Лекція. Аудит. Лекція 2 Регулювання аудиторської діяльності. Семенець А.О.

ТЕМА 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення


Лекція 2 Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення

Питання:
1. Управління аудиторською діяльністю в Україні. Правове регулювання аудиторської діяльності
2. Організація аудиторської діяльності. Аудитор, його статус і сертифікація

Мета: здобуття знань щодо правового регулювання та організації аудиторської діяльності.

Література:
(1(; (31, с. 110-120(; (35, с. 79-110; с. 422-438(; (33, с. 218-261(; (34, с. 76-113; с. 172-199(.

1. Управління аудиторською діяльністю в Україні. Правове регулювання аудиторської діяльності
Процес регулювання аудиторської діяльності в різних країнах має певні особливості. Зокрема нині можна визначити два підходи до створення нормативно-правової бази регулювання аудиторської діяльності:
1. державна законодавча ініціатива і державне регулювання;
2. законодавча ініціатива громадських професійних організацій і регулювання спільно з державою.
Перший підхід до регулювання аудиторської діяльності характерний для країн континентальної Європи і Росії. Суть цього підходу полягає в тому, що держава сама розробляє і затверджує законодавчі акти і нормативи аудиту, здійснює реєстрацію аудиторів і аудиторських фірм, а також контроль за їх діяльністю.
Другого підходу дотримується Англія, США та деякі інші країни, тому він одержав назву англо-американського підходу. Основною особливістю цього підходу є те, що процес регулювання діяльності здійснюється з ініціативи громадських професійних організацій.
В Україні регулювання аудиторської діяльності має три рівні: державне регулювання, професійне регулювання і внутрішнє регулювання.
Так, з ініціативи Спілки аудиторів України (САУ) був підготовлений і прийнятий Верховною Радою України 22.04.1993р. Закон "Про аудиторську діяльність".
Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації. Відповідно до ст. 1, положення цього Закону діють на території України і поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на аудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю.
Після прийняття Закону було створено Аудиторську палату України, метою діяльності якої є сприяння розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської справи в країні.
Аудиторська палата України (АПУ) функціонує як незалежний самостійний орган, є юридичною особою, має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в банку. Діяльність Аудиторської палати України регламентується Статутом АПУ, прийнятим на засіданні АПУ 28.10.1993р. (нова редакція за Рішенням АПУ № 180 від 21.06.2007р.), АПУ є неприбутковою організацією. Нині законодавче встановлена чисельність членів АПУ - двадцять дві особи.
АПУ формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Ст. 13. Закону України «Про аудиторську діяльність» передбачено наступний порядок делегування:
1. від державних органів по одному представнику делегують Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України. Делегується 10 осіб;
2. від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п’яти років, представники фахових навчальних закладів і наукових організацій.
Порядок делегування представників до Аудиторської палати України визначається з'їздом аудиторів України.
Ст. 12. цього Закону та Статут Аудиторської палати України визначають перелік повноважень АПУ.
Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні відділення, їхні повноваження визначаються АПУ, а також прийнятою Концепцією організації та діяльності регіональних відділень Аудиторської палати України (Протокол засідань АПУ №178 від 31.05.07р.).
Члени АПУ виконують свої обов'язки на громадських засадах. В АПУ створено такі постійно діючі комісії: Комісія із сертифікації та удосконалення професійних знань аудиторів, Комісія зі стандартів аудиту та контролю якості, Дисциплінарна комісія, Комісія з питань законодавства, правового регулювання та інформаційної підтримки аудиторської діяльності, з професійних національних та міжнародних зв'язків.
ПОВНОВАЖЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ:
здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;
затверджує стандарти аудиту;
затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюють аудит банків;
веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів;
здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;
здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;
регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.
У ст. 18 Закону України "Про аудиторську діяльність" зазначено, що аудитори України мають право об'єднуватись у громадські організації за професійними ознаками, а також визначено загальні повноваження професійних організацій аудиторів. Таким професійним об'єднанням на сьогодні є Спілка аудиторів України. Спілка аудиторів України (САУ) це громадське об'єднання, яке об'єднує на добровільних засадах чинних аудиторів. Мета діяльності САУ - об’єднати зусилля аудиторів для захисту їхніх законних прав, інтересів та сприяти розвитку аудиторської діяльності в Україні, підвищенню професійного рівня аудиторів. У своїй діяльності САУ керується статутом САУ. Організаційна структура САУ зображена на рисунку 1.1.
Таким чином, управління аудиторською діяльністю - це процес регулювання роботи аудиторських фірм, аудиторів, які одноособове надають аудиторські послуги, та всієї аудиторської спільноти в державі з метою дотримання єдиних методологічних вимог.
























Рис. 1.1. Організаційна структура Спілки аудиторів України

Аудиторська діяльність в Україні є саморегулюючою, держава лише встановлює перелік вимог до проведення аудиту, а методику його проведення визначають Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України та їх територіальні відділення шляхом затвердження стандартів, норм, положень, інструкцій, роз'яснень.
Діяльність аудиторів в Україні, як і в інших країнах ринкової економіки, регулюється на підставі законів.
У сучасних умовах аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність" № 3125-ХІІ від 22 квітня 1993р.
Відповідно до ст. 2 даного Закону, аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту у випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей закон, то застосовуються правила міжнародного договору. Особливості проведення інших видів аудиторської діяльності регулюється спеціальним законодавством.
Стандарти аудиту - це загальні керуючі норми і правила для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків по проведенню перевірок і регламентуючі основні принципи і особливості аудиторської діяльності.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про аудиторську діяльність", при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.
Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Затвердження стандартів аудиту є виключним правом аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами.
Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.
Аудиторські стандарти формують єдині вимоги, які визначають норми і правила до якості і надійності аудиту та забезпечують певний рівень гарантії результатів аудиторської перевірки при їх дотриманні (рис. 1.2).




















Рис. 1.2. Значення стандартів в аудиторській діяльності

На підставі стандартів регулюють якість професійної діяльності аудиторів. З їх допомогою формують програми підготовки і єдині вимоги атестації аудиторів.
Аудиторські стандарти є підставою для доказів в суді якості проведення аудиту і визначення міри відповідальності аудиторів.
Стандарти визначають загальні підходи до проведення аудиту, масштабу перевірки, видів висновків аудиторів, питань методології, основних принципів яких слід дотримуватися представникам цієї професії.
До загальноприйнятих стандартів, залежно від економічних умов, видаються доповнення, яких належить дотримуватись аудиторам, а причини відхилень коментувати.
Національні стандарти (нормативи) аудиту існують у кожній країні, що зумовлено специфікою ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, економічного розвитку, регулювання економіки тощо.
Під Національними нормативами аудиту (ННА) розуміють документи, що регламентують процес встановлення і застосування комплексу правил (принципів) щодо організації і методики здійснення аудиторської перевірки. Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст.14) Аудиторська палата України (АПУ) розробляє і затверджує Національні нормативи аудиту, обов'язкові для дотримання всіма аудиторами. В свій час, своїм рішенням № 73 від 18.12.1998 р., АПУ затвердила "Національні нормативи аудиту" і "Кодекс професійної етики суб'єктів аудиторської діяльності".
Міжнародні стандарти аудиту визначають поняття Національні стандарти (аудиту, як сукупність стандартів з аудиту, визначених законом чи нормативними актами або регулювальним органом на національному рівні, застосування яких є обов'язковим і яких слід дотримуватися при проведенні аудиторської перевірки або наданні супутніх послуг. У кожній країні має здійснюватися локальне регулювання міжнародних нормативів відповідно до практики, що склалася під час аудиту фінансової інформації. Таке регулювання може відображатися у національних нормативах аудиту (ННА).




























Рис. 1.3. Структура стандартів, виданих Радою з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ)
ННА мають рекомендаційний, а не директивний характер. У свій час в Україні було затверджено 32 національних нормативи аудиту. Національні нормативи аудиту в Україні створювались на основі Міжнародних стандартів аудиту з врахуванням специфіки періоду переходу країни до ринкової економіки.
Рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003р., протокол №122/2, п.2 "Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів" прийнято Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту.
За дорученням ради Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) Комітет міжнародної аудиторської практики (КМАП) займається випуском міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт (рис. 1.3).
Їх структура включає такі стандарти:
Міжнародні стандарти аудиту (МСА 100-999).
Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА 1000-1100).
Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО 2000-2699).
Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ 3000-3699).
Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП 4000-4699).
Крім стандартів аудиту, надання впевненості та супутніх послуг до останнього видання 2006 р., які мають назву "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики", включено: Загальну інформацію про Міжнародну Федерацію Бухгалтерів, Кодекс етики професійних бухгалтерів, глосарій термінів, Міжнародний стандарт контролю якості 1, Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості.
У системі нормативного регулювання аудиторської діяльності важлива роль належить Внутрішнім стандартам аудиторських фірм (ВСАФ), під якими розуміють документи, що деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, прийняті і затверджені аудиторською фірмою. При формуванні системи внутрішніх правил аудиторські фірми користуються відносною свободою, оскільки це є завданням самої фірми (1.4).















Рис.1.4. Основні положення внутрішньо фірмових стандартів
Внутрішньофірмові стандарти аудиту (ВСА) - це сукупність принципів, методів, прийомів і способів, що використовуються аудиторською фірмою для надання аудиторських послуг, складання і надання їх результатів, виходячи із правил та особливостей діяльності аудиторської фірми. Застосування ВСА в діяльності аудиторських фірм є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, оскільки вони є основою подальшого професійного росту фірми, підвищення її рейтингу та конкурентоздатності на ринку аудиторських послуг. Необхідність у розробці ВСА викликана застосуванням різними аудиторськими фірмами індивідуально розроблених доповнень, пояснень, розшифрувань та узагальнень існуючих нормативних документів або вже діючих стандартів. Значення ВСА полягає в тому, що вони:
сприяють дотриманню чинного законодавства, стандартів аудиторської діяльності;
удосконалюють і раціоналізують організацію і процес надання аудиторських послуг;
забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу;
допомагають зменшити трудомісткість аудиторських послуг;
забезпечують високу якість аудиторських перевірок;
сприяють використанню в аудиторській діяльності новітніх наукових розробок; створюють імідж аудиторської фірми;
допомагають аудитору вести переговори із замовником. Розроблення внутрішньофірмових стандартів аудиту умовно поділяють за певними напрямами, внаслідок чого створюються :
стандарти, що стосуються професійної культури аудиторів;
стандарти, що регулюють внутрішньофірмовий документообіг;
стандарти, що передбачають методику проведення аудиту та надання супутніх аудиту послуг.
Внутрішньофірмові стандарти аудиту повинні:
бути апробовані в процесі аудиторської діяльності, щоб їх не доводилося змінювати в ході виконання аудиторських послуг;
забезпечувати єдиний підхід до аудиту в аудиторській фірмі;
бути індивідуальними і становити комерційну інформацію для кожної аудиторської фірми.

2. Організація аудиторської діяльності. Аудитор, його статус і сертифікація
Організацію аудиту здійснює Аудиторська Палата України (АПУ), яка згідно з законодавством є неурядовим органом. Метою діяльності аудиторської палати є створення системи незалежного фінансово-господарського контролю у формі аудиту, який дає об’єктивну оцінку фінансового стану підприємств і підприємців, сприяє раціональному господарюванню та своєчасно запобігає банкрутству власника, забезпечує достовірний контроль за доходами і видатками власників та одночасно оберігає інтереси держави. Палата видає ліцензії аудиторським фірмам і окремим аудиторам на право здійснення аудиторської діяльності; веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, яким видано кваліфікаційний сертифікат на проведення аудиту.
Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується АПУ. Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України. Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише після включення їх до Реєстру. Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідного зразка. За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України.
Аудиторська палата розробляє нормативи і методичні рекомендації на проведення аудиту, атестує і видає кваліфікаційні сертифікати на право здійснення аудиторської діяльності, проводить роботу з підготовки і підвищення кваліфікації аудиторів, здійснює облік аудиторських фірм і аудиторів, контролює їхню діяльність, вивчає ринок аудиторських послуг для задоволення його попиту, розглядає розбіжності аудиторами та замовниками послуг з питань якості і своєчасності проведення аудиту.
Нормативна база щодо організації аудиторської діяльності:
Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р.
Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 року;
Положення про Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги від 31.10.2000 р.
Положення про сертифікацію аудиторів від 31.08.2007 р.
Аудит проводиться незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарської діяльності на його проведення.
Аудиторська фірма – юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Приблизна структура аудиторської фірми відображена на рис. 1.













Рис. 1. Структура аудиторської фірми

Протоколом №95 від 31 жовтня 2000р. засідання АПУ затверджено Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності офіційний загальнодержавний Реєстр аудиторських фірм і аудиторів підприємців, який введено в дію з 1 листопада 2000 р.
Аудиторська фірма і аудитор-підприємець набувають право на зайняття аудиторською діяльністю тільки після включення до Національного реєстру аудиторів та аудиторських фірм.
Закон України "Про аудиторську діяльність" містить визначення поняття Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, покладання відповідальності за його ведення на АПУ, яка не рідше ніж один раз на рік публікує його у своєму фаховому виданні.
Відповідно до ст. 11 цього Закону, реєстр аудиторських фірм та аудиторів база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи-підприємці (далі Реєстр). Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується аудиторською палатою України.
Реєстр не рідше ніж один раз на рік публікується у фаховому виданні аудиторської палати України. Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці, мають право здійснювати аудиторську діяльність лише після включення їх до Реєстру. Станом на 1 січня 2007 р. в Україні зареєстровано близько 2400 аудиторських фірм і приватних аудиторів.
Аудиторська фірма (аудитор-підприємець) повинна подати заяву аудиторської фірми Аудиторській палаті України з проханням внести до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності та Реєстраційної картки.
Суб'єкти аудиторської діяльності, що внесені до реєстру, отримують Свідоцтво про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, яким надається право на її здійснення на території України. Щоб отримати дозвіл, суб'єкти аудиторської діяльності мають внести плату в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України (Рішенням АПУ від 26.04.2007 р. № 176/5 з 1.05.2007 р. плата за включення до Реєстру становить 360,00 грн.; за подовження чинності Свідоцтва про реєстрацію -240,00 грн.) та подати до Секретаріату АПУ документи для реєстрації.
Аудиторські фірми залежно від асортименту аудиторських послуг поділяють на універсальні й спеціалізовані.
Універсальні аудиторські фірми надають послуги з різних видів аудиту, сфера їх діяльності досить широка (за географією, за галузями народного господарства, за масштабами бізнесу клієнтів).
Спеціалізовані аудиторські фірми виконують вужче коло робіт і зосереджені тільки на певних їх видах (наприклад, аудиторські перевірки, консультації, навчання персоналу тощо). Відповідно до спеціалізації та розміру аудиторських фірм розробляється структура фірми і визначається її штатна чисельність.
Нормування праці аудиторів - це процес установлення міри витрат праці на виконання певних обсягів робіт за визначений термін. При цьому трудомісткість може бути виражена або безпосередньо в затратах часу робітника потрібної кваліфікації на виконання одиниці роботи (норми часу), або через визначення чисельності робітників, необхідних для виконання усього обсягу робіт за визначений термін. Встановлення нормативної трудомісткості робіт стає основою планування роботи аудиторської фірми.
Оцінювання якості праці аудиторів. Якість роботи аудиторів характеризує досягнутий рівень результативності праці певного ступеня складності, яка зумовлена рівнем професійно - кваліфікаційної підготовки і притаманним діловим якостям працівника.
Оцінюючи результати праці аудиторів, треба враховувати особливості їх діяльності, результативність якої виявляється в досягненнях цілого колективу зазвичай через певний час.
Велике значення мають і показники індивідуальної результативності праці. Від якості праці аудиторів залежить престиж фірми, імідж і всі показники роботи аудиторської фірми - прибуток, фонд заробітної плати, а також економічний стан клієнтів.
За Міжнародним стандартом контролю якості 1 "Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги", визначено Елементи системи контролю якості, які включають політику та процедури, що стосуються кожного з таких елементів:
1. відповідальність керівництва за якість на фірмі;
2. вимоги етики;
3. прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом, та виконання специфічних завдань;
4. людські ресурси;
5. виконання завдання;
6. моніторинг.
Аудитор – це висококваліфікований спеціаліст, який володіє методологією фінансово-господарського контролю і аудиту, бухобліком, аналізом господарської діяльності, статистикою, фінансовою і банківською справою, а також має необхідну професійну підготовку у галузі юриспруденції, судово-бухгалтерської експертизи, методології економічних досліджень, технології виробництва.
Внутрішній аудитор не зобов’язаний мати сертифікат, його діяльність не підпадає під вимоги Закону України “Про аудиторську діяльність”.
Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів.
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України (Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене Рішенням АПУ №178/6 від 31.05.2007 р.).
Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується Аудиторською палатою України за погодженням з Національним банком України.
Сертифікат - це офіційний документ, який засвідчує право громадянина України на здійснення аудиту підприємств і господарських товариств (серія „А”), банків (серія „Б”) на території України.
Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.
Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років. Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється через п'ять років за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою України.
За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської палати України. За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської палати України. (З 1.05. 2007 р. Рішенням АПУ від 26.04.2007 р. № 176/5 встановлена плата: за проведення сертифікації в розмірі 1440,00 грн. за кожний етап кваліфікаційного іспиту; в розмірі 1440,00 грн. для аудиторів, які звернулися з заявою про подовження терміну чинності сертифікату).
У певних випадках за дотримання встановлених вимог продовження дії сертифіката без тестування, іспиту або співбесіди [аудитор працював за фахом (аудитором) не менше як три роки протягом терміну чинності сертифіката, щороку вдосконалював професійні знання за програмою, затвердженою АПУ, та не мав стягнень].
Для отримання сертифіката претендент подає до АПУ такі документи: заяву, копію диплома, копію трудової книжки, документ про плату, копію першої сторінки паспорта.
Аудитор не повинен займатись жодним бізнесом, справою чи діяльністю, що ставлять під загрозу або можуть загрожувати чесності, об'єктивності та добрій репутації професії, що несумісне з наданням послуг з аудиту.
Аудитори виконують у суспільстві важливу роль. Інвестори кредитори, роботодавці, уряд і громадськість у цілому покладаються на аудиторів щодо надійності фінансового обліку і звітності, ефективного фінансового менеджменту і компетентних консультацій з різних питань діяльності та оподаткування.
Представники аудиторської професії в усьому світі зацікавлені в тому, щоб довести до відома споживачів аудиторських послуг, що ці послуги виконуються на найвищому рівні якості та надаються відповідно до етичних вимог, покликаних забезпечити такий рівень.
Внаслідок національних розбіжностей у культурі, мові, законодавстві і соціальних системах опрацювання етичних норм - насамперед завдання у кожній конкретній країні. Однак особливістю етичних вимог, рекомендованих Міжнародною федерацією бухгалтерів, є застосування їх як основи кодексу етики, детальних правил, рекомендацій, норм поведінки до аудиторів у кожній країні.
Міжнародний освітній стандарт 8 "Вимоги щодо компетентності для професіоналів з аудиту" виданий Міжнародною федерацією бухгалтерів надає характеристику основних визначень, які застосовуються до професіоналів з аудиту. Ними, зокрема, є:
Спроможність. Професійні знання; професійні вміння; професійні цінності, етика та підходи, які вимагаються для того, щоб продемонструвати свою компетентність.
Компетентність. Здатність виконувати роботу відповідно до певного стандарту, згідно з реальними умовами праці.
Партнер за завданням. Партнер або інша особа в аудиторській організації, яка відповідає за завдання та його виконання, а також за аудиторський звіт, що складається від імені фірми, і який, при потребі, має відповідні повноваження, надані професійним, правовим чи регуляторним органом.
Професійний бухгалтер. Особа, яка є членом організації - члена Міжнародної Федерації бухгалтерів.
Професіонал з аудиту. Професійний бухгалтер, який має повноваження або якому делеговані повноваження складати суттєві судження при проведенні аудиту історичної фінансової інформації.
Професіонали з аудиту повинні мати навички та застосовувати наступні вміння: визначення та вирішення проблем; проведення відповідного технічного дослідження; ефективна робота у групі; збирання та оцінка доказів; ефективне подання, обговорення та захист поглядів у ході формального, неформального, письмового та усного спілкування; демонстрація спроможності здійснювати розслідування, абстрактного логічного мислення та критичного аналізу; демонстрація професійного скептицизму; застосування професійного судження; вміння протистояти конфліктам і розв'язувати конфліктні ситуації.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте управління аудиторською діяльністю в Україні.
2. Перелічіть функції САУ.
3. Перелічіть функції АПУ.
4. Назвіть базові організаційно-правові та інші вимоги до суб'єктів аудиту.
5. Яка процедура отримання кваліфікаційного сертифікату аудитора?
6. Які вимоги пред’являються до аудиторської фірми?
7. Які вимоги до знань аудитора?









13PAGE 14915


13PAGE 141815

Лекція. Аудит. Лекція 2 Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення. Семенець А.О.


Міжнародні стандарти аудиту (МСА) 100-999


Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ) 3000-3699


АУДИТ ТА ОГЛЯД ІСТОРИЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ


ЗАВДАННЯ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ ІНШІ, НІЖ АУДИТ ЧИ ОГЛЯД ІСТОРИЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ


Міжнародна концептуальна основа з надання впевненості

Міжнародні стандарти контролю якості (МСКЯ) 1-99


ПОСЛУГИ, НА ЯКІ РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ ДІЯ СТАНДАРТІВ РМСАНВ


Визначають методологічні засади проведення аудиту


Забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу


Створюють громадський імідж професії


Раціоналізують і полегшують аудиторську роботу


Аудитори


Старші аудитори


Менеджер


Спеціалісти з галузей народного господарства


Асистенти, стажисти






Пропонують аудиторам постійно підвищувати свої знання та
кваліфікацію


Забезпечують порівнянність якості роботи окремих аудиторських організацій


ЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТІВ


Допомагають аудиторам вести переговори з клієнтом


Усувають необхідність контролю з боку держави

Сприяють впровадженню в аудиторську практику нових наукових досліджень


Допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки


Забезпечують високу якість аудиторської перевірки



Виконавча дирекція
САУ


Президія спілки аудиторів України


1. Вінниця
2. Дніпропетровськ
3. Донецьк
4. Житомир
5. Закарпаття
6. Запоріжжя
7. Івано-Франківськ
8. Київ
9. Кіровоград
10. Луганськ
11. Львів
12. Миколаїв
13. Одеса
14. Полтава
15. Рівне
16. Севастополь
17. Сімферополь
18. Суми
19. Тернопіль
20. Харків
21. Херсон
22. Хмельницький
23. Черкаси
24. Чернівці
25. Чернігів


1. Комісія з національних стандартів аудиту
2. Комісія з питань освіти та підвищення кваліфікації
3. Комісія по зв'язках з громадкістю та міжнародних зв'язків
4. Комісія по контролю за дотриманням вимог стандартів аудиту та Кодексу професійної етики
5. Правова комісія


Рада спілки аудиторів України


Територіальні відділення САУ


Комісії САУ


З’їзд спілки аудиторів України

Ревізійна комісія

Комісія з питань аудиторської етики














- інші положення, необхідні для організації аудиторської діяльності



- порядок контролю якості надання аудиторських послуг


- правила документообігу та технології оброблення інформації, отриманої в ході надання аудиторських послуг (особливості документообігу залежатимуть від розмірів і організації діяльності аудиторської фірми, а також від характеристик структури контролю. Тобто чим складніша структура контролю, тим необхідно детальніше вести документацію)


- порядок надання окремих видів аудиторських послуг, що не суперечать законодавству та нормативам аудиту


- форми робочих документів аудитора, що будуть використовуватись у ході виконання завдань, поставлених замовником (зокрема, плани, програми аудиторських перевірок, документи, що характеризують стан системи внутрішнього контролю, листи аудиторської фірми замовникові, оформлення результатів роботи експерта тощо)


У ВНУТРІШНЬОФІРМОВИХ СТАНДАРТАХ АУДИТУ МОЖУТЬ ПЕРЕДБАЧАТИСЯ ТАКІ ПОЛОЖЕННЯ:


Зарезервовано для Положень з міжнародної практики супутніх послуг (ПМПСП)
4700-4999


Зарезервовано для Положень з міжнародної практики завдань з огляду (ПМПЗО) 2700-2999


Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП) 4000-4699


Міжнародні стандарти
завдань з огляду (МСЗО)
2000-2699


СУПУТНІ ПОСЛУГИ


Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА)
1000-1999


Зарезервовано для Положень з міжнародної практики завдань з надання впевненості (ПМПЗНВ) 3700-3999


Заступник керівника аудиторської фірми


КЕРІВНИК АУДИТОРСЬКОЇ ФІРМИ


Бухгалтерія


Обслуговуючий персонал





Приложенные файлы

  • doc 9558684
    Размер файла: 174 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий