ТЕСТИ Облік і аудит (БО+УО+Аудит)

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Департамент науково-освітнього забезпечення АПВ
та розвитку сільських територій
Науково-методичний центр аграрної освіти
















Тестові завдання для проведення незалежного дистанційного тестування студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» напряму 6.030509 «Облік і аудит»
у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України















Київ
«Аграрна освіта»
2012
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Департамент науково-освітнього забезпечення АПВ
та розвитку сільських територій
Науково-методичний центр аграрної освіти














Тестові завдання для проведення незалежного дистанційного тестування студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» напряму 6.030509 «Облік і аудит»
у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України

За загальною редакцією професорів:
Огійчука М.Ф., Плаксієнка В.Я., Калюги Є.В.














Київ
«Аграрна освіта»
2012 ББК
Т

УДК: 378.147:[631.162:657] (079.1)

Рекомендовано до видання з грифом Мінагрополітики України науково-методичною комісією науково-педагогічних працівників ВНЗ з «Економіки та підприємництва (0305), менеджменту і адміністрування» (протокол № 1 від 12.07.2011р. )

Рецензенти:
В.М.Жук – академік-секретар Відділення аграрної економіки і продовольства Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор, член –кореспондент НААН».
М.М. Коцупатрий– завідувач кафедри обліку, аналізу та аудиту АПК ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гектьмана», кандидат економічних наук, професор.
А.А. Пилипенко - завідувач кафедри бухгалтерського обліку Харківського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор.
В.І.Чиж - завідувач кафедри контролдю та аудиту Східноукраїнського національного університету імені В.Даля, доктор економічних наук, професор.
О.М.Петрук - завідувач кафедри фінансів Житомирського державного інженерно-технологічного університету, доктор економічних наук, професор.
С.В.Майстро – доктор державного управління, доцент кафедри економічної політики ХарРІ НАДУ при Президентові України.

Авторський колектив: професор М.Ф.Огійчук, професор В.Я.Плаксієнко, професор Є.В.Калюга, професор В.С.Білоусько, професор О.І.Гуторов, професор Л.В. Гуцаленко, професор М.Г.Михайлов, професор Т.Г. Маренич, професор Д.І.Дема, доцент О.М.Германенко, доцент Л.О.Панченко, доцент І.П.Приходько, доцент Л.Г.Панченко, доцент Л.О.Сколотій, доцент Т.П.Шев’якова, доцент К.І.Посилаєва, доцент І.М.Сафронська, доцент І.Т.Новіков, доцент І.І.Рагуліна, доцент І.В.Горковенко, доцент К.О.Утенкова, доцент О.Г.Жмайлова, доцент Л.А.Бахчиванжи, доцент Ю.С.Пеняк, доцент В.П.Клочан, доцент М.В.Дубініна, доцент О.Г.Пономаренко, доцент Н.А.Канцедал, доцент М.І.Гордієнко, доцент Т.О.Мулик, ст. викладач Л.А.Булах.

Комп’ютерний набір і систематизацію тестових завдань здійснювали викладач Мещеряков В.Є. та зав. навчальною лабораторією Даниленко Є.В. (Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва).

Висвітлено зміст тестових завдань для проведення незалежного дистанційного тестування студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.030509 «Облік і аудит» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України з навчальних дисциплін: Бухгалтерський облік (загальна теорія), Управлінський облік, Фінансовий облік, Аудит, Організація і методика економічного аналізу, Економіка підприємства, Аналіз господарської діяльності, Облік в аграрних формуваннях та бюджетних установах.


© Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я.,
Калюга Є.В. та ін..
© Науково-методичний центр аграрної освіти Міністерства аграрної політики та продовольства України Зміст


Передмова
5

1.
Бухгалтерський облік (загальна теорія).
Автори: професори Білоусько В.С. (Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва); Калюга Є.В. (НУБІП); Михайлов М.Г. (Сумський НАУ).....................................................................



6

2.
Управлінський облік.
Автори: професори: Маренич Т.Г. (Харківський НТУСГ імені Петра Василенка); Плаксієнко В.Я. (Полтавська ДАА); Панченко Л.О. (Луганський НАУ); доцент Сколотій Л.О. (Харківський НАУ імені В.В. Докучаєва), Канцедал Н.А. (ПДАА).





58

3.
Фінансовий облік.
Автори: професор Огійчук М.Ф., доценти: Панченко Л.Г., Шев’якова Т.П. (Харківський НАУ імені В.В. Докучаєва); Приходько І.П. (Дніпропетровський ДАУ); Пономаренко О.Г. (Полтавська ДАА); Дубініна М.В. (Миколаївський ДАУ).




122

4.
Аудит.
Автори: професори: Гуцаленко Л.В. (Вінницький НАУ); Дема Д.І. (Житомирський НАЕУ); доценти: Новіков І.Т., Утенкова К.О. (Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва); Гордієнко М.І. (Сумський НАУ)...




200

5.
Організація і методика економічного аналізу.
Автори: доценти: Посилаєва К.І., Пеняк Ю.С. (Харківський НАУ імені В.В. Докучаєва).


252

6.
Економіка підприємства.
Автори: професор Гуторов О.І. (Харківський НАУ імені В.В. Докучаєва); доцент Бахчиванжи Л.А. (Одеський ДАУ).


303

7.
Аналіз господарської діяльності.
Автори: доценти: Жмайлова О.Г. (Сумський НАУ); Сафронська І.М. (Харківський НАУ імені В.В. Докучаєва); Мулик Т.О. (Вінницький НАУ); Клочан В.П. (Миколаївський ДАУ).....................................................................................................




355

8.
Облік в аграрних формуваннях та бюджетних установах.
Автори: професор Маренич Т.Г. (Харківський НТУСГ імені Петра Василенка); доценти: Германенко О.М. (Луганський НАУ); Рагуліна І.І., Горковенко І.В., ст. викладач Булах Л.А. (Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва)




402

9.
Положення про незалежний замір знань студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації Міністерства агарної політики та продовольства України


458







Передмова

Тестові завдання для проведення незалежного дистанційного тестування студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.030509 «Облік і аудит» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації сформовано у відповідності до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки цих фахівців.
До переліку навчальних дисциплін, що виносяться на тестування включено вісім навчальних дисциплін нормативної та варіативної частин: Бухгалтерський облік (загальна теорія), Управлінський облік, Фінансовий облік, Аудит, Організація і методика економічного аналізу, Економіка підприємства, Аналіз господарської діяльності, Облік в аграрних формуваннях та бюджетних установах.
Кількість тестових завдань з кожної з них визначалась у відповідності загального обсягу навчального часу, виділеного на її вивчення.


Таблиця 1.

Розподіл кількості тестових завдань в залежності від загального обсягу навчального часу навчальної дисципліни


з/п
Навчальна дисципліна
Обсяг часу, кредитів
ЕСТS
Кількість тестових завдань, шт

1.
Бухгалтерський облік (226-340) с. 38-54
8
340 (113) -3ч

2.
Управлінський облік (1-74) с. 56-71
5
220 (74) -1ч

3.
Фінансовий облік
10
400

4.
Аудит (88-175) с. 202-215
6
260 (87) – 2ч

5.
Організація і методика економічного аналізу.
5
200

6.
Економіка підприємства
4
200

7.
Аналіз господарської діяльності
3
200

8.
Облік в аграрних формуваннях та бюджетних установах
5
180

Всього
46
2000




















Бухгалтерський облік (загальна теорія)


















1. Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел їх утворення в процесі їх кругообігу, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) господарським.

2. Облік, який являє собою систему спостережень і контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) статистичним.

3. Облік, який являє собою систему вивчення та контролю кількісної сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) статистичним.

4. Облік, що ведеться з метою визначення суми, яку необхідно сплатити до бюджету у вигляді технічних чи інших податків, або обов’язкових платежів, називається:
1) бухгалтерським;
2) оперативно-технічним;
3) податковим;
4) статистичним.

5. Бухгалтерський облік поділяється на:
1) податковий і статистичний;
2) фінансовий і управлінський;
3) фінансовий і податковий;
4) оперативно-технічний і управлінський.

6. Особливостями бухгалтерського обліку є:
1) документальне оформлення;
2) обов’язкове використання грошового вимірника;
3) суцільне і безперервне відображення всіх дій і подій господарської діяльності;
4) всі зазначені вище.

7. Який вид бухгалтерського обліку має комерційну таємницю:
1) фінансовий, управлінський;
2) податковий;
3) податковий, управлінський;
4) управлінський.

8. Які вимірники застосовуються в бухгалтерському обліку?
1) тільки натуральні;
2) тільки трудові;
3) тільки вартісні;
4) натуральні, трудові, вартісні.

9. Вимірники, які використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу, називаються:
1) трудові;
2) матеріальні;
3) вартісні;
4) натуральні.

10. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства – це принцип:
1) послідовності;
2) обачності;
3) автономності;
4) відповідності доходів і витрат.

11. Постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики – це принцип:
1) послідовності;
2) обачності;
3) автономності;
4) відповідності доходів і витрат.

12. Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності – це принцип:
1) послідовності;
2) безперервності;
3) повного висвітлення;
4) періодичності.

13. Оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі – це принцип:
1) послідовності;
2) безперервності;
3) повного висвітлення;
4) періодичності.

14. Розробкою і затвердженням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності займається:
1) Міністерство фінансів України;
2) Національний банк України;
3) Державний комітет статистики України;
4) Державна казначейська служба України.

15. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ розробляє:
1) Міністерство фінансів України;
2) Національний банк України;
3) Державна казначейська служба України;
4) Державний комітет статистики України.

16. Ведення бухгалтерського обліку підприємствами України є:
1) бажаним;
2) обов’язковим;
3) необов’язковим;
4) доречним.

17. Не відноситься до функцій бухгалтерського обліку:
1) інформаційна;
2) контрольна;
3) науково-пізнавальна;
4) динамічна.

18. Наука про завдання, предмет, метод, техніку, форми та організацію бухгалтерського обліку – це:
1) управлінський облік;
2) теорія бухгалтерського обліку;
3) фінансовий облік;
4) податковий облік.

19. Пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання – це принцип:
1) послідовності;
2) безперервності;
3) історичної собівартості;
4) періодичності.
20. Метод бухгалтерського обліку – це:
1) економічні процеси, які супроводжуються змінами в структурі господарських засобів та їх джерел в основі співвідношень між підприємствами та в середині їх;
2) сукупність прийомів та способів, які забезпечують суцільне, безперервне, взаємопов'язане та об'єктивне відображення, економічне узагальнення та підрахунок в грошовому виразі об'єктів бухгалтерського обліку;
3) матеріальні та грошові цінності, юридичні відносини та господарські операції, які приводять до їх змін;
4) господарські процеси.

21. Згідно класифікації господарських засобів підприємства основні засоби відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) джерел власних засобів;
4) предметів сфери обігу.

22. Згідно класифікації господарських засобів підприємства нематеріальні активи відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) вилучених активів;
4) активів невиробничої сфери.

23. Згідно класифікації господарських засобів підприємства грошові кошти та їх еквіваленти відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) активів невиробничої сфери;
4) виробничих запасів.

24. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням дебіторську заборгованість відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) засобів в розрахунках;
4) грошових коштів та їх еквівалентів.

25. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням виробничі запаси відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) активів сфери виробництва;
4) предметів сфери обігу.
26. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням готову продукцію відносять до:
1) необоротних активів;
2) оборотних активів;
3) предметів праці;
4) предметів сфери обігу.

27. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів статутний капітал відносять до:
1) кредиторської заборгованості;
2) власного капіталу;
3) джерел залучених коштів;
4) резервів.

28. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів цільове фінансування відносять до:
1) забезпечення наступних витрат і платежів;
2) джерел залучених коштів;
3) довгострокових фінансових зобов'язань;
4) зобов'язань за розподілом.

29. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів резервнийй капітал відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел залучених коштів;
3) прибутку нерозподіленого;
4) зобов'язань за розподілом.

30. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів кредити відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел позичених коштів;
3) резервів;
4) заборгованості бюджету.

31. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги) відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел залучених коштів;
3) резервного капіталу;
4) заборгованості бюджету.

32. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів заборгованість за податками й платежами відносять до:
1) джерел власних засобів;
2) джерел залучених коштів;
3) кредиторської заборгованості;
4) зобов'язань за розподілом.

33. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів заборгованість органам страхування відносять до:
1) бюджетного фінансування;
2) джерел залучених коштів;
3) кредиторської заборгованості;
4) власних джерел.

34. До довгострокових біологічних активів у тваринництві належать:
1) робочі і продуктивні тварини;
2) тварини на вирощуванні та відгодівлі;
3) приплід великої рогатої худоби;
4) приплід свиней.

35. Вкажіть, який з наведених не є принципами бухгалтерського обліку і фінансової звітності:
1) безперервність;
2) превалювання сутності над формою;
3) планова собівартість;
4) єдиний грошовий вимірник.

36. Яким державним органом регулюється методологія ведення бухгалтерського обліку на підприємствах і організаціях в Україні?
1) Міністерством фінансів;
2) Національним банком України;
3) Державна казначейська служба України;
4) Галузевими міністерствами та відомствами.

37. Який із активів не відноситься до необоротних:
1) автомашина;
2) комп'ютер;
3) робочі коні;
4) паливо.

38. До довгострокових біологічних активів у рослинництві належать:
1) сади;
2) ягідники;
3) виноградники;
4) всі вищезазначені.

39. Вкажіть, яке з наведених джерел відноситься до власних?
1) заборгованість бюджету;
2) прибуток;
3) короткострокова позика банку;
4) кредиторська заборгованість.

40. Вкажіть, яке з приведених видів джерел відноситься до власних?
1) статутний капітал;
2) короткострокова позика банку;
3) кредиторська заборгованість постачальникам за товари;
4) кредиторська заборгованість перед Пенсійним фондом.

41. За допомогою якого елемента методу бухгалтерського обліку здійснюється первинне спостереження в бухгалтерському обліку?
1) документування;
2) оцінка;
3) рахунки;
4) подвійний запис.

42. За допомогою якого елементу методу бухгалтерського обліку здійснюється групування та систематизація інформації в бухгалтерському обліку?
1) рахунки;
2) калькуляція;
3) баланс;
4) документування.

43. Елемент методу, за допомогою якого здійснюється періодична перевірка даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю засобів підприємства
1) оцінка;
2) калькуляція;
3) інвентаризація;
4) документування.

44. Відображення кожної господарської операції одночасно на двох рахунках – це:
1) рахунки;
2) подвійний запис;
3) баланс;
4) документування.

45. Що в сільському господарстві не відноситься до основного виробництва?
1) рослинництво;
2) тваринництво;
3) електропостачання;
4) промислове виробництво.
46. Які із активів не відносяться до оборотних?
1) комбайн;
2) будівельні матеріали;
3) халати;
4) кошти.

47. Які із активів не відносяться до невиробничої сфери ?
1) бібліотека;
2) медпункт;
3) житлова споруда;
4) засоби праці.

48. До активу балансу входить розділів:
1) 3;
2) 5;
3) 2;
4) 4.

49. До пасиву балансу входить розділів:
1) 4;
2) 6;
3) 5;
4) 3.

50. ІІ розділ активу балансу називається:
1) поточні зобов'язання;
2) оборотні активи;
3) витрати майбутніх періодів;
4) грошові кошти.

51. ІІІ розділ пасиву балансу називається:
1) необоротні активи;
2) власний капітал;
3) довгострокові зобов'язання;
4) поточні зобов’язання.

52. ІV розділ пасиву називається:
1) доходи майбутніх періодів;
2) забезпечення наступних витрат і платежів;
3) поточні зобов'язання;
4) оборотні активи.

53. Стаття балансу «Запаси» відноситься до:
1) І розділу активу;
2) ІV розділу пасиву;
3) ІІ розділу активу;
4) ІІ розділу пасиву.

54. Стаття балансу «Векселі видані» відноситься до:
1) ІV розділу пасиву;
2) ІІІ розділу пасиву;
3) ІІ розділу активу;
4) ІІ розділу пасиву.

55. Стаття балансу «Цільове фінансування» відноситься до:
1) І розділу пасиву;
2) І розділу активу;
3) ІІ розділу пасиву;
4) ІV розділу пасиву.

56. Стаття балансу «Незавершене будівництво» відноситься до:
1) ІІ розділу активу;
2) ІV розділу пасиву;
3) І розділу активу;
4) ІV розділу активу.

57. Яка з наведених нижче статей не входить до І розділу активу?
1) готова продукція;
2) фінансові інвестиції;
3) незавершене будівництво;
4) основні засоби.

58. Яка з наведених нижче статей не входить до ІІ розділу активу?
1) грошові кошти та їх еквіваленти;
2) дебіторська заборгованість за розрахунками;
3) основні засоби;
4) незавершене виробництво.

59. Яка з наведених нижче статей не входить до І розділу пасиву?
1) статутний капітал;
2) резервний капітал;
3) нерозподілений прибуток;
4) векселі видані.

60. До якого типу балансових змін відноситься господарська операція:
Надійшли кошти з поточного рахунку в касу:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.
61. До якого типу балансових змін відноситься господарська операція:
Виплачено з каси кошти в погашення заборгованості із заробітної плати:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

62. Скільки типів балансових змін існує?
1) один;
2) два;
3) три;
4) чотири.

63. До якого типу балансових змін можна віднести таку господарську операцію: нараховано дохід (виручку) від реалізації будівельних матріалів:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

64. До якого типу балансових змін можна віднести таку операцію: перераховано з поточного рахунку платежі зі страхування:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

65. До якого типу балансових змін можна віднести таку операцію: нарахована заборгованість за придбання трактора у агротехсервісу:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

66. Вказати тип балансових змін: оприбутковано зерно від урожаю поточного року:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

67. Вказати тип балансових змін: надійшла і оприбуткована цегла від постачальника:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

68. Вказати тип балансових змін: оплачено рахунок постачальника:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

69. IІI розділ активу балансу називається:
1) поточні зобов'язання;
2) оборотні активи;
3) витрати майбутніх періодів;
4) доходи майбутніх періодів.

70. I розділ пасиву балансу називається:
1) необоротні активи;
2) власний капітал;
3) довгострокові зобов’язання;
4) поточні зобов’язання.

71. V розділ Пасиву називається:
1) доходи майбутніх періодів;
2) забезпечення майбутніх витрат і платежів;
3) поточні зобов'язання;
4) довгострокові зобов’язання.

72. Стаття балансу «Довгострокові кредити банків» відноситься до:
1) 1 розділу Активу;
2) 4 розділу Пасиву;
3) 2 розділу Активу;
4) 3 розділу Пасиву.

73. Яким нормативним документом врегульовується структура і склад балансу?
1) П(С)БО 1;
2) П(С)БО 2;
3) П(С)БО 3;
4) П(С)БО 26.

74. Стаття балансу «Довгострокова дебіторська заборгованість» відноситься до:
1) І розділу активу;
2) І розділу пасиву;
3) ІІ розділу активу;
4) ІV розділу активу.
75. Яка з наведених нижче статей не входить до І розділу активу?
1) товари;
2) основні засоби;
3) незавершене будівництво;
4) нематеріальні активи.

76. Яка з наведених нижче статей не входить до ІІ розділу активу?
1) незавершене виробництво;
2) дебіторська заборгованість за розрахунками;
3) запаси;
4) статутний капітал.

77. Стаття балансу «Забезпечення виплат персоналу» відноситься до:
1) І розділу активу;
2) І розділу пасиву;
3) ІІ розділу пасиву;
4) ІV розділу активу.

78. ІІ розділ пасиву балансу називається:
1) поточні зобов'язання;
2) оборотні активи;
3) витрати майбутніх періодів;
4) забезпечення наступних витрат і платежів.

79. І розділ активу балансу називається:
1) оборотні активи;
2) необоротні активи;
3) витрати майбутніх періодів;
4) забезпечення таких витрат і платежів.

80. ІV розділ активу балансу називається:
1) оборотні активи;
2) необоротні активи та групи вибуття;
3) витрати майбутніх періодів;
4) забезпечення таких витрат і платежів.

81. Вказати тип балансових змін: оприбутковане молоко від корів основного стада:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

82. Вказати тип балансових змін: списане насіння соняшника на посів:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

83. Вказати тип балансових змін: нараховано заробітну плату працівникам рослинництва:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

84. Вказати тип балансових змін: надійшли на поточний рахунок кошти від покупців:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

85. Стаття балансу «Поточні біологічні активи» відноситься до:
1) ІІ розділу активу;
2) ІV розділу пасиву;
3) І розділу активу;
4) ІV розділу активу.

86. Стаття балансу « Товари» відноситься до:
1) І розділу активу;
2) І розділу пасиву;
3) ІІ розділу активу;
4) ІV розділу активу.

87. Стаття балансу «Довгострокові біологічні активи » відноситься до:
1) ІІ розділу активу;
2) ІV розділу активу;
3) І розділу активу;
4) ІV розділу активу.

88. Стаття балансу « Грошові кошти та їх еквіваленти» відноситься до:
1) ІІІ розділу активу;
2) І розділу пасиву;
3) І розділу активу;
4) ІІ розділу активу.

89. Стаття балансу « Додатковий вкладений капітал» відноситься до:
1) ІІІ розділу активу;
2) ІV розділу пасиву;
3) І розділу пасиву;
4) ІV розділу активу.

90. Яка з наведених нижче статей не входить до ІV розділу пасиву?
1) короткострокові кредити банку;
2) поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці;
3) незавершене будівництво;
4) векселі видані.

91. Яка з наведених нижче статей не входить до ІІІ розділу пасиву?
1) довгострокові кредити банків;
2) відстрочені податкові зобов’язання;
3) поточні фінансові інвестиції;
4) довгострокові фінансові зобов’язання.

92. Яка з наведених нижче статей не входить до І розділу пасиву?
1) довгострокові кредити банків;
2) статутний капітал;
3) резервний капітал;
4) нерозподілений прибуток.

93. Вказати тип балансових змін: списані мінеральні добрива на підживлення озимої пшениці:
1) 1: А+х1=А-х1;
2) 2: П+х2=П-х2;
3) 3: А+х3=П+х3;
4) 4: А-х4=П-х4.

94. В яких вимірниках можуть здійснюватися записи на синтетичних рахунках?
1)в натуральних;
2) в грошових;
3) в трудових;
4) в комбінованих

95. Оборот по кредиту активних рахунків – це:
1) сума господарських засобів на початок звітного періоду;
2) сума господарських операцій, що показують вибуття господарських засобів за звітний період;
3) сума господарських операцій, що показують надходження господарських засобів за звітний період;
4) це залишок господарських засобів на кінець звітного періоду.

96. При складанні балансу з активних рахунків:
1) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;
2) кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу;
3) кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу;
4) кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу.

97. Активні рахунки призначені для:
1) обліку статутного капіталу;
2) обліку оплати праці;
3) обліку господарських засобів;
4) обліку довгострокових зобов’язань.

98. Пасивні рахунки призначені для:
1) обліку незавершеного будівництва;
2) обліку виданих векселів;
3) обліку джерел утворення господарських засобів;
4) обліку господарських засобів.

99. Активно-пасивні рахунки призначені для:
1) обліку готової продукції;
2) обліку розрахунків;
3) обліку джерел утворення господарських засобів;
4) обліку незавершеного будівництва.

100. Рахунок складається:
1) з залишків (сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту;
2) з активу і пасиву;
3) з окремих записів і чисел;
4) з лівої частини – кредиту і правої – дебету.

101. При складанні балансу з пасивних рахунків:
1) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;
2) кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу;
3) кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу;
4) кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу.

102. Рахунки, на яких відображають стан і зміну господарських засобів, називаються:
1) активні;
2) пасивні;
3) активно-пасивні;
4) калькуляційні.

103. Рахунки, на яких відображають стан і зміни джерел господарських засобів, називаються:
1) активні;
2) пасивні;
3) активно-пасивні;
4) калькуляційні.

104. Рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення одночасно, називаються:
1) активні;
2) пасивні;
3) активно-пасивні;
4) калькуляційні.

105. Рахунки, одночасно призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику, називаються:
1) синтетичними;
2) аналітичними;
3) активними;
4) пасивними.

106. При складанні балансу з активно-пасивних рахунків:
1) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу;
2) кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу;
3) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;
4) кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу.

107. Оборот по кредиту пасивних рахунків – це:
1) сума джерел формування господарських засобів на початок звітного періоду;
2) сума господарських операцій, що призвели до зменшення джерел формування господарських засобів за звітний період;
3) сума господарських операцій, що призвели до збільшення джерел формування господарських засобів за звітний період;
4) це залишок джерел формування господарських засобів на кінець звітного періоду.

108. Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:
1) початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;
2) початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;
3) початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;
4) початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.

109. Залишки синтетичного рахунку:
1) повинні дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;
2) повинні бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
3) повинні бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
4) ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.

110. Аналітичні рахунки призначені для:
1) конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;
2) узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках;
3) додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках;
4) обліку власного капіталу.

111. Субрахунки призначені для:
1) узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках;
2) конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;
3) додаткового групування даних аналітичного обліку;
4) обліку власного капіталу.

112. Оборотні відомості по рахункам синтетичного обліку повинні мати пар рівностей:
1) 1;
2) 2;
3) 3;
4) 4.

113. Перша пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) рівність дебетових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

114. Друга пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) рівність кредитових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

115. Третя пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) рівністю оборотів синтетичних рахунків і субрахунків.


116.Що означає відкрити рахунок бухгалтерського обліку:
1) записати господарську операцію;
2) записати сальдо і господарську операцію;
3) записати назву рахунку, сальдо і господарську операцію;
4) записати назву рахунку і сальдо початкове.

117. Що означає термін «скласти бухгалтерську проводку»?
1) вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції;
2) вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;
3) вказати залишки по кореспондуючих рахунках;
4) вказати обороти кореспондуючих рахунків.

118. Облік на аналітичних рахунках може вестися в вимірниках:
1) натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;
2) натуральних;
3) трудових;
4) комбінованих.

119. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:
1) двосторонньої будови рахунку;
2) перенесення залишків з одних рахунків на інші;
3) рівності активу і пасиву балансу;
4) відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.

120. План рахунків це:
1) систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками
2) групування рахунків за певними однорідними ознаками
3) групування рахунків за економічним змістом
4) групування рахунків за призначенням і структурою

121. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

122. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
123. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів, розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

124. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

125. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) довгострокових зобов'язань;
2) поточних зобов'язань;
3) доходів і результатів діяльності;
4) витрат за елементами.

126. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) доходів і результатів діяльності;
2) поточних зобов'язань;
3) довгострокових зобов'язань;
4) витрат за елементами.

127. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) доходів і результатів діяльності;
2) поточних зобов'язань;
3) довгострокових зобов'язань;
4) збитків.

128. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) доходів і результатів діяльності;
2) поточних зобов'язань;
3) довгострокових зобов'язань;
4)витрат за елементами.

129. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) позабалансових рахунків;
2) витрат діяльності;
3)довгострокових зобов'язань;
4)витрат за елементами.
130. Робочий план рахунків підприємства розробляють:
1) Міністерство фінансів України;
2) Державна казначейська служба України;
3) Правління Національного банку України;
4) саме підприємство.

131. Позабалансові рахунки призначені для:
1)відображення господарських операцій одностороннім записом;
2) відображення активів;
3) відображення пасивів;
4) відображення розрахункових операцій.

132. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:
1) рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;
2) основні регулюючі;
3) регулюючі операційні;
4) операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.

133. До рахунків з обліку активів відносяться:
1) 10-11;
2) 80-85;
3) 60,62;
4) 40-46.

134. До рахунків з обліку власних джерел відносяться:
1) власний капітал;
2) довгострокові зобов’язання;
3) рахунки з обліку оборотних активів;
4) необоротні активи, запаси.

135. Рахунки з обліку залучених джерел поділяються на:
1) довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання;
2) рахунки з обліку оборотних активів;
3) власного капіталу і доходів, результатів діяльності;
4) необоротні активи, запаси.

136. До рахунків фінансових результатів відносяться:
1) нерозподілений прибуток;
2) капітальні інвестиції;
3) виробництво;
4) загальновиробничі витрати.

137. Основні рахунки поділяються на:
1) контрарні, доповнюючі;
2) збірно-розподільчі;
3)матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові;
4) калькуляційні, порівняльні.

138. До операційних рахунків відносяться:
1) збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні, калькуляційні;
2) матеріальні, власного капіталу;
3) грошових коштів;
4) доповнюючи, контрарні.

139. Контрарні рахунки поділяються на:
1) контрактивні, контрпасивні;
2) порівняльні, бюджетно-розподільчі;
3)розрахункові і власного капіталу;
4) збірно-розподільчі, калькуляційні.

140. Рахунок «Основні засоби» відноситься до:
1) рахунку обліку активів;
2) рахунку обліку джерел власних засобів;
3) рахунку джерел залучених засобів;
4) рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.

141. Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до:
1) основних рахунків;
2) регулюючих;
3) операційних;
4) позабалансових.

142. Оборот – це:
1) залишок на початок звітного періоду;
2) сума господарських операцій за звітний періоду;
3) залишок на кінець звітного періоду;
4) початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.

143. По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до:
1) активних;
2) пасивних;
3)активно-пасивних;
4) позабалансових.

144. Поняття сальдо означає:
1) дебет;
2) кредит;
3) залишок;
4) оборот.

145. Залишок по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає:
1) непогашену кредиторську заборгованість;
2) непогашену дебіторську заборгованість;
3) збільшення розрахунків з постачальниками ;
4) збільшення розрахунків з покупцями

146. Рахунок 40 по відношенню до балансу:
1) активний;
2) активно-пасивний;
3) пасивний;
4) за балансовий.

147. Рахунок 40 в балансі відображається:
1) в першому розділі пасиву;
2) в першому розділі активу;
3) в четвертому розділі активу;
4) в третьому розділі пасиву.

148. Шостий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
1) активні;
2) пасивні;
3) активно-пасивний;
4) позабалансовий.

149. Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
1) активний;
2) пасивний;
3) активно-пасивний;
4) позабалансовий.

150. Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
1) активний;
2) пасивний;
3) активно-пасивний;
4) за балансовий.

151. В балансі дебіторська заборгованість відображається за:
1) первісною вартістю;
2) залишковою вартістю;
3) чистою вартістю реалізації;
4) фактичною вартістю.
152. В основу оцінки придбаних засобів підприємств України покладено:
1) їх фактичну собівартість;
2) норму використання;
3) ціну реалізації;
4) покупну вартість.

153. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:
1) за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;
2) за зносом;
3) не обліковуються;
4) за покупною вартістю.

154. Який метод калькулювання собівартості продукції доцільно використовувати при виробництві (виготовленні) одного виду продукції:
1) простий;
2) попроцесний;
3) позамовний;
4) нормативний.

155. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:
1) купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;
2) купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;
3) транспортних витрат;
4) купівельної вартості.

156. Оцінка – це:
1) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;
2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення господарських засобів;
3) спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських засобів;
4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

157. Калькулювання – це:
1) спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;
2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;
3) витрати , пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

158. Оцінка та калькуляція є елементами:
1) системи рахунків;
2) балансу;
3) подвійного запису;
4) методу бухгалтерського обліку.

159. Застосування вартісної оцінки дає можливість:
1) порівняти витрати підприємства з доходом;
2) зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;
3) визначити результат;
4) визначити рух господарських засобів.

160. Купівельна вартість – це:
1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
4) первісна вартість.

161. Продажна вартість – це:
1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
4) первісна вартість.

162. Собівартість готової продукції або послуг – це:
1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
4) первісна вартість.

163. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети при придбанні оцінюють:
1) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;
2) за цінами продажу;
3) за первісною вартістю;
4) за чистою вартістю реалізації.

164. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються:
1) за первісною вартістю;
2) за цінами реалізації;
3) за їх фактичною собівартістю;
4) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.

165. За характером виробництва калькуляції класифікують:
1) галузеві і повні;
2) попередні і виконавчі;
3) масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;
4) загальні і параметричні.

166. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:
1) окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;
2) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;
3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
4) спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

167. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:
1) інвентаризацію;
2) калькуляцію;
3) баланс;
4) подвійний запис.

168. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:
1) калькуляції;
2) звітності;
3) подвійного запису;
4) вартісної оцінки.

169. Інвентаризація – це:
1) перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;
2) перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
3) перевірка наявності працюючих на підприємстві;
4) систематична перевірка фінансового стану підприємства

170. Що підлягає інвентаризації?
1) все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;
2) тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;
3) основні засоби підприємства;
4) трудовий колектив підприємства.

171. Які є види інвентаризації в залежності від повноти охоплення перевіркою об’єктів?
1) планові та несподівані;
2) повна та часткова;
3) повторні та додаткові;
4) вибіркова та суцільна.

172. В яких випадках проводиться часткова інвентаризація?
1) при зміні матеріально-відповідальної особи, при підозрі крадіжок, зловживань;
2) перед складанням річного звіту станом на 1 січня;
3) кожного року перед 1 вересня;
4) кожного місяця.

173. В яких випадках проводиться повна інвентаризація?
1) при зміні керівника підприємства;
2) перед складанням річного звіту станом на 31 грудня;
3) кожного року перед 1 вересня;
4) кожного місяця.

174. Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають в місцях зберігання це:
1) вибіркова інвентаризація;
2) суцільна інвентаризація;
3) повторна;
4) додаткова.

175. Перевірка окремих видів цінностей це:
1) вибіркова інвентаризація;
2) суцільна інвентаризація;
3) повторна;
4) додаткова.

176. За своїм характером інвентаризація поділяється на :
1) вибіркові та повні;
2) суцільні та вибіркові;
3) планові і позапланові (раптові);
4) додаткова та повторні.

177. Планові інвентаризації проводяться:
1) при зміні керівництва;
2) згідно раніше складеного і затвердженого графіку;
3) при зміні матеріально-відповідальної особи;
4) завжди перед 1 вересня.

178. Хто затверджує склад інвентаризаційної комісії?
1) фінансовий директор;
2) головний бухгалтер;
3) керівник підприємства;
4) головний економіст.

179. Хто обов’язково входить в склад інвентаризаційної комісії?
1) фінансовий директор;
2) головний бухгалтер;
3) керівник підприємства;
4) головний економіст.

180. Хто обов’язково повинен бути присутній при проведенні інвентаризації ТМЦ?
1) фінансовий директор;
2) матеріально-відповідальна особа;
3) керівник підприємства;
4) головний економіст.


181. Чи дозволяється робити виправлення в бланках інвентаризаційних описів?
1) так, в присутності керівника підприємства;
2) ні;
3) так, в присутності матеріально-відповідальної особи;
4) так, якщо виправлення невеликі.

182. Як повинні виправлятися помилки в інвентаризаційних документах?
1) коректором;
2) шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних;
3) шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних та підтверджені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальних осіб;
4) не потрібно виправляти.

183. Хто підписує інвентаризаційний опис?
1) всі працівники бухгалтерії;
2) всі керівники підрозділів підприємства;
3) всі члени комісії.
4) тільки матеріально-відповідальна особа


184. В якому документі зазначаються висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій?
1) протоколі;
2) інвентаризаційному описі;
3) статуті;
4) накладній.

185. Як в бухгалтерському обліку відображається нестача грошових коштів в касі?
1) Дт 947 Кт 30;
2) Дт 30 Кт 947;
3) Дт 974 Кт 30;
4) Дт 31 Кт 974.

186. Як списують нестачі ТМЦ в межах норм природних втрат?
1) на фінансові результати;
2) на збитки підприємства;
3) на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких же ТМЦ;
4) на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

187. Як списують нестачі ТМЦ за межами норм природних втрат?
1) на фінансові результати;
2) на збитки підприємства;
3) на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких же ТМЦ;
4) на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

188. Коли повинен затверджуватись протокол засідання інвентаризаційної комісії?
1) не пізніше 10 днів після закінчення проведення інвентаризації;
2) не пізніше 15 днів після закінчення проведення інвентаризації;
3) не пізніше 20 днів після закінчення проведення інвентаризації;
4) пізніше 10 днів після закінчення проведення інвентаризації.

189. Документ є:
1) сумою заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;
2) письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення;
3) зобов'язанням;
4) узагальненням інформації про діяльність підприємства.

190. Обов'язковим реквізитом кожного документу є:
1) назва підприємства, назва документу, номер, код форми, дата складання, зміст господарської операції, підписи посадових осіб;
2) назва документу;
3) підписи посадових осіб;
4) дата складання.

191. До виправдних (виконавчих) документів належать:
1) бухгалтерські довідки;
2) лімітно-забірні картки;
3) виписки банку з поточного або інших рахунків підприємства;
4) прибутковий касовий ордер.

192. До документів бухгалтерського оформлення належать:
1) авансові звіти, акти;
2) бухгалтерські довідки, відомості нарахування амортизації основних засобів;
3) наряди на виконання робіт;
4) табель обліку робочого часу.

193. Первинні документи складають:
1) в момент здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення;
2) до здійснення господарської операції;
3) за день до операції;
4) на наступний день.

194. До документів бухгалтерського оформлення не відноситься:
1) відомість розподілу суми загальновиробничих витрат;
2) бухгалтерська довідка;
3) відомості нарахування амортизації основних засобів;
4) Акт на оприбуткування приплоду тварин.

195. Графік документообігу на підприємстві розробляється:
1) керівником;
2) спеціалістом відділу економіки;
3) головним бухгалтером;
4) заступником керівника підприємства.

196. Архів повинен бути організований так:
1) щоб не було забезпечено зберігання документів;
2) щоб було забезпечено зберігання лише первинних документів;
3) щоб було забезпечено зберігання документів і можливість швидкого їх знаходження;
4) щоб однорідні за змістом і за певний період документи були згруповані.

197. Поточний архів організовується безпосередньо:
1) на місці постійного архіву;
2) в бухгалтерії;
3) його ніде не організовують;
4) у спеціально обладнаному приміщенні.
198. Терміни зберігання бухгалтерських документів затверджені:
1) керівником підприємства;
2) наказом Головного архівного управління;
3) Указом Президента України;
4) головним бухгалтером.

199. Первинні документи і додатки до них зберігаються в архіві:
1) 1 рік;
2) 2 роки;
3) 3 роки;
4) 4 роки.

200. Після закінчення встановлених строків зберігання в архіві документів, що не мають особливо важливого значення, їх:
1) передають на зберігання до місцевого архіву;
2) знищують;
3) повторно використовують;
4) передають до постійного архіву.

201. Формальна перевірка документів полягає:
1) у перевірці повноти і правильності заповнення всіх реквізитів;
2) у перевірці всіх арифметичних розрахунків, що містяться у документі;
3) у перевірці доцільності і законності операцій, відображених в документах;
4) у зазначенні грошової оцінки натуральних або трудових вимірників.

202. Бухгалтерські документи за призначенням поділяються:
1) розпорядчі, виправдні, бухгалтерського оформлення, комбіновані;
2) разові, накопичувальні;
3) первинні, зведені;
4) однопозиційні, багатопозиційні.

203. Бухгалтерські документи за порядком складання поділяються:
1) однопозиційні і багатопозиційні;
2) внутрішні і зовнішні;
3) разові і накопичувальні;
4) первинні і зведені.

204. Чи допускаються виправлення в первинних документах:
1) допускаються, крім виправлень у касових і банківських документах;
2) не допускаються;
3) допускаються;
4) залежно від того, хто їх робить.

205. Бухгалтерські документи за місцем складання поділяються:
1) однопозиційні і багатопозиційні;
2) внутрішні і зовнішні;
3) разові і накопичувальні;
4) первинні і зведені.

206. Бухгалтерські документи за кількістю позицій поділяються:
1) однопозиційні і багатопозиційні;
2) внутрішні і зовнішні;
3) разові і накопичувальні;
4) первинні і зведені.

207. Графіком документообігу називається:
1) шлях проходження документів з моменту їх створення до моменту передачі їх до архіву;
2) технологія обробки документу в бухгалтерії підприємства;
3) порядок складання документу;
4) строки та порядок подання внутрішньогосподарської звітності.

208. Акт на оприбуткування приплоду тварин відноситься за призначенням до документів:
1) розпорядчі;
2) виправдні;
3) бухгалтерського оформлення;
4) комбіновані.

209. Платіжні доручення за призначенням відносяться до документів:
1) розпорядчі;
2) виправдні;
3) зовнішні;
4) накопичувальні.

210. Видатковий касовий ордер за призначенням відносять до документів:
1) бухгалтерського оформлення;
2) розпорядчий;
3) внутрішній;
4) зовнішній.

211. Подорожній лист вантажного автомобіля за призначенням відносять до документів:
1) розпорядчі;
2) виправдні;
3) бухгалтерського оформлення;
4) комбіновані.



212. Відомість розподілу загальновиробничих витрат за призначенням відносять до документів:
1) розпорядчі;
2) виправдні;
3) бухгалтерського оформлення;
4) комбіновані.

213. За порядком складання видаткові касові ордери відносяться до:
1) первинні;
2) зведені;
3) внутрішні;
4) зовнішні.

214. Прибуткові касові ордери за способом охоплення операцій відносяться до:
1) разові;
2) накопичувальні;
3) зовнішні;
4) багатопозиційні.

215. Рахунок-фактура постачальника за місцем складання відноситься до документів:
1) внутрішні;
2) зовнішні;
3) накопичувальні;
4) комбіновані.

216. Графік документообігу оформлюється у вигляді:
1) схеми, або як перелік робіт;
2) журналу;
3) книги;
4) діаграми.

217. Що не зазначається в графіку документообігу ?
1) призначення документа;
2) кількість примірників;
3) кількість господарських операцій;
4) коли і ким складається.

218. Документи, що містять наказ або завдання на здійснення господарської операції називаються:
1) розпорядчі;
2) виправдні;
3) бухгалтерського оформлення;
4) комбіновані.
219. Всі документи реєструються в:
1) Головній книзі;
2) журналі;
3) архівній книзі;
4) касовій книзі.

220. Документи, які складають працівники бухгалтерії для підготовки облікових записів називаються:
1) розпорядчі;
2) виправдні;
3) бухгалтерського оформлення;
4) комбіновані.

221. Документи, які за своїм змістом і призначенням поєднують в собі функції кількох видів документів називаються:
1) розпорядчі;
2) виправдні;
3) бухгалтерського оформлення;
4) комбіновані.

222. Відображення господарських операцій в бухгалтерських документах називається:
1) документообігом;
2) документуванням;
3) документацією;
4) інвентаризацією.

223. Прискорити процес оформлення і проходження документів на всіх етапах їх опрацювання дозволяє:
1) інвентаризація;
2) графік документообігу;
3) ревізія;
4) спостереження.

224. Тривалість складання документу має бути:
1) мінімальною;
2) максимальною;
3) півроку;
4) невизначеною.

225. Сукупність бухгалтерських документів називається:
1) документацією;
2) документуванням;
3) документообігом;
4) інвентаризацією

226. Замість вилучених з архіву підприємства документів в папку обов'язково вкладають:
1) письмову вимогу судово-слідчих або інших органів;
2) копії і реєстр вилучених документів;
3) дозвіл керівника підприємства;
4) довідку.

227. Підставою для відображення в поточному бухгалтерському обліку господарських операцій є дані:
1) бухгалтерського балансу;
2) первинних документів;
3) бухгалтерських рахунків;
4) звітності.

228. Скласти кореспонденцію: одержано від постачальників і оприбутковано на склади підприємства матеріали:
1)Дт 201 Кт 36;
2) Дт 63 Кт 201;
3) Дт 201 Кт 63;
4) Дт 23 Кт 63.

229. Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів:
1) Дт 201 Кт 63;
2) Дт 23 Кт 63;
3) Дт 63 Кт 201;
4) Дт 64 Кт 63.

230. Бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відображати:
1) всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції з іншого;
2) всі затрати підприємства;
3) адміністративні витрати;
4) загальновиробничі витрати.

231. За способом включення в собівартість затрати поділяють на:
1) основні і накладні;
2) сторонні і особливі;
3) прямі та непрямі;
4) непрямі.

232. Зараховано на поточний рахунок підприємства кошти, одержані від покупців за відвантажену їм продукцію:
1) Дт 31 Кт 63;
2) Дт 31 Кт 36;
3) Дт 36 Кт 31;
4) Дт 31 Кт 30.
233. Наприкінці звітного періоду списано суму чистого доходу від реалізації готової продукції (за вирахуванням ПДВ) на фінансові результати:
1) Дт 70 Кт 79;
2) Дт 79 Кт 70;
3) Дт 79 Кт 36;
4) Дт 70 Кт 36.

234. Наприкінці звітного періоду списано на фінансові результати витрати на збут:
1)Дт 70 Кт 79;
2) Дт 79 Кт 93;
3) Дт 79 Кт 63;
4) Дт 70 Кт 79.

235. Процес реалізації полягає:
1) у передачі готової продукції, створеної у процесі виробництва споживачам (покупцям);
2) у визначенні доходу;
3) у витрачанні коштів;
4) обсязі придбаних предметів праці.

236. Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок:
1) 70;
2) 90;
3) 93;
4) 91.

237 Відвантажена покупцям і списана з матеріально-відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою:
1) так;
2) ні;
3) частково реалізованою;
4) майже реалізованою.

238. Витрати, що безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг) називають:
1) прямими;
2) непрямими;
3) загальними;
4) накладними.

239. Витрати, що не можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат називають:
1) прямими;
2) непрямими;
3) загальними;
4) накладними.

240 Прямі виробничі витрати обліковуються на рахунку:
1) 23;
2) 91;
3) 90;
4) 20.

241. Витрати це:
1) згідно П(С)БО 16 витрати це - або зменшення активів або збільшення зобов’язань;
2) використані у процесі виробництва різні речовини;
3) різні речовини і сили природи;
4) вартість продукції.

242. Сума відшкодованого збитку оформляється записом:
1) Дт 30 Кт 375;
2) Дт 30 Кт 31;
3) Дт 31 Кт 30;
4) Дт 30 Кт 70.

243. Яка господарська операція відповідає приведеній проводці: Дт 23 Кт 66:
1) з каси видана заробітна плата;
2) нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва;
3) нарахована заробітна плата працівникам бухгалтерії;
4) нарахована заробітна плата зав.складом.

244. Надійшло паливо від Рай-агротехсервісу:
1) Дт 23 Кт 20;
2) Дт 20 Кт 63;
3) Дт 26 Кт 23;
4) Дт 27 Кт 63.

245. Видана із каси заробітна плата:
1) Дт 66 Кт 30;
2) Дт 30 Кт 31;
3) Дт 30 Кт 70;
4) Дт 65 Кт 30.

246. Перераховано із поточного рахунку кошти заводу будівельних матеріалів:
1) Дт 30 Кт 31;
2) Дт 63 Кт 31;
3) Дт 31 Кт 30;
4) Дт 31 Кт 36.

247. Надійшли кошти на поточний рахунок від покупців і замовників:
1) Дт 31 Кт 36;
2) Дт 30 Кт 31;
3) Дт 63 Кт 31;
4) Дт 31 Кт 30.

248. На рахунку 23 «Виробництво» відображається:
1) частина вартості необоротних активів і сума заробітної плати;
2) тільки вартість використаних запасів;
3) частина вартості необоротних активів;
4) вартість використаних запасів або предметів праці, частина вартості необоротних активів або засобів праці і сума заробітної плати та ін.

249. Затрати здійснювані на стадії реалізації (це витрати по транспортуванню продукції, на утримання кіосків, складів для продукції на ринку та ін.) це:
1) затрати в сфері обігу;
2) затрати в сфері виробництва;
3) затрати в сфері капітальних інвестицій;
4) затрати в сфері управління.

250. Процес придбання і заготівлі засобів виробництва – це:
1) постачання;
2) виробництво;
3) реалізація;
4) витрати.

251. Процес з’єднання господарських засобів оборотних активів сфери виробництва з робочою силою – це:
1) постачання;
2) виробництво;
3) реалізація;
4) витрати.

252. Процес передачі підприємством готової продукції іншому підприємству або фізичній особі за грошові кошти – це:
1) постачання;
2) виробництво;
3) реалізація;
4) витрати.

253. Скільки існує стадій кругообігу господарських засобів підприємства:
1) 2;
2) 3;
3) 4;
4) 5.
254. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»:
1) активний;
2) пасивний;
3) активно-пасивний;
4) позабалансовий.

255. За економічним змістом всі затрати поділяються на:
1) затрати живої та уречевленої праці;
2) прості та складні;
3) затрати уречевленої праці;
4) змінні та умовно-постійні.

256. За способом включення в собівартість затрати поділяються на:
1) затрати живої та уречевленої праці;
2) прямі та непрямі;
3) затрати уречевленої праці;
4) мінливі та умовно-постійні.

257. По відношенню до технологічного процесу затрати поділяються на:
1) затрати живої та уречевленої праці;
2) основні і накладні;
3) затрати уречевленої праці;
4) мінливі та умовно-постійні.

258. За економічною структурою (або складом) затрати поділяються на:
1) затрати живої та уречевленої праці;
2) прості та складні;
3) затрати уречевленої праці;
4) змінні та умовно-постійні.

259. По відношенню до обсягу виробництва затрати поділяються на:
1) затрати живої та уречевленої праці;
2) прості та складні;
3) затрати уречевленої праці;
4) змінні та постійні (умовно постійні).

260. Головна книга призначена для:
1) щомісячного узагальнення даних поточного обліку;
2) визначення собівартості;
3) аналітичного обліку;
4) ведення журналів-ордерів.

261. За даними головної книги складають:
1) бухгалтерський баланс;
2) журнали-ордери;
3) допоміжні відомості;
4) оборотні відомості.

262. До Головної книги переносять:
1) дебетові обороти журналів-ордерів;
2) кредитові обороти журналів-ордерів;
3) дані активу балансу;
4) дані пасиву балансу

263. Картки, як облікові регістри, частіше застосовують для ведення:
1) синтетичного обліку грошових коштів;
2) аналітичного обліку основних засобів та товарно-матеріальних цінностей;
3) синтетичного обліку витрат на виробництво;
4) обліку розрахунків.

264. Перевагою карток і окремих листків є:
1) зручність для зберігання в архівах;
2) можливість будь-якого перегрупування для одержання інформації;
3) простота в будові форми;
4) надійність зберігання інформації.

265.Хронологічні облікові регістри призначені для:
1) підрахунку дебетових оборотів;
2) підрахунку кредитових оборотів;
3) відображення господарських операцій в хронологічній послідовності;
4) складанні балансу.

266. Бухгалтерська звітність складається на підставі:
1) даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів;
2) даних допоміжних відомостей;
3) даних журналів-ордерів;
4) даних звіту про власний капітал.

267. Відповідальність за правильність складання бухгалтерських регістрів несуть працівники:
1) економічного відділу;
2) бухгалтерії;
3) виробничих підрозділів;
4) відділу постачання.

268. До хронологічних облікових регістрів відносяться:
1) картки складського обліку;
2) журнали реєстрації господарських операцій;
3) журнали-ордери;
4) головна книга.
269. Синтетичні облікові регістри призначені для:
1) групування та систематизації однорідних за економічним змістом господарських операцій;
2) порівняння підсумку на рахунках;
3) підсумку записів у журналах;
4) узагальнення даних синтетичного обліку.

270. За обсягом записів бухгалтерські регістри поділяють на:
1) регістри стандартних розмірів;
2) регістри синтетичного, аналітичного обліку і комбіновані;
3) регістри спеціального призначення;
4) картотеки та групувальні відомості.

271. Комбіновані облікові регістри призначені для:
1) складання бухгалтерського балансу;
2) одночасного ведення синтетичного і аналітичного обліку;
3) ведення головної книги;
4) автоматизації обліку.

272. За формою та будовою облікові регістри поділяються на:
1) двосторонні, односторонні, багатосторонні та шахові;
2) книги;
3) картки;
4) комбіновані.

273. Записи в облікових регістрах при журнально-ордерній формі обліку звіряють:
1) з даними первинних документів, що послужили підставою для записів у них;
2) з даними комбінованих документів;
3) з даними розпорядчих документів;
4) з даними внутрішніх документів.

274. За характером записів і призначенням облікові регістри поділяють на:
1) хронологічні, комбіновані;
2) систематичні, комбіновані;
3) комбіновані, допоміжні;
4) хронологічні, систематичні, комбіновані.

275. За ступенем узагальнення бухгалтерські регістри поділяють на:
1) хронологічні, аналітичні;
2) аналітичні, систематичні;
3) комбіновані, систематичні;
4) синтетичні, аналітичні, комбіновані.

276. Перегрупування інформації тільки в одному обліковому регістрі називається:
1) локальною помилкою;
2) випадковою помилкою;
3) транзитною помилкою;
4) тимчасовою помилкою.

277. Облікові регістри призначені для:
1) реєстрації, групування і узагальнення господарських операцій;
2) обліку витрат;
3) реєстрації господарських операцій;
4) нарахування амортизації.

278. За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяють на:
1) книги і картки;
2) картки і окремі листки;
3) окремі листки і друковані форми;
4) книги, картки, окремі листки і друковані форми.

279. Головна книга – це регістр:
1) хронологічний;
2) комбінований;
3) синтетичний;
4) аналітичний.

280. Кількісно-сумові регістри використовують для обліку:
1) товарно-матеріальних цінностей;
2) малоцінних та швидкозношуваних предметів;
3) витрат;
4) доходів.

281. Журнали-ордери побудовані за:
1) дебетовою ознакою;
2) кредитовою ознакою;
3) дебетово-кредитовою ознакою;
4) немає правильної відповіді.

282. Аналітичні рахунки відкриваються в книзі в розрізі субрахунків:
1) так;
2) ні;
3) в окремих випадках;
4) залежить від головного бухгалтера.

283. Метою складання фінансової звітності є:
1) надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації;
2) правильність визначення податків;
3) визначення обороту на рахунках синтетичного обліку;
4) визначення фактичної собівартості продукції рослинництва.

284. Яким П(С)БО встановлені загальні вимоги до фінансової звітності:
1) П(С)БО 4;
2) П(С)БО 3;
3) П(С)БО 1;
4) П(С)БО 7.

285. Принципами, на яких ґрунтується фінансова звітність, є:
1) обачність;
2) повне висвітлення;
3) автономність;
4) обачність, повне висвітлення та автономність.

286. Звітним періодом для складання фінансової звітності є:
1) календарний рік;
2) 15 днів;
3) 1 місяць і 15 днів;
4) 6 місяців.

287. Зміст і форма Балансу регламентується П(С)БО:
1) П(С)БО 2;
2) П(С)БО 1;
3) П(С)БО 3;
4) П(С)БО 4.

288. Звіт про фінансові результати складається відповідно до вимог:
1) П(С)БО 1;
2) П(С)БО 2;
3) П(С)БО 3;
4) П(С)БО 4.

289. Бухгалтерська звітність складається на підставі даних:
1) бухгалтерського обліку;
2) податкового обліку;
3) головного економіста;
4) комітету статистики.

290. Фінансова звітність містить інформацію про:
1) фінансовий стан;
2) результати діяльності;
3) рух грошових коштів;
4) фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.
291. Перед складанням річного звіту проводять:
1) повну інвентаризацію;
2) ревізію каси;
3) часткову інвентаризацію;
4) складання балансу за 1 квартал.

292. Баланс та інші форми звітності підписуються:
1) керівником і головним бухгалтером;
2) керівником;
3) головним бухгалтером;
4) головним економістом.

293. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність:
1) за достовірність звітних показників;
2) за форму балансу;
3) за точність і правдивість даних управління статистики;
4) за структуру балансу.

294. Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:
1) органам, до сфери управління яких вони належать;
2) трудовим колективам (на їх вимогу);
3) органам виконавчої влади відповідно до законодавства;
4) органам, до сфери управління яких вони належать; трудовим колективам (на їх вимогу); органам виконавчої влади відповідно до законодавства.

295. Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог П(С)БО:
1) №1;
2) №2;
3) №3;
4) №4.

296. Звіт про рух грошових коштів містить дані про рух коштів в результаті:
1) операційної діяльності;
2) інвестиційної діяльності;
3) фінансової діяльності;
4) операційної, інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

297. Зміст і форма Звіту про власний капітал регламентується:
1) П(С)БО 2;
2) П(С)БО 5;
3) П(С)БО 6;
4) П(С)БО 10.

298. Метою складання Звіту про власний капітал є:
1) розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу;
2) надання користувачам повної і достовірної інформації про рух грошових коштів;
3) інформація про майновий стан підприємства;
4) інформація про результати діяльності підприємства.

299. Метою складання фінансової звітності є:
1) надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації;
2) правильність визначення податків;
3) визначення обороту на рахунках синтетичного обліку;
4) визначення фактичної собівартості продукції рослинництва.

300. Фінансова звітність повинна містити дані про:
1) дату звітності;
2) валюту звітності;
3) дані про підприємство;
4) дату, валюту звітності та дані про підприємство.

301. Керівник і головний бухгалтер за показники звітності несуть відповідальність:
1) повну;
2) часткову;
3) не несуть відповідальності;
4) кримінальну.

302. Складання балансу регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку:
1) П(С)БО 1;
2 П(С)БО 2;
3) П(С)БО 4;
4) П(С)БО 5.

303. До річного звіту додається пояснювальна записка про аналіз факторів, що вплинули на результати роботи підприємства:
1) так;
2) ні;
3) для окремих підприємств;
4) 1 раз у 3 роки.

304. Достовірність фінансової звітності що підлягає обов’язковому оприлюдненню повинна бути підтверджена:
1) аудиторською перевіркою;
2) керівником;
3) бухгалтером;
4) економістом.
305. В Україні встановлені єдині вимоги до змісту статей балансу, форми і строків подання:
1) так;
2) ні;
3) в залежності від організаційно-правової форми підприємства;
4) кожне підприємство обирає самостійно.

306. Яка мета ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності?
1) надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства;
2) для переоцінки запасів;
3) для проведення переоцінки основних засобів;
4) для проведення перевірки різними організаціями.

307. План організації бухгалтерського обліку визначає:
1) зміст;
2) послідовність і строки використання облікових робіт;
3) складання і подання звітності;
4) зміст, послідовність і строки використання облікових робіт, складання і подання звітності.

308. Головний бухгалтер має право другого підпису:
1) так;
2) ні;
3) не завжди;
4) раз на рік.

309. Головному бухгалтеру забороняється приймати до виконання документи по операціях:
1) що порушують чинне законодавство;
2) що відповідають чинному законодавству;
3) що не узгоджені керівником;
4) відсутня така заборона.

310. Право першого підпису на грошових і розрахункових документах належить:
1) технологу;
2) касиру;
3) керівнику;
4) бухгалтеру по заробітній платі.


311. Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є:
1) правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу;
2) посада головного бухгалтера;
3) ведення бухгалтерського обліку;
4) керівник.

312. Чисельність облікового апарату і його структура залежить від:
1) обсягу облікових робіт;
2) форми організації і автоматизації обліку;
3) від масштабів виробництва;
4) обсягу облікових робіт, форми організації і автоматизації обліку та від масштабів виробництва.

313. Хто встановлює для облікового працівника службові обов’язки:
1) головний бухгалтер;
2) головний зоотехнік;
3) ветлікар;
4) керівник.

314. Хто організовує виконання службових обов’язків обліковими працівниками:
1) головний бухгалтер;
2) головний зоотехнік;
3) ветлікар;
4) керівник.

315. Посадова інструкція бухгалтера служить насамперед для:
1) чіткого розмежування обов’язків;
2) роботи підрозділів;
3) визначення результатів діяльності;
4) чіткого розмежування обов’язків, роботи підрозділів та визначення результатів діяльності.

316. Підприємство самостійно:
1) визначає облікову політику;
2) обирає форми бухгалтерського обліку;
3) розробляє систему та форми внутрішнього контролю, обліку та звітності;
4) визначає облікову політику, обирає форми бухгалтерського обліку та розробляє систему та форми внутрішнього контролю, обліку та звітності.

317. Одним з найголовніших документів, що визначає правильність організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах є:
1) Наказ про облікову політику підприємства;
2) Наказ про прийняття на роботу гол. бухгалтера;
3) заява про прийняття на роботу гол. бухгалтера;
4) Наказ про облікову політику підприємства, Наказ про прийняття на роботу гол. бухгалтера та заява про прийняття на роботу гол. бухгалтера.

318. Управління методологією бухгалтерського обліку і фінансовою звітністю здійснює:
1) Міністерство фінансів України;
2) Міністерство юстиції України;
3) Держкомстат України;
4) Міністерство праці України.

319. Нормативні акти з питань бухгалтерського обліку і звітності погоджуються з:
1) держкомстатом України;
2) Міністерством фінансів України;
3) Кабінетом Міністрів України;
4) держкомстатом України, Міністерством фінансів та Кабінетом Міністрів України.

320. Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з неї:
1) керівником підприємства;
2) головним інженером;
3) головним механіком;
4) головним агрономом.

321. Хто відповідає за організацію поточного архіву підприємства:
1) керівник підприємства;
2) головний бухгалтер;
3) заступник керівника підприємства;
4) касир.

322. В якому документі визначають функціональні обов’язки працівників бухгалтерії:
1) положення про бухгалтерію;
2) в штатному розкладі;
3) в наказі керівника;
4) в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

323. Хто відповідає на підприємстві за організацію бухгалтерського обліку:
1) головний бухгалтер;
2) керівник підприємства;
3) головний економіст;
4) власник підприємства або уповноважена ним особа.



324. В якому документі вказується чисельність та штат працівників бухгалтерії:
1) посадовій інструкції;
2) статуті підприємства;
3) штатному розкладі;
4) головній книзі.

325. Відповідальність за бухгалтерський облік операцій у разі ліквідації підприємства несе:
1) головний бухгалтер;
2) керівник підприємства;
3) ліквідаційна комісія;
4) економіст.

326. План організації бухгалтерського обліку містить:
1) план звітності;
2) план рахунків та їх кореспонденцію;
3) план інвентаризації;
4) план звітності, план рахунків та їх кореспонденції та план інвентаризації.

327. План (графік) документообороту складається:
1) на підставі переліку типових і спеціалізованих форм документів;
2) на підставі статуту підприємства;
3) на підставі статутного фонду;
4) на підставі спеціалізованих форм документів.

328. План (графік) документообороту розробляє:
1) головний бухгалтер;
2) головний агроном;
3) головний зоотехнік;
4) керівник підприємства.

329. План інвентаризації передбачає:
1) строки і порядок проведення інвентаризації;
2) затвердження форм бухгалтерського обліку;
3) план організації бухгалтерського обліку;
4) графік документообігу.

330. Хто призначає на посаду працівників бухгалтерії:
1) головний бухгалтер;
2) власник підприємства;
3) керівник підприємства;
4) начальник відділу кадрів.

331. При організації обліку важливою умовою є знання апаратом бухгалтерії законів, положень та інструкцій по веденню обліку:
1) так;
2) ні;
3) залежить від керівництва підприємства;
4) в окремих випадках.

332. В залежності від місця узагальнення даних бухгалтерського обліку його поділяють:
1) централізований;
2) децентралізований;
3) простий і складний;
4) централізований і децентралізований.

333. Оформлені первинні документи передаються:
1) керівнику;
2) економісту;
3) центральній бухгалтерії;
4) нікуди не передаються.

334. Функції бухгалтерії головного підприємства або центральної бухгалтерії зводяться до перевірки звітності і складання узагальненої в цілому по підприємству:
1) так;
2) ні;
3) залежить від керівництва підприємства;
4) в окремих випадках.

335. Кожне підприємство складає план організації бухгалтерського обліку, визначає зміст, послідовність і строки виконання облікових робіт на підприємстві:
1) так;
2) ні;
3) залежить від керівництва підприємства;
4) в окремих випадках.

336. Робочий план рахунків та їх кореспонденція затверджується на кожному підприємстві:
1) так;
2) ні;
3) залежить від керівництва підприємства;
4) в окремих випадках.

337. План проведення інвентаризації передбачає:
1) строки і порядок проведення інвентаризації майна підприємства;
2) строки і порядок інвентаризації грошей в касі та на рахунках в банках;
3) строки і порядок інвентаризації розрахунків;
4) строки і порядок проведення інвентаризації майна підприємства, грошей в касі та на рахунках в банках та інвентаризації розрахунків.

338. План інвентаризації дозволяє уникнути порушень ритму роботи підприємства:
1) так;
2) ні;
3) залежить від керівництва підприємства;
4) в окремих випадках.

339. За організацію архіву відповідальність несе:
1) економіст;
2) фінансист;
3) керівник або головний бухгалтер;
4) головний інженер.

340. На підприємстві архівні документи повинні зберігатись в окремому приміщенні:
1) так;
2) ні;
3) залежить від керівництва підприємства;
4) в окремих випадках.








































Управлінський облік


1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить таке визначення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку:
система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;
процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
система обліку, яка повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління;
це облік господарської діяльності підприємства, а також його активів, зобов’язань та власного капіталу, який полягає у спостереженні, вимірюванні та реєстрації.

2. Управлінський облік охоплює.:
всі види облікової інформації, яка необхідна для управління в межах даного підприємства;
інформацію, яка використовується зовнішніми та внутрішніми користувачами (учасники, засновники, менеджери, акціонерами, банками, податковими органами тощо);
інформацію, яка використовується зовнішніми користувачами (контрольними органами, інші зацікавлені структури);
інформацію у вартісному вигляді про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства з метою оцінки його майнового та фінансового стану, а також результатів діяльності.

3. Управлінський облік має свої особливості, серед яких:
система обліку повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління;
розвиток автоматизації виробничих процесів, а також нових методів управління;
надання у вигляді фінансових звітів - інформації про фінансовий і майновий стан підприємства;
використання комп'ютерної техніки для управління та автоматизація облікових робіт.

4. Метою управлінського обліку є:
допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства;
використання різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;
облік витрат за центрами відповідальності;
автоматизація планування обліку і калькулювання собівартості продукції та автоматизація аналізу витрат.
5. Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тож, вперше термін “управлінський облік” з'явився в Україні:
в ухваленому в 1999 році Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
в середині 50-х років XX ст.;
на початку XX століття;
з прийняттям Податкового кодексу України.

6. Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" управлінський облік розглядається як:
синонім внутрішньогосподарського обліку;
синонім фінансового обліку;
синонім виробничого обліку;
синонім господарського обліку.

7. Управлінський облік щодо того, хто його організовує та щодо обов’язковості:
організовується керівництвом підприємства та не є обов'язковим;
організовується державними органами (міністерствами і відомствами) та є обов'язковим;
організовується керівництвом підприємства та є необов'язковим з окремих питань;
організовується керівництвом підприємства та є обов’язковим за вимогами Податкового кодексу України.

8. Загальноприйнятими принципами, які можна застосовувати до управлінського обліку є такі:
принцип методологічної незалежності;
інформаційний принцип;
прогнозний принцип;
аналітичний принцип.

9. В процесі історичного розвитку сформувалися і розвивалися три основні системи обліку, які включають:
загальну систему обліку;
систему управлінського обліку;
систему фінансового обліку;
систему господарського обліку.

10. Загальну систему обліку можуть застосовувати в Україні:
лише суб'єкти малого підприємництва;
більшість підприємств України (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку);
більшість промислових підприємств;
більшість сільськогосподарських підприємств.

11. Загальна система обліку щодо обліку витрат та запасів ґрунтується на:
обліку витрат підприємства за функціональною ознакою (застосовують рахунки "Виробництво", "Виробничі накладні витрати", "Адміністративні витрати", "Витрати на збут" та безперервному обліку запасів;
обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів;
обліку витрат підприємства за видами та періодичному обліку запасів;
окремому веденні рахунків фінансового та виробничого обліку, які не кореспондують один з одним. Взаємозв'язок фінансового та виробничого обліку досягається за допомогою спеціальних контрольних рахунків.

12. Переплетена система обліку передбачає:
окреме ведення фінансового та виробничого обліку в системі рахунків, які не кореспондують один з одним;
калькулювання собівартості окремих видів продукції та контроль витрат на її виробництво;
виокремлення двох автономних систем рахунків відповідно до цілей фінансового й управлінського обліку;
обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів.

13. Більшість українських підприємств (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку) застосовують .. систему рахунків:
загальну;
інтегровану;
переплетену;
автономну.

14. Етичні норми бухгалтерів з управлінського обліку включають:
компетентність;
професійність;
відповідальність;
зосередженість.

15. Предметом управлінського обліку є:
виробнича діяльність підприємства в цілому та окремих його структурних підрозділів;
ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси тощо) та господарські процеси;
сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;
елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).

16. Об’єктами управлінського обліку виступають:
ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси;
сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;
сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством;
елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).

17. Методом управлінського обліку є:
сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;
ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси;
сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством;
елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).

18. Метод управлінського обліку включає такі елементи методу бухгалтерського обліку:
документація;
індексний метод;
факторний аналіз;
лінійне програмування.

19. Принцип безперервності діяльності підприємства:
передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі;
відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку;
означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;
ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.

20. Принцип періодичності:
відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку;
передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі;
означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом;
ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.

21. Принцип методологічної незалежності:
передбачає, що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку;
означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;
означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень;
ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.

22. Принцип орієнтації обліку на досягнення стратегічних цілей підприємства:
означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;
означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом;
передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції);
не означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом.

23. Принцип результативності означає:
що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом;
що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати фінансові результати підприємства;
передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції);
не передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції).

24. Принцип багатоваріантності:
означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень;
ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків;
означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;
не означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому.

25. Принцип відповідальності означає:
що за величину і витрат і результатів відповідальність несе конкретна особа, яка їх контролює;
що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;
що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку;
ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.

26. Для цілей управлінського обліку витрати класифікують за принципом:
“ різні витрати – для різних цілей ”;
за економічним змістом;
прийняття управлінських рішень;
залежності від обсягу виробництва.


27. Класифікація витрат здійснюється за такими напрямами:
оцінка запасів та визначення фінансового результату;
витрати на продукцію;
витрати періоду;
витрати діяльності.

28. Релевантні витрати це:
витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;
витрати, що не залежать від прийняття рішення;
витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або впливати на них значний вплив;
витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати.


29. Дійсні витрати це:
витрати, які зумовлюють зменшення активів або збільшення зобов’язань;
вигода, яка втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення;
витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення;
витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.

30. Основні витрати це:
сукупність прямих витрат на виробництво продукції;
вартість витрачених матеріалів, які стають частиною готової продукції і які можна віднести до певного виробу економічно доцільним шляхом;
витрати, пов'язані з процесом виробництва, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом;
витрати, пов'язані з процесом виробництва, які можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом.

31. Альтернативні витрати це:
вигоди, які втрачаються, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення;
витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;
витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт;
витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення, а нерелевантні витрати це витрати, що не залежать від прийняття рішення.

32. Маржинальні витрати це:
витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;
витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або справляти на них значний вплив;
витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати;
середні витрати на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).

33. Поведінка витрат це:
характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства;
реагування витрат при зміні виробництва;
діапазон діяльності, в межах якого містяться елементи змінних і постійних витрат;
математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами.

34. Функція витрат це:
математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами;
процес обчислення динаміки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами й різними факторами на підставі дослідження діяльності;
реагування витрат при зміні виробництва;
прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов) діяльності.

35. У спрощеному вигляді функцію витрат можна описати за формулою(де У – загальні витрати; а – загальні постійні витрати; b – змінні витрати на одиницю діяльності; х – значення фактора витрат):
У = а + bх;
У = а – bх;
У = аbх;
У = а + b + х.


36. Вичерпані (спожиті) витрати це:
збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду;
збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах;
витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт;
витрати на виробництво продукції.

37. Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників класифікують витрати:
контрольовані та неконтрольовані;
релевантні та нерелевантні;
змінні та постійні;
напівзмінні та змішані.

38. Діяльність, яка впливає на витрати, називають:
фактором витрат;
операціями, що мають місце в процесі господарської діяльності підприємства;
поведінкою витрат;
характером реагування витрат на зміни у діяльності підприємства.

39. Формула розрахунку валового прибутку має наступний вигляд:
Продаж (Виручка) – Собівартість реалізованих товарів;
Запас товарів на початок періоду + Собівартість придбаних товарів - Запас товарів на кінець періоду;
Змінні доходи + Постійні доходи (за всіма видами діяльності);
Доходи - Витрати.

40. Наявність змішаних витрат ускладнює побудову функції витрат. Тому для визначення функції витрат застосовують різні методи, серед них:
метод вищої-нижчої точки;
коефіцієнт детермінації;
інтервал упевненості;
лінійне програмування.

41. Для визначення функції витрат застосовують різні методи. Сутність методу “Технологічний аналіз” полягає в наступному:
передбачає системний аналіз функції діяльності з метою визначення технологічного взаємозв'язку між витратами ресурсів та результатом діяльності;
визначені функції витрат шляхом розподілу їх на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі вивчення даних рахунків бухгалтерського обліку;
визначенні функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами за найвищого та найнижчого рівнів діяльності;
передбачає розподіл показників на дві групи, виходячи зі зростання значення х, та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень х і у.

42. Калькулювання – це:
процес визначення собівартості певного об'єкта витрат;
предмет або сегмент діяльності, що потребує окремого вимірювання пов'язаних з ним витрат;
собівартість об'єктів витрат, яку визначають за допомогою системи виробничого обліку;
система обліку, яка забезпечує калькулювання і контроль собівартості об'єктів витрат.

43. Вибір системи виробничого обліку залежить від технології й організації виробництва. Тому різні підприємства використовують різні системи виробничого обліку. Однак упровадження будь-якої системи виробничого обліку передбачає:
вибір відповідної системи калькулювання продукції;
вимірювання витрат на виробництво кожного спільного продукту після точки розподілу;
вибір прямих витрат для простеження до об'єкта витрат;
вибір сукупностей непрямих витрат, що підлягають розподілу між об'єктами витрат.

44. Головною проблемою віднесення витрат до відповідних об'єктів є непрямі витрати. Типовим прикладом непрямих витрат є:
накладні витрати;
контрольовані витрати;
неконтрольовані витрати;
виробничі витрати.

45. Загальні витрати – це:
витрати на здійснення діяльності, що споживається кількома виробничими або обслуговуючими підрозділами;
витрати одного процесу, в результаті якого одночасно виробляється кілька продуктів;
метод калькулювання, що передбачає включення до собівартості всіх (змінних і постійних) виробничих витрат;
сума, на яку розподілені накладні витрати перевищують їхню фактичну величину.


46. Як називають калькуляцію, яку складають після закінчення звітного періоду:
фактична;
планова;
нормативна ;
очікувана.


47. Ставка розподілу накладних витрат розраховується за формулою:

1)
Розмір накладних витрат
/
Фактичне значення бази розподілу



2)

Розподілена сума накладних витрат
х

Фактичне значення бази розподілу



3)

Розподілена сума накладних витрат
-

Заздалегідь визначена ставка розподілу накладних витрат

4)
(Фактичний обсяг діяльності - Очікуваний обсяг діяльності) х Ставка розподілу загальновиробничих витрат


48. Метод розподілу взаємних послуг – це:
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг;
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого їхні витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів;
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно щодо виробничих підрозділів та інших обслуговуючих підрозділів;
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь.

49. Метод одночасного розподілу – це:
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь;
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого їхні витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів;
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно щодо виробничих підрозділів та інших обслуговуючих підрозділів;
метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг.

50. У практиці вибір бази розподілу накладних витрат залежить від характеру діяльності й технології виробництва. Найпоширенішими базами розподілу є:
пряма заробітна плата;
чисельність робітників;
заробітна плата керівників різних рівнів управління;
вартість устаткування.

51. Одиниця вимірювання окремих видів продукції (робіт, послуг), собівартість яких визначається, це:
калькуляційна одиниця;
об'єкт обліку витрат;
об'єкт калькуляції;
натуральні показники.
52. Яка база розподілу непрямих витрат використовується в умовах переважно ручних робіт:
години праці робітників;
відпрацьовані машино-години;
прямі витрати матеріалів;
пряма заробітна плата.


53. Калькулювання за замовленнями – це:
система калькулювання собівартості продукції на основі обліку витрат за кожним індивідуальним виробом або за окремою партією виробів;
система калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат у межах окремих процесів або стадій виробництва;
метод калькулювання, що передбачає включення до собівартості всіх (змінних і постійних) виробничих витрат;
метод калькулювання, що передбачає включення у собівартість продукції лише змінних виробничих витрат.

54. Цю систему калькулювання традиційно застосовують в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах (кораблебудування, авіаційна промисловість, будівництво, виробництво меблів, видавнича діяльність тощо):
калькулювання за замовленнями;
калькулювання за процесами;
калькулювання повних витрат;
калькулювання змінних витрат .

55. Фактична собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв (за винятком гужового транспорту) визначається:
щомісяця;
1 раз в кінці року;
щоквартально;
потребами користувача (в робочому режимі).

56. Послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому допоміжному виробництву, оцінюються за:
плановою собівартістю;
фактичною собівартістю;
справедливою вартістю;
первісною вартістю.

57. Аналітичні рахунки по допоміжним виробництвам закриваються:
в певній послідовності;
довільно, без дотримання послідовності;
за розпорядженням керівництва підприємства;
за ініціативою керівництва допоміжних виробництв.

58. Для розрахунку фактичної собівартості 1 м3 газу необхідно витрати на газопостачання, включаючи вартість, поділити на його кількість:
придбаного газу;
спожитого газу;
добутого газу;
спецодягу.

59. Для розрахунку собівартості 10 кіловат-годин електроенергії потрібно вартість електроенергії, одержаної із загальної мережі, витрати на утримання електрогосподарства (без урахування вартості енергії спожитої в допоміжних виробництвах) поділити на загальну кількість спожитої електроенергії без урахування:
електроенергії, використаної електрогосподарством;
електроенергії, використаної рослинництвом;
електроенергії, використаної тваринництвом;
електроенергії, використаної адміністрацією підприємства.


60. Для потреб управлінського обліку фактична собівартість виконаних робіт та приплоду живої тяглової сили визначається:
1 раз в кінці року;
щомісяця;
щоквартально;
в робочому режимі на вимогу керівника підприємства.

61. В бухгалтерському обліку загальновиробничі витрати ремонтної майстерні розподіляються між окремими замовленнями (ремонтами) пропорційно до:
нарахованої прямої оплати праці працівникам ремонтної майстерні;
прямих витрат за кожним ремонтом;
кількості виконаних ремонтів;
вартості використаних запасних частин.

62. Фактична собівартість закінчених поточних ремонтних робіт (виконаних замовлень з поточного ремонту техніки) списується на:
споживачів послуг (галузі, для потреб яких виконувався ремонт);
збільшення вартості відремонтованої техніки;
збільшення загальновиробничих витрат ремонтної майстерні;
фінансові результати.

63. В бухгалтерському обліку загальновиробничі витрати ремонтної майстерні обліковуються на рахунку:
234;
91;
92;
жодної правильної відповіді.

64. Фактична собівартість послуг холодильних камер відноситься на:
споживачів (галузі, для потреб яких надаються послуги холодильної камери);
збільшення вартості продукції, яка зберігалась (в дебет рахунків 26, 27, 208);
окремий аналітичний рахунок субрахунку 234;
фінансові результати.

65. Послуги вантажного автотранспорту з перевезення вантажів обліковуються в:
тонно-кілометрах;
кілометрах пробігу;
машино-годинах;
погонних метрах.

66. Собівартість однієї голови приплоду по ЖТС обчислюється за вартістю:
60 кормо-днів утримання однієї голови дорослої рогатої худоби;
60 кормо-днів утримання однієї голови молодняку лошат;
60 коне-днів утримання однієї голови дорослої рогатої худоби;
60 коне-днів утримання однієї голови молодняку лошат.

67. Собівартість одного кормо-дня (для оцінки вартості приплоду) розраховується:
діленням всієї суми витрат з утримання робочої худоби на загальну кількість кормо-днів;
діленням загальної суми витрат на утримання робочої худоби (без вартості приплоду, гною та іншої побічної продукції) на кількість відпрацьованих робочих днів (без днів роботи на самообслуговуванні);
діленням загальної вартості кормо-днів на кількість кормоднів;
діленням всієї суми витрат з утримання робочої худоби на загальну кількість виконаних коне-днів;

68. По електропостачанню обчислюють собівартість:
10 кВт/год. спожитої електроенергії;
1 кВт/год. відпущеної електроенергії;
10 кВт/год. отриманої електроенергії;
100 кВт/год. відпущеної електроенергії.

69. До інформації, що відображається протягом року по дебету аналітичного рахунку “Млин” належить:
фактична собівартість переробки давальницького зерна;
виробничі витрати, які забезпечують процес помолу зерна та кількість і вартість переробленого власного зерна;
кількість основної (борошно) і побічної (висівки) продукції отриманої від переробки свого зерна;
кількість переробленого давальницького зерна в оцінці за плановою собівартістю 1 ц переробки.

70. Загальні витрати на утримання машинно-тракторного парку (за винятком оплати праці та вартості палива) розподіляються пропорційно обсягу в:
умовних еталонних гектарах;
тонно-кілометрах;
коне-днях;
гектарах.

71. На суму перевищення доходів від первісного визнання сільськогосподарської продукції, над фактичними витратами рослинництва, буде складено бухгалтерську проводку:
Дебет 231 та Кредит 710;
Дебет 710 та Кредит 231;
Дебет 740 та Кредит 231;
Дебет 231 та Кредит 740.

72. Собівартість 1 ц приросту живої маси ВРХ визначається діленням:
загальної суми витрат на утримання ВРХ (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси;
загальної суми витрат на утримання ВРХ на кількість центнерів приросту живої маси;
загальної суми витрат на утримання ВРХ на кількість поголів’я;
загальної суми витрат на утримання ВРХ (без вартості побічної продукції) на кількість поголів’я.

73. На собівартість приплоду ягнят відноситься %, загальної суми на утримання овець основного стада (залежно від породи овець):
1, 2, 3;
5, 10, 20;
10, 11, 12;
10, 12, 15.

74. До статті витрат виробництва "Інші витрати на утримання необоротних активів" включаються:
вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та самохідних машин з однієї ділянки на іншу;
вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який видається ветпрацівникам і сторожам), а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;
витрати на будівництво та утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин;
платежі за страхування майна, тварин, урожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством.

75. У промислових виробництвах сільськогосподарських підприємств обчислюється фактична собівартість продукції, отриманої від переробки якої сировини:
власної;
давальницької;
власної та давальницької;
тієї, яка переробляється за плату.

76. Яким бухгалтерським записом в промислових виробництвах сільськогосподарських підприємств оформляється переробка давальницької сировини:
Дебет 233 та Кредит 27;
Дебет 27 та Кредит 233;
Дебет 903 та Кредит 233;
Дебет 233 та Кредит 903;

77. Яким бухгалтерським записом оформлюєтья направлення на переробку в власній олійниці сільськогосподарського підприємства власної сировини (насіння соняшнику):
Дебет 233 та Кредит 27;
Дебет 27 та Кредит 233;
Дебет 903 та Кредит 27;
Дебет 233 та Кредит 903;

78. В розрізі зазначених промислових виробництв (млин, олійниця) вказати найменування побічної продукції:
комбікорм;
борошно;
висівки;
олія.


79. Звіт № 5.6 с.-г. про витрати та вихід продукції (робіт, послуг) інших виробництв виступає:
регістром аналітичного обліку;
регістром синтетичного обліку;
регістром меморіально-ордерної форми обліку;
регістри Журнал-Головної форми обліку.


80. Для аналітичного обліку основних виробництв (субрахунки 231 «Рослинництво», 232 «Тваринництво») за журнально-ордерної форми обліку передбачено ведення:
Звіту № 5.5 с.-г. про витрати та вихід продукції основного виробництв;
Звіту № 5.6 с.-г. про витрати та вихід продукції (робіт, послуг) інших виробництв;
Журналу-ордеру 5 В с.-г.;
Головної книги.

81. За кредитом субрахунків 231 та 232, сільськогосподарські підприємства згідно П(С)БО 30 «Біологічні активи» обліковують:
додаткові біологічні активи та суму витрат по посівах, що загинули від стихійного лиха;
сільськогосподарську продукцію переробних (промислових) виробництв;
виконані роботи та надані послуги;
прямі матеріальні витрати, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку.

82. Сальдо рахунку 231:
завжди нульове;
завжди дебетове;
може бути кредитове;
завжди дебетове або нульове.


83. За цільовим призначенням, господарською цінністю, економічними вигодами від використання сільськогосподарська продукція поділяється на основну, побічну та.:
супутню;
додаткові біологічні активи;
іншу сільськогосподарську продукцію;
ваш варіант.

84. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
загальновиробничі витрати, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати;
надзвичайні витрати;
фінансові витрати;
адміністративні витрати.


85. Згідно п. 12 П(С)БО 30 “Біологічні активи” та п. 6.1. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів - сільськогосподарську продукцію рослинництва при її первісному визнанні оцінюють за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, а за відсутності активного ринку на неї за:
виробничою собівартістю (нормативними витратами);
плановою собівартістю;
фактичною собівартістю;
первісною вартістю.



86. В тому випадку, якщо планова собівартість перевищує рівень фактичної собівартості, то коригування проводиться через застосування:
методу “червоне сторно”;
методу допроводки (звичайного запису);
коректора;
жодної правильної відповіді.

87. В тому випадку, якщо сума фактичної собівартості (фактичних витрат) перевищує суму планової собівартості, то складається кореспонденція на суму калькуляційної різниці через застосування:
методу допроводки (звичайного запису);
методу “червоне сторно”;
коректора;
жодної правильної відповіді.

88. Об’єктом калькулювання продукції рослинництва (на прикладі соняшнику на зерно) є:
насіння соняшнику;
культура “соняшник на зерно”;
1 центнер;
витрати на виробництво 1 ц насіння соняшнику;


89. По зернових і зернобобових культурах основною продукцією є:
зерно;
мертві відходи;
солома;
полова.

90. Для обчислення собівартості овочів, які вирощуються в полі (відкритого грунту) з витрат за рік віднімається вартість побічної продукції за нормативними витратами, решта витрат розподіляється на всі види основної продукції. При цьому затрати розподіляються по видах продукції:
пропорційно зібраної площі;
пропорційно показнику квадратнометроднів вирощування кожного виду продукції;
пропорційно вегетаційного періоду вирощування овочів;
жодної правильної відповіді.

91. Побічна продукція за умови відсутності на неї активного ринку може бути оцінена за нормативними витратами, які включають:
витрати на збирання, транспортування, переміщення, скиртування та іншими витратами, пов’язаною із заготівлею цієї продукції;
транспортно-заготівельні витрати;
загальновиробничі витрати;
вартість придбання побічної продукції.

92. При первісному визнанні сільськогосподарської продукції можливе перевищення її вартості над понесеними витратами. Ця різниця відноситься до інших операційних доходів (субрахунок .. “Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю”):
710;
740;
910;
940.

93. При калькулюванні продукції сільськогосподарського виробництва необхідно керуватися:
Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики України № 132 від 18.05.2001 р.;
Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку біологічних активів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України № 1315 від 29 груд. 2006 р.;
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 „Біологічні активи”, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 790 від 18 лип. 2005 р.;
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р.

94. Первісне визнання основної сільськогосподарської продукції рослинництва відображається записом:
Дебет 27 Кредит 231;
Дебет 21 Кредит 231;
Дебет 231 Кредит 27;
Дебет 231 Кредит 231.

95. Розподілені загальновиробничі витрати рослинництва відображаються в обліку записом:
Дебет 231 Кредит 91;
Дебет 91 Кредит 231;
Дебет 27 Кредит 91;
Дебет 91 Кредит 66, 65.

96. До основних ознак директ-костингу відноситься наступне:
в процесі калькулювання визначається маржинальний дохід;
оперативний облік відхилень від норм споживання ресурсів з визначенням величини відхилень за місцями виникнення, причинами і винуватцями цих відхилень для управління затратами;
наявність норм споживання ресурсів і облікових цін на ці ресурси в процесі діяльності підприємства;
відображення фактичних затрат з розподілом їх на затрати за нормами та відхилення від норм.

97. Як у зарубіжній практиці називають систему калькулювання за змінними витратами:
директ-костинг;
абзорбшен-костинг;
стандарт-костинг ;
АВС-костинг.

98. Маржинальний дохід (брутто-прибуток) – це показник, який розраховується за формулою:
різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами;
сума змінних витрат, постійних витрати та операційного прибутку;
різниця постійних витрат та прибутку;
жодної правильної відповіді.

99. Директ-костинг широко використовується:
на авіапідприємствах;
на підприємствах обробних галузей промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчової), які здійснюють масове та серійне виробництво різноманітної й складної продукції з великою кількістю деталей та вузлів;
в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах (кораблебудування, авіаційна промисловість, будівництво, виробництво меблів, видавнича діяльність тощо);
на сільськогосподарських підприємствах.

100. Хто з відомих радянських учених-бухгалтерів був організатором розробки і впровадження в Радянському Союзі системи нормативного обліку витрат:
М.Х. Жебрак;
М.Г. Чумаченко;
В.Ф. Палій;
В.Г. Макаров.

101. В економічній літературі США розглядаються різні типи стандартів. До них не належать:
зведені;
базисні;
поточні;
мотивуючі.

102. Базисні стандарти – це:
нормативи, які не коригуються після їх першочергового визначення, якщо не відбувається суттєвих змін в технічних характеристиках продукції або в процесі її виробництва;
нормативи, які передбачають їх постійне коригування на основі змін їх технологічних умов, цін і тарифів;
включають нормативи лише тих елементів витрат і на такому рівні, які приймаються і виникають в оптимальних умовах виробництва при найбільш сприятливих цінах;
визначаються зусиллями працівників підприємства;

103. Стандарти, які встановлюються для некваліфікованих робітників з більшими витратами праці при низькій тарифній оплаті:
полегшені стандарти;
ідеальні стандарти;
досягнені стандарти;
мотивуючі стандарти.

104. Поточні стандарти - це нормативи, які:
передбачають їх постійне коригування на основі змін їх технологічних умов, цін і тарифів;
включають нормативи лише тих елементів витрат і на такому рівні, які приймаються і виникають в оптимальних умовах виробництва при найбільш сприятливих цінах;
відображають нормативні витрати, які можна очікувати при даних ймовірних умовах функціонування виробництва. Вони передбачають всі очікувані елементи витрат, включаючи можливі втрати, брак і відходи;
нормативи, які не коригуються після їх першочергового визначення, якщо не відбувається суттєвих змін в технічних характеристиках продукції або в процесі її виробництва.

105. Відповідь на запитання типу: Який обсяг діяльності забезпечить відшкодування всіх витрат? Яку кількість продукції слід реалізувати, щоб одержати бажаний прибуток? Як вплине на прибуток зниження ціни продукції та збільшення обсягу продажу? - можна дістати шляхом аналізу:
взаємозв'язку "витрати обсяг прибуток";
релевантності інформації для прийняття управлінських рішень;
варіантів альтернативних рішень;
коефіцієнту маржинального доходу.

106. Аналіз взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток" можна здійснити за допомогою графіків, до яких не відноситься:
графік операційного прибутку;
графік беззбитковості;
графік взаємозв'язку "прибутокобсяг";
графік маржинального доходу.

107. Точка беззбитковості це:
обсяг продажу (діяльності), за якого доходи підприємства дорівнюють його витратам;
обсяг продажу (діяльності), необхідний для отримання бажаного прибутку;
це різниця між доходом від реалізації і змінними витратами підприємства;
жодної правильної відповіді.

108. Точку беззбитковості не можна виразити в таких вимірниках:
трудові;
натуральних (кількість продукції);
грошових (виручка);
відсотках до нормальної потужності.

109. Користувачами даних управлінського обліку є:
керівники всередині господарства;
банки;
податкові органи;
фінансові та кредитні установи.

110. Запас міцності – це:
рівень поточної діяльності суб'єкта господарювання, що перевищує точку беззбитковості;
співвідношення постійних та змінних витрат підприємства;
міра того, наскільки може збільшитись обсяг продажу до точки беззбитковості;
співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу.

111. Операційний важіль це:
співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу;
співвідношення постійних та змінних витрат підприємства;
жодної правильної відповіді;
визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу.

112. Які з наведених нижче категорій є системами обліку:
переплетена, загальна, інтегрована;
переплетена, автономна, загальна;
двоколова, інтегрована;
періодична, загальна.

113. До витрат з метою прийняття рішень належать:
релевантні і нерелевантні;
вичерпані і невичерпані;
прямі і непрямі;
витрати на продукцію і витрати періоду.

114. Цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв'язання певної проблеми – це:
прийняття рішення ;
чітке усвідомлення наявних проблем;
порівняння дійсних та альтернативних витрат;
жодної правиьної відповіді.

115. Процес підготовки і прийняття рішення містить кілька етапів, які не передбачають:
вибір підходу до оцінки витрат на оплату праці;
прийняття рішення;
аналіз кількісних показників з урахуванням якісних факторів;
вибір мети (постановка проблеми).

116. Витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив – це:
контрольовані витрати;
обов'язкові витрати;
дійсні витрати;
можливі витрати.

117. Вичерпаними є витрати, які:
забезпечують отримання доходу у звітному періоді;
забезпечують отримання доходу у майбутніх звітних періодах;
капіталізуються у вигляді активів підприємства;
здійснюються нерегулярно.



118. Підприємство розглядає альтернативу: реалізувати урожай помідорів чи направити частину врожаю на переробку з метою виготовлення томатного соку – це:
рішення "продавати чи обробляти далі”;
рішення "виробляти чи купувати";
рішення про спеціальне замовлення;
рішення про розширення або скорочення сегмента діяльності.

119. Можливості підприємства найчастіше обмежені. Обмеження – це:
чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції;
рішення, спрямоване на складання виробничої програми, котра забезпечить максимізацію прибутку;
фактор витрат;
функція бізнесу.

120. Рішення «виробляти чи купувати?» – це:
рішення, пов’язане з розглядом альтернативи: виробляти самостійно окремі компоненти продукції (деталі, комплектуючі тощо) чи купувати їх у зовнішніх постачальників;
рішення спрямоване на складання виробничої програми, що забезпечить максимізацію прибутку за умов наявних обмежень;
рішення щодо того, які напрями діяльності розширювати, а які скорочувати залежно від їх прибутковості;
рішення про розширення або скорочення послуг, виробів, підрозділів та інших сегментів на підставі аналізу їх прибутковості.

121. Продуктом бюджетування є:
бюджет;
стратегічне планування;
довгостроковий план;
жодної правильної відповіді.

122. Період, для якого підготовлений і використовується бюджет, називають:
бюджетним періодом;
стратегічним періодом;
господарським періодом;
жодної правильної відповіді.

123. Бюджетним періодом зазвичай є:
рік;
місяць;
весь період існування підприємства;
квартал.


124. Сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства це:
генеральний (зведений) бюджет;
операційний бюджет;
фінансовий бюджет;
бюджет витрат на виробництво.

125. Бюджети, які не відносяться до операційних бюджетів:
бюджетний баланс;
бюджет продажу;
бюджет грошових коштів;
бюджет запасів.


126. Бюджетний комітет це:
документ, що визначає склад інформації, необхідної для складання бюджетів, осіб, відповідальних за збирання, узагальнення та передання цієї інформації, а також терміни виконання відповідних бюджетних процедур;
робочий орган, який забезпечує розробку й узгодження бюджетів;
форма фінансової звітності, що містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, який очікується в результаті запланованих операцій;
проміжок часу, для якого підготовлено і використовується бюджет.

127. Найпоширенішими методами складання бюджетів є:
бюджетування через прирощення і бюджетування "з нуля";
підхід "згори вниз" і підхід "знизу вгору";
керівництво з бюджетування;
комбінований підхід "знизу вгору, згори вниз".


128. Складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді називається:
бюджетуванням через прирощення;
бюджетуванням "з нуля";
схваленням бюджетних оцінок;
безперервним бюджетуванням.

129. Складений бюджет відображає показники, що їх має досягти підприємство. Проте в процесі господарської діяльності можуть виникати відхилення. Відхилення це:
різниця між фактичними й бюджетними показниками;
процес зіставлення фактичних результатів з бюджетними, аналізу відхилень та внесення необхідних корективів;
показники, що їх мало досягти підприємство;
звіт, що містить порівняння запланованих і фактичних показників і розрахунок відхилень із зазначенням їх причин.

130. Залежно від причини виникнення, відхилення поділяють на дві групи:
відхилення внаслідок планування;
сприятливі (позитивні) відхилення;
несприятливі (негативні) відхилення;
повторювані відхилення.

131. Який з наведених документів містить базову інформацію для планування прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та виробничих накладних витрат?
бюджет виробництва;
бюджет капітальних вкладень;
бюджетний звіт про прибуток;
прогноз продажу.

132. Бюджет непрямих матеріалів і непрямої зарплати є:
бюджетом загальновиробничих витрат;
бюджетом витрат на збут;
зведеним бюджетом;
бюджетом грошових коштів.

133. До центрів відповідальності належать:
центри витрат;
центри грошових коштів;
центри збуту;
центри придбання.

134. Центр відповідальності за витратами - це підрозділ:
керівник якого контролює витрати, але не контролює доходів й інвестицій в активи центру;
менеджер якого відповідає за отримання доходів, але не несе відповідальності за витрати;
керівник якого відповідальний не тільки за витрати, але й за обсяги виробництва і продажу, ціни, а також за фінансові результати свого підрозділу;
в якому може бути встановлений оптимальний взаємозв'язок між витратами та результатами діяльності.

135. Трансфертна ціна – це:
ціна, за якою продукти або послуги одного центру відповідальності компанії передаються іншому центру відповідальності цієї компанії;
ціна, за якою продукти або послуги реалізуються членам цієї компанії;
ринкова ціна на продукти або послуги;
оптова ціна на продукти або послуги.

136. Управлінська звітність – це:
внутрішня звітність, основна мета якої полягає у наданні оперативної, релевантної інформації у відповідності до вимог управлінського персоналу;
бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
планова, нормативно-довідкова та фактична інформація аналітичного обліку;
контрольний звіт або звіт про виконання кошторису.

137. Основною метою обліку нормативних витрат є:
1) визначення точки беззбитковості;
2) точніший розподіл фактичних витрат;
3) облік фактичних витрат з одночасним виділенням нормативних витрат і відхилень від нормативів;
4) визначення фактичної собівартості продукції.


138. В однопродуктовому виробництві з коротким виробничим циклом собівартість одиниці продукції визначається:
1) діленням усіх витрат за певний період на обсяг виробництва продукції за цей же період;
2) безпосереднім обчисленням прямих витрат і розподілом за певною базою непрямих витрат;
3) розподілом усіх витрат пропорційно кількості машино-годин;
4) немає правильної відповіді.

139. У разі визначення собівартості продукції за виробничими витратами операційний прибуток обчислюється як різниця між доходом від продажу і:
1) собівартістю виготовленої продукції;
2) собівартістю реалізованої продукції та витратами на збут;
3) собівартістю реалізованої продукції, адміністративними витратами і витратами на збут;
4) немає правильної відповіді.

140. У системі обліку нормативних витрат за методом стандарт-кост усі записи на рахунках запасів і витрат ведуться:
1) за нормативами;
2) тільки за фактичними витратами;
3) за нормативними витратами та їх відхиленнями від фактичних;
4) за плановими витратами.

141. Вид продукції, стадія виробництва, замовлення, програма, для яких організовують відокремлений облік витрат, – це:
1) об’єкт обліку витрат;
2) об’єкт калькуляції;
3) калькуляційна одиниця;
4) предмет обліку витрат.

142. Вид продукції (робіт, послуг), замовлення, програма, собівартість яких визначають, – це:
1) об’єкт обліку витрат;
2) об’єкт калькуляції;
3) калькуляційна одиниця;
4) предмет обліку витрат.


143. Як оцінюється супутня (побічна) продукція:
1) за ціною можливого використання або реалізації;
2) за вмістом корисних речовин;
3) пропорційно вартості за цінами реалізації;
4) пропорційно собівартості основної продукції.

144. Яка база розподілу непрямих витрат використовується в умовах переважно ручних робіт в основному виробництві:
1) прямі витрати праці;
2) відпрацьовані машино-години;
3) прямі витрати сировини та матеріалів;
4) загальновиробничі витрати.

145. Яка база розподілу непрямих витрат використовується переважно в умовах автоматизації виробництва:
1) прямі витрати праці;
2) відпрацьовані машино-години;
3) прямі витрати сировини та матеріалів;
4) загальновиробничі витрати.

146. В якій з перелічених галузей використовують переважно позамовний метод калькулювання собівартості:
1) видобувна промисловість;
2) металургійна промисловість;
3) будівництво, ремонтне виробництво;
4) фармацевтичне виробництво.

147. В якій з перелічених галузей використовують переважно попередільне калькулювання собівартості:
1) видобувна промисловість;
2) харчова промисловість;
3) будівництво, ремонтне виробництво;
4) фармацевтичне виробництво.

148. Як у зарубіжній практиці називають систему калькулювання повних витрат:
1) директ-костинг;
2) абзорбшен-костинг;
3) АВС-костинг;
4) стандарт-костинг.


149. На які групи поділяють калькуляційні системи за ступенем поглинання постійних витрат:
1) позамовне та попроцесне калькулювання;
2) фактичне та змішане калькулювання;
3) калькулювання повних та змінних витрат;
4) місячне і квартальне калькулювання.

150. На які групи поділяють калькуляційні системи за об’єктом калькулювання:
1) позамовне та попроцесне калькулювання;
2) фактичне та змішане калькулювання;
3) калькулювання повних та змінних витрат;
4) місячне і квартальне калькулювання.

151. До якого методу розподілу витрат належить такий процес: «усі витрати підрозділів допоміжного та обслуговуючих виробництв відразу відносять на основні виробничі підрозділи без урахування взаємних послуг між підрозділами»?
1) взаємних послуг;
2) прямого розподілу;
3) одночасного розподілу;
4) послідовного розподілу.


152. Якому методу розподілу витрат відповідає економічний процес: «витрати кожного допоміжного та обслуговуючого підрозділу розподіляються поетапно між відповідними основними, допоміжними та обслуговуючими структурними одиницями»?
1) взаємних послуг;
2) послідовного розподілу;
3) одночасного розподілу;
4) прямого розподілу.

153. Для визначення нормативного коефіцієнта постійних загальновиробничих витрат загальна сума планових постійних загальновиробничих витрат ділиться на:
1) максимальну потужність;
2) мінімальну потужність;
3) нормальну потужність;
4) середню потужність.

154. Недоліками системи директ-костинг є:
1) собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою;
2) відсутній розрахунок повної собівартості продукції;
3) собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою; відсутній розрахунок повної собівартості продукції;
4) немає правильної відповіді.

155. Вкажіть найбільш повний перелік витрат, які можуть використовуватись у допоміжних виробництвах сільськогосподарських підприємств:
1) витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали.
2) корми (ЖТС); роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів.
3) витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали; корми (ЖТС); роботи та послуги (підрядний спосіб); витрати на ремонт необоротних активів, інші витрати;
4) паливо і мастильні матеріали; корми.

156. Для оцінювання вибуття виробничих запасів підприємство може застосовувати такі методи оцінювання запасів:
1) лише метод ідентифікованої собівартості;
2) лише метод «першийперший» (FIFO);
3) усі перераховані методи;
4) метод середньозваженої собівартості.

157. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:
1) мінімальних витрат на придбання;
2) мінімальної складської площі;
3) мінімальних витрат на придбання і зберігання;
4) оптимальної якості.

158. Річна потреба підприємства у матеріалах 12000 т, економічний розмір запасу 200 т. Загальне число замовлень на рік складе:
1) 20 замовлень;
2) 24 замовлення;
3) 60 замовлень;
4) 80 замовлень.



159. Якщо загальний маржинальний дохід зменшується на певну величину, то операційний прибуток підприємства:
1) зменшується у такому самому розмірі;
2) зменшується на величину більшу, ніж зменшення маржинального доходу;
3) збільшується у такому самому розмірі;
4) збільшується на величину меншу, ніж збільшення маржинального доходу.

160. Коефіцієнт маржинального доходу це:
1) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми постійних витрат;
2) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми змінних витрат;
3) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до ціни одиниці продукції;
4) всі відповіді правильні.

161. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є доцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:
1) дорівнює нулю;
2) перевищує постійні витрати;
3) перевищує змінні витрати;
4) перевищує основні витрати.

162. Підприємство досягає критичної точки, коли:
1) результат від реалізації дорівнює нулю;
2) виручка від реалізації дорівнює загальній сумі сукупних витрат;
3) маржа зі змінних витрат дорівнює сумі постійних витрат;
4) маржинальний дохід перевищує постійні витрати.

163. У точці беззбитковості маржинальний дохід дорівнює:
1) змінним витратам;
2) постійним витратам;
3) виручці від реалізації;
4) прямим витратам.

164. Витрати на виробництво додаткової продукції понад досягнутий рівень – це витрати:
1) маржинальні;
2) дійсні;
3) змінні;
4) постійні.

165. Основою аналізу беззбитковості є розподіл витрат на:
1) прямі та непрямі,
2) основні та загально виробничі,
3) змінні та постійні;
4) вичерпані та невичерпані.

166. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є недоцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:
1) дорівнює нулю;
2) перевищує постійні витрати;
3) перевищує змінні витрати;
4) дорівнює постійним витратам.


167. Граничні витрати підприємства – це:
1) мінімальні сукупні витрати;
2) ідеальні витрати при оптимальному завантаженні потужностей;
3) приріст сукупних витрат унаслідок зростання виробництва на одну додаткову одиницю;
4) середні витрати.

168. Запас міцності (запас фінансової міцності) розраховується як різниця між:
1) обсягом реалізації та прибутком;
2) обсягом реалізації і витратами;
3) обсягом реалізації і точкою беззбитковості;
4) обсягом реалізації та маржинальним доходом.

169. Поняття «поріг рентабельності» відображає:
1) чистий дохід підприємства в грошовій формі, необхідний для розширеного виробництва;
2) суму виручки від реалізації, за якої підприємство не має ні прибутків, ні збитків;
3) необхідну виручку для відшкодування постійних витрат на виробництво і реалізацію продукції;
4) немає правильної відповіді.

170. Визначення (планування) прибутку за певного обсягу реалізації здійснюється за формулою:
1) Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати;
2) Прибуток = Виручка від реалізації – Постійні витрати;
3) Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати – Постійні витрати;
4) Прибуток = Виручка від реалізації – Середні витрати.


171. Як розраховується маржинальний дохід на одиницю продукції:
1) шляхом підсумку маржинальних доходів за всіма виробами, що виготовляються;
2) шляхом ділення загального маржинального доходу на загальну кількість продукції, що виготовляється;
3) шляхом порівняння суми виручки від реалізації продукції та суми загальних постійних витрат підприємства;
4) всі відповіді вірні.

172. Точка беззбитковості підприємства зростатиме в результаті:
1) зменшення постійних витрат;
2) збільшення коефіцієнту маржинального доходу;
3) збільшення змінних витрат;
4) збільшення постійних витрат.

173. На практиці найкоротшим бюджетним періодом є:
1) рік;
2) квартал;
3)місяць;
4) декада.

174. Який з наведених бюджетів є базовим для планування прямих витрат праці, прямих матеріальних витрат та виробничих накладних витрат:
1) бюджет продаж;
2) бюджет коштів;
3) бюджет собівартості готової продукції;
4) бюджет виробництва.

175. Який з перелічених бюджетів не належить до операційних:
1) бюджет продажів;
2) бюджет коштів;
3) бюджет собівартості реалізованої продукції;
4) бюджет виробництва.

176. Який з перелічених бюджетів не належить до фінансових:
1) бюджет капітальних вкладень;
2) бюджет коштів;
3) бюджетний баланс;
4) бюджет виробництва.

177. Графік очікуваних грошових надходжень складають на підставі бюджету:
1) продажів;
2) закупівель сировини та матеріалів;
3) фінансових результатів;
4) виробництва.

178. Який з наведених бюджетів не може бути підставою для складання бюджету собівартості виготовленої продукції:
1) бюджет прямих витрат на оплату праці;
2) бюджет прямих матеріальних витрат;
3) бюджет загальногосподарських та адміністративних витрат;
4) бюджет коштів.

179. За способом врахування впливу окремих чинників на показники бюджету розрізняють бюджети:
1) статичні, динамічні, гнучкі;
2) локальні, загальні;
3) операційні, фінансові;
4) локальні, операційні.

180. Звіт про виконання бюджету подається:
1) щоденно;
2) щотижнево;
3) щомісяця;
4) щоквартально.

181. Бюджет собівартості реалізованої готової продукції включає зміну залишків:
1) сировини і матеріалів на складі;
2) готової продукції на складі;
3) незавершеного виробництва;
4) коштів на рахунках в банку.

182. Зведений бюджет - це:
1) бюджет витрат і бюджет доходів операційної діяльності, на підставі яких складають бюджет прибутку підприємства;
2) бюджет, що відображає плановий рух грошових коштів і фінансовий стан підприємства;
3) бюджет, який узагальнює майбутні операції всіх підрозділів підприємства;
4) бюджет підрозділу підприємства.

183. Бюджет витрат на збут зазвичай не включає витрати:
1) на рекламу;
2) страхування готової продукції;
3) участь у ярмарках і виставках;
4) амортизацію виробничого устаткування;

184. Що з наведеного не може бути метою бюджетування:
1) визначення доцільності фінансових інвестицій;
2) створення бази для контролю діяльності та оцінки її результатів;
3) забезпечення виконання вимог законодавства, контрактів, угод і т. ін.;
4) всі відповіді вірні.

185. Для обчислення гнучкого бюджету необхідно знати поділ витрат підрозділу на:
1) прямі та непрямі;
2) регульовані та нерегульовані;
3) змінні та постійні;
4) основні та накладні.

186. З якою метою складають бюджетний звіт про прибутки і збитки:
1) для визначення очікуваного фінансового результату;
2) для розрахунку очікуваних платежів податків з прибутку;
3) для розрахунку можливих виплат дивідендів;
4) усі відповіді правильні.

187. З якою метою складають бюджетний баланс:
1) для визначення фінансових результатів діяльності;
2) для оцінки фінансового стану підприємства за бюджетний період;
3) для оцінки фінансового стану підприємства на кінець планового періоду;
4) усі відповіді правильні.

188. Який документ складають для контролю за виконанням бюджетів:
1) звіт про виконання бюджету;
2)  розрахунок відхилень фактичних показників від бюджетних;
3) пояснювальну записку керівника підрозділу;
4) заходи для попередження негативних відхилень від бюджету.

189. Центром відповідальності називають:
1) підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за результати його діяльності;
2) усі виробничі підрозділи підприємства;
3) підрозділи управління, постачання та збуту.
4) немає правильної відповіді.

190. Організація центрів відповідальності на підприємстві:
1) здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»;
2) здійснюється на підставі П(С)БО 16 «Витрати»;
3) залежить від організаційної структури підприємства;
4) здійснюється на підставі міжнародних стандартів.

191. Показник витрат є показником відповідальності (оцінюючим критерієм) для:
1) центру інвестицій;
2) центру прибутку;
3) центру витрат;
4) центру доходів.

192. Центри відповідальності за функціональним принципом класифікуються на:
1) обслуговуючі, матеріальні, виробничі, управлінські, збутові;
2) управлінські, збутові, обслуговуючі;
3) матеріальні, виробничі;
4) управлінські, виробничі.

193. Що з наведеного належить до принципів організації обліку за центрами відповідальності:
1) менеджер відповідає тільки за ту діяльність, яка перебуває під його контролем;
2) звіти про роботу підрозділів повинні складатися регулярно;
3) менеджер бере участь у визначенні цілей, за якими оцінюють його діяльність;
4) усе з наведеного.

194. Система обліку за центрами відповідальності передбачає:
1) складання бюджету для кожного підрозділу;
2) регулярне складання звітів про виконання бюджетів;
3) аналіз та оцінка діяльності кожного центру відповідальності;
4) усе з наведеного.

195. Якщо виробничий підрозділ досяг запланованого обсягу виробництва і при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) нерезультативну і неефективну;
4) ефективну, але нерезультативну.

196. Якщо виробничий підрозділ перевиконав запланований обсяг виробництва, але при цьому допустив значні перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) нерезультативну і неефективну;
4) ефективну, але нерезультативну.

197. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності, але при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) ефективну, але нерезультативну;
4) нерезультативну і неефективну.

198. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності і при цьому допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) нерезультативну і неефективну;
4) ефективну, але нерезультативну.

199. Який з наведених підрозділів може бути визначений як центр доходу:
1) сектор або відділ магазину;
2) відділ продажу;
3) регіональні представництва;
4) всі відповіді вірні.

200. Діяльність якого типу центрів відповідальності оцінюють за даними звіту про фінансові результати:
1) доходу;
2) витрат;
3) прибутку;
4) інвестицій.

201. Що з наведеного може бути використано як база трансфертного ціноутворення:
1) ринкові ціни;
2) договірні ціни;
3) повна собівартість продукції;
4) усе з наведеного.

202. Для центру прибутку основним показником відповідальності (оцінюючим критерієм) є:
1) витрати;
2) доходи;
3) прибуток;
4) інвестиції.

203. Який з наведених підрозділів відповідає за визначення стандартної ціни на матеріали:
1) технологічний;
2) постачання;
3) бухгалтерія;
4) по роботі з персоналом.

204. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх рівень незначний:
1) «Незавершене виробництво»;
2) «Готова продукція»;
3) «Собівартість реалізації»;
4) на всі наведені рахунки шляхом розподілу.

205. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх розмір досить значний:
1) «Незавершене виробництво»;
2) «Готова продукція»;
3) «Собівартість реалізації»;
4) на всі наведені рахунки шляхом розподілу.

206. Для оцінки діяльності якого типу центрів відповідальності використовують показник рентабельності та прибутковості капіталу:
1) доходів;
2) витрат;
3) інвестицій;
4) прибутку.

207. До інших фінансових доходів належать:
1) дивіденди одержані;
2) відсотки одержані;
3) інші доходи від фінансових операцій;
4) всі відповіді вірні.

208. Метод, за яким оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, називається:
1) метод ФІФО;
2) метод ідентифікованої собівартості;
3) метод середньозваженої собівартості;
4) метод нормативних витрат.

209. Метод, за яким оцінка запасів базується на середній ціні, яка використовується для оцінки матеріальних ресурсів, що надходять на виробництво, називається:
1) метод ФІФО;
2) метод ідентифікованої собівартості;
3) метод середньозваженої собівартості;
4) метод нормативних витрат.

210. Метод, за яким оцінка запасів полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством, з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін, називається:
1) метод ФІФО;
2) метод ідентифікованої собівартості;
3) метод середньозваженої собівартості;
4) метод нормативних витрат.

211. Основним джерелом формування прибутку виробничого підприємства виступає:
1) операційна діяльність;
2) фінансова діяльність;
3) інвестиційна діяльність;
4) надзвичайна діяльність.

212. Як називається документ, в якому згруповані цільові показники для центру витрат:
1) кошторис;
2) бізнес-план;
3) статут;
4) Наказ про облікову політику.

213. Для обліку доходів майбутніх періодів призначений рахунок:
1) 69;
2) 39;
3) 97;
4) 94.

214. Управлінський облік орієнтований на аналіз:
1) надзвичайних подій;
2) випадкових подій;
3) майбутніх подій;
4) детермінованих явищ і подій.

215. До особливостей організації обліку за центрами відповідальності відносять:
1) кожен центр формує звіт про його діяльність;
2) облік за центрами відповідальності організовується на великих підприємствах;
3) встановлено відповідальність керівника підрозділу за статті витрат;
4) усе з переліченого.

216. Склад елементів витрат регламентовано:
1) П(С)БО 9;
2) П(С)БО 12;
3) П(С)БО 16;
4) П(С)БО 15.

217. Облік фінансових результатів ведеться на рахунку:
1) 49;
2) 39;
3) 69;
4) 79.

218. Бюджети містять інформацію про:
1) очікувані витрати кожного підрозділу;
2) передбачуваний випуск продукції;
3) доходи від реалізації випущеної продукції;
4) усі відповіді правильні.

219. Бюджетний комітет на підприємстві виконує одну з таких функцій:
1) формування функціональних бюджетів;
2) розробку методики формування альтернативних планів;
3) моніторинг ситуацій;
4) контроль діючих планів.

220. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:
1) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих та наднормативних виробничих витрат;
2) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і витрат на збут;
3) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і адміністративних витрат;
4) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і загальновиробничих витрат.

ДОДАТКОВІ тестові завдання для самоперевірки знань фахівцями ОКР «Бакалавр» напряму
6.030509 «Облік і аудит»
На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.
Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.






























1. Підприємство «Садовод» планує розширити асортимент садового інструменту (лопат). Дані про нові лопати наведено нижче:
Показник
Значення

Ціна продажу одиниці, грн
25,00

Ціна придбання одиниці, грн
19,80

Постійні витрати, пов’язані з секцією, де відбувається продаж нових лопат, грн
468 000,00

На підставі наведеної інформації дайте відповідь на таке запитання:
Чому дорівнює точка беззбитковості підприємства в натуральних одиницях?
1) 76 667;
2) 90 000;
3) 130 000;
4) 148 000.

2. Є такі дані про діяльність підприємства: обсяг реалізації продукції становить 15 000 одиниць, ціна продажу 10 грн, змінні витрати на одиницю 3 грн, а постійні витрати 35 000 грн. Чому дорівнює точка беззбитковості у натуральному виразі?
1) 10 000 ;
2) 100 000 ;
3) 5000 ;
4) 12 500.

3. Підприємство планує реалізувати 200 000 одиниць продукції. Постійні витрати підприємства становлять 400 000 грн, а змінні  60 % ціни продажу. Операційний прибуток у розмірі 100 000 грн може бути отриманий за ціни продажу одиниці продукції:
1) 3,75 грн;
2) 4,17 грн;
3) 6,25 грн;
4) 8,94 грн.

4. Підприємство планує продавати продукцію за ціною 27 грн за одиницю. Змінні витрати на одиницю становлять 15 грн, постійні витрати 197 040 грн за місяць. Скільки одиниць продукції необхідно реалізувати за місяць для отримання 9000 грн операційного прибутку:
1) 18 240 од.;
2) 18 420 од.;
3) 17 170 од.;
4) 16 330 од.


5. Чому дорівнюють постійні витрати підприємства за умов, що ціна продажу одиниці продукції становить 30 грн, обсяг продажу 70 тис. одиниць, змінні витрати на одиницю 20 грн, а операційний прибуток 15 тис. грн:
1) 700 000 грн;
2) 685 000 грн;
3) 385 000 грн;
4) 423 000 грн.

6. Точка беззбитковості це обсяг випуску (продаж), при якому:
1) прибуток від реалізації = 0;
2) збиток від реалізації = 0;
3) дохід від реалізації = загальним витратам;
4) всі відповіді вірні.

7. Є такі дані про діяльність підприємства: обсяг реалізації продукції становить 10 000 одиниць, ціна продажу 15 грн, змінні витрати на одиницю 7 грн, а постійні витрати 64 000 грн. Чому дорівнює точка беззбитковості у натуральному виразі?
1) 15 000; 
2) 110 000;
3) 8000;
4) 12 000.
8. Чому дорівнюють постійні витрати підприємства за умов, що ціна продажу одиниці продукції становить 50 грн, обсяг продажу 80 тис. одиниць, змінні витрати на одиницю 25 грн, а операційний прибуток 950 тис. грн:
1) 780 000 грн;
2) 655 000 грн;
3) 1 050 000 грн;
4) 984 000 грн.
9. Виробничі витрати підприємства включають:
прямі матеріали – 600000 грн., пряму заробітну плату – 200000 грн., постійні загальновиробничі витрати – 70000 грн., змінні загальновиробничі витрати – 40000 грн. Конверсійні витрати підприємства становлять?
310000 грн.;
200000 грн.;
240000 грн.;
270000 грн.

10. Запас готової продукції на початок квітня становив 60000 грн. Упродовж квітня витрати підприємства становили: зарплата робітників – 50000 грн., прямі матеріали – 40000 грн., амортизація верстатів – 20000 грн., витрати на рекламу – 7000 грн., витрати на охорону території підприємства – 5000 грн. Собівартість реалізованої упродовж квітня продукції становила 120000 грн. Запас готової продукції на кінець квітня дорівнює:
50000 грн. ;
72000 грн.;
62000 грн. ;
70000 грн.

11. Загальні витрати підприємства на виробництво 20000 одиниць продукції становили 260000 грн. (зокрема змінні витрати на одиницю 8 грн.). Витрати підприємства на виробництво 16000 одиниць продукції становлять:
228000 грн.;
388000 грн.;
205000 грн.;
275000 грн.

12. Загальновиробничі витрати підприємства дорівнюють 750000 грн. при обсязі виробництва трьох виробів:
А 700 од. Б 1200 од. В 50 од.
Кожна одиниця потребує обробки відповідно 2, 3, 200 машино-годин. Прямі витрати праці на одиницю дорівнюють: А 76 грн., Б 51 грн., В 41 грн. У разі використання машино-годин як бази розподілу загальновиробничі витрати на одиницю виробу Б дорівнюють, грн.:
150;
3658,54;
22,17;
жодна з наведених.

13. Бухгалтер підприємства „Мрія” визначив, що постійні витрати підприємства становлять 53000 грн., а середні змінні витрати на одиницю товару – 122 грн. Підприємство планує реалізувати 755 одиниць товару. Загальні витрати становлять:
145110 грн.;
53000 грн.;
92110 грн.;
156000 грн.

14. За звітний період витрати по газопостачанню склали: заробітна плата працівників 15500 грн.; єдиний соціальний внесок - 5930 грн.; вартість газу, одержаного від постачальників 30000 в т.ч. ПДВ; амортизація обладнання - 1045 грн., поточний ремонт - 1800 грн.; пальне - 730 грн.; запасні частини - 1265 грн.; інші витрати - 750 грн. Загальний обсяг спожитого підприємством газу 15000 м3. Собівартість 1 м3 газу становить , грн.:
3,47;
3,80;
3,07;
3,35.

15. Вихідні дані: Згідно рахунку Полтавагаз підприємство отримало за місяць 78 м3 газу на суму 257 грн., крім того ПДВ - 51,40 грн., всього 308,40 грн. За місяць на утримання газового господарства витрачено 1183 грн.: заробітна плата газовиків, амортизація і витрати на ремонт основних засобів, транспортні витрати. Газ спожито: на свинофермі – 17 м3 , ремонтній майстерні – 21 м3 , в їдальні - 14 м3, в конторі - 12 м3 , в будинку культури - 6 м3 , в дитячому садку - 8 м3. Провести розрахунок собівартості 1 куб.м. газу.
18,46;
19,12;
15,17;
23,45.

16. Вихідні дані: Згідно акту про використання електроенергії і рахунку-фактури Полтаваобленерго підприємство отримало за місяць 24000 кВт/год. і повинне заплатити 5846,40 грн. (крім того ПДВ). Витрати підприємства на утримання електрогосподарства: заробітна плата працівників з нарахуваннями єдиного соціального внеску 6420 грн., амортизація основних засобів 2267 грн., витрати на ремонт – 2053 грн. На основі відомості про витрачання електроенергії за місяць витрачено: в ремонтній майстерні – 6200 кВт/год., конторі – 5200 кВт/год., на витрати рослинництва – 6300 кВт/год., на птахофермі – 6300 кВт/год. (планова собівартість 1 кВт/год становить 0,25 грн.). Визначити фактичну вартість електроенергії, яка буде віднесена на витрати ремонтної майстерні:
1550,00;
4284,82;
3823,44;
3382,60.

17. У звітному періоді витрати по енергопостачанню підприємства становлять: заробітна плата електриків 11100 грн.; нарахування єдиного соціального внеску - 4344 грн.; вартість технологічного пального, витраченого для потреби служби енергопостачання 500 грн.; витрати на поточний ремонт 890 грн.; амортизація обладнання 764 грн.; послуги ЗАТ «Полтаваобленерго» - одержано 50000 кВт/год. електроенергії на суму 36000 грн. в т.ч. ПДВ; інші витрати - 450 грн. За звітний період для потреб служби енергопостачання використано 1200 кВт/год. Фактична собівартість 1 кВт/год. електроенергії становить?
0,98;
1,06;
0,46;
0,25.

18. В господарстві централізоване водопостачання. Витрати за місяць на піднімання, подавання і направлення води до користувачів виробничих підрозділів становлять 2400 грн. За цей час подано і використано 2050 куб.м води, в т.ч. на свинофермі 440 куб. м, молочнотоварній фермі 453 куб. м, в їдальні 383 куб.м, в конторі 213 куб. м, в дитячому садку 280 куб. м, на полив молодого саду 281 куб. м. Провести розрахунок собівартості 1 куб.м води.
1,17;
3,88;
3,51;
3,01.

19. За звітний період витрати на опалення приміщень становили: заробітна плата персоналу - 45300 грн.; нарахування єдиного соціального внеску - 16590 грн.; амортизація обладнання - 1025 грн.; вартість запасних частин – 646 грн.; послуги сторонніх організацій - 2514 грн. (в т.ч. ПДВ); поточний ремонт приміщення котельні – 1145 грн.; інші витрати - 550 грн. Опалювальна площа складає 2800 кв.м. Фактична собівартість 1 кв.м. опалювальної площі складає?
24,05;
24,20;
12,43;
36,39.

20. На підставі даних первинного обліку витрати за місяць на виконання окремих замовлень становлять: ремонт трактора Т-70 – 2860 грн., комбайна “ДОН” – 3502 грн., легкового автомобіля – 1240 грн., електромотора з гаража – 328 грн. , в т.ч. затрати на оплату праці на виконання замовлень: на ремонт трактора Т-70 – 340 грн., комбайна “ДОН” – 410 грн., легкового автомобіля – 205 грн., електромотора з гаража – 140 грн. Крім того загальні витрати по майстерні становлять 1600 грн. Визначити фактичну собівартість ремонту трактора Т-70?
3356,80;
2520,00;
2200,00;
3260,00.

21. У звітному періоді в ремонтній майстерні виконувалось два замовлення (ремонти): трактор Т–40 та автомобіль ГАЗ–53. Прямі виробничі витрати на виконання ремонтних робіт склали: по ремонту трактора - 765 грн., в тому числі заробітна плата 250 грн.; по ремонту автомобіля - 986 грн., в тому числі заробітна плата 360 грн. Накладні витрати ремонтної майстерні склали 450 грн. Фактична собівартість ремонтних послуг становить?
Трактор – 949,43, автомобіль – 1251,57;
Трактор – 765,00, автомобіль – 986,00;
Трактор – 1015,00, автомобіль -1346,00;
Трактор – 950,00, автомобіль – 1252,00.

22. За звітний період витрати на обслуговування холодильної установки становили 11000 грн. В холодильних камерах зберігалися наступні види продукції:
- яловичина – 55 кг протягом 44 днів;
- свинина – 66 кг протягом 44 днів;
- сало – 33 кг протягом 22 днів.
Фактична собівартість послуг холодильної установки становить, грн.?
1,82;
71,43;
100,00;
2,10.

23. Вихідні дані: Витрати по холодильній установці за місяць становлять 2888 грн. На основі даних журналу реєстрації замовників, для яких зберігалася продукція, було надано послуги: їдальня – м’ясо 38 центнеро-днів, дитячий садок – м’ясо 28 центнеро-днів, склад № 1 – масло 48 центнеро-днів, склад № 1 – сало 58 центнеро-днів, приватне підприємство “Прогрес”- м’ясо 68 центнеро-днів.
Фактична собівартість послуг наданих їдальні та приватному підприємству становить?
457,27 грн., 818,27 грн.;
478,77 грн., 667,75 грн.;
302,38 грн., 592,16 грн.;
302,38 грн., 818,94 грн.

24. Фактичні витрати на утримання робочої худоби за звітний період становлять 25500 грн. Середньорічне поголів’я робочої худоби 26 голів. За рік отримано 5 голів приплоду. Фактична собівартість голови приплоду становить, грн.?
161,22;
5100,00;
380,75;
69,86.

25. Фактичні витрати на утримання робочої худоби становлять 32500 грн. За звітний період отримано 5 голів приплоду та побічну продукцію на 430 грн. за планово – нормативними розцінками. Справедлива вартість 1 гол. приплоду лошат 250 грн. За рік виконано 28000 коне-днів, з них 750 коне-днів на самообслуговування. Фактична собівартість 1 коне-дня становить, грн.?
1,13;
0,86;
1,15;
1,25.

26. Затрати в господарстві ПП «Атланта» за рік на утримання робочих коней склали 18800 грн. (оплата праці, нарахування єдиного соціального внеску, МШП, паливо, запасні частини, амортизація основних засобів, корми, підстилка). За цей час отримано приплід лошат 5 гол. на суму 1500 грн. за справедливою вартістю. Отримано кінського волосу на суму 350 грн., гною на суму 450 грн. Послуги робочою худобою були надані для галузей в кількості 7000 коне-днів. Примітка: 50 голів робочих коней, планова собівартість 1 коне-дня – 5 грн. Фактична собівартість одного коне-дня становить?
2,36 грн.;
2,44 грн.;
5,00 грн.;
2,69 грн.

27. За місяць витрачено на утримання вантажного автотранспорту 65430 грн. (заробітна плата, нарахування єдиного соціального внеску, паливо, запасні частини, амортизація, орендні платежі, платежі по страхуванню водіїв та автомобілів). За даними відомостей за місяць вантажним автотранспортом виконано т/км для таких галузей:
а) озима пшениця –5270;
б) яра пшениця – 5000;
в) овочі – 4225;
г) їдальня – 115;
д) молодняк курей – 310;
е) свинарство – 525;
є) цукрові буряки – 4500.
Примітка: Планова собівартість одного т/км – 3,50 грн.
Визначити фактичну собівартість одного т/км:
3,28 грн.;
3,50 грн.;
2,16 грн.;
5,24 грн.

28. Фактичні витрати на вирощування ярої пшениці склали 155000 грн. Від урожаю отримано 10000 ц повноцінного зерна, 800 ц зерновідходів із вмістом повноцінного зерна 60 %, та побічної продукції на суму 1500 грн.
Фактична собівартість 1 ц зерновідходів становить?
8,79;
15,35;
23,69;
6,00.

29. Вихідні дані: Затрати за рік по вирощуванню кукурудзи на зерно становлять – 68490 грн. Від урожаю отримано кукурудзи в початках – 4750 ц, стебла – 1100 ц ( на суму в оцінці за планово-нормативними витратами – 2750 грн.). Вміст зерна становить 74%.
Обчислити собівартість 1 ц початків кукурудзи і собівартість 1 ц зерна кукурудзи:
13,84 грн., 18,70 грн.;
14,42 грн., 19,48 грн.;
14,42 грн., 24,91 грн.;
13,84 грн., 19,48 грн.



30. На вирощування зернової кукурудзи за рік ВАТ „Синус” понесло витрат на суму 33453 грн. Від урожаю отримано 645 ц зерна кукурудзи в початках, вміст зерна становить 83%, стебла кукурудзи 85 ц. Розрахунково-нормативна ціна за 1 ц стебел кукурудзи – 2,53 грн.
Визначити фактичну собівартість 1 ц зерна кукурудзи в перерахунку на сухе зерно:
62,09 грн.;
62,49 грн.;
59,78 грн.;
41,92 грн.

31. Фактичні витрати на вирощування і збирання цукрових буряків становлять 55000 грн. Від урожаю отримано корені цукрових буряків 222 ц, різані та браковані корені 3,5 ц (планово–нормативна розцінка – 55 грн. за 1 ц), гичка на суму 1220 грн.
Фактична собівартість 1 ц цукрових буряків становить?
241,39;
300,15;
245,25;
321,00.

32. Фактичні витрати на вирощування і збирання картоплі становлять 33000 грн. Від урожаю одержано 133 ц повноцінної продукції, 1,3 ц різаної картоплі, 2,0 ц дрібної картоплі (планово–нормативна розцінка 45 грн. за 1 ц).
Фактична собівартість 1 ц продукції становить?
247,00;
212,00;
253,29;
220,40.

33. Фактичні витрати на вирощування і збирання льону–довгунця склали 35000 грн. Від урожаю одержано 35 ц насіння та 250 ц соломки. Вартість реалізації насіння становить 820 грн., соломки - 80 грн.
Фактична собівартість 1 ц продукції становить?
насіння – 589,32; соломка – 57,49;
насіння – 600,00; соломка – 60,00;
насіння – 560,45; соломка – 45,50;
насіння – 429,82; соломка – 37,02.

34. Фактичні витрати по овочівництву відкритого ґрунту становлять 25000 грн. Від урожаю отримано: морква – 20 ц, площа посіву 5 га; буряки столові – 25 ц, площа посіву 4 га; капуста – 40 ц, площа посіву 8 га. Вартість побічної продукції становить 1800 грн.
Фактична собівартість 1 ц продукції овочівництва становить, грн.?
морква – 341,18; буряки – 218,35; капуста – 272,94;
морква 205,97; буряки -235,00; капуста – 345,90;
морква – 359,00; буряки – 200,88; капуста – 250,00;
морква – 272,94; буряки – 274,94; капуста – 250,00.

35. В теплиці ПП „Мир” вирощує капусту – площа посіву 78 м2, перець – 22 м2. Вегетаційний період вирощування капусти – 60 днів, перцю – 78 днів. Прямі витрати на вирощування капусти становлять 8765 грн., перцю - 2000 грн. Отримано врожай перцю 70 ц, капусти 282 ц. Загальні витрати на утримання теплиці 2780 грн.
Визначити фактичну собівартість 1 ц капусти та 1 ц перцю:
38,29 грн. і 39,23 грн.;
36,66 грн. і 33,41 грн.;
36,66 грн. і 53,41 грн.;
60,02 грн. і 35,19 грн.

36. На основі наведених даних виконайте розрахунки. Затрати за рік на вирощування овочів становлять 3240 грн. Від урожаю отримано огірків – 10 ц, помідор – 8 ц, цибулі – 3 ц, коренів столових буряків – 20 ц, гички столових буряків в оцінці за планово-нормативними витратами на суму 280 грн. Справедлива вартість 1 ц огірків 81 грн., помідор – 98 грн., столових буряків – 60 грн., цибулі – 98,5 грн. Середня реалізаційна ціна за 1 ц огірків 100 грн., помідор - 120 грн., цибулі – 120 грн., коренів столових буряків – 80 грн
Визначіть фактичну собівартість 1 ц огірків:
755,10;
724,90;
710,00;
1000,00.

37. СТОВ „Апріорій” для заповнення силосної ями витрачено зеленої маси 360 т на суму по собівартості 27220 грн. Витрати на перевезення зеленої маси з поля склали 4360 грн., амортизація силосної споруди – 468 грн., витрати на трамбування зеленої маси: паливо – 500 грн., заробітна плата – 220 грн., єдиний соціальний внесок – 79,60 грн., витрачена плівка – 146 грн. Оприбутковано силосу – 333 ц. Визначити фактичну собівартість 1 ц готового силосу?
99,08 грн.;
81,74 грн.;
17,34 грн.;
9,53 грн.

38. Фактичні витрати на вирощування і збирання продукції садівництва становлять 18500 грн. Від урожаю одержано побічну продукцію на суму 1400 грн., основну продукцію: яблука 55 ц, ціна реалізації 450 грн. за 1 ц; груші 30 ц, ціна реалізації 520 грн. за 1 ц.
Фактична собівартість 1 ц продукції садівництва становить?
яблука – 190,71; груші – 220,37;
яблука – 220,89; груші – 157,45;
яблука – 150,25; груші – 200,40;
яблука – 217,65; груші – 217,65.

39. Фактичні витрати на утримання основного стада ВРХ молочного напряму за звітний рік становлять 180000 грн. За рік одержано: приплід на суму за справедливою вартістю 12000 грн., побічну продукцію на суму 3300 грн. за планово–нормативними розцінками, молоко 3300 ц.
Фактична собівартість 1 ц молока становить?
49,90;
54,55;
50,91;
53,55.

40. Рух поголів’я молодняку ВРХ і відгодівельної групи в СТОВ „Рондо” за рік:
А. Залишок поголів’я на початок року 500 голів, 999 ц
Б. Отримано приплід 444 голів, 99 ц
В. Куплено 100 голів – 226 ц
Г. Переведено з основного стада на відгодівлю 32 голів –121 ц
Д. Отримано приріст живої маси – ?
Е. Реалізовано 110 голів – 565 ц
Є. Забито на м’ясо 35 голів – 96ц
Ж. Загинула 1 голова – 3 ц
З. Залишок на кінець року – 500 голів – 1021 ц
Обчислити приріст живої маси поголів’я:
240 ц;
239 ц;
231 ц;
341 ц.

41. Витрати по основному стаду курей за рік становлять 29999 грн. За рік отримано 199 тис. штук яєць в оцінці за справедливою вартістю на суму 29000 грн. Крім того отримано і було реалізовано пух-перо на суму 543 грн. за реалізаційними цінами, курячого посліду 49 т на суму 800 грн. за нормативно-розрахунковими затратами.
Провести розрахунок фактичної собівартості 1 тис. шт. яєць:
144,00 грн.;
145,73 грн.;
144,33 грн.;
101,08 грн.

42. Фактичні витрати на утримання молодняка свиней становлять 222000 грн. За рік одержано приріст живої маси свиней 56 ц, побічну продукцію на суму 2550 грн.
Фактична собівартість 1 ц приросту живої маси свиней становить?
3918,75;
3964,29;
4520,00;
4388,64.

43. Фактичні витрати по забою худоби становлять: заробітна плата 16000 грн., єдиний соціальний внесок - 5792 грн.; вартість худоби, направленої на забій 5200 грн., амортизація основних засобів 650 грн., витрати на поточний ремонт 430 грн., послуги допоміжного виробництва 350 грн., інші витрати 120 грн. Від забою отримано: яловичина 20 ц, свинина 15 ц, сало 10 ц, субпродукти на суму 570 грн. Продажна ціна на яловичину 2500 грн. за 1 ц, на свинину - 3600 грн. за 1 ц, на сало 2400 грн. за 1 ц.
Фактична собівартість продукції забою становить?
яловичина - 546,33, свинина – 786,71, сало – 524,48;
яловичина-520,00, свинина - 670,98, сало - 400,00;
яловичина – 570,70, свинина – 700,00, сало – 550,00;
яловичина – 532,74, свинина – 702,98, сало – 550,36.

44. Фактичні витрати на обпалення цегли становлять: заробітна плата з нарахуваннями єдиного соціального внеску - 65000 грн., амортизація обладнання 1350 грн., поточний ремонт 1990 грн., електроенергія 1550 грн., послуги допоміжного виробництва 2005 грн., фактична собівартість цегли–сирцю, направленої на обпалення 225000 грн. Від виробництва одержано 175 тис. шт. цегли-обпаленої та некондиційну цеглу на суму 7500 грн.
Фактична собівартість цегли-обпаленої становить?
1653,69;
410,83;
840,75;
1242,86.

45. Фактичні витрати на млині за звітний період становлять 235000 грн. (в т.ч. вартість переробленого власного зерна – 85000 грн.). За звітний період перероблено 2700 ц зерна власного виробництва і 770 ц давальницької сировини.
Фактична собівартість переробки 1 ц зерна становить?
43,23;
67,72;
24,50;
43,99.

46. Витрати за рік по сепараторному пункту склали 15200 грн. Господарство направило на свій сепараторний пункт молока 710 ц на суму 5100 грн. З сепараторного пункту поступило вершків 202 ц на суму 40120 грн. (в оцінці за плановою собівартістю), молоко знежирене на суму 4500 грн.
Провести розрахунок фактичної собівартості 1 ц вершків:
78,22;
73,15;
52,97;
198,61.

47. Загальновиробничі витрати рослинництва становлять 12000 грн.. Виробничі витрати на вирощування озимої пшениці становлять 110000 грн. в т.ч. вартість насіння 25000 грн.; витрати на вирощування цукрових буряків становлять 35000 грн. в т.ч. вартість насіння 12000 грн.; витрати на вирощування соняшника 98000 грн., в т.ч. вартість насіння 36000 грн..
Коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат рослинництва становить?
0,070588;
0,0078566;
0,067456;
0,068856.

48. Загальновиробничі витрати тваринництва становлять 15000,00 грн. Витрати на утримання основного стада ВРХ молочного напряму становлять 180000,00, в т.ч. корми – 35000,00; витрати на утримання основного стада свиней 145000,00, в т.ч. корми – 29000,00, витрати на утримання основного стада овець – 154000,00, в т. ч. корми – 23000,00.
Проведено розподіл загальновиробничих витрат тваринництва:
ВРХ – 5548,47; свині – 4438,77; вівці – 5012,75;
ВРХ – 5500,12; свині – 4200,88; вівці – 5299,00;
ВРХ – 5200,50; свині – 4500,40; вівці – 5299,10;
ВРХ – 5200,35; свині – 4505,40; вівці – 5299,10.

49. Бухгалтер підприємства „Мотор” визначив, що постійні витрати підприємства становлять 66000 грн., а середні змінні витрати на одиницю товару – 10 грн. Підприємство планує реалізувати 600 одиниць товару. Загальні витрати становлять?
72000;
90600;
66000;
66010.

50. Є такі дані про діяльність підприємства, грн.: Продаж – 1200000 грн., Змінні витрати – 240000 грн., Постійні витрати – 60000 грн. Точка беззбитковості підприємства дорівнює:
75000 грн.;
60000 грн.;
240000 грн.;
300000 грн.

51. Вихідна інформація: ПП “В. Г. Павлова” планує виробляти і реалізувати картоплю за ціною 1 ц по 150 грн. Очікуваний обсяг виробництва 415 ц. Змінні витрати на 1 ц картоплі становлять 80 грн. Постійні витрати за рік становлять 20100 грн. Дайте відповідь на таке питання: Яким повинен бути запас фінансової стійкості у відсотках, що показує спад виручки від реалізації картоплі, яка збитків підприємству не нанесе?
31 %;
49 %;
51 %;
69 %.

52. Компанія планує продати 25000 викруток за ціною 2,00 грн. за одиницю. Коефіцієнт маржинального доходу становить 25%.
Якщо запланований обсяг продажу є точкою беззбитковості компанії, тоді її постійні витрати дорівнюють:
12500 грн.;
100000 грн.;
50000 грн.;
200000 грн.

53. Підприємство використовує спеціальний папір для виробництва основної продукції. Папір купують в упаковці, яка містить 100 аркушів і має вартість 200 грн. Витрати на одне замовлення становлять 30 грн., а річні витрати на зберігання однієї упаковки дорівнюють 3 грн. Підприємство використовує 2600 упаковок щорічно, а час виконання замовлення становить 1 тиждень. Економічний розмір замовлення дорівнює, упаковок:
228;
203;
225;
565.

54. Витрати підприємства на одиницю продукції, грн.:
змінні виробничі витрати – 330 грн., розподілені постійні виробничі витрати – 180 грн., змінні витрати на збут та управління – 130 грн., розподілені постійні витрати на збут і управління – 150 грн.
Якщо націнка становить 160 % змінних витрат, тоді ціна одиниці продукції дорівнюватиме, грн:
1196;
460;
736;
930.

55. Компанія виготовляє два вироби (А і Б) у спільному технологічному процесі. Спільні витрати на виробництво дорівнюють 160000 грн. 5000 виробів А можуть бути реалізовані у точці розділення за ціною 40 грн. за одиницю або оброблені далі (витрати на обробку 40000 грн) і продані за ціною 50 грн. 20000 виробів Б можуть бути продані в точці розділення за ціною 30 грн за одиницю або оброблені далі (витрати на обробку 40000 грн) і продані за ціною 32 грн.
У разі подальшої обробки виробу А замість продажу його в точці розділення прибуток компанії:
збільшиться на 10000 грн.;
збільшиться на 50000 грн.;
збільшиться на 42000 грн.;
зменшиться на 54000 грн.

56. На кінець року компанія має на складі 7000 одиниць готової продукції. Наведено фрагмент бюджету виробництва компанії на перший квартал наступного року, одиниць: Обсяг виробництва: січень – 17700, лютий – 20400, березень – 19600. Необхідний запас продукції на кінець місяця: січень – 7000, лютий – 4200, березень – 4000.
Очікуваний обсяг продажу в січні дорівнює:
17700;
24700;
14000;
18800.

57. Витрати на виробництво 99000 одиниць продукції заплановані в сумі 150000 грн. (зокрема постійні витрати 25000 грн). Фактично витрати становлять 145500 грн. за обсягу виробництва 90000 од.
Яке має місце відхилення від бюджету виробничих витрат за рахунок ефективності?
несприятливе 6863,65;
сприятливе 6500;
несприятливе 15863,63;
сприятливе 5500.

58. Підприємство виготовляє один вид продукції, на виробництво якої згідно з нормою потрібно 6м2 матеріалів вартістю 11 грн за 1 м2. Упродовж звітного періоду було виготовлено 1100 од. продукції, а фактичні матеріальні витрати становили 6700 м2 загальною вартістю 76800 грн.
Відхилення матеріальних витрат за рахунок використання становить, грн:
(1100);
32400;
(4800);
6400.

59. Компанія має два центри прибутку: підрозділ ґудзиків і підрозділ одягу. Змінні витрати на одиницю підрозділу ґудзиків дорівнюють: виробничі - 0,2 грн., на збут - 0,01 грн. Ринкова ціна одного ґудзика становить 0,3 грн. У разі продажу ґудзиків підрозділу одягу витрати на збут відсутні. Підрозділ одягу може купувати ґудзики на зовнішньому ринку за ціною 0,25 грн. Підрозділ ґудзиків має достатню потужність для задоволення потреб ринку та внутрішніх потреб. Мінімальна трансфертна ціна ґудзика дорівнює, грн:
0,29;
0,21;
0,25;
0,30.

60. Виробнича собівартість гудзиків, які виготовляє підприємство, становить 9,4 грн. (зокрема постійні витрати 2,8 грн). Інше підприємство пропонує постачати ці гудзики за ціною 8 грн. Загальні витрати підприємства на один гудзик у разі їх придбання становлять, грн:
10,8 грн.;
5,2 грн.;
8 грн.;
12,2 грн.


















































Фінансовий облік


























1. Для складання активу балансу використовується інформація:
1) класів 1-3 Плану рахунків;
2) класів 4-6 Плану рахунків;
3) класів 7-9 Плану рахунків;
4) класів 1-3 та 0.

2. Для складання пасиву балансу використовується інформація:
1) класів 1 - 3 Плану рахунків;
2) класів 4 - 6 Плану рахунків;
3) класів 7 - 9 Плану рахунків;
4) класів 4 – 6, 0 Плану рахунків;

3. Елемент балансу, який відповідає критеріям, встановленим П(С)БО, називається:
1) розділом;
2) активом;
3) статтею;
4) рядком.

4. Які з перелічених складових пасиву балансу мають найменший строк погашення:
1) власний капітал;
2) довгострокові зобов’язання;
3) поточні зобов’язання;
4) забезпечення наступних витрат та платежів.

5. Традиційно в Україні господарський облік поділяють на:
1) фінансовий, податковий, управлінський;
2) оперативний, статистичний, бухгалтерський;
3) бухгалтерський, виробничий, управлінський;
4) немає правильної відповіді.

6. Бухгалтерський облік є складовою більш широкого поняття:
1) податковий облік;
2) фінансовий облік;
3) господарський облік;
4) немає правильної відповіді.

7. Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору, називається:
1) аналітичним;
2) зведеним;
3) статистичним;
4) немає правильної відповіді.

8. Основною метою фінансового обліку є:
1) узагальнення даних про господарську діяльність у формі фінансової звітності;
2) облік та розподіл витрат за центрами відповідальності;
3) складання податкових декларацій;
4) підготовка звітності для управлінського персоналу.

9. Обов’язковість ведення бухгалтерського обліку в Україні за13 H
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·14кр15іплена в:
1) Законі України “Про податкову службу”;
2) Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”;
3) Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку;
4) Конституції України.

10. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку затверджуються:
1) урядом України;
2) спеціальною комісією ООН;
3) Міністерством фінансів України;
4) Президентом України.

11. Користувачів бухгалтерської інформації поділяють на:
1) дійсних і потенційних;
2) внутрішніх та зовнішніх;
3) прямих та опосередкованих;
4) постійних та випадкових.

12. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації є внутрішніми:
1) апарат управління підприємством;
2) власники;
3) керівники структурних підрозділів;
4) всі перелічені.

13. Які користувачі використовують у своїй діяльності бухгалтерську інформацію, що становить комерційну таємницю:
1) засоби масової інформації;
2) менеджери компанії;
3) кредитори;
4) покупці.

14. Під контируванням документів розуміють:
1) зазначення кореспондуючих рахунків;
2) об’єднання однорідних за змістом первинних документів;
3) цей термін не стосується бухгалтерського обліку;
4) немає правильної відповіді.

15. Систематичне та хронологічне спостереження за фактами господарського життя здійснюється за допомогою:
1) документації та інвентаризації;
2) оцінки та калькуляції;
3) рахунків та подвійного запису;
4) балансу та звітності.

16. Якщо новостворене підприємство проводить готівкові операції без визначення ліміту каси, то ліміт каси...
1) ...вважається нульовим і вся готівка, що залишається в касі на кінець робочого дня, визначається понадлімітною;
2) ...автоматично встановлюється банком у розмірі 10 нмдг;
3) дорівнює 941 грн.;
4) встановлюється на рівні 10 нмдг.

17. Якщо юридична особа хоче використати при безготівкових розрахунках розрахункові чеки, чи повинні депонуватися грошові кошти на окремому банківському рахунку для їх гарантованої оплати?
1) за бажанням юридичної особи;
2) так, обов’язково, при отриманні чекової книжки;
3) ні, не повинні;
4) так, повинні при видачі розрахункового чека продавцю продукції (товарів, робіт, послуг).

18. В якому випадку підпис керівника (або особи, яка його заміщає) на видатковому касовому ордері не є обов’язковим?
1) у випадку його відсутності через відрядження;
2) у випадку, коли виплата коштів здійснюється на видатки, пов’язані з обставинами форс-мажору;
3) у випадку, коли на доданих до видаткового касового ордеру документах є дозвільний напис керівника;
4) підпис керівника є обов’язковим завжди.

19. Яким бухгалтерським проведенням відображається депонування грошових коштів, невиплачених з каси працівнику під час встановленого терміну виплати заробітної плати?
1)
Дт
661
Кт
662;

2)
Дт
311
Кт
301;

3)
Дт
662
Кт
301.

4)
Дт
661
Кт
301.


20. Чи має право касир видати заробітну плату працівника підприємства Кравцова О.П., який відсутній через хворобу, його дружині Кравцовій К.В., яка також є працівником даного підприємства і надала касиру копію паспорту з позначкою про зареєстрований шлюб, але без довіреності Кравцова О.П.?
1) має право тільки за письмовою вказівкою керівника підприємства;
2) не має права;
3) має право тільки за умови отримання розписки від Кравцової К.В;
4) має право за умови прикріплення копій згаданих документів.

21. Для отримання з валютного рахунку готівкових коштів для видачі авансу на відрядження за кордон до банку подається:
1) чек;
2) видатковий касовий ордер, доручення на отримання валюти та розрахунок про витрати;
3) заявка, доручення на отримання валюти та розрахунок про витрати;
4) доручення на отримання валюти.

22. Який документ не підписує керівник підприємства?
1) видатковий касовий ордер;
2) платіжну відомість;
3) звіт про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт;
4) прибутковий касовий ордер.

23. Термін зберігання касових документів на підприємстві становить:
1) три роки, за умови проведення за вказаний період документальної перевірки;
2) один рік, за умови проведення за вказаний період документальної перевірки;
3) зберігаються постійно;
4) 5 років.

24. Приватним підприємством “А” на рахунок іншого приватного підприємства “Б” внесено 10000 грн. через касу банку. Для кого із учасників розрахунків дана операція є готівковою, а для кого - безготівковою?
1) “А” - безготівковою, “Б” - готівковою;
2) для обох - безготівковою;
3) для обох - готівковою;
4) “А” - готівковою, “Б” - безготівковою.

25. Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою на підприємстві згідно з нормативними документами покладається на:
1) керівника підприємства;
2) касира;
3) головного бухгалтера підприємства;
4) голову ревізійної комісії.

26. Незалежно від установлених термінів виплати заробітної плати установами банків здійснюється видача готівкових коштів суб’єктам господарської діяльності для розрахунків:
1) річних премій;
2) компенсації за невикористану відпустку і інших виплат при звільнені працівника;
3) допомоги по тимчасовій втраті працездатності;
4) матеріальної допомоги.

27. Який розмір штрафних санкцій передбачений за не оформлення, не повне оформлення або несвоєчасне оформлення надходження готівки в касу, наприклад 100,00 грн.?
1) 200,00 грн.;
2) 25 грн.;
3) 100 грн.;
4) 500 грн.

28. При встановленні ліміту залишку готівки у касі виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів:
1) враховуються;
2) не враховуються;
3) враховуються лише надходження готівки для здійснення названих виплат;
4) враховуються лише фактичні названі виплати.

29. На підставі яких документів оформляються касові операції з надходження та видатків грошових коштів?
1) прибуткові та видаткові касові ордери;
2) чекові книжки;
3) розрахунково-платіжні відомості;
4) векселі.

30. Яким записом оформляється видача з каси підзвітній особі сум для придбання матеріалів?
1)
Дт
201
Кт
301;

2)
Дт
372
Кт
301;

3)
Дт
372
Кт
301;

4)
Дт
301
Кт
372.



31. Яким записом оформляється господарська операція з отримання готівки в касу з поточного рахунка для виплати заробітної плати працівникам основного виробництва?
1)
Дт
231
Кт
661;

2)
Дт
301
Кт
661;

3)
Дт
301
Кт
311;

4)
Дт
661
Кт
311.


32. Яким документом оформлюють перерахування до бюджету сум податків утриманих із заробітної плати робітників підприємств?
1) платіжна вимога;
2) платіжне доручення;
3) розрахунковий чек;
4) фіскальний чек.

33. Яка кореспонденція рахунків складається при здійсненні операцій по оплаті з поточного рахунку в національній валюті постачальникам за отримані товари:
1)
Дт
201
Кт
301;

2)
Дт
631
Кт
331;

3)
Дт
311
Кт
631.

4)
Дт
631
Кт
311.


34. Записи на синтетичному рахунку 30 „Каса” виконуються на основі:
1) прибуткових і видаткових касових ордерів;
2) касової книги;
3) первинних документів по надходженню і витратах грошей;
4) відривних листів касової книги і прикладених до них первинних документів.

35. Яким бухгалтерським записом оформляється надходження безготівкових коштів за реалізовану вітчизняним покупцям продукцію?
1)
Дт
361
Кт
27;

2)
Дт
311
Кт
361;

3)
Дт
301
Кт
631;


4)
Дт
311
Кт
631.


36. Запис по синтетичному субрахунку 311 „Поточний рахунок в національній валюті” виконується на основі таких первинних документів:
1) платіжних доручень, рахунків;
2) виписок з поточного рахунку;
3) виписок з поточного рахунку з прикладеними до них первинними документами;
4) довідок бухгалтерії.

37. Видача готівки з каси не підтверджена розпискою отримувача в залишок по касі не включається. Ця сума:
1) вважається збитком та списується за рахунок прибутку підприємства;
2) вважається нестачею і відшкодовується за рахунок касира;
3) вважається витратами обігу та списується на витрати в межах встановлених норм;
4) є доходом підприємства.

38. Яка кореспонденція рахунків складається при отримані в касу з поточного рахунку готівки на господарські потреби обслуговуючих виробництв?
1)
Дт
91
Кт
372;

2)
Дт
301
Кт
372;

3)
Дт
301
Кт
311;

4)
Дт
372
Кт
311.


39. Грошові кошти це:
1) готівка, депозити;
2) готівка, кошти на рахунках у банках;
3) готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання;
4) ваша відповідь.

40. Одержано готівку в банку за чеком для виплати заробітної плати
1) Дебет рахунку 311 Кредит рахунку 301
2) Дебет рахунку 301 Кредит рахунку 311
3) Дебет рахунку 301 Кредит рахунку 661
4) Ваша відповідь

41. Видана з каси допомога з догляду за дітьми до трьох років
1) Дебет рахунку 301 Кредит рахунку 661
2) Дебет рахунку 378 Кредит рахунку 301
3) Дебет рахунку 661 Кредит рахунку 301
4) Ваша відповідь

42. Повернуто на поточний рахунок в національній валюті невикористаний акредитив або залишок чекової книжки
1) Дебет рахунку 313 Кредит рахунку 311
2) Дебет рахунку 331 Кредит рахунку 313
3) Дебет рахунку 311 Кредит рахунку 313
4) Ваша відповідь

43. Відображено від’ємну операційну курсову різницю по валюті, що знаходиться в касі підприємства
1) Дебет рахунку 945 Кредит рахунку 302
2) Дебет рахунку 714 Кредит рахунку 302
3) Дебет рахунку 302 Кредит рахунку 945
4) Ваша відповідь

44. Отримано грошові кошти на поточний рахунок в національній валюті від дочірнього підприємства
1) Дебет рахунку 311 Кредит рахунку 671
2) Дебет рахунку 311 Кредит рахунку 682
3) Дебет рахунку 311 Кредит рахунку 683
4) Ваша відповідь

45. Які документи повинен надати у виконуючий банк бенефіціар після відвантаження товару для його оплати покупцем відповідно до виставленого акредитива?
1) документи, передбачені в договорі про відкриття акредитива між бенефіціаром і обслуговуючим його банком;
2) документи, передбачені акредитивом, і реєстр документів за акредитивом;
3) документи, що підтверджують відвантаження товару;
4) платіжну вимогу-доручення.

46. Який первинний документ підтверджує факт здавання виручки до установи банку працівником підприємства?
1) банківська виписка зі штампом банку та підписом робітника банку;
2) квитанція до заяви на переказ готівки за підписом касира, бухгалтера установи банку і завірена штампом банку;
3) видатковий касовий ордер з підписом головного бухгалтера і керівника підприємства;
4) наказ керівника і договір на інкасацію.

47. Для оцінки інвестицій за методом участі у капіталі суттєвий вплив інвестора має складати:
1) 50 % акцій;
2) 25 % акцій;
3) 75 % акцій;
4) понад 20 % акцій.

48. Вартість придбаних еквівалентів грошових коштів відображається:
1) Дт 351;
2) Дт 141;
3) Кт 351;
4) Дт 352.

49. Довгострокові фінансові інвестиції боргового типу, якщо вплив інвестора не суттєвий, відображається на рахунку:
1) 143;
2)142;
3) 141;
4) 15.

50. Якщо вартість фінансових інвестицій, які оцінюються за справедливою вартістю, знижується на ринку, то інвестор виконує запис:
1) Дт 97;
2) Дт 95;
3) Кт 72;
4) Дт 72.

51. Сума перевищення номінальної вартості боргових цінних паперів над вартістю, за якою випускаються на фінансовий ринок це:
1) дисконт;
2) премія;
3) аллонж;
4) аваль.

52. Уцінка вартості поточних інвестицій відображається наступною кореспонденцією рахунків:
1) Дт 975 Кт 352;
2) Дт 352 Кт 73;
3) Дт 96 Кт 143;
4) Дт 143 Кт 311.

53. Придбання пакету акцій в обліку відображається записами:
1) Дт 14 Кт 311;
2) Дт 14 Кт 73;
3) Дт 373 Кт 73;
4) Дт 14 Кт 373.

54. Якщо об’єкт інвестування (метод оцінки інвестицій за участю у капіталі) в поточному році отримав прибуток, то частка інвестора буде відображатися записами:
1) Дт 141 Кт 72;
2) Дт 143 Кт 72;
3) Дт 96 Кт 141;
4) Дт 96 Кт 143.

55. Амортизація дисконту при придбанні довгострокових фінансових інвестицій (оцінка інвестицій – за амортизованою собівартістю) в обліку відображається:
1) у складі доходів;
2) у складі витрат ;
3) не відображається;
4) списується на фінансовий результат.

56. Якщо об’єкт інвестування (оцінка інвестицій за методом участі у капіталі) збільшив свій додатковий капітал, то балансова вартість ДФІ у інвестора:
1) збільшиться;
2) зменшиться;
3) не зміниться;
4) зменшиться пропорційно питомій вазі частки інвестора.

57. Інформація про довгострокові фінансові інвестиції в балансі наводиться:
1) у складі необоротних активів;
2) у складі оборотних активів ;
3) у складі витрат майбутніх періодів;
4) у складі поточних зобов’язань.

58. Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються:
1) П(С)БО 12;
2) П(С)БО 10;
3) П(С)БО 27;
4) П(С)БО 3.

59. Еквіваленти грошових коштів належать до:
1) поточних фінансових інвестицій;
2) довгострокових фінансових інвестицій;
3) капітальних інвестицій;
4) деривативів.

60. Фінансові інвестиції, придбані для продажу, на дату балансу оцінюються:
1) за справедливою вартістю;
2) за амортизованою собівартістю;
3) за первісною вартістю;
4) за методом участі у капіталі.

61. Метод обліку інвестицій, за якою балансова вартість збільшується або зменшується на суму збільшення та зменшення частки інвестора це:
1) метод обліку участі у капіталі;
2) метод амортизації собівартості;
3) метод справедливої вартості;
4) метод дисконтування.

62. Якщо підприємство-інвестор не має суттєвого впливу (наприклад, менше 20% голосів акцій, що дають право голосу) на об’єкт інвестування, то довгострокові фінансові інвестиції у такий об’єкт обліковуються на субрахунку:
1) 142;
2) 143;
3) 141;
4) 144.

63. Запис Дт 373 Кт 731 має економічний зміст:
1) нараховано суму дивідендів до отримання;
2) визнано доходи від утримання облігацій;
3) здійснено до оцінку боргових цінних паперів;
4) здійснено уцінку боргових цінних паперів;

64. Уцінка довгострокових фінансових інвестицій на дату балансу в обліку відображається записом:
1) Дт 975 Кт 14;
2) Дт 14 Кт 73;
3) Дт 14 Кт 72;
4) Дт 952 Кт 14.

65. Визначення амортизованої собівартості фінансових інвестицій характерне для:
1) довгострокових інвестицій;
2) поточних інвестицій;
3) деривативів;
4) цінних паперів.


66. Вартість послуг брокера при придбанні поточних фінансових інвестицій:
1) включається до їх собівартості;
2) відноситься на адміністративні витрати;
3) відноситься на інші витрати операційної діяльності;
4) списується на зменшення сальдо нерозподіленого прибутку звітного періоду.

67. Облік поточних фінансових інвестицій ведеться на рахунку:
1) 22;
2) 35;
3) 14;
4) 15.

68. Якою проводкою у бухгалтерському обліку відображаються витрати на проведення проектних робіт з капітального будівництва?
1)
Дт
15
Кт
631;

2)
Дт
631
Кт
15;

3)
Дт
23
Кт
631;

4)
Дт
23
Кт
361.


69. Яка бухгалтерська проводка складається при списанні будівельних матеріалів для потреб капітального будівництва?
1)
Дт
23
Кт
201;

2)
Дт
23
Кт
208;

3)
Дт
15
Кт
209;

4)
Дт
15
Кт
205.


70. Ким обмежується гранична сума готівкового розрахунку?
1) Підприємством;
2) Установою банку;
3) Постановою Правління національного банку України;
4) ваша відповідь.

71. Які методи нарахування амортизації основних засобів використовуються в сільськогосподарських підприємствах?
1) вибірковий метод, кумулятивний метод, виробничий метод;
2) кумулятивний метод, вибірковий метод, спрощений метод;
3) виробничий метод, прямолінійний метод, прискорений метод;
4) спрощений метод, прямолінійний метод, кумулятивний метод.

72. Визначити кореспонденцію рахунків на „суму орендної плати при оперативній оренді(у орендаря) основних засобів галузі рослинництва”
1) Дт 641 Кт 631;
2) Дт 372 Кт 301;
3) Дт 631 Кт 311;
4) Дт 91 Кт 685.

73. Визначити кореспонденцію рахунків по „нарахуванню амортизації виробничих основних засобів”
1) Дт 131 Кт 10;
2) Дт 631 Кт 131;
3) Дт 231 Кт 131;
4) Дт 15 Кт 131.

74. Основні засоби на баланс підприємства оприбутковуються за
1) середньозваженою собівартістю;
2) договірною вартістю придбання;
3) первісною вартістю;
4) ідентифікованою собівартістю.

75. Первісна вартість придбаних основних засобів складається з
1) повної собівартості;
2) вартості за договором (без ПДВ);
3) купівельної вартості (без ПДВ) та витрат на доставку й встановлення (без ПДВ);
4) ідентифікованої собівартості.

76. Придбані у постачальника основні засоби оприбутковуються на підставі:
1) Акта на списання основних засобів;
2) Акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;
3) Виписки банку;
4) Інвентарної картки обліку основних засобів.

77. Згідно якого з методів нарахування амортизації річна норма амортизації розраховується за наступною формулою: (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість)/ строк корисного використання?
1) виробничого;
2) прямолінійного;
3) кумулятивного;
4) податкового.

78. Згідно якого з методів нарахування амортизації річна норма амортизації розраховується за наступною формулою: фактичний річний обсяг виробництва продукції * виробнича ставка амортизації?
1) виробничий;
2) податковий;
3) прямолінійний;
4) прискореного зменшення залишкової вартості.

79. Згідно якої кореспонденції рахунків нараховують амортизацію на комп’ютери?
1) Дт 10 Кт 13;
2) Дт 13 Кт 10;
3) Дт 23 Кт 13;
4) Дт 92 Кт 13.

80. Яким стандартом бухгалтерського обліку регламентується методологія обліку основних засобів?
1) П(С)БО №7;
2) П(С)БО №11;
3) П(С)БО №6;
4) П(С)БО №15.

81. Згідно з ПСБО №7 яка зі складових не включається до первісної вартості основних засобів?
1) витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
2) амортизація;
3) сума ввізного мита;
4) витрати зі страхування ризиків, доставки основних засобів.

82. Згідно з Податковим кодексом України основні засоби поділяються на
1) 16 груп;
2) 3 групи;
3) 4 групи;
4) у податковому обліку поділ на групи не передбачено.

83. Витрати на здійснення поточного ремонту виробничих основних засобів:
1) збільшують балансову вартість основних засобів;
2) включаються до виробничої собівартості продукції;
3) відносяться на інші операційні витрати;
4) збільшують розмір заборгованості перед постачальниками.

84. Витрати на модернізацію основного засобу, що використовується для адміністративних потреб відображаються в обліку записом:
1) Дт 15 Кт 66,65,20;
2) Дт 92 Кт 66,65,20;
3) Дт 91 Кт 66,65,20;
4) Дт 10 Кт 66,65, 20.

85. Безоплатно отримані основні засоби оцінюються:
1) за залишковою вартістю;
2) за справедливою вартістю;
3) за вартістю, погодженою із засновниками підприємства;
4) за договірною вартістю.

86. Запис Дт 105 Кт 46 складається у випадку:
1) одержання від засновника підприємства автомобіля у якості внеску до статутного капіталу;
2) одержання від засновника підприємства машин чи обладнання у якості внеску до статутного капіталу;
3) безоплатного одержання автомобіля як об’єкту основних засобів;
4) одержання автомобіля у результаті обміну на подібний об’єкт.

87. Які із згаданих витрат збільшують балансову вартість основних засобів:
1) виконання ремонтних робіт вартістю більше 1000 грн.;
2) поточний ремонт;
3) добудова та реконструкція;
4) зменшення корисності.

88. Аналітичний облік основних засобів організується з використанням:
1) інвентарних карток;
2) карток обліку руху основних засобів;
3) книг складського обліку;
4) актів приймання-передачі та прибуткових накладних.

89. Якщо об’єкт основних засобів було придбано 10 січня слід починати його амортизацію у бухгалтерському обліку:
1) 1 січня;
2) 10 січня;
3) 1 лютого;
4) 1 квітня.

90. Якщо об’єкт основних засобів реалізовано 15 лютого, слід припинити нарахування амортизації на нього:
1) 15 лютого;
2) 1 березня;
3) 1 квітня;
4) 31 грудня.

91. За кредитом рахунка 13 відображається:
1) сума нарахованих амортизаційних відрахувань;
2) сума списаних амортизаційних відрахувань;
3) сума уцінки вартості основних засобів;
4) балансова вартість нестач основних засобів.

92. У підсумок валюти балансу основні засоби включаються:
1) за первісною вартістю;
2) за залишковою вартістю;
3) за ліквідаційною вартістю;
4) за амортизованою собівартістю.

93. Отримані в операційну оренду об’єкти основних засобів в обліку орендаря відображаються:
1) за Дт 10;
2) за Кт 10;
3) за Дт 15;
4) за Дт 01.

94. За якою вартістю зараховують на баланс підприємства придбані або виготовлені виробничі запаси?
1) Первісною вартістю;
2) Чистою вартістю реалізації;
3) Справедливою вартістю;
4) Ваша відповідь.

95. Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи
1) Витрати на поліпшення необоротних активів;
2) Витрати на придбання матеріальних активів;
3) Витрати на будівництво, реконструкцію модернізацію, виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів;
4) Ваша відповідь.

96. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу повинен бути
1) Не менше 5% чистого прибутку;
2) Не більше 5% чистого прибутку;
3) Не менше 2% чистого прибутку;
4) Ваша відповідь.

97. Рахунок 286 при відображення операцій з реалізації основних засобів використовується у випадку:
1) коли об’єкт був модифікований у процесі експлуатації;
2) якщо об’єкт використовувався більше року;
3) якщо об’єкт був придбаний з метою подальшого продажу;
4) якщо строк корисного використання об’єкта закінчився.

98. При відображенні уцінки вартості основних засобів виконується кореспонденція за дебетом рахунка:
1) 42;
2) 97;
3) 10;
4) 94.

99. Сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу це:
1) поточна дебіторська заборгованість;
2) сумнівна дебіторська заборгованість;
3) товарна дебіторська заборгованість;
4) довгострокова дебіторська заборгованість.

100. Підприємством реалізовано продукцію 170 од. за ціною 3-60 грн. В обліку будуть виконані записи з нарахування доходу від реалізації:
1) Дт 36 Кт 701 612 грн. та Дт 701 Кт 641 102 грн.;
2) Дт 36 Кт 701 612 грн. та Дт 701 Кт 641 122 грн.;
3) Дт 37 Кт 701 612 грн.та Дт 641 Кт 701 102 грн.;
4) Дт 31 Кт 361 612 грн. та Дт 641 Кт 701 102 грн.

101. Погашення дебіторської заборгованості покупців взаємозаліком відображаються записом:
1) Дт 63 Кт 36 ;
2) Дт 36 Кт 63;
3) Дт 371 Кт 681;
4) Дт 31 Кт 313.

102. Який з принципів бухгалтерського обліку порушується внаслідок не нарахування резерву сумнівних боргів:
1) обачності;
2) автономності;
3) безперервності;
4) єдиного грошового вимірника.

103. Для обліку нетоварної дебіторської заборгованості використовується рахунок:
1) 37;
2) 36;
3) 38;
4) 18.

104. У разі перерахування постачальнику авансу у сумі 12000 грн. в обліку виконуються записи:
1) Дт 371 Кт 311 12000 грн.
Дт 641 Кт 644 2000 грн.;
2) Дт 371 Кт 311 12000 грн.;
3) Дт 311 Кт 681 2000 грн.
4) Дт 311 Кт 681 12000 грн.
Дт 643 Кт 641 2000 грн.

105. Запис Дт 374 Кт 715 означає:
1) виставлення претензії щодо сплати постачальником штрафів та неустойок;
2) сплати постачальникам суми за претензією;
3) отримання претензії від покупця за недопоставку;
4) до рахування податкового зобов’язання та штрафів внаслідок податкової перевірки.

106. У разі відшкодування винною особою збитків від нестачі шляхом внесення коштів у касу виконується запис:
1) Дт 30 Кт 375;
2) Дт 30 Кт 373;
3) Дт 30 Кт 374;
4) Дт 375 Кт 716.

107. На субрахунку 377 за дебетом відображається:
1) заборгованість фізичних осіб за товари, роботи, послуги та квартиронаймачів;
2) сплата квартиронаймачами за використання житлового фонду;
3) сплата за придбані основні засоби;
4) заборгованість покупців за придбану продукцію.

108. Підприємствами, що мають незначну кількість дебіторів доцільно:
1) створювати резерв сумнівних боргів за методом абсолютної суми дебіторської заборгованості;
2) резерву сумнівних боргів не створювати;
3) створювати резерв сумнівних боргів з використанням коефіцієнта сумнівності;
4) створювати резерв сумнівних боргів, визначаючи питому вагу списаної заборгованості у доході від реалізації.

109. При списанні безнадійної дебіторської заборгованості покупців за рахунок резерву сумнівних боргів виконується запис:
1) Дт 38 Кт 36;
2) Дт 36 Кт 38;
3) Дт 90 Кт 36;
4) Дт 79 Кт 36.

110. Сумнівний борг – це:
1) сума дебіторської заборгованості, термін погашення якої більше 1 року або операційного циклу;
2) сума поточної дебіторської заборгованості за вирахування резерву сумнівних боргів;
3) поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її не погашенні боржником;
4) поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

111. На рахунку 36 обліковується:
1) товарна дебіторська заборгованість;
2) нетоварна дебіторська заборгованість;
3) довгострокова дебіторська заборгованість;
4) відстрочена дебіторська заборгованість.

112. На суму нарахованих дивідендів, які належить отримати підприємству, в обліку виконується запис:
1) Дт 373 Кт 73;
2) Дт 30 Кт 71;
3) Дт 373 Кт 31;
4) Дт 73 Кт 373.

113. Підприємством отримано аванс від покупців під майбутнє постачання продукції. В обліку будуть виконані записи:
1) Дт 31 Кт 681
Дт 643 Кт 641;
2) Дт 681 Кт 31
Дт 643 Кт 641;
3) Дт 31 Кт 681;
Дт 681 Кт 641;
4) Дт 31 Кт 681.

114. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це:
1) первісна вартість мінус резерв сумнівних боргів;
2) первісна вартість плюс резерв сумнівних боргів;
3) первісна вартість, помножена на коефіцієнт інфляції;
4) тотожна первісній вартості такої дебіторської заборгованості.

115. Яка кореспонденція рахунків застосовуватиметься для створення резерву сумнівних боргів?
1) Дт 944 (84) - Кт 38;
2) Дт 38 - Кт 361;
3) Дт 361 - Кт 38;
4) Дт 791 - Кт 38.

116. Працівнику видано позику терміном на два роки. Заборгованість працівника для підприємства вважатиметься:
1) довгостроковою дебіторською заборгованістю;
2) сумнівною дебіторською заборгованістю;
3) поточною дебіторською заборгованістю;
4) кредиторською заборгованістю.

117. Дебіторську заборгованість списано на витрати як безнадійну. Однак у зв'язку зі зміною майнового становища боржника через 6 місяців після списання заборгованості вона була погашена коштами. Якими записами в обліку відобразити таку операцію?
1) Дт 311 - Кт 716, одночасно Кт 071;
2) Дт 944 - Кт 361 сторно;
3) Дт 311 - Кт 791;
4) Дт 36 Кт 441.

118. Величина резерву сумнівних боргів обчислюється так:
1) сума добутків поточної дебіторської заборгованості та коефіцієнтів сумнівності відповідної її групи;
2) сума поточної дебіторської заборгованості мінус сума сумнівної дебіторської заборгованості;
3) сума поточної дебіторської заборгованості помножена на фіксований відсоток, відповідно до наказу про облікову політику;
4) сума поточної дебіторської заборгованості поділена на суму боргів, що виявилися безнадійними в минулому році.

119. Нараховано дохід (виручку) за реалізовані виробничі запаси
1) Дебет рахунку 712 Кредит рахунку 377;
2) Дебет рахунку 377 Кредит рахунку 712;
3) Дебет рахунку 377 Кредит рахунку 702;
4) Ваша відповідь.

120. Чи може збільшуватись первісна вартість нематеріальних активів:
1) може, на суму витрат, здійснених для підтримання їх у придатному стані;
2) може, на суму витрат, спрямованих на забезпечення зростання очікуваних економічних вигод від їх використання;
3) не може;
4) немає правильної відповіді.

121. На підприємстві 5 серпня поточного року був введений в експлуатацію придбаний нематеріальний актив. З якого моменту бухгалтер новин нараховувати на нього амортизацію:
1) з 1 серпня цього року;
2) з 6 серпня цього року;
3) з 1 вересня цього року;
4) з 1 жовтня цього року.

122. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства:
1) за первісною вартістю;
2) за справедливою вартістю;
3) за залишковою вартістю;
4) за ідентифікованою собівартістю.

123. Нематеріальні активи, отримані внаслідок об’єднання підприємств, оцінюються за:
1) справедливою вартістю;
2) первісною вартістю;
3) залишковою вартістю;
4) за ідентифікованою собівартістю.

124. Нематеріальні активи включають:
1) цінні папери інших підприємств, малоцінні та швидкозношувані предмети, бланки документів;
2) права користування майном;
3) технічну документацію, правила експлуатації обладнання;
4) інструкцію з користування побутовою технікою.

125. Обрати серед активів нематеріальні:
1) право на використання торгової марки;
2) відстрочений податковий актив;
3) гудвіл;
4) дискета з програмою.

126. Які з видів витрат не включаються до первісної вартості при придбанні нематеріального активу:
1) ціна у постачальника;
2) послуги патентного повіреного;
3) відсотки за кредитом на придбання нематеріального активу;
4) мито.

127. Як в обліку відображається придбання нематеріальних активів у постачальника:
1)
Дт
154
Кт
631


641

631


125

154;

2)
Дт
152
Кт
631


644

631


125

631;

3)
Дт
125
Кт
631


641

631;

4)
Дт
154
Кт
631


154

641


125

154.


128. Порядок обліку гудвілу визначено в:
1) П(С)БО 31 “Фінансові витрати”;
2) П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”;
3) П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”;
4) П(С)БО 7 “Основні засоби”.

129. Амортизація торгової марки на сир у молокозаводу відображається записом:
1)
Дт
91
Кт
12;

2)
Дт
91
Кт
133;

3)
Дт
23
Кт
133;

4)
Дт
12
Кт
91.


130. Інформація про нематеріальні активи відображаються у:
1) розділ 1 активу балансу;
2) розділ 2 активу балансу;
3) розділ 1 пасиву балансу;
4) розділ 3 активу балансу.

131. Підприємством 12.03. поточного року продано авторське право на винахід. Амортизацію права в обліку припиняють нараховувати:
1) з 13.03 поточного року;
2) з 01.03 поточного року;
3) з 01.04 поточного року;
4) з 01.01 наступного року.

132. Якщо здійснюють обмін подібними нематеріальними активами, що мають однакове призначення та справедливу вартість, то:
1) дохід від операції не визнається;
2) дохід визнається у розмірі справедливої вартості активів;
3) дохід визнається у розмірі справедливої вартості активів “плюс” ПДВ;
4) визнається у розмірі справедливої вартості активів, помноженої на “2”.

133. Дозвіл на використання технічного досягнення чи іншого нематеріального активу протягом певного строку за обумовлену винагороду це:
1) сертифікат;
2) патент;
3) ліцензія;
4) роялті.

134. На субрахунку 125 обліковують:
1) позитивний гудвіл;
2) авторські права на літературні твори;
3) право на використання торгових знаків;
4) витрати на створення програм для автоматизації обліку.

135. Для визначення розміру орендної плати та земельного податку застосовують вид оцінки землі:
1) експертна;
2) нормативна грошова;
3) бонітування;
4) справедлива вартість.

136. Порядок обліку земельних ділянок нормативно врегульовано:
1) П(С)БО 29;
2) П(С)БО 30;
3) П(С)БО 7;
4) П(С)БО 8.

137. Облік земельних ділянок у підприємства-орендаря відображається:
1) за дебетом 101;
2) за дебетом 102;
3) на рахунку 01;
4) на рахунку 16.


138. Якщо на орендній земельній ділянці вирощують одну культуру, нарахування орендної плати за використання ділянки відображається:
1) за дебетом 23;
2) за кредитом 23;
3) за кредитом 66;
4) за дебетом 91.

139. Чи тотожне поняття „земельна ділянка” і „земельний пай” щодо відображення їх в обліку:
1) так;
2) ні;
3) так, у випадках наявності договору оперативної оренди;
4) так, у випадках наявності договору фінансової оренди.

140. З наведених землями сільськогосподарського призначення не є:
1) рілля;
2) сіножаті;
3) лісові полезахисні смуги;
4) землі лісового фонду.

141. Експертна грошова оцінка землі проводиться:
1) при передачі земельного паю в оренду;
2) при заставі земельної ділянки відповідно до закону;
3) встановлення права земельного сервітуту;
4) при визначенні якості ґрунтів.

142. Запаси визнаються активами коли: 1) підприємство отримує прибуток від їх використання; 2) їх вартість може бути достовірно визначена. Яке з цих тверджень є вірним?
1) друге;
2) обидва;
3) перше;
4) жодне.

143. Для запасів, одержаних підприємством безоплатно, первісною вартістю є справедлива вартість, тобто сума:
1) за якою може бути здійснено обмін запасів у результаті операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами;
2) за якою можуть бути придбані запаси у інших зацікавлених сторін;
3) за якою вже були раніше придбані аналогічні запаси;
4) за якою запаси можуть бути отримані в обмін на подібні активи.

144. Яке з визначень вірне для оцінки вибуття запасів за методом ФІФО?
1) “першим прийшов - першим пішов”;
2) “першим прийшов - останнім пішов”;
3) “останнім прийшов - першим пішов”;
4) “останнім прийшов - останнім пішов”.

145. Чи відносяться до запасів малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП)?
1) так, але тільки ті МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
2) так, усі малоцінні активи відносяться до запасів;
3) ні, МШП цілком відносяться до необоротних матеріальних активів;
4) так, але тільки ті МШП, що одразу списуються на витрати виробництва.

146. Як обліковуються виробничі запаси в бухгалтерії підприємства?
1) у натурально-кількісному і вартісному виразі;
2) у натурально-вартісному виразі;
3) у натурально-кількісному виразі;
4) у вартісному виразі.

147. Як можуть оцінюватися запаси при вибутті відповідно до вітчизняних положень (стандартів) бухгалтерського обліку?
1) за цінами продажу, нормативними цінами, середньозваженій собівартості, за методом ФІФО та за методом ідентифікованої собівартості;
2) за середньозваженою собівартістю;
3) за цінами продажу;
4) тільки за методом ФІФО.

148. При оплаті рахунку-фактури постачальника на поставку матеріалів без попереднього отримання робиться проводка:
1) Дт 371 Кт 311;
2) Дт 201 Кт 631;
3) Дт 631 Кт 311;
4) Дт 311 Кт 201.

149. Який рахунок дебетується при перерахуванні коштів транспортній організації за доставку матеріалів?
1) „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;
2) „Поточний рахунок в національній валюті”;
3) „Сировина і матеріали”;
4) „Будівельні матеріали”.

150. Яка кореспонденція рахунків складається при безготівковому погашенні заборгованості постачальникам і підрядникам за отримані малоцінні та швидкозношувані предмети?
1) Дт 631 Кт 311;
2) Дт 631 Кт 22;
3) Дт 22 Кт 311;
4) Дт 22 Кт 631.

151. Яка бухгалтерська проводка складається при оприбуткуванні приплоду тварин?
1) Дт 21 Кт 23;
2) Дт 20 Кт 23;
3) Дт 26 Кт 20;
4) Дт 28 Кт 23.

152. Який строк дії доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей зі складу іншого підприємства?
1) до десяти днів;
2) не обмежений;
3) залежить від місця одержання товарів;
4) не менше 15 днів.

153. У постачальника – неплатника ПДВ придбано запаси на суму 360 грн. За доставку транспортній організації сплачено 42 грн. (в т. ч. ПДВ). В обліку запаси будуть відображені в оцінці:
1) 395 грн;
2) 402 грн;
3) 360 грн;
4) 368,40 грн.

154. Складський облік виробничих запасів організується з використанням:
1) картотеки складського обліку;
2) журналу складського обліку;
3) накладних, що посвідчують оприбуткування запасів у склад;
4) звіту про рух ТМЦ.

155. Метод ідентифікованої собівартості оцінки запасів застосовується:
1) при оцінці запасів, що відпускаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного;
2) при оцінці запасів на дату балансу;
3) лише при оцінці запасів у торгівлі;
4) якщо попередньо використовувався нормативний метод оцінки вибуття запасів.

156. До МШП належать предмети, які використовуються протягом:
1) не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше 1 року;
2) не більше одного року;
3) нормального операційного циклу;
4) не менше одного року.

157. Придбані (отримані), виготовлені запаси зараховують на баланс підприємства за:
1) первісною вартістю;
2) плановою вартістю;
3) закупівельною вартістю;
4) ідентифікованою собівартістю.

158. Запаси відображаються в балансі у складі:
1) оборотних активів;
2) необоротних активів;
3) власного капіталу;
4) забезпечень.

159. Склад фактичних витрат, що становлять первісну вартість матеріальних ресурсів (матеріалів, товарів тощо), які прибало підприємство, визначається:
1) у П(С)БО № 9 “Запаси”;
2) у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
3) у П(С)БО № 16 “Витрати”;
4) на власний розсуд підприємства.

160. Синтетичний облік наявності і руху запасів здійснюється на рахунках класу:
1) 2;
2) 3;
3) 1;
4) 4.

161. Аналітичний облік придбаних запасів протягом місяця ведуть за:
1) обліковими (покупними) цінами;
2) фактичною собівартістю;
3) сумою, перерахованою постачальнику (без ПДВ);
4) ідентифікованою собівартістю.

162. У бухгалтерському обліку підприємств на суму уцінки товарно-матеріальних цінностей роблять запис:
1) Дт 946 Кт 20, 22, 26;
2) Дт 791 Кт 946;
3) Дт 23 Кт 91, 20, 22;
4) Дт 24 Кт 20.


163. Для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління призначено рахунок:
1) 02;
2) 26;
3) 20;
4) 28.

164. Ціна запасу без ПДВ становить 1200 грн. Ціна з ПДВ становитиме (грн):
1) 1440;
2) 1600;
3) 1000;
4) 800 грн.

165. Щомісяця матеріально-відповідальні особи на підставі первинних документів складають :
1) Звіт про рух матеріальних цінностей;
2) Реєстр приймання запасів;
3) Відомість руху запасів;
4) Книгу обліку запасів.

166. За якою вартістю зараховують на баланс підприємства придбані або виготовлені виробничі запаси?
1) Первісною вартістю;
2) Чистою вартістю реалізації;
3) Справедливою вартістю;
4) Закупівельною вартістю.

167. Які з наведених видів ТМЦ не пов’язані з операційною діяльністю підприємства?
1) Придбані ТМЦ і утримуються з метою подальшого продажу;
2) ТМЦ внесені до статутного капіталу;
3) ТМЦ, придбані для благодійної діяльності;
4) ваша відповідь.

168. Якою бухгалтерською проводкою відобразиться придбання газу в балонах?
1) Дебет рахунку 201 Кредит рахунку 685;
2) Дебет рахунку 209 Кредит рахунку 631;
3) Дебет рахунку 203 Кредит рахунку 631;
4) Ваша відповідь.


169. Визначити метод вибуття запасів: метод передбачає відпуск на виробництво чи реалізацію за цінами перших надходжень. Залишки запасів на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень
1) Метод ідентифікації;
2) Метод оцінки за цінами перших за часом надходження запасів;
3) Метод середньозваженої вартості;
4) Ваша відповідь.

170. Де ведеться кількісний облік біопрепаратів, медикаментів та хімікатів?
1) У бухгалтерії підприємства;
2) У працівників ветеринарної служби;
3) У бухгалтерії за матеріально-відповідальними особами;
4) Ваша відповідь.

171. Яким первинним документом оформлюється надходження на фуражний склад побічна продукція (гичка цукрового буряка)?
1) Щоденник надходження сільськогосподарської продукції;
2) Відомість витрат кормів;
3) Акт приймання грубих, соковитих кормів;
4) Ваша відповідь.

172. Чи кожна тварина (рослина) може бути визнана біологічним активом?
1) так, кожна;
2) ні, тільки та, що перебуває в процесі біологічних перетворень;
3) ні, тільки та, процес перетворення якої контролюється і управляється підприємством;
4) ні, тільки та, що використовується для отримання продукції рослинного та тваринного походження.

173. Які з перерахованих господарств визначають і ведуть облік біологічних активів:
1) господарства, що здійснюють морську риболовлю;
2) господарства, що здійснюють відстріл диких тварин для мисливських ресторанів;
3) господарства, що розводять рибу в штучних водоймах;
4) господарства, що здійснюють річкову риболовлю.

174. Тварин цирків і зоопарків слід обліковувати на рахунку:
1) 21;
2) 163;
3) 107;
4) 164.

175. Біологічні активи, що здатні давати сільськогосподарську продукцію та додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб вигоди, протягом періоду, що не перевищує 12 місяців називаються:
1) незрілі довгострокові біологічні активи;
2) поточні біологічні активи;
3) довгострокові біологічні активи;
4) первинні біологічні активи.

176. З переліку біологічних активів обрати незрілі довгострокові :
1) молодняк телят;
2) сади, що плодоносять;
3) ягідники першого року посадки;
4) свині на відгодівлі.

177. З переліку біологічних активів обрати довгострокові:
1) сади;
2) посіви буряків;
3) батьківське стадо курей;
4) молодняк робочих коней.

178. Продукція, що одержується від біологічного активу чи їх групи одночасно з основною, відповідає встановленим стандартам і призначена для подальшої переробки або реалізації є :
1) супутньою;
2) побічною;
3) спряженою;
4) виправленою.

179. Серед видів продукції обрати побічну:
1) молоко основного стада овець;
2) насіння конопель;
3) гній ВРХ;
4) приплід.

180. Приплід тварин згідно з П(С)БО 30 визнається:
1) довгостроковими біологічними активами;
2) додатковими біологічними активами;
3) продукцією сільськогосподарського виробництва;
4) незрілими біологічними активами.

181. Біологічні активи рослинництва, якщо вони незрілі та їх справедливу вартість визначити неможливо обліковуються:
1) у складі поточних біологічних активів (рахунок 21);
2) як незавершене виробництво (рахунок 23);
3) як довгострокові біологічні активи (рахунок 16);
4) як витрати майбутніх періодів (рахунок 39).

182. Чи нараховується амортизація на довгострокові біологічні активи?
1) так, лише на ті, справедливу вартість яких встановити можливо;
2) так, лише на ті, справедливу вартість яких встановити неможливо;
3) ні;
4) так, на всі.

183. Які з витрат включаються до первісної вартості біологічних активів, придбаних за плату:
1) витрати на транспортування;
2) суми посередницьких послуг;
3) курсові різниці при придбанні у іноземного постачання;
4) відсотки за кредитом на придбання.

184. Придбання продуктивної худоби в обліку відображається записами:
1)
Дт
155
Кт
685


641

685


163

155;

2)
Дт
155
Кт
685


641

685


107

155;


3)
Дт
163
Кт
685


641

685;

4)
Дт
21
Кт
685


641

685.


185. При переведенні нетелей в основне стадо, їх як довгострокові біологічні активи оцінюють:
1) за первісною вартістю;
2) за справедливою вартістю;
3) за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу;
4) за фактичними витратами на їх вирощування.

186. Уцінка довгострокових біологічних активів проводиться з використанням норм стандарту:
1) П(С)Б) 7;
2) П(С)Б) 28;
3) П(С)Б) 1;
4) П(С)Б) 9.

187. Оприбуткування бичків поточного року народження як внеску до статутного капіталу в обліку відображається записом:
1)
Дт
16
Кт
46;

2)
Дт
21
Кт
46;

3)
Дт
16
Кт
40;

4)
Дт
21
Кт
40.


188. Отриманий приплід тварин ВРХ визначається поточним біологічним активом:
1) в кінці місяця при складанні звіту про рух худоби і птиці;
2) з моменту народження;
3) з моменту відлучення від матки;
4) після першого зважування.

189. Первісне визнання приплоду тварин в обліку відображається:
1)
Дт
21
Кт
23;

2)
Дт
21
Кт
210;

3)
Дт
27
Кт
23;

4)
Дт
16
Кт
23.



190. Оприбуткування урожаю картоплі, овочевих, баштанних культур документується:
1) Реєстром відправки зерна і іншої продукції з поля;
2) Відомістю руху зерна та іншої продукції;
3) Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва;
4) Щоденником надходження сільськогосподарської продукції.

191. Записом Дебет 23 та Кредит 208 відображається:
1) списання придбаного на стороні насіння на посів;
2) оприбуткування насіннєвого матеріалу власного виробництва;
3) списання насіння власного виробництва на посів;
4) списання понаднормових витрат садивного матеріалу.

192. Якщо придбано племінних корів з метою їх подальшого перепродажу без використання у сільськогосподарській діяльності вони оприбутковуються:
1) за дебетом 107;
2) за дебетом 162;
3) за дебетом 163;
4) за дебетом 28.

193. Яка з умов є перепоною для визначення справедливої вартості біологічних активів:
1) велика сума витрат на біологічні перетворення;
2) використання їх в діяльності підприємства вперше;
3) невідповідність їх технічним стандартам;
4) відсутність активного ринку.

194. Біологічні перетворення це –
1)Процес якісних і кількісних змін біологічних активів;
2)Процес якісних змін біологічних активів;
3) Процес кількісних змін біологічних активів;
4) Ваша відповідь.

195. Переоцінка довгострокових біологічних активів до справедливої вартості здійснюється:
1) якщо індекс інфляції більше 1,1;
2) на кожну звітну дату;
3) один раз на рік;
4) з 1 жовтня по 31 грудня.

196. На субрахунку 710 обліковуються:
1) доходи від первісного визнання та від зміни вартості активів, оцінених за справедливою вартістю;
2) доходи від зменшення вартості біологічних активів;
3) доходи від реалізації біологічних активів;
4) доходи від визнання додаткових біологічних активів.

197. На якому рахунку накопичуються витрати, що здійснюються при виробництві готової продукції?
1) 23;
2) 26;
3) 901;
4) 25.

198. Прямі витрати це:
1) сукупність економічно однорідних витрат;
2) витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;
3) загальновиробничі витрати;
4) накладні витрати.

199. Витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища на виробничому підприємстві включаються до складу:
1) адміністративних витрат;
2) загальновиробничих витрат;
3) інших операційних витрат;
4) фінансових витрат.

200. Прямі матеріальні витрати і прямі витрати на оплату праці включаються:
1) до складу загальновиробничих витрат;
2) до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
3) до складу інших операційних витрат.
4) до складу фінансових витрат.

201. Доходи від реалізації готової продукції відображаються:
1) в момент одержання коштів за цю продукцію чи відвантаження цієї продукції покупцю;
2) тільки в момент одержання коштів за цю продукцію;
3) тільки в момент відвантаження цієї продукції покупцю зі списанням її з балансу;
4) при визначенні фінансового результату діяльності підприємства.

202. Якщо виробничі матеріали і сировина використовуються безпосередньо для виготовлення продукції, то їх вартість включається до складу:
1) прямих матеріальних витрат;
2) загальновиробничих витрат;
3) інших прямих витрат.
4) фінансових витрат.

203. Як розподіляються загальновиробничі витрати в сільськогосподарському підприємстві:
1) пропорційно обсягу виробленої продукції;
2) пропорційно загальній сумі витрат;
3) пропорційно сумі прямих витрат в рослинництві за вирахуванням вартості насіння;
4) пропорційно сумі прямих витрат підрозділу адміністрації.


204. По яких аналітичних рахунках субрахунку 232 “Тваринництво” можливе в кінці року дебетове сальдо як сума витрат незавершеного виробництва:
1) вирощування і відгодівля свиней;
2) бджільництво;
3) вівчарство;
4) конярство.

205. Витрати, пов’язані з реалізацією продукції (пакування, транспортування тощо) називають:
а) загальногосподарськими;
б) загальновиробничими;
в) витратами на збут.
г) іншими операційними витратами.

206. Перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції визначаються:
1) у П(С)БО № 16 “Витрати”;
2) у П(С)БО № 9 “Запаси”;
3) типовими положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг);
4) підприємством самостійно.

207. Які з перелічених витрат не входять до виробничої собівартості продукції:
1) витрати на утримання адміністративних будівель;
2) витрати на аудиторські послуги;
3) витрати на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]ійний ремонт продукції;
4) всі перелічені.

208. Який метод калькулювання собівартості продукції доцільно використовувати в однопродуктовому виробництві:
1) простий;
2) попроцесний;
3) позамовний;
4) нормативний?

209. Що відображається за кредитом калькуляційних рахунків?
1) витрати, пов’язані зі створенням готової продукції, послуг;
2) одержана продукція з виробництва;
3) виручка від реалізації продукції;
4) інші показники.



210. Повна собівартість реалізованої продукції визначається як:
1) підсумок виробничої собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат і загальновиробничих витрат;
2) підсумок виробничої собівартості і загальновиробничих витрат;
3) результат від вирахування з виробничої собівартості продукції залишків незавершеного виробництва;
4) підсумок виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут.

211. Списано паливо на основне виробництво, вказати правильну проводку.
1)
Дт
23
Кт
83 та Дт 803 Кт 203;

2)
Дт
10
Кт
201;

3)
Дт
39
Кт
203;

4)
Дт
203
Кт
92.


212. Вказати кореспонденцію рахунків для операції з відпуску зі складу матеріалів основному виробництву.
1)
Дт
20
Кт
201 „Сировина й матеріали”;

2)
Дт
23
Кт
201 „Сировина й матеріали”;

3)
Дт
201
Кт
22 „Малоцінні і швидкозношувані предмети”.

4)
Дт
20
Кт
23 „Виробництво”.


213. Списання адміністративних витрат відображається в обліку кореспонденцією рахунків:
1)
Дт
23
Кт
91;

2)
Дт
791
Кт
92;

3)
Дт
92
Кт
91;

4)
Дт
24
Кт
20.


214. Розподілено загальновиробничі витрати. Вказати вірну кореспонденцію рахунків.
1)
Дт
201
Кт
91;

2)
Дт
23
Кт
661;

3)
Дт
23
Кт
91;

4)
Дт
201
Кт
203.


215. У фінансовому обліку визначається собівартість продукції:
1) повна;
2) цехова;
3) виробнича;
4) за прямими витратами.

216. Виробнича собівартість виготовленої готової продукції склала 10000,00 грн., а повна - 15000,00 грн. Після її реалізації покупцю списання даної продукції в бухобліку буде відображено таки чином:
а)
Дт
901
Кт
26
Сума 15000;

б)
Дт
901
Кт
26
Сума 10000;

в)
Дт
79
Кт
26
Сума 10000.

г)
Дт
26
Кт
79
Сума 10000.


217. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати відносяться на собівартість записом:
1)
Дт
23
Кт
91;

2)
Дт
26
Кт
91;

3)
Дт
901
Кт
91.

4)
Дт
91
Кт
79.


218. При виявлені невиправного технологічного браку в цеху основного виробництва складається бухгалтерський запис:
1)
Дт
23
Кт
24;


2)
Дт
24
Кт
23;



3)
Дт
661
Кт
24;

4)
Дт
947
Кт
24.


219. База розподілу загальновиробничих витрат визначається:
1) П(С)БО 16 „Витрати”;
2) Методичними рекомендаціями з калькулювання продукції, затвердженими Мінфіном;
3) внутрішніми нормативними документами підприємства;
4) окремою постановою Кабінету Міністрів України.

220. Отримання бюджетного фінансування у безготівковій формі для будівництва об’єктів соціальної сфери відображається в обліку записом:
1) Дт 311 Кт 48;
2) Дт 48 Кт 311;
3) Дт 631 Кт 48;
4) Дт 15 Кт 48 .

221. Гуманітарна допомога обліковується як:
1) Цільове фінансування;
2) Короткострокове зобов’язання;
3) Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;
4) Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

222. Облік доходів майбутніх періодів регламентується:
1) П(С)БО 11;
2) П(С)БО 15;
3) П(С)БО 12;
4) П(С)БО 16.

223. Непередбачені зобов’язання відображають на рахунках класу:
1) позабалансових;
2) 9;
3) 7;
4) 6.

224. Невідфактуровані поставки – це:
1) Поставки вантажу без супровідних документів постачальника;
2) Поставки, виконані з порушеннями умов договору;
3) Поставки, виконані з порушенням строків;
4) Поставки ТМЦ без оформлення товарно-транспортної накладної.

225. Строк дії довіреності на отримання ТМЦ у постачальника:
1) 10 днів;
2) Не менше 10 днів;
3) 3 дні;
4) Не обмежений.

226. Бланки довіреностей обліковуються на:
1) 209 та 08;
2) 209;
3) 112;
4) 22 та 08;

227. Після закінчення відпуску цінностей довіреність:
1) Залишається у постачальника;
2) Залишається у покупця;
3) Залишається у транспортній організації;
4) Залишається у експедитора.

228. Претензія до постачальника щодо недопоставки цінностей в обліку відображається записом:
1) Дт 374 Кт 631;
2) Дт 631 Кт 372;
3) Дт 375 Кт 716;
4) Дт 63 Кт 371.

229. Перерахування постачальнику попередньої оплати в обліку відображається записом:
1) Дт 371 Кт 311;
2) Дт 371 Кт 631;
3) Дт 681 Кт 361;
4) Дт 631 Кт 681.

230.Залік сум попередньої оплати постачальником після виконання постачання і розрахунків в обліку відображається записом:
1) Дт 631 Кт 371;
2) Дт 371 Кт 631;
3) Дт 681 Кт 361;
4) Дт 631 Кт 681.

231. Оплата вітчизняному постачальнику за рахунок акредитиву в обліку відображається записом:
1) Дт 631 Кт 313;
2) Дт 631 Кт 33;
3) Дт 371 Кт 631;
4) Дт 313 Кт 631.

232. На суму нарахованих відсотків за користування кредитом виконується запис:
1) Дт 951 Кт 684;
2) Дт 684 Кт 951;
3) Дт 60 Кт 311;
4) Дт 50 Кт 61.

233. Запис Дт 501 Кт 611 має зміст:
1) Переведена частина заборгованості за довгостроковим кредитом до складу поточних зобов’язань;
2) Переведена частина поточних зобов’язань до складу довгострокових;
3) Сплачено довгостроковий кредит;
4) Пролонговано короткостроковий кредит.

234. Сума відсотків за користування кредитом в обліку визнається:
1) Фінансовими витратами;
2) Іншими операційними доходами;
3) Витратами майбутніх періодів;
4) Поточними зобов’язаннями;

235. До товаросупровідних документів не відносяться:
1) Платіжні документи;
2) Товарно-транспортні накладні;
3) Рахунок-фактура;
4) Вантажна митна декларація.

236. Запис Дт 631 Кт 621 має зміст:
1) Видано короткостроковий вексель постачальнику в оплату за отримані ТМЦ;
2) Одержано вексель від постачальника як компенсацію не доставки товару;
3) Погашено раніше виданий вексель;
4) Пред’явлено раніше отриманий вексель до оплати;

237. Перерахування коштів навчальному закладу в якості оплати за навчання працівників в обліку відображається записом:
1) Дт 685 Кт 311;
2) Дт 311 Кт 685;
3) Дт 631 Кт 311;
4) Дт 377 Кт 311.

238. Облік короткострокових зобов’язань ведуть на рахунку:
1) 60 ;
2) 73;
3) 37;
4) 311.

239. Короткострокові зобов’язання відносяться до:
1) Поточних зобов’язань;
2) Довгострокових зобов’язань;
3) Непередбачених зобов’язань;
4) Доходів майбутніх періодів.

240. Відносно балансу рахунок „Короткострокові позики”:
1) Пасивний;
2) Активний;
3) Позабалансовий;
4) Активно-пасивний.

241. Сума довгостроковою кредиту, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців від дати балансу вважається:
1) Поточним зобов’язанням;
2) Довгостроковим зобов’язання;
3) Короткостроковим кредитом;
4) Поточною заборгованістю за довгостроковими зобов’язаннями.

242. Згідно з П(С)БО11 ”Зобов’язання” забезпечення можуть створюватись:
1) Для відшкодування виплат відпусток;
2) Для відшкодування витрат майбутніх періодів;
3) Для покриття витрат незавершеного виробництва;
4) Для покриття збитків.

243. Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядникам призначено регістр синтетичного обліку:
1) Журна-ордер 3В;
2) Реєстр 3.3;
3) Журнал-ордер 6;
4) Журнал-ордер 8;

244. Оплата відпустки розраховується виходячи із середньої заробітної плати, обліченої за:
1) 6 місяців;
2) 2 місяця;
3) 12 місяців;
4) Ваша відповідь.

245. Як оцінюються основні засоби, отримані в обмін на неподібні активи?
1) По залишковій вартості переданого активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів, чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну;
2) За первісною вартістю отриманого активу;
3) За справедливою вартістю;
4) Ваша відповідь.

246. Письмово оформлене боргове зобов’язання, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку певну суму грошей власнику паперу – це:
1) вексель;
2) облігація;
3) акція;
4) дериватив.

247. Довгострокові зобов’язання для цілей відображення у звітності оцінюються:
1) за теперішньою вартістю;
2) за сумою погашення;
3) за справедливою вартістю;
4) за первісною вартістю.

248. Переведення короткострокових позик у розряд довгострокових у зв’язку зі зміною умов кредитування в обліку відображається записом:
1) ДТ 60 КТ 50;
2) ДТ 50 КТ 60;
3) ДТ 50 КТ 61;
4) ДТ 61 КТ 50.

249. Запис ДТ 51 КТ 50 має зміст:
1) погашено за рахунок довгострокової позики довгострокові векселі видані;
2) одержано довгострокові векселі для погашення довгострокової позики;
3) пред’явлено до оплати короткостроковий вексель;
4) проведено переоблік векселів виданих на термін більше одного року.

250. Облік довгострокових зобов’язань регламентується:
1) П(С)БО 11;
2) П(С)БО 10;
3) П(С)БО 17;
4) П(С)БО 15.

251. Для обліку операцій з довгостроковими векселями виданими застосовують рахунки:
1) 51, 209, 08;
2) 34, 209, 08;
3) 62, 209, 08;
4) 51, 08.


252. Емісія довгострокових облігацій з премією в обліку відображається:
1) ДТ 31 КТ 521 та 522;
2) ДТ 31 КТ 521;
3) ДТ 31 КТ 521 та 714;
4) ДТ 31 та 95 КТ 521.

253. Облік відстрочених податкових зобов’язань регламентується:
1) П(С)БО 17;
2) П(С)БО 16;
3) П(С)БО 11;
4) П(С)БО 15.

254. Якщо сума податку на прибуток, обчислена за даними бухгалтерського обліку, перевищує суму податку, обчислену за даними податкового обліку, то
1) відстрочені податкові зобов’язання;
2) відстрочені податкові активи;
3) доходи майбутніх періодів;
4) витрати майбутніх періодів.

255. Облік відстрочених податкових активів і зобов’язань ведуть:
1) платники податку на прибуток;
2) платники ПДВ;
3) платники фіксованого податку;
4) платники єдиного податку.

256. Отримання фінансової допомоги на зворотній основі в обліку відображається записом:
1) ДТ 30, 31 КТ 55;
2) ДТ 55 КТ 30, 31;
3) ДТ 31 КТ 313;
4) ДТ 31 КТ 69.

257. Списання на доходи заборгованості, по якій минув строк позовної давності в обліку відображається записом:
1) ДТ 55 КТ 746;
2) ДТ 746 КТ 55;
3) ДТ 39 КТ 717;
4) ДТ 311 КТ 717.

258. Ремітент – це:
1) особа, власник переказного векселя;
2) особа, що випустила простий вексель;
3) особа, що забезпечує акцепт векселя;
4) особа, що має заборгованість, забезпечену векселем.

259. Видача вітчизняному постачальнику векселя в оплату за придбані ТМЦ в обліку оформлюється записом:
1) ДТ 631 КТ 621;
2) ДТ 35 КТ 511;
3) ДТ 511 КТ 631;
4) ДТ 511 КТ 61.

260. Запис ДТ 641 КТ 531 має зміст:
1) відображено податковий кредит на вартість об’єкта у фінансовій оренді;
2) відображено податкове зобов’язання на вартість об’єкта у фінансовій оренді;
3) відображено заборгованість з ПДВ;
4) відображено борг перед бюджетом підприємства, що надає послуги з фінансового лізингу.

261. Нарахування відсотків за користування об’єктом фінансової оренди в обліку відображається:
1) ДТ 95 КТ 684;
2) ДТ 53 КТ 684;
3) ДТ 95 КТ 53;
4) ДТ 53 КТ 31.

262. Відображення частини поточної заборгованості з фінансової оренди в обліку відображається записом:
1) ДТ 53 КТ 61;
2) ДТ 61 КТ 53
3) ДТ 15 КТ 53;
4) ДТ 10 КТ 53.

263. Якщо до закінчення договору фінансової оренди основних засобів залишається менше одного року, в обліку виконується запис:
1) ДТ 53 КТ 61;
2) ДТ 50 КТ 61;
3) ДТ 53 КТ 31;
4) ДТ 31 КТ 53.

264. Здійснення поточних фінансових інвестицій за рахунок довгострокових позик в обліку відображається записом:
1) ДТ 35 КТ 50;
2) ДТ 50 КТ 35;
3) ДТ 34 КТ 50;
4) ДТ 313 КТ 50.

265. Основним документом про трудову діяльність працівника, на підставі якого визначається стаж є:
1) Трудова книжка;
2) Трудовий контракт;
3) Трудовий договір;
4) Трудова угода.

266. При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 932 грн. У жовтні 23 робочі дні. Він відпрацював 22 робочі дні. Заробіток за жовтень складе:
1) Дт 92 Кт 66 891,48 грн.;
2) Дт 92 Кт 66 891,44 грн.;
3) Дт 92 Кт 66 932 грн.;
4) Дт 92 Кт 66 854,33 грн.

267. Для документування ручних та кінно-ручних робіт використовують:
1) Обліковий лист праці та виконаних робіт;
2) Табель обліку робочого часу;
3) Розрахунок нарахування заробітної плати працівникам тваринництва;
4) Обліковий лист тракториста-машиніста.

268. Визначити кореспонденцію рахунків: депоновано заробітну плату.
1) Дт 661 Кт 662;
2) Дт 662 Кт 661;
3) Дт 662 Кт 301;
4) Дт 301 Кт 662.

269. Утримання із заробітної плати працівників неповернутих своєчасно підзвітних сум в обліку відображається записом:
1) Дт 661 Кт 372
2) Дт 372 Кт 661
3) Дт 372 Кт 301
4) Дт 375 Кт 661

270. Сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівників – це:
1) Система оплати праці;
2) Форма оплати праці;
3) Закон України «Про оплату праці»;
4) Наказ про облікову політику.

271. Оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину – це:
1) Погодинна форма оплати праці;
2) Відрядна форма оплати праці;
3) Погодинно-преміальна система оплати праці;
4) Акордна система оплати праці.


272. Система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію) – це:
1) Пряма відрядна система оплати праці;
2) Погодинна форма оплати праці;
3) Відрядно – преміальна система оплати праці;
4) Відрядно – прогресивна система оплати праці.

273. Особа, яка утримує дитину інваліда має право на податкову соціальну пільгу в розмірі:
1) 200 %;
2) 100 %;
3) 150 %;
4) Не має права на податкову соціальну пільгу.

274. Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу:
1) Заробітна плата;
2) Дохід;
3) Премія;
4) Матеріальна допомога;

275. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових осіб – це:
1) Основна заробітна плата;
2) Заохочувальні виплати;
3) Додаткова заробітна плата;
4) Компенсаційні виплати.

276. Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці – це:
1) Додаткова заробітна плата;
2) Заохочувальні виплати;
3) Компенсаційні виплати;
4) Основна заробітна плата.

277. Законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) – це:
1) Мінімальна заробітна плата;
2) Посадовий оклад;
3) Прожитковий мінімум;
4) Відпустка.

278. Винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками включаються до фонду:
1) Основної оплати праці;
2) Додаткової заробітної плати;
3) Інших заохочувальних та компенсаційних виплат;
4) Не є складовими фонду оплати праці.

279. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер включаються до фонду:
1) Інших заохочувальних та компенсаційних виплат;
2) Додаткової заробітної плати;
3) Основної оплати праці;
4) Не є складовими фонду оплати праці.

280. Первинним документом для нарахування заробітної плати адміністративного персоналу є:
1) Табель обліку робочого часу;
2) Розрахунково-платіжна відомість;
3) Книга обліку розрахунків по оплаті праці;
4) Платіжна відомість.

281. Для обліку робочого часу і заробітку в рослинницьких підрозділах використовують:
1) Обліковий лист тракториста-машиніста;
2) Розрахунково-платіжна відомість;
3) Розрахунок нарахування заробітної плати працівникам тваринництва;
4) Подорожній лист трактора.

282. Методологічні засади обліку розрахунків за виплатами працівникам нормативно врегульовані:
1) П(С)БО 26;
2) П(С)БО 9;
3) П(С)БО 30;
4) П(С)БО 6.

283. Скласти кореспонденцію рахунків: нараховано заробітну плату працівникам дитячого садку, який перебуває на балансі підприємства:
1) Дт 949 Кт 66;
2) Дт 91 Кт 66;
3) Дт 66 Кт 949;
4) Дт 66 Кт 91.



284. Загальна сума утримань з працівника не може перевищувати від нарахованих йому доходів:
1) 50 %, однак цей відсоток може бути підвищено до 70 % у разі виплати аліментів;
2) 50 %;
3) 33 %;
4) 25%.

285. Які саме витрати не включають при визначенні первісної вартості запасів?
1) суми, що сплачують згідно з договором постачальнику;
2) суми ввізного мита;
3) витрати на збут;
4) ваша відповідь.

286. На які види наведених виплат нараховується єдиний соціальний внесок:
1) премія;
2) вихідна допомоги при припиненні трудового договору;
3) соціальні виплати за колективним договором;
4) вартість подарунків до свят.

287. Суму допомоги з тимчасової непрацездатності при її нарахуванні рекомендовано обліковувати за Кт субрахунку:
1) 663;
2) 652;
3) 662;
4) 661.

288. Якщо дохід фізичної особи становить 10000 грн., то ставка ПДФО:
1) для суми 9410 грн- 15%, а для суми перевищення 17%;
2) для суми 9410 грн- 17%, а для суми перевищення 15%;
3) 17%;
4) 15%.

289. Інвалід 2 групи в поточному місяці 2012 року за цивільно-правовою угодою заробив 1200 грн. Яка ПСП буде застосована до такого доходу:
1) пільга не застосовуватиметься;
2) 470,5 грн.;
3) 941 грн.;
4) 705,75.

290. Із перелічених категорій право на застосування ПСП 200% мають:
1) колишні в’язні концтаборів;
2) чорнобильці 1 категорії;
3) учні;
4) особи, чий сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 1320 грн.

291. ЄСВ на допомогу з тимчасової непрацездатності у складі фонду оплати праці аграрного підприємства складе:
1) 33,2% ;
2) 37,19% ;
3) 3,6%;
4) 2%.

292. До фонду оплати праці не входять:
1) допомога при народженні дитини;
2) оплата за класність водіям;
3) премія;
4) відпускні.

293. При обчисленні середньої заробітної плати у розрахунок не включають:
1) компенсацію витрат у відрядженні;
2) доплату за надурочні роботи;
3) доплату за високу професійну майстерність;
4) премію.

294. Розрахунок відпускних проводиться з урахуванням показника:
1) календарні дні за винятком святкових і неробочих;
2) робочі дні
3) календарні дні;
4) відпрацьовані дні.

295. Право на щорічну тарифну відпустку отримує працівник, що безперервно відпрацював на підприємстві:
1) 6 місяців;
2) 3 місяці;
3) 9 місяців;
4) 1 рік,

296. Утримання суми аліментів відображається кореспонденцію рахунків:
1) Дт 661 Кт 685;
2) Дт 685 Кт 661;
3) Дт 641 Кт 661;
4) Дт 661 Кт 641.

297. Якщо працівник виходить у відпустку 15 числа, то сумується його дохід:
1) з 1 по 1 число за 12 місяців, що передували місяцю виходу у відпустку;
2) з 1 по 15 число за 12 місяців, що передували місяцю виходу у відпустку;
3) з 1 по 1 число за 6 місяців, що передували місяцю виходу у відпустку;
4) з 1 по 15 число за 6 місяців, що передували місяцю виходу у відпустку.

298. З суми відпускних здійснюються утримання:
1) усі обов’язкові утримання;
2) не здійснюються утримання;
3) ПДФО;
4) ПДФО, ЄСВ.

299. Коефіцієнт страхового стажу у особи, що відпрацювала 7 років складе:
1) 80 %;
2) 60 %;
3) 100 %;
4) 40 %.

300. Якщо тимчасова непрацездатність працівника пов’язана з нещасним випадком або професійним захворюванням, то лікарняний компенсує:
1) повністю фонд соціального страхування;
2) повністю підприємство;
3) повністю працівник;
4) перші 5 днів підприємство, а з 6-го дня – фонд соціального страхування.

301. При розрахунку допомоги на випадок тимчасової непрацездатності підприємство-роботодавець оплачує:
1) робочі дні, що припадають на перші 5 календарних днів непрацездатності;
2) перші 5 робочих днів лікарняного;
3) робочі дні, починаючи з шостого дня непрацездатності;
4) календарні дні, починаючи з шостого дня непрацездатності.

302. Для визначення бар’єру надання соціальної пільги використовується показник:
1) прожиткового мінімуму;
2) мінімальної заробітної плати;
3) середнього заробітку;
4) сукупного доходу.

303. Податкова соціальна пільга з ПДФО не застосовується до інших доходів платника податку якщо:
1) він одночасно з основною роботою є приватним підприємцем;
2) він отримував благодійну матеріальну допомогу у звітному місяці;
3) він здійснював виплати за виконавчими листами;
4) він отримав кредит за місцем роботи.


304. Якщо дохід особи склав 900 грн., то утримання єдиного соціального внеску складуть:
1) 32,4 грн. ;
2) 3,24 грн. ;
3) 334,71 грн.;
4) 33,47 грн..

305. Трудовий договір може бути:
1) безстроковим;
2) строковим;
3) безстроковим або строковим;
4) Ваша відповідь.

306. Які виплати не входять до складу фонду оплати праці?
1) основна заробітна плата;
2) Надбавка за класність водіям автомобілів;
3) Одноразова допомога при народженні дитини;
4) Ваша відповідь.

307. Документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є:
1) обліковий лист праці та виконаних робіт;
2) наряд на відрядну роботу;
3) табель обліку робочого часу;
4) Ваша відповідь.

308. Відображено виплачену премію за виробничі досягнення з каси
1) Дебет рахунку 949 Кредит рахунку 301;
2) Дебет рахунку 661 Кредит рахунку 301;
3) Дебет рахунку 92 Кредит рахунку 301;
4) Ваша відповідь.

309. Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є:
1) наказ керівника;
2) висновок комісії із соціального страхування;
3) листок непрацездатності;
4) Ваша відповідь.

310. Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у розмірі
1)
100%


2)
80%


3)
60%


4) Ваша відповідь.

311. Вид капіталу, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов’язковій реєстрації у Державному реєстрі господарюючих одиниць це:
1) статутний;
2) резервний;
3) додатковий;
4) нерозподілений прибуток.

312. Учасники якого товариства відповідно до укладеного між ними договору здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном:
1) повного товариства;
2) ПАТ;
3) командитного товариства;
4) товариства з обмеженою відповідальністю.

313. Заборонено використовувати для формування статутного капіталу товариств:
1) бюджетні кошти;
2) кошти в іноземній валюті;
3) акції;
4) еквіваленти грошових коштів.

314. Зміни розміру статутного капіталу слід обов’язково підтверджувати зміною документів в органах Держреєстрації при:
1) збільшенні і зменшенні статутного капіталу;
2) збільшенні статутного капіталу;
3) зміна розміру статутного капіталу не потребує додаткового документування;
4) зменшення статутного капіталу.

315. Запис Дт 46 Кт 40 має зміст:
1) відображено заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу;
2) відображено погашення заборгованості акціонерів за передплатою на акції;
3) відображено внески засновників до статутного капіталу;
4) відображено викуп акцій власної емісії.

316. Погашення заборгованості акціонерів із внесків до статутного капіталу грошовими коштами в обліку відображається записом:
1) Дт 31 Кт 46;
2) Дт 46 Кт 31;
3) Дт 31 Кт 40;
4) Дт 40 Кт 31.

317. Нарахування податку на доходи фізичних осіб на дивіденди, отримані акціонерами в обліку відображається записом:
1) Дт 671 Кт 641;
2) Дт 641 Кт 671;
3) Дт 443 Кт 671;
4) дивіденди ПДФО не оподатковуються;.

318. Пайовий фонд зазвичай формують:
1) сільськогосподарські виробничі кооперативи;
2) повні товариства;
3) ПАТ;
4) командитні товариства.

319. Виділення паю члену кооперативу грошима відображається записом:
1) Дт 412 Кт 30,31;
2) Дт 443 Кт 46;
3) Дт 30,31 Кт 443;
4) Дт 30,31 Кт 412.

320. Запис Дт 10 Кт 42 має зміст:
1) безоплатно отримано основні засоби;
2) отримано внесок до статутного капіталу у вигляді основних засобів;
3) оприбутковано основні засоби від постачальника;
4) зменшено додатковий капітал на вартість ліквідованих основних засобів.

321. Різниця між продажною та номінальною вартістю первинно розміщених акцій акціонерних товариств обліковується у складі:
1) додаткового капіталу;
2) статутного капіталу;
3) резервного капіталу;
4) пайового капіталу.

322. Розмір резервного капіталу в акціонерних товариствах повинен бути:
1) не менше 25% статутного;
2) не більше 5% нерозподіленого прибутку звітного року;
3) не менше 5% нерозподіленого прибутку звітного року;
4) не більше 25% статутного.

323. Сума коштів резервного капіталу, спрямована на покриття збитків звітного періоду в обліку відображається записом:
1) Дт 43 Кт 442;
2) Дт 45 Кт 43;
3) Дт 442 Кт 43;
4) Дт 443 Кт 442.

324. Запис Дт 44 Кт 79 має зміст:
1) відображено фінансовий результат – збиток;
2) віднесено доходи на фінансові результати;
3) віднесено витрати на фінансові результати;
4) відображено фінансовий результат – прибуток;

325. Сума нерозподіленого прибутку відображається:
1) за Кт 44;
2) за Кт 46;
3) за Кт 79;
4) за Дт 44.

326. Сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу – це:
1) неоплачений капітал;
2) вилучений капітал;
3) резервний капітал;
4) пайовий капітал

327. Викуп в акціонера оплачених ним акцій з метою подальшого перепродажу в обліку відображається з використанням рахунка:
1) 45;
2) 44;
3) 43.
4) 40;

328. Зменшення розміру статутного капіталу на номінальну вартість анульованих акцій в обліку відображається записом:
1) Дт 40 Кт 45;
2) Дт 45 Кт 40;
3) Дт 40 Кт 46;
4) Дт 40 Кт 443.

329. Визнання доходу від передачі продукції засновнику у якості його частки при виході з товариства в обліку відображається записом:
1) Дт 67 Кт 70;
2) Дт 67 Кт 27;
3) Дт 36 Кт 70;
4) Дт 46 Кт 67.

330. При вирахуванні з активів балансу вартості власного капіталу отримають:
1) суму зобов’язань;
2) суму витрат майбутніх періодів;
3) суму доходів майбутніх періодів;
4) суму власного капіталу.

331. Облік витрат на придбання інструментів власного капіталу врегульовує:
1) П(С)БО 13;
2) П(С)БО 11;
3) П(С)БО 10;
4) П(С)БО 7.

332. Показник чистого (нерозподіленого) прибутку розкривається у формах звітності:
1) 1, 2, 4 ;
2) 1, 5; 6;
3) 4;
4) 1, 3.

333. До дня скликання установчих зборів особи, які підписані на акції, повинні внески на поточний рахунок не менше ніж:

1) 10% номінальної вартості акцій;
2) 50% номінальної вартості акцій;
3) 100% номінальної вартості акцій;
4) Ваша відповідь.

334. Визначено дохід від первісного визнання продукції озимої пшениці
1) Дебет рахунку 231 Кредит рахунку 940;
2) Дебет рахунку 710 Кредит рахунку 231;
3) Дебет рахунку 231 Кредит рахунку 710;
4) Ваша відповідь.

335. Оплачено дивіденди готівкою
1) Дебет рахунку 661 Кредит рахунку 301;
2) Дебет рахунку 685 Кредит рахунку 301;
3) Дебет рахунку 671 Кредит рахунку 301;
4) Ваша відповідь.

336. Рахунок 42 "Додатковий капітал" не включає такий субрахунок
1) Емісійний дохід;
2) Дооцінка активів;
3) Амортизація;
4) Ваша відповідь.

337. При збільшенні емісійного доходу кредитується рахунок (субрахунок):
1) "Емісійний дохід";
2) "Каса";
3) "Неоплачений капітал";
4) Ваша відповідь.

338. Відображено безоплатно одержані основні засоби
1) Дебет рахунку 10 Кредит рахунку 40;
2) Дебет рахунку 10 Кредит рахунку 46;
3) Дебет рахунку 10 Кредит рахунку 42;
4) Ваша відповідь.

339. Резервний капітал може бути використаний на
1) Покриття збитків;
2) Приєднання до статутного капіталу;
3) 1 і 2 вірно;
4) Ваша відповідь.

340. Оригінал податкової накладної зберігається у:
1) покупця;
2) продавця .
3) транспортної організації;
4) бенефіціара.

341. Запис Дт 98 Кт 641 має зміст:
1) відображення зобов’язань з податку на прибуток за даними податкового обліку;
2) відображено зобов’язання з податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку;
3) відображено сплату податку на прибуток;
4) відображено податкове зобов’язання з ПДВ.

342. Відображено дохід від вибуття легкового автомобіля, визнаного необоротним активом, що утримується для продажу:
1) Дебет рахунку 377 Кредит рахунку 712;
2) Дебет рахунку 712 Кредит рахунку 377;
3) Дебет рахунку 377 Кредит рахунку 742;
4) ваша відповідь.

343. Зобов’язання зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку відображається записом:
1) Дт 91 Кт 641;
2) Дт 641 Кт 92;
3) Дт 98 Кт 641;
4) Дт 641 Кт 644.

344. Якщо площа земельних угідь (рілля) 100 га, то в першому кварталі зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку складе при оцінці 4000 грн. за 1 га.
1) 6000 грн.;
2) 3000 грн.;
3) 3600 грн.;
4) 7200 грн..

345. Податковий кредит з ПДВ за фактом сплати авансу постачальнику відображається записом:
1) Дт 641 Кт 644;
2) Дт 644 Кт 641;
3) Дт 641 Кт 631;
4) Дт 371 Кт 641.

346. Облік ПДФО ведеться на рахунку:
1) 641;
2) 642;
3) 644;
4) 92.

347. Сплата фіксованого сільськогосподарського податку в обліку відображається записом:
1) Дт 641 Кт 311;
2) Дт 311 Кт 641;
3) Дт 91 Кт 641;
4) Дт 641 Кт 631.

348. Утримання податку на доходи фізичних осіб в обліку відображається записом:
1) Дт 661 Кт 641;
2) Дт 641 Кт 661;
3) Дт 92 Кт 641;
4) Дт 641 Кт 92.

349. Нарахування ПДВ на роздану в рекламних цілях продукцію, відображається записом:
1) Дт 93 Кт 641;
2) Дт 641 Кт 93;
3) Дт 70 Кт 641;
4) Дт 641 Кт 70.



350. Запис Дт 643 Кт 641 має зміст:
1) відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ при одержанні попередньої оплати;
2) відображено суму податкового кредиту з ПДВ при одержанні авансу;
3) відображено зобов’язання зі сплати акцизного збору при реалізації підакцизних товарів;
4) погашено заборгованість за обов’язковими платежами перед бюджетом.

351. Зведеним регістром обліку податкового зобов’язання і кредиту з ПДВ є:
1) реєстр виданих і отриманих податкових накладних;
2) декларація з ПДВ;
3) книга придбання;
4) книга продаж.

352. Придбано пальне у постачальника на умовах після оплати на суму 1200 грн., у т.ч. ПДВ. В обліку ПДВ з цієї операції буде відображено записом:
1) Дт 641 Кт 631 200 грн;
2) Дт 641 Кт 631 240 грн;
3) Дт 641 Кт 644 240 грн;
4) Дт 641 Кт 644 200 грн.

353. ЄСВ не сплачується з таких видів доходів:
1) витрати на відрядження;
2) відпускні;
3) премія;
4) лікарняні.

354. Витратами визнаються:
1) платежі за договорами оренди;
2) платежі за договорами комісії;
3) погашення одержаних позик;
4) попередня оплата робіт.

355. До складу загальновиробничих витрат виключаються:
1) витрати на оплату праці бригадира рільничої бригади;
2) витрати на утримання магазину;
3) витрати на послуги зв’язку;
4) витрати на амортизацію приміщення офісу.

356. За ознакою реагування на зміну обсягу виробництва витрати поділяються на:
1) постійні і змінні;
2) прості і комплексні;
3) розподілені та нерозподілені;
4) прямі і непрямі.

357. До виробничої собівартості продукції включаються:
1) загальновиробничі витрати;
2) адміністративні витрати;
3) витрати на збут;
4) інші операційні витрати.

358. Витрати на сплату відсотків за кредитами відносяться до складу витрат:
1) фінансових;
2) інших;
3) інших операційних;
4) інвестиційної діяльності.

359. Фінансові витрати списуються в кінці періоду на фінансовий результат:
1) так, крім випадків створення кваліфікаційних активів;
2) ні, вони відносяться на собівартість продукції;
3) ні;
4) так у всіх випадках.

360. Методологічні засади обліку фінансових витрат визначає:
1) П(С)БО 16 та П(С)БО 31;
2) П(С)БО 9;
3) П(С)БО 16;
4) П(С)БО 31.

361. Втрати від участі в капіталі внаслідок негативного фінансового результату об’єктів інвестування відображається за:
1) Дт 96;
2) Кт 96;
3) Дт 79;
4) Дт 947.

362. Якщо здійснюється обмін продукцією, яка є подібною та має однакову справедливу вартістю:
1) дохід не визнається;
2) дохід визнається;
3) визнаються витрати;
4) здійснюється збільшення справедливої вартості.


363. Дохід у вигляді відсотків за зберігання коштів на поточному рахунку в банку відображається:
1) за Кт 719 ;
2) за Дт 719 ;
3) за Кт 72;
4) за Кт 74.

364. Доходи від участі в капіталі відносяться:
1) до доходів інвестиційної діяльності;
2) до доходів операційної діяльності;
3) до доходів фінансової діяльності;
4) до доходів надзвичайної діяльності;

365. В кінці періоду для закриття загальновиробничих витрат виконується запис:
1) Дт 23 Кт 91;
2) Дт 91 Кт 23;
3) Дт 79 Кт 91;
4) Дт 91 Кт 79.

366. Які з витратних рахунків можуть мати сальдо на кінець звітного періоду:
1) 23;
2) 96;
3) 92;
4) 91.

367. Втрати сум поточного рахунка в іноземній валюті від зниження курсу американського долара відображаються записом:
1) Дт 945 Кт 312;
2) Дт 312 Кт 945;
3) Дт 312 Кт 714;
4) Дт 942 Кт 311.

368. Сума уцінки необоротних активів та фінансових інвестицій відображається на рахунку:
1) 97;
2) 90;
3) 96;
4) 95.

369. Не визнаються доходами:
1) аванси в рахунок оплати продукції;
2) роялті;
3) відсотки за зберігання коштів на поточному рахунку;
4) отримана наперед орендна плата за користування приміщенням.

370. Визнання доходу за фактом реалізації зерна відображається записом:
1) Дт 36 Кт 70;
2) Дт 90 кт 27;
3) Дт 37 Кт 71;
4) Дт 70 Кт 36.

371. Якщо кредиторську заборгованість можна не погашати за фактом банкрутства кредитора, то вона відображається:
1) за Кт 717;
2) за Дт 717;
3) за Кт 943;
4) за Кт 63 .

372. Запис Дт 10 Кт 74 має зміст:
1) відображено лишки основних засобів оприбуткованих при інвентаризації;
2) відображено дохід від передачі об’єкта основних засобів в оренду;
3) відображено дооцінку основних засобів;
4) відображено оприбуткування основних засобів, придбаних у постачальника.

373. Отримання в касу суми страхового відшкодування від страхової організації за загибле майно відображається записом:
1) Дт 30 Кт 75;
2) Дт 30 Кт 73;
3) Дт 99 Кт 30;
4) Дт 30 Кт 99.

374. Рахунки обліку витрат класу 8 відкриваються в розрізі:
1) елементів витрат;
2) статей витрат.
3) видів витрат;
4) реагування витрат на зміну обсягів виробництва.

375. Створення резерву сумнівних боргів в обліку відображається записом:
1) Дт 944 Кт 38;
2) Дт 79 Кт 944;
3) Дт 38 Кт 944;
4) Дт 38 Кт 36.

376. Методологічні засади відображення в обліку інформації про доходи визначає:
1) П(С)БО 15;
2) П(С)БО 13;
3) П(С)БО 11;
4) П(С)БО 16.

377. Запис Дт 66 Кт 70 має зміст:
1) визначено дохід від погашення заборгованості з оплати праці у натуральній формі;
2) нараховано оплату праці працівникам збуту;
3) відображено дохід від реалізації продукції;
4) відображено списання депонованої заробітної плати.

378. За дебетом рахунка 70 відображається:
1) належна до сплати сума непрямих податків;
2) доходи від лишків активів при інвентаризації;
3) збільшення доходу від реалізації продукції;
4) списання собівартості реалізованої продукції.

379. Чи тотожними є поняття дохід і прибуток:
1) ні;
2) так.
3) так, але лише щодо основної діяльності підприємства;
4) ні, але лише щодо основної діяльності підприємства.

380. Рахунки класу 7 в кінці звітного періоду:
1) закриваються на рахунок 79;
2) закриваються на рахунок 44;
3) відносяться на собівартість реалізованої продукції ;
4) закриваються на рахунок класу 8 .

381. До складу доходів у податковому обліку не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) дивіденди;
3) суми фінансової допомоги на поворотній основі;
4) доходи від торгівлі цінними паперами.

382. До податкової знижки з ПДФО платник податку має право включити:
1) частину відсотків за іпотечним кредитом;
2) витрати на навчання в аспірантурі;
3) витрати на послуги стільникового зв’язку;
4) суму продажу продукції з власної присадибної ділянки.

383. За термінами складання фінансова звітність поділяється на:
1) Річну та квартальну;
2) Повну та скорочену;
3) Фінансову та управлінську;
4) Внутрішню і зовнішню.

384. Скільки форм фінансової звітності подають малі підприємства:
1) 2;
2) 6;
3) 5;
4) 4.

385. При підсумуванні валюти Балансу основні засоби включаються:
1)За залишковою вартістю;
2) За первісною вартістю;
3) За сумою накопиченого зносу;
4) За купівельною вартістю.

386. При підсумуванні валюти Балансу дебіторська заборгованість включається за оцінкою:
1) За чистою реалізаційною вартістю;
2) За справедливою вартістю;
3) За сумою резерву сумнівних боргів;
4) За первісною вартістю.

387. Від’ємні показники статей у Балансі
1) Наводяться в дужках „( )”;
2) Наводяться зі знаком „-”;
3) Наводяться зі знаком „+”;
4) Не наводяться.

388. Розрахунок чистого прибутку (збитку) проводяться у розділі Звіту про фінансові результати:
1) 1;
2) 2;
3) 3;
4) 4.

389. Шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції відповідних податків і зборів, знижок визначається чистий дохід у:
1) Звіті про Фінансові результати;
2) Балансі;
3) Звіті про рух грошових коштів;
4) Звіті про власний капітал;

390. У звіті про рух грошових коштів дані про накопичення й використання грошових коштів наводяться у розрізі:
1) Видів діяльності;
2) Рахунків обміну;
3) Матеріально-відповідальних осіб;
4) кварталів.

391. В Україні застосовується метод складання Звіту про рух грошових коштів:
1) Не прямий;
2) Прямий;
3) Сальдовий;
4) Перехресний.

392. Помилки при складанні звітності виправляються шляхом:
1) Коригування сальдо нерозподіленого прибутку;
2) „червоного сторно”;
3) Збільшення показника суттєвості звітності;
4) Виправлення із здійсненням підпису особи, яка його дозволила.

393. Облікова політика підприємства розкривається в:
1) Примітках до фінансової звітності;
2) Звіті про рух грошових коштів;
3) Звіті про фінансові результати;
4) Балансі.

394. При отриманні основного засобу безоплатно виконується запис:
1) Дт 155 Кт 424;
2) Дт 153 Кт 424;
3) Дт 10 Кт 424;
4) Дт 152 Кт 71.

395. Одержані у фінансову оренду об’єкти основних засобів оприбутковуються записом:
1) Дт 10 Кт 63;
2) Дт 15 Кт 53;
3) Дт 10 Кт 46;
4) Дт 01.

396. Сума амортизації патенту на сорт троянди “Рожевий ранок” у садовому господарстві відображається записом:
1)
Дт
23
Кт
12;


2)
Дт
12
Кт
133;

3)
Дт
133
Кт
12;

4)
Дт
23
Кт
133.


397. На якому субрахунку ведуть облік відходів виробництва, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації:
1) 209;
2) 208;
3) 24;
4) 236.

398. Безоплатно отримані виробничі запаси відображаються такими бухгалтерськими записами:
1) Дт 20 Кт 718;
2) Дт 20 Кт 442;
3) Дт 718 Кт 20;
4) Дт 441 Кт 20.

399. Скласти кореспонденцію рахунків: нараховано лікарняні за рахунок роботодавця:
1) Дт 949 Кт 661;
2) Дт 92 Кт 661;
3) Дт 66 Кт 652;
4) Дт 652 Кт 663.


400. Який первинний документ є підставою для оприбуткування нафтопродуктів від нафтозбутових організацій?
1) Паспортні якості нафтопродуктів;
2) Товарно-транспортна накладна;
3) Рахунок фактура;
4) Ваша відповідь.










ДОДАТКОВІ тестові завдання для самоперевірки знань фахівцями ОКР «Бакалавр» напряму
6.030509 «Облік і аудит»
На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.
Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.





























1. Як впливають на балансову вартість інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі, нараховані доходи?
1) зменшують балансову вартість інвестицій;
2) збільшують балансову вартість інвестицій;
3) не змінюють балансову вартість інвестицій;
4) коригують балансову вартість інвестицій.

2.Сума амортизації премії списується:
1) Дт 522 ;
2) Дт 92;
3) Дт 949;
4) Дт 91.


3. Кількість розрахунків з амортизації основних засобів за звітний період у бухгалтерському обліку складає:
1) 6;
2) 12;
3) 4;
4) 2;

4. Працівник, який перебував у відрядженні на власному автомобілі, подав звіт про використання коштів у відрядженні з такими позиціями:
а) витрачене пальне – 75 грн.;
б) добові (1 доба) – 36 грн.; в) сплата штрафу за неправильне паркування – 51 грн.;
г) витрати на проживання в готелі – 40 грн. Сума до відшкодування за звітом складе:
1) 145 грн.;
2) 151 грн.;
3) 202 грн.;
4) 115 грн.

5. Станом на 1.04. звітного року за звітною особою Петровим П.П. обліковано заборгованість 100 грн. за попереднім авансом. 5.04. Петрову видано в підзвіт 300 грн. Наслідки для підприємства:
1) штраф 75 грн.;
2) штраф 25 грн.;
3) штраф 100 грн.;
4) норм чинного законодавства не порушено.

6. Граничний термін звітування за авансом 12.04. звітного року. Фактично підзвітною особою надано звіт про використання коштів у відрядженні 19.04. на суму 200 грн. Наслідки:
1) санкція на підприємство 50 грн., на фізичну особу – 30 грн.;
2) санкція на підприємство 50 грн.;
3) санкція на підприємство 50 грн., на фізичну особу – 50 грн.;
4) санкція на підприємство 30 грн., на фізичну особу – 50 грн.

7. У бухгалтерському обліку нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, але не більше:
1) 10 років;
2) обмежень немає;
3) 20 років;
4) 5 років.

8. Платне право прокласти через чужу ділянку водопровід до своєї ділянки буде одержано, якщо наявне:
1) право власності на земельну ділянку;
2) право користування земельною ділянкою;
3) право земельного сервітуту;
4) право на продаж.

9. При вибутті запасів за методом ФІФО їх оцінка здійснюється за:
1) собівартістю перших за часом надходженням запасів;
2) фактична собівартість заготівлі;
3) собівартість останні за надходженням закупок;
4) планова собівартість придбання.

10. Накладна внутрішньогосподарського призначення щодо виробничих запасів посвідчує кореспонденцію:
1) Дт 20 Кт 20;
2) Дт 20 Кт 63;
3) Дт 23 Кт 20;
4) Дт 92 Кт 20.

11. До первісної вартості запасів включають такі витрати:
1) відсотки за користування комерційними кредитами;
2) вартість посередницьких послуг, пов’язаних з придбанням запасів;
3) вартість послуг транспортної організації по перевезенню запасів;
4) вартість витрат, безпосередньо не пов’язаних з придбанням запасів.


12. Амортизація вартості виробничого обладнання відноситься:
1) до інших прямих витрат;
2) до загальновиробничих витрат;
3) до інших операційних витрат.
г) до накладних витрат.

13. На які об’єкти обліку розподіляються загальновиробничі витрати тваринництва:
1) тваринництво;
2) капітальні вкладення;
3) реалізація;
4) витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання.

14. Запасні частини, витрачені при поточному ремонті токарного верстата, відносяться на рахунок:
1) „Допоміжне виробництво”;
2) „Капітальні інвестиції”;
3) „Загальновиробничі витрати”;
4) „Інші витрати операційної діяльності”.

15. Розрахунки з квартиронаймачами або батьками дітей за відвідування дитячих закладів в обліку відображаються на субрахунку:
1) 377 ;
2) 682;
3) 683;
4) 685 .

16. Як приймаються на облік шини, які знімаються з вантажних автомобілів через непридатність для подальшої експлуатації?
1) Дебет рахунку 209 Кредит рахунку 2342;
2) Дебет рахунку 207 Кредит рахунку 207;
3) Дебет рахунку 946 Кредит рахунку 207;
4) Ваша відповідь.

17. Забезпечення на виплату відпусток працівникам в обліку відноситься до:
1) поточних зобов’язань;
2) довгострокових зобов’язань;
3) власного капіталу;
4) доходів.

18. Сума амортизації дисконту довгострокових облігацій в обліку відображається у складі:
1) фінансових витрат;
2) фінансових доходів;
3) витрат майбутніх періодів;
4) інших операційних витрат.

19. Зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, відображається:
1) за кредитом рахунку 17;
2) за дебетом рахунку 17;
3) за дебетом рахунку 54;
4) за кредитом рахунку 54.

20. Якщо ринкова ціна довгострокових облігацій перевищує їх номінальну вартість, то вони реалізовані:
1) з премією;
2) з дисконтом;
3) за справедливою вартістю;
4) за теперішньою вартістю.

21. Нараховані лікарняні за рахунок фонду соціального страхування в обліку відображаються записом:
1) Дт 378 Кт 66;
2) Дт 652 Кт 651;
3) Дт 66 Кт 652;
4) Дт 92 Кт 652.

22. Сума заробітної плати становить 813 грн., сума ПДФО - ?:
1) 46,98 грн.;
2) 117,56 грн.;
3) 121,95 грн.;
4) 76,58 грн.

23. Юридичні або фізичні особи, які незалежно від їх організаційно-правового статус та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність органам – це:
1) Податковий агент;
2) Банківська установа;
3) Податкова державна адміністрація;
4) Товариство з обмеженою відповідальністю.

24. Відображена залишкова вартість автомобіля, визнаного необоротним активом, що утримується для продажу:
1) Дебет рахунку 286 Кредит рахунку 105;
2) Дебет рахунку 976 Кредит рахунку 105;
3) Дебет рахунку 942 Кредит рахунку 286;
4) ваша відповідь.

25. Базою оподаткування ПДФО є:
1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
2) заробітна плата фізичної особи за відрядною та погодинною системою;
3) заробітна плата фізичної особи за вирахуванням сум допомоги з тимчасової непрацездатності;
4) прибуток фізичної особи, отриманий як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

26. Щорічну тарифну відпустку працівника за його бажанням може бути поділено на частини, якщо основна її частина не буде меншою ніж:
1) 14 днів;
2) 10 днів;
3) 12 днів;
4) 16 днів.

27. Чи нараховується допомога з тимчасової непрацездатності, якщо працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати?
1) Так;
2) Ні ;
3) В окремих випадках;
4) Ваша відповідь.

28. За ознакою участі в управлінні акціонерам публічного акціонерного товариства більш вигідно мати:
1) прості акції;
2) привілейовані акції;
3) іменні акції;
4) валютні акції.

29. Вартість безоплатно одержаних необоротних активів є складовою:
1) додаткового капіталу;
2) пайового капіталу;
3) статутного капіталу;
4) нерозподіленого прибутку.

30. Якщо у звітному році акціонерне товариство отримало 100000 грн. нерозподіленого прибутку, то на формування резервного капіталу слід спрямувати:
1) не менше 5000 грн.;
2) не менше 10000 грн.;
3) не менше 50000 грн.;
4) не менше 25000 грн.

31. Для обліку суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та їх оцінкою призначено рахунок:
1) 54;
2) 17;
3) 64;
4) 98.

32. Отримано аванс від покупця під майбутнє постачання на суму 1200 грн, крім того ПДВ. ПДВ з означеної операції в обліку буде відображено записом:
1) Дт 643 Кт 641 240 грн;
2) Дт 643 Кт 641 200 грн;
3) Дт 70 Кт 641 240 грн;
4) Дт 681 Кт 641 200 грн.

33. Збільшення частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування відображається записом:
1) Дт 141 Кт 72;
2) Дт 72 Кт 141;
3) Дт 36 Кт 719;
4) Дт 35 Кт 73.


34. Зменшення раніше нарахованої суми податку на прибуток в обліку відображається записом:
1) Дт 641 Кт 98
2) Дт 98 Кт 641
3) Дт 98 Кт 17
4) Дт 793 Кт 981

35. Податки, що стягуються внаслідок придбання і накопичення матеріальних благ та залежить від масштабів об’єкта оподаткування – це:
1) прямі;
2) непрямі.
3 )опосередковані;
4) накладні.

36. Які з операцій звільнені від оподаткування ПДВ:
1) операції з постачання періодичних друкованих видань;
2) операції з постачання косметичних засобів;
3) операції з постачання продуктів швидкого харчування;
4) операцій з постачання учнівських зошитів.

37. Метод оцінки за ефективною ставкою відсотка застосовується до
1) боргових інвестицій;
2) пайових інвестицій;
3) цінних паперів;
4) еквівалентів грошових коштів.

38. Якщо за відсутності комірника з причини хвороби відпуск матеріалів здійснював експедитор, що призвело до нестачі, відповідальність за збитки покладаються на:
1) на комірника, якщо залишки по складу не були прийняті експедитором на початку першого дня відпуску під підпис;.
2) комірника у будь-якому випадку;
3) експедитора, як такого, що спричинив нестачу;
4) головного бухгалтера, що не організував схоронність запасів.

39. Для цілей обліку і оподаткування матеріальна допомога, отримана усіма працівниками відділу, що мають посадовий оклад нижчий прожиткового мінімуму вважається:
1) зарплатою;
2) благодійною допомогою;
3) цільовим фінансуванням;
4) премією.















































АУДИТ

























1. Згідно класифікації за суб’єктами проведення аудит буває:
1) дедуктивний;
2) індуктивний;
3) зовнішній;
4) екологічний.

2. До переліку консультаційних послуг аудиторської фірми не відносять:
1) підтвердження вірогідності фінансової звітності;
2) відновлення бухгалтерського обліку;
3) підбір кандидатів на керівні посади;
4) автоматизація бухгалтерського обліку.

3. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права:
1) отримувати необхідні документи, що мають відношення до предмету перевірки;
2) залучати до перевірки на договірних засадах фахівців іншого профілю;
3) накладати фінансові санкції;
4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей.

4. Згідно МСА аудиторські процедури це:
1) порядок занесення аудиторської фірми до реєстру Аудиторської палати України;
2) відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів;
3) здача кваліфікаційного екзамену на одержання сертифікату аудитора України;
4) класифікація послуг, що надаються аудиторами.

5. Згідно МСА зовнішній аудит – це:
1) процесуальна дія, яка встановлює причетність осіб до здійснення порушень;
2) незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку та вірогідності фінансової звітності;
3) система контрольних дій, які здійснюються за дорученням керівника вищестоящого органу;
4) перевірка дотримання працівниками підприємства посадових обов’язків, а також нормативно-правових актів.

6. Аудитор зобов’язаний після проведення перевірки фінансової звітності підприємства видати керівнику:
1) висновок, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;
2) акт перевірки, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності;
3) звіт, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;
4) висновок, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності та фінансовий стан підприємства.
7. Форми та методи проведення аудиторської перевірки визначає:
1) аудиторська фірма;
2) Аудиторська палата України;
3) Міністерство фінансів України;
4) клієнт, який запросив аудиторську фірму для перевірки.

8. Згідно МСА термін аудиторська вибірка означає використання аудиторських процедур:
1) стосовно менше ніж 100% масиву інформації;
2) стосовно 100% інформації;
3) стосовно менше ніж 50% інформації;
4) стосовно менше ніж 80% інформації

9. Офіційний документ, засвідчений підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається в установленому порядку і включає думку щодо достовірності звітності, це:
1) аудиторський звіт;
2) робочі документи аудитора;
3) незалежний аудиторський висновок;
4) лист аудитора.

10. Кому подається аудиторський висновок:
1) Контрольно-ревізійній службі України;
2) підприємству-замовнику;
3) постачальникам клієнта;
4) Аудиторській палаті України.

11. Чим визначається організаційна структура управління аудиторською фірмою:
1) видами аудиторських послуг, їх складністю і масштабністю;
2) галузевими особливостями та діючим законодавством;
3) вимогами чинного законодавства;
4) усі відповіді вірні.

12. Строк проведення аудиторської перевірки не повинен перевищувати:
1) трьох тижнів;
2) двох місяців;
3) 10 днів;
4) 1,5 місяця.

13. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються:
1) експертним висновком;
2) протоколом;
3) аудиторським висновком;
4) службовою запискою.

14. База даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю, називається:
1) план реєстрації;
2) реєстр;
3) збірник;
4) немає правильної відповіді.

15. Юридична особа, яка безпосередньо займається аудиторською діяльністю і може створюватися на підставі будь-яких форм власності, називається:
1) аудитор;
2) аудиторська фірма;
3) суб'єкт аудиторської діяльності;
4) Спілка аудиторів України.

16. Сканування – це методичний прийом проведення аудиту, який передбачає:
1) особисте ознайомлення з предметом дослідження;
2) одержання письмової або усної інформації від клієнта;
3) загальна характеристика можливостей клієнта на підставі візуального огляду;
4) безперервний по елементний перегляд інформації.

17. До складу аналітичних процедур в аудиті не входить:
1) порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з плановими;
2) порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з прогнозованими;
3) аналіз показників бухгалтерської звітності;
4) аналіз змін податкового законодавства.

18. Аналітичні процедури в аудиті це:
1) оцінка фінансової інформації, зроблена на основі аналізу взаємозв’язків між фінансовими і не фінансовими даними;
2) оцінка взаємозв'язків між окремими елементами фінансової звітності;
3) оцінка фінансового стану підприємства;
4) усе перелічене вірне.

19. Процедури отримання аудиторських доказів включають:
1) інспектування і спостереження;
2) запит та підтвердження;
3) обчислювання та аналітичні процедури;
4) усе наведене вище правильне.

20. Перевірка документів за їх змістом передбачає:
1) встановлення законності і доцільності господарських операцій;
2) закріплення матеріально відповідальних осіб за матеріальними цінностями;
3) виявлення випадків невиправданих виправлень;
4) визначення порушень та винуватих осіб.

21. Для підтвердження юридичної сили документа застосовується такий методичний прийом аудиту:
1) формальна перевірка;
2) перевірка по суті;
3) арифметична перевірка;
4) спостереження.

22. Принцип «обачливості» в аудиті обумовлює:
1) підтвердження підписами посадових осіб усіх даних;
2) недовіру до інформації, що представлена персоналом клієнта;
3) очікування в обліку потенційних збитків. а ніж прибутків;
4) перерахунок аудитором даних всіх розрахунків, особливо з бюджетом.

23. Обсяг, види, склад і зміст робочих документів визначається:
1) самостійно аудитором (аудиторською фірмою);
2) мають чітко регламентовану форму;
3) мають чітку форму тільки в окремих сферах аудиту;
4) Спілкою Аудиторів України.

24. На думку аудитора про достатність аудиторських доказів впливають такі фактори:
1) джерело та надійність наявної інформації, ризик контролю;
2) результати попередньої перевірки податковими органами;
3) результати попереднього аудиту;
4) точка зору замовника аудиторської перевірки.

25. Аудитор здійснює вибірку документів на відвантаження готової продукції з метою визначення, чи були складені рахунки-фактури. Цей тест виконується з метою досягнення:
1) правильності складання документів;
2) оцінки об'єктів обліку;
3) повноти документування;
4) недостовірності операції.

26. Який прийом контролю застосовується для перевірки наявності товарів на складах:
1) документальний контроль оптових товарних операцій;
2) прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів;
3) прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів;
4) фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів.

27. За обсягом ревізованих документів розрізняють перевірки:
1) суцільні і вибіркові;
2) суцільні і поточні;
3) вибіркові і накопичені;
4) вибіркові і поточні.

28. Система контрольних дій, спрямована на вивчення однієї чи декількох сторін виробничої або господарсько-фінансової діяльності підприємства – це:
1) суцільна перевірка;
2) формальна перевірка;
3) вибіркова перевірка;
4) тематична перевірка.

29. Інформація, отримана аудитором для висловлення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту, називається:
1) аудиторський ризик;
2) аудиторський доказ;
3) аудиторські процедури;
4) аудиторська діяльність.

30. Особи, які не склали іспит на підтвердження наявності певних знань з питань аудиту:
1) мають право його повторно скласти, але іншій комісії;
2) мають право його повторно скласти не раніше як через рік після прийняття рішення АПУ;
3) мають право його повторно скласти не раніше як через рік;
4) не мають право його більше складати.

31. Яким методом проводиться перевірка касових операцій:
1) вибірковим;
2) комбінованим;
3) суцільним;
4) на вибір аудитора.

32. Якість аудиторських перевірок контролює:
1) Державна податкова адміністрація України;
2) Міністерство фінансів України;
3) Кабінет міністрів України;
4) Аудиторська палата України.

33. Припинення дії сертифікату аудитора здійснюється за умови:
1) відмови видачі аудиторського висновку;
2) видачі негативного аудиторського висновку;
3) закриття аудиторської фірми;
4) встановлення фактів низької якості аудиту.

34. Що є спільним між зовнішнім і внутрішнім аудитом:
1) мета;
2) результати;
3) прийоми, способи, методи дослідження;
4) суб’єкт аудиту.

35. Аудиторська палата України:
1) створюється і функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування;
2) є державною організацією;
3) її діяльність координується Спілкою аудиторів України;
4) її діяльність координується Президентом України.

36. При плануванні аудиту оформляють:
1) план і програму аудиторської перевірки;
2) поточний і перспективний плани;
3) поточний і стратегічний плани;
4) аудиторське досьє.

37. Завершальна стадія аудиторської перевірки включає в себе:
1) формування аудиторського висновку;
2) класифікація виявлених порушень;
3) аналіз аудиторських доказів;
4) визначення аудиторського ризику.

38. Згідно МСА програма аудиту – це:
1) визначення напрямків перевірки;
2) детальний перелік змісту аудиторських процедур;
3) перелік головних інформаційних джерел;
4) перелік робочих документів аудитора.

39. До програми аудиту запасів не включається:
1) правильність розрахунку і списання торгової націнки;
2) правильність оцінки готової продукції;
3) правильність відображення в обліку пересортиці;
4) правильність оцінки основних засобів.

40. Програму проведення аудиторської перевірки аудитор складає:
1) перед укладанням договору на проведення аудиту;
2) перед складанням плану аудиту;
3) під час документального оформлення аудиту на етапі фактичної перевірки;
4) після того, як аудитор провів тестування системи внутрішнього контролю.

41. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:
1) правильність оцінки та введення в експлуатацію;
2) правильність нарахування зносу;
3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт;
4) правильність формування резерву безнадійних боргів.

42. На якому етапі складається аудиторський висновок:
1) етап планування;
2) етап фактичної перевірки;
3) ознайомлення з діяльністю підприємства-клієнта;
4) етап узагальнення результатів аудиторської перевірки.

43. Яких двох видів буває аудиторська документація:
1) робоча та реєстраційна;
2) підсумкова та поточна;
3) робоча та підсумкова;
4) робоча та планова.

44. Ефективність діяльності внутрішнього аудитора забезпечується лише у разі:
1) його залежності від керівників підрозділів, роботу яких він перевіряє;
2) його незалежності від керівників підрозділів, роботу яких він перевіряє;
3) його залежності від зовнішніх аудиторів;
4) немає правильної відповіді.

45. Мета організації на підприємстві внутрішнього аудиту:
1) захист інтересів власників щодо збереження власності, економного та ефективного використання ресурсів;
2) отримання надійної та повної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень;
3) забезпечення дотримання всіма працівниками своїх посадових обов'язків відповідно до цілей підприємства;
4) усі відповіді вірні.

46. Внутрішні аудитори несуть відповідальність:
1) перед власниками, менеджерами за якість і своєчасність виконання покладених обов'язків і за дотримання повноважень;
2) згідно з умовами договору на проведення аудиторської перевірки - перед клієнтом;
3) за порушення порядку зайняття аудиторською діяльністю - позбавлення сертифікату, виключення із Реєстру;
4) перед Спілкою аудиторів України.

47. Результатом проведення внутрішньої аудиторської перевірки є:
1) безумовно-позитивний висновок;
2) аудиторський висновок;
3) звіт керівнику;
4) модифікований висновок.

48. Роль і функції підсистеми внутрішнього аудиту визначаються:
1) Аудиторською палатою України;
2) чинним законодавством;
3) зовнішнім аудитором-консультантом;
4) керівництвом підприємства.

49. Запровадження внутрішнього контролю на підприємстві допомагає:
1) вчасно реагувати на критичні ситуації, що можуть скластись на підприємстві;
2) ретельніше контролювати фінансово-господарську діяльність на підприємстві;
3) допомагати керівнику при прийнятті управлінських рішень;
4) всі відповіді вірні.

50. До властивого ризику, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
1) ризик аналітичного огляду;
2) ризик тестового контролю;
3) ризик викривлення залишку по рахунку;
4) ризик системи обліку.

51. До ризику контролю, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
1) внутрішні фактори;
2) ризик системи обліку;
3) ризик тестового контролю;
4) політику управління підприємством.

52. До ризику не виявлення, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
1) зовнішні фактори;
2) ризик системи обліку;
3) оцінка системи внутрішнього контролю;
4) ризик тестового контролю.

53. Навмисні дії однієї або декількома посадовими особами, що зумовлюють неправильне відображення фінансової та іншої господарської діяльності називаються:
1) маніпулювання;
2) шахрайство;
3) помилка;
4) перекручення.

54. Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені - це ...
1) ризик суттєвих викривлень;
2) аудиторський ризик;
3) ризик контролю;
4) властивий ризик.

55. Яка вірогідність аудиторського ризику є нормальною
1) від 0% до 100%;
2) від 0% до 20%;
3) від 2% до 5%;
4) від 0% до 3%.

56. Помилки пов'язані з неправильним розподіленням операцій по облікових періодах, коли їх відображають у фінансовій звітності «не свого» звітного періоду, виникають внаслідок:
1) неповноти відображення операцій;
2) необґрунтованості облікових записів;
3) помилок в періодизації;
4) помилок у записах.

57. Інформація, що виявлена аудитором і підтверджує наявність помилок чи відхилень, передається до:
1) Арбітражного суду України;
2) Господарського суду України;
3) керівництва підприємства;
4) кредиторів підприємства.

58. Чи повинна бути інформація, яка міститься у фінансових звітах, зіставною:
1) так;
2) ні;
3) ні, якщо цього не вимагають МСА;
4) вірна відповідь відсутня.

59. До видів аудиторських доказів за джерелами отримання не відносять:
1) докази, отримані у формі усних пояснень;
2) докази, отримані із зовнішніх джерел;
3) докази, отримані із внутрішніх джерел;
4) докази, отримані аудитором безпосередньо.

60. До тверджень про залишки на рахунках на кінець періоду відносять:
1) права та зобов'язання;
2) наявності;
3) відсічення операцій та подій;
4) класифікації та зрозумілості.

61. Відповідність аудиторських доказів - це:
1) критерій оцінки якості аудиторських доказів;
2) критерій оцінки кількості аудиторських доказів;
3) критерій оцінки адекватності аудиторських доказів;
4) критерій оцінки роботи аудитора в частині одержання доказів.

62. Достатність аудиторських доказів - це:
1) критерій оцінки якості аудиторських доказів;
2) критерій оцінки кількості аудиторських доказів;
3) критерій оцінки адекватності аудиторських доказів;
4) критерій оцінки роботи аудитора в частині одержання доказів.

63. Обсяг, перелік та зміст робочої документації визначає:
1) аудитор самостійно;
2) Аудиторська палата України;
3) Спілкою аудиторів України;
4) мають типову форму в окремих напрямках аудиторської перевірки.

64. Метою складання аудиторської робочої документації є:
1) зафіксувати всі дії, які було зроблено фахівцями аудиторської фірми з моменту укладання договору до моменту надання аудиторського висновку;
2) забезпечення достатніх та відповідних записів, які слугують основою для формування аудиторського висновку;
3) забезпечити докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до МСА та застосовуваних нормативних та законодавчих актів;
4) вірна відповідь 2), 3).

65. Призначення договору на проведення аудиту:
1) можливість запропонувати інші послуги і збільшити очікуваний гонорар;
2) пояснення ролі аудиту клієнту;
3) необхідна формальність;
4) встановлення обсягу робіт, їх оплати й термінів виконання, обов'язків та відповідальності сторін.

66. Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається
1 ) МСА 315;
2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;
3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;
4) МСА 210.
67. За формою подання робочі документи поділяються на:
1) графічні, табличні, текстові, комбіновані;
2) ручні, на машинних носіях;
3) стандартизовані, довільної форми;
4) оглядові, інформативні, перевірочні, розрахункові.

68. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання бувають:
1) від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором;
2) довгострокові, короткострокові;
3) стандартизовані, довільної форми;
4) документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки.

69. За технікою складання робочі документи поділяються на:
1) графічні, табличні, текстові, комбіновані;
2) оглядові, інформативні, перевірочні;
3) ручні, на машинних носіях;
4) 3) первинні, документи вторинної обробки.

70. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію:
1) висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах;
2) склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою;
3) зміст проведених робіт, які дають впевненість в тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності до вимоги чинного законодавства;
4) реквізити суб’єкта господарювання.

71. При виконанні яких умов надається умовно-позитивний висновок:
1) під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора;
2) під час перевірки були встановлені факти невідповідності діючому законодавству;
3) відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту;
4) коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту.

72. Про фінансову звітність підприємства аудиторський висновок підготував аудитор іноземної держави. Оцініть цю ситуацію згідно з вимогами національного законодавства:
1) це не суперечить чинному законодавству;
2) це заборонено Законом України «Про аудиторську діяльність»;
3) висновок підлягає підтвердженню аудитором України;
4) це не регламентовано національним законодавством.

73. Який розділ аудиторського висновку дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства:
1) масштаб перевірки;
2) вступна частина;
3) заголовок;
4) підпис аудиторського висновок.

74. Який розділ аудиторського висновку містить відомості про те, що аудит проведений незалежним аудитором, а також назву фірми (або прізвище аудитора):
1) вступна частина;
2) заголовок;
3) масштаб перевірки;
4) адреса аудитора.

75. Хто має право підписувати аудиторський висновок:
1) аудитор, який проводив аудит;
2) аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми;
3) директор аудиторської фірми, який має сертифікат;
4) правильної відповіді немає.

76. За яких обставин невпевненість або незгода вважаються фундаментальними:
1) коли, на думку аудитора, існує ймовірність неоднозначного тлумачення наданої інформації;
2) коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ у цілому;
3) коли аудитор не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур;
4) вірна відповідь відсутня.

77. До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Який вид модифікованого висновку повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода?
1) безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом;
2) умовно-позитивний;
3) негативний;
4) відмовитися від надання висновку.

78. Якщо висновок аудитора обґрунтований, складений неупереджено стосовно до клієнта та інших заінтересованих сторін, це відповідає принципу:
1) незалежності;
2) об'єктивності;
3) конфіденційності;
4) професійної компетентності.

79. До аудиторського висновку не включається:
1) адресат;
2) опис перевірених документів;
3) рівень аудиторської гарантії;
4) опис виявлених невідповідностей.

80. Які дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність:
1) аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень;
2) аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку;
3) аудитор надасть умовно-позитивний висновок;
4) аудитор відмовить у наданні висновку.

81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно:
1) вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється та зібрати достатню кількість аудиторських доказів;
2) перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється;
3) скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором;
4) перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється.

82. За яких обставин аудитор має право видати негативний аудиторський висновок:
1) аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві;
2) існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій;
3) існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих господарських операцій;
4) аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві.

83. Якщо аудитор не погоджується з клієнтом з питань обраної облікової політики, то:
1) аудитор відмовляється надати аудиторський висновок;
2) аудитор надає умовно-позитивний висновок;
3) аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта;
4) аудитор надає безумовно-позитивний висновок.

84. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки:
1) в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю;
2) в письмовій формі у вигляді висновків;
3) в письмовій формі у вигляді листа;
4) передає висновок через працівників підприємства-клієнта.

85. Наявність нефундаментальної невпевненості веде до:
1) видачі позитивного висновку;
2) видачі умовно-позитивного висновку;
3) видачі негативного висновку;
4) відмові від видачі висновку.

86. Наявність фундаментальної невпевненості веде до:
1) видачі позитивного висновку;
2) видачі умовно-позитивного висновку;
3) видачі негативного висновку;
4) відмові від видачі висновку.

87. Якщо при проведенні аудиту в комп’ютерному середовищі було залучено експерта з досліджуваного програмного продукту, то:
1) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором;
2) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором, про що слід обов’язково зазначити в аудиторському висновку;
3) відповідальність за проведені процедури несе експерт;
4) відповідальність за висновок несе суб’єкт господарювання.


88. До складу інформаційних джерел при перевірці касових операцій не відносять:
1) журнал-ордер та відомість до 30 рахунку;
2) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;
3) розрахунково-платіжну відомість;
4) інвентарна картка обліку основних засобів.

89. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять:
1) установчі документи підприємства;
2) прибутковий касовий ордер;
3) видатковий касовий ордер;
4) журнал-ордер та відомість до 372 рахунку.

90. До складу інформаційних джерел при аудиті зобов’язань за розрахунками з оплати праці не відносять:
1) розрахунково-платіжні відомості;
2) трудові контракти;
3) виписки банку;
4) векселі.

91. До складу інформаційних джерел при аудиті кредитів і позик не відносять:
1) протоколи зборів власників;
2) розрахунки відсотків;
3) накладні;
4) курси валют.

92. До складу інформаційних джерел при аудиті власного капіталу не відносять:
1) Головну книгу;
2) статут підприємства;
3) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;
4) протоколи загальних зборів засновників підприємства.

93. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:
1) правильність оцінки та введення в експлуатацію;
2) правильність нарахування зносу;
3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт;
4) правильність формування резерву сумнівних та безнадійних боргів.

94. До складу інформаційних джерел при аудиті запасів не відносять:
1) прибутковий ордер;
2) приймальний акт;
3) картку складського обліку;
4) інвентарну картку.


95. При відпуску матеріальних цінностей на сторону аудитор перевіряє такий первинний документ:
1) вимога;
2) лімітно-забірна картка;
3) накладна;
4) дорожній лист.

96. Який прийом контролю застосовується для перевірки наявності товарів на складах:
1) документальний контроль оптових товарних операцій;
2) прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів;
3) прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів;
4) фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів.

97. За рішенням якого незалежного органу застосовується до аудитора стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката?
1) за рішенням Аудиторської палати;
2) за рішенням Рахункової палати;
3) за рішенням Міністерства юстиції;
4) за рішенням Міністерства фінансів.

98. Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів здійснюється:
1) Державною податковою адміністрацією України;
2) Аудиторською палатою України;
3) Державною казначейською службою України;
4) Національним банком України.

99. Що у перекладі з латинської означає слово «audio»:
1) аудит;
2) говорити;
3) слухати;
4) перевіряти.

100. Якими документами оформляються результати інвентаризації каси:
1) інвентаризаційний опис;
2) порівняльна відомість;
3) акт інвентаризації наявності грошових коштів;
4) акт інвентаризації каси.

101. Яким документом оформляється вилучення первинних документів:
1) розпорядженням;
2) накладною;
3) протоколом (актом);
4) наказом.

102. Викривлення, що виявлені під час аудиту бухгалтерського обліку та фінансової звітності, можуть бути у вигляді:
1) відображення результатів реалізації;
2) складання балансу;
3) складання інших форм звітності;
4) шахрайства.

103. Види планування аудиторської діяльності:
1) коригування планових завдань;
2) розробка і складання бізнес-плану;
3) стратегічний, поточний, оперативний;
4) планування аудиту та інших послуг.

104. Аудиторські докази за відношенням до об’єктів аудиту поділяють на:
1) теоретичні, практичні;
2) документальні;
3) прямі, непрямі;
4) матеріальні.

105. Основною метою контролю якості роботи аудитора є:
1) підвищення кваліфікації аудиторів;
2) відповідність здійснення аудиту прийнятим стандартам;
3) зменшення аудиторського ризику;
4) підтвердження складання акту виконаних робіт.

106. Хто є суб’єктом аудиту:
1) аудитор, аудиторська фірма;
2) клієнт;
3) економічний суб’єкт;
4) немає правильної відповіді.

107. Аудит - це:
1) державний фінансовий контроль;
2) фінансовий контроль, який здійснюють органи місцевої влади;
3) незалежний фінансовий контроль вищої організації;
4) незалежна перевірка фінансових звітів або фінансової інформації об’єкта з метою висловлення думки про неї.

108. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність за умови:
1) що в ній працює хоча б один сертифікований аудитор;
2) що директором цієї фірми є особа, яка має економічну освіту;
3) що штат працівників фірми - не менше 10 чоловік;
4) що це є товариство з повною відповідальністю.

109. В яких випадках здійснюють обов’язковий аудит:
1) у випадках, передбачених законодавством;
2) за рішенням господарюючого суб’єкта;
3) за рішенням аудиторської фірми;
4) за рішенням Спілки аудиторів України.

110. Аудитору забороняється:
1) займатися торгівельною і посередницькою діяльністю, виробничою діяльністю;
2) займатися науковою і викладацькою діяльністю;
3) отримувати дивіденди від акцій;
4) займатися методичною роботою.

111. Аудиторські фірми в Україні можуть бути:
1) будь-якої організаційно-правової форми господарювання;
2) будь-якої організаційно-правової форми, за винятком форми акціонерного товариства відкритого типу;
3) організаційно-правової форми акціонерного товариства;
4) у формі кооперативу.

112. Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові положення аудиторської діяльності є:
1) Закон України «Про аудиторську діяльність»;
2) Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»;
3) Стандарти аудиту;
4) Господарський кодекс України.

113. Загальний розмір частки внесків засновників, які є сертифікованими аудиторами, повинен бути не менший ніж:
1) 70%;
2) 30%;
3) 50%;
4) необмежений.

114. Хто може бути директором аудиторської фірми:
1) особа, що має 30% акцій аудиторської
фірми;
2) сертифікований аудитор;
3) особа, що пропрацювала на посаді головного бухгалтера не менше 3 років;
4) всі варіанти правильні.

115. Витрати на здійснення обов’язкового аудиту несе:
1) держава;
2) підприємство, що перевіряється;
3) аудит проводиться безкоштовно;
4) один із кредиторів або в порядку солідарної відповідальності.

116. Аудит є обов’язковим для:
1) малих підприємств;
2) підприємств з іноземними інвестиціями, довірчих товариств, страхових і холдингових компаній;
3) державних банків;
4) фірм, що надають консультаційні послуги з оподаткування.

117. Для оцінки внутрішнього контролю використовують:
1) тести надійності системи внутрішнього контролю;
2) тести на відповідність;
3) тести слабких місць;
4) усе перелічене.

118. Яким документам необхідно надати перевагу під час аудиторського підтвердження залишку на поточному рахунку підприємства:
1) усному повідомленню адміністрації підприємства;
2) письмовому повідомленню керівництва підприємства;
3) випискам банку;
4) документам бухгалтерського обліку.

119. Проведення інвентаризації дає можливість переконатись у:
1) правильності оцінки активів;
2) реальній наявності активів;
3) наявності права власності підприємства на активи;
4) арифметичній точності облікової інформації.

120. В яких випадках використовують лабораторний аналіз в аудиті:
1) у разі необхідності встановлення фактичної наявності майна на підприємстві;
2) у разі необхідності виявлення фактичних витрат сировини та матеріалів;
3) у разі необхідності контролю якості сировини, матеріалів та готової продукції;
4) усе перелічене.

121. Яка країна є батьківщиною аудиту:
1) США;
2) Великобританія;
3) Німеччина;
4) Франція.

122. Суб'єкти внутрішнього аудиту призначаються:
1) аудиторською фірмою;
2) фіскальними органами;
3) власником або управлінським персоналом суб'єкта господарювання;
4) головним бухгалтером.

123. Який термін чинності сертифіката аудитора серії «А» встановлено законодавством України:
1) 6 років;
2) не обмежений;
3) 5 років;
4) 10 років.

124. Аудиторські послуги надаються:
1) на підставі договору;
2) на підставі письмового звернення замовника до аудитора;
3) за рекомендацією попереднього замовника;
4) всі відповіді правильні.

125. Для здійснення аудиторської перевірки комерційного банку:
1) достатньо мати сертифікат серії «Б»;
2) достатньо мати сертифікат серії «А»;
3) необхідно обов’язково мати сертифікат серії «А» і «Б»;
4) немає правильної відповіді.

126. Що є основним об’єктом аудиту:
1) статистична звітність;
2) фінансова звітність господарюючого суб’єкта;
3) внутрішня звітність керівництва господарюючого суб’єкта;
4) податкова та спеціалізована звітність господарюючого суб’єкта.

127. Об’єктами аудиту можуть бути:
1) активи, пасиви, господарські процеси;
2) економічні результати, організаційні форми управління, функції управління;
3) методи управління;
4) всі відповіді правильні.


128. Реєстрацію суб’єктів аудиторської діяльності в Україні здійснюють:
1) органи місцевої влади;
2) Аудиторська палата України;
3) Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України;
4) Спілка аудиторів України.

129. В якому документі визначається відповідальність аудитора перед замовником:
1) у загальному плані аудиту;
2) у робочій програмі;
3) у договорі на проведення аудиту;
4) в аудиторському висновку.

130. Відповідальність за правильність складання фінансової звітності несе:
1) директор аудиторської фірми;
2) аудитор, що здійснював перевірку;
3) керівник підприємства;
4) Податкова адміністрація.

131. Вимоги до форми і змісту договору визначені:
1) у Законі «Про аудиторську діяльність»;
2) у Господарському та Цивільному кодексі України;
3) законодавчо не визначені;
4) визначаються аудиторською фірмою.

132. Згідно з МСА 210 документ, що містить погоджені умови на проведення аудиторської перевірки – це:
1) лист-пропозиція;
2) лист-зобов’язання;
3) лист-пояснення;
4) лист-домовленість.

133. Модель аудиторського ризику має вигляд:
1) ЗАР = ВР х РК х РН;
2) ЗАР = ВР + РК – РН;
3) ЗАР = ВР х РК + РН;
4) ЗАР = ВР х РК – РН.

134. Який з наведених значень ризику контролю (РК) неможливий:
1) РК=1;
2) РК = 0;
3) РК = 0,8;
4) РК = 0,5.

135. Назвіть форми організації аудиторської роботи за ознакою кількісного складу виконавців:
1) загальні, часткові;
2) колективні, індивідуальні;
3) державні, відомчі;
4) документальні, фактичні.

136. Назвіть види економічного контролю:
1) ревізія, перевірка;
2) моделювання, конкретизація;
3) державний, відомчий, незалежний;
4) зустрічний, взаємний.

137. Що таке аудиторські докази:
1) це маніпуляція обліковими записами;
2) це інформація, одержана аудитором, на підставі якої ґрунтується підготовка аудиторського висновку;
3) це помилка в дотриманні повноти обліку;
4) це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів.

138. Назвіть коефіцієнт, який використовується при розрахунку матеріального збитку при нестачі паливо-мастильних матеріалів:
1) 5;
2) 2;
3) 4;
4) 3.

139. Обґрунтована гарантія – це:
1) відповідальність управлінського персоналу за підготовку та достовірне представлення звітності;
2) процедура засвідчення фінансової звітності підписом і печаткою аудитора;
3) процес збирання доказів, необхідних для складання висновку про те, що немає суттєвих перекручень у звітності;
4) відповідальність аудитора перед замовником за свій аудиторський висновок.

140. Згідно МСА 700 висновок аудитора може бути:
1) позитивним, негативним;
2) безумовно-позитивним, модифікованим;
3) повним, неповним;
4) достовірним, суперечливим.

141. Дата аудиторського висновку проставляється:
1) на день завершення аудиту, коли аудитор зобов’язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки;
2) після ознайомлення та погодження замовника з результатами аудиторського висновку;
3) після проведення розрахунку замовником за надані аудиторські послуги;
4) на дату укладання угоди про замовлення аудиторських послуг.

142. Які обов’язкові розділи повинен мати висновок відповідно до вимог МСА «Аудиторський висновок»:
1) назва документу, місце складання, дата складання, гриф погодження, гриф затвердження, номер, заголовок, основна частина, висновок, підпис, печатка;
2) назва документу, назва фірми, адресат, перелік перевіреної звітності, основна частина, висновок, дата, підпис, печатка;
3) заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок про фінансову звітність, дата висновку, адреса аудиторської фірми, підпис;
4) жодна відповідь невірна.

143. Процедури вивчення внутрішнього контролю слід здійснювати на етапі:
1) планування аудиторської діяльності;
2) оцінки ризику суттєвого викривлення;
3) складання аудиторського звіту;
4) формування аудиторського висновку.

144. Аудиторські докази - це інформація:
1) яку використовує аудитор для формування висновків;
2) на якій ґрунтується аудиторська думка;
3) яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації;
4) усі відповіді вірні.

145. Вимоги щодо форми, змісту та порядку складання робочої документації зазначено у:
1) Законі України «Про аудиторську діяльність»;
2) Кодексі етики професійних бухгалтерів;
3) МСА 230 «Документація»;
4) Міжнародному стандарті контролю якості 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, a також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги».

146. Після завершення аудиту робочі документи:
1) залишаються у клієнта;
2) залишаються у аудитора;
3) підлягають знищенню;
4) передаються до місцевого архіву.

147. За яких обставин аудитор видає негативний висновок:
1) існують обставини, які порушують незалежність аудитора;
2) існує не фундаментальна невпевненість щодо порядку відображення в обліку деяких господарських операцій;
3) існує фундаментальна незгода щодо способу відображення у обліку деяких господарських операцій;
4) вірна відповідь відсутня.

148. До модифікованих висновків відносять:
1) негативний висновок;
2) умовно-позитивний висновок;
3) безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом;
4) усі відповіді вірні.

149. Тести контролю призначені для:
1) отримання розуміння про підприємство та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю;
2) перевірки операційної ефективності процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень;
3) виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень;
4) усі варіанти вірні.

150. Робоча документація є власністю:
1) аудитора;
2) замовника аудиту;
3) суб’єкта господарювання, на якому проводилася перевірка;
4) вірна відповідь відсутня.

151. До підсумкової аудиторської документації відносять:
1) аудиторський звіт;
2) план, програму, аудиторський висновок;
3) аудиторський висновок;
4) аудиторський звіт та аудиторський висновок.

152. Аудиторський звіт:
1) носить конфіденційний характер;
2) є власністю замовника, а тому не може носити конфіденційний характер;
3) є публічним документом;
4) відноситься до публічної фінансової звітності.

153. Зміст та структура негативного висновку визначається:
1) МСА 200;
2) МСА 700;
3) МСА 701;
4) Законом України «Про аудиторську діяльність».

154. Документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні:
1) звіт про виконану роботу аудитора;
2) аудиторський висновок;
3) загальні відомості про перевірку;
4) правильна відповідь відсутня.

155. Залежно від змісту висловленого судження аудиторські висновки поділяються на:
1) безумовно-позитивні, модифіковані, умовно-позитивні, негативні;
2) безумовно-позитивні і модифіковані;
3) безумовно-позитивні, модифіковані, умовно-позитивні;
4) безумовно-позитивні, умовно-позитивні, негативні.

156. Всі висновки про фінансову звітність, структура яких відрізняється від структури безумовно-позитивного висновку – це:
1) модифіковані висновки;
2) умовно-позитивні висновки;
3) безумовно-позитивні висновки;
4) негативні висновки.

157. Якщо встановлені факти обмежень або незгод не носять суттєвого характеру, тоді аудитор надає:
1) модифікований висновок;
2) умовно - позитивний висновок;
3) безумовно-позитивний висновок;
4) негативний висновок.

158. Якщо встановлено факт обмеження обсягу перевірки, що не дозволяє отримати достатньо обсягу доказів по суттєвих аспектах фінансової звітності, то аудитор надає:
1) модифікований висновок;
2) відмову від висловлення думки;
3) безумовно-позитивний висновок;
4) негативний висновок.

159. Стратегія проведення аудиту основних засобів розробляється виходячи із норм:
1) МСА 230 «Документація»;
2) МСА 300 «Планування»;
3) МСА 500 «Аудиторські докази»;
4) МСА 710 «Зіставлення».

160. З метою оцінки ефективності внутрішнього контролю основних засобів аудитор проводить:
1) економічний аналіз;
2) розмову з фахівцем облікового відділу;
3) тестування;
4) інвентаризацію.

161. Термін дії сертифікату на здійснення аудиторської діяльності не може перевищувати:
1) 2 роки;
2) 3 роки;
3) 4 роки;
4) 5 років;

162. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів може бути переглянуто:
1) при суттєвому розходженні між залишковою і справедливою вартістю;
2) у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання;
3) у разі зміни метода нарахування амортизації;
4) у разі збільшення первісної вартості за результатами переоцінки.

163. Перевірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунку сум нарахованої заробітної плати проводиться:
1) методом опитування;
2) вибірковим методом;
3) методом контрольного обміру виконаних робіт;
4) методом взаємної перевірки господарських операцій.

164. Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності не мають права:
1) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
2) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю;
3) користуватися у власних цілях інформацією, яку він отримав від посадових осіб клієнта;
4) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником.

165. Необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається:
1) МСА315;
2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;
3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;
4) МСА210.

166. У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг обов’язково зазначається
1) термін договору, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін;
2) термін договору, термін перевірки, розмір і умови оплати, відповідальність сторін;
3) термін договору, термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін;
4) термін договору, мета перевірки, термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

167. Процедури вивчення внутрішнього контролю слід здійснювати на етапі:
1) планування аудиторської діяльності;
2) оцінки ризику суттєвого викривлення;
3) складання аудиторського звіту;
4) формування аудиторського висновку.

168. Аудит в залежності від об’єкту поділяють на:
1) Внутрішній і зовнішній;
2) Обов’язковий і необов’язковий;
3) Фінансової звітності, операційний, аудит на узгодженість;
4) Періодичний і неперіодичний.

169. План аудиту складається на стадії:
1) дослідній;
2) організаційній;
3) завершальній;
4) правильна відповідь відсутня.

170. Суб’єктами аудиту є :
1) аудитори і аудиторські фірми;
2) органи державного контролю;
3) служба внутрішнього контролю підприємства;
4) аудитори і аудиторські фірми, служба внутрішнього контролю підприємства.

171. Організацію аудиторської діяльності в Україні очолює:
1) Спілка аудиторів України;
2) Кабінет міністрів України;
3) Аудиторська палата України;
4) Верховна Рада України.

172. Проведення аудиту підприємства здійснюється на підставі:
1) листа-замовлення;
2) договору;
3) листа – зобов’язання;
4) наказу.

173. Документ, що засвідчує кваліфікаційну придатність на проведення аудиту, має назву:
1) свідоцтво;
2) сертифікат;
3) ліцензія;
4) патент.

174. Внесені до Реєстру суб’єкти аудиторської діяльності не повинні:
1) дотримуватись вимог чинного законодавства;
2) звітувати перед АПУ;
3) вносити щорічні платежі;
4) повідомляти про зміни в документах, поданих в АПУ.

175. Прийомом документального контролю є:
1) інвентаризація;
2) зустрічна перевірка;
3) контрольний запуск сировини;
4) спостереження.

176. Прийомом фактичного контролю не є:
1) експертна оцінка;
2) контрольний замір;
3) обстеження;
4) взаємний контроль операцій.

177. До складу АПУ не входить:
1) Комісії;
2) Секретаріат;
3) Спостережна рада;
4) Рада директорів.

178. Закон України «Про аудиторську діяльність» було прийнято у:
1) 2005р.;
2) 1995р.;
3) 1993р.;
4) 1991р.

179. Аудит – це:
1) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність та відповідність вимогам законів України;
2) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її доцільність та відповідність вимогам законів України;
3) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення думки суб’єкта контролю про її достовірність та відповідність вимогам законів України;
4) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її обґрунтованість в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України.

180. Метою аудиту відповідно до МСА є:
1) визначення і попередження помилок;
2) надання допомоги керівництву в підготовці фінансової звітності;
3) перевірка фінансової звітності і висловлення про неї думки;
4) вірна відповідь відсутня.

181. Які послуги не має право надавати аудитор:
1) консультування клієнта з приводу розміщення власних активів у цінні папери інших підприємств;
2) поновлення бухгалтерського обліку під час проведення аудиту;
3) оцінка об’єктів нерухомості;
4) представлення інтересів клієнта в судових органах.

182. Звітність яких з перелічених нижче суб’єктів підлягає обов’язковому щорічному аудиту:
1) сільськогосподарських підприємств;
2) публічних акціонерних товариств;
3) товариств з обмеженою відповідальністю;
4) господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

183. Керівники та інші посадові особи підприємства, що перевіряється, повинні:
1) надавати аудитору роз’яснення у письмовій та усній формі за запитом аудитора;
2) обмежувати коло питань, які належить з’ясувати;
3) обов’язково виконувати всі рекомендації аудитора щодо підвищення ефективності виробництва;
4) стежити за ходом проведення аудиту.

184. Фізична особа:
1) не може займатись аудиторською діяльністю;
2) може займатись аудиторською діяльністю після реєстрації як приватний підприємець;
3) може займатись аудиторською діяльністю після отримання сертифіката аудитора та подвійної реєстрації: як приватний підприємець та як суб’єкт аудиторської діяльності;
4) може займатися аудиторською діяльністю після проходження сертифікації.

185. Офіційний документ, який засвідчує право фізичної особи на здійснення аудиту підприємств і банків на території України, це:
1) сертифікат аудитора;
2) посвідчення аудитора;
3) свідоцтво аудитора;
4) диплом аудитора.

186. Чи може проводити перевірку аудитор, який є засновником підприємства, що перевіряється:
1) ні;
2) так;
3) може, якщо аудитора включено до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності;
4) може, на безоплатній основі.

187. Чи має право аудитор самостійно визначати форми і методи аудиту:
1) ні, це визначається нормативними актами України;
2) ні, форми і методи аудиту визначає керівництво суб’єкта перевірки;
3) так, це його право;
4) ні, це визначає АПУ.

188. Аудиторський ризик має такі складові:
1) властивий ризик, ризик контролю, ризик невиявлення;
2) властивий ризик, ризик контролю;
3) ризик контролю, ризик невиявлення;
4) ризик контролю, ризик не виявлення, ризик аналітичного огляду.

189. Аудиторський ризик – це:
1) імовірність невиявлення помилок системою внутрішнього контролю;
2) імовірність невиявлення суттєвих помилок у процесі проведення вибіркової перевірки;
3) імовірність складання неправильного висновку про перевірену фінансову звітність;
4) ризик, притаманний бізнесу клієнта, зумовлений характером і умовами діяльності організації.

190. Чим вище рівень суттєвості, тим аудиторський ризик:
1) вищий;
2) нижчий;
3) суттєвий;
4) немає залежності.

191. Суттєвість в аудиті – це:
1) ступінь неправильного відображення даних обліку і звітності, що перекручують сутність фінансових і господарських операцій;
2) гранично припустимий рівень можливого перекручення окремої статті чи показника фінансової звітності;
3) попередня оцінка ймовірності перекручень звітності;
4) правильна відповідь відсутня.

192. Лист-зобов’язання про згоду аудиторської фірми на проведення перевірки направляється клієнту:
1) до укладення договору на проведення аудиту;
2) після укладення договору на проведення аудиту;
3) одночасно з укладенням угоди на проведення аудиту;
4) немає правильної відповіді.

193. Аудиторські процедури, в яких основну увагу приділяють дослідженню системі внутрішнього контролю, – це:
1) анкета з внутрішнього контролю;
2) перевірка залишків за рахунками на суттєвість;
3) тестування системи контролю;
4) правильна відповідь відсутня.

194. Який документ підтверджує згоду аудитора на проведення аудиту та супутніх аудиту послуг:
1) лист-зобов’язання;
2) лист-погодження;
3) лист-пропозиція;
4) контракт.

195. Які розділи повинні бути у договорі на проведення аудиту:
1) вступ, основна частина, висновок;
2) мета, обсяг аудиту, гонорар, строки виконання, відповідальність сторін, юридичні адреси;
3) обов’язки сторін, обсяг робіт, відповідальність тощо;
4) предмет договору, період перевірки, строк перевірки, мета і масштаб аудиту, права і обов’язки сторін, відповідальність сторін, реквізити сторін.

196. Визначте дії аудитора на етапі оцінки інформації про бізнес клієнта відповідно до вимог МСА:
1) розроблення загального плану аудиту;
2) ознайомлення з інформацією про зовнішні чинники, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта;
3) розроблення програми перевірки;
4) визначення витрат праці.

197. Чи мають право аудитори при проведенні аудиторських перевірок отримувати необхідну інформацію від третіх осіб:
1) мають право в будь-якій формі;
2) мають право лише за письмовим запитом;
3) не мають права;
4) мають право лише в усній формі.

198. Які з перелічених доказів мають найбільший рівень надійності:
1) внутрішні документи фірми;
2) письмове пояснення, отримане від керівництва фірми;
3) документи, отримані від третьої сторони;
4) інформація, отримана аудитором у результаті проведення аналітичних процедур.

199. До робочих документів аудитора згідно з МСА належать:
1) записи аудитора;
2) лист-зобов’язання;
3) пояснення клієнта;
4) договір на проведення аудиту.

200. Чи має право аудиторська фірма здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності суб’єкта господарювання, якому вона надає інформаційно-консультаційні послуги:
1) так;
2) ні;
3) так, у разі погодження з Аудиторською палатою України;
4) ні, якщо це не передбачено договором на аудиторські послуги.

201. Чи має право аудитор як суб’єкт аудиторської діяльності після проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності господарюючого суб’єкта надавати йому послуги з ведення податкового обліку:
1) так;
2) ні;
3) так, але він не має права проводити аудит у майбутньому;
4) так чи ні, залежно від умов договору.

202. Служба внутрішнього аудиту на підприємстві виконує такі функції:
1) контрольні;
2) контрольні та аналітичні;
3) аналітичні (здійснює аудит ефективності);
4) контрольні або аналітичні.

203. Аудит по відношенню до вимог законодавства поділяється на :
1) суцільний і вибірковий;
2) обов’язковий та ініціативний;
3) зовнішній і внутрішній;
4) періодичний і постійний.

204. Аудит по відношенню до способу проведення поділяється на :
1) суцільний , вибірковий і комбінований;
2) обов’язковий та ініціативний;
3) зовнішній і внутрішній;
4) поточний і перспективний.

205. Реєстр аудиторів і аудиторських фірм веде:
1) Міністерство фінансів;
2) Аудиторська палата;
3) Рахункова палата;
4) Податкова адміністрація.

206. До аудиторських процедур відносять:
1) спостереження, запит, підтвердження;
2) складання робочих документів;
3) формування аудиторського висновку;
4) всі варіанти вірні.

207. Який вид аудиторського висновку не існує:
1) умовно-позитивний;
2) умовно-негативний;
3) негативний;
4) позитивний.

208. Методи аудиторської перевірки – це:
1) організація перевірки документів і записів;
2) система прийомів і способів, що використовуються для одержання аудиторських доказів;
3) система прийомів і способів бухгалтерського обліку;
4) немає правильної відповіді.

209. Якщо аудитор хоче перевірити операції з придбання на повноту, то яка з даних вибіркових сукупностей дасть йому найбільшу впевненість:
1) вибірка за документами на оплату, яку звірено з актом приймання товарів;
2) вибірка за актами приймання товарів, яку звірено з рахунками-фактурами на купівлю;
3) вибірка за документами на отримання товарів, яку звірено з замовленнями;
4) всі варіанти рівнозначні.

210. З якої процедури після укладення договору необхідно починати перевірку фінансової звітності:
1) планування аудиту;
2) запитання клієнта про наявність претензійних сум;
3) отримання письмових пояснень від керівництва фірми-клієнта;
4) ознайомлення з організацією внутрішнього контролю.

211. До якого виду робочих документів слід віднести документи, які підтверджують залишки основних засобів клієнта на дату складання фінансової звітності:
1) постійний архів;
2) поточні аудиторські документи;
3) документи управління аудитом;
4) аудиторські докази.

212. Аудиторський висновок про фінансову звітність клієнта є:
1) підтвердженням аудиторською фірмою правильності і точності визначення всіх показників бухгалтерської і статистичної звітності;
2) актом перевірки фінансово-господарської діяльності;
3) думкою аудиторської фірми про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах;
4) рекомендаціями з усунення виявлених недоліків у веденні бухгалтерського обліку.

213. Аудиторський звіт повинен бути адресований:
1) акціонерам, керівнику підприємства;
2) головному бухгалтеру економічного суб’єкта;
3) фінансовому директору економічного суб’єкта;
4) голові місцевої податкової інспекції.

214. Аудиторський висновок подається в обов’язковому порядку аудиторською фірмою:
1) тільки клієнту;
2) клієнту і місцевій податковій службі;
3) клієнту і всім користувачам фінансової звітності клієнта за їх вимогою;
4) клієнту і до Аудиторської палати.

215. Аудитори, які пройшли атестацію та бажають працювати самостійно, а також аудиторські фірми починають свою діяльність:
1) після одержання сертифіката;
2) після одержання ліцензії;
3) після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, одержання сертифіката та включення в державний Реєстр аудиторів;
4) після складання кваліфікаційного іспиту.

216. Аудиторський висновок про фінансову звітність являє собою:
1) інформацію про своєчасність і повноту сплати податків;
2) відомості про фінансовий стан суб’єкта, що перевіряється;
3) думку про достовірність фінансової звітності;
4) думку аудитора про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах.

217. Після укладення договору на проведення обов’язкового аудиту з підтвердження річної фінансової звітності аудитор встановив факт незаконних операцій, що тягнуть за собою у найближчому майбутньому банкрутство підприємства-клієнта. Які дії повинен вжити керівник аудиторської фірми:
1) розірвати договір на проведення аудиту;
2) розірвати договір на проведення аудиту і повідомити відповідні органи;
3) провести аудиторську перевірку і видати відповідний аудиторський висновок;
4) звернутись до суду.

218. Якщо аудитору відмовлено в наданні додаткової інформації (пояснень) щодо об’єкту перевірки він повинен:
1) розірвати договір на проведення аудиту;
2) надати безумовно-позитивний висновок;
3) надати умовно-позитивний висновок;
4) надати висновок за видом, відповідним рівню невпевненості або незгоди аудитора.

219. Під датою аудиторського висновку розуміють:
1) дату, коли аудиторський висновок передається клієнту;
2) дату опублікування річного фінансового звіту клієнта;
3) дату закінчення аудиторської перевірки;
4) дату передачі аудиторського висновку за місцем вимоги.

220. Про який вид аудиторського висновку свідчить вислів у тексті «за винятком невідповідностей»:
1) позитивний висновок (існує безумовна позитивна згода);
2) умовно-позитивний висновок (існує нефундаментальна невпевненість);
3) негативний висновок;
4) відмова від надання висновку.

221. Хто несе відповідальність за достовірність фінансової звітності, перевіреної аудитором:
1) аудитор;
2) керівник підприємства, де проводилася перевірка;
3) головний бухгалтер підприємства, де проводилася перевірка;
4) усі відповіді вірні.

222. Найбільш достовірним доказом для підтвердження повноти обліку грошових коштів є:
1) інвентаризація;
2) відомості, отримані від робітників підприємства;
3) аналіз руху грошових коштів, проведений аудитором;
4) контрольний замір.

223. Виявлені за результатом інвентаризації надлишки грошових коштів у касі підприємства:
1) перераховуються в бюджет;
2) повертаються матеріально-відповідальній особі;
3) оприбутковуються підприємством у складі доходів;
4) один із перерахованих варіантів за вибором.

224. Які аудиторські докази будуть використані при перевірці основних засобів за критерієм «існування»:
1) акт приймання-передачі;
2) товарно-транспортна накладна;
3) платіжне доручення;
4) інвентарна картка.

225. Аудитор визнає правильним віднесення витрат на придбання необоротних активів на рахунок:
1) адміністративних витрат;
2) капітальних інвестицій;
3) довгострокових фінансових інвестицій;
4) виробничих запасів.

226. Яким доказам аудитор повинен віддавати перевагу під час перевірки рахунків клієнта у банках:
1) усним повідомленням клієнта;
2) документам з обліку операцій на рахунках у банках;
3) випискам банку;
4) результатам зустрічної перевірки.

227. Які прийоми використовує аудитор при перевірці своєчасності оприбуткування готівки, отриманої з рахунку в банку, та її збереження у касі підприємства:
1) спостереження;
2) інвентаризація;
3) огляд приміщення каси;
4) звіряння записів у касовій книзі і виписок банку.

228. Які з наведених завдань не належать до комплексу завдань з оплати праці, що необхідно перевірити аудитору:
1) облік і контроль виробітку і нарахування заробітної плати працівників-відрядників;
2) розрахунки з визначення середньої заробітної плати;
3) розрахунки з підзвітними сумами;
4) розрахунки утримань із заробітної плати фізичних осіб.

229. Які відхилення при перевірці повноти і достовірності фінансової звітності класифікують як шахрайство чи помилку:
1) відхилення від чинного законодавства;
2) відхилення від нормативних актів, що визначають організацію і методологію обліку;
3) недотримання протягом звітного періоду прийнятої облікової політики відображення у бухгалтерському обліку окремих господарських операцій і оцінки майна;
4) усі названі відхилення.

230. Аудиторський висновок про результати аудиту фінансової звітності акціонерних товариств може мати форму:
1) стандартну;
2) стандартну або модифіковану;
3) модифіковану;
4) модифіковану, крім безумовно-позитивного.

231. Під час дослідження системи внутрішнього контролю аудитор встановив, що на підприємстві більше двох років не проводилася інвентаризація матеріальних цінностей, що є недоліком системи:
1) бухгалтерського обліку;
2) контрольних процедур;
3) бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;
4) внутрішнього контролю.

232. У сучасних умовах використовують такі способи обробки інформації в аудиті:
1) ручний;
2) механічний;
3) автоматизований;
4) усі перелічені.

233. При перевірці облікової політики основних засобів встановлюють дотримання вимог:
1) МСА 300;
2) П(С)БО 7;
3) МСА 700;
4) П(С)БО 16.

234. Обов’язковою умовою створення аудиторської фірми є:
1) наявність хоча б одного сертифікованого аудитора;
2) наявність трьох сертифікованих аудиторів;
3) штат працівників має становити не менше 10 осіб;
4) директором має бути особа з вищою юридичною освітою.

235. Хто такий аудитор:
1) інспектор ДПС;
2) випускник ВУЗу за спеціальністю «Облік і аудит»;
3) особа, яка має сертифікат аудитора, здійснює діяльність у складі аудиторської фірми або самостійно;
4) працівник міністерства.

236. Хто встановлює форми та методи проведення зовнішнього аудиту:
1) аудитор самостійно відповідно до мети аудиту;
2) замовник на рівні підприємства;
3) МСА;
4) визначено Законом «Про аудиторську діяльність».

237. Рівень ризику та суттєвості зазначається в:
1) плані та програмі аудиту;
2) договорі на проведення аудиту;
3) листі-зобов’язані;
4) листі-замовленні.

238. Розробка загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту – це:
1) тактика аудиту;
2) методика аудиту;
3) планування аудиту;
4) аудиторські процедури.

239. Яким критеріям повинні відповідати аудиторські докази:
1) достатність і необхідність;
2) законність і надійність;
3)повнота і своєчасність;
4) обмеженість і надійність.

240. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у вивченні процесів або процедур, виконуваних іншими особами, має назву:
1) інспектування;
2) підрахунок;
3) запит;
4) спостереження.

241. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у перевірці записів, документів або матеріальних активів, має назву:
1) інспектування;
2) підрахунок;
3) запит;
4) спостереження.

242. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у пошуку і одержанні інформації у обізнаних осіб, має назву:
1) інспектування;
2) підрахунок;
3) запит;
4) спостереження.

243. Питання визначення суттєвості в аудиті регламентує:
1) МСА 700;
2) Закон України «Про аудиторську діяльність»;
3) МСА 320;
4) МСА 500.

244. Визначення мети при аудиті регламентує:
1) МСА 700;
2) Закон України «Про аудиторську діяльність»;
3) МСА 200;
4) МСА 500.

245. Здійснення планування в аудиті регламентує:
1) МСА 700;
2) МСА 300;
3) МСА 320;
4) МСА 500.

246. Фундаментальні принципи професійної етики аудиторів встановлені:
1) Кодексом професійної етики бухгалтерів;
2) МСА 300;
3) Законом України «Про аудиторську діяльність»;
4) Положенням з контролю якості аудиторських послуг.

247. Які з вищеназваних заходів не є аудиторськими процедурами:
1) аналітичні процедури;
2) процедури огляду;
3) процедури по суті;
4) процедури прогнозування.

248. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення всіх операцій і подій, які мають бути відображені у фінансовій звітності, має назву:
1) повнота;
2) відсікання;
3) існування;
4) відображення.

249. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення операцій і подій у відповідному звітному періоді, має назву:
1) повнота;
2) відсікання;
3) існування;
4) відображення.

250. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення операцій і подій на відповідних рахунках, має назву:
1) повнота;
2) відсікання;
3) існування;
4) відображення.

251. З якого року Міжнародні стандарти аудиту прийняті АПУ в якості національних:
1) 2010;
2) 1999;
3) 1993;
4) 2004.

252. Аудиторські фірми згідно чинного законодавства мають право:
1) залучати на договірній основі до аудиторської перевірки аудиторів, працюючих самостійно;
2) вилучати первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушень або зловживань;
3) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживаннях;
4) повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань.

253. Суб’єкти внутрішнього аудиту звітують перед:
1) керівництвом підприємства;
2) головним бухгалтером;
3) економічною службою;
4) службою безпеки.

254. Ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічн Кю
·
·ъ К
·
·
·В 
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·

·
·
·
·чих помилок у облікових записах і розрахунках відповідно до МСА 240 має назву:
1) шахрайство;
2) помилка;
3) недбалість;
4) злочин.

255. Що із перерахованого не є формою шахрайства:
1) маніпуляція обліковою політикою;
2) фальсифікація бухгалтерських документів і записів;
3) неправильне представлення в обліку фактів господарської діяльності внаслідок несвідомих дій;
4) невідповідне відображення записів у обліковій політиці.

256. Чи є різниця між негативним висновком і відмовою від видачі висновку?
1) немає ніякої різниці.
2) підставою для негативного висновку є фундаментальна незгода, а для відмови - фундаментальна невпевненість;
3) причини рішення одні й ті ж самі, але відмова для клієнта більш вигідніша;
4) підставою відмови є несуттєвість виявлених відхилень.

257. Документ, що містить послідовний перелік робіт для досягнення мети аудиту має назву:
1) договір на проведення аудиту;
2) лист-зобов’язання;
3) тест внутрішнього контролю;
4) план аудиту.

258. Внутрішні стандарти, розроблені аудитором, мають бути спрямовані на:
1) розкриття переліку робочої документації;
2) затвердження процедур обмеження доступу та надійності збереження;
3) стандартизацію вимог до складання документації;
4) усі відповіді вірні.

259. Впровадження внутрішнього контролю на підприємстві регулюється:
1) незалежним аудитором;
2) керівником підприємства;
3) податковою інспекцією;
4) контроль-ревізійним управлінням.

260. До етапу планування аудиторської перевірки не відносять:
1) дослідження економічного стану підприємства;
2) вивчення системи внутрішнього контролю;
3) перевірку інформаційних джерел по суті;
4) дослідження організації обліку.















ДОДАТКОВІ тестові завдання для самоперевірки знань фахівцями ОКР «Бакалавр» напряму
6.030509 «Облік і аудит»
На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.
Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.




















1. Не має заборони на проведення аудиту аудитором:
1) який має родинні стосунки з керівництвом, що перевіряється;
2) працівником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
3) співвласником дочірнього підприємства, що перевіряється;
4) який вже здійснював перевірку підприємства, що перевіряється.

2. Аудитор несе відповідальність за неякісну перевірку:
1) за нормами трудового права перед організацією, яка назначила перевірку та за Законом України «Про аудиторську діяльність» перед Аудиторською палатою України;
2) за нормами трудового права перед Аудиторською палатою України;
3) за нормами цивільного права перед клієнтом та третіми особами та за Законом України «Про аудиторську діяльність» перед Аудиторською палатою України;
4) за нормами цивільного права перед клієнтом та третіми особами та за нормами трудового права перед організацією, яка назначила перевірку.

3. Що таке «підтверджуючий аудит»:
1) перевірка системи внутрішнього;
2) перевірка найбільш ризикованих об’єктів обліку;
3) документальна перевірка об’єктів оподаткування;
4) документальна перевірка та підтвердження фінансової звітності.

4. Якщо аудитор не зміг бути присутнім при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з непередбаченими обставинами, то він може:
1) відмовитися від проведення аудиту внаслідок обмеження обсягу роботи;
2) надіслати свого працівника;
3) самостійно провести інвентаризацію;
4) вірна відповідь відсутня.

5. Аудитор виконує процедури, спрямовані на виявлення продаж у кредит, які мали місце в кінці минулого року, але не були враховані при складанні звітності. Дані процедури дозволяють підтвердити:
1) подання і розкриття інформації щодо усіх доходів від реалізації;
2) прав та обов'язків бухгалтера з обліку доходів;
3) існування доходів від реалізації у кредит;
4) повноту документування наслідків реалізації.
6. Ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку щодо фінансово-господарської діяльності підприємства – це:
1) формальний підхід;
2) неякісна перевірка;
3) аудиторський ризик;
4) всі відповіді вірні.

7. Ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки – це:
1) ризик суттєвих викривлень;
2) аудиторський ризик;
3) ризик контролю;
4) властивий ризик.

8. За призначенням робочі документи аудитора поділяються на:
1) стандартизовані, ручні, порівняльні, текстові, розрахункові, графічні;
2) оглядові, інформативні, перевірочні, підтверджувальні, розрахункові, порівняльні, аналітичні;
3) ручні, на машинних носіях;
4) документи правового характеру, складені аудитором, стандартизовані, довільної форми.

9. Який вид висновку вибере аудитор, якщо він встановив використання відмінних від загальноприйнятих методів бухгалтерського обліку, але вважає, що фінансова звітність представлена правильно і об’єктивно:
1) безумовно-позитивний;
2) умовно-позитивний;
3) негативний;
4) відмова у висновку.

10. Результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності і законності господарських операцій повинні бути представлені в:
1) аудиторському висновку;
2) аудиторському звіті;
3) робочих документах аудитора;
4) правильної відповіді немає.

11. Наявність нефундаментальної незгоди веде до:
1) видачі позитивного висновку;
2) видачі умовно-позитивного висновку;
3) видачі негативного висновку;
4) відмові від видачі висновку.

12. Як визначається сума стягнення з винуватця недостачі основного засобу, якщо він установлений:
1) як залишкова вартість об’єкта;
2) як залишкова вартість + ПДВ;
3) як сума матеріальної шкоди, яка визначається за формулою М = [(Б - А) І + ПДВ + Азб ] 2;
4) балансова залишкова вартість за вирахуванням зносу.

13. Як оцінюються нематеріальні активи, створені внаслідок об’єднання підприємств:
1) за первісною вартістю;
2) за залишковою вартістю;
3) за справедливою вартістю;
4) за переоціненою вартістю.

14. Як розраховується коефіцієнт платоспроможності підприємства:
1) діленням платіжних засобів на величину поточних зобов’язань підприємства;
2) діленням поточних зобов’язань на величину платіжних засобів;
3) діленням дебіторської заборгованості на величину поточних зобов’язань;
4) діленням поточних зобов’язань на величину дебіторської заборгованості.

15. В активі балансу відображають:
1) засоби підприємства;
2) джерела підприємства;
3) кредиторську заборгованість;
4) доходи майбутніх періодів.

16. Хто складає ліквідаційний баланс:
1) головний бухгалтер підприємства, що ліквідується;
2) ліквідаційна комісія;
3) інвентаризаційна комісія;
4) податкова інспекція.
17. Визначити які з наведених господарських структур підлягають обов’язковій аудиторській перевірці:
1) державне підприємство;
2) страхова компанія;
3) приватне підприємство;
4) державний пенсійний фонд.

18. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись як усно, так і письмово:
1) так;
2) ні;
3) тільки письмово;
4) тільки усно.

19. Хто несе відповідальність за дотриманням порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:
1) аудитор;
2) керівник підприємства;
3) головний бухгалтер;
4) обліково-фінансова служба.

20. Дайте характеристику ознак аудиту залежно від досліджуваного періоду:
1) відомчий, державний;
2) плановий, позаплановий;
3) аналіз, синтез;
4) ретроспективний, поточний, перспективний.

21. Загальний коефіцієнт ліквідності дорівнює:
1) 2-й розділ активу балансу / 3-й розділ пасиву балансу;
2) 3-й розділ активу балансу / 3-й розділ пасиву балансу;
3) ( 2-й розділ активу балансу + 3-й розділ активу балансу) / 3-й розділ пасиву балансу;
4) грошові кошти / 3-й розділ пасиву балансу.

22. Відповідно до вимог якого П(С)БО та яким чином здійснюється виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності:
1) П(С)БО № 6;
2) П(С)БО № 9;
3) П(С)БО № 30;
4) П(С)БО № 1.

23. Віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції має здійснюватись відповідно до:
1) Закону України «Про оплату праці»; Кодексом законів України про працю;
2) П(С)БО 26 «Виплати працівникам», Порядком обчислення середньої заробітної плати;
3) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО 11 «Зобов’язання»;
4) П(С)БО 16 «Витрати», Методичних рекомендацій з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.

24. Під час аудиту витрат на виробництво і калькулювання собівартості необхідно керуватись нормами:
1) МСА 230 «Документація»;
2) МСА 240 «Шахрайство і помилки»;
3) МСА 520 «Аналітичні процедури»;
4) МСА 540 «Аудит оціночних значень».

25. Переоцінку майна, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 № 2658 – ІІІ, може здійснювати:
1) професійний оцінювач, який має ліцензію на подібну діяльність;
2) затверджена наказом по підприємству спеціальна комісія;
3) аудитор під час здійснення аудиторської перевірки;
4) матеріально-відповідальна особа.

26. За оцінку майна, проведену неналежною особою (самооцінку), що стала підставою для проведення переоцінки основних засобів, передбачено:
1) кримінальна відповідальність із позбавленням волі;
2) дисциплінарна відповідальність;
3) адміністративний штраф;
4) не вважається правопорушенням.

27. Підставою для здійснення переоцінки наявних основних засобів є:
1) бажання керівника підприємства;
2) висновок інвентаризаційної комісії;
3) рішення трудового колективу;
4) Звіт про оцінку майна оцінювача, що її проводив.

28. Документ, що не регулює порядок здійснення аудиторської діяльності в Україні:
1)Національні нормативи аудиту;
2)Міжнародні стандарти аудиту;
3)Закон України «Про аудиторську діяльність»;
4)Господарський кодекс.

29. Критерієм перевірки господарських операцій не є:
1) законність;
2) обґрунтованість;
3) достовірність;
4) доцільність.

30. Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності видається терміном на:
1) п’ять років;
2) один рік;
3) три роки;
4) десять років.

31. Робочі документи аудитора не являють собою:
1) записи про проведені аудитором процедури, тести, одержані документи, власні висновки;
2) частину документів фінансової звітності;
3) документи, які належать аудитору, але його право власності обмежено принципом конфіденційності;
4) вірна відповідь відсутня.

32. Як поділяються аудиторські послуги щодо аудиту фінансової звітності:
1) сумісні та несумісні;
2) незалежні та обов’язкові;
3) супутні та несупутні;
4) дійові та інформаційні.
33. Про який вид аудиторського висновку свідчить вислів у тексті «за винятком обмежень»:
1) позитивний висновок (існує нефундаментальна невпевненість);
2) умовно-позитивний висновок;
3) негативний висновок;
4) відмова від надання висновку.

34. Чи має право аудитор підписати свій висновок до затвердження клієнтом фінансової звітності:
1) так;
2) ні;
3) так, проте це обмежено;
4) так, якщо дозволить клієнт.

35. Найбільш достовірний прийом підтвердження точності обліку розрахунків з підзвітними особами:
1) інвентаризація;
2) відомості, отримані від працівників підприємства;
3) аналіз звітів про використання коштів, здійснюваний аудитором;
4) опитування.

36. При перевірці форми 1 «Баланс» встановлюють дотримання вимог:
1) П(С)БО 7;
2) П(С)БО 2;
3) МСА 700;
4) П(С)БО 3.

37. Аудит фінансових результатів передбачає перевірку рахунків:
1) 6 і 7 класу;
2) 7 і 8 класів;
3) 7 і 9 класів;
4) 7, 8 і 9 класів.

38. Аудиторська фірма складає лист-зобов’язання враховуючи вимоги:
1) МСА 210 «Умови домовленостей про аудит»
2) МСА 230 «Документація»;
3) МСА 500 «Аудиторські докази»;
4) МСА 300 «Планування».

39. Чи має право податковий інспектор на ознайомлення з повним текстом аудиторського висновку:
1) ні, тільки з підсумковою частиною аудиторського висновку;
2) ні, взагалі не має такого права;
3) так;
4) так, але тільки за офіційним приписом.

40. Що із переліченого не є процедурою одержання аудиторських доказів:
1) спостереження;
2) вибірка;
3) інспектування;
4) підрахунок.


















































Організація і методика економічного аналізу


1. Економічний аналіз можна вважати наукою, якщо він:
1) вивчає основи громадського виробництва і закони його функціонування та розвитку;
2) досліджує проблеми виробництва, розподілу, обліку і споживання матеріальних благ на макрорівні;
3) спираючись на теорія пізнання, забезпечує практичну корисність, підвищує економічну ефективність практичної діяльності людини;
4) здійснює «нагляд», наступний контроль за правильністю складання звітів про фінансові результати, а, головне, глибокого дослідження цих результатів.

2. Теорія пізнання, виступаючи як методична основа усіх галузей науки, визначає й для економічного аналізу його
1) об’єкт і суб’єкт пізнання;
2) сутність, необхідність і послідовність;
3) методи і прийоми дослідження;
4) можливості отримання конкретних результатів.

3. Теоретичною основою економічного аналізу, що визначає його зміст як на мікро- так і на макрорівні, є
1) загально-наукові принципи, методи організації й методика дослідження економічних явищ;
2) закони економічного розвитку в сфері економіки країни;
3) наукові підходи контролю, ревізії та перевірки результатів фінансово-господарської діяльності;
4) система товарно-грошових відносин, через яку реалізується один з основних економічних законів – закон вартості.

4. Яка зі складових економічного аналізу не є частиною аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства?
1) Управлінський (господарський) аналіз;
2) Фінансовий аналіз;
3) Техніко-економічний аналіз;
4) Стратегічний аналіз.

5. Що не входить до об’єктивних вимог, які обумовлюють економічний аналіз як функціональну науку?
1) Відповідність потребам практики;
2)Розвиток самої науки в цілому та її окремих галузей;
3) Необхідність досягнення нового ступеню знань;
4)Отримання позитивних результатів досліджень.

6. За ступенем охоплення вивчаємих об’єктів відрізняють такий вид аналізу
1) оперативний;
2) вибірковий;
3) попередній;
4)функціональний.

7. За методом вивчення об’єкту виділяють вид аналізу, як:
1) Факторний;
2) Підсумковий;
3) Зовнішній;
4) Фінансовий.

8. Головними завданням економічного аналізу є:
1) Об’єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів підприємств і дотримання нормативів;
2) Оцінка діяльності підприємства з метою пошуку та визначення внутрішньогосподарських резервів;
3) Виявлення недоліків з фінансово-господарській діяльності підприємства, з’ясування причин їх виникнення;
4) Оцінка конкурентоспроможності підприємства і продукції.

9. Предметом економічного аналізу є:
1) дія загальних, часткових і специфічних законів на розвиток економічних процесів в конкретних умовах галузі або конкретного підприємства;
2) кількісні сторони масових економічних явищ і процесів, які відбуваються у господарській діяльності;
3) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів всебічної діяльності підприємств;
4) кругообіг капіталу в процесі господарської діяльності підприємств.

10. До об’єктів предмета економічного аналізу не входять
1) обсяги виробництва і реалізації продукції;
2) обсяги інвестицій та їх використання;
3) закони розвитку природи та суспільства;
4) фінансовий стан підприємства.

11. Під економічним методом досліджень розуміється:
1) необхідність постійних порівнянь;
2) діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку;
3) максимальна деталізація вивчаємих явищ і процесів та їх систематизація;
4) необхідність вивчення позитивних та негативних сторін кожного явища або процесу.

12. До особливостей методу економічного аналізу не входить:
1) отримання позитивних результатів при дослідженні економічного явища або процесу;
2) використання системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність;
3) вивчення причин зміни економічних показників;
4) виявлення та вимір взаємозв’язку між економічними показниками.

13. Методика економічного аналізу являє собою
1) систему факторів досліджуваного явища;
2) систему показників, що всебічно характеризує досліджуване явище або процес;
3) систему найбільш цілеспрямованих правил, принципів, прийомів, напрацьованих практикою і наукою, для вивчення предмету і об’єкту досліджень;
4) систему прийомів і методів, за допомогою яких вивчається певний об’єкт або явище.

14. Факторний аналіз являє собою:
1) причинно-наслідкові зв'язки економічного явища ;
2) методику комплексного і системного вивчення та кількісного виміру впливу факторів на розмір результативного показника;
3) методику визначення тенденцій зміни результативного і факторних показників;
4) прийоми визначення співвідношення величини одного явища з величиною будь-якого іншого.

15. Факторний аналіз не передбачає:
1) поступовий перехід від початкової факторної системи до кінцевої факторної системи;
2) розкриття повного набору прямих, кількісно вимірюваних факторів, які впливають на зміну результативного показника;
3) поступовий перехід від кінцевої факторної системи до початкової факторної системи;
4) визначення відносних темпів зростання та приросту показників за кілька років до рівня базисного року.

16. Зворотний факторний аналіз характеризує дослідження причинно-наслідкових зв'язків від окремих їх факторів до узагальнюючих, тобто методом:
1) синтезу;
2) індукції;
3) дедукції;
4) порівняння .

17. Методика дослідження факторів, взаємозв'язок яких із результативним показником має функціональний характер, відображає:
1)детермінований аналіз;
2) стохастичний аналіз;
3) кореляційний аналіз;
4) вірогідний аналіз.

18. До часового факторного аналізу не входить:
1) ретроспективний;
2) перспективний;
3) статичний;
4) оперативний.

19. Факторний аналіз, який вивчає вплив різноманітних факторів у даний момент, відносять до:
1) ретроспективного;
2)оперативного;
3) вибіркового;
4) підсумкового.

20. Факторна модель, яка відображає результативний показник як алгебраїчну суму факторів, називають:
1) адитивна;
2) мультиплікативна;
3)кратна;
4) змішана.

21. Визначити тип факторної моделі, якщо залежність результативного показника (у) від факторів (хі) має вигляд: 13 EMBED Equation.3 1415
1) адитивна;
2) мультиплікативна;
3) кратна;
4) змішана.

22. Які типи факторних моделей не знайшли відображення в наведеній змішаній моделі?
у=(х1+х2)*(х3-х4)
1) адитивна;
2) мультиплікативна;
3) кратна;
4) змішана.

23. Рівень рентабельності можна відобразити через факторну модель:
1)адитивну;
2) мультиплікативну;
3) кратну;
4) змішану.
24. Валовий збір окремої культури можна виразити через факторну модель типу:
1) адитивну;
2) мультиплікативну;
3) кратну;
4) змішану.

25. До методів елімінування не відносять технічний прийом як:
1) метод ланцюгових підстановок;
2) кореляційний метод;
3) спосіб абсолютних різниць;
4) індексний метод.

26. За допомогою якого метода, окрім ланцюгових підстановок, можна проводити розрахунок впливу факторів, якщо економічна ситуація описана такою факторною моделлю: Р=а(в-с)?
1) абсолютних різниць;
2) пропорційного ділення ;
3) індексний;
4) правильної відповіді немає.

27. Як визначити вплив кількісного фактора (b) на зміну результативного показника (13 EMBED Equation.3 1415)у моделі типу: 13 EMBED Equation.3 1415
1) 13 EMBED Equation.3 1415;
2) 13 EMBED Equation.3 1415;
3) 13 EMBED Equation.3 1415;
4) 13 EMBED Equation.3 1415.

28. Який з наведених алгоритмів вірно відображає методику визначення впливу фактора "b" на зміну результативного показника (Р) в моделі: y=a
·b
·c
·d (а, с, d - фактори).
1)13 EMBED Equation.3 1415 ;
2) 13 EMBED Equation.3 1415;
3) 13 EMBED Equation.3 1415;
4) 13 EMBED Equation.3 1415.

29. Як визначити вплив фактору "а" у факторній моделі Р=а(b-с) на зміну результативного показника (Р)
1) 13 EMBED Equation.3 1415;
2) 13 EMBED Equation.3 1415;
3) 13 EMBED Equation.3 1415;
4) 13 EMBED Equation.3 1415.

30. Індекси не використовують для визначення впливу факторів на зміну результативного показника в моделях:
1) мультиплікативних;
2) кратних;
3) змішаних типу а:(b+с) ;
4) немає правильної відповіді.

31. До основних принципів організації економічного аналізу не входить:
1) чіткий розподіл зобов’язань з комплексного аналізу діяльності між окремими підрозділами, службами і працівниками;
2) забезпеченість економічності та ефективності аналітичної роботи;
3) регламентація і стандартизація аналітичної роботи;
4) планування виробничої програми підприємства.

32. Принцип уніфікації (стандартизації) організації аналітичної роботи передбачає створення типових форм і таблиць, стандартних програм, що забезпечує
1) співставність результатів аналізу на усіх рівнях аналізу;
2) можливість виявлення недоліків в організації виробництва;
3) своєчасність і повноту надання необхідної інформації керівництву підприємства;
4) вивчення причин невиконання плану виробництва.

33. Процес підготовки економічної інформації до аналізу не включає
1) перевірку вихідної інформації на достовірність;
2) приведення показників у співставний вигляд;
3) виявлення факторів, що впливають на окремі показники;
4) спрощення цифрових даних.

34. При оформленні результатів аналізу, як правило, не використовують
1) звіт;
2) довідку;
3) пояснювальну записку;
4) заключення.

35. При використанні результатів аналізу внутрі підприємства складають
1) звіт;
2) пояснювальну записку;
3) довідку;
4) заключення.

36. У випадках, коли результати аналізу надаються вищестоящим органам управління, то для їх оформлення складають
1) звіт;
2) довідку;
3) пояснювальну записку;
4) заключення.

37. Результати аналізу, який проводиться вищестоящою організацією або іншими органами, оформлюють у вигляді
1) звіт;
2) довідки;
3) пояснювальної записки;
4) заключення.

38. Усю сукупність інформації, яка використовується в економічному аналізі й забезпечує управлінську систему та зацікавлених сторонніх користувачів, можна розподілити на:
1) внутрішню та зовнішню групи;
2) планово-обліку та поза облікову;
3) оперативну та підсумкову;
4) усі відповіді вірні.

39. Теза: «інформація повинна надходити до користувача, перш ніж застаріє або повністю втратить свою корисність» - характеризує одну з вимог до інформації в економічному аналізі
1) повнота і різноманітність даних;
2) оперативність, своєчасність і безперервність надходження даних;
3) якість і вірогідність даних;
4) доступність, гласність даних.

40. До джерел зовнішньої інформації не входить:
1) наукові публікації;
2) аналітичні журнали;
3) дані аналітичних заключень підприємства;
4) довідники та інструкції.

41. До джерел внутрішніх даних не входять:
1) планово-нормативні інформація;
2) дані бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку;
3) звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань;
4) дані особистих спостережень аналітика.

42. При аналізі структури площі сільськогосподарського призначення враховують таки види земельних угідь:
1) рілля, пасовища, ліси, чагарники, багаторічні насадження;
2) рілля, перелоги, багаторічні насадження, пасовища, сіножаті;
3) рілля, багаторічні насадження, пасовища, землі під водою;
4) рілля, багаторічні насадження, землі під водою.

43. Як визначити трудомісткість 1 ц кормових одиниць?
1) затрати праці на 1 га поділити на урожайність;
2) затрати праці на 1 ц корму помножити на урожайність;
3) затрати праці на 1 ц корму поділити на вміст в 1 ц кормових одиниць;
4) затрати праці на 1 ц корму помножити на вміст в 1 ц кормових одиниць.

44. З метою оцінки ступеню інтенсивності використання земель в господарстві необхідно:
1) розрахувати структуру посівних площ підприємства;
2) розглянути показники питомої ваги кожного виду угідь в площі с.-г. угідь і їх зміну по роках;
3) розрахувати показник виробництва валової продукції на 100 га с.-г. угідь;
4) розглянути динаміку площ окремих видів земельних угідь.

45. При аналізі структури посівних площ оптимальною вважається структура, яка дозволяє підприємству:
1) забезпечити всі внутрігосподарські потреби в продукції рослинництва;
2) виконати усі договірні зобов'язання, забезпечити внутрігосподарські потреби при умові мінімальних затрат праці і отримати максимум чистого прибутку;
3) отримати максимум виручки від реалізації продукції рослинництва;
4) виконати усі договірні зобов'язання підприємства по продукції рослинництва.

46. З метою оцінки економічної ефективності вирощування товарних культур необхідно розрахувати групу таких показників:
1) отримано доходу з 1 га, собівартість 1 ц, середня ціна реалізації 1 ц;
2) отримано з 1 га прибутку, затрати праці на 1 ц, урожайність;
3) отримано з 1 га кормових одиниць, доходу і трудомісткість;
4) отримано прибутку з 1 га і на 1 люд.-годину, затрати праці на 1 га, рівень рентабельності.

47. Для оцінки економічної ефективності виробництва кормових культур обчислюють такі показники:
1) одержано прибутку, чистого доходу з розрахунку на 1 ц кормових одиниць;
2) вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць з 1 га, собівартість 1 ц кормових одиниць, затрати праці на 1 ц кормових одиниць;
3) вихід з 1 га кормових одиниць, прибутку, собівартість 1 ц кормів, затрати праці на 1 ц кормів;
4) урожайність, собівартість 1 ц кормових одиниць, затрати праці на 1 ц кормових одиниць.

48. При оцінці економічної ефективності товарних с.-г. культур рівень рентабельності визначається як:
1) добуток урожайності на ціну;
2) часне від ділення грошово-матеріальних витрат на 1 га на урожайність;
3) добуток ціни на затрати праці на 1 га;
4) часне від ділення прибутку на 1 га на матеріально-грошові витрати на 1 га.

49. При оцінці економічної ефективності вирощування товарних с.-г. культур прибуток на 1 га визначається як:
1) добуток урожайності на різницю між ціною і собівартістю 1 ц;
2) добуток урожайності на собівартість;
3) часне від ділення витрат на 1 га на урожайність;
4) сума виручки від реалізації і витрат.

50. З метою оцінки економічної ефективності вирощування кормових культур необхідно взяти вихідні дані:
1) за планом звітного року;
2) фактичні за звітний період;
3) фактичні за попередній рік;
4) в середньому за 3-5 років.

51. При аналізі заходів поліпшення земель ефективними вважають ті, коли
1) вартість додатково одержаної продукції покриває або перевищує додаткові витрати;
2) сума додаткових витрат збільшується при зниженні урожайності;
3) виручка від реалізації не покриває загальних витрат на виробництво продукції;
4) сума додаткових витрат змінюється пропорційно зміні вартості продукції.

52. Комплексна оцінка ефективності використання с.-г. угідь проводиться за допомогою:
1) системи натуральних показників;
2) показників обсягу виробництва валової продукції рослинництва і рівня рентабельності;
3) системи узагальнюючих, натуральних (або часткових) та відносних показників;
4) системи відносних показників.

53. До активної частини основних виробничих засобів не входять:
1) будівлі, споруди і передавальне устаткування;
2) робочі машини і устаткування;
3) робоча і продуктивна худоба;
4) багаторічні насадження.

54. При аналізі складу основних засобів необхідно обчислити:
1) показники руху;
2) структурні показники;
3) показники якісного стану;
4) рівень фондооснащеності підприємства.

55. До показників руху при аналізі основних засобів відносять наступну групу:
1) коефіцієнти оновлення, зносу, придатності;
2) коефіцієнти росту, оновлення, фондоозброєності;
3) коефіцієнти росту, оновлення, вибуття;
4) коефіцієнти зносу, вибуття, забезпеченості.

56. Аналіз якісного стану основних виробничих засобів проводять за допомогою групи показників:
1) коефіцієнтів фондовіддачі і фондозабезпеченості;
2) коефіцієнтів зносу і придатності;
3) коефіцієнтів фондооснащеності;
4) коефіцієнтів фондовіддачі і фондомісткості.

57. Економічний показник, який відображає вартість основних виробничих засобів з розрахунку на одного працюючого, називається:
1) фондовіддача;
2) фондозабезпеченість підприємства;
3) фондоозброєність праці;
4) матеріалонасиченість.

58. Аналіз економічної ефективності використання основних виробничих засобів проводять за допомогою групи показників:
1) урожайність плодових насаджень, продуктивності продуктивної худоби;
2) фондозабезпеченість підприємства та фондоозброєність праці;
3 фондовіддача та фондомісткість;
4) коефіцієнти зносу та придатності.

59. При багатофакторному кореляційному аналізі можна підрахувати можливі (перспективні) резерви підвищення фондовіддачі в цілому і за рахунок кожного фактору. Для цього необхідно:
1) можливий приріст кожного фактора (13 EMBED Equation.3 1415) помножити на відповідний коефіцієнт у факторній моделі;
2) можливий приріст кожного фактора (13 EMBED Equation.3 1415) поділити на відповідний коефіцієнт у факторній моделі;
3) вважати резервом негативний вплив на результативний показник окремих факторів;
4) вважати резервом результат, який одержано за рахунок зміни кожного фактора на одиницю.

60. Ефективність використання матеріальних виробничих засобів можна проаналізувати за допомогою показника норми прибутку (НП), який обчислюється за формулою:
1) НП = П : (ОВЗ - ОЗ) ;
2) НП = П х (ОВЗ + ОЗ) ;
3) НП = П : (ВВЗ + ОЗ) ;
4) НП = П х (ОВЗ - ОЗ) ,
де П - чистий прибуток;
ОВЗ - вартість основних виробничих засобів;
ОЗ - вартість оборотних матеріальних засобів.

61. До складу енергетичних потужностей не входять:
1) механічні двигуни;
2) електроенергія;
3) робоча худоба;
4) продуктивна худоба.

62. Відношення енергетичних потужностей до площі с.-г. угідь характеризує рівень:
1) енергоозброєність;
2) електроозброєність;
3) енергозабезпеченість;
4) електрозабезпеченість.

63. Рівень механізації виробничих процесів визначається як:
1) різниця між загальним обсягом робіт і обсягом механізованих робіт;
2) добуток загального обсягу робіт на коефіцієнт фондоозброєності праці;
3) відношення обсягу механізованих робіт до загального обсягу робіт;
4) Відношення загального обсягу робіт до площі с.-г. угідь.

64. Які з наведених факторів безпосередньо впливають на зміну загального обсягу механізованих робіт?
1) кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік і змінний виробіток;
2) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за день;
3) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за рік;
4) кількість відпрацьованих м/змін за день і виробіток на 1 трактор за день.

65. Логічна підвпорядкованість факторів, які впливають на загальний обсяг механізованих робіт має таку послідовність:
1) коефіцієнт використання робочого часу, виробіток на 1 трактор за день, кількість відпрацьованих м/днів, число тракторів;
2) кількість відпрацьованих м/днів по МТП, виробіток 1 трактора за зміну, число тракторів;
3) число тракторів, виробіток на 1 трактор за день, коефіцієнт змінності;
4) число тракторів, кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік, |коефіцієнт змінності, виробіток 1 трактора за зміну.

66. Невикористаним резервом поліпшення роботи МТП вважаться:
1) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок зменшення числа тракторів;
2) збільшення загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх визначених факторів;
3) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок факторів, які впливають негативно, крім зменшення числа тракторів;
4) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх факторів, що впливають негативно.

67. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначається як:
1) добуток кількості автомобілів на середньорічний виробіток одного автомобіля;
2) часне від ділення пробігу з вантажем на загальну вантажопідйомність автопарку;
3) часне від ділення пробігу з вантажем на загальний пробіг;
4) часне від ділення загального пробігу на пробіг з вантажем.

68. Коефіцієнт використання автопарку обчислюється як відношення:
1) загальної вантажопідйомності до числа автомобілів;
2) кількості днів перебування у господарстві до числа автомобілів;
3) кількості днів у роботі до кількості днів перебування у господарстві;
4) пробіг з вантажем до загального пробігу.

69. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою визначається:
1) відношенням кількості фактично відпрацьованих людино-днів до числа працюючих;
2) відношенням фактичної чисельності працюючих до планової потреби;
3) шляхом множення кількості відпрацьованих люд.-днів одним працюючим на число робітників за цей період;
4) як добуток планового числа працюючих на число робочих днів за період.

70. Аналіз руху робочої сили по підприємству проводиться на підставі групи показників:
1) оборот робочої сили по прийому, вибуттю, розмах сезонності;
2) коефіцієнти: обороту робочої сили по прийому, вибуттю, плинності, міграції;
3) коефіцієнти: плинності, сезонності, міграції, оновлення робочої сили;
4) коефіцієнти: міграції, забезпеченості робочою силою, обороту по вибуттю.

71. Відношення кількості вибувших робітників (незалежно від причин) до середньорічної чисельності працюючих характеризує коефіцієнт:
1) плинності;
2) міграції;
3) обороту по вибуттю;
4) зміни числа робітників.

72. Показник, який характеризує інтенсивність загального обороту робочої сили і розраховується відношенням суми прийнятих і звільнених робітників до середньої чисельності працюючих, називається:
1) коефіцієнт плинності;
2) коефіцієнт міграції;
3) оборот по вибуттю;
4) оборот по прийому.

73. Коефіцієнт використання робочого часу за місяць обчислюється як відношення:
1) числа працюючих за кожен місяць на середньомісячну їх кількість;
2) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до загальної кількості люд.-днів за рік;
3) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до числа робочих днів у місяці;
4) загального числа відпрацьованих люд.-днів за місяць на число робочих днів у місяці.

74. Невикористаний резерв робочого часу за місяць обчислюється як:
1) добуток числа робочих днів у місяці на число працюючих;
2) різниця між загальною кількістю відпрацьованих люд.-днів за місяць і плановою;
3) добуток різниці між кількістю відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць і числом робочих днів у місяці на середньорічну чисельність працюючих;
4) відношення різниці між кількістю відпрацьованих робочих днів одним працюючим за місяць і числом робочих днів у місяці до числа працюючих у цьому місяці.

75. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:
1) відношення максимальних затрат праці за місяць до мінімальних;
2) відношення затрат праці у кожному місяці до середньомісячних затрат праці;
3) добуток коефіцієнта використання робочого часу на число працюючих за місяць;
4) добуток різниці між затратами праці у кожному місяці і середньомісячними на число місяців;

76. Який із запропонованих заходів не сприяє зниженню сезонності використання робочої сили?
1) раціональне поєднання галузей рослинництва і тваринництва;
2) промислова переробка овочевої продукції;
3) створення промислових підсобних виробництв;
4) підбір сортів вирощуваних с.-г. культур по строкам дозрівання.

77. Факторна модель показника річної продуктивності праці у с.-г. виробництві (РП) має вигляд:
1) РП = Д:ТГ х ПГ;
2) РП = (Д х ТГ):ПГ;
3) РП = Д х ТГ х ПГ;
4) РП = Д:ТГ:ПГ,
де Д - кількість відпрацьованих днів одним робітником;
ТГ - тривалість робочого дня в годинах;
ПГ - виробництво валової продукції за годину.

78. Для аналізу продуктивності праці при виробництві окремих видів продукції використовують показник трудомісткості, який характеризує:
1) кількість виробленої продукції на 1 люд.-год. ;
2) затрати праці на виробництво валової продукції;
3) затрати праці на виробництво одиниці продукції;
4) кількість виробленої продукції та затрати праці.

79. Як визначити розмір впливу затрат праці на 1 га на зміну затрат праці на 1 ц?
1) різниця між фактичними та плановими затратами праці на 1 га;
2) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 га і фактичній урожайності;
3) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності;
4) різниця між умовними затратами праці на 1 ц, розрахованими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності, та плановими затратами праці на 1 ц.

80. Вплив продуктивності корів на зміну трудомісткості виробництва молока визначається як:
1) добуток різниці між фактичною і плановою продуктивністю корів на фактичні затрати праці на 1 голову;
2) результат ділення затрат праці на 1 голову на різницю між фактичною і плановою продуктивністю корів;
3) різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів;
4) різниця між умовними затратами праці на 1 ц, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів, і плановими затратами праці на 1 ц.

81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (ФОП) визначається як різниця між:
1) фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленими при фактичній чисельності працівників і плановому заробітку одного працюючого;
2) фактичним і плановим ФОП;
3) умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності робітників і плановій заробітній платі одного працюючого і плановим ФОП;
4) фактичним ФОП і плановим, скорегованим на процент виконання плану обсягів виробництва.

82. Відносне відхилення фонду оплати праці (ФОП) обчислюється як:
1) різниця між фактичним ФОП і постійною частиною планового ФОП, скорегованого на процент виконання плану обсягів виробництва;
2) різниця між фактичним ФОП і плановим, скорегованим у змінній його частині на процент виконання плану обсягів виробництва;
3) різниця між фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника;
4) різниця між умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника, та плановим ФОП.


83. Метою економічного аналізу виробництва продукції с.-г. є вирішення завдань, окрім
1) забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції;
2) пошук можливостей збільшення обсягів виробництва продукції;
3) зниження собівартості реалізованої продукції;
4) розширення асортименту і покращення кості виробничої продукції.

84. Процес аналізу виробництва продукції с.-г. не включає
1) планування і корегування планів виробництва продукції;
2) здійснення системного контролю за виконанням плану виробництва продукції;
3) визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції;
4) виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення обсягів виробництва продукції.

85. При аналізі динаміки валової продукції с.-г. необхідно здійснити її оцінку за:
1) фактичною ціною реалізації;
2) плановою ціною реалізації;
3) порівнянними цінами;
4) плановою собівартістю.

86. З метою визначення змін обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва) в динаміці по роках або порівняно з планом використовують формулу
1) індивідуального індексу кількості продукції;
2) індивідуального індексу ціни;
3) загального індексу фізичного обсягу;
4) загального індексу витрат.

87. Методика оцінки досягнутого рівня при виробництві валової продукції с.-г. передбачає порівняння з іншими підприємствами та із середніми даними по господарствах району показника
1) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами;
2) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами з розрахунку на 100 га с.-г. угідь;
3) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації;
4) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації в розрахунку на 100 га с.-г. угідь.

88. Застосування якого методу не дозволяє проаналізувати динаміку обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва)?
1) кореляційний;
2) індексний;
3) графічний;
4) динамічні ряди.

89. Факторну модель детермінованого факторного аналізу, що відображає вартість валової продукції с.-г. 13 EMBED Equation.3 1415, відносять до
1) адитивної;
2) мультиплікативної;
3) кратної;
4) змішаної.

90. За допомогою якого методу детермінованого факторного аналізу можна визначити вплив продукції рослинництва (ВПР) і тваринництва (ВПТ) на міну валової продукції с.-г. (ВП=ВПР+ВПТ)?
1) абсолютних різниць;
2) відносних різниць;
3) ланцюгових підстановок;
4) індексний.

91. Для визначення розміру впливу факторів на зміну валового збору окремих культур не можна застосувати метод:
1) ланцюгових підстановок;
2) абсолютних різниць;
3) пропорційного ділення;
4) інтегральний.

92. Визначення впливу структурного фактора на зміну валового збору по групі однорідних культур можливо методами, окрім:
1) ланцюгових підстановок;
2) інтегрального;
3) абсолютних різниць;
4) індексного.

93. Розмір впливу зміни урожайності на відхилення валового збору окремої культури не можна визначити як:
1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;
2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;
3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;
4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.

94. Зміна валового збору окремої культури за рахунок посівної площі не визначається як:
1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;
2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;
3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;
4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.

95. Розрахунок впливу урожайності окремих культур на зміну валового збору по групі однорідних культур не можна обчислити як:
1) добуток різниці між фактичною і умовною середньою урожайністю на фактичну площу посіву;
2) різницю між умовним валовим збором (при плановій урожайності окремих культур, фактичним розміром і фактичній структурі посівних площ) та плановим валовим збором;
3) різниця між фактичним і умовним (при плановій урожайності, фактичному розмірі і фактичній структурі посівних площ) валовим збором;
4) добуток зміни середньої урожайності на фактичну площу посіву.

96. Розмір впливу посівної площі на зміну валового збору по групі однорідних культур визначається як:
1) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню планову урожайність;
2) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню умовну урожайність;
3) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню фактичну урожайність;
4) різницю між фактичним і умовно-розрахунковим валовим збором.

97. Яка група факторів не впливає на рівень урожайності?
1) природно-кліматичні;
2) агротехнічні;
3) політико-правові;
4) організаційно-економічні.

98. В результаті аналізу впливу доз на внесення добрив на зміну урожайності озимої пшениці одержали рівняння 13 EMBED Equation.3 1415, що означає:
1) урожайність у звітному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц;
2) урожайність у базисному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц/га;
3) урожайність у попередньому до вивчаємого періоду році склала 28,4 ц і збільшується на 1,2 ц/га при збільшенні доз внесення добрив;
4) урожайність при умовному (0) внесені добрива складає 28,4 ц/га і при збільшенні доз внесення добрив збільшується на 1,2 ц/га.

99. В багатофакторній моделі урожайності с.-г. культур (продуктивності худоби) кожен коефіцієнт при хі показує:
1) на скільки змінився вивчаємий фактор;
2) на скільки змінюється урожайність (продуктивності) залежно від зміни фактора на 1;
3) частку загальної зміни урожайності (продуктивності) від вивчаємого фактора;
4)можливий резерв збільшення урожайності (продуктивності) за рахунок конкретного фактора.



100. Можливе збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок розширення посівних площ обчислюється:
1) резерв розширення посівних площ помножити на різницю між фактичною і плановою урожайністю культури, яка буде вирощуватися;
2)фактичну площу посіву, яка планується відвести під конкретну культуру, помножити на різницю між фактичною і плановою її урожайністю;
3) резерв розширення посівних площ помножити на фактичну урожайність культури, яку планують вирощувати на цих землях;
4) плановий валовий збір конкретної культури поділити на фактичну посівну площу.

101. Резерв збільшення виробництва продукції окремої культури а рахунок покращення сортового складу посівів обчислюють:
1) зміна питомої ваги кожного сорту множиться на фактично досягнуту урожайність (і ділиться на 100%), добутки сумують і результат множать на фактичну площу посіву;
2) зміна питомої ваги кожного сорту множать на фактично досягнуту урожайність ( і ділять на 100%), добутки сумують і результат множать на планову площу посіву;
3) різницю між можливою і фактично досягнутою урожайністю множать на можливу площу посіву і спів ставляють з фактичним валовим збором;
4) різницю між можливою і фактичною площею посіву множать на різницю між можливою і фактичною урожайністю.

102. Як практично можна визначити урожайність культури з площі, яка була зібрана своєчасно?
1) різницю між фактичним валовим збором і валовим збором з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів, поділити на площу, зібрану не своєчасно;
2) різницю між фактичним валовим збором і валовим збором з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів, поділити на площу, зібрану своєчасно;
3) різницю фактичним валовим збором і валовим збором площі, зібраної пізніше, поділити на загальну фактичну площу;
4) різницю між фактичною урожайністю по підприємству і урожайністю, що одержана з площі, зібраної пізніше оптимальних термінів.

103. Яка група факторів безпосередньо впливає на зміну валового виробництва окремого виду продукції тваринництва?
1) поголів’я і середньодобова продуктивність однієї голови;
2) продуктивність однієї голови за рік і кількість кормо днів;
3) середньорічної продуктивності і середньорічного поголів’я ;
4) продуктивність і рівень забезпеченості худоби кормами.

104. Яка група факторів не впливає безпосередньо на рівень продуктивності тварин?
1) рівень годівлі і дотримання раціону годівлі;
2) поголів’я і рівень забезпеченості виробничих процесів кваліфікованими працівниками;
3) умови утримання худоби;
4) порідний і віковий склад стада.

105. Розмір впливу поголів’я на зміну валового виробництва обчислюється як різниця між:
1) фактичним і плановим обсягом виробництва;
2) фактичним і розрахунковим обсягом виробництва, обчисленим при умові фактичного поголів’я і планової продуктивності однієї голови;
3) розрахунковим (обчисленому при умові фактичного поголів’я і планової продуктивності) і плановим обсягом виробництва;
4) Немає правильної відповіді.

106. Розмір впливу продуктивності однієї голови на зміну валового виробництва продукції тваринництва (результативний показник) розраховують як різницю між:
1) фактичним і умовним (обчисленому при фактичній продуктивності і плановому поголів’ю), результативними показниками;
2) фактичним і умовним (обчисленим при фактичному поголів’ю і плановій продуктивності однієї голови) результативними показниками;
3) умовним (обчисленому при фактичній продуктивності і плановому поголів’ю) і плановим результативним показником;
4) умовними (обчисленому при фактичному поголів’ї і планової продуктивності однієї голови) і плановим результативним показниками.

107. Рівень забезпеченості худоби кормами визначаються як
1) відношення фактичних витрат кормів га 1голову до планових;
2) відношення фактичних витрат кормів до планових;
3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову;
4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на усе поголів’я .

108. В процесі аналізу забезпеченості худоби кормами не суттєвими факторами є:
1) визначення рівня годівлі;
2) дотримання раціонів годівлі;
3) спосіб заготівлі і доставки кормів;
4) ефективність використання корму.

109. При аналізі ефективності використання корму основним показником у розрахунках є:
1) витрати кормів на 1 голову;
2) витрати кормів на 1 ц продукції;
3) витрати кормів на усе поголів’я ;
4) витрати кормів на фактично отриману продукцію.

110. Економію або перевитрати кормів на виробництво продукції обчислюють, як:
1) добуток різниці між фактичними і плановими витратами кормів на 1 ц та фактичним обсягом продукції;
2) добуток різниці між фактичним і плановим обсягом продукції на планові витрати кормів на 1 ц;
3) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на увесь обсяг продукції;
4) різниця між фактичними і плановими витратами кормів на 1 голову помножити на плановий обсяг продукції.

111. Можливий резерв збільшення обсягів виробництва окремого виду продукції тваринництва за рахунок покращення породного складу стада в економічному аналізі обчислюють, використовуючи методику розрахунку впливу фактора:
1) кількісного;
2) якісного;
3) структурного;
4) немає правильної відповіді.

112. Резерв збільшення обсягів виробництва молока за рахунок ліквідації яловості корів обчислюють як:
1) добуток кількості недотриманого молока від ялової корови на маточне поголів’я ;
2) різниця між фактичним валовим надоєм молока та надоєм від ялових кормів;
3) різниця між фактичним і плановим валової надоєм молока;
4) кількість недотриманого молока від ялової корови помножити на кількість ялових корів в стаді.

113. Аналіз ринків збуту продукції починають з вивчення:
1) попиту на продукції;
2) його структури;
3) пропозиції продукції;
4) кількість учасників ринку.

114. Місткість товарного ринку (U) визначається обсягом товарів, які на ньому реалізуються протягом оку, і обчислюється за формулою:
1) U=В – З + І – Е , де В – виробництво товарів;
2) U=В + З – І – Е ; З – залишки товарних запасів;
3) U=В + З + І + Е; І – імпорт товарів;
4) U=В – З – І + Е . Е – експорт товарів.

115. Показник ринкової частки (сегмент ринку) обчислюють як відношення:
1) обсягу продажу певного товару окремим підприємством до сумарного обсягу продажу цього товару на ринку;
2) сумарного обсягу продажу певного товару на ринку до обсягу продажу цього товару окремим підприємством;
3) загального обсягу імпортного товару до обсягу його експорту;
4) загального обсягу експорту певного товару до обсягу його імпорту.

116. При аналізі змін обсягів реалізації продукції сільського господарства (I) здійснюють розрахунки за формулою:
1)13 EMBED Equation.3 1415, де q – кількість реалізованої продукції;
р – ціна реалізації одиниці продукції;
2) 13 EMBED Equation.3 1415 ; і – вид продукції
3) 13 EMBED Equation.3 1415; п, ф – плановий і фактичний показник
4) 13 EMBED Equation.3 1415.

117. Рівень товарності окремих видів продукції обчислюють як:
1) відношення кількості виробленої продукції до реалізованої;
2) різниця між кількістю виробленої та реалізованої продукції;
3) сума кількості виробленої та реалізованої продукції;
4) відношення кількості реалізованої продукції до виробленої.

118. При факторному аналізі суми доходу від реалізації продукції с.-г. до чинників першого порядку не входять:
1) обсяг реалізованої продукції;
2)структура реалізованої продукції;
3) якість реалізованої продукції;
4) середня ціна реалізованої продукції.

119. Можливий резерв збільшення обсягів реалізації окремих видів продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва обчислюють як:
1) добуток резерву збільшення обсягу виробництва на рівень товарності;
2) різницю між фактичним і плановим обсягом реалізації;
3) добуток планового обсягу реалізації на рівень товарності;
4) різницю між фактичним обсягом реалізації та резервом його збільшення.

120. В процесі аналізу ринку ступінь відчутності попиту до зміни ціни вимірюється за допомогою
1) коефіцієнта цінової еластичності;
2) відносної частки ринку;
3) темпу зростання ринку;
4) індексу зміни ціни.

121. Коефіцієнт еластичності попиту через дохід (Ед) визначають за формулою:
1) Ед=
·% п
·
·%с , де
·% п – відсоткова зміна кількості попиту і-того товару;
2) Ед=
·% п :
·%с;
·%с – відсоткова зміна доходів покупців.
3) Ед=
·% с:
·
·%п;
4) Ед=
·% п +
·%с.

122. Якщо величина коефіцієнтів еластичності (Е) більше 1, то це означає, що попит:
1) еластичний;
2) нееластичний;
3) абсолютно нееластичний;
4) абсолютно еластичний.

123. До витрат на виробництво відносять
1) собівартість реалізованої продукції;
2) адміністративні витрати;
3) втрати на збут;
4) інші операційні витрати.

124. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не включають
1) прямі матеріальні витрати;
2) прямі витрати на оплату праці;
3) інші прямі витрати;
4) адміністративні витрати.

125. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції проводиться з метою
1) виявлення тенденцій і причини зміни собівартості продукції;
2) формування оптимальної величини собівартості продукції, її складових та пошуку резервів її зниження;
3) обчислення розміру негативного впливу окремих факторів на зміну собівартості;
4) вивчення динаміки змінних собівартості продукції, порівняння з планом та середніми даними підприємствах району.

126. Аналіз загальної суми витрат на виробництво починають з вивчення динаміки її змін для чого можна використати формулу загального індексу собівартості (Іz)
1) 13 EMBED Equation.3 1415 де z - собівартість 1 ц, грн.
2) 13 EMBED Equation.3 1415 q – кількість виробничої продукції, ц
3) 13 EMBED Equation.3 1415 0, 1 – період часу
4) 13 EMBED Equation.3 1415

127. Суму економії або перевитрат (е) коштів на виробництво можна визначити за формулою
1) 13 EMBED Equation.3 1415 , де, q – кількість виробленої продукції,ц;
2 13 EMBED Equation.3 1415 ; z – собівартість 1 ц, грн. ;
3) 13 EMBED Equation.3 1415 ; 0, 1 – період часу.
4) 13 EMBED Equation.3 1415.

128. Визначити суму витрат на виробництво (В) через взаємозв’язок обсягу продукції (U) постійних (ПВ) і змінних (зв) витрат можна через рівняння
1) В = U х зв - ПВ;
2) В = U х зв : ПВ;
3) В = U : ПВ+ зв ;
4) В = U х зв + ПВ.

129. Причинами зміни матеріальних витрат на виробництво продукції (безпосередній вплив) не може бути
1) зміна кількості витрачених матеріалів;
2) вартість одиниці придбаних матеріалів;
3) собівартість одиниці матеріальних ресурсів власного виробництва;
4) якість витрачених матеріальних ресурсів.

130. Як визначити розмір впливу урожайності (у) на зміну собівартості зерна (13 EMBED Equation.3 1415)
1) 13 EMBED Equation.3 1415, де В – витрати на 1 га, грн
2) 13 EMBED Equation.3 1415 ; 0, 1 – період часу;
3) 13 EMBED Equation.3 1415;
4) 13 EMBED Equation.3 1415.

131. Взаємозв’язок собівартості 1 ц молока (13 EMBED Equation.3 1415) з сумою постійних (ПВ) і змінних (зв) витрат описується таким рівнянням
1) z=ПВ х У + зв , де У – продуктивність, кг/гол. ;
2) z=ПВ : у - зв;
3) z=ПВ : у+зв;
4) z= У х зв+ ПВ.

132. Розмір впливу суми витрат на 1 га (В) на зміну собівартості 1 ц соняшнику (13 EMBED Equation.3 1415) обчислюється так
1) 13 EMBED Equation.3 1415, де У – урожайність, ц/га;
2) 13 EMBED Equation.3 1415;
3) 13 EMBED Equation.3 1415;
4) 13 EMBED Equation.3 1415.

133. При розрахунку розміру впливу окремих факторів на зміну собівартості одиниці продукції у факторній моделі: z=ПВ : у + зв використовують метод:
1) абсолютних різниць;
2) ланцюгових підстановок;
3) відносних різниць;
4) індексний.

134. На відхилення фактичної суми витрат по статті «Корма» від плану впливають фактори першого порядку:
1) затрати кормів на 1 ц продукції (ц к.од.) і собівартості 1 ц к.од. ;
2) затрати кормів на 1 ц продукції та продуктивність 1 голови;
3) продуктивність 1 голови і собівартістю 1 ц корм.од. ;
4) якість кормів і продуктивність 1 голови.

135. До можливих резервів зниження витрат на виробництво зерна не відноситься
1) правильне агрегатування техніки;
2) термін проведення агротехнічних заходів;
3) сумісництво технологічних операцій;
4) зниження вартості послуг і робіт.

136. Організація проведення аналізу собівартості продукції (робіт, послуг) не передбачає
1) планування проведення аналізу та підбір джерел інформації з перевіркою її на достовірність;
2) проведення факторного аналізу;
3) виявлення і підрахування резервів зниження собівартості;
4) вивчення кон’юнктури ринку даного виду продукції.

137. До об’єктів аналізу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не входять
1) загальна сума витрат на виробництво;
2) собівартість окремих видів продукції (робіт, послуг) ;
3) витрат на збут;
4) витрати на одиницю продукції (робіт, послуг) по статтям.

138. З метою виявлення тенденції зміни собівартості окремих видів продукції необхідно
1) порівняти фактичний рівень собівартості з плановим;
2) порівняти рівень собівартості з середніми даними по підприємствах району;
3) провести вирівнювання динамічного ряду собівартості;
4) визначити темпи росту або зниження собівартості.

139. Яке з нижче наведених джерел не використовують при аналізі фінансових результатів від реалізації:
1) Статистична звітність ф. 50 с.-г. ;
2) Звіт про фінансові результати;
3) Бухгалтерський баланс;
4) Звіт про власний капітал.

140. Дані якої форми статистичної звітності являються джерелом для аналізу фінансових результатів
1) ф. 29 с.-г. «Про урожай і урожайність» ;
2) ф. 24 с.-г. «Про стан тваринництва» ;
3) ф. 50 с.-г. «Основні економічні показники» ;
4) Немає правильної відповіді.

141. Аналіз фінансових результатів починають з вивчення
1) складу та структури доходів і витрат підприємства;
2) складу і динаміки чистого прибутку;
3) виконання плану по прибутку;
4) залежності показників фінансових результатів від певних факторів.

142. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», чистий дохід обчислюється як:
1) різниця між сумою доходу і виробничою собівартості реалізованої продукції;
2) різниця між сумою доходу і ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу;
3) сума валового прибутку і ПДВ;
4) сума ПДВ, акцизного збору і собівартості реалізованої продукції.

143. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» суму валового прибутку (збитку) від реалізації визначається як:
1) різниця між сумою чистого доходу і виробничою собівартістю реалізованої продукції;
2) сума ПДВ, акцизного збору і собівартості реалізованої продукції;
3) різниця між сумою доходу і чистого доходу;
4) сума чистого доходу, ПДВ, акцизного збору та інших витрат.

144. За даними звіту про фінансові результати сума чистого прибутку (збитку) визначається
1) по кожному виду діяльності;
2) по операційній діяльності;
3) по усіх видах діяльності разом;
4) по звичайній діяльності.

145. Факторна модель чистого прибутку (збитку) відноситься до моделі детермінованого факторного аналізу типу:
1) мультиплікативної;
2) кратної;
3) адитивної;
4) змішаної.

146. На зміну суми валового прибутку від реалізації продукції с.-г. впливають фактори першого порядку:
1) обсяг, ціна, собівартість і якість реалізованої продукції;
2) обсяг, ціна, собівартість і структура реалізованої продукції;
3) обсяг, ціна, якість реалізованої продукції і витрати на збут;
4) обсяг, собівартість реалізованої продукції, попит і пропозиція ринку.

147. Застосовуючи метод ланцюгових підстановок для визначення розміру впливу ціни на зміну суми валового прибутку від реалізації, необхідно
1) від фактичної суми виручки відняти планову суму виручки;
2) від фактичної суми виручки відняти фактичну суму витрат;
3) від фактичної суми виручки відняти планову суму витрат;
4) від фактичної суми виручки відняти умовну суму виручки.

148. Вплив структури реалізованої продукції на зміну валового прибутку від реалізації продукції неможна визначити використовуючи метод
1) абсолютних різниць;
2) пропорційного ділення;
3)ланцюгових підстановок;
4) індексний.

149. Яка факторна модель відображає залежність прибутку від реалізації окремого виду продукції (П) від кількості (q), ціни (р) і собівартості (z) реалізованої продукції?
1) П= q х z – q х р;
2) П= q : (р – z) ;
3) П= q х (р – z) ;
4) П= q х (р : z).


150. Як визначити розмір впливу кількості реалізованої продукції (q) на зміну суми прибутку (
·П) від реалізації
1)
·П=( q1 - q0)(р0 – z0) де р – ціна 1 ц, грн
2)
·П=( q1 - q0)(р1 – z1) z – собівартість 1 ц, грн
3)
·П=( q1 - q0)(р1 – z0) 0, 1 – базисний і звітний періоди
4)
·П=( q1 - q0)(р0 – z1)

151. Розмір впливу ціни реалізації зерна (р) на зміну суми прибутку (
·П)обчислюють як
1)
·П=( р1 - р0): q1 де q – кількість, ц
2)
·П=( р1 - р0)х q1 z – собівартість 1 ц, грн
3)
·П=
·( р1 -р0)х q0 0, 1 – період часу
4)
·П=( р1 - z0)х q1

152. Вплив собівартості 1 ц продукції (z) на зміну суми прибутку від її реалізації (
·П)обчислюють як
1)
·П=( z1 - z0)х q0 де q – кількість, ц
2)
·П=
· ( z1 - z0)х q1 0, 1 – період часу
3)
·П=
· ( q1 - q0)х z0
4)
·П=( q1 - q0)х z1

153. Застосовуючи метод ланцюгових підстановок, вплив якого фактора на зміну прибутку від реалізації можна визначити, якщо є такий розрахунок
·П= q1 ( р1 - z0) - q1 (р0 – z0)?
1) кількість реалізованої продукції (q) ;
2) ціни реалізації (р) ;
3) собівартості (z) ;
4) прибутку на 1 ц (р - z).

154. Який показник не характеризує рівень рентабельності?
1) прибуток з розрахунку на одиницю виробничих витрат;
2)прибуток з розрахунку на одиницю вартості товарної продукції;
3) прибуток з розрахунку на одного працюючого ;
4) прибуток з розрахунку на одиницю власного капіталу.

155. Яку групу показників рентабельності характеризує наступний розрахунок: відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості активів?
1. рентабельність виробництва;
2) рентабельність капіталу;
3) рентабельність продаж;
4) рентабельність основних виробничих засобів.



156. При факторному аналізі норми прибутку (НП) використовують таку факторну модель:
1) НП=П х (ОВЗ+ОбЗ) де П – сума прибутку
2) НП=П х (ОВЗ – ОбЗ) ОВЗ – основні виробничі засоби
3) НП=(ОВЗ – ОбЗ) : П ОбЗ – оборотні засоби
4) НП=П : (ОВЗ+ОбЗ)

157. Можливий резерв зростання суми прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації конкретного виду продукції обчислюють як добуток
1) планового обсягу реалізації на фактичну ціну;
2) можливого резерву збільшення обсягу реалізації на плановий прибуток від реалізації 1ц;
3) фактичного обсягу реалізації на планову ціну;
4) можливого резерву збільшення обсягу реалізації на фактичну ціну реалізації.

158. Методика маржинального аналізу фінансових результатів базується на розподілі витрат на:
1) прямі і непрямі;
2) постійні і змінні;
3) виробництво і збут;
4) загальновиробничі і адміністративні.

159. Застосування методики маржинального аналізу фінансових результатів для дослідження факторів зміни прибутку та його прогнозування використовують таку модель:
1) П= q х (р – зв)- ПВ де q – кількість
2) П= q х (р – ПВ) – зв р – ціна одиниці продукції
3) П= q х зв (ПВ – р) зв – зміни витрат на одиницю продукції
4) П= q х ПВ(р –зв) ПВ – постійні витрат на увесь обсяг продукції

160. Маржинальний дохід визначається як
1) різниця виручки і витрат;
2) сума змінних витрат і прибутку;
3) сума постійних витрат і прибутку;
4) різниця прибутку і постійних витрат.

161. Точку беззбитковості обсягів реалізації обчислюють шляхом ділення
1) суми постійний витрат на ставку маржинального доходу;
2)суми змінних витрат на ставку маржинального доходу;
3) суми маржинального доходу на ціну реалізації;
4) суми загальних витрат на прибуток.

162. Система показників, що відображає стан капіталу у процесі його кругообігу та спроможності суб’єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований термін часу, характеризує
1) платоспроможність підприємства;
2) ліквідність підприємства;
3) фінансовий стан підприємства;
4) ймовірність банкрутства підприємства.

163. Фінансовий стан підприємства не залежить від:
1) результатів виробничої діяльності;
2) форм і методів організації виробництва;
3) фінансової діяльності;
4) комерційної діяльності.

164. Аналіз ФСП базується, головним чином, на використанні показників:
1) абсолютних;
2) відносних;
3) натуральних;
4) умовно-натуральних.

165. В процесі аналізу порівняння показників досліджуваного підприємства із загальноприйнятими (або теоретичними) «нормами» дозволяють
1) оцінити ступінь ризику і прогнозування можливостей банкрутства;
2) виявити сильні і слабкі сторони підприємства та його можливості;
3) вивчити тенденції покращення або погіршення ФСП;
4) визначити можливості нарощування обсягів продаж.

166. Аналіз ФСП починають з оцінки:
1) фінансової стійкості та платоспроможності;
2) ефективності та інтенсивності використання капіталу;
3) майнового стану і структури капіталу;
4) кредитоспроможності та ризику банкрутства.

167. В процесі аналізу змін у складі і структурі балансу застосовують такі методи:
1) індексний і динамічних рядів;
2) абсолютних і відносних величин, середніх величин;
3) горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний;
4) групування, середніх величин.

168. Розміщення господарських засобів в активі балансу здійснено відповідно їх
1) вартості;
2) собівартості;
3)ступеню ліквідності;
4) значущості у процесі виробництва.

169. Сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного циклу, - це визначення
1) власного капіталу;
2) оборотних активів;
3) оборотного капіталу;
4) необоротних активів.

170. Залежність стійкості ФСП від оптимальності розміщення засобів визначають шляхом аналізу
1) структури оборотних активів;
2) структури капіталу підприємства;
3) показників платоспроможності;
4) зміни валюти балансу.

171. При аналізі структури оборотних активів за ступенем ризику вкладання капіталу особливо вивчають оборотні активи з
1) мінімальним ризиком ;
2) невеликим ризиком;
3) високим ризиком;
4 за усіма видами ризиків.

172. Ступінь інтенсивності використання капіталу, вкладеного у запаси і матеріали, аналізують за показниками
1) динаміки;
2) оборотності;
3) ліквідності;
4) ресурсовіддачі.

173. До показників оборотності матеріальних оборотних активів не відносять
1) коефіцієнт оборотності;
2) коефіцієнт фінансової незалежності;
3) коефіцієнт закріплення;
4) тривалість одного обороту.

174. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів обчислюють як відношення:
1) суми виручки до середньорічної вартості запасів;
2) середньорічної вартості запасів до суми виручки;
3) середньорічної вартості запасів до валюти балансу;
4) суми виручки до середньорічної вартості оборотних активів.

175. Розрахунок суми коштів (ек), які умовно вивільнюються з обороту при прискоренні оборотності запасів (або потребують додаткового введення в оборот при уповільнені оборотності), проводять як
1) 13 EMBED Equation.3 1415 де Т – тривалість одного обороту в днях
2) 13 EMBED Equation.3 1415 ОСО – одноденна сума обороту, грн
3) 13 EMBED Equation.3 1415 0,1 – базисний і звітний період
4) 13 EMBED Equation.3 1415

176. Суму власних джерел формування запасів (ВОК) обчислюють за такою формулою
1)13 EMBED Equation.3 1415 де І-V – нумерація розділів
2) 13 EMBED Equation.3 1415 П - пасиву
3) 13 EMBED Equation.3 1415 А - активу
4) 13 EMBED Equation.3 1415

177. Якщо сума власних джерел формування запасів (ВОК) перевищує суму запасів (З), то фінансову стійкість підприємства характеризують як
1) абсолютну;
2) нормальну;
3) нестійку;
4) кризову.

178. Якщо сума запасів (З) перевищує суму власних джерел (ВОК), але менше суми «нормальних» джерел (НД) формування запасів, то фінансову стійкість характеризують як
1) абсолютну;
2) нормальну;
3) нестійку;
4) кризову.

179. В процесі аналізу стану розрахунків з’ясовано, що кошти досліджуваного підприємства використовують інші організації, така ситуація свідчить про наявність заборгованості
1) дебіторської;
2) кредиторської;
3) невиправданої;
4) нормальної.

180. З метою визначення виправданої або невиправданої заборгованості проводять
1) порівняння загальних сум дебіторської та кредиторської заборгованості;
2) аналіз стану розрахунків за строками виникнення заборгованості;
3) аналіз динаміки сум заборгованості за останні 3-5 років;
4) обчислення структури дебіторської та кредиторської заборгованості.
181. Коефіцієнт платоспроможності обчислюється як
1) різниця між платіжними засобами і платіжними зобов’язаннями;
2) відношення платіжних засобів до платіжних зобов’язань;
3) відношення платіжних зобов’язань до платіжних засобів;
4) відношення різниці між платіжними засобами і платіжними зобов’язаннями до платіжних зобов’язань.

182. До платіжних засобів підприємства не входять:
1) грошові кошти та їх еквіваленти;
2) дебіторська заборгованість;
3) готова продукція;
4) виробничі запаси.

183. Система показників для оцінки фінансового стан підприємства складаються з трьох груп, до яких не входять показники:
1) структури капіталу;
2) ділової активності;
3) фондозабезпеченості;
4) рентабельності.

184. Як на підставі балансу підприємства визначити суму робочого капіталу
1) різниця між активами і пасивами балансу;
2) різниця між необоротними активами і поточними зобов’язаннями;
3) різниця між оборотними активами і поточними зобов’язаннями;
4) різниця між сумою власного капіталу і оборотними активами.

185. Як визначити коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) на підставі балансу підприємства?
1) шляхом ділення суми оборотних активів на суму поточної заборгованості;
2) шляхом ділення суми оборотних активів на суму кредиторської заборгованості;
3) шляхом ділення суми оборотних активів на суму довгострокових зобов’язань;
4) шляхом ділення суми оборотних активів на суму власного капіталу.

186. Коефіцієнт фінансової незалежності підприємства визначається:
1) відношення власного оборотного капіталу до валюти балансу;
2) відношення власного капіталу до валют балансу;
3)відношення власного капіталу до залученого;
4) відношення власного капіталу до необоротних активів.

187. Під «інвестиціями» розуміють:
1) капіталовкладення у відтворення основних засобів – як виробничого, так й невиробничого характеру;
2) довгострокове вкладення коштів в активи підприємства з метою збільшення прибутку і нарощування власного капіталу;
3) будь-яке вкладення капіталу, навіть якщо воно не пов’язане з отриманням прибутку;
4) вкладення грошових коштів до балансових установ.

188. За об’єктами вкладання інвестиції поділяють на
1) матеріальні і грошові;
2) довгострокові і короткострокові;
3) реальні і фінансові;
4) одноразові і постійні.

189. За своєю суттю реальні інвестиції не відображають:
1) вкладання коштів в оновлення матеріально-технічної бази підприємства;
2) вкладання коштів в оборотні матеріальні активи;
3) нарощування виробничих потужностей підприємства;
4) освоєння нових технологій або видів продукції.

190. Інвестиції, що акумулюють вкладання коштів у різні фінансові інструменти (цінні папери, депозити, тощо) класифікують як:
1) фінансові;
2) приватні;
3) пасивні;
4) валові.

191. За видами обраної інвестиційної стратегії розрізняють:
1) валові і чисті інвестиції;
2) реінвестиції та дезінвестиції;
3) пасивні та активні інвестиції;
4) внутрішні та іноземні.

192. При аналізі обсягів інвестицій вивчають динаміку і виконання плану інвестування за звітній період за такими напрямами
1) придбання основних засобів;
2) формування основного стада;
3) меліорація земель;
4) усі відповіді вірні.

193. До джерел інвестицій на формування основного стада не входить:
1) виручка від реалізації дорослої худоби, вибракуваної з осново стада;
2) виручка від реалізації виробничих запасів;
3) кредити банка;
4) чистий прибуток.

194. Ретроспективна оцінка ефективності реальних інвестицій проводиться за допомогою комплексу показників, за виключенням:
1) збільшення чистого прибутку з розрахунку на 1 грн інвестицій;
2) термін окупності інвестицій;
3) підвищення трудомісткості продукції;
4) зниження собівартості продукції з розрахунку на 1 грн інвестицій.

195. Термін окупності інвестицій визначається як відношення:
1) суми інвестицій до суми додаткового прибутку;
2) суми додаткового прибутку до суми інвестицій;
3)суми отриманого прибутку до суми витрат на виробництво;
4) суми інвестицій до суми витрат на їх впровадження (освоєння).

196. Для прогнозування ефективності інвестиційної діяльності підприємству необхідно здійснювати
1) аналіз витрат підприємства за останній рік;
2) довгостроковий аналіз доходів і витрат;
3) оперативний аналіз грошових потоків;
4) аналіз обсягів виробництва.

197. За яким методом оцінки ефективності інвестицій можна визначити: скільки коштів треба вкласти сьогодні, щоб отримати певну суму по закінченню встановленого періоду?
1) Метод дисконтування грошових надходжень;
2) Розрахунок окупності інвестицій;
3) Усі названі методи;
4) Немає правильної відповіді.

198. Для узагальнення одержаних результатів економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства використовують методику
1) обчислення середнього узагальнюючого показника;
2) комплексної оцінки;
3) факторного аналізу;
4) визначення показників рентабельності.

199. Визначення найкращого результату діяльності шляхом обчислення максимальної суми балів характеризує метод
1) бальної оцінки;
2) суми місць;
3) коефіцієнтів;
4) рейтингової оцінки.
200. Метод комплексної оцінки, який дозволяє врахувати не тільки абсолютний показник діяльності кожного підприємства, а й ступінь їх близькості (віддаленості) до найкращих значень показників по групі підприємств, називають:
1) бальної оцінки;
2) суми місць;
3) коефіцієнтів;
4) рейтингової оцінки.



























ДОДАТКОВІ тестові завдання для самоперевірки знань фахівцями ОКР «Бакалавр» напряму
6.030509 «Облік і аудит»
На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.
Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.






























1. Часткова методика економічного аналізу включає такі основні етапи
1. складання робочого плану проведення аналізу; підбір інформації та перевірка її на достовірність; розробка системи показників і проведення обчислювальних процедур; формулювання висновків і розробка пропозицій
2. вибір виду аналізу; підбір методу проведення розрахунків показників; підбір необхідної інформації; розробка пропозицій
3. планування аналітичної роботи по підприємству; вибір джерел інформації; проведення обчислювальних процедур; формулювання висновків
4. встановлення термінів проведення аналізу; порівняння показників в динаміці і у просторі; визначення і кількісний вимір впливу факторів на зміну показників, що характеризують об’єкт дослідження; формулювання висновків

2. До загальної методики економічного аналізу не входить така складова, як:
1. об’єкт і вид аналізу
2. мета і завдання аналізу
3. термін і проведення аналізу
4. прийом (метод) обробки економічної інформації

3.Типом факторного аналізу не являється:
1) детермінований (функціональний)
2) ланцюговий
3) вибірковий
4) перспективний (прогнозний)

4. При прямому факторному аналізі для досліджень використовується спосіб – від загального до окремого, що характеризує метод:
1) індукції
2) дедукції
3) інтегральний
4) динамічних рядів

5. Логічна послідовність проведення факторного аналізу передбачає:
1) добір факторів, моделювання, систематизація, розрахунок розміру впливу на зміну результативного показника, висновки
2) добір факторів, побудова факторної системи, розрахунок розміру впливу факторів на зміну результативного показника, висновки
3) добір факторів, їх класифікація, побудова факторних систем, моделювання, висновки
4)добір факторів, їх класифікація, побудова факторних систем, виявлення взаємозв'язків, їх моделювання, розрахунок розміру впливу факторів, висновки.


6. Розкладання досліджуваного показника на складові його фактори і встановлення їхнього взаємозв'язку і підпорядкованості означає:
1)класифікацію факторів
2) визначення тенденцій росту економічних процесів
3) створення факторної системи
4) порівняння фактичних показників з плановими.

7. Процес моделювання не включає:
1) аналіз теоретичних закономірностей, властивих досліджуваному явищу, і емпіричних даних про його структуру й властивості
2) аналіз досягнутих результатів досліджуваного явища за період, попередній вивчаємому
3) визначення методів, за допомогою яких можна вирішити задачу
4) аналіз отриманих результатів

8. Визначити вплив урожайності (у) на зміну трудомісткості зерна (t)
1).13 EMBED Equation.3 1415
2) 13 EMBED Equation.3 1415
3) 13 EMBED Equation.3 1415
4) 13 EMBED Equation.3 1415
де ЗП - затрати праці на 1 га, люд.-год.

9. Як визначити вплив продуктивності корів (у) на зміну валового надою молока (ВН)
1)13 EMBED Equation.3 1415
2)13 EMBED Equation.3 1415
3)13 EMBED Equation.3 1415
4) 13 EMBED Equation.3 1415

10. Як визначити вплив собівартості одиниці продукції (z) на зміну суми прибутку від реалізації молока (П), якщо фактична модель має вигляд: 13 EMBED Equation.3 1415, де q - кількість продукції, Р - ціна одиниці продукції.
1)13 EMBED Equation.3 1415
2) 13 EMBED Equation.3 1415
3) 13 EMBED Equation.3 1415
4) 13 EMBED Equation.3 1415
11. Який з наведених розрахунків дає змогу вірно визначити вплив фактора "b" на зміну результативного показника (Р):
1)13 EMBED Equation.3 1415
2) 13 EMBED Equation.3 1415
3) 13 EMBED Equation.3 1415
4) 13 EMBED Equation.3 1415

12. Розподіл зобов’язань при організації аналітичної роботи дозволяє:
1. попереджувати дублювання однієї й тієї ж аналітичної роботи різними підрозділами
2. рівномірно завантажувати працівників у виробничому процесі
3. виявляти ефективність використання виробничих ресурсів
4. з’ясувати причину невиконання плану по обсягу виробництва продукції

13. Забезпечення економічності та ефективності аналітичної роботи означає:
1.виявлення факторів, що вплинули на зниження ефективності виробництва
2. виконання найбільш повного і всебічного дослідження при мінімумі витрат на його проведення
3. дослідження тенденцій зміни показників ефективності виробництва
4. з’ясування причин підвищення витрат на виробництво

14. Впорядкуйте логічну послідовність основних етапів організації аналітичної роботи на підприємстві:
а) планування аналітичної роботи
б) інформаційне забезпечення
в) визначення об’єктів аналізу, вибір організаційних форм і розподіл обов’язків між працівниками
г) аналітична обробка економічної інформації
д) оформлення результатів аналізу та контроль за їх реалізацією
1. а, б, в, г, д
2. б, а, в, г, д
3. в, а, б, г, д
4. б, г, а, в, д

15. Вірогідність і якість даних, що відображають їх відповідність реальному стану речей і явищ, не можна досягти шляхом
1. застосування арифметичної перевірки їх
2. усунення передумов викривлення інформації
3. застосування більш досконалих систем реєстрації
4. застосування методів її вимірювання та прийомів наступного контролю

16. Однією з вимог до інформації, яка використовуються в економічному аналізі, є порівнюваність даних за складом, у часі і просторі, що передбачає застосування
1. і збір якомога більшої кількості даних
2. вартісних показників та одиниць їх виміру
3. більш досконалих систем реєстрації даних
4. методів вимірювання та прийомів контролю

17. Для аналізу економічної ефективності структури посівних площ можна застосувати групу таких показників:
1 виробництво валової продукції рослинництва (у порівнянних цінах), виробничі витрати
2. затрати праці, чистий прибуток (збиток), площа ріллі
3. з розрахунку на 100 га посівних площ: вироблено валової продукції, отримано чистого прибутку, затрати праці (люд.-год.)
4. в розрахунку на 100 га с.-г. угідь вартість основних засобів, поточних витрат, затрат праці

18. За якою формулою розраховується вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га (КПО) при умовних позначеннях:
КО - вміст в 1 ц корму ц корм.одиниць
ПП - вміст в 1 ц корму кг перетравного протеїну
у - урожайність культур, ц/га
1. 13 EMBED Equation.3 1415
2. 13 EMBED Equation.3 1415
3. 13 EMBED Equation.3 1415
4. 13 EMBED Equation.3 1415

19 За якою формулою можна визначити собівартість 1 ц к.од. (z к.од.), якщо
у- урожайність, ц/га
z - собівартість 1 ц, грн.
КО - вміст в 1 ц корму ц корм.одиниць
1. Zко = у
·z
·КО
2. Zко = (у
·z):КО
3. Zко = z:КО
4. Zко = КО
·у:z
20. Аналіз ефективності використання земель передбачає застосування групи вартісних показників до якої відносяться:
1. в розрахунку на 100 га с.-г. угідь вартість основних виробничих засобів, вартість валової продукції, поточні витрати
2. в розрахунку на 100 га с.-г. угідь вартість валової продукції, товарної продукції, чистого прибутку
3) в розрахунку на 100 га ріллі вартість основних виробничих засобів, затрати праці, поточні витрати
4) в розрахунку на 100 га земельної площі сума валових витрат, чистого доходу, вартість оборотних активів

21. Які з наведених основних засобів не входять до складу основних виробничих засобів с.-г. призначення (основної діяльності)?
1. силові машини і обладнання
2. транспортні засоби
3. будівлі і споруди житлово-комунального господарства
4. багаторічні насадження

22. Показник фондовіддачі (ФВ) можна представити у вигляді такої факторної моделі:
1.13 EMBED Equation.3 1415
2. 13 EMBED Equation.3 1415
3.13 EMBED Equation.3 1415
4. 13 EMBED Equation.3 1415
де ВП - вартість валової продукції
ОВЗ - вартість основних виробничих засобів
ЧР - середньорічна чисельність робітників

23. В детермінованому факторному аналізі для визначення розміру виливу окремих факторів на зміну норми прибутку можна застосувати:
1. тільки метод ланцюгових підстановок
2. методи ланцюгових підстановок і пропорційного ділення
3. тільки метод пропорційного ділення
4. методи ланцюгових підстановок абсолютних різниць і пропорційного ділення

24. Рівень забезпеченості тваринницькими приміщеннями визначається відношенням:
1. кількості фактичних скотомісць до скотомісць за проектом
2. кількості скотомісць до фактичного поголів'я даного виду
3. фактичного поголів'я до фактичної кількості скотомісць
4. фактичного поголів'я до планового поголів'я
25. Аналіз використання МТП починають з:
1. обчислення основних показників використання МТП, комбайнів
2. обчислення собівартості 1 ум.ет.га
3. визначення показників забезпеченості підприємства тракторами, комбайнами та структури МТП і вивчення причин їх зміни по роках
4. факторного аналізу загального обсягу механізованих робіт

26. Яку групу з нижченаведених показників застосовують при аналізі ефективності використання МТП?
1. виробіток на 1 ум.ет.трактор, коефіцієнти використання робочого часу та змінності, собівартість 1 ум.ет.га
2. виробіток на 1 ум.ет.трактор, кількість м/днів перебування у господарстві, витрати пального на один трактор, коефіцієнт сезонного використання тракторів
3. виробіток на 1 ум.ет.трактор за зміну, коефіцієнт використання МТП, навантаження площі ріллі на 1 трактор, затрати праці
4. обсяг механізованих робіт, число тракторів, кількість відпрацьованих м/днів і м/змін

27. Середньорічний виробіток на 1 трактор формується під впливом таких факторів:
1. виробіток на 1 трактор за день і кількість відпрацьованих м/днів в цілому по МТП
2. виробіток на 1 трактор за день і кількість відпрацьованих м/змін в цілому по МТП
3. виробіток на 1 трактор за зміну, коефіцієнт змінності, кількість тракторів
4. виробіток на 1 трактор за зміну, коефіцієнт змінності і кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік

28. Аналіз інтенсивності використання МТП проводять на підставі обчислення групи показників:
1. коефіцієнти використання календарного фонду і фонду робочого часу, собівартість 1 ум.ет. га, витрати палива на 1 га
2. коефіцієнти використання календарного фонду і фонду робочого часу, коефіцієнт змінності
3. коефіцієнт змінності, середньорічний виробіток на 1 трактор, собівартість 1 ум.ет га
4. коефіцієнт змінності, коефіцієнт використання МТП, коефіцієнт зміни виробітку на 1 трактор

29. Аналіз використання комбайнів проводять на підставі прямих показників:
1. площа збирання урожаю, кількість відпрацьованих м/днів комбайнами, виробіток за сезон
2. площа збирання, кількість комбайнів, відпрацьовано м/днів за сезон
3. середньоденний виробіток на 1 комбайн, відпрацьовано м/днів одним комбайном за сезон, площа збирання
4. середньосезонний виробіток на 1 комбайн, кількість відпрацьованих м/днів комбайнами за сезон, число комбайнів

30. Середньоденний виробіток одного автомобіля формується під впливом групи таких факторів:
1. кількість а/днів, коефіцієнтів змінності та використання пробігу, виробіток за годину
2. коефіцієнтів використання автопарку, пробігу, вантажопідйомності, середнього пробігу 1 а/м за день, середньої вантажопідйомності 1 а/м
3. коефіцієнту вантажопідйомності, кількості днів перебування у господарстві, пробігу з вантажем, швидкості руху а/м
4. середньої тривалості робочого дні, коефіцієнту використання робочого часу, загальної вантажопідйомності, пробігу з вантажем

31. При аналізі використання живої тяглової сили використовують таку групу показників:
1. кількість кормо/днів, середньорічне поголів'я, робочі дні, кількість одержаного приплоду, витрати на утримання тягла
2. кількість поголів'я, рівень забезпеченості інвентарем, загальний обсяг робіт, дні в роботі
3. кількість робочих днів, поголів'я приплоду, затрати праці, оплата праці працівників, вартість упряжи
4. кількість кормо/днів, вартість фуражу, вартість побічної продукції, затрати праці цілодобові простої

32. Виберіть правильну і найбільш повну відповідь про методику аналізу забезпеченості підприємства робочою силою, яка базується на порівнянні відповідних даних:
1. в динаміці по роках, з іншими підприємствами як в цілому по підприємству так і по підрозділам; по періодам року
2. в динаміці по роках як в цілому по підприємству, галузям, так і по окремих категоріях робітників і періодам року
3. як в цілому по підприємству, по окремим галузям, підрозділам
4. в динаміці по роках, з іншими підприємствами, з середніми даними по господарствах району, області

33. При аналізі якісного складу робочої сили слід врахувати такі дані:
1. професію, кваліфікацію, стаж роботи, наявність робочої сили по категоріям
2. стать, рівень освіти, кваліфікацію, рівень забезпеченості робочою силою по підприємству
3. вік, стать, рівень освіти, кваліфікацію, стаж роботи
4. кількість працюючих по окремим галузям, по категоріям, професіям

34. Результати аналізу руху робочої сили дають можливість:
1. виявити першопричини змін в забезпеченості трудовими ресурсами
2. підвищити рівень використання робочої сили
3. визначити рівень забезпеченості окремих галузей робочою силою
4. вивчити якісний склад робочої сили

35. У багатогалузевому підприємстві рівень продуктивності праці залежить від двох комплексних факторів першого порядку:
1. затрат праці і вартості валової продукції
2. структури галузей (затрат праці) і вартості валової продукції
3. структури галузей (затрат праці) і рівня (показника) продуктивності праці по галузям
4. затрат праці і рівня (показника) продуктивності праці по галузям

36. Яка факторна модель не відображає методику обчислення вартості валової продукції окремої галузі (ВПГ)?
1. 13 EMBED Equation.3 1415 де ВВ – кількість отриманої продукції, ц
2. 13 EMBED Equation.3 1415 Р – порівняна ціна; грн./ц; і – вид продукції
3. 13 EMBED Equation.3 1415 П – посівна площа (поголів’я худоби)
4. Немає правильної відповіді У – урожайність (продуктивність 10 гол.)

37. Вплив зміни структури посівних площ на валовий збір по групі однорідних культур визначається як:
1. добуток різниця між фактичною і плановою середньою урожайністю на фактичну площу посіву;
2. добуток різниці між фактичною і умовною середньою урожайністю на фактичну площу посіву
3. добуток різниці мі умовною і плановою середньою урожайністю на фактичну площу посіву
4. добуток різниці між фактичною і плановою урожайністю на планову площу посіву

38. Який набір дій передбачає проведення оцінки досягнутого рівня урожайності (продуктивної)
1. порівняння в динаміці по роках, з планом, кращим господарством , кореляційний аналіз
2. порівняння з середніми даними по господарствах району, області, факторний аналіз
3. порівняння з планом, з середніми даними за попередні роки, з показниками кращого господарства, з середніми даними по господарствах району, області
4. побудова стохастичної факторної системи урожайності і розрахунок розміру впливу факторів

39. Резерв збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок впровадження більш урожайних сортів обчислюють як:
1. урожайність кращого сорту помножити на фактичну площу посіву і результат відняти від фактичного валового збору
2. різницю між урожайністю більш і менш продуктивного сорту помножити на фактичну загальну площу
3. різницю між урожайністю більш і менш продуктивного сорту помножити на можливий приріст площі під більш урожайним сортом
4. урожайність більш продуктивного сорту помножити на різницю між площею посіву більш і менш продуктивним сортом

40. Щоб визначити невикористані резерви збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок ліквідації втрат при збиранні урожаю, необхідно:
1. різницю між фактичною урожайністю і урожайністю з площі, зібраної пізніше оптимального терміну, помножити на фактичну площу збирання
2. різницю між урожайністю з площ, що була зібрана в оптимальні терміни і із запізненням, помножити на площу, де урожай був зібраний пізніше
3. різницю між урожайністю з площ, що була зібрана в оптимальний термін і із запізненням, помножити на площу, що була зібрана своєчасно
4. різницю між урожайністю з площ, що була зібрана в оптимальний термін і із запізненням, помножити на загальну фактичну площу збирання

41. Методика аналізу ринків зосереджена на грошових потоках підприємства і рівень надходження або витрачання коштів перебуває у функціональній залежності від:
1. темпів зростання ринку;
2. відносної частки підприємства на ринку;
3. темпів зростання ринку і відносної частки підприємства на ньому;
4. загальної місткості ринку.

42. Згідно П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції не включає
1. виробничу собівартість продукції, реалізованої протягом звітного періоду
2. виробничу собівартість продукції, яка не реалізована протягом звітного періоду
3. нерозподілені постійні загальновиробничі витрати
4. понаднормативні виробничі витрати

43. Яка з наведених факторних моделей не відображає суму прямих витрат на оплату праці (ПОП) при виробництві окремого виду продукції?
1. ПОП=ВЗ : S х ОЦ де ВЗ – валовий збір, ц
2. ПОП=ВЗ х ОЦ S – площа посіву, га; У – урожайність, ц/га
3. ПОП=S х У х ОЦ ОЦ – оплата 1 ц, грн.; t – трудомісткість, лг/ц
4. ПОП=S х У х t х ОЛГ ОЛГ – оплата людино-години, грн.

44. Для оцінки досягнутого рівня по зниженню собівартості окремих видів продукції необхідно:
1. фактичну собівартість порівняти з середніми даними: за 3-5 попередніх років, по підприємствам району або області, з даними кращого підприємства
2. фактичну собівартість порівняти з планом, в динаміці по роках, по окремих підрозділах
3. виявити причини невиконання плану по зниженню собівартості
4. провести факторний аналіз собівартості

45. Методика проведення факторного аналізу собівартості одиниці продукції передбачає такі етапи і послідовність:
1. визначення відхилення фактичної собівартості від планової, вибір методу розрахунку, обчислення розміру впливу факторів
2. визначення факторів, що впливають на собівартість; побудову факторної системи, створення факторної моделі, розрахунок розміру впливу факторів, формулювання висновків
3. створення факторної моделі, обчислення розміру впливу факторів, формулювання пропозицій по зниженню собівартості
4. контроль за виконанням плану по зниженню собівартості, вивчення впливу факторів на її зміну, виявлення резервів зниження собівартості.

46. За яким розрахунком обчислюють розмір впливу обсягу реалізованої продукції на відхилення суми валового прибутку від реалізації продукції?
1. планову суму прибутку помножити на коефіцієнт пере- або недовиконання плану по обсягу реалізації
2. від фактичної суми прибутку відняти планову суму прибутку
3. різницю між фактичною і плановою сумою прибутку помножити на коефіцієнт виконання плану по обсягу реалізації
4. планову суму прибутку поділити на коефіцієнт пере- або недовиконання плану обсягу реалізації продукції

47. Що означає значення рівня рентабельності виробництва 45%?
1. На 1грн витрат на виробництво отримано 45 коп. прибутку
2. На 1 грн прибутку витрачено 45 грн виробничих ресурсів
3. Сума прибутку у 45 разів вище суми витрат
4. Усі відповіді вірні.

48. Оцінка динаміки ФСП здійснюють шляхом співставлення темпів зміни
1. валюти балансу і обсягів виробництва
2. валюти балансу і обсягів реалізації
3. валюти балансу і чистого прибутку
4. валюти балансу і обсягів виробництва, реалізації та чистого прибутку

49. Методика аналізу інвестицій передбачає використання поряд з абсолютними показниками і відносні, окрім:
1. розмір інвестицій на 100 га с.-г. угідь
2. сума інвестицій при виробництві одиниці валової продукції
3. сума інвестицій з розрахунку на одного працівника
4. коефіцієнт оновлення основних засобів

50. Перевагою якого метода є те, що він використовує комплексний багатомірний підхід до оцінки виробничо-фінансової діяльності підприємства на базі реальних досягнень усіх підприємств-конкурентів?
1. бальної оцінки
2. суми місць
3. коефіцієнтів
4. рейтингової оцінки









































ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
































1. Економіка підприємства є наукою:
1) суспільною;
2) природничою;
3) економічною;
4) технічною.

2. Виробничі відносини й економічні закони та закономірності, що виникають і діють лише в аграрних підприємствах і враховують особливості сільськогосподарського виробництва є об’єктом дослідження:
1) політичної економії;
2) макроекономіки;
3) мікроекономіки;
4) економіки підприємства.

3. Що є спільного між мікроекономікою та економікою підприємства?
1) досліджують економіку в цілому та її великі підрозділи;
2) досліджують процес розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;
3) досліджують конкретні економічні суб’єкти – окремі підприємства і галузі, окремі домогосподарства;
4) досліджують питання, пов’язані з впливом на ринки окремих товарів політики урядів і змін економічної кон’юнктури в інших країнах світу.

4. Предмет науки „Економіка підприємства” пов’язаний з вивченням:
1) процесу розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;
2) продуктивних сил з погляду їх впливу на виробничі відносини на рівні підприємств;
3) причин зміни обсягу виробництва продукції та її впливу на ціни і доходи підприємств;
4) всі відповіді правильні.

5. Інструментарієм діалектики є її загальні методи дослідження:
1) економіко-статистичний та монографічний;
2) розрахунково-конструктивний та балансовий;
3) індукція та дедукція;
4) нормативний та економіко-математичний.

6. Результатом застосування індуктивного і дедуктивного методу є:
1) теорії;
2) економічні принципи й узагальнення;
3) методики та рекомендації;
4) всі відповіді вірні.

7. Логічна схема застосування індуктивного методу дослідження виглядає як:
1) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів, виведення економічних теорій;
2) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій;
3) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;
4) формування економічних узагальнень, теорій концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем.

8. Логічна схема застосування дедуктивного методу дослідження виглядає як:
1) формування економічних узагальнень, теорій, концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем;
2) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;
3) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів для підтвердження чи спростування гіпотези, виведення економічних теорій;
4) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій.

9. Економічні показники – це:
1) явища, процеси, факти і виявлені тенденції та закономірності їх розвитку;
2) нормативні витрати матеріальних ресурсів, праці, капіталовкладень;
3) інформаційний носій певних кількісних та якісних характеристик економічних явищ і процесів;
4) категорії, поняття, висновки та рекомендації.

10. При вивченні масових явищ, процесів, фактів і виявленні тенденцій та закономірностей їх розвитку застосовують метод:
1) економіко-статистичний;
2) монографічний;
3) абстрактно-логічний;
4) експериментальний.

11. Для всебічного й глибокого вивчення окремих явищ, процесів та виявлення причинно-наслідкових зв’язків їх розвитку використовують метод:
1) економіко-статистичний;
2) розрахунково-конструктивний;
3) монографічний;
4) балансовий.

12. При прогнозуванні і плануванні виробництва й економічних процесів розвитку застосовують метод:
1) розрахунково-конструктивний;
2) балансовий;
3) нормативний;
4) експериментальний.

13. При оптимізації виробництва в цілому, а також окремих складових агрегованих систем застосовується метод:
1) економіко-статистичний;
2) монографічний;
3) балансовий;
4) економіко-математичний.

14. Постановку експериментів, що розглядаються як практичний крок до перевірки теоретично осмислених проблем передбачає метод:
1) розрахунково-конструктивний;
2) економіко-математичний;
3) економіко-статистичний;
4) експериментальний.

15. Міжгосподарська кооперація – це:
1) об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників з метою підвищення ефективності виробництва;
2) укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;
3) об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;
4) удосконалення виробничих зв’язків сільськогосподарських виробників з переробною промисловістю.

16. За формою власності підприємства класифікуються на:
1) приватні ;
2) державні;
3) комунальні;
4) усі відповіді правильні.

17. Дайте визначення поняття “підприємство”:
1) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який функціонує з метою реалізації продукції;
2) підприємство – це організаційно відокремлена первинна ланка сфери народного господарства, яка виконує роботу або надає платні послуги;
3) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність з метою одержання продукції;
4) підприємство – це економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, місія якої полягає у виробництві продукції.

18. Підприємства, що забезпечують усі організаційні форми господарювання на селі необхідними для них матеріальними ресурсами – це:
1) партнери;
2) постачальники;
3) посередники;
4) агросервісні підприємства.

19. Головною умовою стратегічного управління підприємством в умовах ринку є:
1) максимізація прибутку, який одержує підприємство;
2) підвищення конкурентоспроможності підприємства;
3) збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки на ринку;
4) створення умов для самофінансування.

20. Підприємство, яке ґрунтується на особистій власності фізичної особи і функціонує виключно за рахунок її власної праці називається:
1) сімейне підприємство;
2) приватне підприємство;
3) індивідуальне підприємство;
4) колективне підприємство.

21. До ринкової інфраструктури входять:
1) оптові бази, ярмарки, аукціони, фірмені магазини, комісійні магазини;
2) товарно-сировинні, товарні, фондові і валютні біржі, банківські структури, брокерські контори, маклерські структури, кредитні спілки;
3) ринок фінансів, ринок засобів виробництва, торгівля, ринок робочої сили;
4) ціна, попит, пропозиція, конкуренція.

22. Роздержавлення власності – це:
1) передача державної власності невеликим державним виробникам;
2) обмеження державного втручання в господарську діяльність державних підприємств;
3) відокремлення функцій господарювання від функцій адміністративного управління державними підприємствами;
4) система заходів, здійснюваних під час провадження справи про банкрутство, що спрямовані на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації.

23. Які важелі використовує держава при регулюванні ринкових відносин?
1) біржову діяльність, маркетинг;
2) зовнішньоекономічну діяльність, вивчення попиту і пропозицій;
3) державні програми, системи оподаткування, фінансово-кредитну і банківську, законодавство про працю, цінові обмеження, антимонопольні заходи, амортизаційну політику;
4) директивне управління виробничою і фінансовою діяльністю підприємств, монополізація виробництва, мінімальні умови для конкуренції.

24. Приватизація – це:
1) привласнення засобів виробництва новими державними структурами;
2) форма роздержавлення при якій державна власність перетворюється на інші форми із повною або частковою заміною власника;
3) випуск акцій під вартість засобів виробництва і продажа їх всім бажаючим;
4) впровадження організаційно-економічних доходів, спрямованих на вдосконалення внутрішньогосподарського економічного механізму.

25. Ринкова економіка – це:
1) економіка, яка жорстко регулюється державою;
2) економіка, яка не регулюється державою;
3) економіка вільного підприємництва в межах існуючих законів;
4) сукупність методів економічного впливу на виробництво.

26. Основною сферою АПК є:
1) та в якій виробляють для сільського господарства засоби виробництва промислового походження;
2) яка здійснює промислову переробку сільськогосподарської продукції та сировини;
3) сільське господарство;
4) інфраструктура сільськогосподарського виробництва.

27. Конкуренція – це:
1) економічне змагання;
2) суперництво між товаровиробниками за кращі, економічно більш вигідні умови виробництва і реалізації продукції;
3) це боротьба за монополію на ринку;
4) урізноманітнення видів діяльності підприємств у виробничій та маркетингових сферах.

28. Якими факторами визначається складність зовнішнього середовища діяльності аграрних підприємств?
1) кількістю зовнішніх сил, що впливають на підприємство;
2) ступенем впливу зовнішніх сил на діяльність підприємства;
3) ступенем невизначеності зовнішнього середовища для підприємства;
4) всі відповіді правильні.

29. Основними ланками макросередовища, що тією чи іншою мірою впливають на підприємства, є:
1) економічне та інформаційне середовище;
2) природно-екологічне та науково-технічне середовище;
3) політико-правове та міжнародне середовище;
4) усі відповіді правильні.

30. Під банкрутством розуміють:
1) економічне середовище яке характеризується рівнем інфляції та дефляції, ступенем розвитку конкурентоспроможного середовища;
2) процес забезпечення організаційних форм господарювання на селі необхідними матеріальними ресурсами;
3) систему заходів, що спрямована на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації;
4) визнану арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів.

31. Система заходів, що здійснюється під час провадження справи про банкрутство та спрямована на запобігання боржника банкрутом та його ліквідації називається:
1) мирова угода;
2) процедура розпорядження майном боржника;
3) санація;
4) ліквідація боржника.

32. Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні підприємства є:
1) споживачі сільськогосподарської продукції;
2) посередники та постачальники ресурсів;
3) агросервісні підприємства й організації;
4) всі відповіді вірні.

33. Родючість, що характеризується здатністю ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами, називається:
1) економічна;
2) штучна;
3) природна;
4) абсолютна.

34. Передача власником у строкове володіння та використання земельної ділянки іншим юридичним або фізичним особам за відповідну плату – це:
1) продаж землі;
2) іпотека землі;
3) оренда землі;
4) заповіт землі.

35. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів визначається за таким показником:
1) ступенем господарського використання землі;
2) ступенем розораності;
3) питомою вагою інтенсивних культур у загальній посівній площі;
4) усі відповіді правильні.

36. Родючість, яку визначають як кількісне співвідношення врожаю з виробничими витратами називають:
1) природна;
2) економічна;
3) абсолютна;
4) відносна.

37. Трансформація земельного фонду – це:
1) перехід власності на землю від одного власника до іншого без продажу;
2) зміна структури самого ґрунту;
3) перехід одних земельних угідь в інші;
4) процентне відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі.

38. Родючість, що визначається врожайністю культур з гектара посіву називається:
1) природна;
2) штучна;
3) економічна;
4) абсолютна.

39. Родючість, що розглядається як наслідок органічної єдності природної і штучної родючості називають:
1) природна;
2) штучна;
3) економічна;
4) абсолютна.

40. Рівень ефективності використання землі характеризується показниками виходу продукції:
1) на одиницю виробничих фондів;
2) на одиницю обсягу механізованих робіт;
3) на одиницю площі сільськогосподарських угідь;
4) на одиницю бонітету ґрунту.

41. Економічна оцінка характеризує продуктивну здатність землі як:
1) предмету праці;
2) природного тіла;
3) засобу виробництва;
4) народногосподарську цінність.

42. Комплекс заходів, спрямованих на перебудову земельних відносин через роздержавлення земель, утвердження різних форм власності на неї та розвиток нових організаційних форм господарювання на селі називається:
1) реструктуризація земель;
2) роздержавлення земель;
3) трансформацією земельного фонду;
4) земельною реформою.

43. Економічна оцінка землі характеризує:
1) продуктивну здатність землі як засобу виробництва;
2) урожайність певної земельної ділянки;
3) економічну родючість землі;
4) якість земельної ділянки.

44. Рівень розораності сільськогосподарських угідь визначається як:
1) питома вага площі ріллі в площі сільськогосподарських угідь;
2) відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі;
3) питома вага окремих угідь в загальній земельній площі господарства;
4) питома вага площі ріллі і багаторічних культурних насаджень в площі сільськогосподарських угідь.

45. Ефективність використання землі визначається за показниками:
1) економічною оцінкою землі;
2) собівартістю, продуктивністю праці;
3) урожайністю, виробництвом продукції тваринництва на одиницю угідь, вартісними показниками на одиницю угідь;
4) усі відповіді правильні.

46. Сільськогосподарські угіддя – це:
1) уся земля у користуванні аграрних підприємств;
2) ті угіддя, з яких можливе одержання сільськогосподарської продукції;
3) рілля, сіножаті, пасовища;
4) усі відповіді правильні.


47. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:
1) урожайність сільськогосподарських культур;
2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;
3) виробництва валової продукції, товарної продукції та прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь;
4) виробництво певних видів продукції рослинництва на 100 га ріллі.

48. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:
1) урожайність сільськогосподарських культур;
2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;
3) виробництво окремих видів продукції рослинництва на 100 га ріллі;
4) усі відповіді правильні.

49. Сукупність юридично-правових і економічних відносин, що виникають між суб’єктами ринку в процесі обігу земельних ділянок є:
1) капіталізована земельна рента;
2) ринок землі;
3) оренда землі;
4) земельні відносини.

50. Продуктивність праці визначається:
1) кількістю трудових операцій виконаних за одиницю робочого часу;
2) здатністю конкретних робітників виробляти певну кількість продукції на одиницю робочого часу;
3) загальним обсягом продукції, виготовленої трудовим колективом підприємства;
4) прямими затратами людино-годин, що виникають у процесі виконання технологічних операцій.

51. Під економічною концентрацією розуміють:
1) реальну можливість здійснення вирішального впливу однієї або декількох осіб на господарську діяльність інших суб’єктів господарювання;
2) вартість основного й оборотного капіталу на одиницю земельної площі;
3) виплати уповноваженим державним органом регулювання продовольчого ринку, що пов’язані з придбанням сільськогосподарської продукції;
4) виділення з державного або місцевого бюджетів грошових коштів для надання фінансової допомоги збитковим галузям.

52. Залежно від умов найму працівники бувають:
1) постійні;
2) тимчасові;
3) сезонні;
4) всі відповіді вірні.

53. Структура персоналу – це відсоткове співвідношення окремих груп персоналу за такими класифікаційними ознаками, як:
1) категорія персоналу;
2) вік персоналу;
3) освіта та класифікація персоналу;
4) усі відповіді правильні.

54. Відношення виробленої продукції до затрат праці, які вимірюються в людино-годинах, людино-днях, або середньорічній кількості працівників характеризує:
1) інтенсивність праці;
2) продуктивність праці;
3) економічну ефективність затрат праці;
4) трудомісткість продукції.

55. Трудовий потенціал аграрного підприємства характеризується абсолютним показником:
1) сукупність працівників, які мають необхідний фізичний розвиток та знання;
2) професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільна кадрова структура;
3) працезабезпеченість виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільськогосподарських угідь;
4) середньооблікова кількість працівників.

56. Реалізована здатність конкретної праці в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи, це:
1) трудомісткість праці;
2) ефективність праці;
3) продуктивність праці;
4) інтенсивність праці.

57. Продуктивність праці розраховується співставленням:
1) валової продукції господарства до площі сільгоспугідь;
2) валової продукції господарства в порівняних цінах і середньорічної чисельності працівників;
3) валового доходу господарства до площі сільськогосподарських угідь;
4) чистого доходу до площі сільгоспугідь.

58. Найважливіша властивість праці – це:
1) продуктивність;
2) сезонність;
3) праця за фахом;
4) кваліфікація персоналу.

59. Ступінь використання трудових ресурсів характеризується:
1) за допомогою натуральних та вартісних показників продуктивності праці;
2) співвідношенням між фактично відпрацьованим часом в розрахунку на одного робітника та нормативом, прийнятим для даної зони;
3) ступенем виконання норм виробітку на механізованих та кінноручних роботах;
4) нормативами закріплення землі та тварин за одним працюючим.

60. Що є найбільш ефективним засобом підвищення продуктивності праці?
1) зменшення землезабезпеченості;
2) зростання інтенсивності праці;
3) збільшення кількості працівників;
4) зростання енергоозброєності праці.

61. Співвідношення чисельності основних робітників і чисельності допоміжних робітників – це показник:
1) частки окремих категорій працівників;
2) плинності персоналу;
3) рівня дисципліни;
4) продуктивності праці.

62. Продуктивність праці – це:
1) витрати суспільно необхідної праці на виробництво одиниці продукції;
2) витрати живої праці на виробництво одиниці продукції;
3) міра кількості затраченої праці;
4) кількість продукції на одиницю робочого часу.

63. Сезонність сільськогосподарського виробництва виявляється в:
1) залученні зі сторони додаткових фінансових ресурсів;
2) меншій інвестиційній привабливості;
3) нерівномірному, переривчатому використанні робочої сили і засобів виробництва;
4) тривалому періоді виробництва сільськогосподарської продукції.

64. Праця – це:
1) цілеспрямована діяльність людини;
2) абстрактна праця;
3) прямі затрати праці людини;
4) люди та їх майстерність.

65. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і середньоблікової її чисельності – це показник:
1) частки окремих категорій працівників;
2) плинності персоналу;
3) рівня дисципліни;
4) продуктивності праці.

66. Який з нижченаведених показників характеризує ступінь технічної оснащеності персоналу?
1) фондоозброєність праці;
2) трудомісткість продукції;
3) продуктивність праці;
4) жоден із наведених показників.

67. Фондооснащеність розраховується як відношення:
1) вартості основних невиробничих фондів до площі сільськогосподарських угідь;
2) вартості основних невиробничих фондів до загальної земельної площі;
3) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призна-чення до площі сільськогосподарських угідь;
4) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до загальної земельної площі.

68. Фондоозброєність праці розраховується як відношення:
1) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;
2) вартості основних виробничих фондів до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;
3) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до чисельності постійних працівників;
4) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до загальної кількості працівників, що є в списках підприємства.

69. Виробнича потужність підприємства – це:
1) річний випуск продукції заздалегідь визначеної номенклатури, ассорти-менту та якості за умов повного використання устаткування та виробничих площ;
2) середньорічна вартість основних фондів виробничого призначення;
3) максимально можливий випуск продукції за рік в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі;
4) продуктивність наявного устаткування, техніки, обладнання та раціонального використання землі.

70. Виробничі фонди підприємства поділяються на основні та оборотні залежно від:
1) тривалості кругообігу;
2) способу перенесення своєї вартості в процесі виробництва;
3) умов оновлення;
4) усі відповіді правильні.

71. Для характеристики руху основних фондів використовують показник:
1) коефіцієнт зростання;
2) коефіцієнт вибуття;
3) коефіцієнт оновлення;
4) усі відповіді правильні.

72. Коефіцієнт зростання основних фондів розраховують як:
1) відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року;
2) відношення суми основних засобів на кінець року до їх вартості на початок року;
3) відношення заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року;
4) відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року.

73. Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів на активну і пасивну частини?
1) паспортна продуктивність;
2) цільове призначення;
3) ступень спрацьованості;
4) характер участі у виробничих процесах.

74. Фондомісткість – це:
1) відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;
2) відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення;
3) відношення первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до вартості виробленої продукції;
4) відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до операційного прибутку підприємства.

75. Показник “норма прибутку”, відображує розмір прибутку, який приходиться в розрахунку на одиницю вартості:
1) основних фондів;
2) оборотного капіталу;
3) сукупних засобів;
4) матеріальних витрат виробництва.

76. Під виробничою потужністю розуміють:
1) максимально можливий випуск продукції в натуральних показниках за заданого асортименту і якості;
2) сукупність та раціональне використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі;
3) наявність та певним чином збалансованих ресурсів придатних для виробництва продукції;
4) сукупний рівень ресурсозабезпеченості та досягнення кінцевих результатів.

77. Амортизація основних засобів – це:
1) процес їх виробничого використання;
2) втрачання робочими органами своєї якості;
3) недовикористання засобів праці;
4) економічній процес, що відображає втрату основними засобами своєї вартості.

78. Виробничі основні фонди зношуються:
1) фізично;
2) фізично і морально;
3) матеріально і морально;
4) морально.

79. Грошова оцінка основних засобів здійснюється за:
1) первісною вартістю;
2) переоціненою вартістю;
3) ліквідаційною вартістю;
4) усі відповіді правильні.

80. В процесі виробництва основний капітал функціонує в формі:
1) грошовій;
2) натуральній;
3) натурально-грошовій;
4) матеріально-речовій.

81. Показниками ефективності використання виробничих засобів є:
1) фондозабезпеченість, фондоозброєність;
2) продуктивність праці, собівартість продукції;
3) фондовіддача, фондоємність, норма рентабельності;
4) рівень рентабельності, фондозабезпеченість, фондовіддача.

82. У процесі виробництва основні фонди підприємства:
1) змінюють свою споживну вартість;
2) зберігають свою споживну вартість;
3) повністю втрачають споживну вартість;
4) взагалі її не мають.

83. Відношення вартості основних засобів на кінець року до вартості основних засобів на початок року – це:
1) коефіцієнт оновлення;
2) коефіцієнт придатності;
3) коефіцієнт вибуття;
4) коефіцієнт зростання.

84. Матеріальні оборотні кошти – це:
1) виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;
2) виробничі запаси, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;
3) малоцінні та швидко зношувані предмети, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва, сировина, матеріали, тара і готова продукція;
4) сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, готова продукція і товари, відвантажені, але не оплачені.

85. У виробничому циклі одноразово приймають участь:
1) персонал аграрних підприємств;
2) земельні ресурси;
3) основні засоби;
4) оборотні засоби.

86. В основу розподілу фондів на основні і оборотні покладено:
1) показники ефективності їх використання;
2) перенесення вартості і участь у виробничому процесі;
3) кругообіг фондів та нарахування амортизації;
4) участь у створенні нових й удосконалення застосованих технологій.

87. Оборотні кошти підприємства мають:
1) лише матеріально-речову форму;
2) лише вартісну форму;
3) матеріально-речову та вартісну форму;
4) правильної відповіді немає.

88. До складу оборотних коштів підприємства входять:
1) запаси матеріалів, запасних частин, палива, готової продукції на складі;
2) оборотні фонди та фонди обігу;
3) незавершене виробництво, готова продукція на складі;
4) виробничі запаси, витрати майбутніх періодів, фонди обігу.

89. Фондовіддача оборотних коштів визначається відношенням:
1) затрат на виробництво до виробничих запасів;
2) вартості валової продукції в порівняних цінах до середньорічної вартості оборотних коштів за період;
3) операційного прибутку до середньорічної вартості оборотних коштів за період;
4) виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних коштів за період.

90. Коефіцієнт (швидкості) обороту визначається як відношення:
1) річної суми амортизації основних виробничих фондів до їх середньорічної вартості;
2) вартості основних засобів, що надійшла протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року;
3) заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року;
4) відношенням вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року.

91. Оборотні кошти підприємства, зайняті у сфері виробництва – це:
1) виробничі запаси;
2) незавершене виробництво;
3) витрати майбутніх періодів;
4) усі відповіді правильні.

92. Процентне співвідношення між окремими елементами оборотного капіталу називають:
1) складом;
2) сумою;
3) обсягом;
4) структурою.

93. Частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, а готової продукції ще не отримано – це:
1) виробничі запаси;
2) незавершене виробництво;
3) фонди обігу;
4) оборотні фонди.

94. Активи, що не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, а лише обслуговують його, будучи водночас результатом цього виробництва – це:
1) фонди обігу;
2) оборотний капітал;
3) виробничі запаси;
4) оборотні фонди.

95. Предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання – це:
1) фонди обігу;
2) оборотні фонди;
3) виробничі запаси;
4) оборотний капітал.

96. Грошовий вираз предметів праці, що знаходяться на стадії виробни-чих запасів і незавершеного виробництва, які беруть участь лише в одному циклі виробництва і повністю переносять свою вартість на створений продукт – це:
1) оборотний капітал;
2) фонди обігу;
3) виробничі запаси;
4) оборотні фонди.

97. До нематеріальних ресурсів підприємства відносять:
1) активи підприємства в матеріально-речовій формі;
2) різні права підприємства, торгові марки, товарні знаки, авторські права;
3) обов’язки підприємства перед постачальниками;
4) нематеріальні засоби, що не мають фізичної форми, мають вартість і можуть бути ідентифіковані.

98. Нематеріальні засоби, що не мають фізичної, тілесної форми, визнаються об’єктом права власності, мають вартість і можуть бути ідентифіковані, називають:
1) авансованим капіталом;
2) нематеріальними активами;
3) основним капіталом;
4) оборотним капіталом.

99. Придбання нематеріальних активів підприємствами здійснюється способами:
1) купівлі за рахунок власних коштів і кредитів банку;
2) внесків національного або іноземного учасника до статутного фонду спільного підприємства;
3) безкоштовній передачі нематеріальних активів іншими юридичними і фізичними особами;
4) всі відповіді вірні.

100. Роялті – це:
1) права на нематеріальний ресурс;
2) ділова репутація або ціна фірми;
3) право на набутий виробничий досвід;
4) винагорода за використання нематеріальних ресурсів.

101. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи” виділяють такі їх групи:
1) право користування природними ресурсами та майном;
2) право та знаки для товарів і послуг;
3) авторські та суміжні з ним права;
4) всі відповіді вірні.

102. Ділова репутація або ціна фірми – це:
1) ноу-хау;
2) Гуд вілл;
3) роялті;
4) товарний знак.

103. Під ліцензуванням розуміють:
1) право користування технічним, технологічним та іншим рішенням;
2) надання прав суб’єктам господарювання та використання об’єктів інтелектуальної власності;
3) суму коштів, яку виплачує ліцензіат продавцю ліцензії;
4) право на використання художньо-конструкторських рішень, що надають товарам специфічний зовнішній вигляд.

104. Авансований капітал аграрних підприємств – це:
1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально речову форму;
2) предмети праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу;
3) сукупність авансованих, органічно взаємопов’язаних ресурсів, взятих на всіх стадіях їх кругообігу, що забезпечують функціонування підприємства за всіма напрямами його діяльності;
4) немонетарні засоби, що не мають фізичної, тілесної форми, визначаються об’єктом права власності мають вартість і можуть бути ідентифікованими.

105. До складу авансованого капіталу включається:
1) основні виробничі фонди, основні невиробничі фонди;
2) необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів;
3) виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробництво;
4) право користування майном, авторські права, право на винахід.

106. Позичковий капітал – це:
1) сума основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення за первісною вартістю та оборотних фондів підприємства;
2) частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі;
3) сукупність органічно поєднаних виробничих ресурсів;
4) стандартний документ, який свідчить про зобов’язання придбати (продати) базовий актив.

107. Під власним капіталом розуміють:
1) зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів;
2) суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств;
3) суму до оцінки необоротних активів та вартість активів;
4) частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок різних джерел і кількісно визначається як різниця між його активами і зобов’язаннями.

108. Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства являє собою:
1) пайовий капітал;
2) статутний капітал;
3) резервний капітал;
4) вилучений капітал.

109. Фактична собівартість акцій власної емісії акціонерних товариств або часток, викуплених товариством у його учасників, називається:
1) додатковий вкладений капітал;
2) нерозподілений прибуток;
3) неоплачений капітал;
4) вилучений капітал.

110. Узагальнюючим показником ефективності використання авансованого капіталу є:
1) фондовіддача основних виробничих фондів;
2) відношення валової продукції до амортизації;
3) норма прибутку на авансований капітал;
4) коефіцієнт окупності прибутком.

111. Валовий дохід – це:
1) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом року;
2) сума прибутку від звичайної діяльності після оподаткування;
3) економічний результат, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції і виробничою собівартістю;
4) додаткова вартість, що створюється в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробничо споживних ресурсів і робочої сили.

112. Первісний результат, матеріальна і вартісна основа існування інших видів кінцевого результату підприємства – це:
1) товарна продукція;
2) валовий дохід;
3) валова продукція;
4) прибуток.

113. Прибуток розраховується:
1) відніманням із грошової виручки від реалізації продукції повної собівартості реалізованої продукції;
2) відніманням з вартості валової продукції її собівартості;
3) відніманням з вартості товарної продукції витрат виробництва;
4) відніманням з вартості валової продукції в оцінці по собівартості матеріальних витрат на її виробництво.

114. Кінцеві результати підприємства, що відображають ефективність виробництва, можливості його розширеного відтворення, ступінь вигідності виробництва в даних природних умовах за даною технологією – це:
1) валова і товарна продукція;
2) продуктивність праці і рентабельність виробництва;
3) валовий дохід і прибуток;
4) собівартість продукції і ціна реалізації.

115. В умовах ринкових відносин рівень товарності сільського господарства залежить від:
1) державного замовлення;
2) внутрішньовиробничого витрачання продукції;
3) попиту і пропозиції;
4) ціни реалізації за 1 ц продукції.

116. Під валовою продукцією сільського господарства розуміється:
1) сумарна її кількість, яка вироблена за певний час в галузі рослинництва і тваринництва;
2) продукція сільського господарства, підсобних, промислових та інших виробництв, які є в цих підприємствах;
3) продукція призначена до реалізації за всіма каналами ринку;
4) оцінка розмірів натуральних фондів з погляду їх достатності для задоволення потреб населення.

117. Прибуток від реалізації продукції – це:
1) виручка від реалізації продукції;
2) грошове вираження вартості товару;
3) різниця між виручкою від реалізації продукції та її повною собівартістю;
4) чистий прибуток підприємства.

118. Для вимірювання і обліку валової продукції сільського господарства використовують показники:
1) натуральні;
2) натуральні і вартісні;
3) вартісні;
4) якості продукції.

119. За напрямками використання валова продукція сільського господар-ства може бути віднесена:
1) до групи “А” (виробництво засобів виробництва);
2) до групи “Б” (виробництво предметів споживання);
3) до групи “А” і групи “Б”;
4) правильної відповіді немає.

120. Що розуміється під товарною продукцією сільського господарства?
1) частина валової продукції, призначеної для збуту державі;
2) сумарна її кількість вироблена за певний час;
3) частина валової продукції яка реалізована за межі підприємства різним споживачам;
4) процентне відношення товарної продукції до валової, взятих у натуральному виразі.

121. Вкажіть фактори, які прямо впливають на зростання прибутку :
1) збільшення кількості виробленої продукції;
2) впровадження в виробництво інновацій;
3) збільшення цін на продукцію, що реалізується;
4) усі відповіді правильні.

122. Товарна продукція – це:
1) увесь фізичний обсяг виробництва, у тому числі незавершеного;
2) готова до реалізації продукція, яка зберігається на складі підприємства;
3) грошові надходження від продажу продукції;
4) частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам.

123. Частина валової продукції, яка реалізується за межі підприємства різним споживачам є:
1) побічна продукція;
2) кінцева продукція;
3) проміжна продукція;
4) товарна продукція.

124. Валовий дохід визначається як:
1) чистий дохід + оплата праці;
2) прибуток + оплата праці;
3) виручка від реалізації – повна собівартість реалізованої продукції;
4) прибуток +повна собівартість реалізованої продукції.

125. Грошові надходження від продажу продукції – це:
1) виручка від реалізації;
2) прибуток;
3) чистий дохід;
4) кінцева продукція.

126. Вартість товару визначається:
1) суспільно-необхідними затратами праці;
2) загальними затратами праці;
3) загальними виробничими витратами;
4) прямими затратами праці.

127. Визначення обсягу валової продукції сільського господарства у натуральній формі необхідне для:
1) оцінки розмірів натуральних фондів;
2) визначення обсягу перевезень і зберігання продукції;
3) визначення натуральних показників;
4) усі відповіді привільні.

128. Винагороди працівникам за підсумками роботи за рік у складі коштів, які спрямовуються на споживання, належать до:
1) фонду основної заробітної плати;
2) фонду додаткової заробітної плати;
3) фонду виплати дивідендів;
4) фонду матеріального стимулювання.

129. Фонд споживання на підприємстві – це:
1) фонд оплати праці і фонд матеріального заохочення;
2) фонд оплати праці і матеріальні затрати;
3) фонд оплати праці і валовий дохід;
4) фонд оплати праці і чистий дохід.

130. Матеріальною основою процесу відтворення є:
а) відтворення всіх факторів виробництва, робочої сили і засобів виробництва;
б) підтримання в робочому стані основних засобів виробництва;
в) відтворення робочої сили;
г) відтворення родючості землі.

131. Економічна ефективність – це таке співвідношення між ресурсами і результатами, за якого отримують певні показники ефективності виробництва. При цьому можливі такі варіанти вказаного співвідношення:
1) ресурси і результати виражені у вартісній формі;
2) ресурси – у вартісній, а результати у натуральній формі;
3) ресурси – у натуральній, а результати у вартісній формі;
4) усі відповіді правильні.

132. Рентабельність являє собою:
1) реалізовану частину чистого доходу;
2) економічну категорію, яка означає дохідність, прибутковість сільськогосподарського виробництва;
3) сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів;
4) збільшення грошової виручки та зниження собівартості продукції.

133. Рівень рентабельності показує:
1) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь;
2) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню виробничих витрат;
3) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню повної собівартості реалізованої продукції;
4) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню сукупних фондів.

134. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає:
1) кінцевий результат, в якому реалізується ціль виробництва;
2) співвідношення між досягнутими результатами і витратами живої матеріалізованої праці;
3) сукупний матеріальний підсумок функціонування виробничих ресурсів за певний період;
4) співвідношення між живою матеріалізованою працею та досягнутим результатом.

135. Критерієм економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є:
1) збільшення виходу сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі при одночасному забезпеченні її якості та економічності виробництва;
2) найбільш повне задоволення потреб суспільства в продукції галузі;
3) доходність, прибутковість виробництва;
4) поліпшення соціальних умов життя людей, покращання умов праці, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати.
136. Коефіцієнт фінансової залежності становить собою відношення:
1) усіх джерел фінансування до власного капіталу;
2) власного капіталу до довгострокових зобов’язань;
3) вартості основних засобів до загальної вартості майна;
4) власного капіталу до величини обігових коштів.

137. Рівень рентабельності відображає ефективність використання:
1) спожитих виробничих ресурсів;
2) застосованих виробничих ресурсів;
3) витрат, які не включаються у виробничу собівартість;
4) залишків незавершеного виробництва за собівартістю.

138. Про фінансову стійкість компанії свідчать показники:
1) коефіцієнт оборотності всіх активів, що використовуються; коефіцієнт оборотності поточних активів, що використовуються; тривалість обороту поточних активів;
2) показник поточної ліквідності; показник „критичної оцінки”; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; тривалість погашення дебіторської заборгованості;
3) коефіцієнт ефективності; термін окупності; чистий приведений прибуток; період окупності, рівень рентабельності;
4) коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів; коефіцієнт довгострокової заборгованості.

139. Який показник впливає на рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва?
1) фондоозброєність праці;
2) фондовіддача;
3) рівень цін реалізованої продукції;
4) енергозабезпеченість.

140. Економічна ефективність – це:
1) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва;
2) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні і натуральні показники ефективності виробництва;
3) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують натуральні показники ефективності виробництва;
4) раціональність використання землі через показники земельного ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь.

141. Рентабельність підприємства – це:
1) одержаний підприємством прибуток;
2) відносна дохідність або прибутковість, що вимірюється у відсотках до витрат коштів або капіталу;
3) відношення прибутку до середньої вартості основних фондів та оборотних коштів;
4) валовий прибуток на 1 грн. обсягу реалізованої продукції.

142. Абсолютний показник рентабельності характеризує абсолютну величину (суму):
1) чистого доходу;
2) валового доходу;
3) прибутку;
4) чистої продукції.

143. Ефективність виробництва – це:
1) економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами;
2) поняття, що відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансового капіталу й обсягу виробництва валової продукції;
3) максимально можливий випуск продукції за рік в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, робочої сили;
4) частина виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

144. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва доцільно розрізняти такі види ефективності:
1) економічну, правову, соціальну;
2) економічну, технологічну,
3) соціальну, правову, технологічну;
4) соціальну, технологічну, економічну.

145. До матеріальних витрат відносять:
1) заробітну плату та інші виплати працівникам;
2) амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення;
3) загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління підприємством в цілому та його обслуговування;
4) продукцію промислового і сільськогосподарського призначення, що використовується аграрними підприємствами в процесі виробництва.

146. Змінними називають такі витрати:
1) величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції;
2) що безпосередньо не змінюється при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді;
3) на величину яких керівник відповідного рівня управління може впливати повністю;
4) що здійснюється незалежно від волі керівника відповідного рівня управління і кваліфікації працівників.

147. Залежно від характеру зв’язку з обсягом виробництва продукції витрати виробництва поділяють на:
1) основні та неосновні;
2) прямі та непрямі;
3) операційні та фінансові;
4) постійні та змінні.

148. Собівартість, як один з найважливіших показників господарської діяльності, показує:
1) прибутковість підприємства;
2) окупність витрат прибутком;
3) темпи розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересованості працівників;
4) у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є.

149. Процес визначення обсягу і структури питомих операційних витрат на виробництво і реалізацію окремих видів продукції називається:
1) калькулюванням собівартості продукції;
2) управлінням витратами;
3) обліком та аналізом витрат;
4г) нормуванням витрат.

150. Витрати виробництва на підприємстві складаються із:
1) заробітної плати, амортизаційних відрахувань, вартості матеріалів, накладних витрат;
2) податків, заробітної плати, амортизаційних відрахувань, податку з прибутку;
3) відсотка за кредитом, заробітної плати, підприємницького прибутку, амортизаційних відрахувань;
4) витрат на відрядження і представницьких витрат, вартості матеріалів, податку з прибутку, прибуткового податку.

151. Зниження собівартості продукції свідчить про:
1) підвищення електроозброєності праці;
2) збільшення навантаження посівних площ в розрахунку на одного середньорічного працівника;
3) підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;
4) додаткові витрати ресурсу використані для виробництва додаткової продукції.

152. Вартість тих матеріальних ресурсів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат називають:
1) прямі матеріальні витрати;
2) операційні витрати;
3) загальновиробничі витрати;
4) адміністративні витрати.

153. Загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління підприємством в цілому та на його обслуговування називаються:
1) фінансові витрати;
2) операційні витрати;
3) загально-виробничі витрати;
4) адміністративні витрати.

154. Собівартість, що визначається на кожному підприємстві по окремим видам продукції називається:
1) індивідуальною собівартістю;
2) суспільною собівартістю;
3) виробничою собівартістю;
4) комерційною собівартістю.

155. Грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) – це:
1) рентабельність виробництва;
2) собівартість продукції;
3) валовий дохід підприємства;
4) витрати і ціни на продукцію.

156. Витрати, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до місця зберігання називають:
1) виробничою собівартістю;
2) провізорною собівартістю;
3) повною собівартістю;
4) індивідуальною собівартістю.

157. Суспільна собівартість розраховується за:
1) сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції;
2) величиною витрат, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням;
3) результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції;
4) величиною витрат на певний вид продукції в залежності від місцевих агрономічних, зоотехнічних, організаційно-економічних і природних умов.

158. В сільськогосподарському виробництві використовуються такі методи визначення собівартості:
1) пряме віднесення витрат на відповідні види продукції;
2) вилучення із загальної суми витрат побічної продукції, вираженої у грошовій формі;
3) розподіл витрат між видами продукції пропорційно кількісному значенню однієї з головних ознак, спільної для всіх видів одержаної продукції;
4) всі відповіді вірні.

159. До факторів зниження собівартості продукції відносять:
1) запровадження прогресивних систем землеробства, науково-обгрунтованих сівозмін і передової технології виробництва;
2) послідовна інтенсифікація виробництва шляхом раціональної хімізації і докорінного поліпшення землі;
3) запровадження у виробництво кращих сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, дотримання всіх вимог агротехніки і передових способів утримання тварин;
4) всі відповіді вірні.

160. Комплекс цехів і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства називають:
1) виробничою інфраструктурою підприємства;
2) інфраструктурою підприємства;
3) соціальною інфраструктурою підприємства;
4) виробничою структурою підприємства.

161. Розміщення сільського господарства – це:
1) розміщення сільськогосподарського виробництва по сільськогосподарським підприємствам;
2) форма суспільного поділу праці, яка характеризує розподіл виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції по території країни;
3) розподіл виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції у виробничих підрозділах господарств;
4) переважаюче виробництво тих чи інших видів сільськогосподарської продукції на певній території.

162. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми:
1) територіальну спеціалізацію підприємства і внутрішньогосподарську спеціалізацію;
2) зональну, мікрозональну, обласну і районну;
3) галузеву, внутрішньогалузеву та постадійна;
4) спеціалізація підприємства, галузева, мікрозональна.

163. Інфраструктура – це:
1) сукупність допоміжних галузей, виробництв, які обслуговують основне виробництво, а також галузі невиробничої сфери пов’язані з виробництвом;
2) підприємства, які займаються переробкою, зберіганням та реалізацією продукції;
3) сфера яка виробляє засоби виробництва для сільського господарства;
4) частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, організацією виробництва.

164. Спеціалізація сільського господарства – це:
1) збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах;
2) підвищення ефективності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в спеціалізованих господарствах;
3) переважний розвиток однієї або обмеженої кількості галузей виробництва товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях, зонах.
4) зменшення виробничих витрат в спеціалізованих господарствах.

165. Виробничий напрямок /спеціалізація/ аграрного підприємства визначається:
1)за структурою земельних угідь і умовного поголів’я худоби;
2) за структурою товарної продукції;
3) за структурою трудових ресурсів і основних виробничих фондів;
4) за структурою виробничих фондів.

166. Сукупність підрозділів які безпосередньо не беруть участі у створенні основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, називають:
1) виробничою інфраструктурою;
2) інфраструктурою;
3) соціальною інфраструктурою;
4) виробничою структурою.

167. До соціальної інфраструктури входять:
1) галузі які здійснюють доробку, затарювання і зберігання продукції;
2) підприємства, які здійснюють поставки техніки, її комплектування, регулювання, обкатку і ремонт;
3) підприємства і організації житлового і комунального господарства, побутового обслуговування населення, торгівлі, харчування, охорони здоров’я, культури та ін.
4) різнорідні види діяльності з притаманними їм функціями з метою виробництва продукції і доведення її до споживача.

168. Основним показником для визначення рівня спеціалізації є:
1) коефіцієнт спеціалізації;
2) структура валової продукції;
3) структура товарної продукції;
4) структура посівної площі.

169. Для визначення територіальної спеціалізації й спеціалізації аграрних підприємств використовують показник:
1) структура земельного фонду;
2) структуру посівної площі;
3) структуру затрат праці;
4) структура товарної продукції.

170. З якими найбільш важливими факторами пов’язані можливості науково-технічного прогресу в сільському господарстві?
1) з рівнем розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства та енергоозброєності праці;
2) з рівнем інтенсивності виробництва і формами господарювання;
3) з біологічними факторами виробництва і процесом формування родючості ґрунтів;
4) з подальшою розробкою теорії машин, автоматів і автоматизованих систем.

171. Науково-технічний прогрес – це:
1) покращення використання техніки в сільському господарстві;
2) впровадження у сільськогосподарське виробництво досягнень кращих виробників сільськогосподарської продукції; сил на основі
3) процес перетворення всіх елементів продуктивних використання досягнень науки, а також удосконалення організації та управління з метою досягнення економічного і соціального ефекту;
4) розробка ресурсо-, водо-, та енергозберігаючих технологій, теорії і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур і продуктивності тварин на основі нових технологічних рішень.

172. В агропромисловому комплексі НТП здійснюється за напрямами:
1) технічним і технологічним;
2) агрохімічним і біологічним;
3) організаційним і економічним;
4) всі відповіді вірні.

173. Агрохімічний напрям НТП пов’язаний з розробкою:
1) безпечніших для людей і навколишнього середовища видів, способів зберігання і внесення мінеральних добрив;
2) теорії машин, автоматів і автоматизованих систем, комп’ютеризації агропромислового виробництва;
3) ресурсно-, водо- та енергозберігаючих технологій, теорій і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур;
4) розвитку традиційної селекції, генної інженерії, розробці нових біотехнологій.

174. Інноваційною діяльністю називають:
1) постійний процес створення нових, вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці;
2) запровадження нових досягнень НТП у відповідну сферу господарювання;
3) сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі;
4) розробку більш точних методів планування і прогнозування виробництва.

175. Під ринковою ціною розуміється:
1) ціна товару за яку покупець готовий придбати даний товар, що реалізується в певній територіальній зоні і займає певний сигмент ринку;
2) це домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар, що виплачується за нього в процесі купівлі – продажу незалежно від індивідуальних витрат виробників на його виробництво і реалізацію;
3) ціна поставленого товару, виконаних робіт, наданих послуг, які виникають на різних видах ринку, виражена в грошовій формі, яка відрізняється від ціни конкурентів;
4) перетворена форма вартості, її грошовий вираз.

176. Мінімальна ціна – це:
1) ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якою забезпечується беззбитковість його виробництва;
2) індивідуальна ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток;
3) ціна, що формується під впливом попиту і пропозиції, що склалися під час реалізації продукції;
4) ціна, рівень якої визначається на засадах домовленості між виробником продукції і споживачем при укладанні між ними договорів купівлі-продажу.

177. Оптові ціни – це:
1) такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів;
2) такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення;
3) такі ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб;
4) такі ціни, які розраховані лише на окремі категорії покупців, які готові купити цей товар виключно за його унікальні властивості.

178. Світові ціни на товари сільськогосподарського походження – це:
1) ціни купівлі – продажу товару, який існує на світовому ринку, що продається – купується за міжнародну валюту;
2) ціна, за якою продається товар, внаслідок отриманого прибутку формується державний бюджет окремих країн експортів;
3) ціни угод на великі партії товарів, укладених в основних центрах світової торгівлі на умовах платежу в вільноконвертованій валюті;
4) ціни за контрактами купівлі-продажу, що укладаються на товар стандартної якості.

179. Ціна в ринковій економіці виконує функцію:
1) стимулюючу;
2) синхронізуючу;
3) сигналізуючу;
4) усі відповіді вірні.

180. Показник співвідношення між доходом на акцію та її ринковою ціною може підвищуватися за таких умов:
1) ціна акції збільшується за тих же дивідендів;
2) вироблена продукція і затрати живої праці;
3) вироблена продукція і уречевлена праця ;
4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці.

181. Під ціновою конкурентоспроможністю розуміється:
1) ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток;
2) ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якого забезпечується беззбитковість його виробництва;
3) ціна, що визначається на засадах домовленості між виробником продукції (продавцем) і споживачем (покупцем) при укладанні між ними договорів купівлі-продажу;
4) раціональне використання факторів нецінової конкуренції, насамперед підвищення якості продукції.

182. В практиці маркетингової діяльності встановлення ціни пропозиції базується на застосуванні методу:
1) з орієнтацією на рівень ціни на аналогічну продукцію конкурентів;
2) за допомогою пробного продажу в різних сегментах ринку;
3) на підставі результатів закритих торгів з метою одержання замовлення на виробництво певного виду продукції;
4) всі відповіді правильні.

183. Основним фактором розширеного виробництва в сільському господарстві є:
1) втілення досягнень науково-технічного прогресу;
2) збільшення площі сільськогосподарських угідь;
3) зупинення процесу скорочення чисельності трудових ресурсів сільського господарства;
4) збільшення поголів’я тварин.

184. Під інтенсивністю слід розуміти:
1) різновид економічного типу розвитку, за якого приріст валової продукції отримується завдяки підвищенню ефективності авансованого капіталу;
2) поняття, що відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансованого капіталу й обсягу виробництва валової продукції;
3) концентрацію до оптимального рівня авансованого капіталу на гектар земельних угідь, що забезпечує випереджаюче збільшення виробництва продукції з цієї площі і підвищення ефективності використання вкладених ресурсів;
4) заходи з підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, яке досягається при зниженні виробничих витрат на одиницю площі.

185. Підвищення економічної ефективності інтенсифікації сільського господарства досягається за рахунок:
1) комплексного використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів;
2) впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
3) підвищення заробітної плати;
4) збільшення посівної площі та поголів’я тварин.

186. За який рахунок досягається збільшення виробництва продукції сільського господарства при інтенсивному типі розвитку?
1) збільшення виробництва продукції відбувається на основі відтворення в розширеному масштабі;
2) розвиток сільського господарства передбачає збільшення виробництва продукції на основі незмінного рівня техніки і технології;
3) збільшення виробництва продукції здійснюється за рахунок додаткових вкладань, впровадження досягнень науки і прогресивних технологій;
4) збільшення виробництва продукції здійснюється за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я тварин.

187. Інтенсивність сільського господарства – це:
1) динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансованого капіталу й обсягу виробництва валової продукції;
2) отримання приросту продукції лише за рахунок приросту ресурсів;
3) ефективність додаткових вкладень в процесі інтенсифікації;
4) досягнутий (на певний період) рівень інтенсифікації виробництва.

188. Інтенсифікація в тваринництві передбачає:
1) ефективне використання продуктивної худоби;
2) збільшення поголів’я худоби та птиці;
3) введення нових приміщень та обладнання;
4) електрифікацію виробничих процесів.

189. Економічний тип розвитку це поняття що відображає:
1) зміни в часі величини авансованого капіталу і обсягу виробництва валової продукції;
2) підвищення ефективності використання авансованого капіталу;
3) приріст продукції лише за рахунок приросту ресурсів;
4) розширення пасивної частини основних виробничих фондів.

190. Приріст продукції за рахунок поліпшення використання авансованого капіталу перевищує частку її приросту, одержану завдяки збільшенню його розміру – це:
1) екстенсивний тип розвитку;
2) інтенсивний тип розвитку;
3) переважно інтенсивний тип розвитку;
4) переважно екстенсивний тип розвитку.

191. Екологічність інтенсивного типу розвитку передбачає:
1) забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунту;
2) виробництво екологічно чистої продукції;
3) недопущення порушень екологічної безпеки і забезпечення відтворення повітря й води;
4) всі відповіді вірні.

192. Для оцінки результативної складової інтенсивності використовується показник:
1) коефіцієнт віддачі авансованого капіталу за валовою продукцією;
2) вартість авансованого капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь;
3) щільність відповідного виду тварин на 100 га певних земельних угідь;
4) інтегральний показник інтенсивності використання землі.

193. Для оцінки матеріально-речової складової інтенсивності використовується показник:
1) окупність виробничих витрат валовою продукцією;
2) окупність поточних витрат галузі валовою продукцією;
3) вартість авансованого капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь;
4) ефективність додаткових вкладень у спожиті виробничі ресурси.

194. Вартість спожитих у процесі виробництва знарядь і предметів праці, що набувають форму поточних витрат (амортизація і матеріальні витрати) називається:
1) фонд споживання підприємства;
2) фонд нагромадження підприємства;
3) фонд відшкодування підприємства;
4) резервний фонд підприємства.

195. Концентрація сільськогосподарського виробництва являє собою:
1) зосередження виробництва головних видів продукції в господарствах з кращими умовами для цього;
2) зосередження засобів виробництва робочої сили і випуску продукції у великих спеціалізованих підприємствах;
3) рівномірне розміщення виробництва всіх видів продукції по виробничих підрозділах підприємств;
4) кількісний бік суспільного розподілу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі і на якій площі необхідно виробляти.

196. Показником концентрації сільськогосподарського виробництва є:
1) площа сільськогосподарських угідь підприємства, включаючи й орендовану землю;
2) авансований капітал підприємства, взятий разом з орендованим майном;
3) середньооблікова чисельність працівників;
4) всі відповіді вірні.

197. Абсолютний рівень концентрації характеризується:
1) середнім розміром аграрних підприємств за певним показником;
2) часткою великих підприємств за відповідним показником розміру в загальній кількості підприємств;
3) створенням на базі колишнього підприємства двох (чи більше) нових підприємств;
4) зосередженням ресурсів на одному підприємстві.

198. Диверсифікація в широкому розумінні може бути визначена як:
1) урізноманітнення на підприємстві видів виробництв, що забезпечують одержання різної продукції;
2) урізноманітнення фінансової діяльності;
3) урізноманітнення видів діяльності підприємства у виробничій, фінансовій та маркетинговій сферах;
4) створення підприємством власної торговельної мережі.

199. Виокремлюють два види виробничої диверсифікації:
1) вертикально інтегрована та багатоспекторна;
2) галузева та продуктово-асортиментна;
3) фінансова та маркетингова;
4) горизонтально інтегрована та горизонтально не інтегрована.

200. Для оцінки впливу диверсифікації виробництва на його результати використовують показник:
1) коефіцієнт товарного зосередження;
2) коефіцієнт концентрації;
3) інтегральний показник диверсифікації виробництва;
4) коефіцієнт Херфінделя-Хіршмана.





ДОДАТКОВІ тестові завдання для самоперевірки знань фахівцями ОКР «Бакалавр» напряму
6.030509 «Облік і аудит»
На кожне тестове завдання запропоновано чотири відповіді 1), 2), 3), 4). Прочитайте тестове завдання, проведіть розрахунок і виберіть одну із відповідей вірну на вашу думку. Після цього на окремому аркуші паперу запишіть вибрану вами відповідь. Якщо посібник не належить Вам не робіть поміток напроти вибраної вами відповіді.
Відповіді на тестові завдання наведені в кінці тестових завдань з кожної навчальної дисципліни.






























1. Наука „Економіка підприємства” використовує узагальнення понятійний апарат:
1) макроекономіки та політичної економії;
2) виробничого менеджменту та менеджменту організацій;
3) статистики та економічного аналізу;
4) бухгалтерського обліку та фінансів.

2. Підприємства з метою підвищення ефективності виробництва можуть на добровільних засадах об’єднуватися в:
1) колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;
2) господарське товариство, створене юридичними особами і громадянами на засадах угоди шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності;
3) комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;
4) асоціації, корпорації. Консорціуми, концерни за галузевим, територіальним або іншими принципами, зберігаючи при цьому права юридичної особи.

3. Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні підприємства, є:
1) споживачі сільськогосподарської продукції;
2) постачальники необхідних ресурсів;
3) фінансово-кредитні установи;
4) усі відповіді правильні.

4. Сільськогосподарське підприємство – це юридична особа, основним видом діяльності якої є:
1) реалізація сільськогосподарської діяльності;
2) виробництво та переробка сільськогосподарської продукції;
3) здобуття, завдяки власним досягненням, переваг над іншими суб’єктами господарювання;
4) спрямування роботи всіх ланок підприємства на задоволення потреб споживачів.

5. Головне завдання підприємства полягає у:
1) задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;
2) ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;
3) підвищенні продуктивності праці і ефективному використанні системи мотивації праці;
4) формуванні державного і місцевих бюджетів, оскільки є об’єктом оподаткування.


6. Ринок – це:
1) товарообмінні операції і товарно-грошові відносини;
2) торгівля, обмін;
3) система різноманітних економічних відносин між людьми, які виникають в процесі виробництва, розподілу обміну, споживання, що основана на певних принципах, головним із яких є вільна економічна діяльність;
4) сукупність актів купівлі-продажу та умов реалізації продукції за державними цінами і тарифами.

7. Конкуренція – це суперництво підприємств з метою здобуття (завдяки власним досягненням):
1) переваг над іншими суб’єктами господарювання;
2) монопольного становища на ринку;
3) прибутку від реалізації продукції;
4) всі відповіді правильні.

8. Кошти від продажу майна банкрута використовуються для задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) вимоги, забезпечені заставою; зобов’язання підприємства банкрута перед його працівниками; вимоги щодо сплати податків; вимоги, не забезпечені заставою.
2) вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу; вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; вимоги щодо сплати податків і зборів; вимоги, забезпечені заставою.
3) зобов’язання підприємства перед його працівниками; вимоги щодо сплати податків і зборів; вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу; задовольняються всі інші вимоги.
4) вимоги щодо сплати податків і зборів; вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу; задовольняються всі інші вимоги.

9. Грошова оцінка землі – це:
1) оцінка земельної ділянки, яка здійснюється для визначення розміру земельного податку, орендної плати, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
2) оцінка що використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;
3) розрахункова величина, яка здійснюється за одержаним сукупним доходом, що є сумою диференціального і абсолютного рентного доходу;
4) ціна землі, яка визначається в процесі купівлі – продажу земельних ділянок з урахуванням на них попиту і пропозиції, місцеположення, бонітету.

10. Показник, що розраховується шляхом ділення вартості валової продукції, одержаної з 1 га угідь, на грошову оцінку цих угідь називають:
1) коефіцієнт віддачі землі;
2) землезабезпеченість;
3) землевіддача;
4) продуктивність угідь.

11. Уречевлена праця – це:
1) вартість засобів виробництва;
2) праця втілена в засоби виробництва і предмети праці;
3) затрати праці у промисловості;
4) цілеспрямована діяльність людини спрямована на відозміну і пристосування предметів природи.

12. Родючість, що створюється в процесі виробництва матеріальних благ, коли людина, не задовольняючись потенційними можливостями землі сформованими під впливом природних факторів, своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту називають:
1) природна;
2) штучна;
3) економічна;
4) абсолютна.

13. Який з наведених показників характеризує трудомісткість виробництва продукції?
1) відношення загальних витрат робочого часу на виробництво однорідної продукції (людино-годин) до кількості виготовленої продукції (центнерів);
2) відношення поголів’я (голів) до кількості робітників, що його обслуговують;
3) відношення вартості валової продукції (грн.) до суми річних витрат робочого часу (люд.-год.);
4) здатність праці конкретних працівників в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обяг робіт.

14. Показники продуктивності праці в галузі тваринництва визначають як відношення:
1) поголів’я тварин до кількості працівників, які обслуговують його;
2) поголів’я тварин до проектної потужності тваринницьких приміщень;
3) затрат праці в тваринництві до площі сільськогосподарських угідь;
4) затрат праці в тваринництві до середньорічної вартості основних засобів галузі.

15. Повними називаються показники продуктивності праці, при визначені яких беруться до уваги:
1) обернені показники продуктивності праці;
2) вироблена продукція і затрати живої праці;
3) вироблена продукція і уречевлена праця ;
4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці.

16. Основні виробничі фонди – це:
1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму;
2) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачаючи при цьому натурально-речову форму;
3) максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання техніки, обладнання. виробничої площі;
4) складова частина потенціалу підприємства, що здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого часу.

17. Рівень фізичного (матеріального) спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають:
1) за фактичним строком служби;
2) за оптимальним строком служби;
3) за питомою вагою перенесеної вартості;
4) за питомою вагою списаних основних фондів.

18. Моральне зношення першого роду має місце тоді, коли:
1) замість існуючих засобів праці промисловість починає постачати нові, більш продуктивні, а тому перші використовувати стає економічно не вигідно;
2) їхні робочі органи внаслідок тертя втрачають свої якості, деформуються та руйнуються;
3) вартість виробництва засобів праці, а значить і їхня ціна, знижується в результаті зростання продуктивності праці в промисловості;
4) під дією природних і часового факторів металеві вузли і механізми машин і знарядь іржавіють, а пластмасові части і гума „старіють”.

19. Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається відношенням:
1) нерозподіленого прибутку до затрат на виробництво;
2) операційного прибутку до матеріальних затрат;
3) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості оборотних коштів за період;
4) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості власних коштів підприємства за балансом.

20. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це:
1) кошти які повинні надійти підприємству від інших суб’єктів ринку за продану їм продукцію, надані послуги і виконані роботи, як оплата за одержані векселі тощо;
2) продукція, що призначена для реалізації заготівельним і переробним підприємствам тощо;
3) частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, але готової продукції ще не одержано;
4) предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання.

21. Нематеріальні ресурси відображаються:
1) за активом балансу підприємства;
2) за пасивом балансу підприємства;
3) як за активом так і за пасивом балансу;
4) правильної відповіді немає.

22. Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається за формулою:
1) ПЕв = ПВна Ч СВна : Звна;
2) ПЕв = ПВна Ч Звна : СВна;
3) ПЕв = ПВна + (СВна : Звна);
4) ПЕв = ПВна + (Звна : СВна),
де ПВна – первісна вартість нематеріального активу;
СВна – справедлива вартість нематеріального активу;
ЗВна – залишкова вартість нематеріального активу.

23. Виняткове право юридичної або фізичної особи на видання наукових чи художніх творів, їх використання, публічне виконання, реалізацію тощо називають:
1) авторські права;
2) право на винахід;
3) право на промислові знаки;
4) право на використання товарних знаків.

24. Потенціал, що визначається кількістю та якістю ресурсів, оптимальним їх співвідношенням, рівнем кооперації та спеціалізації виробництва, а також визначає можливості виробничої сфери називається:
1) виробничий потенціал;
2) ресурсний потенціал;
3) економічний потенціал;
4) виробнича потужність.

25. При визначенні платоспроможності підприємства важливо проаналізувати:
1) активи, що мають абсолютну ліквідність;
2) ліквідність балансу;
3) структуру власного капіталу;
4) чисту реалізаційну вартість.

26. За формулою К = (ОА – ВМП) : (ПЗ – ДМП) (де ОА – оборотні активи; ВМП – витрати майбутніх періодів; ПЗ – поточні зобов’язання; ДМП – доходи майбутніх періодів) визначається:
1) коефіцієнт загальної ліквідності;
2) коефіцієнт швидкої ліквідності;
3) коефіцієнт моментальної (абсолютної) ліквідності;
4) коефіцієнт ефективності додаткових вкладень.

27. Для сукупного виразу валову продукцію сільського господарства оцінюють:
1) в порівнянних цінах;
2) по собівартості продукції;
3) в поточних цінах реалізації;
4) усі відповіді правильні.

28. Реалізація продукції здійснюється у формі:
1) вартісній;
2) натуральній;
3) вартісній і натуральній;
4) правильної відповіді немає.

29. В сільському господарстві розрахунок чистого доходу (ЧД) здійснюється за формулою:
1) ЧД = ВД – ОП;
2) ЧД = ВТП – Сп;
3) ЧД = Сп – ОП;
4) ЧД = ВТП – ОП,
де: ВД – валовий дохід; ОП – оплата праці;
ВТП – вартість товарної продукції; Сп – собівартість продукції.

30. Валовий прибуток визначається як:
1) різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток;
2) різниця між валовим прибутком та операційними витратами і додаванням до одержаного результату інших операційних доходів;
3) алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку (збитку);
4) різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і
виробничою собівартістю.

31. Розмір повторного рахунку у валовій продукції прямо пропорційно залежить від обсягу продукції:
1) власного виробництва;
2) залученої з інших галузей народного господарства;
3) запозиченої продукції;
4) власного виробництва та залученої з інших галузей.

32. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:
1) з випереджаючим зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції;
2) з розвитком підсобних промислових підприємств по переробці та зберіганню сільськогосподарської продукції;
3) з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням затрат праці та коштів на одиницю продукції;
4) з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці.

33. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як:
1) відношення прибутку, що включається в ціну виробу, до ціни виробу;
2) відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції;
3) відношення балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;
4) відношення балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

34. Головним змістом закону вартості є:
1) еквівалентність обміну;
2) товарно-грошові відносини;
3) ринкові ціни;
4) суспільна вартість.

35. Рівень рентабельності (Рр) визначається за формулою:
1) Рр =13 EMBED Equation.3 1415%;
2) Рр =13 EMBED Equation.3 1415%;
3) Рр =13 EMBED Equation.3 141513 EMBED Equation.3 1415%;
4) Рр =13 EMBED Equation.3 1415%,
------------------------
де: ТВ – вартість товарної продукції; Ср – собівартість реалізованої продукції; ВВ – вартість валової продукції; ВД – валовий дохід; П – прибуток.

36. Рентабельність це поняття, що характеризує:
1) економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток;
2) економічну ефективність виробництва за якої підприємство за рахунок виручки від реалізації продукції частково відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток;
3) економічну ефективність спожитих виробничих ресурсів і всіх авансованих витрат, що акумулюються у вигляді застосовуваних основних і оборотних фондів;
4) таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва.

37. Технологічна ефективність – це:
1) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якою отримують вартісні показники ефективності виробництва;
2) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва;
3) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, та факторів, що характеризують соціальні умови життя людей;
4) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якої отримують натуральні показники ефективності виробництва.

38. За роллю і значенням у створенні продукції витрати поділяються:
1) прямі і непрямі;
2) витрати поточного року і витрати минулих років;
3) готівкові і безготівкові;
4) основні та неосновні.

39. За валовою продукцією обчислюється:
1) виробнича собівартість;
2) повна собівартість;
3) прибуток від реалізації продукції;
4) усі відповіді правильні.

40. Величина відрахування на соціальні потреби обчислюється:
1) в установлених нормах залежно від величини основної зарплати;
2) в установлених нормах залежно від величини тарифного заробітку;
3) в установлених нормах залежно від величини додаткової зарплати;
4) в установлених нормах залежно від витрат на оплату праці.

41. Які витрати виробництва потрібно виключити з виручки від реалізації продукції, щоб визначити бухгалтерський прибуток:
1) куплені корми;
2) витрати на придбання паливних матеріалів;
3) витрати на придбання запасних частин;
4) усі відповіді вірні.

42. Очікувана собівартість визначається:
1) до початку планового періоду;
2) в кінці звітного року на основі фактичних даних;
3) при складанні бізнес-плану підприємства;
4) протягом року.

43. Сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб робітників підприємства – це:
1) виробнича інфраструктура;
2) соціальна інфраструктура;
3) організаційна структура;
4) виробнича структура.

44. Частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, технологією виробництва і його організацією, а також професійним складом працівників називається:
1) виробничим напрямом;
2) внутрішньогосподарською спеціалізацією;
3) коефіцієнтом зосередження товарного виробництва;
4) галуззю.

45. При розміщенні сільського господарства керуються наступними основними принципами:
1) виробництва, можливостей реалізації продукції, розвитку соціальної сфери, розмірів і механізації виробництва;
2) врахуванням природних умов, наближення виробництва малотранс-портабельної продукції до ринків збуту і переробних підприємств до джерел сільськогосподарської сировини, рівня розвитку транспорту, забезпеченості трудовими ресурсами;
3) врахуванням технічної оснащеності сільськогосподарських підприємств, державного замовлення на продукцію, землезабезпеченості, рівня кваліфікації робочої сили;
4) усі відповіді правильні.

46. Економічну ефективність розміщення сільськогосподарського виробництва характеризують показники:
1) урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продукції в натуральному виразі на 1 га земельних угідь, продуктивність праці, собівартість 1 ц продукції, окупність виробничих витрат, рентабельність;
2) показники фондооснащеності, забезпеченості матеріальними ресурсами сільськогосподарських підприємств;
3) норма прибутку, норма нагромадження, норма розширеного відтворення;
4) вартість валової і товарної продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, 1 працівника, 100 грн. поточних виробничих витрат.

47. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми:
1) зональна;
2) мікрозональна;
3) обласна і районна;
4) правильної відповіді немає.

48. Зміна ціни відбувається за рахунок факторів:
1) суспільної ціни виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, темпів інфляції і купівельної спроможності населення;
2) політики самого підприємства, під впливом конкурентів, коли витрати на виробництво продукції перевищують прибуток від реалізації, за рахунок стратегії і поглядів менеджера;
3) орієнтації на рівень ціни на аналогічну продукцію конкурентів, за допомогою пробного продажу в різних сегментах ринку, на підставі закритих торгів;
4) співвідношення валютних курсів різних країн, взаємовідносин між продавцем і покупцем, спосіб руху продукції.

49. За критерієм центра (рівня) встановлення і регулювання цін на товари (роботи і послуги) можна визначити такі види цін, що діють на сучасному етапі:
1) договірні ціни; вільні ринкові ціни;
2) регульовані ціни; граничні ціни;
3) індикативні ціни; внутрішньогосподарські ціни і тарифі;
4) всі відповіді вірні.

50. За якою з формул здійснюється розрахунок основного (узагальненого) показника рівня інтенсивності (Ір)?
1) 13 EMBED Equation.3 1415;
2) 13 EMBED Equation.3 1415;
3) 13 EMBED Equation.3 1415;
4) 13 EMBED Equation.3 1415,
де: Фос – середньорічна вартість основних фондів;
Фоб - середньорічна вартість оборотних фондів;
ВВ – поточні виробничі витрати;
А – амортизація;
З с.х. – сільськогосподарські угіддя.

51. Інтенсивний тип розвитку передбачає:
1) збільшення витрат на 1 га, збільшення витрат на 1 ц;
2) збільшення витрат на 1 ц, зменшення витрат на 1 га;
3) збільшення витрат на 1 га, зменшення витрат на 1 ц;
4) зменшення витрат на 1 га, збільшення витрат на 1 ц.

52. Процес формування інтенсивного типу розвитку шляхом комплексної механізації та автоматизації виробництва, його хімізації й електрифікації, впровадження ресурсозберігаючих технологій, вдосконалення організації праці та матеріального стимулювання, поглиблення спеціалізації виробництва і досягнення його раціональної концентрації ресурсів:
1) прискоренням обороту виробничих ресурсів;
2) економічним типом розвитку;
3) інтенсифікацією;
4) інтенсивним типом розвитку.

53. Частка великих підприємств за відповідним показником розміру в загальній кількості підприємств певного юридично-правового статусу – це:
1) деконцентрація виробництва;
2) ресурсна концентрація;
3) відносний рівень концентрації;
4) абсолютний рівень концентрації.

54. Маркетингова диверсифікація пов’язана із:
1) випуском продукції, для виробництва якої потрібні зміни існуючої технології або розробка нової;
2) організацією виробництва продукції, яку раніше підприємство отримувало від партнерів постачальників;
3) створенням підприємством торговельної мережі розширенням каналів збуту, організацією післяпродажного обслуговування;
4) створенням і виробництвом принципово нової продукції.

55. За критерієм сфери здійснення виділяють форму диверсифікації:
1) фінансова;
2) виробнича;
3) маркетингова;
4) всі відповіді вірні.










































АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:
1) суми отриманого прибутку;
2) розподілу прибутку;
3) умов виробництва;
4) кількості робочого персоналу.

Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають:
1) типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;
2) принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;
3) методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;
4) всі відповіді вірні.

Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:
1) вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;
2) потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;
3) якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;
4) всі відповіді вірні.

Спеціалізація – це:
1) форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;
2) поділ праці за виробничими підрозділами;
3) утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;
4) всі відповіді вірні.

Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:
1) виробленою продукцією;
2) собівартістю продукції;
3) товарною продукцією;
4 ) немає вірної відповіді.

Обсяг валової продукції залежить від:
1) спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;
2) обсягу та структури товарної продукції;
3) показників оцінки розміру підприємства;
4) всі відповіді вірні.



Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:
1) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
2) енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;
3) рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;
4) всі відповіді вірні.

Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6-0,8, то це означає, що підприємство має:
1) низький рівень спеціалізації;
2) середній рівень спеціалізації;
3) поглиблений рівень спеціалізації;
4) господарство не має спеціалізованого напрямку.

Екстенсивний шлях – це:
1) збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;
2) збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;
3) впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;
4) немає вірної відповіді.

Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:
1) сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;
2) фондоозброєність, урожайність культур;
3) собівартість та рівень рентабельності;
4) немає вірної відповіді.

Рівень рентабельності розраховується, як:
1) відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;
2) відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;
3) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;
4) немає вірної відповіді.

Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:
1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;
2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;
3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;
4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.

Умови виробництва можна розподілити на такі групи:
1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;
2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;
3) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
4) немає вірної відповіді.

Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:
1) коефіцієнт надходження;
2) коефіцієнт спеціалізації;
3 ) коефіцієнт вибуття;
4) коефіцієнт виробництва валової продукції.

Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:
1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;
2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;
3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;
4) всі відповіді вірні.

При оцінці місця розташування господарства вивчають:
1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;
2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;
3) забезпеченість основними і оборотними фондами;
4) немає вірної відповіді.

Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:
1) структура товарної продукції;
2) обсяг виробництва;
3) продуктивність праці;
4) структура поголів’я худоби.

Інтенсифікація досягається шляхом:
1) розширення посівних площ;
2) збільшення поголів’я тварин;
3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;
4) немає вірної відповіді.

Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:
1)13 EMBED Equation.3 1415;
2)13 EMBED Equation.3 1415;
3)13 EMBED Equation.3 1415;
4)13 EMBED Equation.3 1415.

Розораність сільськогосподарських угідь показує:
1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;
2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;
3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;
4) немає вірної відповіді.

Трансформація угідь це
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.

Структура земельного фонду це:
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.

Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:
1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;
2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;
3) визначення структури сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.

Завданнями аналізу земельних ресурсів є:
1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;
2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;
3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);
4) вірні відповіді 2 і 3.

Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:
1) збільшення площі с-г угідь;
2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;
3) збільшення виходу валової продукції у співставних цінах на 100 га с.г. угідь;
4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.

Урожайність –це:
1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;
2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;
3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;
4) немає вірної відповіді.

Ступінь меліорованості земель розраховується як:
1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.

Коефіцієнт повторного використання земель визначається:
1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.

Ступінь господарського використання землі розраховується:
1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.

Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:
1) запас поживних речовин;
2) урожайність;
3) вологість;
4) засоленість.

До натуральних показників ефективності використання землі відносять:
1) урожайність сільськогосподарських культур;
2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;
3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
4) вірні відповіді 1 і 3.

До вартісних показників ефективності використання землі відносять:
1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;
3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.

Якими показниками оцінюється вигідність кормових культур:
1) виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;
2) урожайністю кормових культур;
3) рівнем рентабельності їх виробництва;
4) прибутком з 1 га кормових угідь.

Показник - виробництво валової продукції в порівнянних цінах відносять до:
1) вартісних показників ефективності використання землі;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) показників забезпеченості земельними ресурсами;
4) немає вірної відповіді.

Показник - виробництво товарної продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.

Показник - урожайність сільськогосподарських культур відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.

Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:
1) збалансованість грунту;
2) родючість грунту;
3) поживність грунту;
4) вірні відповіді 1 і 3.

Природна родючість :
1) характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;
2) створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;
3) є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;
4) немає вірної відповіді.

Загальна площа ріллі визначається як:
1) сума площ посівів культур та площ пару;
2) сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;
3) сума площ перелогів та площ пару;
4) немає вірної відповіді.

Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:
1) різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;
2) різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;
3) різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;
4) немає правильної відповіді.

Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:
1) натуральні та економічні;
2)екологічні та соціальні;
3) соціальні та економічні;
4) екологічні та натуральні.

Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:
1) дисперсійний аналіз;
2) прямолінійний аналіз;
3) багатофакторний аналіз;
4) всі відповіді вірні.

Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:
1) основний персонал;
2) невиробничий персонал;
3) сезонні робітники;
4) допоміжний персонал.

Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:
1) вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;
2) стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;
3) освіта, спеціальність, оборот по прийому;
4)стаж роботи, постійність складу робітників.

Який показник характеризує рух трудових ресурсів:
1) коефіцієнт обігу;
2) коефіцієнт загального обороту;
3) величина фонду робочого часу;
4) коефіцієнт звільнення.

Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:
1) кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників;
2) кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників;
3) середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників;
4) середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників.

До трудових ресурсів належать:
1) частина населення, яка працює на підприємствах;
2) частина населення, яка шукає роботу;
3) частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;
4) всі відповіді вірні.

Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:
1) руху трудових ресурсів;
2) використання фонду робочого часу;
3) ефективності використання трудових ресурсів;
4) показники структури трудових ресурсів.

Питома трудомісткість розраховується за формулою:
1) обсяг виробленої (або товарної) продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;
2) відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг виробленої (або товарної) продукції;
3) обсяг виробленої (або товарної) продукції / чисельність працівників;
4) чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.

Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:
1) поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);
2) площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;
3) затрати праці в люд-год, люд-днях в розрахунку на одного працівника;
4) всі відповіді вірні.

Коефіцієнт плинності кадрів це:
1) відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;
2) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни;
3) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників;
4) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік.

Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:
1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;
2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;
3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників;
4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

Сезонні працівники – це працівники, які:
1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;
2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;
3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;
4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.

Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:
1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;
2) робітники, учні, службовці;
3) інженерно-технічний персонал;
4) всі відповіді вірні.

Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:
1) дані аналітичного і первинного обліку;
2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;
3) звіт про використання робочого часу;
4) звіт про фінансові результати.

Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:
1) середньооблікова чисельність працівників;
2) середньогодинний виробіток 1 робітника;
3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;
4) немає вірної відповіді.

Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:
1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;
2) вартість валової продукції, кількість робітників;
3) витрати праці, вартість товарної продукції;
4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.

Трудомісткість продукції – це:
1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;
2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;
3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;
4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.

Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:
1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;
2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;
3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;
4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.

Завданням аналізу фонду оплати праці є:
1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;
2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;
3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;
4) всі відповіді вірні.

Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.

Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.

Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:
1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;
2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;
3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;
4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.

Показником ефективності витраченої праці є:
1) кількість відпрацьованих днів у місяці;
2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;
3) коефіцієнт трудомісткості;
4) кількість відпрацьованих днів у році.


Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:
1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;
2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;
3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;
4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.

Календарний фонд робочого часу дорівнює:
1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;
2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;
3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;
4) немає правильної відповіді.

На підвищення продуктивності праці впливає:
1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;
2) кількість працюючих;
3) адміністративна політика підприємства;
4) зниження собівартості.

Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:
1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;
2) виробництво виробленої продукції за рік;
3) виробництво виробленої продукції за місяць;
4) вартісний показник трудових ресурсів.

Постійні працівники-це:
1) всі працівники які є на підприємстві;
2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;
3) будь-які працівники підприємства;
4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.

Обліковий склад працівників підприємства - це:
1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;
2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;
3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;
4) всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.

Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:
1) облікових листах;
2) наказах;
3) виписках;
4) всі відповіді вірні.

Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:
1) матеріаломісткість;
2) матеріаловіддача;
3) матеріалозабезпеченість;
4) вірні відповіді 1 і 2.

Матеріаломісткість продукції визначається як:
1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;
2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;
4) немає вірної відповіді.

Матеріаловіддача визначається як відношення:
1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
2) матеріальних витрат до виробленої продукції;
3) матеріальних ресурсів до валового доходу;
4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.

Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:
1) коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;
2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;
3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;
4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.

Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:
1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;
4) немає вірної відповіді.

Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:
1) матеріаломісткість;
2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;
3) коефіцієнт оборотності запасів;
4) матеріалозабезпеченість.

Тривалість оборотності запасів визначається у:
1) місяцях;
2) годинах;
3) днях;
4) хвилинах.

Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається:
1) повна собівартість на матеріальні затрати;
2) матеріальні затрати на повну собівартість випущеної продукції;
3) виробнича собівартість на матеріальні затрати;
4 немає вірної відповіді.

Матеріальні ресурси являють собою:
1) запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
2) засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;
3) засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
4) немає вірної відповіді.

Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:
1) повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;
2) не переносять своєї вартості на витрати підприємства;
3) частково переносять вартість на новостворену продукцію;
4) немає вірної відповіді.

У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:
1) обсяги та асортимент партій, що постачаються;
2) якість отриманих від постачальників матеріалів;
3) відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;
4) всі відповіді вірні.

Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:
1) зниження питомої матеріаломісткості продукції;
2) збільшення питомої матеріаломісткості продукції;
3) зниження питомої матеріаловіддачі;
4) немає вірної відповіді.

Показник матеріаломісткості продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) немає вірної відповіді.

Показник матеріаловіддача продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.

Яким показником виступає матеріаломісткість:
1) кількісним;
2) якісним;
3) вартісним;
4) виробничим.

Тривалість оборотності запасів визначається:
1) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;
2) діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;
3) відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;
4) відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.


Основні засоби - це:
1) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;
2) кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;
3) кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;
4) сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.

Фондовіддача показує:
1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.

Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:
1) темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;
2) темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;
3) темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;
4)вартість фондів постійно зростала.

Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:
1) підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;
2) безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;
3) збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
4) всі відповіді вірні .

Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:
1) збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
2) впровадженні сучасних технологій;
3) правильному виборі машин і робочого устаткування;
4) зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.

Які показники характеризують рух основних засобів:
1) коефіцієнт оновлення і вибуття;
2) коефіцієнт окупності;
3) коефіцієнт оновлення;
4) коефіцієнт зносу.

Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.

Показник фондомісткості характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
2) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
3) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
4) немає вірної відповіді.

Про ефективність виробництва свідчить:
1) відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;
2) відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;
3) відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) немає вірної відповіді.

Фондовіддача розраховується за формулою:
1) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
3) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
4) немає вірної відповіді.

Фондомісткість розраховується за формулою:
1) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
3) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
4) відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.

На зміну фондоозброєності впливають:
1) вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;
2) вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;
3) вартість валової продукції, чисельність робітників;
4) чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.

Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:
1) рівень технічного забезпечення підприємства;
2) рівень інтенсифікації с.-г. виробництва;
3) інтенсивність завантаження обладнанням;
4) рівень механізації виробничих процесів.

Які показники використовують для характеристики технічного стану основних засобів:
1) фондозабезпеченість;
2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;
3) фондовіддача;
4) фондоозброєність.

Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:
1) фондомісткість
2) фондовіддача;
3) фондозабезпеченість;
4) фондоозброєність.

Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:
1) фондовіддача;
2) фондомісткість;
3) рентабельність капіталу;
4) фондозабезпеченість.

Який показник обернений до фондовіддачі:
1) фондоозброєність;
2) фондозабезпеченість;
3) фондомісткість;
4) фондооснащеність.

Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період:
1) коефіцієнт приросту основних засобів;
2) фондовіддача;
3) фондомісткість;
4) фондозабезпеченість.

За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:
1) досягнутий рівень виробництва продукції;
2) забезпеченість продукцією потреб підприємства;
3) склад та структуру виробництва продукції рослинництва;
4) усі відповіді правильні.

Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва:
1) звіт про власний капітал;
2) основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;
3) реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;
4) первина документація виробництва продукції рослинництва.

Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:
1) форма 50 с.г;
2) форма 16 с.г;
3) форма 21 с.г;
4) форма 4 с.г.

Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.

Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) немає вірної відповіді.

Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від:
1) розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;
2) продуктивності праці;
3) структури продуктивних земельних угідь господарства;
4) природно-кліматичних умов виробництва.

На розмір і структуру посівів впливає:
1) спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;
2) внутрішні потреби в продукції;
3) кон’юнктура ринку;
4) усі відповіді правильні.

На урожайність не впливає:
1) спеціалізація господарства;
2) якість і родючість ґрунтів;
3) кількість внесених добрив;
4) посівна площа.

Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:
1) метод ланцюгових підстановок;
2) метод відносних різниць;
3) метод абсолютних різниць;
4) усі відповіді правильні.

До агротехнічних заходів належать:
1) нагромадження і внесення добрив;
2) виконання комплексу технологічних робіт;
3) обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;
4) усі відповіді правильні.

Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:
1) кожного разу після завершення певної технологічної операції;
2) один раз в рік;
3) в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;
4) в кінці робочої зміни.

Факторний аналіз вивчає:
1) динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;
2) фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;
3) основні напрями виробництва продукції рослинництва;
4) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.

Валовий збір сільськогосподарських культур – це:
1) кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;
2) частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;
3) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення:
1) валового збору культури до її зібраної площі;
2) площі посіву до площі ріллі;
3) зібраної площі культури до її волового збору;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

На урожайність культур впливає:
1) кон’юнктура ринку;
2) кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;
3) замовлення на ту чи іншу продукцію;
4) структура випуску продукції.

Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:
1) добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;
2) відношення валового збору до урожайності;
3) відношення валового збору до зібраної площі;
4) відношення зібраної площі до урожайності.

Оперативний аналіз – це:
1) аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;
2) аналіз результатів господарської діяльності за рік;
3) аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;
4) усі відповіді вірні.

Асортимент випуску продукції – це:
1) середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури;
2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
3) перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;
4) основні напрями виробництва продукції рослинництва.

На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:
1) чисельність поголів`я;
2) річний надій молока;
3) продуктивність тварин;
4) всі відповіді правильні.

Продуктивність тварин – це відношення:
1) виробленої продукції тваринництва до поголів`я;
2) кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді;
3) поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва;
4) середньодобового приросту до поголів’я.

Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:
1) рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
2) наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
3) умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;
4) всі відповіді правильні.

Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:
1) способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;
2) балансового методу;
3) способу відносних різниць;
4) всі відповіді правильні.

Як розрахувати умовне значення виробництва продукції тваринництва:
1) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;
2) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.

Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.

Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:
1) аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;
2) аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва;
3) вивчення складу та структури поголів`я тварин;
4) всі відповіді правильні.

Під оборотом стада розуміють:
1) надходження тварин впродовж відповідного періоду;
2) вибуття тварин впродовж відповідного періоду;
3) надходження, вибуття тварин впродовж відповідного періоду;
4) вибуття тварин впродовж поточного місяця.

Чисельність поголів’я тварин формується виходячи з:
1) спеціалізація господарства;
2) забезпеченість тварин кормами, наявність приміщень;
3) відтворення стада;
4) всі відповіді правильні.

Які показники впливають на виробництво продукції тваринництва:
1) поголів’я молочного стада;
2) поголів`я тварин, продуктивність 1 голови;
3) статеві і вікові групи тварин;
4) приплід за поточний рік.

Що таке вихідне поголів`я:
1) це уся наявність тварин на підприємстві;
2) це надходження і вибуття тварин за відповідний період;
3) це наявна кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду;
4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

Як визначається коефіцієнт оновлення молочного стада:
1) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я на кінець року;
2) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я, що надходить і вибуває за звітний період;
3) як відношення кількості надходження корів до фактичного поголів`я протягом року;
4) добуток поголів`я до річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

Назвіть резерви росту поголів’я тварин:
1) ліквідація перевитрат за окремими статтями та елементами витрат;
2) ліквідація яловості, падежу;
3) генетичні фактори та природно-кліматичні умови;
4) всі відповіді вірні.

Причинами зменшення поголів’я тварин є:
1)забезпеченість кормами;
2) падіж тварин і птиці;
3) погіршення фінансового стану підприємства;
4) розширення посівних площ.

До резервів збільшення продуктивності худоби відносять:
1) покращення структури кормів;
2) покращення умов утримання худоби;
3) покращення породності тварин;
4) всі відповіді вірні.

Розмір галузі у тваринництві характеризується показником:
1) поголів`ям на початок звітного періоду;
2) поголів`ям на кінець звітного періоду;
3) середнім поголів`ям тварин за певний період;
4) продуктивністю 1 голови.

При аналізі наявності виробничих приміщень і повноти їх використання розраховують показники:
1) валової продукції;
2) структура земель господарства;
3) виходу продукції в розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень;
4) площі виробничих приміщень.

Продуктивність молочного стада корів характеризується показниками:
1) надоєм молока на одну корову;
2) валового виробництва;
3) загальним приростом поголів`я;
4) всі відповіді вірні.

Структура кормової бази це:
1) співвідношення окремих видів кормів у загальній їх кількості;
2) співвідношення всіх кормів до окремих їх видів;
3) співвідношення вироблених і використаних кормів;
4) немає правильної відповіді.

Щоб розрахувати загальну потребу у кормі необхідно:
1) кількість перевитрачених кормів розділити на планову норму витрат кормів на 1ц продукції;
2) норму витрат кормів на 1 голову помножити на фактичне поголів’я ;
3)кількість використаних кормів за рік помножити на поголів’я;
4)немає правильної відповіді.

Завданням аналізу собівартості продукції є:
1) розробка заходів, реалізація яких забезпечила б оптимізацію рівня собівартості;
2) визначення ролі собівартості для виробництва;
3) перевірка фінансового стану;
4) немає правильної відповіді.

Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять:
1) по завершенню року;
2) по завершенню технологічного циклу;
3) по завершенню збору урожаю;
4) в кінці місяця.

Рівень собівартості продук