Документ Microsoft Word

.3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ...5
. Економічна сутність виробничих запасів та значення їх обліку, аналізу та контролю в сучасних умовах...5
. Економіко-правовий аналіз нормативно-правової бази та огляд спеціальної літератури з теми дослідження......16
. Характеристика виду діяльності та організаційно-економічна характеристика підприємства29
РОЗДІЛ 2
Сучасний стан та удосконалення обліку та контролю ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА.....37
2.1. Організація обліку виробничих запасів в системы прийняття управлінських рішень37 2.2. Розробка системи фінансового обліку виробничих запасів .50
2.3. Міжнародний досвід організації та методологія
обліку виробничих запасів ....59
ВИСНОВКИ..69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....70





ВСТУП

В умовах становлення та розвитку економіки України важливе значення має підтримка вітчизняних підприємств з боку держави. Ринкові умови господарювання суттєво посилюють вимоги до підвищення ефективності діяльності підприємств усіх галузей економіки, зокрема деревообробної.
Функціонування підприємств деревообробної промисловості супроводжується кругообігом ресурсів, значне місце в яких займають запаси. Стан, формування й використання запасів є визначальним чинником забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Успішне вирішення стратегічних завдань розвитку підприємств деревообробної галузі в умовах жорсткої конкуренції, перенасичення ринків товарами іноземного походження, складного технологічного процесу виготовлення продукції потребує орієнтації обліку, аудиту і аналізу запасів на отримання оперативної інформації про їх витрачання, що дасть змогу керівникам різних рівнів приймати ефективні управлінські рішення. В зв’язку з цим нагальними стають дослідження та удосконалення теоретичних, методичних і організаційних аспектів обліку, аудиту та аналізу ефективності використання запасів на деревообробних підприємствах.
Вивченню проблем організації та методики обліку запасів присвячені праці вітчизняних і зарубіжних учених та фахівців – Ф. Ф. Бутинця, Н. Н. Грабової, В. М. Добровського, В. П. Завгороднього, В. Ф. Максімової, Д. Р. Міддлтона, В. О. Озерана, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко та ін. Значний внесок у дослідження організації та методики аудиту запасів зробили такі вчені, як Є. А.Аренс, Дж. Лоббек, М. П. Баришніков, А. В. Бодюк, Я. А. Гончарук, Г. М. Давидов, Л. П. Кулаковська, Ю. В. Піча, О. А. Петрик, Дж. Робертсон, В. С. Рудницький, В. Я. Савченко, Б. Ф. Усач. Теоретичною основою дослідження аналізу ефективності використання запасів є наукові праці таких учених, як С.А. Бороненкова, Ж. Ришар, М..Г. Чумаченко. Питання організації управлінського обліку висвітлювали у своїх роботах П.Й. Атамас, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, Т.П.Карпова, О. В. Лишиленко, Л. В. Нападовська та ін.
Аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених свідчить, що теоретичні й практичні розробки з обліку, аудиту та аналізу запасів відображують ґрунтовне розуміння проблем, пов’язаних із трансформацією вітчизняної системи обліку. Проте, низка питань щодо обліку, аудиту та аналізу запасів на підприємствах деревообробної промисловості недостатньо досліджені й залишаються невирішеними. Недостатньо опрацьованим є питання класифікації запасів підприємств деревообробної промисловості для цілей обліку та ефективного управління ними, методики й організації фінансового і управлінського обліку запасів, документального оформлення операцій із запасами, автоматизації їх обліку й аудиту, обґрунтування нових напрямів аналізу запасів сировинних ресурсів з огляду на особливості виробництва та потреби управління.
Отже, актуальність наведених вище питань, недостатній рівень опрацювання методичних і практичних аспектів обліку, аудиту та аналізу ефективності використання запасів на підприємствах деревообробної промисловості зумовили вибір даного напряму дослідження.
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методики й організації обліку і аудиту запасів та аналізу їх використання як важливої передумови підвищення ефективності процесу управління на підприємствах деревообробної промисловості.
Для досягнення визначеної мети в дипломній роботі необхідно вирішити такі завдання:
– дати оцінку економічного стану розвитку підприємств деревообробної галузі України та визначити вплив особливостей їх діяльності на побудову обліку, аудиту й аналізу запасів;
– уточнити класифікацію запасів для потреб обліку, аудиту та управління ними;
– удосконалити форми первинних документів і облікових регістрів та процес документообороту щодо операцій із запасами для деревообробних підприємств;
– проаналізувати чинну методику фінансового обліку запасів і визначити можливі шляхи її вдосконалення;
– розробити пропозиції, спрямовані на розвиток підсистеми управлінського обліку запасів на підприємствах деревообробної галузі, визначити оптимальний метод обліку матеріальних витрат та вдосконалити звітні форми управлінського обліку;
– дослідити теоретичні, методичні й організаційні основи зовнішнього та внутрішнього аудиту запасів і обґрунтувати напрями їх розвитку та вдосконалення;
– критично оцінити існуючу методику економічного аналізу та сформувати сукупність показників, що характеризують ефективність використання запасів деревообробних підприємств.
Об’єктом дослідження є господарська діяльність підприємств деревообробної галузі промисловості в частині наявності та використання запасів.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні, організаційні та практичні аспекти обліку, аудиту й аналізу запасів деревообробних підприємств.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, міжнародні стандарти аудиту, положення класиків економічної теорії, наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених з питань обліку, аудиту та аналізу, матеріали науково-практичних конференцій, а також облікові й звітні дані підприємств деревообробної галузі промисловості.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

1.1. Економічна сутність виробничих запасів та значення їх обліку, аналізу та контролю в сучасних умовах

Галузь економіки, в якій існують деревообробні підприємства, має невирішені питання, що стримують її розвиток та зростання прибутковості. Різноманітність асортименту виробленої продукції з дерева передбачає використання значної кількості запасів, а це, в свою чергу, ускладнює їх облік та потребує підвищеної відповідальності за його організацію.
Ефективність роботи підприємства багато в чому залежить від його забезпеченості оборотними активами. Важливе місце у складі оборотних активів будь-якого промислового підприємства займають запаси. Їх наявність можна оцінити як необхідну умову функціонування підприємства. Склад запасів впливає на фінансовий стан підприємства. Запаси мають бути оптимальними для нормального здійснення процесу виробництва та збуту продукції.
Актуальним питанням для кожного підприємства є вдосконалення організації управління ним, а саме, такими основними процесами, як виробництво, ефективне використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Склад і розміщення оборотного капіталу залежить від того, в якій сфері він функціонує: виробничій, торгово-посередницький, послуг (у тому числі фінансових). Тому для кожного підприємства актуальним є питання ефективного управління оборотними активами, зокрема запасами. Результати виконання цих завдань впливають на зниження собівартості продукції та забезпечують зростання її збуту і конкурентоспроможність.
Для того, щоб налагодити на підприємстві ефективну систему управління запасами, потрібно визначитись із поняттям «оборотні активи» та «запаси», а також їх ролі у складі оборотних активів.
Оборотні фонди - це предмети праці (сировина, паливо, матеріали, енергія, куплені напівфабрикати, тара та ін.), які в процесі виробництва переносять свою вартість на новостворений продукт відразу, а також вартісна форма робочої сили [56, с. 614].
Отже, оборотні активи це грошові кошти, запаси, наявність і використання яких передбачає безперервність процесу виробництва й реалізації продукції та які переносять свою вартість на створений продукт, а також дебіторська заборгованість.
Що стосується поняття «запасів», то науковці й економісти вважають їх найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції в структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Вони належать до складу оборотних активів, оскільки бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу [39, с. 123].
Такий підхід визначає роль і місце запасів у структурі оборотних активів підприємства та в діяльності підприємства в цілому. Можна цілком погодитись з таким визначенням.
Основним завданням збільшення ефективності промислового виробництва має стати орієнтація не на обсяги виробництва, а на ринковий попит. Тобто, на відміну від державно-монополістичної системи господарювання, яка ґрунтувалася на принципі “продавати те, що виробляється”, ринкова система має дотримуватися принципу “виробляти те, що продається”. При цьому оптимальне забезпечення процесу виробництва запасами сировини, матеріалів є необхідною умовою ефективного функціонування виробництва.
Виробничі запаси характеризують по різному, так до сировинної бази відносять:
а) предмети праці, що наявні в природному середовищі (потенційні сировинні ресурси);
б) продукти першого (екстрактивного) ступеня обробки природної сировини (первинна сировина);
в) відходи виробничого, суспільного й індивідуального споживання (відходи);
г) вторинна сировина;
д) імпортована сировина як додаток до власної сировинної бази (47, с. 56(.
Виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо і т.д.) є предметами, на які спрямована праця людини з метою одержання готової продукції. На відміну від засобів праці, що зберігають у виробничому процесі свою форму і що переносять вартість на продукт поступово, предмети праці споживаються повністю та повністю переносять свою вартість на цей продукт і заміняються після кожного виробничого циклу. У промисловості поступово збільшується споживання товарно-матеріальних цінностей у виробництві. Це обумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат у собівартості продукції та ростом цін на ресурси. В умовах ринкової економіки важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів (зниження питомих витрат матеріалів у собівартості продукції, економія і т.д.).
В економічній літературі поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на що спрямована праця людини і що становлять матеріальну основу створюваного продукту [11, с.212].
В бухгалтерському обліку поняття „виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали [8, с.124].
На сучасному етапі йде тенденція прискорення оборотності запасів на підприємстві, а отже, і зниження розмірів запасів, але вони, як і раніше, займають головну роль у забезпеченні підприємства нормальними ритмічними умовами роботи.
На рівні підприємства запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень, і тому являють собою один з факторів, що визначають політикою підприємства і впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Однак багато підприємств не приділяють йому належної уваги і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних запасах. У результаті цього фірми звичайно зіштовхуються з тим, що їм приходиться вкладати в запаси більший капітал, чим передбачалося.
Таким чином, щоденна потреба в предметах праці на функціонуючому підприємстві дозволяє зарахувати їх до складу матеріальних оборотних коштів підприємства і розглядати як поточні активи.
У виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримання точної та достовірної інформації.
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково-обґрунтована класифікація. Запаси, для підприємств деревообробної промисловості , можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.1).





Таблиця 1.1
Класифікація запасів та їх характеристика


з/п
Класифікаційні групи запасів

Вид запасів
Характеристика

1


За призначенням та причинами утворення
Постійні



Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками



Сезонні
Запаси, що утворюються, при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні

2


За місцем знаходження
Складські

Запаси, що знаходяться на складах підприємства



У виробництві
Запаси, що знаходяться в процесі обробки



В дорозі
Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі

3


За рівнем наявності на підприємстві
Нормативні

Запаси, що відповідають запланованим обсягом запасів, необхідним для забезпечення безперервної роботи підприємства



Понаднормові
Запаси, що перевищують їх нормативну кількість

4
За наявністю на початок і кінець звітного періоду
Початкові


Кінцеві
Величина запасів на початок звітного періоду




Величина запасів на кінець звітного періоду

5


Відносно балансу
Балансові

Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі



Позабалансові
Запаси, що не належать підприємству і знаходяться у нього через певні обставини

6




За ступенем ліквідності
Ліквідні

Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів



Неліквідні
Виробничі та товарні запаси, які не можливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів

7



За походженням
Первинні

Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві




Продовження табл. 1.1

з/п
Класифікаційні групи запасів

Вид запасів
Характеристика

8


За обсягом
Вільні

Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві



Обмежені
Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві

9




За сферою використання
У сфері виробництва
Запаси, що знаходяться в процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)



У сфері обсягу
Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари)



У невиробничій сфері
Запаси, що не використовуються у виробництві

10


За складом і структурою
Запаси виробничі (предмети і засоби праці)
Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва,купівельних напівфабрикатів,комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів,МШП


Отже, виходячи із викладеного, а також з огляду на особливості їх використання підприємствами деревообробної галузі промисловості, можна дати таке визначення виробничим запасам: виробничі запаси є речовинною основою готової продукції, одним з найважливіших елементів виробничого процесу, придбаваються для подальшого використання як предмета праці, проходять багато стадій обробки та повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію.
Важливим напрямом дослідження теоретичних аспектів формування запасів підприємства є обґрунтування необхідності їх раціонального використання. Для підприємств деревообробної промисловості раціональне використання запасів сировини набуває важливого значення в процесі пошуку шляхів зниження собівартості продукції, а також збільшення обсягів виробництва.
Враховуючи те, що на підприємствах деревообробної промисловості витрати сировини становлять 80–85 % у структурі всіх витрат на виробництво продукції, то особливого значення набуває визначення основних напрямів економії сировинних ресурсів. Вивчення й аналіз практики роботи деревообробних підприємств дає змогу визначити такі напрями економії:
- скорочення виробничих відходів через застосування нових видів матеріалів;
- використання вторинних ресурсів;
- зниження матеріаломісткості через застосування ресурсозберігаючої техніки, впровадження безвідходних технологій;
- збільшення виходу готової продукції шляхом впровадження й використання науково обґрунтованих норм витрачання сировини на виробництво продукції та поліпшення її якості.
При цьому слід зазначити, що оскільки структура витрат на виробництво промислової продукції характеризується великою часткою матеріальних витрат, то спостерігається необґрунтоване співвідношення між часом знаходження обігових коштів у запасах і у виробництві. Технологічний процес виробництва готової продукції на підприємствах деревообробної промисловості потребує збільшення загальної суми обігових коштів у запасах для випуску продукції. Водночас, збільшення обігових коштів за рахунок кредитів призводить до зростання собівартості продукції та цін, зниження рівня конкурентоспроможності готової продукції.
Формування чіткого визначення запасів, їх ролі у складі оборотних активів, їх значення для підприємства та раціональне використання є дуже важливими питаннями.
Для раціонального управління запасами, виробничими та господарськими процесами на підприємстві необхідна інформація про їх склад, кількість і вартість. Насамперед, це потрібно для організації оперативного обліку запасів підприємства, забезпечення відповідного контролю за їх збереженням на всіх етапах руху запасів сировинних ресурсів, а також для прийняття своєчасних управлінських рішень.
Склад запасів на тому чи іншому підприємстві залежить від сфери його діяльності, організації та технології виробництва продукції. Так, на промислових підприємствах основними видами запасів є виробничі, незавершене виробництво та готова продукція, а в сільськогосподарських підприємствах, крім перелічених запасів, – тварини на вирощуванні та відгодівлі, в торгівлі – товари в підприємствах, які надають послуги (виробничі запаси та незавершені роботи (послуги)).
Для цілей бухгалтерського обліку згідно національних стандартів виділяють такі види запасів:
- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності;
- товари у вигляді матеріальних цінностей;
- незавершене виробництво;
- готова продукція;
- малоцінні та швидкозношувані предмети;
- поточні біологічні активи.
Для кожного підприємства важливе значення має ефективність забезпечення і використання запасів. Тому необхідною є класифікація запасів залежно від мети, яку ставить керівництво щодо раціонального їх використання.
Діяльність підприємства щодо виробництва виробів з дерева, зумовлена передусім використанням значної кількості різноманітних виробничих запасів. Тому виникає потреба у чіткому розмежуванні запасів виробничої діяльності з подальшою їх деталізацією та запасів придатних для обслуговування виробничого процесу. По відношенню до технологічного процесу сировину і матеріали поділяють на основну та допоміжну. Слід також пам’ятати, що такий поділ можливий тільки для конкретного підприємства. Це пов’язано з тим, що той самий матеріал на одному підприємстві може бути віднесений до складу основних матеріалів, а на іншому - до допоміжних. Основні матеріали при цьому становлять основу виробленого продукту, тобто його головну субстанцію [Марченко А. К, с. 35].
Як показує практика роботи підприємств деревообробної промисловості, вже в процесі забезпечення на стадії транспортування, приймання, зберігання запасів може мати місце як дбайливе, так й безгосподарське відношення до них, відсутність або наявність невиробничих втрат, що впливають на результати їх використання. Визначення результатів використання запасів має бути спрямоване на підвищення відповідальності підприємств щодо забезпечення ефективного їх використання.
Запаси, які ще плануються до використання у виробництві, вважають виробничими. До їх придбання підприємством-виробником вони могли знаходитися на базах і були товарними запасами. Якщо підприємство-виробник або база отримує такі запаси від іншого підприємства-виробника, то в останнього до їх реалізації вони вважалися готовою продукцією. Тобто, на одному й тому самому підприємстві можуть бути як мінімум два види запасів.
На величину запасів може справляти вплив низка чинників, водночас певний вид запасів впливає на ефективність діяльності промислового підприємства, а саме на окремі його процеси.
Отже, наявність виробничих запасів насамперед можна віднести до чинників, що забезпечують безперебійність виробничого процесу, а також відповідний рівень реалізації продукції й зменшення ризику втрати постійних споживачів.
Створення товарних запасів може виступати як чинник, що впливає на забезпечення безперебійного процесу постачання споживачам продукції, якщо їх розглядати з боку спеціалізованих баз постачання. З боку підприємств-споживачів їх можна визначити як фактори, що забезпечують безперервний процес виробництва, а також зниження рівня виробничих запасів. Зниження рівня виробничих запасів у підприємств-споживачів здійснюється за рахунок того, що деякі підприємства знаходяться на значній відстані від підприємств-виробників.
Товарні запаси, які надходять як готова продукція від підприємств-виробників, створюються на базах постачання, у фірмах, магазинах (рис.1.1)



13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415

Рис. 1.1. Оборот запасів залежно від їх місця знаходження

Створення ефективної системи обліку на підприємстві передбачає формування повної та достовірної облікової інформації про наявність, рух і оцінку виробничих запасів, а також чітку організацію їх контролю. Виходячи з того, що на підприємствах деревообробної промисловості існує досить широка номенклатура запасів, які надходять на підприємство, а також вплив на організацію обліку фізичних властивостей сировинних ресурсів, актуальною проблемою є побудова оптимальної облікової системи запасів з урахуванням організаційно-технологічних особливостей виробництва.
Організація управлінського обліку запасів є дуже складним процесом, що зумовлено галузевою специфікою. Тому правильна постановка управлінського обліку запасів таких підприємств дає можливість виявити й мобілізувати резерви скорочення витрат сировини, зниження собівартості готової продукції, підвищення рентабельності виробництва і зменшення потреб в обігових коштах.
Виступаючи як контроль, аудит є комплексом методів, спрямованих на здійснення незалежних перевірок бухгалтерської звітності. Оскільки запаси є значною частиною активів підприємств деревообробної промисловості, аудиторська перевірка операцій з ними особливо актуальна.
Аудиторський контроль є джерелом достовірної інформації, без якого ефективне управління запасами неможливе. Аудит забезпечує не тільки перевірку достовірності фінансових показників, а й розробку пропозицій щодо оптимізації господарської діяльності з метою раціоналізації витрат і збільшення прибутку. Все це є дуже важливим у процесі управління підприємством.
Аналіз надходження матеріальних цінностей та їх використання і реалізація є основою ділянкою аналітичної роботи підприємства, яка забезпечує визначення і контроль точності та об’єктивності основного показника діяльності підприємства - обсягу реалізації і фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності. Важливим інструментом виявлення внутрішньовиробничих резервів економії та раціонального використання матеріальних ресурсів є економічний аналіз, який сприяє пошуку резервів підвищення ефективності використання виробничих запасів. Отже, аналітичне дослідження виробничих запасів актуальне і має практичне значення.
Узагальнюючи, слід підкреслити, що виробничі запаси - це запаси засобів виробництва, які знаходяться на складах суб'єктів господарювання та потрібні для забезпечення безперервного виробничого процесу, це лише ті предмети праці, які ще не приймають участь у процесі виробництва і зберігають свою натурально-речову форму (Горицька Н.Г,С.74).
На нашу думку, наведене визначення є найбільш повним і яскраво відбиває економічну суть предмета дослідження.
Отже, виробничі запаси відіграють особливу роль не тільки як матеріальна основа діяльності. Їх економічне і раціональне використання – одна з основних умов ефективної діяльності підприємства, тобто прибутковості.
Саме тому, виробничі запаси - різні речові елементи виробництва, що використовуються в якості предметів праці у виробничому та іншому господарському процесі. Вони повністю споживаються у кожному циклі та повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

1.2. Економіко-правовий аналіз нормативно-правової бази та огляд спеціальної літератури з теми дослідження

Бухгалтерський облік базується на нормативно-правовому забезпеченні та потребує законодавчого регулювання.
Інформаційним джерелом обліку виробничих запасів, їх контролю та аналізу є сукупність економічних підручників різних науковців у сфері бухгалтерського обліку та контролю.
В Україні суб’єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органів Держкомстатистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об’єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.
Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.






Таблиця 1.2
Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку, аналізу та аудиту виробничих запасів

з/п

Нормативний документ

Короткий зміст
Використання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі

1
Конституція України N 2222-IV (2222 -15) від 08.12.2004 }
Основний закон України
Виступає основним законом про захист прав та свободи людей.

2
Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003р. (зі змінами
і доповненнями)
Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює
господарські відносини
Виступає елементом регулювання господарських відносин


3
Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і
доповненнями)
Регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини),
засновані на юридичній рівності
Для регламентації правових відносин

4
Податковий кодекс України
№ 2755-VІ від 2 грудня 2010 року.
Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року.
Визначає
вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,
платників податків та зборів, їх права та обов'язки,
компетенцію контролюючих органів

Для нарахування податків та зборів

5
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011 }
Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні
Для організації бухгалтерського обліку на підприємстві


6

Зaкон Укрaїни «Про aудиторську дiяльнiсть» ВР України 06.07. 2005р. №2738-IV

Дотримaння прaв, обов’язкiв i вiдповiдaль-ностi суб’єктaми aудиторської діяльності
Для проведення аудиторських процедур

7
Закон України «Про підприємництво» , від 19.06.2009, підстава 1391-17
Визначає загальні засади здійснення підприємницької діяльності
громадянами на території України
Для здійснення підприємницької діяльності


Продовження табл. 1.2

з/п

Нормативний документ

Короткий зміст
Використання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі

8
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” N 1125 від 25.09.2009
Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів
Для організації облікових процедур з метою узагальнення показників

9
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» від 26 вересня 2011 року N 1204
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей
Для узагальнення інформації про складання балансу


10
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”; N 1204 від 26.09.2011
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей
Для узагальнення інформації про складання „Звіту про фінансові результати” на підприємстві

11
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рух грошових коштів” від 10 червня 2010 року N 382
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей
Для узагальнення інформації про складання „Звіту про рух грошових коштів” на підприємстві

13
Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” та ін. від 25 вересня 2009 року N 1125
Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності
Для виправлення помилок і змін у фінансових звітах підприємств

14
Положення (стaндaрт) бухгaлтерського облiку 9 «Запаси» МФУ 20.10.1999 р. N 246
Регулює порядок обліку та контролю запасів підприємств
Для регулювання та контролю за оцiнкою тa розкриттям iнформaцiї щодо запасів в бухгaлтерському облiку


15
Положення (стaндaрт) бухгaлтерського облiку 10 «Дебiторськa зaборговaнiсть» МФУ 22.11. 2004 р. №731
Визначається порядок обліку та контролю операцій з дебіторською заборгованістю
Для регулювання та контролю за оцiнкою тa розкриттям iнформaцiї щодо дебiторської зaборговaностi в бухгaлтерському облiку








Продовження табл. 1.2


з/п

Нормативний документ

Короткий зміст
Використання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі

16
Положення (стaндaрт) бухгaлтерського облiку 12 «Фінансові інструменти» МФУ 26.04.2000 р. N 91
Визначається порядок оцінки та розкриття інформації щодо фінансових інструментів в бухгалтерському обліку
Для регулювання та контролю за оцiнкою тa розкриттям iнформaцiї щодо фінансових інструментів в бухгaлтерському облiку


17
Положення (стaндaрт) бухгaлтерського облiку 15 «Дохiд» МФУ 22.11.2004 р. N 731
Визначається порядок обліку та контролю доходів підприємств.
Для контролю за порядком визнaння доходу вiд реaлiзaцiї товaрiв, робiт, послуг тощо

18
Положення (стaндaрт) бухгaлтерського облiку 16 «Витрaти МФУ 25.11.2002 р. N 989
Визначається порядок та норми обліку та контролю витрат підприємств
Для регулювання та контроль за витратами, що пов’язані із оборотними активами

19
Міжнародний Стандарт Бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів»
Установлює загальні вимоги щодо подання фінансових звітів
Визначає основи подання фінансових звітів загального призначення

20
Міжнародний Стандарт Бухгалтерського обліку 2 «Запаси»
Регулює порядок обліку та контролю запасів підприємства
Для регулювання та контроль за оцiнкою тa розкриттям iнформaцiї щодо запасів

21
Міжнародний Стандарт Бухгалтерського обліку 7 «Звіт про рух грошових коштів»
Визначає вимоги до надання інформації про минулі зміни грошових коштів та їх еквівалентів
Для оцінки спроможності суб’єкта генерувати власні кошти

22
Міжнародний норматив аудиту 1 «Мета та основні принципи проведення аудиту»
Визначає мету аудиту, його предмет та організаційні принципи
При вирішенні організаційних питань проведення аудиту

23
Міжнародний норматив аудиту 26 «Аудит облікових оцінок»
Методичні рекомендації щодо контролю ресурсів замовника відображених в обліку
Для оцінки обліку матеріалів, основних засобів, інвентаря

24
Міжнародний норматив аудиту 10 «Використання результатів внутрішнього аудиту»
Визначає зміст внутрішнього аудиту, що провадиться на підприємстві замовника
Для дослідження результатів інвентаризації, тематичних ревізій.





Продовження табл. 1.2

з/п

Нормативний документ

Короткий зміст
Використання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі

25
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88
Встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності
підприємствами
Для правильного документального забезпечення у бухгалтерському обліку

26
Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-
технічного призначення,
України від 10 вересня 1996 р. № 120/190
Встановлює та регулює порядок здійснення уцінки та реалізації продукції, що залежалась з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення
Для обліку та контролю запасів підприємств , які знаходяться на зберіганні

27
План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р
План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності у бухгалтерському обліку
Для відображення об’єктів обліку при подвійному записі

28
Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р.
Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань
Для відображення об’єктів обліку при складання облікових регістрів

29
Інструкція „По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активі, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.” Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.94р. №69 із змінами і доповненнями від 26.06.2000р. №115
Визначає порядок проведення інвентаризації виробничих запасів, та основні вимоги, щодо оформлення результатів інвентаризації
Для проведення контролю за виробничими запасами та іншими матеріальними цінностями підприємств що зберігаються

Продовження табл. 1.2

з/п

Нормативний документ

Короткий зміст
Використання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі

30
Інструкція «Про норми витрат пального і мастильних матеріалів на
автомобільному транспорті», затверджено від 3 травня 1995 р. зі змінами і доповненнями
Визначає норми розрахунку витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті
Для проведення обліку та контролю пального та мастильних матеріалів на підприємстві

31
Інструкція №7 “Про безготівкові розрахунки у господарському обороті України” МФУ 02.08.1996 р. №204
Визначається порядок використання безготівкових розрахунків.
Для контролю за порядком використання безготівкових розрахунків

32
Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей МФУ 16.05.1996р. №87
Визначається порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей
Для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

33
Постанова Кабінету Міністрів України „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.11.99р. №116
Визначає механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
Для контролю над сплатою та відшкодуванням коштів за нестачі та завданні збитки

34
Порядок проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей зі
змінами і доповненнями, № 69 від 11 серпня 1994 р. зі змінами і доповненнями.
Визначає норми до оцінки залишків матеріальних цінностей
Для обліку та контролю залишків матеріальних цінностей на підприємстві

35
Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових первинних документів з обліку сировини і матеріалів” Наказ Міністерства статистики України №193 від 21.06.96р.
Визначає перелік та форму типових первинних документів ,які можуть використовуватися підприємствами при обліку сировини та матеріалів
При веденні первинного обліку сировини та матеріалів

Продовження табл.1.2

з/п

Нормативний документ

Короткий зміст
Використання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі

36
Наказ Мінфіну України „Про кореспонденцію рахунків” Наказ Міністерства фінансів №143 від 28.03.2002р.
Визначає типові бухгалтерські проведення пов’язані з обліком надходження, вибуттям та виробництвом виробничих запасів
Для відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з виробничими запасами підприємства

37
Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку. Наказ Міністерства фінансів №356 від 29.12.2000р.
Надає методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку з обліку виробничих запасів
Для відображення операцій з обліку виробничих запасів на паперових носіях




При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку, оскільки національні стандарти з обліку були розроблені на основі міжнародних з врахуванням національних особливостей економіки України, тому ПБО 9 „Запаси” має ряд спільних моментів з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 2 „Запаси” (МСБО). Зокрема, щодо умов визнання запасів і основних понять, пов’язаних з ними; рекомендації щодо використання методів оцінки запасів; розкриття інформації про запаси у формах фінансової звітності.
Сьогодні загальний характер багатьох норм і правил (стандартів) дає бухгалтерам широке поле для професійної творчості та спонукає до самостійного прийняття важливих рішень з облікових проблем.
Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв'язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують можливі методи, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно від специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає необхідні йому проводки відповідно до облікової політики.
Та незважаючи на всі позитивні сторони існування положень бухгалтерського обліку, деякі з них мають певні недоліки і потребують удосконалення.
Тема дослідження є досить актуальною, її досліджували такі вчені економісти як Сопко В., Гончаров Ю. В., Кузик Н. П., Боярова О. Я., Приймак О. Ю., Бурдюг Н. В., Левицька С., Бардаш С. , Бутинець Ф. Ф. та багато інших.
У науковій статті «Організаційно-методичні аспекти контролю виробничих запасів сільськогосподарських підприємств та актуальні аспекти їх удосконалення» авторами якої є Кузик Н. П. та Боярова О. Я. стверджують, що контроль виробничих запасів сільськогосподарських підприємств з урахуванням специфіки їх діяльності повинен бути спрямований на збір і перевірку інформації шляхом застосування відповідних прийомів і процедур з метою розробки рекомендацій щодо оптимізації складського обліку виробничих запасів, а також ефективного управління ними.
Приймак О. Ю. у своїй роботі «Методичні процедури управлінського обліку виробничих запасів в логістиці та управлінні підприємством» розглядає інструментарій управлінського обліку виробничих запасів в контексті його використання для інформаційного забезпечення під час побудови логістичних систем.
Безруких П. С. під виробничими запасами розуміють різні речові елементи виробництва, що використовуються як предмети праці у виробничому та іншому господарському процесі. На нашу думку визначення не повністю відображає сутність запасів оскільки є занадто загальним.
Бурдюг Н. В. у статті «Облік , аналіз і контроль ефективності використання виробничих запасів» стверджує, що контроль, аналіз і облік є основними елементами ефективного використання запасів підприємствами, з чим неможливо не погодитись.
У статті «Організація системи внутрішнього контролю запасів на підприємстві» автором якої є Левицька С., піднімаються проблеми внутрішнього контролю. Автор пов’язує такі проблеми з неефективністю його здійснення. Саме тому, необхідно удосконалити організаційне, технічне, економічне, юридичне та обліково-аналітичне забезпечення контрольної діяльності [4, с. 27].
Бардаш С. зазначає, що основною проблемою системи внутрішнього контролю є недосконале законодавство. Система внутрішнього контролю України функціонує без існування базового закону, який би встановлював основні поняття у цій сфері, чітко розподіляв би завдання, функції та повноваження між органами державної та місцевої влади, регламентував відносини між суб’єктами та об’єктами контролю [5, с. 55].
Також Лень В.С., Гливенко В.В. визначають, що, склад виробничих зaпaciв на кожному підприємстві залежить від сфери його діяльності. Так, на промислових підприємствах основними видами запаciв є виробничі запаси, з чим важко не погодитись.
Більш докладно тему досліджує Г.Б. Рубальський. Він вважає, що створення запасів, їх зберігання, витрачання й поповнення характерні для всіх видів господарської діяльності – від домогосподарства до економіки. Різні вироби або ресурси, які безпосередньо не використовуються в певний момент часу, можна вважати запасами. Тому з проблемами управління запасами стикаються не тільки спеціальні організації, а і практично кожна людина [128, с. 9].
Чабанюк О. А. у власній статті «Організація внутрішнього контролю запасів на підприємстві», стверджує, що для проведення ефективного внутрішнього контролю за використанням запасів слід створити та організувати роботу відділу внутрішнього аудиту на більшості підприємств України, що дасть змогу підвищити ефективність використання запасів. Дійсно запровадження відділів внутрішнього аудиту є актуальним, основне завдання внутрішнього аудиту запасів підприємств полягає у встановленні достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності всіх господарських фактів відносно руху запасів.
У науковій статті автор Л. М. Киба аналізує сучасний стан методичних розробок з питань нормування виробничих запасів та пропонує концепцію розрахунку нормативів виробничих запасів в умовах багато номенклатурних матеріально-технічних ресурсів. Розглядаючи поняття «зайві запаси», автор наводить причини їх утворення, а саме:
- зміна конструкції виробу, припинення випуску продукції, що не було раніше передбачено;
- неточність і помилки у визначенні потреби при плануванні виробництва;
- поставка недоброякісної, комплектної продукції ;
- неправильне використання транзитної форми постачання замість складської, внаслідок чого підприємству споживачу постачається продукція в кількості, яка перевищує його потребу.
Тому, слід зазначити, що зайвими запасами є неліквідні запаси, які не приносять підприємству вигоди, а тому контроль та аналіз над виробничими запасами є необхідним.
Суков Г.С. у власній статті «Вирішення проблем обліку запасів» відзначає "Часто виникають такі ситуації, коли рух вартості виробничих запасів в процесі їх обігу може як співпадати, так і не співпадати з фізичним рухом матеріалів, які придбаваються з метою використання їх у виробництві. Це пов’язане з тим, що бухгалтерський облік на підприємствах повинен вестися у відповідності з припущенням, що у виробництво запаси, які першими надійшли, що пояснюється передусім їх фізичним та моральним старінням, однак це не завжди так, оскільки підприємства можуть використовувати інші припущення".
З цього приводу, О.В.Чумак у статті «Про проблеми обліку та контролю запасів виробничих підприємств», серед проблем обліку запасів наголошує на проблемі первісної вартості запасів і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку. Окрім вказаних невирішеною, на нашу думку, залишається проблема вибору методу оцінки вибуття запасів. Адже до 2005 року в бухгалтерському обліку використовувалося шість методів оцінки вибуття запасів, а на даний момент - п’ять. Тому, залишається не вирішеним питання ефективності їх використання в бухгалтерському обліку. Оцінка запасів є важливою передумовою організації обліку запасів, адже вона впливає на точність фінансових результатів підприємства.
У статті «Модель формування запасі матеріально технічних ресурсів» автором якої є Черняк Н. І. розглядається «запас на сучасному етапі розвитку економічних систем стає одним із основних об’єктів управління. Гнучкість при ухваленні рішень про формування стратегії управління запасами дозволяє підвищити якість управлінських рішень, понизити логістичні витрати і підвищити ефективність управління запасами».
На думку Т.О. Олійника, у статті «Проблеми організації обліку виробничих запасів на складах підприємств» запаси є вагомою частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Це, в свою чергу, вимагає повної, достовірної інформації про наявність та рух виробничих запасів, яку може надати правильно організована система управління складським господарством, що генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними ринковими системами для ефективного управління матеріальними запасами.
Лищенко О. Г. у науковій статті «Облік і аналіз ефективного використання виробничих запасів підприємства» відзначає, що для удосконалення первинного обліку виробничих запасів на підприємстві необхідним є складання таблиці облікових номенклатур. Ефективне управління запасами дає змогу прискорити оборотність капіталу, збільшити його доходність. Зменшити поточні витрати на їх зберігання.
З даними твердженнями цілком погоджуємось, адже існування стратегії управління виробничими запасами є необхідним елементом існування прибутковості підприємства.
Ефективне управління запасами дає змогу прискорити оборотність капіталу і підвищити його доходність, зменшити поточні витрати на зберігання їх, вивільнити з поточного господарського обороту частину капіталу, реінвестуючи його в інші активи, також стверджує Гамова О. В. у своїй науковій статті.
Питанням ефективності використання виробничих запасів присвячено значну кількість дисертаційних досліджень
Так, Бондарева О. І у власній дисертаційній роботі досліджувала розвиток теоретичних положень та удосконалення вітчизняних методик управління виробничими запасами.
Дослідник Приймачок О. М. розглядав розвиток теоретичних положень щодо економічної сутності виробничих запасів.
Роботи цих науковців ще раз доводять важливість обраної теми дослідження та необхідність її подальшого розгляду.
У підручниках та посібниках з економіки наведено різні твердження щодо виробничих запасів.
Виробничі запаси як накопичення ресурсів, що перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва розглядає Сопко А.. В. у підручнику «Оганізація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу». Він вважає, що запаси це сукупність матеріальних благ, вироблених невідомо для чого й кого, які навряд чи колись взагалі будуть використані за призначенням. На нашу думку, відбувається це тому, що ці запаси заготовляє, зберігає зовсім не той, хто їх у майбутньому споживатиме. Основним завданням збільшення ефективності промислового виробництва має стати не орієнтація на обсяги виробництва, а на ринковий попит. Тобто ринкова система має ґрунтуватись на принципі «виробляти те, що продається».
Автор посібника «Економіка підприємства» Гончаров Ю. В вважає, що оцінка запасів залежить від їх подальшого використання: від утримання для власних потреб чи для реалізації на сторону. Тому вважаємо, що у будь-якому випадку оцінка запасів значно впливає на формування фінансового результату вкінці звітного періоду, особливо це стосується оцінки у випадку вибуття запасів.
У підручнику «Бухгалтерський фінансовий облік» Бутинець Ф.Ф. під сутністю виробничих запасів розуміє все те, що завезено на склади підприємства i ще не вступило в першу стадію обробки, тобто частина сукупних запасів, призначених для виробничого споживання [ с.59].
Автор Попович П. Я. у підручнику «Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання» стверджує, що в умовах ринкової економіки обсяг виробничих запасів суттєво залежить від кількості реалізованої підприємством продукції, виготовленої ним у попередні періоди. Отже, ближчим до реального відображенням дійсності є динамічна модель функціонування підприємства, що враховує вплив раніше випущеної і реалізованої продукції на виробничі запаси цього періоду. Перспективний аналіз виробничих запасів передбачає одержання необхідної інформації, її опрацювання, оцінювання та аналіз, визначення перспектив і ймовірності реалізації прогнозу.
Іваненко В. М. у своєму підручнику приділяє велику увагу економічному аналізу у всіх аспектах господарської діяльності, зокрема аналізу виробничих запасів. Проводить аналіз матеріально – технічного постачання та стану запасів, аналіз використання матеріальних ресурсів, аналіз виробництва та реалізації продукції, складу та асортименту продукції, якості та ритмічності виробництва.
Гадзевич О.І у навчальному посібнику «Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств.»  Розглядає аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів та їх вплив на обсяг випуску продукції.
У підручнику «Аудит» автор Савченко В. Я. приділяє увагу процесу аудиту на підприємствах які обліковують виробничі запаси.
У ще одному підручнику під назвою «Фінансовий, управлінський та податковий облік» авторами якого є Гарасим П. М., Журавель Г. П., Хомин, розглядається низка моментів присвячених темі дослідження саме у обліку.
Отже, можна зробити висновок, що тема виробничих запасів є досить актуальною темою для написання дисертацій, авторефератів. Існує багато тематичних випусків, навчальних посібників. А ще, дана тема є досить обширною, адже на кожному підприємстві, різних напрямків діяльності, є свої виробничі запаси, саме тому в законодавстві України цій темі присвячено стільки уваги.

1.3. Характеристика виду діяльності та організаційно-економічна характеристика підприємства
Деревообробна промисловість є важливою складовою національної економіки, яка забезпечує виробничими запасами з деревини підприємства багатьох галузей і виробництв, а населення – товарами споживання. Вона однією із перших галузей промисловості подолала негативні наслідки кризи перехідного періоду і змогла пристосуватись до нових умов господарювання, а саме ринкових. Основними видами продукції цієї промисловості є пиломатеріали, виробництво клеєних матеріалів, заготовки і деталі для авто-, судно-, вагонобудування, будівельні матеріали, меблі, дерев'яна тара тощо.
Враховуючи роль та значення галузі для економічного і соціального
розвитку суспільства, її динамічний розвиток та прискорене відтворення є одним із найголовніших чинників у подоланні кризових явищ та досягненні сталого економічного зростання. Зважаючи на те, що деревообробна промисловість є найбільшим споживачем лісових ресурсів, від ефективності її роботи залежить стан лісових ресурсів.
З кінця 90-років деревообробна галузь почала активно розвиватися –
за відносно стабільного курсу національної валюти в період з 2000 до 2007 року внутрішній валовий продукт виріс майже на 70% за рахунок низького стартового рівня (рис. 1.2). Доля лісового сектора в економіці держави складає всього 0,4-0,45%, проте, як в інших пострадянських країнах (Польща, Чехія, Словенія, Литва, Естонія, Латвія) вона становить 3-5%. Основними лісоутворюючими породами України є хвойні, які складають 52%, твердолистяні разом з березою – 38%. За площею наша країна приблизно дорівнює Франції і в два рази більша за Польщу, а відсоток заліснення має вдвічі менший, проте поставляє сировину в ці країни. Сьогодні експорт лісопродукції з України перевищує імпорт майже в п’ять разів.

Рис. 1.2 Динаміка промислового виробництва у деревообробній та
меблевій галузях
Зараз в лісовому секторі України реалізуються дві державні програми – «Ліси України» на період 2002-2015 роки та програма розвитку промисловості, що охоплює і деревообробку на період 2003-2011 роки. З точки зору споживачів деревини позитивним є запровадження аукціонів з продажу сировини та можливості експортування лісоматеріалів лише за умови наявності сертифікату їх походження. Однак, очікуваний захист вітчизняних виробників, чисельність яких досить потужна – 300 тис. осіб, все ж таки є примарним. Поки пріоритет під час вибору та закупівлі сировини мають закордонні компанії, навіть на «техсировину» (найнижчий сорт половника), з якої вітчизняні підприємці за рахунок дешевої робочої сили можуть отримати прибуток. Враховуючи середньостатистичний баланс розкрою колод, а саме: пиломатеріали - 50%; кускові відходи (горбиль, рейка) – 30%; дрібні відходи (тирса, стружка) – 14-16%; усушка – 4-5%
Отже, більша частина українського лісу експортується в круглому вигляді, тим самим даючи прибутки, нові робочі місця, покращуючи економічне становище зовсім не власної країни.
Державне підприємство «Підприємство Вінницької виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області» підпорядковане Держдепартаменту, який здійснює управління ним безпосередньо або управління Держдепартаменту у Вінницькій області. Організаційно-правова форма підприємства : державне підприємство. Підприємство веде свою діяльність у деревообробній галузі.
Метою діяльності підприємства є ведення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання прибутку на вкладений капітал; а також на задоволення на її основі соціально-економічних інтересів власника та членів трудового колективу підприємства, участь у благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень, здійснення посередницької діяльності.
Предметом діяльності підприємства згідно із Статутом є:
закупівля, купівля, переробка та реалізація сировини;
виробництво будівельних матеріалів та їх реалізація;
закупівля, купівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, у тому числі продуктів народного споживання, рослинництва і тваринництва;
ремонтно-будівельні роботи в усіх галузях народного господарства;
надання транспортно-експедиційних послуг, у тому числі вантажні та пасажирські перевезення на замовлення населення і підприємств по Україні та за її межами;
оптова торгівля, у тому числі продуктами харчування, добавками до продуктів харчування, горілчаними, тютюновими виробами, промисловими виробами, будівельними матеріалами, устаткуванням машинобудування;
роздрібна торгівля, у тому числі: продуктами харчування, добавками до продуктів харчування, горілчаними, тютюновими виробами, промисловими виробами, будівельними матеріалами.
Штат працівників підприємства складається з 22 осіб, які зайняті в діяльності на основі трудового договору. Адреса: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26 (Додаток А, Б).
На даний момент ДП «ВВК №86» спеціалізується на виготовленні погонажних виробів (дошка для підлоги, плінтуси, оздоблювальні рейки, вагонка та ін.) та столярних виробів, які користуються особливим попитом у споживачів, клеєних щитів, дитячих стільців та частково починає займатися виготовленням меблів. Також дане підприємство здійснює експорт сировини за кордон, основним покупцем якої виступає Німеччина. Управління підприємством здійснює його керівник (директор), який призначається на посаду та звільняється з посади Держдепартаментом, і є йому підзвітним. Директор підприємства є за посадою заступником начальника установи. На рис. 1.3 наведено структуру організації роботи підприємством.
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Рис.1.3. Організаційна структура ДП «ВВК №86»
Підприємство має право самостійно реалізовувати всю продукцію, яка не увійшла у державне замовлення або державне завдання, на території України або за її межами, якщо інше не передбачене законодавством України. Підприємство реалізовує свою продукцію, послуги, залишки виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - за фіксованими державними цінами. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на ДП «ВВК №86» створено бухгалтерську службу на чолі з основним бухгалтером. Підприємством самостійно:
визначено облікову політику;
обрано форму бухгалтерського обліку;
розроблено систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій;
затверджено правила документообороту і технологію обробки облікової інформації;
розроблено робочий план рахунків.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ДП «ВВК №86» ґрунтується на принципах: обачності, повноти висвітлення, автономності, послідовності, безперервності нарахування та відповідності доходів і витрат, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві передбачає розробку його облікової політики
Для якісної оцінки фінансово-господарської діяльності необхідно проаналізувати ряд економічних показників, що дають змогу оцінити реальне фінансове становище підприємства, наведені у таблиці 1.1 «Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства ДП «ВВК №86».
Таблиця 1.1
«Основні показники фінансово-господарської діяльності ДП «ВВК №86»

Показники
2007 рік
2008 рік
2009 рік
2010 рік
2011 рік
Відхилення 2011р.(+,-) від







2007р.
2008р.
2009р.
2010р.







сума
%
сума
%
сума
%
сума
%

1. Дохід (виручка) від реалізації (продукції, товарів, послуг) (без ПДВ), тис. грн.
2657,2
3230,6
3422,2
3621,3
5843,5
3186,3
120
2612,9
80,8
2421,3
70,7
2222,2
61,4

2.Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
2196,6
2721,2
2976,1
2925,6
5056,5
2859,9
131
5029,29
86
2080,40
70
2130,9
73


3.Валовий прибуток. тис. грн.
460,6
509,4
446,1
695,7
787,0
326,4
71
277,6
55
340,90
77
91,30
14

4.Інші операційні доходи, тис. грн.
236,6
427,7
664,7
253,3
1139,9
903,30
82
712,20
167
475,20
72
886,60
350

5.Операційні витрати діяльності, тис. грн.
1062,9
1376,8
1102,3
941,8
1926,7
863,8
81
549,9
40
824,4
74
984,9
104

6.Фінансовий резуль-тат від операційної діяльності
прибуток, тис. грн.
-
2,9
8,5
7,2
0,2
365,9
-
(2,70)
(93)
(8,30)
(97)
(7,0)
(97)

- збиток, тис. грн.
(365,7)
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-




Продовження табл. 1.1
Показники
2007 рік
2008 рік
2009 рік
2010 рік
2011 рік
Відхилення 2011р.(+,-) від







2007р.
2008р.
2009р.
2010р.







сума
%
сума
%
сума
%
сума
%

9.Фінансовий результат від звичайної діяльності, прибуток, тис. грн.
-
2,9
8,5
7,2
0,2
940,5
(100)
(2,70)
(93)
(8,30)
(97)
(7,0)
(97)

- збиток, тис. грн.
(940,3)
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

10.Чистий прибуток
-
2,9
8,5
7,2
0,2
940,5
(100)
(2,70)
(93)
(8,30)
(97)
(7,0)
(97)

- збиток
940,3
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

11.Рентабельність (збитковість), %
(35)
0,09
0,24
0,2
0,003
35,003
-
(0,087)
-
(0,237)
-
(0,197)
-

12.Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
3719,45
3660,40
3661,15
3681,95
3614,85
(104,60)
(2)
(45,50)
(1)
(46,30)
(1)
(67,10)
(1)

13.Фондовіддача
0,71
0,88
0,93
0,98
1,61
0,9
126,7
0,73
82,9
0,68
73,1
0,63
64,2

14.Середньосписк-ова чисельність працівників, чол.
22
22
22
22
22
-
-
-
-
-
-
-
-

15. Продуктивність праці, грн.
99,8
146
155,5
164,6
265,6
165,8
166,1
119,6
81,9
110,1
66,8
100,9
37,9

Проаналізувавши основні показники діяльності ДП «ВВК № 86», помітно, що підприємство стало працювати краще у 2011 році порівняно з попередніми роками , це проявилось в доході від реалізації продукції. Він збільшився в 2011 році в порівнянні з 2010 на 2222,2 тис.грн., і на 3186,3 тис. грн. відповідно з 2007 роком (додаток О). Даний показник є позитивним оскільки для підприємства це є набуття економічної вигоди. На це вплинуло збільшення обсягу реалізації продукції. Собівартість реалізованої продукції в 2011 порівняно з 2010 роком збільшилась на 2130,9 тис. грн., тобто на 73%, це є негативним фактором оскільки, чим нижча собівартість продукції, тим більшою є економія праці, краще використовуються основні фонди, тим дешевше обходиться підприємству виробництво (реалізація) продукції (Додаток О, З). Чистий прибуток це найголовніший показник діяльності підприємства, оскільки він вказує на ефективність його роботи та рентабельність. ДП «ВВК № 86» є прибутковим. Але прослідковується деякі спади у прибутковості підприємства, так у 2007 році підприємство було збитковим, далі протягом 2008 -2010 років ДП «ВВК №86» є прибутковим (у 2010 році прибуток становив 7,2 тис. грн.). У 2011 році підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 0,2 тис. грн. Даний показник є негативним для підприємства, адже різко прибутковість знизилась. На це вплинуло: збільшення операційних витрат вдвічі. Слідом за показником чистого прибутку, відповідно рентабельність підприємства теж у 2011 році, в порівнянні із 2008-2010 роками зменшилась (в порівнянні із 2009 р. та 2011р. рентабельність зменшилась на 0, 237 %). За останні 4 роки, але прослідковується значне зниження прибутковості у 2011р., що спричинило зменшення прибутку підприємства, який зміг все таки, забезпечити ефективність виробництва ДП «ВВК №86» і на далі. Відповідно адміністрації підприємства слід переглянути структуру управління, провести бюджетування з метою оптимізації витрат, підвищення конкурентно спроможності продукції підприємства, в свою чергу , буде сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 2
Сучасний стан та удосконалення обліку та контролю ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Організація обліку виробничих запасів в системы прийняття управлінських рішень
Організація бухгалтерського обліку є цілеспрямованою діяльністю керівництва підприємства щодо створення, постійного впорядкування та удосконалення системи бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів.
З метою ведення обліку, складання фінансової звітності згідно вимог чинного законодавства та надання її зовнішнім та внутрішнім користувачам користувачам підприємство формує облікову політику, тобто обирає такі принципи, методи та процедури обліку, які дозволили б достовірно відобразити результати діяльності та фінансовий стан підприємства і забезпечити порівняння звітних показників. Облікова політика своє відображення знаходить у наказі про облікову політику підприємства (додаток ).
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ПБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених ПБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Такими випадками можуть бути: доповнені зміни в статуті підприємства; зміна вимог органу, що затверджує ПБО 6, якщо зміни забезпечать більш повне та об'єктивне відображення операцій або подій у фінансовій звітності підприємства.
Організація обліку на підприємстві покликана вирішити завдання щодо:
своєчасної, достовірної, повної, безперервної реєстрації усіх фактів фінансово-господарської діяльності підприємстві;
обробки даних, використовуючи різні процедури, прийоми та способи у відповідності з вихідною інформацією.
Облікова політика містить інформацію щодо:
1) чисельності, структури облікового апарату, його підпорядкованості та розміщення;
2) рахунків, документів, форм обліку, реєстрів обліку, на підставі яких ведеться облік;
3) термінів та як здійснюється збір, обробка, узагальнення і надання інформації.
Суб’єктами в організації бухгалтерського обліку виступають керівники підприємства – директор та головний бухгалтер. Об’єктом – обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку.
На підприємстві «ДП ВВК № 86» функціонує бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером, вона є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності. Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства. Уся бухгалтерська робота на підприємстві взаємопов’язана, тобто кожен структурний підрозділ взаємодіє між собою що, покращує ефективність прийняття управлінських рішень на підприємстві «ВВК №86»
Саме на бухгалтерію покладені усі обов’язки з організації та ведення бухгалтерського обліку. Розглянемо структуру бухгалтерської служби, яка функціонує на ДП «ВВК №86» (рис. 2.1).
















Рис. 2.1.Структура бухгалтерської служби на ДП «ВВК №86»

Бухгалтерська служба на підприємстві створена з метою:
- забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлення строки фінансової звітності;
- організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
- оформлення матеріалів, пов’язаних з недостачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок й псування активів підприємства.
Відповідно до Статуту підприємства та наказу про облікову політику на головного бухгалтера покладено головну функцію – забезпечення дотримання на підприємстві єдиних методологічних засад бухгалтерського і податкового обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової та податкової звітності, а також контроль за своєчасною сплатою до бюджету податків і платежів. Продуктивність праці працівників бухгалтерії є високо, оскільки на підприємстві використовуються комп’ютерна форма ведення обліку на основі програмного продукту «1С:Бухгалтерія», який ґрунтується на розподілі праці облікового персоналу, який забезпечує виокремлення логічних, контрольних функцій обліковця від арифметичних, розрахункових, в результаті чого швидкість обробки інформації збільшується.
Аналізуючи автоматизовану форму бухгалтерського обліку, необхідно зазначити, що організація роботи облікового персоналу здійснюється за функціональною ознакою та системно охоплює у єдиній системі бухгалтерський, статистичний та управлінський облік і звітність.
Компютерна форма обліку покликана підвищити роль бухгалтерського обліку як функції управління, тому що обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки його форму, але й технологію обліку. Застосування компютерної техніки на ДП «ВВК №86» вносить значні зміни в організацію бухгалтерського обліку, зумовлені зміною способів обробки первинних облікових даних, оперативністю надання облікової інформації через раціональне упорядкування облікових даних, одноразове їх отримання та багаторазову передачу і використання.
Виділимо основні вимоги та загальні підходи до організації компютерного обліку на підприємствах. Основні вимоги до компютеризації обліку:

· підвищити аналітичність та оперативність облікової інформації;

· зменшити трудомісткість облікового процесу;

· обмежити вплив субєктивного фактору на достовірність отриманої інформації.
Схема руху інформації при використанні автоматизованої форми ведення бухгалтерського обліку на ДП «ВВК №86» представлено на рис. 2.2.




































Рис. 2.2. Загальна схема комп’ютерної форми обліку на ДП «ВВК №86»

Відповідальність за правильність організації ведення облікових регістрів, порядку та способу відображення і узагальнення інформації, передбачена даною комп’ютерною програмою, вимогами законодавства покладено на головного бухгалтера і економіста.
Автоматизована форма бухгалтерського обліку передбачає одноразове ведення вхідних даних, що контролюється програмним засобом, решта ж процесів - складання облікових регістрів, звітності та ін - здійснюється автоматично.
Необхідно сказати, що інформаційне забезпечення обліку розглядається як система забезпечення обліковими даними та як сукупність форм первинної документації, нормативно-правових актів, що імпортуються з інших інформаційних систем.
В ході дослідження також було розглянуто що виробничі запаси підприємства, більша їх частина, знаходяться на складі підприємства. Тому враховуючи важливість виробничих запасів для виробництва підприємства, необхідно розглянути та дослідити організацію обліку виробничих запасів на ДП «ВВК №86».Для правильної організації обліку запасів на підприємстві, перш за все, необхідно дати відповідь на ряд запитань: звідки, коли, скільки і на яку суму надійшли запаси, як виконуються програми постачання, кому, коли і скільки відпущено запасів, як виконується програма виробничого споживання, який залишок по окремих видах запасів і як дотримуються встановлені ліміти тощо.
Необхідними передумовами правильної організації обліку запасів є:
- раціональна організація складського господарства;
- розробка номенклатури запасів;
- наявність інструкції з обліку виробничих запасів;
- правильне групування (класифікація) запасів;
- розробка норм витрачання запасів.
На ДП «ВВК №86» систематично з надходженням і рухом матеріальних запасів їх кількість i вартість строго документуються. Це забезпечує контроль за операціями руху виробничих запасів, сигналізує про необхідність нових замовлень матеріалів на поповнення запасів, формує інформацію про оптимальний обсяг замовлення. У результаті цього протягом усього звітного періоду відомий обсяг наявних запасів. Основна частина документів для відображення інформації про рух запасів фіксується на складі підприємства. Перевірка і правильність оформлення документів за типами господарських операцій здійснюється в бухгалтерії підприємства. Запаси, які прибули на склад, перевіряються на відповідність асортименту, кількості, якості.
Запаси поступають на підприємство згідно з укладеними договорами на їх купівлю-продаж. У договорах визначаються умови їх придбання, порядок розрахунків, відповідальність сторін, додається також перелік іншої необхідної документації. Постачальником виписується рахунок-фактура на оплату запасів (додаток). Рахунок-фактура – рахунок, що виписується продавцем на ім’я покупця та підтверджує фактичне постачання запасів та їх вартість. Виписується рахунок-фактура після закінчення приймання запасів покупцем. Документ містить перелік операцій з продажу запасів, включаючи кількість одиниць, ціну за одиницю, загальну ціну, умови продажу, спосіб доставки. Первинним документом, що виписується передавальною стороною і є підставою для оприбуткування матеріалів, є товарно-транспортна накладна (додаток). Спеціалізовану форму "Товарна накладна" рекомендується застосовувати для обліку відпуску (реалізації) продукції, матеріальних цінностей стороннім організаціям та підприємствам (додаток ) [Кружельний М. В., Левицька С. О.].
Товарна накладна виписується в бухгалтерії у двох примірниках на підставі договорів (контрактів), нарядів й інших відповідних документів та при пред'явленні одержувачем довіреності. Перший примірник товарної накладної залишається на складі чи іншому місці зберігання продукції у матеріально відповідальної особи, яка провела відпуск продукції, матеріалів, другий – в одержувача (покупця) продукції, матеріалів.
Товарна накладна підписується керівником підприємства, головним бухгалтером, особою, яка відпустила цінності, й одержувачем та засвідчується печаткою.
На підприємствах для обліку руху запасів використовується накладна на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у виробництво (додаток). Також можливе застосування лімітно-забірних карт (додаток). Вони дають змогу враховувати кількість відпущених у виробництво запасів та одночасно здійснювати контроль за дотриманням норм витрат. Оскільки лімітно-забірні картки ведуться за кожним номенклатурним номером запасів, отже, це зумовлює використання значної кількості первинних облікових документів. Для запобігання зазначених недоліків застосовують картки складського обліку (додаток) У картках складського обліку, крім звичайних реквізитів, вказуються також місячні ліміти відпуску запасів.
Протягом місяця лімітно-забірні картки зберігаються разом з відповідними картками кладського обліку. Після закінчення місяця картки складського обліку матеріалів одночасно з іншими прибутково-видатковими документами здаються до бухгалтерії. На стадії первинного обліку запасів необхідно так організувати обліковий процес, щоб мінімізувати витрати коштів та часу на виконання робіт і прискорити рух первинних документів з обліку запасів у бухгалтерію. Для досягнення цієї мети треба встановити максимально короткий проміжок часу на передачу й обробку документів та визначити конкретні терміни передачі документів між виконавцями і секторами обліку. Згідно з цим, комплекс заходів може включати організаційні та технічні способи вирішення цього питання. До організаційних заходів можна віднести визначення переліку робіт, які потрібно виконати, відповідальних виконавців, необхідних витрат часу, необхідних технічних засобів, а до технічних – складання оперограми руху кожного первинного документа. Комплекс заходів щодо створення ефективної системи документообігу розробляє бухгалтерія підприємства. Поточний облік запасів характеризується обробкою великої кількості даних на всіх його етапах, тому для створення ефективного документообігу необхідно розробити та впровадити певні заходи [Скрипан О. П., Плюх М. С.].
Розглянемо точніше зміст та ціль використання первинних документів з обліку виробничих запасів що використовуються на ДП «ВВК №86» (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика фактографічної інформації, що використовується в обліку виробничих запасів ДП «ВВК №86»
Назва документа
Зміст інформації
Використання у обліковому процесі

1. Акт приймання матеріалів
Містить дані про число товарів які надходять на склад
При оприбуткуванні матеріалів від постачальника

2. Лімітно-забірна картка
Містить дані про число запасів які видаються систематично протягом місяця
Призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично

3.Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів
Містить дані про число матеріалів і місце куди вони переміщаються
Застосовується для обліку руху матеріалів всередині підприємства

4.Картка складського обліку матеріалів
Містить дані про число матеріалів які обліковуються на складі
При обліку матеріалів на складі

5.Відомість обліку залишків матеріалів на складі
Містить дані про число матеріалів які є в наявності на складі
При обліку матеріалів на складі

6.Інвентаризаційний опис
Містить дані про число наявності матеріалів, та число відсутніх матеріалів на складі
При обліку матеріалів на складі


Завершальною стадією облікового процесу на підприємстві є підсумковий облік. Ефективна організація документообігу на стадії підсумкового обліку запасів повинна забезпечити не лише заощадження часу і коштів на підготовку звітності, але й правильне її складання і надання у встановлені терміни. Характерною особливістю підсумкового обліку є складання і надання різних форм звітності внутрішнім та зовнішнім користувачам. Для складання деяких форм потрібна узгоджена робота декількох підрозділів підприємства, для чого кожному зацікавленому працівнику надають виписку з графіка документообігу. У виписці зазначені документи або звіти, які слід підготувати, строки підго- товки та у які підрозділи необхідно їх передати [Скрипан О. П., Плюх М. С.].
Таким чином, можна визначити основні критерії ефективного документообігу на всіх стадіях обліку запасів на ДП «ВВК №86»:
документ повинен проходити через оптимальну кількість виконавців та підрозділів, які є користувачами відповідної інформації або обробляють документ;
термін надходження документа у кожному підрозділі повинен бути мінімальним; документообіг має бути раціональним, тобто етапи робіт та виконавці не повинні повторюватися;
документообіг має спрощувати облікову роботу, забезпечувати можливість її автоматизації;
рух документів повинен бути організований таким чином, щоб посилювати контрольну функцію бухгалтерського обліку. Для належної організації обліку запасів на підприємстві необхідно забезпечити відповідну організацію матеріально-технічного постачання, налагодити відповідний стан складського господарства, впроваджувати прогресивні норми витрат на одиницю продукції.
Отже, з метою підвищення ролі обліку запасів доцільно запровадити науково-розроблену номенклатуру, налагодити чіткий документообіг, своєчасно проводити контрольні перевірки та інвентаризацію запасів, не допускати значних відхилень від норм запасів, автоматизувати обліково-обчислювальні роботи, своєчасно укладати договори на матеріальну відповідальність працівників за збереження запасів на складах. Водночас відповідні служби підприємства слід забезпечити списком посадовців, які мають право підписувати документи на отримання та відпуск зі складів запасів, а також видавати дозволи на їх вивіз з підприємства. Одночасно покращанню ресурсозбереження сприяє також упорядкування первинної документації, упровадження типових уніфікованих форм обліку, підвищення рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення жорсткої дисципліни приймання, зберігання, витрачання запасів, обмеження кількості посадовців, яким дозволено підписувати документи на видачу особливо дефіцитної сировини. Для забезпечення збереження запасів, правильного приймання, зберігання, відпуску вагоме значення набуває наявність на підприємстві достатньої кількості складських приміщень, забезпечених ваговими та вимірювальними приладами. Також необхідним є запровадження прогресивних форм попереднього і поточного контролю за дотриманням норм використання запасів [Кружельний М. В., Левицька С. О.].
Особливу увагу слід зосередити на підвищенні достовірності оперативного обліку за рухом напівфабрикатів у виробництві. Дані обліку повинні містити інформацію стосовно резервів зниження собівартості продукції за рахунок економічного використання запасів, зниження норм витрат, забезпечення належного їх зберігання.
Документообіг – це організована система створення, перевірки та обробки первинних документів у бухгалтерському обліку від моменту їх створення до передачі в архів [ 111 ]. Необхідною складовою організації обліку є розробка механізму управління документообігом, який забезпечить стабільність роботи бухгалтерії, оперативність та чіткість руху процесу обробки документів, своєчасність прийняття рішень.
Зберігаються документи в архіві підприємства, який знаходиться безпосередньо в приміщенні бухгалтерської служби (первинна документація, звітність, книги обліку працюючих та ін). Інформація, що підлягає автоматизації зберігається на жорсткому диску комп’ютера головного бухгалтера. З метою збереження інформації створюються резервні копії на електронних носіях. Друковані копії звітності та інших документів підприємства зберігаються в сейфі головного бухгалтера.
На досліджуваному підприємстві існує затверджений графік документообігу з обліку виробничих запасів, розглянемо його у табл. 2.2.




Таблиця 2.2
Графік документообігу з обліку виробничих запасів
на ДП «ВВК №86»
Назва первинного документу
Створення, перевірка документа
Обробка документа/
застосування
Передача до архіву


Відпові-дальний
Строк виконання
Хто виконує
Строк викона-ння
Виконавець
Строк викона-ння

Рахунок постачальни-ка
Касир
У день одержання в банку
Бухгалтер
У день викона-ння банком
Бухгалтер
По закінченню кварталу

Прибутковий ордер
Комірник
Кожного 5, 10, 15 числа
Бухгалтер
У момент надходження
Бухгалтер
По закінченню кварталу


Лімітно-забірна картка
Комірник
Кожного 11, 21, 1 числа
Бухгалтер
У момент відпуску
Бухгалтер
По закінченню кварталу


Разові вимоги на видачу матеріалів
Комірник
16 і 30 числа
бухгалтер
У момент відпуску
Бухгалтер
По закінченню кварталу


Таким чином, можна визначити основні критерії ефективного документообігу на всіх стадіях обліку запасів:
- документ повинен проходити через оптимальну кількість виконавців та підрозділів, які є користувачами відповідної інформації або обробляють документ;
- термін находження документу у кожному підрозділі повинен бути мінімальним;
- документообіг повинен бути раціональним, тобто етапи робіт та виконавці не повинні повторюватися;
- документообіг повинен спрощувати облікову роботу, забезпечити можливість її автоматизації;
- рух документів повинен бути організований таким чином, щоб посилювати контрольну функцію бухгалтерського обліку.
Завершальним етапом бухгалтерського обліку є складання звітності, в якій узагальнюється інформація у певній системі показників. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації. Складові фінансової звітності відображають різні аспекти одних і тих же господарських операцій та подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду і розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний та перспективний аналіз діяльності підприємства [Лишеленко О. В.].
У Примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:
- методи оцінки запасів;
- балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;
- балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;
- балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;
- суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів [Лишеленко О. В.].
Для отримання своєчасної та корисної інформації, мінімізації витрат робочого часу на обробку документів і скорочення термінів їх пересування між окремими службами підприємства, повинен бути організований ефективний документообіг, який характеризується оптимальністю та високою швидкістю руху документів. Ефективний документообіг організують на кожній стадії
обліку запасів із застосуванням оперограм, сіткових та зведених графіків. Підприємство може самостійно розробити внутрішні документи з обліку запасів та організувати систему їх документообігу. Для цього необхідно визначити первинні документи та дослідити господарські процеси, у яких беруть участь запаси.
2.2. Розробка системи фінансового обліку виробничих запасів

Операції, що пов’язані з надходження (збільшення) та вибуттям (зменшення) виробничих запасів, на підставі первинних документів та облікових регістрів відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно з Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1591 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», який набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Змінами наказу є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій який викладено у новій редакції. Оновлений План рахунків не містить субрахунків, але підприємства можуть самостійно вводити субрахунки, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності, а також використовувати субрахунки, визначені Інструкцією про застосування Плану рахунків (наказ Мінфіну №291 від 30.11.99 р.).
Для ведення обліку наявності й використання виробничих запасів передбачає застосування активного синтетичного рахунку 20 “ Виробничі запаси” але досліджуючи організацію обліку на ДП «ВВК №86» слід запропонувати відкрити субрахунки до рахунку 20, які наведені у таблиці 2.3.
На рахунку 20 „Виробничі запаси” відображають наявність та рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів (у тому числі сировини і матеріалів, що перебувають у дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва [Сопко В].
По дебету цього рахунку на підставі прибуткових документів (рахунків-фактур, вимог, ТТН, прибуткових ордерів, накладних тощо) відображається кількість і вартість виробничих запасів. По кредиту рахунку на підставі витратних документів (вимог, накладних, лімітно-забірних карток, ярликів тощо) списується кількість і вартість відпущених матеріалів на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка, за обліковими цінами [Сопко В].
На субрахунку 201 „Сировина і матеріали” відображаються наявність і рух сировини та основних матеріалів, що становить основу встановленої продукції або є необхідними компонентами при її виготовленні, сприяють процесу виготовлення (допоміжні матеріали). На цьому субрахунку ДП «ВВК №86» може обліковувати наявність і рух допоміжних матеріалів і сировини, які включаються при виробництві продукції.
Щодо субрахунку 201 «Сировина і матеріали», хочемо запропонувати поділяти його на такі групи рахунків:
201.0 «Канцтовари»;
201.1 «Вироби з деревини»;
201.2 «Мастила»;
201.3 «Металопрокат»;
201.4 «Лакофарбова продукція»;
201.5 «Будівельні матеріали»;
201.6 «МШП»;
201.7 «Метизи».
Даний розподіл сировини і матеріалів на субрахунки спростить сам процес обліку інформації щодо руху вищезазначених груп на які поділяється синтетичний рахунок 201 «Сировина та матеріали» на досліджуваному підприємстві.
Оцінка запасів відбувається при надходженні та вибутті. Під час надходження запаси оцінюються за первісною вартістю або за собівартістю.
Відповідно до ПБО в балансі відображаються за:
первісною вартістю - сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення;
чистою вартістю реалізації запасів - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію ;
справедливою вартістю - сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість за операцією між проінформованими, зацікавленими та незацікавленими сторонами.
На ДП «ВВК №86» для відображення в бухгалтерському балансі і фінансовій звітності запасів товарно-матеріальних цінностей у грошовій оцінці використовують ціни:
історичні, або ціни придбання, які були актуальними минулому, тобто в момент отримання запасу;
поточні, що використовуються в момент виконання оцінки;
ціни відтворення, або репродукційні – це ціни передбачення визначених складових, відповідних у момент, коли цю складову буде замінено.
Зміну цін спричиняють дві складові. Одна є результатом дії ринкових чинників – попиту і пропозиції, а друга – зміни цін, зумовленої інфляцією. Тому одним з недоліків структури грошового вираження вартості є відсутність стабільності грошової одиниці з погляду вибраної реальної одиниці вартості, що виявляється у тенденції до зростання цін [Герасим П. М., Журавель Г. П.].
Є різні шляхи шляхи надходження запасів на підприємство, зокрема це: придбання за плату, виготовлення власними силами, безоплатне надходження, внесення до статутного фонду та інші.
Так первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
транспортно – заготівельних витрат за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;
інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях [Герасим П. М., Журавель Г. П.].
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені:
понаднормові втрати і недостачі запасів;
відсотки за користування позиками;
надані знижки;
витрати на збут;
адміністративні та інші витрати, не пов’язані безпосередньо з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях [Герасим П. М., Журавель Г. П.].
У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватись та відображатись за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
На ДП «ВВК №86» запаси надходять від постачальників за плату.
Придбання запасів на ДП «ВВК «86» планується відділом постачання. Цей відділ веде спеціальну відомість, в якій записуються дані про виконання договорів постачання, а також дані про асортимент запасів, їх кількість, ціну.
Придбання запасів на ДП «ВВК №86» у постачальників здійснюється виключно на договірних засадах, шляхом укладення договорів.
ДП «ВВК №86» співпрацює як з великими так і малими підприємствами, а також останнім часом підприємство співпрацює з приватними підприємцями.
Досліджуване підприємство має широке коло постачальників, які забезпечують підприємство базою для виробництва продукції. При виборі постачальників підприємство враховує : ціну запасів, якість запасів, надійність постачальника, можливість отримання знижок та можливість відстрочення оплати за них.
Для отримання запасів від постачальника по факту здійсненої передоплати або на підставі заключеного договору бухгалтер підприємства виписує своєму працівникові довіреність на одержання цінностей. Довіреність на одержання цінностей (Додаток В) від постачальника за договором , рахунком – фактурою, або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Особа, якій видана довіреність, зобов’язана не пізніше наступного дня після доставки на ДП «ВВК №86» запасів подати бухгалтеру довіреність разом з документами на відпуск нею запасів та здачу їх на склад або матеріально відповідальній особі.
Для отримання необхідних запасів у бухгалтерії постачальника, спираючись на дані заключених договорів купівлі-продажу та інформації вказаної у довіреності, здійснюється виписка накладних-вимог на відпуск матеріалів або товарно-транспортних накладних ( за умов транспортування вантажним автомобілем).
Для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням виробничих запасів, що надійшли на ДП «ВВК №86» використовується журнал обліку вантажів, що надійшли. Записи в журналі здійснюються відділом постачання в міру надходження виробничих запасів на склад підприємства на основі товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.
При оприбуткуванні виробничих запасів комірник даного підприємства також використовує прибутковий ордер (Додаток В), який складається у двох екземплярах безпосередньо на ті цінності, які були ним прийняті.
Крім того при оприбуткуванні запасів на ДП «ВВК №86» здійснюється їх ретельна перевірка за кількістю і якістю. Якщо це надходження запасів відбулось із кількісними чи якісними відхиленнями вказаних у договорі та супровідних документах, складається комісією акт про приймання матеріалів у двох екземплярах, після чого один примірник передається до відділу постачання чи юридичному відділу до направлення листа–притензії постачальнику.
У бухгалтерському обліку підприємства операції з придбання запасів у постачальників відображаються згідно табл.2.4.
Таблиця 2.4
Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з надходження запасів від постачальника

п/п
Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків
Сума
Додаток



Дебет
Кредит



1
Оприбутковано запаси
201
631
300
Р

2
Відображено податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих запасах
641
631
Без суми
Запис не проводився

3
Оплачено раніше отримані запаси
631
311
-
-

4
Суму витрат на транспортування включено до первісної вартості запасів
201
631
30
С

5
Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах
641
631
Без суми
Запис не проводився

6
Оплачено послуги за транспортування
631
311
-
-

7
Проведено оплату запасів
371
311
-
-

8
Відображено податковий кредит щодо ПДВ
641
644
-
-

9
Оприбутковано запаси
201
631
45,38
М

10
Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту
644
631
Без суми
Запис не проводився

11
Відображено взаємне зарахування заборгованості
631
371
-
-


Відповідно облікової політики ДП «ВВК №86» транспортно–заготівельні витрати відносяться до складу первісної вартості запасів методом середнього відсотка. Транспортно – заготівельні витрати загальною сумою відображаються на отриманому рахунку 29 “ Транспортно – заготівельні витрати”. Сума цих транспортно – заготівельних витрат щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули. Сума транспортно – заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно – заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток транспортно – заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно – заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно – заготівельних витрат звітного місяця на суму залишків запасів на початок звітного місяця і запасів, що надійшли у звітному місяці.
За даними бухгалтерського обліку визначення суми транспортно-заготівельних витрат, яка припадає на вибулі запаси та на залишок запасів на кінець звітного місяця та розподіл суми транспортно – заготівельних витрат представлені в табл.2.5.
Таблиця 2.5
Визначення суми транспортно – заготівельних витрат та її розподіл на запаси, що вибули з ДП «ВВК №86»

п/п
Показники
Вартість запасів, грн.
Транспортно – заготівельні витрати, грн.
Додаток

1
Залишок на початок місяця
1346909,75
38483,13
Т

2
Надійло протягом місяця
3084441,30
112613,44
-

3
Разом
4431351,05
151156,57
-

4
Середній відсоток транспортно – заготівельних витрат (ряд3 граф4 : ряд3 граф3)*100%

-
3,41107
Т

5
Вибуло протягом звітного періоду (граф6 = ряд4 гріф4*ряд5граф3): 100%
3043254,09
103807,53
-

6
Залишок на кінець звітного місяця
1388096,96
47349,04
Т

7
Фактична собівартість вибулих запасів (р5гр3 + р5гр4)
3147061,62
-
-


При придбанні запасів підзвітними особами оприбуткування здійснюється на основі прибуткового ордера, а документами, що підтверджують вартість придбаних запасів є товарний рахунок, акт (довідка), чек.
Бухгалтерські записи, які складаються при надходження запасів від підзвітних осіб, наведені в табл.2.6.
Таблиця 2.6
Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій
з надходження запасів придбаних підзвітною особою
№ п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума
Додаток



Дебет
Кредит



1
Оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою за готівку
201
372
300
Р

2
Відображено суму податкового кредиту по ПДВ
641
372
Без суми
Запис не проводився

3
Оплачено за придбані виробничі запаси
312
301
-
-


Тільки після того, як запаси оприбутковані допускається їх відпуск зі складу. Відпуск матеріалів для внутрішніх потреб здійснюється за накладними – вимогами (на внутрішнє переміщення) матеріалів, актами – вимогами та заміну (додатковий відпуск) матеріалів. При багаторазовому відпуску одних виробничих одиниць ДП «ВВК №86» використовує матеріальні ярлики і містить найменування, назву, кількість, ціну запасу.
При вибутті виробничих запасів на виробництво та іншому вибутті згідно з п.16 П(С)БО 9 “Запаси” їх оцінка здійснюється за одним із методів. Відповідно до облікової політики ДП «ВВК №86», для всіх одиниць обліку запасів, використовують тільки метод ідентифікованої собівартості запасів.
Метод ідентифікованої собівартості запасів застосовується при списанні запасів, які на підлягають заміні іншими запасами, або запасів, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень та проектів[Герасим П. М., Журавель Г. П.]. При застосуванні цього методу рух вартості запасів співпадає з їх фактичним рухом, тому вартість відпущених запасів та їх залишків обліковується за фактичною вартістю, тобто первісною вартістю надходження окремих одиниць (табл.2.7).
Таблиця 2.7
Визначення собівартості списаних у виробництво запасів і балансової
вартості залишку запасів за допомогою методу ідентифікованої собівартості
№ п/п
Ціна за 1мі
Назва
Залишок на 01.08.2011 р.
Надійшло
Витрачено
Залишок на 01.08.2011 р.





К-сть
Сума
К-сть
Сума





К-сть
Сума




К-сть
Сума

1
310,65
312,40
312,40
321,00
324,30

Будівельний ліс

разом
0
3,97
3,37
0
2,7
10,04
0
1233,28
1052,79
0
866,7
3152,77
178,70
182,40
180,8
177,3
174,3
893,5
55513,16
56981,76
56481,92
56913,3
56525,49
282415,63
174,73
185,77
184,17
174,6
177,0
896,27
54297,87
57105,04
57534,71
56046,6
27392,19
282376,41
3,97
3,37
0
2,7
0
10,04
1233,28
1052,79
0
866,7
0
3152,17

Вибір методу ідентифікованої собівартості на ДП «ВВК №86» пов’язаний з тим, що він базується на фактичних витратах, тому валовий і чистий прибуток є більш достовірним, ніж при застосуванні інших методів.
Бухгалтерські проведення, пов’язані з вибуттям запасів представлені в табл.2.8.
Таблиця 2.8
Основні бухгалтерські проведення, за якими відображається
вибуття виробничих запасів на ДП «ВВК №86»
№ п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума
Додаток



Дебет
Кредит



1
Використано виробничі запаси для потреб виробництва
23
20
485,3
Л

2
Використано виробничі запаси для загальновиробничих потреб
91
20
116,2
Л1

3
Використано виробничі запаси для адміністративних потреб
92
20
232,5
Л1

4
Використано виробничі запаси для потреб збуту
93
20
1008
Л2

5
Використано виробничі запаси для потреб невиробничих підрозділів
949
20
490,1
Л2




Продовженя табл. 2.8
№ п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума
Додаток



Дебет
Кредит



6
Передано матеріали на переробку
206
20
Без суми
Запис не проводився

7
Використано виробничі запаси для виправлення браку
24
20
-
-

8
Використано виробничі запаси для капітального будівництва, яке здійснюється підприємством
151
20
-
-

9
Використано виробничі запаси для виготовлення основних засобів
152
20
36
Л2

10
Списано настачі запасів (якщо винні особи не виявлено)


947
20
Без суми
Запис не проводився


Списано суму ПДВ
947
641
-
-


Саме від правильного ведення обліку виробничих запасів, а також відображення інформації про їх наявність та рух значною мірою залежить ефективний та стабільний розвиток підприємства. Адже, саме запаси і вміння ними розпоряджатися являються одним з найважливіших засобів досягнення ефективності виробництва підприємства.
Тому, бухгалтерській службі ДП «ВВК №86» слід звернути увагу на ведення аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів та підвищити контроль за їх рухом.

2.3. Міжнародний досвід організації та методологія обліку виробничих запасів

В сучасних умовах господарювання стрімко розвиваються інтеграційні процеси, які впливають на характер соціальних і економічних відносин, на політичну ситуацію у світі загалом, відкривають широкі можливості для економічної співпраці держав. За таких умов виникає необхідність адаптації національної системи бухгалтерського обліку до вимог міжнародної практики, що реалізуються головним чином за міжнародними стандартами.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) мають характер рекомендацій, то вони не домінують над місцевими Положеннями з бухгалтерського обліку. Але якщо фінансові звіти випускаються не тільки для внутрішнього використання, а ще призначені для кредиторів, акціонерів широкої громадськості, то вони повинні відповідати міжнародним стандартам. Активізація стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним простором, формування відкритої економіки, залучення іноземних інвестицій, стратегічним призначенням якої є сприяння підвищенню ефективності та конкурентоспроможності, потребують нових підходів до побудови бухгалтерського обліку [Собчук Т. В., Присяжнюк С. В.].
В Україні бухгалтерський облік зарегламентований Міністерством фінансів та органами статистики, таким чином він визначає форми бухгалтерської і статистичної звітності. В країнах із розвинутою ринковою економікою є певна регламентація обліку на державному рівні, але регламентація ведення обліку ніяк не означає повної залежності бухгалтерів від інструкцій, адже їх просто немає. Це стосується лише головних моментів відображення в обліку господарських операцій і результатів їх діяльності. Усі розвинуті країни вважають нормальним явищем використання МСБО, адже при цьому зростає довіра з боку іноземних інвесторів до фінансової звітності, зменшується негативний ризик щодо фінансових втрат через незадовільну організацію національної системи обліку та звітності. Отже, введення міжнародної системи обліку та звітності в Україні надасть можливість повніше врахувати інформаційні потреби управління, сприятиме швидкому залученню іноземного капіталу до розвитку економіки нашої держави [Собчук Т. В., Присяжнюк С. В.].
Як правило, найбільшу питому вагу в структурі доходів підприємств торгівлі займає виручка від реалізації товарів. Оскільки товари – це активи, що утримуються підприємствами з метою подальшого продажу, то порядок їх придбання, утримання і вибуття регламентує Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (далі ПБО 9). Це положення засноване на основі Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 «Запаси» (далі МСБО 2). Даний стандарт було прийнято ще у 1975 році, але в подальшому він був переглянутий. Та набрав чинності лише з 1 січня 1995 року.
ПБО 9 «Запаси» було засновано згідно наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року на основі МСБО 2 «Запаси» з урахуванням національних особливостей економіки України. У національному положенні визначено порядок визнання, оцінки та документального оформлення руху запасів, а в міжнародному стандарті більша увага приділяється визначенню термінів, пов’язаних із використанням запасів.
Рух матеріалів від одного господарюючого суб’єкта до іншого призводить до зміни (збільшення або зменшення) вартості і структури запасів в межах окремого підприємства. При цьому зміна структури матеріалів відображає економічний аспект даного питання. Юридичний чи правовий аспект пов’язаний з наявністю договору – документу юридичного характеру, що є підставою для здійснення таких операцій з руху запасів. Договір, з одного боку, робить можливим здійснення таких операцій, з іншого – визначає право власності на запаси [Собчук Т. В., Присяжнюк С. В.].
Підприємство може зберігати на своїх складах різні види оборотних матеріальних цінностей, при цьому при створенні резервів активів виникає необхідність в організації матеріальної відповідальності за їх збереження.
Таким чином, створення резервів запасів на складах підприємства в будь-якому випадку визначає необхідність в організації відповідальності осіб, на відповідальному збереженні яких знаходяться товарно-виробничі запаси [Собчук Т. В., Присяжнюк С. В.].
Облік наявності і руху запасів в Україні здійснюється лише на рахунках у системі постійного обліку запасів. Виробничі запаси складаються з сировини, основних і допоміжних матеріалів, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, будівельних матеріалів, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб[Сборник систематизированного законодавства // Бизнес. - 2009. - №12(грудень)].
Для узагальнення інформації про наявність і рух запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів та інших запасів Планом рахунків передбачений рахунок 20 „Виробничі запаси”. У зарубіжних країнах до методів аналітичного обліку матеріальних запасів відносять:
метод періодичного обліку;
метод безперервного (поточного) обліку.
Відповідно до методу періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів протягом року не ведеться, а в кінці року має проводитися інвентаризація наявних запасів для встановлення рівня запасів на кінець звітного періоду. Собівартість реалізованих запасів не може бути визначена доти, доки не буде завершена інвентаризація, оскільки розрахунок собівартості визначають так: нетто-вартiсть покупок плюс рівень запасів на початок звітного періоду мінус рівень запасів на кінець звітного періоду [Канцуров О.О Фінанси України ].
Собівартість реалізації запасів при системі періодичного обліку визначається балансовим методом:
С/в = Сп + З - Ск 2.1
де,
Сп – собівартість реалізованих запасів,
З – собівартість залишку запасів на початок періоду,
Ск – собівартість залишків запасів на кінець періоду.
Суть методу поточного (безперервного) обліку ТМЦ полягає в тому, що систематично з надходженням і рухом матеріальних запасів їх кількість i вартість строго документуються. Метод забезпечує контроль за операціями руху ТМЦ, сигналізує про необхідність нових замовлень матеріалів на поповнення запасів, формує інформацію про оптимальний обсяг замовлення. У результаті цього протягом усього звітного періоду відомий обсяг наявних запасів [Канцуров О.О Фінанси України].
Розглянемо певні відмінності обліку виробничих запасів між ПБО та МСБО (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Порівняльна характеристика обліку виробничих запасів
В Україні
В зарубіжних країнах

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 „Запаси”

Основні методологічні принципи оцінки, обліку та відображення у фінансовій звітності запасів викладені у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 2 „Оцінка та відображення матеріально –виробничих запасів у контексті формування фактичної собівартості”


Запаси - активи, які:
- утримують для наступного продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва.
Запаси це активи, якi:
а) утримуються для продажу за умов звичайної господарсько дiяльностi;
б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу
в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Надходження матеріалів на підприємство здійснюється на підставі товарно транспортної накладної за якою складається прибутковий ордер в двох примірниках. Перший примірник є підставою для оприбуткування цінностей на склад Другий примірник прибуткового ордера є звітом про використання доручення.
Надходження матеріалів на підприємство оформляється рапортом, який складається у трьох примірниках. Основою для складання рапорту є рахунок-фактура постачальника. один примірник рапорту надсилають у відділ постачання для звірки з умовами розміщення замовлення, другий передають на склад із матеріалами, а третій залишають у групі приймання


Відпуск запасів проводиться в основному на виробництво продукції, при цьому виписується відділом постачання лімітно-забірна карта на місяць в двох примірниках, перший примірник передається на склад, а другий в цех.

Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється за вимогами. Вимогу виписують у трьох примирниках. Перший примірник залишається на складі, другий у групі матеріального обліку, третій в особи, котра одержує матеріал. Вимога на основні матеріали відрізняється від вимоги на допоміжні матеріали лише за кольором бланка.




Порядок обліку товарно-матеріальних цінностей у зарубіжних країнах регламентує міжнародний стандарт № 2 „Оцінка та відображення матерiально-виробничих запасів у контексті формування фактичної собівартості”, який введений у дію з 1 січня 1976 р. Стандарт визначає поняття собівартості (початкової вартості) і методи оцінки.
Помилка в оцінці матеріальних запасів на кінець поточного року негативно впливає на величину чистого прибутку як у поточному, так i наступному році й тим самим на величину оплаченого податку з прибутку. Тому державні органи особливо регулюють застосування підприємствами різних методів оцінки матеріальних запасів. Бухгалтери фірм дуже часто стикаються, з одного боку, з проблемою найточнішого визначення прибутку, а з другого з бажанням зменшити податок на прибуток [Бурдейна Л. В.].
Є ряд методів оцінки матеріальних запасів для фінансової звітності. Основна частина з них ґрунтується або на собівартості, або на ринковій цiнi.
Інститут присяжних бухгалтерів США зазначає, що первинною основою обліку матеріальних запасів є собівартість, яка включає такі елементи:
- суму рахунку-фактури, за вирахуванням скидок при покупці;
- суму страхування товарів у дорозі;
- вiдповiднi податки i тарифи [Бурдейна Л. В.].
Інші витрати, якi пов’язані з придбанням, прийманням тощо, в принципі також мають входити у собівартість матеріальних запасів. Однак на практиці настільки складно розділити ці ви трати між окремими видами, що вони переважно враховуються як витрати звітного періоду (тобто включаються в накладні витрати), а не як елемент собівартості матеріальних запасів [Бурдейна Л. В.].
Протягом року ціни на більшу частину товарів змінюються. Однакова кількість товарів може бути придбана. за різними цінами. Тому бухгалтерів більше цікавить рух вартостей, а не фізичне переміщення товарів під час діяльності фірми, оскільки саме вартість дає можливість точніше визначити прибуток.
Важливе значення для правильного обліку на підприємствах має порядок оцінки запасів за національними стандартами. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси” Затвержено Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю, чистою вартістю реалізації.
Первісна вартість (справедлива вартість) - вартість за якою зараховуються на баланс підприємства придбані (отримані) або вироблені запаси [Бурдейна Л. В.].
Чиста вартість реалізації - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (збут) [Бурдейна Л. В.].
В поточному обліку виробничих запасів підприємства можуть застосовувати облікові ціни, в якості яких обирають:
1) планово-розрахункові ціни. Вони розробляються і затверджуються підприємством відповідно до рівня фактичної собівартості відповідних виробничих запасів, призначені для використання всередині підприємства.
2) фактичну собівартість виробничих запасів за даними попереднього місяця або звітного періоду (звітного року);
3) середню ціну групи. Це різновид планово – розрахункових цін. Як правило, встановлюється в випадках, коли на підприємстві розроблена номенклатура матеріалів (перелік матеріалів, згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих із зазначенням одиниці виміру; вказується на кожному документі на надходження або вибуття). Відхилення між фактичною собівартістю матеріалів поточного місяця і їх обліковою ціною враховуються на окремому субрахунку (аналогічно обліку ТЗВ) і в кінці місяця розподіляються між вартістю запасів, які вибули і їх залишком на кінець місяця[Бурдейна Л. В.].
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовують тільки один із методів, передбачених П(С)БО 9 „Запаси”.
У зарубіжних країнах використовують різні методи оцінки матеріальних запасів:
1. Метод специфічної ідентифікації;
2. Метод середньозваженої вартості;
З. Метод ФIФО;
4. Метод роздрібних цін;
4. Метод стандартних (нормативних) витрат.
У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси” оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:
- метод ідентифікованій собівартості одиниці запасів, передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, встановити дату витрачання кожної одиниці запасу, її собівартість і вартість запасів, що залишились. Має вузьке застосування – для запасів, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного. Однакові запаси обліковуються за різною вартістю, бо мають різні споживчі якості, властиві тільки кожній одиниці специфічні характеристики. Доцільно застосовувати до запасів, які мають високу вартість.
- метод середньозваженій собівартості, запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці незалежно від ціни придбання. Середня вартість одиниці запасів може розглядатися як за звітний період (при періодичному обліку запасів), так і після кожного наступного надходження (при безперервному (постійному) веденні обліку списання запасів). Застосовується для списання взаємозамінних запасів. Дає більш об’єктивну оцінку наявності та руху запасів, але не забезпечує достатній контроль за правильністю їх списання на затрати виробництва.
- метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), засновується на хронології надходження, тобто базується на припущенні, що одиниці запасів, які придбані першими, продаються чи використовуються першими, а також на припущенні, що грошова одиниця є стабільною. Залишки на кінець періоду оцінюються за цінами останніх надходжень запасів. Переваги – простий, систематичний і об’єктивний, запобігає можливості маніпулювання прибутком, відображена в балансі сума запасів приблизно збігається з поточною ринковою вартістю. Недоліки – в умовах високої інфляції призведе до завищення вартості залишків, заниження собівартості готової продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації.
- метод нормативних затрат, полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Тобто на підприємстві встановлюються нормативні облікові ціни, якими протягом місяця користуються для оцінки списання запасів. Наприкінці місяця обчислюють ціну, виходячи з фактичних витрат, установлюють розмір відхилень і проводять коригуючи записи.
- ціни продажу, оцінка вибуття запасів основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгової націнки товарів [Бурдейна Л. В.].
Відповідно до МСБО 2 підприємство повинно дотримуватись таких правил:
Повинно постійно застосовувати обраний метод оцінки запасів. Змінити метод оцінки можна лише в результаті певних змін у діяльності підприємства, що повинно бути обґрунтовано і належним чином пояснено в примітках до фінансових звітів.
Повинно застосовувати однакові формули собівартості для всіх запасів, подібних за характером і використанням.
Різниця в географічному розташуванні або відповідних податкових правилах сама собою не є підставою для застосування різних формул собівартості до одного виду запасів.
Запаси, які було реалізовано, відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від реалізації запасів. Внаслідок цього забезпечується відповідність витрат і доходів [Присяжнюк С. В.].
Національні стандарти обліку побудовані на підставі Міжнародних стандартів, але відповідно до специфіки національної системи виникають розбіжності обліку в Україні та зарубіжних країнах.
При узгодженні ПБО та МСБО потрібно проаналізувати до чого це може призвести в кінцевому результаті, оскільки МСБО також мають певні недоліки, а економіка України має ряд особливостей, не характерних іншим країнам світу. Національні стандарти обліку побудовані на підставі Міжнародних стандартів, але відповідно до специфіки національної системи виникають розбіжності обліку в Україні та зарубіжних країнах. Тому необхідно відмовитись від жорсткої регламентації обліку, а саме: удосконалювати національні ПБО та гармонізувати їх з МСБО, також забезпечити належне професійне навчання практикуючих бухгалтерів.


















ВИСНОВКИ
На сучасному етапі розвитку економіки України роль виробничо-господарських підприємств таких як ДП «ВВК №86» підвищилась у зв’язку з необхідністю забезпечення ринку продукцією з високою якістю, конкурентноздатністю та низькою собівартістю.
Враховуючи те, що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систиматичний облік, аудит та аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Саме в цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.
У першому розділі розглядалась економічна сутність запасів як об’єкт обліку, аналізу та аудиту. Вивчено оцінку виробничих запасів для цілей обліку та здійснено огляд нормативно-правової бази з обліку та аудиту виробничих запасів, охарактеризовано фінансово-господарський стан ДП «ВВК №86».
У другому розділі вивчено організацію систематичного і аналітичного обліку вироничих запасів, дано характеристику первинних документів їх обліку та руху на досліджуваному підприємстві.
Звернено увагу на облік надходжень та вибуття запасів на виробництво та особливості обліку результатів інвентаризації виробничих запасів базового підприємства.
Вивчено організацію обліку виробничих запасів в умовах використання інформаційних технологій на базовому підприємстві, з’ясовано її переваги і недоліки.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N87 від 31.03.99
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована фінансова звітність" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30 липня 1999 р. N 176 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 1999 р. N 553/3846
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 39 від 25.02.2000
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 137 від 28.05.99
10. Постанова КМУ від 28 лютого 2000 р. № 419 "Про затвердження порядку подання фінансової звітності" // Нове діло. - 2000. - № 15 (34). - 13-20 жовтня.
11. Методичні рекомендації із застосування реєстрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29. 12. 2000 р.
12. Наказ Міністерства фінансів України "Про внесення змін до Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва" від 07.12.2000 р. №315
13. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва" №196 від 30.09.98 р.
14. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку" №186 від 19.04.2001 р.
15. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99
16. АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика", ВАТ ЄДРПОУ 00382214, 2002 рік, річний звіт.
17. Батищева Н. Облік оплати праці за національними стандартами.// Все про бухгалтерський облік. -2000. -№71. -С. 4.
18. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку. К:2000 р.
19. Борис Юровський, Віталій Шеломков, Марія Карпушенко – «Як розкривати інформацію про облікову політику у річному звіті».//Экспресс-анализ законодательных и нормативных актов. -2001. -№ 6 (268). -С. 20
20. Бутинецъ Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.
21. Гордієнко Н.Г. Автоматизоване робоче місце ревізора. Навчальний посібник. К: КНТЕУ, 2002. – 132 с.
22. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. К:А.С.К, 2001 р.
23. Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерський учет в производственных и торговых предприятиях, 2000./ Под ред. Н.В. Кужельного. – К.:А.С.К., 2001. – 624 с.
24. Гуйда Л. Облікова політика. // Галицькі контракти. -2001 р. -№ 3. -С.17.
25. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. Навчальний посібник. К: Знання-Прес, 2003. – 349 с.
26. Ільяш Л. Облікова політика підприємства: від аналізу до наказу. // Головбух. -2001. -№ 51(153)
27. Каруца С.М.. Фінансова звітність як предмет державного фінансового контролю.// Фінансовий контроль(всеукраїнський науково-теоретичний, інформаційно практичний журнал). -2002. -№ 1.
28. Кельдер Т.Л. Системи обробки економічної інформації. Курс лекцій. // Електронна версія - http://www.zsu.zp.ua/lab/mathdep/mme/IV/soei/index.htm
29. Киян І. З чого почати бухгалтерський звіт у новому році? // Баланс. -2001. -№ 1(334). -С. 49.
30. Кляцький М., Малишків О. Регістри бухгалтерського обліку
для підприємств малого бізнесу.// Дебет-Кредит. – Електронна версія - http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/rbo/3.html
31. Костюк Д. Бухгалтерський облік на малих підприємствах за П(С)БО // Податки та бухгалтерський облік. – 2000. - №8. - С. 19
32. Кушина О. Про облікову політику підприємства.// Баланс. -2000. - №5. -С. 45
33. Левітан О. Наказ про облікову політику: основні моменти. // Податкове планування. -2001. -№ 1. -С. 69.
34. Лісовець Н. Методика коригування статей фінансової звітності під час проведення аудиту.// Вісник податкової служби, електронна версія - http://www.visnuk.com.ua/?./journal/3902/394402.html, 2002 р.
35. Малишків О. Облікова політика в "новому" бухобліку або звикання до нововведення.// Главбух. -2000. -№9. –С.31
36. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Переклад Т.Шарашидзе.К:.,2002, - 730 с.
37. Новиков С. Облікова політика підприємства у 2002 році. // Бізнес– Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. -2002. -№ 1–2 (468–469). -С. 40.
38. Олійник О. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. К:”Українська консалтингова мережа”. – 56 с.
39. Онишко Д. Облікова політика підприємства.// Все про бухгалтерський облік. -2001. -№ 11(557). -С. 4.
40. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навчальний посібник / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
41. Пантелійчук Л Облікова політика підприємства. // Праця і зарплата. -2002 . -№ 3(295). -С. 20.
42. Пантелійчук Л. Перший наказ по підприємству – наказ про облікову політику. // Oблік - Податки - Аудит в Україні. -2001. -№ 1 (1). -С. 56.
43. Пантелійчук Л. Формування облікової політики – важливий етап роботи підприємства. // Бухгалтерський облік і аудит. -2002. -№ 9. -С. 3.
44. Рецепт безболісного переходу до обліку за новими стандартами. Автоматичний паралельний облік + правова підтримка.//Дебет-Кредит. -2000. -№9. –С.46
45. Савченко О. Облікова політика: принципи формування //«Податки та бухгалтерський облік», 18 січня 2001 р., № 6 (355), с. 33
46. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. К:”А.С.К.”, 2001. – 348 с.
47. Чебанова Н.В. Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. К:”Академія”, 2002. - 672 с.
48. Звітні та облікові дані ДП «ВВК №86» за 2008-2011 рр.









13PAGE 15


13PAGE 146915



Склад запасів
підприємства-
виробника
(виробничі запаси)


Склад готової продукції підприємства-
виробника
(запаси готової продукції)

Склад товарної бази,
магазину
(товарні запаси)

Вищестоящий контролюючий орган

Спостережна рада

Головний інженер

Секретар офісу

Ревізійна комісія

Головний бухгалтер

Виробничий відділ

Начальник виробництва

Інженер технолог

Основні цехи

Директор

Бухгалтер

Плановий відділ

Відділ маркетингу

Економіст

Касир

Замісник головного бухгалтера

Головний бухгалтер

Отримання інформації через електронну мережу

Автоматизований первинний облік

Вхідні первинні документи, інформація

Повний журнал операцій (журнал документів)

Довідники, константи

Документи

Журнали

Банк

Каса

Прибуткових документів

Інші

Оборотна відомість

Звітність

Регламентована

Нерегламентована

Аналіз рахунків, включаючи аналітичні рахунки

Розширений аналіз рахунків

Діаграма

Фінансова (Баланс, Звіт про фінансові результати тощо)

Звіти у бюджетні, позабюджетні фонди

Податкова (податкова декларація та інші)

Передача документів через електронну мережу




Приложенные файлы

  • doc 9214870
    Размер файла: 749 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий