4 клас читання-1


№ уроку Тема уроку
І. Рости книголюбом!
1. Книги — міст у світ знань.
2. 3 чого складається книга?
3. Наші розумні й вірні друзі.
4. Читай-місто і зустрічі в ньому.
5. Весь світ в собі книжка вмістила дбайливо.
6. Твій друг — книга (урок позакласного читання).
II. Усна народна творчість
7. Мудрість — найкраще багатство.
8. Притча вчить...
9. Слава навіки буде з тобою
вільності отче, Богдане-герою!
10. Українські народні пісні.
11. До джерела народної мудрості.
12. 3 чистого джерела народної мудрості (урок позакласного читання).
III. Біблійні легенди
13. Мова — безцінний скарб кожного народу.
14. Кров людська не водиця, проливати не годиться.
15. Чому людина не знає, доки живе?
IV. Сторінки з книги природи
16. Як не любить той край...
17. Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання.
18. Барви осені (урок позакласного читання).
19. Вихопивсь дощик поміж заграв...
20. Дивною казкою був мені світ...
21. Лісова книга Природи.
22-23. Захоплюючий світ пригод у творах Миколи Трублаїні.
24. Люби і знай свій рідний край (урок позакласного читання).
25. Цікаве у світі тварин.
26. Незвичайна дружба.
27. Будь справжнім другом природи!
28. Друг пізнається в біді.
29. Цікавий світ навколо тебе (урок позакласного читання).
V. Літературні казки
30. Іван Франко для дітей.
31-32. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.
33. Добре роби, добре й тобі буде.
34. Сміливість — половина перемоги.
35. Хто співає з чужого голосу, той назавжди втратив свій власний.
36. Літературні казки (урок позакласного читання).
VI. Світ дитинства
37. Коли тобі сутужно — прийде на поміч дружба.
38. Ніколи не втрачай віри у свої сили!
39. Дружити треба вміти!
40. Маленька праця краща за велике безділля.
41. Чи магічне число "сім"?
42. Людина починається з добра (урок позакласного читання).
43. Як телевізор позбавив канікул.
44. 3 усмішкою про шкільне життя.
45. Веселе слово Остапа Вишні.
46. Звідки взялися канікули?
47. Гарна нічка-новорічка! Найчудовіша в зимі!
48. Як не любити зими сніжносиньої... (урок позакласного читання).
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Книги — міст у світ знань
Матеріал уроку. Микола Сингаївський "До школи". "Які книги ти читаєш?"
Мета. Пробуджувати в учнів інтерес до читання книжок, підтримувати бажання бути активними і свідомими читачами, виховувати любов до книги як джерела знань, формувати інтерес до читання.
Хід уроку
І. Вступна бесіда про уроки читання у 4 класі. Ознайомлення з підручником О.Я. Савченко "Читанка" (І ч.).
1. Бесіда.
Учитель знайомить дітей з новим підручником, за яким вони працюватимуть на уроках читання, звертає увагу на автора, показує, що, як і в будь-якій книжці, прізвища всіх, хто брав участь у його створенні, можна прочитати на останній сторінці.
— На уроках читання у попередніх класах ви ознайомилися з творчістю багатьох українських і зарубіжних письменників. У цьому навчальному році ви прочитаєте інші твори уже відомих вам авторів, а також відкриєте для себе нові імена, нові жанри усної народної творчості. Мандруючи сторінками підручника, з допомогою віршів і оповідань ви поринете у світ природи й дитинства; перенесетесь у казки, в яких добро перемагає зло; вдосконалюватимете своє уміння працювати над творами різних жанрів, вчитися висловлювати своє ставлення до прочитаного.
2. Розгляд підручника (робота в парах).
Учні отримують завдання розглянути підручник, ознайомитись з його змістом і підготувати відповіді на запитання, написані на дошці.
1) Які розділи будемо опрацьовувати?
2) Який з них вас зацікавив? Чим?
3) Поміркуйте! У чому вам зможе допомогти "Короткий словничок читача"?
3. Розвиток зв'язного мовлення. Заслуховуються розповіді і міркування дітей.
4. Розгадування кросворда.
— Щоб дізнатися, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці, розгадайте кросворд. У виділеному стовпчику ви прочитаєте відповідь.

1. Перший твір, вміщений у "Читанці", називається "До..." (школи).
2. Автор твору, який вміщений у "Читанці" на с. 90-96. (Українка.)
3. Хто автор твору "Суперечка двох книг" із розділу "Рости книголюбом!" (Сухошинський.)
4. Як називається твір-переказ про події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою? Цьому жанру присвячений цілий розділ. (Легенди.)
5. Народний або літературний твір про вигадані події та вигаданих осіб, іноді з участю фантастичних сил називається ... (казка).
— Ми будемо говорити не про одну книгу, тому відкриємо на дошці перше слово нашої теми: "Книги -
— Яке значення книг у нашому житті?
— Які прислів'я і приказки ви знаєте про книги?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
Учитель відкриває усю дошку, учні читають тему уроку до кінця: "Книги — міст у світ знань".
— Книги зустрічають кожного з нас уже в ранньому дитинстві. Спочатку вам читали батьки, а тепер ви самі можете читати і вірші, і казки, і оповідання.
Хай до тебе із сторінки
прийдуть твори таємничі —
і веселії смішинки,
і пригоди фантастичні.
— Сторінки книги — це потужні крила. Читайте, летіть на горду висоту!
Розкрили книгу — значить, ви відкрили нову країну, мрію золоту.
— Кого називають книголюбом? Чи можете ви сказати про себе: "Я — книголюб"?
— Чи читаєте ви щось, крім підручників? Радієте, коли отримуєте в подарунок книгу? Яку книгу хотіли б мати в своїй бібліотеці? А які книги уже маєте?
— Чи уявляєте навчання у школі без книг? Чому?
III. Опрацювання вірша М. Сингаївського "До школи".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Давайте разом із нашою книгою вирушимо "До школи" з віршем Миколи Сингаївського.
— Послухайте вірш. Який настрій передано у ньому?
2. Повторне читання вірша мовчки. Словникова робота.
Учні читають вірш, вибирають малозрозумілі слова. Після цього пояснюють значення слів колективно.
3. Робота над змістом вірша. Вибіркове читання.
— Яку пору року згадує автор? Прочитайте.
— Куди ідуть усі школярі? Як ви розумієте вирази "багрець променіє з дібров", "до книги душа поривається", "до сонця мрія летить"? З якою метою ужив їх автор? Поясніть.
— Які слова у вірші повторюються? Як вони пов'язані між собою?
— Які картини виникали у вашій уяві, коли ви читали вірш?
4. Вправа на розвиток техніки читання.
а) Читання вголос "ланцюжком" по рядочку.
б) Гра "Розвідники".
— Перегляньте очима текст і порахуйте, скільки разів автор вжив слово школа? (6)
— Знайдіть і прочитайте усі слова з буквою "ща", виділені чорним шрифтом.
5. Виразне читання вірша.
— Які почуття викликає цей вірш? Яким тоном і в якому темпі потрібно читати вірш?
IV. Опрацювання тексту "Які книги ти читаєш?''.
1. Самостійне читання тексту.
Як краплин у Дніпрі, як зірок угорі, як листків на гіллі — стільки книг на Землі.
— Чи можете сказати, чому так багато книг потрібно людям?
— Спробуйте знайти відповідь на це запитання у тексті "Які книги ти читаєш?".
2. Гра "Доповни речення".
— "Книги, за якими я вчуся, — це
— "Книги, які допомагають знайти відповіді на запитання "Як?", "Чому?", "Звідки?", "Коли?", - це ...".
— "Книга, яка пояснює значення слів,— це
— "Книга, яка підкаже правильне написання будь-якого слова, — це
— "Книги, які я читаю на дозвіллі, — це
3. Вправа на розпізнавання різних за тематикою і змістом книг (робота в групах).
— Прочитайте подані уривки з різних текстів. Співставте їх зміст із назвами книг, обкладинки яких ви бачите на малюнку. Спробуйте визначити, з яких книг узято наведені тексти. Доведіть свою думку, дібравши переконливі аргументи.
4. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
— Чому книга — це місток у світ знань?
— Що нового дізналися на уроці?
— Чому на світі так багато різних книг? Чим вони подібні?
— Пам'ятайте: Книги завжди можуть стати в пригоді,
їхніх порад вам не злічить.
І кажуть про них у народі:
"Мовчить, а сто дурнів навчить ".
№ уроку_______ Дата__________
Тема. З чого складається книга?
Матеріал уроку. "З чого складається книга?", "Хто створює книгу?"
Мета. Розширити уявлення дітей про працю людей у процесі створення книжки, навчати усвідомлено читати текст науково-популярного змісту і збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов, шану, бережне ставлення до книжок.
Хід уроку
І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.
Гра "Доповни речення".
Учитель промовляє речення і пропонує учням збільшувати його, додаючи по одному слову.
Оля читає ... Наприклад: Оля читає книжку.
Оля читає цікаву книжку.
Ввечері Оля читає цікаву книжку.
Ввечері Оля завжди читає цікаву книжку.
Ввечері Оля завжди читає цікаву книжку сестричці і т. д.
2. Гра "Утвори прислів'я".
З'єднайте частини прислів'їв. Поясніть їх значення.
Книгу читай — що птах без крил.
Книгу почитаю — з добром дружити.
З книгою жити — розуму набирай.
Розум без книги, птахом політаю.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Чи знаєте ви, як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють? З чого вона складається? Хто її створює? На ці та інші запитання ви отримаєте відповіді на сьогоднішньому уроці.
III. Опрацювання твору "З чого складається книга?"
1. Підготовка до читання тексту. Словникова робота. На дошці заздалегідь записані колонки слів. Учні вправляються у правильному читанні.
— Прочитайте усі слова повільно й правильно.
цупка форзац Державний Гімн
аркуш корінець Павло Чубинський
зворот титульна Михайло Вербицький
обкладинка палітурка Верховна Рада
— Поясніть значення слів першої колонки. Поясніть, чому усі слова останньої колонки пишуться з великої букви.
— Яке слово II колонки ви могли б пояснити?
— А значення всіх інших слів дізнаєтесь із "Короткого словничка читача".
Учні знаходять пояснення слів форзац, титульна, палітурка на с. 153-156 підручника і зачитують.
2. Читання твору вчителем.
Учитель читає текст повільно, з паузами, а учні виконують усі настанови, дають відповіді на поставлені запитання.
3. Повторне читання твору (мовчки).
— Прочитайте ще раз текст і подумайте, на які дві частини можна його поділити.
4. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
— З яких частин складається кожна книга?
— Прочитайте, як автор пояснює слова II колонки. Чи так ви пояснили слово корінець? Поміркуйте, чому цій частині книжки дали таку назву.
— Яким твором відкривається "Читанка"? Що таке гімн? Хто і коли написав цей твір? Коли ця пісня стала Державним Гімном України?
— Що є основною частиною "Читанки"? А що завершує книгу? Прочитайте, як автор пояснює слово зміст.
5. Практична робота "Будьте дослідниками!".
І варіант — розгляд одного із підручників.
II варіант — розгляд художньої книжки.
Діти готують розповідь про усі складові частини своєї книжки.
6. Порівняння двох різних книг (робота в парі).
— Поміркуйте разом із сусідом по парті, чим подібні і чим різняться обкладинки, корінці і зміст тих книг, які ви розглядали.
Заслуховуються кілька відповідей дітей.
IV. Опрацювання тексту "Хто створює книгу?".
1. Розвиток зв'язного мовлення.
— Яка красива кожна книга! Хто ж її зробив такою? Відповісти на це запитання вам допоможе малюнок на форзаці "Читанки".
— Як народжується книга? Який шлях вона проходить, перш ніж потрапити до ваших рук? Що нового ви дізналися?
2. Самостійне читання тексту.
— Читаючи, зверніть увагу, які професії згадані.
3. Повторне читання вголос. Аналіз змісту.
— Яку роль у створенні книги відіграє художник? Чому важко уявити собі дитячу книгу без малюнків?
— А хто є першим на шляху створення книги?
— Що роблять редактори?
— Знайдіть у "Читанці" і прочитайте імена й прізвища автора, редакторів, художника. Люди якої професії також взяли участь у підготовці "Читанки"? (Коректори.)
— Яка роль коректорів у створенні книги?
V. Підсумок уроку.
1. Тестування (для перевірки правильного розуміння значення слів). Тест "Що з двох правильне?"
1) Палітурка — це ...
а) тверда обкладинка книжки;
б) цупкий матеріал, картон.
2) Форзац — це ...
а) білий аркуш паперу на початку книги;
б) аркуш паперу, який з'єднує основну частину книги з обкладинкою.
3) Корінець книги — це ...
а) місце, де зшиті сторінки книги, а також частина обкладинки, що його закриває;
б) місце, де вміщено перелік назв розділів і творів.
4) Редактори — це люди, які ...
а) створюють рукопис книги;
б) поліпшують та упорядковують рукопис книги.
2. Робота в зошитах
3. Бесіда.
— Що нового дізналися на уроці? Які нові слова запам'ятали?
— Які частини книги знаєте?
— Люди яких професій беруть участь у створенні книги?
— Ви бачите, скільки праці треба докласти, щоб зробити для вас великий подарунок — книжку. Отже, як потрібно користуватися підручником, іншими книжками?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Наші розумні й вірні друзі
Матеріал уроку. "Як читають книги?", "Як читати "Читанку?", "Розумні і вірні друзі" за Констянтином Паустовським.
Мета. Вчити правильно і свідомо читати тексти, переказувати їх, закріплювати уміння працювати з підручником; розвивати мовну спостережливість і зв'язне мовлення, виховувати бажання більше читати, бережно ставитися до книжок.
Обладнання. Картки для контролю техніки читання.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Гра "Яке слово зайве?"
Учитель називає групи слів, а учні вибирають "зайве", пояснюють свій вибір.
Форзац, палітурка, корінець, стебельце. (Стебельце.)
Автор, художник, читач, редактори. (Читач.)
Вірш, словник, казка, оповідання. (Словник.)
2. Вправа на тренування дихального апарата. Учні читають з дошки прислів'я.
Розум без книги, як птах без крил.
Учні тренуються читати це прислів'я з різною інтонацією і в різному темпі (радісно і швидко; сумно і повільно; здивовано, запитально).
3. Контроль техніки читання.
Учні отримують картки з надрукованими словами, які вони повинні прочитати за 30 с.
швидко читати книги читають
повільно зрозуміти словники читання
очевидно втратити газети читач
захоплено уявити журнали читанка
вдумливо розібратися довідники прочитане
зосереджено дізнатися енциклопедії читальний
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Ви дуже швидко прочитали слова з картонки, адже швидкість була основною метою цього читання. І саме тому, напевне, ніхто з вас не зможе дати відповідь на запитання: "Що об'єднує слова кожної групи?" Щоб відповісти на нього, вам необхідно читати по-іншому: вдумливо і повільніше.
— Прочитайте слова з картки не поспішаючи, щоб зрозуміти кожне слово, і дайте відповідь на поставлене запитання. (Учні роблять висновок, що усі слова І колонки відповідають на питання як?; II колонка — неозначена форма дієслова, слова III колонки — назви друкованої продукції, а IV — спільнокореневі.)
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як правильно читати книги.
III. Опрацювання тексту "Як читають книги?".
1. Читання тексту вголос підготовленими учнями.
— Від чого залежить швидкість читання?
2. Читання тексту повторно вголос "ланцюжком".
3. Аналіз змісту і вибіркове читання.
— Як люди читають? Як треба читати, наприклад, умову задачі? А як — казку?
— Які книги не треба читати від початку і до кінця? Чому?
— Як читають газети і журнали?
4. Творча робота (в парах).
— Складіть усно невеличку інструкцію-пораду. Як читати вправу у підручнику "Рідна мова".
IV. Опрацювання тексту "Як читати "Читанку"?
1. Читання тексту вчителем.
— Зверніть увагу на поради автора щодо роботи з "Читанкою".
2. Повторне читання тексту (мовчки).
— Що допоможе зрозуміти текст?
3. Вибіркове читання.
— Знайдіть і прочитайте відповіді на запитання:
Як треба читати? Що допомагає зрозуміти текст? Що означає значок "*" біля слова? Як сприймає твір гарний читач?
4. Мовно-логічне завдання (робота за завданням підручника, с. 11).
— Прочитайте слова у двох стовпчиках. Встановіть логічний зв'язок між ними і утворіть словосполучення.
V. Опрацювання твору "Розумні і вірні друзі" за К. Паустовським.
1. Словникова робота.
дорогоцінного чарівний вгвинчується
мандрівник учасник розпачливо
знайомиться свідок малоосвічена
— Прочитайте слова, правильно наголошуючи.
— Прочитайте слова в алфавітному порядку.
— Яке слово найдовше? Найкоротше?
— Прочитайте слова, які утворюються з двох. Що це за слова?
— Доберіть синоніми до слів мандрівник, чарівний.
— Поясніть значення слів учасник і свідок.
2. Самостійне мовчазне читання твору.
— Прочитайте текст мовчки. Зверніть увагу на поради автора читачам.
3. Повторне читання тексту вголос по абзацах. Визначення головної думки кожного абзацу.
4. Вправа на розвиток швидкого читання. Гра "Хто швидше читає?"
— Знайдіть найбільший абзац за обсягом. Скільки разів у ньому трапляється слово книга?
— Який абзац найменший за обсягом? Скільки разів у ньому трапляється буква "а"?
5. Стислий переказ тексту.
— Підготуйте розповідь про поради автора читачам.
VI. Підсумок уроку.
Робота в зошитах
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Читай-місто і зустрічі в ньому
Матеріал уроку. "Завітай до бібліотеки!". Василь Сухомлинський "Суперечка двох книг". "Цікаво знати!".
Мета. Розширювати уявлення дітей про бібліотеку, ознайомити з правилами користування бібліотечними фондами, розкрити значення окремих бібліотечно-бібліографічних понять; викликати бажання стати активними читачами.
Обладнання. Словники: тлумачний, тематичний, іншомовних слів.
Хід уроку
І. Вправи на розвиток навичок читання.
1. Визначення спільної буквеної частини слів.
— Прочитайте слова правильно і швидко, визначте в них спільну буквену частину.
читальний — читач книгами — віршами
нова — обновити завітай — загадка
2. Читання тексту з дошки.
— Прочитайте текст, роз'єднуючи слова.
Нікорабель, ніколяска, ніверховийкінь, нітвоївласніногинедадутьтобі-такглибокоітакдалекопроникнутивчужікраїни, якцеробитьдобракнижка.
— Так про значення книги в житті кожного з нас писав іспанський письменник Сервантес.
— Як можна з допомогою книжки "проникнути в чужі країни"?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— А як було б цікаво, коли б з'явилися дерева, на яких замість листя на гіллі росли б книжки. Прийшов би хтось із вас у такий ліс та й нарвав собі цілу корзину книг найкращих. Але таких дерев немає. А є у нас бібліотеки. У них зібрані різноманітні книжки.
— Розділіться на групи і відшукайте тлумачення слова "бібліотека" у словнику.
— Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож в бібліотеку і навіть послухаємо "Суперечку двох книг".
III. Опрацювання тексту "Завітай до бібліотеки!"
1. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
каталог анотація
абонемент алфавітний каталог
читальний зал тематичні покажчики
— Прочитайте "бібліотечні" слова. З якими із них ви ознайомилися у третьому класі?
— Пригадайте їхні значення за допомогою "Короткого словника читача".
— Зрозуміти інші слова вам допоможе текст "Завітай до бібліотеки!"
2. Читання тексту комбінованим способом.
а) Читання вчителем (до "... Марії Чумарної. "Цокає годинничок").
— Що зазначено в алфавітному каталозі? А у тематичних покажчиках?
— Де у книзі вміщують анотацію?
б) Читання тексту учнями до кінця.
— Анотацію до якої книги ви прочитали?
3. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте, як у творі пояснено слова II стовпчика словникової роботи.
— Проаналізуйте, що вказують в анотації (на прикладі анотації, вміщеної в підручнику).
4. Вправа на збагачення словникового запасу учнів. Закріплення слів-понять, пов'язаних з бібліотекою (робота в парах).
— Щоб ви добре зрозуміли і запам'ятали значення слів, з якими часто зустрічаєтесь у бібліотеці, попрацюйте в парах (тлумачення слів, записаних на дошці).
5. Робота в зошитах
IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Суперечка двох книг".
1. Робота над заголовком.
— Прочитайте назву оповідання. Як ви думаєте, про що розповідатиметься у цьому творі? Де можуть відбуватися події?
2. Ознайомлення зі змістом оповідання.
Учитель читає, а учні слухають, закривши підручники.
3. Перевірка уміння сприймати на слух незнайомий текст.
Тест.
1. Де сперечалися дві книги?
а) У бібліотеці.
б) У книжковій шафі.
2. Про кого була книга в шкіряній палітурці?
а) Про великі перемоги.
б) Про Великого Завойовника.
3. Книга про Плугатаря і Сівача була ...
а) написана золотими літерами;
б) в тоненькій сіренькій обкладинці.
4. Чому Завойовника поглинула безвість?
а) Бо він приносив людям війну, страх і горе.
б) Бо люди перестали читати про нього.
Відповіді: 1) а; 2) б; 3) б; 4) а.
4. Повторне читання оповідання учнями (мовчки).
— Яка із книг була хвалькувата?
5. Аналіз змісту оповідання.
— Яка книга була привабливіша на вигляд?
— Чим вихвалялася книга про Завойовника? На яке питання вона не змогла дати відповідь?
— Поміркуйте, чому Плугатар і Сівач живуть вічно.
6. Читання оповідання в особах.
7. Мовно-логічне завдання (робота в зошитах на с. 5, завд. 4).
V. Опрацювання матеріалу "Цікаво знати!"
Учні читають цікавинки вголос "ланцюжком".
— Що з прочитаного ви вже знали? Про що прочитали вперше? Яка інформація вас здивувала?
VI. Підсумок уроку.
— Що цікавого довідалися сьогодні на уроці? Де ми побували? Що допомагає читачам орієнтуватися у безлічі книг, що є в бібліотеці? Пригадайте правила користування бібліотечними фондами.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Весь світ в собі книжка вмістила дбайливо
Матеріал уроку. "Твоя бібліотечка". За Олександром Єфімовим. Нузет Умеров "Про книжку". Сергій Михалков "Пісенька юних читачів". Марія Чепурна "Золота хвилина".
Мета. Формувати уміння сприймати зміст вірша, образність мови, розвивати творче мислення, зв'язне мовлення, вдосконалювати уміння складати план і переказувати за ним; виховувати любов і бережне ставлення до книжки.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Гра "Відновіть вірш".
На дошці записані рядочки з вірша. Учні "відновлюють" його.
У містах і на селі, — (2)
Має книжку на столі. (4)
У кожнім домі, в кожній хаті — (1)
Хто навчився вже читати, (3)
2. Вправа для розвитку мовної догадки.
Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви.
Ш_вч_нк_ Н_з_ай_о
3_б_л_ К_рлс_н
Ук_аї_к_ Снг_р_чк_
Ан_ер_ен Бу_ат_н_
Кос_ець_ий Дю_мов_ч_а
— За якою ознакою можна об'єднати слова кожного стовпчика?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Чи є у вашій домашній бібліотечці твори цих письменників? Які саме? А твори, героями яких є слова другого стовпчика?
— Які книги ви б хотіли отримати в подарунок?
— Сьогодні на уроці ви отримаєте практичні поради щодо догляду і зберігання книг у домашній бібліотечці.
III. Опрацювання твору "Твоя бібліотечка" за О. Єфімовим.
1. Читання твору вчителем.
— Які з порад ви знали? Які уже виконуєте?
2. Словникова робота.
розставити користуватися загинання
просушити руйнується проникнення
залишалося випрасувати користування
— Прочитайте усі слова. На що вказують слова І і II стовпчика? Чим цікаві слова останнього стовпчика?
— Доберіть синоніми до слів: розставити (розмістити, розкласти), руйнується (валиться, псується, ламається).
3. Повторне читання твору вголос. Робота над змістом.
— Як поповнюється дитяча бібліотечка? Де найкраще тримати книжки?
— Які поради висловлюються у тексті щодо розміщення книг? А як найкраще укомплектовувати свою бібліотечку?
— Що є запеклими ворогами книги? Як правильно їх доглядати, щоб вони не псувалися?
— Чому книги повинні стояти на полицях вільно?
— Що автор радить зробити, якщо книги з якоїсь причини намокли?
4. Читання учнями твору (мовчки).
— На які частини можна поділити текст?
5. Складання плану (робота в групах)
Кожна група зачитує свій план. Колективно визначають найбільш вдало дібрані заголовки до частин і записують на дошці.
Орієнтовний план.
1. Як створюється домашня бібліотечка.
2. Як правильно розмістити книги.
3. Бібліотечка має бути різноманітною.
4. Не псуй свої книжки.
5. Запеклі вороги книги.
6. Якщо книги намокли.
6. Докладний переказ твору за планом (диференційовано). Сильніші учні за змістом тексту розповідають правила домашнього бібліотекаря; а слабші — готують докладний переказ за планом. IV. Опрацювання вірша Нузета Умерова "Про книжку".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Послухайте вірш і скажіть, чи є автор книголюбом.
2. Повторне читання вірша вголос.
— Читаючи, зверніть увагу, про що автор любить читати.
3. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Яким ви уявляєте хлопчика, що любить читати?
— Скільки йому може бути років?
— Що його цікавить? Прочитайте.
— Доведіть словами тексту, що хлопчик бережно ставиться до книги.
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Читання вірша "буксиром".
б) Гра "Знайди ознаку".
Учитель називає іменники з вірша, а діти знаходять у творі зв'язані з ними прикметники.
Слова: джунглі, книжку, пустелі, ріки, країни, гори, касаток, китів, пінгвінів.
5. Виразне читання вірша.
V. Опрацювання вірша Сергія Михалкова "Пісенька юних читачів".
— Самостійно прочитайте вірш.
— До чого закликає автор?
— Що дає дружба з книгою? Чого вчать книги?
— Як ви розумієте виділені рядки?
Учні вправляються у виразному читанні, самостійно добираючи тон і темп читання.
VI. Опрацювання вірша М. Чепурної "Золота хвилина".
1. Робота над заголовком.
— Як ви розумієте назву вірша? Які, по-вашому, хвилини — золоті?
2. Читання вірша вчителем.
— Послухайте, як про це розмірковує поетеса Марія Чепурна.
3. Повторне читання вірша (мовчки).
— Між ким відбувається розмова? Як звати дівчинку?
4. Аналіз змісту вірша.
— Що прочитала Марина? З чого видно, що вона допитлива?
— З чого складається людське життя? Прочитайте, що може трапитися за одну хвилину.
— У яких рядках твору виражено його головну думку?
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра "Дочитай рядок до кінця".
Учитель або учень називає перше слово якогось рядочка вірша, а клас повинен швидко знайти і дочитати рядок.
б) Гра "Знайди рими".
6. Виразне читання вірша.
— Які рядки треба читати із запитальною, а які — із повчальною інтонацією?
VII. Підсумок уроку.
1. Робота в зошитах
2. Бесіда.
— Про що ми говорили на уроці?
— Ми говорили з вами про книгу, про найвірнішу нашу подругу. Книга — ваш порадник, товариш, джерело багатьох добрих думок, почуттів, знань. Читайте і бережіть книги. А вони віддячать вам добром і мудрістю спілкування.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Твій друг — книга (урок позакласного читання)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Мудрість — найкраще багатство
Матеріал уроку. Українська народна казка "Мудра дівчина".
Мета. Ознайомити учнів із побутовими казками, їх особливостями; формувати уміння читати в особах, правильно інтонуючи мову дійових осіб; удосконалювати техніку читання, використовуючи різні види роботи над текстом.
Хід уроку
І. Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприймання теми.
1. Бесіда.
— Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Що таке "усна народна творчість"?
— У кожного народу здавна існує культура усного слова, своєрідна усна література. Усну народну творчість прийнято називати фольклором (від англійських слів folk — lore, що дослівно перекладається як "народна мудрість", "народне знання").
Протягом століть український народ теж створював безцінні пам'ятки мистецтва слова. Переходячи від одного оповідача до іншого, тексти творів зазнавали змін, хоч основна думка не змінювалася. Народ і досі продовжує вносити щось нове у добре відомі твори.
Письменники завжди збирали і записували народні твори. Завдяки цьому вони і дійшли до нашого часу.
2. Вікторина.
— Давайте пригадаємо, назви яких жанрів належать до усної народної творчості.
Учитель зачитує різні твори чи їх уривки, а учні називають жанр. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. (Дитяча пісенька-закличка.) Мир-миром, пироги з сиром. (Мирилка.) Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок. (Скоромовка.) Хто не працює, той не їсть. (Прислів'я.) Люлю, люлю, мій синочку, справлю тобі колисочку. (Колискова пісенька.) Тосі, тосі, свині в горосі, нема кому вигнати — тільки Настусі. (Забавлянка.) Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери та вчи. Книжка. (Загадка.)
— І, звичайно, улюблениця всіх дітей — казка. Ну, хто ж не знає казок?! І "Ріпку", і "Курочку Рябу", і багато інших. І все ж, ми знаємо ще мало казок. Адже кількість їх величезна, вчені нараховують багато сотень, а знаємо їх переважно не більше десяти-двадцяти.
3. Розгадування кросворда.
— Казки бувають різні. Давайте пригадаємо деякі з них і заповнимо "кросворд "Казки". Послухайте уривки казок і назвіть їх.

1) "Несе Лисичка Півника, а він і гукає:
— Мій Котику! Мій братику!
Несе мене Лиска
по каменю-мосту
на своєму хвосту, —
порятуй мене!" ("Котик і Півник".)
2) "А дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:
— Кізонько моя мила, кізонько моя люба!.." ("Коза-Дереза".)
3) "Я від баби втік, я від діда втік і від тебе утечу!" ("Колобок".)
4) "Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!" ("Рукавичка ".)
5) Продовжіть речення: "Усі перелічені казки — про ..." (тварин).
6) "Як затопить той чоловік у хаті, то дим аж під небеса стелиться, а як вийде на Дніпро мочити кожі, то не одну несе, а дванадцять разом..." ("Кирило Кожум'яка".)
7) "А дівчина їм відказує:
— Не полечу я з вами: як була я в лужку, виломила ніжку, а ви полинули,
мене покинули!" ("Кривенька качечка".)
8) Продовжіть речення: "Ці дві казки належать до групи..." (чарівні).
— Прочитайте, що вийшло по вертикалі. (Побутові казки.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— У 2 класі ви читали казки про тварин, у 3-ому — чарівні. У цьому розділі ви ознайомитесь із побутовими казками. Це казки, головними героями яких є люди, але, на відміну від чарівних казок, де герої перемагають завдяки чарам, у побутових — герої стають переможцями завдяки своєму розуму, кмітливості, сміливості, хитрості. У цих казках завжди перемагають бідні, чесні, працьовиті, добрі герої. Ці казки не лише розважають, але вчать і виховують людей, відданих рідній землі, людей чесних і добрих, показують, як треба жити насправді, за що боротися, до чого прагнути.
III. Опрацювання казки "Мудра дівчина".
1. Робота над заголовком.
— Поміркуйте, про що може йти мова у казці з такою назвою.
2. Словникова робота.
а) Читання "пірамідок" слів з дошки.
хорт пан
убогий пшоно
світлиця прудкіш
зажурилася дожидатиму
повипрягайте поздоровкалась
б) Пояснення значення слів.
— Прочитайте тлумачення малозрозумілих слів, що вміщені після казки (с. 27).
3. Читання казки комбінованим способом. Учитель читає казку разом з підготовленими учнями.
— Назвіть дійових осіб казки. Хто головний герой казки?
— Де відбуваються події?
4. Повторне читання казки (з метою виділення діалогів, інтонацій дійових осіб).
5. Аналіз змісту казки. Вибіркове читання.
— Чому виникла суперечка між двома братами? Як вони вирішили її розв'язати?
— Прочитайте, чому пан загадав братам загадку. Зачитайте її.
— Як цю загадку відгадав багатий брат? Прочитайте відгадку, яку запропонувала Маруся.
— Чому пан розсердився, коли дізнався, що його загадку відгадала донька бідняка?
— Скільки ще загадок відгадала дівчина? Прочитайте частини тексту, де йдеться про другу і третю загадки.
— Під час читання якого епізоду ви хвилювалися, а де — посміхалися? Чому?
— Якими рядками казки можна підписати ілюстрації?
6. Читання діалогів в особах.
Діти в парах готують виразне читання одного з діалогів.
7. Характеристика дійових осіб.
На дошці записані слова: пан, дівчина. Учні називають їхні риси характеру, записують слова у відповідні колонки.
— Хто з цих дійових осіб казки вам сподобався? Чим саме? Чиї дії ви не схвалюєте?
8. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Як ви гадаєте, що схвалюється, а що засуджується у казці?
— Які ви знаєте прислів'я про розум і мудрість?
(Перед розумом і сила поступається. Розум за гроші не купиш. Розуму не позичиш. Око бачить далеко, а розум ще далі.)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Притча вчить...
Матеріал уроку. "Без труда нема плода". Народна притча. "У пригоді". Народна притча. Записала Олена Пчілка. "Батькові поради". Народна притча.
Мета. Дати уявлення учням про притчу як жанр усної народної творчості; вдосконалювати уміння читати в особах; удосконалювати навички знаходити речення в тексті, доводити свої міркування, формувати оцінні судження.
Обладнання. Картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до засвоєння нових знань.
1. Вправа на миттєве сприйняття слів. Активізація пам'яті. Гра Впіймай слово".
Учні мовчки читають слова, які вчитель швидко показує, затримуючи кожне слово на кілька секунд. Після читання необхідно пригадати якнайбільше прочитаних слів.
Слова на картках-блискавках: пісня, казка, скоромовка, автор, художник, редактор, притча.
— На які групи ви поділили б слова?
— Яке слово повторилося двічі?
2. Робота з деформованим текстом.
— Що таке притча, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте деформований текст.
Причта — це ливекене давіопоння з чанимповль висновмок рпо куясь тє-вужит дугопри. Причті жет днірона триво.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Прочитайте з дошки назви притч, які будемо сьогодні читати.
— Назва якої з них співзвучна з прислів'ям?
— Зміст якої притчі можна передбачити за назвою?
III. Опрацювання притчі "Без труда нема плода".
1. Первинне слухання твору (виразне читання вчителем).
— Назвіть дійових осіб притчі.
2. Словникова робота. Читання "сходинок" слів.
напік вижав
посіяв виорав
замісив почекав
змолотив почастував
— Що об'єднує усі ці слова? Прочитайте їх в парі один одному, змінивши рід дієслів:
І варіант — жіночий рід,
II варіант — середній.
3. Самостійне читання учнями притчі. Аналіз змісту.
— Подумайте, де могла відбутися розмова чоловіка з вовком.
— Чому вовк зацікавився хлібом? Прочитайте, як він виражав своє захоплення. А у яких словах він висловив розчарування?
— Прочитайте, як чоловік описав вовку процес появи хліба.
— У яких рядках висловлено головну думку притчі? Як ви її розумієте?
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Прочитайте, правильно інтонуючи усі питальні, а тоді — окличні речення.
б) Гра "Хто уважніший".
— Що описують усі слова зі словникової роботи? (Процес виготовлення хліба.)
— Користуючись текстом, знайдіть пропущене слово і прочитайте в логічному порядку.
5. Інсценізація притчі.
Спочатку учні з'ясовують, що притчу потрібно читати у повільному темпі, спокійним тоном, із повчальною інтонацією. Слова вовка читають із здивуванням, нетерпляче. Слова чоловіка — впевнено, повільно, повчально.
6. Висновок.
— Чого вчить вас ця притча?
IV. Опрацювання притчі "У пригоді".
1. Підготовка до читання притчі.
Словникова робота.
владар бідолашний тенета
благаю пригодитися сторицею
сердешний прошу заходилася
у пригоді стати володар зглянься
— Прочитайте усі слова, правильно наголошуючи, "луною" за мною.
— У II колонці доберіть тлумачення слів І колонки і зачитайте.
— Після притчі знайдіть пояснення слів останньої колонки (с. 29) і прочитайте їх у тому порядку, як записані слова на дошці.
2. Самостійне читання притчі учнями.
— Читаючи, зверніть увагу на те, хто герої притчі; подумайте, де могли відбутися описані події.
3. Аналіз змісту притчі. Робота над композицією притчі.
— Як відбулася перша зустріч лева і мишки? Чому лев сміявся зі слів мишки?
— За яких обставин сталася друга зустріч? Як мишка віддячила леву?
— Що ця пригода навчила лева? А що повчального у притчі для вас?
— Визначте у притчі зачин, основну частину і кінцівку.
— Про що йдеться у зачині? (Розповідається про те, як лев зустрів мишку.) В основній частині? (Як мишка благала лева її не їсти і як вона допомогла леву вилізти з тенет.) У кінцівці? (Як лев дякує мишці за порятунок і науку.)
— У якій частині висловлено головну думку притчі? Зачитайте це речення.
4. Читання притчі в особах.
5. Складання характеристики дійових осіб
6. Висновки.
— Які почуття у вас виникли, коли ви читали притчу? Чого вона вас навчає?
V. Опрацювання притчі "Батькові поради".
1. Відновлення речення. Роздуми учнів над змістом речення.
— Розташуйте частини речення у правильній послідовності і пронумеруйте їх.
На кожний день нові чоботи, (3)
Щоб ти мав у кожному селі хату, (2)
Живи так, (1)
І щоб тобі всі люди кланялися. (4)
— Перечитайте речення, поміркуйте, що радить у ньому батько.
— Щоб дізнатися, чи зрозумів син батькові поради, послухайте притчу.
2. Читання притчі учителем.
— Чи зрозумів син поради батька? Що здалося вам у них незвичним?
3. Повторне читання притчі учнями з метою складання запитань за змістом твору.
4. Відповіді на запитання за змістом твору, які склали учні.
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Вибіркове читання.
— Прочитайте зачин притчі. Прочитайте слова, у яких передано нерозуміння батьківської поради сином. Знайдіть слова, які роз'яснюють кожну пораду.
б) Гра "Чи є у тексті такі речення?"
Учитель зачитує речення. Учні відшуковують його у тексті.
• Жив в одному селі чоловік і син. (Ні.)
• Задумався син над батьковими словами. (Так.)
• Дуже легко, синку! . (Так.)
• Матимеш у кожному селі нову хату. (Ні.)
6. Висновки.
— У яких рядках передано головну думку твору? До чого батько привчав сина?
— Що ви зрозуміли для себе?
VI. Робота в зошитах
VII. Підсумок уроку.
— З яким новим жанром усної народної творчості ознайомилися на уроці? Що таке притча? Чим вона відрізняється від казки?
— Складіть прислів'я. Змісту яких притч вони відповідають?

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Слава навіки буде з тобою,
вільності отче, Богдане-герою!
Матеріал уроку. Народна легенда "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмельницького".
Мета. Ознайомити учнів з легендою як жанром усної народної творчості; ознайомити з легендою про народного героя, гетьмана України Б. Хмельницького, а також дати довідку про нього як історичну особу; розвивати навички швидкого, виразного, свідомого читання; виховувати почуття гордості за свій народ.
Обладнання. Портрет Богдана Хмельницького, фотоілюстрація пам'ятника.
Хід уроку
І. Вдосконалення читацьких навичок.
1. Вправляння у читанні прислів'їв, змінюючи смисловий (логічний) наголос.
Козацькому роду нема переводу.
Козацькому роду нема переводу.
Козацькому роду нема переводу.
— Поясніть зміст прислів'я.
2. Вправа для розвитку мовленнєвого апарата.
На дошці надруковано вірш. Учні вчаться читати його з різною інтонацією.
Земля ти наша, краю мій коханий!
До болю рідний нам і дорогий.
Яким ти був колись?
Якими йшов шляхами?
Словами правди з нами поділись!
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Одним із жанрів усної народної творчості, з якого ми можемо черпати інформацію про минуле нашого народу, є легенди.
Народні легенди — це народні сказання, невеликі за обсягом твори-розповіді про події, факти, людей, оповиті казковістю, фантастикою. Часто у них ідеться про історичні події чи життя людей.
— Прочитайте статтю у підручнику "Народні легенди" (с. 30). Учні мовчки перечитують текст.
— Що ще дізналися про легенди як жанр усної народної творчості?
III. Опрацювання легенди "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмельницького".
1. Читання легенди вчителем.
— Чому, згідно з легендою, хлопчика назвали Богданом Хмельницьким?
2. Словникова робота.
перемагав журилися розступилися
звідкипробирати перехрестився
хміль неподалік палата
— Поясніть значення слів: палата (великий, багатий будинок, палац), хміль (витка рослина).
— Доберіть синоніми до слів: журилися (сумували, печалилися), розступилися (розійшлися), неподалік (недалеко, близько).
3. Читання легенди учнями мовчки.
— Як за легендою у баби та діда з'явилася дитина?
4. Робота над змістом.
— Де відбулася описана подія? Де знайшов дід хлопчика?
— Що вказувало, що з дитини виросте якась незвичайна людина?
— Як дід з бабою назвали дитя? Прочитайте.
— Ким став Богдан Хмельницький, коли виріс? Як захищав він рідну землю від ворогів?
— Про яке ставлення народу до Богдана Хмельницького свідчить цей твір? Доведіть свою думку.
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Кидок-засічка".
б) Гра "Знайди і дочитай слово".
Ви...(йшов), по...(бачив), со...(нце), схо...(дилися), го...(динах), це...(рква).
в) Утворіть словосполучення з дієсловами із словникової роботи, використовуючи текст.
Перемагав (ворогів), журилися (вони), пробирати (руками), розступилися (стіни), перехрестився (дід).
6. Переказ легенди.
7. Розповідь учителя про Богдана Хмельницького.
— Чи знаєте ви, що Богдан Хмельницький був гетьманом України? За мужність, розум, відвагу і безмежну любов до рідної землі про
Богдана Хмельницького складалися легенди ще за життя. Хто ж насправді був цей чоловік?
У селі Суботові поблизу Чигирина в сім'ї заможного козацького сотника Михайла народився син Богдан. Змолоду він вчився в Києві та Львові. Дуже часто батько брав його в походи проти татар. Одного разу під час бою батько загинув, а Богдана взяли в полон татари. В неволі він був недовго. Повернувся в родовий хутір.
За розум і відвагу козаки обрали його Чигиринським сотником. Чигиринський староста і урядник боялися його, а найлютіше ненавидів Богдана підстароста Чаплинський. Одного разу, коли Богдан Хмельницький був у поході, підстароста напав на хутір і пограбував його. Богдан звернувся до суду. Але суд захищав польських панів, а тому не винуватця, а Богдана Хмельницького було вкинуто до в'язниці. Богдан вирішив помститися за свою кривду і за кривду народу, тому подався на Січ, де згуртував козаків. Його однодумці пішли по Україні піднімати народ на повстання проти польських панів. А козаки, готуючись до війни проти Польщі, обрали Богдана Хмельницького гетьманом. У 1654 році війна закінчилася перемогою українського народу.
8. Хвилинка ерудита.
— Яке місто в Україні назване іменем гетьмана?
— Чи є у нашій місцевості пам'ятник цій людині, вулиця, названа на його честь?
9. Робота з ілюстрацією. Словесне малювання.
— Розгляньте малюнок. Яким художник зобразив гетьмана?
— Уявіть себе скульптором. Який би ви створили пам'ятник Богдану Хмельницькому? Де б ви його поставили? Які слова винесли б на постамент?
10. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Що таке легенда? Чим легенда відрізняється від казки і притчі?
— Про яких людей складали легенди? Про яке ставлення народу до Богдана Хмельницького свідчить цей твір?
— Яким ви уявляєте собі гетьмана?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Українські народні пісні
Матеріал уроку. Українські народні пісні "Стоїть явір над водою", "Котився віночок по полю", "Ой співаночки мої".
Мета. Розширити знання дітей про усну народну творчість, збагачувати уявлення про народну пісню як жанр усної народної творчості; працювати над художніми засобами пісні; вдосконалювати навички виразного читання і уміння порівнювати; виховувати любов до народної пісні.
Обладнання. Записи українських народних пісень, велика лялька, ілюстрація із зображенням кобзаря, картки для розширення поля читання.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
— Ми, українці, — нація дуже давня. Ми самі творили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів'їв, загадок, інших творів. Та особливо багато пісень — їх записано понад 200 тисяч. Давайте пригадаємо деякі з них.
— Уявіть собі картину. Мати, стомлена роботою в полі, схилилася над колискою. В кутку ще трохи чадить згашена скіпка, крізь запнуте дірявою рядниною віконце сіється бліде місячне сяйво. Неспокійно ворушиться в колисці дитя: не бере його сон. Із вуст матері раптом вихоплюються слова...
Почала тихенько наспівувати і розмріялася мати: їй віриться, що піснею можна не тільки навіяти спокійний сон, а й відігнати лихо від свого дитяти.
— Діти, яку пісню співала мати? Які колискові пісні ви знаєте?
— Після того, як маленька дитина навчиться робити перші кроки, плескати в долоні, з нею розучують забавлянки — коротенькі пісеньки або віршики, поєднані із своєрідними рухами.
— Дітки, давайте забавимо цю дитину. (Посередині на крісло садять ляльку, а діти розказують різні забавлянки.)
— А як люблять діти заклички та примовки: до дощу, до сонця, до хмар!
— А як полюбляють українські люди обрядові пісні: щедрівки, колядки, веснянки, купальські, жниварські, весільні!
— Хто нам заспіває якусь пісню, пов'язану з обрядами?
— А як не послухати старого кобзаря, який пройшов багато доріг із малим сиротою-поводирем?!
Ось він вмощується на майдані, біля старої церкви, сухими зморщеними пальцями перебирає струни кобзи. Кругом нього люди: старі й малі, парубки й молодиці з немовлятами. Всі слухають, чогось чекають, заглядають.
І потекла з його вуст тужлива пісня про молодого козака, про вродливу дівчину, про рідну неньку-Україну.
Дехто схилився, дехто заплакав, дехто кинув шматочок хліба чи копійчину на прожиття.
II. Опрацювання пісні "Стоїть явір над водою".
1. Слухання пісні у записі.
— Про кого ви почули пісню? Про які часи в ній ідеться?
— Чому вона така тужлива? Хто її герой?
2. Словникова робота.
а) Читання пірамід слів (на картках).

б) Пояснення значення слів. — Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівої колонки.
Вісті випадок.
Пригодонька чорний із сіруватим полиском.
Оріхове сіделечко чутки, повідомлення, новини.
Кінь вороненький сідло з горіхового дерева.
3. Самостійне читання пісні учнями. Звернути увагу на розділові знаки кожної строфи, щоб підготуватися до читання вголос.
4. Читання пісні вголос за строфами. Робота над змістом і виражальними засобами.
— Які образи української природи використано в пісні?
— У яких строфах є зіставлення душевного стану героя з цими образами?
— Як оспівано любов і тугу за рідною землею? Що передають образи явора і калини? З чим зіставлено у пісні образ козаченька? Яка мета цього прийому?
— Поміркуйте, чому в пісні багато слів із зменшувально-пестливими суфіксами.
— Які почуття слід передати, читаючи прохання козака?
— Які почуття викликав у вас весь твір?
5. Робота над ілюстрацією.
— Розгляньте малюнок. Яким зображено козака? З чого видно, що кінь вороненький — його бойовий і вірний товариш?
6. Словесне малювання.
— Намалюйте словами свою картину, яка виникла у вашій уяві під час читання пісні.
7. Виразне читання пісні.
Учитель звертає увагу учнів на розповідну наспівчу інтонацію більшості строф, на паузи між реченнями і строфами. III. Опрацювання пісні "Котився віночок по полю". 1. Підготовка до читання. Словникова робота, а) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

б) Лексичне значення слів женчики, стодола діти з'ясовують прочитавши їхнє тлумачення на с. 34.
2. Самостійне читання пісні (мовчки).
— Про кого ця пісня? У яку пору року її виконували?
3. Повторне читання пісні. Аналіз змісту.
— З яким проханням звертався віночок? Чому він хотів додому? Що народ хотів передати цією піснею?
— Знайдіть і прочитайте усі слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі. Яке з них видалося незвичайним? Чому у пісні так багато зменшувально-пестливих слів?
— Які почуття у вас викликала ця пісня?
— Яким ви уявляєте цей вінок? Що б ви туди вплели?
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Знайдіть рими, доберіть свої.
б) Прочитайте рядки пісні, в яких зустрічаються слова, що розглядались для словникової роботи.
5. Виразне читання пісні.
IV. Опрацювання пісні "Ой співаночки мої".
Учні самостійно читають текст пісні, з'ясовують, хто б її міг виконувати; про що в ній ідеться. Пояснюють значення слів подію (подіну), леґіник (юнак), добирають синонім до слова співаночки (пісні).
Учні колективно з'ясовують, які почуття передано у пісні; що її треба читати голосно, у помірному темпі, наспівуючи.
V. Робота в зошитах
VI. Підсумок уроку.
— Про який жанр усної народної творчості ми сьогодні говорили? Що таке пісня?
— Перевірте правильність своїх відповідей, переставивши слова у деформованому реченні.
Невеликий, твір, народна, що, усний, пісня, віршований, співається.
(Народна пісня — це невеликий усний віршований твір, що співається.)
— Яка із народних пісень, що читали сьогодні, вас зацікавила?
— Яка пісня сподобалась більше? Чим?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. До джерела народної мудрості
Матеріал уроку. Народні усмішки "Син та мати", "Швачка", "Напування". Прислів'я та приказки. Скоромовки. Загадки.
Мета. Закріпити знання про малі форми усної народної творчості; вчити виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал. Розвивати техніку читання. Виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення техніки читання.
1. Гра "Незвичайна математика".
— Виконайте дії і прочитайте утворений результат.
Зуб + і — убі + ага + дка = ... (загадка).
Скарб — арб + ород — д + мовк + а = ... (скоромовка).
Усіх — іх + мі + шум — ум + ка = ... (усмішка).
При + кут — ут + азал — ал + ка = ... (приказка).
Пас — ас + рис + ліс — с + в'я = ... (прислів'я).
2. Читання речень з дошки.
— Прочитайте речення, роз'єднуючи слова. Яке слово, із складених вами, воно пояснює? Доведіть свою думку.
Короткийвлучнийвислів,якиймаєповчальнезначення. (Приспів 'я.)
Своєріднамовнаграгумористичногоспрямування. (Скоромовка.)
Невеличкийпоетичнийтвір,восновіякогоєзапитання. (Загадка.)
Коротенькийвлучнийвислів,алебезповчальногозмісту. (Приказка.)
— Про який жанр усної творчості не згадали? Поясніть, що таке усмішка.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— А сьогодні ми здійснимо мандрівку до живого джерела народної мудрості. У ньому перлами різнобарвними виблискують, переливаються прислів'я і приказки, скоромовки і лічилки, загадки та усмішки, казки і легенди, забавлянки, ігри, дитячі пісеньки ...
— Чи здогадалися, які з цих перлинок ми сьогодні будемо вивчати?
— Давайте складемо маршрут нашої подорожі. Гра "Складіть прислів'я ізрозсипанки".
— Із розсипанки складіть вислови і дізнаєтесь план нашої мандрівки.
Весела ловко дорогу скоромовка.
Прислів 'ядо скоромовить здоров'я.
Слова думка мудрості показав.
Загадка сказав половина кладка.
ІІІ. Робота над усмішками.
1. Ознайомлення із жанровими особливостями усмішок. Учні самостійно читають статтю на с. 34.
— Чи так ви визначали особливості усмішок? Прочитайте тільки визначення.
— Хто збирав народні усмішки? Що ви дізналися про Бориса Грінченка?
2. Читання усмішок (мовчки).
— У якій формі написані усмішки? (Діалог.)
3. Повторне читання усмішок. Аналіз змісту.
Після читання кожної усмішки учні з'ясовують, хто дійові особи, що висміюється у кожному творі.
4. Виразне читання усмішок в особах (робота в парах).
5. Висновки.
— Поміркуйте, де народ брав сюжети для усмішок. Для чого складалися такі твори?
— Чому усмішки, складені народом так давно, актуальні і зараз? IV. Робота над прислів'ями і приказками.
1. Читання добірки прислів'їв і приказок.
Учні вголос читають кожне прислів'я, з'ясовують їх пряме і переносне значення.
— Якій темі присвячені прислів'я кожної групи? Що у них схвалюється і що засуджується?
2. Робота над змістом і формою прислів'я.
— Із скількох речень складається кожне прислів'я?
— Давайте визначимо особливості прислів'їв, що є у підручнику (с. 35).
— Прочитайте перше прислів'я. Яка особливість його форми? (Має риму клад — лад, ніби вірш.)
— Які із вміщених у добірці прислів'їв мають подібну структуру? Прочитайте їх.
— Чим особливе друге прислів'я? (Протиставляються дві частини за змістом, але утворюють єдине ціле). Прочитайте прислів'я із схожою будовою.
— Чим приказка відрізняється від прислів'я?
3. Вправа на розвиток техніки читання.
Учитель називає останнє слово прислів'я, а учні швидко знаходять і читають його початок.
4. Висновки.
— Чому кажуть: "Прислів'я вчить, як на світі жить"?
V. Робота над скоромовками.
Опрацювання статті про особливості скоромовок як жанру.
— Прочитайте мовчки статтю "Скоромовки". Про що ви дізналися, чого не знали раніше?
— Як по-іншому називають скоромовки? Як їх треба читати?
— Прочитайте скоромовку "Зелен в'яз" "буксиром" (за вчителем). У якому місці треба звернути увагу на правильну вимову слів?
— Прочитайте другу скоромовку "луною" (за кимось із дітей).
— Яке незвичайне слово тут вжите?
— Прочитайте скоромовку "Гайку, гайку, дай гриба" мовчки. Які тут вжиті порівняння?
— Прочитайте останні три скоромовки напівголосно. На яких словах тут можна "спотикнутися"?
— Виберіть скоромовку, яка вам найбільше сподобалася. За дві хвилини вивчіть її і розкажіть чітко, виразно і швидко.
VI. Робота над загадками.
1. Бесіда. Мотиваційна підготовка.
— Пригадайте, що таке загадка. На що вона схожа? (На задачку, яку треба розв'язати; стислий опис чогось у прихованій формі.)
— Від якого слова походить слово "загадка"? (Гадали, загадували...)
— Загадка — це дотепне запитання, вислів, розповідь, розмова, які вимагають розкриття відгадки.
2. Опрацювання статті "Загадки" (с. 37).
Учні самостійно читають статтю і дають відповіді на запитання:
— Яку форму мають загадки?
— Чому загадкам здавна надавалося такого значення?
3. Читання і відгадування загадок.
— Щоб не припуститися помилок у ході відгадування загадок, необхідно пам'ятати такі правила: уважно слухайте чи читайте загадку, подумайте над кожною ознакою предмета, який відгадується; не спішіть, а все продумайте, ретельно зважте.
Учні читають загадки "ланцюжком". Той, хто читає першим, пробує відгадати. Якщо він не знає, допомагає клас. Учитель звертається до відгадувача із запитанням:
— Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.
Такі ж запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.
4. Визначення структурної композиції загадок.
— Будьте дослідниками. Розгляньте загадки. Які це речення?
— Як вони побудовані? Що характерного у загадці? (Буває у формі розповідного чи питального речення; має стислу форму, слова часто римуються.)
5. Складання загадок
— Настав час випробувати свої сили у складанні загадок.
а) Самостійна робота учнів.
б) Робота в парах.
— Зачитайте свою загадку сусідові.
VII. Робота в зошитах
VIII. Підсумок уроку.
— Які жанри усної народної творчості ми читали? Чим прислів'я та приказки подібні до казок і притч? А чим відрізняються?
— Поміркуйте, для чого створювався кожен із цих жанрів.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. З чистого джерела народної мудрості (урок позакласного читання)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Мова — безцінний скарб кожного народу
Матеріал уроку. "Вавилонська вежа". Біблійна легенда.
Мета. Вчити учнів розуміти текст, розвивати уміння виділяти головне і аналізувати, висловлювати свої міркування; збагачувати словниковий запас; розширити знання учнів про роль мови в житті народу, викликати бажання знати і володіти її скарбами.
Обладнання. Біблія.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.
Гра "Закінчи речення".
Учитель починає речення, а школярі його закінчують. "Це було так давно, що ...". "Нумо зберемося разом і... ". "Зраділи всі, бо ... ".
2. Читання слів на одному диханні.
пам'ятає (м'ята) золото (лото)
говорили (рили) пензлі (злі)
самого (сам) розуміє (уміє, розум)
весело (село) вужча (вуж)
будинки (буди) триматися (три, мати)
— Придивіться уважно до цих слів. У кожному з них заховалися інші слова. Знайдіть їх.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Як ви думаєте, про що йтиметься у ньому?
— Що таке Біблія? Про що в ній ідеться?
— У перекладі з давньогрецької мови слово "біблія" означає "книги". "Книга книг" — так нерідко називають Біблію. Вона справді заслуговує цього визначення. І не лише тому, що, по суті, є книгою з книг, яких не менше 77. Вона є своєрідним пам'ятником давньої літератури, де відображені думки, події, надії більш ніж тисячолітнього періоду писемної історії і, можливо, такого ж періоду усних переказів.
Біблія — це збірник священних книг, написаних багатьма людьми у різні періоди. Господь Бог надихнув їх на Святе Письмо, що розповідає про створення світу, життя людей давніх часів. У ній містяться і церковні проповіді, молитви, легенди про життя святих, їхні пророцтва. Біблія, як її ще називають "Вічна книга", — це Святе Письмо для християн і найвизначніша пам'ятка культури для всіх людей світу.
— Перегляньте зміст розділу. Які біблійні легенди опрацюємо? III. Опрацювання легенди "Вавилонська вежа".
1. Робота над заголовком.
— Прочитайте назву легенди. Що таке вежа? (Висока вузька споруда, висота якої значно більша за ширину; башта.)
2. Словникова робота.
а) Читання колонок слів.
буцімто розвалюватися примудрилися
закортіло виблискувалазамір
довічну підводилася подейкують
спіткала занурюють вщухла
— Поясніть значення слів буцімто (начебто, ніби), закортіло (захотілося), занурюють (опускають в рідину), спіткала (трапилася, випала на чиюсь долю).
— До слів II колонки доберіть антоніми, а до слів останньої — синоніми.
б) З'ясування лексичного значення слів і виразів.
Подейкують — говорять, балакають.
Наче у воду опущені — байдужі до всього, похмурі, сумні.
Покрівля — верхній покрив даху будівлі.
3. Читання легенди комбінованим способом.
а) Читання легенди учителем до слів "От вони й домовилися!"
— Як ви думаєте, чим закінчиться легенда?
б) Самостійне читання легенди до кінця (мовчки).
— Дочитайте легенду і порівняйте свої міркування зі змістом.
4. Повторне читання легенди учнями вголос.
— Коли відбувалися описані події?
— У який спосіб люди вирішили залишити про себе довічну пам'ять?
5. Аналіз змісту легенди. Вибіркове читання.
— Де люди почали будувати вежу? Як вони працювали? Чому люди веселилися і співали? Скільки часу тривало будівництво? Чому люди навколо вежі збудували місто? Як його назвали?
— Прочитайте опис вежі. Чим вона вражала і звеселяла будівничих? Що сказано про матеріали, з яких вона будувалася?
— Чому Богу Ягве не сподобався намір людей дістатися неба? Як він покарав людей? Чому люди почали збиратися групками? Чому люди розійшлися у різні кінці землі? Що брали із собою на згадку про ті часи?
— Прочитайте виділені речення. Яку думку вони передають?
6. Поділ тексту на частини. Складання плану.
Учитель пропонує учням скласти цитатний план.
Орієнтовний план.
1. "І закортіло людям лишити пам'ять про себе довічну".
2. "А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася вежа-красуня".
3. "Не сподобався Богу Ягве їхній замір ..."
4. "Люди ще не знали, яка біда їх спіткала".
5. "І розійшлися люди в різні кінці землі ..."
7. Переказ легенди за планом.
8. Розгляд ілюстрації. Словесне малювання.
— Порівняйте опис вежі з її зображенням на малюнку. Що ви помітили?
— Яку ілюстрацію ви створили б до легенди? Опишіть її.
9. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Що нового ви відкрили для себе на уроці?
— Чим ми зобов'язані Вавилонській вежі?
— Поміркуйте, чи пов'язаний із цією легендою вислів "вавилонське стовпотворіння "? У якому значенні він вжитий? Що означає?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Кров людська не водиця, проливати не годиться Матеріал уроку. "Каїн і Авель". Біблійна легенда.
Мета. Формувати читацькі навички; розвивати техніку читання, вчити диференціювати ознаки доброго і лихого, виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро; засудити жорстокість, заздрощі, ненависть.
Обладнання. Картки зі словами.
Хід уроку.
І. Вправи на розвиток читацьких навичок.
1. Гра "Точно і швидко. Хто або що?"
— Доберіть слово, яке може виконувати названу дію, наприклад, нявчить — кіт.
Пролітали — ... (птахи, літаки ...). Спалахували — ... (зірки, вогні...). Розпалити — ... (вогнище, багаття).
2. Читання уривка вірша із пропущеними буквами, що позначають голосні звуки.

(На доброті існує світ
і добротою пахне хліб.
І мирне небо, в школу йти —
це також вияв доброти.
До всіх людей любов свята —
це чистота і доброта.)
— Як ви розумієте слово "доброта"?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні ми з вами прочитаємо ще одну біблійну легенду про Каїна і Авеля, про породження зла і кару за нього.
III. Опрацювання легенди "Каїн і Авель".
1. Читання легенди учителем. Перевірка первинного сприймання.
— Які почуття виникли під час слухання легенди?
— Про кого цей твір? Як звали братів? Хто були їхні батьки?
2. Словникова робота.
а) Читання "пірамідок" слів.
упав кидав
втікши всесвіт
надумали ненавидів
заплямував скрадається
затріскотіли народжувалися
Читання слів "луною" за вчителем.
— Прочитайте спочатку дво-, тоді три-, чотири- і т. д. складові слова. Прочитайте слова з наголосом на перший склад, а тоді — на останній.
б) Вправа на миттєве сприймання слів.
Учитель на картках-блискавках показує слова, а діти мовчки їх читають і запам'ятовують.
Слова на картках: злий, жорстокий, заздрити.
— Яке із запам'ятованих вами слів означає "надзвичайно суворий, безжалісний, нещадний"? (Жорстокий.)
— А яке має значення "недобрий, сердитий, сповнений злості"? (Злий.)
— Яке слово пояснюється "відчувати прикрість від успіхів іншого"? (Заздрити.)
Учитель прикріплює слова на картках на дошку.
— Доберіть до кожного слова спільнокореневі.
в) Робота над уточненням значення слів і образних виразів.
Діти отримують завдання на картках.
Завдання. Знайди, з'єднай і зачитай синонімічні пари.
спалахували зрозумів
збагнув сторож
вогнище безсоромно
плазує грішний
галасувати багаття
зухвало дізнається
вартівник загорялися
окаянний кричати
довідається повзе
3. Повторне читання легенди учнями мовчки.
— Якими змальовано Каїна і Авеля?
4. Аналіз змісту легенди. Вибіркове читання.
— Чим займався Каїн? Яким він був? Якими словами у легенді описаний Каїн?
— Яким був молодший брат? Прочитайте рядки, де про це сказано. Як до Авеля ставилася природа? А до Каїна?
— У чому був переконаний Каїн, вчинивши кривавий злочин? У яких рядках тексту про це сказано?
— Хто був свідком злочину?
— Про що запитували злочинця дерева, зірки, птахи?
— Як люди оцінили вчинок Каїна? У чому проявився людський осуд? Прочитайте.
5. Складання характеристики братів.
а) Добір рис характеру доброї та поганої людини. Діти працюють у групах. Кожна група отримує аркуш паперу, поділений навпіл. Одна сторона біла — для рис характеру доброї людини, друга половина — темного кольору. Там діти записують риси характеру злої людини.
б) Робота над характеристикою персонажів.
— Прочитайте, якою постає у вас добра людина. Які із цих рис відповідають Авелю?
— А яка погана людина? Які з цих рис відповідають характеру Каїна?
З опорою на вибрані слова учні складають характеристики братів, обґрунтовують їх, опираючись на текст легенди.
6. Мовно-логічне завдання.
— Прочитайте на дошці прислів'я. Подумайте, до яких частин легенди вони підходять.
Добро довго пам'ятається, а зло — ще довше. Кров людська не водиця, проливати не годиться. Доброму скрізь добре. Від заздрощів серце кам'яніє. Від своєї совісті не втечеш. Диференційоване завдання.
1 група
Розмістити прислів'я відповідно до змісту легенди і пронумерувати.
2 група
Скласти звичайний план легенди.
Перевірка проводиться так, що на кожен пункт плану вислуховуються усі варіанти того, що дібрали чи склали учні. Відзначається найкращий.
7. Визначення головної думки твору.
— Що вас вразило у легенді. Що було незрозумілим?
— Як ви думаєте, чи переконався Каїн, що зло не буває непокараним? Що легенда прославляє? Що засуджує?
— Як ставився і ставиться сьогодні народ до кожного персонажа?
8. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Який висновок ми робимо з уроку?
— Закінчується наш урок добра і людяності. Пам'ятайте: що б ви не робили щодня, кількість добра у світі повинна збільшуватися.
Живи, добро звершай,
та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і в вищу правду віра
людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
— Тільки добро творить людину!
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Чому людина не знає, доки живе?
Матеріал уроку. "Чому людина не знає, доки живе". Біблійна легенда.
Мета. Продовжити знайомити із біблійними легендами, виховувати у дітей стриманість, почуття обов'язку; розвивати читацькі навички, вчити учнів працювати з текстом, осмислювати його зміст; формувати уміння ділити текст на частини.
Обладнання. Картки зі словами, картки для розширення поля читання.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Вправа з техніки мовлення.
Читання прислів'я на одному мовному видиху з дошки.
На житті, як на довгій ниві.
Читання прислів'я з різною інтонацією (радісно, запитально, здивовано, перелякано).
— Поясніть зміст цього прислів'я.
2. Вправа на розвиток швидкості читання.
— Прочитайте інші прислів'я, поясніть, як ви їх розумієте.
ікВ жипроти — єн лопе йпетирє.
Вікзвікувати — непальцемперекивати.
На_їне поли_й, сер_м не ос_гай.
(Надії не полишай, серцем не остигай.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Чи знає будь-хто, скільки має прожити років, який вік його чекає? А як в народі про це говорять? (Як Бог дасть; як Бог пошле. Чого бути, тому не минути.)
— А ми сьогодні прочитаємо легенду, з якої дізнаємося, чому ж людина не знає, доки живе.
III. Опрацювання легенди.
1. Підготовка до самостійного читання.
а) Вправа на миттєве сприймання слів.
Слова на картках-блискавках: зачитав, тонкого, прожити, відповів, товстого, живе.
— Які із прочитаних слів — антоніми? Назвіть серед цих слів спільнокореневі. Доберіть усно ще кілька.
— Складіть із слів, що мають протилежні значення, речення зі сполучником "а". (Наприклад: Учитель запитав, а Сашко відповів.)
б) Вправа на розширення поля читання. Робота на картках у парах.
цей пліт
краще пруття
городжу городить
працювати працювати
попрощалися посміхаючись
дивляться залишилось
Христос сумлінно
жодна святий
тут доки
2. Читання легенди учнями вголос "ланцюжком".
3. Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту.
Учитель проводить тестування: читає запитання й варіанти відповідей. Учні записують букву, відповідь під якою вважають правильною. Тест.
1) Кого побачили Ісус Христос зі святим Петром?
а) Чоловіка, який побудував будинок;
б) чоловіка, який городив пліт;
в) чоловіка, який нічого не робив.
2) Що здивувало подорожніх?
а) Що чоловік робив пліт із тонкого пруття;
б) що чоловік нарізав товстого пруття;
в) що чоловік стояв і посміхався.
3) Чому чоловік городив пліт із тонкого пруття?
а) Бо не мав товстого пруття;
б) бо був лінивим;
в) бо знав, що йому залишилося жити ще два роки і цей пліт доти видержить.
4) Чому людина не знає, доки живе?
а) Бо цього їй не повідомляє ніхто;
б) бо тоді вона буде сумлінно працювати і дбати за себе і свою сім'ю;
в) бо вона не хоче цього знати.
Відповіді: 1) б; 2) а; 3) в; 4) б.
4. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Вибіркове читання.
— Прочитайте, що побачили одного разу, подорожуючи, Ісус Христос із святим Петром.
— Прочитайте, яка розмова відбулася між ними і чоловіком.
— Якого висновку дійшли Ісус Христос і святий Петро після цієї розмови?
— Знайдіть і прочитайте зачин і кінцівку легенди.
б) Гра "Хто швидше".
— Знайдіть і прочитайте питання до таких відповідей:
Певно, що знаю. Ще два роки мені залишилося прожити ... Не таке вже воно й тонке. Яке є, таким і городжу. До моєї смерті і цей видержить.
5. Читання легенди в особах.
— Чиї слова треба читати із здивуванням? А чиї — стурбовано?
— А як треба читати слова чоловіка? (Самовпевнено, насмішкувато.)
6. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Чого вчить вас ця легенда? Яка її головна думка?
— Як розумієте виділені речення?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Як не любить той край...
Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край Дмитро Чередниченко "Рідні краєвиди". Іван Франко "Дрімають села
Мета. Вчити учнів сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у прозових і віршованих текстах, узагальнити знання учнів про початок осені, вчити їх спостерігати за змінами в природі; розвивати зв'язне мовлення, виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Повідомлення теми і мети уроку.
Учитель читає вірш.
Всією душею, всім своїм серденьком люблю тебе, рідний краю, земленько рідненька, і вас люблю, гори, ліси та гайочки, і вас, ріки повноводі, маленькі струмочки... Гарна, велика країна моя, є в ній озера, річки і моря, гори високі, степи та ліси, — скільки багатства і скільки краси!
— Великим багатством нашої землі є її природа.
— Що таке природа? Що дає людям природа?
— Що дають природі люди?
— Природа для нас — це джерело життя, мудрості, краси і насолоди. Вона постійно змінюється, вражає нас своїм розмаїттям і багатством.
— Прочитайте назву нової теми. Як ви думаєте, про що читатимемо у цьому розділі?
— Книга Природи напрочуд велика і різнобарвна. Не злічити її сторінок — зелених лісів, блакитних рік, духмяних квітів ... А скільки в ній різних героїв, що живуть за своїми законами, мають власну мову. Чи знаєте, хто ці герої?
Неймовірно цікавий, захоплюючий світ Природи здавна надихав людей глибше пізнати його.
Художники передають красу природи, малюючи картини фарбами. Композитори цю красу не лише бачать, але і чують, створюючи музику. А як описують цю красу письменники?
Письменники розповідають про Природу так, що їхні спостереження, думки і почуття стають для читачів цікавими відкриттями, пробуджують уяву, спонукають до роздумів.
II. Опрацювання вірша В. Сосюри "Як не любить той край...". 1. Слухання вірша.
Учитель пропонує уважно послухати вірш і підготувати відповідь на запитання.
— Про який край пише поет?
2. Самостійне читання вірша. Робота над змістом вірша.
— Як ви вважаєте, поет запитує чи стверджує?
— Як розумієте вислів солодкий, дивний світ ? Знайдіть у вірші порівняння. Що автор хотів ним підкреслити?
— Яка головна думка вірша? (Потрібно любити свою землю.)
3. Виразне читання вірша.
— З яким почуттям треба читати цей вірш?
III. Опрацювання твору Д. Чередниченка "Рідні краєвиди".
1. Підготовка до сприймання тексту. Діти працюють із пірамідками слів.
разки омелюхи берест
жайвор невимовна шугають
прогаяне надолужити засновигали
заворожує залементувало помаранчевий
— Прочитайте першу пірамідку згори донизу, знизу догори. Чи всі слова зрозумілі? Хто такий жайвор? (Жайворонок — польова чи степова пташка.) Що таке разки? (Нитки намиста.) Як розумієте слово прогаяне? (Втрачене, пропущене.) Доберіть синоніми до слова заворожує. (Зачаровує, дивує.)
— Прочитайте другу пірамідку. Доберіть синоніми до слів надолужити (наздогнати), залементувало (закричало, заверещало).
— Прочитайте третю пірамідку. Чи можете пояснити якесь із цих слів? Перевірте правильність відповідей, прочитавши тлумачення цих слів після оповідання.
2. Читання оповідання комбінованим способом.
а) Читання вчителем (до слів "Так, так, у березняк по горіхи ").
— Хто є дійовими особами твору? Від чийого імені ведеться розповідь?
б) Читання оповідання учнями до кінця.
— Чи цікаво вам дізнатися, чому діти ходили у березняк по горіхи? Дочитайте оповідання до кінця.
3. Читання оповідання учнями вголос "ланцюжком".
— Поміркуйте, про яку пору осені йдеться. Доведіть свою думку.
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Як автор ставиться до осені? Яку першу ознаку осені помітив оповідач? Прочитайте, що це за метелики у ясена.
— Куди ходили діти? У чому вони побачили прихід осені у лісі? Прочитайте, чому дуб назвали нелинь.
— Які зміни можна побачити у полі? Що таке "бабине літо"? Прочитайте, як про це пише автор.
5. Вправи на розвиток "швидкості читання".
а) Гра "Кидок-засічка" (діти читають тричі по ЗО с. на с. 50 від слів "А то ходив ти в поле ").
б) Гра "Дослідники".
— Складіть "ланцюжки" дібраних із тексту слів, які означають:
— колір дерев восени;
— рух пташок;
— послідовність розгортання подій у творі.
6. Складання плану (диференційовано). (Робота в зошитах, с. 17, завд. 6). Група 1
Скласти план оповідання. Група 2
Скласти цитатний план оповідання.
7. Висновки.
— Де побував оповідач? Що він побачив і почув у лісі, у полі? Чи можемо сказати, що він є уважним і спостережливим? Розкажіть про свої враження від перебування серед осінньої природи.
IV. Опрацювання вірша І. Франка "Дрімають села...".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Помилувалися ми з вами красою осені разом із твором Дмитра Чередниченка. А тепер послухайте, як змальовані зміни, що відбуваються в природі й віщують прихід осені, у вірші І.Я. Франка "Дрімають села".
Учитель в уповільненому темпі читає вірш, потім запитує:
— Про що ж розповів нам поет? Який день описав?
2. Словникова робота.
— Прочитайте у підручнику тлумачення слів звиваєсь і загін.
3. Читання вірша вголос (по строфах).
— Прочитайте першу строфу вірша. З чого видно, що у вірші йдеться про осінь? Який вираз вжитий у переносному значенні? (Дрімають села.) Поясніть його.
— Прочитайте наступну строфу. Що поет пише про садки? Коли таке буває? Як ви розумієте вислів тихо гріються хатки?
— Знайдіть рядки зі словом ще. Яку думку поета воно підкреслює? А слова та і вже?
— Який настрій створюють вислови дрімають села, садки дрімають, тихо гріються хатки?
4. Виразне читання вірша.
Учні разом з учителем визначають, що вірш треба читати спокійно, не поспішаючи, ніби міркуючи.
V. Робота в зошитах
VI. Підсумок уроку.
— Чи помічали ви коли-небудь, діти, що у якому б куточку природи ви не були, завжди здається, що такої краси ви ще не бачили. Скрізь природа дає нам відчути цю неповторність. Щоб пережити безліч цікавих і хвилюючих вражень, потрібно любити її, вчитися розуміти, уміти читати її сторінки, бути до неї уважними.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання
Матеріал уроку. "Андрій Малишко" (про нього). А. Малишко "Яблука". Ліна Костенко "Здивовані квіти". Катерина Перелісна "Заворожений сад".
Мета. Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Андрія Малишка, формувати уміння аналізувати віршовані твори, вчити учнів захоплюватися красою природи, розвивати їхню уяву, фантазію, зв'язне мовлення.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово. Гра "Хто це? Що це?"
Учитель називає ряд прикметників, а учні добирають до них іменники. Жовті, червоні, помаранчеві, золоті, осінні — ... (листочки). Солодке, соковите, крутобоке, червоне — ... (яблуко). Білий, холодний, пухнастий, лапатий — ... (сніг). Фруктовий, зелений, квітучий — ... (сад).
2. Гра "Знайдіть в словах зайві букви".
Ставаала, соннця, садд, заворрожений, їіжак, йялинка, земмля, свяаті, весіллля, вонии, пахошщі, квіткка, соьогодні.
— У кожному слові прочитайте тільки зайву букву. Яке слово вийшло? (Андрій Малишко.)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Чи доводилося вам чути це ім'я? Пригадайте, які твори Андрія Малишка читали раніше.
— Сьогодні ми ознайомимось із життєвим і творчим шляхом А. Малишка, спробуємо відчути захоплення поета красою природи.
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом А. Малишка.
1. Розповідь учителя.
— Із спогадів друзів дитинства, родичів постає хлопчик невисокого зросту, міцної будови, з темно-русим волоссям, високим чолом і "монгольськими очима". Читати навчився рано від старших братів. Коли виповнилося Андрієві вісім років, разом з іншими однолітками пішов у перший клас. На уроках любив пустувати, але коли вчитель щось раптом запитував, то відповідав правильно. Якщо ж траплялось таке, що не знав відповіді, то це для хлопця був великий сором. Він страшенно переживав, відмовлявся від обіду і тримався відлюдкувато аж до наступного дня. А підручники Андрія завжди були чистенькі й охайні.
Любов до книг передав Андрієві дядько Микита, якого прозвали "чорнокнижником", і який довгенько засиджувався над Шевченковим "Кобзарем".
Андрій Малишко видав понад сорок книг, створив сто пісень, до яких іноді й сам писав музику. Любив поливати сад, від порога до воріт посіяв чорнобривці, любив життя ... Він і зараз живе у своїх задушевних поезіях і піснях, які стали справжніми мистецькими шедеврами.
2. Опрацювання статті "Андрій Малишко" (про нього).
Учні мовчки перечитують статтю на с. 52. Після цього учитель робить перевірку сприймання за питаннями.
— Де народився А. Малишко? У якій сім'ї?
— Коли почав друкуватися?
— Про що писав у своїх творах? Які найвідоміші пісні написані на слова А. Малишка?
— Переконатися у майстерності пера поета зможемо, прочитавши його твір "Яблука".
IV. Опрацювання вірша А. Малишка "Яблука".
1. Виразне читання вірша учителем.
— Від чийого імені написаний вірш? Що любить автор?
2. Словникова робота. Пояснення значення слів.
Просинь музичний інструмент у вигляді обруча,
обтягнутого шкірою, з дзвіночками по краях.
Приурочені шлях руху небесного тіла.
Гільце пристосовані до чого-небудь у часі.
Бубон синій колір чистого неба.
Орбіта обрядове весільне дерево, прикрашене квітами,
колосками, стрічками тощо.
— З'єднайте пояснення слів, що у правій колонці, з відповідними словами з лівої.
3. Повторне читання вірша (мовчки).
— Зверніть увагу, якими словами автор описує своє захоплення яблуками.
4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Як поет описує захоплення яблуками? Прочитайте.
— Якими словами сказано у вірші про їх колір, форму, смак?
— З чим порівнює автор яблука? За якими ознаками поет порівнює яблуко з бубоном, з планетою?
— Що із описаного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що — нюхом?
— Як розумієте вислів ставала земля пахучою, ніби яблуко?
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра "Хто швидше" (робота в парах).
— Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара справиться швидше?
Земля пахуча, ніби ... (яблуко на орбіті).
Самі бубонять, як ... (бубони).
Он лежать вони, немов ... (на святі).
— Складіть "ланцюжки" дібраних із тексту слів, які передають дію чи стан яблук.
б) Гра "Розвідники".
— Знайдіть і прочитайте прикметник, пов'язаний з іменником пахощів (повні), літі (добрім), просині (повні), соком (гожі), сонця (повні), яблука (крутобокі, точені, приурочені), гільце (зрубане).
6. Виразне читання вірша учнями.
— Які почуття повинні передати, читаючи вірш? (Захоплення красою.)
7. Розвиток зв'язного мовлення. Опис картини К. Білокур "Богданівські яблука".
— Захопилася красою і щедрістю осінніх дарунків і відома українська художниця Катерина Білокур. Свої почуття вклала у картину "Богданівські яблука".
— Розгляньте картину (с. 53). Що зображено на картині? Що зображено у центрі? Які яблука за кольором, формою? На чому лежать яблука? Опишіть цю хустку. Що зображено на задньому плані і служить обрамленням картини?
— Які почуття передала художниця? Які почуття викликала картина у вас?
8. Порівняння вірша А. Малишка "Яблука" і картини К. Білокур.
— Чим схожі між собою ці два твори? Які рядки вірша могли б дати назву картині?
V. Опрацювання вірша Л. Костенко "Здивовані квіти".
— Давайте почитаємо книгу Природи, яку написала Ліна Костенко. Прочитайте заголовок вірша. У якому значенні вжитий цей вислів? Поміркуйте, що у цьому вірші здивувало квіти.
— Прочитайте вірш мовчки. Про яку саме пору осені пише поетеса? Чим були здивовані квіти? Якими словами поетеса передала раптові зміни у природі? Яке порівняння вжито у вірші? Як ви його розумієте?
— Що у вірші казкового? Доведіть рядками твору.
— Які рядки вірша треба читати здивовано, зажурено?
— Прочитайте вірш виразно.
VI. Опрацювання вірша К. Перелісної "Заворожений сад".
1. Виразне читання вірша учителем.
— Хто заворожив сад?
2. Словникова робота.
ялинка красувались
вишня майоріли
жоржини розшив
чорнобривці натягла
самоцвітами зацвіла
— Прочитайте слова "буксиром" у парі. Яке слово зайве у першому стовпчику? (Самоцвітами.) Чому?
— Що об'єднує слова другого стовпчика?
— Які із слів мають такі значення:
• "невиразно виднілися вдалині, виділялися на фоні чогось" (майоріли).
• "природні дорогоцінні каміння" (самоцвіти).
— Поясніть значення слова красувалися.
3. Повторне читання вірша (мовчки).
— Які картини постають у вашій уяві?
4. Аналіз змісту вірша.
— Про що розповів поет? У яких рядках автор описує осінь?
— Що автор каже про садок? Коли таке буває? Які ознаки зими описав автор?
— Знайдіть і поясніть вирази, вжиті в переносному значенні. З якою метою їх вжив автор?
— Знайдіть речення зі словом ще. Яку думку поетеси воно підкреслює?
5. Мовно-логічне завдання.
— З'єднайте стрілками дієслова з другої колонки слів (словникова робота) з іменниками, що у першій колонці так, щоб утворилися словосполучення.
6. Виразне читання вірша.
— У якому темпі треба читати вірш? Після яких слів зробите найдовшу паузу?
7. Порівняння віршів Ліни Костенко і Катерини Перелісної.
— Поміркуйте, чим подібні ці вірші і чим різняться. Доведіть свою думку.
VII. Робота в зошитах
VIII. Підсумок уроку.
— Які вірші ми сьогодні читали? Хто їх автори?
— Який із цих віршів справив на вас найбільше враження? Чим?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Барви осені (урок позакласного читання)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Вихопивсь дощик поміж заграв...
Матеріал уроку. Андрій Малишко "Дощик". Юрій Ярмиш "Дрібний дощик". Василь Довжик "Акровірш". Микола Романченко "Акровірш". Василь Сухомлинський "Камінь".
Мета. Розвивати образне сприймання навколишнього, збагачувати активний словник учнів, удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи рідного краю.
Хід уроку
І. Вправи на розвиток читацьких навичок.
1. Вправи на формування уміння слухати і говорити.
а) Відгадування загадки.
Його ім'я — лише з трьох літер. Його провісником є вітер. Ним хлібороб у спеку марить. Його дарують тільки хмари. (Дощ)
б) Гра "Скороти речення".
Учитель вимовляє речення — діти усвідомлюють його. Речення повторюється учителем — учні запам'ятовують. Після цього вчитель пропонує учням скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст (щоб воно залишилося зрозумілим).
Важкі краплини зривалися з неба і важко падали на землю.
Важкі краплини зривалися з неба і важко падали.
Краплини зривалися з неба і важко падали і т. д.
2. Гра "Заміни вислів одним словом".
Учні читають на дошці вислови і добирають слово, яке б його замінило.
з громом і блискавкою — ... (гроза).
Дощ дуже сильний — ... (злива).
дуже дрібний, густий — ... (мряка).
3. Читання слів-анаграм.
— Прочитайте, як говорять про дощ.
ібнийдр (дрібний) ийвкасал (ласкавий)
бийнгри (грибний) зорийпро (прозорий)
ийпартов (раптовий) псліий (сліпий)
— Які ще назви дощу знаєте?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо твори українських письменників, які відкриють вам нові образи цього явища природи.
III. Опрацювання вірша А. Малишка "Дощик".
1. Читання вірша вчителем.
— Який колір переважає в описі дощу?
2. Словникова робота.
обрій мелодії закресав запрозорились
Заграва — відблиск, відсвіт заходу сонця на небі.
3. Повторне читання вірша вголос ("ланцюжком").
— Яким змальовано дощик у вірші?
4. Робота над змістом.
— Де взявся дощик? Які слова вказують на те, що дощ з'явився раптово і що він дуже сильний?
— Як автор описав дощик? Прочитайте.
— Як дощик вплинув на природу? .
— Прочитайте вирази, вжиті у переносному значенні. Для чого їх вжив поет?
— Які слова передають ставлення автора до дощика?
— Які почуття викликав у вас цей вірш?
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Знайдіть риму, доберіть свою.
Заграв (понапинав, закресав, писав), пущі (гущі), породи (насолоди), обрій (добрий), листочка (сорочка).
б) Читання "Незнайком". Проводить хтось із учнів.
6. Робота з ілюстрацією.
— Розгляньте малюнок на с. 56. Яким зображено дощ? Порівняйте малюнок з віршем. Що помітили?
7. Виразне читання вірша.
IV. Опрацювання твору Ю. Ярмиша "Дрібний дощик".
1. Словникова робота.
Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

— Кого можуть описувати слова першої колонки?
2. Читання твору мовчки (самостійно).
— Подумайте, хто звертається до Дощика.
3. Повторне читання твору вголос "ланцюжком".
— До кого ще звертався оповідач? Про що свідчать ці звертання?
4. Робота над змістом.
— Підготуйте запитання за змістом прочитаного. Поставте їх своїм товаришам.
Учні ставлять запитання (учитель при потребі коректує), а інші — дають відповіді.
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Вибіркове читання.
— Прочитайте, чому оповідач називає Дощик дурненьким, прохолодним і набридливим.
— Прочитайте, з якими словами оповідач звертається до Сонечка, Дощика, Веселки, Матусі.
б) Гра "Розвідники".
— Скільки разів автор у тексті вжив слово дощик? (5)
— Які власні іменники є у тексті? (Дощик, Сонечко, Земля, Матуся, Веселка.)
— Скільки у творі окличних речень? (8) А питальних? (1)
6. Висновок-узагальнення з прочитаного.
— Яким ви уявляєте оповідача? Що нагадує вам його розповідь? (Сон або фантазії дитини, яка чекає на маму, а за вікном іде дощик.)
V. Опрацювання акровіршів В. Довжика і М. Романченка.
— Що таке акровірш? Прочитайте пояснення терміна у "Короткому словничку читача" (с. 153).
Учні читають акровірші.
— На що схожі акровірші? (На загадки.) Чим вони подібні до загадок?
VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Камінь".
1. Самостійне читання тексту учнями з наступним тестуванням. Учитель читає запитання, учні на картках записують короткі відповіді. Запитання.
1) Що було у лузі, під гіллястим дубом?
2) Що кинув хлопчик у криницю?
3) Чи пам'ятав він про свій вчинок?
4) Що зробив кинутий камінь?
5) Що сталося із травою і дубом, які росли біля криниці?
6) Де подівся соловейко, який мостив на дубі гніздо?
7) Чи зрозумів дідусь, чому не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці?
Відповіді.
1) Криниця. 2) Камінь. 3) Ні. 4) Закрив джерело. 5) Засохли. 6) Полетів. 7) Ні.
2. Читання тексту вголос. Перевірка розуміння прочитаного за запитаннями.
— Якою була користь від криниці для природи і людей?
— Для чого хлопчик кинув камінь у криницю?
— Якими були наслідки цих пустощів?
— Як би ви відповіли на запитання дідуся?
3. Вправа на розвиток техніки читання.
На дошці записані початки речень, а учні повинні знайти і дочитати речення до кінця.
У лузі, під ... (1)
На дубі перестав ... (5)
Камінь упав ... (3)
Минуло багато ... (6)
Підняв камінь... (2)
Засохла трава ... (4)
Не стало... (7)
4. Мовно-логічне завдання.
— Пронумеруйте речення у порядку розвитку подій.
5. Висновки.
— Чого автор хотів навчити читачів? Яка головна думка твору?
— Як по-іншому можна назвати оповідання?
VII. Підсумок уроку.
Робота в зошитах
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Дивною казкою був мені світ...
Матеріал уроку. "Олександр Олесь" (про нього). Олександр Олесь "Згадую, так я в дитинстві любив "Степ".
Мета. Доповнити знання дітей про творчість і біографію Олександра Олеся, вчити розуміти красу поетичних творів, допомагати відчути багатство мови; розвивати образне мислення, уяву; збагачувати мову епітетами і порівняннями.
Обладнання. Портрет Олександра Олеся; виставка творів поета, запис пісні "Сміються й плачуть солов'ї".
Хід уроку
І. Підготовка до читання нових творів.
1. Гра "Віднови вірш".
— Прочитайте частину вірша в першому стовпчику, а в другому — знайдіть його закінчення.

2. Розгадування кросворда.
491109088900— Цей вірш Михайло Обітний присвятив поету, казкарю, драматургу і перекладачу. Пригадавши назви його творів, які читали у 2 і 3 класах, складемо його ім'я.
1) П'єса-казка "Бабусина..." (пригода).
2) "Ти ... посади, а тоді рубай, ледащо!" (ялинку).
3) "Все навколо ..." (зеленіє).
4) "Є що білі-білі" (слова).
5) "Білі гуси ... над лугами" 5. (летять).
— Сьогодні на уроці ми перегорнемо сторінку з життя і творчості Олександра Олеся, автора пісні, в якій звучить гімн весні, життю, коханню, "Сміються й плачуть солов'ї", яка давно вже стала народною і виконується зі сцени. Послухайте її. (Учитель вмикає запис пісні.)
3. Розповідь учителя про життя і творчість Олександра Олеся.
— Пригадайте, що ви вже знаєте про цю людину.
— 4 грудня 1878 р. в м. Білопілля на Сумщині народився Олександр Олесь, справжнє прізвище якого Олександр Іванович Кандиба. Прожив він 65 років, які складалися з радощів і мук.
Батько походив з чумаків, а мати — з кріпаків. Першою його учителькою була мама. Вона у 4 роки навчила сина читати і писати. У 9 років написав свій перший вірш.
Але безтурботне дитинство швидко закінчилося. Коли Олександрові було 11 років, трагічно помер батько. Сім'я переїхала жити до діда. Там хлопчик зріднився зі сільським життям, піснями, звичаями.
У сім'ї не було грошей, щоб навчати Олександра у гімназії, тому він вступив до хліборобської школи, а пізніше — в Харківський ветеринарний інститут.
У Харкові він познайомився з такими знаменитостями, як Леся Українка, М. Коцюбинський, М. Лисенко, Б. Грінченко. Вони допомогли Олександру переосмислити долю української мови.
З дитячою літературою найбільше поріднився тоді, коли з'явився на світ його перший син — Олег, якого батько називав Лелекою. Батько у віршованій формі розказував синові про абетку, математичні премудрості, а ще про зайчиків, курей, гусей, півників. Олег теж зацікавився літературою і став віршувати, підписуючись О. Лелека, а згодом О. Ольжич.
Сталося так, що Олександр Олесь у 1919 р. виїхав за кордон, сам не відаючи, що це вже назавжди. Перебуваючи за кордоном, у далекій чужині, поет не один раз подумки линув на Україну. І згадувався йому спів жайворонків і солов'їв, розкішна природа України. І ця краса переливалася у мелодійне слово поета.
4. Опрацювання статті у підручнику (с. 58).
— Прочитайте мовчки текст про Олександра Олеся. Що ви ще дізналися про поета?
Вибіркове читання за запитаннями.
— Де автор проводив час кожне літо, будучи хлопчиком?
— Який вплив на Олександра мав дід?
— Що згадував поет про дитинство?
II. Опрацювання вірша Олександра Олеся "Згадую, так я в дитинстві любив...".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Послухайте вірш, у якому Олександр Олесь теж пише про дитинство.
— Про що згадує поет з такою любов'ю?
2. Словникова робота.

Читання слів "луною" за вчителем, а тоді "буксиром" у парі.
— Доберіть синоніми до слів нива, хата, безліч, говорив.
— Доберіть антоніми до слів так (ні), безліч (мало), дивною (звичайною), любив (ненавидів).
3. Повторне читання вірша мовчки.
— Чим хлопчик сприймав природу?
4. Аналіз змісту вірша.
— Що любив хлопчик робити в дитинстві? Чи міг зрозуміти думки природи? Як розумієте вислів серце ж моє розуміло? (Хлопчик сприймав природу через свої почуття, настрій.)
— Яким здавався хлопчику світ? Знайдіть у вірші порівняння.
— Поміркуйте, які почуття викликали в автора ці спогади про дитинство.
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Вибіркове читання.
— Знайдіть і прочитайте рядки вірша, в яких зустрічаються слова із словникової роботи.
б) Знайдіть рими; доберіть свої.
6. Виразне читання вірша.
а) Підготовка до читання вголос.
— Зверніть увагу на межі речень. Скільки їх у вірші?
— Після яких слів будете робити паузи? Чому?
— У яких місцях зробите найдовшу паузу?
б) Читання вірша (напівголосно) у парі.
в) Конкурс на кращого читця вірша.
ПІ. Опрацювання вірша Олександра Олеся "Степ".
1. Виразне читання вірша учителем.
— Що автор описав у своєму вірші?
— Про які пори року йдеться у вірші?
2. Словникова робота.
море стає буйним
килим поллє дзвінких
перина зеленіє мертвий
пустеля обсиплеться південні
3. Самостійне мовчазне читання вірша.
— Зверніть увагу, як поет описує степ у різні пори року.
4. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте, на що подібний степ весною.
— Хто зображений як вишивальник, що прикрашає степ?
— Про які різкі переміни йдеться?
— У яких рядках автор передав розміри степу? Чи можете дати відповідь на це запитання?
— Які прикметники вживає поет для опису степу влітку?
— На що схожий степ восени? Чому він, як пустеля? Що стає схожим на пісок? Чому не почуєш пташок? А де подінуться усі квіти?
— З чим порівнює автор степ узимку? Які прикметники допомагають уявити цю перину? Якою описано зиму? Поміркуйте, чому зима — люта і лиха.
— Хто оберігає сон баби-зими? Хто зможе прогнати морози із степу?
— Які образні вислови виявилися для вас новими, несподіваними?
— На які частини можна поділити вірш? Які з цих частин можна об'єднати за настроєм?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Хто швидше?"
— Прочитайте у вірші порівняння, в яких є слова першої колонки слів (словникова робота).
— Знайдіть і прочитайте іменник, дії якого передають слова другої колонки. (Степ.)
— Прочитайте слова, ознаки яких записані в останній колонці.
б) Гра "Чи були такі речення у вірші?"
Учитель читає речення, а діти відшукують їх у тексті.
• "Спить на ній зима холодна — баба зла і лиха". (Ні.)
• "Ось подув південний вітер, захиталось море трав". (Є.)
• "Мов пісок, зеленіють трави, не шумлять уже вони". (Ні.)
• "Степ зимою — мов перина, злі морози стережуть". (Ні.)
6. Робота з ілюстраціями. Словесне малювання.
— Яким рядкам вірша відповідають малюнки? Придивіться до них уважніше. Що нового вони відкривають спостережливому оку?
— Які картини намалювали б ви до інших частин вірша? Які фарби використали б?
IV. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
— З творчістю якого українського поета .ознайомилися?
— Що запам'ятали про Олександра Олеся?
— Який із прочитаних творів вам сподобався більше? Чим?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Лісова книга Природи
Матеріал уроку. Максим Рильський "Розмова з другом", "Зимовий ранок". Леонід Полтава "Лісова книга". Вадим Скомаровський "Три лижні". Анатолій Костецький "Лист до птахів".
Мета. Розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього світу; вчити правильно і виразно читати вірші, доводити свої міркування, виховувати любов до природи.
Обладнання. Картки для контролю техніки читання, картки зі словами; малюнки солов'я, зозулі, одуда, горлиці, дрозда, дуба, берези, клена, сосни.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Читання з дошки загадки і розгадування її.
— Роз'єднайте слова і прочитайте загадку.
Щозакнижка: безбукв, безсторінок,
Абагаточогонавчить?
(Книга природи.)
— Сьогодні ми з вами продовжимо мандрувати сторінками цієї книги.
2. Складання тематичної павутинки до слова природа.

3. Контроль техніки читання.
— Прочитайте текст, надрукований на картці, за ЗО с.
Багато корисного приносить людині ліс. Він очищає повітря, дає їжу, деревину для будівництва.
У лісах живе багато тварин.
Ліси бувають листяні і хвойні.
А скільки різних квітів можна побачити у лісі!
Будь-якої пори року ліс чарує нас своєю красою.
— Про що ви прочитали?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— А сьогодні на уроці ми подивимося на ліс і його мешканців очима українських поетів. Адже у своїх творах вони передають замилування красою лісу у різні пори року, захоплюються його багатствами.
III. Опрацювання вірша М. Рильського "Розмова з другом".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Кого автор називає другом?
2. Словникова робота, а) Гра "Склади слова".
— Складіть слово з останнього складу чи букви.

б) Робота над лексичним значенням слів. Гра "Знайди пару".
На дошці висять малюнки горлиці, солов'я, зозулі, одуда, дрозда, дуба, берези, клена і сосни.
Учитель на картках-блискавках показує ці слова. Діти повинні знайти відповідний малюнок, під яким учитель прикріплює картку зі словом.
3. Повторне читання вірша напівголосно. Робота над змістом.
— Як зустрів поета ліс?
— Що він сприйняв зором, а що — відчув слухом?
— Які різні слова використав поет, щоб розказати про пташиний спів? Знайдіть відповідні рядки і прочитайте.
— Якими словами передані своєрідність і неповторність кожного дерева в лісі?
— До чого закликав автор ліс? Що обіцяв йому у своїй промові?
— Поміркуйте, чому вірш має таку назву.
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Дочитай рядок до кінця".
б) Знайдіть найдовше і найкоротше речення. Найдовше речення прочитайте на одному диханні.
5. Виразне читання вірша.
— Прочитайте вірш виразно. Звертання автора до лісу прочитайте так, ніби говорите зі своїм другом.
IV. Опрацювання вірша М. Рильського "Зимовий ранок".
1. Слухання вірша, який учень читає напам'ять.
— Які почуття охопили вас, прослухавши вірш?
2. Повторне читання вірша (мовчки).
— Які картини змальовані у вірші?
3. Робота над змістом. Вибіркове читання.
— У яку пору року описаний ліс? Доведіть словами вірша.
— Хто у цей час не спав? Що робили зайчики?
— Хто спостерігав за танцями зайців?
— Прочитайте рядки вірша, якими автор передав казковість зображеного.
— Які образні вислови вжив М. Рильський у своєму вірші?
— Знайдіть у вірші порівняння. З якою метою їх ужито?
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Хто швидше?"
— Знайдіть у вірші прикметники, які поет використав для опису: лісу (білий), квітів (зимові, сніжні), хмар (сиві), пуху (легенький), зайчиків (маленькі), гулянок (веселі).
— Знайдіть у вірші і прочитайте, які дії виконували: ліс (дрімає, бачить, шепче), місяць (сипле, облива), зайчики (танцюють, в'ються), хмароньки (дивують).
б) Читання "Незнайком".
Діти хвилинку готують якесь речення або рядок вірша, а тоді пропонують його товаришам.
5. Виразне читання вірша.
— Яку інтонацію і темп читання підказують виділені рядки?
6. Хвилинка фантазії.
— Придумайте, що ще казкового міг побачити крізь сон ліс.
V. Опрацювання вірша Л. Полтави "Лісова книга".
1. Підготовка до самостійної роботи. Словникова робота.
— Прочитайте "сходинки" слів "луною" (за вчителем).
ліс йде
риза лапи
слідикроки
вивірка узлісся
нерівний звіриних
— Прочитайте пояснення слів риза і вивірка після вірша.
2. Читання вірша (мовчки).
— У яку пору року описано ліс?
— Хто пише у лісовій книзі?
3. Читання вірша повторно вголос "ланцюжком". Робота над змістом.
— З чим порівнює автор сліди звіриних ніг?
— Прочитайте, хто залишив свої "записи" у лісовій книзі.
— Поміркуйте, хто може читати ці записи.
— Чому ліс порівнюється у вірші з книгою?
— А чиїх слідів ми не знайдемо у лісовій зимовій книзі? Чому? 4. Виразне читання вірша.
VI. Опрацювання вірша В. Скомаровського "Три лижні".
1. Виразне читання вірша учителем.
— Про кого цей вірш? Чому хлопчики їздили у ліс?
2. Словникова робота.
— Прочитайте слова "буксиром" (за сильнішим учнем).
звивиста відгомін
постривай проклали
спритнийлижня
— Поясніть значення цих слів.
3. Повторне читання вірша. Робота над змістом.
— Куди їздили хлопці? Поясніть вислів глухий ліс.
— Що віз кожен із хлопців? Якими уявляєте цих дітей?
— Чому вони везли сіно, капусту, пагінці у ліс? Якими були ці хлопці? Чи відчували тварини їхню доброту? Доведіть.
4. Розвиток зв'язного мовлення.
— Переробіть цей вірш на прозовий твір і перекажіть його зміст.
— Які малюнки ви намалювали б до вірша?
5. Виразне читання вірша.
— Читаючи вірш вголос, постарайтесь передати розповідну, пояснювальну і запитальну інтонації відповідних речень.
VII. Опрацювання вірша А. Костецького "Лист до птахів".
1. Робота над заголовком.
— Прочитайте назву вірша. Про що можна написати у листі до пташок?
2. Читання вірша учнями (мовчки). Робота над змістом.
— Про що йдеться у цьому листі?
— Які запитання автор ставить пташкам? Про що свідчать такі питання?
— Що запропонував автор птахам? Чого чекав він від птахів?
— Як ви думаєте, чому поет написав цей лист? До чого нас має спонукати цей твір?
3. Виразне читання вірша.
— Які речення за метою висловлювання зустрічаються у вірші?
— Які рядки треба читати співчутливо? А які заохочувально? А які радісно?
VIII. Робота в зошитах
IX. Підсумок уроку.
— Яким ви побачили ліс сьогодні? Які лісові таємниці розгадали? А які дива спостерігали?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Захоплюючий світ пригод у творах Миколи Трублаїні
Матеріал уроку. Микола Трублаїні "Пустуни на пароплаві".
Мета. Збагатити знання учнів про творчість українського письменника М. Трублаїні; розширювати і поглиблювати уявлення дітей про цікаве та незвичайне у живій природі; формувати уміння стисло переказувати, збагачувати словниковий запас школярів; навчити відшукувати в тексті влучні слова й вирази, які характеризують дійових осіб.
Обладнання. Портрет М. Трублаїні, виставка його книг, картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до вивчення нового розділу.
1. Розгадування кросворда.
— Правильно розгадавши загадки і заповнивши клітинки кросворда, дізнаєтесь, про кого читатимемо у новому розділі.
1104901162051) Орач невідомий вселився до двору —
з-під низу веде борозенку,
а землю старанно відводить угору.
Назвіть його, діти, швиденько.
(Кріт.)
2) Хто у Африці живе, цілий день банан жує?
Дражнить всіх мале звірятко.
Хто це, діти? (Мавпенятко.)
3) Ось вона яка — 4) У лісі гуртом ми
розбійниця морська! трудимось невтомно:
Усіх би проковтнула зводимо будинок
зажерлива ... (акула). з соснових хвоїнок. (Мурахи.)
5) Його домівка — океан,
із спини в нього б'є фонтан. (Кит.)
6) Цікава пташина у нас проживає, 7) Ходить свашка із мітлою,
животик товстенький ця пташечка має. заміта до лісу слід,
За море у теплі краї не літає, де недавньою порою
а з нами зимує, для нас співає. (Синиця.)тут відбувсь її обід. (Лисиця.)
2. Бесіда.
— По вертикалі ми прочитали слово тварини, бо всі, про кого відгадували загадки, є тваринами. З давніх-давен тварини живуть поряд з людьми. Але "мову" звірів, пташок, комах може зрозуміти лиш той, хто доброзичливо спостерігає за ними, не втручається в їхнє життя, але в потрібну мить приходить на допомогу.
— Прочитайте, як люди називають тварин.

(Брати наші менші.)
— Поміркуйте, чому така назва.
— Прочитайте назву розділу. Як її розумієте? Зверніться до змісту. Твори яких авторів будемо читати? Які з творів, що читали раніше, можна було б, по-вашому, включити у цей розділ?
II. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом письменника.
Розповідь учителя.
— Одним із письменників, які описували у своїх творах спостереження за природою і пригодами тварин, був Микола Трублаїні (справжнє прізвище Трублаєвський).
Народився письменник у с. Вільшанці на Вінничині. Мама працювала вчителькою і часто брала хлопчика з собою на уроки. У 5 років уже непогано читав. Коли підріс, полюбив читання і математику. У характеристиці за четвертий клас написано: "Наділений щасливим хистом наслідування голосів людей, птахів".
Микола Трублаїні багато подорожував. Враження від побаченого занотовував у дорожньому щоденнику, а потім переказував у своїх численних оповіданнях і нарисах. З юними читачами розмовляв серйозно, відверто, як з рівними. Він знайомив їх із життям народів, особливостями природи Сибіру, Чукотки, Якутії, Камчатки, Карелії, Помор'я, Кавказу, Криму. "Моя мета — запалити юних читачів бажанням стати дослідниками, моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що перемагають усі стихії", — писав письменник.
Микола Трублаїні прожив коротке (загинув на Великій Вітчизняній війні у 1941 р.), але насичене життя. А нам залишились його захоплюючі твори.
III. Опрацювання уривків твору М. Трублаїні "Пустуни на пароплаві".
1. Робота над заголовком твору.
— Про що може розповідатися у творі з такою назвою?
— Поміркуйте, де будуть відбуватися події розповіді. А хто може бути пустуном на пароплаві?
2. Опрацювання частини "Яшка і Машка".
а) Первинне ознайомлення з текстом. Учні читають частину вголос. Після читання відповідають на питання.
— Де відбуваються описані події? Як мавпочки з'явилися на пароплаві? Як до них ставилися матроси?
б) Вибіркове читання.
— Прочитайте опис мавпочок.
— Що любили робити кожна з мавпочок?
3. Опрацювання частини "Шоколад боцмана".
а) Словникова робота. Читання з дошки колонок слів.
плигала розохочені метнулась
проворна погнався задоволення
— Доберіть синоніми до слів плигала (стрибала), проворна (спритна, швидка), погнався (побіг).
б) Тлумачення незрозумілих слів.
На дошці написані тлумачення слів. Учитель на картках-блискавках показує слова, пояснення яких діти добирають з дошки. Учитель слово прикріплює на дошці поряд з тлумаченням.
Високий, міцний стовп на судні для ведення спостереження щогла
Горизонтальне перекриття в корпусі судна у вигляді підлоги палуба
Невелика окрема кімната на судні каюта
Помічник капітана корабля, який стежить за порядком і чистотою боцман
в) Читання частини учнями (мовчки).
— Хто з'їв шоколад боцмана?
г) Робота над змістом. Вибіркове читання.
— Як Машка потрапила у каюту боцмана?
— Прочитайте, що вона там робила.
— Чому боцман погнався за звірятком?
— Прочитайте, як моряки спостерігали за тим, що відбувається на палубі.
— Якою за характером була мавпочка? Доведіть словами тексту.
4. Опрацювання частини "Нічна тривога".
а) Читання частини комбінованим способом.
— Прочитайте з дошки вирази. Які з них можете пояснити?
корабельний дзвін вибивати склянки незвичайна подія хотілося покалатати
— Послухайте початок частини, запам'ятайте пояснення словосполучення вибивати склянки.
Учитель читає частину до слів "... як сталася незвичайна подія". Учні уточнюють значення вислову.
— Що за незвичайна подія трапилась на пароплаві, дізнаєтесь, коли дочитаєте частину до кінця.
Учні дають відповіді на запитання, після того, як закінчують читати.
— Що розбудило одного разу вночі матросів? Чому усі повибігали на палубу? Чи була якась загроза для судна?
— Чому матроси були обурені? Хто спіймав жартуна? Ким він виявився?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Найшвидший шукач".
— Хто швидше знайде і прочитає абзаци з такими висловами: "біля берегів Африки ", "стали улюбленцями команди ", "галас і метушня ", "доїдала шоколад ", "хотілося покалатати ".
б) Гра "Розвідники".
— Знайдіть у творі і прочитайте, якими словами автор називає мавпочок.
— Скільки разів на с. 67 зустрічається слово "Машка"? (5)
6. Переказ однієї частини (на вибір учнів).
(другий урок).
IV. Опрацювання твору М. Трублаїні "Пустуни на пароплаві"
1. Робота над частиною "Ловля летючих риб".
а) Читання твору вчителем.
— Про кого ідеться у цій частині? Кого помітив боцман у морі?
б) Словникова робота.
жахливий зачинивши
розгледів поринали
полоскався шубовснули
сполохала погладивши
намагаючись залишивши
Читання колонок слів "луною" за вчителем.
— Доберіть синоніми до слів жахливий (страшний), розгледів (роздивився, розглянув), сполохала (злякала), зачинивши (закривши, замкнувши).
— Поясніть значення слів шубовснули і поринали.
в) Читання учнями частини мовчки (учитель проводить гру "Небо і Земля"). Відповіді на запитання.
— Для чого боцман викинув мішок за борт? Як він це зробив?
— Яку картину спостерігав боцман у морі? Чому мавпочки почали підстрибувати? Чим закінчились ці ігри?
г) Творча робота.
— Домисліть події, які могли б трапитися далі. 2. Робота над частиною "Людина в морі".
а) Словникова робота. Читання гнізд споріднених слів.
моря
моряки
могутні
морський
— Яке слово зайве? Чому?
Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

б) Читання частини учнями вголос "ланцюжком".
в) Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту. Тестування.
1) Хто схопив рятувальний круг і стрибнув у море?
а) Мавпочка;
б) боцман;
в) моряк, що був на палубі.
2) Чому усі, хто був на палубі, хвилювалися?
а) Чи врятує боцман мавпочок;
б) чи не втопиться боцман;
в) чи вдасться врятувати боцмана від акули.
3) Як ви вважаєте, чому боцман не злякався акули?
а) Він знав, що велетенська малозуба акула ніколи не нападає на людей;
б) він хотів сам злякати акулу;
в) він був впевнений, що моряки йому допоможуть.
4) Як врятувалася Машка?
а) Вона вміла плавати і випливла;
б) падаючи, схопилася за мотузок, яким боцман прив'язав мішок;
в) її врятував боцман.
Відповіді: 1) б; 2) в; 3) а; 4) б.
г) Вправи на розвиток швидкості читання.
— Прочитайте, яке місце у творі видалося вам "найстрашнішим". А найвеселішим?
— Скільки разів в оповіданні "Людина в морі" трапляється слово боцмані (9)
д) Складання характеристики боцмана (за двома оповіданнями).
— Що можна сказати про боцмана із оповідання "Ловля летючих риб"? (Він досвідчений моряк, кмітливий, спостережливий).
— Що нового до образу боцмана додає наступна частина твору? (Боцман любить тварин; рішучий у своїх вчинках; дуже добре плаває).
— Про що свідчить відповідь боцмана морякам? (Він багато знає, довго плавав по морях; упевнений в собі).
— Як ви оцінюєте вчинок моряка? (Сміливий, рішучий; ризикував своїм життям заради порятунку мавпочок).
— Як би ви вчинили на місці боцмана?
— Які ще заголовки можете дібрати до останньої частини? в) Стислий переказ прочитаного.
V. Робота в зошитах
VI. Підсумки уроків.
— З творчістю якого письменника ознайомилися? Уривки з якого твору прочитали? Чим вони цікаві? Що нового ви з них дізналися? Чого вони вас вчать?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Люби і знай свій рідний край (урок позакласного читання)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Цікаве у світі тварин
Матеріал уроку. Олександр Копиленко "Кріт-неборака".
Мета. Формувати уміння працювати з науково-популярними текстами, удосконалювати навички читання, розвивати в учнів пізнавальні інтереси, бажання більше знати, прагнення з'ясовувати невідоме.
Обладнання. Малюнок крота.
Хід уроку
І. Вправи на розвиток навичок читання.
1. Скоромовка для розчитування.
Серед ночі два кроти
налякались темноти.
Тож втекли мерщій із двору
у свою глибоку нору.
2. Читання деформованого тексту.
рітК — це линекийве зрів, ощ виже дпі лемзею, витьжися вимищодо в'я-микареч, микачинли махко.
— Що ви ще знаєте про кротів?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— А на сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання Олександра Копиленка "Кріт-неборака", з якого дізнаємось багато нового про цих тварин.
III. Опрацювання твору О. Копиленка "Кріт-неборака".
1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання.
— Слухаючи твір, подумайте, про що ви вже знали, а що з почутого — незрозуміле. Підготуйте про це запитання.
Після читання учитель дає відповіді на запитання дітей.
2. Словникова робота. Читання пірамідок слів.
варто проект
моторно інженери
плодитьсядослідники
чудернацьке утрамбованої
впресовуватиме рентгенівським
Читання кожної пірамідки зверху вниз ("луною" за вчителем) і знизу вверх ("буксиром" за одним із учнів).
— Знайдіть і прочитайте серед слів ті, які мають значення:
• дуже швидко;
• задум, план створення чого-небудь;
• спеціалісти із вищою технічною освітою;
• спеціальне проміння, яке застосовують в науці, техніці і медицині.
— Підготуйте із сусідом по парті пояснення слів чудернацьке і дослідники.
3. Повторне читання твору учнями (мовчки).
— Читаючи, відмітьте слова, які вам незрозумілі.
Після читання учитель і діти пояснюють слова, які були незрозумілими.
4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.
— Кого автор побачив біля своїх ніг? Чому його здивувала поява крота?
— Прочитайте речення, у яких є опис крота.
— Де постійно живе кріт? Що він робить під землею?
— Яке питання зацікавило автора? Прочитайте.
— Чому учені й інженери зацікавилися кротом? Прочитайте опис досліду, який вони провели.
— Що виявили дослідники? Прочитайте, де кріт діває землю, яку риє.
— Які особливості має будова тіла крота, що дозволяє йому так працювати під землею?
— Чим кріт-неборака допоміг інженерам?
— Як учені шукають "підказки" в поведінці тварин? Прочитайте.
5. Хвилинка-цікавинка.
— У світі науки і техніки існує і розвивається наука, яка вивчає будову живих організмів для створення машин, приладів, механізмів, дані яких наближаються до характеристик цих організмів. Це — біоніка: від біо (з грецької — життя) та ніка (від електроніка).
6. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра "Хто читає швидше?"
— Прочитайте усі питальні речення, а тоді — окличні.
— Знайдіть дієслова, які описують дії крота, коли він риє нірку.
7. Робота з ілюстрацією.
— Хто зображений на малюнку? Чи відповідає він змістові твору?
— Складіть розповідь за малюнком.
8. Мовно-логічне завдання.
— Користуючись текстом, доповніть розповідь про крота потрібними словами і виразами.
Від народження і до______________кріт живе_________________. Ходи у____________________
прориває за допомогою_____________,_______________і_________________. Живиться_______,
___________________,____________________.
(Від народження і до смерті кріт живе під землею. Ходи у землі прориває за допомогою шиї, плечей і передніх лап. Живиться черв'яками, личинками, жуками.)
9. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Про яку тварину ми сьогодні читали? Що нового ви дізналися?
— Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що це оповідання є науково-популярним? Доведіть свою думку.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Незвичайна дружба Матеріал уроку. Григір Тютюнник "Ласочка".
Мета. Ознайомити з оповіданням про життя тварин, розкрити причин-но-наслідкові зв'язки дружніх стосунків людини і звіра, вчити із розумінням ставитися до "братів наших менших"; вдосконалювати уміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини; складати малюнковий план; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.
Хід уроку
І. Вдосконалення навичок читання.
1. Гра "Цікаве перетворення".
— Перетворіть слово сад у лис, змінюючи в кожному слові тільки одну букву.
Сад — лад — лід — ліс — лис.
2. Гра "Який цей предмет?"
Учитель показує картку зі словом або називає його, а учні вголос називають характерні ознаки того предмета, про який повідомлялося. Лис -- ... (рудий, хитрий, живе в норі, його боїться заєць і т. д.) Письменник — ... (цікавий, розумний, пише різні твори і т. д.)
— Спробуйте об'єднати ці два слова у речення.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання про лисичку на ім'я Ласочка. А прізвище письменника, який є автором твору, прочитаєте, пройшовши лабіринт.

(Григір Тютюнник.)
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Г. Тютюнника.
1. Самостійне читання статті про Г. Тютюнника.
— Прочитайте мовчки текст про письменника. Що ви дізналися про нього?
Вибіркове читання за запитаннями.
— Де народився Григір Тютюнник? Яким він був у дитинстві?
— Для кого писав письменник? Які у нього збірки для дітей?
2. Розповідь учителя.
— На 49 років життя доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод 33-ого не обминув і Тютюнників — забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.
Коли Григору було 6 років, він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав майбутній письменник свою освіту.
Почалася Велика Вітчизняна війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: "Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді, пробував конину". В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома, хату в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.
Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. А потім ще й важка хвороба — туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.
Починав писати Григір Михайлович російської мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.
Майже більше половини написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Сьогодні ми прочитаємо одне з його оповідань.
IV. Опрацювання оповідання Г. Тютюнника "Ласочка".
1. Словникова робота.
пасовисько ожеледець рибалити
підзолочений облизнулося вудочці
закортіло вудити скімлення
прокинувся куняв засипав
Читання колонок слів "луною" за вчителем, а тоді "буксиром" у парі.
— Прочитайте спочатку усі іменники, а тоді — прикметники і дієслова.
— Які слова спільнокореневі? А які — синоніми? Що ви можете сказати про слова прокинувся, засипав?
— Поясніть значення слів ожеледь (тонкий шар льоду на поверхні землі і на деревах) і скімлення (протяжне, жалібне звучання).
— Прочитайте тлумачення слів після оповідання. Яке з них ви почули вперше?
2. Первинне читання тексту (мовчки або напівголосно).
— Про кого цей твір? Хто така Ласочка?
— Де і коли відбуваються події?
— Яку пригоду описує оповідач?
3. Повторне читання тексту вголос "ланцюжком".
— Подумайте, на які частини можна поділити текст.
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його прихід?
— 3 ким і як зустрівся Арсен? Як ви думаєте, чому лисеня з'явилося на кручі?
— Прочитайте, яким вперше побачив Арсен лисеня? За що воно сподобалося рибалці? Як про це говориться у тексті?
— Прочитайте слова, які описують зовнішність, рухи, звуки звірятка.
— Чи можна дії лисеняти розцінювати, як його розмову з дідом? Хто цю розмову передав? (Автор.)
— Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою? Від якого слова утворилась ця кличка? (Ласочка — від ласувати, тобто їсти щось смачненьке.)
— З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спостережливою? Як вона "розмовляла"?
— Знайдіть і прочитайте, чого навчилося лисеня в Арсена. Як Ласочка допомагала рибалити?
— Прочитайте опис зими. Як Арсен упізнав Ласочку в дорослій лисиці?
5. Поділ оповідання на частини, складання плану.
— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.
— На скільки самостійних частин можна поділити текст?
— Назвемо кожну з частин.
Орієнтовний план.
1. Ранок.
2. Незвичайний гість.
3. Друзі-рибалки.
4. Довга зима.
5. Ласоччина сім'я.
— Які частини плану відповідають зачину, основній частині і кінцівці? До якої частини підходить ілюстрація у підручнику?
6. Словесне малювання (робота в групах).
Кожна група придумує малюнок до одного з епізодів твору. Представники груп розповідають, що зобразили б на малюнках, дають їм назви і записують на дошці.
7. Характеристика героїв оповідання.
— Яким ви собі уявляєте рибалку Арсена? Яка в нього зовнішність, характер? Доведіть це словами тексту. (Арсен — це уже старий чоловік, любить рибалити. За характером спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, веселий, щедрий, турботливий.)
— Подумайте, якою була Ласочка. (Розумною, ненабридливою, скромною, терпеливою, спостережливою, здібною, меткою, доброзичливою.)
8. Розвиток зв'язного мовлення.
— Пофантазуйте, як можна продовжити цю історію.
9. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
— Який твір читали? Чому у нього така назва?
— Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популярний твір? Доведіть свою думку.
— Чого навчає нас автор своїм оповіданням?
— Яка головна думка твору?
— Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з "братами нашими меншими" і це стане окрасою вашого життя.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Будь справжнім другом природи!
Матеріал уроку. Михайло Слабошпицький "Чудасія на балконі".
Мета. Ознайомити учнів із цікавою життєвою пригодою, висвітлюючи гідну поведінку осіб, причетних до неї; удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу твору; виховувати бережне ставлення до природи.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності учнів.
— Якій назві розділу "Читанки" підпорядковані твори, які ми вивчаємо останнім часом? ("Цікаві пригоди братів наших менших".) Давайте пригадаємо, про які цікаві пригоди тварин ми дізналися із вивчених творів. Я починаю читати уривки, а ви називайте, з яких вони творів.
• "Ти диви, кріт виліз на світло!" (О. Копиленко "Кріт-неборака".)
• "Мавпочки швидко звикли до нового місця". (М. Трублаїні "Пустуни на пароплаві".)
• "Лисеня дивилося трохи здивованими і зовсім не хитрими очима". (Г. Тютюнник "Ласочка".)
— Автори цих творів описують* красиві стосунки людини і тварини, показують нам один із шляхів до прекрасного і доброго в житті.
II. Повідомлення теми уроку.
— Ще одну цікаву історію з життя братів наших менших розповів Михайло Слабошпицький в оповіданні "Чудасія на балконі".
III. Опрацювання твору М. Слабошпицького "Чудасія на балконі".
1. Підготовка до читання. Словникова робота.
а) Прочитайте швидко без помилок, змінюючи слова.

(На балконі, на Дніпрі і т. д.)
б) Читання колонок слів "луною" за вчителем.
журно попритулялися справжнісіньке
глитали вицвірінькує крапелинками
перволіт туркотять самісінькою
вереск хлюпалися птахоферма
— Прочитайте найдовше і найкоротше слово.
— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні. Яку групу слів було читати найлегше? Чому?
— Прочитайте слова, які утворюються з двох. Що це за слова? (Птахи + ферма і перво + літати.)
— Доберіть синоніми до слів: журно (сумно, невесело) і вереск (крик).
— Поясніть слово глитали (ковтали жадібно, квапливо, великими шматками). (Якщо учні не можуть самостійно пояснити, звертаються до тлумачного словника).
— Скажіть правильно і швидко: хто або що може виконувати дії, названі словами другої колонки. (Попритулялися — діти, вицвірінькує — горобець, туркотять — голуби, хлюпалися — каченята і т. д.)
2. Читання твору вголос "ланцюжком".
— Де відбувалась описувана подія? Яка чудасія була на балконі?
— Хто головний герой оповідання?
3. Вибіркове читання. Спостереження за мовою твору.
— Прочитайте, який краєвид відкривався з балкона.
— Чи подобалась хлопчику його квартира? Доведіть рядками твору.
— Прочитайте, хто уже жив на балконі.
— Що мама одного разу знайшла на балконі в ящику? Знайдіть опис качиного яйця.
— Доведіть рядками оповідання, що між мешканцями квартири і дикою качкою встановилися довірливі стосунки.
4. Вправи на розвиток навичок читання.
а) Гра "Хто читає швидше?"
— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:
"То — дика качка"; "Коли, чую, гукає мене"; "Даремно я сумнівався "; "Отоді вереск здіймався!"; "І кожне ставало в повітрі на крило ".
б) Знайти у тексті порівняння і дописати (робота в парах).
Став кролик великий, ... (мов кіт).
Попритулялися одне до одного, ... (мов живі істоти).
Каченята росли як ... (з води).
Глитали все підряд, мов ... (із голодного краю вирвалися).
5. Переказ оповідання від третьої особи.
6. Характеристика головного героя оповідання.
— Яким ви уявляєте головного героя твору? Як він сам говорить про себе? Як це його характеризує?
— Яке враження справив на вас хлопчик? Що ви можете сказати про вдачу хлопчика? Як він ставився до природи?
7. Творче завдання. Розвиток зв'язного мовлення.
Група 1
Придумайте продовження оповідання.
Група 2
Придумайте розповідь про те, як діти допомогли журавлику пережити зиму.
8. Робота в зошитах
9. Відомості про автора.
— Сократ казав "Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив". А що ви можете сказати про М. Слабошпицького, прочитавши його твір? (Добрий, чуйний, любить природу.)
— Михайло Федорович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року у с. Мар'янівка Черкаської області. Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики. Лауреат премій ім. О. Білецького, ім. Лесі Українки, ім. Олени Пчілки, ім. братів Лепких, премії "Тріумф".
Письменник написав чимало оповідань і казок для дітей: "Славко і Жако", "Хлопчик Валь", "Озеро Олдан", "Папуга з осінньої гілки". У всіх своїх творах письменник залюблений у рідну природу, вміє передати своє захоплення читачам.
IV. Підсумок уроку.
— Що автор хотів донести до читачів твором "Чудасія на балконі"?
— Чи можна назвати героя твору "другом природи"? Чому?
— І ви знайте:
Всі ми: звірі і звірята, і пташки, і пташенята — діти рідної землі, і дорослі, і малі. Тож давайте пам'ятати, що природа — наш дім і нам жити всім у нім.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Друг пізнається в біді Матеріал уроку. Валентина Юрченко "Друзі".
Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання, уміння працювати самостійно; розвивати образну уяву, здатність розрізняти реальність і вигадку.
Обладнання. Картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.
Гра "Закінчіть речення".
Учитель починає речення, а учні закінчують.
Котик сидів під дверима, а ... Котик сидів під дверима, які... Котик сидів під дверима і ... Котик сидів під дверима, бо ...
2. Розвиток зв'язного мовлення (робота в групах).
— Підготуйте розповідь про кота, в якій вкажіть, де живе ця тварина, чим живиться, особливості її характеру.
Представники кожної групи розповідають свої історії.
3. Вікторина "З якої казки цей котик?"
• "Котику-братику, рятуй мене ..." ("Котик і Півник".)
• "Кличе собачка кицьку Варварку: "Ходи, кицю, не лежи, нам ріпку витягнути поможи ..." ("Ріпка".)
• "Ваша величносте! Мій пан маркіз Карабас звелів мені піднести вам ось цього кроля зі свого садка". ("Кіт у чоботях", Ш. Перро.)
• "І почали вони радитись, як їм розбійників прогнати. Осел передніми лапами стане на підвіконня, Пес вскочить на Осла, Кіт на Пса, а Півень злетить Котові на голову ..." (Німецька народна казка "Бременські музиканти ".)
• "Одного разу зібралися коти й вирішили викрасти у собак ту грамоту". (Чеська народна казка "Собаки, коти та миші".)
— Молодці! Знаєте казки.
4. Гра "Складіть і поясніть народні приказки".
— Кішка також "увійшла" в народні приказки. Складіть їх і поясніть, як розумієте.
Влетіло, кота мишами.
Ласий, кіт наплакав.
Наробив, як коту за сметану.
Покарали, кішка з собакою.
Живуть, кіт на ковбасу.
II. Повідомлення теми уроку.
— Як ви думаєте, чому коти і собаки так живуть? (Тому що кіт хитріший за собаку, а собака не може йому цього пробачити.)
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо вірш Валентини Юрчен-ко, у якому кіт і собака — найкращі друзі.
III. Опрацювання твору В. Юрченко "Друзі".
1. Слухання вірша, який читає учитель. ч
— Чи сподобався вам вірш? Чим?
2. Словникова робота.
а) Вправа на миттєве сприймання слів.
Слова на картках: муркотів, вскочив, змерз, сидить, обсушився, дрімає, тремтить, дрижить, зігрівся.
Прочитані картки вчитель прикріплює на дошці, б) Читання колонок слів.
чує віє
пізнав слухав
гралися лизав
світить виростали
3. Повторне мовчазне читання вірша.
— Коли відбуваються описані події? Як звати головних героїв?
4. Відтворення змісту за питаннями. Вибіркове читання.
— Як автор описує погоду? Яким змальовано кота на порозі будинку?
— Де жив Рябко? Чому він пожалів Мурка?
— Прочитайте, коли почалася їхня дружба.
— Чи правильним буде твердження, що Рябко і Мурко — справжні друзі? Доведіть за допомогою рядків вірша.
— Що нагадує вам цей вірш? Що робить його схожим на казку?
— Якщо вжити вислів "живуть, як кішка з собакою" стосовно Рябка і Мурка, то як би ви його пояснили тепер? (Живуть дружно, мирно, товаришують, допомагають один одному.)
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Прочитайте речення про
...те, що Рябкові було добре і затишно у своїй будці;
...те, що на вулиці було холодно;
...те, як Рябко запросив до себе котика;
...те, що вони дружать змалку;
...те, як їм було добре обидвом у будці.
б) Знайдіть рими і прочитайте.
Учні самостійно відшукують рими і зачитують їх.
6. Мовно-логічне завдання.
— Переставте місцями картки зі словами (зі словникової роботи) так, щоб вони відтворювали дії і стан кота послідовно, як у вірші. Яке слово виявилось зайвим? (Дрімає, бо цю дію виконував Рябко.)
— Перевірте за змістом вірша. Чи усі дієслова, що описують дії Мурка, виписані? (Ні, пропущене слово "обтрусився".)
— Хто виконував дії, названі словами, що у двох колонках? (Діти у разі потреби звертаються до підручника і називають, наприклад, "чує Рябко ", "світить сонце " і т. д.).
7. Робота в зошитах
8. Робота з ілюстрацією.
— Якими Мурка і Рябка зобразив художник? Чи такими ви їх уявляли?
9. Словесне малювання.
— Якби за віршем вам довелося створювати діафільм, то які кадри та в якій послідовності слід було б намалювати?
IV. Підсумок уроку.
— Чи сподобався вам вірш Валентини Юрченко? Чим?
— Що автор хотіла вам сказати своїм твором?
— Доберіть свої заголовки до вірша. ("Дружба — велика сила ", "Друга пізнаєш у біді", "Незвичайна дружба", "Рябко і Мурко").
— Чи траплялися вам у житті подібні випадки незвичайної дружби між тваринами?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Цікавий світ навколо тебе (урок позакласного читання)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Іван Франко для дітей
Матеріал уроку. Валентин Бичко "Казка, друзі, — не на сміх...". Іван Франко "Лисичка-кума".
Мета. Ознайомити учнів з особистістю Івана Франка; розвивати уміння виділяти у тексті головне, визначати основну думку твору; вчити дітей давати характеристику дійовим особам; виховувати почуття дружби, товариськості.
Обладнання. Ілюстрації до казки, портрет І.Я. Франка, збірки його творів для дітей.
Хід уроку
I. Підготовка до вивчення нового розділу.
На дошці записана назва розділу. Учні висловлюють міркування, про що йтиметься у розділі.
— Прочитайте назви творів, які ми читатимемо в розділі.
— Пригадайте, твори яких письменників уже читали. Хто герої цих творів?
— У розділі "Літературні казки" ми прочитаємо казки українських письменників, які жили і творили у різні часи.
II. Опрацювання вірша В. Бичка "Казка, друзі, — не на сміх...".
— Послухайте вірш В. Бичка і скажіть, у чому переконує вас автор.
— Прочитайте вірш мовчки. Як ви зрозуміли слова брехеньки (вигадки, обман), міх (мішок, торба)?
— На які особливості казки вказує автор? З чим порівнює казку? Чому?
— Що автор хотів цим віршем донести до читача?
— Прочитайте вірш виразно.
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом І. Франка.
— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось із казкою геніального сина українського народу Івана Яковича Франка. Що вам відомо про нього? Які твори І. Франка читали?
— Сьогодні ви дізнаєтесь про життєвий і творчий шлях цієї талановитої людини. Послухайте, що писав у своїх спогадах Михайло Коцюбинський.
"Невеликий, хоч і сильний мужчина, високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся непокірно пнеться, вуса стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б'є кремінь і сипле іскри".
— Де народився і в якій сім і зростала ця людина дізнаєтесь із розповіді ваших однокласників. (Кілька учнів напередодні готують розповідь про письменника.)
— 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім'ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною, роботящою і товариською. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу. З голосу матері хлопчик запам'ятав багато народних пісень.
У шість років батьки віддають Івася до школи в сусіднє село, а потім він ходить до школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом — до Дрогобицької гімназії. Вчився легко, оскільки був здібним, мав надзвичайну пам'ять. Як згадував сам І. Я. Франко, за десять днів він навчився читати українською мовою, а Шевченка вивчив майже всього напам'ять.
Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університетську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії.
Письменник активно працює для дітей. Починаючи з 1890 р., він опублікував збірку казок "Коли ще звіри говорили", написав ряд оповідань.
Жив дуже скромно, невибагливо, навіть убого. Він навіть не спромігся придбати на смерть нової сорочки. Тому поховали його в чужій. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
IV. Опрацювання казки І. Франка "Лисичка-кума".
1. Робота над заголовком.
— Прочитайте з дошки назву твору.
Учні з'ясовують значення слова кума (хрещена мати стосовно батьків похресника; звертання до приятельки). Розглядають ілюстрацію у підручнику.
— Як ви гадаєте, які дійові особи будуть у творі?
2. Словникова робота.
а) Читання слів.
На дошці записані колонки слів, учні читають їх.
корч похресники злосливий
полуденок чудернацькі досягну
горнятко згамкаю схрупала
У парі готують пояснення слів (І ряд — перша колонка і т. д.)
б) Уточнення значень висловів.
Накивала п'ятами — не робити нічого разом.
Ані пари з рота — страшно, лячно.
Мурашки поза плечами бігали — втекла.
Не мати ніякої спілки — мовчати.
— З'єднайте вирази з їхнім поясненням.
в) Пояснення значень слів
3. Первинне сприймання казки.
Учитель читає казку до слів: "Пішов Вовчик у корчі, дивиться: ого!"
Кінцівку школярі дочитують самостійно впівголоса. Після цього відповідають на запитання.
— У яку пору відбуваються події, відображені у казці? (Це було весною, коли садять картоплю.)
— Скільки разів Лисичка бігала "на хрестини"? Чи здогадався Вовк, куди насправді вона ходила? Якою була його реакція?
4. Повторне читання тексту казки учнями (мовчки). Під час читання учитель проводить гру "Небо і Земля".
— Читаючи, подумайте, на скільки частин можна поділити казку.
5. Відтворення змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.
— Що задумали Вовчик-братик і Лисичка-сестричка? Де вони заховали страву?
— Прочитайте, як Лисичка вперше надумала обманути Вовка. Скільки ще разів вона бігала в корчі? Прочитайте про це.
— Як її витівки пов'язані з іменами удаваних похресників?
— Прочитайте, що Вовк побачив в корчах.
— Куди Лисиця заховалася від розлюченого Вовка? Як вона знову його перехитрила?
6. Поділ казки на логічно-завершені частини. Добір заголовків. Орієнтовно заголовки можуть бути такими:
1. Задум Вовчика-братика і Лисички-сестрички.
2. Початочок.
3. Серединка.
4. Остаточок.
5. Обман розкрито.
6. Нові Лисиччині хитрощі.
— У якій частині знаходиться зачин і кінцівка? Яка з частин видалася вам найсмішнішою?
Запис плану у зошити
7. Читання в особах частин казки (робота в групах).
Кожна група готує один з діалогів (у другій, третій чи четвертій частині казки).
8. Спостереження за характерами дійових осіб, а) Мовно-логічні завдання.
— Визначте риси характеру героїв казки, вставте потрібне закінчення і вкажіть стрілкою.
довірлив_
хитр_
Лисиця розлючен_
Вовк брехлив_
запальн_
злодійкуват_
б) Добір образних висловів, що характеризують головних героїв казки
в) Складання елементарної характеристики дійових осіб.
— Якими ви уявляєте головних героїв? Які у них риси характеру? Доведіть це словами тексту.
9. Визначення основної думки казки.
— До кого із героїв казки відноситься прислів'я:
Сл_в_м, як л_ст_м ст_л_, а д_л_м, як г_лк_м_ к_л_?
(Словом, як листом стеле, а ділом, як голками коле.)
10. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш
Матеріал уроку. Леся Українка "Біда навчить".
Мета. Викликати інтерес до творчості Лесі Українки на основі тих знань, які мають діти, розширити і поглибити їхні знання про поетесу; розвивати уміння оцінювати вчинки персонажів і визначати мотиви їхньої поведінки, знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.
Обладнання. Портрет Лесі Українки в дитинстві та в молоді роки, ілюстрації до казки; картки зі словами, картка для складання характеристики і контролю техніки читання.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Актуалізація опорних знань учнів.
Учитель показує портрети поетеси, читає вірш.
У нашім класі на столі
портрет стоїть у рамі.
Він всім знайомий —
і мені, й татусеві, і мамі.
З портрета дивиться на нас
землячка-поетеса.
Це гордість нашої землі —
нескорена, незламна Леся.
— Що ви знаєте про життя поетеси?
2. Гра "Поділи і прочитай".
— Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів Лесі Українки, що раніше вивчалися на уроках читання.
"КрасоУкраїни,Подолля!" "Снігзморозомпоморозив..." "Вишеньки " "Назеленомугорбочку " "Мамо,ідевжезима..."
— Яка основна тема її творчості?
3. Контроль техніки читання.
Учні читають за 30 с. надрукований на картках текст.
"Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім'я їй — Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.
4. Розповідь учителя або виступ підготовлених дітей.
— Ці чудові слова про Лесю Українку, Ларису Петрівну Косач, написав Олесь Гончар. Ця тендітна жінка хоч прожила лише сорок два роки, та тридцять три з них плідно працювала на літературній ниві.
А народилася Леся
в Новгороді-Волинському.
І над усе вона любила
землю українську.
Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами. Вчителями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Антонович, книги і життя.
Читати Леся почала у чотири роки, в шість — вчилася писати. Найулюбленішими книгами Лесі були "Кобзар" Тараса Шевченка, оповідання Марка Вовчка, байки Леоніда Глібова, казки Андерсена. Цікавилася творчістю українського народу — піснями, казками, легендами.
Літературну діяльність Леся почала рано. У дев'ять років написала перший вірш "Надія", присвячений тітці Елі. Коли дівчинці було тринадцять років, з'явився перший друкований вірш "Конвалія". Передбачлива мати, відсилаючи вірші до друку, підписала їх псевдонімом "Леся Українка": "Леся", бо дівчинка ще була малою, а "Українка" писала тому, щоб знали — вона з України.
Леся ще з дитинства була старанною і здібною дитиною. Вона знала понад десять іноземних мов, любила музику і грала на фортепіано, проявляла інтерес до малювання, з захопленням вишивала.
Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же час заставила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Взимку 1881 р. під час свята Водохреща дівчинка так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз — туберкульоз кісток, а потім легень, нирок. Ця тяжка хвороба переслідувала її все життя. Іноді цілий місяць доводилося лежати в гіпсі, страшний біль пронизував усе тіло, але Леся терпіла і змушувала себе писати вірші, грати, "крізь сльози сміятися".
Померла Леся Українка 1 серпня 1913 р. на Кавказі в м. Сурамі, де перебувала на лікуванні. Похована у Києві.
Леся, котра стільки зробила для розвитку рідної культури, була і залишається нашою національною гордістю.
II. Опрацювання казки Лесі Українки "Біда навчить".
1. Виразне читання казки учителем (або слухання запису).
— Сьогодні ми продовжуємо вивчати твори Лесі Українки, ознайомимося з іншим жанром її творчості, зокрема з казкою "Біда навчить".
— Слухаючи, подумайте, чому казка має таку назву.
— Яка біда спіткала горобчика? Що змусило його шукати розуму?
2. Словникова робота.
а) Читання колонок слів.
клопіт мешкає зоглядівся
рілля скубуться доволі
клуня навернеться поживиться
вельми чималенько дбає
— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)
— Доберіть синоніми до слів мешкає (живе, проживає), поживиться (поїсть, похарчується), дбає (піклується, турбується).
— Поясніть значення слів скубуться, заглядівся.
— Які слова є синонімами? (Вельми, чималенько, доволі.)
— Доберіть до них антоніми.
б) Вправа на миттєве сприймання слів.
— Прочитайте слова на картках, визначте зайве серед них.
Слова на картках: крук, сорока, сова, ґава, бузько, зозуля, курка, пані, горобець. (Учитель назви птахів прикріплює на дошці).
— За якою ознакою об'єднаєте ці слова? (Птахи.)
3. Читання казки за логічно-завершеними частинами.
а) 1-а частина — до слів "...та й пішла собі в курник ". Читання мовчки, гра "Губи" (щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).
— Яким був горобчик? Скільки зерняток знайшли горобчики?
— Чому вони почали битися? Хто скористався з бійки? Над чим замислився горобчик? Про що він попросив курку? Чи погодилась вона його вчити розуму? Чому?
б) 2-а частина — до слів "А тепер іди: мені ніколи". Читання вголос "ланцюжком".
— Чому зозуля теж відмовила горобчику? Хто був наступним? Що зробив бузько? Яку пораду отримав від ґави?
— Чию пораду довелося чекати аж до ночі? Чому? Чи навчила мудра сова горобчика розуму?
— Чого вчила його сорока? Чи сподобалась така наука горобчику?
— Хто був останнім, до кого звернувся за порадою?
— Чия порада сподобалась вам? Чому?
в) 3-а частина — до кінця.
Читання "буксиром" за сильнішим учнем.
— Чи підійшла відразу чиясь порада горобчику? Яким стало його життя взимку?
— Що примусило його до розуму прийти?
— Як це відбувалося? Коли птахи почали поважати горобчика?
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Хто читає швидше?"
— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:
"Нікому було вас бити та вчити!", "Се не моє діло!", "А я до того розуму не дуже, Бог з ним!", "Ні гадки йому ".
б) Гра "Закінчіть прислів'я" (робота в парах).
— Знайдіть у казці прислів'я і допишіть. Яка пара справиться швидше?
"Дурні бились, а ..." (розумні поживились). "Хто дурнем вродився, той ..." (дурнем і згине). "Не на те мудра, щоб ..." (дурнів розуму навчати). "Поки біди не знатимеш, то ..." (й розуму не матимеш). "Розум на дорозі..." (не валяється).
в) Мовно-логічне завдання.
— Користуючись текстом казки, розмістіть картки з назвами птахів утому порядку, в якому вони з'являлися у казці.
— Знайдіть і прочитайте, як горобчик звертався до кожного з птахів (До курки — "пані матусю ", зозулі — "тіточко ", бузька — "пане ", ґави — "дядино", сови — "пані", сороки — "панянко ", крука — "звернувся просто").
5. Складання цитатного плану казки (робота в групах).
Найбільш вдало дібрані речення до цитатного плану записуються на дошці. Орієнтовний план.
1. "Був собі горобець".
2. "Бились, бились, поки потомились".
3. "Подумав, подумав та й почав просити курку".
4. "Прилетів у гай, коли бачить — сидить зозуля на калині".
5. "Горобчик мерщій від бузька, ледве живий від страху".
6. "Сидить на ріллі ґава і сумує".
7. "Вилізла сова з дупла, глянула на горобчика ..."
8. "А бодай тобі заціпило, скреготухо! — та скоріш від неї геть".
9. "Звернувся він просто до крука".
10. "А на весну вже став великим та мудрим горобцем".
6. Читання в особах.
Перед читанням учні визначають інтонацію і тон читання за кожну дійову особу: курка говорить доброзичливо, заклопотано, повчально; зозуля — насмішкувато, байдуже; бузько — сердито, войовничо; ґава — співчутливо, сумно; сова — сердито, зневажливо, зверхньо; сорока-біло-ока — скрекотала швидко, крук — поважно, повчально.
7. Характеристика головного героя.
Учні отримують картки, де записані риси характеру головного героя.

— Розмістивши риси характеру у правильній послідовності, розкажіть, як змінювався горобчик. Доводьте свою думку.
8. Визначення головної думки твору.
— Яка головна думка твору?
— Яка із приказок, вжитих автором у казці, співзвучна із головною думкою?
9. Робота в зошитах
III. Підсумок уроку.
— Продовжіть думку:
"Казка навчає цінувати розсудливість,…»
— Що у ній засуджує автор?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Добре роби, добре й тобі буде
Матеріал уроку. Михайло Слабошпицький "Хлопчик Валь".
Мета. Удосконалювати техніку читання прозових творів, насичених діалогами;.виробляти навички чіткої й виразної вимови; вчити голосом, інтонацією передавати настрій дійових осіб; виховувати любов до братів наших менших.
Обладнання. Картки для розширення поля читання.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Гра "Знайди зайве слово".
Діти з дошки читають "ланцюжки" слів, вибирають "зайве" (його підкреслюють на дошці), пояснюють свій вибір. Собака, кіт, мавпа, кінь, корова. Вчитель, лікар, продавець, сестра, директор. Добрий, байдужий, хороший, сердечний, щирий. Веселий, солодка, смачний, розумний, чарівний.
— Якими словами можна доповнити кожний "ланцюжок"?
2. Читання гнізд споріднених слів.
добро друг
добрий друзі
доброта дружній
добріший дружити
добродушний дружелюбний
— Які із слів ховають у собі два слова? (Добро + душа, дружити + любить).
II. Підготовка до вивчення нового матеріалу. Повідомлення теми уроку.
— Послухайте текст про тварину. Впізнайте її, визначте, який цей текст — науково-популярний чи художній.
"На думку вчених, усі породи цієї тварини, які є зараз на Землі, походять від свого дикого предка — вовка. 10, а може і 15 тисяч років тому, люди почали ловити вовченят. Спочатку для того, щоб з'їсти, коли підростуть. Поступово окремих вовченят залишали і приручали. Можливо тому, що людям подобалися ці сильні, сміливі і розумні звірі. Завдяки доброму нюху, слуху і спритності ці приручені тварини допомагали людям полювати. Пройшли сотні років, і цих приручених вовків стали називати по-іншому, бо вони стали уже свійськими. Вони охороняли житло людей, стерегли посіви і стада, возили вантажі у снігах, служили на кордоні, були вірними і відданими друзями. Людиною виведено більше 300 порід цих тварин: великих і маленьких, волохатих і майже голих, мисливських, службових, кімнатних. І усі вони дарують нам те, що є найдорожчим у світі — свою дружбу і відданість, приносять нам багато радості. Хто ці тварини? (Собаки.)
— А сьогодні на уроці ми прочитаємо казку Михайла Слабошпицького про двох друзів-нерозлийвода: хлопчика і собаку.
III. Опрацювання казки М. Слабошпицького "Хлопчик Валь".
1. Словникова робота.
а) Вправа на розширення поля читання.

б) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

2. Читання казки учнями мовчки.
Читаючи, учні відмічають незрозумілі слова, значення яких з'ясовується після читання.
3. Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту у вигляді тестування.
Тест.
1) Яке найзаповітніше бажання було у хлопчика?
а) Мати цікаву книжку;
б) мати розумного собаку;
в) мати багато друзів.
2) Кого зустрів хлопчик у лісі?
а) Собаку;
б) диких тварин;
в) Гнома-чарівника.
3) Яким був собака, котрий з'явився перед хлопчиком?
а) великим і волохатим;
б) маленьким і волохатим;
в) великим, чорним.
4. Чому собака жив самотньо у лісі?
а) Він любив бути самотнім;
б) утік від жорстокого хлопчика;
в) заблудився і не міг повернутися до господаря.
5. Як склалися відносини між хлопчиком Валем і собакою?
а) Вони стали грати у футбол;
б) вони інколи зустрічалися у дворі;
в) вони стали друзі-нерозлийвода.
6. Що засуджується у казці?
а) Неслухняність;
б) байдужість;
в) жорстокість до тварин.
Відповіді: 1) б; 2) в; 3) а; 4) б; 5) в; 6) в.
4. Повторне читання казки вголос. Складання учнями запитань до змісту казки, відповіді на них.
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Вибіркове читання.
— Що хлопчик знав про собак?
— Як Гном пояснив, для чого він живе?
— Прочитайте розповідь Гнома про собаку, який самотньо жив у лісі.
— Що Гном розповів собаці про хлопчика?
— Прочитайте, як стали жити Валь і собака.
б) Гра "Закінчіть порівняння".
— Знайдіть у тексті продовження порівнянь.
• Зелений вус, схожий ... (на лісову траву).
• Яскравий, мов ... (райдуга).
• Очі світилися, як ... (два маленькі ліхтарики).
• Ніс схожий ... (на гриб).
— Кого стосуються ці порівняння?
6. Характеристика дійових осіб.
Учитель прикріплює малюнки дійових осіб казки (хлопчика, Гнома, собаки) або записує ці слова на дошці. Діти разом добирають із казки слова, вирази, що характеризують чи описують героїв, записують дібрані слова у відповідні колонки.
Хлопчик Валь Гном-чарівник Собака
маленький найстаріший самотній
сіроокий найдобріший великий
читає книжки знає людську мову, волохатий
добрий мову рослин і тварин розумний
чемний живе, щоб виконувати відданий друг
має добре серце бажання.
— Хто з дійових осіб казки вам сподобався найбільше? За що?
— Розкажіть про кожного те, що нам уже відомо. А що ви хотіли б ще про них розказати?
— Чи є у казці негативна дійова особа? (Тільки згадка про жорстокого хлопчика.)
7. Визначення головної думки казки.
— Що у цій казці автор схвалює, а що — засуджує?
— Яка головна думка твору? Чи можна цю казку назвати чарівною? Доведіть свою думку.
8. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Які епізоди казки вам особливо сподобалися? Коли ви хвилювалися, а коли — раділи?
— Своїм твором М. Слабошпицький усім нам ще раз нагадав, що ми, люди, повинні турбуватися про своїх чотириногих друзів, любити їх. Це те, що ми можемо їм дати за їхню працю і відданість.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Сміливість — половина перемоги
Матеріал уроку. Всеволод Нестайко "Жевжик".
Мета. Вчити стежити за логікою описуваних подій, орієнтуватися у структурі тексту, розвивати читацькі навички; вдосконалювати уміння стисло переказувати; виховувати повагу до сміливих людей.
Обладнання. Картки зі словами.
Хід уроку
І. Вправи на підвищення швидкості читання і розвиток мислення.
1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово.
Гра "Хто це?"
• Дивує, змінює, перетворює, чарує, чаклує — ... (чарівниця).
• Майструє, підковує, виготовляє, розплавляє, кує — ... (коваль).
• Обмірює, шиє, кроїть, перешиває, ріже — ... (кравець).
2. Читання прислів'я на одному мовному видиху.
Учні з дошки читають прислів'я фразами на одному видиху. Дарма, що гора висока: наважишся — подолаєш. Дарма, що ворог сильний: насмілишся — переможеш.
— Як ви розумієте це прислів'я?
II. Повідомлення теми уроку.
— Цій темі присвячено казку Всеволода Нестайка "Жевжик".
III. Опрацювання казки В. Нестайка "Жевжик".
1. Робота над заголовком.
— Чи доводилось вам чути слово "жевжик"?
— Прочитайте пояснення слова після твору (с. 103). Чи можете передбачити, про кого буде ця казка?
2. Словникова робота.
а) Читання колонок слів.
химерні заторохтів Пшик
шануйся тероризують Кривошйй
аніскілечки дивовижні Закаблук
чудернацькі недугою Здоровило
Читання кожної колонки зверху вниз ("луною" за вчителем) і знизу вверх ("буксиром" із сусідом по парті).
— Доберіть синоніми до слів аніскілечки (зовсім), глузував (насміхався), недуга (хвороба).
— Які слова, серед даних, синоніми? (Химерні, чудернацькі, дивовижні.) Доберіть до них антонім.
— Складіть тлумачення слів шануйся і тероризують.
— Поміркуйте, чому усі слова останнього стовпчика написані з великої букви? За що люди могли отримали такі імена?
б) Пояснення значень слів.
Учні отримують картку, де записані слова:
зигзаг нікчема дивак відкоша знахарка
— Прочитайте мовчки слова, що на картці, і їхні пояснення з дошки. Доберіть до кожного слова те тлумачення, яке, по-вашому, правильне. Поставте біля слова відповідну цифру.
1. Ламана лінія.
2. Людина, що лікує, застосовуючи засоби народної медицини, замовляння.
3. Людина з незвичайними уподобаннями, особливими звичками.
4. Відбиття нападу, відсіч нападникам.
5. Людина, яка ні на що не здатна, непотрібна.
3. Первинне ознайомлення з твором. Перевірка первинного сприймання. Читання тексту найкраще провести комбінованим способом: читають почергово учитель та учні.
Відтворення змісту за такими запитаннями:
— Де відбувалися події? Хто дійові особи казки? Хто з них, по-вашому, негативні персонажі?
4. Вибіркове читання. Робота над змістом.
— Прочитайте, де і коли народився Жевжик. Що дізналися про бабу Горобчиху?
— Як виглядав казковий хлопчик? Чому баба Горобчиха дала йому таке ім'я? Хто були його батьки?
— Прочитайте, якої вдачі був Жевжик.
— Знайдіть пояснення імен жителів села. Як вони характеризують їхні вдачі?
— Прочитайте описи тих, хто тероризував село.
— Чому диваківці не могли дати відсічі бандитам? Як вони самі це пояснювали?
— Прочитайте, як Жевжик почав давати відкоша бандитам.
— Як його вчинок вплинув на диваківців?
— Прочитайте опис втечі бандитів.
— Поміркуйте, чому Жевжик зник? Де він з того часу "оселився"?
— Знайдіть і прочитайте з тексту всі вислови, що звучать як прислів'я.
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Хто читає уважніше?"
— На що було схоже волосся у Жевжика? (Наче стигле жито.) Як воно стирчало? (Як голочки в їжака.) Які у нього були очі? (Сині-сині, мов небо цього безхмарного сонячного ранку.)
— Як Жевжик гойднувся на гілці? (Мов акробат у цирку.)
б) Гра "Хто читає швидше?"
— Знайдіть абзаци зі словами: козі Мекекеші; твоя мама — Казка; вколов шилом одного і другого; Жевжик оселився.
в) Гра "Дочитай речення".
— Знайдіть і дочитайте речення (записані на дошці).
"Він народився сонячного ..." "Волосся у Жевжика було ..." "Але шануватися ..." "Недарма село ..." "Аж раптом ..." "Виявилося, що ці ..." "Жевжик тихцем ..." "Коли з ворога ..."
"Побачивши таке, ..." "Відтоді, малюючи ..."
6. Стислий переказ казки (за опорними реченнями, що на дошці).
7. Визначення основної думки казки.
— Які якості хлопчика допомогли йому справитися з бандитами? Як його вчинок змінив диваківців?
— Чого вчить ця казка? У яких словах виражена її головна думка? Прочитайте.
— Поміркуйте, що у творі казкове, а що нагадує життя.
— Порівняйте зміст казки і прислів'я, яке читали на початку уроку. Що у них спільного?
8. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Хто співає з чужого голосу, той назавжди втратив свій власний
Матеріал уроку. Юрій Ярмиш "Як Солов'ятко вскочило у біду".
Мета. Удосконалювати навички швидкого, правильного, виразного читання і усвідомлення прочитаного; збагачувати словник учнів, формувати оцінні судження; прищеплювати любов до рідного слова, мови; розвивати уміння передавати різні почуття під час читання.
Обладнання. Малюнки птахів: солов'я, вівчарика, зяблика, дрозда, очеретянки, мухоловки, іволги, вівсянки; картки зі словами, запис співу солов'я.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Гра "Хто більше?"
— Хто більше знає слів-назв птахів, які починаються звуком [с]. (Соловей, сорока, сокіл, снігур, страус, синиця ...)
2. Гра "Що птах робить?"
Сорока — ... (скрекоче), синиця — ... (цінькає), сова — ... (кричить, ухкає). Далі діти самі пропонують аналогічні завдання однокласникам.
3. Робота зі скоромовкою.
Має втіху Солов'їха:
солов'ята — всі у тата.
Всі співучі, голосисті,
всі із хистом, всі артисти. (С. Шаповалов)
— Про кого йдеться в цій скоромовці? Чим утішається солов'їна сім'я? Учні читають скоромовку виразно напівголосно у помірному темпі;
швидко; дуже швидко. Кілька учнів декламують скоромовку у різному темпі.
4. Слухання запису пташиного співу.
Учитель вмикає запис солов'їного співу.
— Солов'їну пісню неможливо описати, її треба почути. (Слухання запису.)
— Який настрій викликав у вас цей пташиний спів?
II. Повідомлення теми уроку.
— Чи можете собі уявити соловейка, який співає, наприклад, як дрізд чи зяблик, а не свою чудову, дзвінку і мелодійну пісню? Чи можна такого птаха, який не знає своєї пісні, а співає лише чужі, називати соловейком?
— Сьогодні ми прочитаємо казку Юрія Ярмиша про те, "Як Солов'ятко вскочило у біду".
III. Опрацювання казки Ю. Ярмиша "Як Солов'ятко вскочило у біду".
1. Первинне ознайомлення зі змістом твору.
— Про кого йдеться у цьому творі? Чим Солов'ятко відрізнялося від інших птахів?
2. Підготовка до самостійного читання твору.
а) Вправа на миттєве сприймання слів.
Гра "Прочитай і утвори пару".
На дошці висять малюнки птахів: соловейко, вівчарик, зяблик, дрізд, очеретянка, мухоловка, іволга, вівсянка.
Учитель на картках-блискавках показує ці слова. Діти повинні знайти відповідний малюнок, під яким учитель прикріплює картку зі словом.
б) Читання колонок слів.
здібне підхопили знаменитих
нечувані прощальний захоплювалися
обімліло рознеслася погоджувалась
засвистів дзвінкоголосий незадовдлений
в) Уточнення лексичного значення слів. Утне — тут: заспіває.
Митець — той, хто майстерно виконує що-небудь. На один лад — одноманітно, однаково.
3. Повторне читання казки вголос "ланцюжком".
— Як довго тривали описувані події?
4. Робота над змістом казки. Відповіді на запитання.
— Чим здивувало Солов'ятко птахів лісу? Чому спочатку всі птахи захоплювалися співом Солов'ятка? Прочитайте.
— Чому батьки-Солов'ї не віддали Солов'ятко в науку до майстра?
— Як проминуло літо у Солов'ятка? Чому він вирішив дати останній концерт?
— Як зустріли співака слухачі? Прочитайте.
— Прочитайте, як птахи відгукувалися про спів Солов'ятка. Що вони усі засуджували?
— Що побачив Соловейко у рідному лісі?
— Прочитайте, що сказав співцю Соловей Дзвінкоголосий? Чому Солов'ятко вскочило у біду?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Читання окличних речень.
б) Гра "Розвідники".
— Скільки разів на с 104 автор вжив слово "Солов'ятко"? (6)
— До усіх слів із словникової роботи доберіть із тексту іменники, з якими вони пов'язані. (Наприклад, здібне пташеня, підхопили Вівчарики і т. д.).
6. Складання плану казки (робота в групах). Орієнтовний план.
1) Народження здібного пташеняти.
2) Захоплення птахів.
3) Слава Солов'ятка.
4) Прощальний концерт.
5) Думка славетного митця.
7. Творчий переказ частин казки.
І група
Детальний переказ "Слава Солов'ятка" від імені І особи (Солов'ятка). 2 група
Детальний переказ "Прощальний концерт Солов'ятка" від імені якогось птаха-глядача.
8. Визначення головної думки казки.
— У чому головна думка казки? Чи тільки птахів вона стосується?
9. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Чого навчила вас ця казка? Яких людей описав автор, створивши образ Солов'ятка? Які рядки казки можуть бути їм як повчання?
— Любіть, шануйте, вивчайте рідну мову, українську пісню, нашу історію. Вони — наша гордість.
І пам'ятайте слова однієї мудрої людини: "Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини".
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Літературні казки (урок позакласного читання)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Коли тобі сутужно — прийде на поміч дружба
І. Матеріал уроку. Анатолій Костецький "Буває все...", "Краще—з друзями разом!", "Словник Славка". Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання, збагачувати активний словник учнів; виховувати почуття товариськості.
Обладнання. Портрет А. Костецького, картки зі словами.
Хід уроку
I. Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприйняття теми.
— Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Знайдіть у змісті цю тему й мовчки прочитайте назви творів, які ввійшли до неї.
Учні висловлюють міркування, про що йтиметься у розділі.
— Із кількох тем складається розділ? Прочитайте, яких.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Вікторина "Згадай назви віршів".
Пригадайте назви віршів, які читали у 2 і 3 класі, прочитавши їх уривки. Будьте уважні, бо в кожному з них ховається назва.
"Б..тьк..вщ..н.. — ц.. М..М.. і т..т.." ("Батьківщина")
"Найдорожчестоїтьзасловами:всвітіусепочинаєтьсязмами" ("Все починається з мами ".)
"Жал.., що єв..е дл.. вс..огод..вн.. і..ена". ("Імена".)
"Метеликаловитиянехочу..." ("Не хочу!")
"Ох, н.. пр.хт.. ..т..кх..д..тв Г..СТ..!" ("Угостях".)
"Усе,щозгубили,—шукайтейзнаходьте!" ("Бюро знахідок".)
— Чи пригадали ви автора цих творів? (Анатолій Костецький.)
2. Читання деформованого тексту.
— Із творчістю Анатолія Костецького ми вже знайомилися. Пригадайте, про що він пише?
— Головні герої віршів поета — це ваші ровесники. Вони жваві, непосидючі, мрійники і фантазери. Яких тем торкається Костецький у своїх творах, дізнаєтесь, прочитавши деформований текст.
Усвохї рахтво тоеп шипе пор четяди житят, неспонев відкттіври , гадокви, могуру. критоВід і йозсерно, але зеб чаньпов опет вогорить рпо ет, як треаб жидрути, битилю, ямріти,тивчися.
III. Повідомлення теми уроку.
— На сьогоднішньому уроці познайомимося із новими героями творів Анатолія Костецького.
IV. Опрацювання вірша А. Костецького "Буває все...".
1. Слухання вірша, який читає учитель.
— Чого у світі не буває ніколи?
2. Словникова робота.
друг
буває забув
просто втратять
раптом справжній
3. Повторне читання вірша мовчки.
— Що означає, коли тебе забув друг?
4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.
— Які незвичайні явища бувають у світі?
— Прочитайте, чого не буває ніколи. Чи погоджуєтеся ви з цими словами?
— Продовжіть міркування: "Справжній друг — це той, хто..."
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Читання "луною" за вчителем.
б) Знайдіть і прочитайте найкоротше і найдовше речення. Найдовше речення прочитайте на одному мовному видиху.
6. Виразне читання вірша.
— Які розділові знаки зустрічаються у вірші? Після яких рядків треба робити коротку паузу, а після яких — довгу? На яких словах в останньому реченні треба зробити логічний наголос?
V. Опрацювання вірша А. Костецького "Краще —з друзями разом!"
1. Самостійне читання вірша (мовчки).
— Уважно прочитайте вірш. Від чийого імені ведеться розповідь?
— Коли відбуваються описані події?
2. Повторне читання вірша "ланцюжком".
— Про які почуття розповідає хлопчик?
3. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Якими словами розпочинається вірш? Про які свої почуття розповідає хлопчик?
— Які слова вірша підкреслюють міцність дружби хлопців?
— Наведіть рядки, що передають захоплення друзів катанням на санках.
— Чому Славко не відгукнувся відразу на запрошення хлопців?
— Як розумієте вислів за так? Чому Славко забув хлоп'ячу дружбу?
— Як друзі його "перевиховали"?
— Прочитайте слова, у яких виражено головну думку вірша.
4. Вправи на розвиток швидкості читання, а) Вправа на правильне інтонування речень.
— Прочитайте усі окличні речення, а тоді — питальні.
б) Гра "Доведіть, що..." (реченнями з тексту). ...дія відбувається взимку; ...хлопцям було весело обом; ...хлопці не забули вчинку Славка; ...хлопці вірять у хлопчачу дружбу; ...друзям вдалося змінити Славка.
5. Розвиток зв'язного мовлення.
І група
Підготувати розповідь про те, якими уявляєте собі хлопців, де вони живуть, що з ними могло трапитись далі.
2 група
Уявіть, що вам треба створити мультфільм за цим віршем. Розкажіть, у якій послідовності мають бути зображені події.
6. Виразне читання вірша.
VІ.Опрацювання вірша А. Костецького "Словник Славка".
1. Виразне читання вірша учителем.
— Що за незвичний словник був у Славка?
2. Словникова робота.
Вправа на миттєве сприймання слів.
Слова на картках-блискавках: запитай — засміється, попроси — попросить, врешті-решт, дарма — нема.
— Прочитайте слова. Назвіть спільні буквені частини у кожній парі слів.
3. Повторне читання вірша (мовчки).
Учитель проводить під час читання гру "Небо і земля".
— Яка небезпека підстерігає Славка?
4. Аналіз змісту вірша.
— Чим незвичний словник у Славка? У якому значенні вжите у вірші слово "словник" (Запас слів, якими користується людина у своєму мовленні.)
— Із скількох слів складається словник Славка? Виберіть слова із цього словника. Поміркуйте, про що вони свідчать.
— Прочитайте, яка небезпека чатує на Славка.
— Чи хотіли б ви мати такого друга? Чому?
— Що можете порадити Славку, щоб він не залишився сам-один?
— Які слова слід частіше вживати, щоб спілкування приносило задоволення?
5. Вправи на розвиток читацьких навичок.
а) Гра "Хто знайде швидше?"
Учитель читає речення, які є відповідями Славка. Учні знаходять і зачитують, яким було прохання до нього. (Наприклад, учитель: " / почуєш: — Неохота!"; учні: "Запитай: — Зробив роботу?")
б) Знайдіть і прочитайте речення.
6. Виразне читання вірша.
VII. Робота в зошитах
VIII. Підсумок уроку.
— Що об'єднує три вірші А. Костецького, які ми сьогодні читали?
— Які прислів'я про дружбу ви знаєте? (Справжній друг пізнається в біді. Дружби дружбою шукають. Людина без друзів, що дерево без коріння. Дружба — найдорожчий скарб. Друга шукай, а знайдеш — тримай.)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Ніколи не втрачай віри у свої сили!
Матеріал уроку. Василь Сухомлинський "Як Павлик списав у Ніни задачу", "Найкраща лінійка".
Мета. Вчити орієнтуватися у структурі тексту, формувати уміння визначати головну думку твору, давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів, розвивати зв'язне мовлення; виховувати віру у свої сили.
Обладнання. Портрет В. Сухомлинського.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Вправа на формування уміння уточнювати і розширювати висловлювання.
Гра "Закінчіть речення".
Учитель починає речення, а школярі його закінчують. Передбачається, що може бути декілька варіантів відповідей. "Коли закінчу школу, то..." "Мені хочеться знайти те місце, де..." "Гарно жити на світі, коли..." "Справжній товариш той, хто..." "Я люблю читати оповідання, в якому..."
2. Кросворд "З якого це твору?"
— Прочитайте "ланцюжки" слів. Пригадайте, в яких творах з читанки зустрічались ці персонажі і предмети.
1) Полиці, Господар, Могутній богатир, Вогненна книга. ("Спляча книга ".)
2) Учитель, Віталик, Петрик, вогнегривий кінь. ("Кінь утік".)
3) Учителька Катерина Іванівна, учні, голубе небо, Валя. ("Я хочу сказати своє слово ".)
4) Старий майстер, Хлопчик, відбиток ніжки, старий Чоловік, слід. ("Який слід повинна залишити людина на землі?".)
5) Юрко, домашнє завдання, батько, гвинтик. ("Гвинтик".)
6) Про яку школу ідеться у творі "Що таке Школа під Голубим небом?". (Павлиську).
7) Горобчик, Горобчиха, Сонце, Вогонь. ("Горобчик і Вогонь".)
8) Сергійко, Петро, Максим, котик, квітка. ("Сергійкова квітка ".)

— Складіть усі виділені букви і прочитайте прізвище автора усіх цих творів. (Сухомлинський.)
— Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського. Чим особлива його творчість?
II. Повідомлення теми уроку.
— Сьогодні ми ознайомимось з новими творами В. Сухомлинського, у яких він розповідає про випадки зі шкільного життя, коли у начебто звичайних ситуаціях, розкриваються невідомі досі риси характеру дітей.
III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Як Павлик списав у Зіни задачу".
1. Робота над заголовком твору.
— Прочитайте назву оповідання. Чи можете передбачити, про кого воно буде? Чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу?
2. Виразне читання оповідання вчителем.
— Де відбулися описані події?
— То чому Павлик списав задачу у Зіни?
3. Словникова робота.
а) Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.

б) Читання "пірамідок" слів.
тож дома
питає питань
помилка похнюпив
учителька почервонів
стурбований розв'язувати
Читання пірамідок слів "луною" за вчителем, а тоді — мовчки.
— Які слова спільнокореневі? Доберіть спільнокореневі до слів помилка, почервонів.
— Поясніть синоніми до слова стурбований (схвильований, збентежений, знервований).
4. Повторне читання оповідання мовчки.
— Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних і другорядних персонажів.
5. Аналіз змісту твору.
— Чому Павлик прийшов до школи стурбований? Чому Павлик не розв'язав домашньої задачі?
— З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни? Що він помітив у зошиті дівчинки? Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.
— Які оцінки отримали діти за домашнє завдання? Прочитайте, як Зіна і Павлик відреагували на них.
— Які риси характеру Павлика виявилися у його вчинку?
— Як далі можуть скластися стосунки Зіни й Павлика?
— Чи знайома вам ситуація, описана в оповіданні? Чи доводилось вам потрапляти у схожу ситуацію? Як ви з неї виходили?
6. Читання оповідання в особах.
— З якою інтонацією треба читати слова Петрика? (Схвильовано.)
— А Зіни? (З осудом, повчально.)
7. Робота в зошитах
8. Робота з ілюстрацією до оповідання.
— Розгляньте малюнок до твору. Знайдіть і зачитайте уривок твору, який зобразив художник.
IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Найкраща лінійка".
1. Підготовка до самостійного читання.
письмові праці
найкращі лінійка
ручної роботи
кострубата оцінки
гладенька
— Що спільного у словах кожної колонки? (Прикметники, іменники.)
— Утворіть словосполучення, з'єднавши слова І і II колонок.
— Який іменник поєднався з двома прикметниками? Поясніть значення слова кострубата. (З нерівною поверхнею, шорстка.)
2. Самостійне мовчазне або напівголосне читання твору з наступним тестуванням.
Тест "Що з двох правильне?"
1. Цей твір є...
а) казкою; б) оповіданням.
2. Микола й Роман були...
а) однокласниками; б) сусідами.
3. За письмові роботи найкращі оцінки у...
а) Романа; б) Миколи.
4. Після уроку мови діти пішли...
а) у майстерню; б) додому.
5. Найкраща лінійка вийшла у ...
а) Миколи; б) Романа.
6. Для чого Роман взяв свою лінійку до класу?
а) Йому було шкода залишати її в майстерні.
б) Хотів показати, що і він може зробити щось найкраще.
Відповіді: 1)6; 2) а; 3) б; 4) а; 5) б; 6) б.
3. Повторне читання оповідання вголос.
— Поспостерігайте за зміною настрою у хлопців.
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Які уроки згадує автор у творі? Що учні робили на кожному з них?
— Яку оцінку отримав Роман за диктант? Який настрій мали хлопці на уроці рідної мови?
— Прочитайте, які лінійки вийшли у кожного з хлопців на уроці праці. Як учитель оцінив їхні роботи?
— Як змінився настрій у Миколи і Романа?
— Які здібності виявили Микола і Роман?
— Що автор хотів показати своїм твором? Що він у ньому схвалює? (Потрібно не втрачати віри у свої сили.)
— Чи переживали ви подібні почуття? Що найкраще виходить у вас? Що вам хотілося б робити краще?
5. Розвиток зв'язного мовлення.
— Продовжіть це оповідання ще кількома реченнями. (Наприклад, про те, як хлопці допомогли один одному покращити свої оцінки з того предмета, який у них не виходив.)
6. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
— Поміркуйте, що автор схвалює, а що засуджує у своїх творах.
— Від чого автор намагається застерегти читача? До чого заохочує?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Дружити треба вміти!
Матеріал уроку. Оксана Сенатович "Базіка". Грицько Бойко "Виступайченко", "Обіцяльник". Варвара Гринько "Мирилки". Марія Чумарна "Казка про друга". Оксана Сенатович "Ми розбили склянку з чаєм".
Мета. Удосконалити навички виразного і правильного читання та навички літературного аналізу твору; викликати бажання обрати краще з літературних джерел для самовиховання.
Обладнання. Картки на розширення поля читання, картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Гра "Складіть із розсипанки речення.

— Поміркуйте, які за жанром твори можуть мати такі речення? Доведіть свою думку.
2. Читання слів з пропущеними буквами.
— Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви, і перевірте, чи правильні були припущення щодо жанрів.
Пр..сл..в'.. В..рш
М..р.лк.. К.зк..
3. Повторення визначень літературних термінів.
— Пригадайте і скажіть визначення кожного з цих жанрів.
II. Повідомлення теми уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми будемо читати веселі вірші Грицька Бойка і Оксани Сенатович, мирилки Варвари Гринько, казку Марії Сумарної. Подумайте, що може об'єднувати такі різні твори? (Тема дружби, товаришування.)
III. Опрацювання віршів О. Сенатович "Базіка" і Г. Бойка "Виступайченко", "Обіцяльник".
1. Словникова робота.
Базіка, Патякало Виступайченко
Торохтій, Балакуха Митрофанко
Пустомеля Талалай Обіцяльник
— Які з імен вам видалися незвичайними? Чому людям дали такі імена? Поміркуйте.
2. Робота над віршем О. Сенатович "Базіка".
Учитель читає вірш, а учні дають відповідь на запитання.
— Що будували ці балакуни?
Учні повторно читають вірш вголос.
— Які вчинки дійових осіб підтверджують їхні імена?
— Який цей вірш за настроєм? Над чим автор глузує, а що — засуджує?
— Які рядки вірша треба читати глузливо, з насмішкою, а які — повчально?
3. Робота над віршем Г. Бойка "Виступайченко".
Після самостійного читання вірша учні дають відповіді на запитання.
— Кого у вірші назвали Виступайченком? За що його так назвали?
— Як він виступав? Про що? Поясніть вислів переливати з пустого в порожнє.
— Над чим сміється автор у вірші? До чого вас закликає?
Діти читають вірш у парах, добираючи до кожної строфи відповідну інтонацію і темп читання.
4. Робота над віршем Г. Бойка "Обіцяльник".
Прочитайте, кого автор назвав Обіцяльником. Який зв'язок між вчинками Митрофана і назвою вірша?
— Від чого вас застерігає поет?
— Прочитайте вірш ще раз напівголосно. Які розділові знаки й інтонація тут переважають? Що головне потрібно передати під час читання?
5. Конкурсне читання віршів.
— Прочитайте один з віршів так, щоб відчувалося ваше ставлення до героїв.
6. Робота в зошитах
IV. Опрацювання "Мирилок" В. Гринько.
— Прочитайте мирилки.
— Як потрібно читати мирилки? (Доброзичливим тоном, у пришвидшеному темпі, звичайним голосом.)
Читання мирилок хором; один одному (в парі).
V. Опрацювання казки М. Чумарної "Казка про друга".
1. Опрацювання першої частини казки
а) Виразне читання частини казки учителем (діти слідкують).
— Від чийого імені ведеться розповідь? Яких друзів мав хлопчик?
б) Словникова робота.
Вправа на розширення поля читання. Робота на картках у парах.
нудьгую жителі
космічний Компутик
фотопрйстрої єгипетські
однокласниками комп 'ютерний
конструктор наближення
комп 'ютер невидимі
планета істоти
— Прочитайте слова, які утворюються з двох. Знайдіть споріднені слова, в) Повторне читання частини вголос. Відповіді на запитання.
— Яким, на думку хлопчика, був його комп'ютерний друг Компутик? Чим вони займалися разом?
— Куди потрапив хлопчик? Як виглядала планета Тайн?
— Що відчув хлопчик, перебуваючи на чужій планеті? Кого він згадав? Чим займалися хлопці, коли були разом?
— Над чим замислився герой? Що його тривожило?
2. Опрацювання другої частини казки
а) Самостійне читання частини мовчки.
— Які незрозумілі слова зустрілися у тексті?
б) Відповіді на запитання. Вибіркове читання.
— Чого злякався хлопчик? Що цікавого він помітив, сидячи на чужій планеті?
— Що згадував хлопчик? Чому Компутик не міг допомогти герою? Про що мріяв хлопчик?
— Яким був у спогадах і мріях друг Сашко?
— Від кого міг сподіватися допомоги хлопчик?
3. Опрацювання третьої і четвертої частин казки
а) Вправа на миттєве сприймання слів.
Слова на картках-блискавках: заснув, розбудив, лежав, встав, гра, граюся, переграв, зіграємо, хвалить.
— Які слова-антоніми запам'ятали? А спільнокореневі? Доберіть ще кілька своїх.
— До слова хвалить доберіть антонім.
б) Читання тексту учнями вголос "ланцюжком".
— Як хлопчику вдалося повернутися додому?
в) Аналіз змісту і вибіркове читання.
— Що підказав хлопчику тихий голос? Над чим примусив замислитись? Чим незвичайна планета Тайн?
— Знайдіть і прочитайте роздуми хлопчика про своє ставлення до Сашка. До якого висновку він дійшов? Як він після цього почувався?
— Чим закінчилася пригода хлопчика на планеті Тайн? Хто його повернув додому?
— Як ви думаєте, що було у кульці з написом "Таємниця"?
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Хто читає швидше?"
— Прочитайте абзаци, у яких є такі речення: "Мій друг Компутик— дуже розумний і винахідливий ", "Чи у них є друзі?", "Тепер мені ніхто не допоможе ", "А потім заснув ".
б) Гра "Засічка-кидок".
Учні читають тричі по ЗО секунд текст від початку.
5. Вибірковий переказ.
І група
Скласти розповідь про друга Компутика.
2 група
Скласти розповідь про друга Сашка.
6. Узагальнюючий аналіз казки.
— Хто справжній друг хлопчика?
— Що у казці вас вразило, що — здивувало? Коли ви хвилювалися найбільше?
— Подумайте, який із рядків казки виражає її головну думку і поясніть свій вибір.
• Ви знаєте, як непросто знайти друга.
• Щоб мати друга, треба вміти самому бути другом.
• Ти хочеш, аби тебе розуміли, слухали, цінували.
— Як ви вважаєте, що в казці фантастичне, а що — реальне?
— Чого вчить казка читачів?
7. Робота в зошитах
VI. Опрацювання вірша О. Сенатович "Ми розбили склянку з чаєм".
— Прочитайте мовчки вірш. Як його побудовано? Між ким відбувається діалог?
— З чого почався цей діалог? Чому у співрозмовників раптом змінилося ставлення один до одного?
— Чи помирилися діти? Про які риси характеру це свідчить?
— Які настрої треба передати, читаючи вірш? Робота в зошитах
VII. Підсумок уроку.
— Що нового дізналися на уроці? Який висновок для себе ви зробили із прочитаних творів?
— Бережіть друзів, якщо вони є, і шукайте, якщо їх немає.
І нехай у вас завжди буде вірний товариш, який підтримає вас у горі і радості. І будьте самі хорошими друзями, так як дерево міцне корінням, а людина — друзями.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Маленька праця краща за велике безділля
Матеріал уроку. Юрій Ярмиш "Паличка-рятівниця".
Мета. Продовжувати розвивати вміння визначати дійових осіб твору, виділяти основну думку, висловлювати своє ставлення до прочитаного; навчати давати елементарну характеристику героєві твору; виховувати бажання вчитися, працювати.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення читацьких навичок.
1. Гра "Точно і швидко. Ким або чим?"
Малюю — ... (олівцями), зачитався — ... (книгою), граюся — ... (м'ячем), ліплю — ... (пластиліном), гуляю з — ... (друзями), відпочиваю з — ... (батьками), забавляюся — ... (іграшками), працюю — ... (руками).
2. Гра "Встав букви".
— Замість крапок вставте букви так, щоб вони були закінченням або початком усіх слів.

II. Повідомлення теми уроку.
— В які ігри ви любите гратися з друзями? Чим подобається займатися на дозвіллі? Які маєте захоплення?
— Прочитайте назву теми, над якою будемо працювати кілька уроків.
— Читаючи твори з цієї теми, будемо не тільки звертати увагу на головних героїв, а ще аналізуватимемо їхні вчинки і наслідки, до яких вони приводять.
III. Опрацювання казки Ю. Ярмиша "Паличка-рятівниця''.
1. Робота над заголовком твору.
— Поміркуйте, про що може йти мова у цьому творі?
— До якого з жанрів може належати цей твір?
2. Словникова робота.
Читання колонок слів у парі "буксиром".
вражений звелів боронив
викрутитись пробурмотів запопадливий
зачарований свербітимуть халепа
звичайнісінький червонозбряний споважнів
— Прочитайте найдовше і найкоротше слова. Прочитайте спочатку усі прикметники, а тоді — дієслова.
— Прочитайте слова кожної колонки на одному мовному видиху.
— Знайдіть пояснення деяких слів останньої колонки після твору.
— Пояснення якого слова там немає? Поясніть значення слова боронить.
3. Первинне ознайомлення з твором.
Читання тексту проводиться комбінованим способом: читають почергово учитель та учні.
— Скільки дійових осіб у казці? Назвіть головних персонажів.
4. Вибіркове читання.
— Прочитайте, яким був Микола. Коли сталися описані події?
— Про що мріяв хлопчик?
— Знайдіть опис незвичайного дідуся.
— Яким було перше завдання дідуся? Прочитайте, як його виконував Микола.
— Що дідусь загадав у другому завданні? Знайдіть рядки, в яких описано, як хлопчик справився з ним.
— Яким було останнє завдання? Що Миколка почав помічати?
— Знайдіть опис чарівної палички-рятівниці. Які слова треба їй сказати, щоб виконала бажання?
— Де паличка брала речі для виконання бажань?
— Яким було останнє бажання, що виконала паличка-рятівниця?
5. Аналіз змісту казки.
— Яким був хлопчик на початку казки? Як змінювалося його ставлення до роботи, навчання? Поміркуйте, такі зміни відбулися з примусу чи з його власної волі?
— Коли Микола відчув задоволення від своєї роботи?
— Прочитайте ще раз виділені речення. Яку думку передають слова дідуся? Про що міркував Микола?
— Що вирішив хлопчик? Чи правильним було його рішення?
— Чому Микола відмовився від чарівної палички?
6. Читання казки в особах.
7. Розвиток зв'язного мовлення.
— Проаналізуйте, яким могло бути закінчення казки, якби Микола залишив паличку в себе.
8. Робота в зошитах
IV. Підсумок уроку.
— Твір "Паличка-рятівниця" — це оповідання чи казка? Доведіть свою думку.
— Як ви думаєте, чому казка має таку назву? З якою метою автор склав таку казку? Що він хотів передати нею читачеві?
— Подумайте і скажіть, для чого потрібно учитися. Чому деяким дітям не хочеться вчитися? Дайте кілька порад, як можна змінити своє ставлення до навчання.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Чи магічне число "сім"?
Матеріал уроку. Валентин Чемерис "Чорна кішка, або магічне число "сім".
Мета. Вдосконалювати уміння орієнтуватися у структурі тексту, аналізувати й виділяти головне в творі; формувати уміння робити висновки; переказувати зі зміною особи; розвивати зв'язне мовлення, техніку читання.
Обладнання. Ребуси.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Гра "Скажи інакше".
Учні усвідомлюють речення і його перефразовують.
"Щоб запам'ятати правило, треба повторити його сім разів".
(Наприклад: Якщо повторити правило 7 разів, то добре його запам'ятаєш. Якщо прокажеш правило сім разів, то довго будеш його пам'ятати і т. д.)
2. Розгадування ребусів.

— Що ви помітили у всіх ребусах? (У всіх є цифра "7".)
3. "Хвилинка-цікавинка"
— Чи не найбільшою популярністю користується у людей число 7: сім днів у тижні, сім чудес світу; у казках — сім господинь, семеро козенят, сім сестер. У чому ж секрет? Виявляється, що число сім відповідає обсягу короткотривалої пам'яті людини, тобто це та кількість предметів, ознак, яку ми спроможні запам'ятати відразу і на більш-менш тривалий час.
4. Складання прислів'їв.
— Складіть і прочитайте прислів'я, в яких є числівник сім.
Краще сім разів горіти, та всі неповні.
Наговорив сім міхів горіхів, і голоду не було.
Сім літ минуло, як музика грала, аніж один раз осиротіти.
Сім літ мак не родив, а він ще тепер скаче.
— Пригадайте ще прислів'я, у яких міститься "сім". (Семеро одного не ждуть. Сім разів відміряй, а раз відріж. Сім п'ятниць на тиждень.)
II. Повідомлення теми уроку.
— Сьогодні ми прочитаємо твір Валентина Чемериса, з якого дізнаємось, чи справді число "сім" магічне.
III. Опрацювання твору В. Чемериса "Чорна кішка, або магічне число "сім".
1. Робота над заголовком.
— Прочитайте назву твору. Поміркуйте, про що може йти мова у цьому творі.
— Який за жанром може бути твір з такою назвою?
2. Словникова робота.
навмисно наврочити зарадити біді
квапливо підстерігає нікому анічичирк
невдача отакёзних перестало щастити
всадовила зашепотіла шерсть наїжачить
— Поясніть вислови, записані в останньому стовпчику.
3. Самостійне мовчазне читання твору учнями. (Гра "Губи".)
— Хто головний герой твору? Які ще персонажі зустрічаються?
— Який цей твір за жанром: казка чи оповідання? Доведіть свою думку.
4. Вибіркове читання.
— Коли Василькові перестало щастити? Прочитайте, як хлопчик зустрічався щоранку з чорною кішкою.
— Знайдіть речення, в яких описано хазяйку Пуми.
— З яким проханням звернувся до неї Василько?
— Прочитайте, яку таємницю розкрила жінка Василькові.
— Які слова треба було промовити і що зробити Василькові, щоб чорна кішка не зурочила?
5. Аналіз змісту твору.
— У яку прикмету вірив Василько? Звідки він її дізнався? Поміркуйте, чи добре хлопчик вивчав правила? Чому жінка сказала, що "один" — число просте, а "сім" — магічне?
— Що насправді допомогло Василькові?
— У чому полягає магія числа "сім"?
6. Читання оповідання в особах.
— Які інтонацію та темп читання доберете, читаючи слова хлопчика у розмові з вчителькою і жінкою?
7. Творчий переказ оповідання.
— Уявіть себе на місці Василька Моргайла. Перекажіть цю цікаву історію від свого імені.
8. Робота в зошитах
9. Хвилинка-цікавинка.
— Кіт — це тварина, яку дуже люблять люди. З ним пов'язана величезна кількість прикмет і прислів'їв. По-різному складалася доля кота. В одних країнах він був священною твариною. В інших — втіленням нечистої сили, і його знищували. Особливо дісталося чорним котам. У фольклорі різних народів можна знайти повір'я, пов'язані саме з чорними котами.
У Північній Англії вважалося, що чорний кіт приносить в дім щастя. Шотландська прикмета говорить: "Чорний кіт на порозі — достаток в домі". Російська прикмета: "Кіт, собака і півень чорної масті оберігають дім від злодіїв". За американською народною мудрістю: "Бродячий чорний кіт обов'язково віщує удачу. Якщо чорний кіт прийшов до Ваших дверей, впустіть його і будьте до нього добрими". А моряки вірять, що якщо на кораблі є чорна, без жодного білого волоска, кицька, то плавання буде вдалим".
А у нас чорний кіт є, за народним словом, втіленням неочікуваної сварки: "їм чорний кіт дорогу перебіг!" — говорять про ворогів, які ще недавно були друзями.
Але є одне спільне для багатьох народів повір'я: "Хто любить і береже котів, того цей хитрий звір оберігає від всякої біди".
IV. Підсумок уроку.
— Що нового ви дізналися на уроці? Які думки героя твору викликають посмішку?
— Що засуджуєте у поведінці головного героя?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Людина починається з добра (урок позакласного читання)
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Як телевізор позбавив канікул
Матеріал уроку. "Я і мій телевізор". За Віктором Кавою. Василь Сухо-млинський "Як Микола став хоробрим".
Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання та літературного аналізу твору, вміння працювати самостійно, формувати оцінні судження; розвивати читацькі навички; виховувати уміння правильно організовувати своє дозвілля.
Обладнання. Тлумачні словники, "Тематичний словник школяра".
Хід уроку
І.Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Відгадування загадки.
Ось так дім — одне вікно. Кожен день в вікні кіно.
(Телевізор)
2. Хвилинка етимології.

— Знайдіть і прочитайте у словниках тлумачення цього слова. 3. Гра "Визнач, який це текст".
— Послухайте текст про телевізор. Визначте, який він — науково-популярний чи художній.
Чарівне око
Як добре, що зараз є телевізори. Можна не виходячи з дому цікавий мультфільм подивитися, і футбол, і як комбайн у полі врожай збирає.
Проте телевізори зроблено не тільки для розваги. Ось, скажімо, взяти завод, де виплавляються чавун і сталь. У величезних печах вогонь. Раніше робітник одягав темні окуляри, затуляв обличчя рукавицею і часто крізь віконце дивився, що там діється всередині. А тепер у піч зазирає телеоко. Найвища температура йому не страшна. А робітник дивиться на телеекран та тільки на кнопки натискає.
Багато різних скарбів ховає у своїй глибині океан. У розвідку на дно океану тепер замість водолазів опускається телевізійна камера.
Ось який гарний помічник є у людей! З ним тепер легше працювати, цікавіше жити. (3. Грієва)
II. Повідомлення теми уроку. Робота над заголовком твору.
— Прочитайте назву твору Віктора Кави. Поміркуйте, про що може йти мова у ньому.
— Зробіть своє передбачення і обґрунтуйте його: з такою назвою може бути твір художній чи науково-популярний?
III. Опрацювання оповідання "Я і мій телевізор" за В. Кавою.
1. Словникова робота.
а) Читання "пірамідок" слів, тренування у швидкості читання.
байдуже подалася засиджуйся
бідкалася похнюпилися скалатнулися
кінострічка мекаєш-бекаєш мультиплікаційні
б) Тлумачення незрозумілих слів. Гангстери — назва бандитів. Знічев'я — від нічого робити.
в) Робота над висловами.
• Вхопив слова вухами.
• Пропустив повз вуха.
• Кров з носа треба.
— Чи чули ви такі вислови? Який з них можете пояснити?
— Читаючи твір, зверніть увагу, у якому значенні вжив їх автор.
2. Читання тексту учнями. Перевірка первинного сприймання.
Початок тексту до слів "Під вечір четвертого дня... "учні читають вголос "ланцюжком", а далі до кінця — мовчки.
— Коли і де відбувалися описані події?
— Як довго вони тривали у часі?
— Назвіть усі дійові особи оповідання. А хто головний герой твору?
3. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
— Яке домашнє завдання виконував Вітя? Кому він не хотів завдавати кривди, не написавши твір?
— Прочитайте, як Вітя згадує про вчительку.
— Знайдіть, як Вітя роздумував про зміст свого твору. Прочитайте, який був спершу початок його твору. Чому хлопчик змінив свій задум? Про що це свідчить?
— Прочитайте тільки текст Вітіного твору. Чи сподобались вам канікули, які провели хлопці? Поясніть свою думку.
— Чи погоджуєтесь ви із висновком Віті, який зробив він у своєму творі?
— Які рядочки твору викликали у вас посмішку? Прочитайте.
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Хто читає уважніше?"
— Прочитайте речення, в яких вжито вирази зі словникової роботи. Чи правильно ми пояснювали їх значення?
б) Гра "Чи були такі речення в тексті?"
• Ну, дописуй, я не буду тобі заважати. (Ні.)
• Я встав уранці, вмився, наївся і пішов на вулицю. (Ні.)
• Вітя труснув головою, для чогось посмикав носа. (Так.)
• Вітя сумно і скорботно похитував головою. (Ні.)
• Скалатнулися їхні серця — надвір, негайно надвір! (Так.)
• Невже на цьому тижні майстер не відремонтує телевізор? (Ні.)
5. Робота в зошитах
6. Висновки.
— Якими ви уявляєте Вітю і Митька? Що схвалюєте, а що засуджуєте у поведінці головного героя? N
— Як ви думаєте, наступні канікули Вітя проведе теж перед телевізором?
— Як ви хочете провести свої зимові канікули?
IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Як Миколка став хоробрим".
1. Учні мовчки самостійно читають оповідання. Для перевірки розуміння прочитаного можна запропонувати тест.
1) Де відбувалася подія? (У полі, біля школи, у саду.)
2) Де було гніздо пташки? (На ялині, на дубі, на тополі.)
3) Що трапилось у пташок? (Впало гніздо, випало пташеня.)
4) Яким був Миколка? (Боязкий, сильний, сумний.)
5) Що зробив хлопчик? (Пішов далі, поклав пташеня у гніздо, пішов шукати когось сміливого.)
6) Що хлопчику вдалося перебороти у собі? (Гнів, страх, байдужість.)
2. Читання оповідання в особах.
3. Розвиток зв'язного мовлення (творче завдання).
— Які почуття переживав хлопчик?
— Пофантазуйте, як можна продовжити оповідання.
4. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. З усмішкою про шкільне життя
Матеріал уроку. Веселинки: "Однаково думають", "Куди поспішати", "Що було до телевізора?". Грицько Бойко "Хто чим хвалиться". Петро Боднарчук "Малюю сонце".
Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання, розвивати зв'язне мовлення, уяву і фантазію.
Обладнання. Сигнальні картки темпу читання.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Вправа з розвитку мовної здогадки.
— Читайте вірш у тому темпі, який я буду вказувати, подумки вставляючи пропущені букви.
(Учитель має сигнальні картки: Н — нормальний темп, П — повільний, Ш — швидкий, Ск — скоромовкою).
Ск.ізь із нам. дру.-др.жок, наш веселий сміх-сміш.к.
— Впишіть іншим кольором пропущені букви і складіть з них слово. (Гумор.)
2. Робота над лексичним значенням слова.
— Прочитайте різні тлумачення слова гумор.

— Гумористичні твори яких письменників читали?
II. Повідомлення теми уроку.
— Українську мову сміливо можна назвати скарбницею народного гумору. Попри всі негаразди, ми, українці, знаходили час для дружнього розіграшу. Гуморески, анекдоти, частівки, смішинки виникали повсякчас. Не відстають від своїх веселих предків-жартунів і сучасники, створюючи маленькі іскристі діамантики народного гумору. Сьогодні ми ознайомимося із жартами про дітей і веселими віршами українських поетів Грицька Бойка і Петра Бондарчука.
III. Опрацювання веселинок.
Діти самостійно читають веселинки, визначають дійових осіб. Далі читають їх в особах.
Можна провести конкурс "Кращі гумористи" (діти в парі готують одну веселинку на вибір, виступаючи перед однокласниками. Спільно визначають, у чиєму виконанні веселинка звучала найкраще).
IV. Опрацювання вірша Г. Бойка "Хто чим хвалиться".
1. Читання вірша вчителем.
— Хто дійові особи вірша? Де діти сперечалися?
2. Повторне читання вірша вголос. Відповіді на запитання.
— У якому класі навчалися діти? Скільки учнів брало участь у суперечці? Про що була суперечка?
— Яка відповідь вам видалася найсмішнішою?
— Над чим сміється автор у вірші?
3. Вправи на вдосконалення техніки читання.
а) Знайдіть риму, доберіть свою.
Така (дзвінка), поличку (перекличку), урок (дзвінок), піднімаю (вибігаю).
б) Знайдіть найкоротше і найдовше речення. Найдовше речення прочитайте на одному диханні.
в) Читання "Незнайком" (проводить хтось із учнів). 4. Виразне читання вірша в особах.
— Читаючи вірш, передайте захоплення і гордість кожного мовця своїми успіхами. Де, на вашу думку, треба зробити найдовшу паузу?
V. Розгляд картини Е. Камінської "Моя сестричка".
1. Опис картини (за питаннями підручника).
2. Творче завдання (робота в парах).
— Спробуйте доповнити, дофантазувати побачене на картині: дайте дівчинці ім'я, кличку песику. Хто їх малював, у якій родині живе юна художниця, скільки їй років?
VI. Опрацювання вірша П. Бондарчука "Малюю сонце".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Послухайте вірш і скажіть, хто малював сонце.
2. Словникова робота.
— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.
малюю зима довік
мазнув золоте натяк
малюй зазирнув ластовиння
малюнок зирк пригрів
мур здорово владар
— Прочитайте усі іменники, а тоді — дієслова.
— Яке із слів має такі значення:
• висока кам'яна або цегляна стіна чи загорожа;
• слово або вислів, що не повністю розкриває думку того, хто говорить; про неї треба здогадуватись.
— Знайди серед слів те слово, яке є синонімом до володар, заглянув, картинка.
3. Повторне читання вірша мовчки.
— Чому хлопчик малює саме сонце?
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте опис сонця на малюнку. Кому малюнок не сподобався? Чому? З якою інтонацією треба читати слова мороза?
— А кому малюнок сподобався? Яку інтонацію вкладете у слова сонця?
— Поясніть значення висловів: кипить зима, горить волосся золоте. Що ними хотів підкреслити автор?
— Яким вам здався мороз? А сонце? Доведіть свої думки рядками твору.
— Що у вірші вам видалося незвичним? Який настрій викликав цей твір у вас?
5. Розвиток швидкості читання.
а) Читання "буксиром" у парі з сусідом по парті.
б) Гра "Дочитай рядок вірша" (проводять учні).
в) Читання з лінійкою.
Учні читають вірш, напівприкриваючи букви лінійкою.
6. Виразне читання вірша.
VII. Робота в зошитах
VIII. Підсумок уроку.
— Які із прочитаних творів гумористичні? А які — просто веселі? Доведіть свою думку. З яким настороєм ви читали ці твори?
— Я бажаю вам: усміхайтеся частіше. Даруйте посмішки один одному.
Щоб похмурий день ставав світлішим, щоб було на серці веселіше, щоб усіх вас посмішка здружила, щоб щасливо й весело ви жили.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Веселе слово Остапа Вишні
Матеріал уроку. "Веселі артисти". За Остапом Вишнею.
Мета. Ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Остапа Вишні; вчити працювати з текстом, вдосконалювати навички домашнього читання; розвивати уміння малювати словесні картини.
Обладнання. Портрет Остапа Вишні, виставка його книг.
Хід уроку
І. Вправи на розвиток читацьких навичок. Мотиваційна підготовка.
1. Читання деформованого тексту.
— Без сумніву, можна сказати, що одним із улюблених слів дітей є "цирк". Адже, як тільки ви це слово почуєте, у вас відразу поліпшується настрій, хочеться бачити веселого клоуна, найдивовижніших тварин, фокусника, акробатів. Побачивши афішу, ми радісно вигукуємо: "Цирк!"
Постривайте! Цирк та цирк! А чого кричати?! Що то значить слово цирк, треба нам пізнати. А для цього прочитайте текст, переставляючи склади чи букви у словах.
воСло ркци данов висьз'яло. пеВшер в миРі лилосьосе.
Урійста тинлакійсь вомі "глийКру" чанаозло волос.
2. Хвилинка-цікавинка.
— Цирк — одне з найдавніших мистецтв. Ще в глибоку давнину у дні свят на площах єгипетських, грецьких, китайських міст виступали акробати, канатоходці, фокусники, жонглери.
Проте, яким би маленьким чи великим не був цирк, арена його завжди однакова. У всіх цирках світу арена має круглу форму діаметром 13 м.
3. Гра "Встанови етимологію слова".
— Прочитайте у лівій колонці слова. Доберіть до них з правої колонки речення, що пояснюють їхню етимологію (походження).

— Пригадайте і скажіть, що роблять ці артисти на арені цирку. Жонглер — це артист цирку, що вміє підкидати і спритно ловити одночасно кілька предметів.
Клоун — артист цирку, який виконує комічні ролі, розвеселяє, втішає, заповнює паузи у виставі.
Факір — артист цирку, який демонструє фокуси, велику фізичну силу або нечутливість до болю.
Акробат — це виконавець складних гімнастичних номерів.
Ілюзіоністи — це артисти, які використовують спеціальну апаратуру для створення видимості "чудес".
Якщо пояснення якогось слова викликає труднощі, діти звертаються до "Словника іншомовних слів".
— Отже,
Ви у цирку побували
і багато чого взнали.
Цирк словесний, цирк незвичний,
цирк був етимологічний!
II. Повідомлення теми уроку.
— А на сьогоднішньому уроці ми познайомимось із клоуном і його помічниками. А допоможе нам у цьому оповідання "Веселі артисти", автором якого є Остап Вишня.
III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Остапа Вишні.
— Остапа Вишню — а такий псевдонім узяв Павло Михайлович Губенко, — називають "чародій сміху", бо писав він усмішки і гуморески.
Народився Остап Вишня на Полтавщині. Родина Губенків жила дружно, батько з матір'ю залучали дітей з раннього віку до роботи (а мали вони сімнадцятеро дітей).
"Школу життя" письменник проходив поетапно: спочатку пас гусей, потім — свиней. Та батьки прагнули дати дітям освіту.
Заповітною мрією Павла було стати вчителем. Але його покликанням була літературна праця.
Творчість Остапа Вишні багата і різноманітна за жанрами. Він писав гумористичні вірші, оповідання, анекдоти, жарти. Він любив дітей і багато веселих і жартівливих творів писав для маленьких читачів. Часто його оповідання друкувалися в журналі "Барвінок".
IV. Опрацювання оповідання Остапа Вишні "Веселі артисти".
1. Словникова робота.
а) Читання колонок слів, вправляння у швидкості.
комік інкубатор звичайнісінькі
дзьобаючи державного манюсіньким
репетирує кульбіти різнохарактерний
пойнтер добірної перевертається
б) Тлумачення незрозумілих слів.
Комік — актор, який своїми словами, поведінкою чи витівками викликає сміх.
Пойнтер — мисливська порода собак.
Інкубатор — аппарат для штучного виведення з яєць молодняка птиці.
Кульбіти — перевороти через голову або пружним стрибком на руки з перекладанням тіла вперед, назад.
Учні читають з підручника пояснення слів балансує і бравурний (с. 142).
2. Читання твору комбінованим способом.
Учні читають оповідання до слів "Крошка! Алле!" вголос, а далі до кінця — мовчки.
— Ким був Едуард Йосипович у цирку? Хто були його помічники?
— Які почуття виникли у вас? Що вас здивувало?
3. Повторне читання мовчки.
— Який "артист" вас зацікавив найбільше?
4. Бесіда за змістом прочитаного.
— Хто такий Петька? Які у нього подруги? Який номер виконує Петька на арені цирку?
— Як Петька став "артистом"?
— Як клоун і півник ставляться один до одного? Прочитайте.
— Який ще "артист" працює разом з Едуардом Йосиповичем? Хто такий Крошка? Як про нього пише автор?
— Чи вдалося Крошці стати справжнім цирковим артистом? Доведіть це.
— Хто ще виступає з цими веселими артистами?
— Як спілкується Едуард Середа зі своїми друзями?
— Що нового ви дізналися з оповідання?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Вправа на правильне інтонування речень.
— Прочитайте усі окличні речення, дібравши відповідну інтонацію і силу голосу.
б) Гра "Хто читає уважніше?"
— Знайдіть у творі слова, пов'язані зі словами із словникової роботи. (Наприклад, дзьобаючи — зерно і т. д.)
6. Вибірковий (творчий) переказ.
1 група
Переказати частину про Петьку-півника від імені клоуна Едуарда Середи.
2 група
Переказати частину про виступ Крошки від імені глядача.
7. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
— Хто такий Павло Губенко? Який його псевдонім? Які твори він писав?
— Якби ви теж були письменниками, то який псевдонім обрали б?
— Чим сподобався вам твір Остапа Вишні? Що нового і цікавого дізналися на уроці? А з твору?
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Звідки взялися канікули?
Матеріал уроку. Лідія Компанієць "Зимовий вечір". "Канікули! Канікули! Веселая пора!" За Аллою Коваль.
Мета. Викликати в учнів прагнення до нових знань, до пошуку відповідей на запитання в довідковій літературі, вчити правильно і свідомо читати тексти; розвивати мовну спостережливість, виховувати естетичні почуття.
Обладнання. Запис уривка балету П. Чайковського "Танець маленьких лебедів", картки для контролю техніки читання, етимологічні словники, картки зі словами.
Хід уроку
І. Вправи на розвиток читацьких навичок.
1. Гра "Доповніть речення".
Учитель промовляє речення і пропонує учням збільшувати його, додаючи по одному слову.
Хлопчик слухає.
Хлопчик слухає музику.
Маленький хлопчик слухає музику і т. д.
2. Гра "Знайди зайве слово".
Діти з дошки читають "ланцюжки" слів, вибирають "зайве" (підкреслюють на дошці), пояснюють свій вибір.
Метелиця, хуртовина, вітрисько, завірюха. Слухач, музика, слухавка, заслухався. Відпочинок, відпочивати, канікули, відпочиваючі.
— Якими словами можна доповнити кожний "ланцюжок"?
— Складіть речення з кожним "зайвим" словом.
II. Повідомлення теми уроку.
— Що означає слово "канікули"? Чим ви любите займатися на канікулах? Як плануєте провести свої зимові канікули?
— На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось, що цікавого вдалося почути зимового вечора хлопчику із вірша Лідії Компанієць, звідки взялися канікули і скільки їм років.
III. Опрацювання вірша Л. Компанієць "Зимовий вечір".
1. Читання вірша вчителем.
— Чим заслухався хлопчик у вечірній час?
2. Словникова робота.
під завірюхи зачарований сестра
заслухавсь нескінченний лебедята
не бачить маленька спів
танцюють молоденькі татусь
3. Повторне читання вірша напівголосно. Відповіді на запитання.
— З яким почуттям хлопчик розповідає про свою сім'ю? Де вони живуть? Що підказало відповідь на це запитання?
— Як поетеса пише про негоду за вікном? Поясніть вислів завірюхи нескінченний спів.
— Що дивилася сім'я по телевізору? Якою видалася музика хлопчику? Прочитайте, як батьки слухали музику. За чим шкодував хлопчик?
— Знайдіть рядки, у яких найвиразніше передано ставлення хлопчика до своїх рідних.
— Який настрій викликає цей твір?
4. Мовно-логічне завдання.
— З'єднайте слова зі словникової роботи, щоб утворились рядочки вірша.
5. Складання словесних малюнків.
— Розкажіть, яку ілюстрацію намалювали б до цього вірша.
6. Слухання "Танцю маленьких лебедів" із балету Петра Чайковського "Лебедине озеро".
— Послухайте і ви уривок із балету Петра Чайковського "Танець маленьких лебедів".
— Який настрій передає музика? Які почуття охопили вас під час слухання музики? Які картини виникли у вашій уяві?
7. Робота в зошитах
8. Виразне читання вірша.
— Прослуханий музичний твір допоможе передати настрій вірша під час читання вголос.
IV. Опрацювання твору "Канікули! Канікули! Веселая пора!" за Аллою Коваль.
1. Читання твору вчителем.
— Послухайте уважно твір і скажіть, що для вас було новим і несподіваним у прочитаному.
2. Перевірка первинного сприймання.
— Що вас у творі здивувало? Про що ви вже знали?
3. Словникова робота.
Контроль техніки читання (прочитати слова на картці за 20 с).
зоряного нестерпна спека Китай німецька
походження узаконеною перервою Рим італійська
зірка бенгальських вогнів Америка європейська
Сіріус святкові страви Росія латинська
сузір'я новорічному столі Голландія португальська
— У першій колонці знайдіть спільнокореневі слова. Доберіть до них ще кілька.
— Що таке Сіріус? (Назва зірки.)
— Поясніть словосполучення нестерпна спека.
— Яке слово у третій колонці зайве? (Рим.) Столицею якої країни є місто Рим?
— Чи до усіх слів останньої колонки підходить слово "мова"? Утворіть словосполучення зі словом європейська. (Європейська країна, культура.)
— Яка мова існує як "скринька", з якої вчені витягують "часточки" слів, потрібні для називання нових предметів і явищ? (Латинська мова, бо це мова людей, яких уже нема, мова держави, яка давно зникла.)
4. Читання тексту учнями мовчки (гра "Губи ".)
— Назвіть слова, про походження яких дізналися з тексту.
5. Вибіркове читання.
— Звідки взялися канікули і скільки їм років?
— Прочитайте, де і коли прикрасили першу ялинку.
— Які ще звичаї згадуються у тексті?
— Що цікавого дізналися про слово "апельсин"? Від якого слова походить "мандарин"?
6. Вправи на розвиток уваги і швидкості читання.
а) Гра "Хто швидше читає?"
Учитель на картках-блискавках показує слова з тексту, а діти зачитують, з якої вони мови і що означають.
Слова на картках-блискавках: мандарин, помаранча, індик, короп, апельсин, канікули.
б) Гра "Чи є у тексті такі речення?"
— Перевірте за текстом, чи правильно наведено речення.
• А оскільки Новий рік — це свято, то у кожного народу мали бути і святкові страви. (Ні.)
• Слово канікули, можна сказати, майже зоряного походження. (Ні.)
• Окрасою новорічного столу в американців є індик. (Ні.)
• Для наших країв вони — чужинці. (Так.)
• Португальці мали в Китаї величезні території-колонії. (Ні.)
7. Творчий переказ частин тексту.
— Уявіть, що ви ведучі радіопередачі "Пригоди слова". Підготуйте до ефіру розповідь про історію одного із слів. А ми з цікавістю послухаємо.
8. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
— Що нового дізналися на уроці? Які відомості вас здивували?
— Які за жанром прочитані сьогодні твори? Доведіть свою думку.
— Які ще "слова-чужинці" оточують нас? Про які з них хотіли б прочитати? Де ви зможете знайти цю інформацію?
Після відповідей дітей учитель показує різні етимологічні словники, наприклад: А. Мовчун, Л. Соловець "У світі етимології", А. Коваль "Життя і пригоди знайомих незнайомців", Г. Тучапська "Зазирни у слово".
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Гарна нічка-новорічка! Найчудовіша в зимі!
Матеріал уроку. Ігор Січовик "Що розповіли маски...". Наталя Забіла "Що нас жде в Новому році?". Анатолій Качан "Новорічна пригода". Богдан Стельмах "Щедрий вечір". "Щедрівка". Українська народна пісня.
Мета. Вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів, читання в особах; вчити відчувати образність художнього слова, розвивати творчу уяву, виховувати естетичні почуття у дітей.
Обладнання. Картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
Учитель.
В чудеса не вірять діти,
бо відомо всім давно,
що чудес ніде не стріти,
крім казок і крім кіно.
Але раптом так буває:
у найкращий день зими
чудо в гості завітає,
і повірим в чудо ми. (Ю. Рогоза)
— Який день зими, по-вашому, найкращий? Чому?
— Прочитайте слова, пройшовши лабіринт, і дізнаєтесь, чия відповідь була правильною.

— А чому саме Новий рік, дізнаєтесь, прочитавши речення, роз'єднавши слова:
Уцейденьказкувгостікличутьлюди, Такведетьсяспоконвік. Борік.якийпочнетьсязчуда,
Будещедримцілийрік.
II. Повідомлення теми уроку.
— Як наблизити довгоочікувані новорічні дива, що нас чекає в Новому році, які пригоди можуть статися у нічку-новорічку дізнаєтесь, прочитавши твори Ігора Січовика, Наталі Забіли, Анатолія Качана і Богдана Стельмаха.
III. Опрацювання оповідання І. Січовика "Що розповіли маски...".
1. Читання твору вчителем.
— Куди запросили автора? З ким він розмовляв?
2. Словникова робота.
бюро
вовча спритно
заяча вразила
котяча погасила
ведмежа здібності
лисиччина простудженим
Вправляння у швидкості читання "сходинок" слів.
— Що означає слово бюро? Виберіть правильну відповідь.
а) висока вузька споруда, висота якої значно більша за ширину;
б) назва деяких установ або їх відділів;
в) група людей, що виконують разом певне виробниче завдання.
— Доберіть синоніми до слів вразила, здібності, простудженим.
— Доберіть антонім до слова погасила.
3. Повторне читання оповідання мовчки.
— Прослідкуйте за зміною настрою автора.
4. Відповіді на запитання.
— Де мало відбутися свято? Прочитайте, чим вразила автора ялинка. Хто її так прикрасив?
— Де діти взяли маски? Знайдіть рядки про бажання дітей у новому році.
— Чому діти не могли розказати вірш чи заспівати пісню? Хто їх мав розважати на святі? Для чого діти зібралися у залі?
— З якими почуттями автор прийшов на свято? А у якому настрої залишав школу? Що його розчарувало? Чи поділяєте ви його почуття?
— Поміркуйте, що ці дітки приховували під маскою, крім справжнього обличчя.
— Що автор хотів сказати вам цим твором? Від чого застерігає?
5. Читання оповідання в особах.
IV. Опрацювання вірша А. Качана "Новорічна пригода".
1. Учні самостійно читають вірш, дають відповіді на запитання.
— Хто розповів цю новорічну пригоду? У чому сумнівався хлопчик?
— Як Дід Мороз розвіяв сумніви?
— Який настрій цього вірша? У якому темпі та яким тоном потрібно читати слова Діда Мороза? А хлопчика?
2. Учні виразно читають вірш.
— Чим вам сподобався цей вірш? Як його можна продовжити?
V. Опрацювання вірша Н. Забіли "Що нас жде в Новому році?"
1. Читання вірша вчителем.
— Послухайте вірш і скажіть, що жде нас у Новому році.
2. Словникова робота.
Читання слів на картка-блискавках: весняні, зимові, відкриття, знання, заняття, спокій.
3. Повторне читання вірша "ланцюжком". Аналіз змісту вірша.
— Прочитайте, що очікує нас у Новому році. Що з цього вас зацікавило найбільше?
— Поясніть вислів пройдуть в русі вічнім. Чим закінчиться рік?
— З якими побажаннями звертається поетеса до людей?
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Прочитайте початок рядочка".
Учитель або хтось з учнів читає останнє слово якогось рядочка, а діти знаходять його у вірші і читають початок.
б) Знайдіть рими, які дібрала поетеса.
5. Виразне читання твору.
— У якому темпі і з якою інтонацією ви прочитаєте вірш?
VI. Опрацювання вірша Б. Стельмаха "Щедрий вечір".
Після самостійного мовчазного читання вірша учні відповідають на запитання.
— Коли виконуються такі вірші? Як у народі називають схожі твори? (Щедрівки.)
— До кого автор посилає своє щедрування? Поясніть вислів брами одчиняє новорічна ніч. Що бажає автор слухачам чи читачам?
— Який настрій викликає цей вірш? З якою інтонацією треба його читати? З якою силою голосу?
VII. Опрацювання української народної пісні "Щедрівка".
— Прочитайте "Щедрівку" напівголосно. Кому вона присвячена?
— Яке багатство у господаря? Що є його потіхою? Які побажання висловлено у "Щедрівці"?
— З яким настроєм і з якою силою голосу слід читати цю "Щедрівку"?
VIII. Порівняння вірша Б. Стельмаха "Щедрий вечір" і української народної пісні "Щедрівка".
1. Конкурс на кращого щедрувальника (виразне читання одного з творів, на вибір).
2. Висновки.
— Порівняйте авторську і народну щедрівки. Які побажання у них висловлені? Чим вони подібні?
— Поміркуйте, у чому виявляється щедрість різдвяного вечора.
IX. Робота в зошитах
X. Підсумок уроку.
— Якого дива чекаєте у Новорічну ніч? Чого очікуєте в новому році?
— На закінчення нашого уроку я хочу вам сказати словами Тамари Коломієць:
Рік старий на відході — рік новий на порозі. Рум'яніє на сході небосхил на морозі. Будьте, діти, щасливі, в мирі, в праці навіки. Хай уродять вам ниви щастя повні засіки! Хай таланить вам всюди. З Новим роком вас, люди!
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Як не любити зими сніжносиньої... (урок позакласного читання)

Приложенные файлы

  • docx 10689750
    Размер файла: 449 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий