Основи роботи з растровим графічним редактором Adobe Photoshop

Практична робота
Основи роботи з растровим графічним редактором Adobe Photoshop
Мета: познайомити студентів з основними поняттями комп’ютерної графіки; вивчити інструменти виділення і переміщення в растровому редакторі Adobe Photoshop та засвоїти основні прийоми роботи з ними; навчити створювати та зберігати нові зображення, змінювати параметри зображення й полотна; виховувати акуратність, самостійність і наполегливість.
Обладнання: персональні комп’ютери, мультимедійні проектор і дошка.
Програмне забезпечення: операційна система Windows XP, растровий графічний редактор Adobe Photoshop CS2.
1. Поняття про комп’ютерну графіку. Види комп’ютерної графіки, призначення та особливості використання
Комп’ютерна графіка – розділ інформатики, який вивчає засоби і способи створення й обробки графічних зображень за допомогою комп’ютерної техніки.
Види комп’ютерної графіки:
Векторна;
Растрова,
фрактальна;
тривимірна.
Векторні зображення (створюються такими програмами, як CorelDRAW,
Adobe Illustrator, AutoCad й ін.) визначаються математично як вектори – набори крапок (а точніше – координат), сполучених лініями. Вектори описуються функціями, що визначають величину (розмір) ліній і їх напрям (кути, кривизна). Файли, в
яких зберігаються векторні зображення, є списками кодованих рядків з інформацією щодо розташування, форми, напряму, довжини, кольору й ін. даних. Елементарні графічні елементи векторного файлу представляють з себе самостійні системи і володіють усіма властивостями, включеними в їх опис.
Оскільки кожний векторний об’єкт є незалежною системою, його можна переміщати і багато разів змінювати його властивості, зберігаючи при цьому первинну якість і чіткість зображення і не впливаючи на інші об’єкти ілюстрації. Ці властивості роблять векторні програми (такі як CorelDRAW) дуже зручними для ілюстративного і тривимірного моделювання, де в процесі роботи часто вимагається створювати окремі об’єкти, видозмінювати їх, компонуючи загальне зображення.
Якість векторних ілюстрацій не залежить від дозволу ілюстрації, це поняття для векторних зображень узагалі втрачає значення, будучи завжди максимальним. Це означає, що векторні ілюстрації завжди відображаються з максимальним дозволом, якого дозволяє досягти пристрій виводу (принтер, монітор). Якість друку ілюстрації, наприклад, на принтері з дозволом 600 точок на дюйм буде вище, ніж на принтері з дозволом 300 точок на дюйм.
Растрові зображення (також називаються мальованими, або точковими; формати файлів BMP, TIFF, JPEG, GIF і інші), складаються з окремих точок (елементів зображення), іменованих пікселями, які формують узор за рахунок різного положення і забарвлення. На відміну від векторних ілюстрацій, працюючи з растровими зображеннями, можна коректувати як окремі дрібні ділянки, аж до точок, так і проводити значні зміни і посилювати різні ефекти. (Створюються у таких програмах, як Microsoft Paint, Corel Photo-Paint, Adobe Photoshop, Live Picture, Macromedia XRes, Micrografx Picture Publisher, Paint Shop Pro).
Оскільки кожний елемент зображення (піксель) має власний колір, то, поелементно змінюючи вибрану область, можна створювати фотографічні ефекти, такі як затінювання і посилення кольору.
При певному видаленні або масштабі колір і форма растрового зображення виглядатимуть суцільними. При збільшенні ж зображення можна побачити складові його окремі квадратики. Збільшення розміру растрового зображення відбувається за рахунок збільшення кожного елемента, що огрублює всі лінії і форми.
Зменшення розміру растрового зображення також спотворює початковий вигляд, оскільки для зменшення загального розміру зображення частина його елементів віддаляється. Крім того, оскільки растрове зображення створено з упорядкованих розставлених точок не можна маніпулювати його окремо взятими частинами (тобто переміщати їх), не порушуючи цілісності всього зображення.
Фрактальна графіка, як і векторна, основана на математичних обчисленнях.
Її базовим елементом є математична формула, виключно на основі якої будується зображення. Таким способом будують як найпростіші регулярні структури, так і складні ілюстрації, що імітують природні ландшафти і тривимірні об’єкти.
Останнім часом усе більшої популярності набуває тривимірна графіка (3D-графіка), що вивчає прийоми і методи створення об’ємних моделей об’єктів, які максимально наближені до реальних. Основним завданням цього виду графіки є створення не плоского зображення об’єкта, а його об’ємної моделі, які можна обертати і розглядати з усіх боків. Тривимірна графіка широко використовується в інженерному проектуванні, комп’ютерному моделюванні фізичних об’єктів і процесів, у мультиплікації, кінематографії, комп’ютерних іграх.
Переваги і недоліки векторів і растрів
Деталізація і якість. У порівнянні зображень векторного і растрового форматів кращу якість відображення кольорів і текстури забезпечують растрові зображення, але разом з тим вони займають більший об’єм пам’яті і вимагають більшого часу для друку. Векторні зображення містять більш чіткі лінії і при друці вимагають менших ресурсів.
Програми малювання і обробки растрових зображень (Corel PHOTO-PAINT, Adobe PhotoShop) застосовуються, коли необхідно відобразити безперервну зміну тону і дістати доступ до пікселів малюнка. Ілюстраційні програми (такі як CorelDRAW, Adobe Illustrator) працюють з векторними зображеннями, дозволяючи створювати окремі об’єкти і в процесі роботи маніпулювати ними на рівні вузлів.
Роздільна здатність. Під час створення растрових зображень якість результату залежить від вибраних параметрів розмірності на початковій стадії процесу. Розмірність («разрешение») – це загальний термін, що визначає кількість елементів інформації, що міститься у файлі зображення, а також рівень деталізації, який може забезпечити пристрій введення, виведення або відображення. Під час роботи з растровими малюнками розмірність впливає як на якість результату роботи, так і на розмір файлу.
Вибір з урахуванням вживання. Під час роботи з растровими зображеннями слід враховувати, де вони застосовуватимуться, оскільки інформація про розмірність зображення звичайно зберігається разом з файлом. При друці растрового файлу, наприклад, на фотонабірному автоматі з дозволом 1270 точок на дюйм, він буде надрукований з тою розмірністю, яка встановлена під час створення зображення, якщо вона не вища за розмірність пристрою виведення. Якщо ж зображення буде видимим тільки на екрані як Web-сторінка, для нього достатньо вибрати розмірність 72 або 96 dpi.
Ефективність у роботі. Визначення зображень у вигляді ряду векторів в цілому забезпечує велику ефективність під час роботи з ними, ніж визначення зображень як величезної кількості окремих точок. Це пояснюється тим, що навіть простий об’єкт може складатися з багатьох тисяч точок, кожна з яких повинна мати власні атрибути.
Однак, те саме зображення може бути визначене у вигляді невеликої кількості сегментів кривої. Отже, файли векторних зображень, як правило, мають менший розмір, ніж файли порівнянних растрових зображень.
Окрім створення більш компактних файлів, векторні зображення забезпечують інші важливі переваги. Відмінності між растровим і векторним малюнками починають виявлятися при спробі їх масштабувати. Растрові малюнки можуть містити контур і заливку, але вони не зберігатимуть той же ступінь деталізації, як у векторних зображеннях. При масштабуванні ж векторних зображень зберігаються всі характеристики контура (зокрема, ширина) і заливки. Наприклад, розмір зображень CorelDRAW можна легко змінювати без втрат якості в діапазоні від піктограми до великого плаката.
Ця легкість масштабування виникає з механізму визначення плавних кривих ліній, що використовується в CorelDRAW. На відміну від растрових малюнків вони зберігають свою плавність і безперервність навіть при значному збільшенні (растрові зображення при цьому стають східчастими). Такі криві називаються кривими Безьє на ім’я французького інженера Безьє, який в 1970-х роках розробив теорію їх математичного опису.
Саме завдяки тому, що векторні малюнки складаються з кривих і вузлів, що описуються математичними формулами і генеруються при малюванні, CorelDRAW демонструє фантастичні можливості в створенні складних криволінійних зображень.

2. Історія розвитку графічних редакторів
Графічний редактор це комп’ютерна програма, яка надає можливість користувачу створювати і редагувати на екрані комп’ютера зображення і зберігати їх для подальшого використання. Деякі графічні редактори призначені для редагування фотографій, тоді як інші переважно для створення та редагування малюнків.
Перелічимо найпоширені операції, які можна виконувати в графічних редакторах:
виділення області зображення для редагування;
малювання ліній за допомогою пензлів різних кольорів, розмірів, форми і з різним натиском;
заповнення певних областей малюнка кольором, градієнтом кольору чи текcтурою;
вибір кольору, використанням різних колірних моделей (наприклад, RGB, HSV) та за допомогою колірної піпетки;
створення написів різними шрифтами;
видалення з фотографій подряпин, бруду, зморшок, ефекту червоних очей та інших дефектів;
формування зображень із використанням шарів;
конвертація зображень у файли різних форматів;
застосування фільтрів з метою досягнення різних ефектів.
Сучасний комп’ютер не просто замінив олівець і папір. Беручи на себе всю складну, нерідко монотонну роботу зі створення малюнка, він дозволяє зосередитися на його сюжеті, надає користувачам зовсім нові, унікальні можливості щодо техніки малювання. Одне натискання кнопки миші може замінити три години виснажливої праці. Не варто думати, що всі графічні редактори дуже складні у вивченні та використанні. Адже одна з головних вимог до створюваних програм це зручність та інтуїтивна зрозумілість інтерфейсу.
У залежності від типу графіки, з якою необхідно працювати, програмні засоби, які дозволяють у кінцевому рахунку створювати ті або інші види комп’ютерної графіки, також можна поділити на відповідні види. Серед величезного різноманіття таких програмних засобів існують як спеціалізовані, призначені для створення якого-небудь конкретного типу графіки, так і багатофункціональні, які дозволять створювати декілька різноманітних типів комп’ютерної графіки, або з’єднувати різні графічні об’єкти разом. Крім того, графічні пакети розрізняються за платформою, для якої вони створені. Наприклад, більшість поліграфічних пакетів у першу чергу розробляються під платформу МАС, яка спеціально призначена для цієї мети; професійні потужні 3D редактори і програми моделювання частіше призначені для роботи під Windows; спеціалізовані пакети для обробки професійного відео розраховані на роботу як правило тільки зі спеціальним обладнанням типу студій АВМ (аудіо-відео монтажу), цей перелік можна довго продовжувати.
Слід відзначити, що, незважаючи на таку традиційну спеціалізацію, в останній час отримали розвиток так звані «крос-платформенні» системи. Суть їх у тому, що об’єкти (в основному файли) можна переносити з однієї платформи в іншу. Особливо корисним це є для поліграфії. З розвитком комп’ютерів МАС і РС різниця між ними зведена майже до нуля.
Розглянемо основні види графічних пакетів і редакторів РС платформи, як найбільш поширених і загальновідомих:
редактори для створення й ретушування растрової графіки;
векторні графічні редактори;
пакети верстання (настільні видавницькі системи);
пакети 2D-анімації;
програми для створення Web-сторінок;
3D редактори;
пакети інженерного моделювання і проектування;
інші програми для роботи з графікою;
1) спеціальні 3D-додатки;
2) програми для створення об’ємних шрифтів;
3) системи для монтажу і роботи з відео;
4) програми для наукової візуалізації.
Розглянемо найпоширеніші графічні редактори.
Растрові редактори
На моніторі будь-яке зображення є дискретним, тобто таким, що складається з певної кількості прямокутних точок, кожна з яких може бути тільки одного кольору, тоді як на звичайному малюнку на папері таку мінімальну одиницю, як точка, знайти неможливо. Крім того, на папері не вдасться намалювати два зовсім однакових малюнка. За допомогою растрового редактора можна створити дискретний малюнок, який складатиметься з фіксованої кількості пікселів, і змінювати колір кожної з них окремо. Саме тому будь-який редактор такого типу потребує, щоб користувач, розпочинаючи роботу над малюнком, указав його точні розміри, а іноді й палітру кольорів, які можуть бути використані.
Растрові редактори дозволяють будувати лінії та графічні примітиви, заливати окремі області певними кольорами, вводити текст, малювати різними інструментами. Залежно від обраного інструмента будуються лінії з різними властивостями: напівпрозорі, з розмитими краями, заповнені текстурою. Завжди надається можливість збільшити масштаб, щоб можна було працювати з окремими пікселями.
Зазвичай растрові редактори використовуються для роботи з уже готовими зображеннями, наприклад для створення колажів і редагування фотографій. Для створення великих малюнків «з білого аркуша» растрові редактори не завжди зручні.
Найпростіший растровий редактор – Microsoft Paint, що входить до складу всіх операційних систем Windows. Серед растрових редакторів окремо слід відзначити Corel Photo-Paint, Adobe Photoshop, Live Picture, Macromedia XRes, Micrografx Picture Publisher, Paint Shop Pro. Кожний із них має свої переваги та недоліки, проте найкращим вважається Adobe Photoshop, у якому реалізовано всі можливості растрових редакторів. Він став лідером, оскільки дає змогу робити із зображеннями майже все що завгодно. Одна з найсильніших сторін Photoshop можливість накладати на окремі області малюнка спеціальні ефекти (застосовуючи для цього фільтри). Недоліки редакторів такого типу очевидні: якість малюнка стає щоразу гіршою після його збільшення. Звісно, цей недолік можна усунути за допомогою певних алгоритмів, проте всі вони призводять до розмивання малюнка.
Векторні (об’єктні) редактори
На відміну від растрових редакторів, у редакторах цього типу всі малюнки складаються не з окремих точок, а зі складних векторних об’єктів кіл, багатокутників, довільних кривих (їх креслять за допомогою миші). Створений об’єкт можна змінювати: обертати, розтягувати, нахиляти, переміщувати, модифікувати різними інструментами, можна застосовувати до нього спеціальні ефекти, причому, і це найважливіше, абсолютно незалежно від інших об’єктів. До того ж у кожного об’єкта є такі властивості, як товщина ліній, розмір, колір, текстура, прозорість, їх також можна за потреби змінити.
Кожний об’єкт займає певне положення на малюнку, деякі об’єкти затуляють інші. Проте їх розташування неважко змінити. Оскільки всі відстані вимірюються в апаратно-незалежних одиницях, зазвичай у дюймах, векторні редактори позбавлені недоліків, властивих растровим редакторам. Малюнки можна збільшувати чи зменшувати, проте кола залишаться колами і ніколи не стануть ступінчастими.
Векторні редактори застосовують, насамперед, для створення великих малюнків у поліграфії (плакатів і рекламних афіш). Але створити за їх допомогою фотореалістичні зображення майже неможливо для цього знадобиться додаткова обробка в растрових редакторах. До числа найвідоміших векторних редакторів належать Adobe Illustrator, Corel Xara, Macromedia FreeHand, CorelDRAW.
3. Формати файлів
 Для зберігання зображень в комп’ютерній графіці використовують декілька десятків форматів файлів. Деяка частина з них стала стандартами і використовується в більшості графічних програм. За типами графічні формати можна розділити на:
растрові формати – призначені для зберігання растрових даних;
векторні формати – призначені для зберігання векторних даних;
метафайлові формати – можуть зберігати як растрові, так і векторні дані;
формати сцени – містять додатково інструкції, що дозволяють програмі візуалізації відновити зображення цілком;
формати анімації прості дозволяють відображати зображення в циклі одне за іншим, а більш складні зберігають початкове зображення та різниці між двома зображеннями, які послідовно відображаються;
мультимедійні формати – призначені для зберігання даних різних типів (графіки, звуку, відео) в одному файлі;
тривимірні формати – містять опис форми і кольору об’ємних моделей.
Проведемо коротку загальну характеристику найбільш розповсюджених форматів графічних і анімаційних файлів.
Формат GIF (розширення імені файлу *.GIF). GIF (Graphics Interchange Format – формат взаємообміну графікою) є растровим форматом і розроблявся для мереж з низькими швидкостями передачі даних. Він став першим графічним форматом, що підтримується Web. GIF здатен ефективно стискати графічні дані, використовуючи алгоритм LZW, який полягає в стисканні ряду однакових символів в один символ, помножений на кількість повторень. Анімаційні файли GIF дозволяють в одному файлі зберігати декілька зображень, які відтворюються послідовно. 
Формат GIF стандартизований у 1987 році як засіб збереження стиснених зображень з фіксованою (256) кількістю кольорів. Остання версія формату GIF89а дозволяє виконувати черезрядкове завантаження зображень і створювати малюнки з прозорим фоном. Обмежена кількість кольорів зумовлює його використання переважно в електронних публікаціях. До достоїнств динамічних файлів GIF відносять невеликий об’єм файлу за рахунок стискання (до 40%), він не вимагає постійного зв’язку з сервером і повторного звертання до сервера, його просто розмістити на сторінці. Однак його палітра не перевищує 256 кольорів, він забезпечує гірше стискання фотографій, ніж JPEG, не підтримується браузерами в повному обсязі.
Формат JPEG (розширення імені файлу *.JPG). JPEG призначений для зменшення розмірів файлів растрових зображень, що мають плавні переходи кольорових тонів і відтінків. Дозволяє регулювати співвідношення між мірою стискання файлу і якістю зображення. JPEG стискує зображення, зберігаючи його повну чорно-білу версію і більшу частину колірної інформації. Так як зберігається не вся колірна інформація, JPEG є форматом зі втратами, що проявляється, особливо в сильно стиснених файлах, у вигляді розмитого або випадкового розподілення пікселів. 
На відмінність від алгоритму стискання GIF, який аналізує файли по рядках, JPEG розбиває зображення на області близьких кольорів. Якщо використовувати формат JPEG для різкої графіки з великими областями одного і того ж кольору, то звичайно отримують погані результати. 
Прогресивні файли JPEG подібні на черезрядкові файли GIF тим, що вони визначають спосіб виводу зображення на екран при завантаженні (завантажують різні області графічного файлу одночасно). При цьому користувач може бачити, що містить зображення ще до того, як весь файл буде повністю завантажений.
JPEG не дозволяє включати в файл більше одного зображення, тому анімація JPEG не дуже поширена в Web. Якщо потрібно відтворити послідовність файлів JPEG в одному і тому ж місці Web-сторінки, можна використати сценарій або додаток, що завантажується, написані на Java. Однак Java-аплет може вимагати багато часу для ініціалізації і виконання на повільних комп’ютерах. JPEG найбільше всього підходить для фотографій або графіки зі складними тінями та ефектами освітлення і використовується в Web для фотографій товарів, об’ємних зображень і графіки з ефектами освітлення.
Формат PNG (розширення імені файлу *.PNG). PNG (Portable Network Graphics – мережева графіка, що переноситься) є растровим, стандартизований у 1995 році і призначений для публікації зображень в Інтернеті. Розробка PNG була викликана тим, що в 1994 році фірма Unisys, винахідник методу стискання GIF, заявила, що буде вимагати плату зі всіх розробників програмного забезпечення, яке підтримує формат GIF. Потенціальні витрати, пов’язані з використанням формату GIF, разом з недоліками формату JPEG привели до необхідності розробки нового графічного формату, який був би безоплатним і поліпшив би параметри форматів JPEG та GIF. 
PNG підтримує 3 типи зображень – кольорові з глибиною 8 або 24 біти і чорно-білі з градацією 256 відтінків сірого. Стискання інформації здійснюється без втрат, передбачені 254 рівня альфа-каналу та черезрядкова розгортка. Вважається, що PNG забезпечує краще стискання, ніж GIF (на 10-30 %), що залежить від якості кодувальника. Специфікація формату PNG включає можливості автоматичної корекції кольорів при перенесенні зображень між апаратними платформами і ефектів змінної прозорості. 
Формат TIFF (розширення імені файлу *.TIF). TIFF (Tagged Image File Format – формат файлу ознакових зображень) є растровим і призначений для збереження зображень високої якості та великого розміру. Забезпечує зберігання чорно-білих зображень та зображень з глибиною кольору 8, 16, 24 і 32 біт. Підтримується більшістю графічних, верстальних і дизайнерських програм та переноситься між платформами IBM PC та Apple Macintosh. Починаючи з версії 6.0 у форматі TIFF можна зберігати відомості про маски зображень. Для зменшення розміру файлу використовується вмонтований алгоритм LZW.
Формат Windows Bitmap (розширення імені файлу *.BMP або *.DIB). Windows Bitmap (бітова карта Windows) – формат растрових зображень, що підтримується Windows-сумісними програмами. Дозволяє використовувати палітри в 2, 16, 256 кольорів або повну палітру в 16 млн. кольорів.
Формат PCX (розширення імені файлу *.PCX). Растровий формат PCX використовується розповсюдженим графічним редактором Paintbrush та підтримує палітри в 2, 16, 256 кольорів або повну палітру в 16 млн. кольорів. У зв’язку з відсутністю можливості зберігати зображення, розділені на кольори, недостатністю моделей кольорів та наявністю інших обмежень у даний час вважається застарілим. 
Формат WMF (розширення імені файлу *.WMF). WMF (Windows MetaFile – метафайл Windows) підтримує векторну і растрову графіку у середовищі Windows, використовуючи палітри в 65 тис. і 16 млн. кольорів. У файлі використовуються ті самі команди опису графіки, які використовує сама Windows для побудови графічних зображень. Може відкриватись як у векторних, так і растрових графічних редакторах. Однак відсутність засобів для роботи зі стандартизованими палітрами кольорів, що прийняті в поліграфії, та інші недоліки обмежують його використання.
Формат CGM (розширення імені файлу *.CGM). CGM (Computer Graphics Metafile) підтримує векторну і растрову графіку з використанням повної палітри в 16 млн. кольорів та палітри зі змінною кількістю кольорів. Він орієнтований на складні та високохудожні зображення, створює компактні файли та підтримує більше одного зображення в файлі. 
Формат EPS (розширення імені файлу *.EPS). EPS (Encapsulated PostScript) описує як векторні, так і растрові зображення на мові PostScript фірми Adobe, яка є універсальною. В файлі одночасно може зберігатись як векторна, так і растрова графіка, шрифти, параметри калібрування обладнання, профілі кольору. Для відображення векторного вмісту використовується формат WMF, а растрового – TIFF. Але екранна копія тільки в загальних рисах відображає реальне зображення. Дійсне зображення можна побачити тільки після друку, за допомогою спеціальних програм перегляду або після перетворення файлу в формат PDF у додатках Acrobat Reader та Acrobat Exchange.
Формат PDF (розширення імені файлу *.PDF). PDF (Portable Document Format – формат документів, що переносяться) є апаратно незалежним і призначений для зберігання документів, однак його можливості забезпечують ефективне представлення зображень. Потужний алгоритм стискання з засобами керування підсумковою роздільною здатністю зображень забезпечує компактність файлів при високій якості ілюстрацій.
Формат PSD (розширення імені файлу *.PSD). PSD (PhotoShop Document - документ програми Adobe Photoshop) є одним з потужних за можливостями зберігання растрової графічної інформації. Він дозволяє запам’ятовувати параметри пластів, каналів, міри прозорості, множини масок і підтримує 48-бітове кодування кольору, розділення кольорів і різноманітні моделі кольору. Однак відсутність ефективного алгоритму стискання інформації призводить до великого об’єму файлів. 
Формат PhotoCD (розширення імені файлу *.PCD). PCD розроблений фірмою Kodak для зберігання цифрових растрових зображень високої якості. Внутрішня структура файлу забезпечує зберігання зображень з фіксованими величинами роздільної здатності, тому розміри будь-яких файлів незначно відрізняються один від одного і знаходяться в діапазоні 4-5 Мбайт. Кожній роздільній здатності присвоєний власний рівень, що відраховується від базового (Base), який складає 512(768 точок. Всього в файлі 5 рівнів від Base/16 (168(192) до Base(16 (2048(3072). За початкового стискування первинного зображення використовується метод субдискретизації, практично без втрати якості. Потім обчислюються різниці Base ( Base(4 і Base4 ( Base(16. Підсумковий результат записується в файл. Для відновлення інформації з високою роздільною здатністю виконується зворотне перетворення. 
Формат CDR (CorelDraw) використовується програмою CorelDraw, дозволяє записувати векторну графіку, текст. Файл у форматі CDR може мати кілька сторінок. 
Формат IFF (Interchange File Format) – растровий універсальний формат, який забезпечує об’єднання і збереження даних різного типу (нерухомих зображень, звуку, музики, відео і тексту). Файли цього формату практично повністю складаються з порцій – структур даних, які вміщують 4-байтовий ідентифікатор, 4-байтове значення розміру і блок даних. Порції можна вкладати одна в одну. Для стиснення використовується алгоритм RLE. На основі формату IFF розроблений тривимірний векторний і анімаційний формат TDDD (Turbo Silver 3D Data Description). 
На жаль, не існує універсального формату, який можна було б рекомендувати на всі випадки життя. Якщо ваше завдання – забезпечити обмін даними між програмами, оптимальний формат приходиться підбирати методом проб і помилок.

4. Практична робота «Робота з виділеними фрагментами»
Завдання 1. Застосовуючи інструмент Rectangular Marquee (Прямоугольная область), із однієї світлини дівчаток зробіть дві. Для цього необхідно виконати такі дії:
Відкрийте файл z1_girls.jpg за допомогою команди (File / Open) Файл / Открыть (див. рис. 2).

Рис. 2. Файл z1_girls.jpg
Виділіть усю картинку, натиснувши комбінацію клавіш Ctrl+A. Скопіюйте цю картинку в буфер обміну (комбінація клавіш Ctrl+C).
Створіть новий документ за допомогою команди File / New (Файл / Новый). Перейдіть у вікно нового документа, вставте зображення з буфера обміну (комбінація клавіш Ctrl+V). Збережіть новий файл у власній папці (комбінація клавіш Ctrl+S) під іменем z1_devochki.jpg. Закрийте вікно оригінала.
Скориставшись інструментом Rectangular Marquee (Прямоугольная область), виділіть ліву частину світлини й виконайте команду Edit / Copy (Редактирование / Копировать).
Створіть новий файл. Помістіть у нього зображення з буфера обміну, виконавши команду Edit / Paste (Редактирование / Вставить) та збережіть його під іменем devochkа1.jpg.
Аналогічні дії виконайте з правою частиною світлини. Зображення другої дівчинки збережіть у файлі під іменем devochkа2.jpg (див. рис. 3).
Слід звернути увагу! Нові світлини мають бути одного розміру (команда Image / Image Size (Изображение / Размер изображения)).



Рис. 3. Зразок виконання завдання


Завдання 2. У графічному редакторі Adobe Photoshop відкрийте файл z1_portret.jpg. Збережіть його у власній папці. Застосовуючи інструмент Elliptical Marquee (Овальная область), виділіть частину зображення. Збережіть результат у новому файлі у власній папці (див. рис. 4).


Рис. 4. Зразок виконання завдання
Завдання 3. У графічному редакторі Adobe Photoshop відкрийте файл z1_foto.jpg. Збережіть його у власній папці. Застосовуючи інструмент Lasso Tool (Лассо), виділіть довільну частину зображення. Збережіть результат у новому файлі у власній папці (див. рис. 5).

Рис. 5. Зразок виконання завдання
Завдання 4. За допомогою графічного редактора Adobe Photoshop відкрийте файл z1_clips.jpg (див. рис. 6). Збережіть його у власній папці. Застосовуючи інструмент Polygonal Lasso Tool (Многоугольное лассо), виділіть одну з прищіпок. Скопіюйте зображення та збережіть його в новому файлі у власній папці. Аналогічні дії виконайте з другою прищіпкою, застосувавши інструмент Magnetic Lasso Tool (Магнитное лассо). Порівняйте зображення.

Рис. 6. Уміст файла z1_clips.jpg
Завдання 5. За допомогою графічного редактора Adobe Photoshop відкрийте файл z1_women.jpg. Застосовуючи інструмент Magic Wand (Волшебная палочка), відокремте зображення дівчини від фону. Зображення збережіть у новому файлі у власній папці (див. рис. 7).

Рис. 7. Зразок виконання завдання
Для цього необхідно виконати такі дії:
Збережіть файл, що відкрили, у власній папці.
Оберіть інструмент Magic Wand (Волшебная палочка) та клацніть нею на чорному фоні. Ви побачите, що фон виділився.
Видаліть чорний фон, виконавши команду Edit / Clear  (Редактирование / Очистить або натисніть клавішу Delete).
Зніміть виділення (комбінація клавіш Ctrl+D).
Збережіть новий портрет у власній папці.
Завдання 6. У графічному редакторі Adobe Photoshop відкрийте файл z1_cubik.jpg. За допомогою інструмента Move (Движение) побудуйте піраміду з квадратів (див. рис. 8). Для цього необхідно виконати такі дії:
Збережіть файл, що відкрили, у власній папці.
За допомогою інструмента Magic Wand (Волшебная палочка) виділіть кольоровий квадрат.
За допомогою інструмента Move (Движение) перемістіть його так, щоб побудувати піраміду з квадратів.
Зніміть виділення (команда Select / Deselect Выделить / Снять выделение).
Повторіть ці дії з кожним із квадратів. У результаті отримаєте:

Рис. 8. Зразок виконання завдання
Збережіть виконане завдання у власній папці.
Завдання 7. У графічному редакторі Adobe Photoshop за допомогою інструмента Brush (Кисть) та різних його форм створіть композицію на вільну тему. Збережіть створену композицію у власній папці.
3. Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. У графічному редакторі Adobe Photoshop за допомогою інструмента Rectangular Marquee (Прямоугольная область) та функції Feather (Растушевка) зробити світлинуз розмитими краями. Для цього необхідно виконати такі дії:
У графічному редакторі Adobe Photoshop відкрийте файл z1_foto.jpg. Збережіть його у власній папці.
За допомогою інструменту Rectangular Marquee (Прямоугольная область) створіть прямокутну рамку виділення.
Розтушуйте виділення, виконавши команду Select / Feather (Выделение / Растушевка). У діалоговому вікні, яке відкриється задайте радіус розтушування.
Виконайте команду Select / Inverse (Выделение / Инвертировать) та натисніть клавішу Del. У результаті отримаєте світлину з розтушованими краями (див. рис. 9).

Рис. 9. Зразок виконання завдання
Збережіть виконане завдання у власній папці.
Завдання 2. У графічному редакторі Adobe Photoshop за допомогою інструмента Brush (Кисть) створити композицію (див. рис. 10).

Рис. 10. Приклад виконання завдання
4. Запитання й завдання для самоконтролю
Які програми для роботи з графікою ви знаєте?
Які види комп’ютерної графіки вам відомі?
Назвіть характеристики векторної, растрової та фрактальної графіки.
Які переваги і недоліки векторів та растрів?
Яке призначення графічного редактора?
Де використовуються тривимірні графічні редактори?
Назвіть та охарактеризуйте формати графічних та анімаційних файлів.
Назвіть призначення стандартної програми Paint.
З якими файлами працює програма Paint?
Як створити файл?
Як змінити розмір зображення, розмір полотна?
У яких форматах можна зберегти файли у програмі Adobe Photoshop?
Назвіть інструменти виділення.









13 PAGE \* MERGEFORMAT 14115




Рисунок 1Без имени-2Рисунок 1Без имени-2.jpgБез имени-3Рисунок 4Без имени-3.jpg

Приложенные файлы

  • doc 7472698
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий