цб

1 виділяють два шляхи утворення центральних банків:
1) еволюційний-поступове перетворення емісійного банку в ЦБ, характерний для країн в яких на поч. 20 ст вже існували емісійні банки(швеція 1668, ВБ 1694, франція 1800, росія 1860Комерційні банки широко використовували випуск банкнот як одне з
джерел мобілізації капіталу. Однак у процесі розвитку кредитної системи
банкнотна емісія зосередилася в небагатьох великих банках, які користу-
валися загальною довірою. Це поступово привело до монопольного закрі-
плення випуску банкнот за одним банком, який спочатку називали націо-
нальним, чи емісійним, а потім центральним банком, що відповідало його
головному становищу в кредитній системі.
2) директивний-(характер для країн в яких на поч. 20 ст не існувало єдиного емісійного банку) прийняття державою спеціальних банківських актів про ство-
рення центрального банку як емісійного інституту, наприклад, так
створені Федеральні резервні банки в США 1913 р., пострадіанські країни
Головні положення що визначають статус ЦБ
1 порядок визначення завдань ЦБ
1.1 забезпечення стабільності нац. гр одиниці
1.2 сприяння ефективного розвитку банк. Системи і забезпечення її надійності
1.3 забезпечення безперебійного та ефективного функціонування платіжної системи
2 характер взаємовідносин цб з органами держ влади. У більшості країн зроїв ринковою економікою як правило передбачено звітність цб законодавчим органам держ владита певна залежність від виконавчих
3 рівень ек незалежності цб, цб самостійно формують бюджет
4 порядок призначення керівництва цб, керівників призначає глава держави або обирає законодавчий орган з кандидатури запропонованої президентом

2 Напрями діяльності ЦБ
1 ЦБ є емісійним центром держави тобто є монополія емісії грошей і регулювання обігу
2 Банк банків. Головними клієнтами центрального банку є комерцій-
ні банки. Центральний банк забезпечує їхнє касове, кредитне і розра-
хункове обслуговування; зберігає вільну грошову готівку комерційних
банків (касові резерви)
3 орган банківського регулювання
4 Банкір і фінансовий агент уряду. Як банкір уряду центральний банк є його касиром і кредитором. У центральному банку відкриті рахунки уряду й урядових ві-
домств. У більшості країн центральний банк забезпечує касове виконання
державного бюджету.
5 провідник гр.-кред політики
6 орган валютного регулювання і конролю. Регламентує валютні відносини ек суб’єктів,проводить курсову політику на підтримання обміного курсу нац. Валюи, управляє зол вал резервами
7 інформаційно статистичний та аналітичний центр гр. і банк. Системи
Операції ЦБ
вої функції центральний банк реалізує
через операції, які поділяють на пасивні та активні. Пасивні операції цен-
трального банку – це операції з формування його ресурсів. Вони відобра-
жені в пасиві балансу. Головними статтями пасиву балансу центрального
банку є: банкноти в обігу, кошти комерційних банків, кошти уряду (казна-
чейства), зобов’язання перед міжнародними фінансово-кредитними інсти-
тутами (наприклад, МВФ), інші зобов’язання, власний капітал
Види пасивних операцій
1 емісія готівки
2 збереження резервів комерційних банків
3 залучення коштів урядових структур
4 відкриття рахунків для іноземних урядів, інозум ЦБ та між нар вал-фінансових і кредитних організацій
5 одержання кредитів від між нар фінансових організацій
6 емісія і розміщення серед ком. Банків власних боргових зобов’язань
7формування власного капіталу( залежить від форми власності: державна, акціонерна з участю держ у формувані капіталу, акціонерну без участі)
Активні операції – це операції з розміщення ресурсів централь-
ного банку. Головними статтями активу балансу центрального банку є такі: золотовалютні резерви, кредити банкам, цінні папери уряду та інші активи.
Види активних операцій
1 оперіції з ціними паперами на відкритому ринку. Операції на відкритому ринку з цінними паперами сьогодні є головним засобом впливу на грошову пропозицію майже в усіх країнах Заходу. В Україні цінні папери уряду становлять невелику частку
в загальній сумі активів. Купувати цінні папери уряду Національний банк України може лише на вторинному ринку
2 операції рефінансування комерційних банків В Україні НБУ рефінансує комерційні банки через кредити “овернайт”, кількісні й процентні тендери, операції на відкритому ринку, операції РЕПО тощо. Свої кредити центральні банки надають на короткий термін підзаставу цінних паперів.
3 операції із зол-вал резервами. Золотовалютні резерви слугують надійним забезпеченням зобов’язань центрального банку, у тому числі готівки в обігу
Золотовалютні резерви НБУ складається з таких активів
1 монетарне золото
2 СПЗ
3 резервна позиція у мвф
4 інозем валюта у вигляді банкнот або коштів на рахунках за кордоном
5 ціні папери окрім акцій оплачені в інозем валюті
НБУ поповнює зол-вал резерви шляхом
1 купівлі монетарного золота та інозем валюти
2 отрпмання доходів від операцій з інозем валютою, банк металами
3 залучення коштів від між нар фін. організацій , інозем. держав та інших кредиторів

3 НБУ б був утворений у 1991 р на базі укр. республ. контори держ банку СРСР яку було оголошено власністю україні
Статус і принципи діяльності НБУ визначені в Конституції. Відповідно до ст.
99 Конституції України, основною функцією Національного банку є за-
безпечення стабільності національної грошової одиниці України – гривні.
Діяльність НБУ регулює Закон України “Про Національний банк
України”, ухвалений Верховною Радою України 20 травня 1999 р.
Відповідно до Закону, Національний банк України є центральним
банком України, особливим центральним органом державного управління Він має право законодавчої ініціативи, тобто офіційно вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо прийняття або скасування законів, внесення до них змін
НБУ заборонено
1 бути акціонером банків та інших п-ств та установ
2 здіснювати операції з нерухомістю
3 здіснювати торгівельну, страхову, виробничу діяльність
4 надавати кредити і позики фіз. та юр особам
СЛУЖЮОВЦЯВ НБУ ЗАБОРОНЕНО
1 входити до керівних органів ком банків
2 не можуть бути народними депутатами, членами уряду, займатися підпр діяльністю окрім викладацької, наук та творчої діяльності
3 отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ за винятком НБУ
Принципи організації та функціонування НБУ
1 незалежності
2 парламентського та президентського контролю за діяльністю НБУ
3 розмежуванння держ фінансів і коштів НБУ
4 організації на підставі держ власності
5діяльність без мети одержання прибутку
6 ек самостійності
7 колегіального управління системою НБУ
Структура НБУ
1 організаційна структура будується за принципом централізації з вертикальним впірпорядкуванням
Головні елементи центральний апарат,філії (територіальні управління НБУ), структурні підрозділи (відомча охорона, центральна бібліотека, навчальний центр, центр наукових досліджень, управління організації будівництва і реконструкції), структурні одиниці (оперативне управління, центральне сховище, державна
скарбниця України, центральна розрахункова палата, господарсько-експлуатаційне управління, група управління проектами міжнародних кредитних ліній), спеціалізовані підприємства (фабрика банкнотного паперу, банкнотно-монетний двір), навчальні заклади.
2 територіальна структура- 24 управління у областях і АРК
3 функціональна структура – структура відповідних департаментів та управлінь центрального апарату НБУ дояких належать ген деп. Банк нагляду, ген деп. Гр.-кр пол.., ген ек деп., деп. Банк безпеки, деп. Зов=ек відносин
4 управлінська структура є Рада Націо-
нального банку і Правління Національного банку. Рада Національного
банку складається з 15 членів, які працюють на громадських засадах. Сім
членів Ради призначає Президент України, сім – Верховна Рада України.
Голова Національного банку до складу Ради входить за посадою. Чле-
нів Ради НБУ призначають на сім років. Голову Ради та його заступника
обирає Рада Національного банку терміном на три роки. Рада Націо-
нального банку проводить засідання не рідше одного разу в квартал.
Головні повноваження Ради Національного банку визначені ст. 9
Закону України “Про Національний банк України”. Відповідно до цієї
статті, Рада Національного банку виконує такі функції:
– розробляє основні засади грошово-кредитної політики і контр-
олює їхнє виконання;
– аналізує вплив грошово-кредитної політики на стан соціально-
еконо мічного розвитку України;
затверджує кошторис доходів та видатків НБУ, бухгалтерський
баланс банку, розподіл прибутку НБУ за звітний період;
– визначає аудиторську компанію для проведення зовнішньої ауди-
торської перевірки НБУ;
– вносить рекомендації правлінню НБУ щодо впровадження захо-
дів грошово-кредитного та валютного регулювання, розвитку банків-
ської системи.

До повноважень Правління НБУ входить:
– встановлення відсоткових ставок НБУ, обов’язкових резервів,
економічних нормативів;
– емісія готівкових грошей;
– встановлення лімітів щодо проведення операцій на відкритому
ринку тощо.
Правління також визначає організаційні основи та структуру НБУ,
видає нормативно-правові акти Національного банку, розробляє і по-
дає на затвердження Раді річний звіт НБУ, проект кошторису доходів
та видатків НБУ, бухгалтерський баланс банку тощо. Очолює Правлін-
ня Голова Національного банку, якого призначає на посаду Верховна
Рада України за поданням Президента терміном на п’ять років. Голова
одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою та Прези-
дентом за діяльність Національного банку України.
Кількісний та особовий склад Правління НБУ формує Голова На-
ціонального банку, а затверджує Рада Національного банку. До складу
Правління входять заступники Голови Національного банку, директо-
ри найважливіших департаментів банку та начальники головних тери-
торіальних управлінь банку.
Функції НБУ
1) відповідно до розро блених Радою Національного банку України
Основ них засад грошово-кредитної політики визначає та проводить
грошово-кредитну політику;
2) монопольно проводит ь емісію національної валюти України та
організовує її обіг;
3) є кредитором останн ьої інстанції для банків і організовує систе-
му рефінансування;
4) визначає для банків правила проведення банківських операцій,
бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
5) організовує створен ня та методологічно забезпечує систему
грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статисти-
ки платіжного балансу;
6) визначає систему, п орядок і форми платежів, у тому числі між
банками;
7) визначає напрями ро звитку сучасних електронних банківських
технологій, створює, координує та контролює створення електронних
платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяль-
ності та засобів захисту банківської інформації;
8) здійснює банківське регулювання та нагляд;
9) веде Державний реєс тр банків, ліцензує банківську діяльність та
операції в передбачених законами випадках;
10) веде офіційний реє стр ідентифікаційних номерів емітентів пла-
тіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

Приложенные файлы

  • doc 11120421
    Размер файла: 58 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий