Содомія

СОДОМІЯ

Автори: Якубович Володимир (І-ІІІ о.),
Гуда Юрій(І о., ІІ о. 1-10п.) &
Огнєвий Ю. Г. (ІІ о. 11-12 п., ІІІ о.)

Оргазм І

Поза 1

В темному коридорі відлунювались чиїсь кроки. Занепокоїні цими звуками пацюки в паніці розбігались не беручи полонених і покидаючи відстаючих. Раптом кроки стихли і чотири постаті зупинилися.
- Де ми йоб твою мать?!, - пролунав дзвінкий та мелодійний голос.
- Їбало замаж!, - обрізав впевнений у собі голос.
Постать у капіздоні витягнула з рук кремезного чоловіка сумку, яка підозріло пахла. Він відкрив дорожню сумку, наповнену наполовину екскрементами літаючих жираф з о. Пасхи.
- Тяжко нам це гімно далось..., - зітхнув вусато-бородатий незнайомець з великими цицьками і пружними сідницями.
- Хто б говорив! Ця дівоча пліва 90-літньої незайманої ескімоської шльондри дісталась нам зі Свиридом набагато важче, - пискнув кремезний дядько у футболці з портретом лускунчика російської естради Борьою Моїсеєвим.
- Угу, - підтвердив Свирид з пейсами та дівочою плівою під пахвою.
- Дай сюди!, - крикнув чоловік у капіздоні вириваючи з-під пахви Свирида безцінну плаценту. Він кинув її в сумку і крикнув:”Води сюди!”
- Зараз-зараз, - стурбованим голосом сказав бородатий незнайомець, подаючи майонезну баночку зі святою водою з бачка папи римського.
Впевненим рухом чоловік у капіздоні вилив воду в сумку. Закотивши рукава він почав замішувати цю суміш наче вправний шеф-кухар волохатими руками. Бризки летіли навсібіч розтікаючись по їбальниках зловмисників. Вони почали їх розмазувати у релігійному екстазі. Пацюки, які відстали з неприхованою цікавістю пропасали на це дивне видовище.
- Маестро музику!, - крикнув чоловік у капіздоні.
Після цих слів Свирид витягнув з кишені поношених галіфе плеєр з западаючими кнопками і з значним зусиллям натиснув кнопку PLAY (грати). Залунала ритуальна пісня “Я рождена для любви”. Сектанти почали виконувати ритуальний танець з елементами стриптизу під заворожуючі ритми цієї пісні.
- Стоп йобані кацапи! Ми забули одну хрень, - крикнув тіп у капіздоні злісно зиркаючи на Свирида.
Свирид зробив вигляд, що не зрозумів, що звертаються саме до нього. В нього це непогано виходить.
- Хрень!
- Шо?
- Хрень!
- Га?
- В сраці нога, на хуй, де хрень?!
- Ась?
- Допіздівся!, - викрикнув капіздоносець і почав пиздити Свирида сумкою з гімном.
Бідолашний Свирид впав навколішки від чого став ще жалюгіднішим ніж завжди і почав цілувати брудні кирзачі капіздоносця. В цей момент двоє інших невинних сектантів обнімались і ридали, забившись у обісцяний куток. Коли кирзачі почали блистіти як псові яйця містер капіздон в останнє вдарив Сврида і сказав: “У нас небагато часу, щоб знайти хрень. Подйом суки і на поїски!” З цими словами він впиздив Тімура і Івана. І після цього він зник у хмарці зловонного газу разом з сумкою.
- Ну за шо?!, - у розпачі крикнули троє бідолах, чавлячи пацюків, які злорадствували з їхнього приниження.
Потік нечистот хлинув на них з стічної труби міської каналізації. Бурхливі хвилі понесли вдалечінь їх. Полтва була суворою річкою.

Поза 2

- Біжи, сука, біжи!, - кричала зграйка розлючених першокласників услід яйцеголовому хлопчику старшому від них років так на 10.
Від переляку дупа Лемка зіжалась настільки щільно, що навіть голка не могла протиснутись у його гостинне дупло. Але він продовжував втікати адже це було для нього звичним ділом. Раптом ватажок зграйки вихопив з портфеля самотик, який мама ховала, щоб не образити тата і метнув Лемкові прямісінько в гузно. Але він не знав, що очко було жим-жим і з гучним свистом іграшка мами, що нагадувала піндик дяді Стьопи, який заходив на каву з пельменями, коли тата не було дома, відрикошетила від сраки Лемка і полетіла назад, а точніше у зад здивованого (охуєвшого в піздєц) першокласника. “На одного менше, тепер їх лише 18”, - подумав з значним полегшенням Лемко. Та раптом він перечепився через хуй сцяючого бомжа Васі і впав в калюжу сечі, від якої відгонило “Альміною”.
- Попався, недоношений китаєць!
- Зараз я покажу цьому кривоногому карлику, хто його тато!
- Давайте відірвем його хер і вставимо йому ж у пойобане вухо!
Усе життя пролітало крізь калюжу сечі перед очима Лемка. Але сталось чудо...
- Гав, блядь, гав, на хуй!
Першокласники обернулись на ці дивовижні поетичні рядки і перед ними постав блохастий, дистрофічний, смердючий, сифілітичний, зачуханий пес, який більше всього нагадував щось середнє між чмом і Лемком. Пес з достоїнством аристократа задер лапу на ногу одному першокласнику. І виливаючи душу, отримав цеглиною по голові.
“Все-таки піздєц”, - подумав Лемко, побачивши як собачку друть стурбовані першокласники у позі кролика. Пес почав оргазмічно скавуліти.
“Зараз або ніколи”, - подумав яйцеголовий і почав тихесенько відповзати геть, маскуючись під гімно. Керуючись цим природнім інстинктом, він відірвався від погоні. Він плакав від радості, а залишки сечі повільно стікали з його повік. “Все вже позаду”, - подумав він і вгадав бо саме ззаду на нього вистрибнув агресивний першокласник з криком: “Злякався йобаний сцикун”, - і встромив у сраку Лемка сковорідку. Відповіддю було лише дзюркотіння сечі по ногам Лемка. По виряченим очам яйцеголового можна було зрозуміти, що він не дуже звик до грубих анальних процедур, але обожнював повільні, ніжні і зі змазкою. Проте першокласнику було по хер (в прямому значенні цієї фрази). Він тягнув Лемка за яйце в напрямку зграї збуджених і злосно подрочуючих товаришів, яким вже встиг набриднути пес, що навіть не міг симулювати оргазм. Ці 3 години промайнули як кілька хвилин нестримного потоку полум’яної пристрасті.
Пролунав останній дзвоник і школярі похапавши ранці побігли додому, де їх чекали люблячі батьки. Лемко залишився в несвідомому від оргазма стані з порваними трусами та понівеченим достоїнством.
Поступово дитячий майданчик спорожнів і лише дві спаплюжені істоти валялись на землі і з розумінням та щирим співчуттям дивились один на одного, важко дихаючи.

Поза 3

Хлопчик, голова якого нагадувала писанку прокинувся у своєму теплому і затишному кубельці розпусти. Йому здалось, що випадок з грайливими першокласниками і балакаючою собацюрою, був лише нічним жахом.
- Вставай, жертва аборту!!!
- Що таке, люба ненько? Я не піду сьогодні до школи. Я залишусь з тобою і буду парити качани на кухні.
- Яка на хуй школа, сучий ти сину?! Я тебе відригнула піздою ще 20 років тому.
З цими словами ніжна матір почала вимахувати сковородою з гарячими качанами.
- Ой, чим завгодно тільки не сковорідкою!
- До речі дякую за сковорідку. Хитро ж ти придумав ховати подарунок на 8 березня в сраці.
Тут Лемко зрозумів, що тупа біль в дупі не була спричинена падінням з ліжка уві сні.
- Що ти там згадувала про мою дупу?
- Та тебе за ню вчора якийсь пес смердячий до хати притягнув в несвідомому від оргазму стані. То шо і псинам їбати даєш?!
- Матусю, ну які ще собачки. Я ж тримаю свою цноту до одруження, - нагло збрехав Лемко.
- Одружуйся на кому хочеш, тільки не на собаці. Не повторюй помилки своєї непорочної сестри Митродори, яка вийшла заміж за коня. Хоча я тебе розумію – у нього великі яйця, - і вона почала пестити гарячою сковородою по голові свого яйцеголового сина.
- Я більше не буду! Клянусь твоєю смертю.
Тут пестощі перетворились на жорстокі удари. Качани порозлітались по всій халупі і в деяких місцях пропалили картонні стіни.
Коли матусі набридло карати свого неслухняного синочка, вона наказала йому ретельно підмитись, щоб змити дивні написи на його сідницях (вона не вміла читати). Скрутившись буквою ЗЮ, Лемко розгледів на своїх сідницях відбитки собачих лап і номер телефону з підписом “Передзвони зая, я чекатиму”, а також сифілітичні абсцесні утворення в області ануса. Лемко подумав: “У нього все-таки великі яйця”, - і побіг благати сусідів з багатоповерхівки про один-єдиний дзвінок, звичним рухом потираючи натреновані губи. Як завжди пенсіонерка Софа з 33 квартири (любителька Лемкового професійного кунілінгуса) впустила його подзвонити в обмін на певні послуги. Через кілька хвилин витираючи піт з лоба і вискубуючи пасма сивої матні з-поміж зубів, яйцеголовий лизунець наблизився до телефонного апарату.
- Ало, добрий день. Вас вітає фабрика по виробництву туалетного мила “Дуру”, ТзОВ “Собача радість” у м. Льові.
- Ало, а можна пса?
- Якого? У нас їх цілий виводок!
- Ну такого, що з великими яйцями і вміє розмовляти.
- А Поцанус! Він якраз зараз у мене під столом. Ану розіжми щелепи кобель! Ах-ах-ох-ой! Вибачте я не вам. Візьми трубку тварь!
- Гав, бладь, гав, якого хуя дзвониш і відриваєш мене від роботи.
- Ало, привіт. Це я твій зайчик, якого вчора відлюбили першокласники.
- Ну і шо? В мене таких як ти цілий гарем!
- А я думав, що я особливий! – на очі Лемка навернулися сльози і навіть вдоволена пенсіонерка його пожаліла.
- Хорош обіжатись, я прікалуюсь! Ти дійсно особливий, ти перший мужчина, з яким я не був пасивом.
- Чесно?
- Ні найобую, блядь, гав, блядь! Корочє бери пузирь “Тройного” і дуй в П’ятий парк.
- П’ятий парк? – перелякано перепитав пасивний хлоп.
Але відповіддю були лише гудки. Не гаючи часу, Лемко поспішив до нового друга, спиздивши з валянка баби Софи пару рублів.

Поза 4

П’ятий парк... Хто ж не чув про нього? Зловіще місце, де знаходиться осередок маніяцької еліти. Саме тут ми вперше згвалтували білочку (рекомендуєм і вам – це круто).
Лемко повільно просувався темними закапелками славного міста Лева. Легке тремтіння пройшло по його анусу і ріденьким поносом потекло по ногам, коли він наблизився до П’ятого парку.
- А де ж саме я маю зустріти Поцануса?
Та тут він почув почув дикі крики і звуки, які нагадували, що когось пиздять. Переляканий Лемко почав тікати і знову зашпортався за хуй сцяючого бомжа Васі, який саме збирав пусті пляшки.
- Куда уйобуєш, блядь, гав, гав!?
- Хлопці тільки не бийте. Христом-Богом молю!
- Та то я Поцанус. Шо сука не впізнав, значить я багатим буду,- з розумним їблом сказав пес.
Лемко у відповідь з гордим їбалом підвівся, витираючи сечу з обличчя.
- “Тройной” єсть?
- Є.
- А чо в очі не дивишся? Вже випив, блядь?
- Нє, тільки раз понюхав.
- Ну дивись мені, курвий сину.
- А звідки ти знаєш хто моя мама?
- Та вона вчора на мої яйця пасла. Та хто ж цю курву не знає, особливо після фільму “Целкобой 5: Скажені Пизди”.
- А вона ж мені божилась, що це не вона.
- Найобує, сука, ну і хуй їй в плечі! Давай краще бухнем, гав.
Вони двоє почимчикували у недра П’ятого парку. Сівши на труп мертвої старушенції, вони почали смакувати вишуканий “Тройний”. Знову вдалині почулись крики та Лемко поряд з мужнім чотириногим другом почувався впевнено навіть у критичні дні. Помітивши це і обгажені штани Лемка, Поцанус статечно сказав: “Не сци Маруся, сам боюся”.
- Я не Маруся, я Лемко.
- Та хоть Гваделупа, яка мені гав, на хуй, гав різниця! Пий і не пізди.
Кинувши за бородку ще кілька грам нектару богів, Лемко став п’яний і легкодоступний. Він почав еротично облизуватись і поглядувати на великі, волохаті та блискучі яйця Поцануса. Раптом яйцеголовий помітив на них дивне татуювання у вигляді семикрилого п’ятихуя. Поцанусу це лестило.
- Що, подобаються? Мені теж, іноді я люблю їх полизати і посмикати за мошонку.
- Ну ти й шалудивий пес! Але що за дивне татуювання прикрашає твої божественні яйця?
- Це довга історія: колись ще в древньому Єгипті, коли наавозні жуки прирівнювались до божеств, жив собі фараон Рамсис Попутаний. І викликав він собі на допомогу могутнього семикрилого п’ятихуя. Він міг одарити унікальними здібностями такими як: можливістю вишивати хрестиком за допомогою геніталій та іншими. А ще він був межею між гомиками і лізбійками. І був у фараона улюблений пес. Але були у правителя вороги, які заздрили його гнучким геніталіям. Вони накачали цього невинного песика великою дозою чефіру. Під впливом ейфорії собака накинулассь на семикрилого п’ятихуя, який спав і нічого не підозрював. Підступний собацюра відкусив святий п’ятий член сакральної істоти і уїбав на хуй. Після цього п’ятихуй перетворився в купу закам’янілих фекалій. І якщо знайдеться його втрачений п’ятий хуй, він оживе і допоможе своєму рятівнику захопити владу на Землі, стерши межу між гомиками і лізбійками, між добром і злом. У свою чергу пес поклявся, що відшукає святу геніталію і зібрав святий таємний орден прихильників цієї ідеї. А я є прямим нащадком цього пса. А це татуювання є символом нашого ордена.
- Ні хуя собі! А тепер не міг би ти повторити це повільно і два рази.
- Не пізди! Тепер ти мусиш приєднатися до нас або загинути як непотрібний свідок!
- Добре! Але боюсь, що татуювання не поміститься на моїх яєчках...
- Не біда, розмістим.

Поза 5

Оперний театр м. Львова один з найкращих в Європі. Він відоми своєю прекрасною архітектурою і дизайном приміщень. Але мало хто знає, що коїться в темних підвалах цієї величної споруди.
Тімур і його команда непомітно відкрили каналізаційний люк і полізли всередину. Вони йшли по смердючих нечистотах, пересуваючись по давно протоптаній стежці. В кінці темного тунеля виднілось світло. Звідти долинали голоси і дивне чмакання. При вході у зал висіла табличка “Кончил работу, помой руки”. Натовп у приміщенні не помітив прихід своїх побратимів. На трибуні виступав черговий новобранець.
- Мене звати Пантелеймон і я дрочу!
Анонімні онаністи почали аплодувати стоячи. Звук оплесків приглушувався волохатими долонями.
Посеред залу стояв величний трон . На ньому сидів ідеологічний лідер – сам Сосулькін-Просачковський, який переможно дрочив на голову новбранця. Коли вождь у капюшоні вихляпав всю широту своєї душі на новачка, натовп впав навколішки і почав возвеличувати свого брата у пісенній формі. Вони співали пісню “Ну где же ручки, ну где же ваши ручки”.
- Помийте руки і не забудьте витерти ваших “богатирів” об святі занавіски, - сказав лідер піздобратії і додав: Хуй вам в руки. На все добре. Чао!
Не насмілюючись ослухатись могутньорукого Сосулькіна-Просачковського натовп припіздків почав покидати зал, виконуючи його інструкції. Лише Тімур та його команда залишились перед всесильним вождем.
- О слава всесильному, могутньому, волохаторукому, невтомному вождеві Сосулькіну-Просачковському, - промовили, стоячи навколішки, покірні раби.
- Підведіться з колін жалюгідні шкурко смики! Як ви посміли прийти до мене без хрені?
- О всемогутній, змилуйся над нами недостойними твоєї кучерявої долоні. Ми вже дізнались в кого хрень, - сказав Іван.
- Не піздите сученята?, - зацікавлено спитав титан дрочильного фронту.
- Ні, ні, ні, - пропищали сученята, перелякано чухаючи яйця одне одному.
- Я вас слухаю, - з іронічною посмішкою спіздів вождь Анонімного Онаністичного Братства.
- Ми відшукали легендарну провидицю Харитину Яснооку.
- Та ти шо, невже ви облізлі макаки, знайшли самого легендарного анального оракула?, - з подивом крикнув Сосулькін-Просачковський.
- Так, владико! Ми довго її шукали і врешті-решт знайшли!, - з гордітю вимовив Тімур.
- Ну і де ви її відрили?
- На панелі! Вона приторговувала пиздами своїх внучок: Варвари, Кліторини і Вагелини.
- От стара блядь зі скаженою пиздою! Треба її провідати, - азартно промовив вождь.
- На жаль не вийде, - малопомітні нотки страху пробігли в голосі Івана.
- Не поняв блядь!
- Вона не хотіла забазарити нам пророцтво безплатно. Почала вимагати продання в сексуальне рабство Свирида.
- Угу,- підтвердив Свирид.
- Нам довелось її змусити.
- Так, шо ви суки натворили?, - загрозливо просичав ідеолог, погрожуюючи накачаною правою рукою.
- Ми почали катувати її порохотягом і вирвали все її нутро: починаючи випадінням матки і закінчуючи гемороїдальним утворенням, яке досягло кори головного мозку. Тепер в неї посмішка від просака до копчика, - з хижою посмішкою пропищав Тімур.

Поза 6

Перехожі здивовано дивились на яйцеголового хлопчика. Можливо, тому що він йшов по вулиці тільки в білизні, а може тому що білизна була жіноча. Він мав зустрітись з кур’єром біля воріт Спортивного Клубу Армії (СКА). Але там лише стояв кремезний водій-далекобійник з волохатою спиною.
“Мабуть він”, - подумав Лемко і підійшов.
- Скільки коштуєш кралю?, - спитав воділа.
“Ой не він”, - зрозумів Лемко, але на всякий випадок залишив симпатичному мужчині номер телефону баби Софи.
Простоявши півтори години, мужньо витримуючи оцінюючі погляди далекобйників, яких покликав волохатий красень, Лемко зрозумів, що стоїть не під тими воротами. Він пробіг якихось 100 м до наступних воріт, цнотливо вихиляючи задом під бадьоре насвистування спраглих до кохання мужланів на вантажівках. На його щастя під другими воротами стояв не “Камаз”, а асенізаторна машина. В кабіні нікого небуло, але поруч сексапільна чорношкіра блондинка натирала до блиску лобове скло пишними грудьми. А коли вона ніжно стискала губку з піною, Лемко жалів про те, що він любить дівчат, але його їбуть мужики.
- Хай бейбі, - сказала мулатка, еротично облизуючи банан, який тримала в іншій руці.
Трусики “Танга” міцно стиснули “жеребця” яцеголового породи поні, який встав на диби. Лемко висолопив язика, з якого негайно почала скапувати слина – це було красномовною відповіддю. Поскубуючи себе за неслухняний сосок, вона граціозно вмостила свій пишний задок на сидіння водія.
- Застрибуй пупсику. Тільки не на мене, - додала вона, помітивши хтивий погляд Лемка.
- Добре, - відповів він, захлинаючись слиною.
- Ти успішно впорався з першим завданням, зайчику, - сказала вона, зиркаючи на його рожеву кружевну спідню білизну.
- Чим тут так тхне?, - промовив Лемко, очі якого сльозились від галімого штину, який доносився від цього уособлення Афродіти.
- Може ти думаєш, що я негритянка? Ні, чувак, це не засмага, - з цими словами вона показала рукою на цистерну з гімном.
- А я думав, що це твій натуральний колір.
Вона дала йому ляпаса. Далі вони їхали мовчки. Першим мовчанку перервав Лемко: “Куди ми їдемо?”
- До приміського вокзалу, грубіян!
- Мене звуть Лемко.
- А мене Венера, проте не надійся – я тобі не дам!
- А може?
Відповіддю був удар по яєчкам. Коли вони вийшли з машини біля приміського вокзалу, ковток свіжого повітря підбадьорив його. Цигани зацікавлено поглядували на одяг Лемка. Мабуть думали, де він його спиздив.Несподівано одне маленьке циганча підбігло і пиздануло по яєчкам пасивного цнотливця. Лемко почав конати і матюкати циган.
- Знов доведеться залагодити проблему через якогось бадиля, - гірко промовила Венера.
Вона махнула циганам рукою і пішла в під’їзд. Уся чоловіча частина табору побігла за нею. З брами доносились крики, стогони і плямкання статевих губ. Поступово цигани почали виходити з під’їзду. Останньою вийшла Венера, елегантно витираючи з губ залишки розборки. Вона взяла Лемка за руку і сердито потягла до жіночої вбиральні, немов мати обпісяного малюка. В душі яйцеголового прокинулась надія, що Венера зробить з ним те, що з нею зробили цигани.
- Чому тут є пісуари?, - здивувався Лемко, який почав сумніватися в жіночності своєї спутниці.
- Тому що якийсь дебіл поміняв на дверях таблички.
Вона показала пальцем на пісуар і наказала: “Сци, суко!”
- Я стидаюсь.
- Я сказала сци!
Лемко почав сцяти. Венера почала істерично реготати, хоча не могла розгледіти з чого. Раптом перед очима цнотливця поплив туман і все навколо потемніло.

Поза 7

- На коліна, ниці тварі! Як ви посміли підняти задрочені руки на святу Харитину Яснооку?!, - грізно рикнув владика рукоблудів Сосулькін-Просачковський.
- Але, володарю...,- не встиг спіздіти до кінця не на жарт переляканий Тімур.
Розгніваний володар схопив за вухо Тімура і потяг у темний куток. Іван і Свирид зі страхом позиркали одне на одного, проте не наважувались зробити спробу втечі. У темному кутку стояв мокрий від сечі унітаз. Це був би цілком звичайний унітаз якби не провід, що тягнувся від подертого пухнастого рожевого сидіння до розетки з 220V.
- Знімай штани, брудний покидьок, - звелів Сосулькін-Просачковський.
Кремезний чоловік з портретом Борі Моїсеєва на футболці слухняно зняв штани і оголив свій зад... Вождь взяв “Туалетний утёнок” і щедро змастив ним пухлий зад Тімура. Тімур плакав як побита шльондра, сльози стікали по намальованим щокам Борі Моїсеєва.
- Сідай!
Голосно ридаючи, Тімур сів сів на цю машину катування бідолашних онаністів. Його тіло почало конвульсивно сіпатись, від напруги волосся на його грудях стало дибки і розірвало вщент футболку з портретом кумира. У гніві повелитель онаністів взяв лопату і хуярнув нею зі всієї дурі по хребті бідолашного раба. Від удара Тімур впав і не міг поворухнутися, а з його невинної сраки валив дим як з труби цементного заводу.
Руки, що міцно стиснули сідниці Івана та потягли його в напрямку параші, були свідченням того, що тепер його черга.
- Нахиляйся свиня!, - шалено крикнув могутньорукий владика до Івана.
Іван приречено нахилився у вразливу позу “раком”.
- Пий воду з унітазу!, - наказав Сосулькін-Просачковський.
Іван намагаючись не зачепити сидіння своїми буйними косами, почав жадібно хлебтати туалетну воду. Проте неслухняне волосся його зрадило – воно приклеїлось до шматка обгорівшої шкіри з дупи Тімура. Струм через мокре волосся вдарив його прямо у мікроскопічний мозок. З вух пішов дим і через кілька секунд Івана зі свистом та іскрами відкинуло на тіло безпомічного Тімура.
Розлючений володар підійшов до бідолашного обісцяного Свирида.
- Піздєц підкрався непомітно, зараз і ти пізди получиш.
- Ні, хазяїне, ні, я нічого не робив, це вони окаянні садисти, це все винуваті. Ні будь-ласка не робіть цього, я не сунув їй у піхву трубу пилосмоку, це вони встромили ту фатальну трубу смертоносного пристрою і ще довго реготали над цим. Ні, ні!
- А ти, де сука був? Що дрочив на це видовище жид абортний?!
- Ні я чинив опір Кліторині і Вагелині, які в цей час гвалтували мене на дивані, який знаходився поруч. Пружина вп’ялася мені в гузно, а я старався зв’язати їхні цицьки морським вузлом. Їй-бо не брешу! Можу засоси цих клятих дів показати, - розплакано сказанув Свирид.
- Стоп! Ти вмієш розмовляти?!, - з охуєвшим виразом обличчя спитав Сосулькін-Просачковський.
- Еге, - сказав Свирид, який з важкістю усвідомлював як він заговорив, і стиснув плечима.
Цього разу князь всіх дрочунів погидився пиздити Свирида. Він і так знав, що друзі його похуярять самі в три пізди з морськими ракушками.

Поза 8

Лемко прокинувся в дивному приміщенні. Спочатку він подумав, що його знов вкрали гуманоїди для проведення дослідів. Минулого разу вони досліджували можливості та об’єм людського ануса, заштовхуючи туди різні предмети правильної геометричної форми з гострими кутами. Лемко почав пригадувати, що з ним трапилось до викрадення.
“Жіночий туалет... Пісуар... Як в жіночому туалеті?... Смуглява краля з великими цицьками, від якої тхне... Пісяю... Чути істеричний сміх... Туман... Голова бу-бу”.
Він лежав, впираючись сідницями в холодний металевий стіл. Тут він помітив, що між його ногами вовтузиться, немов працьовита бджілка, дівчина в окулярах з круглою оправою і великими лінзами. ЇЇ лице було щедро вкрите вугрями, прищами та іншими ерозивними дермо-висипами. Волосся було стягнуте у тугий клубок, який проштрикували 2 іржаві шпиці. На ній був халат, вкритий запікшоюся кров’ю. Вона задоволено розглядувала через лупу свою плідну працю.
“Ну і гуманоїд пішов... Чим далі, тим гірше. З якої вона планети? Мабуть з Бананового Раю (Z17-56A3) сузір’я Мавпи”.
-
·
·
·(з якої ти планети)?, - спитав її Лемко на мові злоєбучих чебурашок з Альфа-Гамети.
- Ася?, - тоненько пропищала незнайомка.
- У-у? Ар-у?, - спитав те саме по-мавп’ячи яйцеголовий хлопчик.
- Ті сьо полюдюрокь?
- Га?, - Лемко впізнав українську мову з японським акцентом, - Хто ти ?
- Я ся Гейся.
- Гейша?, - з надією перепитав Лемко,- З якої ти планети?
- З трєтьої від Сонця плянети.
- Юпітер, - з розумним їбалом зробив висновок Лемко, - Я там бував...
- Земля ідіоть.
- А де я є?
- В таємній ляборяторії секретної організазії “Й.У.Х.”.
- Орден Поцануса?
- Ага і тепер тобі лисилось пройти сє 2 випробування. Я тобі узє присила великий хуй з татуйованими яйцями замість твого маленького сорому.
Від різкого викиду ендорфіну в кров, голова Лемка запаморочилась і нестримний потік радості заповнив його свідомість. Спершу він подумав, що це сон, але вщипнувши себе за нову геніталію, Лемко зрозумів, що це не так. Він був справжній!
- Я ся гарно постаралася.
- Це точно.
- Справжній биций хуй. У найкращого передовика на колгоспі взяла.
- Відрізала?
- Нє він сям відпав від трупа.
Лемко не зважав на цю неприємну деталь. Така дрібниця не могла спотворити його радості від збування мрії всього його життя.
- Слухай, Гейшо, я тобі такий вдячний, що навіть готовий тобі відлизати.
Гейша глянула на Лемка з пристрастю.
- Ми не мозем сце.
- Чому?
- Тому сцо цас другого випробування сце не настав.
- О, а які випробовування мене чекають?
- По-персе це має бути брудний садо-мазохістичний секс зі мною. А по-друге ти муситимеш одрузитись на мені. А ти думав усе буде простіше?
Настрій Лемка раптово зіпсувся, але він не хтів втрачати хуй своєї мрії, від якого попахувало мертвечиною. Раптом ззаді почувся стукіт каблуків. Гейша сказала: “Пливіт, Венело”. І знову перед очима яйцеголового поплив туман і все навколо потемніло.

Поза 9

Тімур повільно розплющив очі. Усе його тіло боліло. З його дупи ще валив димок. Над ним загрозливо нависала постать в капюшоні. Сосулькін-Просачковський тримав відро з прокисшою сечою, щоб виляти на знепритомнівших шестаків.
- Не треба!, - пробурмотів ледве дихаючи Тімур, і запізнився.
- Свирид мені натякнув, що перед смертю Харитини Ясноокої ви встигли “висмоктати” знеї інформацію, - промовив володар онанюг.
- Так! Так! Повелителю, ми встигли і щоб не забути занотували її зізнання на шматку туалетного паперу, - жалісно, але з щасливими нотками пропищав Тімур.
- Ну і де цей безцінний конспект?
- Він у Свирида!
Князь усіх дрочунів питально поглянув на Свирида і під страхом кастрування попросив дати йому конспект. Цього разу Свирид почав прикидуватись мертвим (це в нього непогано виходить).
Як виявилось, коли Тімур і його команда викидували труп старої в П’ятому парку, Свирид захотів на горщик по-великому. Під рукою був лише талончик від трамваю і той самий шматочок туалетного паперу.
З дитинства мама вчила Свирида підтиратись особливим методом: спочатку треба зігнути папірець вчетверо і надірвати кутик. Ні в якому разі кутик не можна викидувати! Після цього папірчик слід розігнути у вихідне положення. Якщо ви все зробили правильно, то чітко в центрі має утворитися дірочка. Тепер можна переходити до відповідального момента підтирання сраки. В утворену дірку слід просунити середній палець правої руки. Тепер поступовими рухами вверх-вниз виколопуйте гімно з анального отвору. Коли ви переконаєтесь у чистоті заднього проходу, лівою рукою обхопіть папірець. Міцно стисніть його і повільно витягніть палець з кулака лівої руки. Завдяки цій унікальній маніпуляції ви позбудетесь основної маси кала, яка залишилась на пальці. А тепер кутиком, який ви не викинули, виколупуйте залишки фекалій з-під нігтя.
По інакшому Свирид підтиратися не вмів, а трамвайний талончик явно не підходив для цієї нехитрої маніпуляції. Могутній поклик природи заглушив голос розуму і папірець послужив вищим цілям. Папірець був викинутий неподалік трупу Харитини.
Свирида пиздили довго, жорстоко і з елементами некрофілії.
- Значить так суче вим’я. Ви берете свої порвані сраки і тягнете їх в П’ятий парк, - грізно звелів велет дрочильної індустрії.
- Владико, але як ми зможем знайти цей клятий папірець в П’ятому парку? Там темно, страшно і комарі розміром з корову. Як серед усього цього гімна найти маленький папірець.
- Я вам, долбайобам, собаку для цього піджену. Вона піде по сліду.
З цими словами могутній дрочун витягнув мобільний і зателефонував.
- Ало, добрий день. Вас вітає фабрика по виробництву туалетного мила “Дуру”, ТзОВ “Собача радість” у м. Льові.
- Мені потрібен пес.
- Заїбали кляті зоофіли, то вам пса, то кішку! Може вам ще й кенгуру підігнати?
- Стули пельку, йобаний масон! Я і без вас можу себе задовольнити. Мені потрібен пес з класним нюхом, щоб гімно нюхнув і навіть за 10 км спонсора унюхав!
- Так в нас є такий. Кличка – “Покахонтас”.
- А цей Покахонтас грізний?
- Щеб-пак! Їй вже 8 років, а її ще не спаровували.
- Ого! Ну це я розумію солідно. Мої бляді, ой вибачте люди, прийдуть по неї десь за пів години. Ви тільки не судіть по їх вигляду про мене. Я не такий, я інший.

Поза 10

Лемко просувався в цілковитій темряві. Тут його засліпило сяйво прожекторів, а чіткий барабанний ритм оглушив його. Коли його очі звикли до яскравого світла, Лемко побачив, що він в клітці серед мавп. Здоровенний самець орангутана задоволено курив і поглядував на сочний задок яйцеголового хлопчика. Лемко почув звуки аплодисмнтів звідусіль. Глядачі сиділи навкруг арени і з нетерпінням витріщались в очікуванні нехуйового видовища. Лемко зрозумів, що він в цирку і дикий жах охопив його. Це все почалось ще в ранньому дитинстві.
Одного разу любляча матуся взяла маленького Лемка до цирку. Усе було добре, поки клоун з рудим волоссям і великою сракою не почав кликати добровольця для наступного трюка. Могутнім шпіцом і з криком: “Це мій син!”, - мама викинула Лемка на арену. Дурнувато хихикаючи, клоун схопив малого за руку і потягнув до лева. В цей момент лев робив собі манікюр рашпільом. Лемко почав ридати і благати про допомогу. У відповідь він почув дикий регіт. “Їби мою маму тільки мене відпусти”, - почав благати Лемко клоуна. “Це мій плід!”, - подала голос мама з трибуни. Клоун не зважаючи на спокусливу пропозицію Лемка, почав пхати голову малого в пащу лева. Раптом верблюд, на якого кинувся взбуджений слон, плюнув в морду лева. Цар звірів різко розвернувся на 180*, щоб уїбати. Голова Лемка з розгону не зовсім в пащу, а взагалі-то в сраку. І тут зверху на спину лева впав акробат, який послизнувся на банановій шкурці, яку швирнули на канат п’яні макаки. Лев почав перелякано тікати з акробатом на спині і Лемком в сраці, з якої приглушено долинали благання про допомогу останнього. Це був повний піздєц.
Зі спогадів Лемка вивів орангутан, який звабливо вщипнув його за попку. Раптом світло прожекторів спрямували на вхід до арени. Там виднілась пишногруда постать “шоколадної” жінки – Венери. В руках вона тримала батіг і еротичними рухами заводила публіку. Різкими ударами батога вона відігнала мавпу від яйцеголового хлопчика. Після цього вона в’їбала Лемка просто так.
- Виходи, пупсику, - звеліла красуня.
- М-м-м, - простогнав Лемко, йому боляче.
Боячись получити пізди, він вийшов з клітки і почав скавуліти. Венера була одягнута в чорне шкіряне обтягуюче декольте. Її пишне біле волосся прекрасними локонами спадало на обісрані плечі.
- Стій, сука, і не рипайся, - наказала Венера.
На арену вибігли негри-шестаки і забрали клітку. Світло погасло, було чути лише тупіт шестаків, які привезли на арену щось неймовірно скрипуче. Це було ліжко у формі сердечка, з якого стирчали пружини і вата, забризкана спермою невідомого походження. На ложі кохання лежала зв’язана незнайомка. Голос звисока сказав: “Почалось друге гав блядь завдання”. Тут Лемко здогадався, що піздить Поцанус, а на ліжку лежить розкарячена Гейша. Вона була одягнута в каштановий листочок, який прилип до непідмитої пізди. Лемко розумів, що прийшов час віддячити за бичий хуй. Тут Венера зняла з Гейші пакет і здивовані вигуки глядачів прокотилися під куполом цирку. Яйцеголовий зняв штани і покірно заліз на ліжко (він боявся батога Венери). На арену вилетіли літаючі жирафи і почали кружляти над кублом розпусти. Негри-шестаки почали грати на балалайках “Калінку-малінку”.
- Шайбу! Шайбу!, - рревів взбуджений натовп.
Заплющивши очі, Лемко приступив до виконання спецзавдання. В подробиці ми вдаватись не будем, але зазначимо, що в журналі “Ночниє Іскушенія” є історії і покручє.

Поза 11

На вологій землі лежав труп, від якого сильно смерділо і були помітні перші ознаки розкладання. У ніздрях і вушних раковинах копошилися маленькі біленькі хробачки. З гнилого орального отвору вивалився розпухлий язик, який вже встигли обліпити і повідкладати свої личинки мухи. Комарі розміром з корову смоктали згорнуту кров з мертвого тіла.
- Фу!, - з огидою сказав Свирид, коли перекидував палицею труп старої Харитини Ясноокої, щоб подивитись чи нема під ним папірця.
- Фу треба було казати тоді, коли пилосмок в пізду сунув, - дорікнув товаришу Іван.
- Хррр!, - люто загарчав Свирид (“Добре, що ті два гідропідера не чули, що я пиздів повелителю”, - подумав він).
- І як ти додумався запхати їй в пізду пилосмок?! Ти брудний сексуальний збоченець, якого мама в дитинстві кілька раз головою на вібратор впустила!
Раптом броньована коробка в руках Тімура гучно затрусилась і з неї почулося приглушене скавчання. Свирид з Іаном перелякано зиркнули на небезпечний вантаж. Але чомусь Тімур не звертав увагу на це скавчання, він зацікавлено пас на недопитий флакон “Тройного” одеколону, що лежав поряд з трупом непорочної провидиці. Він кинув коробку на землю, з неї почулось розлючене гарчання. Впевненим та швидким рухом Тімур схопив недопиту амброзію, достойну вуст богів і почав жадібними ковтками хлебтати неймовірно смачну рідину. Друзі облизуючись і захлинаючись слиною, поглядували на нього.
- То піздєц! Ми ніколи не нариєм цей папірець і нам порвуть сраки, - почали панікуючи скиглити тімуровці.
- Спокуха бокопьори! У нас є Покахонтас, - і з цими словами Тімур почав відкривати міцну коробку ломом.
Він дуже старався, проте виходило в нього погано. Періодично копаючи і матюкаючись він все-таки зміг відчинити контейнер. Тут приглушене скавчання перетворилось у громоподібне ревіння. Люті червоні очі дивились на нерозлучну трійцю з зловіщої темряви контейнера. З елегантним рухом пуделиха вибралась на волю. Тімуровці з цікавістю поглядали на неї, а вона поглядала на них з пристрастю затятої німфоманки. Вона вистрибнула на труп старої шкапи і почала завивати на повний місяць, підкоряючись первісному інстинкту.
- Вона ж їбатись хоче, - підмітив Іван.
“А вони такі нічо”, - подумала Покахонтас. У її маленькій голівці виник підступний план і вона з реактивною швидкістю помчала в найближчі кущі.
- Вона взяла слід, - обрадувався Тімур і помчав за нею.
Свирид і Іван не побігли за другом-онаністом і залишились на місці. Мабуть вони забоялись, а можливо це був синхронний різкий приступ діареї, що став їм на заваді.
Кремезний чоловік просувався в темряві поміж кущів. Шукаючи вірну собачку, він навіть не здогадувався, що вона заманювала його в пастку. В цей час підступна собацюра сиділа високо на дереві, озброївшись піздою та великою жирною білкою з виводком дитинчат. Білка зі свистом полетіла в голову Тімура, а вслід за нею усі її дитинчата. Невитримавши цієї могутньої атаки, він впав як колода, але ще не втратив свідомість і встиг побачити як все накривається собачою пиздою.
- Бля, я вже заїбався чекати цього хуєногого задроченця!
- Угу.
- Він, що її там шпіндіфорить поміж гілками в позі стрибаючого кенгуру? Клятий зоофіл!
- Еге.
- Та він сука гандон розтриклятий, залупа восьмигранна, очко в нього бачте восьмигранне! Вже три години цього смоктуна піндиків чекаєм!
- Ага.
Незабаром вони почули тупіт копит, що наближався все ближче і ближче. Перед ними постав гордий дикий самець оленя з ерегованим фалосом. Тімуровці з дикими криками почали уйобувати хто-куди. Олень вибрав собі жертву і нею був Іван.Він помчав за аморальним онаністом з великими цицьками і пружним задком. Іван біг не розбираючи дороги, але тут трясь! – ще одна білка попала йому прямо по їбалу. Олень підхопив Івана за багатостраждальне очко і поніс назустріч невідомому.
Свирид тікав, витрушуючи на ходу сечу з галіфе. Білки зі свистом пролітали повз нього та він майстерно ухилявся. Він вибіг з клятого П’ятого парку і помчав у напрямку центра міста, але за ним вже мчало стадо оленів. Покахонтас була верхи на передовому жеребці. Коли Свирид оглянувся, то побачив, що його друзі вмсять на рогах оленів. Це не додало йому впевненості в собі. Попереду Свирид бачив порятунок – гостинно відчинені двері синагоги, де його чекали друзі євреї. Йому залишилось пробігти лише кілька нещасних метрів, яких йому не судилося подолати...

Поза 12

Колона маршруток під’їхала до скнилівського моста. “Пижики” були прикрашені різнобарвними стрічками та надутими гандонами. Усі 10 маршруток зупинилися біля воріт сумнозвісного летовища. З них почав вивалюватися натовп. Серед збіговся уйобків можна було впізнати Поцануса з золотим хрестом на нашийнику, Венеру у відвертому бікіні і стрічці, яка прикривала її прекрасні соски, Лемка в старому костюмі його діда, його маму у паранжі і звичайно ж Гейшу у вишуканому ексклюзивному платті з блакитних смітникових кульків. Процесія попрямувала під міст.
Під мостом пролягала залізна дорога. На рельсах рядами стояли шкільні парти і перед ними велика бочка. Гості почали займати свої місця. Вони вмощували свої непідмиті сраки на цнотливо-чисті парти (крісел не було). Гейша і Лемко з неприхованою огидою один до одного підійшли до бочки, на якій сидів Поцанус, що знову робив мудре їбало.
- Шановні друзі та родичі молодих, а також бомж Вася, який тут живе, гав блядь, гав на хуй! В цей щасливий день 2 закоханих серця вирішили об’єднатися священними узами шлюбу.
Серед натовпу на партах заридала мама Лемка: “На кого ж ти мене покинув?!”
- Чи готові ви жити разом у радості і печалі, в багатстві і бідності, в аналі і оралі поки смерть не розлучить вас? Чи готові ви сумлінно виконувати усі пози Камасутри? Чи готові ви виконувати усі свої обов’язки без пакета на голові?
Лемко з невимовним жахом глянув на Гейшу і раптом пожалів, що віддався Поцанусу у той проклятий день.
- Ну чи готові ви стати чоловіком і дружиною?
Лемко ще раз глянув на Гейшу. Крізь блакитний кульок, що служив фатою було видно сльози радості.
- А можна поміч залу?, - спитав з надією Лемко.
- Так бери її! Можеш прямо тут! О, я знаю, яка вона гаряча, - сказав сліпий батько нареченої (на превеликий жаль він ніколи не бачив свою кохану доню).
“Блядь, інцестом пахне”, - подумав Лемко.
- Раз треба, то треба, - сказав він.
- Так, я ся згодна, - ридаючи крикнула Гейша.
- Обміняйтесь обручками діти мої, гав на хуй!
До молодих підбігло двоє негренят, які в брудних руках тримали чекі гранат. Крізь кишені їх пошарпаних штанів випирали предмети, що підозріло нагадували гранати Ф-1. Вони вручили кільця молодим.
- Я дарую вам свободу ниці раби! Гав блядь, піздуйте на хуй!, - статечно промовив Поцанус.
Щасливі негренята радісно щось гукаючи, чимдуж побігли в напрямку “на хуй” (в Африку). Яскравий спалах і звукова хвиля супроводжували політ кінцівок та органів.
- Як се романтично, - захоплена красою феєрверка, сказала Гейша, коли Лемко надягав їй на палець чеку.
- Тепер можеш поцілувати наречену.
Лемко з величезним сумом зиркнув на великі волохаті яйця Поцануса і почав пхати свого язика в роззявлений рот Гейші.
- Сьоб ти мені так само лизав у тому самому місці.
Переборюючи блювотний рефлекс яйцеголовий лизався з нареченою. Гостям стало нудно. Аж раптом...
- Шухер поїзд!, - крикнув хтось з гостей.
В паніці затоптуючи слабших, люди почали уйобувати з рельс. Поїзд наближався все ближче і ближче. Майже всі втекли, тільки сліпий батько Гейші не знав куди бігти і біжав прямо назустріч поїзду.
- Ні татку, ні!
Сліпондра почув відчайдушний крик дочки і почав бігти на її голос та невдало перечепився за хуй бомжа Васі, який саме рішив посцяти на рельси. З гучним чавканням важкі металеві колеса перемололи тіло старого сліпого японця.
- 46-ий!, - крикнув машиніст, показуючи середнього пальця охуєвшому збіговиську.
Гейша ридаючи, впала навколішки перед неапетитними залишками свого батька.
- Не переймайся, суко. Ще 3 дня будем бухати шельма китайська, гав на хуй.
- Я ся япона сельма, а не китайська блядота!
- Та хоть курва польска! Мені по хуй.
Хлипаючи Гейша сіла зі всіма в маршрутку. Народ їхав на гульбан. Їдалка совдепівського зразка, де чай по 50 коп., уже чекала їх.

Оргазм ІІ

Поза 1

Дві фігури в чорних облягаючих костюмах впевнено наближались до шикарного особняка під покровом ночі.
Спочатку їм на заваді став високий бетонний забор з колючим дротом під напругою нагорі. Вони почали професійно натягувати на кінцівки контрацептивні засоби в народі відомі як гандони. Струнка жіноча постать швидким рухом вистрибнула на плечі свого супутника і, зробивши потрійне сальто, стрибнула вгору, вхопившись за дріт захищеною презервативом рукою. Вона подала руку яйцеголовій постаті і допомогла перебратись йому через паркан. Не встигли вони прийти до тями після приземлення, як почули загрозливе гарчання десяти величезних доберманів, які почали обступати зі всіх боків нещасних шпигунів. Лемко витягнув з-під пазухи маленьке невинне пухнасте спантеличине кошенятко, яке почало жалісно нявчати. Лемко останній раз глянув в очі безневинному кошеняті і сказав: “Прощайте, Мурчик Барсикович, пам’ять про вас буде вічно жити в наших серцях.” Після цих слів він безжально метнув заплаканого маленького сміливця на землю. Усі 10 доберманів кинулись на Мурчика. Лише клубки шерсті розлітались навсібіч. Поступово нявчання зникло.
В цей час Гейша і Лемко вже встигли пробратися всередину будинку. Вони почали обмотуватись срайлєнтою з бронєволокна, щоб захистити себе від охоронців. Шпигуни почали прокрадатися темними коридорами особняка, хвацько ухиляючись від лазерних променів. Їхня ціль була близько і вони це знали. Раптом Гейша побачила охоронця, одягнутого в чорний спортивний костюм і кепку. Він саме дрочив на еротичні сцени з “Бандитського Петербурга”.
- А у нього не биций хуй. Не те сцо у мого зайцика, - звабливо прошепотіла Гейша і почала підкрадатися до охоронця. В руці вона стискала мишоловку.
І у відповідальний момент, коли пацан уже почав конвульсивно посмикуватись в області паха на його достоїнство впала щуроловка. Від больового шоку нещасний бідолаха скінчався на місці.
- Слях вільний, - з пихатою посмішкою Гейша покликала свого чоловіка.
Таємні агенти “Й.У.Х.” підповзли по-саперськи до великих дверей. Вони тихенько їх відчинили. Перед ними постала розкішна спальня Мастер-Гопа.
Мастер-Гоп – харизматичний лідер та ідеолог усіх кривчицьких пацанів. Вони ж себе іменували джедаями та учнями великого вчителя та духовного наставника понятій і постанов, а иакож найкращого розрулювача стрєл, качель і непоняток.
Мастер-Гоп спав на своєму величезному ліжку з водяним матрацом в обіймах двох до біса гарних курв. Він солодко похропував і нічого не підозрював. Кепка, що була символом його влади лежала неподалеку під броньованим скляним ковпаком, а ключ від цього ковпака знаходився в трусах Мастер-Гопа. Розвівши руками і важко зітхнувши, Лемко приступив до приємної справи. Великий пацан усміхнувся крізь сон та ключ був у руках яйцеголового. У відповідь його жінка вдарила його по яйцям зі словами: “Я зь тобі казяла – сьогодні моя церга!” Гейша вихопила ключ і побігла до кепки. Через кілька секунд кепка була у їхніх руках і вони почали уйобувати на хуй. Все було б добре якби Лемка не приперло срати прямо посеред коридору. На жаль яйцеголовий хлоп почав надто голосно пердіти і розбудив своїм бздиньом всю охорону. Не підтерши сраку, шпигун натягнув штани і вони почали уйобувати ще швидше. Вони вже вилізли на дах і почали натягувати реактивні прокладки з турбо-крильцями, коли доних прорвались через димохід десятки невиспаних і злих пацанів з дубцями і розочками.
- Не бійся. Просто стрибни з краю даху і прокладки зроблять всє сямі, - викрикнула японка і стрибнувши з даху, взлетіла.
Лемко зробив те саме і відчув як його тіло стає легшим за повітря. Може, тому що він тільки що посрав, а може тому що прокладка дійсно працює. Вони летіли немов страуси у шлюбний період. Але через кілька секунд прокладка японської шельми почала барахлити і заглохнула. Вона почала падати на землю і дико матюкаючись, помітила внизу зграйку доберманів.
- Лєті бесь мене коханий!
Лемко зрадів, що жінка його настільки розуміє і охоче виконав її останнє бажання. Міцно притискуючи кепку до грудей, він зник у нічному небі.

Поза 2

Лемко зайшов у знайому дамську кімнату на залізничному вокзалі. Це був не простий жіночий сральник з пісуарами, а таємний прохід до засекреченого штабу “Й.У.Х.”. Роззирнувшись навколо, Лемко помітив, що потрібна йому кабінка зайнята. Він ввічливо постукав у двері.
- Пішов на хуй, я тут сру!, - у відповідь прогарчала сраюча жінка.
- Вибачте, ви ще довго?
- Тебе їбе? Скільки хочу, стільки й сру, я маю на це право!
- Я звісно перепрошую, але чи не могли б ви какати скоріше?
- Хряпало завари, в мене понос!
Яйцеголовий хлопчик, розуміючи проблеми ближніх, прдовжував чекати під дверями. Чекав він довго, іноді нагадуючи про себе. Його вже навіть перестали цікавити дивні стогони, що час від часу лунали з розтриклятої кабінки. Через півтора години арія стогонів завершилась диким криком. Через деякий час двері відчинились і перед Лемком постала дуже огрядна літня жінка. Вона була настільки жирна, що він здивувався як вона могла вміститись у цю малесеньку кабінку. В руках у неї був журнал з оголеними чоловіками і чомусь вологий старий вантус. Вона задоволено випхалась на волю, гордо випираючи свої величезні обвислі груди. І тут вона помітила Лемка.
- Ти шо блядь долбайоб?!
- Нє, я Лемко.
- Гляньте на нього! Ще й пащекує! Ти шо не бачиш, що це жіноча параша? То в мої часи всі срали в одну дирку хоть ти з хуєм, хоть з піздою! А тепер ми в Європі. Пам’ятаю у воєнні часи ми срали в топливні баки німецьких танків (це диверсія така).
- Я не винен. Я...
Лемко не встиг договорити бо оскаженівша стара шкапа уже замахнулася на нього вантусом. Різкий аромат оселедця вдарив йому у ніс, а вантус приклеївся до морди. Він пробував пручатись, дарма він пробував. Вона почала мотиляти Лемком, трощачи його невинним тілом беззахисні пісуари. Коли їй набридло крутити ним вона затисла його між потними грудьми. Стара знала, що затиснуте в куті тіло не пручається.
- Зараз я зроблю з тебе бабу! Ти в мене все життя будеш навприсядки до вітру ходити!
З цими словами вона вдарила його коліном в пах, забрала свої речі і як ні в чому не бувало пішла геть. Отямившись від неймовірного болю, Лемко заповз у кабінку, зачинив за собою дверцята і тут помітив, що баба-грім дійсно срала, а не тільки мастурбувала. Воду вона не злила. На очах Лемка виступили сльози і він навпомацки почав шукати таємну кнопку. На жаль вона була під обідком унітаза. Борючись з блювотним рефлексом, він натиснув омріяну кнопку. Миттю під його ногами щезла підлога. Від несподіванки він не встиг ухилитися від наближаючогося унітаза. “Хляп”, - сказав унітаз. У відповідь Лемко пробурмотів щось незрозуміле і полетів вниз. Ним кидало по стінам як гімном по стічним трубам. Врешті-решт він приземлився на копну сіна. Відчайдушний крик болю пролунав у приміщенні. Знову хтось забув забрати вила. До купи сіна підбігли негри-шестаки і понесли Лемка в сторону душової. Після того як раби закінчили щищати бруд між пальцями ніг Лемка зубними щітками, вони одягли його у рожевий рушник і пухнасті капці. Хоробрий яйцеголовий агент попрямував до актового залу, в якому уже було повно людей.
Ніхто не помітив появу новоприбулого. Усі уважно слухали пса з великими яйцями, який кружляв по столі і всіх матюкав. Лемко побачив 2 порожніх крісла і сів на одне з них.
- Як я вже зазначав... Ви, тупорилі засранці, досить лизатись у кутку! Ця кепка дасть нам владу над усіма реальними пацанами.
Засранці негайно перестали лизатись і приступили до синхронної мастурбації.
- Мочити їх в сортирах на хуй!, - голосно крикнув червоний від люті священник.
- Ми їх на хуй мочити не будем, гав блядь. Вони нам потрібні для вищої мети, яку ви срані почвари ніколи не зможете усвідомити тими ноздрюватими шматками калу, що замінюють вам мозок, гав на хуй. Кепку в студію!
Тут увесь зал повернув свої погляди на Лемка, який уже заклопотано діставав кепку Мастер-Гопа з надійного анусховища (очка). У відповідь на цей нехитрий фокус залунали звуки незадоволення та огиди. Потік перетравленої їжі та тілесних виділень полився на мужнього ілюзіоніста. Він жбурнув картузик на стіл.
- А де Гейша, гав на хуй?
- Її взяли в полон пацани Мастер-Гопа.
- Піздєц, - вдаючи занепокоєння хором вигукнули засідаючі.

Поза 3

В густих хмарах тютюнового диму виднілося безліч постатей. В глибинах туману чулося бездарне бринькання на гітарі та мотиви “Мурки”. Коли дим вивітрився через кватирку (форточку) стало помітно, що це була тісна кухня. Посередині на дубовій табуретці сидів Мастер-Гоп, обабіч нього на підлозі схиливши голови, немов рабині, сиділи до пояса голі вже знайомі нам до біса гарні кубіти. Вишукані реперські джинси прикривали їхні дефективні, проте сексуальні задки. Вони були прикуті одна до одної пірсами, що пронизували їхні соски і довгим золотим ланцюгом.
Мастер-Гоп випас на золоті катли і наказав притягнути полонену. Десятки ненависних поглядів проштрикнули до смерті перелякану Гейшу.
- Ну што сука, на каво шестачіш?
- Нагасакі кімоно сумо (переклад: пішов на хуй сраний виблядок), - з цими словами Гейша харкнула в морду найреальнішому пацану. У відповідь напівголі курви харкнули в лице безстрашній японці.
- Ти шо бля ахуєла?! Паслєдній раз питаю кому шестачіш?!, - він дав їй плюху.
Але горда Гейша мовчки плюнула своїми молочними зубами у те саме місце. Курви спритно вибивши одна одній коронки, відповіли тим же.
- Щас тебя маї кєнти по кругу впустять.
Полонянка гордо продовжувала мовчати. Вона знала, що їй це не загрожує. Пацани перелякано переглянулись, а курви еротично облизувались. В цей момент Мастер-Гоп зрозумів, що спіздів і не подумав і в пориві люті розбив пляшку пива об голову незворушної жертви бєзпрєдєльтва.
- Суші касіо мітцубісі тамагочі самсунг (переклад: Заїбали! Краще вбийте мене. Я вам все одно нічого не скажу. Ну чому я не померла ще малою дитиною?).
- Карочє, ти мене заїбала. Балбєс, Лисий, тащіть сюда утюг. Щас ця сука всьо розкаже.
Через кілька хвилин Балбєс і Лисий (їхні поганяла повністю відповідали їхній зовнішності) вже катували полонянку надпотужною праскою “Roventa” з паруючим носиком для найделікатніших тканин.
Запах паленого волосся з мужніх грудей Гейші наповнив кухню. Мастер-Гоп помітив, що катування не дало ніякого результату, крім жахливого смороду, що в’їдався в його легені і викликав скорочення діафрагми. Суперстоячий пацан нервово попас на свої катли і вигукнув: “Бля, пацани, в натурі, ми на стрілу запізнюємось... Ей дєвкі аставляю ету блядь на разтєрзаніє. Якщо вона пропіздиться маякніть мені! Ясно?”
- Да канєшно, ми заставім ету гадіну всьо разказать. Пока мальчікі, ми будєм ждать, - хором промовили Кліторини і Вагелина.
Після того як останній пацан покинув кухню, курви підступно посміхнулись і професійними хижими рухами здерли з Гейші останні шмотки, що прикривали наготу японської шпигунки.
- Ана всьо нам разкажет, - впевнено сказала Кліторина, витягуючи з кишені широких реперських штанів міксер “Mulinex” з обертовими змінними насадками.
- Тойота панасонік хонда (переклад: якщо вже робите це, то робіть це ніжно).
- Што ета рагуліха сказала?, - спитала Кліторина у Вагелини, взбиваючи матку Гейші.
- Я украінскій язик нє панімаю, - з тупим їбалом сказала Вагелина.
- Ето не украінскій, кажись ето бєларускій, - плюючись гаркнула Кліторина.
- Нє тюпі сючкі цє мова моєї батьківщини – країни восходящого сонця, - гордо промовила Гейша. Їй не було боляче, тому що вона пришила собі коров’ячі геніталіїї для того, щоб гармоніювати з Лемковим бичим хуйом у ліжку.
- Я же гаваріла, что ето бєларускій язик!, - весело сказала даунута курва.
Після того як з вагіни Гейші стирчав міксер, з ануса клізма наповнена скіпідаром, з правої ноздрі балончик дихлофоса, а з правого вуха фалоімітатор нетипово великого розміру, курвам набридло і вони почали всерйоз займатися лезбійським коханням. Це була остання крапля для бідолашної Гейші. Пославши в останній раз їх на хуй, вона доповзла до розочки, яку зробив на її голові Мастер-Гоп і зробила собі харакірі.
- І чєво ето ана?, - здивувалась Вагелина, відриваючись від смачної пізди своєї пристрастної сестри.
- Нє атвлєкайся прадалжай!

Поза 4

- Ну чому завжди така хуйня?, - зітхнув Поцанус і зробив глибоку затяжку “Бєломором”.
- І не кажи, - ридаючи простогнав Лемко, топлячи своє горе в “Тройному” одеколоні.
- Спочатку ритуальне самогубство Гейші, потім пацани нас відпиздили і забрали кепку. Гав блядь, може кинути все на півдорозі і спитися як усі нормальні люди?
- Ні не можна все отак покидати! Невже жертва Гейші буде марною?
- Єдина зачіпка, яка в нас є – це той папірець, який прилип до твого шкара, коли ми вперше бухали в П’ятому парку, гав на хуй.
- Але в ній згадується лише про якихось трьох блядєй.
- Негри недавно доповіли, що дуже багато хун кучкується в районі вулиці Городоцької. Але їх сутенерить Мастер-Гоп. Тепер ми без кепки і не зможем отримати до них повний доступ, гав на хуй!
- Все було б набагато простіше, якби якийсь недоумок не відірвав серединку записки.
- Ну в нас ще є останній шанс знайти тих куртизанок.
- Який?, - з цими словами Лемко прийняв на душу ще одну дозу основного конкурента 5-зіркових коньяків.
- Нам, гав блядь, потрібно послати на панель агента під прикриттям.
Тут Лемко зробив фатальну помилку під дією алкоголю, який всмоктався в його кров і вдарив у мозги.
- Гейша вчинила подвиг, а я шо гірший? Я як її законний чоловік повинен відімстити за її героїчну смерть. Цим агентом буду я!
- Але на хуй...
- Ніяких але! Хоча в тебе і великі яйця та я маю свою думку на хуй!
Очманівший пес одразу ж погодився. Вони випили за успіх завдання і за великі яйця Поцануса.
А в цей час в підвалах оперного театру, посеред зали на троні сидів могутній рукоблуд. За його спиною демонструвався російський блокбастер “Школьница”. Сьогодні на зборах онаністів було особливо людно. Сосулькін-Просачковський уважно дивився в лице кожному з них. Він слідкував за тим, щоб вони: дрочили, правильно дрочили і слідкували за поставою і осанкою під час дрочіння. Але чомусь смуток заполонив розум величного дрочуна. Його не покидали думки про те, що трапилось з його вірними шестаками. Уже пів року пройшло, а про Тімура і його команду ні слуху ні хуя у вухо (духу). Ніщо його не тішило – ні вранішнє, ні вечірнє, ні навіть обіднє дрочіння. Ще ніколи Сосулькін-Просачковський не був так далеко від 5-го хуя. Від постійного стресу волосся на м’язистій правй руці почало сивіти і він нервово його вискубував. Руки князя мастурбаторів стали пошарпані і обскубані, немов тіло собаки, яку хазяїн вигнав під кислотний дощ. Він почав втрачати авторитет серед онаністів, але не міг зупинити цей згубний процес. Вождь піськосмиків уже думав над тим, щоб спитися і покинути все на півдорозі, та тут він помітив у натовпі нове жіноче лице з двома косичками, яке набралося наглості не мастурбувати на його очах. Владним жестом (махнувши хуєм) він покликав її до себе. Широко розставляючи ноги, вона попрямувала до трону, чухаючи пизду по дорозі.
- Як сміла ти – раба ница, пізда покручена, попіздюхана мочалка – не мастурбувати у моїй присутності та ще й без мого дозволу?!
- Слухай, любчику, не пізди, - сказала з польським акцентом маленька кокетка, - Я прийшла по ділу. Троє моїх нових подруг опинилися в сексуальному рабстві великої мадам Покахонтас. Згодом вона продала їх моєму сутенеру Мастер-Гопу. Вони просили передати тобі це.
Польська лярва втулила охуєвшому Сосулькіну-Просачковському записку, смикнула за хуй, і захихотівши побігла геть, інтенсивно чухаючи пизду. Тримаючи обісраний папірець з діркою посередині, керівник мастурбуючої молоді, понадіявся, що це той самий безцінний конспект, та дуже розчарувався, прочитавши Свиридові благання про допомогу.

Поза 5

Асенізаторна машина на великій швидкості мчала вулицями нічного міста. Венера не зважала на світлофори, дорожні знаки і перехожих, які опинялись під колесами. Поряд з сексуальною гонщицею у кабіні сиділа потворна жінка, яка усім своїм виглядом казала: “Навіть, якщо я не знаю цієї пози, то покажи її мені і ти лишишся задоволеним.”.
Автомобіль розчавивши на повному ходу жіночу параолімпійську збірну з футболу, наблизився до славної городоцької стометровки. Місцеві тьолки стояли табуном на узбіччі і курили махорку “Красный Командиръ”. Вони побачили можливість підзаробити грошенят і почали оточувати машину. Ударниці любовного цеху здійняли гамір:
- Візьми мене... куди хочеш!
- А у мене післяріздвяні знижки!
- А я не заразна, не то що ті шльондри! Хочеш можу справку від лікаря показати!
- А у мене кицька брита!
- Я глотаю і у мене великі яйця!
Після останньої фрази неапетитна подружка Венери насторожила вуха і мрійливо усміхнулася.
Здичавілі нічні метелики відчуваючи наживу, почали перевертати машину. Лише одне не врахували жадібні куртизанки – машина була асенізаторна, а кришку на цистерні ніхто ніколи не замикав. З гучним хлюпотом мотік лайна накрив прекрасних жриць кохання, які з гучним вереском почали розбігатися хто-куди.
- Так, конкуренції ми позбулися, можеш вилазити, - сказала перлина чорного континента, тобто Венера.
- Ні я не піду! Я був п’яний, коли згоджувався на це! Я не хочу! Поверніть мою чоловічу гідність!, - неприродно високим голосом пропищала яйцеголова істеричка.
- Не їбе ні грама! Так, запам’ятай: тебе звати Орися, в рот береш, раком їбешся, не спльовуєш.
- Але...
- Ніяких але! Тепер ти просто копійкова соска! Пішла на хуй звідси!
Потужним ударом каблуком в очко Венера виштовхнула Орисю на холодний асфальт і зачинила ддверцята. Орися почала гримати по дверцятах і проситися назад, але незворушна чорношкіра краля показала FUCK і на великій швидкості зникла у нічних провулках, збивши ще одну підстаркувату шлюху з бездарним макіяжом.
Хто б міг подумати, що під невинною личиною Орисі ховався пасивно-цнотливий яйцеголовий Лемко? Спеціалісти “Й.У.Х.” добре постаралися над тим, щоб зробити з нього еталон жіночності. Але в них як завжди нічо не вийшло. Їхню халатність видавали 2 праві дойки вимираючого виду новозеландської панди. Чорнобілі та пухнасті зі значним нахилом в праву сторону вони підкреслювали осину талію, вироблену за допомогою найсучаснішого методу ліпоксакції. Зачіска “під Елвіча” мусіла відволікати потенційних клієнтів від найбільш загримованої частини тіла – мармизи. З попкою не було багато роботи. Її тільки добряче вимили і побрили. Дешеві подерті капрони криві та неякісно вибриті ноги Орисі. Дві стальні прищепки на яйцях дозволяли спілкуватися з майбутніми колегами жіночим голосом, а трусики стрінги менші на 3 розміри недозволяли його бичому пенісу зірвати операцію. Відверта спідниця – від пупка до резинки трусів, гармоніювала з сердечками, які були вирізані з дешевих гігієнічних серветок та намертво приклеєні до сосків панди. Це відверте та крикливе вбрання повинне було приманювати чоловіків, які по певних причинах були малозабезпечені сексом.
Відважний агент під прикриттям задер ногу біля першого ліпшого стовба і завмер в очікуванні.

Поза 6

Вам мабуть цікаво, що трапилось з Тімуром і його командою. А навіть, якщо ні, то ми вам все одно розкажем.
Дикі злі олені з Пятого парку під керівництвом всеєбучої Покахонтас забрали їх в сексуальне рабство. Там нещасні онаністи витерпіли порушення усіх прав людини одночасно і зрозуміли всю суть слова “піздєц”. Але задрочені нікчеми не могли задовольнити потреби цілого стада і тим паче однієї Покахонтас. Рабовласники зрозуміли, що далі утримувати тімуровців недоцільно і рішили потопити їх як кошенят. Та цариця оленів (Покахонтас) не дозволила цього зробити, тому що з ними у неї були пов’язані спогади щодо втрати невинності. І ось в останній момент, коли їх накрили кришкою і всередину залили кипяток, владна сучка зупинила жорстоких, але гуманних оленів. Вона висунула гіпотезу, що доцільніше буде продати їх якомусь сутенеру, а за зароблені гроші купити надувних лялбок. Після марних спроб втулити дрочунів, хоч кому-небудь, їх закрили в коробці і підкинули неперебірливому Мастер-Гопу, який має талант барижнічати усім, що має хоч якусь дирку.
Після того як онаністи показали на що здатні, Мастер-Гоп прийняв їх у ряди своїх робітниць і робітників на поприщі плотських втіх, тобто повій і повіїв. Після базових підготовчих курсів з участю уже знайомих їм блядовитих сестер (Варвари, Кліторини і Вагелини), Тімур і його команда отримали постійне місце праці, стаціонарну робочу точку і атестат статевої зрілості.
Але, на жаль, вони не користувались популярністю серед клієнток і тому згадали про вірність хазяїну. Вони скучили за його покараннями і пестощами його могутньої кучерявої правої долоні, проте страждали мовчки. Декілька раз вони робили невдалі спроби самогубства. Згодом Мастер-Гоп закрив їх в темній комірчині, де мешкали щурі з яйцями завбільшки з голову Івана. Великі гризуни періодично пиздили онаністів і відбирали в них їжу. До речі їжу їм раз в тиждень приносила Варвара. Через неї вони і передали рятувальну записку Сосулькіну-Просачковському.
Варвара... Варвара Золота Пізда як називали її шанувальники її творчості. Вона була досвідченою бляддю. Це покликання передалось їй через покоління. На відміну від своїх сестер – клятих москалистих курв, вона була доброю і наївною. О так, вона не вміла набивати ціну своєму лону, але вірила у справжнє кохання. Кожен раз як у неї свербіло нижче пупка вона сподівалась, що це саме той принц на білому коні з класним женилом, а свербіло в неї часто. Так юна романтична дівчинка пішла по хибному шляху. Варвара, немов добрий привид Каспер, завжди шукала друзів і зазвичай знаходила їх у найнесподіваніших позах. У неї було важке дитинство. Вона завжди терпіла знущання своїх сестер-лезбіянок, які, так би мовити, завжди вставляли їй палки в колеса. Роками Варвара виношувала підступні плани помсти.
І ось, коли вона виходила на роботу, складаючи черговий план, Варвара помітила новеньку колегу, яка почувалася ніяково, задерши ногу біля стовба. З твердим наміром подружитися маленька кокетка підійшла до Орисі.
- Dzien’ Dobrzy, - підсвиснувши сказала Варвара, що пиздувала стройовим шагом.
“Не хватало тільки пізди вигребти з моїм то щастям”, - подумав чи подумала Орися.
- Ти, що хуй проковтнула? Відповідай, коли до тебе звертаються.
- М-м-м, - неприродньо високим голосом пропищала Орися.
- Ех молоде, зелене, небрите...
- Я побриюсь, я обіцяю!, - від страху в Орисі тряслись коліна.
- Ти перший раз?
- Угу.
- І чому ти стала такою? Що тебе примусило стати на цей хибний шлях? Звідси немає вороття. Ти станеш пропащою і нікому не потрібною. А свою старість проведеш в обіймах п’яних матросів, від яких відгонить сечою восьминогів. Так шо, бабла захотілося? А я не по грошах, я по любві. В кожному клієнті бачити свого судженого – це великий дар.
“Цікаво, а кого вона в мені побачила?”, - подумав Лемко.
- А ти така нівроку. Давай працювати в парі. Просто мою напарницю недавно розірвала вщент ватага обколотих наркоманів.
- Ні дякую. Я якось сама.
- Я так і знала, що ти згодишся. Ходімо я тобі усе покажу, - вдаючи, що не почула, бадьоро гукнула Варвара.
Приречено опустивши голову, новенька лярвочка пішла за досвідченою шльондрою. Удвох вони обійшли усю комерційну зону.
- Ой ми вже біля цирку! Тут можна заробити копійчину і кльово відтянутися.
Їм не довелось довго чекати, бо бродяча трупа карликів повернулась з гастролів.

Поза 7

Схиливши додолу мудре чоло, сидів у глибокій задумі Сосулькін-Просачковський. Його терзали важкі думки і глибокі зморшки побороздили його високий лоб. Він обдумував план визволення своїх вірних слуг. Суть цього плану полягала у тому, щоб зібрати усіх адептів культу смикограйства і на стрілі визволити тімуровців. Але анонімних онаністів налічувалось кілька сотень, приблизно втричі менше ніж людей Мастер-Гопа. Через це у великого вождя почалась параноя, випадання волосся з долонь і т.д. Довіряти не можна було нікому. Навіть кожен першокласник в кепці був потенційним ворогом. В Сосулькіна-Просачковського була тільки одна таємна зброя привезена з секретного заводу такої славної країни як Бангладеш. Великий князь рукоблудів покладав на неї основні надії.
Стріла мала відбутися на закинутому, обісраному жабами та всякими ходячими бридотами, обісцяному, обструганому, галімому, уйобаному басейні “Спартак”. Серце мужнього дрочуна почало битися все частіше і частіше. Це було спричинене тим, що часу залишалось все менше і менше. Він підвівся і пішов...
Вулицями міста просувався великий натовп розлючених онаністів. Вони крокували хором наспівуючи пісні Сосо Павліашвілі. Над їхніми головами майоріли різнобарвні прапори агітаційно-революційного змісту, на яких були зображені працьовиті руки пролетаріату. Випадкові перехожі у вигляді престарілих прихильників радянського режиму почали приєднуватись до цього руху вважаючи, що почалась нова революція. Хтось у натовпі викрикнув: “Дайош Бронітьомкін Поносец!” Поступово скромний маніфест перетворився в солідну демонстрацію з елементами масових заворушень. Нажахані міліціонери розбігалися перед народними масами. В цей час весь офіцерський склад обдумував план капітуляції. Здичавілі пенсіонери почали перекидувати через себе нещасні транспортні засоби. В число їхніх жертв входив один трамвай з водієм і кондуктором, його вони тягли за собою.
В цей час кривчицькі пацани під’їжджали на маршрутках до пункту призначення. Дехто (еліта) добирались на таксі. О так вони вміли ефектно з’явитися... Зайнявши більшу частину поля бою обабіч басейну, пацани вишикувались в шеренгу. Мастер-Гоп вийшов на перед, пропас на свої катли і в натурі забазарив: “У етіх лахов єщо осталось 5 мінут.” Він витяг сигарету з пачки “Marlboro” і глибоко затянувся. Всі почали повторювати за своїм лідером.
Завис густий тютюновий туман. Революційний натовп зупинився на протилежному боці басейну. Між двома ворогуючими таборами немов перекотиполе пропливла зграйка паруючихся їжачків. Мабуть старигани подумали, що перед ними та сама “біла контра” і кинулись в атаку, помаленько перепливаючи басейн. Але Мастер-Гоп не розгубився і вигукнувши: “Пацани, бєзпрєдєл!”, витягнув з дорожньої сумки восьмиствольний мініган з хромованими стволами. Суха кулеметна скоромовка пронизала повітря і перша хвиля нападаючих пенсіонерів подрейфувала спинами догори. Проте пацан пацанів зробив фатальну помилку і його самовпевненість коштувала йому дорого. У відповідь з гучним свистом розсікаючи тютюновий туман, в прогресивну молодь полетів трамвай четвертого маршруту разом з обісцяними від страху водієм і кондукторкою.
ХЛЯП-ХРУСЬ-БЛЯДЬ-ХРУСЬ-БЛЯДЬ-КРЯСЬ-ЙОБАНАВРОТ-ХРУСЬ-ДУДУЖ-БАХ-ТРАХ-БАБАХ – оце і була симфонія смерті.
“Мабуть це боляче”, - подумав Сосулькін-Просачковський. Він почав виглядувати полонених Тімура, Івана і Свирида. Невдовзі він їх помітив – жалюгідних, зв’язаних, з брудними шкарпетками в роті. Пробираючись через розстріляних пенсіонерів і розчавлених пацанів, великий онаніст підходив до своїх рабів. В його руках була дивна чорна скринька. Він думав, що через загальну паніку його ніхто не помітить, але князь рукоблудів помилився, бо обачний Мастер-Гоп поставив Балбєса і Лисого охороняти заручників. Хитрий дрочун не розгубився і покликав на допомогу стару шкапу , що швендялась не подалік. Пояснивши їй у двох словах, що прокляті фашисти схопили наших нещасних партизан в полон. Оскаженівша бабуся прийнявши позу журавля і розкручуючи у руках свої милиці, миттю переламала шиї двом охоронцям. Сосулькін-Просачковський швидко розв’язав своїх рабів і гукнувши решту онаністів, почав уйобувати від піздєва, лишивши пацанів на поталу розлюченому революційному натовпу.
- Срав я на вас з високого хмарочоса!, - крикнув на останок титан дрочильного фронту і відкривши чорну скриньку жбурнув її в епіцентр бою.
Яскраво-зелений отруйний газ змішався з тютюновим туманом і газами старих пердунів. Миттю вісі звуки стихли, а всі хто стояв на ногах замертво впали. Не варто жартувати з силою шкарпеток 150-літніх буддистських монахів, в яких були відкриті всі 58 чакр.
Хай благословить вас Будда і да пребуде з вами Заратустра.

Поза 8

Семеро карликів стали пірамідою і синхронно рухались вперед-назад на дитячому майданчику біля цирку. Варвара солодко стогнала і мастурбувала, дивлячись як циркачі жорстоко мають Орисю.
- Ну давай Білосніжко, покажи на що ти здатна.
- Я не Білосніжка, я Орися.
- Не пізди!, - крикнули карлики знизу.
- Тепер моя черга, - гукнув карлик на ім’я Сонько.
- Як завжди мені нічого не дістанеться, - ридаючи промовив Плаксій.
Раптом в Орисі запищав будильник на годиннику і Варвара вихопила Орисю з брудних лап неотесаних та безсердечних гномів.
- Ваш час закінчився малі піздюхи!
- Хлопці мені здається чи вона щось сказала на нашу маму?!
- Тільки не мама, - розплакався Плаксій.
- Хочете продовження банкету, доплачуйте.
- Ой ні хлопці, я сумніваюсь чи зможу вам ще чимось допомогти, - зауважила Орися.
- Не пізди!, - крикнули усі присутні.
Варвара уже витягла з сумочки касовий апарат, а карлики почали шукати останні копійки по кишенях. Раптом земля задрижала під ногами неймовірно огрядної жінки з вантусом у руці.
“Оба-на, знову вона”, - подумав Лемко.
“Опа-джа Білосніжка”, - подумали гноми.
- Йоб твою мать! Тільки на хвилинку в парашу зайшла, а вони вже блядують! Сьогодні ви залишитесь без десерту, - схопившись за серце крикнула Білосніжка.
У цей момент Варвара вихопила гроші з рук Буркунчика і зникла немов Коперфільд в сутінках.
- Вибач нам, Білосніжко. Ми більше ніколи не будем.
Одним махом жирна тьотка вдарила всіх карликів по хряпі.
- Марш до штольні і без здобутків не смійте повертатись!
Покірно схиливши голови, гноми попрямували назустріч Білосніжці, що саме задерла подол своєї спідниці. По дорозі вони наспівували:
Штольня!
Спочатку було весело й прикольно
А потім стало темно і приємно
Багато оргазмів ховає штольня!
Штольня!
Коли останній карлик заліз у печеру кохання Білосніжка, перевела свій погляд на шоковану Орисю.
- Чо вилупилась?! Я теж можу дозволити собі маленькі життєві радощі. Невже ти ніколи не бачила як кидають зубочистку у жерло вулкана чи заїжджають на велосипеді у ангар?
Від пережитого у Орисі потріскали судини на очах і потекли соплі. Після чого вона чесно призналась, що ТАКОГО ще дійсно не бачила.
- А чи не тебе їбали мої хлопчики?
- Мене підставили.
- Ти би хоч кайло з жопи витягла, коли з тобою старші розмовляють!
Лемко відразу впізнав загрозливі нотки у її голосі і не гаючи часу, почав відповзати, маскуючись під гімно. Одного він не врахував – крикливий одяг Орисі не міг не помітити хіба що дальтонік.
І почалась погоня... Білосніжка змітала все на своєму шляху та Орися все одно бігла швидше. Але Фортуна як завжди не посміхнулась Орисі – один каблук зламався і розлючена свиноматка почала її доганяти. Орисі стало важко тримати рівновагу і вона почала петляти. Яйцеголова повія думала, що їй кінець та не все було втрачено. Білосніжка не вписалась у траекторію її втечі і на повній швидкості врізалась в стовб. Від удара стовб зігнувся, а один з шахтарів викотився на тротуар і миттю заліз назад.
- Ура!, - істерично заржала Орися.
Радість затьмарила її погляд і вона зовсім не помітила бомжа Васю, що саме робив пі-пі поряд. Зашпортавшись об його сечопровід, вона проїхалась по тротуару. Під час падіння нога Орисі неприродньо вивернулась і уцілівший каблук застряг між сфінктерами її ануса. Недосвічена путана лежала безпомічно розпластавшись і чекала спасіння. Натомість до неї наблизились дві знайомі йому до біса гарні курви.

Поза 9

- Куди ви мене тягнете?, - пропищала безпомічна Орися.
- Апять етот бєларускій язик.
- Чьорт!
- Відпустіть мене, я не виновата. Ці карлики самі прийшли!
- Кажись ана нас на хуй паслала!
- Ні. Ні, я такого не казав... не казала.
- Ана штото сказала а нашей маме!
- Ето єй так с рук не сайдьот!
Лемко навіть не догадувався, що дівчата можуть так жорстоко битись...
Нікудишня хвойда Орися прийшла до тями у тісній кухні прикута колючим дротом до батареї і з пакетом від чіпсів “Pringles” з отворами для очей і рота на голові. Перед її очима на табуретці сидів грізний і спаплюжений Мастер-Гоп. Цого фейс був покритий фуфелями, не вистачало декількох золотих зубів. Він покурював “Marlboro” і гнівно поглядував на полонену потвору. На його колінах сиділи ті самі кляті курви, які навішали піздюхів і без того понівеченій Орисі. До смерті переляканий Лемко спробував далі прикидуватись непритомним, але на його біду Кліторина хвацько жбурнула недопалок Мастер-Гопа прямо в око симулянтці.
- А! А! А!, - з болю закричав Лемко.
Та це був не кінець, вслід за бичком в те саме око влучив спльовок Вагелининого харкотиння. Лемчик скрутився в калачик і почав кликати свою маму. Та від цього йому стало ще більш боляче, бо колючий дріт вп’явся йому в плоть. Різкий і сильний удар по морді відволік пласкиву Орисю від рюмсання.
- Так сука на каво шестєріш?, - грізно спитав Мастер-Гоп.
- Я не сука, я Орися. Раком їбусь, в рот беру, не спльовую, - від переляку Лемко згадав настанови Венери.
- Ах ти ублюдіна! Ти чьо рамси папутала?! Да я таку уродіну худшему врагу не пажелаю.
- Я не ублюдіна, я Ле... ой Орися. Раком їбусь, в рот бер...
- Рот закрий піпєтка, тєбє слова нє давалі, - з цими словами Мастер-Гоп запіздолив Лемка по пузі штурвалом від літака СУ-27 (сувенір зі Скнилова).
- Відпустіть мене, я більше не буду! Я не знав, ну будь-ласка, ну помилуйте, я хочу до мами! Чесно, я нікому нічо не розкажу, я не хочу померти!
- Дєвчьонкі розберіться з нею, у мене єсть дєла, - давши під дих жертві ногою реальний пацан покинув приміщення.
- Сейчас прідьот Панас і он єй пакажет, - сказала одна з курвистих сестер.
- Га га га!
- Ну ви дівчата, ви маєте мене зрозуміти. Я одинока, в мене троє дітей, всі різної статі і кожне просить їсти, - проскиглила Орися, надіючись на розуміння близнючок.
- Апять етот бєларускій язик. Он меня уже заєбал! Давай єй в пізду кіпяток зальйом. Пасмотрім как ана будєт етімі губамі шевєліть.
- О кльова!, - сетри плеснули одна одній в долоні, задоволено їх потерли і підло захихотіли.
- Інтєрєсно какая у нєйо там прічьоска? Тоже под Елвіса?
- Га га! Ха ха!
Поки Кліторина ставила чайник на газ, Вагелина професійним рухом здерла з Орисі стрінги і...
- О Боже, ето гермафродіт!, - з жахом крикнула Вагелина і побігла до Кліторини в надії обняти її, щоб не було так страшно.
Дівчата заходились криком і в паніці перевернули чайник, який впав Вагелині на ноги і вона не втримала рівновагу. Падаючи, вона потягнула Кліторину. Все було б добре якби Кліторина не приземлилась гепою на газову плитку.
- О Боже! Кліторіна твая попа горіт!, - запанікувала Вагелина, показуючи пальцем на палаючий задок немічної курви.
- А маї репєрскіє! Што дєлать?!
- Я нє знаю.
- Ах ти сука! Дай вади!
- Вада разлілась.
- А, мая жопа печьот! А! Я уміраю!
Дурна курва розпласталась на підлозі і почала чекати смерті, а її сестра забилась у куточок і почала промовляти Євенгаліє. Кліторина вже змирилась з власною смертю і заплющила очі, як відчула що щось не так. Одним оком вона оглянула все навколо: “Так ето мая сука-сєстра сідіт і плачєт в углу, дальше, чяйнік, лужа... о Боже, етот драний гермафродіт сцит на мєня. Нєт он лєжит связаний і какта умудрілся впустіть на мєня струю! О нєт, он ілі ето ано абасцало маю попачку! Нєт! Нєт! Лучше б я умєрла! Всьо я падаю в обмарок.”
Мабуть Лемко дарма врятував життя клятій москалистій курві, але він більше переживав за те, що вогонь перекинеться з курви на підлогу, а потім на нього і всьо капут.
- Ах ти підар! Зачєм ти на нейо напісал?!!, - хапаючи повітря протринділа невдячна Вагелина, - Лучше б ана згарєла чєм била би абосцана гермафродітом!
Лемко не розумів – курви мали б дякувати йому за те, що він врятував їм життя.
- О нєт! Што же дєлать? Ето всьо ета старая шкапа! Ето ана во всьом вінавата!, - заходилась очманіла Вагелина, - Ето пророчєство!
ТУК-ТУК. Відчинивши двері, в приміщення зайшов великий жирний чоловік у якомусь дивному памперсі. За пазухою він тримав віконну раму.
- Што случілось, пачєму тут стільки диму?, - здивовано спитав Панас.
- А нє спрашивай... Давай дапрасі ету... етава підара, - Вагелина почала приводити до тями свою підгорівшу сестричку.
- Ах ти ж пот на яйцах бабуїна, гниючий послід носорога! Палучяй, помилка п’яної мами і тверезого сусіда!, - крикнув оскаженівший борець суматорі і з розмаху вперіщив Лемка по голові віконною рамою.
Лемко досі не міг зрозуміти за що його б’ють та не збирався зрадити своїх друзів, колег, однодумців і просто випадкових партнерів. Панас витягнув зі свого памперса гостре-прегостре лезо і почав ним шкребти по уламках шибки. Від цього пронизливого звуку на кухні почали гнутись ложки і вилки, та вимирати цілі колонії мікроорганізмів, що мешкали під паркетом.
- Хто твій сутенер?
- Будь-ласка припини...
Лемко не міг опиратися силі цього огидного звуку. Він відчував як в його мозку відмирали останні нейрони.
- Хто твій сутенер?, - повторив Панас.
Хоча Лемко був найхоробрішим зі сцикунів, але ж все-таки він був сцикуном, тому як не дивно він почав розказувати все про “Й.У.Х.” і пошуки древнього артефакта.
Панас нічогісінько не зрозумів з почутого. Мабуть через те, що він був глухуватим, а може через те, що його мама переспала з комбайнером-некрофілом, коли малюк Панас ще був у неї в утробі. Лоно матері не уберегло маленького Панасика. Могутній український хуй пройшов через його голову наскрізь.
А от у курв відвисли щелепи. Від шоку вони навіть забули, що не розуміють білоруську мову.
Кліторина жестом показала Панасу прикінчити Орисю (хлопнула себе по геніталіям).
- Раз піздєц, то піздєц, - промовив Панас і замахнувся могутньою рукою над головою полонянки.
Раптом невблаганний фатум вивів на арену ще одного персонажа – Варвару, яка увіріалась у кухню з відчайдушним криком: “Wazzup!”, який нагадував вереск орангутана в шлюбний період. Потужним ударом п’ятки в копчик вона знесла сумоїсту голову. Зі скаженим виразом морди вона вигризла йому пупок і плюнула ним в лице очманівшої Кліторини.
- Треба вшиватись звідси!, - крикнула скажена Варвара і кинула Орисю разом з батареєю у відчинену форточку.
За вікном одразу почулось гавкання зобних доберманів. Варвара повільно затягнулася тонкою сигаретою і з гідністю вийшла через двері.

Поза 10

Посеред актового залу винувато схиливши голову, стояв Лемко з обірваними цицьками новозеландської панди. Це було останнє зібрання “Йобанців Упиздячивших Хуя”. Роздратовані засідаючі оточили Лемка. Звідусіль долинали вигуки:
- Спалити його на хресті!
- Я зроблю з його пуцька галстук!
- Давайте живцем здерем з нього шкіру і будемо смажити на повільному вогні!
- Я не винен, я...
У відповідь в яйцеголового зрадника полетіли уламки цегли, бите скло і шматки дитячого конструктора “LEGO”. Тут увага засідаючих переключилася на Поцануса:
- На хуя ти привів ту сучару?!
- Усі наші старння зійшли на нівець!
- Завжди ти не подумавши стрибаєш на кожну сучку!
- Сучка не схоче, кобель, гав, не скоче!
- Я цього не хотів – це було згвалтування...
- Ти взагалі хто такий, гав на хуй? Я тебе в перший раз бачу.
- Але ти ж мені тоді клявся, обіцяв...
- Таких як ти в мене до хуя, я всіх не пам’ятаю...
Лемко як завжди впав на коліна і почав плакати. Та його спроби розчулити натовп не увінчались успіхом. Священник з червоним від люті обличчям розмахував над головою сокирою і несамовито кричав: “Мочити його на хуй!”
- Во ім’я господнє, - додав Поцанус.
Тут розчулена Венера пустила скупу чоловічу сльозу і натиснула на кнопку. Звідкісь опустився металевий гак і зачепив Лемка за труси. Підлога розсунулась і яйцеголовий зрадник побачив, який жах чекає його внизу. Божевільні очі, довгі пазурі на руках і ногах, а також піна, яка текла з ротів диких першокласників змусила здригнутись підвішеного за труси Лемка. Він почав плакати ще голосніше.
- Робіть це швидко, я не можу на це дивитися!, - ридала Венера.
Сльози співчуття текли по її великих пружніх та сексуальних, навіть в цей момент, грудях. Гак почав повільно опускатися в яму з першокласниками. Раптом з-під стола, за яким сидів святий отець вигулькнула усміхнена голова Варвари.
- Схаменіться!
Ніхто не звернув на неї уваги.
- Вислухайте мене!
І знову ноль уваги.
- Кожен хто прислухається до моїх слів отримає першокласний відсос за півціни.
Усі присутні уважно нашорошили вуха, лише гарчання першокласників порушувало тишу.
- Зараз я розкажу вам щось дуже важливе і перестаньте опускати цей гак накінець!
З гучним скрипінням іржавий механізм, який обертали негри-раби зупинився. В цей час хитрі першокласники почали вилазити один на одного, щоб добратись до ніг жертви. Клацання їхніх зубів змусило Лемка спорожнити сечовий міхур вісім разів підряд.
- Якось, коли я ще була маленькою і цнотливою дівчинкою, я сиділа на кухні з своїми сестрами і чекала, коли бабуся подасть нам вареники. І ось, коли вона несла баняк з щойно звареними галушками її почало теліпати, з рота пішла зелена піна з яскраво-голубим відтінком, а очі почали світитись. Вона завмерла з відкритим ротом і потойбічним дитячим голосом промовила: “У ті часи, коли ви почнете торгувати піздою, а я вже склею ласти, ви перший раз в житті побачите гермафродита з волохатими цицьками. Він буде настільки жалюгідним, що викликатиме у вас лише іронічну посмішку, навіть ваші ненаситні піхви не посміють посягнути на нього. Це буде знаменням початку великої війни між добром і злом. Ви зможете зарадити кінцю світу, об’єднавшись в лезбійському ритуалі і тоді мокра щілина одної з вас відригне древній артефакт, що ви маєте віддати псу з великими яйцями. Він знає, що робити далі.” Ми подумали, що вона знов похмельнулася з самого ранку як завжди. Просто в неї часто були приступи білої гарячки.
- Але я ж мужчина...
Давно в цьому залі так не реготали. Хтось оцінивши прікол Лемка жбурнув в нього цеглину.
- Якби не цей яйцегловий імбецил, я б ніколи не сприйняла це пророцтво всерйоз. Тепер я вам допоможу. Як бачите він заслуговує на життя, хоча одразу це не дуже помітно. Ви відпустите його нарешті?
- Ні хуя!
Тривожне ревіння сирени відволікло присутніх від страти. У коридорі пролунав вибух і в актовий зал влетіли охоплені полум’ям негри. Інші негри, побачивши це почали панічно кричати як мавпи і організовано розбігатись.
- Ах ви ж аблюди!, - крикнув священник і відрубав голову негру, що пробігав поруч з ним.
Побачивши це інші чорномазі, почали нервово курити і насвистуючи повертатись на свої місця, роблячи вигляд, що нічого не помітили.
- Це Мастер-Гоп..., - тільки й встигла вимовити Варвара.
Ракета зі свистом пролетіла над головою професійної соски і влучила в куток, де саме лизались засранці. Поцанус несамовито заверещав жіночим голосом і втік в маленький отвір в стіні. Усі присутні почали брати приклад зі свого безстрашного лідера і тільки раби не наважувались рипнутись з місця. На жаль огрядний священник застряв в аварійному виході. Маленьке перелякане негреня, підкоряючись інстинкту самозбереження, почало лізти в безпечну на вигляд гепу духовника. Паніка охопила людей і лише Венера зберігала спокій і почала керувати нігерською цивільною обороною. Лемко, який вже не мав чим сцяти – всрався. У бік натовпу полетіла ще одна ракета. Стара жирна негритоска з надлюдською реакцією підкинула милого карапузика назустріч снаряду. Голодне немовля проковтнуло на льоту смертоносну боєголовку і перетворилось на феєрверк. Стара зі слізьми на очах слідкувала за траекторією польоту різнобарвних шматків м’ясця. Крізь полум’я у кімнату зайшов Мастер-Гоп і пацан з бумбоксом на плечі. Пісня “Наколочка” геніального маестро Шуфутинського вселяла жах в серця виживших членів “Й.У.Х.”. У цей час Венера з Варварою годували негрів порохом і робили їм бензинові клізми.
- Ну чьо суки, закуріть нє найдьотса?!
Такого питання ніхто не очікував і чийсь тихенький голосочок з натовпу спитав:
- А ти с какой целью інтєрєсуєшся?
- Хто там такий дєрзкий?!
Тут негреня, витягши голову зі сраки падре гукнуло: “Дядя священник казав мочити його на хуй!”. За спиною Мастер-Гопа показались ще десятеро пацанів озброєних базуками і степлерами. Назустріч їм побігла перша шеренга замінованих негрів. Почалось жорстоке протистояння сил добра і кепки.
Лемко відчув як чиясь міцна рука стягнула його з гачка. Це була Варвара. Вона, взявши яйцеголового під пазуху, а Венеру за руку, потягла їх в обхід. Ніхто не помітив цього примітивного маневру і невдовзі вони тікали по коридору, що вів в каналізацію.
- Я мушу повернутись, я забула підпалити запал на неграх!, - крикнула Венера.
- Ну і піздуй!, - сказала Варвара.
- Ні, не треба, ти можеш загинути, - пробелькотів Лемко.
Венера пристально глянула в очі Лемка, ніжно взяла його за руку і пристрастно почала цілувати п’янкі вуста Варвари. Маленька кокетка почала масувати філейні частини прекрасної мулатки, яка у свою чергу стискала піхву Варвари. Лемко стояв збоку і дрочив, навіть собі. Після чергового мікрооргазма Венера схаменулась і грайливо вщипнувши Варвару за сосок, побігла до полю бою. Через хвилину запанувала загрозлива тиша і гучний вибух струснув повітря. Вони побачили Венеру, що уйобувала і старалась руками погасити полум’я на своїх персах. Ну вони й собі дали на педалі.
Приміський вокзал почав повільно опускатись під землю разом з рагулями, циганами, нормальними людьми і одною електричкою. Так загинув великий та грізний Мастер-Гоп та стартував початок кінця...

Поза 11

Невдовзі після вищеописаних подій десь глибоко під оперним театром сидів на троні Сосулькін-Просачковський. Вчергово енергійно відмаславши, він зрозумів, що пора діяти і в цьому йому могла помогти лише могутня десниця.
- Хай предстане пред мої очі трійця найвідважніших маслобоїв!
- Ми завжди в зоні досяжності твоєї кучерявої долоні, о наймогутніший, - промовили Тімур і Іван.
- Я, - додав Свирид своє слово.
- О, курва, Свирид знає нове слово!, - здивувався Іван.
- Еге, - пишаючись своїми лінгвістичними здібностями, з пафосом урочисто продекламував Свирид.
- Зберігайте благововійне мовчання перед вождем, о недостійні. Зараз я проведу вам інструктаж. По-перше принесіть сюди священний ковчег, по-друге осьову кістку з копулятивного органа антарктичного моржа, а по-третє продукт еякуляції статевозрілого оленя.
Після останніх слів холодний піт почав стікати по затвердівшим соскам тімуровців. Іван швидким, але точним рухом видобув з проміжцицькового просака засохшу, але все ще придатну до вжитку кінчу колишнього хазяїна. Свирид негайно побіг за ковчегом, а Тімур дістав з-за пазухи ту саму кістку, що він завжди носив з собою на всякий випадок. Через хвилину до зали торжественно увійшов Свирид з ковчегом у працьовитих руках. Він вручив свою дрогоцінну ношу Сосулькіну-Просачковському. Він привідкрив кришку святого ящика і божественно світло засліпило його. На тканині витканої з долонного волосся найзявзятіших онаністів лежала скручена бубликом муміфікована рука самого Казанови.
Рученька великого коханця плавно ковзала туди-сюди по кісточці елітного ластоногого. Кістка нагрілась і почервоніла від тертя і в цей момент Іван оросив її спермою оленя. З шипінням рідина почала випаровуватись і містичний дітородний туман охопив фанатиків. З плеєра Свирида залунали слова езотеричної пісні російського гурту Євро “Я иду тебя искать”. Передроченці об’єднались у ритуальному танці, що нагадував голубе весілля п’яних г(н)омів. Ця чарівна феєрія увінчалась лазерним шоу від Герта Гофа, якого вже четвертий місяць тримали в полоні і годували запліснявілими шкарпетками і поїли вагінальним секретом його матері. В ритуальному залі запахло ніжним ароматом аміаку та сірководню (о цей п’янкий запах свободи). Ритуал породив потужне електромагнітне поле. Під впливом потоку жорсткого випромінювання волосся на властній длані великого вождя отримало надприродну силу. Воно почало вказувати напрям до напівбожественного артефакта.
- Нарешті, хоч якийсь успіх!, - возрадувався неперевершений митець від правої руки.
- А що тепер робити з німцем, о хазяїне?, - зацікавився Тімур.
- Віддайте його на поталу першокласникам!
- Може не варто іти на такі крайнощі?, - запропонував Іван.
- Тобі щось не подобається, блядь?!
І тут Свирид, використовуючи ефектну жестикуляцію і дурнуваті гримаси вніс на розгляд партії в порядок денний пленуму пропозицію пов’язану з однією сукою-німфоманкою та стадом гуманних оленів. Пропозиція була підтримана буремними оплесками та скандуванням: “Правильне рішення! Підтримую! Даєш п’ятилітку за два помахи руки!”

Поза 12

- Што ви іспалняєтє, уроди блядь! Ми будєм жаловацца сутєньору!
- Да, да. Ви может бить і запіздячілі Панаса, но наш любімий вам нє па зубам!
- Ша бля!, - хором наказали сексовні бісексуалки – Венера і Варвара.
- Так, так, панєнки, чи була б ваша ласка трішки помовчати, - скромно натякнув Лемко.
- Їбальник закрий!, - гаркнули усі решта.
- І взагалі ми вашого Мастер-Гопа опустили. Хай тепер святого Петра розводить, а то в пеклі люблять хлопчиків з незайманим дуплом, - додала Венера.
- Ну всьо курви – маліна закінчилась, - ляпнула Варвара і тріснула закутих в гірлянди контрацептивів сестер (до біса гарних, навіть в цю нелегку мить) батіжком.
В цей час Поцанус, що йшов по сліду друзів, яких би він ніколи не зрадив і не покинув заради власної нікчемної шкури, яку він неймовірно обожнював і розглядав її щодня по 8 годин у дзеркалі, наткнувся на бригаду відважних та надиво тверезих працівників муніципалітета з питань міських дренажних систем. Як відомо наш любий мер на цю роботу наймав виключно корейців нелегалів, яких доставляли до Львова субмаринами по Полтві. Помітивши песика азіати, одразу припинили роботу та не по одразу очевидним причинам...
- Кавай!
- Пацани, гав блядь, гав на хуй, не їжте мене! Відсосу! Бля буду!
- Кавай!
- Нє, ну реально і яйця підлижу! Нікого не обділю! Ну то шо, гав блядь, домовились?
- Вай, кавай!
- Ну хуй з вами і в сраку можете тільки не всі одразу, а то мені ще на пошуки древнього артефакта йти.
Корейці, очевидно зацікавлені пропозицією Поцануса, почали наближатись. Та тут його осяяла геніальна думка і він на всякий випадок спитав: “А серед вас спідозних нема? А то я гандонів не прихопив, ну ж не знав, що вас зустріну. Ну поставте себе на моє місце – я ж вас ще добре не знаю...” Та Поцанус підсвідомо розумів, що вони все одно йому не признаються. Але йому було все рівно, бо він уже не міг тверезо мислити від переповнюючого збудження.
Годин через 30-40 Поцанус смачно потягував бацилку “Козачка”, що стрельнув у знесиленого бригадира. Бідолашні робітники з шаленими больовими відчуттями у геніталіях ловили собачі мандавошки на лобку.
- Хлопчики, ну чого ви такі в’ялі. Ми ж тільки почали. Ну добре тоді давайте я вас заведу якоюсь легкою еротичною грою, гав на хуй.
З шаленими криками “Шайтан!” корейці почали давати дьору в сторону етнічної батьківщини, ставши вегетеріанцями раз і на хуй (ну а чьо на хуй? Так, бо НА хуй ЗАВЖДИ встигнути можна). А хоробрий псяра, стоїчно проігнорувавши недооцінку власного лібідо, знов взяв слід Лемка та інших. Він знав, що з допомогою Варвари мета “Й.У.Х.” була близька як і його блискучі здоровенні яйця, які він нишком любив облизувати. Ось так гострий собачий нюх привів Поцануса до гей-клубу “Веселкові попки”. Знову він дозволив собі маленьку слабкість та треба було спішити і він побіг, немов Лессі, назустріч жорстокому світу, в якому не було місця для ніжного душею та обділеного увагою кобеля.
Та ось його гострий собачий нюх вловив тонкий запах холодного поту на анусі Лемка і його охопили романтичні спогади про шкільний майданчик, агресивне згвалтування першокласниками і ніжний, навіть дещо гетеросексуальний статевий акт з Лемком. Але Поцанус, як і всі великі лідери не мав права давати волю своїм почуттям у відповідальний для справи момент.
Він помітив на горизонті три знайомі постаті і двох напівголих путан – чуття привело його до ароматної мети.
- Яка радість, гав на хуй, я вас нарешті знайшов! Я уже переживав, що ви загинули.
- Ти ж з’їбався, псіна драна!, - дорікнула Венера.
- Та шо ти там шариш, чорномаза, гав блядь! Я організовано відступив для подальшого перегрупування моїх сил і розробки плану контратаки.
- Дозвольте доповісти, пане командир! Ми взяли в полон стратегічно важливих блядєй і тепер можем провести операцію з оживлення дорогого нам товариша С. П’ятихуя!, - впевнено доповіла Варвара, чухаючи п’яткою лобок.
- Ура! Товариші, гав блядь!
- Ура!, - вигукнули хором Венера і Варвара.
- П’ятихую слава!, - почав скандувати Лемко.
- Їбальник закрий!, - гаркнув Поцанус.
- Ти пасть закрой, піздюліна!, - діловито додали Кліторина з Вагелиною.
- А ну блядь, тихо, сучки! А то пизди позашиваю, - наказала Венера хтивим голосом.
- Годі базікати, гав на хуй! Вирушаємо до мавзолея найсвятішого зі святих. Мої попередники перенесли його туди, де ніхто не здогодається шукати в чудове СМТ в 1,5 км від Львова.
- А якщо конкретніше?, - поцікавилась Венера.
- Ну... Вас це, напевно, не дуже втішить... Карочє в Грибовичі, гав блядь.
Отож попрямували вони до найближчих смітників і заникались там, а сміттєвози самі доставили їх куди треба. На жаль вони не знали, що всередині кузова сміття пресується, зате Венера більше не переживала про струнку фігуру і плаский живіт.
Невдовзі вони прибули у поселення достойне гордого звання національного парку – Грибовичі. За допомогою нехитрих маніпуляцій з велосипедним насосом і анусом наші герої знову надали собі третій вимір. Не гаючи часу, Поцанус побіг шукати підходяще місце для ритуалу, користуючись ще однією своєю екстрасенсорною здатністю – з наближенням до мавзолею псові яйця починали неприродньо яскраво виблискувати і потихеньку сяяти. І ось коли вони дістались центру головної природньої пам’ятки Грибовичів, їх засліпив спалах надприроднього світла. Та коли до них повернувся зір, вони із подивом помітили, що Лемко обіймає та пестить два кавуна з урожаю початку нового міленіума і ласкаво називах їх “нарештівенерою”. Як виявилось сестри часу не гаяли і підкоряючись магії сміттєзвалища, уже майже довели одна одну до оргазму. Три бляді хвацько маніпулювали плоскогубцями, рубанком, стамескою та іншими еротичними забавками, з якими не розлучались ніколи. Венера ж з Поцанусом насолоджувались спогляданням сцени, достойної екранізації студією “Серп і влагаліще”, а Лемко (до якого ще не повернувся зір) продовжував благати кавуни перестати бути такими інертними. Крик потрійного оргазму відбився луною в небесах. Пролунали переможні ноти з пісні гурту E-rotic “Dr. Dick” і жоржетка Вагелини урочисто зригнула те заради чого полягло не одне покоління негрів з “Й.У.Х.” і не тільки.
- Ой, а чого він такий маленький?, - здивувалась Венера.
- Замовкни, жінко! Він просто змерз, гав на хуй!
Вагелина почала голосно стогнати і подихати на очах – її суглоби виверталися, очі вилазили з орбіт, а очко вкрилось тріщинами. Без хуя всередині вона втратила цілісність свого біополя і розклалась на очах за лічені хвилини.
- Нєєєєєєєєт! Пачєму?! За што?! Нє брасай мєня с німі! Ти же єдінствєнная із ніх, кто панімаєт чєлавєчєскій язик!, - скрушно побивалась Кліторина і стадо войовничих бомжів, відчувши слабку особину, накинулось на неї і вмить пошматувало.
Санітари міст і сіл, смітників і звалищ ніколи не помилялись у виборі жертви. Смачно плямкаючи, вони знов поховались у своїх норах.
- Хрень у них! За вазелин! За могутню правицю!, - крикнув Сосулькін-Просачковський, вказуючи останньою на тріумфуючого Поцануса.

Оргазм ІІІ

Поза 1

Отож легіони онаністів на чолі з трьома великими центуріонами під керівництвом ясночолого цезаря кинулись в атаку. Негідні плебеї очолювані патрицієм Поцанусом Гаєм Октавієм ІІІ без команди синхронно всцялись. Безстрашні легіонери сьомої центурії другого легіону четвертої когорти захлинались під напором золотих дощів, задихались в хмарах аміакових міазмів, але не зупинялись ні на мить продираючись по трупах загиблих компаньйонів в страху перед обрядом децимації (коли за провину кожному десятому відрубували праву руку).
- Я не можу більше їх стримувати!, - несамовито закричав Лемко.
- Залишилось всього п’ятнадцять легіонів! Тримайся як чоловік, тьфу, що я верзу! Я через тебе себе дурою виставила!, - сексуально промовила Венера, проводячи еротичну стимуляцію своїх сосків.
- Нічого ти все одно найкраща, - сказала Варвара, явно відчуваючи збільшення відносної вологості та зміну атмосферного тиску у своїй вагіні.
- Ану дотримуйтесь дисципліни, гав на хуй, в рот вам мою сраку!
Після цих слів Лемко еротично замружився і облизав пересохлі від хвилювання губи. Поцанус, помітивши це, скривився не приховуючи дивну суміш огиди і бажання. Такий коктейль можна порівняти лише зі спокусою спробувати на смак власну сперму, подрочивши вперше (Вано Дегустатор 4ever!). Але зараз був непідходящий момент для прояву дружби цих мужніх чоловіків.
Тімур грізно вимахував важкою римською хоругвою, Іван тряс цицьками в такт Тімуровим рухам, а Свирид цитував 18-й розділ з книги “Основи програмування на Brainfuck”. Кожен підбадьорював бойові легіони як міг.
Уреатно-аміачні ресурси “Й.У.Х.” доходили до свого логічного завершення. Хоробрим захисникам святого фаллоса довелось йти врукопашну. Лемко розштовхував онанюг ерригованим бичим хуйом, Поцанус осліплював їх своїми когерентними яйцями, від чого в дрочунів вигорали кучері на долонях, Варвара застосувала прийом “Чорна діра”, засмоктуючи ворогів у своє лоно, з якого нема вороття і останнім, що бачили її жертви була татуха на лобку “Оставь надежду всяк сюда входящий”, і сапфірові ворота кохання закривались за ними назавжди. Лише Венера незворушно гіпнотизувала дрочерів своїми божественними сосками, які рухались містичною спіральною траекторією, мало хто знав, що її бюст коричневий ззовні та білий під одягом був заряджений Кашпіровським і Чумаком. Ось так завжди: кастери кастять, файтери файтяться, партія набиває левел. Та все одно не дивлячись на грамотну прокачку сили були не рівні.
- Покажем їм чий спосіб життя укріпляє організм!, - вигукнув роздрочений Сосулькін-Просачковський.
І він вийшов перед дружиною своєю, і став він у рівному двобої з воріженьками хуй-зна якої орієнтації. І махнув він рученькою булатною та встояли окаянні басурмани, і гукали вони, і глумилися над чоловічим безсиллям богатирським. Та не діяли їхні чари темні на славного воїна руського ібо бився він на землиці рідній.
- Схиліться, кондомати! Ібо не відаєте ви, що глаголить вам імператор, государь і убердомінатор отроків, що не знають куди подіти свої руки. Ібо навіть в кишенях не знаходять вони бажаного релаксу. Азь єсьм піздєц і немезіс ваш. Бо паде моя длань караюча на ваші їбанутні жопи! І зімкнуться навіки ваші сідниці, і будете змушені до кінця віку свого ротом срати! Ідіть сюда на хуй, вам всім пізда, гандонам недоштопаним!!!
Борці “Й.У.Х.” не здавались і захищались ще агресивніше, немов загнаний дятлами у глухий кут мужчинка. Та сильний, зараза, був мегасмикун. Чим би це все закінчилось ми їбем та на арену вийшов з тіні фантом опери а.к.а. сцяючий бомж Вася. Неприродньо швидким рухом він спиздив п’ятий хуй і зник в тунелях бомжів.

Поза 2










13PAGE 15


13PAGE 142215




Heading 1Default Paragraph Font Table Normal
No List Document Map Page Number

Приложенные файлы

  • doc 10910604
    Размер файла: 276 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий