Відповіді на питання контрольної роботи по РЛС…

44. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
Етапи: а) виявлення трас цілей (ухвалення рішення про наявність трас);
б) супровід трас цілей, що складається з регулярного обчислення й уточнення їхніх параметрів.
Процес вторинної обробки складається в результаті послідовного виконання наступних операцій: виявлення трас цілей; супровід і оцінка параметрів траєкторії.
Виявлення траси в процесі вторинної обробки може здійснюватися візуально (оператором) або автоматично (обчислювальним пристроєм).
Автоматичне виявлення траси називають автозахопленням. Для з'ясування фізичної суті операцій вторинної обробки розглянемо один з можливих способів автозахоплення траси цілі за даними двокоординатної оглядової РЛС (рис.1).

Рис.1. Варіант способу автозахоплення траси цілі за даними двокоординатної РЛС
Операція обчислення координат мети в подальших циклах огляду називається екстраполяцією координат, а точка простору, відповідна розрахунковим значенням координат целі - екстраполірованою точкою (ЕТ).
Операцію порівняння відміток, що потрапили в строб, називають звіренням або селекцією.
Після відбору в стробі однієї «істинної» відмітки необхідно уточнити (згладити) координати відмітки і обчислити параметри траси.
Разом із задачами виявлення, супроводу цілей і видачі споживачам згладжених значень координат і параметрів трас в процесі вторинної обробки може здійснюватися прогнозування (пролонгація) координат цілей.
В процесі автосупроводу кожної цілі розв'язуються наступні задачі:
1. Визначення (оцінка) згладжених параметрів траси цілі (координати, курс, швидкість, прискорення і т.д.);
2. Екстраполяція параметрів траси на один або декілька оглядів;
3. Виділення області, в якій з певною вірогідністю очікується поява відмітки в новому огляді (стробує);
4. Звірення параметрів екстрапольованої точки з параметрами відміток, що потрапили в строб, і вибір однієї з них для продовження траси (селекція відміток в стробі).


ОСНОВИ РАДІОЛОКАЦІЇ
1. Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ППО.
РТВ ППО ПС призначені для:
ведення безперервної РЛР імовірного повітряного противника, його виявлення на максимально можливих дальностях, у всьому діапазоні висот і швидкостей польоту, розкриття його складу, бойових порядків і напряму дій, визначення держаної приналежності ПО;
видачі командуванню і підрозділам ЗРВ ППО розвідувальної і бойової інформації про ПО;
визначення координат ядерних вибухів;
сповіщення штабів, військ, об’єктів про загрозу повітряного нападу.
Етапи розвитку:
І – 1933-1946 р.р. від ідеї Ощепкова про виявлення ПО за допомогою ЕМХ до розвитку техніки: РУС 1, РУС-2, П-3А;
ІІ – 1946-середина 60-х р. Техніка: П-50, П-20, П-30, П-15, П-35, П-14, П-80;
ІІІ – середина 60-х р.– середина 70-х р. Техніка: ПРВ-11,ПРВ-13, ПРВ-17, ПРВ-9, ПРВ-16, 5Н87, 64Ж6, П-70, П-95 (Буг), П-96;
ІV – з середини 70-х р. Перехід до техніки інтегральних мікросхем: 5Н69, 5Н59, 19Ж6, 55Ж6, 5У75, 57У6.



2. Склад та характеристика радіолокаційної системи.
Під системою радіолокації розуміють конструктивну сукупність радіотехнічних засобів, певним чином розміщених на території і функціонально зв'язаних між собою для вирішення задачі збору, обробки і видачі радіолокаційної інформації.
Відповідно до визначення система радіолокації включає:
засоби радіолокації;
засоби обробки радіолокаційної інформації;
засоби передачі радіолокаційної інформації.
Система радіолокації ППО здійснює:
радіолокаційну розвідку повітряного простору;
пізнання повітряних цілей;
контроль за польотами своїх літаків;
спостереження і видачу даних про метеообстановку і ін.
Радіолокаційна інформація, яку видає система, використовується також для оцінки повітряної обстановки і вирішення задач:
цілерозподілу;
визначення необхідного наряду сил і засобів ППО;
цілевказівки зенітним ракетним комплексам;
наведення винищувальної авіації на повітряні цілі.
До засобів радіолокації відносяться:
засоби активної локації;
засоби пасивної локації;
засоби активно-пасивної локації;
засоби локації з активним запитом і відповіддю (САЗВ), призначені для роботи по своїх об'єктах.



43. Задачі, які вирішуються при вторинній обробці радіолокаційної інформації.
Задача вторинної обробки полягає в “зав’язуванні” (виявленні) трас та в супроводженні цілей.
Вторинна обробка РЛІ забезпечує ухвалення рішення про виявлення траси (траєкторії) цілі й уточнення результатів вимірів на основі аналізу сукупності (послідовності) координат, що змінюються від огляду до огляду, і параметрів траси повітряного об'єкта, отриманих у результаті первинної обробки РЛ сигналів.
Вторинній обробці піддаються радіолокаційні оцінки, отримані за кілька оглядів. Показниками якості виявлення трас є умовні імовірності правильного виявлення траси Dтр, помилкового виявлення траси Fтр і інші. Якість супроводу трас характеризують середньоквадратичними помилками оцінок координат цілей і параметрів трас (V, a). При вторинній обробці можуть також виконуватися операції траєкторних розрахунків, що дозволяють визначити особливі точки трас (початок маневру, початок постановки перешкод і т.п.).








42. Методи зйому радіолокаційної інформації в РЛС.
Методи вимірювання координат виявлених повітряних об’єктів залежать від режиму зчитування інформації та конструктивних особливостей РЛС. В РЛС передбачені два режими зчитування інформації: візуальний і автоматичний.
При візуальному способі зчитування інформації вимірювання координат здійснюється оператором візуально по індикатору шляхом інтерполяції позначок від цілей між мітками дальності та азимута. При цьому візуально визначаються лише дві координати: азимут і дальність.
При автоматичному способі зчитування інформації вимірювання координат здійснюється системою автоматичного визначення координат. При цьому визначаються повні просторові координати цілей: дальність rц, азимут (ц, кут місця (ц і висота hц.
Дальність до цілі визначається по величині часу запізнювання ехо-сигналу.
Азимут до цілі визначається по центру пачки ехо-сигналів.
Для визначення кута місця цілей використовується різновид моноімпульсного амплітудного методу.
Висота цілі визначається за даними вимірювання дальності до цілі та кута місця цілі.



3. Узагальнена структурна схема РЛС.


Склад і призначення елементів:
передавач – формує високочастотні зондуючі імпульси великої потужності
приймач – підсилює прийняті високочастотні сигнали і переносить їх в область проміжної частоти для подальшої цифрової обробки
антена – перетворює високочастотні коливання передавача в електромагнітні коливання тієї ж частоти та випромінює їх в заданому напрямі, а також перетворює прийняті високочастотні електромагнітні коливання в електричні коливання тієї ж частоти
пристрій повертання антени – повертає антену навкруги своєї осі з заданої швидкістю
антенний перемикач – почергово підключає антену до передавача або приймача
індикатор – електронно-променева трубка, на якій відображається інформація про повітряні об’єкти
пристрій керування РЛС – керує роботою РЛС
синхронізатор – видає тактові імпульси на усі пристрої РЛС для їх узгодженої роботи
селектор рухомих цілей – відбраковує відбиті сигнали від місцевих предметів і накопичує інформацію про повітряні об’єкти
дальномір – вимірює дальність до повітряних об’єктів
кутомір – вимірює кут місця на повітряні об’єкти



4. Узагальнена структурна схема передавача та антени РЛС.
















Склад і призначення елементів:
підмодулятор – формує зондуючі сигнали малої потужності
модулятор – підсилює зондуючі сигнали до потрібної потужності
генератор високої частоти – переносить сигнали в область високих частот
хвилевід – передає високочастотну енергію до опромінювача антени
опромінювач – перетворює електричні коливання в електромагнітні та випромінює їх на дзеркало антени
дзеркало антени – відображує електромагнітні хвилі в заданому напрямі




41. Етапи первинної обробки радіолокаційної інформації.
Етапи:
виявлення цілей:
виявлення одиноких ехо-сигналів
остаточне виявлення цілей
визначення ознак цілей
вимірювання координат цілей.


Рис. Структурна схема систем цифрової обробки РЛІ













40. Задачі, які вирішуються при первинній обробці радіолокаційної інформації.
Первинна обробка радіолокаційної інформації полягає в виявленні цілей, визначенні їхніх характеристик та вимірюванні координат.
Задачі:
виявлення на тлі перешкод і шумів сигналів, відбитих від ПО
оцінка параметрів, виявлених сигналів.
На первинну обробку надходять РЛ сигнали від РЛС. Показниками якості такої обробки є умовні імовірності правильного виявлення цілей і помилкової тривоги (помилкового виявлення) і середньоквадратичні помилки оцінок координат цілей. У ході первинної обробки РЛІ можуть також оцінюватися швидкість цілі, рівень і модуляція ЕПР і інші параметри. Сукупність оцінок параметрів цілі, представлена у вигляді набору чисел, складає радіолокаційну позначку. Позначки можуть бути дійсними, тобто отриманими від дійсних, реальних повітряних об'єктів, і помилковими, отриманими унаслідок впливу перешкод і шумів. Первинні виміри, здійснювані в системі координат РЛС {r, (, (}, можуть доповнюватися середньоквадратичними помилками (r, ((, ((), умовними імовірностями дійсного D і помилкового F виявлення й ознаками цілі (склад, тип, приналежність і т.п.).



5. Узагальнена структурна схема приймача та індикаторного пристрою РЛС.






























Склад і призначення елементів:
- ПВЧ –підсилювач високої частоти – підсилює прийнять вч сигнали
- ЗМ + Г –змішувач за допомогою гетеродина переносить вч сигнали в область проміжної частоти
- ППЧ – підсилювач проміжної частоти – підсилює сигнали на проміжній частоті
- АД (ФД) – амплітудний (фазовий) детектор – виділяє з проміжної частоти корисний низькочастотний сигнал
- ВП – випрямляючий пристрій – перетворює нч сигнали в напругу постійного струму, яка подається на ЕПТ
- селектор рухомих цілей – відбраковує відбиті сигнали від місцевих предметів і накопичує інформацію про повітряні об’єкти та передає її на ЕПТ
- ЕПТ – електронно-променева трубка, на якій відображається інформація про повітряні об’єкти



6. Методи радіолокації та їх характеристика.




39. Класифікація радіолокаційної інформації.
Радіолокація-область науки і техніки, предметом якої є спостереження різноманітних об'єктів (визначення їх місцеположення) за рахунок прийому та аналізу відбитих, перевипромінюваних або випромінюваних ними радіохвиль.
Радіолокаційна інформація-сукупність даних про цілі, що одержана засобами радіолокації.
Склад РЛІ:
просторові координати цілі: (
·, r, H) або (х, у, Н)
курс і швидкість польоту цілей
характеристики загального і індивідуального впізнавання
характеристика цілі (одиночна, групова, постановник завад і ін.)
дані про тип (клас) ПО і склад групової цілі.
Радіолокаційні цілі-об'єкти спостереження, інформація про які викликає практичний інтерес.
Об'єктами (цілями) локації є аеродинамічні (літаки, аеростатичні (АДА, повітряні кулі) і ракетні літальні апарати (ЛА), що рухаються в атмосфері. Основні класи об'єктів істотно відрізняються між собою по геометрії ЛА, їх радіолокаційним і льотно-технічним характеристикам. Варто розрізняти:
літаки стратегічної авіації (СА);
літаки тактичної і палубної (авіаційної) авіації (ТА);
стратегічні крилаті ракети (СКР) - ударні безпілотні літаки, що неповертаються;
авіаційні і зенітні ракети (керовані реактивні снаряди) різних класів;
безпілотні (або дистанційно пілотовані) ЛА-БПЛА (ДПЛА);
розвідувальні або що турбують, можливо - РЕБ;
автоматичні дрейфуючі аеростати (АДА) і повітряні кулі, у перспективі, можливо, і дирижаблі.


38. Основні етапи обробки радіолокаційної інформації.
1) просторова обробка когерентних сигналів багатоелементною антенною системою;
2) тимчасова внутрішньоперіодна обробка когерентних сигналів, яка включає нелінійну обробку (обмеження, логарифмування і т.д.) і узгоджену фільтрацію або кореляційну обробку;
3) міжперіодна компенсація корельованих перешкод, обумовлених віддзеркаленням від місцевих предметів, гідрометеорів і спеціальних відбивачів (дипольних відбивачів);
4) накопичення сигналів і формування деякої статистики про сигнали, що приймаються, на основі якої приймається рішення про виявлення і оцінюються параметри сигналу;
5) порогове випробування вирішальної статистики і реалізація алгоритмів виявлення і оцінки параметрів сигналів;
6) формування відміток знайдених цілей;
7) селекція і групування нових відміток по приналежності до траєкторій супроводжуваних і знов поступаючих на супровід цілей;
8) зав’язка і попереднє визначення параметрів нових траєкторій;
9) прив'язка нових відміток до траєкторій цілей, що знаходяться на супроводі;
10) фільтрація параметрів траєкторій цілей в процесі рішення задач зав’язки і супроводу траєкторій, а також на користь споживачів інформації.
Операції 1-2 складають етап внутрішньоперіодної просторово-часової обробки одиночних когерентних сигналів.
Операції 3-6 складають етап міжперіодної обробки сукупності сигналів, відображених від кожної цілі в процесі рівномірного сканування променя антени в зоні огляду.
Операції 7-10 складають етап міжоглядової обробки РЛІ про траєкторії супроводжуваних цілей.



6. Методи радіолокації та їх характеристика (продовження).
Розрізняють наступні види радіолокації: активну, активну з активною відповіддю, напівактивну, пасивну.
Активна радіолокація заснована на тому, що випромінювані РЛС коливання - зондуючий сигнал - відображаються від цілі і потрапляють в приймач РЛС у вигляді відображеного сигналу.
Активна радіолокація з активною відповіддю (САЗВ) характеризується тим, що у відповідь сигнал є не відображеним, а перевипроміненим за допомогою спеціального відповідача-ретранслятора.
Системи радіолокації, що рознесені, в яких передача зондуючого сигналу і прийом відображеного сигналу виробляється в різних пунктах, називають також системою активно-пасивної (напівактивної) радіолокації.
Пасивна радіолокація заснована на прийомі власного радіовипромінювання цілей.

7. Основні тактико-технічні вимоги, що пред’являються до РЛС.
Основними тактико-технічними вимогами, до будь-якого радіолокаційного засобу, є:
склад видаваної інформації
параметри зони виявлення
точність видаваної інформації
розрізнювальна здатність
дискретність (темп) видачі даних
пропускна здатність, завадо захищеність
характеристики надійності
часові характеристики (час розгортання, згортання, включення, зміни режимів роботи)
маневрені характеристики (кількість транспортних одиниць, характеристики транспортування) і інші.
Інформація яку видає РЛК (РЛС) БР, повинна мати наступний склад:
просторові координати цілі{(, r, H} або {x, y, H};
можливо, курс і швидкість польоту цілей;
характеристики загального й індивідуального впізнавання;
характеристика цілі (одиночна, групова, постановник завад і ін.) і
по можливості дані про тип (клас) ЗПН і склад групової цілі.



8. Основні тактико-технічні характеристики РЛС:

склад видаваної інформації - перелік відомостей (даних) про повітряні об'єкти, які можуть бути одержані за допомогою РЛС (РЛК)

інформаційна здатність - максимальне число знайдених повітряних об'єктів, по яких РЛС видає інформацію радіолокації заданого складу і якості зі встановленою дискретністю

зона виявлення - область простору, в межах якої РЛС забезпечує виявлення цілі при заданих вірогідності правильного виявлення і вірогідності помилкової тривоги

перешкодозахищеність - кількісна характеристика здатності РЛС виконувати бойову задачу в умовах радіоперешкод

точність видаваної інформації - характеризується помилкою вимірювання, що є різницею між істинним і зміряним значеннями координат

роздільні здатності по вимірюваних координатах - визначаються мінімальною відстанню по цій координаті між двома точковими цілями, що мають однакові значення інших координат, при якій наявність однієї цілі не заважає знаходити другу ціль і вимірювати її координати

часові і маневрені характеристики - час розгортання, час згортання, час включення і виключення, час проведення контролю функціонування, кількість, габарити і маса транспортних одиниць, вид транспорту, можливості, способи і швидкості транспортування

надійність - властивість РЛС зберігати свою працездатність і забезпечувати рішення покладених задач при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту в заданих режимах і умовах застосування.

живучість - властивість РЛС зберігати свої тактико-технічні характеристики в умовах вогневої дії з боку супротивника і забезпечувати задані умови живучості бойового розрахунку в умовах застосування зброї масового ураження.

електромагнітна сумісність - здатність РЛС функціонувати з необхідною якістю при дії на неї ненавмисних взаємних перешкод і не створювати неприпустимих радіоперешкод іншим радіоелектронним засобам

характеристики системи контролю - забезпечення контролю технічного стану РЛС, діагностики апаратури, своєчасного відшукання і усунення несправностей.
характеристики системи технічного обслуговування і ремонту - забезпечення підтримки РЛС в працездатному стані.
склад і кваліфікація бойового розрахунку
ергономічні характеристики - характеристики, реалізація яких дозволяє погоджувати властивості і можливості людини-оператора з технічними засобами РЛС.


37. Задачі, які вирішуються при обробці радіолокаційної інформації.
У теорії радіолокації основні етапи і пов'язані з ними задачі радіолокаційного спостереження і обробки РЛІ зводяться до наступних процедур:
1. Виявлення цілей, під яким розуміється процес ухвалення рішення про наявність цілей на вході приймального пристрою РЛС з допустимою вірогідністю помилкового рішення.
2. Вимірювання координат - дозволяє оцінити координати цілей і параметри їх руху з допустимими погрішностями.
3. Дозвіл цілей - полягає у виконанні задач виявлення і вимірювання координат однієї цілі за наявності інших, близько розташованих по дальності, напряму, швидкості і т.д.
4. Розпізнавання цілей - дає можливість встановити деякі характерні ознаки цілі: точкова вона або групова, рухома або нерухома і т.д.
Оптимальні алгоритми виявлення і оцінки параметрів, як правило, полягають в накопиченні сигналу за тривалість вхідної реалізації, порівнянні з порогом і вимірюванні параметрів сигналу.

Обробка інформації комплексами засобів автоматизації здійснюється в три етапи.
1. Первинна обробка РЛІ – забезпечує ухвалення рішення про наявність (виявлення) у черговому огляді повітряного об'єкта і виміру його координат.

2. Вторинна обробка РЛІ – забезпечує ухвалення рішення про виявлення траси (траєкторії) цілі й уточнення результатів вимірів на основі аналізу сукупності (послідовності) координат, що змінюються від огляду до огляду, і параметрів траси повітряного об'єкта, отриманих у результаті первинної обробки РЛ сигналів.

3. Третинна обробка РЛІ – забезпечує об'єднання (узагальнення) інформації про повітряну обстановку (об'єктах), що надходить від декількох первинних джерел. Основними операціями цього етапу являються:
а) добір і ототожнення радіолокаційних позначок, отриманих від різних джерел за принципом приналежності до однієї і тієї ж цілі;
б) обчислення усереднених оцінок параметрів трас тих цілей, дані про які отримані від декількох джерел;
в) узагальнення (генералізація, загрублення) РЛІ для вищестоящих КП.
В обчисленні названих операцій використовуються тільки результати вторинної обробки РЛІ.


36. Пасивні завади та їх характеристика.

Пасивні природні перешкоди зв'язані своїм походженням з віддзеркаленням хвиль від місцевих предметів, гідрометеорів (дощу, снігу, хмар) і від земної (водної) поверхні. Ці перешкоди маскуючі, їх інтенсивність може бути вельми значною, у зв'язку з чим захисту РЛС від пасивних перешкод надається велике значення.

До пасивних навмисних перешкод відносяться дипольні відбивачі, штучна іонізація простору, всякого роду помилкові цілі і протирадіолокаційні покриття.

Дипольні відбивачі виготовляються у вигляді металізованих паперових стрічок або з металізованого нейлону або скловолокна.

Помилкові цілі (ПЦ) відносяться до пасивних перешкод імітуючого типу. Це кутові відбивачі або лінзи Люнеберга.

Поглинаючі покриття виготовляють з матеріалів, які інтенсивно перетворюють енергію ЕМВ в теплову. Для цього придатні спеціальна кераміка, тканина з неопрена з нейлоном і ін. Покриття роблять нерівними, багатошаровими, в основному для забезпечення великої широкосмугової.

Інтерференційні покриття ослабляють відображену хвилю іншим способом: товщина покриття вибирається рівній чверті довжини хвилі, щоб хвилі, відображені від його зовнішньої поверхні і від поверхні об'єкту, були протифазні. Інтерференційні покриття виготовляються, наприклад, з суміші каучуку і карбонільного заліза.



9. Основні технічні характеристики РЛС
(більш детально дивись в пунктах 10-12).

імпульсна потужність Pі;
середня потужність Pср;
тривалість зондуючого сигналу і його вигляд;
частотний діапазон РЛС;
частота проходження зондуючих імпульсів;
ширина діаграми спрямованості антени РЛС і рівні її бічних пелюсток;
коефіцієнт шуму приймача;
споживана потужність.







10. Основні технічні характеристики радіопередавача РЛС.

Потужність коливань (імпульсна або пікова): визначається з рівняння радіолокації з врахуванням тривалості відбитого сигналу :
13 EMBED Equation.3 1415;
де: N0= kT0 (Kш +
·а –1) – спектральна щільність шума; k – постійна Больцмана;
Т0 – абсолютна температура у градусах Кельвіна; Кш – коефіцієнт шуму приймача;
·а – відносна шумова температура антени; q - відношення сигнал / шум по напрузі на вході приймача, яке необхідно для забезпечення потрібної імовірності вірного виявлення цілей; Gпер., Gпр. – коефіцієнти підсилення приймальної та передавальної антен;
·ц. – ефективна відбиваюча поверхня цілі при довжині хвилі зондуючого сигналу
·;
· п.п. – КПД приймально – передаючого антенно – фідерного тракту; F 2пер., F 2пр. – множники, які враховують вплив поверхні Землі на енергію сигналу при його випромінюванні та прийманні.

Середня потужність коливань : для усереднення потужності періодичної послідовності імпульсів достатньо зробити розподіл енергії сигналу одного імпульсу в інтервалі Тп.:
Рср. = Еимп. \ Тп. = Ри.
·
·е.
· Fп. = Ри.
· 13 EMBED Equation.3 1415:
де: Еимп. – енергія прямокутного імпульсу тривалістю
·имп.;
·е. – енергетична тривалість імпульсу; g = Тп.\
·имп. = 1 \ Fп.
·
·имп. - скважність імпульсів.



35. Безперервні та імпульсні завади та їх характеристика.
Безперервні завади:
не модульовані, модульовані регулярним сигналом, модульовані шумом (активна шумова перешкода).
АШП в свою чергу бувають:
прицільні, загороджувальні, прицільно-загороджувальні (що ковзають по частоті).

Імпульсні завади:
ненавмисні, навмисні
Навмисні завади:
відповідні (ті що створюються у відповідь), несинхронні (хаотичні).

Імпульсні перешкоди крім того підрозділяються на: відповідаючі і невідповідаючі, на синхронні і несинхронні.
Відповідаючі імпульсні перешкоди створюються за рахунок перевипромінювання і тиражування зондуючих сигналів пригнічуваної РЛС.
Невідповідаючі імпульсні перешкоди не мають жорсткого тимчасового зв'язку з сигналами пригнічуваної РЛС.
Синхронні імпульсні перешкоди мають частоту проходження узгоджену з частотою посилок зондуючих сигналів пригнічуваної РЛС.
Несинхронні імпульсні перешкоди мають довільну частоту проходження.

З безперервних активних перешкод найбільше поширення набула активна шумова перешкода (АШП). АШП мають приблизно такий же спектр, як внутрішні шуми приймача. Дія їх рівнозначна збільшенню коефіцієнта шуму приймача. Така схожість енергетичних спектрів украй утрудняє захист від шумових перешкод. Універсальність цих перешкод виражається у тому, що вони можуть бути прицільними, загороджувальними і ковзаючими по частоті.




34. Активні завади та їх характеристика.

Класифікація активних завад:
1) за походженням: природні і штучні
2) за ефектом впливу: адитивні і мультиплікативні
3) за часом дії на пригнічувану РЛС - імпульсні і безперервні
3) штучні поділяються на: імітуючі і маскуючі
4) маскуючі за шириною спектра: прицільні, загороджувальні, прицільно-загороджувальні (що ковзають по частоті).
Імітуючі – вносять помилкову інформацію
Маскуючі – утруднюють можливість виділення корисного сигналу
Адитивні – не спотворюють сигнал, а підсилюють його
Мультиплікативні – спотворюють сигнал
Прицільні – мають ширину спектра порівняну з сигналом
·fп
·
·fс
Загороджувальні – ширина спектра значно перевищує ширину спектра сигналу
·fп >>
·fс.
Імпульсні перешкоди, у свою чергу, підрозділяються на відповідаючі і невідповідаючі, на синхронні і несинхронні.
Безперервні поділяються на: не модульовані, модульовані регулярним сигналом, модульовані шумом (активна шумова перешкода).



11. Основні технічні характеристики антен РЛС.

Коефіцієнт направленої дії (КНД) антени - відношення квадрата напруженості поля, створюваного антеною в даному напрямі, до середнього значення квадрата напруженості поля по всіх напрямах
КНД (D) є відношення вектора Пойнтінга П, створюваного антеною в даному напрямі, до значення вектора Пойнтінга еталонної антени Пет в цьому ж напрямі при однакових відстанях (r) до даної точки і рівних випромінюваних потужностях P = Pет.
D(
·,
·) = П(
·,
·) / Пет
або КНД - це число, що показує в скільки разів необхідно збільшити потужність випромінювання P при переході від даної антени до еталонної, щоб зберегти незмінною напруженість поля в точці прийому.

Коефіцієнт підсилення (КП) антени - відношення потужності на вході еталонної антени до потужності, що підводиться до входу даної антени, за умови, що обидві антени створюють в даному напрямі на однаковій відстані рівні значення напруженості поля або такої ж щільності потоку потужності.
КП антени показує, в скільки разів необхідно збільшити потужність на вході антени (вихідну потужність передавача) при заміні даної антени ідеальною ненаправленою антеною, щоб значення щільності потоку потужності випромінюваного антеною електромагнітного поля в точці спостереження не змінилося
G(
·,
·) = D(
·,
·)
·

Коефіцієнт корисної дії (ККД) антени (у режимі передачі) - відношення потужності радіовипромінювання, створюваного антеною, до потужності радіочастотного сигналу, що підводиться до антени
· = R
· / (R
· + RВ), де: R
· і RВ - опір випромінювання і втрат відповідно






12. Основні технічні характеристики радіоприймача РЛС.
Гранична чутливість приймача – Р#пр. - мінімальна потужність сигналу в антені, яка при злагоджені антени та приймача забезпечує на виході його лінійної частини відношення потужності сигналу до шуму, яка складає 1
Реальна чутливість приймача - Рпр. мін. (Епр. мін.) - потужність сигналу в антені, яка забезпечує на виході лінійної частини приймача відношення сигнал / шум, рівне коефіцієнту розрізнювальної здатності Рпр.мин.[дб] = 10 lg (Рвр.[вт] / Рпр. мин..[вт]
Коефіцієнт шуму: N –величина, яка показує, в скільки разів відношення потужності сигналу і шуму на виході пристрою більша відношення потужності сигнал / шум на його вході
N = 13 EMBED Equation.3 1415
Коефіцієнт шуму визначається у відносних одиницях (Nраз.) і децибелах, при чому:
Nдб. =10 lg Nраз. - по потужності; Nдб. =20 lg Nраз - по напрузі
Ефективна шумова температура: Те. = Т0 (N-1) характеризує шумові свойства приймача, де: Те. – шумова температура приймача, Т0 =3000 К.
Коефіцієнт підсилення по потужності- відношення потужності на виході пристрою Рвих. до потужності на його вході Рвх. Кпп.=13 EMBED Equation.3 1415
Коефіцієнт підсилення по напрузі - відношення напруги на виході пристрою Uвих. до напруги на його вході Uвх. Кпн.=13 EMBED Equation.3 1415
Діапазон частот і ширина спектру сформованих сигналів
(для радіоімпульсів з прямокутною огинаючою)
13 EMBED Equation.3 1415;
де: Пf 0,7 U – ширина спектру сигналу на рівні 0,7U;
·R0,7 U – вирішувальна здатність по дальності на рівні 0,7U;
К
· – коефіцієнт, враховуючий втрати вирішення у процесі часу обробки сигналу; С – швидкість світла.
Смуга пропускання приймача – характеризує його вибірні властивості та визначає область частот, яка одночасно пропускається приймачем
Кількісно смуга пропускання є
·f = f2 – f1 для яких К(f) зменшується в 13 EMBED Equation.3 1415, а Кр - в два рази від свого max значення



33. Класифікація природних перешкод (завад).

















32. Класифікація навмисних перешкод (завад).






























12. Основні технічні характеристики радіоприймача РЛС (продовження)
Оптимальна смуга пропускання приймача - квазіоптимальна смуга пропускання приймача – смуга при якій відношення сигнал / шум на виході лінійної частини приймача максимальне. Оптимальна смуга пропускання приймача залежить від форми та тривалості імпульсу:

·Fопт. = (0,81,37)
·и. : 0,8- для колоколоподібного (1,37 – для прямокутного сигналу)
Динамічний діапазон приймача (ДД) лінійної частини приймача по входу є інтервал потужностей (амплітуд) корисних сигналів, які виділяються та підсилюються на фоні внутрішнього шуму з припустимими нелінійними перекручуваннями:
Двх, = 20 lg Uвх. max./ Uвх. min. [дб.] ; Двх, = 10 lg Рвх. max./ Рвх. min. [дб.]
Uвх. max. (Рвх. max.) – max рівень вхідного корисного сигналу при якому наступає 5% нелінійних перекручувань;
Uвх. mіn. (Рвх. mіn.) - min рівень вхідного сигналу рівного граничній чутливості.

13. Класифікація радіолокаційного озброєння за тактичними ознаками.
Згідно Бойового статуту РТВ ППО РТЗ класифікуються:
по бойовому призначенню; по частотному діапазону; по маневреності.
По бойовому призначенню РЛС (РЛК) діляться на три класи:
РЛС (РЛК) бойового режиму; РЛС (РЛК) чергового режиму; спеціальні РЛС.
РЛС (РЛК) бойового режиму призначені для створення перешкодостійкого радіолокаційного поля і видачі РЛІ високої якості. Ці засоби обмежено використовуються в мирний час і в повному об'ємі у військовий час. До таких засобів відносяться: РЛК 5Н87, РЛС 22Ж6М, 19Ж6 і ін. Розрізняють РЛС (РЛК) бойового режиму малих висот (19Ж6) і великих висот (22Ж6М).
РЛС (РЛК) чергового режиму призначені для створення чергового радіолокаційного поля і повинні забезпечувати, в основному, отримання розвідувальної інформації, дальнє виявлення повітряного супротивника. У РЛС чергового режиму допустимі понижені ТТХ по точності вимірювання координат, дозволяючої здібності, перешкодозахисту. Прикладами РЛС чергового режиму є: 5Н84А, 55Ж6, 35Н6 і ін. Розрізняють РЛС (РЛК) чергового режиму малих висот (35Н6), середніх і великих висот (55Ж6).
Спеціальні РЛС (РЛК) призначені для вирішення окремих специфічних задач, таких як виявлення повітряних об'єктів і визначення кількісного складу групової цілі в складній завадовій обстановці, визначення висоти польоту, створення смуг попередження, виявлення повітряних цілей в гірських умовах і ін. До них відносяться: ПРВ-16, ПРВ-17, РЛК «Перископ-В» і ін.
По маневреності (мобільності) розрізняють РЛС (РЛК)
стаціонарні (44Ж6, «Дельта», «Перископ-В» і ін.), рухомі.
У свою чергу рухомі РТЗ можуть бути самохідними (П-18, 35Н6, 39Н6 і ін.) і буксирувані (П-37, 5Н87, 22Ж6М, 55Ж6, 19Ж6 і ін.).
По кількості вимірюваних координат розрізняють РЛС (РЛК)
двокоординатні, трикоординатні.





14. Класифікація радіолокаційного озброєння за технічними ознаками.

По методу радіолокації розрізняють
активну,
активну з активною відповіддю,
напівактивну,
пасивну.

По виду зондуючого сигналу розрізняють
безперервні немодульовані;
безперервні амплітудно-модульовані;
безперервні частотно-модульовані;
імпульсні.

По частотному діапазону розрізняють РЛС (РЛК)
метрового (5Н84А, П-18, 55Ж6),
дециметрового (5Н87, 22Ж6, 35Н6 і ін.),
сантиметрового (П-37, 19Ж6, ПРВ-16 і ін.) діапазону.



31. Загальна класифікація перешкод (завад) радіолокаційному прийому.











































30. Джерела активних та пасивних перешкод (завад).

Джерела активних перешкод:
авіаційні станції активних перешкод, встановлювані на борту СВН супротивника;
станції активних перешкод, розміщувані на землі або встановлювані на кораблях;
малогабаритні передавачі перешкод одноразового використовування, що закидаються;
свої радіоелектронні засоби, зокрема РЛС, випромінюючі електромагнітні коливання у відповідних частотних діапазонах в межах радіовидимості;
працюючі електроенергетичні установки, лінії електропередач, електричний транспорт і т.п., що створює промислові (індустріальні) перешкоди;
природні джерела електромагнітних випромінювань;
ядерні вибухи.

Джерела пасивних перешкод:
ділянки земної поверхні; хмари гідрометеоутворень;
хмари штучних металевих (металізованих) відбивачів-диполів, стрічок, або спеціальних аерозолів;
пилові хмари, крупні скупчення птахів, комах, турбулентна атмосфера;
штучно іонізовані області;
помилкові цілі.



15. Зона виявлення РЛС. Показники якості радіолокаційного виявлення.
Зоною виявлення РЛС, розгорнутої на позиції, є частина повітряного простору, у межах якої забезпечується одержання інформації про повітряні об'єкти визначеного класу РЛІ з показниками якості, не гірше заданих.
Форма та просторові розміри зони виявлення (ЗВ) цілей визначаються режимами огляду простору, основними параметрами РЛС, позицією, на якій розгорнута РЛС, ефективною відбиваючою поверхнею цілі, та імовірнісними показниками виявлення цілей (імовірністю правильного виявлення та імовірністю хибних тривог).
Для успішного рішення задач радіолокаційної розвідки і видачі інформації зона виявлення РЛК (РЛС) бойового режиму повинна бути косекансною, основними параметрами якої є максимальна дальність Дмакс і висота Нмакс виявлення цілей з визначеною ефективною поверхнею, що відбиває, мінімальний (мін і максимальний (макс кути місця.
Параметри зони виявлення РЛК (РЛС) БР обираються з наступних міркувань.
З огляду на те, що РЛК (РЛС) БР є на озброєнні ртб , просторовий рознос між якими складає біля 200 км, необхідно, щоб зона виявлення забезпечувала створення суцільного радіолокаційного поля з необхідним коефіцієнтом перекриття, у тому числі перекриття «мертвих» лійок зон РЛС сусідніх підрозділів. Таким чином, максимальна дальність виявлення по цілям з
·ц
· 1м2 повинна складати не менш ніж 400 км.
Виявлення всіх цілей на максимальних дальностях забезпечується при близьких до нульового значеннях (мін або негативних, якщо існує перевищення позиції РЛС над місцевістю. Однак на значення (мін впливає наявність кутів закриття позиції і можливих спотворень нижньої крайки діаграми спрямованості антен через вплив Землі. Тому обирають (мін = (0.25-0.5)0, а зміною нахилу антен по куті місця щодо обрію можливий огляд і негативних кутів місця.
Для виключення «мертвої» лійки в зоні виявлення необхідно, щоб (макс = 900. З огляду на те, що реалізація цієї вимоги приведе до істотного ускладнення антени, вважається доцільним вибір значення (макс порядку 35-450. При цьому радіус «мертвої» лійки для цілей, що летять на висоті Нц, складає Rмв = (1-1.5) Нц.

Показники якості радіолокаційного виявлення
При вирішенні задач, пов'язаних з виявленням радіолокаційних сигналів використовують наступні групи показників якості виявлення:
вірогідність правильного виявлення Рпв і помилкової тривоги Рпт в одному об'ємі ЗВ, що дозволяється (виявлення в точці);
вірогідність правильного виявлення Рпвз і помилкової тривоги Рптз за один цикл огляду ЗВ (виявлення за огляд);
вірогідність правильного виявлення Рпві і помилкової тривоги Рпті за декілька циклів огляду (інтегральна вірогідність правильного виявлення і помилкової тривоги).
Перша група показників якості використовується в теорії виявлення і є найзагальнішою. Друга і третя групи використовуються, як правило, при вирішенні практичних задач.



16. Види і способи огляду простору.
Види огляду простору
Одночасний огляд (інакше - паралельний огляд, багатоканальний огляд) здійснюється декількома нерухомими проміннями, число яких рівне числу елементів дозволу по кутах і які перекривають тілесний кут зони огляду.

Послідовний огляд (одноканальний огляд) здійснюється за допомогою одного променя (у цьому його основна перевага), що переміщається в межах зони огляду (ЗО), або за наперед заданою програмою, або за програмою, що змінюється залежно від одержуваних даних.
Види послідовного огляду: круговий, секторний, спіральний і кадровий.

Змішаний огляд (комбінація паралельного і послідовного огляду). В цьому випадку є один або декілька променів, що перекривають повністю зону огляду. Наприклад, з декількох парціальних ДН створюється плоска ДН - широка у вертикальній площині і вузька в горизонтальній. Ці ДН, обертаючись навколо вертикальної осі, здійснюють круговий огляд простору. Іншими словами, створюється послідовний огляд по азимуту і паралельний по куту місця.

Способи огляду простору
1-й спосіб огляду. РЛС проглядає сектор огляду. ДНА на прийом і передачу однакові і формуються за рахунок вибору форми дзеркала. Ширина ДНА у вертикальній площині відповідає кутовому розміру зони виявлення в цій площині. Цей спосіб широко застосовується в радіодалекомірах та РЛС метрового діапазону хвиль.

2-й спосіб огляду. РЛС з роздільними на прийом і передачу антенними системами проглядає сектор огляду. Приймальна антенна система складається з ряду парціальних каналів з голчатою ДН. ДН на передачу така ж, як і в способі 1. Такий спосіб застосовується в одночастотних трикоординатних РЛС (наприклад, в РЛС 22Ж6М).

3-й спосіб огляду. РЛС проглядає сектор огляду одним голчатим променем на прийом і передачу послідовно в часі. Огляд ведеться за рахунок кадрового сканування вузького променя. Застосовується в ПРВ і РЛС з ФАР.

4-й спосіб огляду. У відмінності від 2-го способу разом з парціальним прийомом використовується парціальне випромінювання, наприклад, на різних несучих частотах. Застосовується в багаточастотних РЛС сантиметрового діапазону і трикоординатних РЛС з електронним управлінням променя у вертикальній площині (наприклад, в РЛС 19Ж6).



29. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження:

середнє значення ефективної поверхні цілі (ЕПЦ) ( (це площа такого еквівалентного відбивача, який рівномірно розсіює всю падаючу на нього електромагнітну енергію і створює у РЛС таку ж щільність потоку енергії, як реальна ціль);
лінійні розміри цілі lц (за розмірами цілі підрозділяються на точкові і розподілені. До точкових відносяться цілі, розміри яких значно менше відповідних розмірів імпульсного об'єму РЛС. Розподіленими цілями називають такі, протяжність відображеного сигналу від яких істотно перевищує розміри імпульсного об'єму РЛС. Розподілені цілі підрозділяються на поверхневі і об'ємні;
щільність розподілу вірогідності ЕПЦ P(() або
щільність розподілу амплітуди відображеного сигналу P(U);
енергетичний спектр флуктуацій відображеного сигналу Nфл(F);
поляризаційні характеристики;
швидкість руху цілі Vц і її складові (радіальна швидкість Vr, тангенціальна швидкість Vt);
апріорний розподіл цілей в просторі.






28. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.

За розмірами цілі підрозділяються на:
точкові
розподілені (поверхневі і об'ємні).

За статистичними моделями цілей:

Цілі 1-го виду: цілі без блискучих точок (без домінуючого відбивача) з повільними флуктуаціями відображених сигналів (Релеївські цілі) – до них відносяться:
всі реактивні літаки при виявленні їх одночастотними РЛС сантиметрового діапазону

Цілі 2-го виду: цілі другого вигляду відрізняються від цілей 1-го вигляду лише більшою швидкістю флуктуацій відображеного сигналу – до них відносяться:
легкі вертольоти при виявленні їх одночастотними РЛС;
всі типи вертольотів і літаків при виявленні їх РЛС з перебудовою по частоті від імпульсу до імпульсу на величину (f > c/2lц,
гідрометеоутворення (в деяких випадках)

Цілі 3-го виду: до таких цілей відносяться:
цілі з блискучою точкою і повільно флуктуючим відображеним сигналом

Цілі 4-го виду: до таких цілей відносяться:
турбогвинтові літаки і важкі вертольоти при виявленні їх одночастотними РЛС

Цілі 5-го виду: до таких цілей відносяться:
нефлуктуючі цілі (куля)



17. Принципи автоматичного та візуального знімання радіолокаційної інформації.

При автоматичному способі зчитування інформації вимірювання координат здійснюється системою автоматичного визначення координат. При цьому визначаються повні просторові координати цілей: дальність, азимут, кут місця, висота.
Дальність до цілі визначається по величині часу запізнювання ехо-сигналу.
Азимут до цілі визначається по центру пачки ехо-сигналів.
Для визначення кута місця цілей використовується різновид моноімпульсного амплітудного методу.
Висота цілі визначається за даними вимірювання дальності до цілі та кута місця цілі.
При візуальному способі зчитування інформації вимірювання координат здійснюється оператором візуально по індикатору шляхом інтерполяції від цілей між мітками дальності та азимута. При цьому визначаються лише азимут і дальність до цілі.




18. Принципи вимірювання похилої дальності.

В РЛС вимірювання здійснюється:
- при візуальному зчитуванні оператором по індикатору шляхом інтерполяції позначок від цілей між мітками дальності
- при автоматичному дальність до цілі визначається по величині часу запізнювання ехо-сигналу від цілі відносно моменту випромінювання зондуючого сигналу
Методи вимірювання дальності:
імпульсний
частотний
фазовий
При імпульсному методі дальність rц до цілі визначається по величині часу запізнювання луна-сигналу від цілі відносно моменту випромінювання зондуючого сигналу:
rц=c
·з/2
де: с=3(108 м/с – швидкість поширення електромагнітних хвиль;
(з – час запізнювання луна-сигналів
Частотний метод вимірювання дальності заснований на використовуванні частотної модуляції випромінюваних безперервних коливань. Час запізнювання визначається шляхом вимірювання різниці частот випромінюючих коливань і відображеного сигналу.
Фазові методи вимірювання дальності засновані на вимірюванні різниці фаз випромінюючих синусоїдальних коливань і прийнятих радіосигналів.



27. Вплив ослаблення енергії радіохвиль при поширенні в атмосфері на дальність виявлення РЛС.

Загасання радіохвиль в атмосфері обумовлене поглинанням їх енергії і її розсіянням вільними молекулами кисню і водяної пари, а також зваженими частинками пилу, атмосферними опадами і іншими неоднорідностямі атмосфери.
На хвилях поблизу 0,5 і 0,25 см для кисню і 0,18 і 1,35 см для водяної пари спостерігаються піки резонансного поглинання, що характеризуються різким зростанням загасання радіохвиль. Необхідно відзначити, що загасання радіохвиль зменшується більш ніж в три рази при підвищенні температури від 0 до 40°С. Поглинання в кисні пропорційне квадрату тиску і, отже, зменшується з підйомом на висоту. Поглинання в парах води пропорційне вогкості повітря.
Ослаблення енергії радіохвиль при довжині хвилі більше 10 см порівняно невелике, тому скорочення дальності дії для РЛС дециметрового і метрового діапазонів, обумовлене цим явищем, істотно менше, ніж в більш короткохвильових. Багато в чому саме з цієї причини РЛС РТВ з найбільшою дальністю дії (чергового режиму середніх і великих висот) використовують метровий діапазон, хай навіть і в збиток іншим характеристикам. Проте, шлях розповсюдження радіохвиль в прямому і зворотному напрямах в таких РЛС великий, тому і сумарне загасання може бути значним навіть при малому поглинанні.
Таким чином загасання енергії радіохвиль в атмосфері необхідно враховувати при оцінці дальності дії РЛС, особливо для РЛС сантиметрового діапазону.











26. Вплив викривлення земної поверхні та атмосферної рефракції на дальність виявлення РЛС.

У реальних умовах слід враховувати кривизну земної поверхні, оскільки здібність радіохвиль УКХ- діапазону до огинання опуклих поверхонь виражена дуже слабо і дальність дії обмежуватиметься граничним значенням так званої «дальності прямої видимості». Тобто із-за кривизни Землі дальність виявлення РЛС зменшується.
З іншого боку неоднорідність тропосферних шарів атмосфери по висоті приводить до викривлення траєкторії радіохвиль (рефракції) у вертикальній площині. Величина і характер рефракції залежать від швидкості зміни коефіцієнта заломлення n при зміні висоти. У стандартній атмосфері при збільшенні висоти барометричний тиск pв і зміст водяної пари е зменшуються швидше, ніж температура T°, тому величина n повинна зменшуватися з висотою. Траєкторія радіохвиль при цьому скривлюватиметься вниз, а дальність виявлення може збішуватись.



19. Принципи вимірювання азимута.

В РЛС вимірювання здійснюється:
- при візуальному зчитуванні оператором по індикатору шляхом інтерполяції позначок від цілей між мітками азимуту
- при автоматичному азимут цілі визначається по центру пачки ехо-сигналів з урахуванням поправок на критерій виявлення пачки:

·ц=
·к-1/2
·
·-(
·п+
·к)/2,
де
·к – азимут кінця пачки,
·
·=
·к-
·п – ширина пачки,
·п,
·к – поправки на виявлення початку та кінця пачки.
Для вимірювання азимута в більшості РЛС РТВ застосовується амплітудна пеленгація шляхом аналізу огинаючої пачкового сигналу на максимум.
Амплітудна пеленгація в радіолокації базується на використовуванні високонаправлених антен, що забезпечують високу роздільну здатність по кутових координатах (азимуту) і необхідну дальність дії.
Окрім методу амплітудної пеленгації по максимуму в РЛС використовуються і інші методи, такі як:
- метод порівняння – характеризується тим, що пеленг цілі визначається по співвідношенню амплітуд сигналів, прийнятих одночасно двома антенами
- фазовий метод – заснований на вимірюванні різниці фаз електромагнітних коливань, що приймаються різними антенами.














20. Принципи вимірювання кута місця.
1) Для визначення кута місця цілей використовується різновид моноімпульсного амплітудного методу. При класичному моноімпульсному амплітудному методі кут місця цілі визначається за один такт зондування шляхом порівняння величини амплітуд луна-сигналів в сусідніх каналах.
Практична реалізація даного методу виконана таким чином. В пам’яті спецобчислювача записані кутомісцеві напрямки максимумів усіх променів (і та їхні рівносигнальні напрямки (і,і+1. Якщо сигнал буде виявлений на певній дальності тільки в одному кутомісцевому каналі, то за оцінку кута місця цілі приймається значення (і. При виявленні сигналу в двох сусідніх каналах (і-му та і+1-му) оцінка кута місця цілі визначається за формулою
(ц = (і,і+1 + ((д,
де (і,і+1 – рівносигнальний напрямок;
((д – дискретна добавка до рівносигнального напрямку.

2) Фазовий метод вимірювання кута місця заснований на вимірюванні різниці фаз електромагнітних коливань, що приймаються різними приймальними каналами РЛС.

3) Різновидом фазового методу вимірювання кута місця є гоніометричний метод. (Гоніометр – прилад для вимірювання кутів). Такий метод реалізований в РЛС (висотомірах), які мають двоповерхову антену, що складається з верхньої антени і нижньої антени. Луна-сигнали від кожного поверху антени роздільно підводяться до гоніометра. Приймальні канали від обох антен до гоніометра ідентичні.

4) Метод парціальних діаграм. Суть цього методу полягає в тому, що приймальна антена РЛС має ДН у вигляді декількох вузьких пелюсток, які розходяться віялом в кутомісцевій площині. При цьому кожній пелюстці відповідає окремий приймальний канал.
Визначення кута місця при цьому може здійснюватися:
способом дискретного відліку (РЛС 22Ж6М); або
способом порівняння амплітуд сигналів в сусідніх парціальних каналах (РЛС 19Ж6).



25. Вплив віддзеркалень від земної поверхні на дальність виявлення РЛС.

Віддзеркалення радіохвиль від земної поверхні досить істотно і, як правило, негативно позначаються на дальності дії РЛС.
В цілому можна відзначити, що віддзеркалення радіохвиль від земної поверхні в більшості випадків негативно позначається на тактичних показниках РЛС метрового і дециметрового діапазонів, оскільки подвоєння дальності виявлення практично не виходить через амплітудні відмінності прямого і відображеного від Землі сигналів, а наявність «провалів» в ДНА істотно погіршує спостереження цілей.
Через відмінність рельєфу місцевості на різних азимутах міняються умови віддзеркалення від Землі, що змінює умови виявлення цілей. Дальність виявлення цілей, що летять низько, може виявитися вельми невисокою.
Для РЛС сантиметрового діапазону віддзеркалення від Землі носять в основному дифузний характер (багатократні перевідображення у випадкових напрямах), оскільки нерівності земної поверхні не можна вважати малими в порівнянні з довжиною хвилі. Вплив земної поверхні позначається в поглинанні і дифузному розсіюванні частини енергії. Проте у РЛС сантиметрового діапазону діаграми спрямованості, як правило, вузькі в кутомісцевій площині. Тому їх можна «відірвати» від підстилаючої поверхні, внаслідок чого у напрямі земної поверхні випромінюється вельми незначна частина енергії зондуючого сигналу, так що практично вплив Землі в цьому випадку можна не враховувати.












24. Дальність прямого виявлення повітряних об’єктів.
13EMBED Equation.31415 або 13EMBED Equation.31415
Де:




















21. Принципи вимірювання висоти цілей.
Визначення висоти цілі зводиться до вимірювання її похилої дальності Dн, кута місця (, поправки на рефракцію (Hр і розрахунку висоти по формулі:
Н = Dн·sin ( + D2н/2·Rзе + (Hр
де: Dн·sin ( - висота цілі над плоскою Землею, D2н/2·Rзе - поправка на кривизну Землі, Rз = 6370 км - радіус Землі, Rзе =8500 км - еквівалентний радіус Землі з урахуванням рефракції радіохвиль, (Hр - поправка на текучу рефракцію.
У трикоординатних РЛС РТВ найширше застосування одержали методи вимірювання висоти:
1) метод V-променя. У деяких трикоординатних РЛС для визначення висоти цілей використовуються дві антени з плоскими ДН, одна з яких розташована вертикально, а інша похило під кутом до першої. Обидві антени обертаються з постійною швидкістю навколо вертикальної осі. Спочатку ціль потрапляє у вертикальну ДН, а потім, при повороті на кут, в похилу. тобто висота цілі може бути визначена через похилу дальність до цілі і кут повороту між попаданнями цілі у вертикальну і похилу діаграми:
13 EMBED Equation.3 1415
2) фазовий метод (його різновидом є гоніометричний метод) – описано в пункті 20;
3) метод парціальних діаграм – описано в пункті 20.












22. Типи та характеристика сигналів, які використовуються в РЛС.

Типи сигналів:
- прості (вузькосмугові) імпульси
позитив: відносна простота їх формування
недолік: неможливо одночасно забезпечити велику дальність і точність виміру
- широкосмугові (складномодульовані) імпульси
позитив: можна забезпечити велику енергію і точність
недолік: складність пристроїв генерування і оптимальної обробки сигналів
- багаточастотні сигнали, що представляють собою декілька простих або складномодульованих імпульсів
позитив: велика сумарна енергія при невеликій тривалості і потужності окремих імпульсів
недолік: ускладнення апаратури.

Вплив виду сигналів на основні ТТХ РЛС:
на захищеність РЛС від активних завад – розширення спектра зондувального сигналу змушує супротивника розширювати спектр шумової перешкоди, що приведе до зменшення її спектральної щільності
на захищеність РЛС від пасивних завад – пасивна перешкода за своєю формою подібна корисному сигналові, тому необхідно застосовувати сигнали великої тривалості з таким розрахунком, щоб ширина піка функції була менше різниці допплерівських змішань частот сигналу і пасивної перешкоди
на точність виміру і розрізнювальну здатність – необхідно застосовувати сигнали з великою шириною спектра, у якого автокореляційна функція має вигляд короткого імпульсу.



23. Основне рівняння радіолокації.
Рівняння радіолокації у вільному просторі
13EMBED Equation.31415 або 13EMBED Equation.31415
Де:














Підмоду-лятор

Модулятор

Генератор високої частоти

Хвиле-від

Дзеркало

Опромінювач

ПВЧ

ЗМ

Г

ППЧ

АД

ФД

ВП

СРЦ

ЕПТ

Пристрій керування приймачем:
- настройка по частоті
- програмне відключення приймача
- регулювання підсиления

Від антени

При некогерентній обробці

При когерентній обробці

Лінійні
Логарифмічні

Прицільні

За часом дії

Інтерференційні покриття

Поглинаючі покриття

Протирадіаційні покриття

Штучна іонізація простору

Помилкові
цілі

Дипольні відбивачі

Модульовані
шумом
(АШП)

Модульовані
регулярним
сигналом

Немодульовані

За способом утворення

Несинхронні

Синхронні

Невідповідаючі

Відповідаючі

БЕЗПЕРЕРВНІ

ІМПУЛЬСНІ

ПАСИВНІ

АКТИВНІ

ПЕРЕШКО-ДИ
НАВМИСНІ


Рпр – потужність сигналу на вході приймача
РП – потужність сигналу, сформованого передавачем
А((,() – ефективна площа цілі (приймальної антени)
G (
·,
·) – коефіцієнт посилення (КП) антени
4(
·r2 – площа поверхні сфери радіусу r (R)

· – довжина хвилі
(ц – коефіцієнт ефективної відображаючої поверхні

·,
· – кутові координати по азимуту і куту місця

R – максимальна дальність дії РЛС
Эз – енергія випромінювана в зону огляду
Рср – середня потужність випромінювання
Аеф – максимальна ефективна площа антени
(ц – коефіцієнт ефективної відображаючої поверхні
G екв – еквівалентний коефіцієнт посилення
(з.экв – тілесний кут еквівалентної зони виявлення
Nо = kTоKш – спектральна щільність внутрішнього шуму приймача
( – коефіцієнт помітності при заданих показниках виявлення
tогл – час огляду (опромінювання)

За характером дії

За походженням

За способом утворення

За ефектом впливу

За шириною спектра

За ступенем концентрації потужності

Ковзаючі по частоті

Загороджувальні

Відображен-ня від гідрометео-рів

Відображення від місцевих предметів

Теплове випромінювання Землі

Атмосферні шуми

Космічне випромінювання

Взаємні перешкоди

За способом утворення

ПАСИВНІ

АКТИВНІ

ПРИРОДНІ
ПЕРЕШКО-ДИ

ПРИЦІЛЬ-НО-ЗАГОРОД-ЖУВАЛЬНІ

ЗАГОРОД-ЖУВА-ЛЬНІ


ПРИЦІЛЬНІ

МУЛЬТИПЛЕКАТИВ-НІ





АДИТИВНІ

ІМІТУЮЧІ

МАСКУЮЧІ

ПАСИВНІ

АКТИВНІ

ВЗАЄМНІ

НАВМИСНІ

ШТУЧНІ

ПРИРОДНІ

ПЕРЕШКО-ДИ
(ЗАВАДИ)



Root Entry

Приложенные файлы

  • doc 11236532
    Размер файла: 338 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий