ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ Мінеральні ресурси України. Із 200 видів відомих людству корисних копалин, воно використовує для своїх потреб 120 видів. Усього в Україні на кінець ХХ століття виявлено і розвідано 97 видів корисних копалин, що зосереджені майже у 8 тис. родовищ, половина з яких розробляється. три основні групи: паливні, рудні нерудні. Паливні мінеральні ресурси запаси паливних ресурсів в Україні характеризуються різким переважанням у їх структурі твердих видів палива: кам’яного вугілля, горючих сланців і торфу та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводнів. Вугілля: Кам’яне вугілля (запаси - понад 109 млрд т, Україна посідає 2-е місце в Європі та 7-е у світі) - 98% добувають у Донбасі, - 2% в Львівсько-Волинському басейні.Донецьке вугілля залягає на глибині 500-700 метрів (максимальна – 1500 метрів), товщина шарів – 0,5-2,0 м, 25% -коксується. Львівсько-Волинський басейн зосередив 2% вугілля, яке залягає на глибині 300-700 м, товщина шарів – 0,5-1,0 м. Буре вугілля – у Дніпровському басейні - простягається на Правобережжі від Житомирської до Дніпропетровської областей (запаси -2,4 млрд. т, глибина залягання – 5-140 м, відкритий видобуток). Найбільший в Україні вуглевантажний комплекс, м. Маріуполь Характеристика вугільних басейнів України Площа – 100 тис. км2. Загальні запаси 6 млрд. т. Глибина залягання пластів 150-180м. Потужність шарів 3-12м. Впродовж Дніпра, з пн. Зах. На пд. сх.: Житомирська, Черкаська, Кіровоградська, Дніпропетровська та Запорізька обл. Дніпровський буровугільний басейн Площа – 10 тис. км2. Глибина залягання пластів 300-700м. Потужність шарів до 2,8м. Коксівне вугілля – 40% загальних запасів. Північний захід України, межа Львівської і Волинської областей Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн Площа 20 тис. км2. Промислові запаси 43,2 млрд. т., коксівне вугілля - 30% загальних запасів. Максимальна глибина залягання пластів – 1200м, пересічна – 500-700м. Потужність шарів – 0,5-2м. Східна частина України, території Луганської, Донецької, Дніпропетровської і частина Полтавської та Харківської областей Донецький кам’яновугільний басейн (Донбас) Стисла характеристика Географічне положення Назва вугільного басейну Нафта і газ Три нафтогазоносних района - 285 родовищ нафти і газу, нерозвідані ресурси нафти і газу в надрах України перевищують видобуті в 1,8 рази і розвідані — в 2,5 рази - 45 нафтових, 78газових, 45 нафтогазоконденсатних, 4 нафтогазові, 6 газонафтових, 78 газоконденсатних родовищ у: Передкарпатському(Західний), Дніпровсько-Донецький(Східний)Причорноморський(Південний). Передкарпаття (Західний н/г район) належить до одного з найдавніших районів нафто- і газовидобутку в світі. Найбільші родовища нафти — Долинське, Битківське, Бориславське, а серед нових — Лопушнянське у Чернівецькій області глибина 5600-5700м Газ тут значною мірою вичерпаний. Найважливіші родовища його — Дашавське, Угерське, Рудківське і т. ін. глибина 1200-1800мПередкарпатський газ, в складі якого 98% метану — дуже цінна хімічна сировина. Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район простягається на Лівобережжі Дніпра, у Чернігівській, Полтавській, Сумській та Харківській областях. тут зосереджено понад 70% розвіданих покладів нафти і газу в Україні. Райони залягання промислових запасів нафти розміщені північніше газових Найбільшими нафтовими і нафтогазовими родовищами (60-65% глибина 4200-5900 м ) є Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська область), Глинсько-Розбишівське(Полтавська область), газовими запасів газу (85-90% – Західнохрестищенське (Полтавська область), Шебелинське, Єфремівське(Харківська область). Причорноморсько-Кримський н/г район нафта – Поворотне на Керченському півострові і півдні Одеської області промислові родовища газу – Джанкойське,Глібівське (Крим),. Високо оцінюються геологами поклади нафти й газу на шельфі Чорного й Азовського морів. Нафтогазоносні пласти залягають там на глибині 5 км при глибині моря 500 м. Нині відкрито більш як 10 родовищ, найбільшими з яких є Голіцинське, Штормове, Казантипське. Волино-Подільськийнафтогазоносний регіон - Локачинське газове родовище Потенційні ресурси нафти і газу шельфів Чорного і Азовського морів - підготовлені 28 об'єктів на глибині не більш 60 метрів Подальша перспектива розвитку нафтогазоносних регіонів Горючі сланці та торф Горючі сланці розвідані у Придніпров'ї – Бовтиське родовище (Кіровоградська область), Карпатах і на Поділлі. Їх можна використовувати як паливо для ТЕС, сировину для виробництва пластмас, цегли і цементу, як стимулятор росту сільськогосподарських рослин. Однак промислова розробка горючих сланців в Україні поки що не проводиться.Поклади торфу є здебільшого у північних областях України(Рівненській, Чернігівській та Волинській областях) , в річкових долинах на Поліссі і в Лісостепу. Загалом налічують понад 2 500 переважно невеликих родовищ. Торф використовується в сільському господарстві і лише незначна його частина – як паливо Уранові руди Кіровоградска область експлуатуються 3 уранових родовища, серед яких і Новокостянтинівське,Новогурієвське та Сурське Дніпропетровська область-12 уранових шахт з сумарним видобутком 900 тис. т на рік (до 2015 до 1,5млн.т на рік) , що майже 30% від потреби України - Оцінка запасів невідома Рудні ресурси України Складаються: Руди чорних металів (залізна та марганцева руда) - загальні запаси залізних руд становлять понад 27 млрд т., марганцевих – 2.5 млрд.т Руди кольорових металів Залізні руди Запаси зосереджені в чотирьох басейнах: Криворізькому (вміст заліза понад 60%), Кременчуцькому (вміст заліза 35-40%), Білозерському (вміст заліза 60-65%),Керченському (вміст заліза 20-40%). Видобуток залізної руди на Дніпропетровщині кар”єрним способом Марганцеві руди Нікопольський марганцеворудний басейн (вміст марганцю – 27%):Нікопольське родовищеВеликотокмацьке родовище (Запорізька область) – не розробляєтьсяІнгулецько –Дніпровське родовище Руди кольорових металів. титанові руди родовища – Іршанське(Житомирська область) і Самотканське (Дніпропетровська область)ртутні руди Микитівське родовище (Донецька область), Закарпаттяполіметалічні(свинцево-цинкові) руди Берегівське(Закарпатська область) нікелеві і кобальтові руди - Побужжя(Кіровоградська область) та Придніпров’яалюмінієві руди – Дніпропетровщина, Закарпаття та Приазов”яМідь – ВолиньЗолото – Мужіївське родовище на Закарпатті Боксит Нерудні корисні копалини Хімічна мінеральна сировина. сірка, кам’яна і калійна сіль, фосфорити, апатити - Передкарпатський сірконосний басейн - Роздільське, Язівське,Подорожнянське, Новояворівське родовище та з способом підземної виплавки – Немирівське кухонна сіль - Артемівське і Слов'янське (Донецька область),Солотвинське (Закарпатська область), озеро Сиваш. Фосфорити - у Придніпров’ї, Придністров’ї, Сумській і Харківській областях,апатити – у Житомирській і Запорізькій областях (не розробляються) Будівельна сировина -Мергель, крейда, вапняк, глина, піски, гіпс, суглинки, туфи, пісковики, базальти, граніти, мармурІнші нерудні копалини Вогнетривкі глини, флюсові вапняки, доломіти, формувальні піски, кварцити, графіт, озокерит. Бурштин та ін. Берил із Волинського родовища, смт. Володарськ-Волинський Земельні ресурси України Україна займає 0,45% від площі світу й 6% від Європи, тобто 60,4 млн. га. Земельний фонд складається: - 71,2% становлять сільськогосподарські землі, (у тому числі: рілля – 55,1%, багаторічні насадження – 1,7%, сіножаті і пасовища – 12,5%);лісами вкрито 17,2% площі держави;під забудовами знаходяться 3,8%;4% території України вкрито водою;1,5% зайнято болотами;інші землі (яри, піски, зсуви, радіактивно забруднені території тощо) займають 4,1% загальної площі України. Показник забезпеченості населення сільськогосподарськими угіддями в Україні складає 0,8 га на одного жителя, з них 0,65 га становить рілля. Продуктивність земель У структурі грунтового покриву України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на 55% площ орних земель; 10% орних земель займають опідзолені й деградовані чорноземи; 9% – каштанові; 7% – підзолисті;6,7% – сірі лісові;2,5% – солонцюваті;2% – лужні та ін. В Україні зосереджено 25% покритих чорноземом площ світу. Водні ресурси Забезпеченість водою на одного жителя - 1053 м. куб за рікбільше 70 тис. Річок та 210 км3 річкового стоку - найбільше Дунай – 123 км3, Дніпро – 53 км3, Дністер – 9 км3, Тиса – 6 км3, Сіверський Донець – 5 км3 і Південний Буг – 3 км3. Три тисячі озер України акумулюють у собі 11 км3 води - Найбільше з прісних – Світязь, солоних – Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км3, солоних – 8,6 км3. більше тисячі водосховищ, загальним об’ємом понад 55 км3. Ставки - близько 28 тис., об’ємом більше 3 км3Підземні води перевищують 20 км3 , на півночі і заході. Глибина - від 100 м на півночі до 600 м на півдні України.Чорне і Азовське моря, довжина берегової смуги яких становить 2 тис. км, (основа для розвитку морського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей). Поверхневі води Лісові ресурси Середня лісистість її території становить 17,2% (10,8 млн. га)(у світі — 29%). На одного жителя припадає менше 0,2 га лісу (у світі — 1,4 га). Лісонадлишковими районами є Карпати (лісистість – 40%) і Полісся (26%). 40% запасів деревини – твердолистяні породи: дуб – 22%, бук – 13%, граб – 2%, листяні породи -береза, осика, вільха, липа, тополя. Україна задовольняє 25% своїх потреб у деревині Рекреаційні ресурси Розподіляються на: - бальнеологічні (лікувально- оздоровчі) - туристичні - пізнавальні Бальнеологічні ресурси мінеральні води, лікувальні грязі, ропа, кліматологічні ресурси лісів, морів, гір (гірські ландшафти Карпат та Криму, пляжі Чорного та Азовського морів) . - В Україні понад 100 джерел мінеральних вод: “Нафтуся” – у Львівській, “Куяльник” – в Одеській, “Миргородська” – у Полтавській, зразка “Боржомі” – у Рахівському районі Закарпатської, “Великодолинський нарзан” – в Одеській областях - Мінеральні води є вуглекислими, сірководнєвими, радоновими, натрієвими тощо Основні напрями раціонального використання природних ресурсів – впровадження ресурсозберігаючих технологій;– комплексне використання, спрямування на максимальне вилучення корисних компонентів з одиниці сировини і відходів;– відтворення лісових, водних, земельних ресурсів;– розширення геологорозвідувальних робіт;– розвиток екологічної інфраструктури (очисні споруди); збереження та примноження системи заповідників і заказників.

Приложенные файлы

  • ppt 10656925
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий