финансы в схемах последний вариант лето ПОСЛЕДНИЙ 1

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
Державний вищий навчальний заклад
„Приазовський державний технічний університет”
Факультет економічний
Кафедра «Фінанси і банківська справа»






Омельченко Л.С.
Лактіонова О.Ю.





ФІНАНСИ У СХЕМАХ І ТАБЛИЦЯХ

НАВЧАЛЬНО – НАОЧНИЙ ПОСІБНИК










Маріуполь, 2014
УДК 336(075.8)
ББК 65.26 я73
С79
Гриф надано Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України

Рецензенти:
Міщенко В.А. доктор економічних наук, професор, Професор кафедри фінансів Харьківського Державного Технічного Універсітету
Поклонский Ф.Ю. доктор економічних наук, професор, Професор кафедри фінансів Донецького Державного університету управління
Косова Т.Д. доктор економічних наук, професор. Професор кафедри банківскої і биржовоі справи Донецького державного університету управління
Л.С. Омельченко, О.Е. Лактионова
С79 Фінанси у схемах і таблицях
Навчально –наочний посіб. Маріуполь, ПГТУ, 2014. 141 с
ISBN
Навчально – наочний посібник написаний відповідно до програми курсу "Фінанси" і охоплює теми, передбачені галузевим стандартом вищої освіти "Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра" напряму 0501 "Єкономіка і підприємництво". Навчально –наочний посібник є додатком для практичної роботи з курсу»Фінанси», його мета – полегшити оволодіння термінологією, логікою, а також основними інструментами фінансової науки. У посібнику висвітлюються суть, функції фінансів, їх взаємозв'язок з іншими елементами економічної системи; теоретичні засади побудови фінансової системи; зміст фінансової політики держави та роль фінансового механізму в її реалізації. Значну увагу приділено теорії державних фінансів, зокрема бюджету, оподаткуванню, державним цільовим фондам, міжнародним фінансам.
Розкриваються зміст, призначення та особливості функціонування міжнародних фінансів, податкової системи держави. Кожну тему доповнено списком літератури, питаннями для самостійної підготовки як у реферативній формі, так і у вигляді тестів, кросвордов, що дає можливість використовувати пропонований посібник для навчання за кредитно-модульною системою.
Рекомендована для студентів економічних спеціальностей вищих закладів освіти, слухачів факультетів перепідготовки і підвищення кваліфікації, аспірантів та працівників у галузі фінансів і банківської справи.

УДК 336(075.8)
ББК65.26я73
ISBN © Омельченко Л.С., Лактіонова О.Е.© Видавництво "ПГТУ", 2012

ЗМІСТ

Список скорочень
5


Передмова
8

Тема 1
Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
11


Завдання для самоконтролю
18


Тести для перевірки знань студентів
19


Кросворд
22


Рекомендованна література
25

Тема 2
Фінансова система та ії організаційна структура
26


Завдання для самоконтролю
35


Тести для перевірки знань студентів
35


Кросворд
38


Рекомендованна література
40

Тема 3
Фінансове право і фінансова политика
41


Завдання для самоконтролю
47


Тести для перевірки знань студентів
47


Рекомендованна література
49

Тема 4
Фінансовий механізм
50


Завдання для самоконтролю
54


Тести для перевірки знань студентів
54


Рекомендованна література
57

Тема 5
Бюджет. Бюджетна систем
58


Завдання для самоконтролю
69


Тести для перевірки знань студентів
70


Кросворд
75


Рекомендованна література
77

Тема 6
Податки. Податкова система
78


Завдання для самоконтролю
96


Тести для перевірки знань студентів
97


Кросворд
100


Рекомендованна література
102




Тема 7
Фінанси суб'єктів господарювання
103


Завдання для самоконтролю
109


Тести для перевірки знань студентів
109


Рекомендованна література
113

Тема 8
Міжнародні фінанси
114


Завдання для самоконтролю
122


Тестові завдання
122


Рекомендованна література
125


Алфавітний показчик терминів
127


Програмний матеріал вивчення курсу за темами
140


Теми рефератів та контрольних робіт
142


Завдання для самостійної роботи студентів
144


Езаменаційні питання по дисципліні «Фінанси»
144


Перелік законодавчої бази
148









Список скорочень

АЗБР - Азіатський банк розвитку
АЗ акцизний податок,
АТ - акціонерні товариства
АФБР - Група Африканського банку розвитку
ВНП –валовий національний продукт
ВБ - Всесвітній банк
ВБ - Всесвітній банк
БК -Бюджетний кодекс
ВЦ - відпускні ціни товарів
ДПАУ– Державна податкова адміністрація України
ЕСКАТО – Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану
ІБР -Ісламський банк розвитку
МВФ - Міжнародний валютний фонд
МБРР - Міжнародний банк реконструкції й розвитку
МАР - Міжнародна асоціація розвитку
МАБР - Міжамериканський банк розвитку
МФ – Мінистерство фінансив
НД - національний дохід
НК – Налоговій кодекс
НБУ – Національний банк України
ПФУ - Пенсійний фонд України
ПДВ -податок на додану вартість;
П прибуток,
С собівартість,
ФМС - Фонд медичного страхування
ФЗДССБ - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
ФССТВП - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
ФССНВ - Фонд соціального страхування від нещасних випадків
ЄІБ - Європейський інвестиційний банк
ЄФР - Європейський фонд розвитку
ЄФОГСГ - Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства









































































ПЕРЕДМОВА

Навчально –наочний посібник написаний відповідно до програми курсу "Фінанси" і охоплює всі теми, передбачені галузевим стандартом вищої освіти "Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, галузь знань 0305 "Єкономіка і підприємництво". Навчально –наочний посібник є ддатком для самостійної практичної роботи студентів з курсу «Фінанси». Мета посібника – полегшити оволодіння термінологією, логікою, а також основними інструментами фінансової науки.
Теоретичний курс «Фінанси» одна із базових дисциплін загальноєкономічної підготовки бакалавра. В умовах ринкових відносин фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Практично всі економічні інструменти господарювання (оподаткування, ціноутворення, оплата праці, розрахунки, інвестиційна діяльність, кредитування, бухгалтерський облік тощо) пов'язані з фінансами.
Мета кypcy вивчення сукупності фінансових відносин, які виражають розподіл і перерозподіл вартості ВВП і національного доходу на макро- і мікрорівнях і формування знань з теорії фінансів.
Завдання курсу дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин держави, суб’єктів підприємницької діяльності , населення і розкрити шляхи використання закономірностей у практиці фінансової роботи; показати можливі напрями впливу фінансів на суспільний прогрес і роль фінансів в економічній перебудові суспільства на шляху розвитку ринкових відносин; визначити сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів як одного з дійових важелів економічної політики держави.
Програма курсу передбачає послідовне вивчення теоретичних основ функціонування фінансів в умовах ринку, принципів і конкретних форм організації фінансових відносин у різних сферах життєдіяльності суспільства, теоретичного обгрунтування практики функціонування фінансового механізму при формуванні та використанні централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільного призначення.
Мета: формування базових знань з теорії фінансів, засвоєння закономірностей їх функціонування на макро- і мікрорівнях як теоретичної основи фінансової політики й розвитку фінансової системи.
Завдання: вивчення сутності, функцій та ролі фінансів у ринковій економіці; закономірностей їхнього еволюційного розвитку; теоретичних засад державних, корпоративних і міжнародних фінансів; принципів функціонування Фінансової системи України.
Предмет: економічні відносини з формування, споживання й використання централізованих і децентралізованих фондів у грошовій формі.


















А.Варіант на 5 кредитів:
Предмет фінансової науки. Фінансові категорії.
Генезис і еволюція фінансів.
Фінансове право і фінансова політика.
Податки. Податкова система.
Бюджет. Бюджетна система.
Страхування. Страховий ринок.
Фінансовий ринок.
Фінанси суб'єктів господарювання.
Міжнародні фінанси.
Фінансовий менеджмент.
Б. Варіант на 10 кредитів:
1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів.
Генезис і еволюція фінансів.
Становлення і розвиток фінансової науки.
Фінансове право і фінансова політика.
Податки. Податкова система.
Бюджет. Бюджетна система.
Бюджетний дефіцит.
Державний кредит.
Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання.
Соціальні позабюджетні фонди.
Фінанси суб'єктів господарювання.
Фінанси домашніх господарств.
Страхування. Страховий ринок.
Фінансовий ринок.
Фінансовий менеджмент.
Міжнародні фінанси.
Фінансова безпека держави.
Фінанси держав із розвиненою ринковою економікою.
Фінанси Європейського Союзу.
Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Ключові терміни: фінанси, фінансові категорії, фінансові ресурси, фінансові фонди, функції фінансів, фінансові відносини, фінансове забезпечення, фінансові резерви.

Cутність категорії «фінанси»[7,8]:

Виникнення категорії «фінанси»
Термін «фінанси» походить від латинських слів finare,finatiо, finantia, finantia реcunaria що вживалися в середині ХУ століття в сенсі обов'язкової сплати будь-якої грошової суми. Як відзначали відомі дореволюційні фінансисти В.А. Лебедєв і І.І. Янжул, можливо, унаслідок близькості звуків із словами fien (хитрий) feinheit (спритність) і erfinderisch (винахідливий) або тому, що самі піддавались у той час різного роду утискам, вираз «фінанси» в Німеччині в XVI і XVII ст. мало негативне значення містило в собі елемент лукавства, здирства. Не в останню чергу це пояснювалося тим, що основним завданням фінансової науки в той період було створення не теоретично обґрунтованої і ясної системи оподаткування, а дослідження спритних, майстерних прийомів, за допомогою яких прагнули обдурити народ, щоб узяти з нього якомога більше грошей. Наприклад, відомий німецький фінансист того часу Шотеліус поняття «фінанси» пояснював наступними виразами: шкуродерство, лихварство, а Себастіан Брант зіставляв поняття Untreu, Schinderei, Hass, Neid, Finanz з поняттями «віроломство», «грабіж», «ненависть», «заздрість», «фінанси». Проте з XVI ст. у Франції це слово уживається вже в значенні, близькому до сучасного, а при Людовіку XIV загальноєвропейське вживання французької мови витіснило з континенту негативне німецьке значення слова «фінанси».

Сучасне розуміння категорії «фінанси»
инКатегорія «фінанси» розглядається по-різному. У працях з економіки сталим визначенням даної категорії є розуміння в широкому й вузькому сенсах. Фінанси в широкому сенсі


це система відносин у суспільстві з приводу утворення та використання грошових фондів у сферах: державних «публічних» фінансів, кредитної системи, галузей відтворювального процесу, вторинного фінансового ринку, міжнародних фінансових відносин.
За фінанси у вузькому сенсі вважаються тільки державні (публічні) фінанси система грошових відносин з приводу формування й використання фондів, необхідних державі для виконання своїх функцій. При цьому така термінологічна плутанина в економічній літературі пояснюється двома чинниками. По-перше, «в економічній науці, як ні в якій іншій, існує термінологічна плутанина, що призводить... до міждисциплінарної плутанини». По-друге, за радянських часів в умовах превалювання державної власності поняття «фінанси» і «державні фінанси» означали одне й те саме. Хоча заради справедливості необхідно відзначити, що окремі економісти все ж таки ідентифікували фінанси з ресурсами. Потім з крахом соціалістичної держави все сплуталося і завдяки запозиченням з американської економічної літератури термін «фінанси» розповсюдився на всі грошові відносини, у тому числі й на грошові відносини недержавних організацій, і на банківську справу, і домашнє господарство, і взагалі на все, що пов'язане з рухом грошей».
У юридичній і управлінській літературі під фінансами розуміються лише власне публічні фінанси. Найчастіше використовуваним визначенням фінансів є наступне: Фінанси це економічні грошові відносини з приводу формування, розподілу та використання фондів грошових коштів держави, її територіальних підрозділів, а також підприємств, організацій і установ, необхідних для забезпечення розширеного відтворення та соціальних потреб, у процесі утворення яких відбувається розподіл і перерозподіл суспільного продукту, При цьому державні фінанси, як правило, визначаються їхнім економічним і матеріальним змістом:
у економічному сенсі це система грошових відносин, у процесі яких формуються державні і муніципальні грошові фонди в результаті розподілу та перерозподілу національного доходу;
у матеріальному сенсі це грошові фонди держави та муніципальних утворень, що мобілізуються та використовуються для публічних цілей.



Фінанси – це система економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів



Функції фінансів
Розподільно - перерозподільна
Контрольна
Регулююча



Джерела утворення державних фінансових ресурсів:





















Поняття фінансів як економічної категорії:










Поняття фінансів у широкому і вузькому сенсах:



:
















Ознаки (характерні риси) фінансів:







^
















Взаємозв'язок суті фінансів і їх функцій:

виявляється через їх




Зміст функцій фінансів:

Функція
Зміст функціїй фінансів

1.Розподільно-
пе рерозподільна
У процесі функціонування фінансового механізму здійснюється розподіл і перерозподіл створеного суспільного продукту. При цьому через систему публічних грошових фондів здійснюється формування державних фінансів і їх розподіл (використання). Вважається, що з економічної точки зору через публічні грошові фонди розподіляється і перерозподіляється валовий внутрішній продукт, що надає державним і міським фінансам макроекономічне регулятивне значення

2.Регулююча
Полягає в класифікації і систематизації потреб, що діють, і можливостей суспільства й держави

3.Контрольна
Фінанси дозволяють здійснювати моніторинг і контроль обсягів потреб і можливостей суспільства і держави. Ця функція тісно пов'язана з двома іншими




Визначення
Джерело

Фінанси визначають "...як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій"
[1]

"Фінанси – сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства".
[2]

Загалом підходи до визначення суті фінансів можна об'єднати в такі групи:
а) фінанси – це система економічних (грошових) відносин, за допомогою яких створюються, розподіляються та перерозподіляються фонди грошових коштів;
б) фінанси – це економічна категорія, яка відображає створення та використання грошових фондів у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту;
в) фінанси – це сукупність об'єктивно зумовлених економічних відносин, що мають розподільний характер, грошову форму вираження, матеріалізують у грошових доходах і накопиченнях, які зосереджуються в державних структурах і у суб'єктів господарювання з метою розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних потреб суспільства;
г) фінанси – це система економічних відносин, що виникають для розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою формування грошових коштів цільового призначення, для задоволення потреб держави, суб'єктів господарювання і населення.
.фінанси – це система економічних відносин, що виникають у процесі формування доходів і нагромаджень в результаті розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту та їх розміщення і використання з метою забезпечення розширеного відтворення та задоволення інших потреб суспільства.
[3]

"Фінанси це економічна категорія, яка характеризує розподіл суспільного продукту та національного доходу, внаслідок чого утворюються централізовані і децентралізовані фонди.
Фінанси це специфічна форма суспільних відносин. Фінансові відносини виникають:
між державою та суб'єктами підприємництва в процесі сплати податків та фінансування з бюджету;
у процесі купівлі-продажу товару;
між підприємством і різноманітними об'єднаннями в процесі відрахувань у централізовані фонди та фінансування з них;
між підприємством і його працівниками в процесі виплати заробітної плати;
у процесі відрахувань у державні цільові фонди та фінансування з них;
6) між державою і громадянами в процесі формування державного бюджету.
[4]












Завдання для самоконтролю

Дайте характеристику сутності фінансів як економічної категорії.
Сформулюйте зміст функції фінансів
Охарактеризуйте джерела утворення державних фінансових ресурсів.
Розкрийте економічний зміст розподільчої функції фінансів.
Обгрунтуйте сутність контрольної функції фінансів.
Дайте характеристику ролі фінансів у розвитку суспільного виробництва.
Що таке фінансова діяльність?
Об'єкти і суб'єкти фінансових відносин



Тести для перевірки знань студентів [6,8,9]

1. Дайте найбільш повне визначення поняття "фінанси":
економічні відносини, що відображають формування, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів у процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД (національного доходу) або процес переміщення грошей між суб'єктами господарювання;
сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією та розміщенням фінансових ресурсів а також з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.
економічні відносини, що відображають формування, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів у процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД (національного доходу);
економічні відносини, що пов'язані зі створенням грошових фондів.

2. Фінанси це:
а/ усі види прибутків держави і підприємств;
в/ економічні відносини, що складаються при утворенні, розподілі і використанні грошових фондів;
г/ формування і використання засобів виторгу підприємств.

3. Об'єктами фінансових відносин є:
а/ прибуток, витрати, податки, цінні папери;
б/ валовий суспільний продукт і національний доход;
в/ доходи підприємств;
г/ держава, підприємства, громадяни.

4. Суб'єктами фінансових відносин є:
а/ національний доход і валовий суспільний продукт;
б/ держава, підприємства, валовий суспільний продукт, громадяни;
в/ надходження від державних позик;
г/ податки, цінні папери, валюта.

5. Характерні ознаки фінансів:
обмінно-розподільний характер;
рух вартості від одного суб’єкта до іншого;
грошова форма відносин;
формування доходів і здійснення видатків;
еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу;

6. Виділити ознаки фінансів:
а/ грошові відносини між суб'єктами;
б/ рівноправність держави й інших суб'єктів фінансових відносин;
в/ фінансові відносини носять фондовий характер;
г/ необхідність створення фіскального апарату;
д/ матеріальною основою існування і функціонування фінансів є не тільки гроші.

7. Об'єктами фінансового розподілу на макрорівні економіки є:
національне багатство, амортизація, додана вартість;
ВВП, НД, національне багатство;
валовий національний продукт (ВНП), національний дохід, державний кредит;
виторг підприємств, національний дохід, фінансові резерви.

8. Суб'єктами фінансових відносин є:
держава, суб'єкти господарювання, населення;
державні службовці, працівники ДПА, суб'єкти господарювання;
населення, акціонерні товариства (АТ), державна служба охорони;
державний бюджет, цільові державні фонди, державний кредит.

9. Характерними ознаками фінансів є:
рух матеріальних ресурсів між суб'єктами господарювання, грошовий характер відносин, обмінно-розподільчий характер, дія економічних законів;
існування держави, максимізація прибутку, грошова форма відносин, безперервне переміщення грошей;
рух вартості від одного суб'єкта до іншого, формування доходів і здійснення видатків, рух матеріальних ресурсів між суб'єктами господарювання, обмінно-розподільчий характер;
обмінно-розподільчий характер, рух вартості від одного суб'єкта до іншого, грошова форма відносин, формування доходів і здійснення видатків.

10. Двоїстий характер фінансів виявляється у тому, що:
з одного боку, це фінансові відносини, а з іншого, це фінансові ресурси;
з одного боку, це централізовані грошові фонди, а з іншого, децентралізовані;
з одного боку, це фінансові ресурси, а з іншого, це фінансові резерви;
з одного боку, це розподіл ВВП, а з іншого, перерозподіл ВВП.

11. Функціями фінансів є:
контрольна, економічна, стимулююча;
розподільна, стимулююча, відтворювальна, регулююча;
розподільча, контрольна;
фіскальна, розподільча, регулююча.

12.Розподільча функція фінансів охоплює:
розподіл і перерозподіл ВВП і НД;
контроль за розподілом і перерозподілом ВВП і НД;
розподіл і перерозподіл матеріальних й трудових ресурсів;
розмежування доходів між ланками бюджетної системи.

13. Суть розподільчої функції фінансів полягає у:
здатності фінансів кількісно відображати економічні процеси розподілу і перерозподілу коштів;
перетворенні вартості ВНП і НД у конкретні види доходів;
розподілі ВНП і НД у результаті кримінальних порушень;
формуванні централізованих фондів.

14. Суть контрольної функції фінансів полягає у:
тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб'єктів фінансових відносин;
контролі за доходами юридичних осіб;
контролі за формуванням централізованих фондів грошових коштів;
контролі за ефективністю використання банківського кредиту.

Кросворд

1. Одна з конкретних історичних форм економічних відносин, функціонування яких пов'язане з об'єктивноюнеобхідністю розподілу й перерозподілу вартості валового суспільного продукта.
2.Поняття "фінанси" від латинського.
3. Один із субєктів фінансів.
4. Прояв суті кожної економічної категорії.
5. Функція, яка є головною для фiнансiв i проявляється у процесi розподiлу валового нацiонального продукту у виглядi утворення фондiв грошових коштiв та використання їх за цiльовим призначенням.
6. Функцiя фiнансiв породжена їх розподiльчою природою, здатнiстю кiлькiсно вiдображати економiчнi процеси, якi виникають при розподiлi i перерозподiлi валового нацiонального продукту.
7. Сукупнiсть фiнансових операцій, які здійснюються суб'єктами фiнансової діяльності з використанням певного фінансово кредитного механізму.
8. В процесі дії розподільчої функції найважливішими об'єктами розподілу виступають: та національне багатство.
9. Основний принцип побудови фiнансової системи.
10. Система управління фінансами підприємств з використанням законодавчо встановлених важелів та методів.
11. один з органів управління державними фінансами України.
12. Основнi напрями використання фiнансiв на тривалу перспективу.
13. Сукупність фінансових (розподільчих і перерозподільчих) заходів, які здійснює держава через фінансову систему. Фiнансова полiтика це частина економiчної полiтики.
14. Основна складова системи державних доходів як сукупності надходжень грошей і матеріальних цінностей із усіх джерел, використовуваних для фінансування державних потреб на різних рівнях публічно-правових адміністративно-територіальних утворень
15. Непрямий податок на споживачів окремих товарів, визначених законодавством як підакцизні, він включається до ціни цих товарів.
16. Непрямий податок, який сплачується з товарів, які перетинають митний кордон України.
17. Податок, що взимається з підприємств з суми прироста вартості.
18. Юридична особа, яка виконує посередницькі функції при купівлі-продажу цінних паперів за рахунок та за дорученням клієнта.
19. Акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх ринкового курсу, це технологічне ядро фондового ринку. Тут визначається курс цінних паперів.
20. Грошові відносини, що виникають між державою та юридичними чи фізичними особами в процесі перерозподілу національного доходу.


13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415




Рекомендованна література
1.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник.– К.: НЮС. – 2000. – С.7
2. М.М.Артус. Фінанси: Навч. посібник.– К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2005.– С.13.
3.Стеців Л.П., Копилюк О.І. Фінанси: Навч. посіб.– К.: Знання, 2007.– C.13.
4.Фінанси: Загальна теорія: Навч. посіб.: Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2001р.
5.Фінанси. Тести та задачі: Навчальний посібник. – Киів: ЦУЛ, 2003.–196 с.
6.Ковальчук С.В., Форкун И.В. Фінанси: Навч. посіб. – Львів: «Новий світ-2000», 2006. – 568 с.
7.Коваленко А.Ю., В.А.Парыгина. Финансы в схемах и таблицах с коментариями:учебное пособие / Под ред. Коваленко.– М.:Эксмо. 2006.–320 с.
8.Заречнєв А.М., Т.В. Малаев, Р.П. Русанова Фінанси. Тести та задачі: Навчальний посібник.– К: Цул,2003. – 196 с.
9.Аранчій В. І., Краснікова О. М., Черненко Л. В.. Фінанси: навч. посібник / Полтавська держ. аграрна академія. Полтава : [РВВ ПДАА], 2009. 216с.
10.Базилевич Віктор Дмитрович, Баластрик Лариса Олександрівна. Державні фінанси: Навч. посібник / Віктор Дмитрович Базилевич (заг.ред.). 2-ге вид., доп. і перероб. К. : Атіка, 2004. 368с.
11. Брюховецька Наталя Юхимівна, Коритько Тетяна Юріївна, Гаврікова Аліна Володимирівна. Фінанси: навч. посіб. / Донецький ун-т економіки та права. Донецьк : ДонУЕП, 2008. 201с.
12. Вправи, завдання, тести з курсу "Фінанси" для студентів спеціальностей 6.050100, 7.050105 - "Фінанси та кредит", 7.050201 - "Менеджмент організацій" / Міжнародний Слов'янський ун-т. Факультет економічний. Кафедра економіки та фінансів {Харків} / Ю.М. Кривуц (уклад.). Х., 2009. 54с.

Тема 2. Фінансова система та ії організаційна структура.

Ключові терміни: фінансова система, фінансовий апарат, державні фінанси, ланки фінансової системи, фінанси суб'єктів господарювання, страхові фонди, фінансовий ринок, міжнародні фінанси, державний кредит .

















































Склад ланок сучасної фінансової системи
(за методом формування доходів)









































































































Інституційна система кредитно – фінансової системи України:





















































Структура фінансової системи Украіни (з погляду теорії систем) і складові її підсистеми
Фінансова система:












Бюджетна
підсистема

Податкова
підсистема

Платіжна
підсистема

Валютна
підсистема
















Схема взаємозв’язку органів управління фінансовою системою з її окремими сферами й ланками[1, 2, 3,4]:

Фінансові органи та інституції
Ланки фінансової системи
Напрями діяльності

Держава та її територіальні підрозділи.
Президент України.
Міністерство фінансів
Бюджет держави
Складання і виконання


Державний кредит
Випуск позик, використання залучених коштів, погашення боргів


Міжнародні фінансові відносини
Взаємовідносини з урядами інших країн, міжнародними організаціями і міжнародними фінансовими інституціями


Фінанси підприємств
Організаційне регулювання фінансової діяльності


Страхування
Видача ліцензій на страхову діяльність; контроль за діяльністю страхових компаній

Державне казначейство
Бюджет держави
Виконання Державного бюджету

Державна контрольно-ревізійна служба
Бюджет держави
Ревізії складання і виконання бюджетів, контроль за використанням бюджетних асигнувань


Фінанси державного сектора
Контроль за фінансовою діяльністю

Фінансові органи та інституції
Ланки фінансової системи
Напрями діяльності

Державна податкова адміністрація
Бюджет держави
Облік платників податків і обов’язкових платежів, контроль за дотриманням податкового законодавства. Збір грошових коштів, що мають цільове призначення і перебувають у розпорядженні центральних и місцевих органів влади.


Загальнодержавні цільові фонди (Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлені народженням і похованням; Фонд соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань).


Рахункова палата
Державний бюджет
Контроль за складанням і виконанням бюджету


Державний кредит
Контроль за залученням, використанням і погашенням державних позик

Страхові компанії
Страхування
Здійснення страхових операцій

Аудиторська палата
Фінанси підприємств
Видача ліцензій аудиторам і аудиторським фірмам, контроль за аудиторською діяльністю

Аудиторські фірми
Фінанси підприємств
Проведення незалежного фінансового контролю

Національний банк
Кредитна система
Реєстрація банків, видача ліцензій на окремі банківські операції, банківський нагляд


Державний кредит
Агентські послуги уряду з розміщення державних цінних паперів


Бюджет держави
Організація касового виконання


Міжнародні фінансові відносини
Проведення міжнародних розрахунків держави


Валютний ринок
Визначення валютних курсів

Комерційні банки
Банківська система
Здійснення банківських операцій

Міжбанківська валютна біржа
Валютний ринок
Організація торгівлі валютою

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Ринок цінних паперів
Реєстрація випуску цінних паперів (крім державних); ліцензування діяльності фінансових посередників; регулювання операцій з цінними паперами; нагляд за діяльністю суб’єктів ринку

Фондова біржа
Ринок цінних паперів
Забезпечення функціонування первинного і вторинного ринків цінних паперів

Інституційні інвестори
Ринок цінних паперів
Мобілізація та інвестування фінансових ресурсів

Пенсійний фонд
Фонд цільового призначення на пенсійне забезпечення
Акумуляція коштів фонду, нарахування та виплата пенсій і допомог

Позабюджетні фонди
Фонд соціального захисту інвалідів; Державний інноваційний фонд; Фонд навколишнього середовища, позабюджетні фонди місцевих рад та інші фонди.
Децентралізовані фонди грошових коштів, що мають цільове призначення.







Завдання для самоконтролю

Що являє собою фінансова система за внутрішньою структурою?
Яка організаційна структура фінансової системи?
Дайте характеристику ознак класифікації фінансової системи.
Охарактеризуйте структурні підрозділи сфери державних фінансів.
Який склад і функції фінансових органів України?
Які фінансові інституції функціонують в Україні?
Яка сфера діяльності Міністерства фінансів України?

Тести для перевірки знань студентів [7, 9]

1. Фінансова система це єдина система, тому що:
а/ вона базується на єдиному джерелі ресурсів усіх ланок;
б/ джерелом централізованих грошових фондів є національний доход;
в/ її функція забезпечення певних темпів розвитку всіх галузей промисловості;
г/ фінансова система складається тільки з однієї ланки.

2. Фінансова система це:
сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;
сукупність відносно відокремлених форм фінансових відносин;
грошово-кредитний механізм.
Ефективна система управління фінансами

3. За внутрішньою будовою фінансова система це:
сукупність фінансових органів та інститутів;
сукупність відносно відокремлених взаємопов'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП;
конкретні види фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств;
система замкнутих перерозподільних відносин.

4. Яка організаційна структура фінансової системи?
сукупність фінансових органів та інститутів, які керують грошовими потоками;
сукупність грошових фондів, що знаходяться у розпорядженні суб'єктів господарювання;
сукупність фінансово-кредитних установ;
апарат управління фінансовою діяльністю підприємства.

5. Які принципи побудови фінансової системи?
1) єдність і функціональне призначення;
єдність і централізм;
комерційний розрахунок і функціональне призначення;
централізм і функціональне призначення.

6. Державні фінанси найповніше характеризуються як:
складова частина фінансової системи, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток;
система грошових фондів, що перебувають у розпорядженні держави, призначених для забезпечення властивих їй функцій;
система грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення у рамках конкретного суб'єкта господарювання;
грошові фонди, що формуються з доходів громадян.

7. Які з грошових відносин становлять суть фінансів підприємства?
грошові відносини з приводу мобілізації державою тимчасово вільних коштів підприємств і населення для фінансування державних видатків;
грошові відносини з приводу розподілу валового внутрішнього продукту і створення грошових фондів для держави;
грошові відносини, які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів суб'єктів господарювання у відтворювальному процесі;
грошові відносини між суб'єктами господарювання і банківською системою.

8. У фінансовій системі виділяють такі сфери фінансових відносин:
1) державні фінанси і фінансовий ринок;
фінанси суб'єктів господарювання і державні фінанси;
міжнародні фінанси, державні фінанси, фінанси суб'єктів господарювання, фінансовий ринок;
макро-і мікроекономіка.

9. Сферу державних фінансів поділяють на такі ланки:
бюджет держави і фінанси державного сектору економіки;
бюджет держави, державний кредит, страхування;
бюджет держави, державний кредит, загальнодержавні цільові фонди, фінанси державного сектору;
бюджет держави, фонди цільового призначення, страхування.

10. Державний кредит як ланка фінансової системи характеризує:
фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів;
централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем;
відносини, за яких держава є позичальником, а кредиторами будь-які юридичні та фізичні особи, у т. ч. й інших країн;
надбудову, через яку координується діяльність цієї фінансової системи.
Кросворд
1. Сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, недержавного сектору економіки, окремих фінансових інститутів і населення для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб.
2.Сукупність фондів фінансових ресурсів загальнодержавного призначення.
3.Сукупність усіх бюджетів держави, що входять до бюджетної системи.
4. Заборгованість держави перед своїми громадянами та господарськими структурами, іноземними кредиторами.
5.Сукупність фондів фінансових ресурсів, основне призначення яких покриття витрат, що виникли з непередбачених причин.
6.Ланка фінансової системи, яка створює і використовує фонди фінансових ресурсів у тих випадках, коли інші ланки фінансової системи не можуть діяти ефективно.
7. Сукупність фінансових установ, на які покладено управління фінансовою системою держави.
8. Центральне місце в управлінні фінансами в системі органів виконавчої влади посідає ..
9. Створене з метою ефективного управління коштами Державного бюджету.
10. Основне завдання полягає у реалізації податкової політики держави.
11.Постійно діючий вищий орган державного фінансового контролю, основним завданням якого є організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету
12. Основной фінансовий інститут у сфері грошового ринку.
13.Основне завдання - регулювання грошового обігу й організація ефективного функціонування кредитної системи.



13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415


Рекомендованна література

1.Артус М.М. Фінанси: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2005.– 198 с.
2. Криховецька З.М., Труфанова С.О., Цилигик І.І. Фінанси (у питаннях і відповідях): Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.– 120 с.
3. Бедь В.В., Еогут Ю.М. Фінанси: Навч.-метод. посіб. Для самостійного вивчення дисципліни.– К.: МАУП; Ужгород:ЗВ ім. Волошина, 2004.– 168 с.
4.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. К.: НІОС, – 2000р . - 416 с.;
5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України:Підручник.– К.: НИОС, 2002.– 608 с.
6.Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія: Навч. посіб.: Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2001.– 240 с.
7.Фінанси.Тести та задачі: Навчальний посібник. – Киів: ЦУЛ, 2003.– 196 с.
8.Ковальчук С.В.,Форкун И.В. Фінанси: Навч. посіб. – Львів: «Новий світ–2000», 2006 – 568 с.
9. Стеців Л.П., О.І. Копилюк. Фінанси: Навч. посіб.– К.: Знання, 2007.– 235 с.
10. Данілов О. Д., Серебрянський Д. М. Фінанси у запитаннях і відповідях: навч. посібник / Національний ун-т держ. податкової служби України; Київський економічний ун-т менеджменту. 2-ге вид., перероб. і доп. К. : КНТ, 2008. 523c.
11. Дєєва Н. М. Державні фінанси і бюджетний процес: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національна академія держ. управління при Президентові України; Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління. Д. : ДРІДУ НАДУ, 2006. 260с.


Тема 3. Фінансове право і фінансова политика

Ключові терміни: фінансова політика, принципи фінансової політики, господарський механізм, фінансовий механізм, фінансова стратегія, фінансова тактика, податкова політика, бюджетна політика, грошово-кредитна політика.
















Класичний
Планово – директивний
Регулюючий (заснований на економічній теорії Дж. Кейнса)

- цілковита свобода ринкових стосунків;
- ринок є основним регулятором, забезпечує економічне зростання й збалансованість ресурсів суспільства;
- держава має забезпечувати функціонування ринку певними правовими нормами.
- основу складають планово – розподільні функції держави;
- жорстка централізація й перерозподіл через державний бюджет значної частини фінансових ресурсів;
- держава має забезпечувати функціонування ринку певними правовими нормами.
- держава повинна здійснювати втручання в циклічний розвиток економіки с допомогою певних фінансово-кредитних інструментів (бюджету, податків, відсоткових ставок)


Поняття фінансової політики




























Фінансова політика реалізується за допомогою:






































































залежить від:


































































сприяння завершенню роздержавлення та приватизації;
завершення земельної реформи;
демонополізація економіки;
забезпечення соціального захисту населення;
удосконалення зовнішньоекономічної діяльності з метою зміцнення позиції України на світовому ринку;
вступ України до світової організації торгівлі;
захист і оздоровлення екологічного середовища;
проведення адміністративної та пенсійної реформ.



Завдання для самоконтролю

Розкрийте економічний зміст фінансової політики та її роль у формуванні розподільних відносин у державі.
Обґрунтуйте кількісну і якісну характеристики фінансової політики.
Охарактеризуйте принципи формування фінансової політики в Україні.
Дайте характеристику стратегії і тактики фінансової політики України в сучасних умовах господарювання.
Сформулюйте основні напрями розвитку фінансової політики в Україні.

Тести для перевірки знань студентів [9]

1. Фінансова політика характеризується як:
державна політика у сфері розподільних і перерозподільних відносин;
частина економічної політики держави, яка спрямована на досягнення максимального соціально-економічного рівня розвитку суспільства;
сукупність заходів щодо забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації державних програм;
сукупність фінансових заходів, які здійснює держава через фінансову систему.

2. За характером заходів і часом їх здійснення фінансову політику поділяють на:
фінансову тактику і фінансову стратегію;
фінансову стратегію і бюджетне регулювання;
оперативну фінансову політику і фінансову тактику;
фінансову стратегію і податкову політику.

3. Яке визначення найкраще характеризує зміст фінансової політики держави?
розробка основних напрямів формування і використання фінансів, виходячи із необхідності вирішення економічних і соціальних завдань суспільства;
розробка основних напрямів економічного і соціального розвитку суспільства (держави);
розробка заходів щодо регулювання грошового обігу і операцій на відкритому ринку цінних паперів;
розробка заходів щодо охорони довкілля.

4. Фінансова стратегія держави це:
сформована система довготермінових цілей фінансової діяльності й найефективніших шляхів їх досягнення, які визначаються фінансовою ідеологією;
напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів;
система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з рухом фінансових ресурсів;
4) процес визначення оптимальної структури капіталу.

5. Управління фінансами включає дві основні складові:
фінансове забезпечення і фінансове регулювання;
органи управління та форми і методи управлінської діяльності;
нормативне і правове забезпечення;
фінансовий і кредитний механізми.

Рекомендованна література

Фінанси підприємств: Навч. посіб.: Курс лекцій /За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева.- К.: ЦУЛ, 2002. - С. 21.
Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. -2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2001.-С. 56 -57.
'Фінанси: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дитсципліни.-2-ге вид., переоб. і доп. /О.Р.Романенко, СЯ.Огородник, М.С.Зязюн, А.А.Славкова.-К.: КНЕУ, 2003. - С. 49.
Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навч. посіб. /За заг. ред. Бази-левичаВ.Д. -К.: Атіка, 2004,-С 18.
Аранчій В.І. Фінанси підприємств. Навчальний посібник.-К.: ВД «Професіонал», 2004-С.37.
Фінанси (теоретичні основи): підручник / М.В.Грідчіна, В.Б.Захожай, Л.Л.Осіпчук та ін.; Під.кер-вом і за наук.ред.М.В.Грідчіної, В.Б.Захожая. - К.: МАУП, 2002. - С. 30.
7.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. К.: НІОС, 2000р 416с.;
8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НИОС, 2002.- 608 с.
9.Фінанси.Тести та задачі:Навчальний посібник._Киів: ЦУЛ,2003.-196 с.
10. Ковальчук С.В.,Форкун И.В. Фінанси:Навч. посіб. – Львів: «Новий світ»-2000»,2006 -568с.
11.Артус М.М. Фінанси:Навч. Посібник._К.: Вид-во Європ. Уни-ту,2005.-198 с.
12. Стеців Л.П., Копилюк О.І. Фінанси:Нач. Посібник.-К.: Знання,2007 .- 235 с.
13. Джалал А. К., Майданевич П. Н., Васильчак С. В.. Фінанси підприємств: навч. посіб. для студ. вищ. учбових закл.. Сімф. : [Фєнікс], 2009. 363с.
14. Зінченко Вікторія Олегівна. Вступ до спеціальності "Фінанси": навч.-метод. посіб. для студ. I курсу спец. "Фінанси" / Луганський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ : Альма-матер, 2008. 108с.
Тема 4. Фінансовий механізм

Ключові терміни: фінансові інструменти, фінансові важелі, фінансове забезпечення, фінансове регулювання, фінансовий контроль, фінансове планування, управління фінансами, фінансове право.
Суть фінансового механізму:
Визначення
Джерело

"Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є:
– фінансове забезпечення; фінансове регулювання;
– система фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив".
[1]

"Фінансовий механізм – сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства."
[2], [3]

"Фінансовий механізм – це сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави в процесі створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення."
[4].

"Фінансовий механізм підприємства – це сукупність форм і методів формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення фінансової діяльності підприємства"
[5]

"Фінансовий механізм – це сукупність видів, форм і методів організації фінансових відносин."
[6]

"... Фінансовий механізм – це система фінансових форм, методів, важелів та інструментів, які використовують у фінансовій діяльності держави і підприємств за відповідного нормативного, правового та інформаційного їхнього забезпечення, а також за відповідної фінансової політики на мікро- і макрорівнях."
[7]

Фінансовий механізм включає комплексну взаємодію фінансових методів, фінансових інструментів і фінансових важелів, за допомогою яких забезпечуються оптимальні параметри формування фінансових ресурсів та максимальна ефективність їх використання для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства. Функціонування лише одного фінансового механізму не може забезпечити оптимального обсягу формування фінансових ресурсів та їх раціонального використання. Ефективність функціонування фінансового механізму може бути досягнуто за узгодженої взаємодії усіх складових господарського механізму).
[8]

















































Структура фінансового механізму
13 EMBED Word.Picture.8 1415Фінансовий механізм
Завдання для самоконтролю

1. Дайте характеристику сутності фінансового механізму
2. Охарактеризуйте елементи фінансового механізму: фінансові інструменти, фінансові важелі, фінансові методи.
3. Яким вимогам повинен відповідати фінансовий механізм?

Тести для перевірки знань студентів [8]

1. Фінансовий механізм це:
господарський розрахунок, який ґрунтується на принципі самоокупності;
сукупність різних організаційних, правових та інших форм і методів, за допомогою яких здійснюється процес розподілу і перерозподілу ВВП, створюються фонди грошових коштів і забезпечується їх використання;
порядок надання і погашення кредитів, контроль за їх ефективним використанням;
сукупність організаційно-технічних заходів, що запроваджуються на підприємстві для створення виробничого потенціалу.

2. Елементами фінансового механізму є:
фінансове планування і прогнозування, фінансові важелі та стимули;
фінансові санкції, фінансові резерви, фінансові ліміти;
нормативно-правове забезпечення;
правильні відповіді 1, 2 і 3.

3. Методи і форми фінансового механізму включають:
планування, стратегічне управління та збір інформації;
фінансове регулювання і оперативне управління;
прогнозування і контроль;
планування, оперативне управління, фінансове регулювання, фінансове забезпечення, фінансовий контроль.
4. Фінансові важелі та стимули це:
нормативно-правове забезпечення господарсько-фінансової діяльності;
процес формування і використання фінансових ресурсів на макро- і мікрорівнях економіки;
форми і методи формування і використання фінансових ресурсів, які одночасно виступають як система фінансових показників, норм, нормативів, використовуються у фінансових відносинах;
система керівництва фінансами.

5. Директивний фінансовий механізм включає такі інструменти:
а/ податки;
б/ державний кредит;
в/ форми і види грошових фондів підприємств;
г/ фінансове планування,
д/ організація бюджетного устрою,
є/ порядок використання фінансових ресурсів, що залишаються на підприємстві після сплати податків.

6. Напрямки діяльності, що визначають довгострокову і середньострокову перспективу використання фінансів це:
а/ тактика керування фінансами;
б/ організація фінансових відносин;
в/ стратегія керування фінансами;
г/ фінансові інструменти.

7. Невтручання держави в економіку це основна риса певного типу фінансової політики, а саме:
а/ класичного;
б/ регулюючого;
в/ планово-директивного.

8. Виберіть правильні висловлення:
а/ основою фінансової системи служать фінанси підприємств;
б/ фінансова система не має єдиного джерела ресурсів усіх
ланок;
в/ фінанси суб'єктів, що хазяйнують, включають фінансові ресурси державних і колективних суб'єктів;
г/ фінанси мають дві функції: розподільну і контрольну;
д/ фінансисти виділяють не одну концепцію відносно "роботи", що виконується фінансами.

9. Серед достоїнств класичного типу фінансової політики варто виділити:
а/ стимулювання державних витрат;
б/ ефективність податків з погляду механізму їхнього стягування;
в/ простоту системи керування фінансами;
ґ/ багатоцільове регулювання економіки з боку держави.

10. Серед особливостей фінансового механізму регулюючого типу фінансової політики виділяють:
а/ стимулювання державних витрат, за рахунок яких формується додатковий попит;
б/ законодавче закріплення прибуткового податку по прогресивних ставках з метою вилучення доходів, що використовуються у вигляді заощаджень;
в/ обмеження державних витрат;
г/ вилучення невикористаних відповідно до державного плану фінансових ресурсів підприємств.


Рекомендованна література

1.Фінанси підприємств: Навч. посіб.: Курс лекцій /За ред. д.е.н., проф. Г.Г.Кірейцева.- К.: ЦУЛ, 2002. - С. 21.
2.Опарін В.М. Фінанси (Загальнатеорія): Навч. посіб. -2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2001.-С. 55.
3.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навч. посіб. /За заг. ред. Бази-левичаВ.Д. -К.: Атіка, 2004,-С 18.
3.Фінанси: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дитсципліни.-2-ге вид., переоб. і доп. /О.Р.Романенко, СЯ.Огородник, М.С.Зязюн, А.А.Славкова.-К.: КНЕУ, 2003. - С. 47.
4. Аранчій В.І. Фінанси підприємств. Навчальний посібник.-К.: ВД «Професіонал», 2004-С.35.
5. Фінанси (теоретичні основи): підручник / М.В.Грідчіна, В.Б.Захожай, Л.Л.Осіпчук та ін.; Під.кер-вом і за наук.ред.М.В.Грідчіної, В.Б.Захожая. - К.: МАУП, 2002. - С. 27.
6.Ковалюк ОМ. Методологічні основи фінансового механізму //Фінанси України. -2003.- №4.- С 54.
7.Фінанси:Навч. Посібник.-К.: Вид во Європ. Ун-ту, 2005. С.52
8.Фінанси.Тести та задачі:Навчальний посібник._Киів: ЦУЛ,2003.-196 с.
9. Стеців Л.п., Копилюк О.І. Фінанси:Навч. Посіб. –К.: Знання,2007.- 235 с.
Додаткова
10.М.М.Артус. Фінанси: Навч. посібник.– К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2005.– С.49.
11.Государственные финансы: Учеб. пособие /Под рук. проф., докт. экон. наук. В.М.Федосова, С.Я.Огородника и В.Н.Суторминой-К.: Лыбидь.-1991.-С. 67.
12. Фінанси підприємств: Навч. посіб.: Курс лекцій /За ред. д.е.н., проф. Г.Г.Кірейцева.- К.: ЦУЛ, 2002. - С. 19.
13. Сенчагов В.К. Финансовый механизм и его роль в повышении эфективности производства.-М.: Финансы, 1979.-С.5.
14. Зінченко В. О., Телічко Н. А. Фінанси: навч. посіб. у схемах і табл. для студ. екон. спец. / Державний заклад "Луганський національний ун-т ім. Тараса Шевченка". Луганськ : ДЗ "ЛНУ ім. Т.Шевченка", 2009. 385с.
15. Карлін М. І. Державні фінанси України: навчальний посібник. К. : Знання, 2008. 349с.

Тема 5. Бюджет. Бюджетна система

Ключові терміни: бюджет, бюджетна політика, бюджетне регулювання, бюджетне фінансування, бюджетні резерви, бюджетна класифікація, бюджетна система, державний бюджет, місцеві бюджети, бюджетний устрій, принципи бюджетної системи, бюджетний процес, бюджетний дефіцит, позабюджетні фонди.










·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
Бюджетний дефіцит це перевищення видатків бюджету над його доходами.



























































































































































Завдання для самоконтролю

Що являє собою бюджет як економічна категорія? Які характерні ознаки бюджетних відносин?
Що являє собою бюджет як основний фінансовий план держави?
Дайте характеристику бюджетному устрою і бюджетній системі України.
Охарактеризуйте ланки бюджетної системи.
Обґрунтуйте принципи побудови бюджетної системи України.
Чим визначається склад видатків бюджету, назвіть форми бюджетного фінансування?
Які використовуються методи та джерела формування доходів бюджету?
Що таке бюджетний дефіцит і профіцит?
Які встановлюються принципи побудови бюджетної системи?
Які існують види бюджетів?
На чому ґрунтується розмежування доходів і видатків між бюджетами?
Як і в яких формах організовані взаємовідносини між бюджетами?
Які існують види бюджетного субсидіювання?
Які ланки включає бюджетна система України?
Що таке бюджетний дефіцит і які існують джерела його покриття?
Дайте характеристику бюджетним правам в Україні.
Розкрийте зміст організації роботи із складання і розгляду Державного бюджету України.
Розкрийте зміст організації виконання Державного бюджету в Україні.
Дайте оцінку організації контролю за виконанням бюджету і використанням позабюджетних фондів в Україні.


Тести для перевірки знань студентів [4]
1. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття:
а/державний бюджет;
б/ позабюджетні спеціальні фонди;
в/ бюджетна система;
г/ бюджетний устрій;
д/ бюджетне планування;
є/ бюджетний процес;
ж/ бюджетне фінансування
з/ бюджетні асигнування;
і/ бюджетні доходи;
к/ бюджетні витрати;
л/ кошторисне фінансування;
м/ дотація;
н/ бюджетна дотація;
п/ субвенція;
р/ субсидія.
1. Виділення коштів кому-небудь з метою заповнення недоліку власних коштів.
2. Надання допомоги в грошовій чи натуральній формі фізичним або юридичним особам, органам місцевого самоврядування чи іншим державам за рахунок державного або місцевого бюджетів, а також спеціальних цільових фондів.
3. Надання юридичним особам у безоплатному порядку коштів з бюджетних та позабюджетних фондів.
4. Найважливіша частина фінансового планування, що полягає в складанні проекту головного фінансового документа держави.
5. Порядок складання і виконання бюджетів різного рівня.
6. Бюджетні кошти, виділені на розвиток економіки, фінансування соціально-культурних заходів, оборону країни і зміст органів державної влади й керування.
7. Грошові відносини з мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження державних структур.
8. Грошові фонди, що мають строго цільове призначення.
9. Економічна категорія, представлена грошовими відносинами, що виникають у держави з юридичними особами з приводу перерозподілу національного доходу в зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду країни.
10. Грошові відносини, пов'язані з використанням централізованих і децентралізованих державних коштів на різні потреби держави.
11. Метод покриття витрат установ відповідно до затвердженого кошторису.
12. Організаційні принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв'язок об'єднаних у ній бюджетів.
13. Вид грошової допомоги вищого бюджету нижчому, надання якої здійснюється з чітким визначенням цілей і напрямків витрати коштів.
14. Сукупність усіх бюджетів, що діють на території країни.
15. Безоплатна, безповоротна допомога вищого бюджету нижчому, яка не має цільового характеру і надається у випадку перевищення витрат над доходами.
2. Знайдіть правильні відповіді:
1.Державний бюджет це:
а/ сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів;
б/ фінансовий план доходів і витрат держави;
в/ грошові фонди, що знаходяться в руках держави;
г/ сукупність податків, стягнутих державою.
2.Основними функціями бюджету є:
а/ перерозподіл національного доходу і валового внутрішнього продукту;
б/ фінансове забезпечення соціальної політики;
в/ удосконалювання оподатковування:
г/скорочення державних дотацій;
д/ державне регулювання економіки.
3.Бюджетний устрій України ґрунтується на принципах:
а/ єдності;
б/ повноти;
в/ реальності;
г/ планування;
д/ гласності;
є/ звітності;
ж/ самостійності;
з/контролю.
4. Єдність бюджетної системи забезпечується:
а/ єдиною правовою базою;
б/ реальністю;
в/ використанням єдиної бюджетної класифікації і форм бюджетної документації;
г/ погодженими принципами бюджетного процесу;
д/ єдиною соціально-економічною і податковою політикою;
є/ самостійністю бюджетів.
5. Бюджетний процес України полягає в:
а/ єдності;
б/ самостійності;
в/ контролю;
г/ повноти;
д/ реальності;
є/ гласності.
6.Бюджетний процес охоплює такі стадії бюджетної діяльності:
а/ виявлення резервів, розгляд і затвердження бюджету, виконання бюджету, складання звіту про виконання бюджету;
б/ бюджетне планування, узгодження бюджету з загальною програмою фінансової стабілізації, виконання бюджету;
в/ складання проекту бюджету, розгляд і затвердження бюджету, виконання бюджету, складання звіту про виконання бюджету та його затвердження;
г/ складання проекту бюджету, виконання бюджету.
7. До завдань бюджетного процесу варто віднести:
а/ максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових резервів держави;
б/ бюджетне планування;
в/ узгодження бюджету з загальною програмою фінансової стабілізації;
г/ ліквідація бюджетного регулювання.
8.Головним методом перерозподілу національного доходу є:
а/ фінанси;
б/ позики;
в/ витрати держави;
г/ податки.
9. За методами надходження доходи бюджету класифікують так:
а/ податкові;
б/ неподаткові;
в/ поточні
г/ капітальні;
д/ кредитні.
10.Методи мобілізації бюджетних доходів:
а/ податки;
б/ державні позики;
в/ капітальні інвестиції;
г/ емісія;
д/ субсидії;
є/ дотації.
11.Структура доходів і витрат бюджету визначається:
а/ економічним потенціалом країни;
б/ масштабністю завдань, які вирішуються державою на даному етапі розвитку;
в/ роллю держави в економіці;
ґ/ станом міжнародних відносин.
12.Форми фінансування бюджетних витрат:
а/ державний кредит;
б/ самофінансування;
в/ казначейські позички;
г/ бюджетне фінансування;
д/ кредитне забезпечення.
13.До видів фінансування відносяться:
а/ дотації;
б/ податки;
в/кредити;
г/ субвенції;
д/ кошториси;
є/ субсидії.
14.Виникнення бюджетного дефіциту обумовлюється такими причинами:
а/ спад суспільного виробництва;
б/ завищені витрати на реалізацію прийнятих соціальних програм;
в/ підвищення витрати на оборону;
г/ зростання тіньового сектору економіки.
15. Виділіть фактори, що сприяють скороченню дефіциту держбюджету:
а/ скорочення витрат на оборону;
б/ збільшення обсягу капіталовкладень у виробничу сферу;
в/ скорочення витрат на соціальну сферу;
г/ підвищення витрат на керування;
д/ відмовлення від безоплатної допомоги іноземним державам;
є/ підвищення доходів від туризму;
ж/ ріст податків;
з/ збільшення інвестицій на космічні дослідження;
і/ скорочення дотацій збитковим підприємствам;
к/ відмовлення від податкових привілеїв.
16.Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:
1. Державний бюджет являє собою фінансову базу діяльності держави, що характеризується фондом коштів, які забезпечують виконання державою його функцій.
2. Державний бюджет це документ, що не вимагає затвердження в законодавчому порядку.
3. Державний бюджет можна представити у вигляді кошторису доходів і витрат держави.
4. Бюджетний устрій не залежить від державного устрою.
5. Через бюджет здійснюється постійна мобілізація ресурсів та їхня витрата.
6. Державний бюджет найбільший грошовий фонд, що використовує уряд для фінансування своєї діяльності.
7. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних джерел доходів та правом визначення напрямку їхнього використання.
8. Бюджетне планування включає бюджетний процес.
9. Відповідність дохідної і видаткової частини бюджету називається "балансом доходу".
10. Розвинені країни мають бездефіцитний бюджет.
11. Якщо фінансові засоби, що складають перевищення витрат над доходами бюджету, використовуються для фінансування пріоритетних галузей, то суспільство в цілому виграє від такого дефіциту.
12. Дотації не призначені для покриття збитків підприємств, організацій та установ.
13. Невикористані протягом року субвенції не підлягають поверненню у вищий бюджет.
14. Субсидія застосовується як спосіб збалансування доходів і витрат осіб, яким вона виділяється.
15. Субсидія не має суворо визначеного цільового характеру.

Кросворд
По вертикалі:
Податкові, неподаткові та інші надходження в держбюджет, що не повертаються – для держбюджету.
Сукупність економічних відносин, які складаються між державою та юридичними або фізичними особами, іноземними державами. міжнародними фінансовими установами з приводу руху грошових коштів на умовах терміновості, повернення, платності .
По горизонталі:
Схема доходів та видатків бюджету відповідного суб’єкту господарювання (родини, бізнесу, організації, держави та ін.)
Грошові кошти, що направлені на фінансове забезпечення задач та функцій держави та місцевого самоуправління.
Джерело формування доходів держбюджету.
Недолік коштів в державному бюджеті.
Засіб покриття державного дефіциту.
На забезпечення його діяльності направлені державні видатки



Рекомендованна література

1.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. К.: НІОС, 2000р. – 416 с.;
2. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України:Підручник._К.: НИОС, 2002.- 608 с.
3.Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія: Навч. посіб.: Вид. 2-ге, доп. і перероб. К.: КНЕУ, 2001 р. - 240 с.
4.Фінанси.Тести та задачі:Навчальний посібник._Киів: ЦУЛ,2003.-196 с.
5.Ковальчук С.В.,Форкун И.В. Фінанси:Навч. посіб. – Львів: «Новий світ»-2000»,2006 -568с.
6. Стеців Л.п., Копилюк О.І. Фінанси:Навч. посіб. –К.: Знання,п2007.п- С.п75 -95.
7.Бедь В.В., Когут Ю.М. Фінанси: Навч. –метод. посіб. Для сомостійного вивчення дисципліни.- К.: МАУП; Ужгород ЗІ ім. Волошина, 2004.-С. 65-98.
8. Карлін М. І., Юревич Л. М., Вишневська Н. В., Маховський О. Г., Каун О. Б., Динь І. М.. Суспільні фінанси України: навч. посібник / Волинський національний ун-т ім. Лесі Українки. Економічний факультет. Кафедра державних фінансів. Луцьк : Вежа, 2008. -260с.
9. Ковбасюк Ю. В.. Державні фінанси: теоретико-організаційні аспекти: навч. посіб. / Національна академія держ. управління при Президентові України. К. : КИЙ, 2007. 260c.
10. Медведєва І. Б., Мартюшева Л. С., Меренкова Л. О., Кузенко Т. Б., Прохорова В. В., Кузьминчук Н. В. Фінанси: конспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. Х. : ХНЕУ, 2008. 360с.

Тема 6. Податки. Податкова система

Ключові терміни: податок, фіскальна функція податків, регулююча функція податків, прямі податки, непрямі податки, загальнодержавні податки, місцеві податки, податкова система, податкова політика, податкова ставка, одиниця оподаткування, об'єкт оподаткування, суб'єкт оподаткування, джерело сплати податку.





























суб’єкт ( хто сплачує; об’єкт ( що оподатковується; одиниця ( як це що обчислюється; джерело ( з чого сплачується; ставка ( скільки сплачується; квота ( яка частка доходу утримується





































































































































































Структура податкових надходжень у США за видами податків у %*
Вид налога
Доля в %

1. Загальний податок з продажів
2. Прибудковий податок з населення
3. Акциз на пальне
4. Акциз на тютюн
5. Акциз на спиртні напої
6. Податок на власників автотранспорту
7. Податок на прибуток корпорацій
8. Податок на нерухомість
9. Податок на спадок та дарування
10. Інші податки та збори
32
30
6,3
2
1,6
3,5
7,9
2,0
1,0
13,7

*Джерело: О.В. Мещерякова. Налоговые системы стран мира (справочник). М.: Фонд "Правовая культура", 1995. С. 43.

Схема податку на прибуток підприємств[10,11]

13 EMBED Word.Picture.8 1415





Схема земельного податку [ ]
-

13 EMBED Word.Picture.8 1415
Схема податку збіра за першу реєстрацію транспортного засобу; [10,11]

13 EMBED Word.Picture.8 1415



Схема ПДВ [10,11]
13 EMBED Word.Picture.8 1415










13 EMBED Equation.3 1415.
(С собівартість, П прибуток, АЗ акцизний збір):









(НЗ сума податкових зобов'язань підприємства; ПК сума податкового кредиту підприємства, сума, на яку підприємство-платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду)


.


( сума податків, сплачених платником в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг);
сума податків, сплачених платником в звітному періоді у зв'язку з придбаннямосновних фондів;
сума податків, сплачених платником в звітному періоді у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.)
Схема акцизного податку [10,11]

13 EMBED Word.Picture.8 1415



ВЦ = (С + П) : (100 А) 100.

(С собівартість, П прибуток, АЗ акцизний податок, ВЦ відпускні ціни товарів)






















Схема мита [10,11]

13 EMBED Word.Picture.8 1415




































Схема плати за заготівлю деревини [10,11]






13 EMBED Word.Picture.8 1415


Схема плати за використання водних ресурсів [10,11]

13 EMBED Word.Picture.8 1415



































Пенсійний фонд формується за такою схемою[10,11]:
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Формування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється за такою схемою[10,11]:
13 EMBED Word.Picture.8 1415
Фонд соціального страхування на випадок безробіття є важливим атрибутом ринкової економіки. Його формування і використання характеризується такими джерелами доходів і напрямами видатків[10,11]:
13 EMBED Word.Picture.8 1415

Фонд соціального страхування від нещасних випадків створюється з метою проведення профілактичних доходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди. Функціонування фонду здійснюється за такою схемою[10,11]:

13 EMBED Word.Picture.8 1415






























Завдання для самоконтролю
Що таке податки?
Які існують форми платежів юридичних і фізичних осіб державі?
Які функції виконують податки?
Які виділяються елементи системи оподаткування?
За якими ознаками здійснюється класифікація податків?
Які є види прямих податків?
Які виділяються види непрямих податків?
У чому полягає сутність поділу податків на загальнодержавні й місцеві?
Що таке податкова система?
На яких принципах заснована побудова податкової системи?
Який склад і структура податкової системи України?
Яка схема прибуткового оподаткування підприємств в Україні?
Як встановлюється земельний податок в Україні?
Які види майнового оподаткування застосовуються в Україні?
Яка схема встановлення і сплати податку на додану вартість в Україні?
Яка сфера і механізм специфічного акцизного оподаткування в Україні?
Який механізм установлення і стягнення мита в Україні?
Які види платежів за ресурси встановлені в Україні?
Які цільові фонди створюються в Україні та на які групи вони поділяються?
Які джерела формування та напрями використання Пенсійного фонду?
Які джерела формування та напрями використання Фонду соціального страхування від нещасних випадків?
Які джерела формування та напрями використання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?
Які джерела формування та напрями використання Фонду соціального страхування на випадок безробіття?

Завдання з нормативно-законодавчої бази
3.1. Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” визначити склад податкової системи України
3.2 Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” визначити принципи оподаткування.
3.3 Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” визначити склад загальнодержавних податків і зборів та місцевих податків і зборів.
3.4 Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” визначити обов’язки та права платників податків і зборів.
3.5 Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” визначити принципи побудови системи оподаткування.
3.6 Відповідно до визначених у законі України „Про систему оподаткування” принципів побудови системи оподаткування розкрити їх сутність.
3.7 Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” розглянути проблему усунення подвійного оподаткування.
3.8 Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” перелічити обов’язки фінансових установ щодо здійснення податковими органами контролю за повнотою і своєчасністю сплати податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.

Тестові завдання [10]
1. Податкова система:
а)це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету й державних цільових фондів;
б) це сукупність принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства;
в) це сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі податків.
2 Джерелом податків є:
а) валовий внутрішній продукт;
б) національне багатство;
в) прибуток, собівартість, дохід;
г) національний дохід.
3. Податки виконують наступні функції:
а) фіскальну, соціальну та регулюючу;
б) контрольну, захисну та політичну;
в) розподільчу, відтворювальну та політичну;
г) економічну, політичну та соціальну.
4. Регулююча функція податків виявляється через:
а) систему пропорційного оподаткування;
б) формування фінансових ресурсів держави, які акумулюються у бюджетній системі держави;
в) надання податкових пільг та зміну податкових ставок;
г) кількісне відображення податкових надходжень;
д) один із найважливіших важелів державного регулювання економічних та соціальних процесів.
5. Платник податку – це:
а) юридична чи фізична особа, яка безпосередньо сплачує податок до бюджету;
б) юридична чи фізична особа, яка безпосередньо несе податковий тягар;
в) юридична чи фізична особа, яка має податковий борг;
г) юридична чи фізична особа, яка має право на податкове відшкодування.
6. Податковий кредит – це:
а) пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки, суми податку або відстрочка здійснення платежу;
б) пільги, спрямовані на скорочення податкової бази за рахунок визначених витрат;
в) виключення з оподатковуваного доходу окремих об’єктів оподаткування;
г) податкові знижки для окремих суб’єктів оподаткування;
д) сума витрат, понесених платником податку у зв’язку з придбанням товарів, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального оподатковуваного доходу.
7. Непрямі податки встановлюються:
а) в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів;
б) на прибутки юридичних та фізичних осіб, а їх розмір для окремого платника залежить від його доходів;
в) у загальній сумі відповідно до потреб у доходах, а їх розмір для окремого платника залежить від його доходів;
8. Прямі податки відрізняються від непрямих тим, що вони:
а) включаються до ціни на стадії виробництва;
б) сплачує одна особа, а несе друга;
в) стягуються за тарифами;
г) включаються до ціни на стадії реалізації.
9. За економічною природою непрямі податки поділяються на:
а) акцизи й мита;
б) податок на прибуток і податок на власників транспортних засобів;
в) державне мито й ресурсні платежі;
г) вірної відповіді не існує
10. До загальнодержавних податків і зборів в Україні відносять:
а) податок з реклами та курортний збір;
б) комунальний податок та ринковий збір;
в) податок на промисел та судовий збір;
г) вірна відповідь відсутня.
11. Правовий механізм функціонування податкової системи України регламентується:
а) Податковим Кодексом України;
б) Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. зі змінами та доповненнями;
в) Законом України «Про порядок сплати зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ зі змінами та доповненнями;
г) вірної відповіді не існує
10. Акцизний податок відноситься:
а) до прямих особистих податків;
б) до прямих реальних податків;
в) до непрямих податків;
г) до непрямих індивідуальних податків
11. Підакцизними товарами сьогодні в Україні виступають:
а) алкогольні напої; спирт етиловий; тютюнові вироби; транспортні засоби; пиво солодове; бензин;
б) алкогольні напої; тютюнові вироби; бензин;
в) бензин; тютюнові вироби; алкогольні напої; шоколад;
г) алкогольні напої; тютюнові вироби; золото; бензин.
12. Джерелом сплати акцизного збору є:
а) прибуток;
б) виручка від реалізації;
в) валові витрати;
г) собівартість.
13. Акцизний податок за економічним змістом об’єкта оподаткування це:
а) податок на споживання;
б) окладний податок;
в) загальнодержавний податок;
г) місцевий податок.

Кросворд
Форма специфічних непрямих податків
Будь яке майно реалізується
Одна з функцій налогів
Міра вартості товара
Відстрочення або списання податкового забовьязання
Процесс стягнення податку
Податок при імпорі товару
Куди надходять податки
Податок на додану вартість
Процес перерозподілу грошей
Джерело формування пенсій та заробітніх плат
Обект оподаткування
Відсоток призначений для оподаткування
Другорядна функція податків
Головний субект оподаткування



Рекомендованна література
1.Василик О.Д. Податкова система Украіни: навч. посібник. К.: ВАТ, 2004.- 478с.;
2. 12. Стасюк Н. Л. Фінанси: навч. посіб. для студ. напряму підготов. "Менеджмент" всіх спеціальностей / Вінницький національний технічний ун-т. Вінниця : ВНТУ, 2008. 256с.
3.Лютий І.О. Податки на споживача в економіці України К.: Знання,2004.
4.Карпінський Б.А.,Залуцька Н.С., Карпинська О.Б. Податки:Словник – довідник. Навчальний посібник –К.: Видавничий дім Професіонал,2008. – 464 с.
5.Оподаткування підприємств:Навчальний посібник: У 2-х ч. /Кер. Авт. Кол. І наук. Ред. Доцент С.В. Климчук.- Киів:Центр навчальної літератури,2004 .- 192 с.
6.Буряк П. Ю., Карпінський Б. А., Залуцъка Н. С, Білінський В. 3. Податковий контроль. Підручник. К.: «Хай-Тек Прес», 2007. 608 с.
7. Данілов О. Д., Гриценко В. В., Проценко Т. О., Шевчук В. 77. Податкова служба та вдосконалення її діяльності: Монографія. Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2005. 152 с.
8.Фінанси.Тести та задачі:Навчальний посібник._Киів: ЦУЛ,2003.-196 с.
9.Податки в Україні: Навчальний посібник Кокшарова С.М.: СІРА: 2005- 343 с.
10. Педь Ірина Валеріївна. Непрямі податки в податковій системі України: навч. посібник / Ю.М. Лисенков (ред.). К. : Знання, 2008. 348с.
11.Податки: юридична практика: [у 4 т.] / Державна податкова адміністрація України / С.В. Буряк (редкол.), Л.В. Трофімова (упоряд.) К. : ДП "ІВЦ ДПА України", 2009. 528с.
12. Цимбал Петро Васильович. Податки, податкова система України, податкова злочинність: історія, теорія, практика / Державна податкова адміністрація України; Національний ун-т держ. податкової служби України. Ірпінь : Національний ун-т ДПС України, 2007. 320с.

Тема 7. Фінанси суб'єктів господарювання.
Ключові терміни: фінанси підприємств, фінансові ресурси підприємств, комерційний розрахунок, фінансова незалежність, фінансова відповідальність, бюджетні субсидії, фінанси громадських об'єднань, фінанси організацій і установ, які здійснюють некомерційну діяльність, доброчинні фонди, витрати підпрємств,самоокупність, фінансові результати, амортизаційни відрахування.














































































































































































































Завдання для самоконтролю
1.Суть та основи організації фінансів комерційних підприємств.
2.Методи організації фінансової діяльності підприємств.
3.Суть, джерела формування та напрями використання фінансових ресурсів підприємств.
4. Форми фінансового розширення відтворення діяльності підприємства.
5.Джерела фінансування неприбуткових організацій.
6.Кошторисне фінансування бюджетних установ.
7. Склад, джерела формування, механізм використання позабюджетних фондів бюджетних установ.

Тестові завдання[10]
1. Об'єктом фінансів підприємств є:
рух грошових потоків підприємства;
економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів;
грошові доходи та фонди;
відтворювальний процес.

2. До сфери фінансових відносин підприємств належать:
процес первинного розподілу вартості ВВП, унаслідок чого утворюються різні фонди грошових доходів;
процеси нарахування і сплата податків;
оплата товарів і послуг;
виплата зарплати, пенсій, стипендій.
3. До фінансових ресурсів підприємства належать:
тільки власний капітал;
грошові фонди і частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі;
основні фонди і оборотні активи;
тільки кредити банків.
4. Витрати підприємства характеризують:
загальну суму надходжень, отриманих від видів діяльності підприємства;
вартісну оцінку господарської діяльності підприємства у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах;
суму коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства;
розмір амортизаційних відрахувань.
5. Оберіть правильне визначення економічної суті рентабельності:
абсолютна сума прибутку, отриманого від операційної діяльності;
рівень дохідності підприємства;
перевищення прибутку від фінансових операцій над збитками від цих операцій;
перевищення виручки від реалізації продукції над її собівартістю.
6. Оборотні кошти підприємства це:
предмети праці й витрати обігу;
кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу;
гроші в касі, на поточних і валютних рахунках, у розрахунках;
основний капітал.
7. Оборотні виробничі фонди це:
оборотні кошти у виробничих запасах;
оборотні кошти у виробничих запасах та у виробництві;
оборотні кошти у виробництві та готовій продукції;
оборотні кошти в основних засобах.
8. Основні фонди характеризують як:
товарно-матеріальні цінності, що повністю споживаються у кожному виробничому циклі;
сукупність матеріальних цінностей у натурально-речовій формі, які тривалий час беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, у міру зношення;
грошові кошти, авансовані на придбання активів підприємства;
об'єкти і предмети праці, які служать менше одного року незалежно від їх вартості.
9. Під амортизацією розуміють:
поступову втрату основними фондами своєї споживної вартості в процесі їхнього функціонування;
знос основних фондів унаслідок впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин і обладнання;
процес перенесення вартості основних фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення і включення її в собівартість виготовленої продукції, проведених робіт, наданих послуг;
витрати на реконструкцію, технічне переозброєння і ремонт основних фондів.
10. Які джерела формування оборотних коштів можна віднести до власних?
кредиторська протермінована заборгованість;
сума статутного капіталу;
сума власного капіталу, що зменшена на суму залишкової вартості основних фондів;
сума нерозподіленого прибутку.
11. Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів?
фондовіддача і фондомісткість;
коефіцієнти оборотності, тривалість обороту в днях;
коефіцієнт завантаження оборотними коштами;
правильні відповіді 2 і 3.
12. Які з перелічених показників безпосередньо впливають на розмір амортизаційних відрахувань?
сума отриманого прибутку, нарахована амортизація і фондовіддача основних засобів;
балансова вартість основних засобів на початок звітного періоду, норма амортизаційних відрахувань, структура основних засобів та термінів їх експлуатації;
коефіцієнт вибуття основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів;
сума оборотних активів, вартість виробленої продукції за звітний період.
13. Фінансова діяльність підприємства це:
процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання;
використання різних прийомів і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства;
управління фінансовими відносинами через фінансові важелі;
методи аналізу господарської діяльності підприємства.
14. До основних принципів функціонування фінансів підприємств відносять:
а) господарську і фінансову залежність;
б) матеріальну відповідальність;
в) комерційний розрахунок.
15. Величина статутного капіталу підприємства свідчить про:
а) розмір грошових коштів, вкладених в основні та оборотні засоби; б)розмір грошових коштів, інвестованих у сферу обігу; в) розмір оборотних коштів, які інвестовані у виробництво.



Рекомендованна література

1.Стеців Л.П., Копилюк О.І. Фінанси: Навч. посіб.– К.: Знання, 2007.– C.138.
2.Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни 3-тє вид., випр. і допов. К. : Знання-Прес, 2009. 300с.2.
3. Андріанова І. І., Ісайко В.. Фінанси підприємств. Практикум: навч.-метод. посібник / Національна академія держ. управління при Президентові України. Одеський регіональний ін-т держ. управління. О. : ОРІДУ НАДУ, 2007. 274с.
3. Ніпіаліді О. Ю., Карпишин Н. І.. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Тернопільський національний економічний ун-т. Т. : ТНЕУ, 2009. 232с.
4. Оспіщев В. І., Лачкова Л. І., Близнюк О. П., Бубенко І. В., Кривошей В. В., Ставерська Т. О.. Фінанси: навч. посіб. / Віктор Іванович Оспіщев (ред.). 2-ге вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. 366с.
5. Поважний О. С., Волощенко Л. М., Свечкіна А. Л.. Фінанси: навч.-метод. посібник / Донецький держ. ун-т управління. Донецьк : ДонДУУ, 2008. 203с.
6. Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Булгакова С. О., Куліш А. П.. Фінанси підприємств: Підручник / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / Анатолій Микитович Поддєрьогін (наук.ред.). 6.вид., перероб. та доп. К. : КНЕУ, 2006. 552с.
7. Проскура О. Ю. Фінанси підприємств: конспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. Х. : ХНЕУ, 2008. 59с.
10.Фінанси.Тести та задачі:Навчальний посібник._Киів: ЦУЛ,2003.-196 с.
11. Романенко О. Р., Даниленко Л. П., Гладченко Л. П., Славкова А. А., Гапонюк М. А. Фінанси: для студ. нефін. спец.:навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана" К. : КНЕУ, 2009. 146с.
Тема 8. Міжнародні фінанси

Ключові терміни: міжнародні організації; міжнародні фінансові інституції; валютні системи; іноземні інвестиції; міжнародні розрахунки, міжнародні фінанси, фінанси міжнародних організацій, міжнародна валютна система, валютний ринок, Міжнародний валютний ринок, Міжнародний банк реконструкції й розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Банк міжнародних розрахунків. Міжнародна асоціація розвитку, Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, валютний курс, валютна інтервенція, міжнародна ліквідність, валютний ризик.





























































МФК утворена з метою прямого кредитування високоефективних проектів приватних підприємств, без отримання урядових гарантій.
МАРІ утворено з метою надання бідним з країн, що розвиваються,- учасниць кредитів і позик на пільгових (до 40 років під 0.75% річних, а іноді на безпроцентній основі) умовах.
МАГІ утворено з метою стимулювання активності прямих приватних інвестицій в країни, що розвиваються. Агентство гарантує інвесторам захист від некомерційних (політичних) рисків: воєн, революцій, націоналізації. Воно надає також консультативні послуги урядам по залученню приватних інвестицій в їхні країни.
Банк міжнародних розрахунків (БМР) був створений у 1930 р. на основі міжурядової угоди шести держав (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, Японії) і конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої функціонує Банк.
Членами цього Банку є 41 країна. Цілі БМР:
сприяння співробітництву між центральними банками;
забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій;
виконання ролі довіреної особи або агента з проведення міжнародних розрахунків своїх членів.





















































Всесвітній банк (ВБ) це міжурядова фінансово-кредитна організація, щонайпотужніший світовий інвестиційний інститут, об'єднуючий 182 держави-акціонера.









































































:


































































Завдання для самоконтролю
Міжнародні фінанси як сукупність економічних відносин.
Міжнародні фінансові інститути.
Основна мета створення МВФ
Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), діяльність, офіційні цілі, кредитна діяльність.
Регіональні фінансово-кредитні організації

Тестові завдання
1. Цілі Банку міжнародних розрахунків:
а)содействие співпраці між центральними банками;
б)обеспечение сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій;
в)выполнение ролі довіреної особи або агента по проведенню міжнародних розрахунків своїх членів;
г)контроль за банківською діяльністю; економічне і валютное співпраця в Европе.
2. Міжнародний валютний фонд (МВФ) (International Monetary Fond, IMF)|:
а) міжурядова організація, призначена для регулювання валютно-кредитних стосунків між державами і надання фінансової допомоги країнам-членам для ліквідації валютних утруднень, викликаних порушеннями рівноваги платіжних балансів;
б)межправительственная фінансово-кредитна організація, щонайпотужніший світовий інвестиційний інститут, об'єднуючий 182 государства-акционера, первоначально був покликаний за допомогою закумульованих ним засобів|коштів| країн-членів і капіталів американських інвесторів, що приверталися, стимулювати приватні інвестиції в западноевропейские країни, економіка яких була підірвана второй світовою війною.
3. Офіційні цілі МВФ полягають в тому, щоб:
а)содействовать збалансованому зросту міжнародної торгівлі;
б)поддерживать стійкість обмінних курсів валют;
в)способствовать створенню багатосторонньої системи расчетов по поточних операціях між членами Фонду і устранению валютних обмежень, гальмуючих зріст міжнародної торгівлі;
г) надавати країнам-членам кредитні ресурси, позволяющие регулювати незбалансованість тимчасових платежей без використання обмежувальних мерів в області внешней торгівлі і розрахунків;
д)служить форумом для консультацій і співпраці в области міжнародних валютних питань.
4. МВФ був установлений на міжнародній валютно-фінансовій конференції:
а) (122 липня 1947 р.) у Бреттон-вудсе (США, штат Нью-хемпшир);
5. Практичну діяльність МВФ почав з 1 березня 1947 р.
6. Відповідаючи за безперебійну роботу світової валютної і платіжної системи, Фонд приділяє особлива увага:
а) стану ліквідності у світовому масштабі, тобто рівню і складу резервов, що є наявний держав-членів і призначених для покриття торгівельних і платіжних потреб;
б) здійснює надання дополнительных| ліквідних засобів своїм членам за рахунок распределения| спеціальних прав запозичення.
в) сприяє подоланню несбалансированности| платежів без вживання торгівельних і платежных| обмежень;
г) грає роль своеобразного| катализатора|, оскільки зміни в напрямах політики, проводимой| державами при здійсненні підтримуваних ресурсами| МВФ програм, сприяють залученню дополнительной| фінансової допомоги з інших джерел;
д)віступает як фінансовий посередник, обеспечивающего| перерозподіл засобів|коштів| з|із| тих країн, де є наявний їх избыток, в країни, де існує їх дефіцит.
7. МВФ не влаштований у вигляді акціонерного суспільства - товариств, і тому немає можливості кожного учасника надавати дію на його деятельность.
8. У МВФ діє принцип так званої "зваженої" кількості голосів:
а)каждое держава-член має 250 "базисних" голосів (незалежно від величини внеску в капітал Фонду і додатково по одному голосу на кожних 100 тис. одиниць СДР його частки|долі| в цьому капіталі;
б) кожна держава-член має 150 "базисних" голосів (незалежно від величини внеску в капітал Фонду|фундації|) і додатково по одному голосу на кожних 100 тис. одиниць СДР його частки в цьому капіталі.
9. Вирішення в Раді керівників МВФ в основному приймаються:
а) простою більшістю (не менше половини) голосів;
б)"специальным (кваліфікованим) більшістю", що передбачає в даний час|нині| дві категорії: 70% і 85% від всієї суми голосов| країн-членів.
10. Кредитна діяльність МВФ:
а) фінансові операції МВФ здійснюються не тільки з офіційними органами країн-членів казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами;
б) засоби Фонду можуть поступати в розпорядження його членів в рамках цілого ряду підходів і механізмів, що розрізняються головним чином по видах проблем фінансування дефіциту платіжного балансу, а також уровнем умов, що висуваються МВФ;
11. Згідно з статуту Всесвітнього банку його членами можуть стати тільки члени МВФ.
12. Сферами діяльності Банку є:
а)предоставление позик грантів і технічної допомоги насамперед в інфраструктурних галузях економіки;
б)оказание консультаційно-аналітичних і трейнинг-услуг|;
г)стимулирование притоки інвестицій в країну з інших міжнародних фінансових джерел.
13. Основні завдання ВБ:
а). Координація руху капіталу у світовому масштабі.
б). Усунення політичних і економічних відмінностей між розвиненими країнами, що розвиваються.
в). Стабілізація світової економіки.
г). Праця ведучим інтелектуального центру.
14. Напрями поточній діяльності ВБ.
а) розробка стратегії по скороченню рівня бідності.
б) робота в області трудових ресурсів.
в) організаційний розвиток.
г). захист навколишнього середовища.
д). розгляд проблем заборгованості.
г). розвиток приватного сектора.

Рекомендованна література
1.Бойцун Наталія Євгенівна, Стукало Наталія Вадимівна.Міжнародні фінанси: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. Д АРТ-ПРЕС, 2004. 326с.
2. В'юн В. Г., Наумов А. Ф., Наумова В. Г.. Міжнародні фінанси: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Миколаївський держ. ун-т ім. В.О.Сухомлинського. Миколаїв : МДУ, 2008. 216с.
3. Козак Ю. Г., Логвінова Н. С., Ковалевський В. В., Левицький М. А., Воронова О. В.. Міжнародні фінанси: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Ю.Г. Козак (ред.). Вид. 3-тє, перероб. та доп. К. : Центр учбової літератури, 2007. 639с.
4. Лисенков Юрій Михайлович, Іващенко Оксана Андріївна, Музиченко Ольга Валеріївна. Міжнародні фінанси: навч. посіб. для дистанц. форми навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". К. : Університет "Україна", 2007. 211c.
5. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни "Міжнародні фінанси" для студентів спеціалізації "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" денної форми навчання / Харківський національний економічний ун-т / Тетяна Олександрівна Резнікова (уклад.). Х. : Вид. ХНЕУ, 2009. 20с.
6. Практикум з навчальної дисципліни "Міжнародні фінанси" для студентів напрямів підготовки "Міжнародна економіка", "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" всіх форм навчання / Харківський національний економічний ун-т / Тетяна Олександрівна Резнікова (уклад.). Х. : ХНЕУ, 2008. 51с.
7. Софіщенко Ірина Ярославівна. Міжнародні фінанси: Навч. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. К. : МАУП, 2005. 200с.
8. Мозговий О.М., Оболенська Т. Є., Мусієць Т. В., Руденко Ю.М., Павлюк О. О.. Міжнародні фінанси: Навч. посібник / Київський національний економічний ун- т ім. Вадима Гетьмана / О. М. Мозговий (заг.ред.). К. : КНЕУ, 2005. 502с. :
















РОЗДІЛ 2
АЛФАВІТНИЙ ПОКАЗЧИК ТЕРМІНІВ

Акція це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у виг дяді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при лікві; ації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними, на лред’явника, при-вілейованими та простими.
Акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції);
Амортизація це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
База оподаткування це законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку.
Базовий податковий період це перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом із питань оподаткування, зокрема, календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Баланс це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання й власний капітал.
Балансовий прибуток це загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, яка відображена в його балансі й включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), у тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій.
Балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.
Банкрутство підприємства це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.
Гудвіл (вартість ділової репутації) – нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл.
Дебітор – особа, у якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми коштів, їх еквіваленту або інших активів.
Дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Депозит (вклад) – кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом;
Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.
Доходи – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Екологічний податок – загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року;
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності для цілей розділу XII Кодексу – сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту.
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу – загальнодержавний збір, який справляється за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, визначених розділом VII цього Кодексу;
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів – загальнодержавний збір, який справляється як плата за спеціальне використання лісових ресурсів (застосовується для розділу XVII Кодексу);
Збір за користування радіочастотним ресурсом України – загальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України (застосовується для розділу XV Кодексу);
Збір за спеціальне використання води – загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI Кодексу), який справляється за спеціальне:
а) використання води водних об'єктів;
б)використання води, отриманої від інших водокористувачів;
в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
г) використання води для потреб рибництва;
Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі – податок для цілей розділу XIII Кодексу);
Інвестиції – господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:
а) капітальні інвестиції – господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм Кодексу;
б) фінансові інвестиції – господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:
прямі інвестиції – господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;
портфельні інвестиції – господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;
в) реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій;
Кредитор – юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи – щодо податків та зборів.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.
Лізингові операції поділяються на:
а) оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);
б) фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів
Плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
Податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Податок з власників транспортних засобів податок, що його сплачують юридичні особи та громадяни власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Є одним із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах. До транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню, належать: автомобілі легкові, вантажний автотранспорт, мотоцикли, моторолери, мотоблоки, трактори, моторні човни (катери, яхти), мотосани, інші самохідні машини і механізми на пневматичному ходу. Ставки податку встановлені у грн. на 100 см3 об’єму циліндрів двигуна чи 1 см довжини транспортного засобу.
Податок на додану вартість (ПДВ) частина новоствореної вартості, що сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. При обчисленні податку додану вартість визначають шляхом вилучення з обсягу реалізації продукції (у грошовому обчисленні) вартості використаних на її виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів, одержаних зі сторони. Таким чином, додана (новостворена) вартість включає: заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, амортизаційні відрахування, деякі інші витрати і прибуток. ПДВ є непрямим податком, одним із різновидів універсальних акцизів.
Податок на прибуток підприємств прямий податок, сплачуваний підприємствами з балансового прибутку прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій. Обчислюють за пропорційними ставками.
Податковий кодекс України - кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Політика митна сукупність заходів щодо економічного захисту державного кордону; полягає у регулюванні ввезення чужоземних та вивезення вітчизняних товарів і стягненні мита при перевезенні товарів через кордон. Спрямована на підтрим- ку вітчизняних товаровиробників, називається митним протекціонізмом.
Політика податкова державна політика оподаткування юридичних і фізичних осіб. ЇЇ метою є формування державного бюджету за одночасного стимулювання ділової активності підприємців. Реалізується через систему податків, податкових ставок і податкових пільг.
Прибуток перевищення сукупних доходів над сукупними витратами. Обчислюють як різницю між валовим виторгом (без податку на додану вартість і акцизного збору) та витратами на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг). Є основним узагальнювальним показником фінансових результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.
Прибуток балансовий сума прибутку підприємства за всіма видами діяльності, відбита в його бухгалтерському балансі. Включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних операцій, роялті та позареалізаційних операцій.
Прибуток бухгалтерський прибуток від підприємницької діяльності, обчислений за бухгалтерською документацією без урахування документально не зафіксованих витрат самого підприємця, зокрема і втраченого зиску.
Прибуток валовий загальна сума одержаного підприємством прибутку до вирахування податків.
Прибуток від позареалізаційних операцій прибуток підприємства, отримуваний від діяльності, не пов’язаної з реалізацією продукції, робіт чи послуг. Він включає різницю (сальдо) між одержаними і сплаченими штрафами, пенями та неустойками, орендну плату від здавання в оренду майна, втрати від списання безнадійних боргів і дебіторської заборгованості, доходи від цінних паперів і пайової участі, інші доходи та витрати.
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) виторг від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшений на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість, акцизного збору, а також на суму витрат, включених до собівартості продукції (робіт, послуг).
Прибуток залишковий (чистий) частина балансового прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після відрахувань до державного бюджету, виплати процентів за банківський кредит і деяких інших обов’язкових платежів. Використовується для формування фондів економічного стимулювання.
Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III Кодексу – витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Система податкова сукупність урегульованих правовими нормами податків, що стягуються з юридичних і фізичних осіб на території певної країни, а також форми та методи побудови самої системи.
Спеціальний податковий режим – система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.
Сутність фінансів сукупність економічних відносин між державою, організаціями, підприємствами і громадянами, які виникають за розподілу і перерозподілу товарів та послуг, вироблених у державі й пов’язаних із системою утворення та використання фондів грошових ресурсів для задоволення потреб розширеного відтворення суспільного виробництва.
Суб’єкт господарювання – юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій.
Товарний кредит – товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Фіксований сільськогосподарський податок для цілей глави 2 розділу XIV Кодексу – податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів.
Фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України;
Фінанси особлива, специфічна форма виробничих відносин, пов’язана з процесом розподілу та- перерозподілу частини вартості ВВП, утворенням і використанням на цій основі цільових централізованих і децентралізованих грошових фондів суспільного призначення.
Фінанси підприємств система економічних відносин, які виникають у процесі формування, розподілу і використання фондів грошових ресурсів підприємства. Фінанси підприємств обслуговують формування і кругообіг їхніх коштів у процесі підготовки виробництва, під час виготовлення і реалізації продукції, при утворенні і розподілі доходів, коштів матеріального заохочення й інших коштів. Основне призначення фінансової системи підприємств створення фінансових ресурсів, необхідних для поточної виробничої діяльності та подальшого виробничого і соціального розвитку.
Фінанси підприємств охоплюють відносини між:
окремими підприємствами щодо виконання договірних зобов’язань у процесі виробництва та реалізації продукції, комерційного кредитування;
підприємствами та їх трудовими колективами щодо оплати праці, розподілу фондів економічного стимулювання;
підприємствами та їх госпрозрахунковими підрозділами щодо відповідних платежів та розподілу прибутку;
підприємствами та державою щодо платежів до бюджету й асигнувань з бюджету;
підприємствами та кредитними установами щодо отримання і повернення кредитів.
Фінансова система держави сукупність обмежених, але взаємозалежних ланок фінансових відносин, що виникають у різних сферах виробничої та невиробничої діяльності в процесі вартісного розподілу і перерозподілу валового внутрішнього доходу з метою формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для задоволення суспільних інтересів і потреб.
Фінансові відносини особливий тип економічних відносин, опосередкований системою грошових відносин. Виникає за розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, виробленого в державі.
Фінансові ресурси держави кошти, утворені у процесі розподілу і перерозподілу частини валового внутрішнього продукту і національного доходу в грошовій формі. Виступають у двох формах централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів.
Чистий національний продукт (ЧНП) різниця між ВНП, виробленим у державі, і загальною сумою амортизаційних відрахувань.
Ринкова інфраструктура сукупність галузей та видів діяльності, які обслуговують ринок і забезпечують безперервність його функціонування, умови нормального розвитку ринкових відносин.
Фінансова інфраструктура цілісна сукупність підприємств та організацій учасників сфери обслуговування фінансових послуг. Є підрозділом ринкової інфраструктури.
Фінансова політика – спосіб впливу фінансових відносин на економічний і соціальний розвиток суспільства. Безпосередньо залежить від характеру виробництва і сутності виробничих відносин; виявляється в системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів та їх розподілу.
Фінансове планування діяльність з формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів.
Фінансове право сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини.
Фінансовий механізм сукупність економіко-організацій-них і правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, що функціонують у процесі формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів.
Фінансовий ринок особливий тип ринку, предметом ку-півлі-продажу на якому виступають різні фінансові інструменти. Основними складовими сучасного фінансового ринку є банківський ринок, ринок цінних паперів (фондовий ринок), валютний ринок, ринок дорогоцінних металів і ринок страхових послуг.














РОЗДІЛ 3
Програмний матеріал вивчення курсу за темами:
Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів.
Фінанси як наукова дисципліна. Склад, структура та послідовність викладання курсу. Специфічні ознаки фінансів. Функції фінансів та механізм їх дії. Взаємозв'язок фінансів з іншими економічними категоріями ціною, грошима, зарплатою, кредитом.

Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
Економічні передумови виникнення та розвитку фінансів. Суть фінансів та їх необхідність в умовах товарно-грошового господарства. Фінанси як економічна, вартісна, розподільча, історична категорія. Теоретичні основи фінансової системи держави: суть, структура, принципи побудови.

Тема 3. Фінансове право і фінансова політика
Правові засади фінансової системи, їх особливості в Україні. Фінансове право. Розвиток фінансового законодавства в Україні. Фінансова політика як важлива сфера діяльності держави. Суть, суб'єкти, призначення фінансової політики. Фактори, які визначають фінансову політику. Складові фінансової політики, їх характеристика. Типи, види фінансової політики.

Тема 4. Податки. Податкова система
Суть і функції податків. Економічна природа податків. Податкова система: поняття, основи побудови. Основні етапи становлення податкової системи. Принципи оподаткування. Податкові ставки. Класифікація податків, їх ознаки. Прямі податки. Непрямі податки.

Тема 5. Бюджет. Бюджетна система
Бюджет як економічна категорія. Місце та значення бюджету в загальній системі фінансових відносин. Функції бюджету. Роль державного бюджету у фінансовому забезпеченні економічного й соціального розвитку України. Поняття бюджетного устрою й бюджетної системи. Бюджетна класифікація. Бюджетне законодавство.

Тема 6. Страхування. Страховий ринок
Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва. Функції страхування. Особливості фінансових відносин і сфері страхування. Класифікація галузей, видів і форм страхування. Форми страхування.

Тема 7. Фінансовий ринок
Сутність фінансового ринку, його функції та роль в мобілізації та розподілі фінансових ресурсів. Структура фінансового ринку. Суб'єкти фінансового ринку. Інструменти фінансового ринку. Класифікація фінансових ринків. Грошовий ринок. Ринок капіталів. Первинні і вторинні фінансові ринки. Характеристика валютного ринку. Особливості функціонування кредитного ринку. Призначення та роль ринку цінних паперів.

Тема 8.Фінанси суб'єктів господарювання
Методи організації фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Особливості фінансів установ соціальної сфери. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи. Фінанси некомерційних установ і організацій. Фінансові відносини підприємств. Фінансова діяльність підприємства, її механізм. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.

Тема 9. Міжнародні фінанси
Суть та функції міжнародних фінансів. Міжнародне фінансове право. Фінанси міжнародних організацій. Міжнародні фінансові інституції. Сфери міжнародних фінансових відносин. Поняття та види валютних систем. Світовий (міжнародний) фінансовий ринок: суть, структура. Вивіз капіталу та іноземні інвестиції. Оподаткування в системі міжнародних відносин. Міжнародні розрахунки. Баланси міжнародних розрахунків.

Тема 10. Фінансовий менеджмент
Поняття управління державними фінансами. Об’єкт та суб’єкт управління. Функції управління фінансами. Прогнозування як провідна функція фінансового менеджменту. Фінансове регулювання як елемент управління для підтримки оптимальної структури виробництва і розподілу. Автоматизовані системи управління(АСУ).

Теми рефератів та контрольних робіт

Фінанси як об'єктивна економічна категорія.
Функції фінансів.
Фінансові категорії, їх сутність і загальна характеристика.
Централізовані та децентралізовані фінансові ресурси, їх склад і характеристика.
Шляхи перебудови фінансових відносин у період формування ринкової економіки України.
Фінансова система України.
Фінансовий механізм, його складові елементи та загальна характеристика.
Управління фінансами. Фінансовий контроль.
Удосконалення фінансового механізму в Україні у період формування ринкової економіки.
Податкова політика і податкова система України на сучасному етапі.
Наукові застави побудови податкової системи держави з ринковою економікою.
Фінансові відносини та проблеми їх розвитку в умовах перехідної економіки.
Роль фінансів у становленні та розвитку ринкової економіки.
Моделі фінансових відносин у суспільстві.
Роль і значення фінансів у здійсненні соціально-економічної реформи суспільства.
Сфери фінансових відносин та проблеми їх співвідношення в умовах ринкового середовища.
Роль фінансів у забезпеченні збалансованого ринку економіки.
Бюджетна політика держави на сучасному етапі.
Бюджетний механізм соціально-економічного розвитку суспільства.
Реформування бюджетної системи в умовах розвитку ринкової економіки.
Проблеми збалансованості бюджету України.
Організація бюджетного процесу в Україні.
Значення і роль державного кредиту в фінансуванні бюджетного дефіциту.
Державний позиковий фонд як форма рефінансування державних запозичень.
Роль державних цінних паперів у фінансуванні державного боргу.
Причини виникнення та шляхи фінансування державного зовнішнього боргу.
Державний кредит. Проблеми державного боргу в Україні.
Фінансовий ринок.
Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Характеристика фінансових відносин суб'єктів господарювання різних форм власності.
Майнове та особисте страхування як ланка фінансової системи.
Місцеві фінанси України.







Завдання для самостійної роботи студентів

1.Підбір інформації про дискусійні запитання щодо суті й функцій фінансів у економічній літературі.
2. Підбір інформації про суспільне призначення фінансового контролю як реалізації контрольної функції фінансів.
3. Підбір інформації про джерела формування та напрями використання фінансових ресурсів держави.
4. Підбір інформації про проблеми збалансованості бюджету України.
5. Підбір інформації про причини виникнення та шляхи фінансування державного зовнішнього боргу.
6. Підбір інформації про становлення та розвиток податкової системи України.
7. Підбір інформації про склад і напрями фінансування соціально - економічних потреб регіонального значення.
8. Підбір інформації про форми і види валютного котирування.
9. Підбір інформації про правове оформлення державних позик.

Екзаменаційні питання
по дисципліні «Фінанси»
1. Фінанси як економічна категорія. Суть фінансів
2. Фінанси як економічна категорія Функції фінансів
3. Поняття фінансової системи
4. Ланки (рівні) фінансової системи
5.Фінансова система України
6. Роль фінансів у відтворенні
7. Фінансовий ринок. Складові елементи і грошові потоки фінансового ринку.
8. Ринок цінних паперів.
9.Кредитний ринок.
10. Фінансова політика держави
11. Фінансова політика підприємства
12. Фінансова політика держави і фінансовий механізм.
13.Фінансовий механізм зовнішньоекономічних стосунків.
14.Платіжний баланс України і його структура.
15. Управління фінансами Загальні поняття про управління фінансами
16. Управління фінансами. Органи управління фінансами
17. Автоматизовані системи управління фінансами
18. Фінансове планування і прогнозування Зміст, значення і методи фінансового планування
19. Фінансове планування і прогнозування Фінансове прогнозування і сфера його вживання
20. Фінансовий контроль. Значення, форми і методи фінансового контролю
21. Фінансовий контроль. Види фінансового контролю
22. Організації фінансового контролю в Україні
23. Фінанси комерційних організацій. Грошові стосунки, складові зміст фінансів комерційних організацій
24. Фінанси комерційних організацій. Фінанси підприємств
25.Фінансові ресурси їх склад і призначення.
26. Інвестиційна діяльність підприємства
27. Фінанси некомерційних організацій. Суть некомерційних організацій
28. Фінанси некомерційних організацій. Фінансові стосунки некомерційної організації
29.Фінанси кредитних установ, страхових компаній і індивідуальних підприємців. Грошові стосунки, складові зміст фінансів кредитних установ
22.Фінанси кредитних установ, страхових компаній і індивідуальних підприємців. Специфіка фінансів страхових компаній
23.Фінанси кредитних установ, страхових компаній і індивідуальних підприємців. Фінанси суб'єктів господарювання без утворення юридичної особи
24. Державний бюджет як економічна категорія. Суть державного бюджету
25.Бюджет України і бюджетний процес.
26 Профіцит і дефіцит державного бюджету.
27.Місцеві фінанси. Їх сутність.
28.Доходи і витрати місцевих бюджетів.
29.Основи формування місцевих фінансів. Проблеми формування місцевих фінансів і шляху їх розв'язання|.
30. Державний бюджет як економічна категорія. Доходи і витрати державного бюджету
31. Економічна сутність, значення і основи організації страхування.
32. Суть, значення і основи організації загальнодержавного соціального страхування в Україні.
33. Суть |, значення і основи організації страхування. Страховий ринок і учасники страхових стосунків.
34.Позабюджетні цільові фонди:
35. Державний кредит. Суть і значення державного кредиту
36. Державний кредит. Позики і емісія державних цінних паперів
37. Державний борг. Методи погашення державного боргу.
38.Державний борг Управління державним боргом
39. Позабюджетні фонди і їх ознаки
41. Позабюджетні фонди. Характеристика позабюджетних фондів.
42. Вплив фінансів на розвиток виробництва
43. Дія фінансів на зростання життєвого рівня населення
44.Управління фінансами і фінансова політика
45.Соціальне забезпечення
46.Комерційні банки і їх операції.
47.Ознаки кризи фінансової системи України і міри по подоланню фінансових труднощів.
48.Використання фінансів для вирішення соціальних проблем.
49.Роль фінансів в розвитку міжнародної торгівлі. Вивіз капіталу за рубіж.
50. Міжнародні фінансові відносини
51. Міжнародні кредитно-фінансові інститути
52. Організація податкової служби і податкової роботи в Україні.
53. Форми оподаткування в Україні (структура податкової системи, непрямі податки, прямі податки, загальнодержавні податки, місцеві податки)
54.Економічна суть податків і їх функції.



























Перелік законодавчої бази
Податковий кодекс України. 04.12.2011 р.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 17.01.2002 р. №2980-111 зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про збір на обов'язкове дервне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. №400/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про плату за землю» від 19.09.1996 р. №378/96-ВР зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» від 11.12.1991 р. №1963-ХП зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2004 р. №889-ІУ зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. №270/96-ВР зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 р. №320-ХІУ.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992 р. №18-92 зі змінами та доповненнями.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» від 20.05.1993 р. №56-93 зі змінами та доповненнями.
Указ Президента України «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28.06.1999 р. №761/99 зі змінами та доповненнями.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727.
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-XII зі змінами та доповненнями.
Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 року №2542- ІІІ. 2003. 140 с
Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року №436- IV. 2003. 251 с.
Зокон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 2-3, ст.11 ) { Із змінами, внесними згідно з Кодексом N 2755-VI ( [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 Законом N 3205-VI ( [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ) від 07.04.2011 }





Омельченко Л.С.,
Лактионова О.Е.





Фінанси у схемах і таблицях

НАВЧАЛЬНО – НАОЧНИЙ ПОСІБНИК








13PAGE 15


13PAGE 14215



Джерела утворення державних фінансів

Податки, мита, збори

Надходження від використання або продажу державного майна

Резервні і страхові фонди, добровільні внески юридичних і фізичних осіб

Кошти від продажу золотого запасу країни

Кошти від випуску і розміщення державних цінних|коштовних| паперів


Зовнішні й внутрішні державні запозичення.

Кошти від продажу золотого запасу країни

Фінанси як економічна категорія

Частина грошових відносин, яка опосередковує у нееквівалентному грошовому обігу і виникає на стадії перерозподілу створеного суспільного продукту і пов'язана з наявністю держави як органу управління

Фінанси

У вузькому сенсі
(идержавні й міські фінанси)

У широкому сенсі
(усі фінанси)

Система грошових відносин, пов'язаних з формуванням і використанням фондів,необхідних державі для виконання своїх функцій

Система відносин у суспільстві, пов'язана з утворенням і використанням грошових фондів у сферах: публічних (державних) фінансів, кредитної системи, галузей відтворювального процесу, вторинного фінансового ринку, міжнародних фінансових відносин


Ознаки фінансів


Грошовий характер і взаємозв'язок із перерозподілом суспільного продукту

Обумовленість існування держави як управлінського соціального інституту

Сфера матеріального виробництва як основа їхнього формування та існування

Опосередковування
переважно нееквівалентних грошових трансфертів

Безпосередній вплив на функціонування всього національного економічного механізму (через оподаткування, бюджетне фінансування, держзамовлення і так далі)

Суть
фінансів


функції

Призначення фінансів

Забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу й використання ВВП у державі. Це досягається шляхом створення й використання різноманітних фондів фінансових ресурсів.



Фінансова система


Державна бюджетна система
(1 рівень)



Державні позабюджетні спеціальні фонди
(2 рівень)


Державний кредит
(3 рівень)



Фонди майнового і особистого страхування
(4 рівень)



Фінанси підприємств різних форм власності
(5 рівень)



Фінансова система це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, недержавного сектору економіки, окремих фінансових інститутів і населення для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб.


Фінансова система має певні характерні риси

а) кожна ланка фінансової системи має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та власні напрями й методи їх використання;
б) кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, має власну специфічну сферу застосування;
в) між ланками фінансової системи існує тісний взаємозв'язок; кожна ланка може успішно функціонувати лише за умови досконалості й ефективності системи

в цілому.


Фінансова система (за методом формування доходів)


Децентралізовані фінанси

Фінанси комерційних організацій

Фінанси некомерційних організацій

Фінанси фінансових посередників

Фінанси домашніх господарств

Централізовані фінанси

Державні фінанси (публічні фінанси)


Бюджети (Загальнодержавний і місцеві)


Державний кредит

Державне страхування



Організаційна структура фінансової системи це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами.

Органи управління фінансової системи України


Міністерство фінансів; Міністерство доходів и сборів; Державна контрольно-ревізійна служба; Державне казначейство; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Рахункова палата; Аудиторська палата; Пенсійний фонд; Фонд соціального страхування; Українська державна інноваційна компанія;


Фінансові інституції

Національний банк; комерційні банки; страхові компанії; небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди тощо); міжбанківська валютна біржа; фондові біржі; інституційні інвестори.


Органи, які функціонують у сфері бюджету держави
(Перший блок)


Міністерство фінансів України, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, а також Державна податкова адміністрація.

Контрольно-регулюючі органи
(Другий блок)


Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторська палата й аудиторські фірми.

Фінансові інституції, які працюють на фінансовому ринку (Третій блок)


Національний банк України і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондові біржі, інституційні інвестори, страхові компанії.

Органи управління цільовими фондами
(Четвертий блок)

Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування. Українська державна інноваційна компанія

Від розмірів, порядку формування та використання різних централізованих і децентралізованих грошових фондів значною мірою залежить соціальний розвиток країни.

Форми впливу фінансів на суспільне виробництво

забезпечення джерел економічного розвитку на основі розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів згідно із заданими структурними пропорціями розвитку матеріального виробництва, невиробничої сфери та соціальними цілями;

регулювання шляхом застосування різних фінансових методів формування фінансових ресурсів та їх використання. При цьому, чим вищий рівень розвитку суспільства та його народного господарства, тим значнішою є роль фінансового регулювання.

Кредитно – фінансова система

Фінансова система:
1. Централізовані фінанси: Державний бюджет; Позабюджетні фонди; державний кредит; державне страхування; фінанси держпідприємств.
2.Децентралізовані фінанси: Комерційних організацій;фінанси некомерційних організацій.

Кредитна система:
1.Банківська система: НБУ; Комерційні банки;
2.Платіжно – ощадна система: спеціалізований кредитно – фінансові інститути; поштові ощадні організації.

Структура фінансових відносин

Відносини, що виникають у процесі формування доходів і здійснення витрат бюджетів всіх рівнів бюджетної системи і бюджетів державних позабюджетних фондів, здійснення державних і муніципальних запозичень, регулювання державного й муніципального боргу

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів бюджетної системи України, контролю за їх виконанням

Відносини по встановленню, введенню і стягуванню податків і зборів в Україні

Відносини, що виникають у процесі виконання відповідними особами своїх обов'язків з обчислення і сплати податків або зборів

Відносини, що виникають у процесі податкового контролю за дотриманням податкового законодавства

Відносини, що виникають у процесі захисту прав і законних інтересів учасників податкових правовідносин

Відносини, що виникають у процесі грошової емісії та грошового обігу

Відносини, що виникають у процесі валютного регулювання і валютного контролю

Відносини, що виникають у процесі притягання до відповідальності за скоєння правопорушень у фінансовій сфері

Ефективність управління фінансами


Відсутність дефіциту фінансових ресурсів


Достатність фінансових ресурсів

Митна політика

Бюджетна політика

Складові елементи державної фінансової політики


Грошово–кредитна політика


Податкова політика

Типи фінансової політики держави


заснована на фінансовому законодавстві систематична діяльість держави та муніципалітетів у особі їх органів, направлена на освіту, розподіл і використання публічних фінансів (грошових фондів держави і муніципальних утворень), необхідних для здійснення завдань і функцій держави і його органів.

Фінансова політика

Основні цілі фінансової політики


Зосередження фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах державної політики


Забезпечення фінансової стійкості (фінансового забезпечення стійкого розвитку) і фінансової безпеки (незалежності) держави


Встановлення раціонального режиму використання національних багатств і незаповнюваних ресурсів


Забезпечення нормативного рівня життя населення (рівня прибутковості домогосподарств), відповідного завданням соціальної політики держави


Фінансове забезпечення ефективного державного та муніципального управління


фінансового механізму

Фінансова політика

Елементи фінансового механізму держави

Фінансове законодавство

Організаційні форми фінансових відносин

Порядок формування і використання публічних|прилюдних| грошових фондів|фундацій|


Методологія фінансового планування і прогнозування.
Управління фінансами

Залежно від періоду, на який розроблена фінансова політика, вона поділяється на:

а) фінансову стратегію, яка являє собою основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Вона проявляється в перспективних планах;

б) фінансову тактику, що характеризує спрямування фінансових відносин на вирішення конкретних завдань певного розвитку суспільства, надання чи скорочення пільг, сприяння чи стримування розвитку окремих видів діяльності.

Види фінансової політики
(залежно від завдань)

Політика стабілізації

Політика економічного зростання

Політика стимулювання ділової активності

Види фінансової політики
(залежно від характеру реалізації)


Дискреційна (захисна)

Недискреційна

Ефективність фінансової політики

обсягу мобілізації фінансових ресурсів та тієї їхньої частки, яка необхідна для забезпечення визначеного рівня задоволення потреб суспільства.

Принципи формування фінансової політики:

принцип наукової обґрунтованості фінансової політики (фінансова політика не може базуватися на суб'єктивних побажаннях. Вона має ґрунтуватися на точному обліку потреб у фінансових ресурсах та можливостях мобілізації таких ресурсів. В іншому випадку вона може мати негативний спрямований вплив на інші сфери і ланки фінансової системи та розвиток народного господарства загалом);

принцип системного підходу (фінансова політика розглядається, як складна система, як елемент іншої складнішої системи, якою є економічна політика держави. Тому оптимізація фінансової політики як системи досягається за умови встановлення її тісної взаємодії з зовнішнім середовищем, з економічною політикою суспільства в цілому);


принцип цільової спрямованості фінансової політики (суть цього принципу полягає у чіткому встановленні пріоритетів і доцільності виділення певного обсягу фінансових ресурсів для їхнього вирішення).

принцип безперервності фінансової політики (суть цього принципу полягає в тому, що фінансова політика – процес постійно діючий і постійно поновлюваний. Фінансовою політикою пронизана економічна діяльність усіх суб'єктів суспільства. А оскільки суспільство завжди динамічне, то і фінансова політика характеризується динамічністю);

принцип доступності фінансової політики (полягає в тому, що вона має бути зрозумілою за умови достатніх знань, щоб володіти економічною ситуацією. Вона повинна бути сформульована виключно для однозначного тлумачення);

принцип збалансованості доходів і видатків у всіх сферах фінансової системи;


принцип створення фінансових резервів (перевищення доходів над видатками з метою забезпечення ліквідації непередбачених витрат);

принцип сприяння виробництву (підтримки підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості населення. Він безпосередньо випливає із необхідності підвищення суспільного добробуту населення. Для цього фінансова політика повинна сприяти зростанню ефективності виробництва на основі підвищення продуктивності праці;



пошук і постійне удосконалення форм і методів мобілізації фінансових ресурсів та їх економне й раціональне використання з метою сприяння соціально-економічному розвитку суспільства.


Напрямами розвитку фінансової політики України:

підвищення суспільного добробуту. Фінансова політика повинна сприяти зростанню ефективності виробництва і підвищенню продуктивності праці;

мобілізація і використання фінансових ресурсів для забезпечення розширеного відтворення, соціально-культурних заходів, оборони, управління та інших потреб суспільства;

удосконалення фінансового механізму, який зумовлює формування оптимального обсягу фінансових ресурсів та їх найраціональнішого розміщення й використання та заборону технологій, що загрожують здоров'ю людині. При цьому виробничі підрозділи повинні нести витрати з відшкодування відновлення довкілля.

Головні напрями фінансової політики сучасного періоду України:


Ефективність фінансового механізму залежить від цілеспрямованого вибору фінансових інструментів та дієвості їх впливу на окремі сторони соціально-економічного розвитку.

Фінансовий механізм сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Фінансовий механізм повинен відповідати наступним вимогам:

– налаштованість кожного елемента фінансового механізму на виконання лише властивого йому навантаження;

– спрямована дія всіх елементів фінансової системи на процес відтворення з метою отримання запланованого обсягу фінансових ресурсів;

– узгоджена дія елементів фінансового механізму, що забезпечує інтереси всіх суб'єктів фінансових відносин;

– зворотний зв'язок елементів фінансового механізму різних вертикальних і горизонтальних рівнів;

– своєчасність реакції елементів фінансового механізму вищого рівня на зміни, що відбуваються під впливом елементів нижчого рівня.

Визначення фінансового механізму розглядається з таких позицій:


як система взаємозв'язку та взаємодії його елементів;
функціонування елементів фінансового механізму здійснюється в межах нормативно-правової регламентації;
мета спрямування дієвості фінансового механізму – соціально-економічний розвиток суспільства.

Єлементи фінансового механізму

Фінансові методи – засоби впливу економічних відносин на суспільне виробництво (фінансове прогнозування і планування, ціноутворення, оподаткування, інвестування, фінансування, кредитування, страхування, стимулювання, акредитування і фінансовий контроль).

Фінансові інструменти - засоби, що застосовуються для виконання завдань, передбачених фінансовою політикою. Вони вказують на економічний зміст окремої сукупності фінансових відносин, таких, як: бюджет; перспективне, поточне і оперативне фінансове планування, податки і збори; застосування регульованих та фіксованих цін; грошовий капітал; фінансові ресурси; стимули, санкції, форми фінансового контролю тощо. Фінансові інструменти тісно пов'язані між собою. Кожен інструмент виконує певне економічне навантаження та обмежений об'єктивними запобіжними засобами застосування. Тому розширення сфери дії одних інструментів за рахунок обмеження дії інших може негативно відобразитися на функціонуванні фінансового механізму в цілому.

Фінансові важелі діють у межах фінансового інструменту. З їх допомогою можна спонукати або обмежити певну діяльність. До них належать окремі види бюджетів і фінансових планів суб'єктів господарювання, прямі й опосередковані заходи державного регулюючого впливу на процес формування ринкових цін, норма сплати прибуткового податку, ставка податку на додану вартість, норми амортизаційних відрахувань, норми штрафних санкцій, атестація, акредитація, ліцензування тощо. Фінансові важелі випливають із фінансового інструменту і конкретизують його функціонування у фінансовому механізмі.

Бюджет – це грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, та юридичними і фізичними особами з іншого, у процесі перерозподілу національного доходу (частково і національного багатства) у зв'язку з формуванням і використанням бюджетного фонду, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів, потреб оборони і державного управління.

Бюджетний устрій це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.

Принципи побудови бюджетного устрою України:

- принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків;


- принцип достовірності це формування бюджетів на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів;

- принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання;

- принцип наочності це відображення показників бюджетів у взаємозв'язку з загальноекономічними показниками в Україні та за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності, результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

- принцип самостійності забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства.



Бюджетна система України:

Державний бюджет України

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим


Місцеві бюджети

Місцеві бюджети

обласні, міські, районні, районні в містах, селищні й сільські

Бюджет Автономної Республіки Крим

республіканський бюджет, бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим

Бюджет області

обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування

Бюджет району

районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні й сільські бюджети


Бюджет міста

міський бюджет, бюджети районів, що входять до складу міста

Бюджетний процес
(стадії):

1) складання проекту державного бюджету;
2) розгляд і затвердження державного бюджету;
3) виконання державного бюджету й контроль за його виконанням;
4) складання звіту про виконання та його затвердження.

Бюджетна класифікація

Доходи бюджету

Видатки бюджету

Фінансування бюджету

Державний борг

Доходи бюджету

1.Податкові надходження

- податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;
- податки на власність;
- платежі за використання природних ресурсів;
- внутрішні податки на товари й послуги;
- податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;
- інші податки.

2. Неподаткові надходження

-доходи від власності та підприємницької діяльності;
- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
- надходження від штрафів та фінансових санкцій;
- інші неподаткові надходження.

3. Доходи від операцій з капіталом

- надходження від продажу основного капіталу;
- надходження від продажу державних запасів товарів;
- надходження від продажу землі й нематеріальних активів; - податки на фінансові операції та операції з капіталом.

4. Офіційні трансферти

- від органів державного управління інших рівнів (поточні та капітальні);
- з-за кордону;
- з недержавних джерел.


Державні цільові фонди

Видатки бюджетів:


- функціональні у залежності від основних функцій держави;


- з погляду на розпорядники бюджетних коштів;

- економічні – за однорідними економічними ознаками, що передбачає розмежування коштів, направлених на поточні й капітальні видатки;

Видатки за економічною класифікацією:

1.Поточні видатки

Видатки на товари та послуги:
- оплата праці працівників бюджетних установ;
- нарахування на заробітну плату;
- придбання предметів постачання і матеріалів;
- видатки на відрядження;
- оплата послуг з утримання бюджетних установ.
- оплата комунальних послуг та енергоносіїв.
- дослідження і розробки, державні програми.
Виплата процентів.
Субсидії і поточні трансфертні виплати

Придбання основного капіталу:
- придбання обладнання і предметів довгострокового користування;
- капітальне будівництво;
- капітальний ремонт.


2.Капітальни видатки:

1.Державні послуги загального призначення:

- державне управління;
- судова влада;
- міжнародна діяльність;
- фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу;
- національна оборона;
- правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави.

2. Суспільні соціальні послуги, які надаються суспільству та безпосередньо громадянам:

- освіта;
- охорона здоров'я;
- соціальний захист та соціальне забезпечення;
- житлово-комунальне господарство;
- культура й мистецтво;
- засоби масової інформації;
- фізична культура і спорт.

3. Державні послуги – державні видатки на регулювання та підвищення ефективності господарської діяльності

- промисловість і енергетика;
- будівництво;
- сільське господарство, лісове господарство, рибальство та мисливство;
- транспорт, шляхове господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика;
- інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю;
- заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення:
- охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека;
- попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;
- повернення державних запасів і резервів.


4. Видатки з обслуговування державного боргу, видатки з державних цільових фондів, які включені до Державного бюджету, видатки з Резервних фондів та інші видатки, які не віднесені до основних груп.



Функціональна класифікація видатків:

Видатки за економічною класифікацією:

Поточні видатки

Видатки на товари та послуги:
- оплата праці працівників бюджетних установ;
- нарахування на заробітну плату;
- придбання предметів постачання і матеріалів;
- видатки на відрядження;
- оплата послуг з утримання бюджетних установ.
- оплата комунальних послуг та енергоносіїв.
- дослідження і розробки, державні програми.
Виплата процентів.
Субсидії і поточні трансфертні виплати

Капітальні видатки

Придбання основного капіталу:
- придбання обладнання і предметів довгострокового користування;
- капітальне будівництво;
- капітальний ремонт.

Причини виникнення дефіциту


спад виробництва;


низька податкова дисципліна;


3) кризові явища в економіці, неефективність фінансово-кредитних зв'язків, неспроможність уряду контролювати фінансову ситуацію в країні.

Види бюджетного дефіциту:


Стійкий дефіцит касовими розривами у виконанні бюджету).

Тимчасовий дефіцит (обумовлюється касовими розривами у виконанні бюджету)

За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту вирізняють:

Фактичний бюджетний дефіцит

Структурний бюджетний дефіцит

Циклічний бюджетний дефіцит

дефіцит є зовнішнім явленням розбалансованості дохідної та видаткової частин бюджету

дефіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів.

це наслідок недонадходження бюджетних доходів унаслідок циклічних коливань в економіці. Циклічний дефіцит є різницею між фактичним і структурним дефіцитом

Головні причини дефіциту Державного бюджету

1. Деформована структура економіки, що не забезпечує надходження необхідного обсягу фінансових ресурсів у Державний і місцеві бюджети;

2. Надмірні витрати на забезпечення державного управління: на утримання управлінського персоналу, армії, органів правопорядку;

3. Неефективне здійснення соціальних витрат на: підтримку малозабезпечених прошарків населення, охорону здоров'я, культуру, освіту тощо

Заходи щодо ліквідації дефіциту бюджету


стимулювання процесу виробництва з метою збільшення обсягу податкових надходжень у бюджет;
ліквідація практики безвідсоткового кредитування суб'єктів економічної діяльності з державного й місцевих бюджетів;
припинення бюджетного фінансування збиткових суб'єктів економічної діяльності;
ліквідація практики списання сум заборгованості суб'єктів економічної діяльності державному та місцевим бюджетам;
скорочення необґрунтованих і неефективних витрат з державного й місцевих бюджетів, у тому числі на соціальні потреби;
введення режиму суворої економії бюджетних ресурсів;
як тимчасовий захід використання внутрішньої позики для покриття дефіциту бюджету.

При перевищенні крайнього рівня дефіциту чи при значній знижці надходжень доходів бюджету вводиться механізм секвестру витрат. Секвестр полягає в пропорційній знижці державних витрат (на 5, 10, 15% і т.д.) щомісячно за всіма статтями бюджету протягом залишкового часу поточного фінансового року.


Для створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету необхідно:


- удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

- посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їх керівників щодо дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності й повноти розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

- удосконалити інструменти залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;


- забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки й виконання цільових програм розвитку малого й середнього підприємництва;

- запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;

- перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;

- запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету; використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.

Методи фінансування дефіциту бюджету

Боргове фінансування. Відбувається за допомогою розміщення державних облігацій на ринку цінних паперів. За борговим методом грошова маса не змінюється. Короткостроковим ефектом є зростання відсоткових ставок, що призводить до скорочення інвестицій. Сукупний попит змінюється циклічно. Довгостроковий ефект виявляється у збільшенні відсоткових платежів з обслуговування боргу.

Грошове фінансування. При цьому уряд, як правило, позичає фінансові кошти в Національного банку. Застосування кредитної емісії Національного банку зумовлює, як правило, збільшення обсягу грошової маси. Короткостроковим ефектом є зниження відсоткових ставок і збільшення обсягів інвестицій та сукупного попиту. У довгостроковому аспекті використання цього джерела призводить до інфляції.

Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через функції:

Акумулятивна функція пов'язана з концентрацією коштів у централізованому фонді держави.

Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави та їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб.

Контрольна функція дає змогу дізнатись, наскільки своєчасно й повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, якими фактично є пропорції у розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції становить рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень і видатків.

Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки: примусовий характер, безеквівалентність, відсутність цільового використання, законодавча регламентація, однаковий підхід до всіх платників, зміна форми власності.

Сутність податків як економічної категорії проявляється в їх функціях

регулююча

фіскальна

стимулююча

розподільна

соціальна

контрольна

економічна

Елементи системи оподаткування

суб’єкт

ставка

об’єкт

квота

джерело сплати

одиниця оподаткування

Класифікація податків
(ознаки)

За економічним змістом – податки на доходи, податки на споживання, податки на майно.


Залежно від рівня державних структур – податки поділяються на загальнодержавні й місцеві

За способом стягнення розрізняють два види податків розкладні й окладні.

За формою оподаткування – прямі й непрямі податки.

Основні принципи податкової політики:

фіскальна й економічна ефективність

соціальна справедливість


Загальнодержавні податки й обов’язкові платежі

1. податок на прибуток підприємств; 2. податок на доходи фізичних осіб; 3. податок на додану вартість; 4. акцизний податок; 5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 6. екологічний податок; 7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; 8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; 9. плата за користування надрами; 10. плата за землю; 11. збір за користування радіочастотним ресурсом України; 12. збір за спеціальне використання води; 13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 14. фіксований сільськогосподарський податок; 15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 16. мито; 17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.


Місцеві збори (обов’язкові платежі)

До місцевих податків належать:
1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2. єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
3. туристичний збір.


Фактори надійності та ефективності податкової системи


Раціональність побудови податкової системи

Раціональність рівня організації податкової служби держави


Система органів державної податкової служби

Податкова служба це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.


Державна податкова адміністрація України (вищий рівень)

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (середній рівень)

Державні податкові інспекції в районах, містах (окрім міст Києва та Севастополя), районах у містах (низовий, базовий рівень)

відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція)

Основні завдання органів державної податкової служби:


здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі ( податки, інші платежі);
внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів та єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб;
роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі (групи)

а) прямі податки: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно (нерухомість); плата (податок) за землю; податок на промисел;

б) непрямі податки: податок на додану вартість; акцизний збір; мито;


в) платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі: збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету; відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг; рентні платежі; державне мито; плата за торговельний патент за деякі види підприємницької діяльності;

г) внески до цільових фондів.

Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва
(спрощення системи оподаткування – один податок замість усіх, передбачених законодавством)

Платники податку – фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, у яких річний обсяг реалізації – 150 тис. грн.(перша група). Оподаткування з доходів підприємця: 15% чистого місячного доходу; 17% з суми доходів, яка перевищує десятиразовий розмір мин. зарплати, встановленої|установленої| на 1 січня звітного року.

17% з суми доходів, яка перевищує десятиразовий розмір мин. зарплати, встановленої|установленої| на 1 січня звітного року.


1 млн.грн.(друга группа); Ставки єдиного податку встановлюються місцевими радами залежно від видів діяльності в межах від 2 до 20% мінімальної заробітної плати встановленою на перше січня звітного року з розрахунку на один місяць.
-5 млн.грн. (третья група) Ставка податку:3% и уплата ПДС); 5% без ПДВ.


В Україні встановлена єдина ставка ПДВ. Вона має два вираження: 20% включення в ціни товарів, робіт, послуг; 16,667%  визначення суми ПДВ в реалізації товарів, робіт, послуг за цінами, що включають ПДВ. Крім того, для окремих випадків передбачена так звана нульова ставка.


Включення ПДВ у ціни

Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з яким-небудь продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду:


ПДВ у бюджет: ПДВб =НЗ -ПК

ПК звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) підприємством платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (звернення і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Включення акцизного збору у відпускні ціни товарів (ВЦ)

Методи обчислення акцизного податку

Для вино-горілчаних і тютюнових виробів установлено стягнення податку за допомогою спеціальних акцизних марок (перший метод)

Для решти товарів обчислення проводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період (декаду, місяць).

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон країни.

Платниками мита є декларанти товарів, які переміщуються через кордон.

Процентні ставки мита встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні

Платежі за ресурси:

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід)

Збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду);


Плата за користування надрами (за видобування корисних копалин).


Види спеціального використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля живиці; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування

Основні цільові фонди:

У сфері соціального страхування:
-Пенсійний фонд;
-Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
-Фонд соціального страхування на випадок безробіття;
-Фонд соціального страхування від нещасних випадків.


Тимчасові
-Фонд соціального захисту інвалідів;
-Фонд охорони навколишнього природного середовища.


Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.


Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування


Недоліки податкової системи та їх вплив на розвиток економіки


1. Понад третина всіх доходів у формі податків, які надходять у розпорядження держави, стягується за допомогою непрямих податків, тобто об'єктом оподаткування є не тільки дохід або прибуток, а й витрати суб'єктів господарювання.


2. Податкова система не стимулює підприємницькі структури накопичувати фінансовий капітал й інвестувати його в основні та оборотні активи.


3. Чинна податкова система характеризується нестабільністю як за видами податків, базою оподаткування, податкових ставок, так і за методикою обчислення податків, термінів і порядку їх введення в дію.


4. У податковій системі України практично відсутні податки, пов'язані з майном (власністю).


5. Існуюча податкова система неефективна з точки зору держави, але дуже вигідна для чиновників та недобросовісних платників податків, або дає змогу одним приховувати свої доходи, а іншим отримувати частину цих доходів шляхом «прикриття» несумлінних підприємців.


6. Податкова система, що застосовується, не створює умов для зменшення товарообмінних операцій в економіці України.


Фінанси підприємств і об'єднань[1]

складова частина фінансової системи держави. Специфіка фінансів підприємств і організацій полягає в тому, що вони безпосередньо обслуговують процес виробництва, де здійснюється створення і первинний розподіл ВВП.

Фінанси підприємницьких структур це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються для виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг у різних галузях економіки[1].


Організація і функціонування фінансів підприємств базуються на певних принципах[1]:


комерційний розрахунок;
господарську і фінансову незалежність;
фінансову відповідальність;
матеріальну зацікавленість.

Для фінансування капітальних вкладень, окрім амортизації, залучаються також інші джерела фінансових ресурсів[1]:

прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства; фінансові ресурси, залучені від розміщення акцій; пайовий капітал; довготермінові кредити комерційних банків; придбання основних фондів на основі фінансового лізингу; інвестиційний податковий кредит; цільові субсидії; бюджетні асигнування та кошти державних цільових фондів (за рішенням уряду).

Джерелами створення оборотних коштів можуть бути:

власні кошти (чистий прибуток підприємства);
залучені кошти (кредиторська заборгованість);
позикові кошти (короткотермінові кредити банків).


Основні принципи розподілу прибутку:

першочергове виконання фінансових зобов'язань перед державою;
максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного виробництва;
використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;
спрямування прибутку на соціально-культурні потреби.

У комерційному підприємстві прибуток є основним узагальнюючим показником діяльності, а також джерелом задоволення відповідних потреб підприємства.

У розподілі прибутку підприємницьких структур можна виділити два етапи:

1.Розподіл загального прибутку підприємства. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. При цьому державою регламентуються податки з відповідними пільгами та санкціями.


2. Розподіл і використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі розподіл прибутку може відбуватися через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямуванням коштів безпосередньо на фінансування витрат.


У процесі відтворення фінанси підприємств виконують три функції:

1.Забезпечення фінансовими ресурсами фінансово-господарської діяльності підприємств.

2.Контрольна функція. У процесі господарської діяльності рух фінансових ресурсів певною мірою відстає від потреб діяльності господарських суб'єктів, тобто має місце нестача фінансових ресурсів для здійснення платежів. Це може відбуватися в результаті нецільового і недостатньо раціонального використання фінансових ресурсів. Тому виникає необхідність здійснення безпосереднього контролю за діяльністю господарських суб'єктів за цільовим і раціональним використанням фінансових ресурсів. Такий контроль здійснюється завдяки властивої фінансам контрольної функції.

3.Розподільна. За її допомогою здійснюється розподіл створеного суб'єктом господарювання валового внутрішнього продукту на частини, одна з яких підлягає перерахуванню до Державного бюджету і позабюджетних фондів, а інша - залишається у його розпорядженні. В результаті цієї функції відбувається спрямування фінансових ресурсів на поповнення статутного капіталу, відновлення авансованих коштів у основний і оборотний капітал, формування резервного фонду, фонду споживання і нагромадження.

Для фінансування установ і організацій некомерційного характеру використовуються такі джерела:

бюджетні кошти, які виділяються установам і організаціям на основі визначених нормативів; грошові кошти державних і муніципальних, приватних і колективних підприємств, громадських організацій, громадян за виконані роботи (послуги), проведені платні заходи згідно зі заключними з юридичним особами договорами і замовленнями населення; надходження від надання платних послуг населенню; виручка від здачі в оренду приміщень, споруд, устаткування; добровільні внески.

Кошти, які надходять з усіх джерел, утворюють фонд фінансових ресурсів (дохід) установи. Вони використовуються на виплату заробітної плати, відшкодування матеріальних і прирівняних до них витрат, розрахунки з іншими організаціями і банками, створення фондів економічного стимулювання. Залишки невикористаних упродовж року надходжень залишаються в розпорядженні установи і в бюджет не повертаються.

Діяльність профспілкових організацій забезпечується за рахунок:

вступних і членських внесків;
доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій;
благодійних внесків;
коштів, що надходять від підприємств згідно з колективними договорами.

Кошти, що надходять первинним профспілковим організаціям, витрачаються згідно з кошторисом на:

культурно-виховну роботу;
фізичну культуру і спорт;
матеріальну допомогу членам профспілок;
адміністративно-господарські та організаційні витрати;
преміювання профактиву.

Основними джерелами існування будь-якої політичної партії є членські внески, які можуть не покривати всіх її витрат. Окрім того, джерелом доходів політичних партій є надходження від видавничої та іншої діяльності, яка може бути комерційного характеру (продаж суспільно-політичної літератури, виробів із власною символікою; влаштування фестивалів, свят, виставок, лекцій тощо).

Політичним партіям заборонено отримувати кошти і майно від:


іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних громадян і осіб без громадянства;
державних органів і підприємств (окрім випадків, передбачених законодавством);
підприємств, створених на основі змішаної форми власності, в яких частка держави або іноземного учасника перевищує 20 % ;
анонімних жертводавців.

Доходи доброчинних фондів формуються за рахунок:

внесків членів фондів; благодійних внесків і пожертвувань фізичних та юридичних осіб; коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінансування конкретних програм, які відповідають завданням фонду; кредитів та інших позик; частини доходів від діяльності створених благодійними фондами суб'єктів підприємництва в межах, передбачених їхніми установчими документами.

Міжнародні фінанси –

це сукупність економічних відносин, заснованих на міжнародних угодах в області наявного і безготівкового обороту валютних цінностей, а також інституційних утворень, обслуговуючих реальний грошовий оборот у сфері міжнародних операцій і розрахунків. Учасниками міжнародних відносин є юридичні і фізичні особи, уряди іноземних держав, міжнародні фінансові організації, неформальні об'єднання (клуби), що здійснюють операції з валютними цінностями і приймаючі рішення по найважливіших питаннях координації і управління світовими фінансовими потоками.

Міжнародні фінансові інститути

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

Всесвітній банк (ВБ)

Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР)

Основна мета МВФ

полягає в підтримці стабільності в міжнародних фінансах для стимулювання економічного зростання і міжнародної торгівлі

Стабільність МВФ досягається головним чином за рахунок двох інструментів:

валютних курсів

платіжних балансів

Для регулювання валютних курсів окремих країн МВФ здійснює:

валютні інтервенції

позики в іноземній валюті та рухи капіталу

Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР) був створений з метою:

впливу на післявоєнний устрій Європи, зокрема для реалізації плану Маршалла. У подальші роки було створено ще три підрозділи (філії): Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – у 1956 р., Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – у 1960 р., Багатобічне агентство по гарантованих інвестиціях (МАГІ) – у 1988 р.

Діяльність БМР

1. Форум для міжнародної валютної співпраці; контроль за банківською діяльністю; економічне й валютне співробітництво в Європі.
2. Виконання ролі центру валютно-економічних досліджень з метою аналізу функціонування міжнародних фінансових ринків і узгодження валютної політики держав для найбільш ефективного виконання своїх функцій центральними банками (збір і публікація даних про розвиток міжнародної банківської справи, систему управління в центральних банках).
3. Кредитно-банківські операції:
а) депозитно-позикові операції зцентральними банками;
б) прийом урядових внесків за особливими угодами;
в) операції з валютою та цінними паперами (окрім акцій);
г) інвестиційні послуги для центральних банків;
д) короткострокове фінансування центральних банків.
4. Функції агента і довіреної особи центральних банків у здійсненні операцій на світових ринках (валют, кредитів, цінних паперів, золота) і операцій, пов'язаних з кредитами і позиками|позичками| ЄС.

Офіційні цілі МВФ

сприяти збалансованому зростанню міжнародної торгівлі;
підтримувати стійкість обмінних курсів валют;
сприяти створенню багатобічної системи розрахунків по поточних операціях між членами Фонду й усуненню валютних обмежень, що гальмують зростання міжнародної торгівлі;
надавати країнам-членам МВФ кредитні ресурси, які дозволяють регулювати незбалансованість тимчасових платежів без використання обмежувальних засобів у області зовнішньої торгівлі та розрахунків;
служити форумом для консультацій і співробітництва в області міжнародних валютних питань.




Кредитна діяльність МВФ

Фінансові операції МВФ здійснюються тільки з офіційними органами країн-членів Фонду казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. Засоби Фонду можуть поступати в розпорядження його членів в рамках цілого ряду підходів і механізмів, що розрізняються головним чином видами проблем фінансування дефіциту платіжного балансу, а також рівнем умов, що висуваються МВФ. Причому ці умови є складеним критерієм, що включає три роздільні елементи: стан платіжного балансу, сальдо міжнародних резервів і динаміку резервної позиції країн. Ці три елементи, що визначають потребу у фінансуванні платіжного балансу, вважаються самостійними, і кожне з них може служити основою для подачі Фонду запиту про фінансування.


Сфери діяльності ВБ:

- надання позик, грантів і технічної допомоги насамперед в інфраструктурних галузях економіки;
- надання консультаційно-аналітичних і трейнинг-послуг;
- стимулювання притоку інвестицій у країну з інших міжнародних фінансових джерел.

Основні завдання ВБ:

1. Координація руху капіталу у світовому масштабі.
2. Усунення політичних і економічних відмінностей між розвиненими країнами.
3. Стабілізація світової економіки.
4. Забезпечення працею інтелектуального центру.

Напрями поточної діяльності:
1. Розробка стратегії по скороченню рівня бідності.
2. Робота в області трудових ресурсів.
3. Організаційний розвиток.
4. Захист навколишнього середовища.
5. Розгляд проблем заборгованості.
6. Розвиток приватного сектора.

Регіональні фінансово-
кредитні організації

Азіатський банк розвитку (АЗБР) – створений у 1963 році під егідою Економічної комісії для Азії і Далекого Сходу, пізніше перейменованою в Економічну і соціальну комісію для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО).

Міжамериканський банк розвитку (МАБР) – створений у 1959 р. з метою надання допомоги в прискоренні економічного і соціального розвитку в Латинській Америці і Карибському басейні.

На Близькому Сході й серед арабських держав Північної Африки найбільш впливовим інститутом є Ісламський банк розвитку(ІБР), створений у 1974 р. Окрім нього тут діють: Арабський банк економічного розвитку Африки (АБЕРА), Арабський фонд економічного і соціального розвитку (АФЕСР), Арабський валютний фонд (АВФ), Кувейтський фонд арабського економічного розвитку (КФАЕР).

інші кредитно-фінансові інститути: Міжамериканська інвестиційна корпорація (МАІК), Карибський банк розвитку (КБР або Карибанк), Центральноамериканський банк економічної інтеграції (ЦАБЕІ),

Група Африканського банку розвитку (АФБР) включає Африканський банк розвитку (АБР), Африканський фонд розвитку (АФР), Довірчий фонд Нігерії (ДФН). Інші африканські кредитно-фінансові інститути: Східноафриканський банк розвитку (САБР), Банк розвитку держав Центральної Африки (БРДЦА), Західноафріканський банк розвитку (ЗАБР).

Валютно-кредитові й фінансові інститути, створені в рамках Європейського союзу: Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський фонд розвитку (ЄФР), Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства (ЄФОГСГ).

Цілі АЗБР

- сприяння економічному зростанню й співробітництву в регіонах Азії і Далекого Сходу;
- зниження рівня убогості;
- покращення становища жінок;
- розвиток трудових ресурсів, включаючи планування в області народонаселення;
- забезпечення раціонального природокористування.

Функції АЗБР

- надання позик і вкладення власних коштів у цілях досягнення економічного й соціального прогресу держав - членів, що розвиваються;
- надання технічної допомоги й послуг експертів у підготовці й здійсненні програм і проектів розвитку;
- стимулювання державних і приватних інвестицій у цілях розвитку;
-надання допомоги в координації планів і цілей розвитку.


Функції МАБР

- сприяння вкладенням державного і приватного капіталу до Латинської Америки в цілях розвитку;
- використання власного капіталу, коштів, отриманих на грошових ринках, та інших доступних ресурсів для фінансування першочергових економічних і соціальних проектів у регіоні;
- заохочення приватних капіталовкладень у проекти, які сприяють економічному розвитку, і доповнення приватних капіталовкладень, коли приватний капітал виявляється недоступним на нормальних умовах;
-співробітництво з країнами-учасницями з метою орієнтації їхньої політики розвитку на ефективніше використання їхніх ресурсів при заохоченні більшого взаємодоповнення їх економік і розширення зовнішньої торгівлі;
- забезпечення технічної допомоги в підготовці, фінансуванні й здійсненні планів і проектів розвитку

Функції ІБР

інвестування коштів в акціонерний капітал;
кредитування виробничих підприємств і проектів;
надання фінансової допомоги державам-членам у інших формах з метою економічного й соціального развитку та деякі інші.

Напрями діяльності ІБР

- надання позик для фінансування проектів в області інфраструктури,
- участь у капіталі сільськогосподарських і промислових підприємств і проектів,
- фінансування проектів, що мають швидку віддачу та ін.

Мета, основні напрями діяльності АФБР

сприяння економічному розвитку і соціальному прогресу регіональних держав-членів;
фінансування інвестиційних програм і проектів;
мобілізація ресурсів шляхом організації сумісного фінансування, здійснюваного Банком спільно з дво- і багатобічними інститутами розвитку;
сприяння веденню міжнародного діалогу й зростанню взаєморозуміння у питаннях розвитку, що стосуються Африки;
заохочення державних і приватних інвестицій;
надання необхідної технічної допомоги в підготовці проектів розвитку.
Основні напрями діяльності:
підготовка і проведення макро-реформ;
раціональне використання природних ресурсів і охорона навколишнього середовища;
участь жінок у процесах розвитку;
сприяння розвитку приватного сектору;
скорочення рівня заборгованості й убогості;
економічна інтеграція та багатонаціональні проекти;
сприяння торгівлі.





Приложенные файлы

  • doc 9694368
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий