Уроки розвитку зв’язного мовлення 3 клас

Відділ освіти Любешівської райдержадміністрації
районний методичний кабінет
ЗОШ І-ІІ ст. с. В’язівне













УРОКИ
РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В 3 КЛАСІ



















Підготував вчитель початкових класів
Оласюк В.П.



2011

Посібник написано відповідно до чинної програми з української мови. У ньому подано 18 конспектів уроків розвитку зв’язного мовлення для 3 класу початкової школи. Уроки подані послідовно згідно з календарним плануванням і зошитом з розвитку мовлення «Подружися зі словом» для 3 класу К. І. Пономарьової.
Вміщені в ньому завдання сприятимуть формуванню в учнів умінь створювати діалог, складати план тексту, будувати і записувати розповідь, опис, міркування, докладний переказ тексту, лист, інструкцію до гри.
Додатковий матеріал містить казки, оповідання, вірші, загадки, прислів’я, наукові відомості, об’єднані тематикою того чи іншого уроку.
Пропонуються зразки бесід під час підготовчої роботи, які сприяють вихованню дітей.
Підібраний матеріал допоможе вчителям початкових класів у підготовці до уроків з розвитку зв’язного мовлення.




Автор-упорядник В. П. Оласюк, вчитель початкових класів
ЗОШ І-ІІ ст. с. В’язівне




Рецензенти: Р. Г. Бондарчук, вчитель початкових класів ЗОШ І-ІІ ст.
с. В’язівне

Н. У. Шукалович, методист райметодкабінету відділу освіти
Любешівської райдержадміністрації







Розглянуто на засіданні педагогічної ради ЗОШ І-ІІ ст. с. В’язівне,
протокол №3 від 11 березня 2011р.








ВСТУП

У базових навчальних програмах з української мови передбачено, що з метою формування в молодших школярів умінь будувати усні й письмові перекази прочитаних чи прослуханих текстів, створювати власні розповіді, описи й міркування і правильно оформлювати їх на письмі відводяться окремі уроки розвитку зв’язного мовлення. Вони проводяться один раз на два тижні. У кожному класі початкової школи мають конкретні завдання.
У третьому класі на всіх уроках зв’язного мовлення в учнів формуються уміння будувати письмові висловлювання: перекази текстів, розповіді, описи, міркування з використанням певних допоміжних матеріалів
· запитань, опорних слів, даного початку, плану тощо. Перед виконанням кожної письмової творчої роботи обов’язковим має бути підготовчий етап уроку. Він включає лексичну роботу (тлумачення значення окремих слів, добір синонімів, образних слів і словосполучень); складання плану майбутнього переказу чи твору; орфографічну підготовку ( повторення правил пунктуації, правопису окремих слів, структури тексту тощо). Під час добору тематики текстів для переказів і учнівських творів необхідно враховувати інтереси дітей, практичне спрямування та виховне значення текстів. Важливо навчити третьокласників письмово висловлювати своє ставлення до того, про що вони пишуть.
Формулювання теми уроку складається з двох частин: тема для спілкування, яку вчитель може змінювати, і мовленнєвий аспект ( мовленнєві уміння, які формуються на даному уроці), є обов’язковим для опрацювання.





















ЗМІСТ

Урок 1. Спогади про літо.
Розповідь за запитаннями.


Урок 2. Осінь зачаровує красою.
Розповідь за даним початком і запитаннями.

Урок 3-а. Бабине літо.
Опис за власними спостереженнями.

Урок 3-б. Твір-опис дуба за власними
спостереженнями.


Урок 4. Чому ластівки відлітають найпершими?
Міркування за запитаннями.

Урок 5. Тварини і люди.
План переказу. Усний переказ тексту за планом.

Урок 6. Будь обережним на кризі!
Письмовий переказ тексту за складеним планом.

Урок 7. Снігу, снігу білого насипала зима.
Твір з попереднім складанням плану.

Урок 8. Вчимося писати листа.
Написання листа з попереднім складанням плану.

Урок 9. Новорічне свято.
Твір про враження від свята.

Урок 10. Київське море взимку.
Письмовий переказ тексту за складеним планом.

Урок 11. З ким я дружу.
Твір з елементами опису.

Урок 12. Строкатий дятел
· лісовий лікар.
Письмовий переказ тексту за складеним планом.

Урок 13. У моєї мами золоті руки.
Твір-міркування.
Урок 14. Моя сім’я.
Твір-розповідь.

Урок15. Уже прилинула весна.
Опис науковий і художній.

Урок 16. Рухливі ігри.
Інструкція до гри.

Урок 17. Зозуля.
Письмовий переказ тексту.


































Урок 1
Складання розповіді за запитаннями
Спогади про літо
Мета.
Вчити учнів робити висновки зі спостережень за природою влітку, розвивати образне сприймання природних явищ, усне та писемне мовлення, вчити розвивати діалогічне мовлення, виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Ілюстрація до теми «Літо».

Хід уроку
Організація класу до уроку;

Кожен учень в клас прийшов
І приніс сюди веселість та бадьорість.
За знаннями радісно зайшов,
Щезли втома, лінь, розмови і суворість.
Друзі, посміхнемося разом,
Навкруги все стане лагідним, приємним.
Дружно до роботи візьмемось
·
І урок наш буде милим, теплим.

Актуалізація опорних знань.

Люблять всі відпочивати
І дорослі й діти.
Особливо теплим літом
Добре карасів ловити,
В річці цілий день пірнати,
Чи у лісі погуляти.
Влітку – кожен день чудовий,
Неповторний, загадковий.
Бесіда.
Діти, ви, напевне, здогадалися, про яку пору року ми сьогодні поговоримо?
Чим подобається вам літо? Що в ньому незвичайного?
Розповідь вчителя з елементами бесіди про літо. Розгляд ілюстрацій.
Прихід літа – це буяння зелені і квітів, це довгі теплі дні, це щедрі та ласкаві до кожної травинки й кущика сонце і земля.
Які літні місяці ви знаєте?
Чому вони так називаються?
А місяць червень луги косить,
Червоним соком ягідки зросить.
А місяць липень гарячим літом
Обсипле липи пахучим цвітом.
А місяць серпень серпом задзвонить
Достиглий колос додолу схилить.
Літо – найласкавіша пора року. Як гарно, як любо навкруги! Соковиті фарби милують око. Барвистий віночок літньої краси заквітчав природу. Завітаймо у гості до літнього неба.
Якого воно кольору?
Придивіться до хмаринок, влітку вони пухнасті, легкі.
Що нагадують вам їхні чудернацькі форми?
Під літнім сонцем, під теплим дощем швидко наливаються хліба, доспіває городина, достигають різні плоди.
Літо – благодатна пора для праці і відпочинку.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Це чудова пора, коли яскраво світить сонечко, тішать око своєю буйною зеленню і розмаїттям квітів степи, ліси, луки, ваблять ніжною прохолодою річки, ставки, озера. Більшість із нас чекає літа як свята, адже це час відпочинку, відпусток та канікул.
За довгу зиму ми вже встигаємо виплекати свою мрію про те, як проведемо літо. Хтось їде до табору, хтось до моря чи в гори або в якусь іншу подорож. Багато хто відпочиває на дачі або у родичів, хтось проводить канікули вдома.
Сьогодні ми будемо згадувати, як провели літні канікули, що найбільше запам’яталося, чим займались влітку.
1.Робота над текстом.
Як Юрко відпочивав
На шкільному подвір’ї діти жваво розповідали про свої канікули. Перебиваючи всіх, Юрко доводив, що найкращий відпочинок був у нього в селі. Спав досхочу, не робив зарядки, не обливався водою.

· А купався, загоряв?допитувалися друзі.

· Ні

· Грав у м’яча?

· Ні!

· А що ж ти робив?

· Читав! Майже увесь день, лежачи в ліжку, я читав цікаві книжки. А вечорами ще дивився телепередачі – від початку і до кінця.


· Що, на вашу думку доброго, а що – поганого в Юрковому відпочинку?

2. Читання тексту.
В гості до нас завітали казкові герої Знайко і Чомучка. Вони розповіли про свої враження від літа, про те, як провели літні канікули.

Дорогі друзі!
Ми дуже раді зустрітися з вами. За літо ви підросли, подорослішали. Напевно, гарно відпочили.
Ми також добре відпочивали. Все літо провели в селі у бабусі. Там із друзями купалися в річці, ходили в ліс по ягоди. Але найбільше нам сподобалося ловити рибу і кататися на велосипедах.
А ще ми із задоволенням допомагали бабусі. Годували курей, пасли телятко, підмітали подвір’я. Та найбільше полюбляли збирати черешні, малину, смородину, вишні. І на городі довелося добре попрацювати, бо гарно вродили огірки, кабачки, помідори.
За літо ми добре загоріли і набралися сил. А тепер готові разом із вами вчитися.
Бесіда за прочитаним.
Хто з вас упізнав себе у цих героях?
Чим подібним і ви займались влітку?
Розвиток діалогічного мовлення. Робота в парах. Складання діалогу на тему: «Спогади про літо».

IV. Підготовка до складання розповіді про свої літні канікули за запитаннями.

- Діти, Знайко приніс вам запитання, за якими він хоче почути ваші розповіді. Давайте скористаємося цією підказкою.
Де ти побував улітку?
Чим займався?
Що тобі найбільше сподобалося?
Які враження залишилися після літа?
Словникова робота.
Знайко приніс вам скриньку з висловами. Прочитайте їх. Використайте потрібні вислови у своїй розповіді.

Побувати на морі
їздити у табір відпочинку
провести літо у селі
ходити в туристичний похід
відпочивати на березі річки

плавати в морі
купатися в річці
ходити в гори, ліс
кататися на велосипеді, човні, катері
збирати ягоди, гриби, овочі, фрукти
загорати, бігати, гратися
ловити рибу
згрібати сіно
допомагати старшим

гарно загоріти
добре відпочити
набратися сил
загартуватися.

Повторення про текст.
З чого складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка).
Про що ми будемо говорити в зачині?
Що запишемо в основній частині?
Яку кінцівку придумаємо?
Як будемо записувати кожну частину? (З абзацу).
Який заголовок доберемо?

V. Фізкультхвилинка.

Щось стомилась наша спинка
І затерпли пальці
Встанем, друзі на хвилинку.
Скачем на скакалці.
Присідаєм і встаємо,
Пальцям працю ми даємо:
В кулачок і з кулачка,
Щоб рука була гнучка..
Трохи шию розім’яли
І за парти посідали.

Розгляд зразків твору.
Подорож у гори
Минулого літа тато, мама і я їздили в Карпати.
Подорож була дуже цікавою. Я вперше побачив гори. Особливо вразили мене велетні-буки. Приваблювала зелень сосон, смерек, ялівцю.
У величезних малинниках ми нарвали чимало малини. На схилах гір назбирали повне відро боровиків, опеньків, підберезовиків. На згадку про нашу подорож тато зробив багато знімків.
Пізно ввечері ми поїхали додому. Ця подорож у гори мені запам’яталась назавжди.

Літній відпочинок
Я дуже люблю відпочивати в селі. Там дуже красиво. З усіх сторін село оточене лісом, де росте чимало грибів і ягід, а недалеко протікає річка. У мене багато друзів, з якими я ходжу на річку і в ліс.
Вечорами ми з братом сидимо біля бабусі і слухаємо її казки.

Велосипедні гонки
Це відбулося влітку на канікулах. Я зі своїми подружками, дівчатками Лесею, Олею і Марійкою, вирішили провести велосипедні гонки. Мене призначили суддею. Ось уже всі учасники гонок на велосипедах виїхали на старт. Я махнула хусточкою. Поїхали! Попереду всіх – Оля. Та ось її наздоганяє Марійка. Побачивши це, натискує на педалі Леся. Тепер уже вона обганяє своїх подруг.
Та все ж першою фінішує Оля. Вона – переможиця.
VI. Усне складання твору за запитаннями і опорними словами (2-3 учні).
VII. Запис розповіді в зошити. Перевірка написаного.
Мої канікули
Літо я провів у селі. Щодня з хлопцями ми гралися, читали, гуляли в лісі. У сонячні дні ходили купатися на ставок.
Кожен день я працював з бабусею на городі. поливав квіти, овочі. Носив травичку кроликам.
Ввечері дідусь розповідав мені цікаві історії.
Цікаво і швидко пройшли мої літні канікули.

VIII. Підсумок.
Про що ми сьогодні розповідали?
Що вам найбільше сподобалося?

Додатковий матеріал
Літо
Здрастуй, літо довгождане!
Йдуть канікули веселі.
Сіно скошене, духмяне на току біля оселі.

Ой, яке ж ти любе, літо!
Тепло, сонячно надворі.
Скільки таємниць відкрито,
днів проведено на морі.

У садках гілля схилилось
від плодів червонобоких.
Сонце радо задивилось
на дітей рожевощоких.

Риболовля і купання,
і прогулянки до гаю,
гра від ранку до смеркання.
Літо, я тебе вітаю!

Прихід літа

А хто з вас знає, діти,
чи скоро буде літо?
бурчить ведмідь в барлозі:

· Вже їде десь на возі!-
Їжак на те ведмедю:

· Ні, на велосипеді-
Кричать зайці вухаті:

· Скоріш на самокаті!
·
Присвиснув дрізд:
· Та що там!
На літаку з пілотом!

· Брехня!- дерчить сорока.
·
У мене гостре око!
Торік я літо в маї
угледіла в трамваї!

· А от і ні! Бо звикло воно до мотоцикла!

· Але ж приїде нині
на легковій машині!

· Ні, в літа є коляска!

· Коляска? то вже казка!
Воно прилине скоро
на човнику з мотором!
А літо йшло пішечки,
воно вже недалечко.
І вкрились луки цвітом,
вітаючись із літом!
Ян Бжехва

Канікули

«Канікули!Канікули!»
· співає все навколо.
канікули,
канікули,
канікули у школі!
А що таке канікули?
Це літні дні барвисті,
це час,
коли нам ніколи
хоча б на мить присісти,
бо треба мчати босими
наввипередки з вітром,
з густих лісів приносити
горіхів повні відра.
Це час у річці хлюпатись,
підсмажувати спини,
і зранку в лузі слухати
тонку струну бджолину
А. Костецький


Урок 2.
Розповідь за даним початком і запитаннями.
Осінь зачаровує красою
Мета.
Збагатити знання учнів про осінні зміни в природі. Вчити спостерігати за барвами, звуками осінньої природи, складати розповіді за власними враженнями, формувати образне мислення, збагачувати словник дітей лексемами з переносним значенням, розвивати увагу, спостережливість. Формувати уміння висловлювати свої почуття за мотивами музичного твору, картинами. Виховувати естетичне сприймання природи, любов до рідного слова.

Обладнання.
Ілюстрації із зображенням осені, записи музики П. Чайковського, картки з текстами, листочки різних дерев.
Хід уроку
Організація класу до уроку.
Актуалізація опорних знань.
Загадка.
Невидимка ходить в гаї.
Всі дерева роздягає. (Осінь).
Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні у нас урок розвитку зв’язного мовлення про вічну красу – про природу, про барви осіннього лісу. Ми спробуємо очима художника побачити красу осені і відобразити її у своєму творі.
Яку мету поставимо? (Відповідь учнів).
Узагальнення знань із теми «Осінь».
Ясне сонце не гріє, холодок повіва.
Засихає, жовтіє на узліссі трава.
Осипаються клени, листя з дуба летить.
Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть.
- Про яку пору року йдеться у вірші?
Чому ви так думаєте?
Як називають місяць жовтень? (золота осінь).
В якому значенні вжито слово «золота»? (у переносному).
Як це потрібно розуміти? (у жовтні листя на деревах жовте і виблискує на сонці, ніби золото).
Як ви розумієте прислів’я?
Жовтень ходить по краю та виганяє птахів із раю.
Чи спостерігали ви за такими прикметами?
Коли листя на березі починає жовкнути згори – буде рання весна, а знизу – пізня.
На горобині й дубі багато плодів – чекай суворої зими.
Поетична хвилинка.
Пригадайте, які вірші про осінь ви знаєте?
Жовтень
Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає.
Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком
стала наче золота.
Вітер, мовби ненароком,
їй косиці розпліта.
Н. Приходько
Осінь мрійна. Осінь мила
Все багрянцем притрусила.
І сама в барвистім листі,
ще в калиновім намисті
відійшла в ранкову пору
за високу темну гору.
Розгляд ілюстрацій, картин.
Осінь – ніби справжня художниця, без пензлика, без олівця розфарбувала дерева, кущі, трави. Запросила всіх на свій прощальний карнавал. Подивіться на картини. Такою бачать осінь художники.
Що вабить ваше око в осінньому лісі? (чарівність, краса).
Який колір найбільше повторюється?
Давайте прочитаємо текст.
В які кольори вбрались дерева восени?
Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези, святковими у своїй красі стоять золотаво-червоні клени, переливаються бронзою осики, від фіолетово-червоних до мідних відтінків сяють вдалині ще вбрані в свої шати дерева. (А. С. Волкова «Осінь»)
Що навіює сум? (Не чути пташиного щебету, облітає листя).
Узагальнення вражень від побаченого.
Якими фарбами розмалювала художниця-осінь дерева, кущі, трави?
Дайте відповіді на питання. (Робота в групах).
Яка стоїть берізка? (Ніжна, золота, струнка, чарівна).
Який клен? (Багряний, замріяний, золотистий).
Яка горобина? (Ніби дівчина в червоному намисті).
Яка ялинка? (Зелена, струнка, пишна).
Які на вигляд листочки? (Ніжні, золотисті, сріблясті).
До якої частини мови належать ці слова? (Прикметники).
Що роблять листочки, коли падають? (Кружляють, пурхають, летять, спускаються, лягають).
Яка це частина мови? (Дієслово).

Слухання музики про осінь.
Послухайте чарівні звуки музики. Це «Осіння пісня» П.І.Чайковського.
Які картини викликала музика у вашій уяві?
Які почуття пробудила у вас ця мелодія?
Зразки відповідей.
Жовтокоса чарівниця-осінь примчала на баскому коні у ліси і парки. Торкнулася чарівною паличкою верхівок дерев – і зашелестіли на них багряні шати і золоті намистинки.
Скрізь, куди не глянь, – золото, золото. І так тихо, тільки іноді налетить вітер, зірве з дерева листочки, і закружляють вони у повітрі, наче метелики.
На землі простелилися барвисті килими. А по холодному небу повільно попливли хмари, ніби велетенські білі кораблі.
Музика, поезія та живопис дружать між собою. Потрібно вміти відчути цю красу.

ІІІ.Фізкультхвилинка.
Вирушаємо у сад.
Руки вгору піднімаєм,
наче яблука зриваєм.
Назбираємо багато,
Щоб узимку ласувати.
(Показують рухи).

Повторення теми «Текст».
Які є види текстів? (Розповідь, опис, міркування).
З чого складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка).
Як ми їх пишемо? (З абзацу).
Ми сьогодні напишемо розповідь про осінь за даним початком і запитаннями.

IV. Робота з мовним матеріалом.
Дібрати близькі за значенням слова:
барви – кольори, відтінки, фарби;
вбрання – одяг, шати, наряд, плаття;
багряний – яскраво-червоний, мідний;
горять – виблискують, сяють, переливаються, палахкотять.

Читання розповіді.
Прочитайте розповідь про осінь, яку почала писати Чомучка.

Осінь зачаровує красою
По землі крокує осінь. Її сліди видно всюди. У лузі зачервоніла калина. Це
осінь подарувала їй червоне намисто. У садках дозріли яблука і груші. Чарівниця їх позолотила, підрум’янила, наповнила солодким соком.
Про які ознаки осені ви дізналися?
Які зміни сталися у садках?
Продовження розповіді.
Діти, продовжіть розповідь Чомучки за підказкою.
Що зробила осінь з берізкою?
Яким став клен?
Чому ялину і сосну осінь обминула?
Що сталося з травою?
Словникова робота.
Для того, щоб ваша розповідь була яскравішою, повнішою, Знайко хоче вам допомогти. Давайте заглянемо в його чарівну скриньку і прочитаємо вислови, які він нам приготував. Ви можете вибрати ті, які вам найбільше сподобались і є найбільш вдалими для написання розповіді.

Заплела в коси жовту стрічку
накинула жовту хустину
вбралася в жовту сукню
Про яке деревце говорять ці вислови? (Про берізку).

Одягся в багряний кафтан
позолотила кленові сорочку
розлила жовту фарбу на кленові віти
А це до якого деревця підходить? (До клена).

Добре пройшлася по траві
геть витоптала зелений килим на землі
пожовкла і зів’яла трава

Причепурила все на свій смак
нічого не залишила без уваги
всюди помітний дотик її жовтого крила
жовтий пензлик осені побував усюди
- В якій частині розповіді використаємо ці вислови? (Заключній).

Усне складання розповіді (2-3 учні).
Запис в зошитах.
Перевірка і аналіз записаного
Зразок.
Ось стоїть замріяний клен. Тихо падають з нього різьблені багряні листочки, а стрункі берізки вдяглися в золоті платтячка. Палахкотять червоні кетяги горобини. Тільки ніжні ялинки стоять у зелених сукнях. Травичка пожовтіла, ніби золотий килим. Тільки ще променіють айстри, ніжно посміхаються хризантеми.
Осінь нічого не залишила без уваги. Всюди помітний дотик її жовтого крила. Люблю я осінь за її красу!


V. Підсумок.

Про яку пору року говорили?
Чим вона нас приваблює?
Чого ми навчилися?
За допомогою чого так гарно склали твір? (За допомогою слів).
Яка наша мова? (Милозвучна, чарівна, солов’їна, дзвінкоголоса, багата).
Отже, потрібно вивчати свою рідну мову, любити її і берегти.

Додатковий матеріал
Прийшла чарівна осінь. Вона одягла свою жовту шапочку і поспішила до нас. От уже і листячко почало жовтіти, а інколи трапляється й багряне. Навколо все жовте. Осінь милує око своїм цвітом.
Ох! А як прощалися з рідною домівкою журавлі! Вони відчайдушно співали сумну пісню і відлетіли в теплі краї.
Як гарно! Це найкраща пора року. І я люблю осінь за її дарунки.
Осінь
Лісами та садами іде осінь. На ній золоте вбрання. На голові віночок із золотого колосся та осінніх квітів. В одній руці красуня несе плетений кошик. А з нього виглядають рум’яні яблука, соковиті сливи, янтарний виноград.
У другій руці пишна паляниця. Іде щедра осінь, частує всіх своїми дарами. Чарівниця про всіх дбає.
Дерева восени
Висока горобина
· наче дівчина, що одяглась на свято. Уся в червоному намисті та сережках. Листя ясена в осінню пору
· спокійного жовтуватого кольору. Усе верховіття дерева м’яко промениться, наче саме сонце оселилося в його легко розкинутих вітах. А королева осіннього лісу
· осика. Її листочки восени можуть бути вогняними, багряними, зеленастими, жовтими.
Найкраще милуватися осінніми деревами під час заходу сонця, коли воно вже сховалося за ліс.

Золота осінь
Щедро виграючи золотими фарбами, іде нашим рідним краєм чарівниця-осінь. Ходить вона полями, лісами і луками. Куриться білим туманом над річками й озерами. Шарудить опалим листям у садах і міських парках. Сипле золоті листочки на землю.
І падає, падає листячко, кружляє між гілками і лягає м’яким шаром на землю. Яка чудова, запашна і золотиста ковдра! Під цією ковдрою оселяються на зиму комахи, лісові миші, їжачки.
- Гарна, чудова осінь,- кажуть люди.
А якщо почне осінь бризкати дощиком, ніхто їй за це не дорікатиме: ще багатшим буде врожай.


Урок 3
·А
Опис за власними спостереженнями
Бабине літо
Мета.
Поглибити і уточнити знання про осінні явища, вчити спостерігати за бабиним літом в природі, дати наукове визначення цього явища, збагачувати словниковий запас, розвивати пізнавальні інтереси, спостережливість, виховувати любов до природи.

Обладнання.
Малюнки осені, картки з текстами, тлумачний словник, музика П. І. Чайковського «Пори року», «Осіння пісня».Репродукція картини І.Купріянова «Золота осінь».

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда про осінні явища.

· Яку пору року ми описували на минулому уроці розвитку зв’язного мовлення?(Осінь).

· Про яке осіннє явище розповідається у вірші?
Минуло літо швидко, дуже швидко.
І десь в траві маленький павучок
Із бабиного літа тягне нитку,
А їжачок – осиковий листок.
Діти, а чи знаєте ви, що воно таке «бабине літо»?
Бабине літо, діти, це повернення на короткий час літа восени. Ось-ось скінчиться тепло, але поки що гріє ясне сонечко, навкруги, ніби золотом прибрані стоять дерева, такі гарні, що хочеться на них дивитися й дивитися. Назбирала діброва осіннього жару. Вже скоро забере свої права холодна осінь. Комахи поховалися в свої нори. Лише де-не-де павучки, забувши про осінь та холод, плетуть між гілками дерев павутиннячко. Певне, хочуть піймати в нього осяйне тепле сонечко, щоб хоч трішечки притримати літо.
Знайко виписав значення вислову бабине літо із тлумачного словника. Давайте зачитаємо його.
Бабиним літом називають теплі, сонячні дні на початку осені, а також павутиння, що літає в цей період.

· То скільки значень має вислів бабине літо?

· Чи доводилось вам спостерігати це явище в природі?

· Що ви можете про нього розказати?
2. Побуваємо в храмі мистецтв.
Розгляд картини І. Купріянова «Золота осінь».

Художник зумів передати на картині «бабине літо». Ліс стоїть, ніби задумався, спокійно, величаво. Надворі по-літньому тепло.
Злегка стелиться по землі туман. Світле, прозоре повітря. Скрізь павутиння натягнуте колами із блискучими крапельками роси.
Але важко сказати, хто більше й краще оспівав рідну природу
· художники чи композитори. Музика
· мистецтво звуків, і тому вона теж може відтворити, якщо не всі, то в усякому разі багато звуків і шумів, які існують в природі.
Слухання музики.
Зараз послухаємо «Осінню пісню» Чайковського. Яку картину природи ви уявляєте?
Розповідь учнів.
День ясний і сонячний. По небу пливуть хмарки. У повітрі летить бабине літо. У повільному вальсі закружляли золоті листочки, опускаючись до землі. Чути тужливу мелодію відлітаючих журавлів.
3. Звертання до джерел народної мудрості.
Люди здавна спостерігали за природними явищами, тому існує багато прикмет. Є серед них і про бабине літо. Пояснимо їх.
Багато павутиння у період бабиного літо – на ясну осінь і холодну зиму.
Шовкові нитки бабиного літа стеляться по землі, по рослинах
· тепло триватиме.
А тепер послухайте кілька народних переказів та легенд, пов’язаних з бабиним літом.
Чому все ж таки цей період осені назвали бабиним літом?
Згідно з однією з версій, літаюче павутиння дуже схоже на жіноче волосся.
Згідно з другою версією, в цей період осені шинкують капусту й починаються жіночі вечори, на яких жінки та дівчата їдять пироги з капустою, співають пісні, жартують й одночасно при цьому займаються рукоділлям.
Ще одна назва пов’язана із закінченням жнив. У жінок усе літо минало у виснажливій праці, й небесні сили, у які вірили наші предки, їм немов би дарували літо восени
· теплі ясні дні з виблисками русалчиного волосся
· павутиння.
У Канаді це явище зветься індійським літом( за схожістю з барвистим вбранням індійців).
У Чехії
· павутинним літом.
У Німеччині
· «літом бабусь».
ІІІ. Усний опис бабиного літа за запитаннями.
Коли настає ця чудова пора?
Які в цей період сонце, небо, вітер, дерева, квіти?
Яка особлива ознака бабиного літа?
Що нагадують павутинки з краплинами вранішньої роси?
Як ти ставишся до цієї пори?

· Щоб краще описати це явище, давайте заглянемо до скриньки Знайка.
Виберіть з неї потрібні вам вислови.

після перших осінніх холодів
у кінці вересня чи на початку жовтня
на початку осені
перед холодними осінніми дощами

сонце щедро дарує своє тепло
гріє по-літньому
ніжно пестить землю своїм теплом

небо синє, чисте
над головою бездонна синь неба
на синьому небі ні хмаринки
вітер лагідний і теплий
повіває легенький вітерець
ледь гойдає віти теплий вітерець

дерева насолоджуються останнім теплом
стоять задумані й сумні
любуються своїм вбранням

останнє тепло ловлять осінні квіти
бабине літо прикрашають осінні квіти

павутиння, як сиве волосся
заплуталося в гілках дерев і кущів
поснувало траву

срібляться на сонці, як намисто
виблискують, як діаманти

IV.Фізкультхвилинка.
Зупинимо навчання час.
Фізкультпауза у нас.
Руки, наче крила в птаха,
Що летить й не знає страху.
Вгору-вниз їх підіймаю
І доверху підлітаю.
А тепер
· метелик я,
Рух дає мені життя.
До плечей згорну я руки,
Колові зроблю я рухи.
А голівкою покрутим
·
небезпек не має бути.
Якщо ж поруч небезпека,
·
Геть втікаємо далеко.
V. Зачитування зразків.

· Ось послухайте, як гарно описували це явище письменники в українській літературі.

Ось після холодних днів стало сонячно, тепло, немов улітку.
Засновигали метелики, зашерхотіли прозорими крильцями бабки, а павучки – у повітрі літають, верхи на павутинні. Простяглися срібні ниті в повітрі, проснувалися між деревами, кущами. А небо синє-синє, повітря чисте, а вода в озерах, мов дзеркало. Така тиша, і спокій, і радість, і смуток. Радість, що літо. Смуток, що літо бабине.
Це останнє тепло. Хоч удень і припікає ласкаво сонце, та вечорами залягають тумани, насилають на землю холод. Мовби літо ще випросило в осені трохи днів надолужить прогаяне.
Дмитро Чередниченко

Жовтогаряча осінь. По садах загуляли золотаві падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами.
Стоїть лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій
Іван Цюпа

VI. Самостійна робота. Запис опису в зошити.
Почалося бабине літо. Стоїть погожа безхмарна днина, лагідно пригріває сонце.
Летить павутина, зависає на паркані і на кущах. На кінчиках павутинок сидять легенькі павучки. Таким чином павуки мандрують на далекі відстані. Тільки-но настане бабине літо, вони залазять на дерева і починають випускати клейку речовину. Вона одразу ж застигає і утворює павутину. Дмухне вітерець, і павучок полетить подалі від гнізда. Іноді довго летить , а як зачепиться – кидає павутину й шукає собі схованку, щоб перезимувати, а навесні звити в ній гніздечко.
VII. Перевірка написаного.
VIII. Підсумок уроку.
Про яке осіннє явище ми говорили?
Що нового і цікавого дізналися?

Додатковий матеріал
Бабине літо
За горами, за лісами,
Сам не відаю, де саме,
Лунко прядка стугонить,-
Баба Осінь суче нить.

Крутить прядку швидко, швидко,
Ти не рвися, вийся, нитко,
Не вовниста, не лляна,-
Шовковисто-срібляна.

Я тобою розгаптую
Сукню жовто-золотую,
Розгаптую, надягну
·
Буду краща за весну.

Враз – ну де взялися в лиха? –
Два Вітри підкрались стиха,
В баби видерли нитки
І порвали на шматки.

Білі клапті в небі в’ються,
Пустуни Вітри сміються.
Літо бабине вгорі –
Отже, осінь на порі.
О. Пархоменко

Казка «Де беруться срібні павутинки»

Сидить старенька бабуся на сонці. А сонечко осіннє не пече, а тільки гріє ласкаво. Дивиться бабуся – в повітрі пливуть срібні павутинки.

· Звідки вони пливуть, де вони беруться? – питає у бабусі внучка.
А бабуся розповідає казку про ткача-павука . На високій тополі, що стоїть над шляхом, живе ткач-павучок. Сидить він високо-високо, аж під самою хмарою. Ось як пливе біла хмаринка над тополею, то з неї сиплеться пух. Падає пух на тополю, а павучок ловить його й ловить. І пряде з пушинок тонесенькі ниточки. З ниточок тче собі гніздечко. А зайві ниточки падають із тополі й летять-летять.
В. Сухомлинський

Ворота вирію

Вже переїхало з полів
зерно у затишні комори
і відчинились для птахів
ворота вирію над морем.
Стоять останні теплі дні.
По селах справили обжинки,
і літо в нашій стороні
тримає тільки павутинка.
Анатолій Качан

Урок 3
·б(на вибір)
Опис за власними спостереженнями.
Твір-опис дуба за власним спостереженням

Мета.
Учити дітей спостерігати за осінньою природою, розглядати та описувати дуб, збагачувати активний словник прислів’ями та приказками; розвивати пізнавальні інтереси, комунікативні вміння; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи, розвивати образне мислення, творчу уяву, пам’ять, увагу, фантазію та спостережливість.
Обладнання: природний матеріал: шишки, жолуді, гілочки та листя дуба, малюнки дуба.

Хід уроку

Підготовча робота. Екскурсія в ліс з метою спостереження за деревами восени.
Актуалізація опорних знань.

Ось ми у лісі (парку). Восени він стає золотим, бо жовте листя
кружляє в повітрі легкими зграями. Тільки горобина весела. Вона червоніє кетягами ягід з-поміж золотого листя. Сьогодні ми будемо спостерігати за деревом, назву якого відгадаєте за трьома підказками.
Перша підказка – це загадка.
Живе собі батько й тисячі синів має,
усім шапки справляє, а свою не має.
Друга підказка – це характер та зовнішність цього «батька». За характером він сильний, могутній, вольовий та багатирський; а зовні: високий, широкий , гіллястий, крислатий і дуплистий.
Третя підказка.
Ось листочок, з якого він дерева? (Показ листочка дуба).Здогадались? Так, це дуб.
Повідомлення теми і мети уроку.


· Ми в гостях у дуба. Сьогодні ми маємо дізнатися якомога більше про цього велетня та назбирати його діточок-жолудів.
Ось наші завдання:
Знати: ознаки дуба, характерні риси дерева.
Уміти: описувати дерево, спостерігати за його характерними ознаками, добирати та систематизувати матеріал за темою, складати усні та письмові зв’язні висловлювання.

Систематизація та упорядкування матеріалу.

Розгляд дуба та бесіда про його характерні ознаки.

· Стоїть посеред парку крислатий дуб. Придивіться, яка в нього кора? (Стара, тверда, чорна).

· Доторкніться до неї, глибокі зморшки проорали його кору.

· А листочки які? (Жовті, коричневі, брунатні, продовгуваті). Спробуйте їх на дотик пальчиками. Пожовкле листя густо вкриває могутні руки велетня, грізно шумить під час поривів вітру, який не може обірвати його, жбурнути додолу. Навіть осінь безсила щось вдіяти. Обдасть тільки брунатним кольором та й відступиться. От і стоїть міцнолистий дуб, широко розкинувши густе гілля. Його верхів’я високо в небі розчісує хмарам коси. Скільки йому літ? Ніхто не знає.

· Як ви думаєте, про що б міг розповісти нам цей велетень? Про що він мріє? (Я – дуже високий і міцний дуб, найбільший у всьому парку, можу поділитися з вами своїми листочками, жолудями. Я мрію, щоб настала весна, і тоді знову будуть дзвеніти на мені зелені листочки).

· Грибники кажуть: «Де дуби, там і (гриби)». А ще таке: «Якщо збираєш гриби, дивись і на дуби, щоб не заблукати». І дійсно, дуб може допомогти грибникові орієнтуватися в лісі, бо частіше росте на південних схилах.

Розгляд жолудя та бесіда про нього.

· На що схожий жолудь? (На грибок, на огірок, на парасольку).

· Про що він може нам розповісти? (Я схожий на маленьку парасольку, яка виросла на дубі, але нікого з вас сховати від дощу не можу, бо дуже маленький. А я схожий на огірок, зелененький, молоденький, але з’їсти ви мене не зможете).

· Як ви вважаєте, що б міг нам розказати маленький дубочок? Як він тут з’явився? (Діти спільно розповідають, кожен додає своє речення. – Я мрію про весну, про тепло, бо взимку замерзаю і не росту. Не ображайте мене, не ламайте мені руки, і тоді через багато років я виросту таким же великим, як і мій батько. А з’явився я тут уже давно, тільки ви мене не помічали. З великого дуба впав жолудь і проріс – так я і з’явився).

Розповідь про те, як росте молодий дубок.

· Жолудь який малий буває, а з нього великий дуб виростає,
· говорять люди. Як же росте молодий дубок? У перші роки він росте вгору повільно, а вниз – дуже швидко. Так продовжується 10 років. А потім дубок починає тягнутися вгору, ніби поспішає наздогнати втрачений час. Коли йому буде 500 років, він стане зростом, як будинок у 15 поверхів. І тоді люди скажуть: «дуб, мов богатир, стоїть, не ворухнеться». Інші дерева не можуть існувати стільки, скільки дуб: він може прожити більш, як 1000 років. Є на Україні відомий дуб, недалеко від міста Запоріжжя. На ньому навіть є табличка: «Під цим дубом гетьман Богдан Хмельницький промовляв напутнє слово до своїх козаків перед боєм: «Будьте ж, хлопці, у бою такими ж міцними, як цей дуб!».

· Послухаємо розповідь про дерево, яке і досі залишається німим свідком минулих подій. Це дуб, якому понад 400 років.
4. Порівняння художнього та наукового текстів.

Дуб
Стоїть посеред парку міцний, крислатий дуб. Він широко розкинув густе гілля. Його верхів’я високо в небі розчісує хмарам коси. Скільки йому літ? Понад 400. Він був свідком багатьох подій. Повз нього проносились урагани битв.
І діти, і дорослі люблять посидіти під крислатим деревом у затінку, а дуб гордо стоїть на узліссі. Він ніби оповідає про давні часи й радіє кожному новому щасливому дню. Глибокі зморшки проорали його кору. Темно-зелене листя густо вкриває могутні руки велетня, грізно шумить під час літньої бурі. Та ніякий вітер не може обірвати його. От і стоїть міцнолистий дуб до глибокої осені, але й вона безсила щось вдіяти. Розфарбує тільки листя брунатним кольором та й відступиться. Лише навесні скидає дуб свої пишні шати, чекає на молоде листячко. І знову шумітиме воно, даючи жадану прохолоду в літній день.(Художній опис).


· Який це текст?

· Чому ви так думаєте?
До слова дуб доберіть споріднені слова, визначте корінь. (Дуб, дубок, дубовий, дубина, дубняк).


· Визначте тип цього тексту.

Дуб
Дуб належить до родини букових. Листки в нього лапаті, плід – жолудь.
Росте дуже повільно: спочатку (до 80-ти років) у висоту, пізніше – у товщину. Любить світло. Доживає до 400-1000 років. Має високоякісну деревину, яка відзначається міцністю і довговічністю. Буро-сіра кора молодих дубків гладенька, але з віком темніє і на ній з’являються поздовжні тріщини. Листки яйцевидні, з помітними лопастями. У лісі дуб утворює невелику крону, але на просторі розкидає свої товсті звивисті віти далеко в сторони. (Наукова розповідь).

· Порівняйте описи дуба – кори, листя, стовбура в художньому і науковому текстах. Яку роль відіграють прикметники?

V. Повідомлення вчителем завдань уроку.
На дошці – малюнки дуба, які створили діти.

· Який текст будемо створювати, коли описуватимемо дуб? (Опис).

· Сьогодні ми напишемо твір-опис дуба, використовуючи власні спостереження. Навчимося на основі спостережень описувати дерево, яке є окрасою та історичною пам’яткою.
Пригадаємо, що ми повинні знати та вміти?
Знати:
ознаки дуба, характерні риси дерева.
Уміти:
описувати його характерні ознаки, добирати матеріал за темою,
1. Добір мовного матеріалу.
Іменники: дуб, віти, велетень, небо.
Прикметники: віковічний, величний, розлогий, осінній.
Дієслова: красується, сягає, стоїть, охороняє, розчісує, пишається.
Порівняння: дуб, як вартовий.
Добір ознак до іменників.
Дуб – міцний, крислатий.
Стовбур – темно-сірий або червонувато-бурий, товстий.
Кора – потріскана, сіра, товста, жорстка, у глибоких зморшках.
Гілля – міцне, шатроподібне, крислате.
Листя – темно-жовте, аж руде (брунатного кольору), довгасте, розсічене.
3. Хвилинка-цікавинка.
Є дві форми дуба-звичайного – рання і пізня. У раннього дуба листки розпускаються у квітні й опадають на зиму, а в пізнього – листки розпускаються на два-три тижні раніше й на молодих дубах залишаються на зиму.

VI. Усна робота над твором.


· За даним планом складіть усний опис дуба.
План
Де красується крислатий дуб?
Яка кора на дубі?
Скільки йому років?
Яке у нього гілля та листя?
Що охороняє дуб?
Зразок твору-опису.
Стоїть на узліссі міцний крислатий дуб. Глибокі зморшки поорали його кору. Цьому дубу вже понад 400 років. своїм міцним крислатим гіллям він сягає до неба. Простягає у різні боки свої розлогі віти. Ніякий вітер не може обірвати його брунатне листя. Він, немов вартовий, охороняє тишу осіннього лісу.

VII. Написання твору у зошити (можна включити музичний супровід П.Чайковського «Пори року»).

VIII. Читання та редагування написаних творів.
ІХ. Підсумок уроку.
Яке дерево ми сьогодні описували?
Що нового та цікавого ви дізналися про дуба?
Чи виконали ми завдання нашого уроку?.

Додатковий матеріал.
Загадка.
Гарне дерево міцне,
Листя різьблене рясне,
А на гілочках крилатих
Буде жолудів багато. (Дуб).

Син старого дуба
Вітер, вітер, вітровій
Біг по стежці лісовій,
З дуба жолудя зірвав,
Заховав його між трав.

Але дощ те запримітив
І давай щосили лити.
Враз побіг через лісок
Пустотливий ручайок,

Далі, далі через ліс
Швидко жолуді поніс
Через доли й гори сині
До широкої долини.

Жолудь вибіг з потічка,
Ліг у ямку невеличку
І заснув аж до тепла
А коли весна прийшла,
Він напружився: трісь, трісь,
Пагоном проріс у вись.

Промайнули рік за роком,
Став він дужим і високим.
І тепер, міцний та гожий,
Зустрічає перехожих
Кучерявий сонцелюб.
Син старого дуба – дуб.
Г.Чиченадзе
Дуб – «перунове дерево». У багатьох давніх європейських народів він вважається святим деревом. Так, стародавні греки свого головного бога Зевса зображували з вінком дубового листя на голові. Неабияку роль дуб відігравав у релігійних ритуалах стародавніх слов’ян.
Людину завжди вражала величність дубів, їхня довговічність. При розкопках в Україні у селищах, вік яких перевищує 5000 років, археологи знайшли піч, де збереглися відбитки жолудів на глині: наші далекі предки пекли з них хліб. Жолуді – цінний корм для тварин. Їх з апетитом поїдають сойки, заготовляють на зиму білки. А для кабана жолуді – найголовніша їжа.
Помічено, що повітря дубових гаїв цілюще впливає на тих, у кого підвищений

Урок 4.
Міркування за запитаннями.
Чому ластівки відлітають найпершими?
Мета.
Узагальнити знання учнів про текст, удосконалювати вміння, формувати відповіді на запитання, складати твори-міркування; добирати переконливі докази, аналізувати інформацію, робити висновки; прищеплювати дітям любов до природи рідного краю, бажання охороняти її.
Обладнання. Малюнки із зображенням ластівки та інших птахів, таблиці.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Знову день почався, діти.
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішити
Кличе в подорож дзвінок.
Сьогодні в нас урок звичайний,
Та вчить багато нас чого.
Хай буде він для нас повчальний,
Ми не забудемо його.
А що ми будемо робити?
Й про кого нині говорити,
Не буду вам розповідати –
Самі ви спробуйте загадку відгадати.

· Відгадайте загадку і визначте тему уроку.
Швидко скрізь цей птах літає
Безліч мошок поїдає.
За вікном гніздо будує,
Шкода, в нас він не зимує.(Ластівка).

· Покажіть на дошці малюнок, на якому зображений цей птах.

· Розкажіть, що ви знаєте про нього.
Розповідь учнів.
Ластівки – невтомні трудівниці. Вони будують гнізда із глини або ґрунту змочуючи їх слиною. За час будування гнізда пара птахів переносить у дзьобах до 300 грам глини. Коли батьки вигодовують пташенят, вони приносять дітям їжу 300-600 разів на день, знищуючи при цьому безліч шкідливих комах: попелиць, довгоносиків, тощо. Коли пташенята підростають, батьки прив’язують їх, щоб не випали із гнізда. Ластівка відшукує довгі кінські волосини і шматочками глини приліплює їх до гнізда, а другий кінець волосини намотує пташеняті на лапку.
Звиті ластівками гнізда в будинку провіщають щастя господарям, тому руйнувати їх гріх.
Доповнення розповіді вчителем.

· Ластівки більшу частину дня проводять у польоті, ловлячи комах прямо у повітрі. Завдяки довгим та гострим крилам вони літають швидко і справно. Ластівки можуть навіть пити воду на льоту: пролітаючи низько над річкою, зачерпують її своїм розкритим дзьобиком. Ніжки в ластівки короткі. Ці птахи незграбні, тому рідко сідають на землю.
Визначення завдань уроку.
То про яку пташку ми сьогодні будемо писати?
Пригадайте, що таке текст?(Зв’язані за змістом речення).
Які бувають тексти?(Розповідь, опис, міркування).
Пригадайте будову тексту.(Зачин, основна частина, кінцівка).
1.Повідомлення теми уроку.

· Сьогодні ми будемо вчитися писати текст-міркування про ластівок. Давайте пригадаємо, що таке текст-міркування? (У такому тексті доводиться або роз’яснюється якась думка, ідея).
2. Робота з таблицею.
- Давайте розглянемо, з чого складається тест-міркування.

тому що



тому, ось чому, отже



Робота з деформованим текстом.
Чи добре ви запам’ятали загадку про ластівку, перевірте себе, відновіть деформований текст-загадку.
Шкода, в нас він не зимує.
За вікном гніздо будує.
Безліч мошок поїдає,
Швидко скрізь цей птах літає.
Колективна підготовка до написання тексту.

· Чому цей птах не зимує у нас?

· Що відбувається в житті птахів із приходом осені?
Давайте поміркуємо, чи одночасно всі перелітні птахи відлітають у вирій?

· Від чого залежить послідовність відльоту птахів?(Від їжі).

· Чим живиться ластівка?(Мошкою, попелицями, довгоносиками).

· Куди вони діваються?(З настанням осінніх холодів комахи ховаються під кору дерев,залазять у щілини).

· Що з цього випливає?( Птахи змушені відлітати в теплі краї).

·А коли знову повертаються? (Весною, коли пригріє сонечко і стане вдосталь їжі).

· Послухайте вірш Н. Забіли

Ластівки
Пригріва весняне сонце.
В рівчаках біжать струмки.
Метушаться за віконцем
Клопітливі ластівки.
Підлетіли. Відлетіли.
Тільки крильця блим та блим.
Це вони будують вміло
Для своїх маляток дім.
Всі працюють безупинно
Не марнують, бачиш, час
Грудочки м’якої глини
В дзьобах носять раз у раз.

· Які почуття викликають ці рядки?

· Що автор хотів висловити? (Повагу, ніжність, любов до працьовитих пташок).

· Для кого роблять дім?

· Де вони будують свої гнізда?

·З чого їх ліплять?

· Так, люди завжди любили ластівок та уважно спостерігали за їх поведінкою, складали про них прислів’я та прикмети.
Завдання. З’єднайте частини прислів’я. Поясніть їх.

Ластівки низько літають –
птиця з двору

В осінню пору
·
дощ обіцяють


ІІІ.Фізкультхвилинка.

Прилетіли журавлі (махають руками, імітуючи літання).
І великі, і малі (показують руками).
Сіли собі на ріллі (присідають),
Заспівали: «тра-ра-рі».
Де журавка ходила (діти крокують на місці, високо піднімаючи ноги),
Там пшениця вродила.
Де журавель ходив,
Там ячмінь уродив.
IV.Практична робота в зошиті.

1.Складання тексту-міркування за запитаннями.
а)Що відбувається в житті птахи восени?
б)Які птахи відлітають найпершими?
в)Чому ластівки так рано покидають рідну землю?
г)Про що мріють ластівки в теплих краях?
2. Лексична робота.

· Якими словами можна замінити слово «ластівки»при складанні тексту?(Ластівки – вони, птахи, пташки, мандрівники, друзі людини, вороги комах.)
3.Словникова робота
Виберіть з поданих висловів ті, які найбільше підходять до тексту.
Осінь змінює природу
втручається в життя птахів
нагадує про наближення зими
проводжає птахів у вирій

не всі відлітають одночасно
відлітають по черзі

живляться найдрібнішими комахами
з настанням холодів комахи ховаються
як тільки зникає їжа
коли немає чого їсти
збираються у зграї
летять на південь

зимують у теплих краях
мріють про повернення на батьківщину
з нетерпінням чекають весну
повертаються в рідний край.


· Що буде твердженням? (Осінь проводжає птахів у вирій).

· Що є доказом? (З настанням холодів комахи ховаються, і птахам нема що їсти).

· Який висновок зробите?(Мріють повернутися на батьківщину).

· Який заголовок можна підібрати?(Ластівки-мандрівниці).
4.Письмова робота.
Запишіть у зошитах текст-міркування за запитаннями та даним висловами. Орієнтовний текст.

Ластівки-мандрівниці
Наприкінці літа ластівки стають мандрівниками. Вони летять у теплі краї – вирій. Птахи покидають нас, тому що їм узимку нічого їсти. Комахи ховаються в щілини, під кору дерев, зариваються в землю, опале листя.
Весною ластівки знову повернуться в рідний край. Ми з нетерпінням їх чекаємо.
5.Перевірка тексту-міркування.

V.Підсумок уроку

·А зараз спробуємо скласти вірш про осінь. Я вам буду читати вірш, а ви будете добирати слова-рими.
Осінь приходить украй непомітно,
тиха у неї (хода).
Небо високе сміється блакитно,
в річці синіє (вода).
Я нагадаю прикмети охоче:
зменшились дні і подовшали (ночі).
Запам’ятайте прикмети народні:
дні ще гарячі, а ночі (холодні).
Вся дітвора тепла ще бажає,
та листя пожовкле з дерев (облітає).
Скоро від холоду зникнуть комашки –
і не залишиться їжі для (пташки).
Осінь до нас непомітно приходить,
підсумок нашій роботі (підводить).

Додатковий матеріал
Ластівки прилітають з теплих країв відносно пізно. Це пов’язано з появою комах. Цих пташок називають дітьми повітря. Вітер і теплі потоки повітря відносять угору дуже багато комах, там на них і полюють ластівки. Літають вони дуже вправно. Пролітаючи над водою, можуть напитися води і навіть скупатися в польоті. Ластівок багато різних. Найбільш відомі – це сільські, їх ще називають косатками, за довгий роздвоєний, схожий на дві коси хвіст, міські, яких іще називають воронками, очевидно, за особливий вороний колір пір’я, і берегові, що селяться на берегах річок.
Побутує така легенда: господарі будуть щасливими, якщо ластівка зліпить гніздечко під дахом їхньої хати. А якщо гніздо пошкодити, накличеш біду на господу. А ще є прикмета: ластівки літають низько – на дощ, а якщо літають високо – буде гарна погода. Прикмета правильна, хоч справа тут не в ластівках. У гарну погоду повітря сухе, його потоки піднімають комах високо і ластівки полюють високо. Перед дощем повітря стає вологим. Людина не може того відчути, а тонкі крила комах від цієї навіть незначної вологості намокають і комахи опускаються. За ними опускаються і ластівки.
Урок 5. План переказу. Усний переказ тексту за планом.
Тварини і люди.
Мета.
Удосконалювати навички учнів переказувати текст, вчити переказувати детально за запитаннями і планом; розвивати навички усного мовлення, уміння бачити і відчувати красу природи, заохочувати дітей до творчості, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати любов до природи, бажання оберігати тварин та допомагати їм.
Обладнання.
Сюжетні малюнки, ілюстрації тварин.

Хід уроку
Організація класу до уроку.
Актуалізація опорних знань.
Загадки.
На подвір’ї ходить птах і співає по складах .(Півень).
Хоч мала сама на зріст, та великий має хвіст, пухова руденька шуба із сосни стриба на дуба .(Білка).
По квітучих садах я літаю, солодкі дарунки збираю. (Бджола).
Бесіда за запитаннями.

· Як назвати ці відгадки одним словом? (Тварини).

· Де живуть тварини?

· Чим живляться?
Розповідь вчителя з використанням наочності.
Світ тварин, які населяють нашу планету, дуже різноманітний. Вони живуть на суші, в землі, деякі пристосувалися до життя у воді. Послухайте вірш «Хто де живе?».

Білка селиться в дуплі,
Їжачисько – у кублі,
Вепр – у хащах верболозів,
Ведмедиця – у барлозі,
Вовк – у лігві,
Лис – у норах
Тигр – у джунглях,
Барс – у горах,
Красень олень – у лісах
А верблюд – в пустелі,
А могутній птах орел –
у гнізді на скелі.
О. Орач


·У природі всі тварини потрібні. Кожна займає своє місце і має певне значення. Щоб зберігся світ, в якому ми живемо, треба зберегти і різноманітність тварин. Люди в свою чергу повинні дбати про тварин, доглядати та охороняти їх.
Діти часом завдають шкоди тваринам, забираючи їх з лісу, поля, намагаючись нагодувати невідповідною їжею. Іноді така турбота закінчується трагічно для тварин.
Бувають випадки, коли діти, погравшись з тваринами, викидають їх. Цього робити не можна. Якщо ви зацікавились життям тварин, краще дізнайтеся якомога більше про них: які умови їм потрібні, який догляд найкращий.
Багато тварин майже зникли поблизу великих міст. Охорона тварин – обов’язок кожної людини. Життя багатьох тварин залежить від нас, нашої поведінки в природі.
Розповідь вчителя про синичку.
Загадка. Пташечка маленька, блакитно-сіренька,
жовті грудки має, по гілках стрибає,
в теплий край не відлітає,
рідний край не залишає. (Синичка).
Так, це синичка. Вони не відлітають в теплі краї, тільки взимку перебираються ближче до людей в надії прогодуватися. Значення синичок у знищенні шкідників дуже важливе. Вони відшукують комах та їх личинок протягом року. Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама. Підраховано, що пара синичок оберігає плодовий сад на 40 дерев. І все ж взимку полювати їм важче, і синички часто гинуть не стільки від холоду, скільки від голоду. Голодний птах не переносить навіть слабких морозів. Із 10 синичок перезимовують тільки 2. Тому взимку синички стають птахами всеїдними. В годівнички треба класти все: крихти хліба, крупу, злакові, зерна соняшнику, можна на нитках підвішувати кусочки сала. Навесні птахи вам віддячать за увагу, винищуючи комах у ваших садах, гаях, парках та лісах.
5.Опис синички за ілюстрацією.

· Діти, подивіться на картину. Яка пташка тут зображена?

· Яке у неї тільце? (Маленьке).

· Який дзьобик? (Гостренький).

· Які ніжки? (Тонесенькі).

· Які грудки? (Жовтенькі).

· Що їдять синички? (Комашки, гусінь).

· А тепер опишемо синичку за малюнком. (Відповіді дітей).
Синичка – пташка невеличка. Дзьоб у неї маленький, чорненький, всюдисущий. На голові в цієї хитрунки – синя шапочка, а навколо оченят біленькі кружальця. Животик у пташки жовтий. Крильця та хвостик у синиці синьо-чорні, а спинка зеленкувато-блакитного кольору.
Тримається вона на тонесеньких чорненьких ніжках з гострими кігтиками.
Дуже корисна ця пташка.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

· Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати план до тексту і детально переказувати за планом, а також навчимось любити та оберігати природу.
IV.Робота над детальним переказом тексту.
1.Читання тексту.
Сувора зима
Василько дуже чекав зими. І ось нарешті випав перший пухнастий сніг.
Василько вибіг на вулицю і на ґанку побачив замерзлу синичку. Хлопчик узяв пташку, зігрів у руках і відніс її додому. Синичка ожила і стала весело стрибати по кімнаті.
Василько розповів про свою знахідку друзям. Усі разом вирішили зробити годівничку для птахів. Годівницю діти повісили в парку, де літає багато горобців, синичок, щигликів. Птахи смачно поласували того дня. А діти не забували про своїх пернатих друзів.
Бесіда за змістом прочитаного.

· Яку пору року з нетерпінням чекав Василько?

· Кого знайшов хлопчик на ґанку?

· Що сталося з синичкою в хаті?

· Кому розповів Василько про свою знахідку?

· Що вирішили зробити хлопці?

· Як ви допомагаєте птахам узимку?
2.Словникова робота. Пояснити значення слів.
Ґанок – прибудова, присінок біля входу в будинок із майданчиком, на який ведуть східці, веранда.
Поласували – поїли чогось смачного.
3.Повторне читання тексту і складання плану .
–Скільки абзаців у тексті?
–Прочитайте перший абзац. Яке питання ви до нього поставите? (Яку пору року чекав Василько з нетерпінням?)
–Прочитайте другий абзац і поставте до нього запитання. (Кого побачив Василько на ґанку і що він зробив?).
–Прочитаємо третій абзац і поставимо питання. (Що зробили хлопчики для птахів?).
–Це ми склали план до тексту. Запишемо його.
План
1)Яку пору року чекав Василько?
2)Кого побачив Василько на ґанку і що він зробив?
3)Що зробили хлопчики для птахів?.
–За допомогою яких речень ми побудували план? (Питальних).
Отже, план можна складати у вигляді питань.
4.Усний переказ за планом. (2-3 учні).
Творче завдання.
Дібрати інший заголовок до прочитаного тексту.
Визначити тип тексту. Які речення є зачином? Яка кінцівка розповіді?
Доповнити текст своїми міркуваннями про допомогу птахам узимку.

V.Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Час вставати!
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо.
Швидко втому проганяймо.
П’ять! Шість! Засміялись!
Кілька раз понахилялись.
І синички прямо в клас
Завітали в вільний час.
Будем бігати, стрибати,
Лиш синичок не чіпати.
Прудко пташечка стріляє
І промінчиками грає.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутись нам до справ.

VI.Робота над переказом тесту.
1.Читання тексту.
Покинуте кошеня
Хтось виніс з хати маленьке сіре кошенятко і пустив його на дорогу.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняті. Притулилося воно до куща та й сидить – тремтить. Ніхто його не пожаліє.
Поверталася зі школи маленька Наталочка. Чує – нявчить кошеня. Вона взяла його і понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Радесеньке.
В. Сухомлинський
2.Відтворення змісту прочитаного за запитаннями.
–Як вчинили люди з кошеням?
–Як почувало себе покинуте кошеня?
–Що відчуло воно з настанням вечора?
–Хто підібрав маленького котика?
3.Словникова робота. Підібрати синоніми.
Притулилося – притиснулося, пригорнулося.
Не пожаліє – не пошкодує.
Поверталася – йшла.
4.Складання плану тексту.
–Скільки у тексті абзаців?
–Прочитайте перший абзац. Який заголовок ви підібрали б до нього?
–Прочитайте другий абзац. Як назвемо коротко?
–Яку назву підберете до третього абзацу?.
5.Запис плану в зошити.
План
Кошенятко на дорозі.
Страшно стало котикові.
Наталочка врятувала кошеня.
–За допомогою яких речень ми склали план? (Розповідних).
6.Висновок.
– То за допомогою яких речень можна складати план до тексту? (Розповідних або питальних).
7. Усний переказ. Творче завдання.
–Як би ви вчинили на місці дівчинки? Чому?
–Як потрібно ставитись до тварин?

VII. Самостійна робота. Скласти і записати план оповідання.
За бажанням використовувати розповідні або питальні речення.

Синича дружба
Збігло літо, за ним осінь. Дуже я хвилювався, чи прилетить моя знайома синичка. За літо все могло трапитись. І якою ж радістю сповнилося моє серце, коли почув знайомий стукіт у вікно. Прилетіла! Та ще й із сім’єю! Лиш відчинив двері – вона скік на плече й цінь-чири-рик.
Насипав я в годівницю соняшникового насіння. Пташка взяла перше зерно, показала дітям, як його розлущити. І почали мої синички бенкетувати.
Була в мене одна перната подружка, а тепер ціла гамірна зграйка. Їм сито та затишно біля мене. А мені біля них світло на душі.
За В. Перепелюком
– Як ви допомагаєте птахам?

VII. Взаємоперевірка.
– Обміняйтеся зошитами із сусідом по парті. Перечитай його план. Які речення він використав: розповідні чи питальні?

VII. Підсумок.
– Що ми вчились робити на уроці?
–Як можна скласти план?
–Як потрібно ставитись до природи?

Додатковий матеріал
Погано
Собака сердито гавкав, припадаючи на передні лапи. Прямо перед ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке скуйовджене кошеня. Воно широко відкривало рота і жалібно нявчало. Недалечко стояли два хлопчики і чекали, що буде.
У вікно виглянула жінка і поспішно вибігла на ґанок. Вона прогнала собаку і сердито крикнула хлопчикам:
–Як вам не соромно!
– Чого соромно? Ми нічого не робили,– здивувались хлопчики.
–Оце й погано! – гнівно відповіла жінка.
В. Осєєва
Запитання
–За чим спостерігали хлопчики?
–Чому жінка насварила хлопчиків?
–Розкажи, як ти допомагаєш слабшим?

Найкраща ласка
У Наталі й Маринки був собака Пушок. Маринка дуже любила Пушка. Вона часто гралася з ним, говорила йому найніжніші слова, носила на руках.
А Наталя мало гралася з Пушком і ніколи не брала його на руки. Вона поралася коло Пушкових мисок, чистила їх, мила, насипала їжу.
Як тільки Пушок бачив Наталю, він виривався з рук Маринки і, весело дзявкаючи, біг до Наталі, скакав довкола неї, лащився, виявляючи тим свою любов до дівчинки.
І хоч як ласкаво кликала Пушка Маринка, хоч як лагідно говорила до нього – Пушок не відходив від Наталі.
Мабуть, тому, що найкраща ласка –турбота.
В. Іванов
Запитання
Як поводилася Наталя з Пушком?
Як поводилася Маринка з Пушком?
Кого більше любив Пушок? Чому?
А ти піклуєшся про тварин, що живуть у тебе вдома? Розкажи.

Прислів’я і приказки
Доброму скрізь добре.
Хто не чинив лихого, тому не страшно нічого.
Хочеш собі добра, не роби нікому зла.
Хто про інших дбає, той довге життя має.

Поспіши, дитино мила
Поспіши, дитино мила,
Глянь на світ навкруг:
Все зима запорошила,
Снігом все покрила –
І поля, і луг.
Ні зігрітись у промінні,
Ні знайти зерна,
Ось лежить там на камінні
Пташка нежива.
А тут друга прилетіла,
Жалібно квилить:
– Поможи, дитино мила,
Цю зиму прожить.
Обережно, о дитятко,
Стіл щодня змети –
І кришини перед хатку
Пташці принеси. (І. Кравченко).

Урок 6.
Письмовий переказ тексту за складеним планом.
Будь обережним на кризі!
Мета.
Вчити дітей переказувати текст за планом та запитаннями, грамотно викладати свої думки в письмовій формі, розвивати навички усного та писемного мовлення; формувати правила безпечної поведінки на льоду, вчити дітей берегти власне життя та здоров’я.
Обладнання.
Картини «Зимові розваги», таблиці з текстами, предметні малюнки.

Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

Пряля
Сидить пряля та й пряде –
сніг іде – іде – іде –
нитка рветься де-не-де,
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин,
на шапки для верховин,
на сувої полотна,
на завіску для вікна,
на хустину й укривало –
мало – мало – мало – мало.
сніг іде – іде – іде –
а вона пряде й пряде
Л. Костенко
Бесіда.
–Про яку пору року йдеться у цьому вірші?
–Які зміни в природі відбулися?
–Які з цих ознак можуть загрожувати людині небезпекою? (Низька температура, ожеледиця, лід на водоймах).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Загадки.
Прийшов до нас гість та зробив нам міст,
без сокири, без долота швидка і міцна робота. (Лід).

Ходять тільки по льоду.
По стежині, по дорозі,
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть, як слід:
До вподоби – тільки лід. (Ковзани).

В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку нас везуть. (Санчата).
Дві дощечки, дві сестри
Несуть мене із гори. (Лижі).

Бесіда.
–Де ви відпочиваєте і розважаєтеся взимку?
–Без яких предметів вам не обійтися взимку? (Розглядають предметні малюнки: лижі, сани, ковзани).
IV.Оголошення теми уроку.
Розповідь вчителя.
Взимку, як тільки блисне сонечко, ми поспішаємо відпочити зі своїми друзями на ковзанах, санчатах, лижах. Доволі часто ми йдемо за місто чи село, де багато снігу, стрімкі гірки, річка, яку закутав лід, де немає машин. Але відсутність транспорту не гарантує безпечного відпочинку. Небезпека чатує поруч. Це крижана вода, в яку можна потрапити, розважаючись на льоду.
Отже, сьогодні на уроці ми поговоримо про те, яку саме небезпеку таїть лід у період потепління, напишемо переказ про те, як потрібно поводитись на льоду.
Розгляд сюжетних малюнків.
–Чи правильно поводять себе діти на льоду?
–Чому ви так думаєте?
Слово вчителя.
Особливо небезпечний лід на водоймах пізно восени або ранньою весною, на початку або в кінці зими та під час зимових відлиг. Ніколи не виходьте на лід річок, ставків, озер у цей час. Безпечною для життя людини є та крига, товщина якої не менше 10 см. На ковзанах можна кататися тільки на перевірених катках, не виїжджати за площу катка.
На лижах і санчатах не можна з’їжджати з крутих берегів на лід водойми. Біля берега крига може нещільно з’єднуватися з землею, під нею можуть бути тріщини й повітря. Якщо ж вам необхідно пройти по льоду, пам’ятайте, що кращий захисток від небезпеки – наперед її передбачити і обійти.
Читання учнями правил поведінки на льоду, записаних на карточках.
Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.
Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками або пішоходами має бути не менше 5 метрів.
Не можна заходити на лід далеко від берега.
Не можна підходити близько до ополонок і кататися там.
Не можна збиратись на льоду великими групами.
Якщо лід почав тріщати, негайно повертайтеся.
Не біжіть, відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
5.Бесіда.
–Як не можна перевіряти міцність льоду?
–Якою повинна бути відстань між лижниками?
–Де можна кататись на ковзанах?
–Що треба робити, коли у вас під ногами на льоду з’явилися тріщини?
Фізкультхвилинка (діти показують рухи).

Лапки в боки, вгору вушка –
скачуть білочки-подружки,
раз, два, три, чотири, п’ять!
По гілках вони летять.
Кожен ранок на галяві
спритно роблять різні вправи
раз, два, три, чотири, п’ять!
Люблять білочки стрибать.

VI.Робота над переказом тексту.
Читання пам’ятки написання переказу.
Спочатку поділи текст на частини.
Добери заголовки до частин.
Заголовки до частин і є планом переказу.
Запиши план.
Прочитай окремі частини тексту до складеного плану.
Перекажи кожну частину.
Закрий текст і напиши переказ за складеним планом.
Читання тексту учнями.

Біда
Настали перші приморозки. Річка вкрилася кригою.
Двоє хлопчиків пішли на річку. Спочатку вони ковзалися біля берега, а потім – на середині ріки. Раптом крига провалилася. Хлоп’ята опинилися по пояс у воді і почали кликати на допомогу.
Їхні крики почули люди. Вони кинули хлопчикам дошки, принесли драбину і допомогли вибратися на берег. Потім переляканих друзів відвезли до лікарні.
З того часу школярі добре запам’ятали, що на кризі треба бути обережним.

Бесіда за запитаннями.
–Чи хвилювались ви, коли читали текст? Чому?
–Що ви порадили б цим хлопчикам?
–Робота над складанням плану.
–Перечитайте ще раз оповідання і поділіть його на частини.
–Прочитайте зачин. Як назвете ?
–Прочитайте основну частину. Доберіть заголовок до неї.
–Перечитайте кінцівку. Як запишете коротко?
Запис плану.
План
Мороз скував річку.
Хлоп’ята провалилися.
Порятунок дітей.
Будьте обережні на кризі!
VII.Робота з мовним матеріалом
–Якими словами з тексту можна замінити слово хлопці? Запишіть їх.
(Хлопці – хлопчики, хлоп’ята, друзі, школярі).
–Використовуйте дібрані слова в переказі, щоб не було повторів.
1.Орфографічна підготовка.
–Зверніть увагу, як пишуться слова.
Приморозки, спочатку, ковзалися, середина, опинилися.
2.Повторення про текст.
–З яких частин складається текст?
–Як потрібно писати кожну частину? (З абзацу).
VIII.Усний переказ за планом (2-3 учні).
IХ. Запис переказу тексту «Біда» в зошит.
Х. Перевірка написаного.
–Перечитайте свій переказ. Якщо помітили помилки, то виправте їх.
ХІ. Підсумок.
–Які правила поведінки на льоду ви запам’ятали?
Та якщо вас спіткало лихо і ви провалилися під лід, не плачте і не лякайтесь, зосередьтеся.
Запам’ятайте такі правила:
не гарячкуйте, зберіть сили і волю та вибирайтеся в ту сторону, з якої прийшли.
на лід наповзайте, широко розкиньте руки, старайтеся не обламувати край ополонки.
якщо є палка, дошка, лижі, спирайтесь на них.
якщо є поруч люди, кличте на допомогу, але не марнуйте часу, старайтесь вибратись самі.
як тільки виберетесь на лід, від ополонки відкотіться, а не вставайте, і одразу повзіть своїми слідами до берега.
на березі вставайте і біжіть до найближчого житла, до людей.
поки ви не в теплі, не можна зупинятися і відпочивати. Щоб не захворіти, треба переодягнутися в щось сухе і зігрітися.
–Отже, відпочивайте взимку, але будьте обережні.

Додатковий матеріал

Ковзани – пустуни
Є у мене ковзани,
Ковзанипустуни.
Тільки ранок наступає –
Вже на вулиці вони.
Їм сподобавсь дуже лід,
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
–Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзанипустуни!
(Грицько Бойко).

Зимові розваги
Взимку нашими незмінними друзями є санчата, лижі, ковзани. Лижі – давній винахід. Вважають, що вони з’явилися 15-20 тисяч років тому. місце їх народження – далека північ, вкрита неозорими глибокими снігами. Найдавніші лижі – дерев’яні дощечки, що прив’язувались до взуття. На них можна було, не провалюючись, ходити по глибокому снігу. Пізніше з’явилися сплетені з лози лижі – снігоступи, якими й досі користуються мисливці Сибіру. Згодом виявилось, що на лижах можна не тільки ходити, а й швидко пересуватися, якщо їх передні кінці загнути догори і відштовхуватись спеціальними палицями. Із 17 століття лижі є улюбленим видом зимового відпочинку дітей та дорослих.
Коли з’явилися перші ковзани – невідомо. Але відомо, що катання на дерев’яних ковзанах було улюбленою розвагою наших пращурів за часів Київської Русі. На скутий кригою Дніпро виходили мешканці Києва – як княжого роду, так і простолюд. Перші ковзани (пластинки з кількома отворами, крізь які протягували мотузки, щоб прикріпити їх до взуття) робили із кісток тварин. Пізніше виготовляли із дерева, а вже потім – з металу.
Сани прийшли до нас також із півночі. Там навіть житла (чуми) перевозили на санях. Здавна санчата так само, як і лижі та ковзани, є улюбленою зимовою розвагою для дітей. Та щоб розвага не обернулася бідою, повинні знати і виконувати спеціальні правила користування цими видами «транспорту».














Урок 7.
Твір з попереднім складанням плану.
Снігу, снігу білого насипала зима
Мета.
Вдосконалювати вміння дітей працювати над складанням твору. Сприяти довільній фантазії, вигадці, розкрити всі ознаки зими. Розвивати мовлення, відчуття краси слова, вміння передавати свої почуття. Виховувати вміння бачити красиве в звичайному, любов і бережливе ставлення до природи.
Обладнання.
Унаочнення, музика П.І. Чайковського «Пори року».

Хід уроку
І. Організація учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

Загадка.
Стало біло навкруги,
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Воду сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я (зима).

Бесіда.
Так, це зима. Скільки гарного навкруги. Взимку – блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури! Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву, почуття переповнюють наше серце. Але як непросто їх висловити – бракує слів!
–До нас у гості завітав із лісу Сніговик. Послала його до нас Зима. Вона просила запитати вас, діти, чи не забули ви, як її у народі кличуть?
(Зимонька-зима, зима-чарівниця, красуня-зима, матінка-зима).
–Що ми можемо сказати про сніг: який він?
(Пухнастий, білий, м’який, мокрий, холодний, чистий).
–На що схожий сніг?
(На вату, цукор, молоко, білий папір).

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

–Сьогодні на уроці ми поговоримо про казкову красу зими, будемо вчитись описувати її, вміло використовувати різні лексичні засоби: епітети, порівняння, образні вислови, слова з переносним значенням для створення своїх художніх описів. Будемо розвивати навички усного і писемного зв’язного мовлення, збагачувати свій словниковий запас, навчимося бачити і відчувати красу природи.
ІV.Робота з мовним матеріалом.
Розгляд ілюстрацій про зиму та бесіда за ними.
–Чи подобається вам зима? (Так, бо можна розважатися, бо вона красива, біла).
–Дуже часто можна почути, що зима – біла, безбарвна пора року. Це так чи ні? (Ні, вона може бути різнобарвною).
–Який колір головний? Послухайте, як про це сказано у вірші.

Білі черевички у зими,
Вкрив дерева білими крильми,
Морозець колючий, мов шипшина,
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина.
Білі сани, білогриві коні.
Білі рукавички пухові.
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки польові.
П. Сингаївський
2. Розгляд зимового пейзажу.
–Подивіться на зимовий пейзаж. Які поєднання барв подобаються вам найбільше? Чому?
–Придивіться уважно до снігу. Чи завжди він білий?
–Давайте визначимо колір снігу на сонці, у затінку. А чи змінюється колір снігу вранці, увечері, під час морозу, у відлигу? В цьому нам допоможуть загадки.
3. Загадки.

Ліг на землю вранці
Ковдрою пухнастою,
Виграє на сонці
Ниткою сріблястою. (Сніг).

Він ще недавно голубів –
Застиг у сонній мрії.
Ось небокрай почервонів –
І він вже рожевіє. (Сніг уранці).

Як тільки сутінь настає
І ліхтарі мигають,
Він фіолетовим стає,
І таємничо сяє. (Сніг увечері).

Спочатку він міцний і білий,
Та коли сонце припікає,
Він ураз слабшає, жовтіє,
Чорніє, тане і тікає. (Сніг у відлигу).
–А тепер давайте пофантазуємо. Уявіть себе художниками, які малюють «портрет» зими. Які фарби ви б змішали, щоб передати гру відтінків снігу?
–Як ви думаєте, чому сніг часто називають сріблястим, золотистим, коли це буває? (Сріблястим, бо вранці, коли встає зимове сонечко і випускає свій перший промінчик, сніг стає блискучим, сріблястим. Зеленим, бо взимку ми бачимо дуже багато зелених сосон та ялинок).
–Придивіться уважно до того, як сонце змінює кольори у зимовій природі.

Вийшли вранці ми –
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця
Ні, такої ще зими не стрічали ми.

Проти сонця дим,
Проти зимнього патлатий,
Що з труби зверта від хати –
Й понад садом молодим
Тане, тане дим

Ох, яка ж краса!
Сад увесь убрався в іній
Проти сонця він – як синій,
Гілля до землі звиса, –
Ох, яка ж краса!
П. Тичина
4. Бесіда
– Як ви вважаєте, чому лід інколи називають кришталевим, а зиму не білою, а сивою?
–Якого кольору зимове небо у сонячний морозний день?
–Чи змінюється його колір у похмурий день?
–Завдяки чому утворюється багато снігу? (Завдяки сніжинкам).
–Доберіть ознаки до слова сніжинки, які вони? (Пухнасті, великі, білі, легкі).
–Чи спостерігали ви, як сніжинки кружляють у повітрі, на що вони схожі? (На білих мух, пташок, метеликів, на зірочки, на пух).
–А що можуть робити сніжинки? (Кружляти, летіти, падати, сідати, танцювати, вкривати, сипатися).
5.Знайти та виписати синоніми до виділених слів.
Є слова такі чудові
В нашій рідній, любій мові:
Заметіль, метелиця
·
Сніг мете і стелиться.
Сипле снігом сніговиця.
Зима
· справжня чарівниця:
Заворожить, стрепенеться,
Срібним сміхом засміється,
А як з вітром сніг кружляє –
Хуртовина завиває;
Реве, стогне завірюха,
Мерзнуть руки, ніс і вуха.
(Л. Лужецька)
6.Побудувати звукову модель слова кружляє.
7. Знайти та виписати у вірші споріднені слова.
8. Дібрати і записати синоніми до слів чудовий, сміятися.


V. Фізкультхвилинка
- Покажіть, як рухаються сніжинки, покружляйте.

Закружилися сніжинки,
як метелики прудкі.
Прилетіли до ялинки
Й почепились на гілки.
Голі кущики прикрили,
Притрусили поріжок.

VI. Робота над складанням твору-розповіді за планом.
1.Бесіда.
–Діти, як ви думаєте, кому взимку живеться найважче? (Пташкам).
Так. Не чути веселого співу пташок. Вони літають невеличкими зграйками. Голод і холод застає їх у зимову пору. Їм не так страшний мороз, як голод.
–Які пташки залишаються зимувати?
–Чому взимку вони тримаються ближче до людських осель?
–Як люди їм допомагають?.
2.Складання плану за підказкою.
–Діти, щоб ваша розповідь була послідовною, потрібно скласти план. Ви можете скористатися підказкою Знайка. Він хоче, щоб у своєму творі ви розповіли про таке:
коли вдарили морози;
як випав перший сніг;
що сталося з деревами і кущами;
як зустріли зиму пташки;
як ставляться до зими діти.
.
– Про що спочатку ми запишемо? (Про прихід зими ).
–Про що далі розповімо? (Як змінились дерева і кущі).
–Який наступний пункт? (Як важко пташкам зимувати).
–Чим закінчимо твір? (Як розважаються діти взимку)..
План
Прийшла зима.
Дерева і кущі взимку.
Важко пташкам.
Розваги дітей.

3. Придумування заголовка.

· Як по-іншому ви б назвали свій твір? (Чарівниця-зима, Перший сніг ).
4. Усна розповідь за планом.

· Діти, зараз ми складемо усну розповідь за планом. Ви можете використати вислови зі скриньки Знайка.

приїхала на білому коні
скував землю
накрила білою скатертиною
вкрила білим пухом
посипав із сивої хмари
у білому вбранні
побілила дерева і кущі

принесла клопоту пташкам
побільшало птахів біля будинків
у пошуках їжі

катаються на санчатах, ковзанах і лижах
грають у сніжки
ліплять снігову бабу

VII. Самостійне складання твору за планом.
– А тепер запишіть складений твір у зошит. Пригадаємо, як пишеться кожен пункт плану? (З абзацу).
(Можна включити музичний супровід П. Чайковського «Пори року «Зима»).
Зразок твору
Присмерком починають спускатися на землю перші мохнаті сніжинки. Спочатку небагато, а потім більше і більше пурхає їх у морозному повітрі, безшумно сідає на зелені мохи, почорніле листя, кудлаті гілки ялин.
Пухнаста ковдра стелиться по землі. А на ранок навкруги чисто, біло.
Всі дерева і кущі в білому вбранні. Та зима принесла клопоту пташкам. Побільшало птахів біля будинків у пошуках їжі.
Весело діткам взимку. Вони катаються на санчатах, ковзанах і лижах. Грають у сніжки та ліплять снігову бабу. Чудова зима!

VIII.Перевірка твору. Виправлення помилок.

ІХ. Підсумок уроку.
–Яку пору року ми сьогодні описували?
–Чим приваблює вас зима?
Зима – величава красуня, горда, замріяна. Така засніжена й тиха. Зима дарує людям насолоду від чистоти і спокою, навіює розмірені думки, легкі, прозорі образи, світлі настрої.
Додатковий матеріал
Зимова казка
Білий сніг, білий сніг
Заміта стежинки.
На мереживо доріг
Падають сніжинки

Завірюха – заметіль
І мороз тріскучий
Снігову метуть крутіль
На високі кручі.

Вітерець – жартівник
Віхолу здіймає,
Мороз-чарівник
Наче сріблом грає.

Позаносив білий сніг
У лісах ялинки.
У казковім наче сні
Все навколо взимку.
В. Басюк
Який буває сніг?
Засперечалися снігові подорожники – маленькі, з горобців північні пташки. Не можуть вирішити, який буває сніг. Літають, перепитують:
–Який буває сніг?
–Золотий!– відповів ранок, висвічуючи морозну тундру.
–Блакитний – сказало денне чисте небо.
– Синій, синій – прошепотіли тіні старих модрин.
– Холодний!– крякнула качка, ховаючи дзьоб під крило і підгинаючи лапку.
–Теплий,– пробурмотіла біла куріпка і зарилась у кучугуру подрімати.
–Легкий, легкий, легкий!– прошумів вітер і закружляв, ніби пух кульбабки, густі сніжинки.
– Важкий! Дуже важкий!– зітхнули гілки кедрового стелюха, притиснуті до землі вагою снігових наметів.
– Червоний-червоний!– сказала вечірня зоря, спалахнувши над вершинами сопок.
–Срібний, звичайно!– посміхнувся ясний місяць, піднімаючись з-за гір до зірок.
Тайгу і тундру до самого океану пролетіли снігові подорожники і все питали, питали.
Так і не взнали, який же сніг.
Урок 8.
Написання листа з попереднім складанням плану.
Вчимося писати листа.
Мета.
Навчити учнів писати листи, слідкувати за послідовністю розповіді та культурою мовлення, поповнювати словник учнів, виховувати повагу до старших.
Обладнання.
Зразки оформлення ділових паперів, листи, конверти.

Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Слухання пісні «День народження» Павла Дворського.
– Про яке свято ця пісня?
Слово вчителя.
У житті кожної людини бувають пам’ятні дні, загальнодержавні свята, особисті, релігійні.
Серед записаних знайдіть особисті свята.

День народження, День Незалежності України, Новий Рік, новосілля, День Перемоги, весілля, День Матері, Різдво.

– Чим відрізняється особисте свято від загальнодержавного і релігійного?
У святкові дні люди запрошують один одного в гості, щоб розділити з друзями радість, вітають один одного листівками, телеграмами, пишуть листи, бо, як вчить народна мудрість, одна радість на двох – дві радості, одне горе на двох – півгоря.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Бесіда.
– Діти, що у мене в руках? (Лист).
– Для чого потрібні листи?
– Хто доставляє листи?
– Що треба мати, щоб написати і відправити листа? (Ручку, папір, конверт, марку, гроші).
– Що треба знати? (Адресу: прізвище, ім’я, по-батькові, вулицю, номер будинку, квартири, назву міста чи села, індекс).
Сьогодні ми навчимось правильно складати і записувати листи, підписувати конверт. Це повинна вміти робити кожна людина, яка вважає себе культурною, цивілізованою.
1.Робота з мовним матеріалом.
Загадки.

Ми хоча і не крилаті –
Летимо в міста і села
І несем для вас, малята,
Вісті щедрі і веселі. (Лист).

Хто розносить нам листи,
Телеграми і газети?
Ой, важка у нього ноша!
Діти, хто він? (Листоноша).

2.Розповідь вчителя про історію виникнення листування.
Голубина пошта була відома ще в Давньому Римі. Патриції, знаходячись у театрі, тримали за пазухою голубів, і коли їм спадало на думку переслати своїй домашній прислузі яке-небудь доручення, випускали голубів на волю, прикріпивши до них записку. Ці голуби були навчені повертатися з відповіддю до свого хазяїна.
Найпростіше і найдешевше поштове відділення довго існувало в Магеллановій протоці. Воно являло собою барило із кришкою, прикріплене ланцюгами до скелі напроти Вогненної Землі. Кожний корабель, що плив через протоку, посилав до цієї скелі човен, щоб відкрити барило, покласти листи, вийняти інші, призначені до відправлення. Це поштове відділення було під охороною й захистом флотів усіх народів.
Перші поштові марки з’явилися в 1840 році в Англії. Вони були без клею й прикріплювалися до конвертів сургучем або приколювалися шпилькою.
В 1845 році у Росії з’явилися перші конверти з надрукованими на них марками, а 10 грудня 1858 року – перша російська марка вартістю 10 копійок.
3. Словникова робота.
Лист – це письмовий засіб спілкування з приватними особами, офіційними установами, надсилається поштою в конверті.
Пошта – державна установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок
Листоноша – службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам.
Поштова скринька – ящик для листів, листівок для відправлення.
Адреса – місце мешкання особи, місце знаходження організації, відповідний напис на конверті, посилці.
Адресат – той, хто одержує листа, телеграму.
4.Зачитування зразків листів.
– Прослухайте, діти, який лист написав Знайко своєму другові Пізнайкові.
Привіт, Пізнайку!
Позавчора я одержав твій лист. Дуже тобі за нього вдячний. Було цікаво дізнатися про твої справи.
А у нас гаряча пора. Закінчується перший семестр навчання. Ми з усіх предметів пишемо підсумкові роботи. Учора перевіряли техніку читання. Я прочитав 85 слів. За контрольну роботу з математики одержав 11 балів. А завтра будемо виконувати тестові завдання з мови.
Незабаром Новий рік. Наш клас готує новорічну виставу. майже щодня проводимо репетиції.
Я граю роль ведмедя. Мама вже пошила мені костюм із бурого хутра. а з татусем ми купили красиву маску.
Цього року гарна зима. Випало багато снігу. Дуже чекаю канікул, щоб досхочу накататися на санчатах і лижах.
Ось такі у мене новини. Напиши, що нового відбулось у тебе. Чекаю на відповідь.
19 грудня Твій друг Знайко.

Бесіда.
– Зверніть увагу, з чого Знайко розпочав лист і якими словами закінчив?
– Про що Знайко писав у листі?
– Як він оформив кожну думку на письмі?
Аналіз будови зразка на таблиці.
Звертання до адресата.
Зміст листа:
а) виклад;
б) прохання повідомити про щось або якісь побажання.
3) Закінчення листа.
4) Підпис (праворуч), дата (ліворуч).
7. Повідомлення вчителя про різновиди листів.
- Листи бувають офіційні та особисті. Послухайте листа і визначте, який він.


Шановна редакціє журналу!
Ми б хотіли висловити вам сердечну вдячність за цікавий, пізнавальний, яскравий журнал. Учні читають його із захопленням. З нетерпінням чекаємо кожний наступний номер.
учні 3-го класу.
(Офіційний лист).

Люба донечко!
Ти у бабусі тиждень, а я вже сумую за тобою. Загляну у твою кімнату, а там порожньо. Хвилююсь, чи не болить у тебе горло. Не пий холодного. Телефонувала твоя подружка Іра.
Ми всі тебе дуже любимо. Передавай вітання бабусі.
Твоя мама. (Цей лист особистий).
– Як звертаються в офіційних листах, а як в особистих?
– Ось послухайте ще такий лист.

Привіт, Зайцю!
Поспішаємо повідомити тебе, що в селі Соснівка, неподалік від лісу, вродила капуста – біла, хрумка. Прибігай.
Люблячий тебе Вовк.

– Чи можна назвати цей лист щирим, чому?
– Як би ви дали жартівливу відповідь на цей лист Зайця Вовкові? (відповіді учнів).
Розгляд частин листа по таблиці.
Частини тексту листа
Приклади

Звертання
Любі мої дідусю і бабусю!
Дорога сестричко Іринко!
Шановний Василю Івановичу!

Початкова форма про стан листування
Отримав ваш лист
Давно не було листа
Отримала твій лист, але зразу не відповіла, оскільки

Основний зміст листа, повідомлення про новини
Напишу вам, що у мене нового в школі (вдома )
Я хочу розповісти Вам
Розповім усе за порядком

Запитання адресату
Як Ваше здоров’я? Які у Вас новини?
Що цікавого у тебе?

Подяка
Дякую за те, що
Дуже вдячний

Прохання написати лист
Я прошу вас написати мені
Прошу тебе відповісти на лист

Передача вітань
Передавайте вітання

Прощання
До побачення
Міцно цілую і обнімаю

Кінцівка і підпис
Ваш внук (внучка)
Твій друг (подруга)

Дата і місце написання
19 грудня 2010 року Любешів.


9. Звертання.
а) Якщо звертаються до дорослої людини, «Ви» пишуть з великої букви.
б) Лист починають словами «Здрастуйте, добрий день, привіт» (їх пишуть в окремому рядку).
в) В кінці «До побачення» (якщо воно відбудеться в найближчий час), можна додати ще – «З щирим вітанням» або «З повагою до Вас»
- Як ви звернетесь до батьків? (Любі мої, рідні мої мама, тато, братику і сестричко!).
- А як до бабусі і дідуся? (Дорогі бабусю і дідусю, добрий день!).
- До вчительки? (Шановна Валентино Петрівно, добрий день!).
- А до друзів? (Дорогі друзі, привіт!).

V. Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Час вставати,
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
швидко втому проганяймо.
П’ять! Шість! Засміялись.
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика спіймати.
Прудко зайчик утікає,
І промінчиками грає.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.

VI.Складання листа усно за планом.
План
Звертання до адресата.
Зміст листа.
Кінцівка.
Підпис, дата.

VII. Написання листа і адреси.
– Що ще потрібно, щоб лист дійшов до адресата?
Подивіться зразок підпису конверта.
Адреса відправника, індекс.
Оласюк Валентина Петрівна
вул. Шуміка, 33а,
смт. Любешів,
Волинська обл.
44200

Адреса одержувача, індекс.
Мілевич Ірина Петрівна
вул. Ломоносова 15,
м. Нововолинськ,
Волинська обл.
45400

VIIІ.Підсумок уроку

– Про що ви дізнались на уроці?
– Що нового навчились?
– Для чого ми це робили?



Додатковий матеріал
Лист
Знову листа мені прислала мати,
Невеликий лист – на кілька слів.
Пише рідна, що навколо хати
Наш садок вишневий забілів.

Наче вчора бігав я до школи
І садив ті вишеньки малі,
А тепер гудуть над ними бджоли
І поважні пустуни-джмелі.
(Василь Симоненко).

Нечитаний лист
Написала неділя листа,
Понеділок отримав, та
Часу читати не мав –
Вівторкові передав.
Вівторок з листом у кишені
Допізна точив теревені
Нечитаний лист спросоння
Тицьнув на підвіконня.
Середа не мала бажання
Починати читати зрання:
Прочитаю лише не тепер
не тепер, а можливо в четвер.
Четвер, протираючи очі,
І знати листа не хоче:
– Хоч хата моя не скраю,
А жодних листів не читаю.
П’ятниця – руки в боки:
– Без листів маю досить мороки.

– Поясніть значення виразу «точив теревені».
– Доберіть кілька слів, близьких за значенням.
– Чому лист лишився нечитаний? Яку рису проявили дні тижня?(Байдужість).









Урок 9.
Твір про свої враження від свята.
Новорічне свято
Мета.
Ознайомити дітей з виникненням Новорічного свята, зі звичаями та обрядами українського народу, виховувати повагу до народних звичаїв і традицій; розвивати зв’язне мовлення, грамотно передавати свої думки на письмі.
Обладнання.
Ілюстрації про святкування Нового року, картки з текстами.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Загадка.

Це дерево – мов їжачок.
Вбрання у нього з колючок.
Воно стріча щороку нас
Гірляндами рясними,
Веселим сяєвом прикрас,
Цукерками смачними.
Та всюди, в місті і в селі,
Несуть дорослі, ждуть малі.
У кожному будинку прикрашено (ялинку).
- Яке свято приходить в кожен дім разом з ялинкою? (Новий рік).

2. Бесіда.
З 31 грудня ввечері ми проводжаємо рік, що минув і зустрічаємо Новий рік, який починається 1 січня.
– Як у вашій сім’ї зустрічають Новий рік?
– Що вам найбільше подобається в Новорічному святі?
–Чи готуєте маскарадні костюми? Які саме?
–Які подарунки ви приготували для своєї родини?
–Що ви бажаєте один одному в новорічну ніч?
3. Гра «Новий рік».
Вчитель:
–Хто ступає на поріг, не обтрушуючи сніг?
Діти:
–Новий рік!
Вчитель:
–Хто несе веселий сміх, розсипаючи на всіх?
Діти:
–Новий рік!
Вчитель:
–Для дорослих і малих хто гостинці приберіг?
Діти:
–Новий рік!
Вчитель:
–А прикрашеній сосні подарує хто пісні?
Діти:
–Новий рік!
Вчитель:
–Аж до ранньої зорі зустрічають ліхтарі.
Діти:
–Новий рік!
Вчитель:
–Сумувати з ним не смій, бо для кожного – він свій.
Діти:
–Новий рік!
4.Розповідь вчителя про виникнення Нового року.
Новий рік прийнято зустрічати біля ялинки за святковим столом, у новому одязі, щоб і наступного року було багато обнов. Спеціальний Петровський указ зобов’язував починаючи з 1700 року рахувати новий рік не з 1 вересня, а з 1 січня, як було заведено в інших європейських державах. Ще 100-150 років тому селяни та й городяни не відзначали ніч з 31 грудня на 1 січня ніякими обрядами та церемоніями. Це був лише один з днів веселих зимових свят. Свята приурочувалися до днів зимового сонцестояння. Сонце повертало на літо, значить, наступав час думати про весну. Але ці дні були ще вільні від хліборобських турбот, можна було трохи й повеселитися. До речі, і традиційні новорічні карнавали беруть свій початок від святочних ряджень. За станом неба і сонця намагались розпізнати, коли починати орати, сіяти, на який чекати врожай. На вулицях розкладали багаття, які повинні були додати тепла і світла. Дарували один одному випечені з тіста фігурки птахів і звірів. А дітвора з піснями ходила по дворах, співами та танцями заробляючи гостинці. В Україні це були колядки та щедрівки.
Святковий стіл намагалися прикрасити всім тим, чого хотіли б мати вдосталь у своїй господі. Головною стравою була кутя, пекли пироги з різною начинкою. Ялинки, як це прийнято тепер, не було.
Першу ялинку прикрасили у Франції 4 століття тому. А вже далі вона поступово завойовувала все нові і нові землі. Лісова красуня разом із різдвяною гускою та черевичком, який виставлявся за поріг, щоб одержати подарунок, прийшла в Росію в середині 19 століття від західних сусідів.
На новорічному столі головною стравою у чехів мав бути короп. Окрасою столу в американців вважається індик. У наш час бажані гості на новорічному столі на ялинці і в подарунках – апельсини і мандарини.
–Діти, кого ми вважаємо головними героями новорічних карнавалів? (Діда Мороза і Снігурочку).
Дід Мороз я добрий,
Біла борода,
В мене ніс червоний і швидка хода.
Завжди поспішаю в цей святковий час,
Бо несу дарунки кожному із вас.
5.Побудова діалогу «Спогади про Новорічне свято».
Зразок діалогу.
–Васю, ким ти був на Новорічному святі?
–Я був ведмедиком. Мені зробили кожушок з хутра, зробили маску ведмедя.
–А ти ким була, Світланко?
–А я – Сніговою королевою. У мене було довге біле плаття. на голові – срібна корона з гірляндами.
–Тобі сподобалось свято?
–Так, було дуже цікаво, весело. Ми водили хороводи круг ялинки, розповідали вірші. За це отримували солодкі призи. А тобі що найбільше сподобалось?
–Мені запам’ятались Дід Мороз і Снігуронька, як вони придумували для нас різні ігри та вікторини.

ІІІ. Фізкультхвилинка.

Щось горобчик наш замерз,
Крильця притомились.
Він тремтить маленький весь,
Силоньки згубились.
Тож вставайте, не сидіть,
Горобчика будем гріть.
Ніженьками плиг, скік,
То вперед, а то убік.
Крильцями затріпотіли
І горобчика погріли.
А тепер присіли й встали,
Щоби ніжки сили мали.
А тепер угору руки,
Щоб не знав горобчик муки.
Вже горобчик пожвавів,
Пурх! – і гратись полетів.
Ну, а учень тихо сів.

IV. Повідомлення теми уроку.
–Сьогодні ми будемо з вами писати твір про те. як ви проведи новорічне свято, про свої враження від цього свята. Для цього вам Знайко підкаже, як краще виконати це завдання. Він приніс підказку, яка допоможе послідовно висловити свої думки.
1. Підказка:
а) спочатку продумай, про що саме будеш писати;
б) придумай назву свого твору;
в) склади план розповіді;
г) усно побудуй за планом твір.
2. Складання плану.
1) Підготовка до новорічного свята.
2) Бал-маскарад у школі.
3) Отримання подарунків.
3. Придумування заголовка твору.
- Як би ви назвали свій твір? (Святкування Нового року, бал-маскарад, новорічний карнавал).
4. Читання зачину розповіді про підготовку до свята.
Наближався Новий рік. До школи привезли ялинку. Після уроків діти прикрашали її саморобними іграшками. Удома Василько вирішив зробити для дитячого ранку маску – котячу мордочку з вусами. Довго вирізував щось ножицями, клеїв і нарешті перед матір’ю не Василько, а кіт ворушить рожевим язиком, а очі в кота веселі-веселі...
5.Повторення про текст.
–Пригадайте, з яких частин складається текст.
–Як записуємо кожну частину?
–Що треба зробити, щоб у творі не повторювалися ті самі слова?
6.Орфографічна підготовка.
–Зверніть увагу на написання таких слів.
Новий рік, Дід Мороз, Снігуронька, новорічні подарунки, карнавал, ялинкові прикраси, костюм, маскарад, водити хоровод, святкова вікторина, переможець, призи, вистава.

V. Усна розповідь за планом та опорними словами (2-3 учні).
VI. Запис твору в зошит.
VII. Перевірка твору та виправлення помилок.
VIII. Підсумок
–Що нового для себе ви дізнались на уроці?
–Як би ви продовжили казку за поданим початком та опорними словами? Придумайте свій заголовок.

Перед Новим роком я прикрашав ялинку. Тільки націлився посадити на верхівку блискучу зірку, як двері нечутно відчинилися і на порозі де не взявся (гірлянда, несподівано, доторкатися, Дід Мороз, блискітки, лісові мешканці, казковий світ).

Додатковий матеріал
З Новим роком!

Загуляла в нашім краї
Віхола метелиця,
Сніг-сніжок – на урожаї,
Наче мливо мелеться.
Не щипай нам, зимо, щоки,
Не лякай морозами.
З Новим роком,
З Новим роком!
На ялинку просимо.
Михайло Литвинець

Скільки років Діду Морозу?
Мороз – слов’янський міфологічний персонаж, повелитель зимового холоду. Наші предки уявляли його в образі низенького дідуся з довгою сивою бородою. Його подих – холод, сльози – бурульки, а іній – замерзлі слова. Волосся дідуся – снігові хмари. Дружина Мороза – сама Баба Зима.
Взимку Мороз ходить полями, лісами, вулицями і стукає своїм ціпком. Від цього стуку тріскучі морози сковують ріки, струмки, калюжі. Дід Мороз носить теплу хутряну шапку. Ніс у нього зазвичай червоний, адже на Півночі дуже холодно. У Діда Мороза довга біла і пухнаста, як сніг, борода. Він носить довгу хутряну шубу. Руки він ховає у величезні рукавиці. На ногах у Дідуся – валянки. І не дивно, адже на Півночі температура повітря – мінус 50 градусів Цельсія.
Із собою Дід Мороз завжди носить палицю. По-перше, щоб було легше йти сніговими заметами, а по-друге, за легендами, саме цим посохом він морозить все навкруги.
Мішок із подарунками – обов’язковий атрибут господаря зими. До мішка Дід Мороз ніколи нікого не пускає, а сам дістає з нього подарунки, і, що цікаво, завжди вгадує, хто якого подарунку чекає.
Пересувається Дід Мороз пішки або на санях, а також любить їздити на лижах. Незмінною його супутницею є онука – Снігуронька, адже на Крайній Півночі, де живуть лише тюлені та пінгвіни, жити одному сумно, а з онукою – веселіше.
Скільки років Діду Морозу – точно не знає ніхто. Кажуть, що нашому Дідові Морозу років 200, не більше, але в нього є і значно старші брати. Одноліток нашого Діда Мороза – американський Санта Клаус.
Звичай роздавати на Новий рік подарунки – дуже давній, як і корінь цього слова «дар». Подарунок був начебто обіцянкою достатку, щастя. А де живе Дід Мороз? І сьогодні він, в дитячій уяві, живе на Півночі, тому й пишуть йому листи діти з різних країн, надсилаючи їх у північну країну Фінляндію.


Урок 10.
Письмовий переказ тексту за складеним планом.
Київське море взимку.
Мета.
Вчити учнів переказувати текст за планом, використовуючи опорні слова, зв’язно висловлювати думки, збагачувати словниковий запас, розширювати знання про Київське водосховище, його мешканців взимку. Виховувати в учнів прагнення бути захисниками живої природи.
Обладнання.
Кольорові ілюстрації.

Хід уроку
І.Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вступна бесіда з учнями.
–Діти, наш Поліський край ще називають краєм озер та річок. А яке озеро ви знаєте? (Люб’язь).
–Хто побував на цьому озері?
–Яка в ньому вода? (Прісна).
–А яка вода в морях? Що ви про це знаєте з уроків природознавства? (Солона).
Відгадування загадок.

У воді вона живе,
Немає дзьоба, а клює. (Риба).

Упіймав Івасик рибку,
Але витягнути – мука,
Бо сердита і велика
На гачок зловилась (щука).

–Хто з вас бував на риболовлі?
–Яких ще рибок ви знаєте?
–Що ви знаєте про щуку?
1.Розповідь вчителя.
Нещодавно Чомучка дізналася, що є Київське море. Чи знаєте ви, де воно розташовано і як воно утворилося?
Діти, насправді, Київським морем називають Київське водосховище. Воно штучне, тобто створене людиною у 1964 році після побудови Київської ГЕС. Довжина 110 км, а ширина до 12 км. Найбільша глибина 14,5 метрів. Використовують для потреб гідроенергетики, водного транспорту, рибного господарства, відпочинку людей.
Це водосховище з середини грудня замерзає, товщина льоду до 80 см. Майже половину площі водосховища займає мілководдя (це глибина до 2 метрів). Тут поширена прибережно-водяна рослинність: рогіз, очерет, глечики, водорості. Тваринний світ налічує близько 45 видів риб. Найпоширеніші – лящ, щука, плітка, червонопірка, короп
2.Бесіда за ілюстраціями.
–Подивіться на картинки і назвіть рибок, які тут зображені. За якими ознаками ви упізнали щуку? (Видовжене тіло, велика плоска голова, широка паща із сильними зубами).
–Чим вона харчується? (Дрібною рибою, тому вона і хижа).
–Так, ця хижачка і в мороз теж не перестає полювати, вона не любить жити там, де є задухи.
–А це що за риба? (Плітка).
Ця риба з настанням морозів збирається у глибоких ямах, де перебуває до скресання криги.
–А ось і краснопірка. Інша назва – червонопірка. Як ви думаєте, чому її так назвали? (Плавці червоні, а очі – оранжеві).
Живе у затоках річок, водосховищах, тримається у трав’янистих заростях, де живиться водоростями. Її часто поїдає щука. Краснопірки живуть косячками, тобто табунами.
Пічкурі теж на зиму збираються у глибокі ями і теж плавають великими табунами.
А ось золотисті коропи вибирають глинисте замулене дно і взимку там дрімають в ямах у стоячій воді.
3.Висновок.
–Що характерне для цих риб узимку? (Те, що вони спускаються на дно в ями, зариваються в мул і дрімають).
Жабки теж зариваються в мул, взимку не чути їх голосного квакання, сплять аж до весни.

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку. Робота над текстом.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми напишемо переказ про цих мешканців Київського моря.

1.Читання тексту.
Зараз дуже уважно прочитайте текст, зверніть увагу, як ведуть себе рибки взимку.
Узимку
Підводні мешканці Київського моря і прибережних озер знають, що січневі морози жартувати не люблять.
Усі приготувалися до зими вчасно. Жаби зарилися в мул і міцно сплять. Крупні із золотистою лускою коропи зібралися у глибокі ями під згірком. Дрімають. Тільки зрідка здриґають червоними плавцями та хвостами час від часу ворушать, свіжу воду в яму заганяють.
Пустинно під крижаним дахом на мілководді. Тільки інколи заверне сюди в пошуках корму косячок червоноперок або пропливе зелена щука. Гострозуба розбійниця продовжує полювати і в січні.
За А. Морозовим
2.Бесіда за змістом тексту.
–Про яких рибок розповідається?
–Що роблять жаби взимку?
–Як поводять себе коропи?
–Що роблять червонопірки і щуки?
3.Словникова робота.
Поясніть слова:
Мілководдя – глибина до 2-х метрів;
Яма під згірком – заглиблення на дні під гіркою;
Косячок червоноперок – табун.
–Чому в Київському морі живуть не морські тварини, а ті, що водяться в річках? (Бо там прісна вода).
4.Повторне читання тексту. Складання і запис плану.
–Прочитайте текст ще раз. З яких частин складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка).
–Прочитайте зачин. Про що розповідається? Як запишемо це в план?
–Прочитайте основну частину. Про що розповідається? Як назвемо?
–Про що дізнаємося з кінцівки? Як це записати коротко?
–Запишемо план у зошит.
План
Січневі морози.
Підводні мешканці готуються до зими.
Пустинно під крижаним дахом.

IV. Фізкультхвилинка.

Руки в сторони та вгору –
всі навшпиньки підніміться.
підніміть голівку вгору
й на долоньки подивіться.

руки в сторони розводим,
опускаєм плавно вниз,
присідати ми почнемо,
добре ноги розімнемо.

Раз –присіли. Руки прямо.
Встали. Знову все так само.
Вправу дружно почали.
Нахил вліво –раз, два, три!

повертаємося вправо.
Все виконуємо гарно.
Вліво, вправо повернулись.
Ось розминці вже кінець.
Хто старався –молодець!

V. Робота з мовним матеріалом.

1.Випишіть з тексту:
–Як автор називає тварин, що живуть у морі? (Підводні мешканці).
–Якими словами описані коропи? (Крупні, із золотистою лускою).
–Запишіть близькі за значенням слова.
Сплять – дрімають,
щука – гострозуба розбійниця.
–Як автор назвав лід на мілководді? (Крижаний дах).
2.Орфографічна підготовка.
Зверніть увагу, як пишуться такі слова:

Київське море, узимку, прибережний, згірок, пустинно, мілководдя, червоноперки.

3. Усний переказ тексту. (2-3 учні).
4. Написання письмового переказу.
–Запишіть в зошити переказ за планом. Кожний пункт плану починайте розкривати з абзацу.
5. Перевірка переказу учнями.

VI. Підсумок уроку.
–Про що ви дізнались із сьогоднішнього уроку?
Рибам, як і птахам, теж взимку потрібно допомагати. Під товстим шаром льоду бувають задухи. Для запобігання цьому явищу треба робити ополонки і стежити, щоб вони не замерзали, були завжди відкритими. Також важливо пам’ятати, що рослини мають неабияке значення для риб. Вони сприяють насиченню води киснем і вбирають з неї вуглекислий газ. Чимало риб відкладають ікру на рослини. Зарості водяних рослин є свого роду пасовищем і основним місцем життя багатьох риб. Тому потрібно не знищувати рослинність на прибережних зонах. Крім того, рослинність укріплює береги, тому не можна вирубувати дерева, які ростуть на березі річки.
Також дуже актуальним питанням залишається проблема надмірного вилову риби браконьєрами, які під час нересту виловлюють велику кількість риби. Якщо б кожна людина усвідомлювала важливість кожної водойми для свого життя, то. може, і не забруднювала б річку. Нам потрібно стежити за чистотою річок, щоб наступні покоління могли користуватися цим дарунком природи.

Додатковий матеріал
Прислів’я і приказки
Природа – наша мати, треба її шанувати.
Не гуди живе – і тобі не буде зле.
Нічого не руйнуй і братів менших шануй.

Лісове озеро
–До нашого озерця підемо! – сказав Ігоркові тато.
–Так воно ж замерзло, – здивувався той. А татко вже лаштував рюкзак, лижі, дістав із комірчини льодоруб, з яким раніше на зимову риболовлю ходив.
–Будемо рибу ловити! – зрадів хлопець.
–Цього разу рятувати, –загадково усміхнувся тато.
І ось вони біля озерця. Хоч тут і затишно, однак мороз аж тріщить, озерце снігом замело, тільки на середині крига чиста-пречиста. Ігорьок побіг туди, заглянув крізь лід і страшенно здивувався: на нього звідусіль дивилися риб’ячі очі.
–Чого вони тут? – чудувався Ігор. А татко вже рубав лід. І коли зробив чималу ополонку, витер піт з чола:
–Кисню їм, сину, не вистачало.
І великі, і малі рибки пливли до ополонки, навіть вистрибували з води, один окунець на лід вискочив, затіпався застрибав, а назад ніяк не потрапить.
Ігорьок обережно взяв його і вкинув до ополонки.
– Живи! – сказав.
А. Давидов


Де раки зимують?
Загадкова обіцянка показати, де раки зимують, приховує багато цікавого й оригінального в рачачих звичках. А насправді усе на подив просто і неромантично. Раки зимують у підводних нірках, ото й усього.
Напевно, усі бачили нірки берегових ластівок у стрімчастому березі річки. Точнісінько такі ж нірки ви можете роздивитися під водою. Це аж ніяк не затоплені пташині поселення, а квартири раків, що завзято наслідують ластівок (а може, це ластівки наслідують раків?)
Між іншим, рачаче житло – не така вже примітивна будівля. Це найсправжнісінька квартира з центральною залою, декількома входами, бічними коридорами і коморами. Рак цілий рік живе у своїй норі, виходячи тільки на полювання.
Показати, де раки зимують(фразеологізм)–провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів.










Урок 11
Складання твору з елементами опису.
З ким я дружу.
Мета.
Розширити знання учнів про тексти-описи з елементами опису зовнішності людини, розвивати вміння спостерігати, виявляти істотні риси, збагачувати активний словниковий запас, розкрити значення дружби в житті людини, виховувати добре, шанобливе ставлення до людей, прагнення творити добро.
Обладнання.
Ілюстрації портретів людей, пейзажі, картки з опорними словами, зразки описів людей.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Повторення вивченого про текст.
–Що таке текст?
–Які є типи текстів?
–Які питання ми ставимо до текстів-описів?(Який?)
–До текстів-розповідей?(Що трапилося?)
–А до текстів-міркувань?(Чому?)
–Якщо описуємо природу, то як ми назвемо ?(Пейзаж).
–А якщо людину?(Портрет).
2.Загадка.

Як побачиш: на картині
Намальована хмарина,
А під нею квітне гай,
Чи вирує водограй,
Чи безмежне море синє
Чи садок вишневий наш-
Мусиш знати, що картина
Називається(пейзаж).
3.Словничок-довідничок.
Пейзаж – загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи, краєвид.
Портрет – мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей.
(Показ вчителем зразків пейзажів і портретів людей).
4. Практичне розрізнення пейзажу і портрета.
а) Опис картини ранньої весни О. К. Саврасова «Граки прилетіли».
За дерев’яним парканом, серед звичайних сільських будинків підноситься дзвіниця старої церкви. А далі, аж до лісу, вузькою стрічкою розкинулись поля. Вони вже побуріли від снігу, який почав танути.
Прозоре весняне свіже повітря відчувається і в високих ніжно-голубих хмарах, і в синюватій смужці лісу на горизонті, і в неяскравому світлі сонця, яке в рожеві тони забарвило оббиту штукатурку дзвіниці.
Бубнявіють бруньки на березах, виблискує синявою ставок, а на зернистому снігові видніються сліди граків, легкий весняний вітерець ледь відхиляє димок, що в’ється з димаря низької хатини. Де-не-де між хмарами проглядає яскраво-голубе весняне небо.(Пейзаж).

б) Портрет дівчинки з репродукції В.М.Васнєцова «Оленка».

На картині художник зобразив дівчинку Оленку. Вона сидить на камені. Волосся у неї темне та довге. Очі великі-великі і сумні. Обличчя у дівчинки ніжне, засмучене. Одягнена у стареньку квітчасту спідницю, поношену кофтинку. Ноги маленькі та босі. Вона сидить задумана, зажурена. З усього видно, що Оленка змучена важкою працею.(Портрет).

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
1.Робота над прислів’ями.
–Як ви розумієте прислів’я?
Дружба – найбільший скарб.
Дерево міцне корінням, а людина –друзями.
Друг пізнається в біді.
2.Словникова робота.
Друг – людина, яка перебуває з тобою в добрих, приязних стосунках.
Дружба – це стосунки, в основі яких лежить взаємна прихильність, довіра, відданість, спільність інтересів.
–Підберіть синоніми до слова «друг».(Товариш,напарник, помічник.)
3.Бесіда про найкращих друзів.
–Хто із вас має друзів?
–Які вони, розкажіть?
–Чому ви звернули на них увагу?
–А як взагалі люди обирають собі друзів?(За вчинками, ставленням до тебе).
4.Розповідь вчителя.
– Кого можна назвати справжнім другом? Мабуть, тих, хто дарує нам свою любов, робить нас щасливими, хто допомагає нам в скрутну хвилину, з ким хочеться поділитися радістю і смутком, хто завжди вислухає і зрозуміє. Це – мама, тато, бабуся, сестра чи братик, вчитель у школі, однокласник чи однокласниця. Та не тільки люди можуть бути друзями. Але щоб мати справжніх друзів, не можна тільки одержувати задоволення від дружби. Треба вміти й самому віддавати часточку своєї душі другові, робити його щасливим, приносити йому радість. Тільки тоді дружба буде справжньою, міцною і ніколи не завдасть друзям неприємностей.
–От і сьогодні ми будемо складати твір з елементами опису «З ким я дружу».
5. Складання усного діалогу «Скажи мені, хто твій друг».
4. Читання статті з газети «Долоньки», яку написала дівчинка з 4 класу Мирослава.
Друзі назавжди
У мене є подружка. Я її дуже люблю, ділюсь з нею своїми таємницями.
Нашу дружбу я поважаю. Нещодавно ми писали твір на тему «Моя найкраща подруга». На жаль, ніхто з нас не назвав ім’я один одного. Та в глибині душі ми знаємо, що є найкращими друзями. Часом ми робимо щось не так, але намагаємось виправляти свої помилки. Я, нарешті, зрозуміла, що означає велика та сильна дружба. Я досягла прекрасних результатів, зустріла справжню подругу, надійну, веселу, добру. Любіть своїх друзів та допомагайте їм, якщо в них виникнуть проблеми.

ІV. Фізкультхвилинка.

Встало вранці ясне сонце
Зазирнуло у віконце.
За промінчики взялися,
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали –сіли, встали – сіли.
Бачте, як розвеселіли.
Стало сонце танцювати,
Нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі
Потанцюймо по росі.

V. Написання твору «Мій друг» або «Моя подружка»за підказкою Знайка.

1) Як звати твого друга?
2) Який він на зріст?
3) Яке у нього волосся?
4) Які він має очі?
5) Який у друга характер?
6) Чому саме з ним ти дружиш?
7) У чому проявляється ваша дружба?

VI. Робота з мовним матеріалом.
–У вас на парті лежать картки. На них написані вислови зі скриньки Знайка, які можете використати у творі.

багато друзів
мало друзів
дружу з усіма
мій найближчий друг
моя найкраща подруга
його звати
у неї чудове ім’я
вищий за мене
стрункий, високий
нижча за мене
довге, коротке, пряме, кучеряве, біляве,
чорне, русяве, розкішне, густе, шовкове волосся
сірі, карі, чорні, сині, голубі,великі,
хитрі, розумні, добрі очі
веселий, безтурботний, спокійний, поважний,
добрий, скромний, вихований, пустотливий,
старанний, непосидючий

допомагаємо один одному
відвідуємо гурток
проводимо разом вільний час
ходимо в бібліотеку
разом виконуємо домашні завдання

мій друг чесний
гарно до мене ставиться
мені з нею цікаво
він мені допомагає
вона потребує моєї допомоги
ми ніколи не сваримося
ніколи не ображає мене
я дуже ціную її

VII. Зразки творів.

Моя мама
Моя мама найкраща в світі. Вона дуже красива. В неї кругле, серйозне обличчя. Волосся коротке, світле, блискуче, кучеряве. А особливо в неї гарні блакитні очі. Погляд завжди ніжний, лагідний. Мама постійно турбується про мене. Моя рідна,єдина, ласкава і дбайлива матусю, я тебе дуже люблю.

Портрет подруги
Я давно дружу з Оленкою. Ми познайомились з нею ще в першому класі. Моя подруга білява, з великими синіми очима, з кирпатим носиком. Коли дівчинка сміється, у неї на щоках з’являються дві ямочки. Дуже пасує Оленці блакитна сукня з білим бантом. Я люблю свою подругу.

VIII. Усний переказ твору за планом і опорними словами.
ІХ. Запис твору в зошити. Перевірка написаного.
Х. Підсумок уроку.
–Діти, що ви вчились писати на уроці?

Описи людей, тобто портрети, найчастіше зустрічаються в художній літературі. Коли ви читаєте твір, то звертайте на це увагу.

Додатковий матеріал

А те дівча було, мов картинка. Личко біленьке, чепурненька, коси пшеничні, а очі голубі-голубі, аж фіалками пахли. А як гарно співала на усіляких концертах: і в школі, і в будинку культури, а на олімпіадах неодноразово першість виборювала. Хіба ж будеш до такої байдужим?

Дівчину було звати Настя. У неї були здорові сиві очі, що тихо сяяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів. І личко було гарне –трохи довгасте, але повне, з повними червоними устами. Сміялись лише очі та уста. Обличчя залишалось спокійним та сумовитим. Настя була дуже добра, тиха та смирна.(М. Коцюбинський).

Найстарша дочка Василина була на диво гарна. Широкий, високий та білий лоб блищав проти сонця, неначе біла квітка, а на ньому були ніби намальовані тонкі брови, чорні, неначе шовкові шнурки, рівно одрізані з обох боків. Під бровами блищали круглі, веселі темно-карі очі, такі веселі, що з них неначе лилася радість, лився сміх. Тонкий рівний ніс світився на сонці, а пишні повні та чималі губи виступали вперед, неначе рожевий пуп’янок. На голові чорніли дві товсті коси, перевиті червоними стрічками. Рум’янець, ледве примітний, розливався по щоках.

.Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все дихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.(І.С. Нечуй-Левицький).

Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Ніс невеличкий, тонкий, загострений; темні карі очі – теж гострі; лице довгобразе – теж козаче; ні високого, ні низького зросту ,– тільки плечі широкі та груди високі – оце й уся врода.( Панас Мирний).









Урок 12
Письмовий переказ тексту за складеним планом.
Строкатий дятел – лісовий лікар.

Мета.
Поглибити знання учнів про дятла – лісового лікаря, вчити письмово переказувати текст за планом; описувати зовнішній вигляд пташки. Розвивати зв’язне мовлення, культуру мислення, пам’ять. Збагачувати словниковий запас, виховувати уміння бачити прекрасне, спостерігати за навколишнім середовищем, розвивати любов до природи, естетичні смаки.
Обладнання.
Ілюстрації дятла та інших птахів.

Хід уроку.

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Слухання вірша.

Зима, зима. Не те, що влітку –
Біліє далеч снігова,
І на малесеньку чечітку
Колючий острах навіва.
Дзьобатий дятел працьовито
У кору стука – не дріма.
Але тепер йому не літо –
Кругом зима, кругом зима!
2.Бесіда.
–Про яку пору року говориться?
–Яких птахів тут згадано?
–Що сказано про дятла?
– Давайте його запитаємо, як йому живеться взимку?
Відповідь дятлика.
Ой було, було, було –
Всюди зелено було.
Хто працює, а не спить,
Досхочу міг їсти й пить.
Пробудився на зорі –
Застрибав по корі,
Де сховався жучок,
Короїд-черв’ячок.
Лиш прицілився – стук-стук!
То личинка, то жук,
А тепер кругом зима, їжі доброї нема!
–То чим же займається дятел взимку? Що ж він їсть?
Розповідь учня.
Прийшла зима, холодно стало. Далеко поховалися всі комашки. Що ж дятел взимку їсть? Ось гляньте: під деревом багато-багато шишок лежить. Раптом прилетів дятел, у дзьобі шишку тримає. Поклав її в розколину і почав дзьобом довбати. Роздовбав, насіння повибирав і по другу полетів. Ось так дятел взимку насіння з шишок дістає і їсть.
3. Загадки .
– Які загадки про дятла ви знаєте?
Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел).

Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю,
Я не цвяхи забиваю –
Я комашок дістаю. (Дятел).
4. Читання скоромовки.
Дятел дзьобом дуб лікує
І дупло собі майструє.
Дзьоб міцний і гострий має,
Шкідників ним здобуває.
5.Висновок.
–Як називають дятла? ( Лікарем).
–За що його так назвали?
–Завдяки чому він це робить?
6.Розповідь вчителя про дятла.( Показ ілюстрацій).
Дятли - це середнього розміру птахи, більшість яких для влаштування гнізда видовбують дупла. Найбільш поширений в Україні великий строкатий дятел. У них міцний дзьоб, як долото. Ним добувають з-під кори комах та їх личинок. Язик дуже довгий (8- 14см), змочений липкою слиною. Своєрідне розташування пальців, два з яких спрямовані вперед і два назад, гострі кігті дозволяють птаху вправно лазити по деревах. При цьому вони спираються на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швидко.
Живляться комахами та личинками, які живуть під корою. Оглядаючи і вистукуючи стовбури, дятел, ніби лікар, дізнається, яке дерево пошкоджене, бо здорове відгукується дзвінко, а пошкоджене глухо. Взимку живляться насінням ялин і сосен. Особливо активно дятли знищують шкідників під час годівлі пташенят, яким вони приносять їжу близько 300 разів на день.
Строкатий дятел дуже красивий. Подивіться на малюнок і опишіть його.
–Яка у нього голівка?
–Який дзьоб, тулуб, хвіст?
7.Розповідь учнів про зовнішній вигляд птаха.
Голівка в нього маленька, одягнена в червону шапочку. Міцним довгим дзьобом він дістає з-під кори комах. Язик на кінці твердий, щоб зручніше лузати насіння хвойних дерев. Тулуб у дятла продовгуватий, покритий різнокольоровим пір’ячком. На кінці тулуба довгий твердий хвіст, щоб краще підпиратися на дереві під час роботи. А кігті на лапках розміщені так, щоб добре триматися на стовбурі. Дятел – найкращий лікар лісу і саду.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Робота над текстом.
–Діти, ви напевне здогадалися, що ми будемо сьогодні писати переказ про дятла.
1.Читання тексту.
Дятел
Гарно у лісі взимку. Усе навкруги біле, пухнасте. Якось ішов я лісом. Повітря чисте. Іду, прислухаюся. Та що це? Застукотів десь поперед мене дятел. Я пішов обережніше.
Бачу, на одному з дерев дятел влаштувався. Який він красивий! Голова і спинка чорні, на потилиці червона плямочка, а на чорних крилах білі цяточки й смуги. Весь барвистий. Тому його строкатим дятлом і прозвали.
Сів дятел на стовбурі дерева. Роздовбає кору, дістане шкідника і з’їсть. І подумав я: недарма дятла лісовим лікарем називають. Він лікує хворі дерева.

2.Бесіда за текстом.
Про кого розповідається в тексті?
Що ви дізнались про дятла з цього тексту?
Чому дятла прозвали строкатим?
Чому дятла називають лісовим лікарем?
Як розумієте вираз «хворі дерева»?

3.Підбір синонімів до слова строкатий.
Строкатий – різноколірний, пістрявий, різнобарвний, барвистий.
–Як можна замінити слово дятел? (Лісовий лікар, санітар лісу).

4.Повторне читання тексту. Складання і запис плану.
–З чого складається текст? ( Зачин, основна частина, кінцівка).
–Прочитайте зачин. Як коротко його запишемо?
–Прочитайте основну частину. Про що в ній розповідається? Як назвемо цю частину?
–Яка кінцівка? Прочитайте. Як запишемо?
–Отже, прочитаємо записаний план.
План
Зимовий ліс.
Красивий дятел.
Дятел – лісовий лікар.

ІV. Фізкультхвилинка. ( Діти відповідними рухами відтворюють текст вірша).
Дятел має довгий дзьоб.
Ним довбе він кору.
В лісі чутно «хлюп та хлюп»
В цю осінню пору.
Подивитись на пташину
Ми побігли швидко,
Але дятлик на вершину
Злетів від нас спритно.

V. Робота з мовним матеріалом.
1. Орфографічна підготовка.
–Зверніть увагу, як пишуться слова:

Дятел, взимку, обережніше,недарма, потилиця, червона, називають.

2.Усний переказ тексту за складеним планом.(2-3 учні).
3.Запис складеного тексту в зошити.
–Як записуємо кожен пункт плану? ( З абзацу).
4. Перевірка записаного переказу. Виправлення помилок.

VI. Підсумок уроку.
–Що нового дізнались про дятла?
–Як його називають?
–Кого нагадує дятел, коли робить свою справу ?(Телеграфіста).
В крапку свитка, чорний хвіст.
Кажуть, він телеграфіст.

Хвилинка-цікавинка.
Ласуни-дятлики
Навесні прокидається ліс від зимової сплячки. На березах, де ніжна кора, можна побачити маленькі дірочки. Вони вишикувалися в ряди. Здається, ніби їх свердликом попросвердлювали. З дірочок тече солодкий березовий сік. А продовбують їх ласуни-дятлики. Березовий сік дятликам дуже подобається. А ще вони ним підліковуються.
Минає час, і дірочки на березах геть заростають. Отож деревам від дятлових витівок ніякісінької шкоди.

Додатковий матеріал
Казка «Як дятлик став лісовим лікарем»
Сорока-білобока обдзвонила куточки лісу: «Тривога! Тривога! У лісі помирає дерево». Під старим дубом зібралися всі лісові жителі. Вони стали радитися, як вилікувати хворе дерево, берізку-довгокіску.
Хто може допомогти? Всі намагалися, та глибоко залізли комахи-шкідники під кору. Аж тут підлітає красень-дятел. Своїм міцним дзьобом він дістав
з-під кори всіх шкідників.

· Вийшло! Вийшло!
· кричали лісові друзі. З того часу дятел став лісовим лікарем – Дятеліком.

Скласти чистомовку.
Ів- ів- ів! До нас дятел ( прилетів).
О- о- о! Поселився у (дупло).
Ах- ах- ах! Позбирав усіх(комах).
Ло- ло- ло! Всім деревам (повезло).

Вірші.
Дятел
По рецепту на базарі
Дятел вибрав окуляри,
Натягнув собі на ніс,
Полетів трудитись в ліс.
У осінню хмуру пору
Хитрий жук зашивсь під кору.
Дятел глянув, сів на сук,
Носом тук – і згинув жук.
От які-то окуляри
Вибрав дятел на базарі.
М. Стельмах

Лісові барабани
Що за звуки у ліску?
Наче дріб, дзвенить «тррр-тук»
То високо десь вгорі
Сидить дятел на сосні.

Красень-дятлик на сучку
Музику веде гнучку.
Здобич він собі шукає
·
На обід комах збирає.

По корі дзьобиком б’є,
Лісом аж луна іде.
Санітари ці малі
·
Рятувальники лісів.

Дятликів так називають,
бо вони ліси спасають.
Трудиться все літо пташка,
Знищує жуків, комашок.

Як настануть холоди,
Шишечки довбуть вони.
В них насіння дозріває
Його дятлик полюбляє.
Як зачуєте в ліску,
Наче дріб, дзвенить «тррр-тук»,
То в веселі барабани
Дятли виграють вже зрання.
Т. Кржемінська

Легенда про дятла
Одного разу бідний чоловік пішов на Великдень до лісу зрубати дерево.
Тільки він почав рубати, як до нього підійшов старий дід і сказав: «Не рубай дерево. Іди додому. В тебе буде достатньо грошей, щоб купити дров і жити без злиднів». Чоловік так і зробив. Жив він добре, але наступного року він подумав: «Піду до того дерева, попрошу ще грошей».Прийшов чоловік до лісу і почав рубати дерево. Тут і з’явився старий дід. Він зрозумів, що чоловіка до лісу привела жадібність. Тоді дідусь мовив: « За твою жадібність перетворю тебе в птаха, стукай все життя по деревах».
Так з’явився птах дятел.





























Урок 13
Складання твору-міркування за складеним планом
У моєї мами золоті руки
Мета.
Актуалізувати знання дітей про структуру тексту-роздуму, вчити будувати власні висловлювання, міркування; збагачувати словниковий запас школярів. Виховувати глибоку любов і повагу до матері, чуйність і доброту до найдорожчої у світі людини.
Обладнання.
Пісні про маму, картки з текстом, схема тексту-міркування, ілюстрації до теми «Моя мама».


Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Загадки.
Хто життя вам дарував,
Хто часу не шкодував,
Хто навчав вас говорити,
Хто найкращий в цілім світі? (Мама).

Хто, як ви, було, хворіли,
Цілі ніченьки не спав?
Все робив, як ви хотіли,
На руках вас колисав.(Мама).

Хто пісні співав чудові,
Солов’їні, барвінкові?
Перші кроки вчив робити?
Хто найкращий в цілім світі?(Мама).

Що, як сонечка малі, ніжно сяє угорі?(Мамині очі).

Нам співає як струмочок,
Ніжний мамин(голосочок).

Заспокоять і зігріють,
Тамувати біль уміють.(Мамині руки).

В ній мені є місце, тату,
І сестрі, й малому брату,
Для бабусі, й дідуся. Що це? (Мамина душа).

2.Прислів’я про маму.
На сонці тепло, а біля матері добре.
Дитина плаче, а матері боляче.
У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
Як матір покинеш, то і сам загинеш.
Матері ні купити, ні заслужити.
3.Бесіда про маму.
–Якими словами ми звертаємось до мами?(Ненька, мамуся).
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Найдорожча, найближча людина називається прекрасним гордим іменем
· мати.
Мати. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб дітям жилося краще. Віддасть всю мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров’я. Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею.
Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткає лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого, все від неї, від неньки рідної.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.


· Отже, про кого ми сьогодні будемо писати твір-міркування?
Та, звичайно ж, про маму.
1.Повторення структури тексту-міркування.

· Пригадайте, як називається текст, у якому дається відповідь на запитання: чому предмет саме такий? Чому він робить так, а не інакше?(Текст-роздум, або текст-міркування).
2. Розгляд схеми тексту-міркування.

Текст-міркування

. Твердження

Доказ

Висновок

–Що є твердження?( Те, що доводиться).
–Що таке доказ?( Доведення, пояснення, аргумент).
–А висновок?(Кінцівка).

IV. Робота над складанням тексту-міркування.
–Послухайте, діти, яка пригода сталася з Чомучкою.

Одного разу Чомучка одягла новеньку спідничку і пішла гуляти.
На вулиці вона зустріла сусідку – бабусю Оксану.
–Добрий день, бабусю Оксано!
· привіталася Чомучка.
–Здрастуй, ластівонько!
· відповіла бабуся.
–Яка гарна у тебе спідничка. Ти в ній як квіточка.
–Мені її мама пошила,
· похвалилася Чомучка.
–Золоті руки у твоєї мама,
· сказала сусідка.
–Хіба?
· здивувалася Чомучка і задумалася.

1.Бесіда.
–Чому здивувалася Чомучка?
–Як ви розумієте вислів «у мами золоті руки»?(Працьовиті).
–У якому значенні – прямому чи переносному вжито слово золоті?
–Чи можете так сказати про руки своєї мама? Розкажіть.
–Що сказано у вірші про мамині руки?

Мамині руки
Ніби сонячний зайчик в ранковій порі,
Мамині руки.
Наймиліші завжди і усій дітворі
Мамині руки.
Приголублять і ніжно обнімуть тебе
Мамині руки.
Все навкруг не страшне, коли гладять тебе
Мамині руки.

Рушничок вишиваний в дарунок дадуть
Мамині руки.
Всі звичаї й традиції в нім збережуть
Мамині руки.
Найсмачніший у світі спечуть коровай
Мамині руки.
Де б не був ти, завжди їх цінуй, пам’ятай,
Мамині руки.

Коли раптом біда, знімуть втому і біль.
Мамині руки.
Вони ласку несуть і тепло звідусіль.
Мамині руки.
Ніби сонячний зайчик в ранковій порі.
Мамині руки.
Наймиліші завжди і усій дітворі.
Мамині руки.


· Послухайте вірш і скажіть, з чим порівнює дівчинка свою маму?
У моєї мами руки золоті,
Очі карі,вії
· довгі і густі!
А моя матуся схожа на веселку,
Бо така чудова і така весела!
А моя мама гарна,як калинка,
В неї чорні брови, губки, як малинка.
Моя мамочка привітна,
Гарна, ніжна, як весна,
І ласкава, і тендітна,
Ніби пролісок вона!


· Які порівняння використали діти для опису своєї мами?

·А як би ви описали свою маму?

· Як ви ставитесь до мами, чи допомагаєте їй так, як цей хлопчик?

Хлопчина я завзятий,
до лінощів не звик.
Усі про мене кажуть:
–Хороший помічник.
Сьогодні в мами свято:
я хату замету,
а потім дам поїсти собачці і коту.
Прибрав гарненько в хаті,
з Дружком пішов у ліс
для нашої матусі
я пролісків приніс.
Усміхнена матуся,
як сонце весняне:
– Спасибі, любий синку,
потішив ти мене.

V. Фізкультхвилинка.

Вже і сонечко пригріло,
Вже посунулись сніги.
Де було геть зовсім біло,
Проталин стеляться круги.
Як же вітер, діти, дише?
Як дерева він колише?
Як прогинаються берізки?
Як же чешуть свої кіски?
Як же птахи прилітають?
Як радіють вони й грають?
А тепер присіли й встали,
Втому нашу геть прогнали.

2.Складання плану твору.
–З яких частин складається текст?(Зачин, основна частина , кінцівка).
–Чим буде зачин у творі-міркуванні?(В зачині будемо висловлювати твердження).
–Що напишемо в основній частині?(Доведення твердження).
–А кінцівка?( Буде висновком).

План
1) Моя мама
· найкраща.
2) У моєї мами
· золоті руки.
3) Я дуже люблю маму.
–Знайко приніс вам скриньку з потрібними висловами, які ви зможете використати у творі. Ось вони:

найкраща в світі
найдорожча для мене людина
лагідна, як сонечко
ласкава, як весняний вітерець
добра, уважна, дбайлива

велика трудівниця
дбає про мене
турбується про всю сім’ю
допомагає, підтримує, навчає
має багато обов’язків
готує їсти, прибирає в кімнаті
шиє, в’яже,
вирощує овочі, ягоди, фрукти, квіти

відвідали з нею багато музеїв
побували на багатьох екскурсіях
читає зі мною книги
допомагає виконувати домашні завдання
усе встигає

дуже вдячний мамі за все
допомагаю матусі
намагаюся не засмучувати
вчуся у мами все робити
дуже люблю маму
3.Усне складання твору (2-3 учні).
Зразок.
Моя матуся найкраща у світі. Вона добра, ніжна, лагідна, як сонечко.
Матінка
· велика трудівниця.
У моєї неньки золоті руки. З ранку до вечора вона дбає про всю сім’ю. В хаті у неї багато обов’язків: готувати їсти, прибирати. Матуся вечорами любить вишивати. Які у неї чудові рушники! Весною вирощує для нас овочі і фрукти, садить навколо будинку багато квітів.
Не забуває і про нас, підтримує, навчає, читає з нами книги.
Я дуже вдячний мамі за все. Намагаюсь не засмучувати своєю поведінкою і навчанням., бо дуже вже я люблю свою матінку!

4. Запис твору-міркування в зошити.
- Як слід записувати кожну частину?(З абзацу).
5. Перевірка написаного.

VI. Підсумок уроку.
–Про кого ми сьогодні стільки гарних слів говорили?(Про маму).
Діти, ви скоро виростете, і мені хочеться, щоб кожний з вас проніс через усе життя слово «мама».Як далеко ви не були б , завжди повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які недосипали ночей, руки, які пестили вас у дитинстві. Щоб ви завжди промовляли своїм мамам такі слова:
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамочко рідна, моя дорогенька,
Над усе тебе в світі люблю!

Додатковий матеріал
Чи є в світі що світліше
Чи є в світі що світліше,
як мамині очі,
що все зорять за дітками
вдень і серед ночі?
Чи є в світі що миліше,
як мамині руки,
що працюють для дитини
щиро, без принуки?
Чи є в світі що щиріше,
як серденько мами,
яке б’ється для дитини
днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
як мама кохана,
що трудиться для дитини
до ночі від рана?
І. Блажкевич
Урок 14
Твір-розповідь за складеним планом
Моя сім’я
Мета.
Вчити складати твір-розповідь за планом, збагачувати словниковий запас, розвивати зв’язне мовлення, виховувати почуття поваги, любові один до одного, до найближчих, найрідніших людей, бажання їм допомагати.
Обладнання.
Тлумачний словник, малюнки хати,

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Загадка за малюнком хати.

Загадкова хата
Ось перед вами, друзі, хата,
У ній є чотири кімнати,
А ось вам загадка моя:
Як тут розміститься 7 Я ? (Сім’я).

2. Бесіда про рід, родину, сім’ю.
–Отже, сім’я складається з батьків і дітей. Але давайте прислухаємось до того, як звучить слово «сім’я.». Що ви чуєте? Чується два слова «сім» і «я». Що це означає? Це означає, що в повній сім’ї повинні бути мама, тато і п’ятеро дітей. Щонайменше! Так, як у народній приказці: «У нашого Омелька – невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати, та їхні три брати!»У великій сім’ї діти виростають дружними, працьовитими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі. У нашого народу є стільки приказок і прислів’їв про сім’ю, що всіх і не перелічиш.
–Які ви знаєте?
Як буде дружно, то не буде сутужно.
Яка гребля, такий млин, який батько, такий син.
Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
Добрі діти – батькам вінець, а погані – батькам кінець.
–У кожного з нас є найдорожчі нам люди. Хто це?
(Діти називають).
–Звичайно ж, тато, мама, братик, сестричка – найрідніші на світі люди, які один одного шанують, люблять і є членами єдиної сім’ї. Сім’я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Родина – це гніздечко любові і тепла для кожного з нас, у ній панує злагода і повага до старших, особливо бабусь і дідусів. Адже вони – коріння сім’ї, і прожили довге життя, багато знають і вміють. Кожна сім’я – це частинка великого українського народу. Тато – господар дому. Мама – берегиня роду. Без дітей родина не буде
по-справжньому щасливою. Вони малі помічники, радість для своїх батьків.
–Діти, то що таке сім’я?
–Із скількох осіб складається ваша сім’я?
–Чи дружна ваша сім’я?
–Ось послухайте віршик.
Сім’я
Я – Кіндратик,
Ти – Марічка.
Я твій братик,
Ти – сестричка.
Тато, мама, ти і я –
Дружна, лагідна сім’я.

–Чи знаєте ви, що означають слова рід, рідня? Ось давайте заглянемо у тлумачний словник.
Рід – це багато-багато поколінь. Це кілька родин від давніх часів і до сьогоднішніх днів.

· Що ж таке родина? Родина – це група людей або рідня, що складається з батьків, дітей і онуків і близьких родичів.
Загадка.
Найрідніша, наймиліша,
всіх вона нас пестить, тішить,
завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це? (Мама).

Мама Усе найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне , сонячне слово матінка. Уся радість світу від неї. Без сонця не цвітуть квіти, без матері немає ні поета, ні героя. Матуся – найдорожча у світі людина, берегиня роду. Вона народжує дитину, пестить її, голубить, вчить добра і любові.
Мама – сонечко в сім’ї.
Ми – промінчики її,
Якщо сонечко в оселі,
То промінчики веселі.
–А як ви любите свою матусю?
–Чи не ображаєте своєю неслухняністю?
–Чи допомагаєте у домашніх справах?
–Де працюють ваші батьки?
Татусь у нас дужий, хоробрий. Він – господар дому, виконує найважчу роботу. Дуже вас любить. Які міцні у нього руки!

Я і тато друзі,
Трудимось у лузі,
Трудимось на славу,
Косимо отаву.
Потім біля гаю
Сіли, спочиваєм.
Сонце сипле промінці.
Молодці ми, молодці!

3.Розповідь про сімейні свята і традиції.
–Чи є у вашій родині сімейний альбом?
Це дуже добре, адже він має велике значення для сім’ї. Сімейний альбом
·
це історія родини.
–Які свята для вашої родини найулюбленіші?
– Чи святкуєте дні народження?
–Кого з рідних запрошуєте на сімейні свята?
–Як ви допомагаєте один одному, чи так як сказано у вірші?

Працьовита в нас сім’я
Ось і літа вже нема.
Я прокинулась – зима!
В сад доріжку-білосніжку
Я розчистила сама.
А надвечір мій татусь
Із заводу повернувсь.
Я із мамою на кухні
Біля плитки клопочусь.
Сів мій тато до стола,
Я вечерю подала.
Засміявсь татусь до мене:

· Ач, хазяєчка мала!
Працьовита в нас сім’я –
Отака росту і я.
Недаремно каже мама:

· Помічнице ж ти моя!
Л. Компанієць

· Які обов’язки в сім’ї у дівчаток, а які в хлопчиків?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Отже, сьогодні ми будемо розповідати про свою сім’ю, родину, напишемо твір.

1.Усна розповідь про свою сім’ю.
–Діти, Знайко і Чомучка хочуть знати, у якій сім’ї ви живете.
Прочитайте на картках питання, які їх цікавлять. Дайте на них відповіді, дивлячись на малюнки, що висять на дошці.

1) Чи велика твоя родина?
2) Як звати членів твоєї сім’ї?
3) Хто де працює, чим займається?
4) Коли ви збираєтеся всією родиною?
5)Що ви робите разом?
6)Чи є у твоїй сім’ї родинні свята, традиції?
7) Що цікавого ти хотів би повідомити про свою сім’ю?

IV. Фізкультхвилинка.

Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти:
Встали-сіли, встали-сіли.
Бачте, як розвеселили.
Сонце стало танцювати,
Нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі
Потанцюймо по росі.

2.Робота в парах. Складання діалогу «Яка твоя сім’я».

3. Складання плану розповіді «Моя сім’я».
На основі питань Знайки і Чомучки складемо план розповіді.
План
а) Дружна сім’я.
б) Обов’язки членів сім’ї.
в) Дозвілля у родині.
г) Сімейні традиції і обряди.

4. Чарівна скринька Знайка.
–Діти, Знайко приніс вам чарівну скриньку з висловами. Серед них ви можете вибрати потрібні для написання твору. Ось вони:

велика і дружна
невелика, але дружна
складається з трьох осіб

старші члени родини ідуть на роботу
іду до школи
порається вдома
відводить до дитячого садка

увечері збираємося дома
готує вечерю
накриває на стіл
розповідає про свої справи

цікавляться справами кожного
перевіряє, як виконали домашні завдання
допомагає виконувати домашні завдання

граємо в лото
читаємо книжку
дивимося фільм по телевізору
допомагаємо мамі, бабусі

любимо сімейні свята
полюбляємо прогулянки на природі
разом проводимо вихідні
їздимо до бабусі й дідуся
влітку разом подорожуємо

5.Запис твору в зошити.
Зразок.
Моя сім’я дружна і працьовита. Вона налічує п’ять осіб: тато, мама, сестричка, братик і я. Вранці старші члени родини йдуть на роботу. Я іду до школи, а моя сестричка відводить братика до дитячого садка.
Увечері вся сім’я збирається вдома. Мама з сестричкою готує вечерю. Батьки цікавляться нашими справами, перевіряють, як виконані домашні завдання.
Ми з татом граємо у лото, з мамою читаємо на ніч цікаву казку.
Дуже любимо сімейні свята, особливо дні народження. Влітку їздимо в село допомагати дідусеві і бабусі.
Дружна у нас сім’я.
6.Перевірка написаного твору.

V. Підсумок уроку.
–Про що ми сьогодні писали?
Заключне слово вчителя.
У народі кажуть: «Яка сім’я, такий і я», «Які батьки, такі і діти».
Сім’я – це мама, тато і їхні діти. І якщо ви будете нечемно поводитися, ображати друзів та менших товаришів, то всі подумають, що і в вашій родині всі так поводяться, що тато і мама такі ж невиховані, як і ви, а тому перш, ніж щось робити, подумайте, що інші скажуть і як будуть думати про вас і про вашу сім’ю. Треба дбати про свою родину, берегти її, бо ваша сім’я
· це ваша маленька батьківщина, в якій ви живете. Ніжно любіть її, бо вона – частинка українського народу.
Отже, недарма в народі кажуть: без сім’ї немає щастя на землі.
Додатковий матеріал
Родовідне дерево
Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю. А він не знав.
–А як же ти дідуся кличеш?
–Діду, дайте меду.
Смішно, та й не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може, вони позабували, як і тата й маму звуть.
–Е-е-е,
· каже дід Петро.
· Хто не має коріння, той як перекотиполе. Куди вітер подме, туди й котиться.
А гарні дітки знають свій рід: і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів знають. Вони мають такий альбом, де вміщують знімки своїх родичів і добре слово про них. І складають про них родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте, а що гілка, то член красного роду. Що глибше коріння в такого дерева, то міцніше воно стоїть на землі.
– А яке коріння у твого дерева?

Спитай у тата чи у мами,
Які професії у них.
Професій в світі є чимало–
Сповна їх вистачить на всіх..
Учитель, лікар чи геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр –
Всі називають головною
Одну професію
· школяр!
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!
А. Костецький

Народився братик
В Оленчиної матусі народився хлопчик. Радіє Оленка: тепер у мене є братик.
Прокинулася вночі Оленка, бачить – схилилась мама над колискою та й співає колискові.
Заворушилась заздрість в Оленчиній душі. Тепер, думає, мама вже не любитиме мене так, як раніше, бо треба ж і Петрика любити.
–Мамо,
· каже Оленка вранці,
· ой, як люблю я вас
–А чого ти мені це говориш? – непокоїться мати.
–Бо хочу, щоб ви мене любили не менше, ніж Петрика
Мама полегшено зітхнула і каже:
–Піди, Оленко,Сонця запитай, як воно ділить своє тепло між людьми?
Вийшла Оленка та й питає. А Сонце каже:
–Для кожної людини – все моє тепло. Від першої до останньої іскринки.
В. Сухомлинський

Урок15
Складання наукового і художнього опису.
Уже прилинула весна

Мета.
Вчити розрізняти науковий і художній тексти, висловлювати свої думки в логічній послідовності, збагачувати активний словник учнів. Розвивати творчі здібності, спостережливість, образність мислення. Виховувати почуття прекрасного, любов до природи.
Обладнання.
Малюнки про весну, картки з текстами, таблиці.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
Знову день почався, діти,
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішати
·
Кличе в подорож дзвінок.
Сьогодні в нас урок звичайний,
Та вчить багато нас чого,
Хай буде він для нас повчальний,
За це подякуєм йому.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Загадка.
Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Небеса і ручаї
Та заквітчую гаї.
Відгадали, хто вона,
Ця красуня чарівна?(Весна).
–Які слова допомогли відгадати загадку?

2. Вірш про весну.
Що за чарівниця, неначе цариця,
Наказ свій послала, щоб краса встала?
Ну, звичайно, це весна!
Наша мила, молода.
Вона надію всім вселяє
І до праці закликає.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

–Діти, сьогодні ми будемо описувати весну. Навчимось складати і розрізняти науковий і художній опис.
–Ми вже розглядали тексти-описи. На які питання вони відповідають?(Який?)
–Як називається опис людини?(Портрет).
– А опис природи?(Пейзаж).

IV. Колективна підготовча робота.

1.Бесіда за ілюстраціями про весну.
–Діти, уважно розгляньте малюнки. Яка пора року зображена?(Весна).
–Які зміни відбулися в природі з приходом весни?
(Сонце піднімається з кожним днем вище і все більше нагріває землю.
Небо вже не сіре, а голубе. Хмари купчасті.
З приходом весни дерева прокидаються після довгого зимового сну.
З’являються перші квіти, повертаються птахи з теплих країв).
–Які весняні місяці ви знаєте?
–Чому вони так називаються?
2.Розповідь вчителя.
Весняна казка
Прилинула зеленокоса весна. Я пішла на прогулянку до лісу. І мені дуже захотілося дізнатися, про що говорять проліски. Прислухалася. Перший пролісок і каже:
–Слухай, друже, чому у нас сонечко таке неввічливе? Розбудило мене, коли я дивився такий цікавий сон!
–Не говори нічого поганого про сонечко,- сказав другий пролісок. Послухай мою історію.
–Все ще дрімало під чарами зими і з нетерпінням чекало приходу весни. І ось вона прийшла. Весела, жвава, чарівна. Побачила сонечко і сипнула йому золотих промінчиків. Угледіла сумну хмаринку – дала їй мішок дощових краплинок. Друзі були раді щедрим дарункам весни. Хмаринка полила землю, а сонечко зігріло її своїм теплим промінням. Один з них і розбудив мене. Я дуже зрадів і подякував сонечку.
Ось яку розмову я підслухала в лісі.
Знов починається весна!
Знов починаються дива
То серед двору із-під снігу
раптово визирне трава,
то раптом лагідні веснянки
засіють щоки та носи
чи розщебечуться – ще зранку!–
птахи на різні голоси!

V. Фізкультхвилинка.
Ми берізки і кленці,
в нас тоненькі стовбурці.
Ми в стрункі стаєм ряди,
випрямляємо гілки.
Ледь зіп’явшись з корінців,
дістаєм до промінців.
Наші ручки-пагінці
хиляться на вітерці
вправо, вліво.
І весь сад
нахиливсь вперед-назад.

VI. Порівняння наукового і художнього опису.

1. Читання текстів на картках.
а) Ромашка
· трав’яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, по краях яких розміщені білі квітки, а в середині
· жовті.
Цвіте з травня по жовтень. Росте в городах, біля доріг, жител, на пустирях.
Ромашка
· цінна лікарська рослина.

б) У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця
· ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою.
Григір Тютюнник

2.Розгляд таблиці.

–Давайте порівняємо за таблицею характерні ознаки наукового і художнього текстів.
Текст
Характерні ознаки

Художній
синоніми, антоніми, слова з переносним значенням, порівняння, емоційне мовлення.

Науковий
наукові терміни, перевірені факти,
немає емоцій.


– Який перший текст?(Науковий).
–Де найчастіше бачимо такі тексти?(Довідкова література).
–Чи є в ньому наукові терміни?(Родина складноцвітих, суцвіття-кошики).
–А перевірені факти?(Цвіте з травня по жовтень).
–Що скажете про другий текст?( Він художній).
–Де зустрічаються такі тексти?(В художній літературі, у віршах).
–Чи є тут синоніми?(Стебельце
· високе, гінке).
–А слова з переносним значенням?( Лугова цариця, переплетена золотими нитями сонця).
–Знайдіть тут порівняння.(Дрібною, як вістря голки, росичкою).
–Чи є зменшувально-пестливі слова?(Пелюсточках, квіточка, голівкою).

3. Побудова наукового опису.
В науковому описі ви повинні висвітлити такі питання:
1) Що за предмет?
2) Ознаки цього предмета..
3) Яке значення має або для чого вживається?.

4. Побудова художнього опису.
1) Загальне враження від предмета.
2) Деталі, які підтверджують це враження.
3) Ставлення до описуваного предмета.
–Чи є такі складові частини в нашому художньому тексті? Прочитайте їх.

5. Робота над текстом «Весна».
а) Читання тексту.
Весна
Закінчилася зима. Настала весна. Сонце піднімається вище над горизонтом і краще прогріває землю. Від цього тане сніг, розмерзається земля.
По стовбурах дерев починає рухатися сік, розпускаються бруньки, з’являються листочки.. Багато вологи в ґрунті сприяє росту і цвітінню цибулькових рослин: підсніжників, пролісків.
Від тепла пробуджуються комахи
· корм для птахів. Тому перелітні птахи повертаються з вирію.

б) Бесіда за текстом.

· Визначте, який це опис художній чи науковий?(Науковий).

· Доведіть це за допомогою таблиці і схеми побудови наукового опису.
(Вживаються наукові терміни і перевірені факти, Описується весна, вказуються її ознаки та зміни , які відбуваються в природі з її приходом).

VII. Побудова художнього опису весни.
1.Робота над мовним матеріалом.
а) Гра «Добери слова-іменники».

· Назвіть слова, з якими у вас асоціюється слово весна.(Сонце, небо, хмарки, тепло, день, ніч, квіти, дерева, трава,птахи).

б)Добір прикметників до слів.
Сонце(яке?) яскраве, щире привітне;
небо(яке?) синє, чисте, безмежне, ясне;
весна(яка)? сонячна, квітуча;
хмарки(які?) білі, легенькі;
день(який?) світлий, довший;
ніч(яка?) тиха, тепла;
струмочки (які?) дзвінкі, веселі, жваві.

в) Добір дієслів до іменників.
Сонце(що зробило?) зійшло, викотилося;
хмарки(що зробили?) набігли, вкрили небо;
трава (що зробила?) пробилася, потяглася.

· Які ще слова будемо використовувати?(синоніми, антоніми, порівняння).


· Для побудови художнього опису використаємо чарівну скриньку Знайка. Уважно прочитайте і запам’ятайте, як пишуться слова:

холодна,затяжна, сувора
довгождана, сонячна, квітуча, тепла

ласкаве, привітне, лагідне
прокидається від зимового сну
весело задзюрчали, побігли
гомінкі, дзюркотливі, веселі

молоді, зелені, липкуваті
зазеленіли, з’явилися
оповили дерева зеленим туманом

з-під снігу, на галявині
блакитні очка
впали блакитні хмарки

повертаються з вирію
линуть до рідного краю
прилітають із теплих країв
пернаті друзі
птаство

2.Повторення про текст.

·З чого складається текст?(Зачин, основна частина, кінцівка).

· Що можна підібрати до тексту?(Заголовок).

· Які варіанти заголовків пропонуєте?(Прийшла весна, весна- чарівниця, весна іде).

· Як пишеться кожна частина тексту?(З абзацу).
3.Усне складання художнього тексту-опису(2-3 учні).
4.Запис тексту в зошити самостійно.
Зразок тексту-опису.

Прийшла весна
Яскраве сонечко піднімається все вище і вище. Часом на ньому з’являються білі легенькі хмаринки. А лагідне тепло оповило чорну землю.
Вона пробуджується від зимового сну. День став довшим, а ніч коротшою. Задзюрчали веселі струмочки, які напувають землю талою водою. Ось з’явилися перші весняні квіти. Пробивається молода травичка. А на деревах набубнявіли бруньки.
З далеких країв повертаються додому перелітні птахи. І земля вмить наповнюється їхнім співом.
Усе в природі оживає з приходом весни. Всі дуже радіють їй.
5.Перевірка твору. Виправлення помилок.

VIII. Підсумок уроку.

· Про що ми довідались з сьогоднішнього уроку?

· Чим відрізняється ваш опис від наукового?

· Які слова використали для художнього опису?

Додатковий матеріал
Гра «Добери риму».
Радіє
·(гріє),
стрічає
·(співає),
слова
· жива).


Складання вірша з даними словами.
Іде весна
· і все радіє,
Вона сердечко наше гріє.
І пташечка весну стрічає,
Веселу пісеньку співає.
Які для весни є слова?
Вона красива і жива.


Прихід весни
Весна у наш край приходить тихо і непомітно. Спочатку сонце піднімається вище на небосхилі, а тоді з кожним днем посилає все більше тепла. Сонечко тихенько, ніби матуся, пробуджує природу від зимового сну. Небо стає синє-синє. По ньому пливуть яскраво-білі пухнасті хмарки.
Минає кілька днів, і весна стає сміливішою, гомінкою. Починає танути сніг, а під ним дзюрчить вода. На річці сердито тріщить лід. Крижини з гуркотом штовхають одна одну. На горбах з’являються перші проталини.
Струмочки, проталини, перші пухнасті хмарки
· це і є прихід весни.



Урок 16
Інструкція до рухливої гри.
Рухливі ігри

Мета.
Вчити складати інструкції до рухливих ігор, розвивати навички узагальнення; продовжувати формувати у школярів переконання, що рух і здоров’я взаємопов’язані, розвивати бажання дітей систематично займатися фізичними вправами; виховувати почуття прекрасного, вміння цінити красу руху.
Обладнання.
Таблиці і малюнки з фізичними вправами і рухливими іграми.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Бесіда.

· Яку людину вважають здоровою?
(Це людина, яка хоче рухатися, гратися, допомагати іншим творити добро).

· Щоб бути бадьорим, треба одержати заряд енергії зранку . Як це зробити?
( Щоранку робити фізичну зарядку).

· Без руху м’язи робляться слабенькими, кволими,серце і легені погано розвиваються, та й голова стомлюється дуже швидко. Подумайте, чи активно ви рухаєтесь протягом дня. Коли ви виконуєте фізичні вправи?
1) Коли виконуємо ранкову зарядку,
2) По дорозі до школи
· прогулянка пішки,
3) Фізкультхвилинки на уроках,
4) На перерві
· рухливі ігри.

·Які рухливі ігри ви знаєте і любите в них гратися?( «Третій зайвий», «Струмочок», «Ловися, рибко»).

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.


· Діти, для того, щоб грати гру, потрібно її розучити. А для цього ми навчимось складати інструкцію до гри, яка нам допоможе швидко її вивчити.
1. Розповідь вчителя про рухливі і гри.
Рух
· це життя. Французький лікар А.Труссо писав, що рух за своєю дією може замінити будь-які ліки, але всі ліки, які є у світі, не можуть замінити рух.
«Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається»,
· говорить народна мудрість. Ой і хитра штука гра. Ви думаєте, що гра
· пустощі? А ось і ні, це
· своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу. Люди свято бережуть свою мову, пісню і, звичайно ж, гру.
Народна гра виховує дружні товариські стосунки, бо кожному в житті потрібен друг, товариш. Народна рухлива гра
· це коли гуртом, щонайменше по двоє, а краще колом. У грі змагаються, пізнають одне одного. І знаходять вірних, щедрих товаришів. Гра вносить радість і бадьорість у життя людей.
Рухатися, бігати, гратися
· це значить жити.
Отож:
Хто хоче бути красивим
· грайся,
Хто хоче бути щасливим
· грайся,
Хто хоче бути здоровим
· грайся!
Змалечку треба бути добрим, чуйним, чесним, сміливим. Саме гра допоможе стати таким. Діти граються багато і з задоволенням. Теплої весни, влітку та ранньої осені на вулиці, в полі, в гаю, а коли холодно, то в хаті.

IV.Складання інструкції до гри.


· Діти, а що таке інструкція, де ви чули це слово? (Коли купували електроприлади. На листках записані правила користування ними).
1.Словникова робота.
Слово інструкція
·у перекладі з латинської мови означає
· наставлення. Це вказівка про порядок виконання будь-якої роботи.
В нашому випадку
· вказівка про порядок проведення гри. Це може бути не вказівка, а порада. Якщо ми будемо писати пораду, то які речення за метою висловлювання будемо використовувати? (Спонукальні)
2. Складання правил гри.

·Допоможемо нашій казковій Чомучці скласти правила гри. Їй дуже подобається гра «Кіт і мишка». Вона хоче навчити гратись в цю гру своїх друзів, але ніяк не може пояснити правила гри.
3.Розгляд малюнка до гри «Кіт і мишка». Відповіді на запитання.
а) Як стали діти?
б) Кого зображує один гравець? Інший?
в) Хто тікає, а хто наздоганяє?
г)Кого діти пропускають у коло?
д) Кому перешкоджають забігти?
е) Що робити, коли кіт спіймає мишку або не зможе її наздогнати?

4. Запис інструкції.

· Діти, підготуйтесь до записування інструкції. Знайко хоче вам допомогти. У його скриньці є всі відповіді на запитання. Треба тільки поставити їх у відповідному порядку, згідно наших запитань.

· Один із гравців зображує кота, а інший
· мишу.

· Діти стали в коло і взялися за руки.

· Якщо кіт спіймав мишу або не зміг її наздогнати
· призначають інших кота і мишу.

· Мишка тікає, а кіт наздоганяє.

· Діти вільно пропускають мишку під руками в коло.

· Коту перешкоджають увійти в коло.
5. Перевірка записаної інструкції.
Інструкція до гри «Кіт і мишка».
а)Діти стали в коло і взялися за руки.
б)Один із гравців зображує кота, а інший
· мишку.
в)Мишка тікає, а кіт наздоганяє.
г)Діти вільно пропускають мишку під руками в коло.
д)Коту перешкоджають увійти в коло.
е)Якщо кіт спіймав мишу або не зміг її наздогнати
· призначають інших кота і мишу.

IV. Фізкультхвилинка.


· Давайте пограємось у цю гру. Гра «Кіт і мишка».

V. Самостійне складання інструкції до гри «Жмурка».
1. Відповіді на запитання.
1) Що роблять одному з дітей?
2) Що робить жмурка?
3)Що роблять діти?
4) Що робити, коли жмурка зловить когось?

2. Самостійний запис інструкції в зошити.
3. Перевірка інструкції.
Жмурка
Одному з дітей зав’язують очі. Він жмурка.
Жмурка широко розводить руками, намагається когось зловити.
Діти перегукуються, плещуть в долоні, дзвонять дзвіночком, щоб допомогти жмурці зловити їх.
Коли жмурка зловить когось
· знімає хусточку з очей: «Тепер ти будь жмуркою, а я тікатиму».

VI. Підсумок уроку.

· Що вивчали на уроці?

· Для чого вміти складати інструкції?

Заключне слово вчителя.
Не тільки діти люблять гратися, але й тваринки. Кошенята люблять ловити свій хвостик, перекочувати клубочок, стрибати за паперовим метеликом на нитці. Собаки полюбляють бігати разом з господарем, приносити назад кинуту палку і знов просити її закинути подалі. Пташки, папуги чи канарейки повинні політати в кімнаті, потренувати свої крила.
Хом’ячки час від часу забираються в свій «барабан» і «накручують кілометри». Тварини інстинктивно знають, що рух
· це життя.

VII. Завдання додому.
Записати інструкцію до улюбленої гри і розучити її з товаришами на перерві або у дворі.


Додатковий матеріал
Загадки.
Гру цю люблять всі на світі:
І дорослі, й малі діти.
М’яч! Удар! І крики: «Гол!»
Це чудова гра(футбол).

Чорна мишка через лід
Бігла, полишивши слід,
А за нею хлопець квапив
Дерев’яну гнуту лапу.
(Шайба і ключка).

Гарний той, хто здоровий та дужий,
Хто зі спортом ще змалку дружить.
Мати гарну спортивну фігуру
Допоможе усім (фізкультура).

Прислів’я
Хто день починає з зарядки, у того здоров’я в порядку.
Багато ходити
· довго жити.
Будь здоровий, як вода, красивий, як весна, багатий, як земля, щедрий, як осінь.
Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.

Рухливі ігри

Хлібчик
Гравці стають парами. Попереду стає хтось один. Він і каже:

· Печу, печу хлібчик!

·А випечеш? – озивається остання пара.

· Випечу.

·А втечеш?

· Втечу.
І зразу ж біжить, а остання пара його ловить. Хто спіймає, з тим стає в парі попереду. А хто залишається без пари, «пече хлібчик».

Пень
Грають уп’ятьох. Перед грою позначають квадрат. Щоб визначити, кому починати, хтось із дітей проказує лічилку:
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Стали в колі ми кружлять.
Покружляли, розійшлися,
ні на кого не дивися.
Четверо стають по кутках квадрата. П’ятий, кому починати, посередині квадрата. Він підстрибує на обох ногах і приказує або приспівує:
Пень, пень, дай конопель,
трохи горошку,
олії ложку!
За останнім словом усі четверо спішать помінятися місцями. А п’ятий старається захопити чиєсь місце, що звільнилося. Коли йому це вдається, то на середину виходить той, хто залишився без місця. Гра продовжується.



































Урок17
Письмовий переказ тексту.
Зозуля
Мета.
Вчити учнів переказувати детально за планом, збагачувати активний і пасивний словник учнів, розвивати увагу, спостережливість; розширити знання учнів про зозулю, виховувати любов до природи.

Обладнання.
Ілюстрації зозулі, картки.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Загадка.

Сіла пташка на дубку,
Завела своє «Ку-ку!»
Стрепенулись їжачок,
Заєць і козулі.
Всіх збудив той голосок,
Пісенька(зозулі).
2.Розгляд ілюстрації зозулі і бесіда.

· Чи чули і бачили ви такого птаха?

· Що ви знаєте про зозулю?

· Опишіть її зовнішній вигляд.

· Чи відлітає вона у теплі краї?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.


· Сьогодні на уроці ми поговоримо про зозулю, дізнаємось про неї більше.
Напишемо переказ за складеним планом.
Хвилинка- цікавинка.
Зозуля
· невеликий птах із сірим або рудуватим пір’ям, з темними смугами, має довгого хвоста і короткі лапки. За один день може з’їсти 18 молодих ящірок, 39 зелених коників, 3 лялечки метеликів, 43 капустяних черв’яки та велику кількість мурашиних яєць. Зозулі поїдають також «пелехату» з щетинками гусінь, яку, крім ще вивільги, ніхто з птахів більше не їсть. Буває, що кілька зозуль можуть врятувати великі ділянки лісу від небезпечних шкідників.
Зозуля є звичайним птахом майже всюди: вона зустрічається в лісах і на відкритих територіях аж до передгір’я.
Найцікавішим в житті зозуль є те, що вони не будують власного гнізда, а підкидають яйця у гнізда інших птахів. Коли самка зозулі знаходить придатне гніздо і поблизу немає господарів, вона викидає одне яйце і відкладає замість нього власне. Іноді ці гнізда належать меншим від зозулі птахам, і їм слід невтомно працювати, щоб прогодувати велетенського підкидька, помилково вважаючи його своїм власним пташеням. Відлітають вони на зиму в Африку.

· Що нового для себе ви дізнались з моєї розповіді?
IV. Робота над переказом тексту «Зозуля».
1. Читання тексту учнями.
Зозуля
Зозуля
· не такий птах, як інші. Вона не будує гнізда, не висиджує пташенят. Свої яєчка підкладає іншим птахам: вівчарикам, горихвісткам, синицям, трясогузкам.
У чужому гнізді з’являється на світ зозуленя.
Але воно поводиться так, як його справжні батьки. На місяць раніше від пташок, які його годували, воно самостійно летить на південь. І якраз туди, де перебуває зиму рідна мати.
На далекому півдні зозуленя не співає. Голос у нього прорізається пізніше, коли воно повертається додому. Тільки тут уже дорослий птах прикрашатиме ліс своїм співом.
2.Бесіда за змістом прочитаного.

· Розкажіть, як зозуля виводить своїх пташенят.

· Доведіть, чи залишається зозуленя дитиною своїх батьків.

· Де зимує зозуленя?

· Коли і де прорізається голос у зозуленяти?

· Яким пташкам підкидає зозуля свої яєчка?
3.Словниково-семантична робота.
Заміни одним словом вислови:
з’являється на світ
· вилуплюється;
перебуває зиму
· зимує;
прорізається голос
· співає.
До поданих слів доберіть близькі за значенням, які ви зможете використати, щоб уникнути в переказі повторів того самого слова.
Південь
· вирій, теплий край.
Зозуля
· пташка, вона.
4.Повторне читання тексту. Поділ тексту на частини.
Прочитайте текст ще раз.

· Скільки абзаців у цьому тексті?

· Прочитайте перший абзац. Як його назвемо?

· Про що розповідається в другому абзаці? Як можна коротко записати?

· Зачитайте третій абзац. Який заголовок доберете?
5.Складання і запис плану.
План
Зозуля
· незвичайний птах.
Зозуленя у чужому гнізді.
Спів зозулі
· прикраса лісу.
6. Усний переказ тексту за планом.(2-3 учні).

V. Фізкультхвилинка.

Пташки, пташечки летіли,
На калину тихо сіли.
Посиділи, поклювали,
Покрутились й дружно встали.

VI. Написання переказу.

.1.Орфографічна підготовка до написання переказу.
Зверніть увагу, як пишуться такі слова:

зозуля,зозуленя, пташеня, висиджує, прикрашатиме, з’являється, лишається, прорізається, вертається.
2.Запис переказу в зошити. Перевірка написаного.

VII. Підсумок уроку.

· Що нового і цікавого ви дізнались про зозулю?

· Чим корисна ця пташка?

Додатковий матеріал
Загадки.
В чуже гніздечко кладе яєчка,
в лісі літа, лічить літа.(Зозуля).

Зранку, вдень і в надвечір’я
Облітаю ліс уздовж і вшир я.
Занесу своє яєчко
У чуже якесь гніздечко.
Легко всівшись на суку,
Я роки лічу: ку-ку! (Зозуля).
Смілива зозулька
Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені.

· Ку- ку, ку- ку!

· Чуєте, зозуля кує! – радіють люди.
Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді пагінці. І тут раптом виповзає на листячко страшна волохата гусінь!

· Бр-р-р!.. – тремтить з остраху синиця.

· Йой! – задкує мухоловка.

· Тюй-тюй-тюй! – репетує повзик.
А гусінь вже їсть собі ніжне листячко.

· Треба зозульку покликати! – гукає хтось. – Тільки вона цієї гусені не боїться
Прилетіла зозулька і всю гусінь винищила. От добре, що в нашому лісі живе така пташка!
Юрій Старостенко
Література
1. Варзацька Л. О. Зв’язне мовлення. Методика української мови. Посібник для педучилищ.- К., Радянська школа. – 1989.
2. Бадер В. І. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів. Навчальний посібник для вчителя початкових класів. – К., Радянська школа, 1997.
3. Горбокорупова Н.А. Пори року. Вірші, прислів’я, загадки. – Харків, 2005.
4. Вихрущ В.О. Природознавство в цифрах і фактах. Довідник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1998.
5. Савченко О. Я. Навчання і виховання учнів 2 класу. Видавництво «Початкова школа», 2003.
6. Жаркова О. В., Малко О. А. Збірник переказів для молодших класів. Тернопіль «Підручники і посібники», 1998.
7. Казки та оповідання для дитячого виховання. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.
8. Пономарьова К. І. Зошит з розвитку мовлення «Подружися зі словом»: навч. посібн. для 3 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2010.
9. Прищепа К. С., Лук’яненко В. Г. Тематичний словник школяра. – К.:Гала, 1997.
10. Журнали: «Початкова школа», «Початкова освіта», «Розкажіть онуку».











13PAGE 15


13PAGE 1410215



Твердження

Доказ

Доказ


Твердження



15

Приложенные файлы

  • doc 10656974
    Размер файла: 591 kB Загрузок: 3

Добавить комментарий