ДКР з дисципліни регіональна економіка ФК-11-4з…


Міністерство фінансів України
Дніпропетровська державна фінансова академія
Заочний факультет
Кафедра економіки підприємств
Контрольна робота
з дисципліни “Регіональна економіка”
на тему: Районування України. Карпатський економічний район.
Студента_____________
(підпис) ______________
(прізвище, ініціали)
спеціальності__________ курсу____________ групи ______________
оцінка ______________
Науковий керівник______________
(підпис) _______________
(прізвище, ініціали)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Робота: 32с., рис.11, 10джерел.
Об'єкт дослідження—особливості розвитку Карпатського економічного району.
Методи дослідження—аналіз, синтез, порівняння.
Мета дослідження—проаналізувати специфіку економічного розвитку Карпатського району. У роботі я переконалася в ролі Карпатського економічного району,як невід’ємної частини економіки України, занурилася у в інформаційні джерела і виявила закономірності розвитку певних галузей економіки цього краю. У роботі наведено статистичні дані:чисельності населення регіону, стан природних ресурсів,екологічну та економічну ситуацію даного регіону. Розглянуто особливості формування і функціонування галузей промисловості і сільського господарства як основ територіально-виробничого комплексу Карпатського економічного району.
ПРИРОДНІ УМОВИ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ, СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ПРОМИСЛОВІСТЬ, ТРАНСПОРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СОЦІАЛЬНА СФЕРА, ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ, ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.
ЗМІСТ
ВСТУП
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ
ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Природні ресурси та природні умови
Населення і трудові ресурси
Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу регіону
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ
Промисловість як провідна галузь господарського комплексу
Особливості розвитку сільського господарства
Транспортне забезпечення
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
Недостатньо розвинена соціальна сфера
Екологічна ситуація
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Карпатський економічний район включає 4 області: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівецьку. Він межує на півночі з Поліським, на сході – з Подільським економічним районом. На заході і півдні його межі збігаються з державним кордоном України. Прикордонне положення, наявність важливих залізничних і безрейкових шляхів сполучення сприяють налагодженню тісних економічних зв’язків зі східними та південними районами України, а також з Молдавією, Румунією, Угорщиною, Чехословаччиною, Польщею, Білорусією. Це у свою чергу, дає змогу розвивати на території району галузі, які б виробляли експортну продукцію чи забезпечували її транзит. Карпати — унікальна гірнича екосистема на Заході нашої держави. В силу ряду об’єктивних і суб’єктивных причин намітились тенденції до соціально - економічного упадку краю: розбалансовані господарські з’вязки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції в життевому рівні населення в його гірній та рівнинній частинах, на0ближаєтся до критичної демографічної ситуації, деградує унікальна природа Карпат, запущені історико-культурні цінності регіону. Ці та ряд інших негативних явищ і тенденцій являються, безумовно, внаслідок непродуманої, а подеколи — і авантюрної економічної політики радянської влади в попередні роки. Правда, ряд помилок допущений уже в посткомуністичний період, особливо — в здійсненні ринкових реформ на рівні макроекономічного регулювання. Треба також признати, що сьогоднішній соціально-економічний стан карпатських областей в значній степені, являється внаслідок відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні.
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ.
Карпатський економічний район займає площу 56,6 тис.кв.км. або 9,4% території України. За адміністративно-територіальним поділом у його складі 58 адміністративних районів, 165 міських населених пунктів та 3596 сіл. Географічне положення Карпатського економічного району досить вигідне, так як він знаходиться у центрі Європи на перетині транспортних шляхів із Заходу на Схід та з Півночі на Південь.(Рис.1)
Рис.1Географічне положення Карпатського економічного району
Таке зручне економіко-географічне положення істотно впливає на формування галузевої структури господарського комплексу цього району. Він віддалений від металургійних баз, тому тут недоцільно розвивати металомістке машинобудуввання. Це зумовлено ще й тим, що власних запасів сировини район не має. Проте близькість до європейських країн, прикордонне положення сприятливо впливають на формування кооперативних зв’язків на рівні як підприємств, так і цілих галузей. Особливо це стосується машинобудування, хімічної промисловості. Налагодженню тісних стосунків з країнами Західної Європи сприяє досить розвинена мережа транзитних залізничних, автомобільних та трубопровідних шляхів, які є частиною євразійської транспортної системи і зв’язують промислово розвинені регіони цих частин світу між собою.
Рівень економічного розвитку оцінюється як середній.Розмір національного доходу на душу населення перевищує середньореспубліканський лише у Львівській області. Промисловий комплекс регіону виробляє майже 12% промислової продукції України, в тому числі продукції машинобудування і металообробки 10,9%, електроенергетики – 7,1%, хімічної та нафто-хімічної – 13%, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промсловості – 32,7%. За випуском автобусів, автовантажівок, алмазних інструментів, сірки, калійних добрив район виступає монополістом. Проте останнім часом поглиблюються тенденції до соціально-економічного занепаду краю внаслідок порушення виробничих зв’язків, зростання безробіття, загострення демографічної ситуації, поглиблення диспропорцій у рівнях життя в містах і селах, рівнинній і гірській частинах, деградації природи Карпат, занедбання історико-культурних цінностей.
Щільність населення висока, але досить нерівномірна – в гірських районах вона знижується до 38,3 чол. на кв.км. В міських поселеннях проживає 49,9%, що менше, ніж в середньому по Україні. Серед міст одне велике – Львів, декілька середніх – Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, Мукачево та інші. Район повністю забезпечений власними трудовими ресурсами, існує навіть їх надлишок.
ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ.
2.1 Природні ресурси та природні умовиРайон характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Гірська частина Українських Карпат належить до південних і південно-західних територій району. Карпатське пасмо гірських хребтів у формі дуги простягається через усі області району. Висота гір коливається від 500 до 1500м. Окремі шпилі (Говерла, Піп Іван) перевищують 2000м. Вся територія передгірних і гірських районів Карпат порізана долинами гірських річок, притоків великих рік – Тиси, Дністра, Прута.Вона належить до лісолучної приодної рослинної смуги, але завдяки особливостям геологічної будови, рельєфу, а головне, різниці в висотах над рівнем моря тут спостерігається велика різноманітність грунтових і кліматичних умов. Клімат – континентальний (теплий, помірно вологий, не буває посух). Континентальність клімату пом’якшується в результаті дії двох факторів:
переміщення повітряних мас із заходу
особливостями рельєфу – висотою над рівнем моря. З цим пов’язана і різниця в сумах опадів і температурному режимі.
Територію району за кліматом можна поділити на 6 вертикальних грунтово-кліматичних полів: Передкарпатське і Закарпатське передгір’я, Закарпатська низина, гірські лісолучні райони, полонинна(субальпійська) та надполонинна(альпійська) частина території.В Прикарпатті кліматичні умови такі: на півночі панують південно-західні вітри, на півдні – північно-західні. Ця територія є помірно теплою і надмірно зволоженою. Сума активних температур коливається в межах 650-780мм. Для Прикарпаття характерні дерново-опідзолені та дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні та важкосуглинисті грунти.Закарпатське передгір’я має висоту від 125 до 300м над рівнем моря. Переважають північні, північно-східні, східні вітри, що, як правило, збігаються з руслами річкових долин. Клімат значно тепліший. Сума активних температур коливається від 2800 до 2900є С. Атмосферних опадів випадає біля 850мм на рік, зона є надмірно зволоженою. Грунти Закарпаття буроземнопідзолисті, малородючі, водонепроникні.Закарпатська низина розташована на висотах менше 150м , має високий тепловий режим – сума активних температур наближається до 3100є С, випадає в середньому за рік 600мм опадів, зволоженість достатня, не надмірна. Поширені дерново-опідзолені, дерново-глейові, торфо-глейові грунти.Гірські лісолучні райони і полонини є в усіх областях регіону. Із підвищенням висоти помітно знижується тривалість теплового періоду, сума активних температур на висоті 1500м падає до 600є С, а метеорологічне літо, тобто період з температурою +15є С майже відсутнє, сума активних температур знаходиться в межах від 1000 до 1600єС, атмосферних опадів випадає 800...1500мм на рік. Гірським лісолучним районам властиві суглинково-щебенисті бурі лісові грунти, оторфовані та гірські підзолисті грунти.Всі орні грунти кислі(pH 5,0-5,4). Грунто-кліматичні ресурси дозволяють вирощувати кукурудзу, цукровий буряк, льон, яблука, груші, теплолюбні культури – тютюн, виноград, рис, чай, холодостійкі і невибагливі до тепла: трави на пасовищах і лугах, турнепс, ріпу, редис, картоплю ранніх сортів, овочі та зелень.
2.2 Населення і трудові ресурсиНа території району проживає 6,1 млн. осіб, що складає 13 % населення України. Слід зауважити, що в районі розташована найменша за чисельністю населення та площею адміністративна область – Чернівецька (відповідно 911,5 тис. осіб і 8,1 тис. км2). Щодо щільності населення, то вона є досить значною – близько 107,5 осіб/км2. (Рис.2)

Рис.2 Густота населення
В районі природний приріст є від'ємний (-1,9 ‰), але цей показник більш ніж в чотири рази нижчий від пересічноукраїнського. За ним район займає перше місце в Україні. У віковій структурі особи працездатного віку складають 57,2 % (а в Закарпатській області – 58,5 %), що перевищує пересічноукраїнські показники. За національним складом у Карпатському соціально-економічному районі переважають українці – 83,6% усього населення краю. Проживають тут також росіяни, євреї, поляки, угорці, словаки, румуни та представники інших національностей. Район характеризується одним з найнижчих в державі показників урбанізованості – менше 40 %, а в Закарпатській області – менше 30 %. Рівень безробіття складає 10,1 %.
2.3 Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу регіонуКарпатський економічний район має значні поклади мінерально-сировинних ресурсів, що представлені 25 видами корисних копалин. На території району знаходяться родовища кам’яного вугілля, сірчаних руд, калійних і кухонних солей, що мають державне значення, цементної сировини, вапняків для харчової промисловості, нафти і газу, що теж мають державне значення.Нафто-газові родовища району продовжують експлуатуватися, але видобуток на них відбувається меншими темпами.В межах району розміщені основні вугленосні площі Львівсько-Волинського басейну в складі Межиріченського, Тяглівського і Карпатського родовищ. Басейн характеризується високоякісним енергетичним коксівним вугіллям, глибина залягання якого коливається від 330 до 600м. Промислові запаси вугілля тут 65млн.т. Родовища бурого вугілля є на трьох вугленосних ділянках – Північноподільській, Передкарпатській та Закарпатській. Вони не розробляються через вичерпність запасів(крім Ільницького). Найбільші поклади торфу у північній частині району, серед них Великомостівське, Стоянівське, Радехівське і Львівське. Проте видобуток торфу в якості палива знижується, що цілком закономірно, оскільки він є цінним добривом і сировиною для хімічної промисловості.Розвідані запаси калійних солей повністю забезпечують потужності Колузького ПО”Хлорвініл”, але якісна сировина майже вичерпана і її видобуток відбувається все глибше, що погіршує ефективність їх розробки, негативно впливає на рентабельність виробництва на Солотвинському і Стебняківському родовищах. Сировинна база району має можливості підвищити добування кухонної солі, як кам’яної, так і з природної ропи.Розвідані і знаходяться в стані освоєння запаси карбонатної сировини для цукрової промисловості. Лопушнянський кар’єр на Івано-Франківщині забезпечує необхідний рівень їх споживання в регіоні.На території Карпатського економічного району розвідані і освоюються родовища будівельної мінеральної сировини: вапняки Добрянського родовища, глини і суглинки Кагуєвського і Развадівського родовищ, гіпсу Пісковського, Ольшевського і Рава-Руського родовищ.В Закарпатті розвідані запаси алунітів, що є сировиною для виробництва глинозему і порід з відходів – безхлорних калійних добрив, сірчаної кислоти, цементу та ін.Сокирницьке родовище є перспективним для видобутку цеоліту, що використовується для підвищення родючості грунтів, очищення промислових стоків, газових викидів.Берегівське родовище розглядається в майбутньому як сировинна база української кольорової металургії – має поклади свинцю, цинку, благородних металів, бариту.Структурно-металогенічна зона Закарпатського прогину багата на ртутні(Вишківське рудне поле), сурм’яно-миш’якові, мідно-молібден-рідкометальні, телур-вісмутові руди.Саморідна сірка залягає на території Львівської та Івано-Франківської областей, Закарпаття багате на мармури, розвідані запаси скляної, керамічної сировини та ін.Земельний фонд Карпатського економічного району невеликий, але з урахуванням фізико-географічних особливостей є досить освоєним з точки зору ведення сільського господарства – 63,1% займає рілля в площі сільгоспугідь. Землезабезпечення населення в районі невисоке, - це характерно для Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, дещо вища в Закарпатті. Більша частина ріллі розташована на природно- та антропогенно погіршених різновидах грунтів, більшість з яких – перезволожені, заболочені, з підвищеною кислотністю та еродовані. Великі території зайняті гірничими відвалами, що утворилися при розробці корисних копалин. З точки зору агровиробництва земельний фонд має невелткий природно-ресурсний потенціал: гористий передгірний рельєф місцевості сприяє змиву і розмиву грунтів, площа природних пасовищ недостатня.Водні ресурси регіону – це поверхневий стік, підземні води і води, що зосереджені в озерах та болотах. Найбільші ріки – Дністер, Прут, Західний Буг, Тиса. Водні ресурси місцевого формування становлять 15,7кмі. У межах району є значні запаси мінеральних вод, зокрема в Прикарпатті та Закарпатті. Вони добре вивчені, але використовуються ще недостатньо.Карпатський економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами – покрита лісом площа становить 60%. Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче й природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук, ялина. Видовий склад лісу змінювався за рахунок скорочення площ під буком та ялицею і розширення площ під смерекою, на яку тепер припадає 16% запасу деревини. Ліси району багаті на ягоди, гриби, плоди дикорослих рослин. Карпати є третім районом України за збором лікарських трав. Народногосподарське значення Карпатських лісів незрівнянне в державному масштабі – як для рекреації(Карпатський державний природний національний парк), так і для водоохоронних заходів.Карпатський економічний район – це зона багатопрофільного, зимового і літнього, гірсько-спортивного і масового пізнавально-оздоровчого відпочинку і бальнеологічного лікування.(Рис.3)Помірно-континентальний клімат разом з мальовничими передгірними і гірськими ландшафтами, значні запаси лікувальної грязі, озокериту створюють передумови для розвитку курортного господарства, масового відпочинку і туризму. Комфортний клімат покращує стан хворих на легеневі хвороби, серцево-судинні та інші захворювання, сприяє зимовим видам спорту.Особливу рекреаційну цінність мають лікувальні мінеральні води державного та світового рівня. Найбільш інтенсивно використовується мінеральна вода “Нафтуся”, сірководневі типу “Мацеста”, азотні, титанові та вуглекислі типу “Єсентуки-17”, Трускавецьке, Моршинське, Полянське, Шаянське родовища мінеральних вод.Важливу роль у лікуванні займають запаси озокериту і торфогрязі. Цей вид ресурсів використовується на курортах Трускавця, Моршина, Великого Любеню, Шкла і Немирова.Висока антропогенна освоєність територій не заважає використанню ландшафтних ресурсів для рекреації, а також міських і приміських лісів, особливо у Львівській області.

Рис.3 Саноторно-курортне лікування
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ
3.1 Промисловість як провідна галузь господарського комплексу
В територіальному розподілі праці регіон спеціалізується на виробництві електроенергії, видобутку нафти, природного газу, виробництві будівельних матеріалів, харчових продуктів, лісопереробці і виробництві меблів, фармацевтичній промисловості. Внутрішньорегіональні особливості досить помітні – разом зі спільною спеціалізацією регіону всередині нього є відмінності, викликані як історичними, так і економіко-географічними передумовами – Закарпатська область має дефіцит продовольчих товарів, Івано-Франківська – має розвинену хімічну і нафто-хімічну промисловість; Львівська – досить розвинена серед областей України, а Закарпатська і Чернівецька за рівнем розвитку народного господарства є найменш розвиненими.(Рис.4)

Рис.4 Карпатський економічний район:специфіка господарського комплексу
Промисловість – провідна галузь господарського комплексу району. Тут розвинуті машинобудування і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будівельна індустрія. Машинобудування і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну організацію. Переважає неметаломістке трудомістке машинобудування, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна промисловість, приладобудування, конвеєробудівництво, електротехнічна, радіотехнічна(телевізори) промисловість, інструментальна, виробництво верстатів і сільськогосподарських машин. У територіальній структурі машинобудування і металообробки виділяються Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Дрогобич, Коломия, Мукачеве.У цілому обсяги виробництва по району становлять 38,3% від обсягів промисловості виробництва у 1990р., що свідчить про вкрай негативні тенденції в розвитку регіону. Разом з тим у промисловості Карпатського економічного району відбуваються значні структурні зрушення, пов’язані зі змінами й удосконаленням відносин власності на засоби виробництва. У приватній власності тепер перебуває 1,4% всіх промислових підприємств, у державній – 12,4%, у колективній – 84,8% ( з них 45,8% - акціонерні товариства).До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива, виробництво електроенергії.(Рис.5)
Територіальна структура комплексу представлена Прикарпатським нафтогазоенергетичним комплексом (Бориславський, Долинський, Надвірнянський нафтопромислові; Стрийський, Івано-Франківський та Закарпатський газопромислові райони; Львівсько-Волинський енергетичний район та низка енергетичних центрів).Традиційними на Прикарпатті є нафтова й газова галузі промисловості (20% видобутку у країні). Нафтопереробка сконцентрована на підприємствах Дрогобича (“Галол”) і Надвірної, на Львівському нафтомаслозаводі, Бориславському “Бориславнафтогаз’’, виробництво гудрону й битумних продуктів на заводі композиційних матеріалів ( Стрийських район), Бориславському ливарно-механічному і “Шляхбудіндустрія” заводах.Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською, Добротвірською, Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС та менш потужними електростанціями. Теплові електростанції працюють здебільшого на вугіллі Львівсько-Волинського басейну: торфопідприємства функціонують у Лопатині і Стоянові.

Рис.5 Паливна промисловість
Металургійний комплекс розвинений слабо через відсутність достатньої сировинної бази і представлений виробництвом металевих конструкцій і виробів, у тому числі монтажо-заготівельний, дослідний, експериментальний заводи, виробництвом металевих труб, кранів і засувок, з’єднань до них – ВАТ “Керамічний завод”, “Прикарпатарматура” (Львів), “Карпатонафтомаш” (Калуш) та ін.(Рис.6)

Рис.6 Чорна та кольорова металургія
Машинний комплекс району – це приладобудування, виробництао телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної та медичної апаратури, верстатів з програмного управління, металорізальних інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану робочу силу, наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і розвивається в умовах високої технічної культури.(Рис.7)
Електротехнічне машинобудування представлене виробництвом електродвигунів – “Селена” (Міжгір’я), електророзподільчого устаткування – ТОВ “Політраж” (Львів), завод комплектно-розподільчих пристроїв (Коломия), “Тиса”(Ужгород), електроустаткування та інструменти – “Індуктор” (Івано-Франківськ), “Радіозавод” (Берегове), завод пресових агрегатів (Тисменецький р-н), електромагнітів – АТВТ “Ерстеу” (Великоберезнянський р-н). Лампи та освітлювальне устаткування виробляють ВАТ “Кварц”, радіотехнічний завод в Чернівцях, “Сяйво”, ВО “Карат”, ВАТ “Іскра” у Львові.

Рис.7 Машинобудування та металообробкаУ районі відносно високий рівень розвитку транспортного машинобудування: виробництво автобусів (ЛАЗ), автомобілей спеціального призначення, мопедів (Львів). Підприємства з ремонту й технічного обслуговування автотранспорту, виробництва деталей, запчастин та устаткування для ремонту є у Львові (авторемонтний завод “Автотранспортзапчастина”), Бориславі (авторемонтний завод), Стрию (завод “Металіст”), Радехові (ЗАТ РМЗ), Чернівцях (ЗАТ “Електро”). Вагоноремонтний завод працює у Стрию, локомотиворемонтний заводи – у Львові та Івано-Франківську. Завод “Точприлад” випускає авіаційне та навігаційне устаткування, а ВАТ “Кварц” – електроустаткування для транспортних засобів.Інтенсифікація сільського господарства та наявність потужного споживача його продукції як у самому районі, так і за його межами сприяли швидкому розвитку сільсько-господарського машинобудування (Львівські заводи “Львівсільмаш”, “Львівхімсільмаш”, Слобідський РМЗ). Трактори й культиватори випускає Івано-Франківський “Карпатагромаш”, устаткування для силосування – дослідний завод ( Долинський район), для тваринництва і кормовиробництва - “Коломиясільмаш”. Нині галузь опинилась у великій скруті, причини якої криються в економічних негараздах в агропромисловому виробництві й неплатоспроможності більшості споживачів вироблюваної продукції.Верстатобудування забезпечує машинний комплекс необхідними основними виробничими фондами, від чого залежить його виробничий потенціал та відповідність сучасним вимогам. Свердильні верстати випускає ЗАТ РМЗ (Рахів), фрезервувальні – Львівський завод фрезерних верстатів, шліфувальні – “Алмазінструмент” (Львів), механічні, гідравлічні пневматичні преси для металу – завод “Пресмаш” (Івано-Франківськ), верстати для обробки металів спеціального призначення – Кольчинський верстатозавод.Хімічні засоби для сільського господарства, зокрема добрива, виробляють концерн “Оріана” (Калуш), ВО “Сірка” (Новий Роздол), мийні засоби - “Ватра” (Снятинський район), ЗАТ “Сафора” (Ужгород), каталізатори і хімічну продукцію для лабораторій – “Реактив”, матеріали, мастики, шпатлівки, герметики – лакофарбових і гумових виробів.Парфюмерні й косметичні вироби, фармацевтичні препарати виробляють Львівський “Галичфарм” і парфюмерно-косметична фабрика “Лікпрепарати”, СП “БІОМАРК”, фірма “SIMKOLTD” (усі у Львові).Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість району здійснює заготівлю, механічну обробку й хімічну переробку деревини. До її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від одної технологією виробництва і призначенням продукції, яка випускається, об’єднані однією сировиною. Лісозаготівля (здебільшого в Карпатському регіоні) визначає в цілому розвиток лісового комплексу економічного району. Територіальні розміри механічної обробки деревини збігається із територіальними розмірами заготівельних баз і враховує таку особливість виробництва як високі витрати сировини на лісову продукцію, великі обсяги відходів. Роль сировинного чинника посилюється при комплексному використанні деревини, на основі якого виникає виробниче комбінування. Щодо цього особливе місце належить хімічній і хіміко-механічній обробці деревної сировини, яка пов’язана з виробництвом целюлози й паперу.Великими центрами лісової і деревообробної промисловості є Скале, Радехів, Славське, Верхнє Синьовиднє, Самбір, Нестерів, Турка, Тересва та ін. Меблева промисловість зорієнтована на споживача. Центрами її є Львів (“Львів-дерев”, “Львівліс”), Золочів( “Смерічка”), Івано-Франківськ ( “Бистриця”, “Прикарпатліс”), Берегове ( “Вікторія”), Свалява ( “Латориця”) та ін.(Рис.8)

Рис.8 Лісова,деревообробна промисловість
Легка промисловість у районі набула значного розвитку й орієнтується як на місцеву, так і на привізну сировину. У її структурі найбільшу частку становить продукція текстильної, швейної та хутрової підгалузей. У структурі територіально-виробничих комплексів району легка промисловість, як правило, є допоміжною або обслуговуючою, проте її наявність посилює комплексність розвитку Карпатського економічного району. Характер її територіальної організації визначається споживчим і сировинним чинниками з винятково великим впливом забезпеченості виробництва трудовими ресурсами.(Рис.9)

Рис.9 Легка промисловістьУ 1998р. у легкій промисловості району вироблено 7,2 млн мі тканин ( з них 79,1% підприємствами Закарпатської області), 1,4 млн шт. трикотажних, 11,6 млн пар панчішно-шкарпеткових виробів та 0,9 млн пар взуття різних фасонів.У Бориславі, Львові, Долині , Чернівцях виготовляються рослинні волокна, бавовняно-паперові, шерстяні й ворсові, шовкові тканини, в Іршаві – конопляні, джутові й паперові (СП “ Сандерс-Іршава ГмбХ”). Тканини для промислового використання, мотузки, вишивка, килимки, доріжки, скатертини, ковдри виробляють підприємства ВТФ “Бистриця”, “Візерунки Прикарпаття” (Івано-Франківськ), “Гуцульщина” (Косів), “Карпатські візерунки” (Коломия), “Юність” (Львів), ЗАТ “Перо-пухова фабрика”, фабрика вторинної сировини та ім.Лесі Українки (Львів), ВАТ “Хутро” (Рахівський район).Пошивом готового одягу та виробництвом текстильної продукції займаються ВО “Маяк”, фабрика ім.Лесі Українки, “Юність”, панчішна фабрика (Львів), ЗАТ “Імідж”, ЗАТ “Мальва” (Чернівці), ВТФ “Бистриця”, “Галичина” (Івано-Франківськ), “Зоря”, “Смерічка” (Золочів), швейно-галантерейне підприємство (Борислав), швейна фабрика (Коломия), швейно-трикотажна фабрика (Червоноград). Трикотажний одяг виготовляють фабрика верхнього трикотажу, ОП “Промінь”, фабрика швейних виробів (Львів), ВАТ “Вікторія” (Чернівці), “Карпатські візерунки” (Коломия), трикотажна фабрика (Івано-Франківськ).
Шкіряний одяг виробляють ВО “Світанок” (Львів), вироби з шкіри - ВАТ “Полонина”, шкіргалантерейна фабрика (Львів); хутра - КП “Тисмениця”, СП “Тикаферлюкс” (Тисмениця), ВАТ “Хутро” (Рахівський район), хутрова фабрика (Львів). Взуття різних фасонів випускають у Львові, Коломиї, Ужгороді, Стрию, Чернівцях.
Харчова промисловість - одна з провідних у районі, орієнтується переважно на переробку місцевої сировини. Розміщення м’ясного виробництва характеризується концентрацією його в промислових вузлах та потужною сировинною базою. У 1998р. у районі вироблено 28 тис.т м’яса. М’ясні консерви й вироби випускають НП “Бистриця” (Івано-Франківськ), м’ясокомбінат у Стрию, м’ясопереробні підприємства у Львові (“Прикарпаття”), Самборі (“Самбірчанка”), Береговому, Мукачеві, Рахові, Ужгороді, Хусті, Чернівцях, Коломиї, Ходорові, Золочеві, Дрогобичі, Сокалі, Стрию.
Молочна промисловість дає в середньому за рік 51 тис.т продукції з незбираного молока, 5,6 тис.т вершкового масла, 5,2 тис.т жирних сирів. Вона об’єднує молочно-консервну, сироробну, маслоробну галузі, виробництво продукції з незбираного молока з тяжінням здебільшого до районів споживання. Найбільші такі підприємства є у Львові (молочні завод і комбінат, жировий комбінат), у Дрогобичі, Яворові, Мукачевому, Ужгороді, Чернівцях, Долині, Івано-Франківську, Городку, Мостиській, Самборі, Слобідці. Діють завод сухого молока у Бродах, маслозаводи й сирозаводи в Заставній, Радехові, Рахові, Вижниці, Раві-Руській, Золочеві, Сокирнях, Хотині, Виноградові, Тячеві, Городенці, Галичі, Коломиї, Снятині, Жидачеві, Стрию, Самборі та інших містах.
Борошномельно-круп’яна промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення та інших галузей харчової промисловості борошном і крупами.В районі в 1998р. було вироблено 284 тис. т борошна, випечено 217 тис.т хліба та хлібобулочних виробів. Борошно продукують “Львівелеваторзернопром”, “Харчопродукт” (Львів), завод продтоварів (Стрий), комбінати хлібопродуктів (Рогатин, Галич), хлібопродуктові бази (Калуш, Снятин, Снятинський район). Виробниками макаронних виробів є НП “Бистриця” (Івано-Франківськ), макаронні фабрики у Львові та Стрию. З цією галуззю тісно пов’язана хлібопекарська й кондитерська промисловість, розміщення якої відзначається певною рівнономірністю орієнтації виключно на споживача. Нйбільшими підприємствами є “Львівхліб”, КФ “Світоч”, “Харчопродукт”, СП “Коронекс” (Львів), НП “Бистриця”, кондитерська фабрика, “Хлібопром” (Івано-Франківськ), хлібзавод, харчосмакова фабрика (Чернівці).
Особливості розвитку сільського господарства
Сільське господарство Карпатського економічного району спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м’ясо-молочному і м’ясо-вовняному тваринництві. В Закарпатті розвинене виноградарство, в усіх областях – садівництво. У 1998р. тут вироблено 62,8% сільскогосподарської продукції від обсягів виробництва в 1990р. Найбільшого спаду зазнала галузь у Чернівецькій області, де обсяги виробництва порівняно з базовими скоротилися майже вдвічі. Найменше кризові явища торкнулися сільськогосподарського виробництва на Закарпатті. Тут обсяги його скоротилися на 25% проти 1990р. Всього в 1998р. в районі вироблено сільськогосподарської продукції на суму 2831 млн грн.(Рис.10)

Рис.10 Сільське господарство
Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 5661 тис. га, в тому числі ріллі 1762 тис. га, сіножатей і пасовищ – 761 тис. га. Посівні площі сільськогосподарських культур становлять 1714 тис. га (проти попередніх років скоротилися на 19 тис. га).Під зерновими зайнято 679 тис. га (найбільше у Львівськіц області -325 тис. га, найменше в Закарпатській – 68 тис. га). Площі посівів зернових дещо зросли. Валовий збір зерна в 1998р. Становив 1366 тис. т, у тому числі у Львівській – 573, Чернівецькій – 336, Івано-Франківській – 267, Закарпатській -190 тис. т. Серед зернових найбільше значення мають озима пшениця, ячмінь, кукурудза, вирощують також жито, овес, гречку, із зернобобових – сою, гопрох, вику та ін.Карпатський економічний район характеризується великою різноманітністю сприятливих природних ресурсів для сільського господарства, є значно диференційованим виробничо-територіальним комплексом. Північна частина знаходиться в Поліссі, східна – це лісостепова зона, західна – тепла кліматична зона Закарпаття, південна – гірська Карпатська, власне Карпати поділяються на 6 сільсько-господарських виробничих підзон: Передкарпатську низину, Передкарпатську передгірну, Гірську західну, Гірську східну, Закарпатську передгірну, Закарпатську низовину.В Передкарпатській низовинній підзоні виробництво різносторонньо-галузеве з провідним значенням тваринництва і технічних культур як товарних галузей. В підзоні посіви зернових і технічних культур займають найбільшу питому вагу порівняно з Карпатською зоною в цілому. З технічних культур провідне місце займають цукровий буряк, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн.У Передкарпатській передгірній підзоні твринництво займає провідне місце. Значно зменшилась, порівняно з низинними районами, питома вага рільництва, але зростає садівництво. Основним напрямом тваринництва залишається молочно-м’ясний (велика рогата худоба). Питома вага вівчарства значно переважає розвиток свинарства і птахівництва.На гірських територіях займаються молочно-м’ясним напрямом тваринництва, розвитком вовно-молочно-м’ясного вівчарства. З технічних культур тут вирощують льон-довгунець. Овочівництво і садівництво в цій підзоні обмежені через низьку землезабезпеченість.В Закарпатській передгірній підзоні є найбільш сприятливі умови для розвитку садівництва і виноградарства, а такох тваринництво, основним напрямом якого тут є: молочно-м’ясна велика рогата худоба, м’ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. В кормовій базі велику роль відіграє кукурудза. Також ця підзона спеціалізується на таких технічних культурах як тютюн та соняшник.Рівень споживання основних продуктів харчування Карпатського економічного району нижчий за відповідний середньоукраїнський, особливо білкової групи ( по м’ясу, цукру, олії, рибі). Рівень споживання молочних продуктів, яєць, фруктів, хлібопродуктів перевищує середньодержавний.
Транспортне забезпечення
Територію Карпатського економічного району перетинає в усіх напрямках сітка залізничних і автомобільних шляхів, головні з них виходять на західний кордон україни з Польщею, Угорщиною, Словакією, Румунією, Молдовою. Міжнародний аеропорт м.Львова з’єднує регіон з багатьма країнами світу. Гірські річки використовуються як засіб для транспортування лісу.Вантажні і пасажирські перевезення здійснюються в основному автотранспортом, чому сприяє розгалужена сітка автодоріг з твердим покриттям: Київ-Львів-Перемишль, Київ-Чоп, Рахів-Хуст-Ужгород, Мукачево-Ужгород, Львів-Берегово.Залізничний транспорт району такох високорозвинений: загальна довжина залізничних колій – 2887км, з них електрифіковані- 1023км. Основні вантажі, що перевозять залізниці: вугілля, мінеральні добрива, гірничо-хімічна і хімічна продукція, нафта, нафтопродукти, лісоматеріали, сировина і готова продукція для харчової промисловості.З північного сходу на південний схід території району проходять нафтопроводи “Дружба”, Уренгой-Помари-Ужгород, через які з Росії транспортується на Захід нафта, а також продуктопровід Броди-Самбір-Дрогобич, яким перекачуються бензин і керосин.(Рис.11)

Рис.11 Транспортна система
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
Недостатньо розвинена соціальна сфера
Карпатський економічний район відноситься до регіонів, в яких споживання благ та послуг населенням відрізняється високою питомою вагою споживання з особистих підсобних господарств, а звідси і більш низькою часткою і обсягом витрат населення на купівлю в торгівельній мережі. Проблема полягає також у тому, що виробництво знаходиться на середньодержавному рівні, а споживання благ і послуг нижче через низьку купівельну спроможність і певна частина населення залишається нереалізованою, особливо в сільській місцевості. Специфіка житлової проблеми в регіоні пов’язана з історично високим природним приростом населення і структурою сімей – як правило великих.
Економічна криза не обминула ні однієї галузі господарського комплексу, ні одного сектора економіки. Це стосується соціальної сфери, де основні показники розвитку є від’ємними, так як відбувається падіння виробництва і надання послуг у торгівлі, громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, медичному забезпеченні і освітній галузі. Лише забезпеченість населення житлом в середньому на 1 жителя та забезпечення потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів є вищою, ніж раніше.
Екологічна ситуація
Незбалансованість розвитку окремих галузей, негативне відношення до природних ресурсів та довкілля призвели до екстенсивного природокористування, погіршення природного середовища. Стан навколишнього середовища, його забрудненість безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, яка погіршує здоров’я населення, впливає на показники смертності та дитячої захворюваності.
Викиди нафтохімічної, хімічної, газової промисловостей, гірничо-рудних комбінатів, автомобільний транспорт формують основну частину забруднення в регіоні.
ВИСНОВКИ
Комплексний розвиток Карпатського економічного району обумовлений соціально-економічним станом його областей, територіальним розміщенням продуктивних сил, наявним потенціалом природних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку економіки як в державному, так і в світовому вимірі.Виходячи з цього для Карпатського економічного району необхідна структурна перебудова тих галузей економіки, які мають найбільш швидкий обіг фінансових коштів. Тому у найближчій перспективі доцільним є реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств легкої і харчової промисловості.Економічно обгрунтованим і вигідним для району є розвиток народних промислів – килимоткацтво, вишиваня, виготовлення художніх виробів з лози, дерева, різьблення по дереву, гончарство та ін. Цей напрямок створить умови для зайнятості і отримання доходу місцевим жителям, особливо в тих районах, де є надлишок трудових ресурсів.Розвиток рекреаційних послуг в регіоні є першочерговим завданням. Зростання обсягу даного виду послуг посилить надходження до місцевих і державних бюджетів, зниження рівня безробіття і створить інвестиційний клімат в регіоні, що сприятиме розвитку інших галузей економіки.Подальшого розвитку потребує агропромисловий комплекс району. Особливо це стосується раннього овочівницива, садівництва і виноградарства та м’ясо-молочного тваринництва, зокрема вівчарства. Досягнення цієї мети можливе через впровадження кращих світових і місцевих сортів та видів рослин і тварин, проведення протипаводкових робіт для утримання грунтів.Важливим завданням комплексного розвитку є зростання ефективності паливно-енергетичного і мінерально-сировинного комплексів за рахунок повторної геологічної розвідки і розширення ресурсної бази, модернізації потужностей по добуванні і переробці палива і сировини.Стратегія розвитку лісового господарства, лісової, целюлозно-паперової промисловості повинна враховувати обмеженість власних ресурсів деревини і поглиблювати її переробку на рівні кращих світових стандартів.Головним напрямом розвитку Карпатського економічного району повинна бути його соціальна спрямованість одночасно з дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і оточуючим природним середовищем.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Газета «Економіка України» за 2001-2003 рр.
Географія України. Підручник. / за ред. Масляка. – К., 2001.
Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. – 572 с.
Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 293 с.
Заставний Ф.Д. Географія України. – К., 2001.
“Продуктивні сили економічних районів України” під редакцією Б.М. Данилишина
Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.: Вища школа. – 1997 р.
Розміщення продуктивних сил / За ред. Качана Є.П. – К., 1999.
Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.: 2001.
“Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України” М.В. Жук, В.П. Круль, 2004р.

Приложенные файлы

  • docx 9224189
    Размер файла: 4 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий