Задачи по ГП

Тема 1. Господарські суди і господарське судочинство. Господарське процесуальне право.
Тести
Знайдіть правильну відповідь:
I. До системи господарських судів України входять:
А) апеляційні господарські суди;
Б) Апеляційний суд України;
В) обласні господарські суди;
Г) Верховний суд України;
Д) районні місцеві господарські суди;
Е) господарські суди міст Києва та Севастополя;
Є) місцеві господарські суди Автономної республіки Крим.
II. Суддя Вищого господарського суду України:
А) призначається Головою Верховного суду України;
Б) обирається Вищою Радою юстиції України;
В) обирається Верховною Радою України;
Г) призначається указом Президента України;
Д) обирається Пленумом Вищого господарського суду України;
Е) обирається Республіканським з’їздом суддів України;
Є) призначається Головою судової адміністрації України.
III. Принципами господарського судочинства є принципи:
А) обов’язковості вирішення господарських спорів;
Б) змагальності;
В) законодавчої ініціативи;
Г) мови;
Д) законності;
Е) гласності;
Є) сплатності.
IV. Господарському суду дозволяється відмова у розгляді справи з мотивів:
А) неповноти, неясності законодавства;
Б) відсутності законодавства;
В) суперечливості законодаства;
Г) з інших підстав, передбачених законодавством;
Д) особистого внутрішнього переконання судді.
V. Господарський суд вирішує справи на підставі:
А) міжнародних договорів;
Б) норм права інших держав;
В) міжнародних торгових звичаїв у разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності;
Г) актів державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України;
Д) договору.
Тема 2. Підвідомчість та підсудність справ господарським судам.
Учасники господарського процесу.
Задачі.
1. До апеляційного господарського суду Одеської області звернувся прокурор в інтересах Президента України як суб’єкта загальнодержавної власності з позовом до Фонду державного майна України про визнання недійсним укладеного між Фондом і АТ „Х” договору купівлі-продажу Одеського припортового заводу за результатами приватизаційного конкурсу.
Чи може бути задоволений судом цей позов?
2. Місцевий господарський суд прийняв до свого провадження позов громадянина Ковальчука до АТ „Лада–Україна” про неправильне нарахування дивідендів за результатами діяльності товариства.
Розглядаючи даний спір суддя відповідно до п. 1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК) виніс ухвалу про припинення провадження в справі.
Чи законні дії судді?
3. Суддя Побережний прийняв позовну заяву від Приватного підприємства „Пробос” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Плай” про стягнення 50 000 грн. і своєю ухвалою призначив розгляд справи на 28 січня 2005 р.
До призначення суддею господарського суду Іванов працював юрисконсультом ТОВ „Плай”. Представнику позивача став відомий цей факт і до початку вирішення спору він заявив судді Іванову, що не довіряє йому.
Чи підлягає суддя у даному разі відводу? Складіть заяву про відвід судді Побережного.
4. Між українською і німецькою фірмами був укладений контракт купівлі-продажу будівлі, розташованої на території Німеччини. В арбітражному застереженні контракту було передбачено, що спори, які будуть виникати з даного контракту, можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд господарського суду України.
У процесі виконання контракту німецька сторона затягувала передачу будівлі українській фірмі, через що остання змушена була звернутись до господарського суду м. Києва з позовом до німецької фірми про зобов’язання її передати будівлю відповідно до умов контракту.
Яке рішення повинен прийняти суд?
5. Представник коростишівського приватного підприємства „Грані”, яке виступало третьою стороною з власними вимогами у справі за позовом до гранітного кар’єра, звернувся до господарського суду Житомирської області із заявою про надання йому судової справи для ознайомлення. Однак суддя відмовив йому у видачі справи на підставі того, що право на ознайомлення з матеріалами справи мають тільки сторони спору.
Чи обґрунтовані дії судді? Що може зробити у даному випадку представник підприємства?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. Господарським судам підвідомчі:
А) спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
Б) спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
В) справи про банкрутство;
Г) справи за заявами громадських організацій;
Д) справи про членство в господарських товариствах;
Е) справи про вилучення тиражів журналів та газет;
Є) справи з приводу приватизації державного житла.
II. Справи за заявою Національного банку України розглядаються:
А) Вищим господарським судом України;
Б) господарським судом Київської області;
В) Печерським господарським судом м. Києва;
Г) господарським судом м. Києва.
III. Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи:
А) повертаються господарським судом не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви;
Б) розглядаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви;
В) надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви;
Г) не розглядаються господарським судом за встановленою підсудністю;
Д) залишаються без розгляду.
IV. Сторонами в господарському судовому процесі є:
А) треті особи;
Б) прокурор;
В) представники підприємств;
Г) позивач;
Д) відповідач;
Е) представники підприємств.
V. Прокурор може вступити у судовий процес з розгляду господарської справи:
А) до початку розгляду справи;
Б) після подання позовної заяви;
В) на будь-якій стадії її розгляду;
Г) на стадії апеляційного розгляду справи;
Д) на стадії касаційного розгляду справи.
Тема 3. Судові витрати та процесуальні строки. 2 год.
Задачі.
1. Чи справляється і в яких розмірах державне мито:
1) при поданні зустрічної позовної заяви про стягнення вартості наданих послуг;
2) при поданні апеляційної скарги про перегляд в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у справі про розірвання договору оренди;
3) при поданні позовної заяви державного підприємства до приватного підприємства про порушення справи про банкрутство;
4) при поданні позовної заяви Антимонопольного комітету України до державного підприємства про стягнення 250 000 гривень;
5) при поданні касаційної скарги Державного комітету України з державного матеріального резерву на рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду по справі за позовом до державного підприємства „Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів” про виконання ним договірних зобов’язань;
6) при поданні позовної заяви прокурора в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю про зміну умов господарського договору;
7) при звернені з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду?
Дайте обґрунтовані відповіді.
2. Господарський суд Харківської області прийняв до свого провадження справу за позовом ТОВ „Плай” Лтд. до АТ „Харківжитлобуд-2” про стягнення боргу за поставлений цемент.
До початку розгляду спору по суті позивач подав до суду заяву про відмову від позову у зв’язку із сплатою відповідачем боргу та повернення сплаченого ним державного мита.
Суд виніс ухвалу про припинення провадження у справі та відмову у поверненні державного мита.
Чи обґрунтовані дії судді? Які підстави передбачені чинним законодавством для повернення державного мита? Складіть письмово ухвалу про припинення провадження у справі.
3. Рішенням Господарського суду м. Києва було задоволено позов акціонерного товариства про стягнення з відповідача 50000 грн. боргу за виконані роботи та суми у 100000 грн. оплати послуг адвоката з ведення справи у суді, яка була включена до складу судових витрат.
Постановами Київського апеляційного господарського суду і Вищого господарського суду України рішення суду було залишене без зміни.
Відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного суду України з мотивів неправильного визначення судових витрат.
Чи підлягає касаційна скарга задоволенню ?
4. У справі за позовом акціонерного товариства „Гармонія” до акціонерного товариства „Стріла” про стягнення 500000 грн. вартості непоставленої продукції рішенням господарського суду позов задоволено, а в частині стягнення неустойки у розмірі 100 000 грн. відмовлено через пропуск строку позовної давності.
Як необхідно розподілити судові витрати?
5. Господарський суд рішенням від 25 січня 2004 р. частково задовольнив позов приватного підприємства до банку про стягнення 90 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду позивач 25 квітня 2004 р. звернувся до Вищого господарського суду України із заявою про поновлення строку на подання скарги про перегляд в апеляційному порядку рішення, посилаючись на те, що директор підприємства тривалий час знаходився у відрядженні і не зміг своєчасно підписати апеляційну скаргу і заяву.
Чи підлягає поновленню цей строк? Чи є перепоною перебування у відрядженні директора підприємства для подання заяви до Вищого господарського суду? Який порядок поновлення пропущеного строку?
6. Місцевий господарський суд 24 лютого 2005 р., розглядаючи справу за позовом приватного підприємства до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 20 000 грн., виніс ухвалу про зупинення провадження у справі у зв’язку з призначенням судової експертизи.
3 березня 2005 р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві.
Чи підлягає задоволенню клопотання позивача? Чи впливає на перебіг процесуальних строків зупинення провадження у справі?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. До судових витрат відносяться:
А) заробітна плата суддів;
Б) заробітна плата експерта;
В) витрати, пов’язані з оглядом та дослідженням речових доказів;
Г) державне мито;
Д) послуги юриста;
Е) послуги адвоката.
II. При зверненні до господарського суду державне мито може сплачуватись у розмірі:
А) 85 грн.;
Б) 25 500 грн.;
В) 102 грн.;
Г) 1 % від суми позову;
Д) 3 % від суми позову.
III. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:
А) не внесення мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;
Б) передачі справи за підсудністю;
В) залишення позову без розгляду;
Г) скасування в установленому порядку рішення суду, якщо при цьому державне мито було вже стягнуто в доход бюджету;
Д) припинення розгляду справи.
IV. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений:
А) стягується з позивача, якщо відповідач звільнений від сплати державного мита:
Б) стягується з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог;
В) не стягується з відповідача;
Г) стягується з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

V. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються:
А) Верховною Радою України;
Б) Кабінетом Міністрів України;
В) Цивільним процесуальним кодексом України;
Г) господарським судом;
Д) Господарським процесуальним кодексом України.
Тема 4. Докази в господарському процесі
Задачі.
1. Південно-західна залізниця видала вантаж Приватному підприємству „Пробос” без перевірки. Після розкриття контейнера підприємство виявило недостачу вантажу і звернулося до залізниці з вимогою видати вантаж з перевіркою та оформленням її результатів комерційним актом.
До якого виду доказів належить комерційний акт? Чи може в цьому випадку недостача товару підтверджуватися іншими доказами?
2. Господарський суд розглянув справу за позовом державного підприємства до акціонерного товариства про стягнення 100000 грн.
Відповідач разом із відзивом на позовну заяву подав оригінал договору поставки продукції.
Після вирішення спору відповідач звернувся до суду з клопотанням про повернення оригіналу договору поставки. Суддя відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що відповідач не подав засвідчену копію договору.
Чи правомірні дії судді? За яких умов повертаються письмові та речові докази? Складіть клопотання про повернення оригіналу договору підряду.
3. Рішенням місцевого господарського суду задоволено вимоги акціонерного товариства до комерційного банку про визнання неукладеним договору іпотеки, що був укладений для забезпечення виконання кредитного договору між відповідачем та третьою особою. Суд дійшов висновку, що в договорі іпотеки сторони не досягли згоди щодо суті забезпечуваної заставою кредитної угоди – мету кредиту та розмір відсотків за користування ним, що є суттєвими умовами договору даного виду.
Представник відповідача в судовому засіданні посилався на те, що рішенням суду з іншої справи цей договір іпотеки визнано укладеним. Проте суд до уваги цей факт не прийняв, оскільки факт укладення договору предметом спору не був і судом не досліджувався. Рішенням місцевого господарського суду з іншої справи, на яке посилався представник відповідача, комерційному банку було відмовлено у його позові до акціонерного товариства про розірвання договору іпотеки.
Чи правомірно суд не прийняв до уваги рішення місцевого господарського суду з іншої справи? Які факти в цьому випадку не підлягають доказуванню? Визначте предмет доказування у цій справі?
4. У вересні 2004 р. Міжтериторіальне виробничо-будівельне кооперативне об’єднання „Епос”, правонаступником якого є закрите акціонерне товариство „Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдінгова компанія “Епос” (далі – Позивач), звернулося до господарського суду м. Києва про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-3” (далі – Відповідач) боргу в сумі 2 757 568, 32 грн., збитків від інфляції 13 787,84 грн., 3 % річних у сумі 41 023,55 грн. та витрат на проведення експертизи у сумі 34 110 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов контракту від 30 листопада 2000 р. № 45-2000 в частині розрахунків за виконані позивачем субпідрядні роботи. Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позову.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2004 р. позов задоволено частково в сумі: 2 757568,32 грн. основного боргу, 13 787,84 грн. збитків від інфляції та 41 023,55 грн. – 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення господарського суду мотивовано наявністю заборгованості за виконані роботи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р. рішення господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2004 р. скасовано і у задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів того, що акти і довідки, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх вимог не підписані Відповідачем і не відображають реальний обсяг виконаних робіт позивачем, додаткові роботи не виконувалися.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р. скасовано, а рішення господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2004 р. залишено без змін. Вищий господарський суд України виходив з того, що основний борг у сумі 2 757 568 грн. 32 коп. за договором на виконання субпідрядних робіт від 30 листопада 2000 р. № 45-2000 виник через неузгодженість обсягів виконаних робіт та їх вартості, спираючись при цьому на висновок Інституту КНДІСЕ № 4946 від 29 грудня 2002 р. щодо заниження Відповідачем вартості виконаних робіт. Вказаний висновок і експертизу було зроблено за ініціативою Позивача.
9 червня 2005 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Відповідача, у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. та залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р. В обґрунтування касаційної скарги зроблено посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Верховний Суд України із матеріалів справи встановив, що за договором на субпідрядне капітальне будівництво від 30 листопада 2000 р. № 45-2000 позивач мав виконати весь обсяг будівельно-монтажних, оздоблювальних та спеціальних внутрішніх робіт по будівництву житлового будинку № 1 по вул. Авдієнко-Верховинця (секції 1,2). Угодою № 1 від 11 грудня 2001 р. сторони погодили вартість будівництва житлових приміщень в сумі 9 608,43 тис. грн. з урахуванням витрат на підготовку території, інженерні мережі, благоустрій та озеленення території. Відповідно до угоди № 2 від 11 грудня 2001 р. відповідач зобов’язався виконати будівельні роботи по не житловим вбудованим приміщенням зазначених секцій вартістю 535,93 тис. грн. Договірна вартість по житловим і не житловим приміщенням склала 10 144,36 тис. грн. Оплата виконаних робіт у відповідності з договором здійснювався на підставі підписаних сторонами Форми № КБ-3 „Довідка про вартість виконаних робіт та витрати” і Форми № КБ-2в „Акт приймання виконаних підрядних робіт”, які складалися щомісячно за результатами виконаних субпідрядником у звітному періоді робіт. Судами попередніх інстанцій встановлено, що “Відповідач” здійснив оплату виконаних Позивачем робіт за період з березня 2001 р. по вересень 2002 р. в сумі 8 361 398 грн. Протоколом від 10 грудня 2002 р. сторони уточнили фактичну вартість виконаних позивачем робіт за період з березня 2001 р. по вересень 2002 р. в сумі 8 180,03 тис. грн.: договірна вартість робіт з вирахуванням частки в сумі 2 496,63 тис. грн. та 84,9 тис. грн. вартості робіт, що були виконані відповідачем та з урахуванням 617,2 тис. грн. компенсації відповідачем позивачу подорожчання матеріалів. Виконання відповідачем частини робіт, крім згаданого протоколу, підтверджувалось також листами № 88 від 15 серпня 2001 р., № 24 від 7 лютого 2002 р. та № 3/25 від 16 січня 2003 р. Факт визначення сторонами вартості виконаних позивачем робіт у сумі 8 180,03 тис. грн. було встановлено також рішенням господарського суду м. Києва від 5 березня 2004 р. у справі № 22/20 за позовом Відповідача до Позивача про стягнення 275 972 грн. заборгованості за спірним договором субпідряду.
Яке рішення повинне бути винесене у постанові Верховного Суду України стосовно постанов Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. та Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р.? Дайте правову оцінку доказам у даній справі.
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. Доказами у справі є:
А) будь-які фактичні дані;
Б) засоби доказування;
В) будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін;
Г) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору;
Д) факти, викладені у телепередачі.
II. Засобами доказування є:
А) письмові та речові докази;
Б) первинні та похідні докази;
В) свідчення адвоката;
Г) прямі та непрямі докази;
Д) висновок експерта.
III. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд:
А) повертає заяву позивачеві;
Б) може витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору;
В) залишає позов без розгляду;
Г) зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору;
Д) розглядає справу на підставі наявних доказів.
IV. Не потребують доказування:
А) обставини, визнані господарським судом загальновідомими;
Б) обставини, встановлені кримінальним судом;
В) обставини, встановлені цивільним судом;
Г) факти, які відповідно до закону вважаються встановленими.
Д) факти, про які знають всі.
V. Відвід судового експерта здійснюється за:
А) заявою сторін;
Б) заявою прокурора;
В) самовідводом експерта;
Г) заявою суду;
Д) заявою зацікавлених осіб.
Тема 5. Позовне провадження і підстави його порушення у господарських судах.
Задачі.
1. Державна податкова інспекція Шевченківського району м. Києва звернулась до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю про звернення стягнення на майно. Відповідач без поважних причин не подав до господарського суду відзив на позовну заяву та не забезпечив явку свого представника у призначене судове засідання.
Господарський суд розглянув справу за наявними матеріалами та задовольнив позов.
Чи законні дії господарського суду?
2. Акціонерне товариство звернулося до Господарського суду м. Києва з заявою про визнання недійсним рішення Київської міської державної адміністрації, яким анульовано реєстрацію товариства.
Господарський суд повернув позовну заяву без розгляду мотивуючи це тим, що позивачем не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору і сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Чи законні дії суду? Розкрийте відмінність наслідків припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
3. Акціонерне товариство звернулося до місцевого господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору оренди і повернення майна.
Господарський суд відмовив у прийняття позовної заяви, оскільки позивач не подав доказів про наявність у нього права на звернення до господарського суду. На думку суду позивач як правонаступник первісного власника майна-орендодавця не отримав права орендодавця за договором оренди, який оспорюється.
Чи законні дії господарського суду? На яких підставах суд може відмовити в прийнятті позовної заяви?
4. У жовтні 2004 р. Акціонерний комерційний агропромисловий банк „Україна-Банк (далі – Банк) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство 0102 „Украгропромтранс” (далі – Товариство) про визнання недійсними протоколу загальних зборів акціонерів Товариства від 15.05.2002 р. № 2, протоколу засідання правління Товариства від 15.05.2002 р. № 15, акту прийому-передачі майна від 30.05.2002 р.
Під час розгляду справи Банк подав заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю „Спецавтотранс” (далі – ТОВ „Спецавтотранс”), яке перебуває в заставі Банку відповідно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 24.09.2004 р. № 962856.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.11.2004 р. зазначену заяву Банку задоволено:
– накладено арешт на майно ТОВ „Спецавтотранс”;
– заборонено посадовим особам підприємств, установ, організацій усіх форм власності та підпорядкування вчиняти будь-які дії та видавати відповідні документи, направлені на будь-які форми відчуження майна ТОВ „Спецавтотранс”. Суд урахував доводи Банку про те, що згідно з випискою з протоколу засідання правління Товариства від 15.05.2002 р. № 15 та актом прийому-передачі майна від 30.05.2002 р. Товариство внесло до статутного фонду ТОВ „Спецавтотранс” майно, не маючи на це згоди Банку, як заставодержателя майна. Ухвала вмотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 р. зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2005 р. № 14/384-04 зазначені ухвалу та постанову скасовано, а справу передано на розгляд до місцевого господарського суду. Постанова вмотивована тим, що вжиті судом заходи до забезпечення позову суперечать положенням ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої арешт можна накладати виключно на майно або грошові суми відповідача. 16 червня 2005 р. Верховний Суд України за касаційними скаргами Товариства і Банку порушила провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2005 р. № 14/384-04. У касаційних скаргах ставиться питання про скасування оскарженої постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. На обґрунтування касаційних скарг зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Чи підлягають задоволенню касаційні скарги?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. Суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:
А) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;
Б) у провадженні третейського суду є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
В) позов подано до підприємства, організації, яке розташоване в іншій області;
Г) позов подано до підприємства, яке розташоване в іншій країні;
Д) позов подано з запізненням;
II. Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься:
А) постанова;
Б) рішення;
В) ухвала;
Г) наказ;
Д) розпорядження голови суду.
III. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
А) позовну заяву не підписано;
Б) не подано доказів оплати поштового відправлення відповідачеві з копією позовної заяви;
В) порушено правила звернення до суду;
Г) не подано доказів надсилання відповідачеві претензії і доданих до неї документів;
Д) позовну заяву надіслано до суду поштовим відправленням.
IV. Суддя, прийнявши позовну заяву, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі не пізніше:
А) трьох;
Б) п’яти;
В) семи;
Г) десяти;
Д) двадцяти днів з дня її надходження.
V. Забезпечення позову допускається
А) до початку розгляду справи по суті;
Б) до подачі позовної заяви;
В) до прийняття судового рішення по справі;
Г) в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;
Д) при подачі позовної заяви.

Тема 6. Вирішення господарських спорів у суді
першої інстанції.
Задачі.
1. У процесі судового розгляду справи суддя звернувся до голови місцевого господарського суду з поданням щодо продовження строку вирішення справи на два місяці, посилаючись як на участь у справі декількох відповідачів, так і на значний обсяг поданих сторонами доказів та документів в обґрунтування своїх вимог та заперечень позову.
Чи підлягає задоволенню подання судді? В яких випадках і хто має право продовжити строк вирішення спору?
2. Акціонерне товариство звернулося до місцевого господарського суду з позовом до приватного підприємства про стягнення 200000 грн. заборгованості за договором поставки. Господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви, оскільки у договорі поставки передбачено, що всі спори, що виникають у процесі його виконання, мають вирішуватися арбітражною комісією при Київській товарній біржі.
Чи законні дії суду?
3. Державне підприємство 11 березня 2005 р. звернулося з позовом до акціонерного товариства про стягнення 2 млн. грн. боргу. 20 березня 2005 р. це підприємство звернулося до господарського суду із заявою про відмову від позову.
Чи має право позивач відмовитись від позову? Якщо так, то на якій стадії судового процесу? Складіть ухвалу про прийняття судом відмови від позову.
4. У резолютивній частині свого рішення місцевий господарський суд зазначив: „Відповідач зобов’язаний протягом місяця передати позивачеві незаконно вилучені швейні машини, про що повідомити господарський суд, а в разі невиконання цієї вимоги стягнути з відповідача вартість швейних машин”.
Чи відповідає резолютивна частина рішення вимогам закону? Чи може рішення передбачати альтернативні умови його виконання?
5. Рішенням господарського суду у задоволенні позову було відмовлено на підставі того, що відповідач до винесення рішення погасив заборгованість перед позивачем шляхом передачі векселя.
У рішенні суд не вказав про розподіл судових витрат.
Як може суд виправити цей недолік?
6. Справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до комунального підприємства про стягнення 30000 грн., незаконно нарахованих і перерахованих відповідачеві за електроенергію, розглядалася трьома суддями місцевого господарського суду.
Суд задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі. Проте, один із суддів не погодився з таким рішенням і виклав окрему думку, в якій обґрунтував, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Окрема думка судді була приєднана до справи.
У резолютивній частині рішення суд зазначив: „Позов задовольнити. Стягнути з рахунку комунального підприємства на користь товариства з обмеженою відповідальністю 30000 грн. боргу та 300 грн. витрат по сплаті держмита, видати наказ. До справи приєднана окрема думка судді Петренка В.М.”.
Чи законні дії суду? Чи відповідає вимогам закону резолютивна частина рішення? Який порядок оформлення та приєднання до справи окремої думки судді?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь.
I. Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше:
А) десяти днів;
Б) одного місяця;
В) не більше двох місяців;
Г) трьох місяців;
Д) півроку від дня одержання позовної заяви.
II. Якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути:
А) перенесено;
Б) закрито;
В) залишено без розгляду;
Г) зупинено;
Д) розглянуто за наявними в ній матеріалами.
III. Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ГПК, розгляд справи за наступними обставинами:
А) неподання довідки про банківські рахунки;
Б) необхідність оплати інформаційних послуг;
В) залучення до участі у справі прокурора;
Г) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта;
Д) передача матеріалів справи до слідчих органів.
IV. Господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадках:
А) призначення господарським судом судової експертизи;
Б) надсилання господарським судом матеріалів до інших органів;
В) заміни однієї із сторін внаслідок заяви прокурора.
Г) призначення судом виїзного засідання;
Д) відкриття кримінальної справи за матеріалами справи.
V. Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
А) спір не підлягає вирішенню в судах України;
Б) позивач не з’явився до суду;
В) підприємство чи організацію, які є сторонами, перевіряє податкова інспекція;
Г) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом;
Д) підприємство чи організація, які є сторонами, почали процес реорганізації.
Тема 7. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку.

Задачі.
1. Апеляційний господарський суд повернув позивачеві апеляційну скаргу про перегляд рішення у справі про розірвання договору про надання послуг на тій підставі, що до апеляційної скарги не були додані документи, які підтверджують зарахування суми сплаченого позивачем державного мита на рахунок казначейства, і скарга була направлена ним поштою безпосередньо на адресу апеляційного суду.
Чи законні дії суду? Чи може позивач оскаржити ухвалу про повернення апеляційної скарги і до якого суду?
2. 14 серпня 2008 р. банк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з акціонерного товариства 50000 грн. заборгованості за кредитним договором.
Господарський суд позовні вимоги задовольнив, мотивуючи своє рішення тим, що між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір від 10 серпня 2007 р. і відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором: не повернув кредит до 10 серпня 2008 р.
Рішення суду за апеляційною скаргою відповідача було переглянуто апеляційним господарським судом, який його скасував і прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив При цьому апеляційний суд виходив з того, що сторонами 10 серпня 2008 р. була підписана додаткова угода до кредитного договору від 10 серпня 2007 р., за якою дата погашення кредиту була перенесена на 30 вересня 2008 р. Ця угода судом першої інстанції не розглядалась і як доказ оцінки не отримала.
Чи обґрунтоване рішення апеляційного господарського суду?
3. Апеляційний господарський суд повернув позивачеві апеляційну скаргу супровідним листом на підставі того, що останнім був пропущений встановлений законодавством строк для апеляційного оскарження судового рішення.
Позивач подав апеляційну скаргу повторно додавши до неї клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Проте апеляційний господарський суд знову повернув позивачеві апеляційну скаргу на підставі того, що він не може прийняти апеляційну скаргу, подану повторно.
Чи законні дії апеляційного суду?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. Апеляційна скарга подається:
А) особисто представником сторони чи прокурором до апеляційного господарського суду;
Б) надсилається до апеляційного господарського суду поштою;
В) через місцевий господарський суд, який розглянув справу;
Г) через судову адміністрацію;
Д) будь-яким іншим зручним способом.
II. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:
А) апеляційна скарга підписана нерозбірливо;
Б) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);
В) до скарги не додано квитанції про оплату поштового відправлення;
Г) скаргу подано до закінчення строку, встановленого для її подання;
Д) суд має сумніви щодо особи, яка підписала скаргу.
III. Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається:
А) протягом десяти робочих днів;
Б) у місячний строк;
В) у двомісячний;
Г) у трьохмісячний строк;
Д) протягом розумного строку з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.
IV. Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:
А) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;
Б) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;
В) дати рекомендації щодо перегляду рішення;
Г) відіслати рішення;
Д) залишити рішення без розгляду.
V. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
А) неясність обставин справи;
Б) порушення строку прийняття рішення;
В) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
Г) порушення порядку оголошення рішення;
Д) порушення порядку ведення судового засідання;
Е) господарський суд прийняв рішення про права і обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Тема 8. Перегляд судових рішень у касаційному порядку
Задачі.
1. Чи є підстави для оскарження до Верховного Суду України постанов Вищого господарського суду у випадках:
– коли господарський суд прийняв рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі;
– застосування господарським судом закону, що суперечить Конституції України?
2. Верховний Суд України за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів Верховним судом України скасував постанову Вищого господарського суду України і прийняв нове рішення.
Чи законні дії Верховного Суду України?
3. Спільне підприємство в Україні звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 10000 грн. основного боргу та 2000 грн. пені за прострочення оплати послуг згідно договору від 20 травня 2008 р., 12000 грн.
Відповідач відзив на позов не подав, в засідання господарського суду не з’явився, не виконав вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи суд задовольнив позов, стягнувши з ТОВ на користь спільного підприємства 3 803 грн. основного боргу, 2 712 грн. пені та 65 грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита.
Після набрання рішенням законної сили відповідач подав касаційну скаргу на це рішення до Вищого господарського суду України, зазначивши, що він не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, оскільки не отримав повістку; в судовому засіданні не досліджувалися рахунки, які він повинен був оплачувати за надані послуги, а розрахунок позову позивачем не відповідає загальній сумі рахунків. Касаційна скарга була підписана особою без зазначення її посадового становища.
Вищий господарський суд повернув касаційну скаргу відповідачу і виніс про це постанову.
Чи відповідають вимогам закону дії суду першої інстанції, товариства з обмеженою відповідальністю, Вищого господарського суду України? Чи підлягає касаційна скарга задоволенню?
4. Розглянувши позов акціонерного товариства (далі – АТ) до приватного підприємства (далі – ПП) про примусове виконання зобов’язання за договором застави, місцевий господарський суд зобов’язав ПП передати у заставу визначене договором майно. Договір застави був укладений з метою забезпечення договору позики між АТ і ПП.
Не погоджуючись з рішенням суду ПП через 15 днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду законної сили подало касаційну скаргу. Касаційні вимоги воно обґрунтовувало тим, що виконання зобов’язання за договором позики не може бути забезпечено заставою, оскільки АТ не вчинило відповідних дій, які б свідчили про виникнення зобов’язання за договором позики, а суд першої інстанції не досліджував обставин про те, чи надходили позичкові кошти від АТ на рахунок ПП.
Суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу, скасував рішення першої інстанції і прийняв нове рішення.
Чи законні дії суду касаційної інстанції? Чи є підстави для скасування рішення суду першої інстанції? Які межі перегляду справи в касаційній інстанції?
5. Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) на рішення місцевого господарського суду у справі Державної податкової інспекції (далі – ДПІ) до ТОВ про стягнення в дохід бюджету доходу в сумі 107 640 грн. від здійснення діяльності без установлених законом підстав.
ТОВ у касаційній скарзі вказало, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки п. 22 ст. 92 Конституції України передбачено чотири види відповідальності – цивільно-правову, кримінальну, адміністративну і дисциплінарну, а про податкову відповідальність не згадується.
Місцевим господарським судом було встановлено, що ТОВ займалося придбанням і реалізацією металобрухту з метою отримання прибутку. Зібравши металобрухт на суму 95 121 грн. воно реалізувало його за 114 448 грн. (а не за 116 548 грн., як було зазначено в акті перевірки ДПІ). Таким чином, відповідач, придбавши металобрухт як юридична особа, володів і розпоряджався ним, тобто здійснював операції з металобрухтом з порушенням установленого законом порядку без отримання ліцензії.
Вищий господарський суд України керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК постановою від 19 лютого 2004 р. у задоволенні касаційної скарги відмовив.
16 квітня 2004 р. ТОВ направило заяву до Верховного суду України про перегляд постанови Вищого господарського суду України.
Чи підлягає перегляду дана постанова Вищого господарського суду України?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. Касаційна скарга подається (вноситься) до Вищого господарського суду України:
А) тільки через місцевий господарський суд;
Б) тільки через апеляційний господарський суд;
В) через місцевий чи апеляційний господарський суд який прийняв оскаржуване рішення чи постанову;
Г) через Президію Вищого господарського суду України;
Д) надсилається поштою до Вищого господарського суду України.
II. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
А) касаційна скарга підписана нерозбірливо;
Б) скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;
В) до скарги не додано доказів надіслання її копії прокурору;
Г) до скарги не додано документів, що підтверджують оплату послуг експерта;
Д) до скарги не додано доказів надіслання її копії другій стороні та іншим зацікавленим особам.
III. Касаційна скарга розглядається у двомісячний строк:
А) з дня подання касаційної скарги;
Б) з дня надходження справи разом із касаційною скаргою до місцевого господарського суду;
В) з дня надходження скарги до апеляційного господарського суду України;
Г) з дня надходження справи разом із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України;
Д) з дати винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
IV. Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:
А) доповнити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;
Б) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;
В) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і направити справу на розгляд Верховного суду України;
Г) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до апеляційного суду;
Д) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і винести нове рішення.
V. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо:
А) справу розглянуто судом у неповному складі колегії суддів;
Б) справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;
В) господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків третіх осіб, які були залучені до участі в справі;
Г) рішення або постанова підписані тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові;
Д) суд прийняв рішення про права і обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
VI. Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів України у випадках:
А) застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить нормам моралі;
Б) у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України;
В) у зв’язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акту в аналогічних справах;
Г) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
Д) правильного застосування судом норм матеріального і процесуального права.
VII. Верховний Суд України за результатами розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду має право:
А) залишити заяву без задоволення;
Б) доповнити судове рішення;
В) скасувати судове рішення і прийняти нове рішення.
Г) скасувати оскаржуване рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення;
Д) скасувати судове рішення повністю або частково і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Тема 9. Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами. Виконання судових рішень.
Задачі.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) звернулось до апеляційного господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, яким воно було зобов’язане повернути приватному підприємству (далі – ПП) майно.
У якості підстави такого перегляду було вказано скасування вироку суду, яким був засуджений директор ТОВ за викрадення з офісу ПП вказаного майна.
Чи може бути задоволена дана заява? У якому випадку скасування вироку суду може бути підставою для перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами? Як визначатиметься день виникнення ново виявлених обставин у даному випадку?
2. До господарського суду звернувся прокурор із поданням про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами. В обґрунтування свого подання він вказав на те, що не встиг надати суду під час розгляду справи про невиконання приватним підприємцем К. його зобов’язань за кредитним договором перед банком доказів того, що банк неправильно використовував кошти підприємця на його поточному рахунку створюючи таким чином порушення строків погашення заборгованості останнім.
Суд не прийняв подання прокурора до розгляду і повернув його прокуророві на підставі того, що його інформація не є нововиявленими обставинами.
Чи законні дії суду? Якщо так, то яким чином може бути врахована інформація прокурора
3. Рішенням місцевого господарського суду 28 травня 2008 р. були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) до Акціонерного товариства (далі –АТ) про стягнення 50000 грн. Ухвалою цього ж господарського суду від 28 листопада 2008 р. було змінено спосіб виконання зазначеного рішення шляхом звернення стягнення на майно АТ в межах суми задоволеного позову.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду АТ 5 грудня 2008 р. подало касаційну скаргу до місцевого господарського. Останній відмовив у прийнятті касаційної скарги на тій підставі, що ухвала суду про зміну способу виконання рішення оскарженню не підлягає.
Чи законні дії господарського суду?
4. Суд апеляційної інстанції ухвалою про прийняття до розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, яке набрало чинності, зупинив виконання судового рішення, винесеного на користь позивача.
Позивач оскржив дану ухвалу у частині зупинення виконання судового рішення до Вищого господарського суду.
Чи повинна бути задоволена касаційна скарга?
5. Приватний підприємець Ковальчук передав до Державної виконавчої служби наказ місцевого господарського суду про стягнення з заводу залізобетонних виробів 21000 грн. Проте протягом місяця виконавча служба не вчинила жодних дій, які б свідчили про виконання нею наказу. Тому Ковальчук вирішив звернутись із скаргою на бездіяльність органів Державної виконавчої служби до суду.
До якого суду має бути направлена скарга? Чи має бути порушене нове провадження за цією скаргою? Яке державне мито необхідно сплатити при цьому?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. Нововиявленими обставинами є обставини, що:
А) мають важливе значення для позивача;
Б) мають істотне значення для справи;
В) не могли бути вчасно подані до суду;
Г) не могли бути відомі заявникові;
Д) мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
ІІ. Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами не пізніше:
А) одного місяця;
Б) двох місяців;
В) трьох місяців;
Г) шести місяців;
Д) одного року з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
ІІІ. До заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами додаються:
А) документи, що підтверджують наявність відносин між сторонами;
Б) документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам;
В) документ про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу;
Г) документ про сплату державного мита;
Д) довідка про наявні банківські рахунки.
IV. Заява, подання прокурора чи його заступника про перегляд справи за нововиявленими обставинами до розгляду не приймаються і повертаються заявникові у таких випадках:
А) подання після закінчення встановленого строку;
Б) подання без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам;
В) відсутність доказів сплати державного мита у порядку і розмірі, встановлених законодавством;
Г) відсутності доказів оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу;
Д) переконання суду про відсутність нововиявлених обставин.
V. Перегляд господарських справ за нововиявленими обставинами може здійснюватись:
А) місцевим господарським судом;
Б) апеляційним господарським судом;
В) Вищим господарським судом України;
Г) Верховним судом України;
Д) іншим судом.
VІ. Виданий стягувачеві наказ може бути пред’явлено до виконання:
А) не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови;
Б) не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови;
В) не пізніше трьох років з дня закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення;
Г) не пізніше трьох років після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання;
Д) не пізніше трьох років з дня зупинення виконання судового рішення.
VІІ. У виконанні рішення може бути:
А) відстрочка;
Б) розстрочка;
В) зупинення;
Г) припинення;
Д) поворот.
Тема 10. Особливості розгляду справ про банкрутство.
Задачі.
1. Кооператив „Антей” (далі – Боржник) звернувся із апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Києва від 16.09.2004 р. по справі № 24/524-6, якою Боржник був визнаний банкрутом, з мотивів прийняття її з порушенням процесуальних норм – не була проведена процедура санації.
Апеляційний суд м. Києва встановив, що справу про визнання Боржника банкрутом було порушено судом за заявою Колективного підприємства „Споруда” (далі – Кредитор) на підставі того, що Боржник був неспроможний сплатити Кредиторові борг у сумі 138 212, 86 грн. Заявлені Кредитором вимоги документально підтверджувались і Боржником не заперечувались.
Ухвалою підготовчого засідання від 03.08.2004 р. Кредитора було зобов’язано зробити оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника, яке було надруковано у газеті „Голос України” від 29.08.2004 р., а також призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Т.
При розгляді справи у попередньому засіданні, яке відбулось 25.08.2004 р., було розглянуто реєстр вимог кредиторів, наданий суду розпорядником майна, та призначено дату проведення зборів кредиторів.
На зборах, проведених 14.09.2004 р., було прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Розпорядник майна подав до суду звіт та клопотання про зупинення процедури розпорядження майном Боржника та визнання його банкрутом.
Чи підлягає задоволенню апеляційна скарга? Які процедури передбачено законодавством щодо неплатоспроможного боржника?
2. До господарського суду Харківської області (далі – Суд) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „ТУСА” (далі – ТОВ) з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шамшу”.
Ухвалою Суду від 09.06.2006 р. було порушено провадження за справою № Б-39/70-06 про банкрутство ТОВ „Шамшу” (далі – Боржник) за ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою Суду від 17.07.2006 р. Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком у три місяці, ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Мороза С. В., якого зобов’язано у п’ятиденний термін подати в офіційний друкований орган оголошення про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів про визнання Боржника банкрутом та в строк до 17.07.2007 р. завершити ліквідаційну процедуру і надати Суду звіт про виконану роботу.
Ухвалою Суду від 12.02.2007 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, Боржника ліквідовано, провадження по справі припинено.
Державна податкова інспекція в Київському районі м. Харкова на ухвалу Суду від 12.02.2007 р. подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просила скасувати дану ухвалу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи Вищий господарський суд України касаційну скаргу задовольнив: визнав, що ухвала господарського суду Харківської області від 12.02.2007 р., не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону і підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.
Верховний суд України заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України до розгляду не прийняв.
Чи обґрунтовані рішення судів
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
I. Банкрутство – це:
А) неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
Б) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
В) неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
Г) визнана господарським судом неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
Д) прийняття господарським судом постанови про ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності.
ІІ. Судовими процедурами банкрутства є:
А) підготовче засідання господарського суду;
Б) попереднє засідання господарського суду;
В) збори кредиторів та утворення комітету кредиторів;
Г) мораторій на задоволення вимог кредиторів;
Д) мирова угода;
Е санація боржника;
Є) ліквідація банкрута.
ІІІ. Суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо:
А) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності;
Б) подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованої або реорганізованої юридичної особи;
В) стосовно боржника юридичної чи фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності ще не порушено справу про банкрутство;
Г) якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;
Д) вимоги кредиторів повністю забезпечені порукою.
IV. Суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо:
А) заяву підписано заступником директора підприємства;
Б) не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
В) не подано доказів щодо оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
Г) у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону;
Д) з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
V. Підготовче засідання господарського суду має відбутися:
А) протягом одного місяця з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство;
Б) не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом;
В) через один місяць і десять днів з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство;
Г) через два місяці і десять днів з дня проведення зборів кредиторів;
Д) не пізніше ніж на тридцятий день з дня призначення арбітражного керуючого.
VІ. В ухвалі за результатами попереднього засідання господарський суд:
А) призначає процедуру санації боржника;
Б) призначає дату проведення зборів кредиторів;
В) затверджує склад комітету кредиторів;
Г) зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів;
Д) затверджує реєстр вимог кредиторів.
VІІ. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
А) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності;
Б) подано заяву про визнання банкрутом перетвореної юридичної особи;
В) у провадженні господарського суду відсутня справа про банкрутство того ж боржника;
Г) затверджено звіт керуючого санацією боржника;
Д) затверджено значну угоду;
Е) боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;
Є) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Тема 11. Розгляд господарських спорів третейським
(арбітражним) судом

Задачі.
1. Громадянин Ковінька звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” (далі – ТОВ) про визнання незаконним рішення ТОВ про виключення його із числа учасників товариства і примусовий викуп товариством його частки у статутному капіталі ТОВ.
Під час розгляду справи сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду. На підставі цього господарський суд виніс ухвалу про припинення провадження у справі, яка, однак, була оскаржена до апеляційного господарського суду прокурором.
Чи може бути задоволена апеляційна скарга?
2. Третейський суд за заявою Комунального підприємства „Промтехніка” (далі – Підприємство) про визнання договору оренди будівлі складального цеху недійсним і вилучення цієї будівлі з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „Склопакет” (далі – ТОВ) виніс рішення про задоволення вимог заявника, а також про звільнення двох приміщень у зазначеній будівлі приватним підприємством „Смачна їжа”, яке не брало участі у справі.
Директор підприємством „Смачна їжа” звернувся з заявою до третейського суду про скасування прийнятого ним рішення. Проте третейській суд відмовив у задоволенні заяви.
Чи обґрунтоване рішення третейського суду? Як можуть суб’єкти господарювання при цьому захистити свої права?
3. У зовнішньоекономічному контракті між українською і німецькою фірмами, складеному на німецькій та російській мовах, сторони закріпили арбітражне застереження: „Будь-який спір, що виникне з приводу виконання даного договору буде переданий на розгляд арбітражу ad hoc, що складатиметься із трьох арбітрів. Місце проведення арбітражу буде визначено додатково при виникненні спору. Мова арбітражу англійська. Арбітраж має проводитись за законодавством Швеції.”
Після виникнення між сторонами спору стосовно порушення строку поставки передбачених контрактом товарів українська сторона призначила арбітра зі своєї сторони і направила німецькій стороні пропозицію призначити арбітра зі своєї сторони, а арбітраж провести в Києві. Проте німецька сторона на ці пропозиції не відповіла і арбітра не призначила.
З метою вирішення спору українська сторона звернулась до місцевого господарського суду в Україні з позовною заявою до німецької фірми. Однак господарський суд відмовив у прийнятті заяви на підставі того, що між сторонами спору існує арбітражна угода про арбітраж.
Чи існує між сторонами арбітражна угода? Чи відповідає вона закону за формою та за змістом? Чи обґрунтовані дії місцевого господарського суду? Як має бути розглянуто спір?
4. Відповідно до арбітражної угоди господарський спір розглядався Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України. Позивач, передбачаючи можливість продажу спірного об’єкта на території України, звернувся до місцевого господарського суду з заявою про вжиття забезпечувальних заходів.
Чи може бути задоволена така заява? Чи може при цьому бути продовжений арбітражний розгляд спору?
Тести.
Знайдіть правильну відповідь:
І. Третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
А) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
Б) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів;
В) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; Г) справ у спорах щодо рухомого майна;
Д) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
Е) справ, що виникають з корпоративних відносин;
Є) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
ІІ. Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:
А) громадських організаціях;
Б) всеукраїнських організаціях роботодавців;
В) торгово-промислових палатах;
Г) всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок;
Д) Центральній спілці споживчих товариств України;
Е) об’єднаннях бізнесменів;
Є) державних адміністраціях.
ІІІ. Державна реєстрація постійно діючого третейського суду здійснюється:
А) Міністерством юстиції України;
Б) Торгово-промисловою палатою України;
В) Вищою радою юстиції України;
Г) Вищим господарським судом України;
Д) Президентом України;
Е) місцевими державними адміністраціями;
Є) органами місцевого самоврядування.
IV. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі:
А) одного судді;
Б) трьох суддів;
В) п’яти суддів;
Г) семи суддів;
Д) будь-якої непарної кількості суддів.
V. Рішення третейського суду виконуються:
А) зобов’язаною стороною добровільно;
Б) третейським судом;
В) господарським судом;
Г) прокурором;
Д) Державною виконавчою службою України;
Е) особою, на користь якої винесено рішення.
VІ. Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
А) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
Б) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа;
В) рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою;
Г) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
Д) третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
Е) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
VІІ. До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом, належать:
А) гонорари третейських суддів;
Б) третейський збір;
В) витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю в третейському розгляді справи;
Г) державне мито (судовий збір);
Д) витрати, понесені свідками;
Е) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
Є) витрати на листування, телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок третейського суду.

15Основний шрифт абзацуЗвичайна таблиця Немає списку Стиль ЗнакСтандартний HTML13 z z  z

Приложенные файлы

  • doc 10786942
    Размер файла: 222 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий