Багатовидові угрупування організмів.Microsoft O..


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

Багатовидові угрупування організмів.Біоценози.Біогеоценози.Екосистеми 1.Поняття про біоценоз.Екологічна структура біоценозу.2.Біогеоценоз та екосистема.3.Структура біогеоценозу 1.Поняття про біоценоз.Екологічна структура біоценозу.Угруповання популяцій організмів різних видів, які населяють певну ділянку біосфери з однорідними умовами існування і тісно взаємодіють між собою складають біоценоз. Біоценоз– сукупність рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що заселяють певну ділянку суші або водоймища (біотоп). Біоценоз – це динамічна, здатна до саморегуляції система, компоненти якої (продуценти, редуценти і консументи) взаємозалежать один від одного. В біоценозі виділяють: зооценоз (сукупність тварин), фітоценоз (сукупність рослин), мікоценоз (сукупність грибів), мікроценоз (сукупність мікробів). Кожен біоценоз характеризується певним видовим різноманіттям(сукупність популяцій різних видів , які входять до складу певного біоценозу) біомасою(сумарна маса особин різних видів у перерахунку на одиницю площі або об’єму )продуктивністю Основою біоценозів є фотосинтезуючі організми .Структура біоценозу – це закономірні зв’язки і визначений розподіл різних елементів системи. Розрізняють видову, просторову ,екологічну структури біоценозу. Видова структура визначається видовим різноманіттям , співвідношенням чисельності та густоти популяцій окремих видів.Просторова структура – це взаєморозташування різних видів рослин або ярусність. Розрізняють ярусність надземну і підземну. Надземна – розташування надземних частин рослин, а підземна – підземних органів.Екологічна структура визначається певним співвідношенням популяцій різних екологічних груп організмів. Екологічна структура біоценозу має такі типи живлення:- автотрофи – фототрофи, хемотрофи;- гетеротрофи – сапротрофи, хижаки, паразити, фітофаги, поліфаги;- міксотрофи – евглена зелена, хламідомонада. Прикладом біоценозів можуть бути ліс, луки, степ, болото, сільськогосподарські угіддя тощо.Біоценози можуть формуватися як природним шляхом, так і під впливом діяльності людини. 2.Біогеоценоз та екосистема.Популяції видів, які входять до складу певного біоценозу, тісно пов'язані не лише між собою, а й з умовами фізичного середовища життя (тобто неживою природою). Угруповання організмів утворюють із фізичним середовищем життя єдину функціональну систему - екосистему. Екосистема - сукупність популяцій організмів різних видів, які взаємодіють між собою і з неживою природою таким чином, що всередині такої системи виникають потоки енергії і колообіг речовин. Колообіг речовин - це обмін речовинами між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами екосистем. Біогеоценоз - певна територія з відносно однорідними умовами існування, населена взаємопов'язаними популяціями, що складаються з різних видів, об'єднаних між собою фізичним середовищем життя, колообігом речовин і потоками енергії. Основою будь-якого біогеоценозу є фотосинтезуючі організми. Біогеоценоз, на відміну від екосистеми, конкретніше поняття, оскільки він займає ділянку місцевості з однорідними умовами існування та певним рослинним угрупованням. 3.Структура біогеоценозуУ біогеоценозі виділяють біотичну (сукупність популяцій організмів - біоценоз) та абіотичну (умови фізичного середовища існування) частини. До складу абіотичної частини входять такі компоненти: - неорганічні речовини (вуглекислий газ, кисень, вода тощо), які завдяки діяльності живих організмів вводяться у колообіг;- органічні речовини (залишки живих організмів), які зв'язують між собою абіотичну і біотичну частини біогеоценозу;- кліматичний режим, або мікроклімат, який визначає умови існування організмів. Біотичну частину біогеоценозу складають різні екологічні групи організмів, об'єднані між собою просторовими і трофічними зв'язками: - продуценти - популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних (фототрофні або хемотрофні організми); - консументи - популяції гетеротрофних організмів, які живляться іншими організмами чи мертвою органікою (фітофаги, хижаки, паразити, сапротрофи);- редуценти - популяції організмів, які, споживаючи мертву органіку, розкладають її до неорганічних сполук (різноманітні бактерії, гриби). Цілісність біогеоценозів забезпечують тісні взаємозв'язки популяцій організмів між собою і фізичним середовищем життя: фактори неживої природи впливають на життєдіяльність організмів, а останні - на мікроклімат біогеоценозу. Стійкість біогеоценозів склалася внаслідок взаємного пристосування популяцій організмів різних видів, а також їхніх адаптацій до умов фізичного середовища життя. Саморегуляція біогеоценозів полягає в коливаннях кількісних і якісних показників його продуктивності, швидкості біогенної (тобто за участю живих організмів) міграції атомів і потоків енергії навколо певних середніх (оптимальних) значень. Порушення взаємозв'язків між популяціями організмів у біогеоценозах, спричинені діяльністю людини, можуть призводити до різкого скорочення чисельності одних видів (наприклад, промислових) і масового розмноження інших (зокрема, шкідників сільського і лісового господарств). 1. Що таке біогеоценоз і екосистема? 2. Чим визначаються межі біогеоценозу? 3. Яка структура біогеоценозу? 4. Яка роль у біогеоценозах продуцентів, консументів і редуцентів? 5. Чому біогеоценози є цілісними системами? 6. На чому ґрунтується здатність біогеоценозів до самовідтворення?7. Завдяки чому біогеоценози здатні до саморегуляції?8. Від чого залежить стійкість біогеоценозів?

Приложенные файлы

  • ppt 10784503
    Размер файла: 230 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий