Звіт про преддипломну практику 2016


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра загальної та медичної психології

ЗВІТ
про проходження переддипломної практики
на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату

Виконав : студент 5 курсу, групи ДС-15с-1
Пшеничний Єгор Сергійович
Керівник : доцент, кандидат психологічних наук
Волков Дмитро Сергійович

Дніпропетровськ – 2016
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 . ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ
ПРАКТИКИ……………………………………………………….6
РОЗДІЛ 2 . ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ГОТОВНОСТІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ
ПРИЗОВНИКІВ.............................................................................13
2 . 1 . Психологічна характеристика військової служби
та військового колективу………………………………………13
2 . 2 . Психологічні особливості готовності
до служби в армії призовників………………………………...17
РОЗДІЛ 3 . ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ГОТОВНОСТІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ
ПРИЗОВНИКІВ…………………………………………………21
3 . 1. Обгрунтування гіпотез дослідження
та вибору методик………………………………………………21
3 . 2. Організація емпіричного дослідження……………………….23
3 . 3. Результати емпіричного дослідження та їх аналіз……….....27
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………37
ДОДАТКИ………………………………………………………………………40
ВСТУП
Актуальність дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників обумовлюється, перш за все, особливостями сучасного етапу розбудови Збройних Сил України.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби [11, 16].
Оскільки військова служба в армії , яка є елементом військової служби у Збройних Силах України , за структурою як система військової діяльності поділяється на декілька видів :
-навчально-бойова діяльність;
-бойова діяльність
психологічні особливості готовності до служби в армії призовників стали обꞌєктом розгорнутого дослідження військових психологів тільки на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України [3, 4].
Служба в армії безпосередньо повꞌязана з сучасним ефективним виконанням військового обовꞌязку. Військовий обовꞌязок – це захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який є конституційним обов'язком громадян України [11, 16].
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями [16].
Військовий обов'язок включає [16] :
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії [16] :
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Саме тому обрана проблематика дослідження є вельми актуальною на даний момент.
Обꞌєктом дослідження даної роботи виступають психологічні особливості готовності до служби в армії призовників на базі конкретного військового комісаріату – Дніпропетровського обласного військового комісаріату.
Предметом дослідження є психологічні характеристики призовників, які безпосередньо пов’язані з успішною готовністю до проходження військової служби в армії: це показники нервово-психічної стійкості, невротизму, екстраверсії-інтроверсії, ставлення до оточуючого світу, швидкість переключення уваги, особливості мислення та інші, а також структурний взаємозв’язок між цими показниками.
Метою даної роботи є вивчення досвіду психологічного обстеження призовної молоді та проведення емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників на базі конкретного військового комісаріату – Дніпропетровського обласного військового комісаріату.
Мета дослідження конкретизується у наступних завданнях:
– розглянути методи дослідження, що використовуються при психологічному обстеженні призовної молоді на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату;
– вивчити досвід дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату ;
– спланувати та провести емпіричне дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату.
При плануванні психологічного обстеження готовності до служби в армії призовників було висунуто наступні теоретичну і експериментальну гіпотези:
- концептуальна гіпотеза: рівень ознак психологічних особливостей особистості призовників впливає на готовність до служби в армії;
- емпірична гіпотеза: чим вищий досягнутий у житті рівень ознак психологічних особливостей особистості призовників (дослідна група) у порівнянні з досягнутим у житті рівнем психологічних особливостей студентів 3 курсу факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (контрольна група), тим вищий рівень готовності до служби в армії.
Перевірку гіпотез передбачається виконати за допомогою методу тестування з використанням наступних методик та опитувальників [14] :
- шкала ,,Прогресивних матриць Равена”;
- ,,Арифметичний рахунок”;
- ,,S-тест”;
- методика дослідження особливостей мислення (МДОМ-2);
- ,,Встановлення закономірностей”;
- ,,Опитувальник структури темпераменту (ОСТ)”;
- особистісний опитувальник 16-ФОО (фактори G і Q1 – для чоловіків;
фактори F, G, N і Q4 – для жінок);
- багаторівневий особистісний опитувальник ,,Адаптивність-200”.
Теоретична значущість даної роботи полягає у встановленні існування взаємозвꞌязку між досягнутим рівнем розвитку психологічних особливостей особистості призовників та готовністю до служби в армії як специфічного виду діяльності.
Практична значущість даної роботи визначається у підтвердженні експериментальної гіпотези та можливості використання результатів дослідження у практичній діяльності системи військових комісаріатів Дніпропетровської області.

РОЗДІЛ 1 . ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ
ПРАКТИКИ
Базою переддипломної практики є Дніпропетровський обласний військовий комісаріат.
Юридична адреса: 49000 Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, буд. 16.
Код в ЄДРПОУ: 08353525.
Військовий комісар: Калашников Сергій Іванович.
Військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території [16].
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи, крім районних, міських, районних у містах, можуть утворюватися: об’єднані районні військові комісаріати для обслуговування кількох районів чи районів у містах обласного значення або районів і міст районного значення чи кількох районів у містах обласного значення та району (районів) [16].
Військові комісаріати утворюються, реорганізуються та ліквідуються Міноборони за поданням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил [16] .
Військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами .
Покладення на військові комісаріати завдань, не передбачених законодавством, не допускається [16] .
Військові комісаріати очолюють військові комісари, які організовують діяльність комісаріатів.
Військові комісаріати областей та м. Києва (далі - обласні військові комісаріати) підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні, об’єднані районні, міські, об’єднані міські військові комісаріати підпорядковуються відповідному обласному військовому комісаріату, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України [16] .
Безпосереднє керівництво військовими комісаріатами і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності військових комісаріатів з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу та Міноборони.
Дніпропетровський обласний військовий комісаріат підпорядкований за принципами безпосереднього керівництва і контролю за його діяльністю до Оперативного командування ,,Схід”.
Оперативне командування «Схід» — оперативне об'єднання Сухопутних військ Збройних Сил України у східній частині України. Управління командування знаходиться у місті Дніпропетровськ [14, 16].
Перевірка стану службової діяльності та мобілізаційної готовності військових комісаріатів проводиться в установленому законодавством порядку [16] .
1.4. Структуру, штат і штатний розпис військових комісаріатів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил [16].
1.5. Штатні посади військових комісаріатів комплектуються військовослужбовцями і працівниками Збройних Сил (далі - працівники) відповідно до їх штату та штатного розпису.
Добір військовослужбовців для комплектування військових комісаріатів, їх призначення на посади, проходження військової служби та звільнення з неї здійснюється відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України [16] .
Призначення на посади та звільнення з посад військових комісарів та інших військовослужбовців військових комісаріатів здійснюється посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.
Військовий комісар призначає на посаду та звільняє з посади працівників військового комісаріату [16].
Добір та призначення військовослужбовців і працівників (далі - особовий склад) на посади у військових комісаріатах, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, здійснюється з дотриманням вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Підготовка та перепідготовка осіб офіцерського складу військових комісаріатів здійснюється в єдиній системі військової освіти.
Трудові відносини працівників військових комісаріатів регулюються законодавством про працю [16].
1.6. Обласні військові комісаріати є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Інші військові комісаріати є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів.
Військові комісаріати мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Завдання та функції військових комісаріатів [16]:
1.1.1. Завданням військових комісаріатів є проведення призову громадян на військову службу у мирний і воєнний час, проведення добору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у доборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення заходів з підготовки та ведення територіальної оборони, інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
1.1.2. Військові комісаріати відповідно до покладених на них завдань [16]:
- беруть участь разом з місцевими органами управління освітою у повсякденному керівництві допризовною підготовкою;
- здійснюють підготовку і виконують за сприянням місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування рішення призовних комісій про призов громадян на строкову військову службу, здійснюють відправлення призовників до військових частин;
- взаємодіють з місцевими держадміністраціями з питань проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби;
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних, у тому числі резервістів, а також облік громадян, які брали участь у бойових діях, та осіб, які стали інвалідами під час проходження військової служби;
- співпрацюють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку військовозобов’язаних, у тому числі резервістів, а також призовників та бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
- проводять рекламно-агітаційну, інформаційно-роз’яснювальну роботу, проводять добір та направлення громадян до військових частин для проходження військової служби за контрактом, а також для вступу до вищих військових навчальних закладів або вищих навчальних закладів, що мають військові навчальні підрозділи, надають командирам військових частин інформацію про військовозобов’язаних, які перебувають на обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві;
- розробляють плани проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території;
- ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для забезпечення потреб оборони держави;
- здійснюють контроль за проведенням на підприємствах роботи з ведення військового обліку військовозобов’язаних, у тому числі резервістів, а також призовників та бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
- взаємодіють з підприємствами єдиної транспортної системи під час її підготовки і функціонування в особливий період;
- взаємодіють з місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування та беруть участь у здійсненні контролю за підготовкою підприємств до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) щодо забезпечення в особливий період потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, у тому числі з питань оповіщення та збору військовозобов’язаних, виділення необхідних споруд та об’єктів інфраструктури, утримання запасу матеріально-технічних ресурсів, постачання техніки на збірні пункти та у військові частини, розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі до складу Збройних Сил та інших військових формувань, виконання інших завдань згідно з мобілізаційними планами;
- беруть в межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, виконують заходи, спрямовані на забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку у людських і транспортних ресурсах;
- забезпечують згідно із законодавством соціальний і правовий захист військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на збори, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів та членів їх сімей;
- організовують роботу з вручення нагород громадянам, які перебувають у запасі та відставці; складають атестаційні матеріали для присвоєння первинних і чергових військових звань офіцерам запасу;
- беруть участь у роботі центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з увічнення пам’яті осіб, які загинули, померли від ран, контузій, каліцтва або захворювань, отриманих внаслідок бойових дій під час захисту Вітчизни та участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції військових комісаріатів, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;
- ведуть облік осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- беруть участь у роботі місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, військових частин та підприємств з військово-патріотичного виховання громадян України;
- інформують місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування про стан призовної і мобілізаційної роботи та з інших питань, що належать до їх компетенції, і подають пропозиції щодо поліпшення такої роботи;
- вивчають потребу у комплектуванні штатних посад військових комісаріатів військовослужбовцями і працівниками, вносять пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації, проводять кадрову роботу;
- проводять моніторинг суспільно-політичної обстановки на відповідній території та налагодження цивільно-військових відносин;
- виконують інші функції відповідно до законодавства.
1.1.3. Обласні військові комісаріати, крім виконання даних функцій [16]:
- керують підпорядкованими військовими комісаріатами, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів Міноборони, Генерального штабу та інших органів військового управління, наказів і директив Міністра оборони та наказів і директив начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил;
- сприяють призовній комісії обласним, Київській міській призовним комісіям в організації проведення контрольного медичного огляду громадян, визнаних районними (міськими) призовними комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби, громадян, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду і рішеннями районних (міських) призовних комісій, а також громадян, призваних на строкову військову службу, перед відправленням до військових частин;
- контролюють організацію приписки допризовників до призовних дільниць;
- співпрацюють з місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування з питань висвітлення в місцевих засобах масової інформації рекламно-агітаційної продукції щодо заохочення громадян України до вступу на військову службу за контрактом та службу у військовому резерві;
- співпрацюють з територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань надання соціальних послуг, що встановлені законодавством, особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей;
- забезпечують здійснення передбачених законодавством виплат особам офіцерського складу Збройних Сил та іншим особам, які звільнені з військової служби і не мають права на пенсію;
- організовують у межах виділених асигнувань перевезення військовозобов’язаних, призваних на збори, до місця їх проведення та у зворотному напрямку;
- здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов’язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони;
- забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а також у передбачених законодавством випадках виплату грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, і сім’ям загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил;
- надають передбачену законодавством грошову допомогу малозабезпеченим пенсіонерам, здійснюють розподіл путівок для лікування в санаторно-курортних закладах Міноборони та закуповують у межах виділених асигнувань путівки в інші санаторії та лікувально-профілактичні заклади пенсіонерам і членам їх сімей, які перебувають на відповідному обліку у військових комісаріатах;
- беруть участь у підготовці та веденні територіальної оборони у відповідній зоні територіальної оборони.

РОЗДІЛ 2 . ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ГОТОВНОСТІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ
ПРИЗОВНИКІВ
2 . 1 . Психологічна характеристика військової служби
та військового колективу
Військова служба у Збройних Силах України (елементом якої є служба в армії) — це специфічний вид державної діяльності, покликаний гарантувати національну безпеку України. За своєю суттю вона є діяльністю військовослужбовців з певними обмеженнями: відсутність звичних умов життя, наявність певного дискомфорту, особлива регламентованість поведінки, звуження кола людей, з якими може спілкуватися майбутній військовослужбовець (призовник) , тощо [3, 4] .
Безпосередньо військова діяльність є складовою частиною військової служби. За своїм змістом військова діяльність поділяється на два види: навчально-бойову та бойову. Бойова діяльність проходить в умовах військової сутички, бою, і її кінцевою метою є перемога над ворогом. Навчально-бойова діяльність готує військовослужбовців до можливих бойових дій і відбувається безпосередньо у військових частинах, навчальних військових підрозділах Збройних Сил України. Мета навчально-бойової діяльності — підготовка військових фахівців для різних видів і родів військ [1, 2, 3, 4] .Завдання допризовної підготовки — підготувати громадян України юнацького віку до виконання вимог навчально-бойової діяльності, допомогти їм успішно адаптуватися до військової служби на початковому етапі.
Навчально-бойова діяльність у свою чергу поділяється на такі види: навчальна діяльність (заняття з військової, гуманітарної, спеціальної підготовки), бойова діяльність (бойове чергування, бойові стрільби, несення вартової служби тощо), повсякденна служба (внутрішній наряд, чергування в підрозділі та ін.); військові навчання, маневри, обслуговування бойової техніки, військового обладнання, зброї; різні види самодіяльності (спортивна, технічна, художня) та інше [3, 4, 21, 22, 23].
Військова діяльність і строкова військова служба, порівняно з іншими видами соціально значущої діяльності характеризуються високою динамічністю: швидким темпом, великими фізичними і психічними навантаженнями, раптовими переходами з одного виду діяльності на інший, а також строгою регламентацією, чіткою організацією, суворою дисципліною (на основі вимог військових статутів, наказів), що обумовлено необхідністю підтримання високої боєготовності військ [3, 4, 21, 22, 23] .
Діяльність воїнів проходить в різних умовах: просторових (у полі, за пультом управління бойової машини чи установки, в бліндажі), часових (удень, уночі, в будь-який час), географічних (у горах, в морі, на півдні, на півночі), кліматичних та інше [2, 3, 4] .
Військова діяльність і військова служба у Збройних Силах України (елементом якої є служба в армії) є більш напруженими, екстремальними у порівнянні з іншими видами діяльності, їм притаманні несподіваність, раптовість, незвичність, здатність руйнувати сформовані до призову стереотипи поведінки, створювати негативні психічні стани (тривожність, страх, афект, стрес, депресія). Усе це може викликати у громадян України юнацького віку (призовника, як субꞌєкта військової діяльності і військової служби в армії) суттєві зміни в організмі, а саме: зміни фізіологічні (у вегетативній нервовій системі - в диханні, кровообігу, частоті серцевих скорочень, тиску та ін.); зміни психічних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам'яті, уяви, зсуви в емоційно-вольовій сфері особистості); зміни функціонального рівня практичної діяльності (результативності, успішності військової служби). Ці зміни певним чином взаємопов'язані і взаємообумовлюють одна одну [21, 22, 23] .
Військова діяльність і військова служба у Збройних Силах України (елементом якої є служба в армії) є специфічними системними колективними видами діяльності людей, яким держава довірила найновішу зброю і техніку для забезпечення незалежності, миру та спокою.
Військовий колектив — це соціальна група, головною метою діяльності якої є військовий захист, оборона держави. Специфічні соціально-психологічні особливості військового колективу полягають у тому, що, по-перше, його діяльність має високу суспільну значущість, яка забезпечує успішне функціонування інших колективів (трудових, навчальних, сімейних) і суспільства в цілому; по-друге, ця діяльність детально регламентована і вимагає від воїнів чіткості, точності, узгодженості під час виконання наказів, розпоряджень; по-третє, стосунки між військовослужбовцями діляться на чітко обумовлені — службові, або офіційні (регламентуються статутами Збройних Сил України), та неслужбові, або неофіційні, емоційні (виникають між військовослужбовцями самі по собі, на основі симпатій, спільних інтересів, нахилів, а не з волі командирів, начальників) [3, 4, 8, 21, 22, 23] .
З моменту утворення військового підрозділу у ньому починається диференціація молодих воїнів, тобто поділ колективу, внаслідок якого кожний громадянин України юнацького віку залежно від своїх здібностей, моральних якостей, рис характеру займає певне місце в структурі колективу, отримує в ньому певну соціальну роль. Критерії такого поділу різні. Проте у більшості військових колективів найчастіше це — фізичні дані (сила, спритність, витривалість), моральні якості (товариськість, чесність, надійність), вольові риси (сміливість, рішучість), вміння спілкуватися, знаходити спільну мову з іншими. На основі цього встановлюються емоційні (неофіційні) стосунки в колективі. Найвищу сходинку соціального статусу у військовому підрозділі займає неофіційний лідер, найнижчу — той, кого не визнає, не сприймає колектив. Найчастіше останніми стають ті, хто слабо підготовлений до військової служби, не розвинений фізично, не засвоїв основ допризовної підготовки, має хворобливу уяву, не вміє спілкуватися, низько оцінює свої можливості [3, 4, 8, 21, 22, 23] .І офіційні, і неофіційні стосунки воїнів у військовому колективі існують не відокремлено, а паралельно, одночасно і певним чином впливають одні на інших. У колективі воїнів одного призову утворюються дещо менші за кількісним складом неофіційні групи (мікрогрупи). Спочатку вони складаються за принципом земляцтва і підтримуються розмовами про своє село (місто), місцеві події, спільних знайомих. Пізніше приводом до організації та реорганізації груп стають спільні інтереси, нахили, уподобання громадян України юнацького віку.
Серед воїнів одного призову стосунки здебільшого складаються безконфліктно, спокійно, на основі статутних вимог. Значно складнішими є взаємини між військовослужбовцями різних періодів служби. Якраз між ними і виникають так звані нестатутні стосунки — горезвісна «дідівщина». Вони характеризуються тим, що окремі воїни старших призовів («діди») виявляють у ставленні до молодших зневагу, зарозумілість, грубість, навіть жорстокість, трапляються випадки фізичного знущання, утисків, приниження гідності. Причин, що призводять до цього, є декілька. У першу чергу це негативні традиції, що склалися в тому чи іншому військовому колективі, де через байдужість, безповідальність окремих командирів створюється ситуація, коли за кожним періодом служби закріплюється певний неофіційний соціальний статус: молодших і старших. Об'єктами переслідувань у старших воїнів стають воїни першого періоду служби, фізично й психологічно не готові до військової служби. І хоч більшість воїнів старших призовів сприймають факти нестатутних стосунків негативно, але через традиції, що склалися у колективі, змушені виконувати «роль», що їм відводиться. Нестатутні стосунки, крім того, є наслідком прояву вікових особливостей юнаків — бажання «старших» показати свою перевагу в знаннях, вміннях, а також прагнення компенсувати моральні та фізичні збитки, що їх вони зазнавали у перший період своєї служби. Частина фактів нестатутних стосунків у військовому колективі зумовлюється низькими моральними якостями окремих громадян України юнацького віку, їх навичками протиправної поведінки до призову в Збройні Сили України. Іноді провокують воїнів старших періодів служби на нестатутні стосунки й самі новобранці: ті, у яких висока самооцінка не збігається з їхніми уміннями і знаннями, й ті, хто не прислуховується до порад старших, ігнорує їхній досвід у військовій справі. Слід визнати, що іноді нестатутним стосункам не надається належна оцінка командирами, начальниками, активом [3, 4, 8, 21, 22, 23] .
Підготовка до служби в Збройних Силах України (елементом якої є служба в армії) - це складна, тривала, цілеспрямована діяльність суспільства (сім'ї, школи, громадських організацій), результатом якої має стати готовність громадянина України юнацького віку до строкової військової служби.
Залежно від змісту та мети у підготовці до служби в армії розрізняють такі її види: фізіологічна підготовка — формування готовності всіх фізіологічних систем організму (дихання, кровообігу, травлення) до витримування великих і складних навантажень, суворих вимог військової діяльності; фізична підготовка — розвиток необхідних воїну фізичних якостей (сили, витривалості, спритності, рухливості та інше); початкова військова підготовка, яка проводиться на заняттях з допризовної підготовки і формує у громадян України юнацького віку початкові військові знання, практичні навички та вміння; психологічна підготовка .
Усі ці види підготовки взаємопов'язані і в сукупності формують готовність особистості до служби в армії [3, 4, 21, 22, 23] .2 . 2 . Психологічні особливості готовності до служби в армії
призовників
Психологічна готовність до служби в армії - це складна властивість особистості, рівень сформованості якої визначається ступенем розвитку всіх сфер людської психіки: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-чуттєвої, вольової.
right000Щоб сформувати психологічну готовність до служби в армії, потрібно розвинути у себе такі три взаємопов'язані компоненти: соціально-психологічну готовність, загальну військово-професійну готовність, емоційно-вольову готовність .
Соціально-психологічна готовність до військової служби характеризується рівнем сформованості у юнака бажання служити в армії, інтересу до військової діяльності, ідеалів військової людини, почуття обов'язку, відповідальності перед суспільством, патріотизму, розуміння соціальної значимості та необхідності військової служби, потрібних воїну моральних якостей [3, 4, 21, 22, 23] .
Загальна військово-професійна готовність до військової служби визначається рівнем розвитку знань, навичок і вмінь, що необхідні молодому воїнові (із статутів Збройних Сил України, з їх історії, з вогневої, стройової, тактичної, фізичної, медико-санітарної підготовки, з військової топографії та інше). Початковий військовий курс громадяни України юнацького віку проходять на заняттях з предмета «Захист Вітчизни», здобувають також відповідні знання у процесі вивчення інших шкільних предметів. Для успішного входження у військову службу та освоєння військової спеціальності в навчальних підрозділах громадянин України юнацького віку має володіти достатнім рівнем розвитку психічних пізнавальних процесів: сприймання, мислення, пам'яті, уяви. Рівень знань, навичок у людини тим вищий, чим краще функціонують у неї психічні пізнавальні процеси. А досягти вищого розвитку певних психічних процесів (мислення, уяви) можна лише на основі наявних знань та вмінь. Набуті до призову в армію знання, навички, вміння потім впливатимуть на результативність військової діяльності, на рівень її усвідомлення [5, 7] .Військова діяльність характеризується особливою екстремальністю, напруженістю порівняно з діяльністю громадян України юнацького віку у допризовний період (навчанням, заняттями спортом та інше) і вимагає великого напруження фізичних і психічних сил, вміння регулювати свою поведінку, психічні процеси. Тому важливою складовою готовності до служби в армії є емоційно-вольова готовність до військової служби. Вона характеризується здатністю особистості регулювати свої емоційні стани (тривожність, страх, невдоволення, обурення, радість), витримувати складні умови, обмеження, труднощі армійського життя. Чим краще у громадян України юнацького віку сформовані вольові якості, чим глибше усвідомлення суспільного значення військової служби, тим вищий у них рівень емоційно-вольової готовності до служби в армії.
Усі компоненти психологічної готовності до служби у Збройних Силах України взаємообумовлені. Якщо у старшокласника є інтерес до служби в армії, високий рівень усвідомлення необхідності такої служби (соціально-психологічна готовність), то він докладатиме всіх зусиль, щоб краще підготуватися, загартуватися фізично (військово-професійна готовність), сформувати у себе необхідні воїну вольові якості, а висока емоційно-вольова готовність сприятиме швидшому і якісному засвоєнню знань, умінь, навичок, потрібних майбутньому воїну. Психологічна, тобто внутрішня, готовність до служби в армії обумовлює її зовнішню ефективність. Чим вищою буде психологічна готовність громадянина України юнацького віку (призовника) до військової служби, тим успішніше вона проходитиме. 
Особливості психічного розвитку особистості в юнацькому віці, тобто в період із 15 до 25 років, мають свою специфіку. Часом старшокласники свою поведінку, думки, почуття вважають винятковими або розглядають як порушення. Знати особливості свого віку, зрозуміти себе — означає зробити перший крок до самовдосконалення своєї особистості.
Старший шкільний, або юнацький, вік можна умовно поділити на ранню та пізню юність.
Рання юність — найвідповідальніший період у житті людини. Саме в цей період вона стоїть на порозі самостійного життя, перед проблемою самовизначення в ньому («Ким бути?», «Як жити?»). Така соціальна ситуація впливає на ставлення юнака до навчальних предметів, на позицію у спілкуванні. У більшості юнаків існують серйозні погляди на вибір майбутньої професії. Найчастіше свій майбутній життєвий шлях вони прагнуть визначити без втручання і тиску дорослих, намагаючись самостійно оцінити різні види людської діяльності. Така оцінка формується під впливом багатьох чинників.
Як же сучасні юнаки сприймають строкову військову службу? Деякі учні розглядають її неадекватно, мов якусь перешкоду, що відволікає їх від здійснення професійного вибору, досягнення життєвої мети. Тому слід усвідомлювати, що військова служба — це не тільки конституційний обов'язок громадянина України, а й важливий і незамінний процес подальшого розвитку та становлення особистості, формування суто чоловічих рис характеру, загартування тіла і духу, засвоєння необхідних для майбутнього життя навичок і вмінь, набуття соціального досвіду.
Старшокласники — майже дорослі люди, однак за своїм соціальним і матеріальним становищем вони ще залежать від батьків та вчителів. Дорослі ж здебільшого ставляться до юнаків як до дітей. Це призводить до виникнення суперечностей, непорозумінь, конфліктів. Найчастіше такі стосунки складаються між батьком і сином. А серед ровесників юнак відчуває себе дорослою людиною. Контакти, дружба з ровесниками у юнаків, на відміну від дорослих, більш глибокі, стійкі, значущі. Саме у цьому віці можуть виявлятись однобокість у судженнях, нетерпимість, категоричність, необґрунтоване заперечення поглядів інших людей. Деякі юнаки критикують усіх і все; судження про інших людей висловлюють у гострій, безапеляційній формі; з найменшого приводу (а то й без нього) конфліктують з дорослими та ровесниками.
Для старшокласників типовими є часті зміни настроїв, високе емоційне напруження, невміння володіти собою. В цьому віці досить часто (частіше, ніж у молодших учнів) спостерігається стан тривоги, занепокоєння. Ця тривожність спричиняється як тим, що у юнака важко складаються взаємини з іншими людьми — в школі, сім'ї, на «вулиці», так і неправильними його уявленнями про своє майбутнє, про свою готовність до життя, до строкової військової служби, про проблеми, що існують в армії, у суспільстві в цілому.
Багатьом юнакам притаманні такі негативні риси характеру, як індивідуалізм, вузький практицизм, так звана «діловитість», що певною мірою пояснюється прагненням до самостійності, бажанням зайняти «позицію» дорослої людини. Це виявляється у зневажливому ставленні до інших, демонстрації своїх «умінь». Юнаком оволодівають полярні почуття, суперечливі бажання, його поведінка непослідовна. Все це є свідченням активного розвитку особистості, складності процесу переходу від дитинства до зрілості. Труднощі становлення у цьому віці зумовлені як соціально-психологічними, так і фізіологічними чинниками, пов'язаними зі змінами функцій внутрішніх органів і перебудовою організму [3, 4, 5, 7, 21, 22, 23] .
Зростає увага юнаків до своєї особистості, потреба пізнати себе, оцінити свій внутрішній світ, думки, поведінку. Юнак мовби переносить на себе образ якоїсь людини (літературного персонажа, кіногероя), порівнюючи себе з ним, усвідомлюючи свою подібність до нього, і робить висновки щодо якостей своєї особистості, необхідності самовдосконалення. Інтенсивність самопізнання у різних людей залежить як від соціальних умов виховання і навчання, так і від індивідуально-типологічних особливостей (властивостей нервової системи, темпераменту та інше). У старшокласників інтенсивно розвиваються самосвідомість, самоаналіз, самооцінка.
Юнаки здатні правильно оцінити і свою готовність до служби в армії, зіставляючи свої вміння, знання, здібності з вимогами військової діяльності. На цей процес суттєво впливає рівень самоповаги. Впевнений у своїх моральних і фізичних силах юнак не боїться військової служби. У того, хто відчуває постійне невдоволення собою, життям, має сумніви щодо своїх можливостей, виникають страх, тривожність перед службою в армії. Ці юнаки і в умовах військової служби хворобливо реагують на критику, жарти, ізолюються від колективу, залишаються поза ним, не мають друзів. Але є і такі юнаки, які, навпаки, виявляють безпідставну самовпевненість щодо своєї готовності до військової служби; їх негативно сприймають у військовому колективі. Тому необхідно навчитися правильно оцінювати свою особистість, свою готовність до життя, до служби в армії і приділити значну увагу самовдосконаленню.
Готовність до служби в армії полягає у здатності успішно виконувати всі її вимоги на початковому етапі. Чим вища готовність юнака, тим менше часу витрачається на адаптацію його до умов військової діяльності і тим менших зусиль від самого воїна і його командирів вимагатиме цей процес.
Психологічна готовність до військової служби — це складна властивість особистості, рівень сформованості якої визначається ступенем розвитку всіх сфер людської психіки: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-чуттєвої, вольової [3, 4, 5, 7, 21, 22] .



РОЗДІЛ 3 . ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ГОТОВНОСТІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ
ПРИЗОВНИКІВ
3 . 1. Обгрунтування гіпотез дослідження та вибору методик
Гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина [9, 10, 12, 13, 15] .
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)[9, 10] .
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.
Гіпотеза (з грец. - передбачення розв´язку) - спрямовуюча наукова ідея, що потребує подальшої перевірки з точки зору якісних характеристик. Гіпотеза - це науково-обгрунтоване припущення про факт, що знаходиться за межами безпосереднього спостереження або про закономірні зв´язки і закономірний порядок явищ, не перевірені науковими методами. Розрізняють наступні типи гіпотез: необгрунтовані, теоретично обгрунтовані, емпірично обгрунтовані та повністю обґрунтовані [19, 20, 21, 22] .Гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється; володіти певною передбаченістю; не повинна бути логічно суперечливою.
Необхідність розробки гіпотези полягає в тому, що, по-перше, неможливо здійснювати дослідження, не маючи певної цілі (ідеї) та методів її досягнення; по-друге, передбачення розв´язку (гіпотеза) дає уявлення про достатність матеріалу, що є в наявності у дослідника, чи його недостатність. Знання методики дослідження скеровує дослідника на необхідний масив інформації, що потрібно зібрати в процесі дослідження.
Процес прийняття гіпотези складається з декількох етапів :
-розгляд власної ідеї дослідника і співставлення її з вивченим матеріалом;
-опрацювання літератури з теми дослідження;
-вибір однієї найбільш ймовірної чи декількох альтернативних гіпотез;
-уточнення, доповнення, вдосконалення вибраної гіпотези в процесі дослідження.
У даній роботі прийнято два види гіпотез:
концептуальна гіпотеза: рівень ознак психологічних особливостей особистості призовників впливає на готовність до служби в армії;
емпірична гіпотеза: чим вищий досягнутий у житті рівень ознак психологічних особливостей особистості призовників (дослідна група) у порівнянні з досягнутим у житті рівнем психологічних особливостей студентів 3 курсу факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (контрольна група), тим вищий рівень готовності до служби в армії.
Основним обгрунтуванням вибору концептуальної гіпотези у цьому дослідженні є недостатній аналіз даної проблеми у спеціальній прикладній військовій психології і її звꞌязку з практичною роботою всіх рівнів військових комісаріатів Дніпропетровської області.
Обгрунтуванням емпіричної гіпотези у цій роботі є практична значущість експериментальних досліджень з даної проблематики для роботи усіх рівнів комісаріатів Дніпропетровської області та оперативного командування ,,Схід” (м. Дніпропетровськ).
Вибір методик дослідження обумовлений нормативно-правовою базою функціонування бази практики – Дніпропетровського обласного військового комісаріату та розвитком прикладної військової психології як науки [16, 21, 22].
Основними узагальнюючими видами методик дослідження є метод тестування та метод опитування.
Перевірку гіпотез було виконано за допомогою методу тестування з використанням наступних методик та опитувальників [16] :
- шкала ,,Прогресивних матриць Равена”;
- ,,Арифметичний рахунок”;
- ,,S-тест”;
- методика дослідження особливостей мислення (МДОМ-2);
- ,,Встановлення закономірностей”;
- ,,Опитувальник структури темпераменту (ОСТ)”;
- особистісний опитувальник 16-ФОО (фактори G і Q1 – для чоловіків;
фактори F, G, N і Q4 – для жінок);
- багаторівневий особистісний опитувальник ,,Адаптивність-200”.
3 . 2. Організація емпіричного дослідження
Експеримент у військовій психології - один з основних методів наукового пізнання. Під час експерименту військовий психолог планомірно маніпулює однією або кількома змінними та реєструє зміни, що відбуваються з досліджуваними явищами. Його доцільно застосовувати у тих випадках, коли військовому психологу відомі елементи гіпотези, які необхідно перевірити [3, 4, 21, 22] .
Позитивним у цьому методі є те, що сам дослідник може виконувати такі дії [2, 3, 4, 5] :
1) спричиняє досліджуване ним явище, замість чекати, коли випадковий потік явищ надасть йому можливість це явище спостерігати;
2) чітко враховувати різні умови, що впливають на досліджуване явище;
3) змінювати умови, за яких явище проявляє свої характеристики, замість того, щоб сприймати їх у випадковому контексті ситуацій;
4) маніпулювати різними варіантами умов дослідження, які дають можливість виявити закономірності перебігу тих чи інших процесів, явищ за конкретних умов і ситуацій;
5) визначити під час експерименту кількісні закономірності між різнорівневими явищами, взаємодія яких моделюється в конкретній процедурі дослідження;
6) повторювати дослідження й тим самим накопичувати дані й на їх основі судити про типовість або випадковість прояву явища, яке вивчається;
7)визначити надійність висновків під час використання інших методів дослідження.
Експеримент у військовій психології може бути лабораторним і природним. Лабораторний експеримент відбувається у штучних (лабораторних) для досліджуваного явища умовах, коли військовий психолог навмисно організовує ситуацію для з’ясування психологічного явища або окремих його характеристик, ініціює очікуваний процес і моделює всі необхідні для цього умови. У зв’язку з цим експеримент проводиться у спеціальному приміщенні, обладнаному сигнальними та реєструючими пристроями. Він дає змогу фіксувати зовнішні впливи, відповідні реакції, дії, вчинки військовослужбовців (призовників). Зміст лабораторного експерименту полягає в тому, що військовий психолог ставить перед військовослужбовцями (призовниками) завдання виконувати в лабораторних умовах певні дії, які за своєю структурою близькі до реальних дій у певній, конкретній військовій діяльності.
Результати лабораторного експерименту завжди аналізуються з урахуванням таких його особливостей, як штучність експериментальної ситуації, аналітичність та абстрактність процедури експерименту; ускладнюючий ефект впливу дослідника на перебіг та результати експерименту. Отже, за допомогою цього виду експерименту можна одержати об’єктивні дані про перебіг і розвиток різних психічних явищ у конкретних умовах.
Своєрідним варіантом експерименту, що являє собою ніби проміжну форму між спостереженням та експериментом, є метод природного експерименту, запропонований українським психологом О.Ф.Лазурським (1874-1917) [2, 3, 21, 22] . Він провадиться у звичайних життєвих умовах, при цьому експериментальному впливу піддаються умови, в яких відбувається військова діяльність, сама ж діяльність досліджуваного спостерігається в її природному прояві. Військовослужбовці (призовники) не знають, що вони - об’єкт спостереження. Проте вибір природної ситуації не є випадковим. Дослідження відбувається згідно з умов, а процеси, що пізнаються розвиваються природно без втручань військового психолога. Цінність цього методу полягає у тому, що він зближує експериментальне дослідження з життєдіяльністю військовослужбовців (призовників) і дає змогу вивчати різні прояви психіки воїна (призовника) в природних умовах бойової та гуманітарної підготовки.
Недоліками цього виду експерименту є складність виділення для спостереження окремих елементів у цілісній діяльності військовослужбовців (призовників), а також труднощі у застосуванні прийомів кількісного аналізу.
Одним із видів природного експерименту є психолого-педагогічний експеримент, за яким військовослужбовців (призовників) вивчають безпосередньо в процесі їхнього навчання, виховання, психологічної підготовки. Цей експеримент дає змогу вивчати ефективність окремих методів навчання, виховання, різноманітних методичних прийомів впливу на воїнів (призовників) тощо.
У практиці педагогічної психології, яка вивчає психологічні умови посилення ефективності навчання та виховання, актуальний є психолого-педагогічний (або формуючий) експеримент. Цей метод забезпечує спостереження за зміною психологічних характеристик військовослужбовців (призовників) у процесі активного педагогічного впливу військового психолога на особистість. Метод не обмежується реєстрацією фактів, а завдяки створенню спеціальних ситуацій розкриває закономірності, механізми, динаміку, тенденції психологічного розвитку та становлення особистості військовослужбовця (призовника), виявляючи можливості оптимізації даного процесу.
Саме тому цей метод можна широко застосовувати у вивченні факторів формування особистості військовослужбовця (призовника), забезпечувати поєднання психологічних досліджень із педагогічним пошуком та проектуванням найефективніших способів, прийомів і форм військово-педагогічного процесу.
Для умов проходження переддипломної практики на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату був обраний психолого-педагогічний експеримент як основна модель організації емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників.
Методика реалізації психолого-педагогічного експерименту мала три етапи.
Перший етап - констатуючий експеримент першого порядку, спрямований на визначення існуючих на момент експерименту характеристик та властивостей особистості призовників . В емпіричному дослідженні брали участь дві групи учасників: основна (або основна вибірка) та контрольна (контрольна вибірка). Основна група проходила через усі процедури емпіричного дослідження. Контрольна група виступає як еталон (взірець) за яким було зорієнтовано розвиваючий та формуючий ефекти експерименту.
Другий етап - власне формуючий експеримент. Він реалізувався за допомогою спеціально побудованої військовим психологом експериментальної моделі розвиваючих та формуючих впливів на об’єкт дослідження – особистість призовника. Особливо важливим моментом формуючих впливів була розроблена аналітична модель розвиваючого ефекту експерименту - своєрідний (ідеальний образ) сподівань військового психолога щодо результатів експерименту. Дана модель спеціально конструювалась та вибудовувалась нами на підготовчому етапі емпіричного дослідження, в якому брала участь основна група учасників - призовників.
Третій етап - констатуючий експеримент другого порядку. На даному етапі влаштовувалось контрольне дослідження, в якому брали участь обидві групи учасників – основна група у кількості 70 осіб призовників та контрольна група у кількості 70 осіб студентів 3 курсу факультету психології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара . Мета дослідження - зняття емпіричних показників психологічних особливостей готовності до служби в армії як учасників основної групи, так і учасників контрольної групи . Показники контрольної групи виступали еталоном порівняння для формуючого ефекту, досягнутого в роботі з основною групою. Таким формуючим ефектом в роботі з основною групою є вирішення особистістю призовників проблеми формування готовності до служби в армії, оскільки в контрольній групі учасників така проблема не існувала у звꞌязку з наданням відстрочки від призову до служби в армії на період навчання для студентів 3 курсу факультету психології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара у порівнянні з призовниками.
Результати емпіричного дослідження оброблялись за допомогою методу факторного аналізу з визначенням кореляційних та коваріаційних показників як комплексу процедур статистичного дослідження взаємозалежності змінних, що перебувають у кореляційних відношеннях, оскільки даний метод аналізу результатів емпіричного дослідження характеризує ступінь взаємозв’язку досліджуваних психологічних характеристик особистості призовників та готовності їх до служби в армії [2, 3, 4, 5, 21, 22] .

3 . 3. Результати емпіричного дослідження та їх аналіз
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою шкали ,,Прогресивних матриць Равена” представлені у таблиці 3.3.1 :
Таблиця 3.3.1
Індекс інтелекту, розумової продуктивності основної групи
призовників (70 осіб)
Відсотки, % Степінь розвитку інтелекту, розумової продуктивності Кількість осіб за
показником
95 і вище 1 cтепінь розвитку інтелекту, розумової продуктивності (або високорозвинутий інтелект – за середніми показниками по основній групі) 3

75 - 95 2 степінь розвитку інтелекту, розумової продуктивності (або незаурядний інтелект – за середніми показниками по основній групі)
9

25 - 74 3 степінь розвитку інтелекту, розумової продуктивності (або середній інтелект) 53
5 - 24 4 степінь розвитку інтелекту,
розумової продуктивності (або інтелект нижче середнього)
3
5 і нижче 5 степінь розвитку інтелекту, розумової продуктивності (або дефектна інтелектуальна здібність) 2

Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою шкали ,,Прогресивних матриць Равена” представлені у додатках А - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою ,,Арифметичний рахунок” представлені у таблиці 3.3.2 :
Таблиця 3.3.2
Оцінка здібностей до усного рахунку і категорій професійної придатності основної групи призовників (70 осіб)
Показник Бали
Кількість правильн- их відповідей 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2 і менше 3-4 5-8 9-13 14-18 19-25 26-31 32-39 40-47 48 і більше
Кількість осіб за показни- ком 2 3 4 4 9 12 20
8 7
1
1 категорія профпри- датності - - - - - - - - високий – 8 осіб
2 категорія профпри- датності - - - - - вище середнього рівень – 40 осіб - -
3 категорія профпри- датності -
- - середній рівень – 13 осіб - - - - -
4 категорія профпри- датності низький рівень - 9 осіб - - - - - - -
Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою ,,Арифметичний рахунок” представлені у додатках A - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою ,,S-тест” представлені у таблиці 3.3.3 :
Таблиця 3.3.3
Оцінка здатності до оперування просторовими образами і темпу розумових операцій та категорій професійної придатності основної групи призовників (70 осіб)
S-тест Бали
Стени 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 - 5 6-15 16-23 24-35 36-48 49-62 63-84 85-105 106-132 133-150
Кількість осіб за показни- ком 1 2 4 5 9 13 31
5 3
2
1 категорія профпри- датності - - - - - - - - високий – 5 осіб
2 категорія профпри- датності - - - - - вище середнього рівень – 44 осіб - -
3 категорія профпри- датності -
- - середній рівень – 14 осіб - - - - -
4 категорія профпри- датності низький рівень - 7 осіб - - - - - - -
Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою ,,S-тест” представлені у додатках A - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового
комісаріату за методикою ,,МДОМ-2”
представлені у таблиці 3.3.4 :

Таблиця 3.3.4
Оцінка здатності до абстрагування і оперування вербальними поняттями і категорій професійної придатності основної групи призовників (70 осіб)
МДОМ-2 Бали
Стени 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0-3 4-5 6 7-8 9-10 11 12-13 14-15 16 17-20
Кількість осіб за показни- ком 1 1 3 7 12 15 17
6 5
3
1 категорія профпри- датності - - - - - - - - високий – 8 осіб
2 категорія профпри- датності - - - - - вище середнього рівень – 38 осіб - -
3 категорія профпри- датності -
- - середній рівень – 19 осіб - - - - -
4 категорія профпри- датності низький рівень - 5 осіб - - - - - - -
Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою ,,МДОМ-2” представлені у додатках A - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою ,,Встановлення закономірностей”
представлені у таблиці 3.3.5 :
Таблиця 3.3.5
Вивчення особливостей процесу мислення (активності, гнучкості, кмітливості) та оперативної пам’яті і категорій професійної придатності основної групи призовників (70 осіб)
Встанов- лення закономір-ностей Бали
Стени (загальна кількість правиль- них відповідей) 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
25 424-23 22-21 720 919-17 16-13 112-8 17-6 5-3 2 і менше
Кількість осіб за показни- ком 2 7 5
11 16 10 12
3 2
2
1 категорія профпри- датності високий рівень – 9 осіб - - - - - - - -
2 категорія профпри- датності - - вище середнього рівень – 32 особи

-
- - - -
3 категорія профпри- датності
- - - - середній рівень – 22 особи
- - -
4 категорія профпри- датності - -
- - - - - -
низький рівень – 7 осіб
Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за методикою ,,Встановлення закономірностей” представлені у додатках A - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за опитувальником ,, Опитувальник структури темпераменту В. М. Русалова (ОСТ)” представлені у таблиці 3.3.6 :
Таблиця 3.3.6
Діагностика властивостей ,,предметно-діяльнісного” і ,,комунікативного” аспектів темпераменту особистостей призовників основної групи (70 осіб)
Шкали методики/
стени 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Соціальна емоційність (СЕМ) 1 2 3-4 5 6 7 8 9 10-11 12
Соціальна ергічність
(СЕР) 1 2 3-4 5 6 7 8 9 10-11 12
Пластич- ність (П) 1 2 3-4 5 6 7 8 9 10-11 12
Кількість осіб за показни- ками 1 2 3
8 5 7 24 10
8 2
1 категорія профпри- датності - - - - - - - - високий рівень – 10 осіб
2 категорія профпри- датності - - - - - вище середнього рівень – 41 особа - -
3 категорія профпри- датності - - - середній рівень – 13 осіб - - - - -
4 категорія профпри- датності низький рівень – 6 осіб - - - - - - -

Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за опитувальником ,, Опитувальник структури темпераменту В. М. Русалова (ОСТ)” представлені у додатках A - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за опитувальником БОО ,,Адаптивність-200” представлені у таблиці 3.3.7 :
Таблиця 3.3.7
Визначення рівня стійкості до бойового стресу призовників основної групи (70 осіб)
ОАП (особистісний адаптацій- ний потенціал/
стени 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
≥87 75-86 63-74 51-62 40-50 31-39 25-30 21-24 18-20 ≤17
Кількість осіб за показником 1 2 3
8 5 7 24 10
8 2
1 рівень стійкості до бойового стресу - - - - - - - 1- висока стійкість до бойового стресу – 8 осіб

2 рівень стійкості до бойового стресу - - - - 2- достатня стійкість до бойового стресу – 49 осіб - -
3 рівень стійкості до бойового стресу - - 3- задовільна стійкість до бойового стресу- 11 осіб - - - - -
4 рівень стійкості до бойового стресу 4 – низька стійкість до бойового стресу – 2 особи - - - - - - -
Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за опитувальником БОО ,,Адаптивність-200” представлені у додатках A - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за опитувальником БОО ,,Р.Кетела (16PF-105-C)” представлені у таблиці 3.3.8 :
Таблиця 3.3.8
Вимірювання професійно важливих для служби в армії факторів (рис) особистості призовників основної групи (70 осіб)
Фактор Стени
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
G 0-3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Q1 0-4 5 6 - 7 8 9 10 11 12

Деталізовані результати емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії основної групи призовників для умов бази переддипломної практики - Дніпропетровського обласного військового комісаріату за опитувальником БОО ,, Р.Кетела (16PF-105-C)” представлені у додатках A - К (у додатках АА – КК для контрольної групи студентів).
Аналіз результатів емпіричного дослідження отримано за допомогою методу факторного аналізу з використанням програмного комплексу Statistica 10 [24] .
Результати аналізу свідчать про повне підтвердження емпіричної гіпотези.
Для повного підтвердження концептуальної гіпотези необхідні додаткові наукові дослідження військових психологів з даної проблематики з використанням системи функціонального аналізу.
ВИСНОВКИ
Робота, проведена в ході проходження переддипломної практики на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату, суттю якої є дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників, є вельми актуальною.
На основі даної роботи досконало вивчений досвід психологічного обстеження призовної молоді та проведене розгорнуте емпіричне дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників для умов конкретного військового комісаріату – Дніпропетровського обласного військового комісаріату.
Виконані завдання емпіричного дослідження:
– розглянуто методи дослідження, що використовуються при психологічному обстеженні призовної молоді на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату;
– вивчений досвід дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату ;
– сплановане та проведене емпіричне дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату.
Результати проведених емпіричних досліджень психологічних особливостей до служби в армії призовників свідчать про повне підтвердження емпіричної гіпотези.
Для повного підтвердження концептуальної гіпотези необхідні додаткові наукові дослідження військових психологів з даної проблематики з використанням системи функціонального аналізу.
У ході проходження переддипломної практики вироблені спеціальні рекомендації для дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників для умов Дніпропетровського обласного військового комісаріату оперативного командування ,,Схід” Збройних Сил України :
застосування методик дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії для призовників для умов всіх рівнів військових комісаріатів Дніпропетровської області;
впровадження застосування для дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників сучасних інформаційних систем та технологій, що не тільки прискорить проведення даних досліджень, а й підніме їх на якісно новий рівень.
Доказана в ході проходження переддипломної практики на базі Дніпропетровського обласного військового комісаріату теоретична значущість емпіричних досліджень психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників на сучасному етапі військової психології як прикладної науки.
Практична значущість даної роботи визначилась у підтвердженні експериментальної гіпотези та можливості використання результатів дослідження у практичній діяльності системи військових комісаріатів Дніпропетровської області.






СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 . Агаєв, Н. А. Теоретико-прикладні аспекти психологічної реабілітації
військовослужбовців // Вісник Київського міжнародного
університету. Серія Психологічні науки. – 2006. – Вип.9. – с. 1-12 .
2 . Алещенко, В. І. Військова психологія: ретроспективний аналіз та
подальший розвиток // Теорія і практика управління соціальними
системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. – 2015. –
№ 2. – с. 46-53.
3 . Балашова С.П., Васильєв С.П., Дубровинський Г.Р. Практичний курс
військової психології: навчальний посібник. Частина 1. – К.: КНУ імені
Т.Шевченка, 2011. – 216 с.
4 . Балашова С.П., Васильєв С.П., Дубровинський Г.Р.
Практичний курс військової психології: Навчальний посібник.
Частина 2. – К.: Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, 2013. – 172 с.
5 . Балашова С.П., Кирик В.Л., Лисюк С.Г.
Основи психології та педагогіки: Навчально-методичний
посібник для курсантів ВВНЗ.- К.: Видавничо-поліграфічний центр
«Київський університет», 2005. – 158с.
6 . Богданович В. Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження
та шляхи забезпечення: Моногр. — К.: Дельта, 2002. — 322 с.
7 . Варій М. Й., Козяр М. М., Коваль М. С. Військова психологія і
педагогіка: Посібник. Львів, 2003.
8 . Волков Д. С. Психолого-педагогічні аспекти етики спілкування й
поведінки військовослужбовців : посіб. для студ. військ. каф. –
Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2007. – 72 с.
9 . Глова, Л. А. Саморегуляція психічних станів військовослужбовців-
контрактників // Вісник Київського національного ун-ту
ім.Т.Г.Шевченка. Військово-спеціальні науки. – 2006. – Вип. 12-13. –
с. 80-81.
10 . Дубровинський Г.Р. Методика проведення «універсальної»
соціометрії. Вісник Національного університету оборони України.
Зб-к наук. праць. – К.: НУОУ, 2012. – Вип. 2 (27). – С. 159-165.
11 . Конституція України (стаття 17) [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80.
12 . Мась, Н. М. Актуальні проблеми формування професійно-важливих
якостей майбутніх військових психологів // Вісник Київського
національного університету ім.Т.Шевченка. Військово-спеціальні
науки. – 2007. – № 14-15. – с. 107-109.
13 . Мась, Н. М. Професійна компетентність майбутніх військових
психологів як психолого-педагогічна проблема // Вісник Київського
національного ун-ту ім.Т.Г.Шевченка. Військово-спеціальні науки. –
2006. – Вип. 12-13. – с. 83-86.
14 . Наказ Міністерства Оборони України 10.12.2014 № 883
,,Про затвердження Інструкції з організації професійно-психологічного
відбору у Збройних Силах України” [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0013-15 .
15 . Основи військової психології : навч. посібник / Б. І. Фурманець. —
Харків : ХВУ, 2004. — 219 с.
16 . Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 389
,,Про затвердження Положення про військові комісаріати”
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 369 від 04.06.2015}
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-2013-%D0%BF .
17 . Сірий А. В. До питання психодіагностики показників стійкості критеріїв
мотивації військово-професійної діяльності військовослужбовців за
контрактом // Вісник Київського національного ун-ту ім.Т.Г.Шевченка.
Військово-спеціальні науки. – 2007. – Вип. 16-17. – с. 39-42.
18 . Указ Президента України №92/2016
,,Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від
4 березня 2016 року "Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони
України”” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.president.gov.ua/documents/922016-19832 .
19 . Черняк, А. І. Психологічна готовність до діяльності в особливих умовах
як предмет психологічного дослідження: [психологічна готовність у
військовій психології] // Вісник Київського національного ун-ту
ім.Т.Г.Шевченка. Військово-спеціальні науки. – 2006. –
Вип. 12-13. – с. 95-98.
20 . Шевченко, В. та ін. Характеристика функціонального стану молодих
військовослужбовців під час проходження первинної підготовки у
частині // Вісник Київського національного університету ім.Т.Шевченка.
Військово-спеціальні науки. – 2007. – № 14-15. – с. 48-51.
21 . Ягупов В.В. Військова й соціальна психологія: Навчальний посібник. –
К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет»,
2000. – 522с.
22 . Ягупов В.В. Військова психологія: Підручник. – Київ: Тандем,
2004. – 656с.
23 . Ягупов В. В. Теорiя i методика вiйськового навчання : Монографiя. –
К. : Тандем, 2000. – 380 с.
24 . Statistica 10 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.statsoft.ru/products/STATISTICA_Advanced/
ДОДАТКИ
Додаток А
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії призовників (70 осіб, основна група)
№ з/п
Призовни- ка Методики та опитувальники експериментального дослідження
Индекс интелек- та (шкала прогресивних матриць Равена) Арифметичний рахунок S-тест МДОМ-2 Закономірності ОСТ Адаптив-ність-200 Опитувальник
Кетела
(16 ФОО)
1 1 1 1 1 1 1 1 1
2 1 1 1 1 1 1 1 1
3 1 1 1 1 1 1 1 1
4 2 1 1 1 1 1 1 1
5 2 1 1 1 1 1 1 1
6 2 1 2 1 1 1 1 1
7 2 1 2 1 1 1 1 1
8 2 1 2 1 1 1 1 1
9 2 2 2 2 1 1 2 2
10 2 2 2 2 2 1 2 2
11 2 2 2 2 2 2 2 2
12 2 2 2 2 2 2 2 2
13 3 2 2 2 2 2 2 2
14 3 2 2 2 2 2 2 2
15 3 2 2 2 2 2 2 2
16 3 2 2 2 2 2 2 2
17 3 2 2 2 2 2 2 2
18 3 2 2 2 2 2 2 2
19 3 2 2 2 2 2 2 2
20 3 2 2 2 2 2 2 2
21 3 2 2 2 2 2 2 3
22 3 2 2 2 2 2 2 3
23 3 2 2 2 2 2 2 3
24 3 2 2 2 2 2 2 3
25 3 2 2 2 2 2 2 3
26 3 2 2 2 2 2 2 3
27 3 2 2 2 2 2 2 3
28 3 2 2 2 2 2 2 3
29 3 2 2 2 2 2 2 3
30 3 2 2 2 2 2 2 3
31 3 2 2 2 2 2 2 3
32 3 2 2 2 2 2 2 3
33 3 2 2 2 2 2 2 3
34 3 2 2 2 2 2 2 3
35 3 2 2 2 2 2 2 3
36 3 2 2 2 2 2 2 3
37 3 2 2 2 2 2 2 3
38 3 2 2 2 2 2 2 3
39 3 2 2 2 2 2 2 3
40 3 2 2 2 2 2 2 3
41 3 2 2 2 2 2 2 4
42 3 2 2 2 3 2 2 4
43 3 2 2 2 3 2 2 4
44 3 2 2 2 3 2 2 4
45 3 2 2 2 3 2 2 4
46 3 2 2 2 3 2 2 4
47 3 2 2 3 3 2 2 4
48 3 2 2 3 3 2 2 4
49 3 3 2 3 3 2 2 4
50 3 3 2 3 3 2 2 4
51 3 3 3 3 3 2 2 4
52 3 3 3 3 3 3 2 4
53 3 3 3 3 3 3 2 4
54 3 3 3 3 3 3 2 4
55 3 3 3 3 3 3 2 4
56 3 3 3 3 3 3 2 4
57 3 3 3 3 3 3 2 4
58 3 3 3 3 3 3 3 4
59 3 3 3 3 3 3 3 4
60 3 3 3 3 3 3 3 4
61 3 3 3 3 3 3 3 5
62 3 4 3 3 3 3 3 5
63 3 4 3 3 3 3 3 5
64 3 4 4 3 4 3 3 5
65 3 4 4 3 4 4 3 5
66 4 4 4 4 4 4 3 5
67 4 4 4 4 4 4 3 5
68 4 4 4 4 4 4 3 5
69 5 4 4 4 4 4 4 5
70 5 4 4 4 4 4 4 5
Додаток В
Коваріації (за результатами емпіричних досліджень основної групи призовників, 70 осіб)
Коваріації (Таблиця даних2) ПД N=70
Змінна Индекс интелекта Арифметичний рахунок S-тест МДОМ-2 Законо-мірно- сті ОСТ Адаптивн-200 Кетел
Индекс интелекта 0,45 0,40 0,36 0,40 0,42 0,42 0,33 0,60
Арифметичний рахунок 0,40 0,72 0,59 0,61 0,64 0,62 0,46 0,90
S-тест 0,36 0,59 0,57 0,51 0,54 0,55 0,39 0,73
МДОМ-2 0,40 0,61 0,51 0,59 0,59 0,56 0,40 0,82
Закономірності 0,42 0,64 0,54 0,59 0,70 0,60 0,42 0,95
ОСТ 0,42 0,62 0,55 0,56 0,60 0,63 0,43 0,82
Адаптивн-200 0,33 0,46 0,39 0,40 0,42 0,43 0,38 0,61
Кетел 0,60 0,90 0,73 0,82 0,95 0,82 0,61 1,48
Додаток С
Кореляції (за результатами емпіричних досліджень основної групи призовників, 70 осіб)
Кореляції (Таблиця даних 2) ПД N=70
Змінна Индекс интелекта Арифметичний рахунок S-тест МДОМ-2 Закономірності ОСТ Адаптивн-200 Кетел
Индекс интелекта 1,00 0,70 0,70 0,77 0,75 0,78 0,80 0,73
Арифметичний рахунок 0,70 1,00 0,93 0,94 0,90 0,93 0,88 0,87
S-тест 0,70 0,93 1,00 0,89 0,86 0,93 0,84 0,80
МДОМ-2 0,77 0,94 0,89 1,00 0,92 0,91 0,85 0,88
Закономірності 0,75 0,90 0,86 0,92 1,00 0,89 0,82 0,93
ОСТ 0,78 0,93 0,93 0,91 0,89 1,00 0,87 0,84
Адаптивн-200 0,80 0,88 0,84 0,85 0,82 0,87 1,00 0,81
Кетел 0,73 0,87 0,80 0,88 0,93 0,84 0,81 1,00



Додаток D
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за методикою шкали ,,Прогресивних матриць Равена”

Додаток E
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за методикою ,,Арифметичний рахунок”


Додаток F
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за методикою ,,S-тест”


Додаток G
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за методикою ,,МДОМ-2”

Додаток H
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за методикою ,,Встановлення закономірностей”

Додаток I
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за ,,Опитувальником структури темпераменту (ОСТ)”


Додаток J
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за опитувальником ,,Адаптивність-200”

Додаток K
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії призовників основної групи (70 осіб) за опитувальником ,,16-ФОО Кетела”

Додаток АА
Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей готовності до служби в армії студентів (70 осіб, контрольна група)
№ з/п
студента Методики та опитувальники експериментального дослідження
Индекс интелекта Арифметичний рахунок S-тест МДОМ-2 Закономірності ОСТ Адаптивн-200 Кетел
1 1 1 1 1 1 1 1 1
2 1 1 1 1 1 1 1 1
3 1 1 1 1 1 1 1 1
4 1 1 1 1 1 1 1 1
5 1 1 1 1 1 1 1 1
6 1 1 1 1 1 1 1 1
7 1 1 1 1 1 1 1 1
8 2 1 1 1 1 1 1 1
9 2 2 2 1 1 1 1 1
10 2 2 2 1 1 1 1 1
11 2 2 2 1 1 1 1 2
12 2 2 2 1 1 1 1 2
13 2 2 2 2 1 2 1 2
14 2 2 2 2 1 2 1 2
15 2 2 2 2 1 2 2 2
16 2 2 2 2 1 2 2 2
17 2 2 2 2 1 2 2 2
18 2 2 2 2 2 2 2 2
19 2 2 2 2 2 2 2 2
20 2 2 2 2 2 2 2 2
21 2 2 2 2 2 2 2 2
22 2 2 2 2 2 2 2 2
23 2 2 2 2 2 2 2 3
24 2 2 2 2 2 2 2 3
25 2 2 2 2 2 2 2 3
26 3 2 2 2 2 2 2 3
27 3 2 2 2 2 2 2 3
28 3 2 2 2 2 2 2 3
29 3 2 2 2 2 2 2 3
30 3 2 2 2 2 2 2 3
31 3 2 2 2 2 2 2 3
32 3 2 2 2 2 2 2 3
33 3 2 2 2 2 2 2 3
34 3 2 2 2 2 2 2 3
35 3 2 2 2 2 2 2 3
36 3 2 2 2 2 2 2 3
37 3 2 2 2 2 2 2 3
38 3 2 2 2 2 2 2 3
39 3 2 2 2 2 2 2 3
40 3 2 2 2 2 2 2 3
41 3 2 2 2 2 2 2 3
42 3 2 2 2 2 2 2 3
43 3 2 2 2 2 2 2 3
44 3 2 2 2 2 2 2 3
45 3 2 2 2 2 2 2 3
46 3 2 2 2 2 2 2 3
47 3 2 2 2 2 2 2 4
48 3 2 2 2 2 2 2 4
49 3 3 2 2 2 2 2 4
50 3 3 2 2 2 2 2 4
51 3 3 2 2 3 2 2 4
52 3 3 2 2 3 2 2 4
53 3 3 3 2 3 2 2 4
54 3 3 3 2 3 3 2 4
55 3 3 3 3 3 3 2 4
56 3 3 3 3 3 3 2 4
57 3 3 3 3 3 3 2 4
58 3 3 3 3 3 3 2 4
59 3 3 3 3 3 3 2 4
60 3 3 3 3 3 3 3 4
61 3 3 3 3 3 3 3 4
62 3 4 3 3 3 3 3 4
63 3 4 3 3 3 3 3 4
64 3 4 3 3 3 3 3 5
65 3 4 3 3 3 3 3 5
66 3 4 3 3 3 3 3 5
67 3 4 4 3 3 3 3 5
68 4 4 4 3 3 3 3 5
69 4 4 4 4 3 3 3 5
70 5 4 4 4 4 4 4 5
Додаток ВВ
Коваріації (за результатами емпіричних досліджень контрольної групи студентів, 70 осіб)
Коваріації (Контрольна група студентів) ПД N=70

Змінна Індекс интелекта Арифметичний рахунок S-тест МДОМ-2 Закономірності ОСТ Адаптивн-200 Кетел
Індекс інтелекта 0,59 0,47 0,41 0,41 0,46 0,40 0,38 0,78
Арифметичний рахунок 0,47 0,72 0,56 0,51 0,55 0,49 0,44 0,89
S-тест 0,41 0,56 0,51 0,45 0,45 0,43 0,37 0,71
МДОМ-2 0,41 0,51 0,45 0,49 0,46 0,46 0,39 0,71
Закономірності 0,46 0,55 0,45 0,46 0,58 0,46 0,41 0,81
ОСТ 0,40 0,49 0,43 0,46 0,46 0,46 0,38 0,70
Адаптивн-200 0,38 0,44 0,37 0,39 0,41 0,38 0,40 0,64
Кетел 0,78 0,89 0,71 0,71 0,81 0,70 0,64 1,41
Додаток СС
Кореляції (за результатами емпіричних досліджень контрольної групи студентів, 70 осіб)
Кореляції (Контрольна група студентів) ПД N=70
Змінна Індекс интелекта Арифметичний рахунок S-тест МДОМ-2 Закономірності ОСТ Адаптивн-200 Кетел
Індекс интелекта 1,00 0,72 0,75 0,77 0,78 0,76 0,78 0,85
Арифметичний рахунок 0,72 1,00 0,92 0,86 0,85 0,86 0,82 0,89
S-тест 0,75 0,92 1,00 0,90 0,83 0,90 0,81 0,84
МДОМ-2 0,77 0,86 0,90 1,00 0,87 0,97 0,89 0,86
Закономірності 0,78 0,85 0,83 0,87 1,00 0,89 0,84 0,90
ОСТ 0,76 0,86 0,90 0,97 0,89 1,00 0,88 0,87
Адаптивн-200 0,78 0,82 0,81 0,89 0,84 0,88 1,00 0,84
Кетел 0,85 0,89 0,84 0,86 0,90 0,87 0,84 1,00
Додаток DD
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за методикою шкали ,,Прогресивних матриць Равена”

Додаток EE
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за методикою ,,Арифметичний рахунок”

Додаток FF
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за методикою ,,S-тест”

Додаток GG
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за методикою ,,МДОМ-2”

Додаток HH
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за методикою ,,Встановлення закономірностей”

Додаток II
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за ,,Опитувальником структури темпераменту (ОСТ)”

Додаток JJ
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за опитувальником ,,Адаптивність-200”

Додаток KK
Гістограма результатів емпіричних досліджень психологічної готовності до служби в армії студентів контрольної групи (70 осіб) за опитувальником ,,16-ФОО Кетела”


Приложенные файлы

  • docx 9451069
    Размер файла: 254 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий