: “Apĕri, mi aselle! Amici tui appropinquant”. Filius lupis respondēbat: “Amicōrum verba blanda audio, sed lupos imprŏbos video”.
De castris Romanōrum
A Romānis castra ponebantur. Primum a tribūno locus capiebātur, ubi aqua et cibus inveniebantur. Deinde quadrātum spatium signabātur et muniebātur. In mediis castris multa tabernacŭla ponebantur. In castris custodiae per vallum disponebantur. Itaque copiae secūrae dormiēbant in castris.
2. Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову:
1. Proeliis et bellis Romāni semper delectabantur. 2. Mercurius a Romānis adorabātur. 3. Arae multae Mercurii in viis collocabantur. 4. Neptūnus a nautis adorabātur. 5. In lucis arae Aesculapii herbis et rosis ornabantur. 6. Vesta, dea foci, a femǐnis adorabātur. 7. Apud Romānos puĕri a servis Graecis educabantur. 8. Statuae poētārum Romanōrum lauro ornabantur. 9. Servi misĕri a domǐnis Romanōrum non laudabantur. 10. Apud Romānos antiquos castra vallo fossāque muniebantur.
Заняття 7.
Опрацюйте граматичні теми §13 та виконайте вправи:
1. Перекладіть тексти на українську мову:
De Romānis
Antiqui scriptōres amōrem patriae Romanōrum laudant. Romāni popŭlis finitǐmus saepe timōrem parābant. Romānis, victǐribus multōrum populōrum, multae terrae Asiae et Afrǐcae notae erant. Milǐtes Romāni aut pedǐtes aut equǐtes erant. Arma equǐtum et pedǐtum diversa erant. Magna erat constantia milǐtum Romanōrum. Milǐtes Romāni custōdes et defensōres patriae suae erant. Clari duces belli erant Marius et Caesar, clarus orātor erat Cicĕro, clari poētae erant Vergilius et Horatius.
De Cicerōne
Magnus erat numĕrus scriptōrum antiquōrum. Multi erant oratōres clari Graecōrum et Romanōrum. In numĕro oratōrum erat et Cicĕro. Cicĕro quoque egregius scriptor Latinus erat. Cicerōni libri scriptōrum Graecōrum et Romanōrum erant. Gloriam magnam Cicerōnis libri de philosophia et de eloquentia et de arte oratiōnis habent.
De mari
Magna est pulchritūdo maris, magna utilǐtas. Aqua maris salsa est. Multa flumǐna in maria influunt. Rupes litŏrum maris saepe altae sunt. In mari multae plantae crescunt et mira animalia vivunt. Itaque poētae non recte mare infecundum appellant. Natūra marium varia est: alia maria frigǐda, alia calǐda sunt. Inter Eurōpam et Afrǐcam est mare Internum. Multa maria Graecis et Romānis ignōta erant. Deus flumǐnum et marium erat Neptūnus.
De animalǐbus
Sunt multa genĕra animalium. Animalia vivunt et in terra et in aqua et in aēre. Variae sunt formae et voces animalium. In regionǐbus Asiae et Afrǐcae terra marique rara exemplaria animalium sunt. Facultātes animalium diversae sunt. Homǐnes ratiōne et lingua animalia supĕrant.
Заняття 8.
Опрацюйте граматичні теми §22 та виконайте вправи:
1. Перекладіть тексти на українську мову:
De perfidia punīta
Olim bellum erat inter Romam et Falerios. Romāni ante Falerios castra habēbant. Puĕri Faliscōrum in bello extra oppǐdum exercebantur. Aliquando Faliscus quidam (якийсь) cum puĕris nonnullis in castra Romana intrat et Romānis dicit: “Frustra oppǐdum nostrum oppugnātis. Armis non expugnabǐtis, sed dolo incŏlas superabǐtis. Puĕros vobis mando ac ita Romānis victoriam parābo”. Sed Romāni respondent: “Contra viros arma habēmus, numquam contra puĕros capiēmus. Semper armis pugnabāmus et pugnabǐmus”.
Praecepta tribūni
In castris et per vallum custodiae disponentur. Si Poeni vallo appropinquābunt, statim a custodiis cernentur. Signum tuba extemplo dabǐtur. Castra extemplo movebuntur et arma a vobis parabuntur. “Si strenui erǐtis et fortǐter pugnabǐtis”, - inquit tribūnus, - “Poeni a vobis depellentur et vincentur. Tum praemis vobis tribuentur”.
2. Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову:
1. Patriam nostram semper amabǐmus, pro patria semper pugnabǐmus. 2. Discipŭli boni a magistris laudabuntur. 3. Ut salutabǐmus, ita salutabǐmur. 4. Numquam a bonis amabĕris, si malos amābis. 5. Si robusti erǐtis, ad arma vocabimǐni et, si pericŭlum erit, contra hostem ducemǐni. 6. Nisi bene laborābis, numquam laudabĕris. 7. Ripae fluviōrum silvis ornabuntur. 8. Vere agri ab agricŏlis colentur. 9. Si diligenter laborabǐtis, a magistris laudabimǐni. 10. Viri docti semper laudabuntur.
Заняття 9.
Опрацюйте граматичні теми §§13-14 та виконайте вправи:
1. Перекладіть тексти на українську мову:
De avǐbus
In silvis multae aves sunt. Aves alas habent. Plumae sunt quasi vestis avium. Vere voces multārum avium aures homǐnum delectant. Aves nonnulae nuntii sunt veris. Autumno aves in alias regiōnes avōlant, nonnullae autem hieme in regionǐbus frigǐdis manent. Ibi saepe famem extrēmam tolĕrant.
Ut leo rex bestiārum, ita aquǐla regina avium est. Aquǐlam reginam avium appellāmus, nam nulla avis aquǐlam robŏre supĕrat.
De Scythia
Scythia includǐtur ab uno latĕre Ponto, ab altĕro montǐbus. Scythia multum in longitudǐnem et latitudǐnem patet. Hominǐbus inter se erant nulli fines, neque enim agrum exercēbant, nec domicilium Scythis erat ullum. Pecŏra semper pascēbant et per incultas solitudǐnes semper errābant. Uxōres liberosque suos secum in plaustris vehēbant. Lacte et melle vivēbant. Pelles ferinae erant Scythis pro vestǐbus.
De lupo esuriente
Lupus esuriens cibum quaerēbat. Tandem audit intra casam rustǐcam puĕrum plorantem et matrem clamitantem: “Nisi desǐnes, lupo te dabo!” Itaque lupus, praedam exspectans, totum diem ibi adstābat. Sed sub vespĕrum audiēbat matrem dicentem: “Lupus te non habēbit; necabǐmus lupum”. Tum lupus tristis recēdit.
2. Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову:
1. Caesar ad flumen Tamĕsim milǐtes ducēbat. 2. Milǐtes ex alta turri tela mittebant. 3. Remedia multa sunt contra febrim et tussim. 4. Inter Tibĕrim et Neapŏlim est regio pulchra et fecunda. 5. Camillus Iovi mactābat centum boves. 6. Homǐnes potiōne sitim depellunt. 7. Vasa sanguifĕra in venas, arterias et capillaria dividuntur. 8. In tertio libro Cornelii Celsi “De medicina” est caput de febrium generǐbus. 9. De tussi et tussis curatiōne Celsus multa narrat. 10. Antiqui dicēbant: “Si vis pacem, para bellum”, at nos: “Si vis pacem, para pacem”, - ităque pro pace certāmus.
Заняття 10.
Опрацюйте граматичні теми §14 та виконайте вправи:
1. Перекладіть тексти на українську мову:
De exercǐtu Romāno
In exercǐtu Romāno peditātus equitātum numĕro superābat; equitātus erat in laterǐbus peditātus. Omni exercitui consul praeĕrat. Copiae barbarōrum exercitǐbus Romānis non erant pares. Nam duces Romāni magnum usum in bello habēbant et milǐtes fortes erant. Forti impĕtu legiōnes Romānae hostium exercǐtus superābant. Celĕri cursu hostes impĕtum Romanōrum vitābant. Exercǐtuum Romanōrum gloria magna erat.
De magistratǐbus Romanōrum
Principātus magistratuum Romae in manǐbus consŭlum erat. Consŭles erant magistrātus annui; consulǐbus erant imperium et potestas, praeterea consul erat iudex et pontǐfex maxǐmus. Consul ius vitae necisque habēbat. Item ordinarii magistrātus varii erant. Praetor ius inter cives dicēbat. Quaestōres aerarium curābant. Censor cenum agēbat. Postea autem officium censōris erat etiam peccāta civium contra bonos mores notāre atque senātum legĕre.
Заняття 11.
Опрацюйте граматичні теми §16 та виконайте вправи:
1. Перекладіть текст на українську мову:
De pugna Marathonia
In magno pericŭlo olim res publǐca Atheniensum erat. Nam Persae cum magno exercǐtu in Attǐcam invadēbant. Exercǐtus Atheniensium parvus erat, duces autem rei militāris periti erant. Inter duces Militiădes prudentia insignis erat. Concordia Graecōrum in rebus adversis admirabǐlis erat. Apud Marathōnem planities erat ibique Athenienses contra copias Persārum pugnābant. Initio diēi in media acie Persae, in cornǐbus autem aciēi Graeci victōres erant. Meridie victoria Graecōrum certa erat.
2. Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову:
1. Lucretius, philosŏphus et poēta Romānus clarus, est auctor poemătis “De rerum natūra”. 2.Nulla res tam necessaria est omni genĕri homǐnum quam medicina (Quintiliānus). 3. Romāni nonnullos dies atros appellābant. 4. Res parva saepe rerum magnārum initium erat. 5.Philosophia est scientia rerum humanārum et rerum natūrae. 6. Amicis fidem servāte non solum in rebus secundis, sed etiam in rebus adversis. 7. Amicitia res secundas ornat, adversis rebus solatium praebet. 8. Hiĕme et aestāte longitūdo diērum et noctium inaequālis est. 9. Concordia civium rei publǐcae necessaria est. 10. Dies pars mensis est, hora pars diēi.
Заняття 12.
Опрацюйте граматичні теми §§23-25 та виконайте вправи:
Перекладіть текст на українську мову:
De Daedalo
Daedălus, artĭfex clarus, casu homĭnem necāvit. Ităque cum Icăro filio ex urbe Athēnis fugit et in insŭlam Cretam ad regem Minōem migrāvit. Ibi iussu regis labyrinthum aedificāvit. Postea Daedălus consilium cepit in patriam remigrāre. Minos autem Daedălum et Icărum retinuit atque etiam in labyrinth inclūsit. Tum Daedălus dolum excogitāvit; nam ex pennis quattuor alas fecit et cum filio avolāvit. Sed incautus Icărus in mare decĭdit. Daedălus in Siciliam pervēnit.
Заняття 13.
Опрацюйте граматичні теми §§26-27 та виконайте вправи:
1. Перекладіть текст на українську мову:
De Prometheo
Prometheus auxilio Minervae homĭnes ex terra et aqua fecĕrat et de genĕre humāno bene meruit. Di saepe Prometheum ad epŭlas suas invitābant. Ităque consilium Iovis, qui () omnes homĭnes necāre constituĕrat, Prometheo notum erat. Prometheus aliquando in caelum veni et ignem de Olympo subduxit et hominĭbus donāvit. Quamquam ira Iovis magna erat, genus humānum non delēvit. Prometheum autem Vulcānus iussu Iovis in monte Caucăso ferreis catēnis ad saxum alligāvit cotidiēque aquĭla iecur Promethei devorābat. Iecŏris pars, quam () aquĭla interdiu devoravĕrat, noctu crescēbat. Ita Prometheus ingentes dolōres tolerābat. Postea Hercŭles aquĭlam sagitta necāvit Prometheumque liberāvit.
2. Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову:
1. Sententiam mutabĭtis, si omnia audiverĭtis. 2. Si te rogavĕro, nonne respondēbis? 3. Cum Roman venerĭmus, scribēmus ad te. 4. Si hostes oppĭdum expugnavĕrint, delēbunt. 5. Philippus, Macedŏnum rex, Lacedaemonii rescripsĕrunt: «Si». 6. Homo quidam servum interrogāvit: «Probusne eris, si te emĕro?» Servus respondit: «Etiam, si non emĕris». 7. Tibi scribam, si otium habuĕro.
Заняття 14.
Опрацюйте граматичні теми §§28 та виконайте вправи:
Зробіть граматичний аналіз речень та перекладіть їх на українську мову:
1. Quattuor sunt anni tempŏra: ver, aestas, autumnus, hiems. 2. Condĭta est Carthāgo septuaginta duōbus annis ante, quam Roma. 3. Iussu Caesăris Bellovăci sescentos obsĭdes ei dedērunt. 4. Februarius duodetriginta vel undetriginta dies hebet. 5. Fines Helvetiōrum in longitudĭnem CLXXX patēbant. 6. Citharista quidam, Stratonīcus nomĭne, in schola sua novem Musārum simulācra et Apollĭnis statuam habēbat, discipŭlos vero duos. 7. Septem fuērunt reges Romāni. 8. Sex menses dimidium anni est. 9. Apud Graecos novem Musae numerabantur. 10. In legiōne Romāna Caesăris temporĭbus sex milia milĭtum erant. 11. Romŭlus septem et triginta annos regnābat. 12. Annus habet trecentos sexaginta quinque vel sex dies, mensis triginta dies vel triginta unum. 13. Classem septuaginta navium Miltiădes habēbat. 14. In senātu Romāno primum centum viri illustres et sapientes erant, deinde trecenti, postrēmo sescenti. 15. Duo, cum faciunt idem, non est edem.

РОЗДІЛ ІІІ
КРИЛАТІ ЛАТИНСЬКІ ВИСЛОВИ:
Historia est magistra vitae Історія – вчителька життя
Non scholae, sed vitae discǐmus Не для школи, а для життя вчимося
Otium post negotium Відпочинок після роботи
Et gaudium et solatium sunt in littĕris І радість і втіха в науці
Per aspĕra ad astra Через терні до зірок
Absque omni exceptione Без усякого винятку
A nullo diligǐtur, qui neminem dilǐgit Ніхто не любить того, хто сам нікого не любить
Beatus esse sine virtute nemo potest Без доброчесності ніхто не може бути щасливим
Beneficia plura recipit, qui scit reddĕre Той, хто вміє віддячити, отримує ще більше
Caecus non iudǐcat de colore Сліпий не говорить про кольори
Inter arma tacent musae Серед брязкоту зброї мовчать Музи
Errāre humānum est Помилятися властиво будь-якій людині
Pericŭlum in mora Небезпека у зволіканні
Omnia mea mecum porto Усе своє ношу з собою
Ad virtutem via ardua est До мужності стрімка дорога
Aestas non semper durābit: condǐte nidos! Літо не завжди триватиме: вийте гнізда!
Medice, cura te ipsum! Лікарю, лікуй себе самого!
Quidquid latet, apparebit Таємне стане явним
Quod licet Iovi, non licet bovi Що дозволено Юпітерові, те не дозволено бику
Suum quique Кожному своє
Sine ira et studioБез гніву і пристрасті (об’єктивно)
Ab ovo usque ad malaВід яйця до яблук (від початку до кінця)
Si vis vincere, disce patiЯкщо хочеш перемагати, навчись терпеливості
Tace, sed memento!Мовчи, але пам’ятай!
Una hirundo non facit verОдна ластівка не робить весни
Unus dies gradus est vitaeОдин день – сходинка життя
Vita somnium breveЖиття – це короткий сон
Palmam, qui meruit, ferat!Нехай нагороду має той, хто заслужив!
Gratia gratiam paritВдячність породжує вдячність
Cave tibi a cane muto et aqua silenteОстерігайся тихого пса і спокійної води_________________________________________________________________________
Elephantum ex musca facisРобиш з мухи слона
Doctrina multiplex, veritas unaВчень багато, істина одна
Finis sanctificat mediaМета виправдовує засоби (Лозунг єзуїтів)
Homines caecos reddit cupiditasПристрасть робить людей сліпими
Hominibus plenum, amicis vacuumЛюдей повно, друзів бракує
Licet et decetГодиться і личить
Mare interbibereВипити море (зробити неможливе)
Ne discere cessa!Не переставай учитися!
Omnia tempus revelatЧас викриває все
Qui non laborat, non manducetХто не працює, той нехай не їсть
Aut cum scuto, aut in scuto Або з щитом, або на щиті (або перемогти, або загинути)
Asinus asinorum Осел з ослів (дурень з дурнів)
Ars longa, vita brevis Життя коротке, мистецтво вічне
Homo locum ornat, non homǐnem locus Людина прикрашає місце, а не місце людину
Labores pariunt honores Праця породжує почесті
Vanitas vanitatum et omnia vanitas Суєта суєт і все суєта
Plus exempla quam peccata nocent Більше шкодять (погані) приклади, ніж помилки
Verbum nobile debet esse stabile Слово честі повинно бути дотримане
Poetae nascuntur, oratores fiunt Поетами люди народжуються, ораторами робляться (стають)
Gratum est donum, quod venit ante preces Приємним є подарунок, який приходить перед проханням
Manus manum lavatРука руку миє
Non omne quod nilet aurum estНе все золото, що блищить
Optium medicamentum quies estНайкращі ліки – спокій
Pecunia non oletГроші не пахнуть (Вислів Віспасіана, який розпорядився брати плату за користування убиральнями)
Quod non videt oculus, cor non doletЧого не бачить око, того серцю не шкода
Repetitio est mater studiorumПовторення – мати вчення
Rebus in adversis melius sperare memento У нещасті сподівайся на краще
Sine labore non est panis in oreБез праці не буде хліба в роті
Usus est magister optimusДосвід – найкращий учитель
Vox clamantis in desertoГолос волаючого в пустелі
Aliis si licet, tibi non licetЯкщо іншим дозволено, то тобі – ні
Qui ventum seminat, turbinem metetХто сіє вітер, той пожне бурю
Vox populi, vox DeiГолос народу – голос Божий
Sibi bene facit, qui bene facit amicoСобі робить добре той, хто робить добре другові
Pedibus timor addit alasСтрах додає ногам крила
Medicus curat, natura sanatЛікар лікує – природа зцілює
Medio flumine quaerere aquamШукати води, будучи посеред ріки
Gloria virtuti resonatСлава – відгомін доблесті
Homo doctus in se semper divitias habetВчена людина завжди в собі багатство має
Fides facit fidemДовір’я породжує довір’я
Finis corōnat opusКінець вінчає діло
Mens sana in corpŏre sanoЗдоровий дух у здоровому тілі
Consuetūdo est altĕra natūraЗвичка – друга натура
Salus popŭli suprēma lexДобро народу – найвищий закон
Amicus Plato, sed magis amica verǐtasПлатон мені друг, але істина дорожча
Simǐlis simǐli gaudetСхожий схожому радіє
Ut salūtas, ita salutabĕrisЯк ти привітаєш, так і тебе привітають
Dulce et decōrum est pro patria moriПриємно і почесно померти за батьківщину
Post cenam aut stabis, aut passus mille meābis Після їжі стій або відміряй тисячу кроків (будь у русі, рухайся)
Luna latrantem canem non timetМісяць не зважає на гавкання собаки
Cessante causa cessat effectusЗ усуненням причини зникає наслідок
Cogito, ergo sumМислю – значить, існую
Cito turgens spuma dilabiturШалений гнів швидко минає
Fac et speraРоби і надійся
Veni, vidi, viciПрийшов, побачив, переміг (Так Юлій Цезар сповістив про свою перемогу в битві біля Зели)
Simplex sigillum veriПростота – ознака щирості
Lupus pilum mutat, non mentemВовк змінює шкуру, а не вдачу
Male parta male dilabunturГанебно придбане – ганебно й пропадає
Mala herba cito crescitПогана трава швидко росте
Mel in ore, verba lactis, fel in corde, Мед на устах, слова – молоко, жовч у fraus in factis серці, підступність у вчинках
Hanc tibi cane cantilenamСпівай сам собі цю пісеньку
Hoc est vivere bis, vita posse priore fruiУміти насолоджуватися прожитим життям – це значить жити двічі
Manum non vertereНе повернути руки («пальцем не ворухнути»)
Medicus amicus et servus insanorumЛікар – друг і слуга хворих
Otia dant vitiaБездіяльність породжує вади
Pacta servanda suntДоговорів потрібно дотримуватись
Perfer et obdura!Витримуй і терпи!
Periculum est in periculo securum esseНебезпечно почувати себе безпечно у небезпеці
Spes sibi quisqueКожен вірить у себе
Utere et abutereВживати і зловживати
ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
А
a, ab, abs, з abl.(а перед приголосними, ab перед голосними, abs перед c, qu, t ) від, з, з боку
abăcus,i m дошка для гри, дошка для малювання, абак
abdo, dĭdi, dĭtum, ĕre ховати, прикривати
abdūco, duxi, ductum, ĕre відводити, віддаляти, забирати
abeo, ii(īvi), ĭtum, īre відходити, відступати
aberro, āvi, ātum, āre блукати, відходити
abhorre, ui, -, ēre ненавидіти, відвертатись з ненавистю
abicio, iēci, iectum, ĕre відкидати, повалити
abrumpo, rupi, ruptum, ēre відривати, зривати
absolvo, solvi, solūtum, ĕre звільняти, завершувати, виконувати
abstineo, tinui, tentum, ēre стримувати, не допускати
absum, afui, abesse бути відсутнім
absurdus, a, um безглуздий, невідповідний
abundantia, ae f надмірність, багатство, достаток
abundo, āvi, ātum, āre переливатись, мати вдосталь, переповнювати
abūtor, ūsus sum, ūti витрачати, користуватись, зловживати
ac, atque і, а також, і потім
academia, ae f академія
accēdo, cessi, cessum, ĕre підходити, наближатись
accendo, cendi, censum, ĕre запалювати, розпалювати
accentus, us m наголос, акцент, підвищення голосу, приспів
accipio, cēpi, ceptum, ĕre отримувати, сприймати
accūso, āvi, ātum, āre звинувачувати, скаржитися, подати скаргу
Achĕron, ontis m Ахеронт (назва річки в Аїді)
Achilles, is m Ахілл, син Пелея і Фетіди, герой „Іліади” Гомера
Achīvus (Achaeus), i m Ахей, син Ксуфа і Крези, родоначальник ахейців
acer, acris, acre гострий
acerbus, a, um гіркий, суворий
acies, ēi f вістря, бойова лінія
acrocĭter гостро, сміливо
actio, ōnis f дія
aculeus, i m жало, вістря, шпилька
ad з acc. до, при, біля, на
addo, dĭdi, ĭtum, ĕre додавати
addūco, duxi, ductum, ĕre приводити, притягати
adeo так дуже, так довго, настільки, до такої міри
adeo, ii(īvi), ĭtum приходити, прибувати, вступати
adhaereo, haesi, haesum, ĕre триматись, застрягати, затриматись
adhibeo, bui, bĭtum, ēre прикладати, охоплювати, застосовувати
adhibitio, ōnis f застосування, вживання, запрошення
adhortatio, ōnis f заклик, заохочення
adhortor, ātus sum, āri закликати, заохочувати
adhuc дотепер, досі, до того
adicio, iēci, iectum, ĕre докидати, додавати
adǐtus, us m доступ, вхід, прихід
adiungo, iunxi, iunctum, ĕre долучати, додавати, з’єднувати
administro, āvi, ātum, āre виконувати, керувати, помагати
admirabĭlis, e дивний, нечуваний, незвичайний
admiratio, ōnis f подив, здивування
admīror, ātus sum, āri дивуватися, захоплюватися
admitto, mīsi, missum, ĕre допускати, дозволити, пускати
admŏdum дуже, надміру, багато
adnumĕro, āvi, ātum, āre зачисляти, додавати
adolescens (adulescens), entis m юний, молодий, підростаючий
adolescentia (adulescentia), ae f молодість, юність, молодь, юнацтво
adolesco, olēvi, ultum, ĕre підростати, мужніти, міцніти
adopto, āvi, ātum, āre приймати, вибирати, усиновити
adorno, āvi, ātum, āre прикрашувати, споряджати, влаштовувати
adŏro, āvi, ātum, āre шанувати, поважати, поклонятися
adstrictus (astrictus), a, um міцний, стиснутий, короткий
adsuētus (assuētus), a, um звичний, знайомий, звичайний
adsum (assum), affui (adfui), adesse бути присутнім, знаходитися, сприяти, допомагати
advenio, vēni, ventum, īre приходити, прибувати, траплятися
adventus, us m прихід, прибуття
adversarius, ii m противник
adversus, a, um протилежний
adversus з acc. проти, напроти
aedes (aedis), is f кімната, дім, будинок, храм
aedificium, ii n будинок, будівля, дім
aedifǐco, āvi, ātum, āre будувати, споруджувати
Aedui, ōrum m едуї, плем’я у Галлії
aeger, gra, grum хворий
Aegeus, i m Егей, цар Афін
aegrōtus, a, um хворий
Aegyptus, i f Єгипет
Aenēas, ae m Еней, син Анхіза і Венери, головний герой поеми Вергілія „Енеїда”
Aeneis, ĭdos f „Енеїда”, поема Вергілія
Aeolius, a, um еольський, (Еолія, країна в Малій Азії)
aequālis, e рівний, однаковий
Aequi, ōrum екви, плем’я у Галлії
aequo, āvi, ātum, āre вирівнювати, рівняти
aequor, ŏris море
aequus, a, um рівний
aër, aëris m повітря, подих
aera, ae f ера
aes, aeris m мідь, бронза, гріш, мідна монета
Aesculapius, ii m Ескулап, бог лікування
Aesōpus, i m Езоп, старогрецький байкар (VI ст. до н.е.)
aestas, ātis f літо
aestimatio, ōnis f оцінка, визначення ціни, вартості
aestǐmo, āvi, ātum, āre оцінювати, цінувати, шанувати
aestus, us m спека, літо
aeternus, a, um вічний, безкінечний
aevum, i n вік
affecto, āvi, ātum, āre дуже бажати, прагнути
affectus, us m настрій, почуття, переживання, пристрасть
affĕro, attŭli, allātum, afferre приносити, додавати, повідомляти
afficio, fēci, fectum, ĕre спричинювати, впливати, вражати
affigo, fixi, fixum, ĕre прибивати, прикріплювати, скріплювати
affirmo, āvi, ātum, āre зміцнювати, твердити, стверджувати
afflicto, āvi, ātum, āre вражати, мучити, терзати
Afrĭca, ae f Африка
Africānus, a, um африканський
ager, agri m поле, рілля
aggredior, gressus sum, grĕdi приступати, нападати, атакувати
agĭto, āvi, ātum, āre рухати, викликати, хвилювати, турбувати
agmen, ǐnis m похід, марш, військова колона
agnus, i m ягня
ago, egi, actum, ĕre вести, гнати, діяти, робити
agrestis, e польовий, дикий, сільський
agricŏla, ae m хлібороб, селянин
agricultūra, ae f землеробство
aio, ait кажу, каже (сказав)
ala, ae f крило, фланг
alăcer, cris, cre бадьорий, жвавий
Alba Longa Альба Лонга, місто в Італії
Albānus, a, um альбанський
albus, a, um білий, сивий
alea, ae f кістка для гри
Alexander, dri m Олександр
algeo, alsi, -, ĕre мерзнути
algor, ōris холод, мороз
alicŭbi десь, де-небудь
aliquando колись, одного разу
alĭqui, alĭqua, alĭquod деякий, який-небудь, яка-небудь, яке-небудь
alĭquis, alĭquid будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь
alĭter інакше, по-іншому
alius, a, um інший
Allia, ae f Аллія, притока Тібра
allĭgo, āvi, ātum, āre зв’язувати, з’єднувати
Allobrŏges, um m аллоброги, плем’я в Галлії
almus, a, um годувальний, благотворний
alo, alui, alĭtum (altum), ĕre годувати, вирощувати, виховувати
Alpes, ium Альпи
alter, altĕra, altĕrum один з двох, одна з двох, одне з двох, другий
altitūdo, ĭnis f висота, глибина
altus, a, um високий, глибокий
alvus, i m живіт, шлунок
amabĭlis, e любимий
amārus, a, um гіркий, гострий
ambitio, ōnis f обхід, честолюбство
ambitiōsus, a, um оточуючий, честолюбний, впливовий
ambo, ambae, ambo обидва, обидві
amentia, ae f божевілля, безглуздя
amīca, ae f подруга
amicitia, ae f дружба, приязнь
amīcus, i m друг, приятель
amitto, mīsi, missum, ĕre відпускати, залишати, втрачати
amnis, is m ріка, потік
amo, āvi, ātum, āre любити, кохати
amor, ōris m любов, кохання
Amphio(n), ōnis m Амніон, чоловік Ніоби
amplector, plexus sum, plecti обіймати, заволодіти, віддаватися
amplexus, us m оточення, обійми
amplificatio, ōnis f ампліфікація, поширення, нагромадження
amplio, āvi, ātum, āre поширювати, збільшувати
amplitūdo, ĭnis f величина, амплітуда
amplus, a, um просторий, багатий, обширний
ampŭto, āvi, ātum, āre відрізувати, відтинати
an чи
anceps, cipĭtis двоголовий, подвійний, сумнівний
Ancus, i m Анк
Ancus Marcius Анк Марцій, четвертий цар Риму (VII ст. до н.е.)
anguis, is m f гадюка, змій
anǐmal, ālis n тварина
anǐmus, i m дух, душа, настрій, характер, відвага, думка
annus, i m рік
annuus, a, um річний
anser, ĕris m f гуска
ante з acc. перед, раніше, до
antea перед тим, раніше, до того
antefĕro, tŭli, lātum, ferre нести спереду, ставити вище
Antemnătes, ium m антемнати, жителі сабінського міста Антемнати
antiburschius, a, um протимолодіжний
Antigŏnus, i Антігон, цар Азії, батько Деметрія Поліоркета
antīquus, a, um античний, стародавній
Antonius, ii m Антоній
antrum, i n печера, грот
Aonia, ae f Аонія, частина Бестії у Греції
aperio, perui, pertum, īre відчиняти, виявляти, відкривати
aperte явно, очевидно
apertus, a, um явний, очевидний, відкритий
apis, is f бджола
Apollo, ĭnis m Аполлон, син Зевса і Латони, покровитель поезії і науки
apparātus, us m підготовка, знаряддя, апарат
appareo, parui, (parĭtum), ēre бути очевидним, з'являтися
appello, āvi, ātum, āre називати, кликати
appello, pŭli, pulsum, ĕre наганяти, направляти, причалювати
appĕto, petīvi (petii), petītum, ĕre прямувати, нападати, хапати
apporto, āvi, ātum, āre приносити, привозити, доставляти
apprehendo, prehendi, prehensum, ĕre хапати, ловити, заволодівати
aprĭcus, a, um сонячний, ясний, світлий
apprīmo, pressi, pressum, ĕre притискати, давити
appropinquo, āvi, ātum, āre наближатися, наступати
aptus, a, um придатний
apud з acc. при, біля, коло, у
Apulia, ae f Апулія, область Італії
aqua, ae f вода, море, ріка, дощ, волога
aquaeductus, us m водопровід
aquĭla, ae f орел
Aquĭlo, ōnis m аквілон, північний вітер
Aquitania, ae f Аквітанія, область у південно-західній Галлії
Aquitānus, i m житель Аквітанії
ara, ae f підвищення, пам’ятник, вівтар, жертовник
arātor, ōris m орач, плугатар
aratrum, i n плуг, соха
arbitrarius, a, um недостовірний, гіпотетичний
arbitrium, ii n судження, думка
arbĭtror, ātus, sum, āri спостерігати, уважати, судити
arbor, ŏris f дерево
arbŭtum, i n ягода
Archimēdes, is m Архімед (287-212 рр. до н.е.), великий математик і фізик античності
arcus, us m лук, дуга, райдуга
Ardea, ae f Ардеа, столиця племені рутулів
ardeo, arsi, arsurus, ēre палати, горіти, жевріти
arduus, a, um стрімкий, трудний, високий
arēna, ae f пісок, пустиня, арена
argentum, i n срібло
Argolĭcus, a, um арголідський
Argolis, ĭdis f Арголіда, область на Пелопоннесі (Греція)
argumentum, i n довід, аргумент, доказ
Ariadna, ae f Аріадна, дочка критського царя Міноса
arma, ōrum n зброя, військове знаряддя, інструменти, війна
armātus, a, um озброєний
armentum, i n худоба, стадо, робочі бики або коні
armĭfer, ĕra, ĕrum зброєносний
aro, āvi, ātum, āre орати
arrĭgo, rexi, rectum, ĕre піднімати, збуджувати
ars, artis f ремесло, мистецтво, наука, твір мистецтва
Artemisium, ii n Артемісій, мис і місто на о. Евсея (Греція)
artĭfex, ǐcis m ремісник, митець, майстер
artificium, ii n мистецтво, майстерність, техніка, прийом
artum, i n тіснота, вузьке місце
artus, a, um вузький, тісний, пригнічений
artus, us m член, суглоб
arvum, i n поле, рілля, пасовисько
arx, arcis f фортеця, палац, акрополь, кремль
asellus, i m осля
Asia, ae f Азія
asĭnus, i m осел
aspectus, us m погляд, вид, кругозір
asper, ĕra, ĕrum шорсткий, нерівний, трудний
aspĕre нерівно, трудно, суворо, різко
asperĭtas, ātis f шорсткість, нерівність, суворість, різкість
aspicio, spexi, spectum, ĕre оглядати, побачити, спостерігати
assentātor, ōris m підлабузник
assĕquor, secūtus sum, sĕqui іти за кимсь, доганяти, осягнути
assiduus, a, um осілий, старанний, пильний, затяжний
assisto, stĭti, -, ĕre ставати, бути присутнім, стояти побіч, помагати
assuefacio, fēci, factum, ĕre звикати
assum (adsum), affui, adesse бути присутнім, брати участь
Assyrius, a, um ассірійський
astrum, i n зоря
astu хитро, лукаво
at а, але, же, з другого боку
Athēnae, ārum f Афіни
Atheniensis, is m афінянин
atque і, а, також
atqui а, але, однак, проте
atrox, ōcis грізний
attente напружено, уважно
attentio, ōnis f увага
attento (attempto), āvi, ātum, āre пробувати, нападати
Attĭca, ae f Аттіка, область у центральній Греції
Atticus, i m Аттік, друг Ціцерона
Attĭcus, a, um аттічний
attingo, tĭgi, tactum, ĕre торкатися, дотикати
attonĭtus, a, um позбавлений почуттів, натхненний
attribuo, tribui, tribūtum, ĕre приділяти, наділяти, призначати
auctor, ōris m засновник, творець, автор, письменник, порадник
auctorĭtas, ātis f думка, погляд, вплив, повага, авторитет
audacia, ae f відвага, сміливість, зухвалість
audacter відважно, сміливо, зухвало, хоробро
audax, ācis відважний, сміливий, зухвалий
audeo, ausus sum, ēre відважитись, дерзати, насмілюватись
audīo, īvi, ītum, īre чути, слухати, вислухати, погоджуватись
audītor, ōris m слухач, учень
aufĕro, abstŭli, ablātum, auferre відносити, переносити
Aufĭdus, i m Ауфід, ріка в Апулії
anfugio, anfugi, -, ĕre втікати, уникати
augeo, auxi, auctum, ēre збільшувати, розширювати, розмножувати
augur, ūris m авгур (жрець)
Augustus, i m Август
augustus, a, um священний, величавий
aula, ae f двір, зала, вулик
Aulis, ĭdis f Авліда, порт у Бестії (Греція)
aureus, a, um золотий
auris, is f вухо, слух
Aurōra, ae f Аврора, уранішня зоря, схід
aurum, i n золото
ausculto, āvi, ātum, āre слухати уважно, вслуховуватися
auspicium, ii n віщування, знамення
aut або
autem але, зате, навпаки
autumnus, i m осінь
auxilium, ii n допомога, засіб
avaritia, ae f жадність, скупість
avarus, a, um жадібний, ненаситний
avĕho, vexi, vectum, ĕre вивозити
avēna, ae f овес
Aventīnus, i m Авентін, ім'я царя м Алби в Лації; гора в Римі
avia, ae f бабуся
avĭdus, a, um жадібний, кровожадний
avis, is f птах
avĭtus, a, um дідівський, старовинний
avŏlo, āvi, ātum, āre відлітати
avus, i m дід, предок
B
Babylonius, a, um вавілонський
baca (bacca), ae f ягода, перлина
barba, ae f борода
barbărus, a, um іноземний, чужий, варварський
beātus, a, um щасливий
Belgae, ārum m бельги
belle прекрасно, чудово, розумно
bellicōsus, a, um войовничий
Bellovăci, ōrum m белловаки, одне з бельгійських племен
bellum, i n війна
bene добре
beneficium, ii n добродійство, привілей, послуга
benevolentia, ae f доброзичливість
benevŏlus, a, um доброзичливий
benigne ласкаво
bestia, ae f тварина, звір
bibo, bibi, -, ĕre пити
bis двічі
blandus, a, um приємний, чарівний
bonum, i n добро
bonus, a, um добрий
Borysthĕnes, is m Борісфен, грецька назва Дніпра
bos, bovis mf бик, корова
brevis, e короткий
brevĭtas, atis f короткість
brevĭter коротко
Britannia, ae f Британія
bruma, ae f зимова пора
Brutus, i m Брут
C
cadaver, ĕris n труп
cado, cecĭdi, casum, ĕre падати
caducus, a, um близький до падіння
Caeciliānus, a, um Цеціліїв
caesus, a, um сліпий
caedes, is f різня, вбивство
caedo, cecĭdi, caesum, ĕre рубати, різати, вбивати
caelestis, e небесний
Caelius, i m Целій
caelum, i n небо, повітря
Caeninenses, ium m жителі міста Ценіни в Італії
Caesar, ăris m Цезар
calamĭtas, ātis f поразка, нещастя
caleo, ui, -, ēre бути теплим, горіти, палити
calĭdus, a, um гарячий
calix, icis кубок
callĭdus, a, um хитрий, ловкий
Calliodōrus, i m Калліодор
Camillus, i m Камілл
Campania, ae f Кампанія, область Італії
campus, i m поле, рівнина
canis, is m f собака
Cannensis, e канський (від міста Канни в Італії)
cano, cecĭni, cantum, ĕre співати, оспівувати
cantus, us m спів, мелодія
capesso, sīvi (sii), sītum, ĕre хапати, ловити, присвятити себе
capio, cēpi, captum, ĕre брати, ловити, схоплювати
Capitolium, ii n Капітолій, кремль у Римі
captīva, ae f полонянка
capto, āvi, ātum, āre схоплювати, домагатися
Capua, ae f Капуя, місто в Кампанії
caput, ĭtis n голова, глава, розділ, столиця
carcer, ĕris m темниця, тюрма
careo, ui, (itūrus), ĕre бути позбавленим, не мати, втрачати
caritas, ātis f дороговизна, любов, пошана, висока ціна
carmen, ĭnis n пісня, ода
caro, carnis f м’ясо
carpo, carpsi, carptum, ĕre зривати, збирати, щипати
Carthaginiensis, is m карфагенянин
Carthāgo, ĭnis f Карфаген, місто в Африці (сьогодні Туніс)
carus, a, um дорогий
caseus, i m сир
casia, ae f дика кориця, пахуча касія
castĭgo, āvi, ātum, āre ганьбити, докоряти, карати
castra, ōrum n воєнний табір, казарми
castus, a, um чистий, невинний, непорочний
casus, us f падіння, випадок, загибель, відмінок
caterva, ae f натовп, відділ, трупа, велика кількість
Catilīna, ae m Катиліна, організатор змови, викритої Ціцероном
Catullus, Gaius Valerius Катулл, римський ліричний поет (бл. 80 – 50 рр. до н. е.)
Caucăsus, i m Кавказ
cauda, ae f хвіст
causa, ae f причина, судова справа, судовий процес
cautus, a, um обережний, хитрий
cavea, ae f пустота, яма, клітка
caveo, cavi, cautum, ēre берегтися, дбати, журитися
caverna, ae f яма, прірва, печера
cedo, cessi, cessum, ĕre ступати, відходити, уступати
celĕber, bris, bre багатолюдний, славний, знаменитий
celĕbro, āvi, ātum, āre прославляти, святкувати, відзначати свято
celer, ĕris, ĕre швидкий
celerĭtas, ātis f швидкість
celerĭter швидко, поспішно
celo, āvi, ātum, āre таїти, ховати, скривати
celsus, a, um високий, високопоставлений
Celtae, ārum m кельти
cena, ae f обід
ceno, āvi, ātum, āre обідати
censeo, sui, censum, ēre оцінювати, інвентаризувати, думати
censor, ōris m цензор, критик
census, us m ценз, оцінка майна, перепис
centum сто
centuria, ae f центурія, сотня
Cereālis, e той, що належить Церері
cerĕbrum, i n мозок, розум
Ceres, ĕris f Цербера, богиня полів, землеробства, сільського життя
certe напевно, дійсно
certo, āvi, ātum, āre сперечатися, воювати, змагатися
certus, a, um певний, точний, надійний
cervix, icis f карк, шия
cervus, i m олень
cetĕrus, a, um інший
Cethēgus, i m Цетег
charta, ae f лист папірусу, папір, книга
cibus, i m їжа, фураж
Cicĕro, ōnis m Цицерон (106-43 рр. до н.е.), видатний римський політичний діяч, письменник
Chloe, es f Хлоя
chorus, i m хоровод, хор
Cilicius, a, um кілікійський
cingo, cinxi, cinctum, ĕre оточувати, підперезувати, опоясувати
cinis, ĕris m попіл
circa з acc. кругом, біля
circĭter близько, біля
circūlus, i m круг, перстень
circum з acc. кругом, з усіх сторін, навкруги
circumclūdo, clūsi, clūsum, ĕre оточувати, замикати
circumdo, dĕdi, dătum, āre ставити навкруги
circumeo, ii, ǐtum, ire обходити, об’їжджати, оточувати
circumsto, stĕti, -, āre стояти навкруги, оточувати, обходити
circus, i m цирк
citharista, ae m кіфарист
cito скоро, швидко
cito, āvi, ātum, āre приводити в рух, викликати
citrus, i f цитрусове дерево
civīlis, e громадянський, цивільний
civis, is mf громадянин, громадянка
civĭtas, ātis f держава, право громадянства
clades, is f загибель, поразка
clam таємно
clamĭto, āvi, ātum, āre кричати голосно, викрикувати
clamo, āvi, ātum, āre кричати, закликати, оголошувати
clamor, ōris m крик, заклик
clangor, ōris m звук, гудіння, шум
clarus, a, um ясний, світлий, славний
classiarius, a, um флотський
classiarii, ōrum m матроси
classis, is f клас, розряд, флот
claudo, clausi, clausum, ĕre замикати, зачиняти, оточувати
claustrum, i n замок, засува, захист, оборона
clavus, i m цвях
clemens, entis м'який, ласкавий
clementia, ae f ласка, м’якосердечність
cliens, entis m клієнт, підданий
clientēla, ae f клієнтеля, залежність
clipeus, i m круглий щит з бронзи
cloāca, ae f клоака, яма, водостічний канал
coeo, ii, ĭtum, īre сходитись, зійтися разом
cogǐto, āvi, ātum, āre думати, мислити, уявляти
cognatio, ōnis f спорідненість
cognitio, ōnis f пізнання
cognōmen, inis n прізвище, кличка
cognosco, nōvi, nōtum, ĕre пізнавати, знайомитися
cogo, coēgi, coactum, ĕre зганяти, збирати, змушувати
cohors, ortis f відділ, когорта
cohortatio, ōnis f заохочення, заклик
cohortor, ātus sum, āri закликати, заохочувати, переконувати
Collatīnus, i m житель сабінського міста Коллації (Італія)
collegium, ii n колегія
collīgo, lēgi, lectum, ĕre збирати, нагромаджувати
collis, is m горб, пагорб, узгір’я
colloquium, ii n розмова, співбесіда, колоквіум
collum, i n шия
colo, colui, cultum, ĕre обробляти, заселяти, плекати, шанувати
colonia, ae f колонія
colōnus, i m землероб, селянин
columna, ae f стовп, колона
coma, ae f волосся, грива
comĕdo, ēdi, ēsum, ēre їсти
comitium, ii n місце народних зборів у Римі, народні збори
comĭtor, ātus sum, āri супроводити, об’єднуватися
commemŏro, āvi, ātum, āre нагадувати, згадувати
commendo, āvi, ātum, āre доручати, рекомендувати
commentarius, ii m запис, протокол, коментарій
commeo, āvi, ātum, āre ходити сюди й туди
commisceo, miscui, mixtum, ēre змішувати, мішати
commisereor, rĭtus sum, ēri співчувати, мати милосердя
committo, mīsi, missum, ĕre зводити, порівнювати, з’єднувати
commōdum, i n вигода, користь
commoveo, mōvi, mōtum, ēre рухати
commūnis, e спільний, загальний
compāgo, inis (compāges, is) f зв’язок, сполучення
comparatio, ōnis f порівняння, зіставлення
compareo, ui, -, ēre з'являтися
compăro, āvi, ātum, āre порівнювати, поєднувати, зіставляти
compello, pŭli, pulsum, ĕre зганяти до купи
comperio, pĕri, pertum, īre дізнаватись, довідуватись
complector, plexus sum, plecti охоплювати, обіймати
compleo, plēvi, plētum, ēre наповнювати, виповнювати, виконувати
complūres, a (рідко ia), gen.ium багато
compōno, posui, posĭtum, ĕre складати, збирати, творити
comprĭmo, pressi, pressum, ĕre стискати, здушити, затримувати
comptus, a, um нарядний, красивий
camputatio, ōnis f рахунок, розрахунок, дріб’язковість
concēdo, cessi, cessum, ĕre уступати, відходити, дозволяти
concĭdo, ĭdi, -, ĕre падати, слабнути, занепадати
concilio, āvi, ātum, āre з'єднувати, здружити, набувати
concilium, ii n зв’язок, зустріч, збори, нарада
compitio, cēpi, ceptum, ĕre збирати, приймати, схоплювати
conclāmo, āvi, ātum, āre кричати, вигукувати
concordia, ae f згода, єдність, гармонія
concrĕmo, āvi, ātum, āre спалювати
concubo, ŭi, ĭtum, āre лежати разом
concurro, curri, cursum, ĕre збігатись, сходитись, зустрічатись
concursus, us m збіг, збори, зустріч, збіговисько
condicio, ōnis f стан, положення, обставина, умова
condĭtor, ōris m основоположник, засновник, начинатель
condo, dĭdi, dĭtum, ĕre складати, будувати, засновувати, ховати
conduco, duxi, ductum, ĕre збирати, зводити, стягати
confĕro, tŭli, lātum, ferre зносити разом, збирати, порівнювати
conficio, fēci, fectum, ĕre здійснювати, виготовляти
confīdo, fīsus sum, ĕre твердо надіятися, сподіватись
confirmo, āvi, ātum, āre зміцнювати, скріплювати, твердити
conflictus, us m удар, конфлікт, сутичка
conflīgo, flixi, flictum, ĕre наштовхуватися, боротися, змагатися
confūsus, a, um змішаний
congrĕgo, āvi, ātum, āre збирати, нагромаджувати, з'єднувати
conicio, iēci, iectum, ĕre скидати, зносити, звозити
coniunctim разом, вкупі
coniungo, nxi, nctum, ĕre з'єднувати, запрягати, сполучувати
coniunx, iŭgis m f чоловік, жінка, дружина
coiuratio, ōnis f змова, зговір, спілка
coniurātus, i m змовник
coniūro, āvi, ātum, āre домовлятися, присягати
connecto, nexui, nexum, ĕre зв'язувати
Conon, ōnis m Конон, афінський полководець, переміг спартанський флот під командуванням Лісандра під Кнідом у 394 р. до н.е.
conquīro, sīvi, sītum, ĕre шукати, розшукувати, збирати
conscientia, ae f свідомість, домовленість
conscius, a, um свідомий
conscius, ii m усаник, спільник
conscribo, scripsi, scriptum, ĕre списувати, описувати, записувати
consĕcro, āvi, ātum, āre присвячувати, обоготворювати
consector, ātus sum, āri наполегливо йти, гнатися, досліджувати
consensio, ōnis f згода, єдність, одностайність
consensus, us m згода, єдність
consentio, sensi, sensum, īre погоджуватися, голосувати
conservo, āvi, ātum, āre зберігати, щадити, берегти
considĕro, āvi, ātum, āre уявляти, розглядати, роздумувати
consīdo, sēdi, sessum, ĕre сідати разом, розташовуватися
consiliarius, ii m радник, порадник
consilium, ii n нарада, рішення, задум, план
consisto, stĭti, -, ĕre ставати, знаходитися, вміщатися, складатися
consobrīnus, a, um двоюрідний
consolatio, ōnis f втіха, розрада, слово втіхи
consŏno, āvi, ātum, āre звучати, шуміти
conspectus, us m погляд, вид
conspicio, spexi, spectum, ĕre побачити, зауважити
constanter стійко, постійно, наполегливо
constituo, ui, utum, ĕre ставити, будувати, постановляти
consto, stĭti, staturus, āre стояти міцно, утримуватися
constringo, strinxi, strictum, ĕre стягати, зав'язувати, стримувати
constructio, ōnis f будова, композиція
consuesco, suēvi, suētum, ĕre звикати, мати звичку, привчати
consuetūdo, ĭnis f звичка, звичай, знайомство, зв’язки
consul, is m консул
consulātus, us m консулат
consŭlo, ui, sultum, ĕre збирати, радитися, вирішувати
consultum, i n рішення, постанова, захід, план
contĕgo, texi, tectum, ĕre покривати, прикривати, захищати
contemno, tempsi, temptum, ĕre зневажати, нехтувати, засуджувати
contendo, tendi, tentum, ĕre натягати, змагатися, направлятися
contentio, ōnis f зусилля, намагання, суперечка
contentus, a, um напружений, натягнутий, вдоволений
continenter невпинно, безперервно
contineo, ui, tentum, ēre тримати разом, складатися, містити
contio, ōnis f збори, промова
contorqueo, torsi, tortum, ēre крутити, повертати, вмовляти
contra з аcc. проти, всупереч
contrăho, xi, ctum, ĕre стягати, скорочувати, обмежувати
contrarius, a, um протилежний, ворожий
controversia, ae f суперечка, диспут, тема диспуту
convenio, vēni, ventum, īre сходитися, збиратися, зустрічатися
conventio, ōnis f народні збори, договір, умова
converto, verti, versum, ĕre повертати, перевертати, направляти
convinco, vīci, victum, ĕre викривати, доводити, виявляти
convīva, ae m гість, співтрапезник
convivium, ii m бенкет, обід, спільна бесіда
convŏco, āvi, ātum, āre скликати, збирати
copo (caupo), ōnis m шинкар
copia, ae f безліч, велика кількість, мн. майно, запас, військо
coquo, coxi, coctum, ĕre варити, пекти, кип’ятити
cor, cordis n серце
coram з аbl. в присутності, перед, на очах
Corcyreus, a, um коркірський
Cornelius, ii m Корнелій
Cornelius Celsus Корнелій Цельс, автор книги „Про медицину”
cornu, us n ріг, лук, фланг, кут
corōna, ae f вінець, корона
corōno, āvi, ātum, āre вінчати, оточувати
corpus, ŏris n тіло, організм
corripio, ripui, reptum, ĕre схопити, звинувачувати
corruptio, ōnis f зіпсуття, підкуп
Corsĭca, ae f о. Корсика
cortex, ĭcis m кора
corvus, i m ворон, крук
cotidiānus, a, um щоденний
cotidie щодня, щоденно
cras завтра
Crassus, i m Красс
crastĭnus, a, um завтрашній
crater, ēris m кратер, посудина для змішування вина з водою
credibĭlis, e правдоподібний
credo, credĭdi, credĭtum, ĕre вірити, довіряти
credŭlus, a, um довірливий, легковірний
cremo, āvi, ātum, āre палити, спалювати
creo, āvi, ātum, āre творити, вибирати, обирати
crepĭtus, us m тріск, шум, гуркотіння
cresco, crēvi, crētum, ĕre рости, виростати, процвітати
Creta, ae f о. Кріт
crinis, is m волосся
Crixus, i m Крікс, соратник Спартака
Croesus, i m Крез, цар Лідії у Малій Азії
crudēlis, e жорстокий
crudelĭter жорстоко, суворо
cruentus, a, um кривавий
Crustumĭni, ōrum m крустумени, жителі м. Крустумерії (Італія)
cubo, ui, ĭtum, āre лежати в ліжку, лежати біля стола
culmus, i n стебло, соломина
culpa, ae f вина, провина
cultūra, ae f обробіток, засів, землеробство, виховання
cultus, a, um оброблений, освічений
cultus, us m обробіток, вирощування, плекання, культ
cum з аbl. з, разом
cum (сполучник підрядності) коли, бо, тому що, хоч
cunctus, a, um суцільний, цілий, весь, вся, все
cuneus, i m клин, бойовий порядок, сектор
cunicŭlus, i m кролик
cupiditas, atis f жадоба, прагнення, пристрасть
cupido, idĭnis f пристрасть, любов
cupĭdus, a, um жадібний, пристрасний
cupio, īvi, ītum, ĕre бажати, прагнути
cur чому, для чого, навіщо
cura, ae f турбота, старання, опіка
curatio, ōnis f лікування
curia, ae f курія, збори, будинок зборів, місце засідань сенату
curo, āvi, ātum, āre дбати, старатися, турбуватися, пильнувати, лікувати
curricŭlum, i n біг, перегони, шлях
curro, cucurri, cursum, ĕre бігти, пробігати, спішити
currus, us m віз, бойова колісниця, екіпаж
cursus, us m біг, їзда, подорож
Curtius, ii m Курцій
curvus, a, um кривий
cuspis, ĭdis f гострий кінець, жало, спис
custos, ōdis m сторож, захисник
Cyprus, i f о. Кіпр
Cyrus, i m Кір, цар Персії
D
Daci, ōrum m даки, плем’я фракійського походження в Дакії
damno, āvi, ātum, āre звинувачувати, осуджувати, засуджувати
Damŏcles, is m Дамокл, прибічник Діонісія Сіракузького Старшого
Danai, ōrum (um) m данайці, тобто греки
Darēus, i m Дарій, цар Персії
Daunus, i m Давн, міфічний цар півн. Апулії (Італія)
de з аbl. із, про
debeo, ui, itum, ēre бути винним, бути зобов'язаним
debilǐto, āvi, ātum, āre послаблювати, знесилювати
decēdo, cessi, cessum, ĕre відходити, від'їжджати
December, bris m грудень
decerno, crēvi, crētum, ĕre вирішувати, постановляти
decet, uit, ēre личить, годиться
decĭdo, cidi, -, ĕre падати, спадати, спускатися
decies десять разів, десятикратно
decipio, cēpi, ceptum, ĕre обманювати, вводити в оману
declāro, āvi, ātum, āre заявляти, показувати, свідчити, виражати
decoro, āvi, ātum, āre прикрашувати, прославляти
decresco, crēvi, ētum, ĕre зменшувати, спадати, знижуватися
decrētum, i n рішення, постанова
decurro, curri, cursum, ĕre збігати, спускатися, сходити вниз
decus, ŏris n краса, прикраса
dedĕcus, ŏris n ганьба, безчестя
dedo, dĭdi, dĭtum, ĕre віддавати, передавати
defendo, ndi, nsum, ĕre відбивати, захищати, обороняти
defensio, ōnis f захист, оборона
defensor, ōris m захисник
defigo, fixi, fixum, ĕre вбивати, втикати
defluo, xi, xum, ĕre стікати, спадати, плисти, приходити
defodio, fōdi, fossum, ĕre закопувати, заривати, хоронити
deformitas, ātis f потворність
defugio, fūgi, (fugĭtum), ĕre втікати, уникати, відкидати
degusto, āvi, ātum, āre пробувати, пізнавати, торкатися
dehinc звідси, далі
deinde згодом, після того, потім, далі
delecto, āvi, ātum, āre захоплювати, полонити, радувати
delectus, us, m вибір, відбір
deleo, ēvi, ētum, ēre нищити, руйнувати
delibĕro, āvi, ātum, āre обдумувати, роздумувати, вирішувати
delĭgo, lēgi, lectum, ĕre обирати, вибирати, відділити
Delphi, ōrum m Дельфи, місто в Греції
Delphĭcus, a, um дельфійський
delphīnus, i m дельфін
delinquo, liqui, lictum, ĕre провинитися
delubrum, i n святилище
demitto, misi, missum, ĕre спускати, відпускати, відправляти, садити
Democrĭtus, i m Демокріт (V ст. до н.е., видатний грецький філософ-атоміст)
demonstro, āvi, ātum, āre показувати, вказувати, демонструвати
Demosthĕnes, is m Демосфен, грецький оратор і політичний діяч
demum нарешті, вкінці
denĕgo, āvi, ātum, āre заперечувати, відмовляти
deni по десять
denĭque нарешті, вкінці
dens, dentis m зуб, вістря, крючок
densus, a, um густий, міцний
depasco, pāvi, pastum, ĕre з'їдати, випасати траву, згодовувати
depello, pŭli, pulsum, ĕre скидати, штовхати, відкидати, відхиляти
depōno, posui, posĭtum, ĕre класти, відкладати
deporto, āvi, ātum, āre віднести, відвозити, доставляти
deprehendo, prehendi, prehensum, ĕre схопити, спіймати, побачити
depugno, āvi, ātum, āre битися, боротися
descendo, scendi, scensum, ĕre сходити вниз, спускатись, падати
descrībo, scripsi, scriptum, ĕre описувати, переписувати
descriptio, ōnis f опис, нарис
desertus, a, um пустинний, опустілий
desiderium, ii n бажання, прагнення, прохання, клопотання
desidĕro, āvi, ātum, āre бажати, прагнути, вимагати, розглядати
designo, āvi, ātum, āre визначати, відмічати, вказувати
desĭno, sii (sivi), ĭtum, ĕre переставати, закінчуватись, залишати
despēro, āvi, ātum, āre втрачати надію, зневірятись
despicio, spexi, spectum, ĕre оглядати, спостерігати
desum, fui, esse бракувати, бути відсутнім
desŭper зверху, вгорі
detrăho, traxi, tractum, ĕre відтягати, забирати
detrimentum, i n шкода, втрата
deturbo, āvi, ātum, āre скидати, руйнувати, вибивати
deus, i m бог, божество
devŏro, āvi, ātum, āre пожирати, проковтнути, з'їдати
diabŏlus, i m чорт
Diāna, ae f Діана, богиня полювання і родів
dicio, ōnis f влада, панування
dico, dixi, dictum, ĕre говорити, проголошувати, називати
dictio, ōnis f вислів, доповідь, промова, бесіда
dies, ēi m день
differentia, ae f відмінність, різниця
diffĕro, tŭli, lātum, ferre розносити, відділяти, відрізнятися
difficĭlis, e трудний, важкий
difficulter трудно, важко
difficultas, ātis f трудність, труднощі, прикрість
diffluo, fluxi, fluxum, ĕre розпливатися, розливатися
diffugio, fūgi, -, ĕre розбігатися, розсіюватися
diffundo, fūdi, fūsum, ĕre розливати, розповсюджувати, розсівати
digĭtus, i m палець
dignus, a, um гідний, достойний
digredior, gressum sum, grĕdi відходити, розходитися, віддалятися
diligens, entis старанний, пильний, дбайливий
diligenter старанно, пильно, дбайливо, уважно
diligentia, ae f пильність, старанність, акуратність, бережливість
diligo, lexi, lectum, ĕre цінувати, шанувати, любити
dimĭco, āvi, ātum, āre махати, фехтувати, битися мечем, боротися
dimidium, ii n половина
dimitto, mīsi, missum, ĕre розпускати, розсилати, залишати
dimoveo, mōvi, mōtum, ēre розсувати, розділити, розганяти
Dionysius Maior Діонісій Старший, тиран Сіракуз. 405 – 367 рр. до н.е.
diruo, rui, rŭtum, ĕre нищити, руйнувати. розоряти
dirus, a, um жахливий, страшний, грізний
Dis, Ditis m Плутон, бог підземного царства
discēdo, cessi, cessum, ĕre розходитися, відходити, відступати
disciplīna, ae f навчання, освіта, виховання, дисципліна, теорія
discipŭlus, i m учень
disco, didĭci, -, ĕre учитися, пізнавати, знайомитися
discordia, ae f незгода, розбіжність
Discordia, ae f богиня незгоди
discrīmen, ĭnis n відстань, проміжок, різниця
disertus, a, um красномовний
dispergo, persi, persum, ĕre розсипати, розсівати, розкидати
displiceo, plicui, plicĭtum, ēre не подобатися, бути неприємним
dispōno, posui, posĭtum, ĕre розкладати, розміщувати, розподіляти
disputatio, ōnis f наукове дослідження, диспут, наукова праця
dispŭto, āvi, ātum, āre сперечатися, досліджувати, дискутувати
dissentio, ōnis f розбіжність у поглядах, незгода, розбрат
dissimĭlis, e неподібний
dissimulātor, ōris m лицемір
dissolvo, solvi, solutum, ĕre розв’язувати, розпускати, припинити
distĭchon, i n дистих, двовірш
distinctio, ōnis f розподіл, членування, розчленування
distinguo, stinxi, stinctum, ĕre відділяти, розчленовувати
disto, -, -, āre знаходитися на відстані, відрізнятися
distribuo, ui, ŭtum, ĕre ділити, розбивати, розчленовувати
disturbo, āvi, ātum, āre порушувати, руйнувати, розганяти
diu довго, протягом довгого часу, давно
divello, velli (vulsi), vulsum, ĕre розривати, відривати, відхиляти
diversus, a, um (divorsus) різний, протилежний
dives, divĭtis багатий
divĭdo, vīsi, vīsum, ĕre ділити, відмежовувати, роз’єднувати
divīnus, a, um божественний, віщий
divitіae, ārum f багатство, достаток, цінності
do, dedi, datum, dāre давати, подавати, видавати, роздавати
doceo, docui, doctum, ēre навчати, повідомляти, з’ясовувати
docilĭtas, ātis f допитливість, сприйнятливість
dolium, ii n бочка
dolor, ōris m біль, страждання
dolus, i m підступ, зрада
domicilium, ii n житло, місце перебування, резиденція
dominatio, ōnis f панування, влада, володіння
domĭnor, ātus sum, āre панувати, володіти
dominus, i m хазяїн, володар, пан
domus, us f дім, будинок, житло
donec поки, до тих пір
dono, āvi, ātum, āre дарувати, відпускати, прощати
donum, i n подарунок, офіра
dormĭto, āvi, ātum, āre бути сонним, хотіти спати, гаснути
dos, dotis f придане, подарунок, талант, здібності
draco, ōnis m змій, сузір’я Дракона
Druides, um m друїди, жерці в кельтів у Галлії і Британії
dubĭto, āvi, ātum, āre сумніватися, бути нерішучим
dubium, ii n сумнів, нерішучість, непевність, небезпека
dubius, a, um сумнівний, непевний, нерішучий
duco, duxi, ductum, ĕre водити, вести, командувати, проводити, проводити, виробляти
ductor, ōris m провідник, вожатий, командир
dulcis, e солодкий, приємний
dum поки, під час, коли
duo, duae, duo два, дві, двоє
duodĕcim дванадцять
duodecĭmus, a, um дванадцятий
duodeviginti вісімнадцять
duplĭco, āvi, ātum, āre подвоїти, збільшити
duritia, ae f твердість, жорстокість, суворість
durus, a, um твердий, жорсткий, суворий
dux, ducis m вождь, провідник, полководець
E
e див. ex
eapropter (propterea) внаслідок цього, тому
eburneus, a, um зі слонової кістки
ecce ось
edax, ācis їдкий, в’їдливий
edīco, dixi, dictum, ĕre оголошувати, наказувати, призначати
edisco, edidĭci, -, ĕre вивчати, завчити напам’ять
edo, dĭdi, dĭtum, ĕre видавати, виробляти, влаштовувати
edo, edi, esum (essum), ĕre (esse) їсти, пожирати, з'їдати
edoceo, cui, ctum, ēre вивчати, навчати, повідомляти
educo, āvi, ātum, āre виховувати, виростити, створювати
educo, duxi, ductum, ĕre виводити, відводити
effemĭno, āvi, ātum, āre робити ніжним, ослаблювати
effĕro, extŭli, elātum, efferre виносити, видавати, виражати
efficio, fēci, fectum, ĕre зробити, виготовити, виконати
efflo, āvi, ātum, āre видихати, видувати
effrenātus, a, um розбещений, невгамовний, неприборканий
effringo, frēgi, fractum, ĕre зламати, виламувати, розламувати
effugio, fūgi, fugitūrus, ĕre утікати, відходити, уникати, рятуватися
effundo, fūdi, fūsum, ĕre виливати, проливати, розсипати, спорожнювати
ego я
egregius, a, um видатний, вибраний, знаменитий
elegantia, ae f витонченість, дотепність, краса
elementum, i n елемент, первинна матерія, стихія, початок
elephantus, i m слон, слонова кістка
elĕvo, āvi, ātum, āre піднімати, робити легким, послабити, зменшити
elocutio, ōnis f мова, стиль
eloquens, entis промовистий, красномовний
eloquentia, ae f красномовство
eloquium, ii n вислів, слово, мова
elūdo, lūsi, lūsum, ĕre уникати, глузувати, вигравати, обманювати
emendo, āvi, ātum, āre виправляти, поліршувати, лікувати, втихомирити
emitto, miri, missum, ĕre висилати, випускати, відпускати
emo, emi, emptum, ĕre купувати, набувати
emodŭlor, -, āri співати (музам)
enim бо, тому що, адже
Ennius, ii m (Quintus) Енній Квінт (239-169 рр. до н.е.), римський поет, автор „Анналів”, трагедій, комедій
ensis, is m меч
eo, ii (īvi), ĭtum, īre йти, ходити, їздити
ephippiātus, a, um той, що має сідло, осідланий
ephippium, ii n сідло
Ephyreus, a, um корінфський
Epicūrus, i m Епікур (341-270 рр. до н.е.), афінський філософ, засновник епікурейської школи
epigramma, ătis n епіграма, напис
epiphonēma, ătis n вигук
Epirōtes, ae m житель Епіру
Epīrus, i m Епір, область у Західній Греції
epistŭla, ae f лист, послання
epŭlae, ārum f обід, бенкет
epŭlor, ātus sum, āri обідати
eques, ĭtis m вершник, кіннотник, кавалерист
equester, tris, tre кінний
equĭdem справді, дійсно, звичайно
equĭnus, a, um кінський
equitātus, us m кіннота
equus, i m кінь
ergo отже, тому
erro, āvi, ātum, āre блукати, помилятися
error, ōris m помилка, блукання, обман
erudio, īvi, ītum, īre повчати, давати освіту
erumpo, rupi, ruptum, ĕre вириватися, вибухати
Esquilīnus, i m Есквілін, пагорб у Римі
et і, та
etĕnim адже, тому, оскільки
etiam також, ще, навіть
Etruria, ae f Етрурія, область Італії
etsi хоч, навіть якщо
Euboea, ae f Евбея, острів біля берегів Аттіки і Беотії
Eurōpa, ae f Європа
Euripĭdes, i m Евріпід (485-406 рр. до н.е.), знаменитий афінський поет-трагік
Eurybiădes, is m Еврібіад, командир спартанського флоту в битві проти Ксеркса в 480 р. до н.е.
evŏlo, āvi, ātum, āre вилітати, злітати, підійматись
ex (перед приголосними e) з abl. із, від
exadversum з acc.напроти
exaequo, āvi, ātum, āre вирівнювати, порівнювати
exagĭto, āvi, ātum, āre хвилювати, тривожити, виганяти
excēdo, cessi, cessum, ĕre виходити, виступати, віддалятися
exceptio, ōnis f виняток
excidium, ii n зруйнування
excipio, cēpi, ceptum, ĕre вибирати, виймати, виключати
excǐto, āvi, ātum, āre викликати, спонукувати
exclāmo, āvi, ātum, āre вигукувати, кричати, голосно називати
exclūdo, clūsi, clūsum, ĕre виключати, виганяти, не допускати
excogĭto, āvi, ātum, āre видумувати
excŏlo, colui, cultum, ĕre обробляти
excurcio, āvi, ātum, āre мучити, терзати, катувати
excurro, cucurri, cursum, ĕre вибігати, виходити, терзати, катувати
excutio, cussi, cussum, ĕre скидати
exemplar, āris n зразок, приклад, взірець, копія, прообраз
exemplum, i n приклад, зразок, взірець, образ
exeo, ii, ĭtum, īre виходити, витікати, виступати
exerceo, cui, ĭtum, ēre вправлятися, обробляти, гнати, тривожити
exercitatio, ōnis f вправа, вишколення, досвід
exercĭtus, us m військо, армія, збройні сили
exhereditātus, a, um позбавлений спадщини
exhibeo, ui, ĭtum, ēre видавати, передавати, виявляти
exĭgo, ēgi, actum, ĕre виганяти, проганяти
exiguĭtas, ātis f мала кількість
exiguus, a, um незначний, малий, короткий
exilium (exsilium), ii n вигнання
eximius, a, um особливий, винятковий, відмінний
existĭmo, āvi, ātum, āre думати, вважати, гадати
exitio, ōnis f вихід
exitium, ii n загибель, кінець, падіння
exĭtus, us m вихід, закінчення, кінець, результат, успіх
exordium, ii n вступ, початок
exōro, āvi, ātum, āre просити, вмовляти, випрошувати
expello, pŭli, pulsum, ĕre проганяти, відштовхувати, виганяти
expendo, pendi, pensum, ĕre важити, платити, обдумувати
experior, pertus cum, īri пробувати, досліджувати
expers, pertis непричетний, непосвячений
expĕto, petīvi, petītum, ĕre вимагати, домагатися, досягати, прямувати
expleo, plēvi, plētum, ēre заповнювати, займати, виконувати, наситити
explīco, āvi, ātum, āre розгортати, викладати, пояснювати, розкривати
expōno, posui, posĭtum, ĕre викладати, виставляти, зображувати
exporto, āvi, ātum, āre виносити, вивозити, висилати
expugno, āvi, ātum, āre здобувати, брати штурмом, завойовувати
exsanguis, e безкровний, блідий, безсоромний
exspectatio, ōnis f очікування, бажання
exterior, ius (gen. ōris) зовнішній, іноземний
exstinguo, stinxi, stinctum, ĕre гасити, приборкувати, спиняти, знищити
exstruo, struxi, structum, ĕre будувати, ставити, споруджувати
extra з acc.поза, ззовні
extrēmus, a, um останній, кінцевий, пограничний
exturbo, āvi, ātum, āre виганяти, вибивати, проганяти
exuro, ussi, ustum, ĕre випалювати, спалювати, пекти, мучити
F
faber, bri m ремісник, майстер, творець
fabrĭco, āvi, ātum, āre виробляти, виготовляти, робити, створювати
fabŭla, ae f чутка, бесіда, байка, вимисел, фабула, сюжет
facies, ei f лице, постать, образ, зовнішній вигляд
facĭlis, e легкий, нетрудний, схильний
facĭnus, ŏris n дія, вчинок, подвиг, правопорушення, злочин
facio, fēci, factum, ĕre робити, творити, виготовляти
factio, ōnis f партія, секта, дія, команда
factum, i f вчинок, діло, справа
facultas, ātis f можливість, нагода, здібність, уміння
facundia, ae f уміння, здібність говорити, дар слова, красномовство
fagĭnus, a, um буковий
Falerii, ōrum m Фалерії, місто в Етрурії (Італія)
Faliscus, i m житель міста Фалерії
fallo, fefelli, falsum, ĕre обманювати, таїти, говорити неправду
falsus, a, um помилковий, фальшивий, підроблений
fama, ae f чутка, слухи, громадська думка, слава, репутація
fames, is f голод, нужда, бідність, жадоба
familia, ae f сім’я, челядь
familiāris, e домашній, родинний, близький, фамільярний
familiarĭtas, ātis f знайомство, тісна дружба, дружні відносини
famŭla, ae f служанка, рабиня
famŭlus, i m слуга, раб, служитель
farina, ae f борошно, тісто, порошок
fas n (невідм.) природне право, закон
fas (est) дозволяється, можна
fascis, is f в’язанка, пучок
fasces фасції, пучки гілок з сокирою всередині (ознака влади магістратів у Римі)
fatum, i n вислів, воля богів, пророцтво, доля, фатум
faustus, a, um щасливий, сприятливий
fax, facis f факел, полум’я
febris, is f горячка, лихоманка
Februarius, ii m лютий (місяць)
fecundus, a, um урожайний, плодовитий, багатий
feles, is f кіт, куниця
felicĭtas, ātis f щастя, удача, благополуччя
felix, īcis плодоносний, щасливий, успішний
femĭna, ae f жінка, самка
fere майже, приблизно
ferīnus, a, um звіринний
ferio, -, -, īre вдаряти, бити, чеканити, колоти
ferĭtas, ātis f дикість, грубість, жорстокість
ferox, ōcis відважний, хоробрий, дикий
ferreus, a, um залізний, жорстокий, непохитний
ferrum, i n залізо
fertĭlis, e урожайний, багатий, плодоносний
ferus, a, um дикий, некультурний, грубий, суворий
festīno, āvi, ātum, āre поспішати
festus, a, um святковий
fictus, a, um видуманий, неправдивий, фіктивний
ficus, i f фігове дерево
fidēlis, e вірний, надійний, міцний
Fidēnas, ātis m житель м. Фіден
fides, ei f віра, довір’я, вірність
fiducia, ae f впевненість, надійність, сподівання
fidus, a, um вірний, твердий
figŭlus, i m гончарний круг, гончар
figūra, ae f постать, образ, зображення, фігура
filia, ae f дочка
filius, ii m син
fingo, nxi, ctum, ĕre торкатися, творити, видумувати, формувати
finio, īvi, ītum, īre обмежувати, кінчати, переставати, визначати
finis, is m границя, кінець, рубіж, закінчення, кончина
finitĭnus, a, um сусідній, пограничний, близький
fio, factus sum, fiĕri ставати, виникати, траплятися
firmo, āvi, ātum, āre робити міцним, зміцнювати, гартувати, твердити
firmus, a, um міцний, сильний, могутній, надійний
flagitium, ii n ганьба, безчестя, негідник
flagro, āvi, ātum, āre горіти, палати, сяяти
flamen, ĭnis n подув, вітер
flamma, ae f полум’я, вогонь, блиск, сяйво
flaveo, -, -, ēre бути золотистим, мати жовтий колір
flavus, a, um золотисто-жовтий, золотавий, жовтий
flammo, āvi, ātum, āre палати, горіти, сяяти, розгнівати, червоніти
flecto, flexi, flexum, ĕre гнути, нагинати, скеровувати, відхиляти
floreo, ui, -, ēre цвісти, процвітати, сяяти, блищати
flos, ōris m квітка, цвіт, перший пушок на бороді
fluctus, us m течія, хвиля, буря, хвилювання
flumen, ĭnis n течія, потік, річка
fluo, xi, (xum), ĕre плисти, текти, литися, обмиватися
fluvius, ii m течія, ріка
fodio, fōdi, fossum, ĕre копати, викопувати, видобувати, рити
foede гидко, ганебно, противно
foedus, ĕris n союз, договір
foetus (fetus), a, um урожайний, засіяний, плодоносний
fons, fontis m джерело, початок, першопричина
for, fatus sum, fari говорити, повідомляти, оповідати
forma, ae f вигляд, образ, фігура
formōsus, a, um гарний, прекрасний
forsĭtan мабуть, можливо
fortasse можливо, приблизно, мабуть
forte випадково, можливо, навіть
fortis, e сильний, хоробрий, міцний, відважний
fortĭter міцно, сильно, впевнено, мужньо, відважно
fortitūdo, ĭnis f міцність, сміливість, хоробрість, відвага
fortūna, ae f доля, щастя, успіх, випадок
Fortūna, ae f Фортуна, римська богиня щастя та удачі
forunātus, a, um щасливий, багатий, заможний
forum, i n ринок, ринкова площа, форум
fossa, ae f яма, канава, русло, рів
foveo, fovi, fotum, ēre гріти, леліяти, ласкати, зберігати, сприяти
frango, frēgi, fractum, ĕre ламати, калічити, дробити, молоти
frequens, entis частий, звичайний, численний
fretum, i n прилив, хвилювання, протока
frigĭdus, a, um холодний, байдужий, слабкий
frigus, ŏris n холод, мороз
frons, frontis f чоло, лоб, фронт
fructuōsus, a, um плодоносний
fructus, us m плід, фрукт, результат, користь
frugĭfer, ĕra, ĕrum плодоносний, плодотворний
frumentum, i n хліб, зерно, збіжжя
frustra даремно, наосліп
frux, frugis f плід, фрукт
fuco, āvi, ātum, āre малювати, прикрашувати, рум’янути
fuga, ae f втеча, швидкий перехід
fugas, ācis готовий бігти, боязливий, швидкоплинний
fugio, fugi, fugturus, ĕre тікати, уникати
fugo, āvi, ātum, āre проганяти, примушувати до втечі, виганяти
fulgeo, fulsi, -, ēre сяяти, блищати
fulmen, ĭnis n блискавка, гроза
fundamentum, i n основа, фундамент
fundo, fudi, fusum, ĕre лити, вилити, проливати, витрачати
fundus, i m дно, основа, земля, земельна ділянка, поле
funus, ĕris n похорон
fur, furis m злодій, негідник
furor, ōris m лють, ярість, шал
furtim крадькома
fusus, i m веретено
futūrum, i n майбутність, майбуття
G
Gabii, ōrum m Габії, місто в Лаціумі (Італія)
Gaetuli, ōrum m гетули, плем’я в північно-західній Африці
Gaius, i m Гай
galea, ae f шкіряний шолом, шолом
Gallia, ae f Галлія
Galli, ōrum m галли
Gallĭcus, a, um галльський
gallīna, ae f курка
gallus, i m півень
Garumna, ae m Гарумна, ріка в Галлії
gaster, gastris f живіт
gaudeo, gavīsus sum, ēre радіти, тішитися, веселитися
gaudium, ii n втіха, радість, насолода, задоволення
gelĭdus, a, um холодний
gelu, us n холод, мороз
gemĭno, āvi, ātum, āre подвоювати, спарувати
gemĭnus, a, um подвійний, парний, схожий, подібний
gemma, ae f брунька, перлина, гема, печатка
gener, ĕri m зать, шурин
generālis, e головний
generōsus, a, um родовитий, знатний, породистий
genǐtus, us m стогін, зойки, рев, шум
gens, gentis f рід, плем’я, народ
genu, us n коліно
genus, ĕris n рід, походження
Germania, ae f Германія
Germānus, i m германець
gero, gessi, gestum, ĕre нести, вести, діяти, робити
gesto, āvi, ātum, āre нести, приносити, повідомляти
gigno, genui, genitum, ĕre родити, видавати
gladiātor, ōris m гладіатор, цирковий боєць
gladius, ii m меч
glans, glandis f жолудь
gloria, ae f слава, честолюбство, чванство
glorior, ātus sum, āri хвалитися, вихвалятися, чванитися, гордитися
Gordium, ii n Гордій, місто у Фрігії (Мала Азія)
Gracchus, Tiberius Гракх Тіберій, народний трибун у 121 р. до н.е.
gracĭlis, e стрункий, пристойний, простий
gradus, us m крок, ступінь
Graecia, ae f Греція
Graecus (Graius), i m грек
gramen, ĭnis n мурава, трава, зелень
grandis, e величезний
Granicus, i m Гранік, ріка в Місії (Мала Азія)
granum, i n зерно, крупинка, пучка
gratia, ae f приємність, милість, вплив, подяка
gratias agĕre дякувати
gratia з gen. ради, задля, заради
gratus, a, um милий, приємний, бажаний
gravis, e тяжкий, важливий, вагомий
gravĭtas, ātis f тяжіння, тягар, трудність
gravĭter тяжко, міцно, впевнено
grex, gregis m череда, рій, стадо
grus, gruis mf журавель
guberno, āvi, ātum, āre правити, управляти, керувати кораблем
gustus, us m смак, проба
gutta, ae f крапля
gymnasium, ii n гімнасій
H
habeo, ui, ĭtum, ēre мати, володіти, посідати
habĭto, āvi, ātum, āre заселяти, проживати
hactĕnus досі, до тих пір
haedus, i m козел, цап
haerero, haesi, haesum, ēre застрягати
Hannĭbal, ălis m Ганнібал, видатний карфагенський вождь
hasta, ae f спис
haud не зовсім, ніяк не
haurio, hausi, haustum, īre черпати
Hector, ŏris m Гектор, син троянського царя Пріама
Helĕna, ae f Єлена, дружина спартанського царя Менелая
Helĭcon, ōnis m гірський хребет у Беотії (Греція)
Heliconius, a, um геліконський
Hellespontus, i m Геллеспонт (нині Дарданелли)
Helvetii, ōrum m гельвети, плем’я, яке заселяло територію сучасної Швейцарії
Heraclēa, ae f Гераклея, місто в Луканії, місце перемоги Пірра над римлянами в 280 р. до н.е.
herba, ae f трава, зілля, бур’ян
hercle на Геракла! (клянусь Гераклом!)
Hercŭles, is m Геракл
heredĭtas, ātis f спадщина
heres, herēdis mf спадкоємець, наслідник
heri вчора, недавно
Herodŏtus, i m Геродот (484-425 рр. до н.е.), грецький історик
hic, haec, hoc цей, ця, це
hiems, hiĕmis f зима, негода, гроза
Hilōtae, ārum m ілоти, державні раби в стародавній Спарті
hio, āvi, ātum, āre роззявити, зівати
Hippolytus, i m Іпполіт, син Тесея і Іпполіти
Hispania, ae f Іспанія
historia, ae f історія, дослідження, сказання, розповідь
historĭcus, a, um історичний
historicus, i m історик
hodie сьогодні
hodiernus, a, um сьогоднішній
Homērus, i m Гомер
homo, ĭnis m людина
honestus, a, um чесний, благородний, почесний
honor, ōris m честь, пошана, слава
hora, ae f пора року, дня, година
Horatius, ii m Горацій, римський поет часів Августа
horrendus, a, um страшний, жахливий
horreum, i n комора, амбар, стодола, склад
horreo, ui, -, ēre ціпеніти, жахатися, лякатися
horresco, horrui, -, ēre лякатися, дрижати, жахатися, тремтіти
horribĭlis, e страшний
horror, ōris m страх, остовпіння
hortatio, ōnis f заклик, заохочення
hortor, ātus sum, āri закликати, заохочувати
hortus, i m сад, город
hospes, ĭtis m чужинець, гість
hostio, -, -, īre відплачувати
hostis, is m чужинець, ворог
humanĭtas, ātis f людяність, освіченість, лагідність
humānus, a, um людський, людяний
humĭlis, e низький, простонародний, простий
humus, i f земля, грунт, край, околиця
I
iaceo, cui, cĭtum, ēre лежати, простягатись
iacio, ieci, iectum, ĕre кидати, викидати, виражати
iacto, āvi, ātum, āre кидати
se iactāre хвалитися, пишатися
iacŭlum, i n кидок, рибацька сітка, ратище, спис
iam уже
Ianicŭlum, i n Янікул, один з семи пагорбів Рима
ianua, ae f двері, вхід, доступ
Ianuarius, ii m січень
ibi там, куди
Icărus, i m Ікар, син Дедала
ico, ici, ictum, icĕre ударяти, колоти
ictus, us m удар, напад, наголос
idem, eădem, idem той самий, та сама, те саме
idoneus, a, um вигідний, зручний
Idus, uum f Іди, 13-те або 15-те (у березні, травні, липні і жовтні) число місяця
iecur, iecŏris m печінка
igĭtur отже, тому, в такому разі
ignāvus, a, um лінивий, слабкий
ignis, is m вогонь
ignōro, āvi, ātum, āre не знати, не вміти
ignōtus, a, um невідомий
Ilium, ii n Іліон (Троя)
ille, illa, illud той, та, те
illic там
illūdo, lūsi, lūsum, ĕre грати, глузувати, насміхатись
illustris, e світлий, сяючий, знатний, знаменитий
illustro, āvi, ātum, āre освітлювати, виявляти, прославляти, прикрашати
imāgo, ĭnis f зображення, образ
imbellis, e нездатний до війни, боязливий
imber, bris m дощ, злива
imitatio, ōnis f наслідування
imĭtor, ātus sum, āri наслідувати, відтворювати
immānis, e величезний
immensus, a, um незмірний, величезний
immo аж ніяк, навпаки, справді
immoderātus, a, tum невгамовний, розбещений, непомірний
immortālis, e безсмерний, вічний
impar, is нерівний
impavĭdus, a, um безстрашний, небоязливий
impello, pŭlli, pulsum, ĕre спонукати, відганяти, штовхати
impendo, pendi, pensum, ĕre стримувати, вживати
impensus, a, um дорогий, значний, великий
imperātor, ōris m володар, начальник, полководець, імператор
imperītus, a, um недосвідчений, невчений
imperium, ii n наказ, влада, держава, імперія
impĕro, āvi, ātum, āre наказувати, панувати, управляти
impĕtus, us m натиск, сила, напад, наступ
impius, a, um злочинний
impleo, ēvi, ētum, ēre наповнювати, заливати, насичувати
implĭco, ui (āvi), ǐtum (ātum), āre вплітати, зв’язувати, передавати
impōno, posui, posǐtum, ĕre вкладати, накладати, покладати
importo, āvi, ātum, āre ввозити, вносити
impotens, entis слабкий, безсилий
impotemtia, ae f безсилля
imprŏbus, a, um нечесний, негідний, несумлінний
improvĭdus, a, um непередбачливий, необережний
imprudenter нерозумно, необережно
impubes, ĕris неповнолітній, незрілий, дитячий
in в, до (на питання куди? - з acc., на питання де? - з abl.)
incautus, a, um необережний
incēdo, cessi, cessum, ĕre ступати, йти, нападати
incendium, ii n пожежа, вогонь
incendo, cendi, censum, ĕre запалювати, освітлювати, підпалювати
incertus, a, um непевний, сумнівний
incestus, a, um нечистий
inchoo, āvi, ātum, āre починати, приступати
incipio, cēpi, ceptum, ĕre починати, братися за щось
incĭto, āvi, ātum, āre підганяти, спонукувати, заохочувати
inclūdo, clūsi, clūsum, ĕre замикати, включати
incognĭtus, a, um невідомий, непізнаний
incŏla, ae f житель, співвітчизник
incŏlo, colui, cultum, ĕre населяти, проживати
incolŭmis, e непошкоджений
incommŏdus, a, um невигідний, несприятливий
incredibĭlis, e неймовірний
inctementum, i n паросток, пагіння
incŭbo, ui (āvi), ǐtum (ātum), āre лежати, перебувати, турбуватись
incurvus, a, um зігнутий, кривий
inde звідси, згодом
indignus, a, um негідний
induo, ui, ūtum, ĕre одягати, засвоювати, накривати
Indus, i m Інд, ріка в Індії
industria, ae f пильність, працелюбність, старання
indutiae, ārum f перемир’я
inedia, ae f голодування, піст
ineo, ii, ĭtum, īre входити, вступати, наступати
iners, ertis лінивий, бездіяльний
inexorabĭlis, e невмолимий
inexplicabĭlis, e заплутаний, неясний
infectus, a, um невиконаний
infecundus, a, um неврожайний, безплідний
infernus, a, um нижній
infĕro, tūli, lātum, ferre вносити, вводити, нападати, наступати
infĕrus, a, um підземний, той, що внизу
infīdis, a, um невірний, ненадійний
infinīte неозначено
infinītus, a, um неозначений, необмежений
infirmus, a, um слабкий, безсилий, неміцний
inflammo, āvi, ātum, āre запалювати
influo, fluxi, fluxum, ĕre впливати, впадати
infra нижче
infŭla, ae f пов’язка
ingemisco, gemui, -, ĕre зітхати, стогнати, скаржитися
ingenium, ii m природний дір, талант, здібності
ingens, entis величезний
ingrātus, a, um невдячний, неприємний
ingravesco, -, -, ĕre ставати важким, сильним, поганим
ingredior, gressus sum, grĕdi вступати, входити, нападати
inhio, āvi, ātum, āre дивитися, роззявивши рота; дивитися здивовано
inhumānus, a, um нелюдський, дикий, некультурний
inicio, iēci, iectum, ĕre вкидати, накидати
inimīcus, a, um ворожий
initium, ii n вхід, початок
iniuria, ae f несправедливість
iniustus, a, um несправедливий
innŏcens, entis нешкідливий, незлобний, невинний
innumerabĭlis, e незліченний
inopia, ae f недостаток, бідність, нужда
inops, ŏpis бідний, убогий
inquam, inquit кажу, каже (сказав)
inretiio (irretio), īvi, ītum, īre ловити сіткою, заплутувати
inrito (irrito), āvi, ātum, āre хвилювати, дразнити
insania, ae f безглуздя, божевілля
insānus, a, um нездоровий, божевільний
inscribo, scripsi, scriptum, ĕre надписувати, вписувати
insidiae, ārum f засада, підступ
insidior, ātus sum, āri бути в засаді, чатувати
insignis, e визначний
insŏno, nui, nĭtum, āre звучати
inspecto, āvi, ātum, āre доглядати, дивитися
instituo, ui, ūtum, ĕre ставати, встановляти, вирішувати
institutum, i n рішення, установа
insto, stiti, -, āre стояти, знаходитися, настоювати
instrumentum, i n знаряддя, прилад, інструмент
instruo, struxi, structum, ĕre вставляти, будувати, підготовляти
insŭla, ae f острів
insulsus, a, um несолений, несмачний
insum, fui, esse знаходитися, вміщатися
intĕger, gra, grum непошкоджений, цілий, здоровий
intellĕgo, lexi, lectum, ĕre розуміти, дізнаватися
inter з acc. між, всередині, поміж
interdiu удень
interdum інколи, зрідка
interea між тим, тим часом
intereo, ii, ĭtum, īre гинути, угасати, минати
interficio, fēci, fectum, ĕre убивати, нищити, позбавляти життя
intericio, iēci, iectum, ĕre кидати, вставляти
intĕrim тим часом, між тим
interitus, us m загибель, знищення
intermitto, misi, missum, ĕre залишати, переривати
Internum mare Середземне море
interpōno, posui, posĭtum, ĕre вставляти, розставляти
interrŏgo, āvi, ātum, āre питати, запитувати, допитувати
intersĕro, serui, sertum, ĕre вплітати, вставляти
intersum, fui, esse бути між чимось, знаходитися
intestinus, a, um внутрішній
intro, āvi, ātum, āre входити, вступати, увійти
introduco, duxi, ductum, ĕre вводити, наводити
intueor, tuĭtus sum, ēre дивитися, приглядатися, мати на увазі
intus всередині
inutilis, e некорисний
invādo, vāsi, vāsum, ĕre входити, нападати
invenio, vēni, ventum, īre винаходити, відкривати
inventio, ōnis f винаходження, відкриття
investigo, āvi, ātum, āre висліджувати, слідкувати
invicem по черзі, взаємно
invictus, a, um непереможений
invideo, vidi, visum, ēre заздрити, ревнувати
invidia, ae f заздрість, ревнощі
invīdus, a, um заздрісний
invīsus, a, um ненависний
invīte неохоче, нерадо, проти волі
invīto, āvi, ātum, āre запрошувати, приймати
invŏco, āvi, ātum, āre закликати, просити
Ionia, ae f Іонія, область західного узбережжя Малої Азії
Iphianassa, ae f Іфіанасса (Іфігенія), дочка Агамемнона
ipse, a, um сам, сама, саме
ira, ae f гнів, лють, злість
irrĭgo, āvi, ātum, āre проводити воду, поливати
irrisor, ōris m насмішник
irrumpo, rupi, ruptum, ĕre вриватися, входити, проникати
is, ea, id цей, ця, це; він, вона, воно
iste, ista, istud той, та, те
Ister (Hister), stri m Істр (нижня течія Дунаю)
Ita так, таким чином
Italia, ae f Італія
Itălus, a, um італійський
ităque отже, тому
item так само, також, а також
iter, itinĕris n дорога, шлях, марш, похід
iuba, ae f волосся, грива
iubeo, iussi, iussum, ēre веліти, наказувати
iucundus, a, um милий, приємний
index, ĭcis m суддя
iudiciālis, e судовий
iudicium, ii n суд, думка, погляд, рішення
iudĭco, āvi, ātum, āre судити, вважати, гадати
iugōsus, a, um гористий
iugum, i n ярмо, хомут
Iulius, ii m Юлій
iungo, iunxi, iunctum, ĕre запрягати, об’єднувати, спрягати
iunior, ius молодший; див. iuvĕnis
Iuno, ōnis f Юнона, дружина Юпітера
Iuppǐter, Iovis m Юпітер, римський верховний бог
iurgium, ii n сварка, суперечка
iuro, āvi, ātum, āre присягати, свідчити
ius, iuris n право, закон
iussu з наказу, за наказом
iustitia, ae f справедливість
iustus, a, um справедливий
iuvencus, a, um молодий
iuvĕnis, is m юнак, молодий
iunior людина у віці 20-40 років
iuventus, ūtis f юність, молодість
iuvo, āvi, ātum, āre помагати, підтримувати, радіти
iuxta з acc. біля, побіч, згідно
K
Kalendae, ārum f Календи, перший день кожного місяця
L
labefacto, āvi, ātum, āre потрясати, пошкодити, скинути
Labiēnus, i m Лабіен
labor, ōris m праця, робота, зусилля, труд
laboriōsus, a, um працьовитий, працелюбний
labōro, āvi, ātum, āre працювати, трудитися, старатися
lac, lactis n молоко
Lacedaemonia, ae f Лакедемонія, область на Пелопоннесі
Lacedaemonius, ii m лакедемонець, спартанець
lacĕro, āvi, ātum, āre роздирати, розшарпувати
lacerta, ae f ящірка
lacrĭma, ae f сльоза, крапля
lacteus, a, um молочний
lacunar, āris n стеля
lacus, us m озеро, басейн
laedo, laesi, laesum, ĕre шкодити, нищити, псувати
laetitia, ae f радість, веселість
laetor, ātus sum, āri радіти, веселитися
laevus, a, um лівий, невигідний, зловіщий
lambo, lambi, lambĭtum, ĕre лизати, облизувати, оминати
lana, ae f вовна
lanĭger, ĕra, ĕrum вовноносний
lanĭger, i m ягня
lapis, ĭdis m камінь
lapsus, us m помилка, обвал, падіння, випадання
lar, is m pl. lares лари, домашні божества
largitio, ōnis f щедрість, підкуп
late широко
latĕbra, ae f таємне місце, сховище
lateo, latui, -, ēre ховатися, скриватися, бути невідомим
Latinus, a, um латинський
latitŭdo, ĭnis f ширина
Latōna, ae f Латона, мати Аполлона і Діани
latro, āvi, ātum, āre гавкати, ричати, брехати
latro, ōnis m найманий воїн, розбійник
latrocinium, ii n розбій, пограбування, грабіж
latrocĭnor, ātus sum, āvi бути найманим солдатом, грабувати
latus, a, um широкий, обширний, просторий
latus, ĕris n бік, сторона
laudabĭlis, e достойний похвали, похвальний
laudo, āvi, ātum, āre хвалити, вихваляти, прославляти
laurus, i f лавр
laus, laudis f похвала, слава
lavo, lavi (lavāvi), ātum, āre мити, купати, омивати
lectio, ōnis f вибір, читання
legātus, i m посол, легат
legio, ōnis f легіон
lego, legi, lectum, ĕre збирати, читати
Lenaeus, a, um ленейський (епітет Вакха), вакхічний
lenis, e ніжний, легкий
lente повільно, помалу
leo, ōnis m лев
Leonĭdas, ae m Леонід, спартанський цар, захисник Фермопіл
lepus, ŏris m заєць
Lethaeus, a, um летійський, що дає забуття (від р. Лети в Аїді)
Leuconŏe, es f Левконоя
levis, e легкий, ніжний, нездоровий
levĭtas, ātis f легкість, проворність, швидкість
levo, āvi, ātum, āre полегшувати, пом’якшати, послабити
lex, legis f закон
libellus, i m книжечка, невеликий твір
libenter радо, охоче
liber, bri m книжка, кора
liber, ĕra, ĕrum вільний
libĕre вільно, необмежено
libĕri, ōrum m діти
libĕro, āvi, ātum, āre звільняти, визволяти
libertas, ātis f свобода, воля
libido, ĭnis f бажання, прагнення, стремління, пристрасть
Libitina, ae f Лібітіна, богиня мертвих, смерті та похорону
libo, āvi, ātum, āre брати зверху, знімати, черпати, зменшувати
libum, i n коржик, пряник
licet, licuit, licēre можна, дозволяється
ligneus, a, um дерев’яний
lignum, i n деревина, поліно
ligo, āvi, ātum, āre в’язати, прив’язувати, з‘єднувати
limen, ĭnis n поріг, двері, межа
limōsus, a, um болотистий
linea, ae f нитка, шнур, лінія
lingua, ae f мова, язик
linter, tris f човен
liquĭdus, a, um рідкий, плавний
liquor, ōris m рідина, вода, море, волога
litĭgo, āvi, ātum, āre сперечатися, судитися
litoreus, a, um (litorālis, e) береговий, прибережний
littĕra, ae f літера, буква, лист, література
loco, āvi, ātum, āre поміщати, розставляти, розміщувати
locŭples, ētis багатий, щедрий
locus, i m місце
longe довго, далеко
longinquus, a, um далекий, віддалений, довгий
longitūdo, ĭnis f довжина, протяжність
longus, a, um довгий
loquor, locutus sum, loqui говорити, розповідати
lorum, i n ремінь, кнут
lotos (lotus), i f лотос
luceo, luxi, -, ēre світити, сяяти, блищати
Lucĭfer, i m Люцифер (світлоносний), поет. день
Lucius Tarquinius Priscus Луцій Тарквіній Пріск, п’ятий римський цар
Lucius Tarquinius Superbus Луцій Тарквіній Гордий, сьомий римський цар
Lucretia, ae f Лукреція, дружина Тарквінія Коллатіна
luctor, ātus sum, āri змагатися, боротися, чинити опір
ludo, lusi, lusum, ĕre гратися, танцювати, глумитися
ludus, i m гра, забава, змагання
luna, ae f місяць
luno, āvi, ātum, āre гнути, вигинати
lupus, i m вовк
lusor, ōris m співець, гравець
lustro, āvi, ātum, āre освячувати, очищувати
lustrum, i n офіра, п’ятиріччя
lux, lucis f світло, світило
luxuria, ae f розкіш, надмір, розпуста
Lycurgus, i m Лікург, спартанський цар, законодавець
Lydia, ae f Лідія
lyra, ae f ліра (муз. інструмент)
Lysander, dri m Лісандр, спартанський полководець в 407-394 рр. до н.е.
M
Macĕdo, ŏnis m македонець
Macedonia, ae f Македонія
machĭna, ae f механізм, знаряддя, машина
machĭnor, ātus sum, āri задумувати, затфвати, творити
macto, āvi, ātum, āre звеличувати, приносити жертву
madeo, ui, -, ēre бути вологим, текти, бути п’яним
Maecēnas, ātis m Меценат, дорадник імператора Августа, покровитель поетів і вчених
maestus, a, um сумний, печальний
magis більше
magister, tri m учитель, наставник, начальник
magistra, ae f учителька
magistrātus, us m магістрат, службовець, державна установа
magnifĭce величаво, великодушно
magnificentia, ae f велич, пишність, великодушність, благородство
magnifĭcus, a, um благородний, великодушний, величавий
magnitudo, ĭnis f величина, сила, велика кількість
magnus, a, um великий, крупний, обширний
maiestas, ātis f достойність, величність, авторитет
male погано, підло, невдало
maledĭcus, a, um лихословний, злочинний
malleŏlus, i m молоток
malo, malui, malle воліти, сильно бажати
malum, i n зло, лихо, нещастя
malum, i n яблуко
malus, a, um поганий, лихий
mando, āvi, ātum, āre доручати, наказувати, передавати
mane рано, вранці
maneo, mansi, mansum, ēre залишатися, продовжуватись
manes, ium m душі померлих, царство померлих
manifestus, a, um очевидний, явний
manipŭlus, i m загін, відділ піхоти від 60 до 120 чоловік
manus, us f рука, загін, відділ
Marăthon, ōnis f Марафон, поселення в Аттіці (Греція)
Marathonius, a, um марафонський
Marcellus, i m Марцелл
Marcus, i m Марк
Marcus Manlius Capitolinus m Марк Манлій Капітолійський, консул в 392 р.до н.е., врятував Капітолій від нічного нападу галлів
maritĭmus, a, um морський
maritus, i m чоловік, самець
Marius, ii m Марій
Marius, Caius Marcus Марій, Гай Марк, переможець Югурти, тевтонів і кімврів
Mars, Martis m Марс, бог війни у римлян
Martius, a, um присвячений Марсу, березневий, войовничий
mater, tris f мати
materia, ae f матеріал, речовина, матерія
Matrŏna, ae m Матрона, ріка в Галлії, впадає до Секвани
maturĭtas, ātis f зрілість
maturo, āvi, ātum, āre робити зрілим, дозрівати
maturus,a, um дозрілий
maxĭme найбільше
maxĭmus (maxūmus), a, um найбільший
medeor, -, ēri лікувати
medicīna, ae f медицинв, лікувальний засіб
medĭcus, i m лікар
mediocrĭter помірно, скромно
medius, a, um середній
Medus, i m мідієць, житель Мідії (Мала Азія)
mel, mellis n мед
Melpomĕne, es f Мельпомена, муза трагедії і ліричної поезії
membrum, i n член, тіло, частина, учасник
memĭni, isse пам’ятати
memor, ŏris той, що пам’ятає, пам’ятливий
memorabĭlis, e пам’ятний
memoria, ae f пам’ять
memŏro, āvi, ātum, āre згадувати
mendax, ācis брехливий
Menelāus, i m Менелай, спартанський цар, чоловік Єлени
mens, mentis f думка, роздум
mensa, ae f стіл, їдальня
mensis, is m місяць
mensūra, ae f міра, вимірювання
mentior, ītus sum, īri брехати, обманювати
meo, āvi, ātum, āre мандрувати, проходити
mercātor, ōris m купець
merces, ēdis f платня
mercor, ātus sum, āri купувати, набувати
Mercurius, ii m Меркурій, син Юпітера, посланець богів
mereo, ui, ĭtum, ēre заслужити, прислужитися
merges, ĭtis f сніп
meridies, ēi f полудень, південь
merum, i n чисте, не змішане з водою вино
-met підсилювальна частка особових і присвійних займенників
egomet я сам
metallum, i n метал
meto, messui, messum, ĕre косити, жати, збирати
metuo, ui, -, ĕre лякатися
metus, us m страх, тривога
meus, a, um мій, моя, моє
mico, micui, -, āre миготіти, блищати, сяяти
Midas, ae m Мідас, міфічний цар Фрігії (Мала Азія)
miles, ĭtis m воїн, солдат
militāris, e військовий
militia, ae f похід, військова справа, військова служба, війна
mille тисяча
milliarium, ii n миля
Militădes, is m Мільтіад, грецький вождь, загинув у битві з персами під Марафоном у 490 р.до н.е.
Minerva, ae f Мінерва, богиня мудрості і ремесел
minister, tri m слуга, помічник, виконавець
ministrātor, ōris m слуга, прислужник, радник, помічник
ministro, āvi, ātum, āre служити, виконувати
minĭtor, ātus sum, āri загрожувати, погрожувати
Minos, ōis m Мінос, легендарний цар о. Кріт
Minotaurus, i m Мінотавр, напівлюдина-напівбик
minuo, ui, minūtum, ĕre дробити, зменшувати
minus (compar. parvum) менше
miror, ātus sum, āri дивуватися, милуватися
mirus, a, um дивний
misceo, ui, mixtum, ēre змішувати, з’єднувати
miser, ĕra, ĕrum бідний, нещасний
misĕre нещасно, бідно, плачевно
miseria, ae f горе, біда, лихо
misericordia, ae f співчуття, милосердя
misĕror, ātus, āri співчувати
mitesco, -, -, ĕre робитися мя’ким, зм’якнути
Mithridătes, is m Мітрідат, цар Понту (Мала Азія)
mitto, misi, missum, ĕre змішувати
mixtus, a, um змішаний
mobilĭs, e рухомий, нестійкий
modestia, ae f поміркованість
modo тільки
modus, i m спосіб, міра
moenia, ium n укріплення
molestus, a, um прикрий
mollio, īvi (ii), ītum, īre зм’якшувати
mollis, e м’який, ніжний, слабкий
moneo, ui, ĭtum, ēre нагадувати, пригадувати
mons, montis m гора
monstro, āvi, ātum, āre показувати, вказувати
monumentum, i n пам’ятник, монумент
mora, ae f зволікання, затримка, пауза, зупинка, перешкода
morbus, i m хвороба
mordeo, momordi, morsum, ēre кусати, гризти
morior, mortuus sum, mori вмирати
mors, mortis f смерть
morsus, a, um впертий, придиркуватий, дрібничковий
mortālis, e смертний
mortuus, a, um мертвий
mos, moris m звичка, звичай
moveo, movi, motum, ēre рухати, порушувати
mox скоро, незабаром, згодом
mugītus, us m мукання, рев, шум
mulier, ĕris f жінка, дружина
multitūdo, ĭnis f велика кількість, маса, юрба
multo, āvi, ātum, āre карати
multum багато
multus, a, um численний
mundus, i m світ, всесвіт
munio, īvi, ītum, īre укріплювати, захищати
munitio, ōnis f укріплення
munus, ĕris n обов’язок, подарунок, жертва
murus, i m мур, стіна
mus, muris m миша
Musa, ae f муза
musca, ae f муха
muto, āvi, ātum, āre міняти, змінювати
mutuo взаємно, поперемінно
mutus, a, um німий, мовчазний
myrtus (murtus), i (us) f мирта
N
nam бо, дійсно, адже, справді
narratio, ōnis f розповідь, оповідання
narro, āvi, ātum, āre розповідати
nascor, natus sum, nasci народжуватися, виникати
Nasica, Scipio Сціпіон Назіка, друг поета Еннія
nasus, i m ніс
natālis, e рідний, батьківський
natio, ōnis f народ, плем’я
natūra, ae f природа
natus, a, um народжений
natus, i m син
nauta, ae m моряк, матрос
navālis, e морський, корабельний
navĭgo, āvi, ātum, āre плисти на кораблі
navis, is f корабель, судно
Naxus, i f о. Наксос
ne не, щоб не
ne чи videsne? чи бачиш?
Neapŏlis, is f Неаполь, місто в Італії
nec, neque, i не, також ні
necessarius, a, um необхідний, потрібний
necessitūdo, ĭnis f необхідність, потреба, конечність
neco, āvi, ātum, āre убивати
nefarius, a, um негідний
nefas гріх, беззаконність, грішно, не годиться
neglĕgo, lexi, lectum, ĕre нехтувати, бути байдужим
nego, āvi, ātum, āre заперечувати
negotium, ii n заняття, діло
nemo, ĭnis ніхто
Neocles, is m Неокл, батько Фемістокла
Neptūnus, i m Нептун, бог морів у римлян
neque див. nec
nepos, ōtis m племінник, онук
nequeo, īvi (ii), ītum, īre не могти, не мати можливості
nervus, i m жила, нерв, струна
nescio, īvi, ītum, īre не знати, не розуміти
nescius, a, um несвідомий, невідомий
neu, neve або ні, і ні
nex, necis f убивство
nexus, us m зв’язок
niger, gra, grum чорний
nihil ніщо
nihilomĭnus однак, проте, зате
nimis надто, надмірно
nimium надто, надзвичайно
Niŏbe, es (Niŏba, ae) f Ніоба, дружина фіванського царя Амфіона
nisi якщо не, хіба не
nitor, ōris m блиск, сяйво
nix, nivis f сніг
nobĭlis, e знатний, шляхетний, знаменитий
noceo, cui, cǐtum, ēre шкодити, чинити зло
noctu вночі
nocturnus, a, um нічний
nodus, i m вузол
nolo, nolui, nolle не хотіти, не бажати
nomen, ĭnis n ім’я, назва
nomĭno, āvi, ātum, āre називати
non не
Nonae, ārum f Нони, п’ятий або сьомий (у березні, травні, липні і жовтні) день місяця
nondum ще ні, поки що ні
nongenti, ae, a дев’ятсот
nonne? Чи ж не?
nonnulus, a, um деякий, якийсь, якась, якесь
nonus, a, um дев’ятий
nos ми
nosco, novi, notum, ĕre знати, пізнавати
noster, tra, trum наш, наша, наше
notabĭlis, e замітний, незвичайний
notitia, ae f знайомство, знання, уява
noto, āvi, ātum, āre відмічати, замічати
notus, a, um відомий
novem дев’ять
November, bris m листопад
novēni, ae, a по дев’ять
novies дев’ять разів
novus, a, um новий
nox, noctis f ніч
noxius, a, um шкідливий
nubo, nupsi, nuptum, ĕre покривати, закутувати, виходити заміж
nudo, āvi, ātum, āre оголювати, роздягати
nudus, a, um голий
nullus, a, um жоден
num невже
Numa Pompilius Нума Помпілій, другий римський цар
numen, ĭnis n знак, воля, божество
numĕro, āvi, ātum, āre зараховувати, лічити, рахувати
numĕrus, i m число
Numida, ae m нумідієць, житель Нумідії (Півн. Африка)
nummus, i m монета
numquam ніколи
nunc тепер
nuper недавно
nuntio, āvi, ātum, āre сповіщати, повідомляти
nuntius, ii m звістка
nuptiae, ārum m весілля
nutrio, īvi (ii), ītum, īre годувати, виховувати
nympha, ae f німфа
O
ob з acc.перед, внаслідок, задля
obicio, iēci, iectum, ĕre закидати, захоплювати, робити закид
obligo, āvi, ātum, āre зв’язувати, зобов’язувати
obliviscor, lǐtus sum, sci забувати
oboedio, īvi, ītum, īre слухати, підкорятися
obscūre темно, скритно
obscūro, āvi, ātum, āre затемнювати, робити темним, скривати
observo, āvi, ātum, āre стежити, спостерігати
obses, ĭdis m заложник, запорука
obsideo, sēdi, sessum, ēre сидіти, облягати, пильнувати
obsidio, ōnis f облога, осада
obsǐdo, sēdi, sessum, ĕre займати, оволодіти, захопити
obsisto, stiti, -, ēre ставати поперек, чинити опір
obstrepo, ui, ĭtum, ĕre шуміти, глушити
obsum, fui, esse шкодити, перешкоджати
obtĕro, trīvi, trītum, ĕre тиснути, нищити, стирати
obtineo, tinui, tentum, ēre займати, тримати, досягати
obtrunco, āvi, ātum, āre обрізувати, рубати, убивати
obumbro, āvi, ātum, āre затемнювати, кидати тінь
obviam напроти, назустріч
occasio, ōnis f нагода, випадок
occāsus, us m захід
occīdo, cīdi, cīsum, ĕre повалити, убивати, рубати
occultatio, ōnis f таїння, ховання, приховування
occulto, āvi, ātum, āre таїти, ховати, приховувати
occŭpo, āvi, ātum, āre займати, захоплювати, окупувати
Oceănus, i m океан
Octaviānus Augustus Октавіан Август, римський імператор
octāvus, a, um восьмий
octies вісім разів
octingenti, ae, e вісімсот
octo вісім
Octōber, bris m жовтень
octoginta вісімдесят
ocŭlus, i m око, зір, погляд
odiōsus, a, um ненависний
odium, ii n ненависть
odor, ōris m запах, аромат
Oenomaus, i m Еномай, соратник Спартака
offĕro, obtŭli, oblātum, offerre пред’являти, представляти
officium, ii n обов’язок
olim колись
olīvum, i (oleum, i) n пахуча мазь, олія
olympias, ădis f олімпіада
Olympus, i m Олімп, гора в Греції
omnīno взагалі
omnis, e весь, вся, все, цілий
onerarius, a, um вантажний, торговий
onĕro, āvi, ātum, āre навантажувати, накладати
onus, ĕris n тягар, вантаж
opĕra, ae f праця, труд, діяльність
opinio, ōnis f погляд, думка, репутація
oportet, uit, ēre треба, необхідно, годиться, слід
oppĭdum, i n місто
oppono, posui, posĭtum, ĕre ставити напроти, протиставити
opportūnus, a, um сприятливий, вигідний
opprĭmo, pressi, pressum, ĕre тиснути, пригнічувати
oppugno, āvi, ātum, āre битися, атакувати, здобувати
optĭmus, a, um найкращий
ops, opis f сила, міць
pl.opes, um майно, багатство
opto, āvi, ātum, āre бажати
opus, ĕris n праця, труд, твір
ora, ae f берег, край
oracŭlum, i n ворожба, оракул
oratio, ōnis f промова, мова
orātor, ōris m оратор, промовець
orbis, is f круг, земна куля, диск
orbus, a, um одинокий, осиротілий
ordinarius, a, um упорядкований
ordĭno, āvi, ātum, āre упорядкувати
ordior, orsus sum, īri починати, приступати до чогось
ordo, ĭnis m ряд, стан, порядок
orīgo, ĭnis f початок, походження
orior, ortus sum, īri сходити, народжуватися, виникати
ornāte прикрашено, гарно
orno, āvi, ātum, āre прикрашувати
Orpheus, i m Орфей, міфічний грецький поет і співець
os, oris n уста, паща
os, ossis n кістка
oscūlum, i n устонька, поцілунок
ostendo, tendi, tentum, ĕre показувати
ostium, ii n двері, вхід, гирло
ostrum, i n пурпур, пурпурова тканина
otium, ii n спокій, відпочинок
ovum, i n яйце
P
pactum, i n договір, угода
Padus, i m р. Пад в Італії
paene майже
paeninsŭla, ae f півострів
pagĭna, ae f листок, сторінка
pagus, i m сільська община, село, район
palaestra, ae f гімнастична школа, палестра
palam явно, відкрито
palam abl. при, в присутності
Palatīhus, a, um палатинський
Palatium, ii n гора в Римі, імператорський замок
palus, ūdis f багно, болото
panis, is m хліб
papāver, ĕris n мак
papyrus, i m папірус
par, paris рівний, однаковий, парний
parātus, a, um підготовлений, готовий
parco, peperci, -, ĕre щадити, берегти, шкодувати
parens, entis m f батько, мати pl.parentes, ium батьки
pareo, ui, ĭtum, ĕre з’являтися, слухатися, підкорятися
pario, pepĕri, partum, ĕre родити, народжувати
parĭter рівно, однаково
parricīda, ae m батьковбивця, злочинець
pars, partis f частина
parsimonia, ae f ощадність
Parthĕnon, ōnis m Парфенон, храм Афіни на афінському акрополі
Parthi, ōrum m парфяни, плем’я на південь від Каспійського моря
partĭceps, icĭpis той, що бере участь
partim частково
partus, us m народження, плід
parvum мало
parvus, a, um малий, незначний
passus, us m крок
patefacio, fēci, factum, ĕre відчиняти, відкривати
pateo, ui, -, ēre бути відкритим, простягатися
pater, tris m батько
paternus, a, um батьківський, рідний
patientia, ae f терпеливість
patior, passus sum, pati терпіти, переносити
patria, ae f батьківщина
patricius, ii m партицій
patrius, a, um батьківський
paucus, a, um незначний, малий, нечисленний
paulātim поволі, помалу
paulum мало, трохи, ледве-ледве
paulus, a, um малий
pauper, ĕris бідний
pavǐdus, a, um боязливий
pavo, ōnis m павич
pavor, ōris m страх, жах
pax, pacis f мир, спокій
peccālum, i n огріх, провина
pecco, āvi, ātum, āre провинитися, грішити
pectus, ŏris n груди, серце, сміливість
pecunia, ae f гроші
pecus, ŏris n худоба
pedes, ĭtis m піхотинець
pedester, tris, tre піший
peditātus, us m піхота
pelăgus, i n море
Peleus, ei m Пелей, цар Фессалії (Греція)
pellis, is f шкура, хутро
pello, pepŭli, pulsum, ĕre бити, гнати, вражати, попадати
Pelopǐdas, ae m Пелопід, фіванський полководець і політик
Peloponnesus, i f Пелопоннес, півострів на півдні Греції
Peloponnesius, a, um пелопонесський
penates, ium m пенати, боги-захисники дому, дім, житло
pendo, pependi, pensum, ĕre важити, обдумувати, оцінювати
penĕtro, āvi, ātum, āre вводити, вставляти, проникати
penĭtus глибоко, цілком, вглиб
penna, ae f перо, крило
pensum, i n завдання
per acc. через, під час, в, з
perăgo, ēgi, actum, ĕre здійснити, зробити
perăgro, āvi, ātum, āre проходити, обходити, розглядати, проникати
perdo, perdĭdi, ĭtum, ĕre нищити, псувати, втрачати
perlūco, duxi, ductum, ĕre доводити
perennis, e довголітній, тривкий
pereo, ii, ĭtum, īre проходити, минати, гинути
perfectus, a, um завершений, досконалий
perfĕro, tŭli, lātum, ferre переносити, спричиняти
perficio, fēci, fectum, ĕre виготовляти, здійснювати, робити
perfidia, ae f зрада
perfugium, ii n сховище, захист
perfundo, fūdi, fūsum, ĕre поливати, зрошувати
Pergamēnus, i m житель Пергама в Малій Азії
periculōsus, a, um небезпечний
pericŭlum, i n небезпека, риск
peregrīnus, i m чужинець
perinde звідси, тому
Perithous, i m Піріфой, цар легендарних лапіфів, друг Тесея
peritia, ae f досвід, знання
peritus, a, um досвідчений
perluo, lui, lutum, ĕre вимивати, сполоскувати
permaneo, mansi, mansum, ēre залишатися, тривати
permitto, misi, missum, ĕre відпускати, дозволяти, довіряти
permoveo, mōvi, mōtum, ēre зворушувати, хвилювати
pernicies, ēi f загибель
perniciōsus, a, um згубний
perpetuo постійно, завжди
perpetuus, a, um вічний, постійний
Persa, ae f перс
persĕquor, secutus sum, sĕqui йти за кимсь, переслідувати
persevĕro, āvi, ātum, āre бути стійким, перебувати, продовжуватися
Persĭcus, a, um перський
persōna, ae f особа, маска
persto, stĭti (stātum), āre стояти, залишатися на місці
persuadeo, suāsi, suāsum, ĕre переконувати, умовляти
perterreo, terrui, terrǐtum, ēre лякати
pertineo, tinui, ēre тягнутися, простягатися
perturbo, āvi, ātum, āre розстроїти, приводити в нелад
pervenio, vēni, ventum, īre приходити, прибувати
pervinco, vici, victum, ĕre перемагати, подолати
pes, pedis m стопа, нога
pestis, is f пошесть, загибель
peto, petivi, itum, ĕre прагнути, домагатися, прямувати
phalangs, ngis f фаланга, відділ
phiăla, ae f чаша
Philippus, i m Філіпп
philosŏphus, i m філософ
Phocion, ōnis m Фокіон, афінський полководець
Phoebus, i m Феб (епітет Аполлона)
Phoenĭces, um m фінікійці
Phrygia, ae f Фрігія, область у західній частині Малої Азії
pictūra, ae f картина
pictus, a, um намальований
Piĕris, idis f Пієріда (муза)
piĕtas, ātis f побожність, пошана, любов
piger, gra, grum лінивий
pilum, i n дротик, спис
Pindărus, i m Піндар, знаменитий грецький ліричний поет
pingo, pinxi, pictum, ĕre малювати, зображувати
pinguis, e жирний
pinna, ae f перо, крило
piper, ĕris n перець
piscis, is m риба
pius, a, um благочестивий
placeo, ui, ĭtum, ēre подобатися
placĭdus, a, um спокійний
placo, āvi, ātum, āre заспокоювати
plane рівно, ясно, безумовно
planities, ēi f долина, рівнина
planta, ae f рослина, щепа
Plateensis, e платейський (від міста Платеї у Греції)
Plato (n), ōnis m Платон, грецький філософ V ст. до н.е.
plaudo, plausi, plausum, ĕre бити, плескати, схвалювати
plaustrum, i n віз, колісниця
plausus, us m плескання, оплески
plebiscītum, i n рішення народних зборів, плебісцит
plebeius, i m плебей
plebs, plebis f юрба, простолюддя
plenus, a, um повний
plerumque в більшості, звичайно
plerusque, plerăque, plerumque звич.у мн. plerique, pleraeque, plerăque більша частина
ploro, āvi, ātum, āre гірко плакати, ридати
pluma, ae f пір’я, пух
plurālis, e численний
plures, a більша кількість
plurĭmus, a, um дуже численний
plus більше
poena, ae f кара, викуп
Poenus, i m пунієць, карфагенянин
poēta, ae m поет
poētĭcus, a, um поетичний
polliceor, pollicĭtus sum, ēri обіцяти
pomĭfer, fĕra, fĕrum плодоносний
pompa, ae f процесія, пишність
Pompeius, i m Помпей
Cneius Pompeius Magnus Гней Помпей Великий, римський полководець, переможець піратів і Мітрідата, царя Понту
pomum, i n плід
pono, posui, ĭtum, ĕre класти
pons, pontis m міст
pontĭfex, ĭcis m верховний жрець
Pontus, i m Понт (Чорне море)
popŭlus, i m народ
porrĭgo, rexi, rectum, ĕre простягати, стелити, піднімати
porta, ae f двері, вхід
porticus, us f портик, колонада, галерея з колонами
porto, āvi, ātum, āre нести
posco, poposci, -, ĕre вимагати, домагатися, просити
possessio, ōnis f маєток, володіння
possideo, sēdi, sessum, ēre володіти, посідати
possum, potui, posse могти
post acc.після, за
postea після, потім, згодом
posteaquam після того як
posterĭtas, ātis f майбутнсть, нащадки
postĕrus, a, um наступний
postis, is m стовп, двері
postquam після того як
postrēmus, a, um останній
postridie наступний день, завтра
postŭlo, āvi, ātum, āre вимагати
potens, entis могутній
potentia, ae f могутність, сила, влада
potestas, ātis f влада, міць, сила
potior, itus sum, īri оволодіти, захопити
potius скоріше, радше
poto, āvi, ātum (potum), āre пити
praebeo, ui, ĭtum, ēre постачати
praecēdo, cessi, cessum, ĕre іти наперед, перевищувати
praeceptum, i n вказівка, настанова
praecipǐto, āvi, ātum, āre скидати, відштовхувати
praecipque особливо
praeclāre дуже ясно, виразно
praeclārus, a, um прекрасний
praeco, ōnis m вісник
praeda, ae f здобич
praedico, dixi, dictum, ĕre говорити наперед, попереджувати
praedo, ōnis m грабіжник, розбійник
praedor, ātus sum, āri грабувати
praedurus, a, um дуже твердий, трудний
praeeo, ii, ĭtum, īre іти наперед, випереджувати
praemium, ii n нагорода
praeripio, ripui, reptum, ĕre перехопити, віднімати
praesens, entis теперішній
praesertim зокрема, передусім
praesidium, i n сторожа, захист
praesum, fui, esse стояти на чолі
praeter acc. мимо, при, понад
praeteria крім того, згодом
praetereo, ii, ĭtum, īre минати, проходити мимо
praeterfluo, -, -, ĕre протікати мимо
praetor, ōris m претор
pravus, a, um порочний
premo, pressi, pressum, ĕre душити, притискати, пригнічувати
pretiōsus, a, um цінний
pretium, ii n ціна, вартість
prex, precis f просьба, молитва
Priămus, i m Пріам, цар Трої (Мала Азія)
pridie напередодні
primus, a, um перший
princeps, ĭpis перший, знатний
principātus, us m принципат, верховна влада
principium, ii n початок, основа
prior, ius попередній
Priscus Tarquinius Пріск Тарквіній, п’ятий римський цар
priusquam раніше ніж
pristinus, a, um попередній, давній, стародавній
privātus, a, um особистий
privo, āvi, ātum, āre позбавляти
pro abl. згідно, ради, для, за
proăvus, i m прадід
probātus, a, um чесний, хороший, милий
probǐtas, ātis f чесність
probo, āvi, ātum, āre пробувати, перевіряти, схвалювати
probus, a, um чесний, скромний
proconsul, ŭlis m намісник, проконсул
procul далеко, здалека
procūro, āvi, ātum, āre турбуватися
prodeo, ii, itum, īre іти вперед
prodo, dĭdi, ĭtum, ĕre видавати
proelior, ātus sum, āri битися
proelium, ii n битва, бій
profectio, ōnis f відбуття, відхід
proficio, fēci, fectum, ĕre досягати, іти вперед
proficiscor, fectus sum, sci вирушати, відправлятися
profluo, fluxi, fluctum, ĕre випливати, плисти вперед
profundo, fudi, fusum, ĕre проливати, розпускати
profundus, a, um глибокий
progigno, genui, genĭtum, ĕre родити, видавати на світ
prognātus, a, um народжений
progregior, gressus sum, grĕdi ступати вперед
prohibeo, ui, ĭtum, ēre стримувати
Prometheus, i m Прометей
promitto, misi, missum, ĕre обіцяти
promptus, a, um очевидний, явний, вигідний
prope близько
propĕro, āvi, ātum, āre поспішати
propinquus, a, um близький
proprius, a, um властивий, притаманний, власний
propter acc. побіч, внаслідок
propterea тому що, через те, із-за
prosum, profui, prodesse допомагати, бути корисним
protĭnus вперед, далі, прямо
proventus, us m поява, ріст, врожай
proverbium, ii n прислів’я
provincia, ae f провінція
proxĭmus, a, um найближчий
prudens, entis розумний
prudenter розумно
prudentia, ae f знання, розсудливість, наука
publĭcus, a, um народний
pudicitia, ae f соромливість
pudĭcus, a, um соромливий
pudor, ōris m сором
puella, ae f дівчина
puer, i m хлопець, дитина
puerilis, e хлопчачий
pugio, ōnis m кинджал
pugna, ae f битва, бій
pugno, āvi, ātum, āre битися
pulcher, chra, chrum гарний
pulchre гарно
pulchritudo, ĭnis f краса
pullus, i m молода тварина
pulso, āvi, ātum, āre бити, стукати
pulvis, ĕris m пісок, порох
pumex, ĭcis m пемза, пористий камінь
Punǐcus, a, um пунічний, карфагенський
punio,īvi, ītum, īre карати
puppis, is f корма
purpŭra, ae f пурпур
purus, a, um чистий
puto, āvi, ātum, āre думати, гадати
pyrămis, ĭdis f піраміда
Pyrenaeus, a, um піренейський
montes Pyrenaei піренейські гори
Pyrrhus, i m Пірр, цар Епіру
Pythagŏras, ae m Піфагор, грецький філософ середини VI ст. до н.е.
Pythia, ae f Піфія, жриця в храмі Аполлона в Дельфах
Q
quadraginta сорок
quadringenti, ae, a чотириста
quaero, quaesivi, quaesitum, ĕre шукати, питатися, досліджувати
quaeso, ĕre шукати. питати
quaestio, ōnis f питання
questor, ōris m квестор
quam як, ніж
quamdiu як довго
quamquam хоч
quamvis хоч
quando коли
quantum скільки
quantus, a, um який великий
quapropter чому, саме чому
quare чому, яким чином
quartus, a, um четвертий
quasi начебто, наче
quater чотири рази
quattuor чотири
quattuordĕcim чотирнадцять
-que і, та (стоїть після слова, яке воно сполучує, і пишеться з ним разом)
quemadmŏdum як, яким чином
quercus, us f дуб
queror, questus sum, queri нарікати, скаржитися
qui, quae, quod який, яка, яке
quidam, quaedam, quoddam якийсь, якась, якесь
quidem справді, дійсно
quies, ētis f спокій, відпочинок
quilĭbet, quaelĭbet, quodlibet який-небудь, яка-небудь, яке-небудь
quin що не, чому не
quinam, quaenam, quodnam який же, яка ж, яке ж
quindĕcim п’ятнадцять
quingenti, ae, a п’ятсот
quini по п’ять
quinquaginta п’ятдесят
quinque п’ять
quinquies п’ять разів
Quintilis (mensis), is m липень
quintus, a, um п’ятий
quippe безумовно, очевидно
Quirinālis, is m Квірінал, один з семи пагорбів Рима
quisnam, quidnam хто ж, що ж
quisquam, quidquam (quicquam) кожний, всякий, будь-хто
quisque, quaeque, quidque (quodque) кожний, всякий
quivis, quaevis, quidvis (quodvis) будь-який, всякий
quoad поки, до тих пір
quod тому що, бо, що
quondam одного разу, колись
quoniam тому що, адже
quoque також
quot скільки
quotannis щорічно
quotiens скільки разів
quotienscumque кожний раз як
quousque доки, як довго
R
radix, īcis f корінь
rado, rasi, rasum, ĕre чистити, витирати, стирати, шкрябати
ramus, i m гілка, палка, пагіння
rapina, ae f грабіж, здобич
rapio, rapui, raptum, ĕre грабувати, схоплювати, красти
raro рідко
rarus, a, um рідкий, незвичний
ratio, ōnis f розум, план, довід
Ravenna, ae f Равенна, місто в Галлії
Rea (Rhea) Silvia Рея Сільвія, мати Ромула і Рема
recēdo, cessi, cessum, ĕre відходити, відступати
recens, entis свіжий, недавній
recipio, cēpi, ceptum, ĕre забирати, отримати назад, повертатися
recognosco, gnōvi, gnĭtum, ĕre пізнавати, розпізнавати
recordor, ātus sum, āri пригадувати
recte слушно, правильно
recurro, curri (cucurri), cursum, ĕre бігти назад, повертатися
recūso, āvi, ātum, āre відмовляти, відхиляти
reddo, dĭdi, dĭtum, ĕre віддавати
redeo, ii, ĭtum, īre відходити
redĭgo, ēgi, actum, ēre відігнати, вернути, віддавати
redĭtus, us m повернення
reduco, duxi, ductum, ĕre відводити, відтягнути
refĕro, tŭli, lātum, ferre відносити, передавати, цитувати
refugium, ii n втеча, захист
regālis, e царський
regīna, ae f цариця
regio, ōnis f напрям, район, область
regius, a, um царський
regno, āvi, ātum, āre царювати, володіти
regnum, i n царство, влада
rego, rexi, rectum, ĕre управляти, керувати, панувати
regŭla, ae f правило, норма
regŭlus, i m царьок, царевич
regredior, gressus sum, grĕdi відходити, відступати
relatio, ōnis f донесення, звіт
relĕvo, āvi, ātum, āre полегшувати, послаблювати, заспокоювати
religio, ōnis f релігія, святість
relinquo, liqui, lictum, ĕre залишати, покидати
reliquiae, ārum f рештки, залишки
relĭquus, a, um залишений
remaneo, mansi, mansum, ēre залишатися, перебувати
remedium, ii n ліки, засіб
remĭgro, āvi, ātum, āre повертатися, переселятися назад
remitto, misi, missum, ĕre відсилати, відпускати
remollesco, -, -, ĕre пом’якшувати
remus, i m весло
Remus, i m Рем, брат Ромула
reno, ōnis m північний олень
renŏvo, āvi, ātum, āre відновляти
reor, ratus sum, reri думати
repăro, āvi, ātum, āre направляти, відновити
repello, pŭli, oulsum, ĕre відганяти
repentinus, a, um раптовий
reperio, reppĕri, repertum, īre знаходити, розшукати
repetitio, ōnis f повторення
reporto, āvi, ātum, āre відносити
reprĭmo, pressi, pressum, ĕre проганяти, стримувати
requies, ētis f спокій, відпочинок
requīro, quisīvi, quisītum, ĕre шукати, досліджувати, вимагати
res, rei f річ, справа, предмет
resaluto, āre відповідати на привітання
rescribo, scripsi, scriptum, ĕre відписувати, переписувати, писати відповідь
resĕco, cui, ctum, āre обрізувати
resideo, sēdi, sessum, ēre осідати, сидіти
resisto, stĭti, -, ĕre зупинятися, затримуватися
resolvo, solvi, solutum, ĕre розв’язувати, розпускати
respicio, spexi, spectum, ĕre оглядатися, брати до уваги
respondeo, sponsi, sponsum, ēre відповідати
responsum, i n відповідь
res publĭca, rei publĭcae f держава, державні справи, республіка
restituo, ui, tutum, ĕre відновляти, відбудовувати, повертати
resto, stĭti, āre залишатися
rete, is n сітка, невід
retineo, tinui, tentum, ēre затримувати, стримувати
reus, i m підсудний
reverendus, a, um шановний
reverentia, ae f шанобливість
revertor, reversus sum, reverti повертатися, приходити назад
rex, regis m цар
Rhenus, i m р. Рейн
Rhodănus, i m р.Родан
rideo, risi, risum, ēre сміятися, жартувати
risus, us m сміх
rivus, i m потік, канал
robur, ōris n сила
robustus, a, um сильний
rogo, āvi, ātum, āre питати, просити
rogus, i m костер
Roma, ae f Рим
Romānus, a, um римський
Romānus, i m римлянин
Romŭlus, i m Ромул, міфічний засновник Рима
rosa, ae f троянда
restrum, i n дзьоб, рило, морда
rubus, i m ожина
rumor, ōris m слухи, слава
ruo, rui, rutum, ĕre валитися, падати перекидати
rursus (rursum) знов, назад
rustĭcus, a, um сільський
S
Sabelli, ōrum m сабелли, італійське плем’я
Sabini, ōrum m сабіни, італійське плем’я
sacer, cra, crum святий
sacerdos, ōtis m f жрець, жриця
sacrificium, ii m жертва
sacrifĭco, āvi, ātum, āre посвячувати, приносити жертву
sacrilegium, ii n святотатство
sacrilĕgus, i m святотатець, клятвопорушник
sacrosanctus, a, um священний
saecŭlum, i n рід, покоління
saepe часто, багаторазово
saeta, ae f щетина
saevus, a, um жорстокий
sagitta, ae f стріла
Saguntum, i m Сагунт, місто в Іспанії
sal, salis m сіль, морська вода
Salaminus, a, um саламінський
Salămis, īnis f о. Саламін
salio, ui (ii), saltum, īre скакати
salto, āvi, ātum, āre танцювати
saltus, us m стрибок
saluber, bris, bre здоровий
salus, ūtis f здоров’я, добро
ssluto, āvi, ātum, āre вітати, поздоровляти
salveo, -, -, ēre бути здоровим
salve! здрастуй! salvēte! здрастуйте!
salvus, a, um цілий
sanctus, a, um священний
sane здорово, розумно, справді
Sangarius, i (Sagăris, is) m Сагаріс, ріка у Віфінії
sanguineus, a, um кривавий
sanguis, ĭnis m кров
sanies, ēi f сукровиця, гнійна рідина
sano, āvi, ātum, āre лікувати
sanus, a, um здоровий
sapiens, entis розумний
sapienter розумно, розсудливо
sapientia, ae f мудрість, розсудливість
sapio, ii (īvi), -, ĕre мати смак, бути розумним
Sardes, ium (Sardis, is) f м. Сарди
Sardinia, ae f о. Сардінія
Sarrānus, a, um тірський
Sarra, ae f стара назва м. Тіра
sat, satis досить, достатньо
satura, ae f блюдо з різними плодами, суміш
Saturnus, i m Сатурн, староіталійський бог землеробства
saucius, a, um поранений, зораний
saxum, i n скеля
scando, scandi, scansum, ĕre ступати, підніматися
scapha, ae f човен
scelerātus, a, um злочинний
scelerōsus, a, um нечестивий
scelus, ĕris n злочин, порочність
schola, ae f школа
scholastĭcus, a, um шкільний
scientia, ae f знання, наука
scilǐcet очевидно, звичайно
scio, scivi, itum, īre знати
scipio, ōnis m палка, жезл
Scipio, ōnis m Сціпіон
scitum, i n рішення, постанова
scribo, scripsi, scriptum, ĕre писати
scrinium, ii n ящик, скриня
scriptor, ōris m письменник
scutum, i n щит
scyphus, i m келих для вина
secēdo, cessi, cessum, ĕre відходити, відступати
secerno, crēvi, crētum, ĕre відокремлювати
secundus, a, um другий
securis, is f сокира
securus, a, um безпечний
sed але, однак
sedĕcim шістнадцять
sedeo, sedi, sessum, ēre сидіти
sedes, is f крісло, місце
seditio, ōnis f повстання
Seleucus, i m Селевк (Nicātor) полководець Александра Македонського, засновник царства Селевкідів
sella, ae f крісло
semel раз
semen, ĭnis n насіння
sementis, is f сівба, посів
semibarbărus, a, um напівдикий
semǐta, ae f доріжка, стежка
semper завжди
sempiternus, a, um вічний
senātor, ōris m сенатор
senātus, us m сенат
senectus, ūtis f старість
senex, senis m старий, дід
seni по шість
sensus, us m відчуття, сенс
sententia, ae f думка, погляд
sentio, sensi, sensum, īre відчувати, думати, уявляти
seorsum окремо, зокрема
sepelio, īvi, ītum, īre хоронити
septem сім
September, bris m вересень
septēni по сім
septentriōnes, um m північ
septǐmus, a, um сьомий
sepulcrum, i n могила
Sequăna, ae m р. Секвана в Галлії
Sequăni, ōrum секванці, галльське плем’я
sequens, entis наступний
sequor, secutus sum, sequi іти за кимось, наступати, переслідувати
serēnus, a, um світлий
series, ēi f ряд, серія
sermo, ōnis m розмова, бесіда, мова
sero пізно
serpens, entis m f змія, гадюка
serus, a, um пізній
servilis, e рабський
Servilius Ahala Сервій Агала (убив Спурія Мелія в 439 р. до н.е.)
servio, īvi (ii), ītum, īre служити, бути рабом
Servius Tullius m Сервій Туллій, шостий римський цар
servo, āvi, ātum, āre зберігати
servus, i m раб, слуга
sescenti, ae, a шістсот
seu, sive або
sevērus, a, um суворий
sex шість
sexaginta шістдесят
sexies шість разів
Sextilius, is m (mensis) шостий місяць, серпень
sextus, a, um шостий
si якщо
Sibylla, ae f Сівілла, віщунка
sic так
Sicilia, ae f о. Сіцілія
sicŭti, sicut як, так, як
Sicyon, ōnis m f Сікіон, місто на Пелопоннесі (Греція)
Sicyonius, a, um сікіонський
sidus, ĕris n зоря, сузір’я
signifǐco, āvi, ātum, āre давати знак, позначати, сигналізувати
signum, i n знак, відмітка, ознака
sileo, ui, -, ēre мовчати
silentium, ii n мовчанка, тиша
silva, ae f ліс
Silvānus, i m Сільван, римський бог лісів, полів і стад
silvestris, e лісовий
similis, e подібний
similitudo, ĭnis f подібність, уподібнення, схожість
simplex, ĭcis простий
simplicĭter просто, прямо
simul одночасно, водночас
simŭlac як тільки
simulācrum, i n зображення, статуя
simulātor, ōris m наслідувач
simulatque як тільки
sine abl. без
singulāris, e окремий
singŭli, ae, a по одному
singŭlus, a, um окремий
sino, sivi, situm, ĕre дозволяти, допускати, щадити
sinuo, āvi, ātum, āre гнути, вигинати
sinuōsus, a, um складчатий
sitis, is f спрага
sive, seu або
socer, ĕri m тесть
sociālis, e товариський
sociĕtas, ātis f спільність, союз
socius, ii m друг, товариш
socius, a, um спільний
Socrătes, is m Сократ, старогрецький філософ (469-399 рр. до н.е.)
sodālis, is m товариш
sol, solis m сонце
solacium, ii n потіха, втіха
soleo, solĭtus sum, ēre мати звичку, звикати
solitudo, inis f звичай, звичка
sollemnis, e святковий
sollers, ertis кмітливий, розсудливий, умілий
sollicĭto, āvi, ātum, āre трясти, потрясати, вдаряти
sollicĭtus, a, um схвильований
Solo(n), ōnis m Солон, афінський законодавець, архонт у 594 р. до н.е.
solum тільки, лише
solus, a, um одинокий, сам, сама, саме
solvo, solvi, solutum, ĕre звільняти
somnus, i m сон
sonǐtus, us m звук, шум
Soracte, is n Соракте, гора в Етрурії
sordeo, dui, -, ĕre бути брудним, викликати зневагу
soror, ōris f сестра
sors, sortis f жеребок, доля
Sparta, ae f Спарта, місто в Греції
Spartăcus, i m Спартак, керівник повстання рабів у Римі в 74-71 рр. до н.е.
Spartānus, i m спартанець
spatium, ii n простір, проміжок
species, ēi f зір, погляд, вид
spectacŭlum, i n видовище, вистава
spectātor, ōris m глядач, критик
specto, āvi, ātum, āre дивитися
specŭlum, i n дзеркало
specus, us m печера, грот
spelunca, ae f печера, грот
spero, āvi, ātum, āre надіятися
spes, spei f надія, сподівання
spicŭlum, i n кінчик, жало, стріла
spira, ae f бублик, пов’язка
spiro, āvi, ātum, āre дихати
splendidus, a, um блискучий
sponsa, ae f наречена, молода
sponsus, i m жених
sponte добровільно
spumo, āvi, ātum, āre пінитися
Spurius Maelius Спурій Мелій, убитий в 439 р. до н.е.
stabŭlum, i n хлів, обора
statim твердо, стійко, негайно
statio, ōnis f стоянка, місце
Stator, ōris m Хоронитель (епітет Юпітера)
statua, ae f статуя
statuo, ui, utum, ĕre ставити, встановляти
status, us m стан, становище
stella, ae f зоря
stercus, ŏris n гній
sterno, stravi, stratum, ĕre стелити, розстилати, розкидати
stipes, is m пень
stirps, pis f пень, рід, плем’я
sto, steti, statum, āre стояти
stolĭdus, a, um дурний
stragŭlum, i n покривало, підстилка
strenuus, a, um діяльний, повороткий, швидкий
strepĭtus, us m шум, гамір, гуркіт
stringo, nxi, strictum, ĕre натягувати, зривати
structura, ae f будова
struo, struxi, structum, ĕre накладати, будувати
studeo, ui, -, ēre старатися, займатися, завзято працювати
studiōse старанно, завзято
studiōsus, a, um старанний
studium, ii n старання, наука
stultus, a, um дурний
stupeo, ui, -, ēre остовпіти
stupro, āvi, ātum, āre зневажати
suadeo, suasi, suasum, ēre радити, умовляти, пропонувати
suavis, e приємний, милий
suavĭter приємно, мило
sub abl. під, внизу, під час
subdŏlus, a, um підступний
subduco, duxi, ductum, ĕre підводити, викрасти, витягнути
subeo, ii, ĭtum, īre підходити
subicio, iēci, iectum, ĕre кидати, підкладати
subĭgo, ēgi, actum, ĕre підкоряти
subĭto раптво, раптом
subripio, ripui, reptum, ēre красти, захоплювати
subsĕquor, secūtus sum, sĕqui іти за кимсь, наступати
succēdo, cessi, cessum, ĕre підходити
succumbo, cubui, cubĭtum, ĕre падати, опускатися
sudo, āvi, ātum, āre потіти
Suebi, ōrum m свеби, плем’я в Германії
Suessa Pometia Суесса Пометія, місто в Лаціумі
suffĕro, sustŭli, sublātum, ferre підносити, носити, тримати
sufficio, fēci, fectum, ĕre підкладати, постачати
sulcus, i m борозна, зморшка
sulfur (sulphur), ŭris n сірка
Sulmo, ōnis f Сульмон, місце народження поета Овідія
sum, esse, fui бути
summus, a, um найвищий
sumo, sumpsi, sumptum, ĕre брати
sumptuōsus, a, um дорогий
superbia, ae f гордість
superbus, a, um гордий
superior, ius вищий
supĕro, āvi, ātum, āre перемагати, подолати
supĕrus, a, um верхній
supplementum, i n доповнення
supplicium, ii n молитва, кара
suppōno, posui, posĭtum, ĕre підкладати, підставляти
supra acc. над, понад, вище
suprēmus, a, um найвищий
surgo (subrĭgo), rexi, rectum, ĕre піднімати
suscipio, cēpi, ceptum, ĕre підхоплювати, сприймати
suspensus, a, um піднятий
suspicio, spexi, spectum, ĕre споглядати, підозрювати
sustineo, tinui, tentum, ēre підтримувати, підпирати, витримувати
suus, a, um свій, своя, своє
Syracūsae, ārum Сіракузи, місто на о. Сіцілія
T
tabŭla, ae f дошка, таблиця
tabularium, ii n збірник документів, архів
taceo, ui, ĭtum, ēre мовчати
talis, e такий
tam так, настільки, так дуже
tamen однак, проте
tametsi хоч, все ж таки
tamquam начебто, неначе
tandem нарешті, вкінці
tango, tetĭgi, tactum, ĕre торкатися, досягати, граничити
tantum стільки, до такої ж міри
tantus, a, um такий великий
tardĭtas, ātis f повільність
Tarquinius Priscus Тарквіній Пріск, п’ятий римський цар
taurus, i m бик, віл
tectum, i n дах, дім
tegimentum, i n покривало, накриття
tego, texi, tectum, ĕre накривати
tellus, uris f земля
Tellus, i m Телл
telum, i n стріла, дротик, зброя
temerarius, a, um випадковий
temperantia, ae f поміркованість
Tempe f (невідм.) долина Фессалії
tempestas, ātis f пора, нагода, негода, буря
tempestivus, a, um своєчасний
templum, i n храм, святилище
tempto, āvi, ātum, āre пробувати, досліджувати
tempus, ŏris n час, пора
tempus, ŏris n скроня, обличчя
tendo, tetendi, tentum, ĕre натягати
tenĕbrae, ārum f темнота, в’язниця
Tenĕdus, i Тенедос, острів біля Геллеспонту
teneo, tenui, tentum, ēre тримати
tener, ĕra, ĕrum ніжний
tenius, e тонкий, дотепний
ter тричі
tergum, i n спина, хребет
termĭnus, i m межевий камінь, кінець, межа, границя
terni, ae, a по три
terra, ae f земля, країна
terreo, ui, ĭtum, ēre лякати
terrester, tris, e земний
territorium, ii n земля, площа
terror, ōris m страх, терор
tertius, a, um третій
testis, is m свідок
testor, ātus sum, āri свідчити
testūdo, inis f черепаха
tetrastĭcha, on n чотири рядки
Teucri, ōrum m тевкри (троянці)
textĭlis, e витканий
Thales, is m Фалес, старогрецький філософ VI ст. до н.е.
theātrum, i n театр
Thebānus, i m фіванець
Thebae, ārum f Фіви, місто в Беотії (Греція)
Themistŏcles, is m Фемістокл (525-461 рр. до н.е.), афінський політик і полководець
Thermopylae, ārum f Фермопіли
thesaurus, i m скарб
Theseus, i m Тесей (Фесей), афінський легендарний цар
Thetis, ĭdis f Фетіда, богиня моря, мати Ахілла
Thrasybulus, i m Фрасібул, полководець, що в 403 р. до н.е. скинув владу тиранів в Афінах
Thucydĭdes, ae m Фукідід (469-400 рр. до н.е.), грецький історик
Tibĕris, is m р. Тібр в Італії
Tiberius, ii m Тіберій
tigris, is (ĭdis) f тигр, тигриця
timeo, timui, -, ēre боятися, лякатися
timidus, a, um боязливий
timor, ōris m страх, боязнь
Tisagŏras, ae m Тісагор, брат афінського полководця Мільтіада
tolĕro, āvi, ātum, āre терпіти, зносити
tollo, sustŭli, sublātum, ĕre підносити, піднімати
tondeo, totondi, tonsum, ĕre стригти, обрізувати, голити
tormentum, i n метальна машина
Torquātus, i m Торкват
tot стільки
totĭdem стільки ж
totiens стільки разів
totus, a, um цілий, весь, вся, все
tracto, āvi, ātum, āre тягнути, розглядати, розслідувати, трактувати
trado, dĭdi, dĭtum, ĕre передавати, довіряти
traduco, duxi, durtum, ĕre переводити, переправляти
tragĭcus, a, um трагічний
traho, traxi, tractum, ĕre тягнути, везти
tranquillus, a, um спокійний
trans acc. через, за, з того боку
transeo, ii, ĭtum, īre переходити
transfĕro, tŭli, lātum, ferre переносити, перевозити
transmarinus, a, um заморський
trapes, ētis m прес для видушування олії
tremebundus, a, um тремтячий
tremefacio, fēci, factum, ĕre потрясати, хвилювати
tremo, ui, -, ĕre дрижати
tribunal, ālis n трибунал, підвищення, крісло
tribunus, i m трибун, начальник триби
tribuo, ui, butum, ĕre ділити, призначати
tribus, us f триба, район
tributum, i n податок, дань
tricesĭmus, a, um тридцятий
tricies тридцять разів
trirēmis, is f трирема, судно з трьома рядами весел
tristis, e сумний
tristitia, ae f смуток, печаль
Tritōnis, ĭdis (Tritonius, a, um) тритонський, тобто зроблений Мінервою
triumphālis, e тріумфальний
triumpho, āvi, ātum, āre тріумфувати, відбувати тріумф
triumphus, i m тріумф
triumvir, i m тріумвір, член колегії трьох
triumvirātus, us m тріумвірат
Trivia, ae f Діана
Troezen, ēnis f Трезен, місто в Арголіді (Греція)
Troia, ae f Троя, місто на півн.-зах. узбережжі Малої Азії
Troiānus, i m троянець
tropaeum, i n пам’ятник перемоги, трофей
trucĭdo, āvi, ātum, āre убивати
tuba, ae f труба
tum тоді
tumĭdus, a, um надмірний
tunc тоді
turba, ae f юрба, безладдя
turbo, āvi, ātum, āre змішувати
turbo, ĭnis f вихор, буря
turbulentus, a, um каламутний, брудний
turpis, e гидкий
turpo, āvi, ātum, āre спотворювати, робити гидким
turris, is f вежа
Tusci, ōrum m етруски, плем’я, що прибуло до Італії
Tusculānus, i m житель міста Тускула в Лаціумі
tussis, is f кашель
tutēla, ae f опіка, охорона
tutus, a, um безпечний
tuus, a, um твій, твоя, твоє
tyrannus, i m тиран
Tyrrhenum mare Тірренське море
U
uber, ĕris n вим’я
uber, ĕris n урожайний
ubi де, коли
ubicumque де б ні, всюди
Ubii, ōrum m убії, германське плем’я
ubique скрізь, усюди
ullus, a, um якийсь, якась, якесь
ulmus, i m в’яз
ulterior, ius дальший
ultimus, a, um найдальший
umbra, ae f тінь
Umbrii, ōrum m умбри, італійське плем’я
umĕrus, i m верхня частина руки
umquam інколи
una разом
unda, ae f хвиля
unde звідки
undĕcim одинадцять
undecĭmus, a, um одинадцятий
undeviginti дев’ятнадцять
undique скрізь
unguentum, i n мазь, помада
unĭtus, a, um з’єднаний
universus, a, um загальний
unus, a, um один, одна, одне
unusquisque, unaquisque, unumquisque кожний, кожна, кожне
urbānus, a, um міський
urbs, urbis f місто
uro, ussi, ustum, ĕre спалювати
ursus, i m ведмідь
usque acc. аж до
usus, us m вживання, практика, досвід
ut як, щоб, коли
uterque, utrăque, utrumque кожний (кожна, кожне) з двох
uti –ut як
utĭlis, e корисний
utilĭtas, ātis f користь
utĭnam щоб, о щоб, якщо б
utor, usus sum, uti вживати
uva, ae f ягода винограду
uxor, ōris f жінка, дружина
V
vacatio, ōnis f звільнення
vacca, ae f корова
vacuus, a, um пустий
vae! о горе!
vagor, ātus sum, āri блукати, вештатися
valde сильно, дуже
valeo, ui, ĭtum, ēre бути здоровим
vale! прощавай! valēte! прощавайте!
valetūdo, inis f здоров’я
valĭdus, a, um здоровий
vallus, i m кілок, огорожа
vanitas, ātis f суєтність
vanus, a, um даремний
variĕtas, ātis f різноманітність
varius, a, um різний
Varro, Marcus Terentius Варрон, Марк Теренцій (116-28 рр. до н.е.), римський історик і граматик
vasto, āvi, ātum, āre спустошувати
vastus, a, um пустинний
vates, is m пророк, поет
vectigal, ālis n податок, данина
vehemens, entis сильний
vehicŭlum, i n віз, колісниця
veho, vexi, vectum, ĕre везти, нести
Veientes, um m жителі міста Веї в Етрурії
vel або
vellus, ĕris n вовна, руно
velocĭtas, ātis швидкість
velocĭter швидко, скоро
velox, ōcis швидкий
velut, velŭti наче, як, немов
vena, ae f жила, вена
venabulum, i n мисливський спис
venatio, ōnis f полювання
vendo, vendĭdi, vendĭtum, ĕre продавати
venēnum, i n отрута
venia, ae f паска, милість, вибачення
venio, veni, ventum, īre прибувати
venor, ātus sum, āri полювати
ventus, i m вітер
Venus, ĕris f Венера, богиня любові та краси
ver, veris n весна
verber, ĕris n батіг, бич
verbĕro, āvi, ātum, āre бичувати
verbōsus, a, um багатослівний
verbum, i n слово, дієслово
vereor, ĭtus sum, ēri боятися
Vercingetōrix, īgis m Верцінгеторіг, цар галльської федерації
verecundus, a, um соромливий
Vergilius, ii m Вергілій (70-19 рр. до н.е.), римський поет
vergo, (versi), ĕre хилитися, тягнутися
verǐtas, ātis правда
vero справді, дійсно
versor, ātus sum, āri обертатися
versus, us m вірш
verto, verti, versum, ĕre обертати, крутити, звертати
verum, i n правда
verus, a, um правдивий
Vesontio, ōnis m Весонтіон, шоловне місто бельгів
Vesta, ae f Веста, богиня домашнього вогнища у римлян
Vestālis, e вестальський
vester, tra, trum ваш, ваша, ваше
vestigium, ii n крок, слід
vestio, īvi, ītum, īre одягати
vestis, is f одяг
veto, ui, ĭtum, āre не дозволяти
vetus, ĕris старий, давній
vexo, āvi, ātum, āre кидати, турбувати, тривожити
via, ae f дорога, вулиця
vibro, āvi, ātum, āre приводити в рух, потрясати, коливати
vicēni, ae, a по двадцять
vicesĭmus, a, um двадцятий
vicinus, a, um сусідній
vicĭnus, i m сусід
vicis, is f черга, зміна
in vicem на зміну
vicissim по черзі
vicissitudo, ĭnis f зміна, чергування
victor, ōris m переможець
victoria, ae f перемога
victrix, īcis переможний
victus, a, um переможений
victus, us m спосіб життя, побут
vicus, i m село, поселення, селянський двір, вулиця
video, vidi, visum, ēre бачити
vigeo, vigui, -, ēre бути сильним, мати силу, процвітати
vigilia, ae f варта, сторожа
vigĭlo, āvi, ātum, āre не спати, бути на сторожі, остерігатися
viginti двадцять
vilis, e дешевий
villa, ae f вілла
Viminālis, is m Вімінал, один із семи пагорбів Рима
vincio, vinxi, vinctum, īre в’язати, оточувати
vincŭlum, i n шнур, окови
vindemia, ae f збір винограду
vindĭco, āvi, ātum, āre домагатися, карати
vinea, ae f виноградник
vinum, i n вино
viŏlens, entis бурхливий
violentus, a, um жорстокий
vir, viri m муж, чоловік, людина
virilis, e чоловічий
virgineus, a, um дівочий
virgo, ĭnis f дівчина, діва
virĭdus, e зелений
virtus, ūtus f доброчесність, доблесть, чеснота, сміливість
vis f (acc.vim, abl.vi, pl.vires, ium) сила, міць
viscĕra, um n нутрощі, черево
vita, ae f життя
vitiōsus, a, um порочний
vitium, ii n порок, помилка
vito, āvi, ātum, āre уникати
vitta, ae f пов’язка
vitupĕro, āvi, ātum, āre ганити
vivo, vixi, victum, ĕre жити
vivus, a, um живий
vix ледве, через силу
vico, āvi, ātum, āre кликати, звати
volo, volui, velle хотіти
Volsci, ōrum вольски, плем’я в Лаціумі
volumen, ĭnis n згорток, том
voluntas, ātis f воля
voluptas, ātis f розкіш
vomo, ui, ĭtum, ĕre блювати
vos ви
vox, vocis f голос
Vulcānus, i m Вулкан, бог вогню
vulgāris, e простий
vulgātus, a, um загальновідомий
vulgus, i n простий народ
vulnĕro, āvi, ātum, āre ранити
vulnus, ĕris n рана
vulpes, is f лисиця
vultur, ŭris m коршун
vultus, us m обличчя, зовнішній вигляд
X
Xantippe, es f Ксантіппа, дружина Сократа
Xerxes, is m Ксеркс, цар Персії у 486-465 рр. до н.е.
Z
zephyrus, i m зефір, західний весняний вітер
Zoĭlus, i m Зоїл, грецький ритор і граматик ІІІ ст. до н.е., критик Гомера

Список використаної літератури
1. Козаржевский А. Ж. Учебник латинского языка. – М.: Издательство Московского государственного университета, 1981. – 312 с.
2. Латинский язык. Учебник для студентов педагогических вузов / Под ред. В. Н. Ярхо, В. И. Лободы. – М.: Высшая школа, 1998. – 384 с.
3. Маслюк В. П., Оленич Р. М. Латинська мова. – Львів: Видавництво при Львівському державному університеті, 1975. – 215 с.

Приложенные файлы

  • docx 8948177
    Размер файла: 218 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий