Курсовой проект техникум


Вступ
Вугільна промисловість завжди була і зараз залишається однією з найважливіших галузей промисловості і важливою частиною топливо-енергетичного комплексу України. На базі вугільної промисловості України працюють горна, кольорова металургія, хімія, медицина, енергетика.
В теперішній час вугільна промисловість України, як і інші галузі, переживає занепад у розвитку.
Шахтний фонд України, особливо Донбас, характеризується складними гірничо-геологічними та виробничо-технічними умовами розробки: збільшилась глибина розробки, багато шахт небезпечні по метану, раптовим викидам вугілля, газу і пісчаників, пил багатьох пластів небезпечний по вибуховості; зі збільшенням глибини робіт росте температура гірничих порід; вугільні пласти мають невелику міцність; крім того постійною є нехватка коштів на розвиток вугільних підприємств, а зношеність основних фондов дуже висока.
Велике значення для розвитку гірничих робіт на шахтах має сучасне проведення у достатньому обсязі підготовчих виробок, для підготовки очисних вибоїв.
При проведенні гірничих виробок розширюється використання прохідницьких і нарізних комбайнів, удосконалюється буро вибухова технологія, застосовується найбільш ефективні металеві та анкерні кріплення; розроблюються нові засоби охорони підготовчих виробок для їх неодноразового використання.
Зараз створені нові типи гірничої, у тому числі і прохідницької техніки: прохідницькі комбайни (КПД, П110, П220, КСП32); стрічкові конвеєри; вентилятори місцевого провітрювання та інші.
Краснодонський вугленосний район є одним з найбільш перспективних в Донбасі.
Метою даного курсового проекту є вибір і розробка прогресивної технології проведення конвеєрного штреку по пласту в умовах шахти «Горіхівська"
ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРІД І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ

Характеристика конвеєрного штреку
Штрек – горизонтальна, рідше похила, підготовча гірнича виробка, проведена по простяганню вугільного пласту і, що служить для транспортування вантажу і матеріалів, вентиляції, пересування людей, водовідливу, прокладення електричничних кабелів і ліній зв'язку.
Термін служби конвеєрного штреку 3 роки. Його довжина - 900м, глибина проведення – 600м. У період експлуатації у виробці буде розміщене наступне устаткування: стрічковий конвейер – 1Л800, 1 рейковий шлях із шириною колії – 900мм, вагонетки типу ВГ-3.

1.2 Гірничо-геологічна характеристика порід
Конвеєрний штрек проводиться по пласту К2. Об'ємна вага вугілля – 1,35 т/м3, марка вугілля Ж придатна для коксування. Потужність пласту – 1,6м, коефіцієнт міцності по шкалі М.М.Протод'яконова f = 1,45. Пласт небезпечний по раптових викидах і вибуховості вугільного пилу. Кут падіння пласту - 4°.
Основну покрівлю пласту утворить вапняк потужністю 19,5м і з коефіцієнтом міцності f = 8; у ролі безпосередньої покрівлі пласту виступає пісковик потужністю 2,5м і з коефіцієнтом міцності f = 8; основна підошва - пісковик сланцевий потужністю 6м і з коефіцієнтом міцності f = 9, у ролі безпосередньої підошви піщаноглинястий сланець потужністю 2,5м з коефіцієнтом міцності f = 7.
Виробка проводиться по стійких породах середньої міцності. Літологічний склад порід показано на малюнку 1.

1.3 Умови проведення виробки
Конвеєрний штрек проводиться по пласту вугілля і породам середньої міцності.
Вугільний пласт небезпечний по раптових викидах і по вибухонебезпечності вугільного пилу. Абсолютне метановиділення у вибої – 2,4 м3/хв.

Літологічна колонка

m = 19,5м; f (вапняк) = 10;
· = 2,5т/м3

m = 2,5м; f (пісковик) = 8;
· = 2,2т/м3


m = 1,6м; f = 1,45;
· = 1,45

m = 2,5м; f (піщаноглиняний сланець) = 7;
· = 2,2т/м3

m = 6м; f (пісковик сланцевий) = 9;
· = 2,5т/м3
















2. ВИБІР ФОРМ І РОЗМІРІВ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ ШТРЕКУ

2.1 Загальне положення
У вугільних шахтах для горизонтальних і похилих гірничих виробок застосовуються наступні форми поперечного перерізу: прямокутна, трапецієподібна, аркова, склепінна, кругла й інших форм. Форми і розміри поперечного переріза гірничих виробок залежать від міцності бічних порід, від гірничого тиску з боку покрівлі, грунту і боків виробки, від призначення виробки і терміну її служби [1, с.10].

2.2 Вибір форми поперечного перерізу штреку
Для конвеєрного штреку вибираємо аркову форму поперечного перерізу виробки. Вона по своєму обрису близька до зводу природної рівноваги, що зменшує гірничий тиск на кріплення [2, с.134].

2.3 Вибір типового перерізу штреку
Поперечний переріз гірничого штреку і його розмір вибирається по типових перетинах [7]. Для цього складається розрахункова схема, по якій визначається мінімальна ширина виробки [2, с.135].
Один з типових перетинів показано на малюнку 2.


Малюнок 2. Поперечний переріз гірничого штреку
з розміщенням у ньому устаткування
Мінімальну ширину В визначаємо за формулою:
B = m + C + n + A + p, (2.1)
де m – зазор між рухомим поїздом і кріпленням, мм
m = 400 мм [4, п.2.2];
n – зазор між ставом конвеєра і рухомим поїздом, мм
n = 400 мм [4, т.2.2];
С – ширина става конвеєра, мм
С = 1100 мм [6, с.16];
А – ширина рухомого поїзду, мм
А = 1350 мм [6, с.16];
р – ширина вільного проходу для людей на висоті 1,8м, мм
р = 700 мм. [4, т.2.2].
Дані підставляємо у формулу (2.1) і одержуємо:
В = 400 + 400 + 1100 + 1350 + 700 = 3950 мм
Після того, як обчислили мінімальну ширину штреку, вибираємо розміри поперечного перетину по «Уніфікованих типових перетинах гірничих виробок» [6, с.224]:
Sсв = 11,5 (13,1) м2 Ширинасв = 4530 (4750) мм
Sпр = 15,9 м2 Ширинапр. = 4900 (5120) мм
Висотасв = 3140 (3440) мм
Висотапр. = 3380 (3680) мм
Перевіряємо вірність вибору типового перетину по швидкості руху повітря по штреку.
Qmax
V = ---------
· Vприп., (2.2)
Sсв
де V – швидкість руху повітря у виробці, м/с;
Qmax – витрати повітря у виробці в період її експлуатації, м3/с;
Sсв – площа поперечного перерізу виробки у світлі після осідання, м2;
Vприп – припустима, згідно ПБ, швидкість повітря у виробці, м/с;
Vприп - 6 м/с [4, п.3.1.4]
Для перевірки прийнятого типового перетину по фактору вентиляції, визначаємо кількість повітря, що буде проходити по штреку при експлуатації, тому що ця кількість повітря йде для лави, воно обчислюється за формулою:
Qmax = Sоч * Vmax * Ко.з. (2.3)
де Sоч - прохідний перетин лави, що залежить від потужності пласту і прийнятого механізованого комплексу, м2
Sоч = 3.3 м2 [10, с.125] ;
Vmax – максимально припустима швидкість повітря в лаві, м/с
Vmax = 4 м/с [4, п.3.1.4] ;
Ко.з. – коефіцієнт, що враховує рух повітря по частині виробленого простору, що безпосередньо прилягає до призабійного;
Ко.з. = 1,25 [10, с.124] (тому що безпосередня покрівля пісковик).
Дані підставляємо у формулу (2.3), одержуємо:
Qmax = 3,3 * 4 * 1,25 = 16,5 м3/с.
Тепер, знаючи кількість повітря, що проходить по штреку, превіряємо типовий перетин по швидкості руху повітря. Дані підставляємо у формулу (2.2), одержуємо:
16,5
V = --------
· 1,43 < 6 м/с
11,5
Це значить, що типовий перетин конвеєрного штреку обрано вірно.

2.4 Визначення коефіцієнта присічки
Тому, що штрек проводиться по вугільному пласту бічних порід, необхідно вибрати вид підривання і визначити величину коефіцієнта присічки.
Коефіцієнт присічки визначається за формулою:
Sпор
Кп = --------- , (2.4)
Sпр
де Sпор – площа породного вибою, м2;
Sпр – площа поперечного перерізу штреку у проходці, м2.
Площу породного вибою визначаємо за схемою, зазначеної на малюнку 3.
Малюнок 3. Схема для визначення коефіцієнта присічки

Площа породного вибою визначається за формулою:
Sпор = Sпр – Sуг, (2.5)
де Sпр – площа поперечного перерізу виробки у проходці, м2;
Sуг – площа вугільного вибою, м2.
Площа вугільного вибою визначається за формулою:
Впр * m
Sвуг = ------------, (2.6)
cos
·
де Впр – ширина виробки в проходці до осідання, м;
m – потужність вугільного пласту, м;

· – кут падіння пласту, градуси.
Дані підставляємо у формулу (2.6), одержуємо:
5,12 * 1,6 8,192
Sвуг = ----------------- = ----------- = 8,21 м2
cos 4° 0,9976
Дані підставляємо у формулу (2.5), одержуємо:
Sпор = 15,9 – 8,21 = 7,69 м2
Дані підставляємо у формулу (2.4), одержуємо:
7,69
Кп = -------- = 0,48
15,9
Виходить, коефіцієнт присічки 48 %.
При проведенні штреків по тонких пластах вибір місця підривання залежить від умов навантаження вугілля з очисного вибою на штрек, у вагонетки, що знаходяться в ньому, чи на конвеєрі, кута падіння і характеру бічних порід. При цьому бажано, щоб пласт займав у перерізі виробки найбільшу площу.
Тому що транспортування вугілля по штреку здійснюється конвеєром, положення підошви пласту визначаємо за формулою:
h1 = hk + 0.4, (2.7)
де hk – висота риштачного ставу конвеєра, м;
hk = 0,3м [7];
0,4 – перевищення конвеєра лави над конвеєром штреку для зручності навантаження, м.
Дані підставляємо у формулу (2.7), одержуємо:
h1 = 0,3 + 0,4 = 0,7м






















3 ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯ СПОСОБІВ ПРОВЕДЕННЯ ШТРЕКУ
3.1 Загальні положення
Способи проведення виробок визначаються наступними основними факторами: кутом похилу виробки, площею її поперечного перерізу і формою, напрямком проведення (нагору, донизу), міцністю порід і характером вибою (вугільний, змішаний, породний), ступенем присічки порід. Перераховані фактори обумовлюють конструкційні особливості використаних прохідницьких машин і, таким чином, впливають на умови й обсяг їхнього застосування [2, с.137].

3.2 Способи проведення конвеєрного штреку
Для конвеєрного штреку вибираємо звичайний спосіб проведення вузьким вибоєм та суцільним вибоєм (вугілля і породу виймаємо одночасно), тому що відсутнє відокремлене транспортування гірничої маси на шахті.
Для виїмки вугілля і породи приймаємо комбайнову технологію проведення. Комбайнова технологія проведення штреків має ряд переваг у порівнянні з буровибуховою технологією. Крім того, вона є гарною основою для створення комплексної механізації проведення виробок по тонких пластах вугілля [2. с.139].
Тому що в покрівлі залягають породи середньої міцності, то конвеєрний штрек проводимо з двостороннім підриванням при арковій формі, що забезпечує рівномірне навантаження на кріплення і створює зручність навантаження вугілля на штрек.









4 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ТА ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ
ПРОВЕДЕННЯ КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ
4.1 Загальні положення
Для того, щоб забезпечити достатні темпи проведення виробки, необхідно вибрати технологічну схему проведення виробки.
Вибір технологічної схеми залежить від:
- гірничо-технологічні: потужність та кут падіння пласту, міцність та стійкість порід,
газоносність пластів;
- виробничо-технічні: площа поперечного перетину, протяжність, термін служби, швидкість проведення виробки, використані транспортні засоби [1, с.144].
Для вибору технологічних схем користуємось технологічними схемами [13].

4.2 Технологічна схема проведення штреку
Обираємо технологічну схему «комбайн - скребковий конвеєр – стрічковий конвеєр.
Для вибіру комбайну враховуємо міцність порід, площу поперечного перерізу виробки, коефіцієнт присічки.
Для даних умов, враховуючи розміри виробки, приймаємо прохідницький комбайн П-220 [8].
Крім цього, приймаємо наступне прохідницьке обладнання:
Скребковий конвеєр СП-202 для транспортування гірничої маси з вибою;
стрічковий конвеєр 1Л800 для транспортування гірничої маси по виробці;
вагонетки ВГ-3,3 для доставки матеріалів та обладнання у вибій;
лебідка ЛШВ-24 для виконання маневрових робіт по доставці матеріалів, обладнання;
відбійні молотки МО6ПМ для оформлення лунок під ніжки кріплення.


5 РОЗРАХУНОК ПРОДУКТИВНОСТІ ПРОХІДНИЦЬКОГО КОМБАЙНУ
Продуктивність прохідницького комбайну залежить від типу виконавчого органу, конструктивних і режимних параметрів комбайну, гірничо-геологічних умов його роботи, організації робіт у вибої й інших факторів.

5.1 Розрахунок теоретичної продуктивності прохідницького комбайну
Теоретична продуктивність комбайну являє собою максимально можливу продуктивність при беззупинній роботі виконавчого органу та визначається кількістю відділеної від масиву гірничої маси [11, с.178]. Вона визначається за формулою:
Qтеор = 3600 * H * B * Vn *
·, (5.1)
де H – потужність (товщина) пласту вугілля, що руйнується, чи породи при поперечному переміщенні виконавчого органу по вибою, м; для конусної різальної коронки:

·к
H = -------, (5.2)
2
де
·к – максимальний діаметр коронки по кінцях різців, м;

·к = 0,95;
B = величина заглублення виконавчого органу в масив вугілля чи породи (величина захвату), м;
B = 0,58;
Vn – максимальна швидкість поперечного переміщення виконавчого органу за одиницю часу, м/с;
Vn = 0,19;

· – потрібна вага вугілля і породи, т/м3; при спільній виїмці вугілля і породи у вибої приймається середньозважена щільність (питана вага) гірскої маси, що визначається за формулою:

·ср.взв =
·пор * Кп +
·уг (1 - Кп), (5.3)
де Кп – коефіцієнт присічки:
Кп = 0,48;

·пор - об'ємна вага породи, т/м3;

·пор = 2,2 т/м3;

·вуг - об'ємна вага вугілля, т/м3;

·вуг = 1,45 т/м3.
Дані підставляємо у формулу (5.3) і одержуємо:

·ср.взв = 2,2 * 0,48 + 1,45 * (1 – 0,48) = 0,754
Дані підставляємо у формулу (5.2) і одержуємо:
0,95
Н = -------- = 0,475 м
2
Дані підставляємо у формулу (5.1) і одержуємо:
Qтеор = 3600 * 0,475 * 0,58 * 0,19 * 2,2 = 414,57 т/година.

5.2 Розрахунок техничної продуктивності комбайну
Технічна продуктивність комбайну є меншою за теоретичну продуктивність комбайну і є максимально можливою середньогодинною продуктивністю з урахуванням витрат часу на усунення несправностей комбайну, на несуміщення часу з робочими маневровими операціями і на зміну зношеного інструмента. Вона визначається за формулою:
Qтех = Qтеор * Ктех, (5.4)
де Ктех – коефіцієнт безперервності роботи, що враховує усі види простоїв при роботі комбайна, приймається рівним 0,3 – 0,5;
Дані підставляємо у формулу (5.4) і одержуємо:
Qтех = 414,57 * 0,3 = 124,371, т/година.

5.3 Розрахунок експлутаційної продуктивності комбайну
Експлуатаційна продуктивність прохідницького комбайну залежить від усіх видів простоїв при роботі комбайну. Визначається за формулою:
Qе = Qтеор * Ке, (5.5)
де Ке – коефіцієнт безперервності роботи, що враховує усі види простоїв при роботі комбайну (Ке = 0,2 – 0,35).
Дані підставляємо у формулу (5.5) і одержуємо:
Qе = 414,57 * 0,35 = 145,1, т/година.

6 РОЗРАХУНОК І ВИБІР КРІПЛЕННЯ КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ
6.1 Загальні положення
Для збереження необхідних розмірів поперечного перетину і підтримки виробок у безпечному стані у виробках установлюють кріплення.
Кріплення гірських виробок повинно задовольняти наступним вимогам:
- бути досить міцним, стійким і довговічним, підтримувати виробки у безпечному стані протягом усього терміну служби;
- мінімально заповнювати перетин виробки, не заважати виконанню технологічних процесів, мати невеликий опір руху повітря;
- забезпечити можливість механізації її зведення, бути транспортабельною, не трудомісткою при зведенні та ремонті;
- забезпечувати можливість її максимального витягу з виробок, що погашаються, і подальшого повторного використання;
- конструкція і матеріал кріплення повинні відповідати терміну служби виробок, а сума матеріальних витрат на виготовлення, зведення, експлуатацію і ремонт протягом усього терміну служби виробок повинна бути мінімальна.

6.2 Розрахунок параметрів кріплення
Розрахунок рамного металевого податливого кріплення виконуємо відповідно до інструкції [9].
До початку розрахунку необхідно скласти розрахункову схему. Для цього нормальні потужності пластів перераховуємо на вертикальні за формулою:
m
mверт. = ----------, (6.1)
cos
·
де m – нормальна потужність пласту, м;
m = 1,6 м;

· – кут падіння пласту, градус;

· = 4°

Знайдемо вертикальну потужність основної покрівлі пласту:
19,5
mверт. = ---------- = 19,55 м
0,9976
Знайдемо вертикальну потужність безпосередньої покрівлі пласту:
2,5
mверт. = ---------- = 2,51 м
0,9976
Знайдемо вертикальну потужність вугільного пласту:
1,6
mверт. = ---------- = 1,60 м
0,9976
Знайдемо вертикальну потужність безпосередньої підошви пласту:
2,5
mверт. = ---------- = 2,51 м
0,9976
Знайдемо вертикальну потужність основної підошви грунту:
6
mверт. = ---------- = 6,01 м
0,9976
По вертикальним потужностям складаємо розрахункову схему, зазначену на малюнку 5.
Розрахунок опіру пластів у масиві Rci знаходиться з обліком порушення масиву по формулі:
Rci = Ri * Кс, (6.2)
де Ri – середнє значення опіру пластів порід у зразку одноосьового стиску, установлений за результатами іспитів (при визначенні міцності порід за допомогою коефіцієнта міцності по шкалі М.М.Протодьяконова f необхідним перерахуванням в мПа проводять по формулі:
Ri = 10f, (6.3)
Кс – коефіцієнт, що враховує додаткове порушення масиву порід поверхнями без зчеплення, або з малою зв'язаністю (дзеркала ковзання, тріщини, глинисті прошарки і т.п.):
Кс = 0,9

Малюнок 5. Розрахункова схема
За формулою (6.3) знаходимо всі середні значення опіру шарів порід у зразку одноосьового стиску:
R1 = 10 * 10 = 100 мПа
R2 = 10 * 8 = 80 мПа
R3 = 10 * 1,45 = 14,5 мПа
R4 = 10 * 7 = 70 мПа
R5 = 10 * 9 = 90 мПа
За формулою (6.2) знаходимо розрахунковий опір пластів порід у масиві:
Rc1 = 100 * 0,9 = 90 мПа
Rc2 = 80 * 0,9 = 72 мПа
Rc3 = 14,5 * 0,9 = 13,05 мПа
Rc4 = 70 * 0,9 = 63 мПа
Rc5 = 90 * 0,9 = 81 мПа
Для суміжних пластів, що залягають по контуру поперечного перетину виробки, з мінливістю Rci в межах до 30% приймають єдине ціле для усієї виробки усереднене значення розрахункового опіру порід стиску, обумовлений за формулою:
Rc1 * m + Rc2 * m + + Rcn * mn
Rc = -------------------------------------------, (6.4)
m1 + m2 + + mn
де Rc1 Rcn – розрахунковий опір пластів порід стиску, мПа;
m1 mn – потужність шарів породи, м.
Дані підставляємо у формулу (6.4) і одержуємо Rc для покрівлі:
90 * 5,17 + 72 * 3.59 + 13,05 * 1,6 + 63 * 1,00 807.66
Rc = ------------------------------------------------------------ = ---------- = 71,1 мПа,
5,17 + 3.59 + 1,6 + 1,00 11.36
Дані підставляємо у формулу (6.4) і одержуємо Rc для підошви:
72 * 1,08 + 13,05 * 1,6 + 63 * 2,51 + 81 * 3,61 549,18
Rc = ------------------------------------------------------------- = --------- = 62,41 мПа,
1,08 + 1,6 + 2,51 + 3,61 8,8
Дані підставляємо у формулу (6.4) і одержуємо Rc для боків:
72 * 1,08 + 13,05 * 1,6 + 63 * 1,00 161,64
Rc = ------------------------------------------------- = ---------- = 43,92 мПа.
1,08 + 1,6 + 1,00 3,68
Зсув порід покрівлі, підошви чи боків U у горизонтальних і похилих протяжних виробках, підтримуваних поза впливом очисних робіт, розраховуємо по формулі:
U = К
· * Ко * Кs * Кв * Кt * Ut, (6.5)
де Ut – зсув порід, прийнятий за типове й обумовлене по графіках [9, с.7] у залежності від розрахункового опіру порід стиску Rc і розрахункової глибини розташування виробки Нр
Ut = 80 мм (для покрівлі)
Ut = 150 мм (для підошви)
Ut = 300 мм (для боків)
К
· – коефіцієнт впливу кута залягання порід і напрямку проходки виробки, щодо
простягання порід, обумовлений по таблиці [9, с.8];
Ка = 1;
Ко – коефіцієнт напрямку зсування порід, обумовлений по таблиці [9, с.8];
Ко = 1 (для зсуву з боку покрівлі і підошви);
Ко = 0,35 (для бічних зсувів);
Кs – коефіцієнт впливу розмірів виробки, обумовлений для покрівлі і підошви по формулі:
Кs = 0,2 * (В – 1), (6.6)
де В – ширина виробки в проходці, м;
Кs = 0,2 * (5,12 – 1) = 0,82 м
а для боків: Кs = 0,2 * (h – 1),
де h – висота виробки в проходці, м;
Кs = 0,2 * (3,68 – 1) = 0,54 м;
Кв – коефіцієнт впливу інших виробок, прийнятий для одиночних виробок
рівним 1, [9, с.8];
Кt – коефіцієнт впливу часу на зсув порід, що залежить від співвідношення Нр/ Rc і визначається по графіках [9, с.10];
Кt = 1;
Дані підставляємо у формулу (6.5) і одержуємо зсув порід покрівлі, підошви і боків:
Uпокр. = 1 * 1 * 0,82 * 1 * 1 * 80 = 65,6 мм
Uпід. = 1 * 1 * 0,82 * 1 * 1 * 150 = 123 мм
Uбок. = 1 * 0,35 * 0,54 * 1 * 1 * 300 = 56,7 мм
Розрахункове навантаження Р на 1м виробки з боку покрівлі і підошви визначається за формулою:
Р = К
· * Кн * Кпр * В * рн, кПа/м (6.7)
де В – ширина виробки в проходці, м;
Кn – коефіцієнт перевантаження, визначений по таблиці [14, таб. 4]
Кn = 1,1 (для покрівлі);
Кn = 1,1 (для підошви);
Кн – коефіцієнт надійності, прийнятий для головних приствольних виробок
рівним 1 [14, таб. 6];
Кпр – коефіцієнт умов проведення виробок, визначений по таблиці [14, таб. 5];
Кпр = 0,6;
рн – нормативне навантаження, визначене по графікам [14, с. 11];
рн = 40 кПа (для покрівлі);
рн = 60 кПа (для підошви).
Дані підставляємо у формулу (6.7) і одержуємо розрахункове навантаження на 1м штреку з боку покрівлі і підошви:
Рпокр. = 5,12 * 1 * 1,1 * 0,6 * 40 = 135,17 кПа/м
Рпід. = 5,12 * 1 * 1,1 * 0,6 * 60 = 202,75 кПа/м
Розрахункове навантаження Р на 1м виробки з боку боків визначаємо за формулою:
Рбок. = Кп * Кн * Кпр * h * рн, (6.8)
де h – висота виробки, м;
Кп = 1,1 [14, таб. 4];
Кн = 1 [14, таб. 5];
рн = 35 [14, с. 11];
Дані підставляємо у формулу (6.8) і одержуємо розрахункове навантаження на 1м штреку з боку боків:
Р = 1,1 * 1 * 0,6 * 3,68 * 35 = 85 кПа/м
Обираємо металеве податливе аркове тризвенне кріплення типу КМП-АЗ з типом спецпрофиля СВП-27, із замком ЗПК і несучою здатністю 215 кН. Конструктивна піддатливість вертикальна – 400 мм.
Щільність установки рам металевого податливого кріплення зі спецпрофіля на 1м довжини виробки знаходимо за формулою:
n = Р/Nз, (6.9)
Дані підставляємо у формулу (6.9) і одержуємо (Р приймаємо найбільшу):
n = 202,75/215 = 0,94
Приймаємо n = 1 рам/м [14, с.12].
Податливе кріплення перевіряємо за умовою:

·
· Uпокр
де
· – конструктивна підатливість кріплення, 400мм;
Uпокр – очікувані розрахункові зсуви покрівлі;
400
· 65,6
Отже, обране кріплення відповідає даним умовам.




























7. ШВИДКІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБКИ
7.1 Загальні положення
Швидкість проведення штреку є важливим показником ефективності роботи по її спорудженню. Від її величини залежать строки підготовки горизонтів і здачі лав до експлуатації. Швидкість проведення виробок завжди повинна бути оптимальною для даних гірничо-геологічних умов і прийнятих засобів механізації.
Швидкість проведення виробок залежить від міцності порід, розмірів поперечного перерізу виробки, типу прохідницького устаткування і забійного транспорту, прийнятих технологій і організації робіт.

Малюнок 4. Схема руху виконавчого органа прохідницького комбайна
виборчої дії

7.2 Розрахунок нормативної швидкості проведення виробки
Нормативна швидкість – це мінімальна швидкість проведення виробки з урахуванням гірничо-геологічних умов і прийнятих засобів механізації.
Розрахунок нормативної швидкості виконуємо відповідно до наказу.
Нормативну швидкість проведення гірської виробки розраховуємо за формулою:
Vн = Vн * К1 КN, (7.1)
де Vн – значення нормативної швидкості проведення виробки для стандартних умов (табличні значення), м/міс.; приймається в залежності від способу проведення, міцності порід, коефіцієнта присічки, типу прохідницького комбайну і перетину виробки у світлі до осідання;
Vн = 130 м/міс
К1 КN – поправочні коефіцієнти, що враховують невідповідність гірничо- геологічних умов стандартним.
У нашому випадку К1 = 0,7, так як приймаємо гідро рихлення, тоді:
Vn = Vn * К1 = 110 * 0,7 = 77 м/міс.
Vн = Vн * К1 = 130 * 0,7 = 91 м/міс.

7.3 Розрахунок проектної швидкості проведення виробки
Проектну швидкість проведення виробки визначимо за формулою:
V = lц * nц * nсм * nс, (7.2)
де lц – подвігання вибою за цикл, м; = 1,0 м
nц – число циклів у зміну; = 3
nсм – число змін по проведенню виробки в добу; = 3
nс – число робочої доби в місяці; = 25
V = 1 * 3 * 3 * 25 = 225 м/міс.

















8 РОЗРАХУНОК ПРОВІТРЮВАННЯ КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ
І ВИБІР ВЕНТИЛЯТОРА МІСЦЕВОГО ПРОВІТРЮВАННЯ
8.1 Загальні положення
Для газових шахт приймаються нагнітальний спосіб провітрювання вибоїв виробок, тому що в цих умовах він найбільш ефективний. Вентилятор місцевого провітрювання встановлюється у виробці зі свіжим струменем повітря на відстані не менш 10м від вихідної з тупикового вироблення струменя для попередження рециркуляції повітря [4, п. 3.4.3]. Відставання вентиляційного трубопровіду від вибою тупикової виробки повинно бути не більш 8м [4, п. 3.4.4]. Тупикові виробки в газових шахтах
·
·
· категорії і вище повинні обладнатися резервними ВМП із резервним електроживленням [4, п. 3.4.2], ВМП повинний працювати беззупинно. У випадку зупинки основного вентилятора автоматично повинний вмикнутись резервний ВМП. Якщо і він відключений, усі роботи повинні бути припинені, напруга знята, а люди негайно виведені на свіжий вентиляційний струмінь.

8.2 Розрахунок витрати повітря для провітрювання штреку
Розрахунок виконується відповідно до «Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт» [10].
Витрата повітря, необхідна для провітрювання тупикових виробок, розраховується по наступним факторам: по виділенню метану; по найбільшому числу людей, по мінімальній швидкості повітря. Остаточно приймається найбільша розрахункова кількість повітря, отримана по розрахункам.
Розрахунок повітря по виділенню метану розраховується за формулою:.
100 * Із.п.
Qз.п. = ----------------, (8.1)
С – Со
де Із.п. – метановиділення на при забійній ділянці, м3/хв.;
Із.п. = 2,4 м3/хв.
С – припустима, згідно ПБ, концентрація метану у вихідній з виробки вентиляційному струменю, %;
С = 1% [4, п. 3.5.3];
Со – концентрація метану в струмені повітря, що надходить у тупикову виробку,%
Со = 0,05% [4, п. 3.5.3].
Дані підставляємо у формулу (8.1) і одержуємо:
100 * 2,4
Qз.п. = ------------- = 252,63 м3/хв,
1 – 0,05
Розрахунок витрати повітря по числу людей знаходиться за формулою:
Qз.п. = 6 * nчел.з.п., м3/хв. (8.2)
де nчел.з.п – найбільше число людей, що одночасно працюють у при забійному просторі тупикового вироблення (стовбура), чол.;
nчел.з.п = 10 чол.
Дані підставляємо у формулу (8.2) і одержуємо:
Qз.п. = 6 * 10 = 60 м3/хв.
Витрата повітря по мінімальній швидкості у виробки розраховується за формулою:
Qз.п. = 60 * Vn.min. * S, м3/хв. (8.3)
де Vn.min. – мінімально припустима, згідно ПБ, швидкість повітря в тупиковій виробці, м/с;
Vn.min. = 0,25 м/с [4, п. 3.1.4];
S – площа поперечного перетину виробки у світлі, м2.
Дані підставляємо у формулу (8.3) і одержуємо:
Qз.п. = 60 * 0,25 * 13,1 = 196,5м3/хв.
Отже Qз.п. приймаємо рівним 252,63 м3/хв.

8.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання
Приймаємо гнучкий вентиляційний трубопровід. Діаметр трубопровіду орієнтовано розраховуємо по формулі:
dтр = 0,3
· Qз.п. * Кут.тр., (8.4)
де Кут.тр. – коефіцієнт, що враховує витоки повітря у вентиляційному трубопроводі;
Кут.тр. = 1,45 [4, с. 84];
Qз.п. = 252,63 м3/хв. = 4,2 м3/с
Дані підставляємо у формулу (8.4) і одержуємо:
dтр = 0,3
·4,2 * 1,45 = 0,89 м
Приймаємо стандартний діаметр трубопровіду рівний 1,0м.
Аеродінамічний опір гнучкого вентиляційного трубопровіду визначаємо за формулою:
Rтр = rтр (lтр + 20dтр * n1 * 10dтр * n2), (8.5)
де rтр – питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопровіду без витоків повітря, кл;
rтр = 0,0053 кл [10, с.87];
lтр – довжина трубопровіду, м;
lтр = 900м;
dтр – діаметр трубопровіду, м;
dтр = 1,0м;
n1 – число поворотів трубопровіду на 90°;
n1 = 1;
n2 = число поворотів трубопровіду на 45°;
n2 = 0.
Дані підставляємо у формулу (8.5) і одержуємо:
Rтр = 0,0053 (900 + 20 * 1,0 * 1 + 10 * 1,0 * 0) = 4,88 кл
Продуктивність вентилятора місцевого провітрювання визначаємо за формулою:
Qв = Qз.п. * Кут.тр., (8.6)
Дані підставляємо у формулу і одержуємо:
Qв = 4,2 * 1,45 = 6,09 м/с
Депресія вентилятора, що працює на гнучкий вентиляційний трубопровід, визначається за формулою:
h = Qв2 * Rтр (0,59/ Кут.тр. + 0,41)2, (8.7)
Дані підставляємо у формулу (8.7) і одержуємо:
hв = 6,092 * 4,88 (0,59/1,45 + 0,41)2 = 37,09 * 4,88 * 0,67 = 121,27 даПа
Попередньо ВМ вибираємо по [10, таблиця 5.10] з обліком Qз.п. діаметра трубопровіду і максимальної довжини виробки. Приймаємо вентилятор ВМЦ-8.
Для визначення робочого режиму вентилятора на одному графіку будуємо аеродинамічні характеристики вентилятора і вентиляційного трубопровіду.
Для побудови аеродинамічної характеристики вентиляційного трубопровіду визначаються координати шести крапок.


0,25Qз.п.
0,5Qз.п.
0,75Qз.п.
Qз.п.
1,25Qз.п.

Qз.п.
0
1
2
3
4
5

Кут.тр.
0
1,33
1,37
1,41
1,45
1,49

Qв, м/с
0
1,33
2,74
4,23
5,8
7,45

hв, даПа
0
6,29
25,89
59,93
109,55
175,94


По отриманим даним будуємо характеристику мережі трубопровода (малюнок 6).
З аеродинамічної характеристики вентилятора береться та, яка знаходиться вище крапки з координатами Qв і hв.
Крапка перетинання аеродинамічних характеристик вентилятора і вентиляційного трубопровіду називається робочою крапкою. Вона визначає робочий режим вентилятора.
Робоча крапка вентилятора ВМЦ-8 на даний вентиляційний трубопровід буде мати такі параметри:
Qр.т = 6,7 м3/с; Нр.т. = 158 даПа
Малюнок 6. Графік аеродинамічних характеристик
вентиляційного трубопровіда і вентилятора ВМЦ-8
9. ТЕХНОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ВИРОБКИ
Організація праці прохідників має свою специфіку, тому що робочим місцем прохідницкої бригади є невелика дільниця гірничої виробки, що прилягає безпосередньо до вибою, що постійно переміщується і де зосереджується кілька машин і механізмів. На цій дільниці прохідники виконують усі виробничі процеси: основні і допоміжні.
Технологічний прохідницький цикл – це сукупність усіх процесів і операцій, необхідних для посування вибою з урахуванням виконання засобів запобігання викидів протягом доби [2, с.141].
Прохідницький цикл при комбайновому засобі містить у собі виконання наступних процесів: руйнування і навантаження породи (роботу комбайну), заміну різців і змащення вузлів та механізмів комбайну; зведення кріплення, нарощування конвеєру, настилання рейкового шляху, обмін складів вагонеток, нарощування вентиляційних труб [2, с.154].
Штрек проводиться по простяганню вугілного пласту К2, із присічкою порід грунту і покрівлі за допомогою прохідницького комбайну П-220. Рух виконавчого органу прохідницького комбайну – вертикальними смугами.
Навантаження гірничої маси буде здійснюватися скребковим конвеєром СП-202, що у міру збільшення його довжини заміняють на стрічковий конвеєр 1Л-800.
Штрек кріпиться арковим металевим кріпленням типу КМП-АЗ зі спецпрофіля СВП-27 і з щільністю кріплення 1,0 рам/м (відстань між рамами 1,0 м) із затягуванням по периметру, дерев`яними розпилами. При висоті зводу обвалення над кріпленням більш 0,5м викладають костер з дерев`яних стійок.
Добовий режим роботи дільниці – одна зміна ремонтно-підготовча і для проведення противикидних заходів і три шестигодинні зміни по проведенню виробки. Цей режим забезпечує найбільший ефект у підготовчих вибоях, тому що поліпшується догляд за машинами та механізмами. При прогнозі «небезпечно» проводять противикидні заходи, застосовують схему роботи – 2 ремонтно-підготовчі зміни для проведення противикидних заходів, 2 зміни по проведенню виробки.
При виконанні проти викидних заходів усі інші роботи в 30м від вибою виробки забороняються.
Добова комплексна бригада прохідників виконує весь обсяг робіт у вибої. Бригада складається з 4-х ланок. Чисельність ланки складає 5 робітників.
Роботу організовуємо так: машиніст комбайну та його помічник с початку зміни замінюють при необхідності зубки на органі, що ріже, заливають мастило у гідросистему комбайну і у разі потреби роблять дрібний ремонт. Інші робітники займають свої робочі місця і за сигналом машиніста приступають до роботи. Машиніст вмикає комбайн та проводить виїмку вугілля на 1-1,5 м, що достатньо для встановлення рами кріплення. Помічник машиніста стежить за завантаженням гірничої маси та положенням електричного кабелю. Інші робітники ланки зачищують піддошву з боків штреку; виконують лунки для встановлення кріплення; готують елементи кріплення та забезпечують їх доставку, слідкують за безперервністю транспортування гірничої маси з вибою. При зупинці комбайну прохідники возводять кріплення з затягуванням покрівлі у першу чергу. Машиніст та його помічник допомагають возводити кріплення або використовують цей час для профілактичних робіт з комбайном. Через кожні 5-6 м одночасно з возведенням кріплення нарощують став конвеєра та вентиляційну трубу.
Устаткування і організація робіт по проведенню штреку прийняті відповідно до «Технологічних схем розробки пластів, небезпечним по раптовим викидам вугілля і газу».
Усі роботи з проведення і кріплення штреку повинні виконуватися в строгій відповідності з діючими ПБ у вугільних шахтах, «Інструкції з охорони праці для прохідника», затвердженої директором шахти і погодженої з профспілковим комітетом, «Посібником з експлуатації комбайну», «Інструкцією з безпечного ведіння гірничих робіт на пластах небезпечних по раптових викидах вугілля, породи і газу».
10. ДОПОМІЖНІ ПРОЦЕСИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ШТРЕКУ
При проведенні штреків до допоміжних процесів циклу відносимо настилання рейкового шляху, нарощування конвеєру, прокладку труб і кабелів, висвітлення вибою і штреку, маркшейдерське обслуговування, контроль за станом руднічної атмосфери. На виконання допоміжних процесів затрачається до 15-30% загальної тривалості прохідницького циклу.

10.1 Настилання рейкового шляху
Рейковий шлях у штреку настилаємо рейками Р-33 на колію 900мм і доставляємо у вибій матеріали і устаткування у вагонетках ВГ-33.
Роботи з настилання рейкового шляху виконуюємо, як правило, вручну в наступній послідовності: розсипають і розрівнюють баласт, потім у баласті готують поперечні канавки, у які укладають шпали (товщина баласту під шпалою 90 - 100мм). Відстань між осями шпали повинна бути не більш 700мм. Після розкладання шпал на 3 – 4 ланки рейок на них укладаємо підкладки і рейки, що скріплюють з раніше покладеними рейками за допомогою двох планок (накладок) і чотирьох болтів. Після цього шляховим шаблоном перевіряємо ширину колії (відстань між внутрішніми гранями голівок рейок). Потім за допомогою чотирьох чи шести костилів «пришиваємо» обидві рейки до кожної шпали, засипаємо додатково баласт між шпалами (на 2/3 висоти шпал), роблять додаткове рихтування і підбиття шпал баластом. Рейковий шлях настилаємо з ухилом не більш 0,005 (перевищення 5мм на 1м довжини виробки) убік навколо стовбурового подвір`я. Ухил шляху перевіряють ватерпасом [2, с.128].

10.2 Нарощування конвеєра
При проведенні конвеєрного штреку гірничу масу від вибою транспортуємо скребковим конвеєром СП-202, тому в міру просування вибою – його нарощують.
Після огляду і приведення робочого місця в безпечний стан, робітники підносять рештаки і ланцюг. Потім 1 – 2 робітника розкріплюють натяжну голівку конвеєра і зачищають місце її пересування, а інші від`єднують ланцюг і голівку від рештачного ставу. Усією ланкою пересувають голівку конвеєра на нове місце.
Перед укладанням риштаків, протягуємо ланцюг через пази, а потім приєднуємо рештаки. Після цього приєднуємо натяжну голівку конвеєра до рештачного ставу і закріплюємо її.
Наприкінці роботи з`єднуємо і натягуємо ланцюг, випробуємо конвеєр у роботі.
Замість скребкового конвеєра, після нарощування його максимальної довжини, буде змонтований стрічковий конвеєр 1Л-800.
Нарощування стрічкового конвеєра проводимо після демонтажу скребкового конвеєра. Зачищаємо грунт виробки, переміщуємо натяжну станцію на довжину нарощування, монтуємо став конвеєра (із жорстких секцій), розвантажувальний пристрій, подовжується гумовотканинна стрічка. Стискування стрічки виконуємо механічним способом - нероз`ємне з`єднання заклепками внахлестку. [2, с.129]

10.3 Прокладка труб і кабелів
При проведенні горизонтальних і похилих підготовчих виробок необхідно прокладати трубопроводи (для води, стиснутого повітря, дегазації) і кабелі (силові, освітлювальні, для сигналізації і зв`язку). Усі труби з`єднуємо на фланцях. У залежності від матеріалу постійного кріплення труби підвішуємо до кріплення на висоті не менш 1,8м за допомогою хомутів.
Роботи з прокладки трубопроводів робить ланка слюсарів. На початку роботи вони розмічають весь трубопровід, очищають труби і фланці від бруду і з`єднують їх болтами. Потім підганяють став на закругленнях, установлюють засоби кріплення, кріплять став і перевіряють його під тиском. Силові кабелі підвішуємо по одній стороні виробки, а освітлювальні, сигнальні і телефонні – по іншій. Кабелі підвішуємо еластично на брезентових підвісках. У випадку деформації кріплення кабель, не розриваючись, падає на грунт. Відстань між підвісками повинна бути не більш 3м. Підвіскою, підключенням до устаткування, оглядом і ремонтом кабелів, займаються тільки електрослюсаря.
Труби і кабелі необхідно прокладати так, щоб вони не заважали пересуванню людей по виробці і не могли бути ушкоджені рухомим складом не тільки при нормальному русі по рейках, але і при сході з них. [2, с.131]

10.4 Освітлення вибою виробки
Продуктивність праці, якість і безпека робіт багато в чому залежать від освітлення виробки і особливо її вибою.
Дільницю штреку протягом до 100м, де виконують усі роботи прохідницького циклу, освітлюємо стаціонарними електричними світильниками РП-100 і РП-200, що підвішуються уздовж виробки через 5 – 10м. Крім стаціонарного, застосовуємо місцеве (на прохідницьких комбайнах) освітлення. [2, с.133]
10.5 Маркшейдерське обслуговування
Основна задача маркшейдерської служби – контроль за проведенням гірничих робіт і якістю їхнього виконання.
Маркшейдерська служба забезпечує: завдання проектних напрямків горизонтальних і похилих гірничих виробок; перевірку напрямку, ухилу, профілю, радіусів заокруглень і поперечного перерізу виробок; виконання щомісячних вимірів і облік обсягів виконаних робіт.
У горизонтальній площині напрямок виробки задаємо за допомогою теодоліта і фіксують трьома схилами, розташовуваними на відстані до 5м один від одного, а у вертикальній площині – нівеліром у виробках з кутом нахилу до 5° і теодолітом при кутах 6 - 50°. [2, с.139]







11. ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКУ
11.1 Загальні положення по охороні праці
Порядок виконання технологічного циклу по проведенню і кріпленню штреку повинні виконувати в строгій відповідності діючих «Правил безпеки у вугільних шахтах», «Інструкції з охорони праці для прохідника, затвердженої і погодженої з профспілковим комітетом», «Інструкції з охорони праці гірника підземного» та ін. Усі роботи, пов'язані з обслуговуванням електроапаратів, повинні виконуватися згідно діючих «Правил технічної експлуатації вугільних шахт», ПБ у вугільних шахтах і інших нормативних документів, що діють у галузі.
У кожному конкретному випадку безпека робіт при виконанні операцій, не передбачених нормативними документами, що діють у галузі, перед видачею чи убрання ж на робочому місці, варто робити додатковий інструктаж з виконавцями під розпис.

11.2 Заходи, щодо безпечного ведіння робіт
До керування, обслуговування і ремонту комбайна П-220 допускаються працівники, що мають посвідчення на право керування комбайном, проведення налагоджувальних і ремонтних робіт, а також правила експлуатації і безпечної праці.
При експлуатації комбайну забороняється:
працювати виконавчим органом з несправним чи відключеним авторегулятором, поламаними чи відірваними кулаками коронки і зношеними чи поламаними різцями;
робити зарубки виконавчим органом за допомогою ходу комбайну;
робити маневри комбайном при опущеному столі живильника гідро опор;
робити поворот столу живильника вліво і вправо, не вирівнявши гірську масу коронкою в підставі грунту;
робити перегін комбайна вперед з опущеним столом живильника, не вирівнявши підстави грунту з однієї установки коронки;
Забороняється:
подача струму на електроустаткування тупикового вибою при зупиненому вентиляторі головного провітрювання і незадовільному стані вентиляційних труб, при змісті метану понад 1%;
робота комбайна при відстані вентиляційних труб від вибою згідно вимог ПБ і місцевому скупченні метану понад 2%;
експлуатація устаткування при порушенні вибуховохистної оболонки;
включати комбайн подачею струму безпосередньо з пускача;
працювати з несправними електричними кнопками керування і кнопками керування КУ-91, КУ-92 з механічною засувкою;
перевіряти ланцюги електроустаткування комбайна приладами, що не мають дозволу на застосування в шахтах, небезпечних по газу і пилу;
робити в шахті ремонт комплектуючих електричних блоків, а також самостійних апаратів з іскронебезпечними ланцюгами;
експлуатація електричних пристроїв з несправними чи відсутніми елементами вибухозахисту;
експлуатація комбайну при порушенні блокування системи зрошення, а також при її ушкодженні.
На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою не повинне перевищувати кроку її установки згідно з паспортом.
При викладенні клітин дерев'яних стійок, стовпів, шпал у порожнечах під кріпленням, роботи повинні виконуватися не менше ніж двома робітниками, під перекриттям тимчасового кріплення і під безпосереднім керівництвом представника технічного нагляду дільниці.

11.3 Міри боротьби з пилом
Пилеутворення при роботі комбайна П-220 придушується зрошувальною системою, форсунки якої розташовані безпосередньо на виконавчому органі і хвостовому конвеєрі. Тиск рідини, що зрошує, повинен бути не менш 1,2 мПа. Для запобігання пилоутворення форсунки зрошувальної системи (водяні завіси) установлюються на всіх перевантажувальних пунктах скребкових і стрічкових конвеєрів і на навантажувальному пункті у вагонетки.
Тому, що вугільний пласт К2, небезпечний по вибухонебезпечності вугільного пилу при проходженні штреку буде здійснюватися комбінований пилевзривозахист. Поблизу вибою (до 50м) буде робитися обмивка пилу – 1 раз у зміну; на іншому протязі штреку – осланцівка.
Для локалізації вибухів установлюються сланцеві заслони через кожні 300м штреку. Обсяг інертного пилу для одного заслону розраховується таким чином, щоб на 1м2 виробки приходилося 400кг пилу.
Забороняється встановлювати заслони на ділянках виробки, що мають порожнечі за кріпленням. Контроль пилевибухонебезпечності штреку проводиться інженерно-технічними працівниками ділянки кожну зміну, гірничими майстрами ВТБ – не рідше одного разу на добу. Не рідше одного разу в квартал контроль пилевибухонебезпеки штреку повинний робитися підрозділом ГВГСС.

11.4 Міри боротьби з метаном
Вентилятор місцевого провітрювання повинний працювати безупинно.
Для контролю за роботою ВМП застосовуємо апаратуру автоматичного контролю – система централізованого телеконтролю змісту метану Службою АГЗ встановлюються аналізатори метану. АГЗ і АС у ЦПП гор.600 і РП конвеєрного штреку пласту К2, гор.600м.
Датчики ДМТ-4 установлюються перед ВМП і на вихідному струмені (набудовані на спрацьовування 0,5% і 1% змісту метану відповідно); ППІ – у 3 – 5 від груди вибою (набудований на спрацьовування при змісті концентрації метану 1%), перед ТСШВП – 400/6 (суха підстанція).
У випадку зупинки ВМП чи порушення вентиляції, роботи в типовій частині виробки повинні бути припинені, напруга з електроустаткування знята і люди негайно виведені в провентильовану виробку. Згідно ПБ, вибій обладнається резервним вентилятором.

11.5 Протипожежний захист
По всій довжині штреку прокладається пожежно-зрошувальний трубопровід d=4м, постійно заповнений водою. Через кожні 50м установлюється пожежний кран і шухляда з пожежним рукавом d=66см, l=20м.
Стрічковий конвеєр 1Л-800 обладнаний стаціонарною автоматичною установкою пожежогасіння.
Первинні засоби пожежогасіння:
шухляда з піском або інертним пилом ємністю 0,2м3;
лопати;
вогнегасники – установлюються:
- біля прохідницького комбайну в 20м від вибою;
- біля розподільних пунктів;
- біля електромеханізмів поза камерами;
- біля приводних і натяжних голівок перевантажувачів;
- на навантажувальних пунктах.
У небезпечних зонах, згідно «Інструкції з безпечного ведення робіт на пластах, небезпечних по раптових викидах вугілля, породи і газу» при проведенні конвеєрного штреку застосовуємо гідравлічну обробку призабійної частини в режимі гідророзпушування.
Гідророзпушування засноване на високонапорному нагнітанні води у вугільний пласт через шпур, пробурений з вибою штреку.









Міністерство освіти та науки України
Краснодонський Промислово-економічний коледж






ПРОВЕДЕННЯ ТА КРІПЛЕННЯ
КОНВЕЄРНОГО ШТРЕКА





КП.5.05030102.СГВ.__.__ПЗ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ





Виконав: студент
групи 3ПРК-09
________________________

Керівник
____________В.Г.Шадрова
Дата:___________________








2009







КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
По предмету «Спорудження гірничих виробок»

_________________________________________
КП 5.05030102.СГВ.__.__ПЗ
Група 3ПРК-09
















2009
Міністерство освіти та науки України
Краснодонський промислово-економічний коледж

ЗАВДАННЯ
Для курсового проектування

з предмету: «Спорудження гірничих виробок»
студента спеціальності: 5.05030102 «Технологія підземної розробки корисних копалин» видане студенту 2 курсу гр. 3ПРК-09
________________________________________________________________________
прізвище, ім'я та по батькові

Тема завдання____________________________________________________________
________________________________________________________________________
в умовах шахти Горіхівська ВАТ «Краснодонвугілля»

Вихідні дані:
Потужність пласта, м__________________
Кут падіння пласта, град_______________
Щільність вугілля, т/м3________________
Породи покрівлі:______________________
______________________
______________________
Породи почви_______________________
_______________________
_______________________
Довжина виробки, м___________________
Глибина проведення виробки, м___________________
Термін служби виробки, років_____________________
Абсолютне метановиділення, м3/хвил.______________
Віднесення вугільних пластів по ступеню безпеки___________________________
_________________________________________________________________________

ОБСЯГ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ:


·. Пояснювальна записка (на 30-50 сторінках)
Вступ
Гірничо-геологічна характеристика порід та умови проведення виробки.
Вибір форми та розмірів поперечного перетину виробки.
Вибір та обґрунтування способу проведення виробки.
Вибір технологічної схеми та засобів механізації проведення виробки.
Розрахунки та вибір кріплення конвеєрного щтреку.
Розрахунки прохідницького комбайна.
Швидкість проведення виробки.
Розрахунки провітрювання виробки та вибір вентилятора місцевого провітрювання.
Технологія та організація робіт при проведенні виробки.
Допоміжні роботи при проведенні виробки.
Охорона праці та протипожежний захист при проведенні виробки.
Список літератури



·
·. Графічна частина проекту (аркуш А-1)


Поперечний перетин виробки (в масштабі 1:50).
Продовження розтин виробки з розміщенням прохідницького обладнання
(в масштабі 1:50).
3. Схема розміщення обладнання (в масштабі 1:50).
4. Схема обробки вибою виконавчим органом комбайна (в масштабі 1:50).
5. Елементи кріплення, рейковий шлях, водовідливна канавка (в масштабі 1:50).
6. Схема провітрювання виробки.
7. Таблиця гірничотехнічних показників.


Дата видання «_____» вересня 2009р.
Дата захисту «_____» грудня 2009р.


Заступник директора з навчальної роботи:_______________________О.Л.Юрова

Викладач _______________________В.Г.Шадрова


















ЛІТЕРАТУРА



Заплавский Г.А., Лесных В.А. – Горные работы, проведение и крепление горных выработок. «Москва» М. Недра 1988г.
Заплавский Г.А., Лесных В.А. – Технология подготовительных и очистных работ. «Москва» М. Недра 1988г.
Мельников Н.И. – Проведение и крепление горных выработок. «Москва» М. Недра 1979г.
«Правила безопасности в угольных шахтах» Киев норматив 2000г.
Хорин В.И. – Машины и оборудование для угольных шахт. «Москва» Недра 1989г.
Унифицированные типове сечения горных выработок. Киев строитель 1971г.
Приказ №332.
Нормативы скорости проведения подготовительных выработок на угольных шахтах.
Инструкция по выбору рамной металлической подготовительной крепи горных выработок. Ленинград ВНИИ 1986г.
Руководство по проектированию вентиляции угольных шахт. Киев норматив 1994г.
Яцких В.Г. – Горные машины и комплексы. Москва Недра 1989г.
Технологические схемы очистных и подготовительных работ. Москва Недра 1971г.
Прогрессивные технологические схемы разработки пластов на угольных шахтах. Москва ИГД 1979г.
Инструкция по вібору рамной металлической податливой крепи горніх віработок.
Журналы «Уголь Украины»
Единые нормы ведения выработки для шахт донецького и волынского басейна.




ЗМІСТ


Вступ
Гірничо-геологічна характеристика порід і умови проведення конвеєрного штреку.
Вибір форм і розмірів поперечного перетину виробки.
Вибір і обґрунтування способу проведення виробки.
Вибір технологічної схеми і засобів механізації проведення конвеєрного штреку.
Розрахунок і вибір кріплення конвеєрного штреку.
Розрахунок продуктивності прохідницького комбайна.
Швидкість проведення виробки.
Розрахунок провітрювання конвеєрного штреку і вибір вентилятора місцевого провітрювання.
Технологія й організація робіт при проведенні виробки.
Допоміжні процеси при проведенні виробки.
Охорона праці і протипожежний захист при проведенні конвеєрного штреку.
Список літератури











КП.5.05030102 СГВ.01.44 ПЗ








Ізм
Аркуш
№ докум.
Підпис
Дата


Розробив
Плотников



Проведення та кріплення конвеєрного штреку пл.К2 гор.600м в умовах шахти «Горіхівська»
Літ
Лист
Листов

Перевірив
Шадрова




н

3







КраПЕК
3ПРК-09ск

Н.контр.






Затв.




















Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.







Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

Змн.













Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.













Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





















Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.













Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.


































. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ .
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ .
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ .
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _

. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ .
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ .
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _
. _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ .









Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.



Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





















Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.













Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.













Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.





Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.













Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.



Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 415

Приложенные файлы

  • doc 8169646
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий